Влада зробить все, аби в умовах пандемії COVID-19 захистити життя та здоров'я українських громадян. При цьому найголовніше сьогодні – забезпечити належні умови роботи та захисту українських медиків, які знаходяться на передовій боротьби з хворобою. Про це KV стало відомо з повідомлення народного депутата Максима Перебийніса (фракція "Слуга народу" ). "Сьогодні ми разом з командою мали можливість надати службі швидкої допомоги Дарницького району Києва гуманітарну допомогу – комбінезони різних розмірів і захисні рукавички. Для того, щоб ті медичні працівники, які зараз перебувають на першій лінії вогню боротьби з коронавірусною інфекцією, були більш захищені. Адже найбільш цінним скарбом є люди. І турбота про людей є найголовнішим", – відзначив Перебийніс. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Разом з волонтерами народний депутат поспілкувався з медиками Центру екстреної швидкої допомоги №9 та №17 у Дарницькому районі столиці. Всі захисні медичні костюми, передані лікарям – українського виробництва та вироблені з сертифікованої сировини, відповідно до стандартів ВООЗ. "У мене зараз в руках знаходиться захисний костюм від українського сертифікованого виробника. І що дуже важливо для наших медиків, – він більшого розміру, ніж ті, що зараз привезли з Китаю. Особливо важливо, що тут на блискавці є захист. Блискавка закривається вся повністю. Це допомагає якісно захистити наших медиків в будь-якій ситуації. І під час виїзду, і в лікарні, коли вони контактують з хворими на коронавірус", – розповіла волонтер Надія Вербенська журналістам, які ретельно перевірили якість захисних костюмів. Як відзначили волонтери, ситуація, що склалася нині в Україні, коли кожен 5-й інфікований COVID-19 – це медик, є неприпустимою. І свідчить про недостатню захищеність лікарів перед смертельною хворобою. Тому завдання і держави, і відповідальних громадян – змінити на краще цю сумну статистику. "Насамперед хотілось би подякувати всім медикам та працівникам медичної сфери. Адже вони працюють на передовій, наражаються на смертельну небезпеку кожного дня заради здоров'я кожного з нас. Адже близько 20% підтверджених випадків коронавірусу – це саме медичні співробітники. І ми разом маємо виправити цю ситуацію на краще", – висловив впевненість волонтер Максим Макаренко. За словами медиків, саме волонтерська та спонсорська допомога сьогодні неабияк стає в нагоді всім співробітникам столичних лікарень. Особливо тим, які мають стосунок з інфікованими на COVID-19 пацієнтами. "Від усього серця, від усієї душі щиро дякуємо всім, хто нам допомагає. Багато дуже дзвінків, багато дуже волонтерів. Багато дуже тих, хто хоче до нас приїхати та допомогти. І ми всі від щирого серця дуже вдячні", – не приховувала своїх емоцій у спілкуванні з волонтерами заступник завідувача Центру екстреної (швидкої) медичної допомоги (підстанція №9) Києва Галина Руденко. Як розповів ЗМІ народний депутат Максим Перебийніс, головне завдання українського парламенту сьогодні – не лише безпосередньо тримати на контролі захист здоров'я медиків та пересічних громадян, але й законодавчо забезпечити швидкість та невідворотність позитивних змін всієї системи охорони здоров'я в Україні. "Ми продовжимо піклуватися про здоров'я дарничан. І сподіваємося, що жителі нашого району, як і всі жителі України, будуть захищені. Ми зробимо все для цього. Починаючи від надання безпосередньо гуманітарної допомоги і – до роботи щодо зміни нашого законодавства. Для того, щоб захист здоров'я громадян завжди був на належному рівні", – підкреслив Перебийніс. Фото: gazeta.ua КиевVласть

В період з 13 по 17 квітня на Київщині підтверджена хвороба на COVID-19 майже у 40 мешканців. 19 нових випадків зараження зафіксовано за минулу добу. Першість за кількістю інфікованих продовжують тримати Києво-Святошинський та Обухівський райони. Влада столичного регіону закликає людей  святкувати Великдень вдома та рапортує про успіхи на ниві гасіння чорнобильських пожеж. Ще 5 санаторіїв області погодилися стати місцями для обсервації туристів, що повернулися з-за кордону.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поточна епідемситуація За даними Київського обласного лабораторного центру, у Київській області станом на 10.00 17 квітня 2020 року офіційно підтверджено 253 випадків захворювання на коронавірус. За добу лабораторно підтверджено 19 нових випадків коронавірусної хвороби, зокрема в Обухівському районі – 43 (20 – смт Козин , 4-с. Романків, 8 –  м. Українка, 10 – м. Обухів, 1 – с. Красна Слобідка), 83 людини – у Києво-Святошинському (14 – с. Софіївська Борщагівка, 10 – Крюковщина, 20 – м. Вишневе, 9– м. Боярка, 5 – с. Гатне, 5 – с. Лісники, 4 – с. Святопетрівське , 4 – с. Дмитрівка, 2 – с. Тарасівка; 2 –с. Чайки, 1 – с. П. Борщагівка, 1 – с. Кременище, 3 – Білогородка, 1- Капітанівка, 1- с. Нове, 1- с. Гнатівка). У інших районах зареєстровані і підтверджені лабораторно випадки розподілились так: 1 інфікований – у Баришівському районі; 3 – у Білоцерківському; 5 – у Бориспільському, (2- с. Гнідин, 1 – с. Вороньків, 1 – Головурів, 1 – с. Гора); 7 – у Броварському, (с. Зазим’я, Княжичі по 2 випадки, смт Калита – 1 випадок, Требухів -1, Погреби – 1); 3 – у Бородянському; 5 – у Васильківському; 1 – у Вишгородському (с. Нові Петрівці); 1 – у Іванківському районі; 5 – у Макарівському; 2 – у Миронівському; 3 – у Переяслав-Хмельницькому; 1 – у Поліському; 1 – у Рокитнянському; 6 – у Ставищенському.  У містах зафіксовано хворих: 7 – у м. Біла Церква; 11 – у м. Бровари; 14 – у м. Бориспіль; 1 – у смт Бородянка; 9 – у м. Буча; 3 – м. Васильків; 7 – м. Вишгород; 12 – у м. Ірпінь; 4 – у м. Фастів; 1 – у смт Ворзель; 2 – у м. Гостомель; 1 – у смт. Коцюбинське; 1 – у смт Ставище; 3 – у м. Кагарлик; 3 – у м.  Переяслав; 1 – у смт Рокитне; 1– у смт Іванків; 2 – смт Володарка. З них на стаціонарному лікуванні – 73 особи, на амбулаторному лікуванні (самоізоляція) – 180 осіб. Із них діти – 15:  3 – смт Козин ; 1 – Обухів; 1 – с. Лісники; 1 – с. Гатне; 1 – с.  Борщагівка; 2– м. Бориспіль, 2 – м. Ірпінь; 1- Поліський район, 1 – м. Фастів, 1 – м. Бровари, 1-Василівський район. Одужало 16 людей. За час пандемії померло 9 людей. Смерті розподілились так: 4 випадки – Києво-Святошинський район (Вишневе, с. Святопетрівське, с. Гатне, с. Тарасівка), по 1 випадку – Миронівський район (с. Мостище), м. Біла Церква, м. Фастів, м. Васильків, Ставищенський район. За період з 14 квітня 2020 року всього до Київського обласного лабораторного центру надійшло 1250 підозр на COVID-19. За останню добу отримано 60 повідомлень про підозру. Встановлено медичне спостереження за 2555 контактними особами. Задимлення Пилова буря показала приховані зони тління на Житомирщині та у Зоні відчуження. Через брак опадів ґрунт їх не втримав і вогонь почав поширюватися. Зведений загін ДСНС, за даними КОДА, – 1100 осіб та 120 од. техніки — залучений до робіт з локалізації осередків в Корогодському, Дитятківському, Баришівському та Денисовицькому лісництвах. Загрози для критичних об’єктів немає. Наразі сили та засоби ДСНС продовжують заливати окремі ділянки, де тліють залишки сухої деревини та торф’яники. Радіаційний фон по місту Києву та області не перевищує природних фонових значень.  Обов’язкова обсервація Київською ОДА визначено 6 місць, призначених для обов’язкової обсервації та ізоляції: санаторій "Україна", готельний комплекс "Верховина", готель "Аеропорт", готель "Бориспіль", готель "Корона", готель "Джинтама-Бриз". Загалом це 527 кімнат, 1032 ліжкомісць. Ці об’єкти будуть використані у період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції. Наразі проводиться узгодження юридичних формальностей, угоди вже укладені або завершують укладатися, після підписання угод дані готелі будуть розконсервовані згідно процедури (запуск опалення, відкликання людей з відпусток, набір кадрів тощо).  Наразі на обсервації перебуває 114 громадян, з них 113 — у Ворзелі, 1 — у Глібовці.  Володін зазначає, що туристи були попереджені і погодилися на те, що обсервація і перебування у Ворзелі буде платним. Опрацьовується механізм компенсації за рахунок місцевого бюджету.  "Я і моя команда спілкуємося з людьми. Більшість з них — позитивні молоді люди, які працювали або вiдпочивали в ОАЕ: фотографи, музиканти, тощо. Переконаний, що по закінченні обсервації вони зможуть повноцінно влитися в наше життя навіть в умовах карантину”, — зазначив Василь Володін. Волонтери Волонтери та благодійні організації допомагають не тільки у Ворзелі. Вчора, 16 квітня, у Білій Церкві передали для лікарень області 25 тисяч тест-систем від благодійного фонду Ріната Ахметова. Така кількість тестів забезпечить велику кількість людей та допоможе зупинити розповсюдження вірусу.  Також благодійне об'єднання “Час дій” передало медзакладам Київщини 2 тисячі експрес-тестів на коронавірус на загальну суму 356 тис. гривень від компанії “Сіті Ван Девелопмент”. Їх отримали лікарні Василькова, Ірпеня, Фастова, Тетієва та госпіталь Міністерства оборони у Києві. До акція на підтримку госпіталя на постійній основі долучилась Українська Асоціація футболу. Мережі заправок “UPG” та “Кло” передали на потреби екстреної медицини по тонні пального кожна. Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів  Ремонт інфекційного відділення в Українці Як повідомив Володін, завершення ремонту інфекційного відділення лікарні міста Українка Обухівського району заплановано на 30 квітня цього року. За інформацією замовника капітального ремонту, Центральної районної лікарні Обухівського району в особі її головного лікаря, роботи йдуть за планом і будуть завершені вчасно. Утилізація медичних відходів У Київській області медичні відходи – рукавички, маски, захисні костюми, – утилізуються згідно договорів з ліцензійними спеціальними підприємствами. Обласним бюджетом кошти на це не передбачались, такі угоди кожен медичний заклад укладає з утилізаторами окремо.  Володін відмітив, що медичні відходи заборонено зберігати у звичайних контейнерах, вони мають бути спеціалізованими. Закриття кладовищ Київською обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було прийнято рішення “Про додаткові заходи для відвернення загрози, забезпечення безпеки і здоров'я громадян та запобігання поширення на території Київської області коронавірусної хвороби”. За результатами наради, яка відбулась сьогодні, 17 квітня, за участю голів РДА, мерів міст та керівників ОТГ прийнято рішення закрити для відвідування кладовища на території міст, селищ та сіл Київської області окрім поховання, відповідно до норм, установлених під час дії карантину. Рішення набуло чинності негайно та триватиме до покращення епідеміологічної ситуації. Великдень у складних умовах Вже на цих вихідних у складних умовах Україна святкуватиме Великдень. Київщина одна із областей, яка знає про коронавірус не з розповідей – тут вже хворіють діти, та, на жаль, помирають дорослі.  “Хвороба чекає слушної миті, щоб завдати удару по всіх нас. Тільки від нас залежить, як довго триватиме карантин. Як ми вийдемо з нього – переможцями або переможеними. Подумайте – що по-справжньому є святом Воскресіння Господнього. Це освячені паски та крашанки чи віра у перемогу життя над смертю? Сьогодні ми переможемо лише за умови суворого дотримання карантину. Давайте цього року усі молитвою будемо у храмі, а фізично – зі своїми близькими”, – закликав Володін.  Читайте: Коронавірус на Київщині: у Ворзелі відкрито санаторій для платної обсервації, транспорт не ходитиме на свята  Фото: коллаж KVКиевVласть

