Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
29 грудня 2020 г. 10:45
Раздел: Новини
Полицейские проводят обыск у экс-главы “Укрбуда” Микитася по уголовному делу о похищении человека
Сегодня, 29 декабря, около 6:00 следователи начали обыск у экс-главы "Укрбуда" Максима Микитася (на фото). По данным источника, он проводится согласно постановлению суда в уголовном деле о похищении человека. Полицейские не предъявили подозрение Микитасю.
Об этом KV стало известно из сообщения в соцсети Facebook журналиста Юрия Бутусова.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Бутусов сообщил, что по словам источников, следователи полиции не предъявили Максиму Микитасю подозрения и он не задержан.
Микитась продолжает находиться под охраной спецназа Национального антикоррупционного бюро.
Также отмечается, что Олег Татаров, показания против которого дал Микитась, продолжает работу в Офисе президента, как заместитель главы ОП по работе правоохранительных органов.
“Дело Татарова Генпрокуратура постановила передать в СБУ, однако НАБУ отказывается передавать дело, поскольку все антикоррупционные дела находятся в исключительной компетенции НАБУ”, – сказано в сообщении.
Бутксов также сообщил, что вчера Максим Микитась подал ходатайство генпрокурору Ирине Венедиктовой о рассмотрении его дела исключительно в НАБУ. По данным журналиста, с аналогичным обращением к Венедиктовой обратился директор НАБУ Артем Сытник.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, 8 декабря сотрудники Нацполиции задержали похитителей юриста одной из столичных компаний. Причиной похищения стало вымогательство якобы долга в 800 тысяч долларов. Пострадавший работает юристом в компании "Кириченко и партнеры", которая в прошлом оказывала юридические услуги скандальному застройщику, экс-нардепу Максиму Микитасю. Застройщик заплатил основному юристу компании 725 тысяч долларов, но затем потребовал вернуть большую часть суммы. Пострадавший юрист связывал свое похищением с попыткой Микитася таким образом вернуть деньги.
Читайте: Полиция задержала в Киеве подозреваемых в похищении юриста, связанного с Микитасем (фото)
Ранее KVсообщала, что 23 декабря 2020 года, заместитель генерального прокурора Алексей Симоненко передал уголовное производство по подозрению заместителя руководителя Офиса президента Олега Татарова от Национального антикоррупционного бюро в Службу безопасности Украины. В НАБУ заявляют, что закон запрещает передавать подследственные бюро дела другим органам досудебного расследования и обвинило Офис генпрокурора в беспрецедентном в истории Украины вмешательстве в расследование.
Читайте: НАБУ обвинило Офис генпрокурора в беспрецедентном вмешательстве в расследование дела замглавы Офиса президента Олега Татарова
Напомним, что детективы НАБУ под процессуальным руководством Специализированной антикоррупционной прокуратуры сообщили о подозрении заместителю главы Офиса президента Украины Олегу Татарову по делу о завладении имуществом Национальной гвардии Украины.
Читайте: Экс-главе “Укрбуда” Микитасю сообщили о еще одном подозрении в деле о завладении недвижимостью Нацгвардии
В декабре 2019 года НАБУ объявило Микитасю подозрение в организации коррупционной схемы по завладению недвижимостью Нацгвардии. Сначала Высший антикоррупционный суд избрал для Микитася меру пресечения в виде 5,5 млн гривен залога и обязал носить электронный браслет. Подозреваемый внес залог, однако уже через несколько недель его снова взяли под стражу и увеличили залог до 80 млн гривен, которые были внесены на следующий день. Максим Микитась вышел из СИЗО под обязательство носить электронный браслет и сдать загранпаспорт.
20 января 2020 года при попытке вылететь в Лондон в аэропорту Борисполь правоохранители задержали экс-главу корпорации “Укрбуд” Максима Микитася, вышедшего под залог из СИЗО.
Читайте: Максим Микитась обещает рассказать кто стоит за уничтожением “Укрбуда” (документ)
Ранее KV писала, что бывший президент Украинской государственной строительной корпорации "Укрбуд" Максим Микитась рассказал о том, какую роль замглавы Офиса президента Олег Татаров сыграл в истории с банкротством компании.
Читайте: Микитась рассказал о роли замглавы ОП Татарова в “Укрбуде”
Фото: Цензор. НЕТКиевVласть
29 грудня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
У цьому році завершився перший етап шестирічної реформи децентралізації. Київщина пройшла її не без спротиву, бурхливих скандалів і великих надій. На регіон ще чекає розподіл фінансових ресурсів і повноважень у 69 громадах. Про плюси, скандали та перспективи децентралізації – в підсумковому матеріалі KV.
Як повідомляла KV, загалом за шість років децентралізації в Київській області було створено добровільно 24 громади і за оновленим Перспективним планом утворено восени ще 45.
Реформа децентралізації передбачала передачу повноважень та фінансів на їх реалізацію від центральної влади на місця. Децентралізація обіцяла жителям комфорт, доступність адмінпослуг, медицини, освіти, збільшення можливостей самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проте реформа почалась не з об'єднання, а з реформи медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Це згодом і призвело до політичних негараздів на місцях. Території були недостатньо проінформовані і не розуміли: з ким об’єднуватися і навіщо. Сільради не бачили перспектив розвитку в об’єднанні і просто займали вичікувальну позицію. Території, де ж прийняли рішення на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін. Більшості знадобився не один рік, аби стати на шлях об’єднання та розпочати ці процеси.
Центральна влада також виявилася неготовою до втрати контролю на місцях. На практиці, більшість засад, так і залишилися обіцянками. У створених громадах жалілися, що не в повній мірі забезпечувалися делеговані повноваження, передача фінансового ресурсу. Крім того, є й досі складні процеси в міжбюджетних відносинах. Головним стимулом до об’єднання було одержання права на розпорядження землею за межами населених пунктів, але тергромади і досі вибивають обіцяні гектари у Держгеокадастрі. Згодом влада дійшла і до порушення принципу добровільності, що викликав чергову хвилю обурення серед мешканців. Громади наділили обов’язками, але обіцяної фінансової спроможності більшість досі так і не відчули.
Не була рівною реформа і на законодавчому рівні. До кінця липня уряд мав затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації, але публічні обговорення тривають і досі. Та сама історія – із законом про місцеве самоврядування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Примусово об’єднані
Цьогоріч Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації. Експерти стверджували, що головне гальмо реформи – пристолична зона. Адже на Київщині сконцентрована найбільша кількість багатих сіл і селищ, і тому їм важче об'єднатися: є що ділити і що втрачати. Тож і 2020 рік тут продовжився із протистоянь та небажання територій об’єднуватися.
Зрештою Уряд запустив механізм примусової децентралізації, прийнявши зміни до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад". З урахуванням прийнятих змін, об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і відбуватися тільки за Перспективним планом. А він передбачав створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.
Тож противники об’єднань з містами взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, оббиваючи пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад і вимагаючи зберегти право на добровільне об’єднання.
Так, Петропавлівська і Софіївська Борщагівки виступили проти об'єднання з Вишневим та столицею, а 12 сіл Переяслав-Хмельницького району – проти Переяслава, відстоюючи потенційну Гайшинську громаду та приєднання до Студеників. Півроку запекла боротьба тривала між Студениками та обласною владою щодо одержання згоди на приєднання до громади сіл Пристроми, Строкова і Семенівка. Справа навіть дійшла до суду.
