На внеочередной сессии Верховной Рады (ВР), дата созыва которой неизвестна, могут быть рассмотрены изменения в закон “О государственном бюджете на 2020 год”, которые подготовлены Кабинетом министров Дениса Шмыгаля (на фото). Поступления предлагается сократить на 115 млрд гривен, увеличить дефицит в три раза – до почти 300 млрд гривен, урезать субвенции местным бюджетам, аннулировать финансирование аграрной отрасли, отозвать деньги, заложенные на местные выборы, а также на ряд гуманитарных программ. А на борьбу с эпидемией ОРЗ COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-СоV-2, нужны 125 млрд гривен.
Об этом KV стало известно из проекта изменений в госбюджет-2020. На сайте Верховной Рады (ВР) пока нет этого документа. Кроме того, он еще не поступал в комитеты ВР. Скачать законопроект и приложения к нему можно по ссылкам ниже.
Проект изменений в госбюджет
Приложение 1
Приложение 2
Приложение 3
Приложение 4
Приложение 5
Приложение 6
Согласно предлагаемым изменения, доходы госбюджета-2020 должны быть сокращены на 115 млрд 880 млн 819,8 тыс. гривен – до 979 млрд 699 млн 626 тыс. гривен. В том числе:
общий фонд – 868 млрд 533 млн 533 тыс. гривен;
специальный фонд – 111 млрд 166 млн 93 тыс. гривен.
Налоговые поступления, согласно предложению Кабмина, составят 787 млрд 10 млн 736 тыс. гривен. Из них 513 млрд 44 млн 459,0 тыс. гривен – внутренние налоги на товары и услуги, 209 млрд 41 млн 197,8 тыс. гривен – налоги на доходы (110 млрд 841 млн 197,8 тыс. гривен – на доходы физлиц) и прибыль. Неналоговые поступления ожидаются в размере 181 млрд 319 млн 3,3 тыс. гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Расходы госбюджета-2020 планируется увеличить на 86 млрд 281 млн 518,1 тыс. гривен – до 1 трлн 270 млрд 291 млн 875 тыс. гривен. Но некоторые бюджетные статьи существенно урезаются ради увеличения расходов на борьбу с с эпидемией ОРЗ COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-СоV-2, в том числе – путем создания Стабилизационного фонда. Общий объем средств, необходимых на борьбу с эпидемией и ее последствиями составляет в проекте госбюджета 125 млрд гривен.
Предельный дефицит госбюджета установлен в размере 298 млрд 404 млн 307 тыс. гривен (изначально планировался не более 96 млрд 275 млн 720 тыс. гривен).
Предельный госдолг на 31 декабря 2020 года увеличен до 2 трлн 386 млрд 791 млн 808 тыс. гривен (изначально планировался в сумме 2 трлн 45 млрд 148 млн 259,9 тыс. гривен.
Отрасли и сферы, на которые урезаются или отменяются государственные расходы (на 55,3 млрд гривен)
Наименование статей расходов госбюджета
2020 год
роспись с изменениями, млрд гривен
Предложения
по сокращению, млрд гривен
Агропромышленный комплекс (АПК)
4,00
4,00
Соцвыплаты
Выплата некоторых видов пособий, компенсаций, денежного обеспечение и оплата услуг отдельным категориям населения
62,575
1,912
Выплата льгот и жилищных субсидий гражданам на оплату жилищно-коммунальных услуг, приобретение твердого и жидкого печного бытового топлива и сжиженного газа в денежной форме
47,570
8,240
Развитие инфраструктуры
Государственный фонд регионального развития
7,50
7,50
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных территорий
2,00
2,00
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на поддержку развития объединенных территориальных общин
2,10
2,10
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на выплату денежной компенсации за принадлежащие для получения жилые помещения для семей участников боевых действий на территории других государств, определенных в абзаце первом пункта 1 статьи 10 Закона Украины "О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты "
0,20
0,20
Проектирование и строительство аэродрома Международного аэропорта "Днепропетровск"
1,00
1,00
Строительство и реконструкция мостов
0,50
0,50
Реализация государственного инвестиционного проекта "Улучшение состояния автомобильных дорог общего пользования во Львовской области "
0,30
0,30
Субвенция из государственного бюджета областному бюджету Одесской области на проведение капитального ремонта Международного аэропорта "Измаил"
0,070
0,070
Образование, наука
Исследования, прикладные научные и научно-технические разработки, выполнение работ по государственным целевым программам и государственному заказу, подготовка научных кадров и финансовая поддержка развития научной инфраструктуры в сфере экономического развития
0,02
0,02
Фонд Президента Украины по поддержке образования, науки и спорта
0,5
0,5
Фонд развития высших учебных заведений
0,25
0,25
Предоставление льготных долгосрочных кредитов для получения высшего образования
0,037
0,037
Обеспечение деятельности Национального фонда исследований, грантовая поддержка научных исследований и научно-технических (экспериментальных) разработок
0,53
0,50
Поддержка приоритетных направлений научных исследований и научно-технических (экспериментальных) разработок в учреждениях высшего образования
0,40
0,40
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на создание учебно-практических центров современной профессиональной (профессионально-технического) образования
0,259
0,259
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на
обеспечение качественной, современной и доступной общего среднего образования “Новая украинская школа”
1,42
1,42
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на реализацию программы "Способная школа для лучших результатов”
1,50
1,50
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на улучшение социальной защиты отдельных категорий педагогических работников учреждений общего среднего образования
1,553
1,553
Общегосударственные мероприятия в области медицинского образования
0,364
0,362
Культура
Финансовая поддержка национальных театров
1,385
0,247
Обеспечение функционирования Украинского культурного фонда, в том числе осуществления Фондом мероприятий по поддержке проектов
0,697
0,623
Производство (создание) и распространение фильмов патриотического направления
0,05
0,05
Общегосударственные мероприятия в сферах культуры и искусств, охраны культурного наследия, вывоза, ввоза и возвращения культурных ценностей, государственной языковой политики, межнациональных отношений, религии и защиты прав национальных меньшинств
0,224
0,199
Строительство объектов общегосударственного значения в сфере культуры
0,554
0,554
Финансовая поддержка Национальной общественной телерадиокомпании Украина
1,712
0,478
Государственная поддержка кинематографии
0,755
0,750
Спорт
Развитие спорта инвалидов и их физкультурно-спортивная реабилитация
0,956
0,585
Подготовка и участие национальных сборных команд Украины в Паралимпийских и Дефлимпийских играх
0,981
0,930
Развитие физической культуры, спорта высших достижений и резервного спорта
1,914
0,940
Подготовка и участие национальных сборных команд в международных соревнованиях, проводят Международный, Европейский олимпийские комитеты, включая Олимпийские игры и Всемирных играх
0, 386
0,317
Субвенция из государственного бюджета областному бюджету Ивано- Франковской области на строительство современного биатлонного комплекса
0,100
0,100
Местные выборы 2020 года
Субвенция из государственного бюджета местными бюджетами на проведение выборе депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов
2,155
2,154
В соответствии с изменениями распределения расходов госбюджета, в пятерку самых больших получателей средств из госказны вошли:
Министерство финансов (314 млрд 72 млн 846,2 тыс. гривен);
Министерство соцполитики (302 млрд 569 млн 879,8 тыс. гривен, в т.ч. Пенсионный фонд – 192 млрд 257 млн 599,5 тыс. гривен);
Министерство образования и науки (124 млрд 618 млн 551,3 тыс. гривен);
Министерство здравоохранения (115 млрд 429 млн 159 тыс. гривен);
Министерство внутренних дел (92 млрд 961 млн 654,2 тыс. гривен).
На Госслужбу автодорог планируется выделить 57 млрд 779 млн 51 тыс. гривен.
Значительно меньше ассигнований получат Минэнергетики (16 млрд 158 млн 720,5 тыс. гривен), Государственная судебная администрация (15 млрд 863 млн 571,2 тыс. гривен), Минюст (13 млрд 883 млн 132,2 тыс. гривен), Минэкономики (12 млрд 307 млн 840 тыс. гривен), Офис генпрокурора (7 млрд 550 млн 712,2 тыс. гривен).
В среднем по 300 млн гривен достанется областным государственным администрациям. Киевской ОГА – 402 млн 816 тыс. гривен.
Статья расходов
Предлагаемые изменения в госбюджет-2020, тыс. гривен
Расходы в действующем госбюджете-2020
тыс. гривен
Всего расходов
1 270 291 874,7
1 184 010 356,6
Аппарат ВР
1 989 050,8
2 037 360,7
Государственное управление делами, в т.ч., расходы на Офис президента (ОП)
2 390 254,9
905 183,0
2 435 853,6
916 169,2
Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабмина
2 670 758,5
3 608 716,2
Государственная судебная администрация
15 863 571,2
14 622 144,8
Верховный суд
2 273 063,4
2 383 063,4
Конституционный суд
314 445,5
316 927,5
Высший антикоррупционный суд
291 413,5
373 648,4
Офис генерального прокурора
7 550 712,2
7 670 648,2
Министерство внутренних дел,
в т.ч. Госслужба по ЧС
92 961 654,2
15 374 373,3
92 966 443,8
15 375 162,9
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства
12 307 840,0
17 949 111,4
Министерство иностранных дел
4 554 195,9
4 682 680,3
Министерство по делам ветеранов
931 856,6
1 266 216,7
Министерство образования и науки
124 618 551,3
131 574 439,5
Министерство здравоохранения
115 429 159,0
115 889 937,2
Министерство энергетики и защиты окружающей среды
16 158 720,5
16 394 153,0
Министерство социальной политики,
в т.ч., Пенсионный фонд
302 569 879,8
192 257 599,5
294 198 330,0
172 576 299,5
Министерство развития общин и территорий
1 896 723,2
15 359 771,7
Министерство цифровой трансформации
145 064,1
227 121,9
Министерство инфраструктуры
3 411 525,0
5 024 782,1
Госагентство автомобильных дорог
57 779 051,0
67 466 514,0
Министерство молодежи и спорта
2 397 742,9
Министерство финансов
314 072 846,2
187 592 790,5
Министерство юстиции
13 883 132,2
14 341 937,5
Министерство культуры, молодежи и спорта
6 604 073,3
15 860 924,8
Министерство по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий
608 121,5
Национальная комиссия в сфере рынков финансовых услуг
80 658,6
80 782,6
Национальная комиссия в сфере связи и информатизации
90 726,5
91 266,0
Уполномоченный по защите государственного языка
15 886,2
17 536,2
Высший совет правосудия
233 746,6
234 101,4
Секретариат Уполномоченного ВР по правам человека
142 826,4
153 894,4
Антимонопольный комитет
221 907,8
221 975,5
Национальное агентство по вопросам госслужбы
199 893,3
207 649,3
Национальная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку
129 135,9
129 919,1
Национальное антикоррупционное бюро
1 009 178,1
1 038 178,1
Национальное агентство по вопросам противодействия коррупции
688 685,5
689 283,1
Государственное космическое агентство
536 757,3
537 063,3
Государственное бюро расследований
1 672 126,3
1 902 748,1
Национальное агентство по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений
222 097,8
275 614,7
Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания
85 144,5
93 729,2
Счетная палата
476 079,8
504 500,0
Национальная академия наук
4 982 566,1
5 007 566,1
Национальная академия медицинских наук
3 319 336,7
3 319 336,7
Национальная академия аграрных наук
1 504 978,9
1 506 506,4
Фонд госимущества
471 343,0
767 620,3
Центральная избирательная комиссия
780 201,2
2 154 988,0
Киевская облгосадминистрация (на осуществление исполнительной власти)
402 816,0
370 621,4
Государственная регуляторная служба
62 558,2
67 468,7
В предложениях касательно дополнительных потребностей в расходах госбюджета в связи с с эпидемией ОРЗ COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-СоV-2, сказано, что общая необходимая сумма составляет 124,2 млрд гривен, в том числе, 92,6 млрд непосредственно на здравоохранение (Минздраву – более 86,7 млрд, остальное – Национальной службе здоровья). Эти деньги нужны для увеличения расходов на диагностические системы, доплаты врачам, автомобили скорой помощи, приобретение медтоваров и лекарственных средств.
Напомним, 24 марта в эфире программы “Свобода слова” на ICTV премьер-министр Денис Шмыгаль сообщил, что Кабмин планирует создать Стабилизационный фонд в размере 200 млрд гривен. Соответствующий законопроект разработан, но в Раде еще не зарегистрирован и не прошел слушания в комитетах.
Заместитель главы ОП Юлия Ковалив в том же эфире сообщила, что Кабмин в ближайшие дни подаст в Раду проект изменений в госбюджет на текущий год с тем, чтобы увеличить расходы на медицину и одновременно провести секвестр бюджета, урезать, ориентировочно на 50 млрд гривен расходы по второстепенным статьям.
Отметим, за подготовку проекта госбюджета и его изменения в Кабмине отвечает Министерство финансов, которое сегодня возглавляет Игорь Уманский.
Принятие изменений в госбюджет-2020 зависит от того, соберется ли ВР на внеочередное заседание и внесет ли данный вопрос в свою повестку дня. Пока, судя по информации от источников KV в Раде, внеочередная сессия ВР может состояться завтра, 28 марта, или в воскресенье, 29 марта. Но сессия может и перенестись на следующую неделю, поскольку в Раде не могут собрать кворум. Основная причина сложностей с кворумом, кроме карантина, – желание президента Владимира Зеленского, чтобы ВР приняла на внеочередной сессии два законопроекта, на которых якобы настаивает МВФ, чтобы увеличить размер кредитной линии Украине:
Законопроект №2178-10, о т.н. “рынке земли” – во втором чтении, осталось еще несколько сотен поправок. KV неоднократно писала, чем вреден для Украины этот законопроект.
Т.н. “антиколомойский законопроект” о банках.
Кроме того, ВР должна принять законопроект, который разработан ВР и которого также до сих пор нет на сайте ВР – по противодействию эпидемии коронавируса и последствий чрезвычайной ситуации. В распоряжении KV имеется сравнительная таблица этого законопроекта, в ближайшее время суть предлагаемых изменений будет опубликована.
Читайте: Карантин без дезинфекции. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (16-22 марта 2020 года)
Фото: newsonline24
КиевVласть
В Киеве неподалеку от пляжа “Троещина” местные жители обнаружили огромное количество выброшенных использованных батареек. Судя по количеству батареек, их кто-то системно собирал, а затем просто выбросил. Преступление было зафиксировано представителями общественных организаций и Государственной экологической инспекции. Стихийная свалка опасных отходов была ликвидирована силами КП “Киевкоммунсервис”.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КП “Киевкоммунсервис (*) на странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, недавно у второй лодочной станции у пляжа “Троещина” местные жители обнаружили “гору” выброшенных использованных батареек.
Согласно сообщению, представители общественных организаций совместно с представителем Государственной экологической инспекции зафиксировали преступление и вместе с местными жителями обратились к КП "Киевкоммунсервис" за помощью в сборе опасных отходов.
Сообщается, что сотрудниками коммунального предприятия стихийная свалка опасных отходов была ликвидирована. Было собрано около 300 кг отработанных батареек. Как заверили в коммунальном предприятии собранные батарейки будут отправлены на переработку и утилизацию.
“Учитывая количество батареек, понятно, что не люди выбросили свои батарейки, их явно кто-то системно собирал. Недобросовестная компания, которая собирала эти батарейки должна понести ответственность за совершенное преступление”, – сказано в сообщении.
В сообщении также отметили, что всего лишь одна батарейка загрязняет токсичными веществами около 16 квадратных метров земли.
Также пресс-служба предприятия напомнила, что на официальном сайте КП “Киевкоммунсервис” размещена полная информация о сборе опасных отходов в составе бытовых и правила обращения с ними, карта с адресным перечнем установленных контейнеров для сбора отработанных батареек, ртутных термометров, энергосберегающих ламп, которыми может воспользоваться каждый житель столицы.
Напомним, 3 февраля, КП “Киевкоммунсервис” по результатам проведенного тендера подписало соглашение с компанией “Экологические инвестиции” на дальнейшую утилизацию 70 тонн батареек на специализированном заводе в Румынии. В начале апреля на завод планируют отправить почти 3,5 млн использованных батареек. В то же время зампредседателя Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Пантелеев (на фото слева) сообщил, что этот контракт обойдется городу в 45 тыс. гривен за тонну. В свою очередь, бывший заместитель председателя КГГА (2010-2014) Руслан Крамаренко (на фото справа) заявил в дискуссии с Петром Пантелеевым в соцсети, что смог бы сделать то же самое за 20 тыс. гривен за тонну, однако тендер, по его мнению, был “глубоко спрятан”.
Подробнее: Из-за контракта об утилизации батареек поспорили нынешний и бывший заместители главы КГГА
Как сообщала KV, в начале декабря 2019 года впервые в Украине стало возможным сдать батарейки на гарантированную переработку в Европе. Первый контейнер был установлен 10 декабря в “Эпицентр К” на Берковецкой, 6-В в Киеве. На то время планировалось, что в течение недели контейнеры появятся во всех торговых точках “Эпицентра” и “Новой Линии” по Украине. Каждый сможет сдать до 20 батареек за раз.
Читайте: На этой неделе в Киеве появилась возможность сдавать батарейки на реальную переработку за границей
В ноябре 2019 года KV сообщала, что опасные бытовые отходы должны собираться отдельно и передаваться специализированным предприятиям для утилизации. Для сбора таких отходов в Киеве установлено 139 контейнеров. Хотя жители столицы стали ими активнее пользоваться, не все опасные отходы можно утилизировать в Украине. Пока утилизировано только около 70 тыс. люминесцентных ламп, а вот использованные батарейки хранятся на складе КП “Киевкоммунсервис”.
Читайте: По опасным отходам вопрос пока решен только частично – Максим Ляшкевич
КП “Киевкоммунсервис”, которое с 27 июля 2017 года возглавляет Максим Ляшкевич, подчинено Департаменту жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА. С 17 июля 2017 года этот департамент возглавляет Дмитрий Науменко. Курирует это направление замглавы КГГА Петр Пантелеев.
* КП “Київкомунсервіс” (Код ЄДРПОУ: 33745659)
Фото: Nikita Molochkov, Taras BezpalyiКиевVласть
ЧАО “АК “Киевводоканал” получило Градостроительные условия и ограничения (ГУО) для проектирования строительства дублирующего коллектора, который планируют использовать на время будущей реконструкции Луначарского коллектора. Общая сметная стоимость строительства составляет 70,8 млн гривен, из которых в текущем году в городской казне предусмотрено 1,5 млн гривен. При этом, по планам, строительство должны закончить уже к маю 2021 года.
Как стало известно KV из приказа Департамента градостроительства и архитектуры КГГА от 13 декабря 2019 года № 1581, ЧАО “АК “Киевводоканал” (*) были выданы ГУО на строительство дублирующего Луначарского канализационного коллектора на просп. Освободителей, 2-13 в Днепровском районе Киева. Документ был опубликован в реестре ГУО в конце февраля.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Функциональное назначение участка, на котором планируют построить коллектор, – коммунально-складская территория, территория улиц и дорог в соответствии с Генпланом Киева до 2020 года, утвержденным решением Киевсовета от 28.03.2002 года №370/1804.
В ГУО отмечается, что строительство объектов инженерно-транспортной инфраструктуры по заказу органов местного самоуправления на землях коммунальной собственности можно осуществлять без документа, который подтверждает право собственности или пользования земельным участком (ч. 4 ст. 34 Закона “О градостроительной деятельности”).
Строительство дублирующего Луначарского канализационного коллектора осуществляется согласно распоряжению КГГА от 17 июля 2018 года № 1269. Этим документом заказчиком строительства был определен “Киевводоканал”.
В пояснительной записке к распоряжению сказано, что дублирующий коллектор будут строить для того, чтобы переключить на него стоки на время реконструкции главной нитки Луначарского коллектора. Согласно этому документу, по состоянию на 2018 год общую стоимость строительства ориентировочно оценивали в 16 млн гривен. Финансирование работ планируют финансировать из городского бюджета в соответствии с Программой экономического и социального развития Киева на 2018-2020 годы.
При этом, согласно распоряжению КГГА от 28 декабря 2019 года № 2290, общая сметная стоимость строительства дублирующего коллектора возросла до 70,8 млн гривен. В 2020 году на строительство коллектора в городском бюджете предусмотрено всего 1,5 млн гривен. При этом задекларированные сроки окончания строительства – май 2021 года.
Ранее KV сообщала, что в конце прошлого года “Киевводоканал” завершил реконструкцию канализационного коллектора на Оболонском проспекте от станции метро “Минская” до станции метро “Оболонь”. Коллектор реконструировали методом санации: в существующую трубу втягивался полимерный рукав длиной 1 093 м.
Читайте: “Киевводоканал” отчитался об окончании реконструкции канализационного коллектора на Оболони (видео)
Также напомним, что столичные власти намерены реконструировать главный городской канализационный коллектор. Соответствующее распоряжение КГГА датировано июлем 2019 года. Документ предусматривает окончание работ до 2025 года.
Читайте: В КГГА хотят до 2025 года реконструировать главный городской канализационный коллектор
Должность гендиректора ЧАО “АК “Киевводоканал” с апреля 2016 года занимает экс-директор Департамента жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА Дмитрий Новицкий. Сферу ЖКХ в Киеве курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев.
Читайте: Директор “Киевводоканала” Дмитрий Новицкий в седьмой раз проигнорировал антикоррупционную комиссию Киевсовета
Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов.
* ПрАТ "АК "Київводоканал" (Код ЄДРПОУ: 03327664)
Фото: ЧАО “АК “Киевводоканал”
КиевVласть
Столичные власти утвердили технико-экономическое обоснование “Строительство транспортной развязки на пересечении ул. Расковой и бул. Верховной Рады с железнодорожными путями на участке станция ”Киев-Русановка” – станция “Киев-Днепровский” в Днепровском районе”. Продолжительность строительства определена на 3 года, общая его стоимость – 1,26 млрд гривен.
Об этом KV стало известно из распоряжения Киевской горгосадминистрации (КГГА) №495 от 24 марта 2020 года, которым утверждается технико-экономическое обоснование строительства этой транспортной развязки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Отмечается, что обоснование утверждено с учетом экспертного отчета о рассмотрении проектной документации ГП “Специализированная государственная экспертная организация – ”Центральная служба Украинской государственной строительной экспертизы” ГП “Укргосстройэкспертиза” от 25 сентября 2019 года.
В частности, утверждены следующие показатели:
длина участка строительства – 950 м;
полосы движения – от 4 до 6-ти;
длина эстакады – 230 м;
подземных пешеходных переходов – 3 шт;
длительность строительства – 3 года;
общая сметная стоимость строительства – 1,26 млрд гривен.
В документе говорится, что контроль за выполнением распоряжения возлагается на первого заместителя главы КГГА Николая Поворозника.
Напомним, что КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева” 2 декабря 2016 года заключило договора на строительные работы и работы по проектированию с ООО “Инвестиционно-строительная компания “Укрбуд” (не имеет отношения к Украинской государственной строительной корпорации "Укрбуд"). Общая стоимость соглашений составила 5 млн 488 тыс. 716 гривен.
Читайте: Максима Микитася обвиняют в завладении недвижимостью Нацгвардии на 80 млн гривен (видео)
KV также сообщала, что если в ближайшее время не законсервировать артефакты, найденные во время раскопок на Почтовой площади и лежащие под землей, они могут погибнуть. Также коррозия постепенно разрушает железобетонные конструкции и защитный слой бетона незавершенного строительства второй очереди реконструкции транспортной развязки на Почтовой.
Читайте: Разрыв инвестдоговора на реконструкцию Харьковской площади обойдется киевлянам в 670 млн гривен
Фото: Газета
КиевVласть
Карантин продемонстрирует стойкость украинских застройщиков и изменит рынок жилья. Какие тенденции девелоперы наблюдают сегодня, что ждет рынок труда в стройотрасли, как изменятся проекты после кризиса, в интервью KV рассказал руководитель проектов Perfect Group Алексей Коваль.
KV: Идет вторая неделя карантина. Как справляется с ситуацией девелоперский бизнес?
Алексей Коваль: Ситуация у всех примерно одинакова. Часть сотрудников работают из дома, дистанционно, часть – продолжают выходить на работу.
У нас почти весь офис работает на “удаленке”. Без проблем перестроился call-центр, так как его работа достаточно проста – созваниваться с потенциальными клиентами.
Менеджеры по продажам выходят на работу в дежурном режиме, общаются с клиентами по skype, встречи назначают при необходимости.
Что касается самих строек: на некоторых объектах работы идут бесперебойно, где-то, возможно, динамика уже замедлилась, но пока это не видно невооруженным взглядом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Мы столкнулись с проблемой “пересменки” рабочих по одному из наших объектов. Междугородное сообщение сейчас закрыли, есть сложности со сменой бригад – отъездом и приездом людей. Конечно, мы найдем выход, перегруппируемся. Но для бесперебойного строительного процесса доставить людей к месту работы сейчас – проблема.
KV: Как вы относитесь к идее остановить стройки? Некоторые компании это сделали.
Алексей Коваль: Как участник строительного рынка я категорически против – нельзя останавливать строительство. Мы на наших площадках ввели все меры предосторожности: рабочие в масках, розданы антисептики, люди работают на свежем воздухе, соблюдают дистанцию полтора-два метра, тесных контактов нет.
KV: Что происходит с продажами?
Алексей Коваль: Динамика сделок не сильно, но снизилась. Выросла доля покупателей со 100%-ной оплатой. Рассрочка как явление сходит на нет.
Покупают люди, которые держали сбережения в долларах США.
Еще один любопытный тренд – большая покупательская заинтересованность в коммерческой недвижимости в структуре жилых комплексов. Для покупателя “коммерция” стала одним из серьезных аргументов сохранить деньги.
KV: Многие девелоперы зафиксировали курс гривны к доллару в цене квадратного метра жилья? У вас так же?
Алексей Коваль: У нас цены в гривне пока остались прежними, мы еще не отреагировали на ситуацию, так как привязаны к цене строительных материалов. Реагировать будет вслед за ростом себестоимости строительства. Пока роста цены на стройматериалы нет, себестоимость прежняя, мы не меняем гривневую стоимость квадратного метра наших ЖК. Что касается коммерческой недвижимости в ЖК, особенно во введенных в эксплуатацию объектах: она изначально четко обозначена в долларах.
KV: Что сейчас самое сложное для девелоперов?
Алексей Коваль: Убедить покупать. Убедить правительство не останавливать стройку. Строительная область, как мы знаем, приносит на одну гривну еще пять-семь из смежных отраслей. И, как мы уже видим, застройщики в состоянии организовать эффективную удаленную работу сервисных служб, менеджеров и безопасную работу на строительных площадках.
Но если сегодня остановить строительство, будет сильный удар по экономике всей страны. Для жилищного сектора остановка строительства, соответственно, остановка продажи положит отрасль на лопатки. Не говоря о кризисе недоверия потенциальных клиентов, нарушении обязательств перед купившими жилье инвесторами и т.д.
KV Уже сегодня понятно, что карантин может продлиться дольше пары месяцев. Что будет с объемами ввода жилья в эксплуатацию, стартом новых проектов?
Алексей Коваль: Старт новых проектов будет отложен. Мы, например, точно не будем сейчас брать на себя невыполнимых обязательств по вводу объектов в эксплуатацию. Думаю, статистика введенных проектов по итогам 2020 года явно просядет. Однозначно у многих ЖК будут затянуты сроки сдачи.
Эта ситуация еще раз напомнила всем застройщикам, что нужно обеспечивать финансовое “плечо”. У топовых девелоперов, реализующих не один объект, с финансированием все в порядке, они позаботились о финансовом запасе. А вот те застройщики, которые живут одним днем, уверен, столкнутся с серьезными проблемами. Произойдет тотальная чистка рейтинга застройщиков по всей Украине.
KV: Даже если у компании есть финансовое “плечо”, надолго ли его хватит с учетом возможного негативного развития ситуации?
Алексей Коваль: Пока сложно судить. Если в компании профессионально и грамотно управляют финансами, следят за целевым использованием денежных средств, объекты на высокой стадии готовности, финансового плеча может хватить на 3-6 месяцев, чтобы пережить кризис. При условии, что карантин продлится месяц-два.
Но если объект на начальной стадия строительства, нужно смотреть, какими резервами обладает компания, будет ли она бросать все деньги на достройку этого объекта, или же замедлять динамику его строительства. К примеру, если компания строила объект по 2-4 этажа в месяц с монолита, она может спокойно перейти на строительство одного этажа за этот же период. Строить не такими быстрыми темпами, реструктуризировать само выполнение работы, и тем самым, не прекращая строительство, избежать проблем.
В нашей компании мы привыкли работать в высоком темпе: выполняем монолит, затем сразу начинаем делать кладку, параллельно запускаем монтаж металлопластиковых оконных конструкций, где-то, когда построена “коробка”, заводим смежников и начинаем внутренние работы. Но все эти процессы можно разбить на последовательные работы. Динамика на объекте будет прослеживаться, но можно не привлекать больших финансовых вливаний.
KV Как повлияет карантин на себестоимость строительства?
Алексей Коваль: При оптимистичном сценарии, когда доллар будет стоить не больше 30 грн, существенного изменения себестоимости не будет – полагаю, она вырастет примерно на 5%.
Но если доллар будет выше 30 гривен, 35, например, в прогнозах можем провести аналогию с ситуацией 2014 года. Тогда гривна девальвировала в три раза, а строительные материалы подорожали на 30-35%. Обратите внимание: основная часть стройматериалов в жилом секторе – сваи, арматура, монолит, кирпич, керамоблок, пеноблок и т.д. – это наши, отечественные материалы. “Начинка” может быть импортной, но такие материалы составляют 30-40% от всего объема, и стоимость вырастет только на них.
Да, себестоимость будет расти, но она и так планово растет каждый год. Все будет зависеть от курса. При втором варианте развития событий могу спрогнозировать рост себестоимости на порядка 20%.
KV: Какой будет политика девелоперов в стратегии продаж в следующие 3-4 месяца? С одной стороны, рост цены “квадрата” неизбежен из-за курсовых колебаний, с другой – на рынке из-за карантина снизится количество сделок.
Алексей Коваль: Мы разрабатываем более лояльные программы для покупателей. Как и говорил ранее, в гривне цены мы пока не меняли. Также разработали инструмент увеличения валютного коридора: другими словами, если инвестор будет покупать в гривне по курсу 25, а завтра доллар станет по 28, мы даем 10-15% валютного коридора.
Сейчас мы с партнерами Saga Development предложили еще одну интересную программу – застраховать покупку дополнительно, если доллар будет выше 30 грн и более. Если курс провалится более чем на 10% от курса, который был в момент подписания, мы разделим с клиентом риски 50/50.
Работу программ лучше всего понять на примере. Предположим, что при подписании договора был курс 28, который потом вырос до 30. В таком случае, клиент продолжает платить по 28. Но, если курс поднялся до 35, тогда включается программа 50/50: разницу между 30 и 35 мы делим с клиентом пополам.
KV: Будет ли меняться стратегия девелоперов в отношении клиентов, купивших жилье в рассрочку?
Алексей Коваль: Сегодня девелоперы столкнулись с тем, что у многих людей значительно упали доходы. Поэтому на этот кризисный период компании будут вводить”каникулы” по оплате, реструктурировать задолженности, возможно, будут продлевать срок выплаты рассрочек.
Рано или поздно карантин закончится, спрос никуда не уйдет. У людей есть накопления, которые они собирали годами. И эти деньги придут на рынок жилья, ведь доверия к банковской системе по прежнему нет. В поле зрения таких клиентов будут попадать объекты с высокой степенью готовности от застройщиков с хорошей репутацией. Задача девелопера – привлечь эти деньги.
KV: Что будет с доходностью?
Алексей Коваль: Если говорить о гривневой доходности, думаю, она останется в том же диапазоне, при условии, что объект на финальной стадии строительства (в 2019 году доходность, по данным столичных девелоперов, составляла около сегодня доходность у застройщиков составляет около 20% годовых, – KV). Если же объект на начальном этапе, доходность будет падать.
KV: Ощущаете ли вы поддержку строительного бизнеса со стороны государства?
Алексей Коваль: Пока, увы, нет… Государство заявило, что освободит нас на время карантина от налога на землю. Но это – капля в море.
Самая большая нагрузка у девелопера, помимо строительных материалов, - это заработная плата, налоги на нее. У нас, девелоперов, завтра встанет основной вопрос – чем платить людям зарплату? Если государство остановит стройки, строительные бригады уйдут в отпуск, и вопрос – смогут ли девелоперы обеспечить оплачиваемый вынужденный отдых? Есть еще большой штат административного состава застройщиков, которому тоже нужно выплачивать зарплату. Уволить сотрудников мы не можем – это и бессовестно, и штрафуется государством. А у застройщиков сегодня довольно большой штат, ведь запущены большие объемы работ, в которых участвует огромное количество сотрудников.
Поэтому если бы на уровне государства были бы предприняты меры по уменьшению налоговой нагрузки по заработной плате, это реально поспособствовало бы выходу стройотрасли из текущего кризиса. Кроме того, застройщикам очень пригодились бы кредиты под 5% на год-два, как недавно анонсировали ипотеку для физических лиц, и продолжили снижать учетную ставку для реализации этих планов. Такие уступки для бизнеса могли бы очень сильно помочь компаниям пройти через турбулентный период, связанный с коронавирусом и карантином, и предотвратили бы возможные задержки со сдачей объектов для части девелоперов.
KV: А со стороны муниципалитета, городских властей есть поддержка?
Алексей Коваль: Помогла бы помощь в вопросе ввода в эксплуатацию. Возможно, после кризиса предоставление каких-то льготных условий, чтобы быстрее влиться в работу, осваивать новые площадки.
KV: Каждый глобальный кризис несет очень серьезные изменения в бизнес-стратегиях. Что, по вашим прогнозам, изменится в поведении покупателей, как будут реагировать девелоперы?
Алексей Коваль: Во-первых, думаю, после этого карантина будут внедрены новые более прогрессивные инструменты on-line коммуникаций с покупателями. К примеру, ранее приходило много вопросов от иногородних, иностранных инвесторов. Наверняка будут активнее внедрены 3D прогулки по объекту, в том числе в режиме реального времени.
Во-вторых, что касается поведения потребителя в целом: думаю, вектор немного сместится. Сейчас, например, стала очень востребована аренда частных домов, на рынке их так просто сегодня не найти. Полагаю, потребитель снова обратит больше внимания на коттеджные городки – безопасность становится во главу угла. Сейчас такие коттеджи предлагают в аренду по 1-2 тысячи долларов в месяц, со сдачей минимум на полгода.
Далее, будут расти инвестиции в коммерческую недвижимость в структуре ЖК, при этом предпочтение покупатель отдаст объектам с высокой степенью готовности.
KV: Есть прогнозы международных аналитических структур о том, что после этого кризиса может кардинально измениться подход бизнеса в отношении организации работы своих сотрудников. У отечественных девелоперов что может измениться?
Алексей Коваль: Тенденция к выведению многих специалистов на работу on-line, дистанционно может заметно усилиться. Да, есть много сфер, для которых уйти в on-line не возможно. Но во многих профессиях будет пересмотр условий работы в сторону “удаленки”. У нас маркетинг сейчас полностью работает дистанционно, и я не вижу никаких проблем в таком формате. Но замечу: дистанционная работа повлечет за собой пересмотр заработной платы. После этого кризиса очень много людей могут остаться “за бортом”.
KV: Как изменится в Украине трудовая миграция?
Алексей Коваль: На какое-то время будет пауза. Европейский уровень безработицы тоже вырастет, страны ЕС в первую очередь будут закрывать свои потребности в рабочей силе за счет внутренних резервов. Соответственно, и приток в Украину денег трудовых мигрантов упадет.
В то же время, появится много трудовых ресурсов на внутреннем рынке. Если помните, после открытия “безвиза” был колоссальный отток рабочей силы, что сильно ударило по нашему строительному рынку. За некоторыми специалистами буквально охотились. Но прошло время, люди подсчитали свои затраты и доходы за рубежом, и многие поняли, что профессионал, высококвалифицированный работник может зарабатывать в Украине не меньше, чем за границей.
Сегодня же ситуация изменилась, вероятно, будет нехватка рабочих мест. Думаю, именно девелопер будет диктовать условия строительному рынку труда.
KV: Как девелоперы будут менять концепты жилой недвижимости? Каким будет современное жилье после выхода из кризиса?
Алексей Коваль: Наши девелоперы, в принципе, уже работают в мировом тренде. Создают проекты, которые отвечают современным требования к комфортной и безопасной жизни. Обеспечивают максимум инфраструктуры – от необходимых магазинов до полноценных образовательных заведений, спортивных объектов, коворкингов и т.д. Мы уже года 2-3 развиваем только ЖК с полноценной инфраструктурой, позволяющей удовлетворить все потребности жителей на территории комплекса. Более того, девелоперы пришли к пониманию, что необходимо создавать качественные концепции инфраструктурного наполнения и самостоятельно управлять коммерческими площадями. Выстраивать отношения с арендаторами и жителями, чтобы поддерживать необходимый баланс качества жизни вторых и бизнес-интересов первых. Сегодня есть компании концептологов, которые разрабатывают стратегию и концепцию коммерческой недвижимости с четкой дифференциацией функциональности.
Такие подходы уже были условием успешной конкуренции на рынке жилья, а сегодняшний кризис только подтолкнет застройщиков массово и повсеместно строить подобные проекты и качественно ими управлять.
Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен
КиевVласть
Надати право власникам землі розривати договори оренди, гарантувати за високою ціною викуп землі державними органами чи органами місцевого самоврядування, прокредитувати власників землі для споживчих потреб та громадян для купівлі землі, реалізувати нову політики аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі виключно з громадян України з недопущенням концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, створюють систему нових прогресивних земельних відносин, передбачену проєктом закону №3208 за моїм авторством.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Те, що зараз розглядають в Раді й називають “земельною реформою”, (а саме: намагання законопроєктами №2178-10 (друге читання) та №2194 (прийнятий в першому читанні) внести зміни до законів, які регулюють земельні відносини) нічого спільно з реформуванням не має – банальне переформатування країни під недержавні монополії та олігархічний устрій.
Така банальщина з розкрадання української землі не спрацює. Унеможливлення розвитку аграрної галузі і розвитку економіки країни, загроза національній і продовольчій безпеці, відсутність суспільної спрямованості і наявність переважаючого суспільного спротиву – чинники, які надають практичну негативну оцінку від самого початку можливої дії таких законів, наслідком чого буде неминуча потреба їх відміни і реалізації народної земельної реформи.
Та і сама ситуація, яка складається в Раді та в країні, ставить під сумнів можливість того, що законопроєкт про так званий ринок землі №2178-10 буде проголосовано.
Постане питання в необхідності реалізації справжньої земельної реформи – народної земельної реформи. Мною розроблена народна земельна реформа в інтересах українців, а необхідні для її реалізації положення викладено в проєкті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”.
Реформа – це зміна однієї форми на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, вона несе загрози і погіршення стану (умисно чи через відсутність розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків). Я за ту реформу, яка робить покращення.
Метою законопроєкту №3208 “Про прогресивні земельні відносини” і є отримання очікуваних суспільством покращень: економічних, соціальних, суспільно-політичних.
Завдання законопроєкту №3208 визначено, враховуючи необхідності розширеного відтворення аграрної галузі, прагнень власників землі, громадян України, наявної економічної ситуації в країні і можливостей, які можуть бути сформовані для відтворення аграрної галузі:
Реалізувати право власників землі не тільки розпоряджатися нею, а й гарантувати високу і щораз вищу цінність землі.
Сформувати умови для переходу в найкоротший час від користувальної форми земельних відносин (оренда, емфітевзис) до самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі. Самостійна форма є незаперечно ефективнішою за користувальну.
Забезпечити умови для повернення землі її власникам з довготривалої оренди чи емфітевзису.
Забезпечити умови повернення землі, яка була незаконно відчужена під час дії заборони на її відчуження, її попереднім власникам.
Уникнути можливостей створення монополій (концентрації) прав власності на землю.
Закон не повинен порушувати положення Конституції України чи підміняти Конституцію.
Закон не повинен ставити під загрозу національну та продовольчу безпеки.
Тому в основу положень законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” покладено наступне:
Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування;
Надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору. Цим забезпечується можливість швидкого переходу до самостійних форм сільськогосподарської діяльності на землі та впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
Фінансове забезпечення власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему). Це не тільки визначає мінімальну ціну покупки землі, але й гарантує її;
Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі через участь у товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі. Фактично це формування нової аграрної політики, направленої на розширене відтворення аграрної галузі;
Кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі на умовах до 3% річних. Це створення сприятливих умов для переходу до самостійної форми земельних відносин через участь у Товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі;
Допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі). Це організоване державою виявлення угод незаконного відчуження землі і повернення землі її попереднім власникам чи спадкоємцям або передача в комунальну чи державну власність;
Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних. Таке кредитування демотивує власника землі її продавати;
Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних. Це є необхідним для формування ефективного обміну землі, формування ефективного власника землі та одною з форм гарантування мінімальної ціни на землю.
Саме таке бачення реформування земельних відносин забезпечить розширене відтворення аграрної галузі, створивши також базис відновлення тваринництва, переробки та інших напрямів аграрного виробництва.
Читайте: Орендар – головний ворог селянина-власника землі
Критикувати бажання і дії з приводу прагнення відкрити так званий ринок землі в Україні можна нескінченно. Ми відійшли від поняття ринку землі – його не може існувати, це набір слів. Ми не повинні перетягувати чиїсь моделі так званих ринків землі, бо ми – це ми. Я не знаю, де в світі існує країна з успішним так званим ринком землі. І перед тим, як мені хтось назве таку країну, він повинен добре подумати, чи впевнений він у тому, що це країна з прогресивними земельними відносинами.
Саме земельні відносини, а не ринок землі, і тільки власне бачення формування земельних відносин з відгуком на потреби суспільства, громадян України і держави Україна та її економічного відтворення та розвитку нам необхідні. І не можна виключати, що саме так сформовані земельні відносини будуть прогресивні не тільки для України, але стануть прикладом і для інших країн.
Законопроєкт за №3208 від 12.03.2020 року “Про прогресивні земельні відносини” є унікальний тим, що при відсутності законодавства про народовладдя є фактично поданим за народною ініціативою. Розробивши проєкт закону, пояснювальну записку, порівняльну таблицю та інші супровідні документи, я розіслав їх на офіційні пошти народних депутатів. Я отримав “зворотній зв'язок” – було обговорення проєкту закону з депутатами, і як результат отримано депутатську ініціативу відносно законопроєкту.
Анна Скороход, Василь Німченко, Антон Поляков – депутати, які здійснили депутатську ініціативу в інтересах українців, подавши законопроєкт №3208. Цієї ініціативи могло б не бути, якби їхнє ставлення до ситуації навколо земельних питань, їхнє розуміння ситуації та їхнє бачення необхідних земельних відносин не було національно-орієнтованим та прогресивним.
Незалежно від того, буде чи не буде прийняте те ганебне для України законодавство з відкриття так званого ринку землі (№2178-10 та №2194), робота над проєктом закону “Про прогресивні земельні відносини" триватиме. Попереду – зауваження до проєкту закону, обговорення, поправки, зміни, нові законодавчі ініціативи.
Читайте: Земля і Конституція – платформа економічного зростання
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Обещанная дезинфекция подъездов, лифтов и лестничных клеток жилых многоэтажек в Киеве или не проводится вообще или проходит в режиме секретности. Жители улицы Оросительной и спортшкола на столичной Дарнице вторую неделю сидят без воды из-за долгов мясокомбината. В центре Киева продолжают стоять рекламные щиты, срок договоров на которые истек еще в 2018 году. Обитатели столичных Бортничей всерьез обеспокоены планами жилой застройки территории с густыми лесными насаждениями в воинской части по улице Светлой, 6. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Самый сок
Глава постоянной комиссии горсовета по вопросам торговли, предпринимательства и регуляторной политики Александр Бродский (фракция “Единство”) попросил мэра Киева предоставить исчерпывающую информацию о проведении дезинфекции жилых домов во время карантина.
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обращаются неравнодушные жители моего микрорайона по вопросу проведения дезинфекции подъездов, входных групп и лифтов в связи с распространением коронавируса COVID-19”, – говорится в тексте обращения. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Этим же вопросом озаботился и депутат Киевсовета Александр Пабат (внефракционный). Он попросил и.о. главы Святошинской РГА Андрея Трамбовецкого обеспечить на официальном Интернет-портале и на страницах в соцсетях Святошинской РГА оперативное информирование населения Святошинского района Киева обо всех деталях проведения дезинфекции жилых домов.
Пабат ссылается на то, что в своем недавнем выступлении заместитель главы КГГА Петр Пантелеев заявлял, что в целях борьбы с распространением коронавируса с 14 марта “дезинфицируются лестничные площадки, лифтовые кабины, ручки дверей, лестничные перила и т.д.”. Однако депутат подчеркивает, что жители Святошинского района не могут найти информацию с адресами домов, графиком и условиями проведения дезинфекции.
Читайте: Киев может потерять один млрд гривен из-за кризиса, связанного с борьбой с коронавирусом, – Кличко
В другом своем обращении Александр Пабат спросил у директора КП “Киевкоммунсервис” Максима Ляшкевича, планируется ли внедрение в Киеве системы сбора медицинских отходов.
“Ко мне, как депутату Киевского городского совета, обращаются избиратели с жалобами на отсутствие в городе службы, которая занималась бы сбором и утилизацией медицинских отходов от населения”, – говорится в депутатском обращении.
Пабат подчеркивает, что этот вопрос стал особенно актуальным во время карантина, когда отработанные медицинские маски, шприцы, неиспользованные препараты выбрасываются в мусорные контейнеры общего пользования.
По мнению депутата, это не способствует борьбе с эпидемией и приводит к росту панических настроений.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Градостроительство
Депутат Игорь Мирошниченко (фракция ВО “Свобода”) обратился в Кабинет министров с просьбой разобраться со строительством на участке площадью 36,7 га по ул. Светлой, 6 на столичных Ботничах.
Депутат сообщил, что этот участок решением Киевсовета №445/502 от 21 декабря 2006 года был передан военной части №1496 для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений военного городка №243. Участок принадлежит к землям государственной собственности. Позднее, распоряжением Кабмина №135-р от 10 января 2019 года, этот участок согласовали под строительство жилья для военнослужащих Госпогранслужбы и членов их семей.
“Однако военная часть 1496 не имеет собственной инфраструктуры (учебно-тренировочной базы, административных зданий и т.п.), а землю, предусмотренную для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений целостного имущественного комплекса военного городка № 243, хотят отдать застройщикам для застройки многоквартирными жилыми домами. Как следует из опыта, квартиры в таком случае получает только руководящий состав, а не простые военнослужащие”, – отметил Мирошниченко.
По мнению депутата, вместо развития и укрепления обороноспособности государства в лице Госпогранслужбы, чиновники могут “разбазарить земельные участки государственной собственности и построить на них многоквартирные жилые комплексы с целью собственного обогащения” .
Также Мирошниченко обращает внимание правительства на то, что указанный земельный участок густо покрыт лесными насаждениями (сосновый и смешанный лес), напомнив, что жители столичных Бортничей страдают от тяжелой экологической ситуации в связи с деятельностью Бортнической станции аэрации (БСА), Дарницкой ТЭЦ и мусоросжигательного завода “Энергия”.
“Вырубка леса под застройку будет противоречить обязательствам пользователя земельного участка по содержанию насаждений, повлечет нарушение целевого назначения земельного участка, уплотнит и без того большую жилую застройку и повлечет крайне негативную реакцию местного населения”, – говорится в тексте обращения.
Мирошниченко попросил Кабмин безотлагательно принять меры по отмене распоряжения от 10 января 2019 № 135-р “О согласовании перечня земельных участков, принадлежащих к землям обороны, на которых планируется строительство жилья для военнослужащих Государственной пограничной службы и членов их семей”.
Читайте: Максима Микитася обвиняют в завладении недвижимостью Нацгвардии на 80 млн гривен (видео)
ЖКХ
Депутат Киевсовета Юрий Сулыга (фракция “Солидарность”) попросил заместителя главы КГГА Петра Пантелеева обеспечить подвоз достаточного количества воды жителям ул. Оросительной Дарницкого района, которым отключили воду из-за долгов мясокомбината, от сетей которого происходит водоснабжение этой улицы. Также депутат обратился к Виталию Кличко с просьбой построить альтернативную сеть водо- и электроснабжения ДЮСШ “Атлет”, расположенную на ул. Оросительной, 4-а, сети которой также идут этого частного мясокомбината.
“На указанной улице с 12.03.2020 года отсутствует централизованное водоснабжение. Данная чрезвычайная ситуация возникла вследствие того, что существующая инженерная сеть водоснабжения запроектирована от мясокомбината (расположенного рядом), который был отключен от коммунальных услуг из-за существующей задолженности перед компаниями-поставщиками”, – говорится в тексте обращения.
Сулыга сообщил, что с момента отключения воды коммунальными службами организован подвоз питьевой воды, однако в недостаточном количестве: одна машина два раза в день размещается вблизи дома по ул. Оросительной, 3б.
Депутат попросил заместителя главы КГГА обеспечить подвоз воды двумя машинами дважды в день вблизи домов по адресам: ул. Оросительная, 3б и ул. Оросительная, 10. Также депутат попросил предоставить копию протокола заседания Постоянной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций о принятии мер по обеспечению бесперебойного водоснабжения жилых домов по данной улице.
В следующем обращении депутат Юрий Сулыга попросил главу КГГА построить альтернативную сеть водо- и электроснабжения ДЮСШ “Атлет”, в которой проводятся занятия по футболу для детей и молодежи Дарницкого района. Он сообщил, что из-за того, что на мясокомбинате периодически возникают задолженности за электроэнергию и воду, происходит отключение этих услуг. По этой причине дети не могут посещать спортивную школу.
Читайте: Опасный прецедент: в Киевсовете начали проводить заседания комиссий в телефонном режиме
Наболевшее
Депутат Игорь Мирошниченко (фракция ВО “Свобода”) спросил у директора Департамента земельных ресурсов КГГА Петра Оленича, подавался ли иск в суд по поводу самозахвата территории вокруг кафе на просп. Победы, 7 в Шевченковском районе Киева.
“В помещении заведения ресторана “Petit Cafe” на ул. Победы, 7 в Шевченковском районе Киева есть пристройка, которая занимает 3/4 части тротуара и мешает свободному передвижению пешеходов”, – говорится в депутатском обращении.
По информации депутата, Департамент городского благоустройства КГГА ранее уже обращался к мэру Киева поручить руководителю Департамента земресурсов КГГА от имени Киевсовета обратиться с иском в суд о возврате указанного временно занятого земельного участка.
Читайте: Почему Петр Оленич хотел сбежать из КГГА
Депутат Киевсовета Олег Петровец (внефракционный) попросил и.о. директора КП “Киевреклама” Оксану Дзядевич демонтировать три рекламных щита в Подольском районе Киева, срок договоров на размещение которых давно истек.
В частности, речь идет о рекламных щитах, расположенных по следующим адресам:
ул. Электриков, 29-А на (срок договора истек 28 августа 2018 года);
ул. Электриков, 29-А (срок договора истек 19 сентября 2018 года);
ул. Набережно-Луговая, 2 (срок договора истек 11 марта 2018 года).
Депутат напомнил, что в соответствии с решением Киевсовета “Об утверждении Порядка размещения рекламы в Киеве” от 22 сентября 2011 года №37/6253, демонтаж рекламных средств должен быть проведен владельцами (законными пользователями) самостоятельно за свой счет в срок, указанный в требовании разрешительного органа или КП “Киевреклама” об устранении нарушений требований Порядка. В противном случае демонтаж рекламного средства должно осуществить КП "Киевреклама".
Читайте: КГГА подготовила изменения в Положение об управлении по вопросам рекламы
Депутат Киевсовета Александр Пабат спросил директора КП “Киевгорсвет” Владимира Круценко о ходе модернизации и расширения сетей внешнего освещения улиц, магистралей, пешеходных переходов, тротуаров и придомовых территорий в столице.
“Киевский городской голова Виталий Кличко в прошлом году заявлял, что в 2018 году из бюджета города было выделено 300 млн грн на установку LED-освещения на объектах столицы. По его словам, в 2019 году на установку LED-освещения было выделено 700 млн грн, деньги направили на замену освещения на 150 объектах. Коммунальное предприятие “Киевгорсвет” в январе текущего года сообщило, что в 2019 году было установлено почти 18 тысяч LED-светильников. В предыдущие же два года, по информации КГГА, было установлено 12 тысяч LED-светильников”, – говорится в тексте депутатского обращения.
В связи с этим депутат попросил предоставить ему информацию о том, на что были потрачены выделенные в 2018 и 2019 годах на установку LED-освещения средства, и сколько их было установлено в частности в Святошинском районе.
Также Пабат поинтересовался, сколько удалось сэкономить средств на электроэнергии в результате установки LED-светильников в Киеве в период с начала 2018 года по 1 января 2020 года.
Читайте: СБУ подозревает работников КП “Киевгорсвет” в махинациях при закупках осветительных приборов
Инициатива
Глава комиссии Киевсовета по вопросам регламента и депутатской этики Вадим Сторожук (фракция “Солидарность”) предложил мэру Кличко на время карантина обеспечить соблюдение прав и законных интересов граждан и юрлиц.
Так, он предлагает ввести в Киеве на период карантина следующие меры:
1. Освободить или уменьшить плату за жилищно-коммунальные услуги для социально незащищенных слоев населения;
2. Не начислять штрафные санкции за просрочку сроков оплаты жилищно-коммунальных услуг для всех потребителей;
3. Установить мораторий на отключение всех потребителей за долги от жилищно-коммунальных услуг;
4. Предоставить льготы юридическим лицам (сетям супермаркетов), которые обеспечивают для киевлян бесплатную доставку продуктов питания и, соответственно, позволяют избегать социальных связей. Депутат предложил полностью освободить их от уплаты налогов;
5. Выделить материальную помощь киевлянам, которые заболели коронавирусом;
6. Не начислять штрафные санкции за просрочку исполнения обязательств предприятиями коммунальной собственности;
7. Предоставить рекомендации насчет неначисления штрафных санкций за просрочку исполнения обязательств всеми предприятиями, учреждениями, организациями.
Читайте: В Киеве создали Единый центр координации действий для помощи малозащищенным слоям населения на время карантина
Благоустройство
Депутат Юрий Дидовец (фракция “Батькивщина”) попросил директора КП “Центр организации дорожного движения” Виктора Черния обустроить должным образом пешеходный переход напротив Киевского городского клинического онкологического центра на ул. Верховинной, 58 в Святошинском районе Киева.
“Водители на указанном отрезке дороги набирают скорость, знаки пешеходного перехода выходят из поля зрения водителей, средства принудительного снижения скорости отсутствуют и стерлась разметка пешеходного перехода на асфальте”, – говорится в депутатском обращении.
Читайте: Кличко определил круг обязанностей для своего нового заместителя Александра Густелева
Депутат Киевсовета Олег Петровец (внефракционный) попросил главу Днепровской РГА Петра Онофрийчука установить ограничительные столбики для парковки по ул. Туманяна вдоль школы №125.
“Как отмечают жители, по улице Ованеса Туманяна, возле школы №125, водители паркуют свои автомобили на пешеходной зоне, а именно: на тротуаре, тем самым не оставляя места для движения пешеходов, которые, в свою очередь, вынуждены двигаться под заборами по зеленым насаждениям”, – говорится в депутатском обращении.
По словам депутата, ученики соседних школ передвигаются именно по этому тротуару, подвергаясь опасности из-за пренебрежения водителями правилами дорожного движения.
Читайте: Чиновники Днепровской РГА “погорели” на ремонтах почти за 30 млн гривен
Итого
На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Александр Пабат. За ним следуют депутаты Киевсовета Александр Бродский и Олег Петровец. Приз редакторских симпатий получает депутат Вадим Сторожук, предложивший внедрить ряд мер по социальной защите киевлян на время карантина.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Александр Пабат
внефракционный
156
Александр Бродский
"Единство"
70
Олег Петровец
внефракционный
62
Юрий Дидовец
ВО “Батькивщина”
11
Вадим Сторожук
"Солидарность"
11
Игорь Мирошниченко
ВО "Свобода"
9
Юрий Сулыга
"Солидарность"
8
Роман Марченко
внефракционный
8
Анна Сандалова
внефракционная
4
Ольга Веремеенко
ВО “Батькивщина”
4
Виктор Грушко
"Солидарность"
2
Олеся Пинзеник
внефракционный
1
Владимир Назаренко
ВО "Свобода"
1
Андрей Странников
"Солидарность"
1
Всего
348
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.
КиевVласть
Економічні наслідки світової кризи, пов'язаної з COVID-19, для України можуть стати фатальними. Реформи і державну підтримку провідних галузей країни не можна припиняти, однак зараз і вони – у зоні ризику. Про те, що відбувається з реформуванням будівельного сектору, а також плани протидії довгобудам та корупційним схемам, KV розповіла нардеп та заступник комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації держвлади і містобудування Олена Шуляк.
KV: Будівельний ринок переживає, що реформа ДАБІ заморозить будівництво на невизначений строк. Тим більше із новою постановою Кабміну щодо створення ще двох органів: Держінспекції містобудування України та Держагентства з питань технічного регулювання містобудування України. Які є ризики у реформи?
Олена Шуляк: Я була однією з перших в Україні, хто відкрито сказав, що ДАБІ в такому вигляді як вона існує, мають розформувати. А краще — взагалі переглянути ідеологію та принципи держархбудконтролю в Україні.
Тепер щодо проєкту постанови: передбачається створення трьох, а фактично навіть чотирьох окремих органів, з яких один потім буде розформований. На першому етапі передбачається урізання функцій ДАБІ до рівня надання адміністративних послуг в сфері будівництва. Одночасно частину функцій передають новим органам – Державній інспекції з містобудування та Держагентству з питань технічного регулювання містобудування. На другому етапі ДАБІ як організація та явище остаточно розформовується. Натомість створюють орган з надання адмінпослуг “Сервісбуд”. Це — якщо коротко та без подробиць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справді, щодо цього проєкту постанови Кабміну про реформування ДАБІ в учасників ринку, з якими я постійно спілкуюсь, більше питань, ніж відповідей. Забудовники та проєктанти, які фактично живуть будівництвом, висловлюють думку, що фахівці, які готували цей документ, не захотіли розібратися в специфіці ринку, а переслідували інші, далеко не реформаторські цілі. Адже пропонують замість одного мегакорупційного органу створити три, і навряд чи з меншим обсягом хабарництва.
Підпорядкування та підзвітність Кабміну я особисто вважаю позитивом. Саме відсутність підзвітності та надмірна незалежність ДАБІ й дала змогу вирости їй в корупційного “монстра”. Але ідея розділення на три різні органи, як на мене, — сумнівна та потребує додаткової широкої дискусії. Проєкт документу не дає чітких відповідей щодо функцій, завдань та методів реалізації реформування. Наприклад, мені незрозуміле формування окремого органу з фактично поштовими функціями в той час, коли державним пріоритетом визначено цифровізацію надання адмінпослуг. Навіть більше — минулого року Рада прийняла закон мого авторства про запровадження Єдиної державної електронної системи в будівництві, яка в концепції та в реальності на 100% може взяти на себе ці функції й зменшити ризики вчинення корупційних дій (до того ж, суттєво не вплине на уповільнення процесів діяльності на ринку).
А ще багато нюансів у роботі Держагентства з питань технічного регулювання. Без суттєвої зміни законодавства цей орган буде просто недієвим. Зокрема, це стосується розробки державних будівельних норм за новими методами нормування, запровадження та гармонізації стандартів тощо.
Повертаючись до пропозицій, які викладені в проєкті кабмінівської постанови щодо ДАБІ більш широко, задаюся питанням: а що робити з тим 101 органом місцевого самоврядування, які в рамках реформи децентралізації отримали повноваження держархбудконтролю? Адже постановою намагаються реорганізувати центральний орган, частину повноважень якого вже делеговано на місця за концепцією децентралізації. Вам не здається це нелогічним та таким, що навіть суперечить заявленій державній політиці в частині децентралізації?
На інший “ляп” в цьому проєкті постанови звернули увагу представники будівельного ринку. До мене, наприклад, зверталися забудовники, проєктувальники, архітектори з проханням розтлумачити положення проєкту постанови щодо сертифікації виконавців робіт, головних державних інспекторів, головних інспекторів архбудконтролю тощо та щодо нагляду за їхньою діяльністю. Можливо зверталися тому, що безпосередньо авторів цієї постанови, за інформацією Конфедерації будівельників України, знайти в Мінрегіоні не можуть. Я не можу роз’яснити цей пункт, бо сама не бачу в цьому ані логіки, ані необхідності.
Реалізація реформи ДАБІ в такому вигляді як зараз пропонується ринку призведе до розбалансування системи держуправління в галузі та створення трьох корупційних структур замість однієї Держархбудінспекції. Збільшення кількості владних органів у цій сфері (тобто зміна форми) без безпосередньої реформи порядку надання цими органами адміністративних послуг або здійснення контролю/нагляду (тобто без зміни змісту) на практиці не дасть жодних результатів. Ми просто збільшимо витрати держбюджету на утримання нових потенційно корупційних структур.
Тому до тези про “побоювання ринку” сміливо додам те, що й сама побоююсь щодо фаховості реформи та її ефективності.
KV: Ще одне надзвичайно “гаряче” питання – довгобуди. Чи створено нарешті чіткий, покроковий план вирішення проблеми?
Олена Шуляк: Так, план існує. Але разом з тим слід розуміти, що простого рішення проблеми, яке буде універсальним для всіх окремих випадків не існує. Я шукала шляхи вирішення питання постраждалих інвесторів і довгобудів ще працюючи в BRDO. Тоді, у 2017-му ми з командою підготували законопроєкт, який би мав зупинити зведення нових незаконних будівництв і захистити права тих, хто хотів придбати квартиру. Цю ініціативу навіть зареєстрували у парламенті та включили до порядку денного. Але згодом його відклали до кращих часів, і так ми практично втратили 2 роки. Натомість отримали ще з десяток недобудов і тисячі ошуканих українців.
Нині ж я знову повернула це питання до порядку денного. Як заступник голови Комітету з питань організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, я ініціювала створення профільного підкомітету, що вже працює над питанням захисту прав інвесторів в житлову нерухомість. Ми активно спілкувалися з постраждалими інвесторами й представниками будівельних компаній. При цьому, всі знають про будинки Войцехівського, “Еліту-центр”, які вже стали класичним прикладом афер і довгобудів. Але, беручи до уваги, що в нас відсутні будь-які бар’єри для появи нових проблемних ЖК, велика частина інших житлових комплексів перебуває під загрозою.
4 листопада ми зробили перший великий крок до вирішення проблеми ошуканих інвесторів. Разом з експертами, депутатами, активістами та інвесторами ми зібралися на комітетські слухання. Ми багато аналізували і шукали відповіді на запитання: хто та як має захистити людей? Як запобігати незаконним забудовам, щоб працювати на випередження проблеми? За результатами напрацювали низку пропозицій, які частково лягли в основу законопроєкту, який ми презентуємо під час громадських слухань 8 квітня.
Що в основі цієї ініціативи? Там є правові запобіжники, які унеможливлять продаж квартир на етапі будівництва без наявності дозвільних документів у забудовника та стануть на перешкоді шахрайству при продажі квартир, окремих приміщень та цілих будівель. Також документ чітко визначатиме, що таке “об’єкт незавершеного будівництва” і те, що він є окремим об’єктом цивільних прав, передбачатиме конкретні механізми прав продажу об’єктів незавершеного будівництва та його частин.
А повертаючись до питання щодо плану, то тут все просто: презентуємо законопроект, вносимо головні виправлення, які надаються експертним середовищем, виводимо ініціативу “під купол”, і після того, як її підтримають — стежимо за реалізацією.
KV: Безпосередньо зараз держава робить якісь конкретні кроки для постраждалих інвесторів?
Олена Шуляк: Зараз до мене надійшли запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проєктів зі сприяння добудові проблемних об’єктів. В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами. На мою думку, це доречна ініціатива, на яку має звернути профільне міністерство. Я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких “пілотів” на користь громадянам України, які стали заручниками нечесних забудовників або свавілля нечистих на руку чиновників.
KV: Чесний бізнес, поміж тим, стикається не тільки з проблемою ДАБІ. При підключенні будинків до комунікацій забудовники мають величезні проблеми з монополістами. Як буде вирішене це питання?
Олена Шуляк: Причини появи таких проблем різні. Інколи питання з підключенням до інженерних мереж чи модернізації транспортної інфраструктури нового об’єкту викликані не лише зловживанням монопольним становищем, а й елементарно намаганням чинити тиск на забудовника з корупційних причин. Можу навести приклад ЖК “Еврика” на Ломоносова, де комунальне підприємство висуває абсолютно абсурдні вимоги щодо підготовки транспортної розв’язки поруч з об’єктом.
Інші випадки – це звичайне зловживання монопольним становищем постачальників послуг або власників мереж. Коли ми спілкуємося з європейськими фахівцями щодо цієї проблеми, вони відзначають, що такі ситуації – це тільки українське “ноу-хау”. Майже унікальне явище для європейських ринків, коли корупція та тиск на бізнес виникає на рівні комерційних організацій. За умови дієвого антимонопольного законодавства та нагляду – таке просто було б неможливе.
Але разом з тим, питання зловживання монополістами за умови непрацюючої антимонопольної системи стримування є дуже делікатним. Законодавство забороняє втручатися прямо в діяльність суб’єктів господарювання. Але, на жаль, наша ситуація з “вічно перехідною” економікою пострадянського типу є наслідком існування так званих природних монополій. Частково ми почали лише вирішувати це питання, розпочали впровадження європейських ринкових норм. Наприклад, розмежування функцій та власників мереж та постачальників послуг.
За новою моделлю, яку напрацьовують зараз за моєї участі, підключення до мереж повинно бути уніфіковане, а не розроблятися під кожного із забудовників. Власники мереж та постачальники послуг повинні розробити типові умови щодо підключення та, головне – зробити ці умови відкритими та загальнодоступними. І отримувати техзавдання на підключення забудовник повинен разом із містобудівними умовами та обмеженнями (а саме підключення має здійснюватися винятково на підставі виконання типових умов, без будь-яких “але” та “можливо”).
Коли ми розробляли єдину електронну систему в будівництві, то саме цю модель отримання забудовником техзавдання на підключення ми й заклали в концепцію. Ми навіть пропонуємо створювати електронні інтерфейси роботи з боку постачальників послуг в електронній системі та запровадити електронні договори на підключення, щоб спростити процедуру та зробити її прозорою.
Мій план вирішення цієї проблеми – типові параметри підключення, які рівні для всіх, відкритість даних та застосування електронних процедур при наданні ТЗ та безпосередньо при організації самого підключення.
KV: Ще однією проблемою для всіх столичних забудовників є прийняття Генплану Києва. В одному із інтерв’ю Ви казали, що має бути політична воля для прийняття рішення. А чи є Генплан, який Вас особисто влаштовує?
Олена Шуляк: Розумний та реалістичний. Це правда, Києву терміново необхідний новий та реальний Генплан. Адже ще трішки, і місто не потягне одночасну реалізацію двох концепцій, що призведе до інфраструктурного колапсу. А після презентації нової концепції у грудні 2019 та презентації проєкту Генплану-2040 в січні 2020, Київ тепер має вже три Генеральні плани розвитку міста. Перший розроблений в 1997-му, другий, який так і не був затверджений і залишився проєктом, — за часів Черновецького, Попова, і проєкт третього – за мерства Володимира Кличка... Ці документи кардинально суперечать один одному, адже перший орієнтується на створення агломерації, другий — на розвиток міста за рахунок власних ресурсів, а проєкт третій є комбінацією перших двох.
Одночасна наявність, фактично, трьох Генпланів призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025, а житиме столиця, фактично, після анонсованого затвердження влітку 2020 – за третім Генпланом-2040.
KV: Як “вдалося” створити такий коллапс в основному містобудівному документі столиці? І чим може, в умовах децентралізації, допомогти Верховна Рада?
Олена Шуляк: Причин, які призвели до такого свавілля декілька. Це і традиційне для України нормотворче неузгодження, і складнощі з розробкою історико-архітектурного опорного плану, і сумбурність рішень щодо плану зонування території за призначенням та обмеженнями. Ну і без відсутності політичної волі на рівні місцевої влади, щодо прийняття єдиної стратегії і відміни “ручного управління” містом також не обійшлося.
Та як би там не було, нині через детальні плани територій, забудовник погоджує з місцевою владою лише окремі території під забудову, без комплексного бачення. Через що в Києві з’являлися “житлові гетто”, навіть після прийняття змін до державних норм щодо щільності забудови території.
Щоб це виправити, слід нарешті прийняти та затвердити один Генплан, навіть доопрацювавши презентовану концепцію та проєкт Генплану-2040. Ми вже дали "зелене світло" для місцевої влади. Сьогодні в рамках профільного комітету ми створили підкомітет, який займається питанням містобудування, а ще підготували і проголосували за законопроєкт №1081, в якому з-поміж усього іншого йдеться про можливість залучення грантових коштів для створення кадастрів. Зараз опрацьовуємо такий варіант фінансування і для створення містобудівної документації.
Попереду ще багато роботи, але ми налаштовані створити максимально сприятливі умови для того, аби самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю і визначило спектр руху Києва, затвердило сучасний і прогресивний Генплан. Верховна Рада не вправі втручатися у життя місцевого самоврядування, але ми даємо для них можливості для прийняття надважливих рішень. Сподіваюся, нас почують.
KV: У “пулі” ваших реформ – контроль якості будівельних матеріалів. Є якийсь прогрес?
Олена Шуляк: За наявності дієвого ринкового нагляду – рівень фальсифікату, неякісних та взагалі небезпечних виробів зменшується. Загалом, в Україні ще з 2010 року діє досить сучасний та прогресивний закон про ринковий нагляд, але будівельні вироби мають все ж свою специфіку. Попри постанову КМУ, якою ще у 2016 році врегулювали правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується. Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на “обілечуванні” забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, про що ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держархбудінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки по контролю за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях – віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується.
Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів, і я ініціювала розгляд проекту закону про надання будівельної продукції на ринок. Комітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме парламент. Думаю, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів буде точкою неповернення. І як промисловість, так і ціла будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила.
Разом з тим, якщо в створенні законодавчого підґрунтя для ефективного та європейського ринкового нагляду за будівельними виробами робота йде інтенсивно, то з запровадженням правил та процедур для гарантування якісних та безпечних будвиробів ситуація гірша. Мусимо чекати позицію щодо цього питання з боку міністерства та органу ринкового контролю. Сподіваюсь, реформа ДАБІ нарешті вирішить це питання.
KV: Недавно у ЗМІ ще просували законодавче врегулювання класів житлової нерухомості. Чи це насправді потрібно узаконювати? Чи потрібна взагалі класифікація житла?
Олена Шуляк: Так, на ринку неофіційно існує поділ житла на класи. Навіть більше – таких неформальних класифікацій кілька. Фактично, чи не кожен забудовник чи ріелтор створює свою власну. Але загалом, традиційно сформувалася класифікація житлової нерухомості на “економ”, “комфорт”, “бізнес” та “еліт”. Така навіть неформальна класифікація впливає на використання технологій та будівельних матеріалів. Наприклад, при спорудженні житла економ-класу забудовник використовує зазвичай 90% вітчизняних або дешевих будматеріалів та продукції виробництва Китаю, Туреччини тощо. А при елітному будівництві – щонайменше 60% будпродукції є високоякісною, виробництва Італії, Німеччини, Іспанії. На додачу – це системи типу “розумний дім”, високоякісні ліфтові системи від американських чи німецьких виробників і, звичайно, розташування в центральних районах.
Класифікація нерухомості потрібна, але розробляти та узгоджувати її мусить ринок – саморегулівні об’єднання забудовників, ріелторів та компаній, які займаються проектами з управління нерухомістю, можуть розробити єдиний стандарт та запровадити його на рівні галузевого. А держава має виступити як арбітр та рядовий учасник таких домовленостей і в подальшому – слідкувати за дотриманням стандартів.
Така єдина класифікація врегулює питання з ціною новобудов і допоможе зоорієнтуватися покупцеві. Завдяки цьому зникнуть випадки, коли девелопер виставляє преміальні ціни на об’єкти, які за фактом відповідають економ-класу. А ще єдина класифікація може бути корисною компаніям, які надають послуги з менеджменту та обслуговування об’єктів нерухомості. Або, наприклад, допоможе кредитним установам запровадити диференційований підхід щодо іпотеки для різних об’єктів: для економ-житла запровадити пільгові соціальні кредитні програми, а для елітного – програми з преміальними функціями за підвищеною ставкою.
KV: Останнім часом з’явилось багато повідомлень про шахрайства на ріелторському ринку. Хто і як, на вашу думку, має контролювати роботу агенцій з нерухомості та ріелторів?
Олена Шуляк: Шахрайство – це злочин. В Україні створено достатньо органів, які займаються правоохоронною діяльністю та розслідуванням злочинів. Це їх робота.
Щодо стандарту діяльност: з 1 березня 2019 року в Україні діє добровільний гармонізований методом підтвердження національний стандарт ДСТУ EN “Послуги агентів з нерухомості — Вимоги до надання послуг агентів з нерухомості”. Копію цього стандарту можна отримати у Національному фонді нормативних документів. Але оскільки він добровільний, то його застосування – предмет саморегулювання ринку. Саме ринок повинен сформулювати вимоги до своїх учасників та контролювати його дотримання. А на ринку агенцій нерухомості – велика конкуренція. Лише в Києві, за оцінкою Спілки спеціалістів з нерухомості, працює 300-350 агенцій нерухомості. А кількість суб’єктів господарювання в Україні, які зазначають у своїх документах як основний вид діяльності операції з нерухомим майном, перевищує 30-35 тисяч. Саме конкуренція в сучасному розвиненому світі є ефективним регулятором. Держава повинна гарантувати законність діяльності та відсутність злочинних дій типу шахрайства. Такий великий ринок має потенціал до саморегулювання. За моїм особистим досвідом, навіть на прикладі ДАБІ, втручання держави не призводить до захисту від зловживань на ринку. Це лише породжує корупцію та підвищення цін. Кращим запобіжником виступає цивілізований ринок та відкриті загальнодоступні реєстри.
KV: Ринок комерційної нерухомості переживає реновацію, оновлюються ТРЦ, стають більш якісними офіси, як Ви вважаєте, що заважає розвитку і появі нових бізнес центрів, ТРЦ?
Олена Шуляк: Головна причина – відсутність інвестицій. Індекс роздрібного товарообороту протягом щонайменше 3-х років зростає щомісячно на 5-10% до відповідного періоду попереднього року. Тобто, кожного місяця люди витрачають на 5-10% більше, ніж за минулий рік. Це – перспективний ріст ринку. Тобто, потреба й потенціал є.
У сегменті торговельної нерухомості в Україні у першому півріччі 2019 року нова пропозиція складає приблизно 67 000 кв. м. Упродовж цього часу відкрили торговельні центри районного значення Smart Plaza Obolon та Oasis у Києві, ТРЦ Spartak City у Львові, а також наступна черга ТРЦ Gagarinn Plaza в Одесі. Більше об’єктів торговельної нерухомості відкриють до кінця 2021 року (в тому числі, нові торгівельні центри орендною площею приблизно 720 000 кв. м, що створює цікаві можливості для розвитку торгівельних мереж на українському ринку).
Щоб цей потенціал зацікавив інвестора, потрібно створити комфортний інвестиційний клімат в країні. Необхідно спростити, зробити прогнозованими та позбавити від корупційної складової процедури з організації будівництва. Саме заради цього я ініціювала створення та запровадження на законодавчому рівні Єдиної державної системи в будівництві.
KV: В регіонах України забудовники потерпають від основних трьох проблем: відсутність платоспроможного попиту, можливості введення об’єктів в експлуатацію та питань із землею. Чи відстежуєте ви ринок в регіонах, і чого очікувати від Уряду тим, хто працює поза межами столиці?
Олена Шуляк: За остаточними підрахунками Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 24% у порівнянні з 2018 роком. Зросли всі сегменти: будівлі на 19%, а інженерні споруди на 28%. За підсумками 2019 року лише в Запорізька область продемонструвала падіння обсягів будівництва. При цьому нежитлове будівництво зросло за підсумками року у всіх областях. А от темпи будівництва житла уповільнилися в 9 регіонах, серед яких традиційні лідери в минулому Київ та Дніпро.
За ініціативою Президента та під контролем уряду запустили програму “Велике будівництво”. Її мета, в першу чергу, ремонт доріг та розбудова соціальних об’єктів. Оновлення та побудова 249 шкіл, 155 дитсадків, 169 спорткомплексів, 212 центрів екстреннної медичної допомоги та 422 амбулаторіі. Ремонт та створення понад 6,5 тисяч кілометрів доріг. Всі ці кроки — не лише об’єкти. Це й нові десятки тисяч робочих місць в регіонах, а значить — підвищення добробуту людей. А ще це кращі логістичні можливості за рахунок доріг та підвищення мобільності населення.
В результаті ми матимемо збільшення обігу товарів та кращі умови для життя в сотнях населених пунктах по всій Україні. Такі державні проекти, як “Велике будівництво” — потужні ін'єкції в економіку і прямий сигнал інвесторам для заохочення будівництва в регіонах.
Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
Реформа децентралізації продовжує викликати хвилі невдоволень на Київщині. Незважаючи на те, що рішення щодо конфігурацій громад приймаються вже на рівні Кабміну, в останній потяг добровільного злиття вирішили потрапити жителі Гореницької і Білогородської сільрад Києво-Святошинського району. Відстоюючи бажане, місцеві мешканці вже брали в облогу Мінрозвитку громад та територій. В Гореничах попереджають, що готові й до більшого – перекриття доріг.
Як стало відомо KV, 4 березня мешканці села Гореничі Києво-Святошинського району організували мітинг під стінами Мінрозвитку громад та територій з плакатами “Гореницькій територіальній громаді бути”. Приводом для акції протесту стало небажання сіл Гореничі, Стоянка, Гнатівка, Лука та Петрушки об'єднуватися із сусідньою Білогородкою в тергромаду.
У сюжеті “ТСН” повідомляється, що Гореничі мають необхідний бюджет у розмірі 50 млн гривень, інфраструктуру і підприємства для того, щоб створити власну ОТГ. Селяни висловили обурення, що влада замість обіцяного добровільного об'єднання, хоче примусово приєднати їх до небажаної громади. І що боротьбу за Гореничі розпочала в два рази бідніша за доходами Білогородська сільрада. Тож жителі Гореничів побоюються, що через приєднання до Білогородки їхній бюджет просто відійде сусідам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами депутата Гореницької сільської ради Володимира Шостака, мешканці готові боротися за громаду і налаштовані до радикальних методів – перекриття дороги.
Як повідомила KV в.о. голови Гореницької сільради Валентина Василевська, всю процедуру, відповідно до добровільного об’єднання тергромад, сільрада повністю пройшла ще минулого року і давно подала пакет документів громади у складі Петрушківської сільради в область. Так, Білогородська громада надсилала їм ініціативу щодо об’єднання, але тоді сільрада вже розпочала процес створення власної ОТГ.
“Мешканці налаштовані дуже позитивно. Велика більшість населення двох сільрад за те, щоб створити свою єдину Гореницьку громаду з центром у селі Гореничі. І ми продовжуємо рухатися у цьому напрямку. Громада буде спроможною, згідно необхідної Методики. Звичайно, є деякі питання, які потребують удосконалення, але ми працюємо над цим, розробляємо проєкти. Першочергове, що нам, як громаді, необхідно буде збудувати – це офіс безпеки, в якому буде знаходиться пожежна і поліцейська машини, швидка. Більша частина доріг вже побудована, всі старі вулиці з вуличним освітленням. Якщо нам дозволять об’єднатися, а ми в цьому впевнені, то ми готові до всіх випробувань. Ми відправляли звернення у всі можливі комітети і до керівників владних структур, які займаються питанням об’єднання, з тим, щоб все ж таки врахували думку громади. Поки що відповіді не надходили. Ми розуміємо, що наразі країна перебуває у складному становищі, але сподіваємося, що нас почули і підтримають”, – говорить вона.
Позиція Білогородки
Невдовзі, 7 березня, на сайті Білогородської сільради з’явилося звернення голови Максима Зуєва до жителів Гореничів, якого “здивували і шокували” останні події, що розгорнулися щодо об’єднання Білогородської ОТГ. А саме – навколо Перспективного плану формування спроможних громад, до якого включено Білогородську громаду в складі Білогородської, Бобрицької і Гореницької сільрад.
За словами Зуєва, він не очікував такого супротиву і вирішив донести позицію громади щодо цієї ситуації. Адже впевнений, що бачення Білогородської сільради було донесено до мешканців Гореничів необ’єктивно.
Він зазначив, що ініціювання створення Білогородської ОТГ було розпочате ще у 2016 році. Адже Білогородка категорично виступала проти приєднання до міської Боярської ОТГ, затвердженої Перспективним планом ще у 2015 році. І саме мешканці під час громадських слухань вимагали долучити до громади Гореницьку сільраду. Але офіційне рішення сільрада планувала направляти лише після надання згоди на об’єднання від самих Гореничів, без жодних примусових дій. Але Гореничі за весь цей час так і не прислухалися до пропозицій.
Також він спростував думки щодо нерівномірного розподілу фінансування і надання адміністративних послуг після створення громади. А ще підкреслив, що працюватимуть колегіальний орган і депутати, які і будуть спільно вирішувати питання громади. На його думку, немає жодного політичного і соціального підґрунтя, яке б завадило сусіднім селам знайти порозуміння.
Відео: Звернення Білогородського сільського голови
Дане відеозвернення викликало хвилю різносторонніх думок у сомережах. Більшість таки розділилися на два протиборчі табори і виступали, як за Білогородську, так і за Гореницьку громади.
Як розповів KV голова Білогородської сільради Максим Зуєв, за той час, що минув після акції протесту, ситуація так і не змінилася. Він заявив, що на акції було присутньо по 10 чоловік від сіл Гореничі і Петрушок, і практично всі вони – працівники сільради або комунального підприємства.
“Я став більше чути позицію населення сусідніх сіл, які телефонують і виступають за Білогородську громаду. Створення громади на етапі розгляду в Мінрозвитку громад. Позитивні рішення нам надали Бобрицька і Святопетрівська сільради. Особисто не планую ініціювати якісь слухання чи обговорення. Наразі спілкуюся із депутатами Гореницькоі сільради. Депутати, які за Білогородську ОТГ, встигли провести обговорення по округам. Думаю, що і решта буде рухатися у цьому напрямку. Я неодноразово звертався до Валентини Василевської, яка мене не чує. Необхідно провести громадські обговорення, щоб всі висловили свою думку. У будь-якому селі, запитавши саме, чи ми хочемо бути центром, чи бути приєднаними, всі скажуть, що хочуть бути громадою. І їхня громада проголосувала саме так. Тому необхідно об’єктивно роз’яснити ситуацію. Те, що говорять, що у Білогородки бюджет ніякий, а у Гореничів великий – це неправда. Але так доводять офіційно інформацію населенню, що начебто Гореничі будуть безправними донорами, які взамін нічого не отримають. Це неправильно. Та упевнений, якщо ми не створимо Білогородську ОТГ, то всі увійдемо до міської Боярської і матимемо позитив в лапках, партійний порядок обрання голови і депутатів. Після чого ми багато втратимо, і найперше – саму сутність села. І я хочу, щоб це було населенню донесене і хтось ніс за це відповідальність. Білогородська ОТГ буде спроможною. Я ніколи не ставив питання створення громади. Це має вирішувати громада, але на об’єктивних громадських обговореннях”, – зазначив він.
Читайте: Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Перший варіант Перспективного плану пропонував, і це був правильний об’єднавчий ресурс, створення Боярської ОТГ. Але, з урахуванням закону про добровільне об'єднання, з’явились Гатненська, Борщагівська, Дмитрівська потенційні ОТГ. Ці процеси і сприяли ініціативі створення Білогородської громади. Це сильна громада і це об’єднання розвивалося позитивно, були знайдені взаємовигідні інтереси. Але, коли ми передали оновлений проєкт Перспективного плану до Кабміну на затвердження, виявилося, що активна частина Гореничів висловила бажання бути самостійними... виник конфлікт. Звісно, силоміць об'єднуватися їх ніхто не змусить, тиснути не будуть – це їхнє право. Поки що. Але на завершальному етапі адмінтерреформи, якщо вони за цей короткий період часу не порозуміються, думаю, буде прийняте й адмінрішення. Воно повинно бути. Змінювати Перспективний план наразі немає доцільності. Наразі є всі умови і закони, щоб на місцевому рівні приймалися виважені рішення.
Хочу також підкреслити, що експерти, працівники КОДА, робоча група із депутатів облради, ми не порушували принципи демократії, закону про добровільне об'єднання тергромад. Ми надавали всебічну допомогу в теорії і на практиці. А далі була воля саме громад, органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу. І саме вони за п’ять років не спромоглися знайти оптимального варіанту об'єднання. Тепер лідери шукають винних і розповідають про тиск. Головне, щоб населення зрозуміло, що вже тисячу громад взяли на себе відповідальність і вирішують проблеми, є маршрути успіху. Ці громади в складних економічних умовах пишуть достойну історію України.
Заступник голови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:
Наскільки мені відомо, конфлікт між Білогородкою та Гореничами не вичерпано. Сільський голова та в.о. голови обмінялись взаємними відео-зверненнями щодо спірних питань. На мою думку, в такому форматі громада не відбудеться. Є велика ймовірність, що буде Білогородська громада у складі Білогородської, Гореницької, Святопетрівської та Бобрицької сільрад. На останніх засіданнях обговорювався саме такий варіант і він поданий до Перспективного плану. Для добровільного об'єднання був час, який сільради змарнували. Аналізувати самодостатність сільрад у Києво-Святошинському районі дуже складно. Близько 90% сіл є розвинутими та спроможними.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад Фото: коллаж KV
КиевVласть
Президент Владимир Зеленский (на фото) считает, что сегодня местные элиты должны работать сообща ради жителей своих регионов, а не с мыслью об осенних местных выборах. Глава государства призвал политиков прекратить хайп по поводу возможного чрезвычайного положения (ЧП), дав понять, что во время ЧП власть не будет проводить проблемные и скандальные законы и решения. Также Зеленский поблагодарил всех за участие в общем деле – борьбе с коронавирусом, и предложил гражданам Украины заняться, пока они на карантине, физкультурой в домашних условиях.
Об этом KV стало известно из видеообращения президента Владимира Зеленского, которое 23 марта опубликовал его официальный сайт.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Мы находимся в постоянном контакте и тесно взаимодействуем с местными властями, знаем потребности каждого области. Вчера (22 марта, – KV) мы провели разговор с руководителями всех регионов Украины. Уверен, в такое время мы должны работать плечом к плечу. Каждый глава ОГА, председатель облсовета, мэр, местное самоуправление региональный бизнес – должны забыть о о собственных амбициях, действовать совместно и бороться за жизнь и здоровье жителей региона, а не за баллы на местных выборах (25 октября с.г., – KV)”, – сказал Владимир Зеленский.
Также он обратился к политикам по поводу обвинений в том, что власть хочет ввести ЧП, чтобы провести сомнительные и скандальные решения.
“В сложные для страны времена занятие политическим хайпом фактически приравнивается к мародерству…. Политический хайп – мародерство… Не судите по себе, по своему опыту и своим, если их так можно назвать, жизненным принципам”, – заявил глава государства
Президент подчеркнул: действия тех, кто придерживает на складах маски и респираторы, спекулирует медпрепаратами и медоборудованием или незаконно их экспортируют, получат “не только моральную, но и юридическую оценку правоохранительных органов”.
Глава государства сообщил, что до конца текущей недели Минфин, Нацбанк и Минэкономики должны рассчитать программу кредитных каникул для бизнеса и решить вопрос выплат гражданам, которые попали под сокращения из-за карантина.
Также глава государства рассказал об успехах в борьбе с эпидемией коронавируса, рассказал о ближайших планах, поблагодарил все социальные группы за участие в борьбе с эпидемией ОРЗ COVID-19 (провоцируемого коронавирусом SARS-СоV-2) и порекомендовал всем, кто находится в вынужденном карантине, заниматься физкультурой.
Напомним, ожидается внеочередное заседание Верховной Рады (ВР), которое, если не соберется кворум (226 парламентариев), может пройти в режиме видеоконференции. На сессии могут быть приняты законопроекты, необходимые для борьбы с эпидемией коронавируса, и не планируются к рассмотрению возможный указ президента о введении ЧП или законопроект №2178-10 (о т.н. “рынке земли”). На введение ЧП или “рынка земли” в Раде нет голосов, заверяют источники KV.
Также сегодня Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации (ЧС) еще в Донецкой, Тернопольской и Черкасской областях. Теперь ЧС действует в Киеве и восьми областях.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: Офис президента УкраиныКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3780
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 3230, 10
0.0026
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('89723', '89704', '89659', '89647', '89618', '89595', '89573', '89558', '89518', '89520')
1.2798
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-02 11:25:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)