Місто Кагарлик і його центральна районна лікарня звітують про повну готовність приймати хворих на коронавірус. Начебто, ситуація контрольована і форс-мажору не буде ані у місті, ані в районі. Однак на фінансування ЦРЛ та Центру первинної медико-санітарної допомоги місцева влада продовжує збирати кошти з сільських, районного та міського бюджетів. Збирають і безпосередньо з громади, залучені підприємці, навіть релігійні організації. Містяни запевняють: лікарні відчувають значний дефіцит обладнання та засобів захисту. Про те, чим живе Кагарлик під час карантину, – в матеріалі KV. Поточна епідситуація Як стало відомо KV, станом на 16 квітня, за даними Київського обласного лабораторного центру, у місті Кагарлик 3 підтверджених випадки захворювання на COVID-19. Але дані на місцях відрізняються. Так, за даними Кагарлицької ЦРЛ станом на 13 квітня у лікарні перебувало 4 хворих на COVID-19, з яких 1 мешканка району та ще 3 особи з інших районів Київської області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Кагарлицька РДА надала останні дані 13 квітня, згідно яких станом на цей день у районі зафіксовано два випадки захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19. Інфіковані — жінки, одна з них на амбулаторному лікуванні (самоізоляції). Підозра на інфекцію — ще у 6 жителів району. Нині у них відібрані зразки крові на тест ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), які направлено до вірусологічної лабораторії. За інформацією місцевого телеканалу, 4 квітня стало відомо про смерть жителя району 1993 року народження. Він перебував у критичному стані, коли родичі зателефонували до “екстренки”. Вперше зі скаргами на стан здоров’я він звернувся до сімейного лікаря у понеділок, 30 березня. Готовність лікарень: кажуть, що готові 29 березня, згідно розпорядження головного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров’я Віктора Ляшка про облаштування тимчасових пунктів прийому та сортування хворих на коронавірус, у Кагарлику біля поліклінічного відділення Кагарлицької центральної районної лікарні напнули намет. В ньому караулом 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини Кагарлика було облаштовано тимчасовий пункт прийому та сортування хворих на коронавірус. 2 квітня на сесії Кагарлицької районної ради головний лікар Кагарлицької ЦРЛ Віктор Кулініченко озвучив розпорядження №7 та №9 від 29 березня 2020 року за підписом Олега Торкунова, керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня у зв’язку з епідемічною ситуацією на території Київської області, спричиненою коронавірусом 2019-NCOV.  Згідно розпорядження №7, Кагарлицька ЦРЛ (в числі 14 інших лікарень) визначена, як заклад охорони здоров’я, що задіяний для надання меддопомоги пацієнтам із COVID-19 в інфекційних відділеннях, в першу хвилю поширення захворюваності.  Крім того, розпорядження №9 визначає Кагарлицьку ЦРЛ та Переяслав-Хмельницьку ЦРЛ як заклади, які перепрофільовуються для надання меддопомоги пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19 при загостренні у них хронічної патології, серцево-судинних захворюваннях та інших гострих станах, гострій хірургічній патології (наприклад, апендицит). Лікарням доручається “забезпечити безвідмовну госпіталізацію” вищевказаних хворих “незалежно від їх місця проживання”. Ургентні хворі із Кагарлицького району госпіталізуються до Обухівської ЦРЛ.  Згідно розпоряджень, всього у Кагарлицькій ЦРЛ 150 ліжок, з них 20 — інфекційні. Згідно паспорту бюджетної програми Кагарлицької РДА “Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню”, ліжок у звичайних стаціонарах — 150, у денних — 30.  13 березня місцеві лікарні офіційно рапортували про те, що усі бокси інфекційного відділення Кагарлицької ЦРЛ в разі необхідності повністю готові до прийому хворих, тоді їхня кількість складала 10 одиниць. “Медперсонал має костюми біозахисту, маски, респіратори, необхідні антибактеріальні розчини та інші препарати. Якщо ж хворих на коронавірус в районі більшатиме, адміністрація ЦРЛ мала резервний варіант – додатково розміщувати пацієнтів у терапевтичному відділенні, яке відповідним чином переобладнають”, – говорилося у звіті. Зі світу – по нитці, лікарням – на фінансування За інформацією Кагарлицької РДА, державна субвенція на медичні заклади Кагарлицького району складає 6 млн 755 тис. гривень. З них 5 млн 746 тис. гривень саме державної субвенції і ще 1 млн гривень субвенції на енергоресурси. Як зазначає голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, протягом першого кварталу 2020 року з районного бюджету медзакладам виділено 2 млн 715 тис. гривень — 2 млн 714 тис. гривень та 1,5 млн гривень на енергоресурси. На засіданнях 52-ї та 53-ї сесії Кагарлицької районної ради з бюджету району було виділено  870,8 тис. гривень, зокрема: 268,3 тис. гривень – на рентгенплівку, 2 пральні машини, дизпаливо, ремонт автотранспорту, автозапчастини, продукти харчування, засоби захисту; 152,5 тис. гривень – придбано гематологічний стерилізатор; 145 тис. гривень – гістероскоп; 105,0 тис. гривень – монітор пацієнта; 100 тис. гривень – багаторазові захисні костюми тощо. Сільськими радами Кагарлицького району було виділено 210 тис. гривень на 2 монітори пацієнта (Леонівська сільрада — 105 тис. гривень, Буртівська — 105 тис. гривень, Мирівська – 10 тис. гривень, Слобідська, Шпендівська, Черняхівська, Сущанська, Ставівська, Горохуватська – по 5 тис. гривень); 26 тис. гривень на костюми хімічного захисту Л-1, 20 штук (Слобідська – 10 тис. гривень, Леонівська – 7 тис. гривень, Черняхівська – 6 тис. гривень, Халчанська – 3 тис. гривень); 17 тис. гривень на відсмоктувач медичний (Переселенська – 7 тис. гривень; Шубівська – 6 тис. гривень; Ліщинська – 4 тис. гривень); 13 тис. гривень на аквадистиллятор (Горохівська – 13 тис. гривень). Кагарлицькою міською радою з бюджету міста виділено 455,8 тис. гривень на апарат штучної вентиляції легень; 60 тис. гривень на медичні маски, захисні костюми, засоби індивідуального захисту, пральну машину, 50 тис. гривень на тест-системи, спецпробірки, медикаменти. Цікаво, що за кошти держбюджету придбано відсмоктувач (40 тис. гривень), а також 60 захисних окулярів, 40 одноразових костюмів, 100 медичних одноразових шапочок, 50 пар одноразових бахіл, 250 одноразових масок, 2000 латексних рукавичок, 2000 гумових рукавичок, 15 ртутних термометрів, 7 брусків мила, 5 пляшок “Доместоса”. Також Кагарлицька РДА та райрада надали реквізити для збору коштів для Кагарлицької ЦРЛ та Центру первинної медико-санітарної допомоги. Також 9 квітня підприємець Арташос Татаян, який виконує у Кагарлику дорожньо-ремонтні роботи, безоплатно передав для ЦРЛ та для ЦПМСД безконтактні інфрачервоні термометри.  8 квітня для потреб медичних міста КП “Міськрембудсервіс” закупило 300 фільтрувальних півмасок-респіраторів із коефіцієнтом захисту 50 ГДК, які призначені для захисту органів дихання від канцерогенів, радіонуклідів, бактерій та вірусів. Кагарлицькій центральній районній лікарні передано 250 штук, Центру ПМСД – 50. Ще 20 таких захисних засобів виділено комунальникам, які здійснюють заходи з дезінфекції в місті. Засоби захисту також придбано за рахунок коштів, виділених депутатами за цільовим призначенням згідно з рішенням, яке ухвалили на останній позачерговій місцевій сесії (загальна сума для придбання захисних засобів становить 200 тис. гривень).  14 квітня для потреб КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради" Кагарлицька міська рада додатково передала необхідні одноразові захисні засоби: 12 комплектів одягу для відвідувачів, 4 медичні хірургічні халати, 1 медичний хірургічний стерильний халат і 30 медичних шапочок. Захисні засоби на суму 784,5 гривень придбано КП "Міськрембудсервіс" за виділені з міського бюджету кошти.  