Села Миронівського та Кагарлицького районів протестували проти Ржищівської ОТГ і мали намір шукати справедливості вже у суді. А Гореницька сільрада Києво-Святошинського району погрожувала перекривати дороги у разі насильницького об'єднання із Білогородкою. Обурення набуло суспільного резонансу, яке транслювали на всеукраїнських ЗМІ. Не поспішали села приєднуватися і до Обухівської громади. А ось, наприклад, Пилипівська та Скригалівська сільради навпаки, прагнули увійти до Фастівської міської ОТГ, а не до Кожанської селищної тергромади. Продовжилися у 2020-му і судові процеси села Забір’я, які доводили неправомірність рішень місцевої сільради щодо приєднання до міста Боярка.
У одній редакції Перспективний план передбачав створення лише 29 громад, тож паралельно із боротьбою проти насильницького об'єднання розпочалися диспути щодо збільшення ОТГ до 72-х. На це сподівалася більша частина потенційних громад, які могли бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська Рокитнянського району, Шкарівська Білоцерківського району, Борівська Фастівського району, Березівська Макарівського району, Гоголівська Броварського району, Княжицька Києво-Святошинського району, Мирненська Бориспільського району тощо. Більшість із них мали необхідний пакет документів і бюджет, але вони постійно одержували відмови на об’єднання з області.
Та ще більше громад було, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Через затягування процесу із проєкту змін нового плану взагалі виключили і деякі ОТГ, які були передбачені Планом ще у 2015 році.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого і включав 69 ОТГ. Та затвердив Кабмін оновлений план лише у травні. Кабмін додав до існуючих 24 ОТГ ще 45. У результаті – понад 20 громад опинилися таки поза Планом. Ще близько 24 громад, у порівнянні з планом 2015 року, були погоджені без змін, 33 громади зазнали змін та розширилися, а у деяких склад ОТГ виявився взагалі урізаним. Декому вдалося домогтися приєднання бажаних сіл. Затверджений остаточний варіант плану спричинив неабиякий розголос навколо цієї теми в соцмережах. Гучні овації перемоги переплелися з обуреними відгуками тих, чиї інтереси Уряд так і не врахував при формуванні складу громад. Ті ж, чию думку при розподілі таки проігнорували, припинили мітинги і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планували виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Та план по Київській області прийняли із можливістю коригування. І з рештою було змінено конфігурації ще п’яти громад саме у Києво-Святошинському районі. Цей район став одним із найбільш проблемних, який зустрів реформу децентралізації з найбільшим опором. У результаті Ірпінська громада розширилися за рахунок зменшення території Немішаївської громади, Білогородській ОТГ додали дві сільради, а Вишневому вдалося відвоювати злиття з Крюківщиною. Але і цим варіантом виявилися задоволені не всі.
Реформа в дії
На початку року аналіз дохідної частини бюджетів тергромад Київської області за 2019 рік продемонстрував, що виконати планові показники минулого року вдалося лише одиницям. У загальнодержавному рейтингу до фінансово спроможних громад потрапили лише Миронівська, Студениківська, Великодимерська і Бучанська ОТГ. Загалом же для існуючих громад 2020-й став роком фінансових випробувань.
Перегляд Перспективного плану затягнувся і частина громад Київщини переваги децентралізації на собі так і не відчула. Новоутворені поза Планом у грудні 2019 року Калинівська і Зазимська громади у результаті не були визнані спроможними. Їх позбавили можливості перейти у 2020 році на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і залишили без грошей, обіцяних реформою. Без власних бюджетів цьогоріч продовжили жити у режимі економії й утворені ще в 2018 році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська тергромади. Вони не одержували ПДФО, податки продовжували надходити в райони, а бюджет ОТГ складався з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Вони не мали можливості взяти на себе повноваження і надавати всі послуги як громада.
В умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. У результаті секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування, а реформа децентралізації одержала своєрідний "стоп". Бюджети громад ледь витримували навантаження: скорочувалися кошти на утримання інфраструктури та низку бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам нічим було платити за опалення, світло та за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви були кинуті на підтримку медзакладів.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Не вистачило цьогоріч у громад і грошей на відкриття та утримання центрів з надання адмінпослуг.
Районування
Упродовж року громади Київщини відстоювали також ліквідацію районних рад, запевняючи, що вони давно втратили свій функціонал. Протестували і проти розподілу регіону на так звані укрупнені райони.
За звання райцентру боролися Бородянка та Ірпінь, Вишгород. Розділення Київщини на райони спричинило у регіоні мітинги і розбірки. До протистоянь у битві районів додались Буча та Васильків. Зрештою Уряд надав статус адмінцентрів Бучі, Борисполю, Фастову, Броварм, Обухову, Вишгороду та Білій Церкві. Втрату повноважень та позбавлення статусу районні ради Київщини також сприйняли без ентузіазму.
Законодавчі новели
Гучною у 2020 році стала ініціатива Парламенту внести зміни до Бюджетного кодексу України. Декларувалося – щоби звільнити ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. Громадам пообіцяли передати значний відсоток ПДФО, ренту, акцизи, місцеві збори і передати нарешті майно райрад та РДА. Нібито громади мають одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ.
До бюджетних змін додалися зміни до Земельного кодексу. Вони дозволили громадам змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію. І в 2020-му більшість ОТГ уже почали створювати власні органи містобудування.
Згодом Мінрозвитку громад та територій представило на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства. Оновлений податковий кодекс обіцяє зростання бюджетів ОТГ та право на регулювання податків.
Але і ці всі законодавчі зміни сприймалися на місцях з великим скептицизмом. Адже на практиці ОТГ одержали мізерні наповнення бюджетів замість обіцяних реформою багатств.
Депутати ВРУ також схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Київщина обурилася: новації призведуть лише до тотальної партизації рад. Місцеве самоврядування штурмувало Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарку.
Наступним етапом децентралізації тут стало питання утворення інституту старост. Найбільшого занепокоєння на місцях викликало те, що старост обиратимуть радою, а не на прямих виборах. На Київщині ще досі тривають сесії, на яких затверджуються кандидати на ці посади. Наразі знову гостро постало питання повноважень старост та їхнього статусу, адже й досі тривають обговорення змін ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Вже рік як ВРУ вивчає і законопроєкт, який передбачає механізми одержання громадами у власність землі за межами населених пунктів. Та і сам процес передачі обіцяної землі громадам відбувається досить неспокійно. У громадах же бояться, що доки схвалять необхідні законодавчі норми, Держгеокадастр роздасть задешево залишки землі.
Стратегія розвитку
Після об’єднання громади Київщини також взялися і за пошук коштів на розвиток. У цьому громадам мала допомогти розробка Стратегії розвитку громад на майбутні 5-7 років. Здебільшого громади розраховують на зовнішню фінансову підтримку або розробку нових проєктів, які дозволять залучити на територію інвесторів чи сталі надходження. Звичайно, на першому плані в ОТГ – це розвиток медицини, культури, освіти, інфраструктури та благоустрій території. Але робили громади і ставки на проєкти, які мали допомогти їм зрештою збагатитися.
