100 днів – це час, який традиційно надається новій команді на закріплення курсу своєї роботи, деталізацію планів і демонстрацію початкових результатів. Для об’єктивної оцінки того, що вже зроблено в Міністерстві оборони, я пропоную усім зацікавленим звернутися до моїх виступів у Верховній Раді України під час призначення (4 листопада 2021) та під час "години Уряду" 3 грудня 2021. Тоді було оголошено основні підходи. Їх можна взяти як базу для порівняння. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож, без зайвих слів, перейду до того, що нам вдалося за ці 100 днів: Ефективно виконати бюджет 2021 року. Рівень виконання – 99,7%. Хоча ви пам’ятаєте, які були прогнози у листопаді. Забезпечити фінансування Державного оборонного замовлення. Рівень виконання – 99,75%. Станом на 1 грудня було 85%. Ми закрили поточні потреби та інвестували у низку перспективних вітчизняних розробок, які забезпечать стратегічні переваги нашої армії через 2-3 роки. На самому фініші бюджетного процесу вдалося додати до бюджету Міноборони на 2022 рік 2,5 млрд. грн. Сьогодні ми маємо найбільший бюджет оборони за усі роки Незалежності – понад 133 млрд. грн. У тому числі – 29 млрд на озброєння і техніку. За рахунок згаданих 2,5 млрд ми вже почали реалізацію програми поступового підвищення грошового забезпечення в армії. Вже підвищено виплати військовим медикам, льотчикам, є рішення по снайперам, на фініші рішення по ССО, тощо. І це лише перші кроки. Пропозиції Міноборони щодо необхідності додаткового виділення у 2022 році 11,8 млрд грн., які планується спрямувати на підвищення виплат військовим та першочергові потреби, вже передані народним депутатам і зареєстровані у якості проекту змін до Державного бюджету України на 2022 рік. Ми відновили ритмічну роботу з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Хочу подякувати Голові Комітету Олександру Завітневичу і членам Комітету з усіх фракцій та груп за співпрацю і підтримку. Спектр результатів вже досить широкий. Вже затверджено відкриту частину річного та трирічного плану оборонних закупівель Міністерства. По закритій частині триває інтенсивна робота, яка загалом є безпрецедентною. Комітет завершив свою частину 10 лютого. Тепер РНБО та Уряд. У грудні було оперативно і вчасно проведено акт Верховної Ради щодо затвердження рішення Президента України про надання дозволу на доступ іноземних підрозділів для участі у навчаннях. У січні ратифіковано Угоду з Великою Британією в інтересах Військово-Морських Сил України, та інше. Ми забезпечили повну синергію у взаємодії з Генеральним Штабом. Дуже тісно працюємо з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, його заступником генерал-лейтенантом Євгеном Мойсюком, начальником Генерального Штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою та їхніми колегами. Ми спільно неодноразово відвідували наших хлопців та дівчат в зоні ООС, спостерігали за навчаннями, тощо. За потреби я на прямому зв’язку з командувачами видів, родів і сил Збройних Сил України. Міністерство і армія починають діяти як єдиний організм з чітким розумінням спільних цілей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вибудовуємо синергію з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Тут крок отримання наочних результатів довший, адже є плани, виробничі цикли тощо. Ми все побачимо за підсумками року. Суттєво активізовано нашу військову дипломатію. Ми робимо наші пропозиції максимально обґрунтованими і прозорими для партнерів. Пояснюємо логіку наших власних дій та наших запитів. І це працює. Під час закордонних візитів та приймаючи високих гостей у Києві, я провів особисті зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном ІІІ, міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, міністром оборони Ізраїлю Бені Ганцем, міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, міністром оборони Швеції Петером Гультквістом, міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо, міністеркою оборони Канади Анітою Ананд, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром. Я мав телефонну розмову з польським колегою Маріушем Блащаком. Ми знаходимось в листуванні, вже домовились про телефонну розмову і особисту зустріч з міністеркою оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт. Ми підтримуємо постійний контакт з усіма, з ким спілкувались. Мав низку зустрічей з делегаціями американських конгресменів та сенаторів, депутатами Європарламенту. Відбулась безпрецедентна зустріч з представниками понад 30 провідних компаній американського ОПК. Результатом вже стало підписання низки важливих документів, наприклад, зі Швецією, з Туреччиною, відпрацьовано весь процес по кредитній угоді з Великобританією, тощо. Також зараз усі можуть спостерігати за регулярним надходженням військової допомоги. За місяць отримано понад 1500 тон сучасної зброї та боєприпасів. І буде набагато більше. На цей результат працював Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наші дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міноборони зробило свою частину роботи. Зокрема, ми вже отримали частину речей, про які починали розмову у листопаді під час мого візиту до Вашингтону та під час діалогу з британськими колегами. Невдовзі надійде обладнання, про яке Україна раніше тільки мріяла. І ми не плануємо збавляти темп. Ми розпочали цифрову трансформацію по кількох напрямках. У сфері управління Збройними Силами – зрушено і набирає темп процес впровадження автоматизованих систем управління військами (АСУ). У тому числі – стратегічного рівня. У сфері цифровізації послуг – спільно з Мінцифрою розгортаються автоматизовані робочі місця (АРМ), тестується система, яка дозволить дистанційно змінювати місце реєстрації без походу до колишнього військкомату. Також ми запустили пілотний проект перетворення колишніх військкоматів на сучасні "МілітаріЦНАПи" і комфортні рекрутингові центри. У сфері управління активами Міністерства – розпочато створення ГІС, де поступово будуть відображені усі активи – земля, споруди, права. Спільно з Держгеокадастром ми вже об’єднали зусилля щоб впорядкувати землі оборони, забезпечити їх захист і прозоре використання. Мною вже надані доручення, які запускають комплексну реформу управління активами Міністерства оборони. Серед перших кроків – перетворення Головного управління майна та ресурсів, яке стало непрозорим монстром, на систему прозорих структур з чіткими функціями, які займатимуться політиками у сфері будівництва, корпоративних прав, процедур використання земель оборони, тощо. Міністерством вже розроблено прозору модель використання земель оборони. Проект відповідного порядку, наявність якого давно передбачена законом, найближчим часом буде поданий до Кабінету Міністрів України. Більше ніякої "тіні". Набирають обертів "юридичні війська", як я їх називаю. Тільки за січень вони повернули до сфери управління Міністерства 3117 га земель оборони. Крім цього, як я і обіцяв, розпочато комплексну перевірку роботи Міноборони фахівцями Держаудитслужби. На практиці втілюється принцип нульової толерантності до корупції. Звертаюся до представників бізнесу та усіх, до кого можуть прийти різноманіти "ходоки" з пропозиціями щось "вирішити" у Міноборони. Прошу повідомляти Міністерство про цих "дітей лейтенанта Шмідта" і спрямовувати відповідні заяви до правоохоронних органів. Ми вже розробили алгоритми вирішення деяких непростих завдань, що перебувають у суспільному фокусі. Наприклад, вже запущено процес, який має на меті стрімке поповнення запасу бронежилетів та шоломів великими партіями. У рамках цього процесу ми прагнемо перейти на більш високий клас захисту – 4-й за стандартами НАТО. Буде скомбіновано три види джерел бронезахисту. По-перше, це допомога від партнерів. І по цьому треку вже відбулись поставки. По-друге, ми закупимо сертифіковані зразки захисту на міжнародних майданчиках. По-третє, вдосконалено технічне завдання для українських виробників, щоб вітчизняні засоби відповідали найкращим стандартам. Виробники зможуть підготуватися до цих вимог і взяти участь у тендерах. Ми зацікавлені у живій конкуренції, монополізм виключений. Ми робимо необхідні кроки по демонополізації послуг харчування. Цей процес іде непросто, але передбачувано. Бенефіціари діючих схем використовують відому тактику гальмування тендерів через оскарження в судах. Це буде складний шлях, але ми його пройдемо. Ми розробили низку правових формул, які дозволять збудувати арсенали для армії. Це так само дуже непростий процес, бо задіяні великі гроші, опір страшенний, але ми рухаємось. Загалом я сповідую підхід, що треба ухвалювати рішення, які б складними вони не були, а не ухилятися від відповідальності. Є ще значна кількість процесів, які запущені. Скажімо, демілітаризація посад, які не потребують військової кваліфікації. Зараз ми сфокусовані на реалізації закону про основи національного спротиву, зокрема, в частині розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Штат мирного часу вже укомплектовано на понад 60%, в березні почнеться системна робота з формування штату особливого періоду у 130 тис. осіб. Паралельно ССО виконують свої завдання щодо формування руху опору. У даний момент ми поступово переходимо на інший етап: від стадії кризового, я б назвав "пожежного", менеджменту до стратегічного розвитку. Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік, який є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки вперед. Минулого року виникли нові загрози. Росія здійснила аншлюс Білорусі і вже вдруге стягує значну кількість військ навколо кордону України. Відкрито погрожує ескалацією. Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знов їх стягнути, чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів. Маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. І маємо бути готові в будь-який момент дати відсіч. Саме ця готовність здатна відвернути негативні сценарії. Сьогодні ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів. Але формуючи системну відповідь на загрози, ми повинні спиратися на дві складові – український народ і українську економіку. Саме це є джерелом нашої безпеки. Команда Перед тим, як сказати, що ми збираємось робити, кілька слів про те, якщо можна так висловитися, ким і чим ми будемо діяти. За 100 днів сформовано кістяк команди, яка буде створювати і втілювати політики у сфері оборони під моїм керівництвом. Для мене честь, що в команді на посаді першого заступника є Іван Степанович Руснак. Це не просто величезний досвід, це справжня мудрість і стратегічне бачення, які дуже потрібні у складний для країни час. Я високо ціную можливість працювати разом. За міжнародний напрям відповідає Олександр Поліщук. Генерал, військовий дипломат, з яким ми добре знайомі з часів спільної роботи в ТКГ. Інформаційний фронт тримає Ганна Маляр. Зараз це чи не найгостріша ділянка протиборства. Надважливий напрям – забезпечення озброєнням і технікою – очолив Володимир Гаврилов. Генерал. З величезним і успішним досвідом роботи військовим аташе у країнах-стратегічних партнерах. Напрям, де треба багато чого змінити, добудувати, знайти, виправити, а саме – забезпечення армії, логістика, управління активами – очолює В’ячеслав Шаповалов. Саме йому чи не найбільше будуть допомагати "юридичні війська" на чолі з моїм радником Сергієм Лапутьком. За комплекс завдань з цифрової трансформації у сфері оборони відповідає Олег Гайдук. Має багатий управлінський досвід і зайвих представлень не потребує. "Цифровий" напрям, через зростання важливості кіберсфери у контексті оборони, у якості мого радника посилить унікальний фахівець – Максим Літвінов. У стінах Міноборони є фаховий візаві для кіберспільноти. Зі структурних новацій. Бюджет Міноборони – майже 5 млрд доларів. І він зростатиме. Ним треба ефективно управляти. Це потребує відповідних інструментів аналізу, планування, які потрібно створити і налаштувати. Я прийняв рішення виокремити функціональну вертикаль, яка займатиметься управлінням фінансами Міністерства і здійснюватиме контроль. Цю нову вертикаль очолив Ростислав Замлинський. Організаційну стрункість усіх процесів і виконавську дисципліну у Міноборони тримає державний секретар Костянтин Ващенко. У своїй роботі я продовжую спиратися на групу моїх надійних радників і помічників, з якими я працюю вже не один рік. Наразі у процесі перебуває формування вертикалі, яка відповідатиме за кадрову політику. Наша команда ще посилиться. Ми переходимо до посилення на рівні керівників підрозділів, зміцнення проектних команд, які повинні забезпечити Міноборони нову якість роботи. І досягти мети, яку я поставив – перетворити оборонне відомство на одну з найкращих корпорацій України. Джерело публікації: https://interfax.com.ua/news/blog/797695.htmlКиевVласть

Протягом 2021 року в рамках програми “Велике будівництво” на Київщині було побудовано 32 об'єкти інфраструктури. Зокрема, було збудовано та реконструйовано 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів, 6 приймальних відділень, 8 сільських амбулаторій. Також розпочато роботи з будівництва Центру надання адміністративних послуг. Крім цього на Київщині з'явилося 69 активних парків, завдяки яким вдалось залучити до занять спортом вже 15 тисяч жителів області. Як передає кореспондент KV, 20 січня у Київській області була проведена звітна пресконференція за результатами реалізації програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Під час неї очільник облдержадміністрації Василь Володін проінформував про ключові досягнення в розвитку соціальної інфраструктури пристоличного регіону впродовж минулого року. “Проєкт “Велике будівництво” – це потужний інструмент масштабної розбудови України. Це дороги та школи, дитячі садки, центри екстреної медичної допомоги та спортивні об'єкти. Їх будівництво та реконструкція засновані на спільних принципах: якість, енергоефективність, інклюзивність, націленість на кожного українця, як на клієнта. Всього і протягом 2021 року в Україні побудовано та реконструйовано майже 700 об'єктів. 68 шкіл, 47 садочків. Понад 51 тис. учнів тепер ходять до оновлених навчальних закладів. Більше 10 тис. дітей – до сучасних модернізованих садочків. Оновлено та збудувано 237 амбулаторій, 132 приймальні відділення, 33 лікарні. Модернізували і спортивну інфраструктуру: 22 басейни, 28 стадіонів, 15 спортивних комплексів, 13 спортивних шкіл, 466 спортивних майданчики, 596 активних парки. Оновлено два аеропорти. Лише за минулий рік відремонтовано понад 5 тис. кілометрів державних та 2 тис. кілометрів місцевих доріг. Збудувано 250 мостів. Створено понад 100 тис. робочих місць. Як слушно зауважив президент України Володимир Зеленський, у часи світової кризи розбудова інфраструктури – це найкраща спільна інвестиція всіх громадян. Бо дороги і мости, школи і садочки, спортивні комплекси, стадіони, всі інші об’єкти  програми оновлюються за кошти платників податків. Отже, в рамках “Великого будівництва” ми всі разом будуємо і обов'язково збудуємо нашу Україну”, – зазначив Василь Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Велике будівництво” на Київщині Як розповів очільник КОДА, у Київської області також є серйозні здобутки, якими можна пишатися.  Так, на Київщині було проведено масштабну роботу з оновлення соціальної інфраструктури. Спільними зусиллями держави, області і громад, збудовано та реконструйовано 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об’єктів, 6 приймальних відділень, 8 сільських амбулаторій. Розпочато роботи з будівництва ЦНАПу.  В цьому році Україна відзначила 30 ювілейну річницю своєї незалежності. Завдяки “Великому будівництву” вдалося зробити цю подію ще більш яскравою та пам’ятною. В кожному регіоні були встановлені державні прапори – символ нашої незалежності. На Київщині найбільший в регіоні державний прапор висотою 72 метри замайорів 23 серпня у парку “Перемога” міста Бровари. Освіта Один з напрямків “Великого будівництва” – це вдосконалення сфери інфраструктури.  “Зараз я можу з гордістю констатувати, що у цій сфері ми маємо дійсно серйозні здобутки. Лише за рік Київщина отримала 5 сучасних шкіл і 6 сучасних садочки. Для пристоличного регіону це дуже важливо, бо населення області постійно збільшується. Проєкти були різні, ми ретельно працювали над кожним з них і впроваджували заходи з термомодернізації, щоб заклади освіти мали можливість економити енергоресурси”, – каже Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, вперше за 40 років було капітально відремонтовано Тетіївську школу №3. Заклад відкрився у 80-роках і з того часу жодних масштабних ремонтних робіт не проводилось. Тепер цю ситуацію виправлено.  Кілька слів про будівництво дитсадка в селі Синяк Бучанського району. У цьому селі не було жодного дошкільного навчального закладу. Завдяки спільній роботи області та громади у селі було зведено двоповерховий навчальний заклад. Для мене важливо, щоб комфортні умови в школах і садочках були скрізь – і в селі, і в місті”, – продовжив Володін. Наприклад, у минулому році нові та відремонтовані навчальні заклади з’явились у таких селах як Синяк, Студеники, Лебедівка, селищі Красятичі та містах Обухів і Вишневе.  Протягом року школи вдосконалювали у селах Журавка, Пашківка, Вовчків, а також у містах Яготин та Тетіїв. Завдяки цьому було покращено умови для 780 дошкільнят і 1700 школярів.  “Крім цього, завдяки “Великому будівництву” ми створювали для наших будівельників нові робочі місця, і це ще один беззаперечний плюс, який дає ініціатива голови держави”, – продовжив Володін. Медична сфера Була проведена робота і у медичній сфері – минулого року у фокусі були приймальні відділення і сільські амбулаторії. Упродовж року було завершено облаштування 6 приймальних відділень лікарень в Іванкові, Обухові, Переяславі, Тетієві, Фастові, Ірпені.  Незалежно від міста, тепер їх об’єднує одне – це сучасні приймальні відділення оснащені якісною діагностичною технікою: дефібриляторами, аналізаторами, моніторами пацієнтів, функціональними електричними медичними ліжками, рентгенапаратами, креогенними газифікаторами та кисневими станціями. Завдяки їм наші лікарі мають можливість проводити діагностику стану пацієнта набагато швидше. А від цього залежить і вчасне  надання допомоги і, безумовно, життя наших людей”, – розповів Василь Володін.  Працювали над розвитком медицини в сільській місцевості: за минулий рік було відкрито 8 нових сільських амбулаторій. Як і приймальні відділення, амбулаторії обладнані необхідною діагностичною технікою.  Спортивні об’єкти Загалом у 2021 році було завершено 6 спортивних об'єктів. З них – реконструкція стадіону школи-інтернату в Білій Церкві, будівництво академії спорту в Бучі, капітальний ремонт стадіону “Колос” в Сквирі, будівництво стадіону навчально-виховного комплексу в селі Волошинівка, будівництво фізкультурного-оздоровчого комплексу в місті Миронівка, а також реконструкція басейну в місті Славутичі.  “Завдяки цим проєктам відроджується спортивне життя в регіоні. Не виключаю, що вже сьогодні на цих об’єктах тренуються майбутні олімпійські чемпіони. До речі, академію спорту в Бучі визнали найзнаковішим спортивним об’єктом програми “Велике будівництво” за 2021 рік. На її базі будуть проводитись змагання з олімпійських видів спорту всеукраїнського та міжнародного значення. А також заняття з міні-футболу, баскетболу, волейболу, гандболу і великого тенісу”, – каже очільник КОДА.  В академії спорту створено всі необхідні умови для відвідувачів. На території комплексу облаштували 5 спортивних майданчиків для міні-футболу, баскетболу, багатофункціональний майданчик, майданчик для занять зі стріт-файту. За півроку академія спорту вже провела близько 20 спортивних змагань.  “Не менш значущий об’єкт як для області, так і для громади Славутича, це реконструйований басейн. Збудований наприкінці 80-х років він потребував модернізації. В тому числі, впровадження принципів безбар’єрності. В ході реконструкції ми враховували потреби усіх верств населення. На разі, у плавальному корпусі з’явились два басейни – дорослий на 25 метрів і дитячий на 10 метрів”, – каже Володін.  Активні парки Окремо Володін розповів про інший проєкт Володимира Зеленського – “Здорова Україна”, а саме відкриття активних парків у громадах області. За підсумками 2021 року в Київській області відкрито та успішно функціонують 69 таких парків. Це найбільша кількість серед всіх регіонів України.  Варто зазначити, що проєкт спрямований на організацію оздоровчої активності громадян. Майданчики встановлені в загальнодоступних місцях. Завдяки цим локаціям вже було охоплено активним спортом більше 15 тис. жителів області. Дороги За словами Василя Володіна, інвестиції можуть прийти до області лише по якісним дорогам.  “Як в прямому, так і в переносному сенсі цього слова. Завдяки програмі президента “Велике будівництво”, на Київщині влаштували майже 150 кілометрів доріг державного значення та майже 82 кілометри доріг місцевого значення. Оновлено 4 мости – це 100 відсотків від наших очікуваних планів”, – каже він. Загалом йдеться про 54 дорожних об’єкти, серед яких 48 – капітального ремонту, 5 – поточно-середнього ремонту і 1 об’єкт реконструкції. Зараз усі роботи на цих об’єктах повністю завершені.  Також Василь Володін розповів, що вже завершено експертну оцінку на першу ділянку будівництва Великої обхідної дороги – 18 кілометрів, яка з'єднує трасу Київ-Ковель та Київ-Чоп. До проєкту включено не тільки дорогу, а ще й ряд мостових переходів, під'їзди, розвилки та інше.  “Київська обхідна дорога є вкрай необхідною для області. Я переконаний, що також для міста Києва та всієї нашої агломерації. Це вирішення цілої низки питань. Також це будуть нові робочі місця – готелі, заклади громадського харчування, цілий комплекс інфраструктури, пов'язаний із цією дорогою. Я вже не говорю про екологію, що є не менш важливим, оскільки дорога розвантажить Київ від вантажного транспорту”, – завершив він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у 2022 році на Київщині продовжиться реалізація програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Завдяки вдосконаленню та будівництву соціальних закладів в регіоні з’явиться майже 600 нових робочих місць. Читайте: Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, – Василь Володін Фото: коллаж KVКиевVласть