Згідно бюджетної програми райдержадміністрації “Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню” на 2020 рік, обсяг бюджетних призначень для Кагарлицької ЦРЛ складає 13 млн 845 тис. 460 гривень, з яких на забезпечення надання населенню амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги — 4 млн 292 тис. 206 гривень, на забезпечення надання населенню стаціонарної медичної допомоги — 9 млн 553 тис. 254 гривні. У випадку із Кагарлицьким ЦПСМД згідно із бюджетною програмою РДА на 2020 рік на виконання програми підтримки медзакладу закладено 2 млн 431 тис. 462 гривні. Влада Як повідомляють на сайті Кагарлицької міської ради, у місті активно проводиться дезінфекція вулиць та під’їздів, закуповується нова техніка — наприклад, навісний тракторний оприскувач Polmark, який придбано комунальним підприємством "Міськрембудсервіс" за кошти міського бюджету (13 тис. 335 гривень). Також Кагарлицькому відділенню Нацполіції доручили посилити контроль за виконанням громадянами обмежувальних заходів та забезпечити громадський порядок на території населених пунктів Кагарлицького району на період карантину, в тому числі у парках, лісопаркових зонах та в місцях масового перебування людей особливо у період вихідних і святкових днів, а також у культових спорудах в населених пунктах району. Зрада 1 квітня в Україні стартувала Програма медичних гарантій. Договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на надання медичних послуг за цією програмою станом на 2 квітня підписали 1640 закладів спеціалізованої медичної допомоги, у тому числі і Кагарлицька ЦРЛ. Ці зміни під час карантину викликали критику у медпрацівників, які жаліються на те, що їх змушують йти у відпустку за власний рахунок. Обласна влада також визначила, що ургентних хворих Кагарлику (таких, що не мають підозри на коронавірус, але потребують термінового лікування) направлятимуть до Обухівської центральної райлікарні. Це також викликало невдоволення жителів району та міста. Фінансування Кагарлицької ЦРЛ, як пишуть самі містяни, не настільки райдужне, як то декларують у офіційних джерелах. У соцмережах одне за одним з’являються повідомлення, що лікарні терміново необхідні кошти для закупівлі витратних матеріалів, засобів індивідуального захисту медперсоналу, дезінфікуючих та лікарських засобів, медобладнання для протистояння коронавірусній інфекції та подолання наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої нею. Наразі навіть налагоджений збір грошей. Цікаво також, що з початку епідемії серед кагарличан обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 28 осіб. Для порівняння, за даними з паспортної програми лікарні, кількість осіб, прикріплених до “екстренки” — 33 тис. 299 осіб. Є необхідність, за думкою місцевих, і в закупівлях апаратури. Так, депутати міської ради на позачерговому засіданні прийняли рішення виділити на потреби медичних установ близько 700 000 гривень (у т.ч. 455 820 гривень на придбання апарату для штучної вентиляції легень). Цих коштів недостатньо. 14 квітня у групі “Підслухано в Кагарлик” з’явилося відео, на якому людину, імовірно хвору на коронавірус, доправляють на носилках до інфекційного відділення ЦРЛ майже без одягу.  Резюмуючи, 15 квітня місцевий журналіст Микола Семенюк опублікував допис, де зазначив, що медикам кагарличчини конче необхідна допомога: “У районі та місті засобів дезінфекції, засобів особистого захисту для людей і медиків немає, апаратів ШВЛ катастрофічно не вистачає, волонтери збирають у людей гроші та закуповують усе необхідне. Керівництво району та міста звертається з проханням надати фінансову допомогу нашим медикам, що ми і робимо. А тим часом, потихеньку, освоюються бюджетні кошти”, — пише Семенюк. Перемога Підприємці Кагарлика та району підтягнулися до боротьби з вірусом. Понад 20 приватних підприємств, ФОПів та інших долучили свої кошти на закупівлю обладнання та засобів індивідуального захисту — всього вдалося зібрати понад 200 000 гривень, а також окремо 50 одноразових костюмів, 10 л деззасобу для миття рук (приблизна вартість 2000 гривень), 5 л дезрозчину (~1000 гривень), 450 рукавичок, 450 одноразових масок, 100 л бензину, 30 л дезрозчину для рук, 8 пар окулярів, 50 пар рукавичок, 3000 гривень на палатку, 30 респіраторів посиленого захисту для лікарні, 50 л дезрозчину для рук, 15 л “Білизни”, 100 масок – для Територіального центру соціального обслуговування, 50 захисних окулярів, 1 апарат УФО (ультрафіолетового випромінювання) (2000 гривень). Мережа АТБ надала 380 продуктових пакетів для одиноких громадян, яких обслуговує Територіальний центр соціального обслуговування. Нагадаємо, минулого тижня KV розповідала про те, як карантин переживає місто Бровари. Так, поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах.  Читайте: Міста на карантині: в Броварах створили медмістечко для протидії COVID-19  Фото: коллаж KVКиевVласть

Дефицитные маски начали потихоньку появляться в розничных торговых сетях. Также в продаже можно найти спирт и одноразовые перчатки. Ценовой диапазон на эти товары все еще достаточно высок – приобретение недельного запаса средств защиты и масок на семью из трех-четырех человек превысит 500 гривен. Об этом сообщает журналист KV Игорь Дармостук, 8-9 апреля проводивший контрольную закупку средств защиты от COVID-19 в Киеве. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Самая низкая цена на маски зафиксирована в коммунальной сети аптек КП “Фармация”. Тут за 10 грн можно приобрести марлевую маску отечественного производства. Провизоры говорят, что охотней всего эти маски покупают пожилые люди, а вот молодежь не берет – стесняется их носить”, – отмечает корреспондент KV. Читайте: Кабмин ужесточил правила карантина: обязательно носить маски и документы Цены в частных аптечных сетях уже намного выше. “Стоимость обычной трехслойной стерильной маски на резинках в аптечных сетях стартует от 14.50-15 грн за штуку, но таких ценовых предложений немного. Намного больше товара по 17-20 грн за штуку”, – говорит корреспондент KV.  По его словам, найти маски стоимостью до 20 грн за штуку можно в аптечных сетях практически во всех спальных районах Киева. Также он отмечает, что ценовое предложение на этот товар варьируется в зависимости от того, где находится аптека.  Читайте: Вінницькі волонтери закликають людей шити маски на дому і роздавати “Ближе к центру и местам массового скопления людей – стоимость выше, в тихом уголке – чуть ниже. При этом в аптеках одной и той же сети на один и тот же товар может быть разная цена. На Лукьяновке я видел маски по 23.50 грн за штуку, при том, что в аналогичной аптеке, но в районе КПИ,  за такую же маску просили 27 грн. На Печерске в районе метро “Дружбы народов” видел маски по 33 грн”, – рассказывает корреспондент KV. Ценовой диапазон на маски в аптеках Киева: от 10 до 30 грн за штуку. Появились маски и на АЗС. Сразу несколько сетей АЗС предлагают купить многоразовые маски отечественного производства (г.Ровно) по цене от 30 грн за штуку. Кроме масок в аптечной сети начал появляться спирт и одноразовые резиновые перчатки.  Спирт в Киеве можно найти по цене от 32 до 60 грн за 100 мл.Перчатки одноразовые резиновые можно найти по цене от 3,80 до 9 грн за пару. фото: КиевVласть

Поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах. Про те, чим живуть Бровари під час карантину та як людей позбавляють роботи, аби ті сиділи вдома, – в матеріалі KV. Готовність лікарень і робота волонтерського штабу Як стало відомо KV, 1 квітня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення про заснування “оперативного штабу протидії COVID-19 у Броварах”, а 2 квітня узгодила режим його роботи, алгоритми дій і таке інше. Утім, тестова робота контрольно-сортувального медичного містечка розпочалася ще 30 березня. Зокрема, на території Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” Броварської районної ради Київської області було розгорнуто медичне містечко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Воно включає в себе такі елементи, як карантинні зони (контрольно-пропускні пункти протиепідемічних заходів: “червона”, “синя”, “зелена”), коридори переміщення пацієнтів, працівників (відгороджені частини території лікарні, які мають конкретний/цільовий напрямок руху: “червоний”, “зелений”, “жовтий”, синій”), пункти охорони периметру карантинної зони лікарні, внутрішньолікарняні дороги для проїзду карет ШМД і службового автотранспорту. Так, кожен лікар та кожен пацієнт можуть потрапити до закладу винятково одним з чотирьох спеціально обладнаних коридорів: червоний – для пацієнтів з підозрою на коронавірус, жовтий – для хворих з соматичними та хірургічними скаргами, які також можуть бути хворими на Covid-19, зелений – для працівників лікарні, синій – для лікарів інфекційного відділення та працівників станції швидкої допомоги, які могли контактувати з хворими. Містечко працює під керівництвом заслуженого лікаря України, керівника приватної клініки “Нодус” Олександра Кулика і підтримується як владою міста, так і силами волонтерів та підприємців. За нетривалий час роботи містечка з’ясувалося, що щодня в лікарню звертаються близько 1000 осіб, з них близько 400 – з симптомами ГРВІ.  “На жаль, більшість з цих осіб наразі не мають декларацій з лікарем первинної медицини та ніколи раніше не зверталися за допомогою до сімейного лікаря, тому за звичкою йдуть до лікарні”, — повідомляється на сторінці “ДемАльянс Бровари” у фейсбуці. Репортаж телеканалу ICTV За даними волонтерського штабу “Covid-19 Бровари”, за перший тестовий тиждень (30 березня – 05 квітня 2020 року) роботи санітарно-протиепідемічного містечка у БЦРЛ на пункти пропуску пацієнтів звернулось 7 070 осіб, з яких 4 969 осіб — з легкими та помірними симптомами ГРВІ. Всі вони були скеровані на первинну ланку медичної допомоги – до сімейних лікарів. Загалом за 7 діб процедуру контролю, дезінфекції і термометрії пройшов 2 101 пацієнт. Майже порівну жінки (1 038) і чоловіки (1 063), в переважній більшості (69%) мешканці м.Бровари, у віковому діапазоні від 18 до 40 років (1 072 особи). 66% всіх хворих звертались за власною ініціативою, за направленням спеціаліста – 23%, сімейного лікаря- 11%. Половина пацієнтів (51%) прийшла в лікарню повторно, майже стільки ж — вперше (49%). Кожен другий пацієнт потребував допомоги спеціалістів хірургічного відділення (в середньому 129 пацієнтів щодня), до терапевтичного відділення звертались в середньому 77 хворих на добу, пологовий будинок – 45, поліклінічні та інші послуги – 37. До інфекційного ж відділення був направлений кожен 30-й пацієнт з 2 101 звернення або в середньому 10 хворих на добу. Пікове навантаження на пункти санітарно-протиепідемічного містечка для пацієнтів і відвідувачів припало на 2 квітня 2020 року – 1 317 звернень, з яких 912 осіб були перенаправлені до сімейних лікарів, і лише 405 пацієнтів потребували допомоги лікарів вторинної ланки. З них більше половини (216 осіб) звернулись самостійно, без направлення лікаря. Перший день повноцінної роботи містечка став справжнім випробуванням і для пацієнтів, і для лікарів, і для медиків, котрі чергували безпосередньо у наметах. Вже з самого ранку у зеленому коридорі з’явилася довга черга з працівників медзакладу, які не могли потрапити на роботу. За словами директора Броварської клінічної лікарні, депутата Київської обласної ради (КОР) Валентина Багнюка (фракція “Наш Край”), така ситуація склалася через декілька не надто сприятливих факторів: “Перший день роботи став тестовим. Зокрема, в зеленому коридорі працювала лише половина наметів – 4 з 8. До того ж, погода була відверто кепською, що також зіпсувало настрій людям в черзі. Ще одним несприятливим для нас фактором став невчасний приїзд працівників лікарні: ми щодня забираємо близько 500-600 людей з міста та сусідніх сіл організованим трансфером. Цього ж дня графік дещо збився і більшість з них приїхали майже одночасно”, – розповів директор БКЛ. Як каже керівник оперативного штабу протидії COVID-19 Олександр Кулик, черги, які виникають на контрольно-пропускних пунктах “червоних” карантинних зон лікарні та поліклініки, дають змогу розвантажити самі лікарні.  “Тільки за 6 днів роботою команди медичного містечка, протиепідемічними сортувальними заходами ми зекономили для лікарні ресурси, які б вона витратила на роботу з 4799 непрофільними хворими та відвідувачами, що за наказами МОЗ і концепцією медичної реформи мають лікуватися чи спостерігатися на первинному рівні. Ми вивели черги із приймальних стаціонарів лікарні та поліклініки, дозволивши цим установам вторинної ланки, яких також з 1 квітня 2020 року реформують, працювати в своєму штатному режимі, допомагаючи тим, хто повинен лікуватися саме тут”, — каже Кулик. Фото зі сторінки Олександра Кулика у Facebook “Так, може перед КПП карантинних зон в якісь години пік і виникають черги на вулиці, з якими, доречі, в черзі також працюють медичні працівники, адже сортування починається вже в черзі. Однак, люди всі масках, стоять на безпечній дистанції, на свіжому повітрі, не створюючи натовпу, і при цьому мають мінімальні шанси інфікуватися в порівнянні з тим, якби всі хаотично і неконтрольовано набилися у вузькі приміщення. Серед них немає тяжких за станом пацієнтів, бо тяжкі або проходять без черги, або їх на приймальне відділення привозять карети ШМД. Всі вагітні, всі хто за інсуліном, чи для гемодіалізу, чи для здачі крові як донор – всі проходять без черги”, — додав керівник санепідеммістечка. 5 квітня “медичний КПП” пройшов неочікувану перевірку — свій візит в Бровари здійснив головний санітарний лікар Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко. Разом зі своїми колегами з МОЗ він пройшов всі етапи санітарного контролю та дезінфекції. “Гарна робота та організація процесів. А ті, хто не задоволений зараз, точно зрозуміють ефективність і доцільність такого сортування потім. Буває, що вже просто опускаються руки, коли розроблені алгоритми та ініціативи боротьби з COVID-19 не працюють або не запускаються через “людський фактор”. Але добре, що є люди і дії, які надихають боротись далі”, — пише він у своєму фейсбуці. Поточна епідемситуація За інформацією КНП "Броварський центр первинної медико-санітарної допомоги", станом на 20.00 годину 7 квітня сімейними лікарями міста Бровари діагностовано 58 випадків захворювання на ГРЗ та пневмонію. З них діти до 18 років: ГРЗ – 14 випадків (всі амбулаторно), пневмонії – 0; дорослі: ГРЗ – 43 випадки (призначено амбулаторне лікування), пневмонії – 1 випадок (амбулаторно). За даними КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" станом на 20.00 через приймальне відділення діагностовано 2 випадки пневмонії. За даними Центру "Дитяча лікарня" станом на 20.00 годину діагностовано один випадок захворювання на пневмонію.  Лабораторно підтверджено 2 випадки зараження COVID-19 мешканцями міста Бровари та 2 випадки мешканцями Броварського району (троє госпіталізовані до ББКЛ, один перебуває в самоізоляції). Карантинні заходи влади Аби забезпечити роботу медзакладів, в тому числі опорних, міська влада намагається перенаправити кошти на фінансування закладів охорони здоров’я.  Зокрема, за результатами 73-ї позачергової сесії 3 квітня 2020 року Броварської міськради, рішенням “Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області від 19.12.2019 року № 1774-67-07 “Про міський бюджет м. Бровари на 2020 рік” та додатків 2, 3, 7” відділу охорони здоров’я ради збільшено видатки на 4,43 млн гривень. З них Броварській БКЛ було виділено 4,09 млн гривень на матеріальне забезпечення, у тому числі 1,5 млн гривень на придбання 2-х апаратів ШВЛ, а також 1 млн гривень на заробітну плату лікарям та медперсоналу.  Первинній медицині виділено 340 тисяч гривень: 90 тисяч на придбання безконтактних термометрів та ще 250 тисяч – на зарплату та нарахування. Ще 2,3 млн гривень виділено відділу надзвичайних ситуацій на матзабезпечення та 360 тис. гривень на функціонування медичного містечка. Усього на боротьбу з епідемією виділено 8,09 млн гривень.  На 1,41 млн гривень збільшено також видаткову частину спеціального фонду: з них 910 тисяч гривень — для виконання Програми “Фінансова підтримка для покращення надання вторинної медичної допомоги населенню міста Бровари та відновлення матеріально-технічної бази КНП ББКЛ”. А згідно рішення БМР від 03 квітня 2020 року № 1839-73-07 "Про внесення змін до Програми діяльності та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Броварської міської ради "Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на 2020 рік", даний заклад потребує фінансування в обсязі 153 млн гривень.  Як повідомляють на Facebook-сторінці “ДемАльянс Бровари”, міський голова Ігор Сапожко визнає, що надходження до міського бюджету падають, і багато програм не будуть профінансовані.  “Одним з перших “заріжуть” Громадський бюджет. Цього року проєкти взагалі не прийматимуться, а переможці минулих років не фінансуватимуться. Усі кошти будуть спрямовані на боротьбу з пандемією”, — зазначається у дописі. Сам міський голова Ігор Сапожко у себе в Facebook прокоментував питання стосовно перерозподілу коштів міського бюджету за умови нинішньої ситуації, а також ті рішення, які викликали питання та нарікання у громади, включаючи черги до згаданого наметового містечка біля лікарні.  “Протиепідемічні заходи мають кілька етапів. Перший – не допустити потрапляння коронавірусу в країну (ми його вже пропустили). Другий, на якому ми перебуваємо – мінімізувати його розповсюдження: змусити хворих в легкій формі сидіти вдома та вживати загальних карантинних заходів. Карантин – це не канікули. Треба за можливості перебувати вдома, а не ходити і гуляти на вулиці. Третій – це вже пандемія, зупинити яку буде дуже важко. […] Спільно з місцевим бізнесом вдалося забезпечити захист наших лікарів. В першу чергу ми надали всі необхідні засоби індивідуального захисту екстреній медичній допомозі, бригади якої виїжджають на виклики. Зауважу, що екстрена допомога фінансується з обласного бюджету, з якого цього року виділили 120 млн. гривень.  Разом з тим немає масок, немає палива, немає захисних костюмів, немає жодного захисту. Третє — ми переформатували роботу виконкому. Зараз управління економіки займається забезпеченням всіх комунальних підприємств засобами індивідуального захисту, деззасобами. Повірте, головним лікарям зараз потрібно рятувати життя людей, а не займатись пошуком захисних костюмів чи масок. Тому ми переключили ці функції на економіку. Об’єднали відділ сім'ї та молоді, управління соцзахисту, центр соціальних служб, терцентр, службу у справах дітей, які сьогодні підпорядковані Аліні Ярмоленко. Зараз ці підрозділи забезпечують всіх самотніх броварчан, які не можуть вийти з дому, малозабезпечених, онкохворих, підопічних терцентру продуктами харчування та засобами першої необхідності. На це також не були витрачені бюджетні кошти. Сформувати продуктові набори, городину та інші речі допомогли підприємці”, — каже мер Броварів. Зокрема, з питань тарифів на утримання будинків, які через рішення БМР залишаються як були, Ігор Сапожко каже: у нього в пріоритеті недопущення зараження більшої кількості людей. “Мені зараз закидають перевищення службових повноважень, коли я підписав рішення виконкому про відтермінування підписання договорів з управляючими компаніями. Цим рішенням фактично залишаються в силі старі тарифи на утримання будинків. Я не хочу виправдовуватись. Я розумію, що люди зараз без роботи, вони не можуть платити за новими тарифами. Сьогодні моє головне завдання як міського голови – зробити усе можливе, аби врятувати людські життя”, — резюмує міський голова Броварів. Зрада Разом із тим, епідемія виявила великі проблеми у координації між рівнями влади, зазначають у “ДемАльянсі”: щодня місто отримує безліч вказівок з КОДА, які не підкріплені ані фінансово, ані матеріально.  “Фактично, місцеві громади вирішують свої проблеми самотужки, не сподіваючись на допомогу держави. Найбільш “вразливою” ланкою виявилася Броварська СЕМД (екстрена меддопомога), яка мала фінансуватися з обласного бюджету на загальну суму у 120 млн гривень на рік, але наразі перебуває у скрутному становищі з матеріального забезпечення та з забезпечення засобами захисту”. “Лікування протягом 1-го дня 1-го хворого на COVID-19 обійдеться міському бюджету в 12 тисяч гривень. І якщо ви думаєте, що нам фінансово допоможе МОЗ або КОДА, то ніт. Так, протокол лікування вірусу вже є, але потрібних антибіотиків в Україні фізично немає. Тому – тільки жорсткий карантин на найближчі 3 тижні, бо саме у цей час очікують "пік". […] Боротьба з епідемією ну дуже спокушає [місцеву владу] на боротьбу з опозицією. І це не менша загроза, як на мене”, — пише депутатка БМР Ангеліна Козлова (Броварська міська організація політичної партії "Демократичний альянс") у фейсбуці. У той же час через карантин, пише депутат Київської обласної ради (КОР) Роман Сімутін (фракція “Європейська солідарність”), вихователів садочків "добровільно" відправляють у відпустки за свій рахунок, а до вчителів застосували більш інтелігентний підхід. Так, депутат БМР Андрій Саук опублікував у себе фото письмового звернення Броварської міської організації профспілки працівників освіти і науки до робітників закладів освіти з проханням “надати благодійну фінансову допомогу у розмірі дводенної заробітної плати медичним закладам міста для закупівлі необхідних медикаментів та медичного спорядження”. “Незалежна” освітянська профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. Тепер всі вчителі пишуть відповідні заяви і зносять до шкіл.  