Так, Миронівська громада планує заробляти кошти за рахунок розбудови водолікарні, науки та інвестицій. А Бородянська ОТГ – за рахунок фінансових донорів. Серед масштабних її проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. Студениківська ОТГ одним із пріоритетів визначила запровадження банку землі, планує провести інвентаризацію землі і Великодимерська ОТГ. Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал. Баришівка же мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини, а Пісківська ОТГ планувала одержати статус популярного курорту Київщини.
Амбітні плани і в Обухова – створити європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій і витратити на це понад півмільярда гривень. Бучанська ОТГ також направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури. А ось у Фурсівській ОТГ з допомогою Стратегії розвитку планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та через Covid-19 коштів на розвиток громади цьогоріч не вистачало. Шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд і Узинська ОТГ.
Точка зору
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко:
В Україні відбулася найголовніша реформа країни – територіальна організація влади із передачею відповідальності із верхнього рівня до громад. Реформу започаткували ще при минулому керівництві Порошенка, Гройсмана, Яценюка та продовжила нинішня влада. Суть реформи – створити фундамент повноважень, ресурсів, відповідальності, підвищити якість надання послуг та рівень інфраструктури, наблизити владу до людей, дотримуючись принципу субсидіарності у рамках Європейської хартії. І це – вдалося, хоч на практиці передані ще і не всі ресурси. Так, одні території не хотіли об’єднуватися, тормозили ці процеси, як в Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Володарському Таращанському районах тощо. Але всі вони нині мають перспективи розвитку. Залишаються проблеми в Броварах, де мають відбутися повторні вибори. Прийнято рішення ЦВК про перерахунок голосів у Гостомельській громаді. Є проблеми по Ржищівській ОТГ.
Важливо розуміти – це лише перший етап реформи. Сьогодні вже не має терміну "об'єднана громада", є лише поняття "громада", затверджений Перспективний план. Наступний крок – становлення і розвиток утворених громад. І тут є проблеми, починаючи від браку кадрів та закінчуючи управлінням громад. У новостворених районах вже є проблеми із затвердженням бюджетів на 2021 рік. Цей новий етап надважливий, адже необхідно закріпити цю реформу внесенням змін до Конституції України. Необхідна і поява нового інституту нагляду, який представлятиме державу. Я – "за" утворення префектів і цю інституцію президент повинен зберегти. Важливим є і прийняття в новій редакції закону "Про місцеве самоврядування", де ще залишається відкритим питання призначення старост. Особисто я був прихильником залишити цей інститут виборним і щоб старости були у складі виконавчого комітету.
Залишаються проблеми не лише нормативно-правового забезпечення, а й передачі ресурсів і комунального майна від районів до громад, розмежування повноважень, одержання доступу до земельних ресурсів. У громадах проблема №1 – утримання медицини.
Закон про добровільне об’єднання – чинний. З урахуванням практики, проблем соцекономічного розвитку громади надалі можуть шукати більш досконалі формати об’єднання, аби збільшувати земельний ресурс і бюджет. Є вже такі приклади політичної волі в Броварському районі. Але процедура проходження реорганізації залишається, як і необхідність внесення змін до Перспективного плану. Закон про співробітництво також може допомогти громадам об’єднати зусилля для спільного розвитку.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних спорудПроєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Фото: колаж KVКиевVласть
28 грудня 2020 г. 20:26
Раздел: Новини
Фонд Вадима Столара закупив 130 нових ліжок, матраци та меблі для Олександрівської лікарні в Києві
Директор Благодійного Фонду Вадима Столара та депутат Київради Михайло Наконечний (на фото) разом з депутаткою Київради від ОПЗЖ Юлією Уласик передали гуманітарну допомогу Олександрівській лікарні у Києві.
Про це KV стало відомо з повідомлення директора Фонду у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Михайло Наконечний зазначив, що Фонд надав лікарні нові ліжка, меблі та засоби індивідуального захисту для лікарів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Ми передали медичному закладу 130 нових ліжок, велику кількість матраців та меблі до кожного ліжка”, – розповів Наконечний.
Фонд Вадима Столара допомагає лікарням не вперше. Лише протягом 2020 року, за словами Михайла Наконечного, Фонд надав близько 15 мільйонів гривень допомоги лікарням, за які медики придбали засоби індивідуального захисту, апарати ШВЛ, медикаменти та інші необхідні речі.
“Програма з надання гуманітарної допомоги від Фонду Вадима Столара триває, і лікарні й надалі отримуватимуть необхідне обладнання, медикаменти та засоби індивідуального захисту”, – підсумував директор Фонду.
Читайте: Рабинович: Степанов должен ответить по закону за разворованный ковидный фонд
Фото: Фейсбук Михайла НаконечногоКиевVласть
28 грудня 2020 г. 19:37
Раздел: Вибори
“ЗА Майбутнє” спростовує інформацію про підкуп у Броварах: продуктові набори готували до відправки на схід
Днями активісти від Броварської місцевої політичної організації “УДАР” знайшли на одному з приватних місцевих складів продуктові набори у пакетах із символікою партії “За Майбутнє”. Активісти почали підозрювати, що наїдки можуть бути використані для підкупу виборців. Броварський осередок “За майбутнє” ці підозри спростовує і заявляє – продуктові набори призначалися для відправки солдатам ЗСУ на схід.
Про це KV стало відомо із заяви Броварського осередку партії "ЗА Майбутнє". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У заяві йде мова про те, що мережею почала поширюватися інформація щодо продуктів у брендованих пакетах "ЗА Майбутнє", які були виявлені 26 грудня у приватному приміщенні в Броварах.
“У приміщенні магазину, що належить Олені Дудар – доньці відомого забудовника та першому номеру в списку партії “За майбутнє“, кандидатом від партії “Удар” було виявлено близько тисячі продуктових пайків у пакетах брендованих логотипом партії. До складу пайків входили: борошно, шоколадні цукерки, зефір, макарони, цукор, олія”, – говориться у повідомленні місцевих ЗМІ. На місце була викликана поліція.
У броварському осередку партії пояснили: пакети призначалися для відправки бійцям, що беруть участь в Операції об’єднаних сил (ООС) на сході України. І заявили, що вриватися до складу, який належить приватній особі, є не меншим порушенням Закону.
“Приміщення, де знайдені ці пакети, знаходиться в користуванні у приватної фізичної особи. Будинок, в якому розміщене це приміщення, збудований будівельною компанією, яку очолює кандидатка в депутати Броварської міської ради від партії "ЗА Майбутнє" Олена Дудар. Користувач приміщення є непублічною особою. Тривалий час він підтримує наших військовослужбовців і волонтерів, які допомагають українцям, що проживають у зоні проведення АТО/ООС. Продукти, виявлені місцевою активісткою, якраз готувались до відправлення на схід і вже прямують у село Зайцеве в Донецькій області. Там вони будуть розподілені між місцевими жителями і військовослужбовцями. Волонтери пояснили призначення цих продуктів і питань щодо цього у правоохоронних органів більше немає. Тож наголошуємо, що продукти, виявлені у Броварах у пакетах під брендом “ЗА Майбутнє”, зібрані з метою їх відправки у зону АТО/ООС”, – заявили в осередку.
“Також наголошуємо, що партія у жодному випадку не буде толерувати нечесних і незаконних дій кандидатів, що йдуть на вибори від нашої політсили. Тому ми вдячні за привернення уваги до цього інциденту, оскільки вважаємо, що усі дії представників нашої партії мають бути прозорими і не викликати сумнівів у їхній законності. У нас, зокрема, не залишилось сумнівів щодо порядності нашої кандидатки у Броварах Олени Дудар” – підкреслили у броварській місцевій політичній організації “За Майбутнє”.
Як раніше повідомляла KV, 14 листопада ц.р. Шостий апеляційний адміністративний суд своїм рішенням залишив в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 листопада по справі № 320/11151/20, яким вибори мера і міськради Броварів визнані не відбулися і розпущений попередній склад Броварський ТВК. Позов до суду подав кандидат в мери Броварів Андрій Саук, до якого в приєднався нинішній мер міста Ігор Сапожко.
Читайте: Повторні вибори мера і міськради Броварів відбудуться 17 січня 2021 року
Фото: Бровари 24КиевVласть
28 грудня 2020 г. 12:03
Раздел: Новини
Кличко упрекнули в несоблюдении карантинных ограничений на церемонии открытия главной елки страны
Депутат Киевсовета Вадим Сторожук потребовал от мэра Киева Виталия Кличко пояснить, почему на церемонии открытия главной новогодней елки страны были проигнорированы карантинные ограничения, а также сообщить, нет ли у столичного руководства какого-то альтернативного видения действующим карантинным мероприятиям.
Об этом идет речь в материале KV “Елка и карантин. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (14-20 декабря 2020 года)”
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Первый заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил Киевского городского голову сообщить, почему при открытии главной елки страны не соблюдались карантинные ограничения.
“19.12.2020 года в Киеве состоялась церемония открытия главной елки страны, во время которой, как следует из размещенных в средствах массовой информации фото- и видеоматериалов, не было организовано никаких карантинных мероприятий”, – говорится в депутатском обращении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Сторожук напомнил, что соблюдение соответствующих мероприятий предусмотрено законом "О защите населения от инфекционных болезней", законом “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленных на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)” и постановлением Кабмина от 9 декабря 2020 №1236 “Об установлении карантина и введении ограничительных противоэпидемических мероприятий с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2”.
Сторожук попросил Виталия Кличко озвучить, совпадает ли видение столичных властей относительно соблюдения карантинных мероприятий с теми, что прописаны в действующих нормативно-правовых актах. Либо же это видение является альтернативным.
Читайте: Новогодние локации Киева будут закрывать из-за несоблюдения противоэпедимических правил
Фото: nitrocdn.comКиевVласть
28 грудня 2020 г. 11:00
Раздел: Тексти
Столичные Позняки упорно застраивают жильем вместо садиков и школ
Несмотря на отсутствие разрешения на строительство, утвержденного ДПТ, ощутимый вред для соседних домов и ожесточенное сопротивление местных жителей, ООО “Офисный центр “Позняки” не оставляет попыток построить новые жилые высотки по ул. Драгоманова, 31-з. На сегодня открыто уголовное производство по факту предположительно незаконного изменения целевого назначения этой земли, а в Киевсовете зарегистрирован проект решения о расторжении договора аренды участка. Но не факт, что стройку в итоге запретят. Фирма-арендатор, похоже, имеет влиятельных покровителей из числа депутатов Киевсовета и Верховной Рады. В КГГА застройщикам помогают как могут: подыграли с изменением целевого назначения участка, выдали сомнительные ГУО и аж до конца апреля 2021 года оформили карточку на нарушение благоустройства.
Как стало известно KV, 10 декабря 2020 года депутат Киевсовета Григорий Маленко (фракция “Голос”) зарегистрировал в горсовете проект решения о расторжении договора аренды земельного участка по ул. Драгоманова, 31-з (08/231-115/ПР).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Данный договор был заключен между Киевсоветом и ООО “Офисный центр (ОЦ) (*) “Позняки” еще 11 ноября 2015 года. Основанием для расторжения соглашения Григорий Маленко указывает невыполнение арендатором обязанностей по застройке участка (кадастровый номер 8000000000:90:003:0045) в течение 3 лет, что было установлено пунктом 8.4 упомянутого договора.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Каковы перспективы у такой инициативы – пока непонятно. Ведь еще в июле 2020 года на этом участке появилась строительная техника и местным жителям стало известно, что в ближайшем будущем здесь могут быть построены два 24-этажных жилых дома. Следовательно, застройщик может использовать данный факт как свидетельство того, что он выполняет или хотя бы пытается выполнять условия арендного договора.
Между тем, на данный момент известно, что общественность Позняков (Дарницкий район) выступает категорически против данного строительства. Местные жители даже создали сайт “Незаконная застройка Драгоманова, 31-з”, на котором перечислены все нарушения при проведении данных работ, а именно:
на участке отсутствует паспорт объекта (доска с информацией о проекте застройки);
предоставленные в 2015 году ГУО противоречат Генплану Киева;
никто не спрашивал мнение местных жителей по поводу этой стройки;
тень будущей застройки будет падать на находящийся рядом лицей №315 весь день, что противоречит государственным строительным нормам (ГСН, ДБН);
отсутствуют расчеты влияния нагрузки 2-х новостроев на песчаные почвы и, соответственно, на стабильность зданий двух соседних объединений совладельцев многоквартирных домов (ОСМД);
отсутствует разрешительная документация на размещение вблизи водоема (Лебединое озеро, – KV) двух 24-этажных многоквартирных домов;
под видом подготовительных работ на этом участке фактически проводятся строительные работы;
целевое назначение этого земельного участка было изменено на непонятных основаниях и т.д.
Противники застройки подсчитали, что будущий ЖК, название которого пока неизвестно, ставит под угрозу 610 квартир, несет опасность для 1510 местных жителей, а 1510 школьников рискуют здоровьем из-за нарушений при данном строительстве. При этом, указывают местные жители, никто из тех, кто нарушал и нарушает закон, до сих пор не наказан.
По информации жителей Позняков, строительство будет происходить под брендом строительной компании “Ковальская”. На сайте этой компании отсутствует упоминание ЖК по указанному адресу, пока нет информации о заказчике или девелопере данного ЖК и на сайте ЛУН.
Запретные разрешения
Как сообщается на сайте “Незаконная застройка Драгоманова, 31-з”, согласно Генеральному плану Киева, земельный участок по ул. Драгоманова, 31-з входит в зону общественной застройки. Генплан в этой части с момента его утверждения не менялся. Отмечается, что с 2005 года по 2013 год целевое назначение этого участка было “для строительства объекта социально-бытового назначения”.
22 мая 2013 года Киевсовет решением №438/9495 разрешил ООО “ОЦ “Позняки” разрабатывать проект землеустройства для отведения данного участка – теперь уже под строительство, эксплуатацию и обслуживание административного здания.
9 октября 2014 года Киевсовет своим решением №300/300 передал ООО “ОЦ “Позняки” в аренду земельный участок площадью 0,3025 га на ул. Драгоманова, 31-з для строительства, эксплуатации и обслуживания административного здания. Срок аренды должен был составить 10 лет. При этом, на момент принятия этого решения ООО “ОЦ “Позняки” имело в собственности некое недостроенное здание на этом участке: по данным сайта “Незаконная застройка Драгоманова, 31-з”, объект был куплен в 2012 году у ООО “КЖСК”.
Не успели стороны заключить договор аренды земли, как 23 июля 2015 года Киевсовет решением №914/1778 изменил целевое назначение этого участка, разрешив строить на нем вместо административного здания жилищно-отельный комплекс. В этом решении было указано, что основанием для изменения целевого назначения стало письмо Департамента градостроительства и архитектуры КГГА и “техническая документация по землеустройству относительно установления (восстановления) границ земельных участков в натуре (на местности)”.
Спустя четыре месяца после изменения целевого назначения участка, 19 ноября 2015 года, между Киевсоветом и ООО “ОЦ “Позняки” был заключен договор аренды данной земли – как раз-таки под “строительство, эксплуатацию и обслуживание жилищно-гостиничного комплекса”.
Буквально через три дня после подписания договора аренды, 22 ноября 2015 года, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА выдал ООО “ОЦ “Позняки” ГУО под №944/15/12/009-15 на проектирование строительства ЖК с подземным паркингом на ул. Драгоманова, 31-з.
Согласно документу, на этом земельном участке можно проектировать строительство двух домов – 8 и 25 этажей. Общая площадь застройки должна составить 2195,86 кв. м, а общее количество квартир в ЖК – 223. При этом, в ГУО сообщается, что, согласно Генплану, этот участок входит в зону многоэтажной жилой застройки (напомним, по данным общественности, он входит в зону общественной застройки. – KV). Также в ГУО было зафиксировано, что целевое назначение участка проектирования – “для строительства, эксплуатации и обслуживания жилищно-отельного комплекса”. Примечательно, что на момент выдачи ГУО и по состоянию на сегодняшний день не существовало и не существует ДПТ данной территории.
Спустя год, 11 ноября 2016 года, Государственная архитектурно-строительная инспекция (ГАСИ) зарегистрировала для ООО “ОЦ “Позняки” декларацию № КВ030163162351 о начале подготовительных работ для строительства ЖК на ул. Драгоманова, 31-з. Согласно документу, за технический надзор при проведении этих работ несет ответственность Антон Головко. В документе не был указан подрядчик.
По информации из открытых источников, отсутствие подрядчика в декларации о начале подготовительных работ свидетельствует о том, что работы должны проводиться хозяйственным способом – силами самого заказчика. В то же время, по информации сайта “Незаконная застройка Драгоманова, 31-з”, генеральным подрядчиком было определено ООО “СК “Азур Групп” (**).
Весной 2017 года жители Дарницкого района решили заняться спасением этого земельного участка. Тогда общественность начала подготовку местной инициативы о его изъятии в коммунальную собственность и выкупе находящегося на участке недвижимого имущества для общественных нужд. Также жители района хотели, чтоб в городской градостроительной документации этот участок значился “для строительства дома детского творчества или корпуса начальной школы, других объектов социальной инфраструктуры”. Основанием для этого, по мнению общественности, является недостаток таких объектов инфраструктуры в Дарницком районе.
24 июля 2017 года депутат Киевсовета Сергей Крымчак (фракция “Единство”, на фото справа), возглавлявший в Киевсовете рабочую группу, которая занималась указанным вопросом, подал проект решения об осуществлении мероприятий по реализации данной инициативы (08/231-1686/ПР от 24 июля 2017 года).
Утверждение этого документа положило бы начало для возможного создания столичной горгосадминистрацией социальной инфраструктуры на ул. Драгоманова, 31-з: проект решения предполагал, что КГГА должна была провести переговоры о выкупе у ООО “ОЦ “Позняки” недвижимого имущества на этой земле, установить максимальную этажность для любых “будущих” зданий на этом участке на уровне 12 этажей и т.д. Но в итоге Киевсовет такое решение не принял.
Читайте: Жители Позняков и Крымчак хотят выкупить недостроенную высотку и устроить там детсад
Местные жители указывают на то, что на самом деле Сергей Крымчак присвоил себе инициативу общественности и “остановил” ее реализацию. Общественность уверена: Крымчак является одним из лоббистов данной застройки.
Читайте: НАБУ задержало депутата Киевсовета Сергея Крымчака
11 октября 2018 года тогдашний замглавы КГГА Александр Спасибко и Департамент градостроительства и архитектуры КГГА зарегистрировали в Киевсовете проект решения об утверждении ДПТ в границах проспекта Петра Григоренко, улиц Анны Ахматовой, Драгоманова, Ревуцкого, проспекта Бажана в Дарницком районе (08/231-3540/ПР). В данном проекте, в частности, было зафиксировано, что на земельном участке по ул. Драгоманова, 31-з площадью 0,3 га планируется строительство одного 12-этажного жилого дома. На данный момент этот ДПТ, как сообщалось выше, не утвержден.
Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков
5 марта 2020 года ГАСИ зарегистрировала для ООО “ОЦ “Позняки” изменение данных в декларации о начале подготовительных работ (документ № КВ050200650697). С чем была связана необходимость изменения данных, не сообщается. В “новом” документе указано “новое” лицо, которое ответственно за технический надзор при проведении подготовительных работ – Артем Кожух.
Через полтора месяца, 29 апреля 2020 года, Департамент городского благоустройства КГГА выдал ООО “ОЦ “Позняки” контрольную карточку на временное нарушение благоустройства на указанном участке и его восстановление. Документ был оформлен в связи с тем, что заказчик планировал установить строительный забор на период проведения подготовительных работ по строительству ЖК. Срок действия контрольной карточки – до 29 апреля 2021 года.
Вскоре после этого, 13 августа 2020 года, Киевская местная прокуратура №10 (прокуратура Шевченковского района) открыла уголовное производство №42020101100000149 по факту возможного совершения должностными лицами КГГА преступления при изменении целевого назначения участка по ул. Драгоманова, 31-з. В прокуратуре считают, что чиновники столичной горгосадминистрации с целью получения неправомерной выгоды, без проекта землеотвода и вопреки Генплану, предоставили документы, которые послужили основанием для принятия упомянутого выше решения Киевсовета №914/1778 от 23 июля 2015 года.
Предварительная правовая квалификация данного преступления – ч.2 ст. 364 УК Украины (злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия). Заявителем выступило ОСМД “Драгоманова, 31-б”. Расследованием должно заниматься Шевченковское управление Нацполиции Киева. На данный момент неизвестно, на каком этапе находится следствие: в Едином госреестре судебных решений отсутствует информация о проведении любых следственных действий по этому делу.
Бенефициары беззакония
По данным аналитической системы Youcontrol, киевское ООО “ОЦ “Позняки” было зарегистрировано в январе 2012 года. Учредителем и руководителем компании значится житель столицы Игорь Пшечук.
Отметим, с 2012 года по 2016 года руководителем и учредителем ООО “ОЦ “Позняки” значился Виталий Пузийчук – брат нардепа нынешнего IX созыва Андрея Пузийчука (на парламентских выборах в 2019 году был избран от “ВО “Батькивщина”, №21 избирательного списка, на фото слева). Примечательно, что на данный момент Андрей Пузийчук также возглавляет временную следственную комиссию (ВСК) по вопросам расследования фактов коррупции в органах государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК), которая была создана Верховной Радой в сентябре 2020 года.Читайте: Цезий-137 и мнимая реконструкция: киевляне бунтуют против ЖК, который возводит брат нардепа от “Батькивщины”
C 2017 года по 2018 года одним из учредителей ООО “ОЦ “Позняки” значилось ООО “Фундамент Девелопмент”. По данным Youcontrol, эта компания входит в группу “Фундамент”, которая специализируется на строительстве объектов жилищного, социального и административного назначения и т.д. В состав группы входит более 10 компаний, которые обеспечивают полный цикл производства и обслуживания недвижимости. Ключевыми лицами этой группы значится ее генеральный директор Алексей Медведев и упомянутый выше Андрей Пузийчук.
Столичное ООО “СК “Азур Групп” было создано в октябре 2010 года. Конечным бенефициаром компании значится жительница пгт Александровка Кировоградской области Татьяна Ульянченко, руководителем – Валерий Гулый. По данным Youcontrol, данная фирма также имеет отношение к группе “Фундамент”.
ООО “СК “Азур Групп” значилось подрядчиком строительства скандального ЖК “Толбухина” (“Грин Ярд”) на ул. Толбухина (Нивки, Шевченковский район). Девелопером проекта, который на данный момент заморожен, выступал упомянутый “Фундамент”. Как известно, земля под этим “несостоявшимся” ЖК еще в 2010 году, во времена мэрства Леонида Черновецкого, возможно, незаконно была выведена из коммунальной собственности частным лицам, которые имеют отношение к депутату Киевсовета Сергею Крымчаку. Этот факт послужил поводом для уголовного производства, которое на данный момент рассматривает Высший антикоррупционный суд Украины.
Читайте: Коронавирус в помощь: суд третий год не может вынести приговор депутату Сергею Крымчаку
Напомним, с 1 ноября 2016 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА воглавляет Александр Свистунов. Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года руководит Петр Оленич.
* ТОВ “Офісний центр “Позняки (код ЄДРПОУ: 38077991);
** ТОВ “БК “Азур Груп” (код ЄДРПОУ: 37312682).
Фото: коллаж KVКиевVласть
28 грудня 2020 г. 08:00
Раздел: Тексти
Год разочарований и потерь усилил готовность граждан к досрочным выборам президента и Верховной Рады - результаты соцопросов
Главным негативным событием 2020 года ожидаемо стала пандемия коронавируса. В целом уходящий год оценивается как негативный. Даже распиаренная “Большая стройка” президента Владимира Зеленского набрала всего 10,5% положительных оценок от респондентов. Все ведущие политики страны уже в отрицательной зоне по доверию. И все больше людей готовы к досрочным выборам и президента, и Верховной Рады (ВР).
Об этом KV стало известно из результатов соцопросов, проведенных социологической группой “Рейтинг” и Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива совместно с Киевским международным институтом социологии (КМИС).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Если бы в ближайшее время проходили президентские выборы, то, по данным “Рейтинга”, больше всего голосов в первом туре получил бы Владимир Зеленский. С существенным отрывом от первого месте и практически “нос в нос” второе и третье места заняли бы, соответственно, народные депутаты: пятый президент и лидер “Европейской солидарности” Петр Порошенко, а также сопредседатель “Оппозиционной платформы – За жизнь” (ОПЗЖ) Юрий Бойко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Четвертое место поровну поделили бы народные депутаты: сопредседатель ОПЗЖ Виктор Медведчук и лидер ВО “Батькивщина” Юлия Тимошенко. (24,5% всех опрошенных и 26,5% тех, кто примет участие в выборах и определился, за кого голосовать).
Кандидат
%, все опрошенные
%, намерен принять участие в выборах и определился с выбором
Владимир Зеленский (“Слуга народа”)
24,0
28,0
Петр Порошенко (“Европейская солидарность”)
13,0
19,3
Юрий Бойко (“ОПЗЖ”)
9,1
17,2
Юлия Тимошенко (ВО “Батькивщина”)
8,8
7,7
Виктор Медведчук (“ОПЗЖ”)
6,9
7,7
Владимир Гройсман (“Украинская стратегия Гройсмана”)
5,8
6,4
Игорь Смешко (“Сила и честь”)
5,4
6,0
Дмитрий Разумков (“Слуга народа”, спикер ВР)
3,7
4,1
Анатолий Гриценко (“Гражданская позиция”)
2,6
3,0
Олег Ляшко (“Радикальная партия”)
3,3
3,6
Сергей Притула (“Голос”)
2,7
2,9
Виталий Кличко (“УДАР”)
2,0
2,2
Олег Тягнибок (“ВО “Свобода”)
1,9
2,2
Другой кандидат
3,8
4,2
Не буду участвовать в выборах
5,2
-
ТРУДНО СКАЗАТЬ
4,4
-
Если бы в ближайшее время проходили выборы в ВР, наибольшую поддержку избирателей получила бы партия "Слуга народа". Также в ВР прошли бы “Европейская солидарность”, ОПЗЖ и ВО “Батькивщина.
Пятипроцентный барьер также имели бы шанс преодолеть “Радикальная партия Олега Ляшко”, “Украинская стратегия Гройсмана” и “Сила и честь”.
Партия
ФДИ, 4-9 декабря 2020 года
“Рейтинг”, 16-20 декабря 2020
Центризбирком, 3 августа 2019 года
%, все опрошенные
%, намерен принять участие в выборах и определился с выбором
%, все опрошенные
%, намерен принять участие в выборах и определился с выбором
"Слуга народа" (Александр Корниенко, Владимир Зеленский)
17,5
26,5
18,8
21,1
43,16
“Европейская солидарность” (Петр Порошенко)
12,8
19,5
13,6
15,2
8,10
"Оппозиционная платформа – За жизнь" (Юрий Бойко, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович, Сергей Левочкин)
13,1
17,7
15,4
17,3
13,05
"ВО "Батькивщина" (Юлия Тимошенко)
6,2
8,8
9,7
10,9
8,18
"Сила и Честь" (Игорь Смешко)
3,8
4,8
3,4
3,8
3,82
Радикальная партия Олега Ляшко
1,5
1,9
4,3
4,8
4,01
Всеукраинское объединение "Свобода" (Олег Тягнибок)
1,8
2,9
3,0
3,4
2,15
"Партия Шария" (Ольга Бондаренко, Антонина Белоглазова)
2,2
2,5
3,0
3,4
2,23
"Голос" (Кира Рудик)
1,4
2,3
3,1
3,5
5,82
"Украинская стратегия Гройсмана" (Владимир Гройсман)
2,8
3,8
4,2
4,8
2,41
"За майбутнє" (Игорь Палица)
1,2
1,6
3,8
4,3
—
"Наш край"
0,5
0,6
1,5
1,6
—
“Пропозиция" (Борис Филатов)
0,3
0,2
0,5
0,6
—
"УДАР Виталия Кличко"
1,0
1,3
2,9
3,3
—
Другая партия
1,7
2,1
1,9
2,1
—
Не принимал бы участия в выборах
15,7
˗
5,6
-
—
ТРУДНО СКАЗАТЬ / ОТКАЗ ОТВЕЧАТЬ
13,3
˗
5,3
-
—
Люди года
Политиком года респонденты Фонда им. Кучерива чаще всего называют действующего президента Владимира Зеленского (14,5%), но он же возглавил и народный рейтинг “неудачников” года (28%). К слову, в 2019 году Зеленского политиком года называли 46% опрошенных.
По иронии судьбы, второе место в обеих номинациях является предшественник Зеленского – Петр Порошенко. Политиком года его назвали 9,% респондентов, а неудачником сочли 13,8%.
25,9% не смогли назвать ни одного Политика года, а не смогли определиться с лучшим или худшим – 16,2% и 26,5% соответственно.
Рейтинг доверия среди национальных политиков также возглавляет Владимир Зеленский, но и его баланс доверия/недоверия все глубже уходит в отрицательную зону. Баланс доверия/недоверия Зеленского – минус 15%. В этом смысле лучше него даже спикер ВР Дмитрий Разумков – минус 13%.
Политик
“Рейтинг”, 16-20 декабря 2020
“Рейтинг”, 12-14 декабря 2020
Доверие, %
Недоверие, %
Доверие, %
Недоверие, %
Владимир Зеленский
41
56
43
54
Виталий Кличко
30
58
32
54
Владимир Гройсман
29
61
29
60
Дмитрий Разумков
27
40
26
34
Юлия Тимошенко
25
73
25
71
Юрий Бойко
24
55
24
55
Петр Порошенко
23
74
22
75
Премьер-министр Денис Шмыгаль
16
54
15
46
Деятельностью президента Владимира Зеленского довольны 32% опрошенных, не удовлетворены – 65%. По прочим эти показатели, соответственно, следующие:
спикер ВР Дмитрий Разумков – 30% и 51%;
Верховная Рада – 12% и 84%;
премьер-министр Денис Шмыгаль – 16% и 65%;
Кабинет министров – 12% и 79%.
Главные события
Событием, которое повлияло (*) на жизнь в 2020 году, 43% респондентов ФДИ однозначно негативно назвали пандемию коронавируса. На втором и третьем месте по частоте упоминаний и общему негативу война на Донбассе и весенний карантин. Также однозначно отрицательным событием граждане называли повышение цен на основные товары и лекарства, а также рост тарифов.
Единственным позитивным событием года респонденты считают т.н. “Большое строительство”. Но, по подсчетам научного директора ФДИ Алексея Гараня, и здесь речь идет о не более, чем 10,5% положительных оценок от всех опрошенных.
Событие
Частота упоминаний
Это событие положительное
Это событие отрицательное
Эпидемия коронавируса
43,0
0%
99,4%
Война на Донбассе
12,0
0%
99,2%
Весенний карантин (март-май)
11,5
1,3%
94,8%
Строительство автодорог в рамках “Большого строительства”
11,3
93,0%
4,8%
Повышение цен на основные товары и лекарства, рост тарифов
5,6
0%
100%
Местные выборы
2,5
Принятие закона об открытии рынка сельскохозяйственных земель
2,5
Перемирие на Донбассе (с 26 июля)
1,6
Отставка правительства Гончарука и формирования правительства шныряли
1,4
Решение Конституционного суда о неконституционности отдельных положений законов о Национальном антикоррупционном бюро, Национальное агентство по предупреждению коррупции, Уголовного кодекса (о незаконном обогащении)
1,3
Опросы из пяти вопросов от Президента Владимира Зеленского
1,2
Местные протесты против карантина
0,6
Отставка генпрокурора Руслана Рябошапки и назначения Ирины Венедиктовой
0,4
Принятие банковского (так называемого “антиколомойского”) закона
0,2
Нет таких
1,1
Другое
0,7
Затрудняюсь ответить
2,7
* Оценка событий как положительных или отрицательных приводится для тех событий, которые назвали не менее 100 респондентов; сумма процентов в оценках может быть меньше 100% – это значит, что остальные респонденты оценили это событие нейтрально.
Для сравнения, в 2019 году главные события (президентские и парламентские выборы) положительно оценили 58%.
Читайте: Аванс довіри до Зеленського: українці налаштовані оптимістично та готові ще рік почекати на покращення – результати соцопитування
Среди опрошенных “Рейтингом”, ключевыми общенациональными проблемами 37% считают коррупцию, 29% – войну на Донбассе, 29% – экономический кризис, 28% – некомпетентность власти и 21% – эпидемию коронавируса. На личностном уровне к перечисленным проблемам добавляется еще и низкое качество медицины, а проблема экономического кризиса уже возглавляет “рейтинг проблем”.
Причину возможного экономического кризиса 63% опрошенных “Рейтинга” видят в некомпетентности власти. 23% считает, что экономический упадок наступит из-за коронавируса. Еще 9% видят причиной войну на Донбассе. При этом количество тех, кто объясняют ситуацию в экономике некомпетентностью власти, за последние полгода выросло с 53% до 63%.
Главным событием года в мире 38% опрошенных ФДИ также называют начало эпидемии коронавируса и единодушно оценивают это событие негативно. Гражданские протесты в Беларуси событием года назвали 16%, из них 19% считают это событие положительным, а 71% – отрицательной. Негативная оценка этого события обусловлена скорее масштабами насилия, которое применяет режим Лукашенко к собственным гражданам.
Единственным положительным для большинства мировым событием стало появление вакцины от коронавируса.
Мировые события 2020 году в восприятии опрошенных также остались в основном негативными – только 17% назвали положительными те события, которые они считают событиями года.
Мировые события
Частота упоминаний
Это событие положительное
Это событие отрицательное
Начало эпидемии коронавируса в Китае
38,3
0,1%
99,5%
Гражданские протесты в Беларуси против Лукашенко
15,9
19,2%
71,4%
Мировой экономический кризис
9,9
0%
98,5%
Появление вакцин от коронавируса
9,2
85,4%
13,5%
Война между Арменией и Азербайджаном в Нагорном Карабахе
7,5
10,6%
87,4%
Кризис
Украинцы имеют преимущественно негативные ожидания по развитию социально-экономической ситуации в стране в 2021 году . Лишь 15% считают, что в новом году гривна станет более стабильной, 25% ожидают роста благосостояния, 12% считают возможным уменьшение тарифов. По борьбе с пандемией мнения разделились: 45% опрошенных считают, что эпидемия будет преодолена, 46% – нет.
Среди респондентов “Рейтинга” только 16% считают, что в ближайшие 6 месяцев экономическая ситуация в Украине улучшится, 32% считают, что она не изменится, и 47% ожидают ухудшения.
В целом 74% опрошенных считают, что экономическое положение в Украине ухудшилось за последние полгода, 17% полагают, что оно не изменилось, и только 7% заметили улучшение.
По финансовой ситуации в семье: 56% почувствовали ухудшение, 37% – отсутствие изменений, лишь 7% – улучшение.
Негативные ожидания украинцы имеют также и относительно наступления мира на Донбасса, улучшение ситуации с верховенством права и снижение уровня преступности. 20% верят, что 2021 на Донбассе воцарится мир, в наказание коррупционеров верят лишь 10% граждан, столько же надеется на снижение уровня преступности. 18% ожидают в 2021 году улучшение ситуации со справедливым правосудием.
25% считают, что в 2021 году досрочные выборы президента, 33% считают возможными досрочные выборы ВР, 39% считают, что вероятна смена правительства в течение 2021 года.
При этом идею отставки президента и назначения досрочных выборов главы государства респонденты “Рейтинга” скорее не поддерживают (58%), чем поддерживают (39%). С другой стороны, идею роспуска парламента и досрочные перевыборы поддерживают больше (58%), чем не поддерживают (39%). Инициативу отставки правительства поддерживают 60% опрошенных, не поддерживают – 35%.
Ожидания развития ситуации в определенной степени отличается у сторонников различных партий среди опрошенных ФДИ. Сторонники “Европейской солидарности” меньше считают возможным наступление мира на Донбассе в 2021 году (12% считают скорее возможным, 87% – нет). Среди сторонников “Батькивщины”, ОПЗЖ и “Слуги народа” около 24-29% считают возможным наступления мира в следующем году, около 60% считают, что этого не произойдет.
Около 21% сторонников “Слуги народа” считают, что в 2021 году коррупционеры будут наказаны и в Украине уменьшится уровень коррупции. Среди сторонников других партий только 5-15% считают, что это произойдет.
Социологическая группа “Рейтинг” провела опрос среди 2000 жителей Украины методом CATI (телефонные интервью) в период 16-20 декабря 2020 года, погрешность – не более 2,0%.
Фонд “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива провел опрос совместно с Киевским международным институтом социологии (КМИС) с 5 до 13 декабря 2020 года среди 2004 жителей Украины методом личного интервью, погрешность – не более 3,3%.
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (*) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%).
Благотворительная организация (БО) "Благотворительный фонд" Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (**) основана 4 сентября 2000 года. Ее руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина, нынче организацией руководит Барбелюк Светлана Борисовна.
ООО "Киевский международный институт социологии Лтд" (***) зарегистрировано 30 декабря 1992 года. Руководителем и соучредителем ООО является киевлянин Владимир Ильич Паниотто (32%). Кроме него соучредителями ООО значатся киевляне Татьяна Владимировна Пясковская (7%), Наталья Николаевна Харченко (22%), Валерий Евгеньевич Хмелько (27%) и Владимир Валерьевич Хмелько (12%). Оба Хмелько зарегистрированы по одному и тому же адресу.
Читайте: ЕС и ОПЗЖ вместе с их лидерами сражаются за второе место в рейтингах – результаты соцопросов
* ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282)
** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078)
*** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906)
Фото: коллаж KVКиевVласть
27 грудня 2020 г. 12:08
Раздел: Новини
Зеленский подписал закон о бюджете Украины на 2021 год
Президент Украины Владимир Зеленский (на фото) подписал закон “О Государственном бюджете Украины на 2021 год”, который Верховная Рада (ВР) приняла 15 декабря 2020 года.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы президента Украины Владимира Зеленского.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, доходы государственного бюджета на 2021 год составляют 1,084 трлн гривен, а расходы – 1,32 трлн гривен. Предельный объем дефицита бюджета Украины определен в сумме 246,635 млрд гривен.
С 1 января 2021 года размер минимальной заработной платы увеличится до 6 тыс. гривен, а с 1 декабря – до 6,5 тыс. гривен. Соответствующим образом будут пересмотрены расходы на оплату труда бюджетных работников.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Пресс-служба президента отметила, что в госбюджете-2021 на здравоохранение предусмотрено почти 160 млрд гривен, а на развитие образования и науки будет направлено почти 170 млрд гривен. Кроме того, расходы на национальную безопасность и оборону предусмотрены в объеме 267 млрд гривен, или 5,93% ВВП.
Как ранее сообщала KV, ВР приняла закон о государственном бюджете на 2021 год. Те, кто поддержал документ, настаивали на необходимости избежать “бюджетного хаоса” даже если показатели бюджета не вызывают оптимизма. Критики, не поддержавшие предложенную Минфином смету, упрекали правительство в том, что оно сверстало главный финансовый документ страны на следующие 12 месяцев так, что это скорее казна власти и лично президента, а не общегосударственная смета как социально ориентированный бюджет.
Читайте: Госбюджет на 2021 год принят Верховной Радой
Фото: пресс-служба президента Украины
КиевVласть
26 грудня 2020 г. 10:05
Раздел: Новини
Кличко выписал материальную помощь своему заму Густелеву для решения бытовых проблем
Мэр Киева Виталий Кличко выписал бывшему гендиректору коммунальной корпорации “Киевавтодор”, а ныне своему заместителю Александру Густелеву (на фото) материальную помощь для решения социально-бытовых проблем. Средства выделены из фонда оплаты труда аппарата Киевской горгосадминистрации (КГГА) .
Об этом KV стало известно из распоряжения № 832 столичного головы Виталия Кличко от 22 декабря 2020 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Предоставить Густелеву Александру Александровичу – заместителю председателя Киевской городской государственной администрации материальную помощь для решения социально-бытовых вопросов 2020 года в размере среднемесячной заработной платы за счет фонда оплаты труда аппарата исполнительного органа Киевского городского совета (КГГА)", – сказано в распоряжении.
Отмечается. что средства выделены согласно постановлению Кабмина от 20 апреля 2016 г. No 304 “Об условиях оплаты труда должностных лиц, руководителей и руководящих работников отдельных государственных органов, на которых не распространяется действие Закона “О госслужбе”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Как ранее сообщала KV, в 2019 году семье бывшего гендиректора КК “Киевавтодор”(*), а ныне зампредседателя Киевской горгосадминистрации (КГГА) Александра Густелева удалось получить суммарный доход в размере 1,73 млн гривен. Годом ранее семья чиновника заработала на 30% меньше.
Читайте: Зам Кличко Густелев тормозит развитие столицы, по сути уничтожая ее транспортную инфраструктуру, – Михаил Шнайдер
Отметим, Александр Густелев с 16 марта 2015 года начал исполнять обязанности гендиректора “Киевавтодора”, а с 15 апреля 2015 года Виталий Кличко назначил Густелева полноправным гендиректором КК “Киевавтодор”. 19 февраля 2020 года Кабмин согласовал назначение Густелева на должность заместителя Киевского градоначальника и распоряжением Киевского городского головы № 99 от 21 февраля 2020 год он был назначен заместителем главы КГГА переводом из КК “Киевавтодор”.
Читайте: Кличко назначил Густелева заместителем главы КГГА
На должности заместителя главы КГГА Александр Густелев обеспечивает осуществление полномочий КГГА в отрасли транспорта, содействия развитию предпринимательства и осуществления регуляторной политики в отрасли промышленности, научно-технической и инновационной деятельности, в отрасли бытового, торгового обслуживания и общественного питания, а также по управлению архивным делом и делопроизводством.
Стоит отметить, что за время работы Густелева в КК “Киевавтодор” правоохранительными органами был открыт целый ряд уголовных дел по возможным растратам и присвоению средств.
Так, правоохранители выяснили, что в 2018 году руководство КК “Киевавтодор” незаконно потратило 6,7 млн гривен на закупку контактных опор в ходе капитального ремонта дорожного покрытия бульвара Лепсе. По данным правоохранителей, должностные лица “Киевавтодора” завышали стоимость такой продукции, чтобы сэкономленные деньги шли на “откаты”.
Читайте: Коллекция уголовных дел: Нацполиция заинтересовалась сотрудничеством “Киевавтодора” с группой подрядчиков
* КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026);
Фото: KV
КиевVласть
24 грудня 2020 г. 21:00
Раздел: Тексти
Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік
Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень.
Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Початок
На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.
Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.
Фото: пресслужба Київської обласної ради
Бюджет області
Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.
Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн.
Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень.
Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів.
Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155 гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень.
У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень.
За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.
Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень.
Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину
Опозиція незадоволена
Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги.
"З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати. Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін.
Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці.
Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці
“На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко.
Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.
“Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало.
Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.
“Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.
Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.
Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова.
Аргументи більшості
“[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.
Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова.
Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами.
“Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.
Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).
Що ще ухвалили
Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки.
Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради
Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.
На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу.
Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”.
Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування.
Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР
Колаж KV
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій