Полтавщина – серце України! Тут наймилозвучніша мова, звідси пішла класична література, на цих землях осердя козаччини, а кухня регіону – еталонна. Приблизно такий набір симпатичних штампів виринав із моєї свідомості, коли мова йшла про Полтавщину. Ще блимало щось про суржик, типу він прикольний, про багату історію і про Гоголя. В області я був у справах кілька разів, але нічого про неї з відряджень не привіз. Ну, хіба що спогад про “смачно” і “недорого”. І ось літньої напів-карантинної днини мені припікло. “Дружино, – сказав я, – нумо на вікенд до Полтавщини. Там смачно і сто пудів – цікаво”. Дружина погодилась і ми купили квитки на потяг. День І Дорога до Полтави з Києва – це просто свято, за яке треба окремо подякувати Укрзалізниці. Сідаєш в столиці о 6.45 до зручного експреса до Харкова і за три години виходиш свіжий і гожий у Полтаві. Комфортно, безпечно, трясе повільно і в клозеті не тхне – Європа!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дорогою ми ще раз озвучили і занотували до нотатника всі відомі нам факти-штампи-кліше, із якими асоціюється місто і область, а потім ранжували їх за значимістю. Я пхав на перші позиції їдло, дружину тягло на духовність, згодились десь посередині. Отже Полтава/Полтавщина це: Історія (від князів до царату) Українська література Гоголь, як явище Кухня і все що з нею пов’язано Мова і прикольний суржик Природа На полтавський перон ми ступали із чітким бажанням повернутися до Києва із максимальним багажем інформації про кожен пункт списку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вже по дорозі від залізничного вокзалу до найзнанішої туристичної принади Полтави Білої Альтанки (до речі, всього 20 хвилин маршруткою № 51 та 10 гривень за двох), ми зрозуміли, що пункт Історія слід побити на підпункти, наприклад, внести “Архітектуру”.  Архітектура Архітектура Полтави – це окрема тема. Дореволюційне місто збереглося погано, але те що лишилося варто побачити. Наприклад, Кругла площа із корпусним садом всередині. Виділіть 30 хвилин, пройдіть колом, позаглядайте у суміжні вулички, знайдіть сквер за міською радою, відпочиньте.  Корпусний сад в центрі Круглої площи Обов’язково варто походити вулицями Котляревського та Гоголя – вони паралельні. По-перше, обидві вулиці прикрашають красивезні пам’ятники діячам, на честь яких і пойменовано вулиці, по-друге, тут можна вхопити дух старосвітського міста. Будови купецької Полтави в цій частині міста збережені гарно і цілком пристойно дають уявлення про тогочасся.  Пам’ятник Івану Котляревському (встановлений в 1903 році) До речі, пам’ятник Котляревському з трьох боків увінчаний горельєфами, що відтворюють епізоди з творів митця: “Енеїди”, “Наталки Полтавки” і “Москаля-чарівника”. Горельєф “Наталки” ще в 2008-му вкрали, а в 2019 урочисто повернули на місце. Історія детективна – через 10 років після викрадення хтось знайшов витвір мистецтва і передав в редакцію місцевого видання “Полтавщина”.  Горельєф “Наталка-Полтавка” На Гоголя є алейка із скульптурами героїв творів Миколи Васильовича, уважне споглядання яких може неабияк звеселити мандрівника – слово честі, без увімкнення уяви до декотрих об’єктів краще не підходити.  Пам’ятник Миколі Гоголю (виготовлений в 1913, а встановлений у 1934 році) Однією із найяскравіших окрас вулиці є будівля колишнього ресторану “Монголія”, де в 1903 році зібрався весь цвіт України на бенкет з нагоди відкриття пам’ятника Котляревському. Бенкет був знатним, і нижче, коли я розпоівдатиму вам про кухню Полтавщини, згадаю про нього обов’язково. Будівля ресторану “Монголія”, більш знана полтавцями як Інститут Міськбудпроект  Після вул.Гоголя варто вбити в навігатор на смартфоні вулицю Пилипа Орлика, 15 та уздовж чепурних алейок почалапати до садиби місцевого будівельного підрядника Наума Бахмутського. А садиба ця – справжній скарб і привіт для киян. Місцеві краєзнавці вважають, що збудована садиба архітектором Городецьким і дуже сильно нагадує київську Караїмську кенасу. Дойдіть і висновки робіть самі. Нам здалося, що таки він. Будинок Підрядника Бахмутського (1906 рік) Ну, а після “кенаси” вбивайте в навігатор вулицю Спаську, 11 і йдіть дивитися ще одну загадку. За цією адресою стоїть колишня садиба депутата Держдуми і почесного мирового судді Володимира Болюбаша (збудована у 1912 році). В багатьох джерелах є згадка, що проєктував будинок архітектор Павло Альошин – творець київського будинку вчителя. Дехто навіть вважає, що київській і полтавський будинки схожі. Будинок судді Болюбаша (1912 рік) Від Болюбаша всього півкілометра і ви вже на плато Іванової гори на  Соборному майдані. А там і Біла альтанка, і вежа Полтавської фортеці, і монумент мисці з галушками, і пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву.  На гранітній брилі викарбуваний напис: “Игорь Святославичь... поеха противу Половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы... Ипатьевская летопись 1174 г.” Краєвид з Іванової гори дивовижний – звідси видно Полтавський Поділ, стадіон Локомотив, новобудови, старі хати, природу і навіть Макухівське сміттєзвалище. Але навіть його присутність не псує органічного краєвиду. До честі полтавців, найвизначніші місця міста оснащені інформаційними табличками з QR-кодами – наводиш на нього телефон і читаєш цікаві факти про будівлю, місцевість, пам’ятник. Пункт про історію неможливо розкрити без музеїв Полтави і Полтавщини, і без них же – неможливо закрити розповідь про архітектуру. Тож, годинки півтори погулявши вулицями і нафотографувашись біля вищезазначених пам'яток, ми випили по каві у одній із чисельних кав’ярень середмістя (від 15 гривень за філіжанку) і рушили до перлини міста – Краєзнавчого музею імені  імені Василя Кричевського. Музеї Описувати музей об’єктивно і не зриваючись на пафос – важко. Він справді гарний, самобутній, і єдине з чим може перегукуватися це еталонне втілення українського архітектурного модерну – це із мавританським стилем.  Будинок Полтавського губернського земства (1903-1908), в якому розташовано Краєзнавчий музей Проте й про нього естети одразу забувають, тільки-но потрапляють всередину. Бо ж там, для одних багата українська панська хата, а для інших - ідилічний козацький маєток.  Центральный холл музею Зала засідань земства (нині актова зала музею) із балкончиком для хору Колекція багатюща – близько 300 тисяч експонатів. Від опудала свині Миргородської породи до обладунків самурая. Якщо зберетесь до музею – обов’язково беріть екскурсовода. Квитки до музею – 20 грн, оглядова екскурсія – 150 грн. Опудало свині Миргородської породи А ще обов’язково слід погуляти по внутрішньому дворику музею – там дуже затишно і привітно. Ну і фотки будуть трошки інакші, ніж у решти.  Внутрішній двір музею До речі, перед будовою музею можна побачити ще одну окрасу архітектури Полтави – пам’ятник Тарасу Шевченкові в стилі конструктивізм, авторства Івана Кавалерідзе. Залізобетонний монумент викликає справжнє захоплення у шанувальників мистецтва “початку радянської доби” і має лишити по собі гарний спомин у тих, хто авангард тих часів не сприймає. Справа в тому, що такого Тараса ви ще не бачили. Плюс, є поле для фантазії: чи-то Кобзарь на тракторі, чи то на катку… Пам'ятник Тарасові Шевченку відкрито в Полтаві 12 березня 1926 року Після краєзнавчого ми трохи втомились і повільно поплентались в бік Білої альтанки, перетравлюючи побачене. Ковтнувши один глечик класичних галушок на двох (від 60 грн за глечик) та посмакувавши компотиком в симпатичній ресторації, яких тут повно, ми загуглили список музеїв Полтави.  З 13 музеїв у списку нас зацікавило 2 – музей-садиба Котляревського, який був поряд, та музей важкої бомбардувальної авіації. Музей Полтавської битви вирішили залишити на потім, бо “Google Maps” показувало, що туди гарно їхати, коли збираєшся далі по області.  Садиба Котляревського (вхідний квиток 20 гривень) розташовується поряд з Успенським собором у кількох кроках від Білої альтанки. Це не оригінал, а відтворена у 1969 році репліка. До слова, відвторювали обійстя автора “Енеїди” здійснювали за акварельним ескізом Тараса Шевченка, який замалював її у 1845 році. Садиба Івана Котляревського Умеблювання житла намагалися підібрати максимально близько до епохи, але кілька оригінальних речей в музеї є. Нас особисто вразив нехрестоматійний портрет Котляревського в трьохуголці царської армії. За таким столом Іван Котляревський працював А якщо ви гарно розбалакаєтеся з екскурсоводами, вам покажуть місце, де захований справжній артефакт, до якого торкалася рука Котляревського. І цей артефакт також можна помацати. Кажуть, що Котляревський точно бачив цю деревину Після Івана Петровича маршруткою №52 ми поїхали до бомбардувальників. З пішими переходами маршрут зайняв близько 40 хвилин – якраз є час на впорядкування шухляд пам’яті і ревізію вражень. І цей “передих” – був просто необхідний, адже враження від авіаційного музею і в мене, і в дружини були грандіозні. Музей знаходиться на території, яку до 2007 року займав 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк і межує з чинною військовою частиною. Ну, що сказати, вразили не лише літаки, а й те, з якою любов’ю персонал ставиться до кожного експонату, як привітно приймає гостей, як щиро вболіває за свою справу. А ще – музей контактний. Тут окрім класичної експозиції (власне в самому приміщенні музею) діє чудовий військово-історичний парк, та стоянка з літаками. В літаки можна залізти, посидіти в кріслах пілотів і на хвильку відчути міць і могуть залізних птахів. Квиток до музею коштує 60 гривень, але радимо брати гіда. Історії про операцію Френтік, про Джохара Дудаєва, та переліт українського літака до Кольського півострова, торпедування баржі та повернення назад до Полтави без додаткової заправки – вражають. Навіть, якщо дуже стомився міць літаків повертає бадьорість Переїзди, перекуси, екскурсії зайняли в нас приблизно 8 годин. Тож абсолютно щасливі, ми вповзли в готельний номер і вимкнулися до ранку наступного дня. До речі, про готелі. Всі відомі світові сервіси оренди житла та бронювання готелів працюють із полтавськими номерами. Ми скористалися сервісом Booking і дуже легко забукали собі пристойне житло. Ціни за добу стартують від 300 гривень за добу, але раджу вам брати сегмент на 100-200 гривень дорожче.  День ІI Прокинувшись рано (бо рано ж лягли), ми зрозуміли, що з нашого списку натяк на уявлення вже маємо про Історію, Архітектуру, Кухню, а ось про Природу, полтавську мову і Гоголя, ще нічого не знаємо. Другий день ми почали з Автовокзалу, адже путь наша лежала на Полтавщину. Ще дорогою з Києва до Полтави, гортаючи різні путівники, ми зрозуміли, що найліпше познайомитися із Полтавщиною за один день ми зможемо в Опішні. Тут тобі і гончарство, тут тобі і етносадиби з майстер-класами на всі забаганки, тут тобі і природа, і мова, і наїдки, і люди гарні. Єдина проблема – час. Від Полтави до Опішні – 45 кілометрів і десь час із гаком їзди. Але ж у нас ще не обслідувано Музей Полтавської битви?  Опішнянський музей гончарства відкривається о 8.00, а “битва” о 9.00. Порадившись, вирішили “битву” лишити на колись потім, тим більше, що ця полтавська локація, цікавила нас найменше. Гуляючи містом, ми так чи інакше натикалися на об’єкти із нею пов’язані: пам’ятник місцю, де спав Петро Перший, церква у футлярі, Монумент Слави на честь 100-річчя перемоги російської армії над шведськими військами Карла XII, посеред Круглої площі… Ну, і власне, для українців “битва” – велика трагедія, а ми з дружиною ще не відійшли від суму за втрачену моць після авіаційного музею. Уявіть, якби оті “дальні літаки”, які в 2000-х порізали, досі стояли на варті, втрату Чорноморського флоту країна переживала б не так гостро. Але менше з тим, адже на нас чекає Опішня.  Природа і знову історія Виїхавши о 7.45 маршруткою з Полтави (один квиток 40 гривень), ми вже за півтори години були на місці. Першим пунктом нашої подорожі був Музей Гончарства, другим – етно-садиба Лялина Світлиця. “Краєвиди полтавськії”, що супроводжують тебе під час поїздки, можуть лишити байдужим тільки дуже черству людину. Соняхові поля, лісочки, горби й горбочки, чепурні села, а головне – пристойна дорога. До речі, дорогою до Опішні ми проїхали повз поворот на славну Диканьку. Поворот пропустити важко, адже дороговказом тут виступає Тріумфальна арка, що колись давала старт шляху до маєтку Кочубеїв. Арка побудована у 1820 р. на честь зустрічі і перебування царя Олександра І у палаці князів Кочубеїв (реставрована в 2008-му році) Кочубеї для України часів царату – це щось на кшталт клану олігархів. Вони спочатку не віддали заміж за Мазепу свою дочку, потім зрадили гетьмана перед Петром І, потім страждали, потім були реабілітовані і зажили просто колосальної слави. Наприклад Віктор Кочубей був міністром внутрішніх справ, а згодом і канцлером Російської імперії. Мало хто знає, але вугільна Донеччина і сам Донецьк – це також Кочубеї. У 1869 році князь Сергій Кочубей отримав від уряду імперії підряд на будівництво заводу залізничних рейок на землях сучасного Донецьку. Але спритник продав замовлення і землю Джону Юзу, а той вже збудував завод, шахти і дав першу назву Юзівці, яку ми знаємо як Донецьк.  Після жовтневого перевороту селяни спалили палац Кочубеїв, а недоплаки розтягли по хатах – будували хати, сараї, мостили підлоги… Єдине що лишилося – це кілька давніх Коучубеївських дубів, та родинна церква із усипальницею. Церква дуже цікава, адже із середини її підкупольний простір нагадує римський Пантеон. Аллея Кочубеївських Дубів Підкупольний простір Свято-Миколаївської церкви в Диканьці За роздумами про Кочубеїв, яких ми ще згадаємо в цій оповіді, спостерігли, що рельєф за вікном став більш гористим. А це означає наближення до Опішні, гончарного серця України, та території, де зареєстрована абсолютна відмітка рельєфу Лівобережжя – 202,6 метрів над рівнем моря. На семи опішнянських пагорбах люди живуть з періоду неоліту, рибалять у Ворсклі, ростять хліб та ліплять глечики. Власне, навколо теми гончарства тут зав’язано все. Тут працювало два найбільші в Україні гончарні заводи – Опішнянський завод “Художнiй керамік” та завод “Керамік”, тут чудовий гончарний ринок (невеличкий рукодільний глечик можна придбати із 50 гривень), тут гончарна школа, тут десятки підприємців-гончарів, що гончарують приватно і тут чудовий Музей гончарства, в який ми власне і збиралися потрапити. Екскурсія, у вартість якої входить майстер-клас із гончарства коштує всього 90 гривень. Про глечики і глиняний посуд ви довідаєтесь дуже багато, але головна принада цього місця – природа і химерні глиняні композиції, які у творчому хаосі розставлені по території.  Фото з офіційної Facebook-сторінки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Кухня і народний побут Витративши на музей гончарства дві з хвостиком години ми сильно зголодніли і вже просто летіли до Етно-садиби “Лялина Світлиця”. Благо, вона всього півтора кілометри від музею і пішки цей шлях можна здолати хвилин за 20. Ще в Києві, обираючи місце, де в Опішні можна скуштувати справжньої полтавської кухні, ми знайшли Facebook-сторінку фундаторки садиби Олени Щербань. Олена – дуже цікава людина. Вона науковець-глечикознавець, доктор історичних наук, етнографія і гуру зеленого туризму на Полтавщині. Потрапити до неї в гості не сказав би, що надто важко, але точно раджу заздалегідь з нею зв’язатися і узгодити приїзд.  Ми узгодили, і навіть сказали, щоб хотіли попоїсти: борщ із квасцем, шпундрю з буряками, качану кашу і бездріжджовий гречаний хліб, печений в спеціальній бездріжджовій печі. Всі ці диво-наїдки ми замовили не просто так. Наприклад, про “шпундрі з буряками” (давня українська народна страва зі смаженої свинини (підчеревини чи грудини), тушкованої потім із буряками в буряковому квасі) ми вичитали в карті обіду в ресторані “Монголія” на честь відкриття пам’ятника Котляревському. Зберіг її засновник “Полтавського вісника”, журналіст Дмитро Іваненко. Вважаю, не зайвим буде процитувати мовою автора: “Борщ до шпундрів з буряками; юшка з періжками; келебердянська осетрина з підлевою; пелюстки до смальцю з сухарями; сахарний горох; різна дичина до соку; заморожена молошна каша з київськими смаженими горіхами та полтавськими пундиками. Трунки; медведикі; пунші; Анхизова чекалдиха; овощі"  Шпундрі з буряками Про борщ із квасцем (буряковим квасом, рецепт якого легко знайти в мережі) ми довідалися у розмовах із полтавцями. Для них він як, до речі, й вареники на пару – це взагалі, не екзотика, а даність. Справжні полтавці вважають, що борщ без квасцю – не борщ, а вареники варені у воді – “сині і гливкі”. Банка квасцю накрита патісоном А ось качана каша (як і шпундрі) – це вже екзотика і ретро. До того, ж вона є типовою стравою саме для Полтавщини і ніде в Україні нічого подібного не готують. Рецепт приготування качаної каші від Олени Щербань Обід виявився неперевершеним. А головне, страви, хоч і цікаві та складні, але їх цілком реально приготувати в умовах міської кухні. Правда, не буде аромату печі та глечика, але його можна доповнити уявою. Зазначу, що “Лялина Світлиця” це не зовсім про їжу. Тут можна взяти купу майстер-класів: плетіння нитки на старовинному веретені, виготовлення посуду і сувенірів з трави, мотання ляльок мотанок… Олена навіть може навчити охочих білити піч. Тут частують гостей Паніматка етносадиби запевняє, що її місія – допомогти людям жити на всі 100%, а щаслива вона тоді, коли гість, що відвідав її вперше, повертається. Гоголь В садибі нам пощастило познайомится із групою із восьми харківських туристів, які збиралися за 60 кілометрів від Опішні до села Гоголеве. Мета їх вояжу – участь в нічному театралізованому дійстві  під назвою “Чи знаєте ви українську ніч?”, яке відбувається в Національному музеї-заповіднику Миколи Гоголя.  У зв’язку із карантинними обмеженнями на дійство може потрапити не більше 15 осіб. При цьому шоу коштує 6 тисяч гривень за группу, плюс витрати на автобус. Тож, поява двох додаткових учасників, які були готові профінансувати свою участь у спільній справі і трохи полегшити загальні витрати, неабияк потішила наших нових харківських знайомих і нас любо прийняли до гурту. Вітальня з портретом Миколи Васильовича. Цей портрет мати ховала, коли Микола приїздив гостювати. Гоголеві здавалося, що він на портреті гарніший, ніж у житті. Коли нащадок козацької старшини Микола Васильович Гоголь у 1825 році закінчив гімназію і твердо вирішив зайнятися літературою, він матері: “Ви почуєте про мене все, або нічого”. Від тих часів, ось уже майже 200 років всі навколишні землі просякнуті Гоголем. Він на сувенірах, в краєзнавчих кабінетах шкільних музеїв, в топонімах, в архітектурі, в серцях і у свідомості кожного полтавця… Флігель, де жив і працював Гоголь, коли навідував батьків А все через те, що Гоголь – не лише великий письменник, а й дуже здібний і вправний маркетолог. “Вечори на хуторі біля Диканьки” стали популярними не лише через яскраву сюжетну лінію і філігранне письмо, а й через назву. Цвіт Петербургу (та ті, хто прагнув до нього належати) чудово знали назву Диканька, бо ж саме там було родинне гніздо Кочубеїв – родини імперських урядників і фаворитів двору. Назви Гоголя свій твір “Вечори на хуторі біля Сорочинців, або біля Миргороду”, хто знає який був би ефект. Про цей та про багато інших цікавих фактів із життя Гоголя вам радо розкажуть в музеї. Що ж до шоу, то спойлерити не буду, а просто поміщу тут анотацію до нього в якій майстерно описано те, на що чекає гостей: “Театралізоване дійство проводиться в темну пору доби. Адже, як відомо, після заходу сонця починає відбуватися все найцікавіше. Тому немає кращого часу, аби у повній мірі пізнати загадковість місця, що надихало самого Гоголя, послухати надзвичайно цікаві історії та помилуватися красою української ночі. Наш екскурсовод допоможе вам перенестись у ХІХ століття і поринути у світ гоголівських героїв. Русалки, таємничі постаті, кум Цибуля, Левко та Галя, мама письменника, його молодша сестра Ольга та автор безсмертних повістей зустрінуть вас у своїх володіннях. Саме дихання ночі таїть в собі дещо містичне та неповторне… Ви обов’язково це відчуєте! Гоголівська садиба приховує багато таємниць. Наприклад, ви зможете загадати бажання на великому камені біля гроту, в який родина Гоголів приходила помолитися та побути наодинці з природою. Гід покаже, як правильно загадати бажання, щоб воно здійснилося. Наше нічне театралізоване дійство створене спеціально для тих, хто бажає “полоскотати” собі нерви, для любителів нічних несподіванок та прогулянок, справжніх шанувальників творчості Гоголя! Екскурсія триває 2 години і включає в себе наступне:  цікаву розповідь про життя і творчість одного з найзагадковіших та найвеличніших письменників світової літератури;  відвідування батьківського будинку та флігеля, де писав свої геніальні твори Микола Гоголь;  прогулянку чарівним парком-садом, наповнену несподіванками; спів солов’я, чарівні мелодії українських народних пісень та ще багато-багато цікавого!!!”. Дозволю собі лишень кілька ремарок і фактів, які вразили. По-перше, вразила жінка, яка виконує роль мами Гоголя. Вона, як і решта учасників дійства – не професійні актори, а звичайні музейні працівники. По-друге, Гоголь був вправним художником і всі гості музею можуть у цьому переконатися. Ну, і по-третє, – сюди слід їхати за знаннями і фактами. Бо тільки тут можна довідатися те, про що рядовому поціновувачу творчості, який із Миколою Васильовичем знайомий виключно у межах шкільної програми, і не снилося. Вітражі, створені за ескізом Миколи Гоголя Мова і епілог А ось із прикольним полтавським суржиком нам не пощастило. Ми жодного разу не почули слова “кукурГуза”, “е” замість “и”, м’якого “л” і решти мовних кліше, що їх приписують полтавцям. Місцеві навіть трохи ображалися на нас, коли ми щиро цікавился, де ж відомий суржик? Звичайно, суржик є, але в Полтаві і на Полтавщині його не більше й не менше, ніж на Київщині чи Житомирщині.  “Свайба”, “ходю”, “добре утро”, “каеш”, “драстє” та решта слів, які весело і легко заходять нам у Києві, тут лунають настільки органічно, що тобі здається “наче так і треба” і ти їх просто не помічаєш. Чому так, у нас відповідь одна – бо Полтавщина щира і будь-який гість відчуває себе на цій щирій і щедрій землі, спокійно і без всякого “цего”. Насамкінець зазначу, що двох вихідних днів вистачить лише для того, щоби почати розбиратися із списком, який я подав на початку цієї оповіді. А для того, щоб мати максимальний багаж інформації про кожен пункт списку (саме із таким завданням ми ступили на перон вокзалу Полтави), сюди треба повертатися іще не раз. PS: Автор щиро і уклінно дякує усім, хто допоміг нам під час цієї подорожі, зробив її інформаційно насиченою та комфортною. Люди, – ви неймовірні! Фото: Ігор Дармостук КиевVласть

На Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати у чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря.  Як стало відомо KV, 12 травня в.о.голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василь Володін погодив деякі питання функціонування обласної комісії із надання фінансової підтримки розвитку галузей садівництва, виноградарства та хмелярства. У розпорядженні йдеться про створення комісії, яка прийматиме заявки від аграріїв на отримання відшкодувань, а також про затвердження положення про її роботу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За що дають кошти і як їх отримати За даними КОДА, торік 24 агрокомпанії Київщини, які займаються садівництвом, хмелярством та вирощують ягоди, отримали відшкодування в розмірі 53,1 млн гривень. Крім того, у січні 2020-го було зареєстровано кредиторську заборгованість перед одним підприємством у сумі 1,6 млн гривень, яку уряд обіцяє погасити протягом року. Як розповіла KV заступник директора управління – начальник відділу фінансово-кредитного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку КОДА Лідія Литвиненко, з 2018 року в області щороку таку підтримку отримали 24 підприємтсва. Для того, щоб аграрії змогли отримати фінансування й цьогоріч, Мінекономіки має затвердити відповідну форму заявки та бланків для подання пакету документів.  “Аграрії вже телефонують, цікавляться, але необхідно дочекатися бланків. Думаю, що за декілька тижнів їх мають затвердити. Підприємств у таких галузях працює небагато, тому що це досить трудомістка праця з тривалим терміном окупності капіталу. Проте потреба є. Насамперед, аграрії звертаються за відшкодуванням вартості придбаних саджанців. Для них це більш актуальне. Холодильне обладнання та лінії переробки будують не всі підприємства, бо дороговартісне”, – розповіла вона. Окрім напрямку покриття витрат за придбаний посадковий матеріал (до 80 % від вартості),  постанова передбачає відшкодування за спорудження шпалери (споруди для вирощування хмелю – від ред.) і встановлення систем краплинного зрошення, будівництво холодильників і лабораторних установок (до 30 % вартості), придбання обладнання тощо. Крім того, цьогоріч Кабмін розширив напрямки, на які господарства можуть отримувати кошти. Наприклад, знято обмеження щодо ємності холодильників (раніше на кошти могли претендувати лише ті, хто будував холодильник ємністю від 500 тонн), додалися цехи первинної переробки винограду і відшкодування за придбання ліній із переробки плодів та ягід на соки і виноматеріали, на погашення кредиторської заборгованості. Встановив уряд і граничний відсоток відшкодування – не вище 25 млн гривень за кожним напрямком. За словами Литвиненко, як і торік, для стимулювання збільшення площ і обсягів виробництва цих галузей держава спрямує 400 млн гривень. “За областями наперед кошти не розподіляють. До першого жовтня підприємства надають заявки, їх розглядають профільні комісії. І лише тоді кінцеве рішення затверджує наказом Мінекономіки, розподіливши безпосередню кошти підприємствам. Гроші в повному обсязі надходять вже до кінця року”, – додала вона. Згідно зі встановленими урядом у 2019 році нормативами, за посадковий матеріал яблуні садівник може отримати від 30 до 60 гривень за одну яблуню, 35-45 гривень за грушу, до 80 гривень за вишню, черешню, абрикос, персик. За саджанець винограду дають 22 гривні, хмелю – 36 гривень. 330 гривень можна отримати за волоський горіх, по 50 і 80 гривень – за насадження мигдалю і фундуку. Фермери, які хочуть взяти участь у програмі, мають звернутися до профільної комісії КОДА й подати визначений перелік документів. Також інформацію щодо участі в програмі можна одержати безпосередньо в департаменті АПК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, к.306 або за телефоном: (044) 234–45–87. Держпідтримка не для всіх Опитані KV агровиробники переконані: підтримка держави – це дуже гарно, але попри задекларовані благі наміри, реальний стан справ влаштовує не всіх. Фермери жаліються на бюрократію, на вибірковий підхід до підприємств, податкові міни і неоперативність державного апарату. Карантинний 2020 рік – цьому яскравий приклад. Майже всі учасники ринку, з якими поговорило наше видання, нарікають на те, що держава більше приділяє уваги хліборобам та тваринникам. А якщо садівники чи ягідники через погодні умови, чи пізнє зняття карантину, втратять кошти, – то допомогу від держави отримують лише одиниці. Як розповів KV керівник приватного Білоцерківського плодового розсадника "Чечіль-Сад" Андрій Чечіль, вітчизняні аграрії звикли покладатися на свої сили і не дуже вірять у якість держпрограмм. “Галузь садівництва в області потребує розвитку, але ми всі питання звикли вирішувати власними силами. Створюючи фермерське господарство, я звернувся до районної влади щодо виділення коштів за програмою на закупівлю техніки. Але у відповідь не отримав жодної реакції. На владу тепер надії не маю. Ці програми з повернення коштів ефективні, коли маєш великий бізнес і потрібне коло знайомих. В іншому випадку – усе зав’язане на бюрократичних процесах. Складається враження, що в держави садівництво та виноградарство взагалі не в пріоритеті. Якщо такі карантинні умови застосовуватимуться до виробників ще й до осені, буду змушений закрити підприємство через брак коштів на виплату зарплатні від нереалізованої продукції”, – розповів він. Не сподівається на допомогу держави і керівник підприємства ТДВ "Василівське" (село Василів Білоцерківського району, спеціалізується на вирощуванні смородини, волоського горіху та ліщини) Юрій Кириченко, в якого весною 2020-го загинуло 11 га смородини. “Всі програми державної підтримки працюють лише на папері. Маю в цьому досвід, адже раніше звертався по допомогу. І це проблема економіки країні взагалі. Коли більше півроку збираєш документи й лише через півроку мають прийняти рішення чи нададуть ці кошти – це значна втрата часу. Немає в Україні і вигідного кредитування, щоби мати можливості розвиватися І це питання не лише галузі садівництва, а підтримки всього сільського господарства”, – говорить він. Не без проблем і в галузі виноградарства. Бориспільський фермер Сергій Сівчук із 30-річним стажем вирощування винограду і саджанців розповів KV, що отримати державну допомогу через бюрократію є шанс далеко не в усіх виноградарів.  “Здебільшого фермери працюють із видами сортів винограду, які сприятливіші до умов області і краще реалізуються, аніж із районованими, які мають реєструватися у виді діяльності підприємства. Тож, хто вирощує подібні, не зареєстровані сорти на підтримку від держави й не розраховує. Та й посадковий матеріал має бути здоровий, а цього дуже важко досягти в нашій справі. І було б куди краще, якби держава звернула увагу саме на цю проблему й погодолися виділяти кошти на подібні заходи”, – додав Сівчук. Не вдалося одержати минулого року кошти й компанії “Бері Комерц” – один із найбільших експортерів ягід полуниці в Україні. Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, підприємство має тепличний комплекс на 25 га  у селі Вишняки. Комплекс наразі розбудовується, розширюючи посадковий матеріал, тож у компанії сподівалися на державну підтримку. “У цьому питанні не спрацювала саме районна адміністрація через недбалість деяких працівників. Сільгоспуправління припустилося помилки в розрахунку однієї цифри й у результаті підприємство, яке б мало розвиватися, не одержало 1,7 млн гривень допомоги. Це минулорічний бюджет, тож кошти безповоротно втрачені. Проте сподіваюсь, в цьому році підприємство зможе отримати державну підтримку”, – зауважив він. Експертна думка Голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук:  Через ситуацію з епідемією від держави в бік підтримки сільгосппрацівників взагалі не спостерігається жодних дій. Фінансова допомога не надається, усе на етапі розмов. Багато аграріїв і досі не отримали кошти за відшкодування придбаної техніки. Сподіваюся, ринок врегулює всі ці питання й не реалізована продукція не буде потрапляти на звалище. Голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич: Ця державна програма діє вже третій рік. Вона працює, надаючи підтримку як великим, так і малим підприємствам. Але користується нею мала кількість: не всі одноосібники бажають зв’язуватися з державою через систему бюрократії й колізію в нарахуванні податків. Фермери сьогодні мають можливість отримати дотацію й повернути кошти за придбання саджанців, техніки, насіння. Новостворені фермерські господарства мають шанси взагалі на значні відшкодування. Асоціація постійно пропагандує аграріїв, бо такими програмами треба користуватися. Працює і Фонд підтримки фермерів на безвідсотковій основі, але з поверненням коштів. Хоч і не значними темпами, але тим не менш, аграрії участь беруть і техніку купують. Депутат Київоблради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Даниленко: На Київщині започатковують перспективні сади. У Володарському районі одноосібник практикує вирощування плодів сливи, яка при дотриманні комплексу дає 20 тонн з гектару. І тут виникає вже потреба в холодильному обладнанні, яке допоможе зберегти якість продукції. І без держпідтримки фермер не розкрутить подібне виробництво й не зрушить питання попиту на українську продукцію. Сьогодні випускаються студенти, які мають значний практичний досвід у новітніх технологіях і таке покоління має підтримувати влада. Нам необхідно надолужувати втрачене в розвитку садівництва. За кордоном надзвичайний попит на ягоди, які і ми закуповуємо. Там діє програма підтримки фермерського руху. Для нас же це актуальна проблема через те, що подібними програми мало хто користується із-за бюрократії в цих процесах і занадто високі кредитні ставки. Через постійне митарство в оформлені документів, у будь-якого фермера опускаються руки. Ці ж заходи мають відбуватися спрощено та прозоро. Київщина - найбільш сприятлива природно-економічна зона для вирощування ягід. Та поспілкувавшись із керівництвом Кагарлицького, Володарського, Сквирського, Переяслав-Хмельницького районів, виявилось, що садівництво, виноградарство, і тим паче хмелярства, не є досить популярними. Куди вигідніше аграріям займатися саме зерновими культурами. Якщо й долучаються до вирощування, то здебільшого приватні одноосібники або окремі сільгосппідприємства, як один із напрямків діяльності. Як раніше повідомляла KV, у 2018 році садівникам і виноградарям Київщини обіцяли повернути 80 % від вартості саджанців. Аграрії новаціям були раді і сподівалися, що вжиті заходи посприяють виходу зі стагнації всієї галузі. Читайте: Власти Киевщины подкинут деньжат хмелеводам и виноградарям Фото: коллаж KVКиевVласть

На Київщині кількість хворих на COVID-19 невпинно зростає: зафіксовано 664 випадки захворювання, із них тільки 21 випадок – за останню добу. Продовжують працювати санітарно-контрольні пункти та проходити обстеження у гуртожитках Вишневого, Петропавлівській-Борщагівці та пансіонаті “Зазим’я”. Також в області відновлено роботу агропродовольчих ринків. Щоправда, за умови жорсткого дотримання карантинних норм. У святкові дні місцевому самоврядуванню рекомендують обмежити у часі пересування та перебування жителів у громадських місцях. Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна 30 квітня.  Поточна епідеміологічна ситуація Підводячи підсумки чергового передсвяткового тижня, т.в.о. губернатора зазначив, що в області тривають заходи, спрямовані на протидію поширенню коронавірусу. Сукупно в столичному регіоні лабораторно зафіксовано вже 664 випадки захворювання. За останню добу виявлено 21 новий випадок, в тому числі серед хворих – дитина. Госпіталізації потребував з них лише один хворий, решта перебувають на самоізоляції. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У числі інфікованих також опинилися 46 медпрацівників, з яких 25 працюють у столиці, решта  – у районних лікарнях. Всього ж по області на стаціонарному лікуванні 137 осіб, на амбулаторному – 527. Подолали хворобу 73 мешканця Київщини, у тому числі і чотири дитини. На жаль, за час пандемії на Київщині померло 15 жителів. Під медичним наглядом перебуває 4 188 контактних осіб.  Читайте: На Киевщине больше всего случаев заражения коронавирусом зафиксировано в Киево-Святошинском районе Ситуація в гуртожитках Останнім часом ситуація у гуртожитку міста Вишневе стабільна. Проведені тут 241 ПЛР-тести допомогли виявити 80 позитивних результатів. Наразі кількість інфікованих не змінилася – 78 мешканців та два співробітники (з них 2 – померли, 5 – на стаціонарі). У восьми мешканців спостерігається легкий перебіг хвороби, у решти – несимптомний.  В іншому гуртожитку, що розташований у Петропавлівській Борщагівці Києво-Святошинського району, наразі перебуває 152 особи. Так, вже вдалося отримати 70 результатів ПЛР-тестів, з них позитивні – 13, у лікарні перебуває один хворий, решта  – у задовільному стані на самоізоляції в окремих блоках. Володін відмітив, що 26 квітня було госпіталізовано одного із підопічних пансіонату для осіб похилого віку “Любов”, що розміщений у селі Зазим’я Броварського району. Це – приватне домоволодіння, де проживає 23 підопічних та п’ять працівників.  У хворого підтвердився діагноз, була проведена терапія, але врятувати інфікованого не вдалося. Експрес-тести попередньо підтвердили ще 13 позитивних результатів. Та ПЛР-тести керівництво закладу вирішило провести у приватній лабораторії. Наразі обстеження триває.  Також голова КОДА додав, що захворіла медпрацівниця Обухівського райцентру ПМСД, де і була обстежена як контактна особа. Вона – мешканка гуртожитку Професійного ліцею в місті Українка Обухівського району, перебуває наразі на самоізоляції в окремій квартирі. Симптомів захворювання немає, як і клінічних проявів у контактних осіб. В приміщенні провели всі необхідні заходи дезінфекції.  Закуплено два ПЛР-аналізатори Коштом області за цей тиждень придбано два ПЛР-аналізатори високої точності (100%) з отримання результату лише за дві години та дві тисячі тестів виробництва Німеччини. Це дозволяє повноцінно запустити прилади одразу після встановлення без додаткових витрат часу та коштів та допоможе спростити виявлення нових випадків захворювання ще до клінічних ознак. Апарати можуть одночасно тестувати до чотирьох зразків або 48 зразків на добу кожний. Ці прилади повністю автономні, що також дозволяє захистити лікарів з потенційно інфікованими зразками. Крім того, аналізатори можуть робити ряд інших тестів: вірусів гепатиту В та С, туберкульоз тощо.  Так, перший прилад вже отримав опорний медичний заклад – Білоцерківська міська лікарня №3, де вже було проведено навчання лікарів. Другий апарат буде розподілено вже наступного тижня.  Відкриття ринків Сьогодні на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій прийнято рішення відновити роботу агропродовольчих ринків Київщини за умови жорсткого дотримання норм, встановлених головним санітарним лікарем.  Зокрема, аби працювати законно, ринок має бути зареєстрованим як оператор ринку харчових продуктів, має проводитись температурний скринінг усіх працівників ринку та відвідувачів. Перебувати на ринку можна лише у масках, а на кожному вході мають бути встановлені диспенсери з антисептиком. Кількість покупців – не більше одного на 10 кв.м торговельної площі ринку. Відстань між продавцями – не менше трьох метрів. Кожна торгова точка має бути відокремлена прозорими захисними екранами, всі контактні поверхні мають дезінфікувати кожні три години, а у кінці робочого дня має бути продезинфіковане усе торгівельне місце. Також ринки зобов'язані постійно інформувати відвідувачів про дотримання встановлених обмежень.  Великі будівництва Цього тижня спостерігається позитивна динаміка щодо будівництва закладів освіти, охорони здоров'я, культури, спортивної інфраструктури та дорожнього господарства. За даними КОДА, укладено 109 договорів із підрядникам, ще тендерні процедури стартували ще для 17 об’єктів будівництва. Наразі тривають роботи з будівництва, реконструкцій та капітального ремонту на об'єктах соціальної інфраструктури, це – 12 закладів освіти, один – охорони здоров’я, два – культури і спорту та 9 – житлово-комунального господарства та 39 – дорожнього господарства. Виготовлено дві проєктно-кошторисні документації. Проведено авансові платежі з обласного та місцевих бюджетів на загальну суму майже 30,5 млн гривень.  Також за даними КОДА, на сьогодні завершено капітальний ремонт 23 вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Білоцерківського, Бориспільського, Васильківського, Згурівського, Кагарлицького, Києво-Святошинського, Миронівського, Рокитнянського, Сквирського, Таращанського та Яготинського районів.  На тематичній нараді було визначено терміни встановлення 46 вуличних спортмайданчиків у опорних школах області. Крайній термін – 1 вересня.  Підготовка до осінньо-зимового періоду Згідно з планом заходів з підготовки господарського комплексу та об'єктів соціально-культурного призначення Київської області до роботи в осінньо-зимовий період, підготовку буде розпочато 15 травня.  Перше травня Наостанок в.о. губернатора Київщини Василь Володін привітав жителів області зі святом миру та праці та побажав здоров'я і високооплачуваної роботи, а також зазначив, що органам місцевого самоврядування рекомендовано і на ці святкові дні ввести додаткові обмежувальні та протиепідеміологічні заходи.  Зокрема, щодо пересування та перебування у громадських місцях із 13 години п'ятниці, 1 травня, по 18 годину понеділка, 4 травня. А також з 13 години вівторка, 9 травня, до 18 години п'ятниці, 12 травня.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется фото: коллаж KVКиевVласть

В період із 15 по 21 квітня на Київщині зафіксовано 154 випадки захворювання на COVID-19. За минулу добу виявлено 23 хворих. Ситуацію вважають стабільною завдяки дотримання карантину навіть у святкові дні: режим не порушувався, а богослужіння відвідували у режимі “онлайн”. При цьому, осередком спалаху коронавірусу став гуртожиток у Вишневому, де за попередніми даними проживає 300 осіб. Серед них вже майже чотири десятки хворих та двоє померлих.  Статистика COVID-19 Як стало відомо KV у ході онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна, станом на ранок 21 квітня в Київській області налічується 356 людей, заражених коронавірусом. З них у стаціонарах перебуває 99 осіб, на самоізоляції – 257 осіб. Одужало 28. Зафіксовано 11 летальних випадків.  Якщо проаналізувати тенденцію останнього тижня, можна побачити наступне – 15 квітня підтверджено 9 випадків захворювання, 16 квітня – вже 23 випадки, 17 квітня – 19 випадків, 18 квітня – 27, 19 квітня – 24, 20 квітня – 29 і 21 квітня – 23 випадки. Це дозволяє припустити, що вжиті карантинні заходи працюють та епідеміологічна ситуація в області є стабільною. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Випадок масового захворювання У гуртожитку Київщини у місті Вишневе зафіксовано спалах коронавірусу. Він перебуває у приватній власності, за попередніми оцінками там мешкає понад 300 людей. Точну кількість мешканців з'ясовують правоохоронці та місцева влада. Наразі там виявлено 37 хворих, в тому числі діти. Є двоє померлих. Наразі медики усім без винятку мешканцям гуртожитку роблять ПЛР-тести.  У гуртожитку запроваджено стан особливого пересування. Місцева влада організовує доставку харчів, ліків та засобів особистої гігієни. Вже налагоджено взаємодію та реагування із мешканцями гуртожитку, міською лікарнею, службою екстреної допомоги та Києво-Святошинською районною лікарнею. У останній лікарні вже додатково вивільнили відділення на 65 місць для прийому хворих на коронавірус із даного гуртожитку, якщо виникне нагальна потреба. Остаточна інформація щодо кількості хворих буде з`ясована ввечері 22 квітня після отримання результатів тестування, яке проводить Київська обласна лабораторія.  Також готуються необхідні документи та рішення для визначення на базі цього гуртожитку відповідного ізолятора, адже це передбачено рішеннями Кабінету Міністрів.  Забезпечення медзакладів захистом та тестами На цьому тижні медичним установам області було передано чергову партію засобів індивідуального захисту, в тому числі захисні окуляри, одноразові захисні комплекти, одноразові та багаторазові захисні комбінезони різних розмірів, стерильні захисні костюми та маски, респіратори, бахіли, швидкі тести, лікарські засоби, а саме – “Плаквеніл”.  Київському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передали дизельне паливо та різні засоби індивідуального захисту, серед яких – 450 респіраторів FFP2.  Богослужіння Володін подякував жителям області, які дослухались порад лікарів і у святкові дні залишились вдома.  За даними правоохоронців, у ніч з 18 на 19 квітня культові відправлення відбулись переважно у режимі відео-трансляції. Загалом ці богослужіння відвідало близько 5 тисяч вірян.  Патрулювання Поліцейськими проведено профілактичні бесіди про недопущення порушень санітарно-епідеміологічних норм. До забезпечення публічного порядку було залучено понад 1700 правоохоронців, 140 членів громадських формувань, 248 представників органів місцевого самоврядування. “Я особисто 19 квітня відвідав і перевірив декілька храмів і пересвідчився в тому, що вимоги карантину були дотримані на території області. Радий повідомити, що загалом під час святкування православної Пасхи на Київщині порушень публічної безпеки та порядку не допущено”, – відмітив Володін.  Коли закінчиться карантин Завершення карантину, підкреслюють в КОДА, – компетенція Кабінету Міністрів і після прийняття такого рішення, Київська область почне його виконання. Пожежі у Зоні відчуження Тим часом у святкові дні рятувальники області боролись і продовжують боротись із пожежами у Зоні відчуження. Наразі підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій допомагають Державному агентству з управління Зоною Відчуження у гасінні пожежі на території Корогоцького, Луб’янського, Баришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на чотири осередки – села Корогод, Розсоха, Крива Гора та Рудьки. Там відбувається тління пеньків, залишків деревини та двох торфяників в осередках, пройдених вогнем. Водночас верхової пожежі наразі немає, вона погашена. Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково 8 шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 405 кілометрів мінералізованих смуг. До гасіння пожеж залучено 1322 чоловік та 292 одиниці техніки. Загрози об'єкту укриття – сховищу радіаційних відходів та іншим критичним об'єктам Зони відчуження немає. Радіаційний фон по місту Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень. Поточну інформацію про кожен район можна знайти на сайті КОДА у додатку “Моніторинг довкілля”.  Допомога рятувальникам Володін подякував рятувальникам і відмітив, що адміністрація намагається їм допомагати. Цієї суботи, 18 квітня, було організовано збір продуктів та передано понад 8 тонн продуктів харчування співробітникам ДСНС у Зоні відчуження. Привезли понад 1,6 тонн круп, майже 4 тонни овочів, майже тисячу банок консервів та тушенки, а також масло, ковбаси, сир, цукор, чай та питну воду. Свій внесок у допомогу пожежникам зробили київський ринок “Столичний”, Яготинський маслозавод, група компаній “Нива Переяславщини” та інші компанії і люди.  Нагадаємо, як раніше писала KV, в період з 13 по 17 квітня на Київщині підтверджена хвороба на COVID-19 майже у 40 мешканців. Ще 5 санаторіїв області погодилися стати місцями для обсервації туристів, що повернулися з-за кордону.  Читайте: Коронавірус на Київщині: у Ворзелі відкрито санаторій для платної обсервації, транспорт не ходитиме на свята Фото: колаж KVКиевVласть

На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться. Посівна Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.  За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).  В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.  Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме Озимина За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).  Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року. Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки. “Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він Хлібу – бути? За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).  Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.  “Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.  Тож  KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності. Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):  Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри  в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.  Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га): Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю  влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.  Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі  (1 261 га): Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.  Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га): Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.   Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га): Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.   Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га): Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало. Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району  (419 га): Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.  Вісті з районів Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть.  Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.  Голова Сквирської РДА Оксана Славінська: “На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у  Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”. На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі. “Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради. У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи.  Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.  “Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць  “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.  У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи. “Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні  – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").  В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.  Склад нардепів, які підтримали "ринок землі" свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини "Слуги народу", "Європейської солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука і депутатської групи "Довіра", яку пов'язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським. Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти) Фото: коллаж KVКиевVласть

Станом на 30 березня в Київській області зафіксовано 49 випадків захворювання COVID-19 — за три дні захворіло ще 15 чоловік. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна спільно з директором департаменту цивільного захисту КОДА Ігорем Аксеновим.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поточна епідеміологічна ситуація Як повідомив т.в.о. голови КОДА Василь Володін, за даними центру громадського здоров’я, на Київщині станом на ранок 30 березня офіційно підтверджено 49 випадків захворювання на коронавірус, з них 17 в Обухівському районі, в т.ч. 1 дитина, 2 — в місті Обухів; 9 — у Києво-Святошинському районі, 1 — у Бориспільському районі, 4 — у місті Бориспіль, 3 — у місті Бровари, 3 — у місті Біла Церква, 2 — у місті Ірпінь, по 1 — у Ворзелі, Гостомелі, Бучі, Васильківському районі, Білоцерківському районі, Броварському, Ставищенському, Макарівському районах.  З них на стаціонарному лікуванні перебуває 20 осіб, на амбулаторному — 29. Підозру на зараження мають 154 особи, встановлено медспостереження за 511 контактними особами.  За ці вихідні в області 2 людей померло від коронавірусу — 49-річний мешканець Макарівського району та 47-річний мешканець міста Біла Церква.  Читайте: В каких городах и районах Киевской области обнаружены зараженные коронавирусом (список)  Козин і Лісники – найбільший осередок зараження З 29 березня по 24 квітня 2020 року з метою недопущення подальшого поширення коронавірусної хвороби, уникнення епідемічних ускладнень серед населення запроваджено додаткові обмежувальні заходи на території смт Козин Обухівського району та села Лісники Києво-Святошинського району. Таке рішення ухвалили на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенної, екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій через високі цифри захворілих у даних населених пунктах. У Козині обмеження введені на території з найбільшим осередком зараження.  Читайте: Коронавирус на Киевщине: Киево-Святошинский район и Обуховщина лидируют по числу заболевших  Поліція спільно з Нацгвардією та Держспоживслужбою, місцевими органами самоврядування та органами виконавчої влади визначили кількість, місця розташування та створили цілодобові контрольно-пропускні пункти на в’їзді та виїзді до цих селищ. На цих пунктах забезпечується в’їзд та виїзд приватним автотранспортом, а також легковими автомобілям, що перевозять пасажирів виключно через КПП.  Хворі з лабораторно підтвердженими захворюваннями на COVID-19 та контактні особи з підтвердженими випадками захворювання не зможуть виїхати з вказаних територій. В’їхати ж не зможуть мешканці інших населених пунктів, які мають ознаки ГРВІ.  Працівників, яких залучають до роботи на КПП, забезпечують засобами термометрії, індивідуального захисту, наметами, тощо. Усім водіям та пасажирам, які перетинають КПП в обох напрямках, обов’язково вимірюють температуру.  “Вже бачив у соцмережах відео та дописи про невдоволених автомобілістів, які стоять у довжелезних чергах на цих КПП. Хочу відповісти їм один раз і більше не повертатися до цього питання: на карантині вся країна, і здоров’я та життя мешканців області набагато важливіші за тимчасові незручності окремих людей. Просто дотримуйтеся вимог карантину і сидіть максимально вдома, адже, як бачите, статистика вкрай невтішна”, — додав т.в.о. голови КОДА Василь Володін.  Посилка з Китаю 29 березня Київська область отримала з Китаю чергову партію засобів індивідуального захисту та тестів, а саме: 5220 медичних респіраторів, 5140 медичних масок різного ступеня захисту, 1400 медичних костюмів біозахисту. Всі вони за даними КОДА рівномірно розподілені та доправлені чи доправляються зараз до інфекційних відділень медичних закладів області. Частина з них 30 березня була доправлена до Тетіївського району та міста Біла Церква.  Так, мова йде про передані Тетіївському району 320 респіраторів, 160 костюмів високого ступеню індивідуального біозахисту та 50 експрес-тестів. У лікарні Білої Церкви з китайської поставки привезли 200 біокостюмів та 720 масок високого ступеню захисту.  На фото: маски та респіратори передають медикам Київщини “Всі інші районі також отримують зараз чи отримають у найближчий час біокостюми, респіратори та маски. З вівторка буде ще дві поставки. Це допоможе аптечним мережам поповнити ринок доступними масками та іншими засобами індивідуального захисту. Користуючись нагодою, хочу подякувати лікарям за їх особистий подвиг; я впевнився в тому, що наші медики сьогодні — герої”, — додав Володін у ході брифінгу.  Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19  Які саме обмеження встановлені на Київщині Як відмітив директор департаменту з питань цивільного захисту Ігор Аксенов, відповідно до чинного законодавства на рішення Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій в області тимчасово введено режим медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня, яке підтверджено розпорядженням Кабінету Міністрів “Про встановлення режиму надзвичайної ситуації в Київській області”.  З метою недопущення поширення на території області коронавірусу та виконання постанов Кабміну на всій території Київської області, як і на території держави, введено режим карантину та встановлено обмеження – пересування населення між Київською областю на іншими населеними пунктами України, проведення культурних, політичних, спортивних, соціальних, релігійних та інших заходів за масовою участю громадян.  Припинено роботу закладів громадського харчування, всіх торговельних закладів, у тому числі будівельних, за виключенням продуктових та господарських магазинів, відділів та аптек. Не працюють готелі, хостели, релігійні установи, заборонено проведення масових богослужінь.  Заборонено регулярне та нерегулярне перевезення пасажирів автомобільним транспортом по території Київської області.  Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео) Ліквідація наслідків Керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації наразі призначено заступника голови Олега Торкунова, а начальником штабу з ліквідації надзвичайної ситуації – директора департаменту охорони здоров'я КОДА Максима Іонова.  Штаб працює цілодобово, він розташований в департаменті охорони здоров'я та забезпечує координацію всіх задіяних служб і постійно моніторить ситуацію на території Київщини.  Дотримання конституційних прав та свобод громадян У мешканців Київської області виникають зауваження щодо того, що свідомі громадяни дотримуються карантину, а дехто – продовжує влаштовувати пікніки, смажити шашлики. Наразі вносяться зміни до кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до яких штраф за невиконання заходів карантину буде складати від 17 до 34 тисяч гривень.  Читайте: Без паніки: Київщина збільшує кількість тестів на коронавірус та апаратів вентиляції легень Експрес-тести та навчання лікарів Київщина, завіряє влада, має план інфекційної безпеки області, де серед головних пунктів – дистанційне навчання та онлайн-курси для лікарів, які проводитимуться спільно з Міністерством охорони здоров'я та міжнародними організаціями.  Оскільки сімейні лікарі також контактують із потенційно хворими на коронавірус, то мають бути забезпечені засобами захисту, чого наразі немає. Ними за даними КОДА в першу чергу забезпечуються опорні лікарні, які визначені для прийому хворих на коронавірус, та працівники екстреної медичної допомоги, які виїздять на виклики.  “Ми працюємо над тим, аби забезпечити всіх. Але якщо “первинка” може консультувати віддалено, то “вторинка” цього робити не може”, – відмітив Володін.  Із легкою формою сидіть вдома Вчора, 29 березня, Міністерство охорони здоров'я оновило стандарти надання медичної допомоги під час зараження коронавірусною інфекцією. Відтепер госпіталізують винятково пацієнтів, які знаходяться у важкому та середньому стані, решта – лікується вдома в умовах самоізоляції.  Мобільні пункти тестування У Київській області не передбачені мобільні пункти тестування на захворювання коронавірусною інфекцією. Наразі створюються мобільні бригади, які відвідуватимуть пацієнтів, щоб розвантажити службу екстреної медичної допомоги. Це не пов'язано із лабораторною діагностикою, бригади приїздитимуть у випадках, якщо стан пацієнта погіршується.  Правила поховання померлих від COVID-19 За інформацією KV, ОДА надіслала райдержадміністраціям, виконкомам міст обласного значення та ОТГ правила поховання людей, померлих від коронавірусу. Органи влади на місцях мають ознайомити з таким порядком людей, ритуальні служби, медзаклади та комунальні підприємства, на балансі яких перебувають кладовища. Аби не допустити додаткового інфікування людей, МОЗ рекомендує зменшити кількість присутніх на похороні та дотримуватися відповідних санітарних норм. Відповідно до інструкції, попередньо продезінфіковане тіло померлого із підозрою на COVID-19 ховатимуть в герметичному пакеті та у щільно закритій труні. Також кількість присутніх під час поховання має бути обмежена, а відстань між ними не менше ніж 1,5 м. Усі присутні під час поховання мають бути обліковані. Читайте: Режимний маршрут: Київщина організувала транспорт для медиків та надрукувала “карантинні” квитки Фото: коллаж KV КиевVласть

Киевская горгосадминистрация (КГГА) объявила конкурс на замещение вакантной должности генерального директора коммунального предприятия “Житний рынок”. Документы от соискателей будут принимать до 20 марта. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сообщается, что 20 марта в 13:00 состоится конкурсный отбор кандидатур на занятие вакантной должности генерального директора КП “Житний рынок” (*). Согласно сообщению, документы для участия в конкурсе принимаются до 20 марта 2020 года ежедневно с 10:00 до 13:00 (кроме субботы, воскресенья и праздничных дней) в Департаменте промышленности и развития предпринимательства КГГА по адресу: Бессарабская площадь, 2, здание коммунального предприятия “Бессарабский рынок” (вход со стороны “Арена Сити”), третий этаж (вход справа), кабинет сектора по управлению персоналом. Подробнее с перечнем требований к кандидату на должность руководителя предприятия можно ознакомиться по ссылке. Напомним, в декабре 2019 года Киевский городской голова Виталий Кличко назначил нового исполняющего обязанности генерального директора столичного коммунального предприятия “Житний рынок”. Им стал заместитель гендиректора КП “Житний Рынок” по вопросам торговли Артем Левитас. До этого после увольнения генерального директора КП “Житний рынок” Вадима Фиоктистова временно исполняющей обязанности руководителя предприятия была назначена Юлия Остапенко.  Напомним, Киевский городской голова Виталий Кличко 6 февраля 2019 года своим распоряжением уволил Вадима Фиоктистова с должности генерального директора коммунального предприятия “Житний рынок”. В тот же день мэр Киева назначил его директором Департамента промышленности и развития предпринимательства Киевской горгосадминистрации (КГГА). Читайте: Кличко уволил директора “Житнего рынка” и назначил его руководителем Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА Вадим Фиоктистов был назначен на должность генерального директора КП “Житний рынок” 15 мая 2018 года. Ранее KV сообщала, что вероятно новым директором КП “Житний рынок” станет харьковчанин Вадим Фиоктистов, который работал в Запорожской ОГА в то же время, когда там пост первого замглавы занимал теперь уже бывший заместитель главы КГГА, также харьковчанин Дмитрий Давтян. Также KV писала, что в период с 1.01.2017 года по 1.10.2018 года КП “Житний рынок” лишило городскую казну 5 млн 469 тыс. гривен, допустив в целом финансовых нарушений на общую сумму 6,120 млн гривен. Данное КП не перечисляло в городскую казну 50% доходов от аренды имущества; вместо заключения договоров аренды заключало договора о предоставлении услуг; безосновательно доплачивало своим сотрудникам; не вело претензионно-исковую работу по взысканию задолженности и пр. Наряду с этим, арендаторы позволяли себе “самозахватом” использовать большую, чем установлено в договорах, площадь рынка. Подробнее: Руководство “Житнего рынка” с начала 2017-го по октябрь 2018-го допустило финансовых нарушений на 6,1 млн гривен Отметим, Житний рынок в Киеве планируют закрыть минимум на два года на время проведения реконструкции. Ожидается, что реконструкция рынка начнется в 2020 году и продлится до 2022-го. Это связано с неудовлетворительным состоянием здания рынка. Читайте: Столичный Житний рынок планируют закрыть на 2 года для реконструкции Отметим, деятельность КП “Житний рынок” попадает в сферу управления Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА. Этот департамент с 6 февраля 2019 года возглавляет бывший генеральный директор КП “Житний рынок” Вадим Фиоктистов. Курирует деятельность этого департамента первый заместитель председателя КГГА Николай Поворозник. * КП “Житній ринок” (код ЄДРПОУ: 05587843) Фото: tochka.netКиевVласть

Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото). “Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.   Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні. Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові. Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.  Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери? Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.  Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.  Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.  Фото: Facebook Дмитра Буреніна Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання. З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.  KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці? Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання. Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції. KV: І які були результати ваших листів? Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту. Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.  До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.  KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП? Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба. Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію. KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП? Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео. KV: А як до пойнятих до вас звертаються? Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби. KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП? Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна. Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП. KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП? Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання. KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність? Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.  KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції? Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі. Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси. Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні. KV: А з приводу навчання до вас звертались? Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори. KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно? Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом. Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото) Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.  СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було. KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти? Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.  Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм. Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить. Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.  Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти. KV: Закон вже був розроблений? Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був. Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство. Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це. KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому? Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації. KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно? Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все. KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати? Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль. Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати. Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер. “Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС. KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу? Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.  Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.  KV: А ви вже використовували дефібрилятор? Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен. KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД? Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.  Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною. Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне. АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти. АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби. “Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи. KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.  Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні. Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта. Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів. Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.  Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп” Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.  KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху? Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій. Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц) Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.  Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі? Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост Велосипедної інфраструктури також нема. Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва? Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг. Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі  їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас. Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась? Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.  На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго. Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.  Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.  KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе? Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.  Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо. KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?  Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові. Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін. Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати. KV: Аналогічні організації в інших містах існують?  Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.  В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами. * Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681) Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть

На Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестують проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не півобласті.  Хто бунтує Як стало відомо KV, 24 і 27 грудня 2019 року у селищі Бородянка на перехресті траси Київ-Ковель відбулись акції протесту. Основною причиною обурення громади стала бездіяльність місцевої влади у вирішенні питань, які загрожують навколишньому середовищу району.  Зокрема, активісти обурені, що у селищі працюють підприємства, діяльність яких вони називають незаконною і шкідливою, а місцева влада на це не реагує.  Також місцеві активісти незадоволенні рішеннями, які депутати розглядали на останній сесії Бородянської селищної ради 20 грудня. Одним з них є надання в оренду земельної ділянки під будівництво бетонного заводу. На акцію протесту місцеві принесли плакати з написами “Геть Сахарука О.В. з посади голови Бородянської ОТГ за узурпацію влади”, “Ні шкідливим виробництвам в житловій забудові! Припиніть екоцид громади!”, тощо. Загалом мітингуючі поставили 10 вимог місцевій владі: провести перевірку повноважними установами екологічно небезпечних, на їхню думку, виробництв – ТОВ “Алюпол”, “Тайкун”, “Артіль”, “Артельпласт”, нафтобаз корпорації “Надєжда”; припинити протиправні дії ТОВ “Планета РС Київ” щодо планів розміщення бетонного заводу в житловій забудові; повернути у власність громади земельну ділянку, передану депутату Бородянської ОТГ Романові Дяченку, на якій розташований центральний ринок; створити окреме комунальне підприємство з власним банківським рахунком, на який підприємці ринку будуть перераховувати кошти за оренду та обслуговування ринку.  Також вони вимагають провести комплексну перевірку рішень Бородянської ОТГ, які були прийняті під головуванням Олександра Сахарука, щодо бюджетних та земельних питань; припинити незаконні дії Уманця Ю.М. щодо будівництва в селі Качали ФГ “Велос Фудс” з розведення свійської птиці; вирішити питання щодо закриття та реконструкції полігону твердих побутових відходів, на який більше 20 років вивозило побутове сміття ТОВ “Утілсервіс” у селі Нове Залісся.  Ще серед вимог забезпечення проведення приватизації земельних ділянок-городів, що розташовані в районі Бородянського аграрного ліцею, якими мешканці селища користуються більше 30 років; сприяти припиненню незаконної діяльності звіроферми в Бородянці на вул. Центральна, 193, що забруднює повітря житлової забудови по вул. Миру та прилеглу територію дитячого садка “Колосок”; припинити незаконне будівництво або наміри будівництва АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна, 4Д.  Причини  Як розповів KV голова громадської організації “Майбутнє Бородянщини” Роман Шнуренко, проблем накопичилося немало.  “Останньою краплею для місцевих жителів стали наміри місцевої влади видати дозвіл на оренду ділянки для будівництва бетонного заводу. Як стало відомо зі слів депутатів Бородянської селищної ради, будівельна компанія ТОВ “Планета РС Київ”, що зареєстрована в Херсоні та займається виготовленням бетонних конструкцій, рідкого бетону “на розлив” для так званих автоміксерів 3 грудня викупило у ПП “Індастріалбуд” майно для розміщення у межах селища бетонного заводу. Поруч зі земельною ділянкою розташована газорозподільна станція високого тиску “Бородянка” та магістральний газопровід високого тиску. У цих об'єктів існують охоронні зони, відповідно в ГРС -150 м навколо огорожі та у МГП – 100 м вліво і вправо від місця залягання газогону. “Планета РС Київ” самовільно перенесли в бік ГРС та МГП частину бетонної огорожі, що в свою чергу призвело до зменшення охоронної зони з 150 м до 66 м. А той газогін проходить від Бородянки до Іванківського району. Це настільки небезпечно, що на повітря може злетіти половина Київської області”, – відмітив він.  За його словами, не отримавши підтримки місцевої влади, громада планує звертатись до Офісу Президента.  “Окрім цього, багато підприємств на території Бородянки не платять оренду, надходження до бюджету, ПДФО та інші податки, оскільки зареєстровані не у селищі. Ми страждаємо від їхньої діяльності, вони псують екологію. 18 грудня ГО “Майбутнє Бородянщини” було подано заяву до Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області щодо розміщення АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна тощо. Місцева влада вважає, що ми, активісти, які заявили про вимоги – це не громада. Громада – це 17 тис. населення, а ми – ніхто. Тому наразі ми звернулись до нашого народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк, просимо допомоги юристів і будемо йти до адміністрації Президента, аби Володимир Зеленський допоміг вирішити озвучені проблеми”, – додав він.  Владний погляд Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук відмовився надавати коментар журналісту KV.  26 грудня він прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook: “Напередодні нового року в Бородянці активізувались псевдо-активісти. На мою думку, це люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації і в громаді, і в усій Україні. Їхня зброя – перекручування фактів, перебільшення та відверта неправда. Псевдо-активістів не цікавить наповнення бюджету, нові робочі місця, добробут ваших родин – вони діють під гаслом “чим гірше – тим краще!”. Так, у молодій Бородянській ОТГ є над чим працювати, є ряд застарілих, давніх проблем, на вирішення яких потрібен і час, і ресурси. Бути критиканом та крикуном нескладно, в той час як працювати на розвиток і перспективу – це кропітка щоденна праця. Запевняю, що всі питання нашими депутатами, виконкомом та структурними підрозділами вирішуються виключно в площині законодавства України. Тож “п’ята колона”, яка керується власними інтересами, прагнучи дестабілізації, деструктиву і занепаду Бородянської громади, не зупинить наш рух уперед. І завтра буде новий день”, – написав він.  Тимчасово виконуючий обов'язки голови Бородянської районної держадміністрації Віктор Барчан надав KV короткий коментар.  “Це я запросив активістів на мирну акцію, аби почути їхні вимоги. Вони прийшли і надали вимоги у письмовому вигляді. Зокрема ці вимоги стосуються роботи ОТГ, але ми також паралельно займаємось цими проблемами. Людей потрібно чути. Вибачте, але я б не хотів коментувати цю ситуацію”, – говорить він.  В коментарі KV народний депутат по 96 округу Ольга Василевська-Смаглюк відмітила, що їй відомі проблеми Бородянщини, за деякими фактами відбуваються розслідування. “Ми звертаємо увагу правоохоронних органів на те, що відбувається у Бородянці. Вже відкрито кілька кримінальних справ за моїми депутатськими зверненнями. Вони стосуються центрального ринку, частину якого передали в оренду за копійки. Щодо підприємств, які впливають на екологію. Найбільше жителі Бородянщини скаржаться на алюмінієвий завод, бетонний завод, який збираються будувати інвестори із Херсонщини. Я звертаюсь до губернатора Київської області Олексія Чернишова з приводу цього, з питань підприємств співпрацюємо із головою департаменту екології КОДА Вікторією Кірєєвою. Нам вдалось “вигнати” з Бородянки підприємця, який розводив курей біля дитячого садка. Приїздила мобільна лабораторія, але вони робили тільки заміри повітря. Мені відомо, що 9 січня голова ОТГ Олександр Сахарук подав до суду на місцевого активіста Романа Шнуренка. Усі ці факти тримаємо на контролі”, – закінчила вона.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у серпні жителі селища Коцюбинське поскаржилися екс-губернатору Київської області Михайлу Бно-Арійяну на запах фекалій від води, яку їм подає в будинку КП "УЖКГ "Біличі". Аналізи виявили в ній підвищений вміст заліза і кишкову паличку в порушення санітарних норм. Губернатор намагався вирішити проблему, підключивши селище до водоканалу Києва, але інші населені пункти Київщини ризикують повторити сумний досвід коцюбинців. Читайте: Корупційні ризики: громадська рада при КОДА перевірить роботу департаментів і управлінь обладміністрації Фото колаж KV КиевVласть

От мэра Киева попросили проверить законность и, возможно, ветировать решения горсовета, которыми были переданы земельные участки на территории Печерского рынка для эксплуатации кафе по адресу ул. Бойчука, 1/2 и торгово-офисного центра по такому же адресу. Эти решения были приняты на заседаниях Киевсовета в декабре 2019 года.Об этом речь идет в материале KV Рынок “на распил”. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (23 декабря 2019 года – 5 января 2020 года).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Депутат Ярослав Диденко (фракция “Солидарность”) попросил столичного мэра  изучить на предмет их законности решение Киевсовета от 19 декабря 2019 года №3305 “О передаче ООО “Азор К” в аренду земельного участка для эксплуатации и обслуживания кафе на ул. Бойчука, 1/2 на территории Печерского рынка” и решение от 12 декабря 2019 года №1954 о смене назначения участка на ул. Киквидзе, 1/2 на этом же рынке.  “Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обратились киевляне, которые считают, что решение “О передаче обществу с ограниченной ответственностью “Азор К" в аренду земельного участка для эксплуатации и обслуживания кафе на ул. Михаила Бойчука, 1/2 в Печерском районе города Киева” (Д-9276) от 19.12.2019 года №3305 и решение Киевского городского совета “О внесении изменений в решение Киевского городского совета от 18.12.2008 № 884/884 (с изменениями и дополнениями внесенными решением Киевского городского совета от 27.11.2009 № 782/2851)” (А-25204) от 12.12.2019 года №1954 являются незаконными и должны быть отменены”, – говорится в депутатском обращении. По словам депутата, местные жители возмущены тем, что участок на территории рынка передан для обслуживания кафе. Диденко отметил, что решение Киевсовета от 12 декабря 2019 года №1954 вносит изменения в решения о передаче земельного участка в аренду по изменению назначения земельного участка со “строительство” многофункционального торгово-офисного центра на его эксплуатацию. “По мнению жителей, данный торгово-офисный центр был построен незаконно”, – пишет депутат. Депутат обратился к Кличко с просьбой изучить два указанных решения Киевсовета на предмет законности и ветировать их. Напомним, что еще летом 2018 года по улице Михаила Бойчука, 1/2 Печерского района ООО “Печерский рынок” проводились строительные работы. Но, как выяснилось, контрольная карточка на временное нарушение благоустройства по этому адресу не выдавалась, градостроительные условия и ограничения не предоставлялись, а договор аренды этого земельного участка “Печерский рынок” с городом не заключал.  Читайте: Земля для друга: Киевсовет одарил Павла Рябикина столичной землей Ранее KV сообщала, что на деятельность ООО “Печерский рынок” Виталию Кличко жалуются не впервые. Летом этого года стало известно, что владельцы “Печерского рынка” приняли решение повысить арендные ставки для продавцов продуктов питания. В частности, летом 2018 года инфраструктура рынка и уровень его содержания оставляли желать лучшего: тротуарная плитка находилась в неудовлетворительном состоянии. Такое состояние дел привело к тому, что столичного голову просили в случае повышение арендных ставок – инициировать расторжение договора аренды на земельные участки с владельцами рынка и сделать “Печерский” коммунальным рынком. Читайте: КП “Бессарабский рынок” за разработку проекта реставрации здания рынка планирует заплатить 5,5 млн гривен *ТОВ “Печерський ринок” (код ЄДРПОУ: 01527732) Фото: пресс-служба КГГА КиевVласть