Якщо цікаво, чому застосували різні підходи: садочки фінансуються з місцевого бюджету, тож зекономлений фонд оплати праці нянь і вихователів дозволить міськраді використати кошти на щось інше. А от із заробітною платою вчителів все навпаки. Вона фінансується з Державного бюджету і місцева влада не має жодних прав. Тому порадилися і застосували "креативний" підхід, мовляв "незалежна" профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. […] На бюджетниках, за моїми грубими підрахунками зекономлять близько 500 тис., в той час як у січні, на одній закупівлі масла, освіта переплатила 300 тис”, — пише Сімутін. Начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник каже, що надання такої допомоги з боку вчителів є абсолютно добровільним, оскільки це не є наказом, а лише проханням. За її словами, це ініціатива самих вчителів міста, вона є лише обговоренням і гроші ніхто не збирає. Спростовує вона і заяви про те, що вчителів змушують брати відпустку за свій рахунок. “Якщо на вас хтось чинить тиск і змушує написати заяву на перерахунок коштів – звертайтесь до мене, я буду вживати відповідні заходи. […] Ми не маємо списку потреб лікарні, відповідний запит тільки сьогодні був направлений до лікарні. […] Працівників закладів освіти не змушують брати відпусток за свій рахунок — тільки якщо вони дійсно цього бажають і написали заяву”, — заявила вона в ефірі “Радіо Київ”.  Нейтральне Стосовно зарплат працівників критично важливих сфер в цілому, Броварський міськрайонний центр зайнятості опублікував перелік вакансій закладів медицини, торгівлі, промисловості, без яких місто може зупинитись. Також у переліку підприємства, залучені під час карантину до виконання важливих державних замовлень. І вказав у ньому рівень зарплат — для медиків, наприклад, це від 5 до 9 тисяч гривень.  “Останнім часом значна кількість наших співмешканців залишилась без доступу до звичайних місць роботи і звертаються до нас за вакансіями для домашньої роботи та іншими новими пропозиціями роботи у місті. Ми готові інформувати їх про Ваші вакансії безкоштовно, якщо Ви звернетесь до нас. […] Під час карантину багато з роботодавців зіткнулись із певними складнощами в організації власного бізнесу. Але бачити в зовнішніх проблемах привід для депресії – це не шлях підприємця. […] Справді, є галузі, як туризм, кінопрокат, організація концертної діяльності, що сьогодні повністю зупинились, але більшість напрямків просто потрапили до нової реальності”, — зазначають у Центрі у дописі на Facebook. Слід також зазначити, що з початку введення карантинних заходів правоохоронці Броварів склали 17 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а саме щодо перевезення пасажирів понад встановлену кількість 10 чоловік, надання послуг громадського харчування без застосування адресної доставки, здійснення господарської діяльності, не пов’язаної з торгівлею харчовими продуктами та засобами гігієни, перебування на робочому місці без засобів індивідуального захисту та ін. Згідно цієї статті, штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян складає від 17 000 до 34 000 гривень. Перемога Утім, містяни здатні консолідувати зусилля та знаходити позитив під час карантину. Так, наприклад, громадська організація “Рідне Місто Бровари” започаткувала флешмоб #підтримай_медика, у якому з фото, що роблять люди зі словами підтримки, ГО зробить фотоколаж.  Також ГО "Рідне Місто Бровари" запустило волонтерську групу швидкого реагування - з доставки продуктів тим, хто цього потребує. Телефон групи: +38-096-207-85-95.Деякі небайдужі броварчани ще у березні розпочали шити та безкоштовно роздавати захисні маски жителям міста. Організатор акції, підприємець на ім’я Олександр каже, що виникла така ідея через те, що він у намаганні сам знайти засоби захисту побачив, що потреба є у багатьох людей. Депутат Київоблради Олег Іваненко (фракція “Європейська Солідарність”) також з кінця березня почав роздавати мешканцям міста засоби особистого захисту: маски, рукавички та антисептики. Також формують набори для підприємств, організацій, служб міста та ОСББ. Для цього він створив волонтерський штаб “Європейська Солідарність”. “Ми передаємо захисні костюми, розпилювачі, антисептичні рідини ОСББ для обробки їх під'їздів. Крім цього допомогли з цими засобами захисту медикам, районному відділу лабораторних досліджень (колишня санепідстанція) та інше. А ще мене радує, що ми вже працюємо не одні. З нами разом допомагають броварчанам представники ГО Справа Громад, приєдналося багато волонтерів і спонсорів”, — пише Іваненко. Як писала KV, Київщина взялася налагодити локальне виробництво захисних масок. Виробництво мали запустити на минулих вихідних на базі Богуславського, Васильківського, Білоцерківського  і Тетіївського професійно-технічних училищ. Але після виготовлення 3 тисяч масок, пошиття призупинилося. Зумовили це браком робочих рук і необхідних матеріалів. Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів Нагадаємо, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19 Фото: колаж KV КиевVласть

Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

Обмеження пересування громадян, введені у зв'язку з пандемією коронавірусу, викликали хвилю обурення в столичному регіоні. Їздити тепер можуть тільки працівники критичних для життєдіяльності країни підприємств, однак і їм потрібен спеціальний пропуск у транспорт. На новий виклик райони столичного регіону відповіли по-різному. Хтось медикам, продавцям і рятувальникам організовує окремі автобусні рейси, інші взялися за підвезення на особистому транспорті. Подекуди – скасували плату за проїзд. Те, як організовані громадські перевезення на час епідемії COVID-19 в області – вивчала KV. 21 березня 2020 року пресслужба Київської облдержадміністрації повідомила, що з 23 березня в населених пунктах Київської області вводяться нові правила роботи громадського транспорту та інші обмеження переміщення громадян для запобігання поширення коронавірусу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як писала KV, громадський транспорт міст, районів, ОТГ області відтепер перевозитиме винятково робітників підприємств, що забезпечують функціонування критично важливих сфер життя.  Як і в Києві, до цієї категорії віднесені медичні працівники, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, люди, які працюють у продуктових магазинах та аптеках, співробітники стратегічних підприємств. Для таких перевезень Київщина мала розробити маршрути громадського транспорту. Їздити в якому громадяни зможуть тільки за наявності у них спеціальних квитків, посвідчень особи та засобів індивідуального захисту.  Перепустки обіцяють передати на всі відповідні підприємства. Решта мешканців Київщини користуватися пасажирським транспортом на час обмежень не зможуть. Нагадаємо, 25 березня на засіданні Кабінету Міністрів були внесені зміни до постанови №211 від 11 березня 2020 року “Про запобігання поширення коронавірусу…” щодо правил перевезення пасажирів в громадському транспорті. Згідно зі змінами до постанови, в громадському транспорті замість попередньої норми “10 чоловік” тепер може бути заповнено 50% місць для сидіння. Постанова набирає чинності у день опублікування.  Читайте: Власти Киева опубликовали схему работы общественного транспорта для отдельных категорий пассажиров на время карантина Що ж до Київщини, перші повідомлення про зміни у перевезеннях стартували в Фастові, Білій Церкві, на Миронівщині та Миргородщині. Так, 22 березня Фастівська міська рада повідомила у фейсбуці: з наступного дня рух громадського транспорту по місту повністю зупиняється, однак працівники, які забезпечують життєдіяльність міста, до робочих місць будуть діставатися згідно графіку перевезень за наявності відповідних квитків-перепусток.  “[…] Забезпечення міських перевезень 23.03.2020 року та 24.03.2020 року здійснюватиметься лише за окремо визначеними маршрутами винятково для тих осіб, які забезпечують життєдіяльність міста та мають відповідні спеціальні квитки-перепустки, посвідчення особи та засоби індивідуального захисту”, — йдеться у повідомленні. Усього визначено 5 маршрутів. Пізніше був опублікований розклад руху. “Згідно з розпорядженням КОДА ми припинили всі звичайні пасажирські перевезення містом. Натомість були організовані рейси у спеціальному режимі для перевезення працівників підприємств, що працюють на життєзабезпечення міста. Були розроблені спеціальні талони, які видавали за заявами керівників. Станом на 24 березня таких талонів виготовлено 1040. Місто невелике, мешканці центральної частини до роботи доходять пішки, щоб не створювати передумови для розповсюдження вірусу усередині транспорту. А транспорт доставляє працівників із віддалених мікрорайонів. Зранку маршрути курсують кожні 15 хвилин і ввечері, після 17 години, розвозять по домівках. Проїзд платний, тариф, як у маршрутках, 5 гривень”, – розповів KV мер Фастова Михайло Нетяжук. 23 березня о 4 годині вечора голова міста Біла Церква Геннадій Дикий повідомив у фейсбуці, що з наступного дня влада готова до видачі спеціальних квитків на проїзд у міському громадському транспорті і першочергово перевозитимуть тих осіб, які матимуть відповідні посвідчення. Посвідчення у місті передбачає першочерговість перевезення громадським транспортом, але не звільняє від оплати за проїзд. Того ж дня о 6 вечора голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорук повідомив, що питання забезпечення проїзду для працівників комунальних підприємств, медичних закладів та установ, організацій, які забезпечують життєдіяльність на території міста, вирішено. Зокрема таким працівникам будуть видані квитки на проїзд у спеціальному транспорті у визначені години за трьома напрацьованими маршрутами. О тій же годині на сторінці Миронівської міської ради з’явилася інформація, що мер міста Віталій Савенко ініціював довіз медичних працівників до Миронівської ЦРЛ. Вже 24 березня почав курсувати безкоштовний автобус для медиків міста за попередньо узгодженим маршрутом. При собі пасажири мусять мати довідку з місця роботи та захисну маску. 24 березня Вишгородський міський голова Олексій Момот на своїй фейсбук-сторінці повідомив, що комунальне підприємство-перевізник перепрофільовано, а на перекриті у зв’язку з карантином маршрути пустять автобуси, які безкоштовно здійснюватимуть перевезення медичних працівників, співробітників Національної поліції та Нацгвардії правим та лівим берегом два рази на день ( з 7-ї години ранку до 8:30—9 години вечора). Щодо довозу працівників інших категорій, 25 березня у Вишгороді вирішили — довозитимуть усіх, кому дозволено працювати на період карантину (у тому числі продавців, робітників важливих підприємств тощо). 25 березня спеціальний маршрут запустили у місті Боярка — про це у фейсбуці повідомив міський голова Олександр Зарубін. Перевезення, за його словами, буде проводитись безкоштовно, за спеціальними квитками, винятково для працівників закладів охорони здоров'я, ДСНС, поліції та комунальних служб. “Майже всі служби подали списки своїх працівників, окрім Боярської ЦРЛ. Сказали, що у них все організовано”, — повідомив мер Боярки.  “Спеціальних квитків було виготовлено та видано близько 300 штук. Працівникам спеціальних установ, лікарям, пожежникам, рятувальникам, працівникам аптек, соціальних служб та іншим важливим службам. Курсують міські маршрутки, зменшили кількість рейсів. Із кількістю пасажирів справляються. Тариф проїзду 5 гривень, кожен платить за себе, пільг немає. На термін карантину були відмінені пільги для пенсіонерів, щоб зайвий раз вони не виходили із домівок. Всі ставляться із розумінням”, — розповів KV мер Переяслава Тарас Костін. Особливості руху транспорту по районах Стосовно ситуації з пасажирськими перевезеннями за умов карантину у районах області, KV звернулася за коментарем до очільників районних рад. Місцева влада запевняє: в цілому область підготувалася до нових умов та зуміла організуватися. Голова Броварської райради Сергій Гришко: Ми організували проїзд для медиків відразу, як виникла потреба. Виділили комунальні автобуси, об'єднані громади надали мікроавтобуси, адже можно перевозити тільки до 10 людей одночасно враховуючи водія. Курсує маршрут, забирає та відвозить на роботу і додому. Звісно, що проїзд безкоштовний. Проблем із перевезеннями немає. Більш того – разом із містом та громадами шукаємо можливість, аби виділити кошти медикам на 100-200% премій. Можна сказати, що вони зараз на передовій. Підприємства, які працюють у закритому режимі – “Кола-Кола”, “Рабен”, “Асканія-Флора”, комбінат “Тепличний”, – організовують підвіз працівників самостійно, але дотримуючись усіх норм.  Голова Васильківської райради Наталія Баласинович: У районі перевезення здійснюють за спецквитками, їх виготовлено більше тисячі. Залучаємо перевізників, організовуємо спецрейси. Меценати запропонували свою допомогу і надати мікроавтобуси для перевезень по району. По місту курсує один автобус. Служби таксі долучаються. Власники великих підприємств самостійно довозять своїх працівників на роботу. Ми довозимо тільки медиків. Для них, звісно, проїзд безкоштовний. Вони і так герої. Ми зараз плануємо виділити додаткові кошти, щоб підняти зарплати на 200%. Вже массово почали писати заяви на звільнення. І я розумію їх, тому що санітарки у інфекційному відділенні працюють за 3200 гривень на місяць. Разом із головними лікарями вмовляємо їх залишитись.  Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко: Ми не виготовляємо спецквитків, лікарі забезпечені комунальним транспортом. Придбали 16 автомобілів, також власним транспортом лікарі гуртуються і їздять на роботу. Загалом у нас налічується близько 150 медичних працівників, вони працюють позмінно. Вистачає місць. У разі потреби на балансі райради є автобус на 17 місць. Також на сесії виділили додатково 200 тисяч гривень, якщо доведеться скористатись послугами автомобільно-транспортних підприємств.  Замголови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко: Перевезення працівників медичних установ організовано безкоштовно шкільними автобусами. Наразі ведуться перемовини із приватними перевізниками, які обслуговували маршрути району, для залучення їхнього транспорту для перевезень. Також допомагають волонтери, лікарі, які мають власний транспорт, підвозять колег. 24 березня на позачерговій сесії ми збільшили резервний фонд, є кошти на виплату премій медикам. Є проблема із “невідкладною допомогою”, оскільки держава заборонила фінансування її з районного бюджету, навантаження лягло на місцеві бюджети. Але ще у грудні ми затвердили програму, за якою місцеві ради надають району субвенцію і на “невідкладну допомогу”. Тому проблема поступово вирішується. Голова Бородянської райради Георгій Єрко:  Ми забезпечили комунальні підприємства охорони здоров'я паливно-мастильними матеріалами і вони самостійно організовують довіз працівників. Більше 10 осіб перевозити не можна, правил дотримуються. Залучили також особистий транспорт. Поліція допомагає, підвозить медиків, рятувальників. Самоорганізувались і проблем ніяких немає.  Голова Миронівської райради Валентина Усик: У нас багато медиків, але більшість працює троє діб через один вихідний. Ми затвердили маршрути, кожного дня маємо довозити до центральної районної лікарні 37 чоловік, а по первинній медицині – 11 працівників. Це тільки по району, без ОТГ. По Миронівці окремо ходить маршрутка, визначено чотири місця зупинки. А у нас поки є одна “газелька” і будемо за рахунок коштів районного бюджету заключати договори із перевізниками. Це буде безкоштовно для лікарів і жодних проблем не виникне. По районній програмі ми ще можемо забезпечити транспортом працівників важливих для життєдіяльності району підприємств. Приватні підприємства самостійно займаються дозовом працівників.  Голова Богуславської райради Володимир Замирайло:  Основна маса населення, яка працює у визначених службах, проживає саме у місті Богуславі. За розміром місто невелике і більшість працівників в основному добиралися до місця роботи пішки. Тому наразі потреби як в такому громадському транспорті і відповідних спецпропусків для населення немає. На час карантину від поїздок можна обмежитися. Лікарня ж розробила власний маршрут руху транспорту, зранку завозячи і забираючи медперсонал під час об’їзду населених пунктів. Голова Кагарлицької райради Іван Семцов: На час карантину у районі взагалі заборонений рух громадського транспорту. Приватні підприємства налагодили довіз співробітників власним транспортом. Організовано підвезення медиків, державних службовців та інших служб, перебування яких на роботі є обов’язковим і які проживають у селах. Для цих заходів було виділено автобус та паливо. Поки що пересування відбувається без пропусків, поліція щодо цього попереджена. Ми замовили й очікуємо на надходження 5 тисяч спеціальних перепусток. Відповідні списки сільські ради, підприємства та комунальні заклади нам вже надали. Плануємо видавати перепустки тим підприємствам, у яких у цьому є критична необхідність. А саме: державним службовцям, поліції, та решті служб, які забезпечують життєдіяльність району. А також власникам магазинів для доставки з бази необхідного товару, аграріям, у яких наразі триває посівна і є необхідність у паливі, запчастинах тощо.  Голова Макарівської райради Олександр Гулак: Кожна сільська ради подавала відразу до КОДА інформацію стосовно жителів, які потребують і які вже отримали необхідні спецперепустки для пересування. Жодних скарг від мешканців з цього приводу не надходило. По району громадський транспорт десь обмежений, десь призупинений, зважаючи на потреби і ситуацію. Лікарня налагодила логістику щодо підвезення лікарів автобусом і приватним транспортом. У зв'язку з тим, що немає планових операцій, закритий приймальний покій, то наразі нагрузка на лікарню значно зменшилася.  Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:  Я прибічник того, щоб все ж таки населення було більш дисципліноване, перебувало на ізоляції вдома і дотримувалося карантинного режиму. Але так, в районі організований централізований підвіз населення, особливо медпрацівників. У районі працює фірма “Іванків автолюкс”, з якою узгоджені чотири маршрути руху транспорту. Зараз цей маршрут на погодженні в КОДА. Адже в районі дуже багато жителів, які працюють саме в Києві та області. Цей транспорт обов'язково оброблятимуть спеціальними дезінфікуючими засобами. Ставилося питання і надання спецпропусків. Ми зробили відповідні посвідчення для своїх медиків, поліції, відповідним службам для пересування районом. Щодо тих, хто працює у місті, то це питання вони підніматимуть вже за своїм місцем роботи.  Голова Згурівської райради Олександр Івченко: Проблема з транспортом залишається, адже є чіткі вказівки щодо обмеження громадського транспорту і взагалі зменшити пересування цивільного населення на час карантину. Вирішують проблему, хто як може. Аби жителі не їздили в райцентр до аптечного пункту, то забезпечення медпрепаратами вирішили здійснювати безпосередньо через ФАПи, які отримують замовлення від населення. Відкрито також медпункт від комунальної аптеки, який забезпечує ліками три населені пункти. Питання підвезення працівників до райцентру роботодавці вирішують власними силами. Переважна більшість медпрацівників проживає саме в райцентрі і він не такий за масштабом великий, щоб неможливо було дістатися до робочого місця. Гострої потреби в організації підвозу категорії медичного персоналу в районі немає.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко: Відділ надзвичайних ситуацій райдержадміністрації вже отримав відповідні спеціальні перепустки з області і видав їх всім, хто має забезпечувати функціонування району. Рух міжміського транспорту призупинено, в’їзд в місто відкритий. Поки що містом рухається громадський транспорт, але є обмеження у кількості пасажирів. Довезенням лікарів, які наразі безпосередньо необхідні на місцях, займається саме районна лікарня. За словами головного лiкаря, наразі немає потреби в максимальній кількості медпрацівників на місцях.  Голова Володарської райради Володимир Кузьменко: По Володарскому району немає нагальної необхідності для організації підвезення населення чи для проїзду за спецпропусками. Медпрацівників довозимо двома машинами власними силами. На період карантину рух громадського транспорту і сполучення з приміським транспортом було призупинено, працюють лише таксі. Сільські ради планують перерахувати близько 500 тис. гривень, а районна рада по 250 тис. гривень на потреби первинної і вторинної ланок, закупівлю засобів захисту. Приватні підприємці також долучилися і надають всебічну матеріальну і технічну підтримку медзакладам.  Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк: Наразі весь службовий транспорт першочергово задіяний на довезення медичного персоналу. Керівники і працівники всіх служб, які користуються приватним транспортом, підключилися до підвезення своїх колег. Перебоїв наразі немає. З районного бюджету було виділено кошти на закупівлю пального, дезінфікуючих і захисних засобів. Внутрішньорайонних проблем з транспортом між селами і центром Баришівки ми не маємо. Наразі через обмеження є величезна проблема і питання №1 саме з доїздом до Києва, де працює багато наших мешканців, в тій же самій обласній лікарні. Мешканці з громадянською позицією і ті, що мають власний транспорт, організували в соцмережах групи і намагаються таким чином допомагати з підвезенням. Інформацією щодо надання спецперепусток я не володію, якщо вони надаються, то це винятково через виконавчий орган РДА. В соцмережах була інформація стосовно запуску електропотягу “Яготин – Київ” по спецперепустках, але офіційних розпоряджень до райради не надходило. Ситуація наразі дуже швидко змінюється, тож невиключені якісь зміни і до діючих вказівок.  Голова Бориспільської райради Владислав Байчас: Так, в районі наразі видано спеціальні посвідчення саме для лікарів, обслуговуючого персоналу, працівників комунальних господарств, які мають підтримувати життєдіяльність району на час карантину. Яка це саме кількість, сказати не можу. Наразі транспорту вистачає для забезпечення цих перевезень, скарги не надходили.  Голова Обухівської райради Лариса Ільєнко: У районі обмежено рух громадського транспорту. Тому було вирішено організувати підвіз із сіл для медиків, поліції, МНС та інших працівників. Всіх цих жителів району доставляємо з допомогою шкільних автобусів. Транспорт обов’язково дизинфікується після кожної поїздки. Ми не робили спеціальних перепусток. Розроблені списки населення, які мають потребу у транспорті і власними силами закриваємо це питання.  Нагадаємо, що жителів Київщини і передмістя закликали об'єднатися задля допомоги медикам. Через обмеження транспортного сполучення багато лікарів не можуть дістатися на роботу до столиці. У зв'язку з цим в Viber був створений чат "Підвези медика на роботу", куди можна звернутися за допомогою і запропонувати свою. Київщина на заклик відгукнулася.  Читайте: На Киевщине стартовала акция “Подвези медика на работу” Також до КОДА надійшла скарга від працівників дитячих будинків. Вони жаліються, що їх не включили до категорії, яка має право на користування громадським транспортом у період кризи і просять організувати підвіз. У свою чергу т.в.о. губернатора Василь Володін наголосив, що карантин – це такий режим, коли потрібно максимально уникати безпосереднього контакту між людьми. Тому, якщо ці працівники є життєво необхідними для дитячого будинку, то вони повинні звернутися до свого роботодавця і оформити спеціальні перепустки. І наголосив, що всі заходи, що вживаються наразі владою, спрямовані на те, щоб мінімізувати живе контактування. Нагадаємо також, що керівництво ОДА взяло під контроль питання підтримки соціально вразливих категорій населення. На час запровадження карантину й оголошеної в Київській області надзвичайної ситуації Уряд і облдержадміністрація обіцяють працювати на те, щоб люди похилого віку та особи з інвалідністю не залишалися самотніми і відчували підтримку. Читайте: Для жителей Киевщины работает горячая линия по вопросам социальной защиты За даними МОЗ, станом на 24 березня в Київській області зафіксовано 15 випадків захворювання на коронавірус, 10 із них протягом минулої доби. Загалом серед населення України зафіксовано 84 лабораторно підтверджених випадків.  Читайте: Коронавірус на Київщині: смерті від пневмонії та що робить влада аби убезпечити громадян  Читайте також: Хроники коронавируса в Украине: обновляется  Фото: колаж KVКиевVласть

Четверо дівчат з Вінниці – Вікторія Лисюк, Наташа Гуцол, Альона Джадан і Наташа Маліцька – почали шити маски з бавовни і марлі та роздавати. Одна частина з пошитих ними масок була передана у лікарні. Інша – розбирається вінничанами, які не змогли купити маски в аптеках. Наразі у дівчат закінчується бавовняна тканина та стрічки для зав’язок, також потрібні марля та бязь. А ще не завадять робочі руки. Про це KV стало відомо з повідомлення Антоніни Кучеренко на її сторінці в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Ось такі маски безкоштовно шиють четверо дівчат - Вікторія Лисюк, Наташа Гуцол, Альона Джадан, Наташа Маліцька – у Вінниці”, – написала Антоніна Кучеренко під розміщеним нею фото з саморобними масками. Антоніна Кучеренко розповіла, що перед написанням свого посту радилася з мікробіологом і дізналася, що коронавірус передається крапельним шляхом.  “Краплі слини саморобна маска з трьох шарів тканини (бавовняного та марлевих) затримає. І через натуральну тканину легше дихати. Після двох-трьох годин використання її треба випрати або хоча б попрасувати. Тому саморобних масок в ідеалі кожен повинен мати хоча б дві”, – відмітила Антоніна Кучеренко.  По її словам, частину тих масок, які пошили дівчата, вони передали у лікарні, частину розбирають вінничани, які не змогли купити маски в аптеках.  “Їх (дівчат – KV) знайомі повигрібали уже всі запаси тканини на цю прекрасну справу. У дівчат закінчується бавовняна тканина та стрічки для зав’язок. Також потрібні марля та бязь. І робочі руки! Дівчата не залізні. Стрічки на зав’язки для масок вчора розрізала маленька дочка Вікторії. Вінниця та всі інші міста, долучайтеся до цієї ініціативи”, – закликала Антоніна Кучеренко. Раніше KV повідомляла, що молодий лікар з Броварів Василь Крайовий прийняв для себе рішення на період боротьби з COVID-19 влаштуватися за сумісництвом на роботу в свою місцеву державну лікарню. До таких дій він закликає і інших лікарів, які працюють у приватних клініках. Це, на його думку, може стати суттєвою допомогою не тільки колегам з державних лікарень, а й людям, які потребуватимуть медичної допомоги під час пандемії. Читайте: Лікар з Броварів закликав колег з приватних клінік допомогти колегам з державних лікарень Також нагадаємо, українська інноваційна компанія Revel Laboratory перевела роботу всіх своїх 3D-принтерів на друк клапанів для апаратів штучної вентиляції легенів (АІВЛ) у зв'язку з їх нестачею на тлі бурхливої епідемії коронавируса в світі. Даний клапан дозволяє приєднувати відразу 2 пацієнтів на один апарат штучної вентиляції легенів. Інноваційна компанія просить лікарні, які відчувають перебої з поставками клапанів або необхідність в додаткових поставках, зв'язуватися з ними. Читайте: Украинские инноваторы будут печатать клапаны для аппаратов вентиляции легких из-за их нехватки в связи с эпидемией коронавируса Фото: Фейсбук Антоніни КучеренкоКиевVласть

Оптимізм українців підвищився у зв`язку з очікуванням на дії президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та Верховної Ради (ВР) під керівництвом Дмитра Разумкова, які проведуть успішні реформи з метою покращення життя всіх громадян України. Утім, п’ять років назад спостерігався такий само сплеск оптимізму – у зв`язку з очікуваннями на Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Ці надії закінчились повним розчаруванням та поразкою Порошенка на виборах президента. Вже зараз українці відмічають провал реформ та очікують від держави більшої участі у житті громадян. Про це KV стало відомо з результатів трьох соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова (*), фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (**), та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (***). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, якби вибори до ВР відбулися найближчої неділі, виборці, що мають намір піти на вибори і вже визначилися з вибором, проголосували б наступним чином. Партія Лідери % підтримки “Слуга народу” Олександр Корнієнко, Володимир Зеленський 45,4 “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Віктор Медведчук, Вадим Рабинович 13,8 “Європейська солідарність” Петро Порошенко 12,3 ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко 8 “Сила і честь” Ігор Смешко 5,2 “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко 2,9 “Радикальна партія” Олег Ляшко 2,9 “Голос” Святослав Вакарчук 2,5 “Українська стратегія Гройсмана” Володимир Гройсман 2,2 ВО “Свобода” Олег Тягнибок, Руслан Кошулинський 1,6 “Опозиційний блок” Євген Мураєв 0,9 “Національний корпус” Андрій Білецький 0,6 “Партія Шарія” Анатолій Шарій, Ольга Бондаренко 0,5 Інша партія 11 На думку опитаних KV експертів, ці дані, скоріш, про очікування щодо команди Володимира Зеленського, довіра до якого, до речі, почала знижуватись в грудні минулого року. Високий рівень очікувань підтверджується і даними дослідження Gallup International, яке в Україні п’ятий рік поспіль проводить КМІС. Читайте: Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року – соціологічне опитування За даними цього опитування, за індексом оптимізму Україна піднялась у 2019 році на 4 п і зайняла 15 місце у відповідному світовому рейтингу. Дослідники наголошують, що цей оптимізм українців пов'язаний з обранням нового президента та ВР. Вочевидь, якщо влада, яка вже в травні (через рік після виборів шостого президента України) перестане сприйматись як нова, не буде проводити ефективні реформи, то підтримка правлячої партії “Слуга народу” та її фактичного лідера Володимира Зеленського почне знижуватись. А разом з цією підтримкою почне падати й оптимізм народу. Щодо реформ, фонд “Демократичні ініціативи” провів два паралельні опитування: в одному опитали 2000 громадян, в іншому — 45 експертів. Згідно результатів широкого опитування, головним рушієм реформ громадяни вважають: президента Володимира Зеленського – 60,1%; уряд Олексія Гончарука – 37%; фракцію “Слуги народа” в ВР – 29,7%; населення країни – 27%; громадські організації та волонтерів – 23,9%. Опитані вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (68,9%), засилля олігархів в економіці (30,7%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (24,8%). Найбільший опір реформам, на думку опитаних, чинять: олігархи – 50,9%, причому їх негативна роль в травні 2018 року оцінювалась на рівні 39%; бюрократи та чиновники – 43,1%; партія “Європейська солідарність” – 22,2%; Росія – 18,9%, в травні 2018 року цей показник складав 14%; партія “Опозиційна платформа “За життя” – 16,3%. Аналогічна думка й у опитаних експертів: перелік основних рушіїв реформ в Україні очолили громадські організації та волонтери (36 згадок), країни Заходу (24), міжнародні фінансові структури (25), президент (22) та уряд (20).  