Влада поставила за мету знищити одноосібників, знищити самостійне господарювання, як головний опір орендарям та так званому ринку землі. Але ця влада може знищити саму себе – Рада прийняла законопроєкт №5600 про новий податок на землю і президент Володимир Зеленський підписав його. З’явилось багато міфів та переляків, щодо мінімального податкового зобов'язання. Про цю новизну в оподаткуванні землі від влади не говорив тільки ледачий, а тому наплутали, вигадали, не врахували, бо просто не знають й не розуміють справжній стан речей в земельних відносинах. Але ніхто не розповів, як обійти цей податковий зашморг та майбутні зашморги від влади. Бо після прийняття цього законопроєкту земельні відносини стануть іншими й будуть змінюватися надалі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зараз завдано удару по власникам землі, які не оформили офіційно свої відносини з орендарями землі або взагалі займаються не публічною виробничою діяльність на землі. Тобто перебувають в “тіні” й формують тіньову економіку, продаючи врожай за тіньову готівку.  Мінімальне податкове зобов’язання – це не 1500 гривень з одного гектару, а це 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Якщо нормативка вашого гектару 40 тис. гривень, то мінімальне податкове зобов’язання буде вже 2000 гривень з 1 гектару. А якщо нормативка всього 10 тис. гривень за 1 гектар, то і податкове зобов’язання буде 500 гривень з 1 гектару. Мінімальним податковим зобов’язанням обкладається земельна ділянка, а платить це зобов’язання той, хто нею публічно користується. УВАГА! Якщо власник землі публічно віддав землю в користування орендареві, зареєструвавши це користування, то сплачувати мінімальне податкове зобов’язання буде користувач землі й до власника землі ніяких питань!  Але це не говорить, що не треба забирати землю й господарювати самостійно, тому читаємо далі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В свою чергу, орендарі по факту не будуть сплачувати мінімальне податкове зобов’язання – в цьому й полягає задумка влади. Мінімальне податкове зобов’язання орендарі мають право й будуть зменшувати на податки, які вони вже й так платять: податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), військовий збір (ВЗ), податок на прибуток та інші податки, які сумарно майже й складатимуть 5% від нормативки, що дає орендарям можливість вийти по “нулях” й не платити жодної гривні нового податку. А от власникам землі, які не віддали публічно землю в оренду або працюють в тіні, одноосібно, прийдеться “зануритися” в мінімалку по повній. Й не тільки в мінімалку. Цим, все за тим же задумом влади, створюється ситуація, яка спонукає власників землі або повертатися до орендарів, або легалізуватися, або продавати скоріше землю. Мінімальне податкове зобов’язання для таких власників землі, які не перебувають в публічних орендних відносинах, буде обчислювати податковий орган на підставі даних реєстру чи кадастру чи документів. Власнику землі надсилатиметься податкове повідомлення-рішення (ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.  ФОПи будуть самостійно обчислювати, звітуватися і сплачувати мінімальне податкове зобов’язання. У ФОПів буде право зменшувати податкове зобов’язання на суми податків, зборів та платежів, які виникають під час діяльності, та певні сплачені податки. Але податковий орган буде контролювати ФОПів і не тільки. Скажу наперед, що легалізуватися одноосібникам, наприклад, стати ФОПами, – це ще більш дороге задоволення, ніж бути в тіні й платити мінімальне податкове зобов’язання та продавати врожай за тіньову готівку. Пропозиції податкового органу реєструватися суб’єктами підприємницької діяльності чи то ФОПами, чи то сімейними фермерськими господарствами, ні до чого не призведуть – неконкурентні в порівнянні з великими орендарями податки у ФОПа, відсутність звільнення від мінімального податкового зобов’язання, вартісний податковий та бухгалтерський облік будуть формувати таке ж не ефективне чи збиткове господарювання. Так ФОП (неплатник ПДВ) буде недотримувати приблизно 14-16% “на ПДВ”, 18% “на ПДФО”, 1,5% на ВЗ і 22% на ЄСВ – ці податки сумарно більше, ніж те, що “знімають” бариги з ціни врожаю, купуючи його за тіньову готівку. Але це за умови, якщо податкові не почнуть “вставляти” власникам землі по повній. Там вже буде байдуже: чи в тіні ти, чи ти ФОП, чи ти ПОП з хрестом. Пам’ятайте, що податкова може надсилати не тільки мінімальне податкове зобов’язання, а й максимальне. Тобто визначити базу оподаткування непрямим методом і по повній нарахувати податки. А це вже не 1600 гривень – це і 6000 гривень та навіть і 8000 гривень податку з 1 гектару! Не дарма новий податок назвали мінімальним податковим зобов’язанням! Податкові органи можуть, і скоріше будуть, працювати по максимуму. Й допомагати їм в цьому будуть депутати й органи управління територіальних громад. Децентралізовані бюджети вимагають наповнень, особливо, коли органи управління тергромад – це представники орендарів. Податок в 1000 гривень чи 2000 гривень з 1 гектару сильно не вплине на одноосібників. Вже й так, як правило, окрім земельного податку, одноосібники за кожен гектар під тиском податківців сплачували доведені податковою податок з доходів та ВЗ – і доплачувати тепер треба буде не так і багато, щоб кинути одноосібництво. Але 6000 гривень чи 8000 гривень з 1 гектару через ППР – це серйозний вплив і мотив щось думати власнику землі. Логічно припустити, що можна очікувати не тільки максимальні ППР, а й нову конструкцію оподаткування землі, яка б і збільшила мінімальне податкове зобов’язання до 10% чи 20%, і ніяким боком не чіпала б святі прибутки орендарів. Податковим органам і органам тергромад не хочеться бути поліціями за власним бажанням – так і партизанська війна почнеться. А так буде закон про 6-8 тис. гривень з 1-го гектару: мовляв “заплатіть по закону або віддайте землю в оренду чи краще продайте, бо ви навіть мінімального податку платити не можете”. Тай й кажуть, що вже є проєкт закону, яким буде збільшена мінімалка до максималки. Влада зробила відверто коряві зміни до Податкового кодексу, після яких необхідно переглядати всю податкову логіку в розрізі оподаткування аграрного виробництва. Поки що 5% не зачіпає інтереси орендарів, але 10% чи 20% за такою конструкцією оподаткування буде відверто бити по самим орендарям, що проти існуючої провладної логіки, коли все в інтересах орендарів, а не власників землі. І це ще одне свідчення неповноцінності усвідомлення процесів, які породжуються новими законами. Але в цій ситуації голова комітету Ради з питань фінансів, податків та митної політики Данил Гетманцев, як то кажуть, рулить на тлі неадекватності інших депутатів, в тому числі великого лобізму депутатів-представників орендарів. Хоча, все ж таки, трохи вистачило глузду не стягувати податок “заднім числом” – в останній момент 2021 рік замінили на 2022 рік. Як я вже і сказав, застосування такої мінімалки не таке страшне для тих, хто обробляє свою землю самостійно. Гірше інше – обробіток землі в тіні та продаж врожаю за готівку зумовлює ціну на врожай на багато меншу, ніж публічна ціна. Тому втрати власника землі при продажу врожаю на 1 гектарі становлять 7-20 тис. гривень. Саме ці втрати вже зараз повинні спонукати власників землі легалізувати свої земельні відносини. Наче все складається проти одноосібників: ціни на врожай, податковий орган, керівництво ОТГ – всі діють й діятимуть проти одноосібників. Але вихід є і ми вже маємо результати! І це легальний вихід з публічним господарюванням та з більшим прибутком! Серед різних варіантів легалізації ми вибрали єдиний й найкращий. Ми об’єдналися у  Всеукраїнське Товариство Власників Землі (ВсеТВЗ) – своєрідну платформу, спільний сервіс, кооперацію для зменшення витрат та збільшення прибутків. Податки платити необхідно і необхідно легалізуватися, ставати публічними через участь у ВсеТВЗ – це те, чого не очікувала влада в бажанні віджати все під орендарів. Тим більше, що участь у Товаристві надає можливість бути не тільки легальним, а й отримати на 7-20 тис. гривень більше прибутку. Для власників землі, які не мають ні грошей, ні техніки, участь у ВсеТВЗ в цьому році забезпечила прибуток з 1 гектару від 12 тис. гривень – і це ще не межа. ВсеТВЗ в плані оподаткування працює на тих же умовах, що і орендарі. І без об’єднання ми б не змогли так ефективно працювати.  Як кажуть, в об’єднанні – сила! За своєю організаційною метою, Всеукраїнське Товариство Власників Землі – це організоване власниками землі підприємство сервісного обслуговування-кооперації для збільшення цін на врожай, зменшення податків, спільного бухгалтерського й податкового адміністрування та максималізації прибутку, який може бути збільшений в Товаристві в 2-2,5 рази. Орендарі та латифундисти помиляються. У одноосібників є дієва можливість легалізуватися, почати отримувати в 2-2,5 рази більше прибутку від землі, а головне протидіяти спробам знищити самостійне господарювання. Одноосібникам необхідно не затягувати й визначатися, що уникнути збитків та тиску від податкових органів та керівництва тергромад. А керівникам тергромад та податковим органам необхідно підтримати ідею Всеукраїнського Товариства Власників Землі – так і конфліктів з власниками землі можна уникнути та збільшити в рази доходи в бюджет. Попереду ще багато викликів від влади. І хочемо ми чи ні, але тиск буде збільшуватися й очікувати теплої ванни від будь-якої влади (цієї чи нової) – абсолютно не потрібно. До того ж, чому б і не долучатися до Всеукраїнського Товариства Власників Землі й отримувати більше в рази від землі тільки за рахунок легалізації та об’єднавчих факторів?! Про Всеукраїнське Товариство Власників Землі дізнавайтесь в наших відео, статтях на нашому сайті та нашій Фейсбук-групі. Facebook-група САМОСТІЙНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ЗЕМЛІ-Всеукраїнське Товариство Власників Землі | Facebook Youtube-канал Роман Головін Сайт vlaszem.net Читайте: Не віддавайте землю в оренду! Роман Головін, Голова Всеукраїнського об`єднання власників земліКиевVласть

Методологія мітити жертву, яку треба знищити, відома з давніх давен: білі хрести на дверях, жовті зірки, зеленка на лобі чи лазерне наведення цілі. Так само мітить без жодного іншого смислового навантаження так званий “закон про деолігархізацію”, бо після його прийняття повинні статись дії. І такі дії вже є, про що свідчать протидії, бо не кожен хоче бути “прив’язаним до стовпа ганьби”, після якого можна стати й першою жертвою. 16 листопада Верховна Рада прийняла закон “Про критичну інфраструктуру”, який можна розглядати як продовження деолігархізації. Але цей документ вже не мітить  певних осіб, а встановлює жертвами власників об’єктів критичної інфраструктури. Коли закон підпише президент Володимир Зеленський, залишиться тільки Кабміну Дениса Шмигаля створити уповноважений орган та наділити його необхідними правами. До речі, фактичним творцем цього закону є РНБО, що, на мою думку, мало кого здивує. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Логічно передбачити, а, можливо, й запропонувати, що уповноважений орган з питань захисту критичної інфраструктури України повинен мати право оперативного втручання в діяльність критичної інфраструктури, наприклад, запровадження тимчасових адміністрацій на об’єктах критичної інфраструктури, тобто – на теплоелектростанціях (ТЕС), більшість з яких належать Рінату Ахметову. Зазначу, що причин ввести оперативне управління на ТЕС Ахметова – безліч. Одних натяків на те, що, мовляв, “ми зупинимо ТЕС” достатньо, аби олігарх та його структури отримали негайну реакцію з боку не тільки майбутнього уповноваженого органу, а й зі сторони діючих правоохоронних органів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На моє переконання критична інфраструктура може бути тільки в державній власності, і її необхідно повернути державі. Бо ТЕС переважно приватні, а за забезпечення їх вугіллям відповідальний президент, принаймі – так сприймає народ. Аби ці очікування на відповідальність президента стали обгрунтованими, ТЕС треба націоналізувати. Можливо, це примітивна логіка, але вона є рушієм вже більш високих процесів – процесів усуспільнення, в яких націоналізація є звичайним механізмом державного управління. Якщо відбудеться націоналізація ТЕС чи буде впроваджено державне оперативне управління на ТЕСах в режимі конфлікту між президентом та олігархом, то, думаю, ТЕСи можуть стати ключиком для позбавлення олігарха усіх його активів. Тобто олігарх де-факто буде припинений. Бо врешті решт, хто сказав, що всі активи олігарха не є критичною інфраструктурою? Не треба й забувати, що націоналізація – це прекрасна електоральна ідея, яка стане механізмом відновлення рейтингу президента, який впав не від опери Вагнера чи “вагнергейту”, а через тарифи, які роблять життя кожного громадянина фізично та морально складнішим. То чому б в цій ситуації не знайти винного – з викриттям корупції та мільярдами, вкраденими з карманів українців та нашого державного бюджету. В той же час РНБО конче необхідно підсилити науково-кадровим апаратом для більш детального планування та реалізації заходів з націоналізації. Бо питання націоналізації є критичним вже не тільки для Українського народу, а й для самої влади. І найважливіше – при націоналізації олігархічних активів необхідно не забути зробити справжню земельну реформу, а не те фуфло, що натворили зараз, назвавши його “земельною реформою”. Якщо не визначити державну політику на знищення орендних відносин з метою переходу до прогресивних земельних відносин через самостійне господарювання для збільшення прибутків власників землі та унеможливлення концентрації земель – вести мову про зростання електоральної підтримки президента буде неможливо. Та й сама концентрація землі породить нових олігархів. Бо все від землі в цьому світі! Читайте: Чому немає і не буде земельної реформи: президенту підсунули фуфло, а не реформу! Роман Головін, експерт з державного управлінняКиевVласть

В Трускавці президент Володимир Зеленський задав запитання: “Чому уповільнена земельна реформа?”. Це питання буде риторичним, поки земельна реформа не стане реформою в суспільно-позитивному розумінні, а не в інтересах кучки осіб. Що ж таке земельна реформа? Чи є документ, який би висвітлював її сутність, мету, завдання, методологію, функції, інструменти? Ні, немає жодного документу! Немає жодної наукової роботи, яка б висвітлював мету земельної реформи, її завдання, методологію, функції, інструменти та планові заходи. Немає жодного нормативного документу, який би визначав державну політику та затверджував державну програму з реалізації земельної реформи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Замість цього державні горе діячі представляють земельну реформу певними сумнівними здобутками, в яких є якнайшвидше продати землю, і немає того, як збільшити в рази прибуток від землі. Де в цій земельній реформі люди? Президента жорстко підставили. Тому й не дивно, що у нього з’явилось запитання про те, чому уповільнена земельна реформа. Насправді, реформа не уповільнена, її просто немає, як і здобутків від неї. Та й не буде. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Земельна реформа за своєю метою повинна забезпечувати зростання доходів існуючих власників землі, покращення їх суспільно-економічного стану та членів їх родин, відновлення та розвиток сільського господарства та економіки країни в цілому. А поки що  6 мільйонів власників землі та члени їх родин не відчули та й не можуть відчути позитивного впливу від такого реформування. Звісно, коли ми говоримо про зростання доходів, то не маємо на увазі продаж землі – мається на увазі вагоме збільшення щорічного доходу власника землі від свого права володіти та користуватися землею. Головними політико-економічними та суспільно-економічними проблемами земельних відносин є концентрація землі в “одних руках” – вона породжує й народжуватиме негативні процеси в країні. Зараз форма земельних відносин в Україні представлена на 90% орендними відносинами. Ця ситуація відповідає орендній концентрації землі. Орендні відносини не задовольняють власників землі з точки зору розміру орендної плати, як доходу від землі, строком оренди та умовами договорів користування землею, що нав’язані орендарями та діючим законодавством. Крім того, орендна концентрація землі вже призвела до знищення тваринництва та переробки на селі, а разом з цим не стало й роботи. При орендних відносинах ті ж самі понад 6 мільйонів власників землі мають хоч і несправедливий, але прибуток в якості орендної плати за землю. Прибуток від землі також отримують орендарі землі, але він в кілька разів більший, ніж весь дохід від землі понад 6 мільйонів власників. В цій ситуації можна говорити про усуспільнення прибутку, хоч і несправедливе, але є. Існуюче законодавство, в тому числі зі змінами, які відбулися нещодавно, сприятливе для концентрації землі, як з точки зору орендної концентрації, так і з точки зору концентрації землі за рахунок її скуповування. При цьому, найвірогіднішим покупцем землі є її орендар. Без дозволу орендаря (ст. 131, ч. 3 Земельного кодексу) власник землі не може продати землю (закон №1423-IX, колишній законопроект №2194). Та й сама земля в оренді не приваблива для її купівлі іншим покупцем, ніж орендар – з причини низького доходу від неї у вигляді низької орендної плати. З урахуванням низької оренди, орендарю вигідніше користуватися землею, як об’єктом оренди, ніж викуповувати її. Не говорячи вже про те, щоб купувати її за кредитні кошти. Тому процес викупу землі буде повільним, бо орендарям нема куди поспішати – їм головне на своїх умовах завчасно примусити власників землі переукласти договори оренди ще на довгі роки, що в них вдається, адже в країні існують всі законні та незаконні умови для цього.  Практично весь викуп землі контролюють орендарі, тому не буде ніякого позитиву від викупу землі орендарями – ні для власників землі, ні для економіки країни, ні для суспільства. Зміни, які анонсували в земельних відносинах і подають як земельну реформу, будуть погіршувати ситуацію кожного українця особисто та країни в цілому. Земля, як була сконцентрована (орендна концентрація), так і буде залишатися сконцентрованою – відбуватиметься перетікання від орендної концентрації землі до концентрації через скуповування землі. При таких змінах однієї концентрації на іншу кількість власників землі буде поступово зменшуватись, а разом з цим буде знижуватися рівень усуспільнення результатів від користування землею та рівень зацікавленості й залученності українців до економіки країни. Це аж ніяк не буде сприяти відновленню та розвитку економіки країни, її суспільно-економічному та суспільно-політичному стану. Результатом існуючого реформування буде концентрація землі, що не має нічого спільного з зростанням  доходів існуючих власників землі, покращення їх суспільно-економічного стану та членів їх родин, та не дасть ніякого позитивного суспільно-економічного ефекту, а навпаки – все погіршить. При розвитку та поглибленні концентрації землі обмежена кількість осіб буде мати від землі практично весь прибуток, який, за класикою економіки, як сконцентрований прибуток, має низьку реалізацію щодо розвитку економіки та покращення загально суспільного добробуту в країні та народжуватиме кризовий поділ суспільства на класи. Концентрація діє проти мільйонів в інтересах купки осіб, що постійно зменшується. Концентрація – негативне суспільно-економічне явище, що є причиною негативних суспільно-політичних процесів і буде вимагати суспільної потреби в усуспільнені землі, яке буде досягатися націоналізацією або через націоналізацію. Усуспільнення землі й взагалі процеси усуспільнення – це вже неодноразові історичні факти з суспільно-економічними подіями, в тому числі, революціями. Для уникнення та виходу з негативних ситуацій в країні, необхідно негайно припиняти процес скуповування землі та відходити від орендних відносини в користуванні землею. Разом з цим необхідно забезпечити комплексні зміни, які будуть спрямовані на впровадження, розвиток та стабільне функціонування форм самостійного господарювання власників землі, як єдиного господарювання, що забезпечує усуспільнення прибутку від землі, а з ним й всі швидкі позитивні зміни в країні, які б хотів відчувати президент. Країні необхідний не ринок землі, а ринкові механізми в земельних відносинах, які, на жаль, зараз відсутні. Самостійне господарювання на землі відповідає всім вимогам соціальної держави та має максимальний рівень усуспільнення, що є ознакою розвиненості економіки країни, зокрема, для прикладу, Германії, Данії, Швеції, Голландії та сусідньої Польщі. Для прискореного відходу від орендних відносин та для реалізації таких комплексних змін, необхідно надати власникам землі права припиняти договори користування землею за власним волевиявленням та здійснювати державну політику з організації, забезпечення та розвитку форм самостійного господарювання. Також необхідно унеможливити будь-яку концентрацію землі через її купівлю, яка може бути прискорена разом з наданням права власникам землі припиняти договір оренди за власним волевиявленням. Для реалізації запропонованих механізмів для набуття земельною реформою дієвості та ефективності, необхідно провести законодавчі зміни та на підставі цих змін реалізовувати державну політику із здійснення земельної реформи за оновленою програмою. Первинна концепція суті та основних законодавчих змін щодо прискореного переходу до самостійного господарювання вже закладена в проекті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”. Єдиним правильним напрямком земельної реформи має стати перехід до самостійного господарювання, збільшення доходів від землі у її власників та формування перспективи для відновлення та розвитку тваринництва та переробки. Беззаперечно правильною формою організації самостійного господарювання є товариства власників землі (ТВЗ). Описані процеси, запропоновані зміни та механізми, крім наукової розробки, вже мають й практичну реалізацію. Всі у ТВЗ! Читайте: Ганебна оренда землі чи Всеукраїнське Товариство Власників Землі Роман Головін, експерт з державного управління КиевVласть

Депутати Київоблради планують виділити понад 4 млн гривень упродовж 2021-2023 років на теоретичний і практичний вишкіл резервістів. Кошти потрібні на перевезення бійців тероборони та організацію харчування під час навчань, забезпечення навчально-матеріальними засобами та популяризацію тероборони.  Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київоблради затвердили Програму організації територіальної оборони у Київській області на 2021-2023 роки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем визначено  департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції і голову Київоблради. Як розповів у коментарі KV голова цієї комісії, депутат КОР (фракція “Європейська Солідарність”) та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін, територіальна оборона, враховуючи ситуацію, в якій перебуває сьогодні країна, вкрай важлива. І у зв’язку з відсутністю відповідного закону України про територіальну оборону і була створена програма для проведення військових навчань. На ці заходи цьогоріч було виділено до 1,3 млн гривень і поступово, як тільки буде змінюватися законодавство, вони будуть дофінансовуватися далі. "Це не нова програма, вона з 2014 року була реанімована і з кожним роком все краще фінансувалася. До цієї програми додали нові напрямки. Зокрема, будуть проводитися навчання для загонів територіальної оборони. Такі навчання проводилися раніше на базі Дівичківського полігону, де було створено спеціальне наметове містечко. Приїздили бійці тероборони з усієї області, навчались чи відновлювали навички бойової підготовки, стрільби, фізичної та тактичної підготовки. Такі військові збори планують провести вже цього літа", – говорить Тарас Костін. За його словами, подібними заходами мають опікуватися і територіальні громади. Обласна ж влада створює загальні правила та положення. "У кожній громаді має бути відповідне фінансування. Закуповуватися обладнання, палатки, спецодяг та взуття єдиного зразка тощо. Я вважаю, що це завдання всіх громад на місцях. Можливо, має бути закуплена якась техніка чи автобуси для організації швидких зборів. Звичайно, є негативна тенденція серед населення щодо сприйняття військової служби, є випадки переховування, зараз навіть передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від служіння в армії. Щодо територіальної оборони, то тут ситуація більш стабільна. Наприклад, у Переяславі це відбувається на гідному рівні, подібні збори проводяться раз на півроку, є відповідальні за їхню організацію. Яка загальна ситуація в області можна буде говорити після проведення зборів у таборі та навчання", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Цілі та проблеми Необхідність Програми окреслили тим, що у зв’язку з внутрішньою політичною ситуацією на Сході країни виникла потреба у вжитті додаткових заходів охорони важливих (стратегічних) об’єктів і комунікацій регіону. Так, для цього у 2018 році на базі військових комісаріатів були сформовані управління окремої бригади та окремий батальйон тероборони (21 військовослужбовець). З введенням режиму воєнного стану або оголошенням часткової (загальної) мобілізації із них формується окрема бригада тероборони в складі шести окремих батальйонів із 3500 військовослужбовців за рахунок резервістів та військовозобов’язаних оперативного резерву другої черги, завданням якої буде територіальна оборона Київщини. Тож щороку проводяться навчання для підвищення військової підготовки. Так, на території області вже двічі проводилися восьмиденні тактичні навчання, на які у 2019 році залучалися 160 чоловік, у 2020 році – 205 осіб. Коштів же на проведення зборів з Міноборони не надходило, за винятком грошових виплат військовозобов’язаним та резервістам за період перебування на зборах, продуктів в сухому вигляді для приготування їжі, трьох одиниць вантажних автомобілів для перевезення особового складу стрілецької роти під час практичних дій. Питання же щодо розміщення та забезпечення необхідним особового складу вирішувалися виключно за рахунок благодійної допомоги. А вже у вересні 2021 року заплановано проведення зборів усіх батальйонів з залученням стрілецьких рот – всього близько 900 осіб. У 2022-2023 роках – за участі 1200 осіб.  У пріоритеті -  створити належні умови для бойового вишкілу підрозділів тероборони, забезпечити навчальний процес необхідним матеріально-технічним обладнанням та засобами. Крім того, Програма має допомогти посилити охорону та захист ділянки державного українсько-білоруського кордону в межах області, підготувати бійців до охорони та оборони важливих об’єктів, до боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, посилити безпеку громадян тощо. Кошторис Програма розрахована на 2021-2023 і її ресурсне забезпечення депутати затвердили у розмірі понад 4,4 млн гривень. Із них цього року на заходи планують витратити понад 1,2 млн гривень, наступні два роки – ще по 1,6 млн гривень.  Так, в Програмі були визначені чотири пріоритетні напрямки діяльності. По-перше, це навчання особового складу підрозділів тероборони щодо виконання завдань оборони державного кордону, захисту органів державної влади, оборони важливих об’єктів і комунікацій.  Цей напрям передбачає декілька заходів, зокрема, теоретичні і практичні заняття, що потребуватиме перевезення підроздлів та їхнього харчування у пунктах дислокації. Так, цьогоріч на транспорт витратять 164,7 тис. гривень, а харчування – 560 тис. гривень, наступні два роки перевезення мають обійтися вже в 198,2 тис. гривень, а польова кухня – в 840 тис. гривень.  На забезпечення  підрозділів засобами першої необхідності планують витрачати щороку трохи більше 200 тис. гривень, а на удосконалення навчально-матеріальної бази перший рік – 181,5 тис. гривень, наступні – трохи більше 250 тис. гривень. На канцелярію витратять загалом до 30 тис. гривень.  Не потребує вкладення коштів напрям підготовчих заходів надання меддопомоги підрозділам тероборони під час виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру та в особливий період. Загалом тут мають відпрацювати проведення узгоджених лікувально-евакуаційних заходів на догоспітальному етапі, екстреної меддопомоги під час навчань, підготувати медзаклади до прийому постраждалих і укомплектувати підрозділи санітарними інструкторами. Не витрачатимуть кошти і на організацію та проведення з суб’єктами тероборони спільних занять та навчань з питань взаємодії, на організацію взаємодії між РДА, тергромадами та волонтерськими організаціями для проведення роз’яснювальної роботи та запобігання проявів паніки серед населення, а також на перевірку стану готовності протирадіаційних укриттів та сховищ до використання.  У межах 35 тис. гривень щороку спрямовуватимуть на проведення Дня територіальної оборони України на обласному рівні. Крім цього, популяризуватимуть участь громадян у теробороні за допомогою листівок та плакатів. На виготовлення поліграфічної продукції мають намір виділяти щороку від 40 до 41 тис. гривень.  За словами депутата КОР (Європейська Солідарність, голови постійної комісії з питань бюджету та фінансів Руслана Кузьменко, проблем із фінансуванням цих заходів виникнути не має, адже кошти на Програму були передбачені. Тим паче, що на цей рік виділена досить невелика сума. "Подібні заходи передбачені в усіх областях. І як депутат вважаю, що це ще не значні кошти, які б мали витрачатися. Треба бути готовими до будь-яких подій, що відбуваються в країні. Більше того, деякі депутати хочуть пройти цей курс молодого бійця. Наприклад, фракція "Європейська Солідарність" планує визватися для проходження відповідної підготовки, і таким чином, особисто  проінспектувати виконання Програми. Об’єм фінансування достатній, кошти є. Ми розуміємо наскільки ці заходи потрібні і наскільки ця програма важлива для Київщини, тож надалі над цією програмою, звичайно, треба працювати", – розповів Руслан Кузьменко.  За словами депутата, організація територіальної оборони сьогодні досить актуальна проблема і Київська область має зробити свій вклад в її вирішення. "Київська область бере активну участь у всіх процесах пов'язаних з антитерористичною операцією, виділялися цілі ешелони гуманітарної допомоги. Ми підтримуємо бійців, їхні сім’ї. Тож вважаю, що територіальну оборону ми також маємо формувати, щоб цивільні мешканці регіону загалом розуміли ситуацію, мали необхідний бойовий досвід, щоб правильно реагувати та допомагати військовим. Адже наразі саме завдяки хлопцям на передовій кожний відчуває себе в безпеці. Програма направлення на те, щоб мати підготовлений резерв у випадку загострення ситуації. Маю друзів, які були на війні і розумію, що повертаються звідти з психологічним надривом і це велика кропітка робота, яку наша держава буде ще довго над цим працювати. Тому маємо якийсь процент бюджету виділяти на такі заходи, адже це – оборона держави. І з цим не можна гратися і зневажати. Тож виключно такими мотивами було продиктоване рішення бюджетної комісії і голоси депутатів щодо підтримки цієї програми", – резюмував депутат. Нагадаємо, що Верховній раді рекомендують прийняти законопроєкти президента Володимира Зеленського № 5558 і № 5557 про збільшення чисельності Збройних сил і про основи національного опору. Так, Президент Володимир Зеленський ініціює створення національного опору, яке включає в себе створення Сил територіальної оборони з батальйонами в кожному районі, обласному центрі та Києві. На Збройні Сили територіальної оборони загальною чисельністю 11 тис. чоловік у 2022 році пропонують витратити з держбюджету понад 2,5 млрд гривень.  Також головнокомандуючий пропонує створити на основі сільських, селищних і міських громад добровольчі формування, які, в тому числі, будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. При цьому витрати на організацію, підготовку, підтримку та здійснення національного опору віднесені до таємних видатків держбюджету. Читайте: Зеленский инициировал создание национального сопротивления, Сил территориальной обороны и добровольческих формирований терробщин Як зауважили в КОДА, в Київській області вже триває робота у напрямку формування бригад та батальйонів на рівні районів. Після прийняття закону на основі територіальних громад також будуть створюватись добровільні загони. “Територіальна оборона включатиме дві складові – військову і добровольчу. Військова – бригади територіальної оборони у кожній області, а також батальйони у кожній громаді. Добровольча – добровольчі загони у громадах. В умовах збройної агресії РФ прийняття цих законопроєктів має для безпеки нашого регіону та всієї держави надзвичайну важливість”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. Читайте: Територіальна оборона Київщини: що передбачає президентський законопроєкт Фото: колаж KVКиевVласть

17 червня виповниться рік перебування Василя Володіна на посаді голови Київської облдержадміністрації. Він керує столичним регіоном у нелегкі часи, адже коронавірус вніс свої корективи у кожну сферу життя області. Про те, що зроблено за рік, які плани на майбутнє та в чому Київщині все ж вдалося рушити вперед, Василь Володін розповів у інтерв’ю KV. KV: Скоро виповнюється рік, як ви працюєте на посту голови КОДА. Що вдалося зробити за рік роботи? Василь Володін: Перше, що хочу зазначити, саме системний підхід, глибинне вивчення проблемних питань та командна робота дозволили досягти наявних результатів. Київщина стабільно входить у першу десятку у рейтингу Мінфіну за темпом приросту ПДФО, єдиного податку та плати за землю; за 5 місяців 2021 року виконання доходів бюджету області становить 109,2%. Тобто, навіть незважаючи на пандемію, яка значно вплинула на світову економіку, на локдаун, ми тримаємо свої позиції. Маємо багато досягнень. Щоб говорити про всі, потрібне окреме інтерв‘ю, але все ж резюмую: залучення до співпраці професіоналів у своїх галузях – будь то освіта, будівництво, медицина, туризм, цифровізація тощо – стало вирішальним фактором, який дозволяє нам разом рухати область уперед. І я переконаний, що мешканці дедалі більше зможуть відчувати позитивні зміни. Маю на увазі нові сучасні школи, в тому числі в віддалених районах, садочки, зручні та безпечні шляхи. Попереду ще бачимо великий пласт роботи і рішуче налаштовані виконати все заплановане. Але головне – команда створена, вона працює і ми знаємо, що робити.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Що робити для залучення нових інвестицій? Які успішні кейси можете привести як приклад за рік роботи?  Василь Володін: Одним із пріоритетних завдань для команди ОДА було і залишається підвищення інвестиційної привабливості регіону. Ми маємо добре розвинену транспортну мережу, через яку відбуваються державні, регіональні та міжнародні транзитні перевезення. Географічне розташування лише один з наших плюсів. Ми постійно проводимо прозору роботу з інвесторами. Протягом минулого року вони спрямували в розвиток регіону майже 11 млрд грн. Кошти значні, але ми прагнемо, щоб сума стала ще більшою. Маємо багато позитивних прикладів роботи інвесторів в Київському регіоні. Це і промислові підприємства, зокрема завод “Костал”, що побудував в області вже другу свою філію, і аграрні, наприклад, підприємство “Ківшовата-Агро” з японськими інвестиціями. Також лише з початку 2021 року в області було зареєстровано три нові індустріальні парки: “ПАТОН”, “Солтанівка” та “E40 Industrial Park”. Не забуваємо й про туристичний напрямок, в якому Київська область має значні перспективи. Маємо багато туристичних “магнітів”, найвідомішим з яких є Чорнобильська зона відчуження. Вона є привабливою не лише для туристів з Київщини та України, але й іноземців з усього світу. Наразі там створюємо туристичні маршрути, будуємо нові дороги, відновлюємо інфраструктуру. До речі, маємо інвестора, який відновлює сучасний готель, де зможуть зупинятися гості, що приїжджатимуть в Чорнобильську зону.  Але не обмежуємося розвитком цього напрямку, туристичний потенціал Київщини – це майже 6 тис. об’єктів історико-культурної спадщини. Це пам’ятки археології, історії, архітектури. За останні 5 років потік туристів в область зріс на 39%. Звісно, був деякий спад під час карантину, але зараз ситуація налагоджується, сподіваюся, так буде і далі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Для мене зрозуміла одна річ – для того, щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі умови ведення бізнесу та легкість. Так, саме легкість – від реєстрації до повсякденної роботи. Державні органи повинні не створювати бюрократичні перепони, а, навпаки, – бути зацікавленими в швидкому оформленні всіх дозволів для бізнесу. Якщо підприємство готове займатися розвитком територій, створювати нові робочі місця, якщо воно не порушує законодавство та має екологічно безпечне виробництво, ніяких перепон не може бути. Тому ми разом з командою приділяємо багато часу супроводженню наших інвесторів. На жаль, без функції інвест-нянь обійтися поки не можемо. Для цієї мети також створено Агенцію регіонального розвитку, яка розгалужує свою мережу в територіальних громадах і відкриває відділення, завдяки яким бізнес на місцях зможе отримати допомогу. KV: Коронавірус залишається темою номер один. Які висновки можна зробити за рік боротьби?  Василь Володін: Рік тому ми дійсно стикнулися з невідомим ворогом і, скажімо відверто, до цієї зустрічі не були готові повною мірою. Медицина, в яку не вкладалися кошти та ресурси протягом багатьох десятиліть, мала протистояти смертельному вірусу. Така ситуація була не лише в нашій області чи тільки в Україні. З цим викликом зіткнувся весь світ. Ми мали наднизьку забезпеченість лікарень киснем, обладнанням, навіть засобами особистої безпеки. Але при цьому ми мали найважливіше – професійний ресурс, злагодженість у роботі всіх задіяних гілок влади та медичного сектору. Саме ці фактори сприяли тому, що ми змогли пройти “першу хвилю” без значних втрат, а коли це “цунамі” захопило Київщину та країну знову, ми мали у геометричній прогресії збільшену кількість ліжок, забезпечених киснем – а саме це і є найчастіше вирішальним фактором під час допомоги середнім та важким хворим. Наші лікарі мають всі необхідні засоби захисту, лікарні фінансуються державою, населення має змогу вчасно отримувати якісне тестування, а за потреби і лікування. Тому я вважаю, що ми гідно долаємо цей непростий шлях боротьби з вірусом. На жаль, не обійшлося і без жертв. Деколи їх кількість була значною, і мені дуже шкода, що ми не в змозі були допомогти всім, але ми намагаємося зробити все, що від нас залежить. KV: Медичні експерти застерігають про ще більш небезпечний штам вірусу та нову хвилю захворювання. Чи готова до такого сценарію Київська область? Василь Володін: Рік тому ми мали дві лікарні перепрофільовані під лікування хворих на ковід, на початку цього року їх було 29. На сьогодні понад 3,3 тисячі ліжок забезпечено киснем.  Тобто ви бачите, що ми дійсно зробили прорив в забезпеченні лікарень. Крім того, це не межа наших можливостей. За потреби зможемо надавати допомогу і більшій кількості людей. Наразі захворювання пішло на спад. У нас з’явилася можливість вивести деякі лікарні із розряду ковідних, їх колективи повернулися до нормальної звичної роботи. Сподіваюся, що найближчим часом відбудеться сесія обласної ради і депутати дадуть нам зелене світло на подальший розвиток медицини, чого ми всі зараз дуже очікуємо. Плануємо продовжити оновлення лікарень, їх ремонти та будівництво, належне забезпечення медикаментами та обладнанням. А ще одна наша велика надія в подоланні ковіду – це вдала та швидка вакцинальна кампанія. За динамікою щеплень Київщина займає лідируючі позиції – 4 місце в країні. KV: Вакцинація від коронавірусу в області триває більше двох місяців. Чи багато жителів вакцинувалося? Які категорії населення вакцинуються в першу чергу? Чи вакцинувалася Ви особисто? Василь Володін:  Для нас важливо не втрачати жодного дня. Саме тому процес вакцинації в області відбувається навіть у вихідні. І хочу зазначити, щодня у нас знаходяться охочі вакцинуватися. Тож коли в ЗМІ з‘являється інформація про те, що в Київській області за добу не було вакциновано жодної людини, в наших реаліях це означає лише те, що ми використали весь запас виділеної на наш регіон вакцини. Щойно отримуємо наступну партію, наші медики продовжують щеплення.  Вакцинацію в Київській області здійснюють трьома різними препаратами: німецькою вакциною Сomirnaty/Pfizer-BioNTech, яку використовують для імунізації жителів і працівників будинків для людей похилого віку і спеціалізованих психоневрологічних закладів; китайським препаратом CoronaVac/Sinovac – для медиків, маломобільних груп населення, опікунів і працівників сфери освіти, які залучені до проведення ЗНО; південнокорейською вакциною AstraZeneca-SKBio – для вакцинації людей віком 65+, а також для ревакцинації тих, хто вже отримав першу дозу індійської вакцини AstraZeneca/Covishield. Наразі вже вакциновано більше 78 тисяч жителів області. Таких високих показників нам вдалось досягти, оскільки ми працювали без свят і без вихідних. Так, це було не просто. Проте ми розуміли, що не можна гаяти жодного дня. Працювали за таким принципом: чим швидше ми будемо вакцинувати, тим більше людей у регіоні отримають імунітет проти коронавірусу.  На найближчих вихідних плануємо у Броварах і Білій Церкві відкрити центри масової вакцинації, що дасть нам змогу залучити якомога більшу кількість людей. Моє особисте ставлення до вакцинації суто позитивне! Я сам взимку перехворів на коронавірус, і, повірте, не хотів би повторити це ще раз. Тому за нагоди обов‘язково вакцинуюся і закликаю до цього всіх жителів нашого регіону, адже чим більше буде прищеплено людей, тим швидше ми зможемо забути про важкі наслідки цієї хвороби, яка позначається не лише на здоров”ї, а також на соціальній та економічній складових нашого життя. KV: Чи можна підвести якісь підсумки за п’ять місяців роботи? Які основні напрями розвитку області виділяєте? Василь Володін: Робота постійно триває, і ми крок за кроком розбудовуємо Київщину. Це стосується найрізноплановіших сфер. Неможливо працювати над розвитком лише однієї галузі, щоб побачити відчутні зміни. Так не буває. Докладати зусиль потрібно комплексно. Безумовно, коронавірус вплинув на різні процеси. Але ми навчились працювати і в умовах складної епідемічної ситуації. Тож інфраструктура нашої області розвивається. І це найважливіше. Наприклад, у цьому році реалізуємо 47 об’єктів дорожнього господарства в області. Йдеться загалом про 77 км нового асфальтного покриття. Станом на сьогодні на всіх об’єктах, за якими заключено договори з підрядними організаціями, розпочаті та тривають ремонтні роботи. Також плануємо залучити додаткові фінансові ресурси для оновлення більшої кількості доріг. Паралельно працюємо над модернізацією наших освітніх закладів. Наприклад, в рамках програми Президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” зараз покращуємо умови в п’яти школах і шести садочках. У результаті будемо мати 140 нових місць у садочках і поліпшення умов навчання для 510 дошкільнят, а в новозбудованих школах навчатимуться 1540 учнів. Приділяємо увагу і розвитку спортивної сфери. Один із найбільш знакових проєктів – будівництво Академії спорту в Бучі. До речі, комплекс зводиться також в рамках програми “Велике будівництво”. У перспективі на цій локації будуть організовуватись змагання міжнародного та національного рівнів. Окрім цього, відновлюємо басейн у Славутичі, який не працював декілька років. Проведення робіт паралельно на такій великій кількості об’єктів стало можливим завдяки реалізації програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Тож працюємо, щоб реалізувати всі проєкти вчасно та з дотриманням усіх норм, адже від цього залежить безпека наших жителів. KV: Як ставитесь до ідеї розвитку Київської агломерації? Чи є порозуміння в цьому питанні з Київською владою?  Василь Володін:  Київська агломерація дасть потужний поштовх для розвитку, у тому числі для посилення наукової та промислової сфер. Це підтверджують практики Європейського Союзу. Серед них можна відзначити досвід агломерацій у Парижі, Мадриді, Мілані, Берліні. Що стосується конкретно нас, ми тісно пов’язані зі столицею. Йдеться і про трудові ресурси, і інфраструктуру, і інші чинники. Ситуація зараз складається таким чином: щодня до столиці на роботу приїздить кілька десятків тисяч жителів регіону. Тобто працюють вони у Києві, а проживають в області, оскільки так економічно вигідніше. Тож наше ключове завдання продовжувати робити все для того, щоб підвищувати рівень комфортності життя на Київщині. Як ми це робимо. По-перше, розбудовуємо наші дороги. По-друге, разом із регіональною філією “Південно-західна залізниця” розвиваємо залізничну інфраструктуру. Робимо це в рамках Президентського проєкту “City Express”. Зупинюсь на цьому детальніше. На Київщині навесні почали курсувати перші приміські електропоїзди на маршрутах Боярка-Вишневе-Київ і Святошин-Буча. Це дозволяє нам вирішити цілу низку проблем та зробити Київщину ще більш зручною. Зокрема людям більше не потрібно витрачати зайвий час у щільному автомобільному трафіку. Ще один суттєвий плюс – розвантаження автошляхів і зниження обсягів шкідливих викидів у повітря. Також працюємо зараз над відкриттям маршрутів Фастів-Київ і Вишгород-Київ. Ми зараз знаходимось на початковому етапі розвитку Київської агломерації. Будемо й надалі працювати в цьому напрямі, адже комфортні умови життя наших жителів для нас є пріоритетом. KV: В грудні Ви разом із першою леді Оленою Зеленською відкрили шелтер для жертв домашнього насильства на Київщині. Наскільки відомо, таких закладів в Україні менше десяти. Плануєте і далі розвивати цю тему? Василь Володін: Так, вважаю, що відкриття шелтерів – це потужна інвестиція в соціальну сферу області. Зараз готуємось до відкриття ще одного притулку. Він буде розташовуватись у Білоцерківському районі. Адресу не розголошуватиму задля безпеки його майбутніх мешканців. У шелтері постраждалі зможуть проживати до трьох місяців. У разі гострої потреби цей термін продовжать до пів року. Жінки, які перебуватимуть там, зможуть отримувати консультації від психологів і юристів. Це допоможе їм визначитись, як далі будувати своє життя. Це дуже важлива тема. Можна розвивати інфраструктуру, будувати дороги, школи, дитячі садки, але без змін у суспільстві ми не станемо кращими. Домашнє насильство – ганебне явище, та воно є і з ним потрібно боротися, а не замовчувати та робити вигляд, що проблеми немає. На жаль, вона існує, тому відкриваємо другий шелтер. Велика подяка дружині Президента Олені Зеленський за підтримку та постійну допомогу в цьому питанні. KV: Посада голови ОДА більш політична чи все ж таки це суто менеджмент? Чи відчуваєте себе політиком? Василь Володін: Скажу так: це не тільки менеджмент чи політика. Проблеми, з якими зіштовхуєшся кожного дня, показують, що бути тільки політиком чи державним службовцем замало. Дуже важливо вміти створювати команду. Від цього залежить як область буде розвиватися в цілому. Вважаю, що нам це вдалося. Команда працює та дає результат. Так, не все просто. Конструктивну критику приймаємо, а на балачки не звертаємо уваги. Моя позиція проста: кожна людина повинна навчатися чомусь новому, рости у професійному та особистому планах. Якщо мій заступник скаже, що у нього немає питань, що все гаразд і він вже все знає – нам не по дорозі. Я багато вимагаю від себе і від своєї команди. За рік роботи на посаді зрозумів, що велику увагу потрібно приділяти комунікаціям, особистим зустрічам з людьми. Тому, не дивлячись на навантаження, кожного тижня виїжджаємо до районів. Спілкуємося з людьми, дивимося своїми очима, як вони живуть. Скажу відверто: іноді те, що бачимо, розходиться з тим, що подається на папері. Тож не почуваю себе тільки політиком чи тільки менеджером.  Маю більшу відповідальність та більш складний функціонал, щоб дозволити собі виконувати одну з цих ролей. KV: У політичному плані Київська область – складний регіон. Вам вдалося налагодити діалог з депутатами-мажоритарщиками та представниками політичних партій, що увійшли до облради? Василь Володін: Кожний регіон складний по-своєму. Так, наближеність до столиці, до політичного центру країни, відсутність обласного центру дає свої особливості. Всі наші політики, державотворці, багато з парламентарів проживають саме в нашій області. Це і складність, і можливість одночасно. Твоя робота завжди на першому плані. Ти маєш можливість вирішувати багато питань дуже швидко, але й відповідальність у очільника столичної області більша. Безумовно, без конструктиву з народними та обласними депутатами неможливо говорити про розвиток та досягнення результату. Тому намагаємося досягати компромісів. Мої двері відкриті для кожного депутата, для кожного голови територіальної громади. Багато спілкуємося, обговорюємо нові проєкти, сперечаємось. Але головне – це знаходити порозуміння заради жителів Київщини. Наразі плідно працюємо над проведенням сесії обласної ради. Провели велику роботу. Багато програм чекають на внесення змін. Потрібно врахувати бачення кожного населеного пункту, кожної громади. А без постійного діалогу між представниками різних гілок влади це неможливо. Вважаю, що в нашій області такий діалог, як і вміння знаходити компромісні рішення, присутній. KV: Які плани у вас на майбутнє? Василь Володін: Я повністю занурений у роботу. Працюю без вихідних і без нормованого графіку, тому часу на особисте, на жаль, практично не залишається. Однак, родина підтримує мене. Діти поки впізнають свого батька. Родина розуміє, що зараз я несу велику відповідальність. І я вдячний за це своїм близьким. Це дійсно опора та мій тил. Зараз вся моя увага сфокусована на розвитку регіону. Ми з командою маємо продовжити реалізацію проєкту “Велике будівництво”. Я переконаний: що інвестиції можуть прийти лише по хорошим і якісним дорогам, тому працюємо над оновленням дорожньої інфраструктури. Аналогічно маємо докладати всіх зусиль для модернізації соціальної сфери – розбудовуємо медичну, освітню та спортивну мережі. На все це потрібен час. Проте ми маємо позитивні зрушення, і це мотивує нас із колегами рухатись далі. Як би це не банально звучало для більшості, та ще однією мрією є позитивне завершення вакцинальної кампанії проти ковіду, щоб кожен житель Київщини був захищений від цієї небезпечної хвороби. Дуже важко кожного ранку читати статистику про померлих. Дякую нашим медикам – останнім часом все частіше у цій графі стоїть нуль. Київщина змінюється, стає кращою. І наше завдання – продовжити робити це на високому рівні. Ну, а якщо дуже коротко, мої плани – втілити в життя всі задуми. А їх дуже багато. Читайте: Очільник КОДА Василь Володін відзвітував про роботу адміністрації за 2020 рік Фото: прес-службаКиевVласть

Медичний персонал “нековідних” лікарень отримує жалюгідні ставки без обіцяних урядом доплат. Наслідки можуть стати непоправними – за шаленого дефіциту медпрацівників в Україні, все більше з них і далі виїжджатимуть на роботу за кордон. І все більше українців вмиратиме від небезпечних хронічних хвороб – пацієнтів просто нікому буде лікувати, адже держава їх кидає, по суті, напризволяще. Одне з вітчизняних медіа повідомило приголомшливий факт: в Сумах медсестрам, котрі не працюють в коронавірусних відділеннях, платять щомісяця “голу” ставку в 4 500-4 700 гривень. Жодних доплат медперсонал сумської лікарні з початку нинішнього року не отримує, адже втратила чинність постанова Кабміну № 610, згідно з якою всі медичні працівники одержували додаткові кошти від 1 000 до 4 000 гривень. Так, сьогодні лікарні, не задіяні в боротьбі проти коронавірусу, отримують певні кошти від Національної служби здоров’я України. Проте, переважно використовують їх на численні потреби медзакладів, а не на доплати персоналу – оскільки в цих грошей немає конкретного цільового призначення, як це було минулого року! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Слід запитати у топ-чиновників: а чи можливо взагалі для “нековідних” медиків прожити на такі мізерні кошти, навіть якщо брати до уваги минулорічні подачки від влади “з барського плеча”? Чи є відповідальними Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр охорони здоров’я Максим Степанов за те, що медпрацівники в Україні приречені на жебрацьке існування? Чи змогли б ці та інші державні діячі прожити на 4-5 тисяч гривень на місяць? Чому тоді українські лікарі та медсестри повинні рахувати копійки?! І чому у той час, коли медики в Україні заледь животіють, численні чиновники і нардепи здають декларації з річними доходами, починаючи від 2 мільйонів гривень? Чому в. о. міністра енергетики отримує майже 12 млн грн лише з депозитних відсотків, у той час, коли вітчизняна енергетика перебуває у “застої”? Чому член Наглядової Ради “Укрзалізниці” одержує щомісячну зарплату у 300 тисяч гривень на місяць, якщо  підприємство показало в минулому році 9 млрд грн збитків? Чому очільнику “Нафтогазу” держава платить кілька мільйонів гривень на місяць – у той час, коли українській медсестрі немає за що годувати дітей? Чому у тому ж таки Сингапурі зарплата топ-чиновників прямо залежить від обсягу ВВП? Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Жалюгідний зарплатний мізер українські медики отримують практично у всіх регіонах. Ну, можливо, за винятком заможного Києва та деяких інших обласних центрів, де муніципалітети з доброї волі доплачують медпрацівникам з місцевих бюджетів. Такий ганебний стан речей підтверджується офіційною статистикою. Так, у квітні-вересні 2020 р. середньомісячні витрати на оплату праці (до відрахування податків!) в медустановах, які надають спеціалізовану медичну допомогу, становили: керівникам закладів – 23 500 грн; лікарям – близько 9 000 грн; медперсоналу – 7 500 грн; молодшому медперсоналу – 6 100 грн. І це – з урядовими доплатами! Ось так цінять в нашій державі працю лікарів! Їхня середня зарплата – суттєво нижча, ніж в інших галузях. В Україні середньостатистичний лікар отримує менше, ніж вантажник в супермаркеті, не кажучи вже про медперсонал! Чи можливо з такими жебрацькими “подачками” від держави сумлінно й ефективно лікувати пацієнтів? Чи не тому у нас щороку зростає смертність і скорочуються продуктивні сили, від яких залежить рівень економіки і обсяг ВВП? В цьогорічному держбюджеті на обіцяні доплати всім лікарям банально немає коштів. В НСЗУ ще наприкінці минулого року визнали, що їм не вистачає майже 5,6 мільярда гривень на оплату медзакладам, які мають договори на лікування пацієнтів із COVID-19. Що вже говорити про медперсонал “нековідних” лікарень? Тим часом, на будівництво доріг у 2021 році виділено аж 72 млрд грн! Що ж, для української влади дороги виявилися набагато більш важливими, ніж людське життя і здоров’я, які напряму залежать від рівня зарплат лікарям і медперсоналу. Адже медик з жебрацьким окладом не буде думати про пацієнта, а радше, про те, де заробити додаткові гроші! Чи не тому з початку 2020 року на роботу за кордон виїхало 66 тисяч медпрацівників, а понад 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки та майже 34 тис. медпрацівників звільнилися?! Це при тому, що, за даними Державної служби зайнятості, майже 73 тисячі українських медиків у минулому році втратили роботу!  І в той час, як в Україні влада не може знайти гроші на доплати медикам, в Польщі прийнято спеціальний закон, яким скасовано обов’язкове підтвердження дипломів для українських та білоруських лікарів. Цим же документом медикам, які лікують хворих на коронавірус, вдвічі підвищили зарплати. Відтак, разом з надбавками український лікар-мігрант щомісячно заробляє 12-15 тисяч злотих, або понад 100 тис. грн! Молодший медичний персонал в Польщі отримує від 3 000 злотих/місяць, або більше 21 тис. грн. Ця сума є мінімальною заробітною платою медсестри без досвіду роботи за 8-годинний робочий, що відповідає окладу вітчизняних головних лікарів медзакладів. В Україні ж на сьогодні є недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад. Водночас, в нашій країні не вистачає майже 36 тис. медсестер. І це – геть не дивно: хіба багато є охочих за 4-9 тисяч гривень виконувати пекельно важку й ризиковану, та ще й кваліфіковану роботу?! По суті, українська влада всіх без винятку каденцій доклалася до того, щоб одна з найшляхетніших професій перетворилася на найбільш непрестижну і навіть жебрацьку! На цьому тлі сентенції міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, що , мовляв, уряд робить усе, аби медпрацівники отримували підвищені зарплати, виглядає не інакше, як цинічний жарт! Та й який може бути престиж медпрацівника в нашій країні, якщо “народний” обранець від правлячої партії закликає звільняти медиків, які відмовляються від вакцинації? Медиків, котрі щодня ризикують власним життям, рятуючи інфікованих коронавірусом українців?! Хто тоді працюватиме в “ковідних” відділеннях – урядовці, “слуги народу”? І останнє, проте не менш важливе. Влада, по суті, кинула напризволяще не лише медперсонал “некоронавірусних” лікарень, а й сотні тисяч українців, котрі хворіють небезпечними хронічними хворобами. Адже, і досі в країні діє сумнівно виправданий урядовий “мораторій” на планові госпіталізації й операції, окрім т. зв. ургентних. Під прикриттям коронавірусу влада насправді дискримінує пацієнтів, брутально порушуючи конституційне право багатьох громадян на повноцінну медичну допомогу!  Чи можуть наші топ-чиновники пояснити, чому надання операційної допомоги при інсульті, інфаркті, виразці шлунку, чи при хронічному вірусному гепатиті позиціонується як другорядне? Тим часом, цифри свідчать про інше. Так, за даними Державної служби статистики України, з січня по вересень 2020 р. померло 378 315 осіб, причому летальність від коронавірусу складає 0,6 %, або 2 565 летальних випадків за вказаний період. Водночас, найбільше українців померло від хвороб систем кровообігу – 256 474 осіб.  На другому місці серед причин смертей – новоутворення (51 817 осіб), і на третьому – хвороби органів травлення (15 259 громадян). Чи є морально виправданим для влади забороняти планові операції, якщо в багатьох випадках це – єдиний шанс для пацієнтів на збереження життя?! І водночас – лишати спеціалізований, “нековідний” медперсонал на грані виживання?! Не хочеться думати, що комусь “у верхах” вигідна схожа ситуація… Водночас, чи може уряд, окрім “стратегічної” ліквідації масштабних корупційних схем, із-за яких держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень, вже сьогодні виправити ганебний стан речей із дискримінацією “нековідного” медперсоналу і сотень тисяч “неургентних” пацієнтів? За наявності політичної волі – так, може. Для цього, як мінімум, необхідно: а) перерозподілити 10 млрд грн з Дорожнього фонду в НСЗУ на спеціальну статтю щодо доплат медичним працівникам (дороги від цього суттєво не постраждають); б) дозволити там, де це можливо, виходячи із динаміки поширення коронавірусу, планові госпіталізації й операції; в) зменшити принаймні вдвічі мільйонні зарплати топ-чиновників і членів наглядових рад держпідприємств, прив’язавши їхній розмір до конкретних результатів і KPI; в) скоротити армію чиновників на 20 % (а їх у нас аж 244 тис. проти 97 тис. лікарів). Україна може це зробити цілком “безкровно” для держуправління, досягнувши показників Франції – 1 чиновник на 134 громадян (порівняно з українським показником 1 проти 171). А кошти, що звільняться, необхідно спрямувати на додаткове фінансування медзакладів. Адже, голодний лікар – загроза для пацієнта.  Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть

Відремонтовані і реконструйовані у рамках програми Президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Про це KV стало відомо з повідомлення “РБК-Україна”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Програма по оновленню приймальних відділень “Emergency” є частиною “Великого будівництва” Президента Володимира Зеленського. “Вперше план реконструкції більше 200 приймальних відділень лікарень по всій країні президент Зеленський озвучив ще в доковідну епоху – в лютому 2020 року. У програмі “Emergency” упор робиться не тільки на ремонті і будівництві приймальних відділень, а й на їх якісному оснащенні сучасною медичною апаратурою”, – повідомило видання. Нові приймальні відділення отримають техніку, яка дозволить лікарям рятувати життя українців: ангіографи, ендоскопи, електрокардіографи, підйомники пацієнтів, дефібрилятори, функціональні ліжка, апарати штучної вентиляції легенів, монітори пацієнта, центральні кисневі станції з мережею, апарати серцевого масажу, центральні станції моніторингу, аналізатори крові, біохімічні аналізатори, коагулометричні аналізатори, МРТ. За словами журналістів, багато лікарень, особливо в райцентрах, до сих пір не мали подібної техніки, тому пацієнтів доводилося возити в обласні центри. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Деякі райони України тепер назавжди забудуть страшну практику, коли треба було їхати за десятки кілометрів до обласного центру і втрачати дорогоцінний час для порятунку життя. На 100% роботи по реконструкції приймальних відділень завершені у Чернівецькій, Луганській і Черкаській областях. В середньому по Україні приймальні відділення вже готові на 90%. Станом на середину березня в 90 з 202 прийомних вже завершена реконструкція. У Дніпропетровській області завершено 9 об'єктів з 13, в Черкаській та Донецькій – по 8 об'єктів, Київської та Херсонської – по 7, Чернівецькій, Луганській, Львівській і Чернігівській – по 5. 75 об'єктів скоро будуть здані в експлуатацію – там роботи завершені на 80-99%. “Максимальної динамікою будівельних робіт в 2021 році відзначилися Дніпропетровщина, Львівщина і Вінниччина – більше третини робіт було виконано вже в цьому році”, – повідомляється в статті. Як раніше заявив заступник глави Офісу Президента, координатор “Великого будівництва” Кирило Тимошенко, співпраця уряду і регіонів у 2021 році переходить на новий рівень у сфері розвитку інфраструктури. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Фото: “РБК-Україна” КиевVласть

Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування замовила проведення капремонту операційного блоку лікувального корпусу. Роботи майже за 15 млн гривень виконає ТОВ "Атіс+1", якому вже неодноразово замовляли проведення ремонтів у цій лікарні. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 29 січня 2021 року комунальне некомерційне підприємство "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" уклало договір з ТОВ "Атіс+1" (**) на проведення капітального ремонту частини приміщень лікувального корпусу лікувального закладу (операційний блок). Ціна договору – 14,74 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До кінця грудня 2021 року "Атіс+1" повинно виконати демонтажні, загальнобудівельні та електромонтажні роботи, відремонтувати системи водопроводу, каналізації, вентиляції, кондиціювання та опалення. 25 січня 2021 року один з учасників тендеру – ТОВ “Рембуд Ком” – повідомив Державній аудиторській службі, що тендерна документація ТОВ "Атіс+1" не відповідає вимогам закупки. Станом на 8 лютого 2021 року відповідь аудиторів на вказане звернення в системі ProZorro не опублікована. Нагадаємо, влітку 2019 року Бориспільську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування відвідав президент Володимир Зеленський. Цей візит активізував проведення у медзакладі капітальних ремонтів. Так, восени 2019 року за замовленням Бориспільської РДА була відремонтована реєстратура. У серпні 2019 року РДА замовила капремонт інфекційного відділення, у жовтні 2019 року – пологового, у листопаді 2019 року – приміщень лікувального корпусу, у вересні 2020 року – реанімаційного відділення.  Читайте: У Бориспільській лікарні відремонтують реанімаційне відділення Всі роботи, крім капремонту пологово відділення, були замовлені у ТОВ “Атіс+1”, котре повинно було їх завершити до листопада 2020 року. Проте роботи не завершені і досі – сторони перенесли терміни виконання на кінець березня 2021 року. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Атіс+1” засновано у 2015 році. Статутний фонд – 10 тис. гривень. Директор – Ігор Федоренко. Засновник та кінцевий бенефіціарний власник – Сергій Реус. Посадові особи ТОВ "Атіс + 1" фігурують у декількох кримінальних провадженнях. Згідно з інформацією з постанови Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року, керівники Великоолександрівської сільради з метою розкрадання бюджетних коштів села вступили в змову з кількома приватними компаніями, підробивши документи при виконанні різних будівельних робіт. У числі цих приватних компаній значилося і "Атіс+1". З постанови цього ж суду від 27 березня 2019 року відомо, що у привласненні та розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем в рамках іншого кримінального провадження звинувачується головний бухгалтер ТОВ "Атіс+1". КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" зареєстровано в 1997 році. Статутний фонд – 36,23 млн гривень. Засновники – Бориспільська районна та міська ради. Директор – Олександр Щур. Бориспільську міську раду очолює Володимир Борисенко. Голова Бориспільської райради – Антон Мотрич, Бориспільської райдержадміністрації – Володимир Строкань. * КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (код ЄДРПОУ: 01994132) ** ТОВ “Атіс+1” (код ЄДРПОУ: 39757481) Фото: i-visti.com КиевVласть