Порівняно з минулим роком, різко зросли сподівання на президента (з 24,1% опитаних у травні 2018 року до 60,1%) та на більшість у ВР (з 9,5% до 29,7%). Натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 24,7% до 11,9%) та МВФ і Світового банку (з 24,2% до 11,5%).  Експерти вважають, що основне гальмо реформ – олігархи (32 згадки), правоохоронні органи (27 згадок), бюрократія та чиновники (21 згадка). Основними ризиками для проведення реформ вони вважають низький рівень кваліфікації в уряді та в інших владних структурах (12 згадок). Ще по 10 згадок у відповідях експертів заслуговують такі аспекти, як: вплив олігархів на процес ухвалення рішень, лобізм; чвари і суперечки в більшості (аж до її юридичного розпаду); зростаючий вплив Росії; відсутність єдиної візії і проектів реформ. Громадяни вважають трьома найважливішими реформами: антикорупційну – 59,3%, минулорічний показник 58%; сфери охорони здоров’я – 54%, минулорічний показник 46,5%; пенсійну та системи соціального захисту – 45,5%, минулорічний показник 43,6%. Жодної успішної реформи не назвали 50,9% опитаних (торік – 40,5%). Відносно успішними визнані антикорупційна реформа (9,8%), децентралізація (9,9%), реформа охорони здоров’я (9,1%), реформування армії (9,1%) та земельну реформа (7,5%). Жодної успішної реформи не назвали 50,9% (торік – 40,5%). Експерти також оцінили здійснення реформ за 5-бальною шкалою, де “1” — не робиться нічого, а “5” — робиться усе необхідне. 25 опитаних експертів оцінили зусилля влади на “3”, 11 – на “2”. Підсумкова оцінка не відрізняється від такої ж за 2017 рік (2,76 проти 2,66 у листопаді 2017 року). Основними успіхами у впровадженні реформ експерти вважають: перезавантаження НАЗК і ДБР; ліквідацію “майданчиків Яценка”; запуск Антикорупційного суду; реформу закупівель; реформу охорони здоров’я; реформу виборчого законодавства; початок земельної реформи; відкриття кадастрових даних.. Загалом повністю вірять в успіх реформ 13% опитаних. Ще 38% вірять, але мають сумніви. Крім того, 31% не вірять в реформи, але плекають надії. 13% взагалі не вірять в успіх реформ (рік тому таких було 23%).  Дещо зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (48,6% наприкінці 2019 року проти 32,4% у 2018 році). Але серед них лише 14% готові терпіти скільки треба, а 34,6% готові терпіти не більше року. Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки “Слуги народа” забирают у профсоюзов все полномочия и советское имущество Вимоги респондентів дуже великі. Так, 70,6% (у 2018 році – 65%) вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. 70,4% (77% у 2018 році) вважають, що більшість людей в Україні не зможуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави.  Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що “держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним”: з 44% у 2018 році до 37,6% у 2019 році. Натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що “держава повинна забезпечити людям однакові “правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає” – з 45% у 2018 році до 54,3% у 2019 році.  Центр Разумкова на замовлення інтернет-ресурсу “Обозреватель” з 17 по 21 січня 2020 року опитав 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. В рамках дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО) опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом “Кінець року”. В 2019 році в дослідженні взяли участь понад 45 тис. жителів з 46 країн світу. В Україні дослідження проводить КМІС. Читайте: ТОП-5 событий 2019 года: Украина За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(*) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є ​​Анатолій Васильович Рачок. За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(**) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є ​​Ірина Еріківна Бекешкіна.  За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою. * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) *** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) Читайте: Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році – результати соцопитування Фото: колаж KVКиевVласть

Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото). “Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.   Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні. Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові. Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.  Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери? Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.  Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.  Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.  Фото: Facebook Дмитра Буреніна Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання. З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.  KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці? Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання. Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції. KV: І які були результати ваших листів? Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту. Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.  До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.  KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП? Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба. Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію. KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП? Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео. KV: А як до пойнятих до вас звертаються? Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби. KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП? Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна. Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП. KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП? Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання. KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність? Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.  KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції? Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі. Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси. Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні. KV: А з приводу навчання до вас звертались? Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори. KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно? Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом. Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото) Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.  СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було. KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти? Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.  Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм. Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить. Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.  Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти. KV: Закон вже був розроблений? Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був. Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство. Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це. KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому? Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації. KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно? Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все. KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати? Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль. Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати. Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер. “Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС. KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу? Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.  Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.  KV: А ви вже використовували дефібрилятор? Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен. KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД? Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.  Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною. Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне. АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти. АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби. “Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи. KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.  Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні. Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта. Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів. Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.  Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп” Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.  KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху? Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій. Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц) Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.  Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі? Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост Велосипедної інфраструктури також нема. Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва? Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг. Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі  їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас. Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась? Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.  На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго. Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.  Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.  KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе? Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.  Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо. KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?  Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові. Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін. Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати. KV: Аналогічні організації в інших містах існують?  Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.  В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами. * Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681) Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть