За час російського вторгнення – всього лише за чотири доби – унаслідок російських обстрілів загинули шістнадцять українських дітей. Україна звертається до Європейського Союзу щодо невідкладного приєднання України до ЄС за новою спеціальною процедурою. Європа закрила небо для всіх російських літаків. Глобальний бізнес відмовляється від будь-яких зв'язків з російськими компаніями. В умовах воєнного стану учасники бойових дій – українці з реальним бойовим досвідом – будуть звільнені з-під варти та зможуть компенсувати свою провину в найгарячіших точках війни.
Про це KV стало відомо зі звернення Президента України Володимира Зеленського.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Бажаю здоров'я, українські герої! П'ята доба повномасштабної війни Росії проти народу України. Стоїмо міцно. Ми пережили за цей час стільки, скільки іншим народам може не випасти й за десятки років. Нам довго говорили, що українці в чомусь не такі. В чомусь неправильні. Що мають десятиліттями виконувати так звані “домашні завдання”. Через це ми часто не помічали, на що ми з вами реально здатні. А от зараз проявили себе на повну. І це надихає. Кожного. Кожну.
У кожній розмові з нашими партнерами я чую щиру повагу. Українці показали світу, хто ми є. І Росія показала, якою вона стала. Просто вдумайтесь: за час російського вторгнення – всього лише за чотири доби – унаслідок російських обстрілів загинули шістнадцять українських дітей. Шістнадцять! 45 діточок поранені.
Кожен злочин, кожен обстріл, які окупанти скоюють проти нас, згуртовують нас і наших партнерів ще більше. Росія не вірила в таку солідарну й потужну реакцію. Але українці змінили цю історію. Євросоюз вирішив постачати нам зброю. Ми вдячні. Вчора я говорив з Урсулою фон дер Ляєн, Президенткою Єврокомісії, про подальші, ще більш сильні кроки. Європейці усвідомлюють, що наші солдати борються за нашу державу, а отже, і за всю Європу. За мир для всіх європейських країн, за життя дітей, за рівноправність, за демократію. І це дає нам повне право зробити наступне.
Ми звертаємося до Європейського Союзу щодо невідкладного приєднання України за новою спеціальною процедурою. Ми вдячні партнерам за те, що вони поряд із нами. Але наша мета – бути разом з усіма європейцями і, головне, – бути на рівних. Я впевнений, що це справедливо. Я впевнений, що ми на це заслуговуємо. Я впевнений, що все це можливо.
Вчора говорив з президентами Португалії, Литви, зе м Макронс Пркздетом Франції, Анжее дудою Польщі. Особливо я вдячний Анджею Дуді за нашу плідну роботу. Говорив з прем'єр-міністрами Бельгії, Іспанії та Прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. Підтримка від нашої антивоєнної коаліції безумовна й безпрецедентна.
Європа закрила небо для всіх російських літаків. Глобальний бізнес відмовляється від будь-яких зв'язків з російськими компаніями. Подивимося, чим закінчиться цей тиждень для російської валюти – яким буде падіння рубля. Поки триває це злочинне вторгнення в Україну, російська держава зазнає таких збитків, ніби війна пройшла їхньою територією. Для чого це все вам? Російським матерям, російським учителям, російським підприємцям, просто звичайним людям. Для чого?
Вже чотири з половиною тисячі російських солдатів убито. Заради чого ви всі сюди прийшл? Заради чого колони вашої бронетехніки йдуть проти нас? З нашого Криму. З Ялти, Євпаторії, Судака, Сімферополя... Це ж не назви військових таборів для танкістів. Ще раз: чотири з половиною тисячі вбитих російських окупантів. Бросайте вашу технику. И уходите. Не верьте вашим командирам. Не верьте вашим пропагандистам. Просто спасите ваши жизни. Уходите.
Кожну годину ми присвячуємо посиленню нашої держави. Кожен, хто може долучитися до боротьби з окупантами, повинен це робити. Тому було ухвалено рішення – непросте з моральної точки зору, але корисне з точки зору нашого захисту. В умовах воєнного стану учасники бойових дій – українці з реальним бойовим досвідом – будуть звільнені з-під варти та зможуть компенсувати свою провину в найгарячіших точках війни. Ще з деяких людей – учасників АТО знімаються всі санкції. Ключове зараз – оборона.
Коли я йшов у Президенти, я говорив, що кожен із нас – Президент. Бо ми всі відповідаємо за нашу державу. За нашу прекрасну Україну. А зараз так сталося, що кожен із нас – воїн. Воїн на своєму місці. І я впевнений, що кожен із нас переможе.
Слава Україні!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: Українська делегація прибула на переговори з РФ
Фото: пресс-служба Офиса Президента.КиевVласть
До сил тероборони дозволено залучати патріотів віком понад 60 років, які морально та фізично готові чинити опір та перемагати ворога.
Про це KV стало відомо з повідомлення міністра оборони України Олексія Резнікова (на фото справа).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Він повідомив, що 30 годин триває повномасштабна атака Росії на нашу державу та завдяки героїзму наших захисників і захисниць Україна вистояла першу, найскладнішу добу, а окупанти понесли суттєві втрати.
"Тільки у Києві вже 18 тисяч автоматів та відповідний боєкомплект, які вже роздано і продовжуть роздаватися бійцям Сил ТрО протягом вчорашнього і сьогоднішнього дня. Бажаючих долучитись до лав Сил ТрО та зі зброєю в руках зупиняти російських окупантів зростає, а зброя надходить ще. Крім цього, мною прийнято рішення, яке узгоджено з командувачем Сил ТрО ЗСУ бригадним генералом Юрієм Галушкіним, залучати до Сил ТрО патріотів віком понад 60 років, які морально і фізично готові чинити опір та перемагати ворога. Тож, “заблукавші”, нех@й щастить", – повідомів Резніков.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Також я майже усю ніч спілкувався з колегами-міністрами оборони держав, що надають нам постійну підтримку. Реакція світу стає більш чіткою. Невдовзі ми отримаємо додаткове посилення у вигляді сучасної зброї та інших ресурсів від наших партнерів.
Нам вже вдалося зламати плани російських окупантів. Тепер важливо знищити морок брехні, який створює Кремль. І це буде кінцем серійного вбивці і ґвалтівника, який атакує сусідів. Треба показати світу і самим громадянам Росії, що російські війська обстрілюють мирні міста, вбивають жінок та дітей. І що усі, хто мовчить, стають спільниками вбивць. А ті, хто заважає Україні боротися чи блокує санкції проти держави-вбивці – забруднюють свої руки кров’ю невинних людей", – сказав Резніков.
Також Олексій Резніков звернувся до усіх громадян України та української діаспори.
"На офіційних ресурсах і сторінках у соцмережах Міністерства оборони, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з питань надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та інших органів влади та самоврядування публікуються докази злочинів російських окупаційних військ.
Беріть ці факти і поширюйте їх через соцмережі. В першу чергу – серед російських користувачів. Щоб громадяни РФ бачили, що вони підтримують. Важливо поширити згадані факті в італійському, німецькому та угорському медіапросторі, а також серед журналістів та посадових осіб європейських країн. Усі, хто знає відповідні мови – ви наша зброя", – заявив Резніков.
Читайте: Україна цінує життя кожного громадянина і не планує жодних агресивних дій, не вірте фейкам – Олексій Резніков
Фото: сторінка Резнікова
КиевVласть
Із заявами на підтримку України виступили: ФРН, Франція, Австралія, США, Канада, Велика Британія, Нідерланди, Польща, Литва, Латвія, Словенія, Естонія, Молдова, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Мексика, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія, Португалія, Болгарія, Нова Зеландія, Кіпр, Італія, Ісландія, Грузія, Хорватія, Корея, Іспанія, Коста-Ріка, Бразилія, Японія, Боснія і Герцеговина, Ірландія, Бельгія, Колумбія, Канада, Ліберія, Перу, Сінгапур, Палестина, Беліз.
Про це KV стало відомо з офіційного повідомлення Міністерства оборони України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Із заявами на підтримку України виступили: ФРН, Франція, Австралія, США, Канада, Велика Британія, Нідерланди, Польща, Литва, Латвія, Словенія, Естонія, Молдова, Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Чехія, Угорщина, Словаччина, Мексика, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія, Португалія, Болгарія, Нова Зеландія, Кіпр, Італія, Ісландія, Грузія, Хорватія, Корея, Іспанія, Коста-Ріка, Бразилія, Японія, Боснія і Герцеговина, Ірландія, Бельгія, Колумбія, Канада, Ліберія, Перу, Сінгапур, Палестина, Беліз,
Основні сигнали міжнародної підтримки:
- Заявляють, що Росія понесе відповідальність за свої дії.
- Повідомляють, що координують свої дії з партнерами по НАТО та ЄС.
- Обіцяють жорстку відповідь (Потужна заява Бориса Джонсона).
- Захід протягом дня скоординує свою реакцію у форматі G7, НАТО і ЄС (Заява Олафа Шольца).
- Низка країн скликали екстрені засідання урядів, зокрема Японія, Австрія та Польща.
Актом агресії Росія виключає себе з міжнародної спільноти (заява Анджея Дуди).
- Литва закликає до введення жорстких санкцій, включно з відключенням від SWIFT.
- Деякі країни заявляють про готовність прийняти біженців, зокрема Молдова.
- Молдова запровадить надзвичайний стан через напад Росії на Україну.
Міжнародні організації:
ЄС
1) Заява Шарля Мішеля та Урсули фон дер Ляєн: жорстко засудили напад Росії. Сигналізували, що Кремль понесе відповідальність.
2) Заява Президента Європейського Парламенту: обіцяє притягнути Кремль до відповідальності. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що 24 лютого лідери Європейського Союзу зберуться на позачерговий саміт, щоби затвердити санкції проти РФ.
НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: союзники НАТО зустрінуться, щоб обговорити відновлення російської агресії.
Президент ПА НАТО Дж.Конноллі: “Союзники та всі відповідальні країни і установи повинні зараз запровадити комплексний пакет масових, ніщивних і тривалих санкцій та наслідків, які наші парламенти повністю підтримують”.
ОБСЄ
Польське головування в ОБСЄ. Головуючий в ОБСЄ, Міністр закордонних справ З.Рау та Генеральний секретар ОБСЄ Х.Шмід засудили початок Президентом Путіним військової операції в Україні та зробили заяву: “Ми рішуче засуджуємо військову агресію Росії проти України. Ця атака на Україну піддає життя мільйонів людей серйозному ризику і є грубим порушенням міжнародного права та зобов’язань Росії”.
ООН
(Верховний Комісар ООН з прав людини М. Бачелет ) На цьому критичному етапі пріоритетом має бути недопущення подальшої ескалації, запобігання жертвам серед цивільного населення, переміщенню та руйнуванню цивільної інфраструктури.
Нагадаємо, вранці 24 лютого російська армія атакувала Україну. Обстріляно Київ, Харків, Маріуполь, Миколаїв, Білу Церкву, Васильків, Бровари, Луцьк та інші населені пункти.
Читайте: Официальные государственные каналы, где можно получить достоверную информацию (ССЫЛКИ)Фото: открытые источникиКиевVласть
На сьогоднішній день Київщина залишається стабільним регіоном України, де злагоджено працюють усі суспільні сфери. Але безпека України, як і її територіальна цілісність, напряму залежать від дій народу та його емоційного стану. Тому потрібно зберігати спокій, не панікувати і бути виваженими у своїх вчинках та рішеннях.
На цьому, як стало відомо KV, наголосив Ярослав Москаленко, депутат Київоблради, член політичної партії "За Майбутнє".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "Сьогодні день почався в новій реальності. Ми це з вами проходили навесні 2014 року. І наша згуртованість тоді не дала ворогу зайти надто далеко. Тому вважаю, що розвиток подальшої ситуації напряму залежить від виважених дій кожного з нас", – наголосив депутат.
Він зауважив, що дії влади у ситуації, що склалася на сьогоднішній день, є максимально коректними і правильними.
"Україна продовжує дотримуватися нашої стратегії дипломатичного вирішення ситуації, але ми готові й дати відсіч", – зауважив він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також депутат додав, що він підтримує усі дипломатичні зусилля та будь-яку допомогу західних партнерів і союзників.
"Але водночас ми знаємо, що розраховувати можемо лише на себе. Найголовніше – нам усім треба зараз зберігати максимальний спокій. Безпека нашої країни і її територіальна цілісність напряму залежать від наших дій. Тому вони мають бути виваженими, спокійними і непанічними. Паніка та істерика аж ніяк не допоможуть жодному з нас", – пояснив Ярослав Москаленко.
Він додав, що Київщина сьогодні залишається стабільним регіоном України, де злагоджено працюють усі суспільні сфери, фінансуються усі програми.
"Наші діти ходять до школи, лікарні працюють у штатному режимі, працює транспорт, промисловість розвивається настільки, наскільки це можливо у нинішній соціально-економічній ситуації в країні. Немає значного зростання цін та інфляції. По всій області проводяться заняття з територіальної оборони. І наші мери це підтвердять! Фінансування цих заходів передбачене в обласному бюджеті. Знаю, що проводиться дуже серйозна робота з укріплення обороноздатності по лінії Міністерства оборони", – запевнив він.
"Київська обласна рада тримає руку на пульсі і буде оперативно реагувати на будь-які зміни ситуації у рамках її повноважень. Я сьогодні спокійний, бо знаю і бачу, що ми сьогодні разом. Ми усі любимо свою Україну і ми знову готові захищати її. Але поки що ми спокійно і мирно працюємо", – резюмував Ярослав Москаленко.
Читайте також: Згурівська селищна рада просить Президента Зеленського ввести санкції проти депутатів та олігархів-втікачів
Фото: соцсети
КиевVласть
Згурівська селищна рада просить Президента Зеленського ввести санкції проти держслужбовців України та олігархів, які втекли за кордон у період з 30 січня по 16 лютого 2022 року. Окрім цього звернення на сесії ради сьогодні, 22 лютого, була прийнята програма організації тероборони Згурівської громади на 2022-2023 роки.
Про це KV стало відомо із відповідних рішень Згурівської селищної ради, оприлюднених депутатом, головою регламентної комісії Згурівської селищної ради Євгеном Чубуком.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Сьогодні відбулася позачергова сесія Згурівської селищної ради, на якій була прийнята Програма організації територіальної оборони в Згурівській ОТГ на 22-23 рр. та були передбачені кошти на виконання її заходів", – йдеться в публікації.
Повідомляється також, що Згурівською селищною радою було прийнято звернення до Президента України Володимира Зеленського про введення санкцій щодо народних депутатів України, посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад та олігархів, які втекли за кордон у період з 30 січня по 16 лютого 2022 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“У зв’язку з загрозою повномасштабного вторгнення військ Російської федерації депутати вимагають невідкладно закрити державний кордон із Російською Федерацією, заборонити всі антидержавні партії та організації, ухвалити Проект Закону №2549 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораціонізм), зареєстрований народним депутатом Оксаною Савчук 6 грудня 2019 року, позбавити громадянства України народних депутатів України та посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, які без поважних причин виїхали за кордон у період 30 січня – 15 лютого 2022 року і не повернулися до 00:00 годин 16 лютого, чим порушили присягу державного службовця в умовах триваючої російської воєнної агресії проти України та загрози повномасштабного вторгнення, посіяли паніку серед українців, ухвалити рішення РНБО України про повернення в державну та комунальну власність стратегічні підприємства та підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло- і водопостачання та водовідведення, що належать олігархам, які втекли за кордон у період 30 січня – 15 лютого і не повернулися до 00:00 годин 16 лютого 2022 року, а також позбавити мандатів народних депутатів, депутатів місцевих рад, які без поважних причин виїхали за кордон у період 30 січня – 15 лютого 2022 року і не повернулися до 00:00 годин 16 лютого, чим порушили присягу народного депутата, депутата місцевої ради в умовах триваючої російської воєнної агресії проти України та загрози повномасштабного вторгнення”, – йдеться в документі.
Нагадаємо, сьогодні, 22 лютого, Президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян України за підсумками засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Зеленський заявив, що рішеннями про визнання "незалежності" окупованих районів Донецької та Луганської областей Росія порушує суверенітет та територіальну цілісність України та легалізує свої війська на Донбасі, які перебували на окупованих територіях з 2014 року.
Читайте також: “Россия фактически объявила Украине войну”, – Кличко (видео)
Фото: із відкритих джерел
КиевVласть
Рік, що минає, для Київщини був багатим на політичні зашквари, будівельні скандали та коронавірусні тривоги. У Київоблраді ділили коаліцію, у конфуз втрапляли нардепи-мажоритарники, Київську обхідну дорогу охрестили найдорожчою в світі, а столиця вимагала від області шмат землі, через який в колегіальному органі Київщини депутати кричали “зрада” і “ганьба”. Про це та трошки більше – у підсумковому рейтинзі подій від KV. 1. Переформотування Київоблради
Головною політичною подією 2021 року стала коаліціада в Київській обласній раді (КОР), та переобрання її голови.
27 квітня Наталія Гунько зі “Слуги народу” стала третьою жінкою на чолі ради столичного регіону. Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно, утворивши фактично нову коаліцію.
Натомість, члени колишньої більшості з “ОПЗЖ”, “Батьківщини” та частини фракції “слуг” на чолі із екс-головою облради Олександром Скляровим спробували в суді довести незаконність зміни влади в колегіальному органі Київщини. Але ситуація перетворилась на юридичний анекдот: 24 травня 2021 року пресслужба ОАСКу заявила, що Скляров позивається щодо незаконності свого звільнення, а вже 4 червня той самий ОАСК скасовує рішення про обрання Склярова на посаду голови облради. Пізніше це рішення ОАСКу підтвердить і апеляційний суд.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епопея навколо керівництва КОР почалася одразу після місцевих виборів 2020 року. Тоді, сформована в облраді у листопаді 2020 року, коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Після цього політичні опоненти увійшли в клінч, який розсмоктався лише навесні 2021-го, після переобрання голови КОР.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. Зашквари нардепів
Окрім обласної ради, яскравих барв у сірий будень регіону додали нардепи-мажоритарники Київщини.
Найгшучнішою політичною подією, пов’язаною із мажоритарниками став так званий “кейс Олександра Дубінського”, – обранця від 94-го округу Київщини (Обухівщина, Васильківщина).
У березні 2021 тодішній голова партії “Слуга Народу” Олександр Корнієнко підписав розпорядження, яким було вирішено виключити Дубінського зі складу партії за порушення статуту та непокору керівним органам партії.
Цьому передувало те, що на початку січня Олександр Дубінський та ще шестеро українців і чотири медіакомпанії потрапили під економічні санкції США – через "пов'язану з Росією мережу дезінформації", що мала на меті вплинути на вибори президента Сполучених Штатів. Сам Дубінський це заперечив і назвав "корупційною аферою". Пізніше мережа YouTube заблокувала відеоканал Олександра Дубінського Dubinsky.pro.
Після цього, “слуги” позбавили нардепа посади голови Київського обласного осередку партії і призначили на його місце Андрія Мотовиловця.
А потім почалось: у себе в Telegram Олександр Дубінський почав атакувати Банкову і Володимира Зеленського, називати членів президентської партії “шахраями”, а самому гарантові давати 24 години для відповіді на питання: "Ви дійсно дали добро для шахрайської зачистки Київської обласної організації партії "Слуга народу" від тих, за кого голосували виборці на місцевих виборах?".
Потім були сварки в Instagram із заступником керівника Офісу президента Юрієм Костюком, ультиматуми, публічні викриття та інший рейвах, який пасує до політичного образу політика-вигнанця.
На початку грудня потрапила у скандал і нардепка від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк (96-го округ: Буча, Бородянка, Славутич, Вишгородщина). Обраниця звинуватила платформу відкритих даних YouControl у поширенні персональних даних громадян України.
Приводом для “наїзду” Василевської-Смаглюк стала історія річної давності, правдива, чи вигадана. Якщо скоротити її до суті, то вийде так: одній гарній людині, що працює аудитором, спалили машину, а дані про цю людину знайшли в системі YouControl – тому YouControl поганий.
До речі, Василевську-Смаглюк підтримала Держаудитслужба у своєму Facebook. Аудитори стверджують, що їхні співробітники діють відповідно до закону, але приховати їх адреси проживання та іншу персональну інформацію таки варто.
Срачик навколо цієї історії розгорівся чималий. Критики депутатки заявили, що YouControl – це система-агрегатор, яка використовує дані з відкритих реєстрів та відповідно до вимог українського законодавства. Вона значно полегшує життя, якщо треба знайти інформацію про окрему особу чи компанію, а тому є системою хорошою і корисною. Натомість в атаці на неї з боку Василевської-Смаглюк вони угледіли страшенну зраду. Захисники YouControl певні, що все відбулося для того, аби підняти питання про необхідність приховати з реєстрів частину інформації про власність чиновників та посадовців.
Вже під Новий рік в медійний зашквар втрапив "слуга" Микола Галушко (обраний до ВРУ по 97 округу – Бровари, Баришівка). В мережу злили відео, на якому рік тому з лайкою й образами нардеп накинувся на поліцейських, які зупинили машину з його водієм за грубе порушення правил дорожнього руху.
Галушко багато разів назвав поліцейських "дебілами" та запитав: "Ти хворий на голову? Це автомобіль народного депутата, як ти можеш його оглядати?".
Партія влади публічно вибачилася за вчинок соратника і пообіцяла його покарати, але звернула увагу, що відео – річної давності. Але Галушко ситуацію попсував. Коментуючи “відос”, він ще раз назвав поліцейських дебілами і вдихнув у цю дивовижну історію нове життя.
Але не тільки слуги “запалювали” у цьому політичному сезоні.
8 квітня 2021 року перед початком сесії Київської обласної ради сталася сутичка між народним депутатом Костянтином Бондарєвим (ВО "Батьківщина") та депутатом облради, екс-мером Василькова Володимиром Сабадашем ("За Майбутнє"). Заспокоїти Бондарєва спробував депутат Ярослав Москаленко (“За Майбутнє”), однак перший був налаштований побити Сабадаша та пообіцяв зробити це пізніше. Після цього Бондарєв перейшов на депутата Романа Титикало (“Європейська солідарність”).
Відео поведінки парламентаря у стінах обласної ради набрало тисячі переглядів на ютуб-каналі видання КиевVласть.
3. КОД
Проте регіон жив не лише політикою. ТОП-темою року, безперечно, є нова обхідна дорога (КОД). Як розповідала KV, будівництво великого півкільця протяжністю близько 150 км навколо столиці обіцяли розпочати в 2021-му. Створення КОД мало б допомогти розв’язати низку транспортних проблем Києва – розвантажити місто від транзитного транспорту, створити комфортні умови проїзду тощо. Поєднати між собою найбільші міста області, а саме: Ірпінь, Васильків, Обухів, Ворзель, Бориспіль та Бровари.
У серпні 2021 року “Укравтодор” повідомив, що у рамках програми "Велике будівництво" розробили проєктну документацію на чотири ділянки дороги (всього їх має бути шість). Перший же готовий проєкт на будівництво ділянки від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп, очікували одержати на початку вересня.
Як розповіли KV у КОДА, вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп (Варшавка-Житомирка). Планують побудувати загалом тут ділянку в 18 кілометрів, яка включатиме дороги, низку мостів, розв'язок. Вартість лише цих робіт складе 5 млрд гривень – 300 мільйонів гривень за кілометр. Експерти зауважували, що така ціна дорожча, ніж, наприклад, собівартість кілометра дороги у США, Китаї чи Німеччині. А за даними "Центру транспортних стратегій", це одна з найвищих собівартостей дорожнього кілометра у світі. Дорожніх об’єктів такого масштабу в Україні ще не будували, тож його окреслили найдорожчим об’єктом будівництва в історії країни.
Також цей проєкт передбачає вивільнення тисячі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності. У КОДА запевнили, що вже підписали розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги. Стверджують, що немає виникнути проблем і з приватними ділянками, оскільки держава одержала конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією. Будівництво КОД також передбачили і в Схемі планування території Київської області.
Та однією з найбільших проблем такого масштабного будівництва все ж залишається саме фінансування. Орієнтовна вартість всіх робіт складає близько 85 млрд гривень (більше 3 млрд доларів).
Американська компанія Bechtel Overseas Corporation, з якою "Укравтодор" підписав меморандум про співпрацю, була готова взятися за виконання таких робіт і знайти кредитора. На шляху стояла лише система Prozorro, яка, нібито, не дозволяла укладати договір подібного масштабу.
Тож Президент України підписує законопроєкт № 5309, який, запевняють, має створити можливості для реалізації проєкту за міжнародними правилами. Загалом цей Закон про виключення закупівель для КОД з-під дії закону “Про публічні закупівлі” та відповідно виведення цих торгів із системи Prozorro, спричинив в країні багато критики.
Будівництво ж КОД надалі відбуватиметься за відкритою міжнародною процедурою. Для цього уряд затвердив і відповідний проєкт ухвали. Кабмін визначив цей проект як "експериментальний" і планує під нього ще низку нововведень.
Читайте: Рада приняла закон, который позволяет американцам заняться строительством КОД
4. Схема планування та скандальні межі
А поки дорогу лише планують будувати, на Київщині вирішили взятись до ухвалення глобального плану – розробили документ, який на багато років уперед унормовує розвиток регіону. Все б нічого, але і тут трапився скандал.
9 вересня Київська обласна рада ухвалила важливий документ планування розвитку Київщини – Схему планування території Київської області. Однак, документ відразу ж оскандалився. Причиною стало те, що у Схемі території Біличанського лісу були віднесені Київщині, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів”, у Києві забили на сполох.
23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.
Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу.
Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс.
До цього, 7 жовтня, у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради.
Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.
Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалили. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”.
Оскільки обласна рада зміни провалила, столиця пішла до суду з вимогою скасувати встановлення меж Коцюбинського, що затвердила Бучанська райрада. У грудні Окружний адміністративний суд задовольнив вимоги Київради, призупинивши рішення райради. Зокрема, суд заборонив будь-кому вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей (змін) до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Коцюбинське до розгляду справи по суті.
В переддень цього Коцюбинське попросило втрутитись у ситуацію Офіс Президента, який доручив Кабміну розібратись. Він, у свою чергу, передав доручення міській адміністрації та профільним міністерствам. І поки на вищому рівні обмінюються дорученнями, селищна рада готує апеляцію на рішення суду.
5. Коронавірус на Київщині
Але незважаючи на яскравий політичний та економічний порядок денний, регіон жив під знаком пандемії.
У 2021 році Київщина продовжувала переживати кризу, яку нанесла їй пандемія Covid-2019 ще у 2020 році і вчилася жити в складних епідумовах та суворих обмеженнях.
Зимовий карантин з початку 2021 року був більш пом’якшений, чим вже весняний посилений загальнонаціональний локдаун. У цей же час влада намагалася частково компенсувати втрати, спричинені карантинними обмеженнями. У січні набрав чинності і закон про штрафи для перевізників та власників магазинів за пасажирів та покупців без масок.
На Київщині з січня продовжили удосконалювати матеріально-технічне забезпечення 27 госпітальних баз. Не зупинилися у 2021 році і на будівництві медаблуторій. Локдаун же змушував продовжувати освітній процес дистанційно, працювали у звичному режимі лише дитсадки. Початок же року для регіону ознаменувався саме підготовкою до вакцинальної кампанії від COVID-19. А саме: були створені 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі та 940 пунктів для проведення вакцинації цільової групи населення. Працювали на цей час й 103 пункти безкоштовного тестування на коронавірус. Через деякий час стартували й тренування для медиків з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca, які тривали до березня.
Перша партія вакцини (понад 16 тисяч доз) проти коронавірусу надійшла до Київщини 24 лютого, перші дози одержали медики з Броварів. Була сформована відповідна дорожня карта вакцинації. Та загалом, через певні міфи та побоювання, долучатися до вакцинування на той період не поспішали. Та поступо кількість щеплених в регіоні все ж почала зростати. Всі охочі щепитися мали можливість стати в онлайн-чергу з допомогою цифрового додатку "Дія".
Читайте: В Белогородке на Киевщине открылся Центр Дія
Навесні епідситуація досить загострилася, тож в області під ковід було відкрито додаткові лікарні в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, нарощувалася й кількість ліжок із киснем. Через погіршення ситуації – неодноразово переносилися і засідання Київської облради. У березні стартувала на той час вже друга хвиля вакцинації: запрацювали 25, а згодом вже 34 стаціонарних пунктів щеплень на базі закладів охорони здоров'я. Область встановлювала антирекорди по кількості хворих. Згодом через епідемію випускникам шкіл дозволили не здавати й держатестацію.
Улітку в Україні, як і на Київщині, карантинні обмеження зрештою були пом’якшені. Випадки нових захворювань продовжували фіксувати, але в значно меншій кількості. Стартувала й масова вакцинація – для цього додатково розгорнули 11 центрів щеплень та більше 100 пунктів (восени вже 205).
Читайте: Всім і кожному: на Київщині стартувала масова вакцинація
Також Кабмін висунув вимогу і, щоб розпочати новий навчальний рік в закладах освіти, повинно було вакцинуватися 80% працівників та освітян. Та вчителі категорично відмовлялися щеплюватися, тож припинити роботу могли більше половини закладів освіти Київщини. Загалом же Київщині вдається і досі утримувати лідируючі позиції щодо проведення вакцинальної кампанії.
Восени ситуація із збільшенням захворюваності на ковід знову почала зростати. Україною стрімко ширився новий штам коронавірусу "Дельта". Зростала кількість пунктів щеплення, працювала 51 мобільна бригада. А Covid-сертифікати стало можливим згенерувати у застосунку "Дія". З жовтня вже заборонили і міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах без наявності Covid-сертифікатів. Обласна влада ж продовжувала нарощувати темпи щеплення, і до пунктів та центрів підключили ще й 20 точок у поштових відділеннях "Укрпошти". Так, у листопаді повний курс вакцинації одержали всього 54% жителів Київщини. У цей же час у Києві відбувалися неодноразові мітинги антивакцинаторів.Читайте: У КОДА нагадали, кому і як вакцинуватися проти Covid-19
У грудні ж стартував пілотний проєкт "єПідтримка", що передбачає виплату тисячі гривень тим, хто має зелений “ковідний” сертифікат. Програма діятиме рік, кошти ж можливо витратити впродовж чотирьох місяців. У цей же період були посилені і правила адаптивного карантину для "жовтої" зони.
Читайте: “Ковідна тисяча”: у КОДА роз'яснили, як підключитися до послуги “єПідтримка”
За рік Київщина перебувала у "червоній" зоні двічі. Вперше – навесні, у березні, і оговталася від нього лише в травні, І в ці періоди діяли жорсткі обмеження, вводилися спецпропуски, відбувалися рейди щодо дотримання карантинних обмежень. А порушників самоізоляції навіть, планували штрафувати. Вдруге ситуація повторилася вже наприкінці жовтня. Тож з листопада додатково розпочали відсторонювати невакцинованих працівників центральних органів влади та освіти без збереження заробітної плати. Київщина ж на цей час впевнено рухалася до показника в 1 мільйон щеплень від Covid-19. Читайте: Зелена перепустка: Covid-сертифікат вимагатимуть відтепер і в “жовтій” зоні
За даними обласного центру контролю та профілактики хвороб, за весь період епідемії в Київській області (станом на 13 грудня) зареєстровано 180 081 підтверджений випадок коронавірусної хвороби COVID-19, у тому числі серед дітей – 10835, що склало 6% від загальної кількості підтверджених випадків COVID-19. Одужало – 159979 осіб. За період епідемії в області всього померло 4429 хворих з підтвердженим діагнозом, у тому числі 2 дітей. Летальність склала 2,5%. За весь час пандемії на Київщині проведено 237 311 тестувань.
КиевVласть
Центральна влада неодноразово намагалася врегулювати на законодавчому рівні завершення будівництва довгобудів. Цьогоріч на суд громадськості запропонували законопроєкт щодо того, хто і як має вводити в експлуатацію проблемні об’єкти. Основний посил документа в тому, що весь контроль за будівництвом, а, можливо, й добудовами, буде перекладено на громади. Та чи готові вони захищати права інвесторів перед недобросовісними забудовниками та взяти на себе доведоведення до ладу такого житла – дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, вже понад місяць тривають електронні консультації з громадськістю, які оголосив Мінрозвитку громад щодо розробленого ними законопроєкту "Про сприяння постраждалим інвесторам у добудові об’єктів житлового будівництва".
Проєкт Закону, відповідно до пояснювальної записки, пропонує врегулювати законодавчі механізми добудови проблемних житлових об’єктів, які зводилися і зводяться із залученням коштів інвесторів, але саме будівництво зупинилося чи були порушені терміни експлуатації об’єктів багатоквартирного житлового будівництва.
Згідно із законопроєктом довгобудами вважатимуть об'єкт житлового будівництва фінансування якого відбуватиметься за гроші інвесторів і який не прийнято в експлуатацію в строк понад два роки із запланованої дати. Або якщо будівельні роботи не велися понад два роки до набуття чинності цього Закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громада на захисті прав інвесторів
Ці законодавчі новели напряму стосуються територіальних громад, адже саме органи місцевого самоврядування одержать повноваження у сфері захисту прав постраждалих інвесторів.
Усі довгобуди будуть внесені до сформаваного Переліку довгобудів. І цей Перелік вестиме й місцеве самоврядування. Громади зможуть встановлювати факт відсутності замовника довгобуду та контролювати дотримання ним договірних зобов’язань, і, в разі необхідності, звертатися до суду з позовом про передачу такого довгобуду територіальній громаді. І вже потім саме громада вирішуватиме долю такого довгобуда: організовуватиме конкурс із відбору конкурсного замовника для добудови такого об'єкта чи прийматиме рішення про знесення таких об'єктів.
У проєкті зауважують, що замовник буде вважатиметься "відсутнім", якщо він не матиме документально підтвердженого права на будівництво або такий документ буде анульовано, чи взагалі замовник перебуватиме на стадії ліквідації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
До підстави вважати замовника відсутнім законопроєкт відносить також відсутність замовника за фактичним місцем ведення діяльності чи розташування офісу, у разі, якщо будроботи не ведуться понад два останні роки. Факт відсутності замовника громада прийматиме відповідним рішенням місцевої ради.
Також виконком ради включатиме такий об’єкт до Переліку довгобудів у разі заяви від інвесторів (або його представників) з викладеними підставами вважати будівництво довгобудом. І вже громада потім вивчатиме перспективи завершення будівництва. Якщо їх не буде – виконавчий орган матиме право звернутися до господарського суду із позовом про передачу довгобуду у власність громади. Такі ж дії громади у разі відсутності замовника будівництва.
Згідно із законом проводитимуться і збори інвесторів, на яких ухвалитиметься рішення про добудову чинним забудовником, про графік забудови, про джерела фінансування, терміни прийняття в експлуатацію або, навпаки, про недоцільність добудови цим замовником та звернення до суду, щоб довгобуд передали громаді. Рішення вважатимуть прийнятим, якщо за нього проголосують інвестори об'єктів, площа яких загалом становить не менше ніж 80% загальної площі всіх об'єктів інвестування.
Отже, довгобуд вилучатимуть та передаватимуть громаді, якщо забудовник не подав пропозиції щодо добудови у визначений законом термін або повідомив про неможливість завершення будівництва, а також у разі відсутності такого забудовника, чи прийняття цього рішення зборами інвесторів.
Читайте: Минрегион хочет, чтобы бесхозные долгострои забирали и достраивали местные власти
Проєкт закону також передбачатиме технічне обстеження будівельних конструкцій довгобуду (за рахунок коштів інвесторів). Якщо за результатами обстеження буде встановлено, що завершення будівництва небезпечне або непридатне для експлуатації, громада матиме право прийняти рішення про знесення такого довгобуду – за рахунок замовника, якщо він є, або ці роботи здійснюватимуться виключно за рахунок місцевого бюджету.
"За рахунок коштів, що надійшли в результаті знесення (демонтажу) довгобуду в першу чергу повністю компенсуються витрати виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на організацію знесення (демонтажу) довгобуду. За рахунок коштів, що залишаються, компенсуються вимоги інвесторів", – йдеться в законопроєкті.
Якщо ж знайдеться потенційний забудовник, який готовий добудувати об'єкт, громада зможе укласти з ним договір про добудову без проведення конкурсу. Конкурс оголошується за наявності рішення суду про вилучення та передачу довгобуду громаді, а також визнання довгобуду безхазяйним. У законопроєкті передбачили і процедуру організації та проведення такого конкурсу. Переможцем визнається претендент, який запропонує найкращі умови завершення будівництва. У разі одного учасника – він стає переможцем конкурсу, з яким громада має підписати договір про добудову.
Громада матиме можливість "економічно простимулювати" такого забудовника, надавши йому пільги або звільнити від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, орендної плати чи земельного податку за земельні ділянки, сприяти у приєднанні до інженерних та транспортних мереж без стягнення плати тощо.
Контроль за таким об'єктом добудови лягатиме виключно на плечі громади. І якщо місцева влада виявить порушення договірних зобов'язань, вона накладатиме штраф на такого забудовника (300 мінімальних зарплат).
Закон не розповсюджуватиметься на ті випадки, коли замовник будівництва відшкодує інвесторам невиконання своїх зобов'язань.
Варто додати, що за даними Міністерства, нині в Україні налічують приблизно 120 довгобудів, станом же на жовтень 2019 року в Україні проблемними вважалися 150 об'єктів житлового будівництва. Найбільше таких у Києві – 51 об'єкт та Київській області – 23.
На місцях
У свою чергу KV поцікавалися у керівників громад, чи є на їхніх територіях подібні проблемні житлові довгобуди і чи готові вони брати на себе відповідальність щодо їхньої майбутньої добудови чи, навпаки, вирішувати питання щодо знесення.
Як розповів у коментарі KV голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, їхня громада підтримує прийняття відповідного законопроєкту, який дозволив би вирішити проблеми із довгобудами.
"У місті Фастів по вулиці Соборна є будинок, будівництво якого припинилося ще у 2007 році. Справді, є недобросовісний забудовник, у якого на той час з’явилися певні й об’єктивні проблеми, але є, звичайно, й суб'єктивна складова. На превеликий жаль, постраждали від цього якраз ті мешканці, які вклали в свій час в це будівництво кошти, деякі із них, навіть, виплачують кредит, але не одержали відповідного житла. І звісно, що вони ставлять питання так, що цю проблему необхідно вирішувати. Та, на жаль, існуючі законодавчі механізми не дозволяють врегулювати дане питання на місцевому рівні", – розповів він.
І додав, що громада очікує на прийняття такого закону.
"Особисто більш ніж переконаний, що громада буде готова завершити цей об’єкт і, навіть, самі інвестори готові допомагати із введенням цього об’єкту в експлуатацію. Єдине, що справді необхідно, щоб права на цей об’єкт були передані від недобросовісного забудовника якраз громаді або інвесторам, які вклали кошти у будівництво. Нехай це буде і через суд, але це питання необхідно просувати. Краще цю проблему вирішити протягом року через суд, враховуючи скільки років минуло від початку будівництва. А це 14 років, і більшість вже просто зневірилися, що одержить житло, тож плюс ще один рік, я думаю, це вже не настільки критично", – говорить Нетяжук.
За словами очільника Української міської громади Олександра Туренко, є подібні об’єкти незавершеного будівництва і на їхній території.
"На території громади, на в'їзді у місто, на березі річки Стугна, подібний проблемний об'єкт будується ще приблизно із 2006 року, але за ним закріплений власник і він дійсно існує. Там встигли провести лише частину робіт. Тож ця недобудова стоїть років вже п’ятнадцять огороджена парканом, навколо якої постійно зчиняють скандали інвестори. А саме: відбувалися неодноразові мітинги та розбивалися поруч палаточні містечка. Періодично на території з’являються робочі, але зрушення будівництва об’єкта з мертвої точки не відбувається. І, звичайно, громада готова була би взяти на себе цей довгобуд", – говорить він.
Він зауважив, що громада зацікавлена в тому, щоб подібні об’єкти були введені в експлуатацію, адже після цього власники житла розпочнуть сплачувати відповідні податки і, таким чином, наповнювати місцевий бюджет. А отже, розпочнеться і реалізація відповідних програм щодо розвитку території. На період же будівництва власник не сплачує до місцевого бюджету жодної копійки.
А ось на території Борисполя таких об’єктів вже декілька.
"Для громади – це дійсно проблема. Адже у центрі міста є декілька розташованих поряд подібних об’єктів незавершеного будівництва. Щодо одного розглядається можливість розширення земельної ділянки, щоб забудовник мав можливість завершити цей об’єкт. Але ця процедура дуже складна. Щодо того, чи готова взяти на себе громада повноваження щодо завершення цих об’єктів, то вартість добудови одного будинку оцінюється приблизно в 80 млн гривень. Це великі кошти, і враховуючи період будівництва, його добудова стоятиме під питанням", – секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас.
Наприклад, на території Вишгородської громади питання таких довгобудів все ж вдалося вирішити.
"На території громади був один такий об’єкт, але буквально місяць тому одна із компаній викупила цей довгобуд у минулого забудовника. Новий забудовник вже планував розпочати добудову цього житла. Також свого часу у Вишгороді був недобудований багатоквартирний будинок Пересувної механізованої колони, точніше на об’єкті встигли звести лише фундамент та встановити сваї. Цю ділянку громаді вдалося відстояти через суд і на ній ми вже завершуємо будівництво дитсадка", – розповів очільник Вишгородської громади Олексій Момот.
За словами заступника голови Кагарлицької міської громади Івана Семцова, подібний довгобуд багато років розташовувався і на їхній території. Будинок будувався свого часу біля пожежної частини і мав би закрити потреби житла для пожежників.
"Знайшлися волонтери, які хотіли добудувати цей об’єкт під житло для переселенців. Але експерти здійснили оцінку його технічного стану і він виявився непридатним для завершення будівництва. Цей довгобуд підпадає лише під знесення. Свого часу будувався 9-ти поверховий будинок, але його все ж здали в експлуатацію", – говорить він.
Нагадаємо, що у Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Не було порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Розібратися у ситуації народні обранці були змушені, навіть, просити самого Президента.
А у 2020 році Київщина ризикувала одержати “навчальну” кризу через недобудову шкіл. У Василькові знову не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – добудувати садочок, у Вишневому, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Фото: колаж KV
КиевVласть
Комунальне підприємство (КП) “Київпастранс” є регулярним фігурантом скандальних новин. Буквально нещодавно начальнику служби безпеки підприємства повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинило збитки в розмірі 3,3 млн гривень. Не встиг вщухнути цей скандал, а на підході вже наступний з ще більшою сумою – компанія і влада Києва можуть практично на рівному місці “подарувати” постачальнику автобусів близько 13 млн гривень. Що сталося і як запобігти втраті коштів киян – читайте в нашому матеріалі.
У 2020 році влада Києва з великою помпою і пафосом розповідала про те, що вже незабаром в місті з’являться нові комфортабельні автобуси. Аби оновити транспортний парк, оптимізувати систему пасажирських перевезень КП “Київпастранс” придбав у лізинг 200 автобусів виробництва Мінського автобусного заводу (МАЗ).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Гроші на закупівлю, а це майже 51 млн євро, надавав Європейський банк реконструкції та розвитку. Вже тоді Віталію Кличку дорікали тим, що мовляв це передвиборча активність та “показуха”. Звичайно, дорікали політичні опоненти – на кшталт Олександра Ткаченко (нині – міністр культури).
Були питання і до процедури закупівлі, оскільки вона здійснювалась не на відкритих торгах, а на умовах фінансового лізингу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Закупівля дійсно відбулася на таких умовах, проте треба враховувати велику кількість автобусів. Якщо б проводились торги, то невідомо коли МАЗи потрапили б в Київ. А завдяки спрощеній процедурі автопарк мав бути оновлений буквально за кілька місяців.
80 автобусів довжиною 12 метрів та 67 автобусів завдовжки 18,75 метри були поставлені своєчасно. А ось 53 автобуси прийшли із запізненням – на початку лютого, замість обумовленого строку – 25 грудня 2020 року.
Постачальник (компанія “Укравтоторг”) пояснювала затримку карантинними обмеженнями на заводі в Білорусі. І дійсно МАЗ повідомляв про труднощі через пандемію. Але позиція “Київпастрансу” на той момент була обґрунтованою і послідовною: умови договору не виконані, тому мають бути вжиті штрафні санкції, а саме – пеня у розмірі 14,3 млн гривень.
Оскільки домовитися сторони не змогли, справа була передана до Господарського суду Києва.
І саме з цього моменту почалися якісь дивні складнощі, які можна пояснити або недбалістю столичних чиновників, або байдужістю до того, як використовуються гроші платників податків.
Як відомо, за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів необхідно сплатити судовий збір. Його розмір залежить від суми, яка фігурує у справі. Наразі йдеться про 14 млн гривень, тому збір за подання позовної заяви майнового характеру склав майже 215 тис. гривень.
Оскільки “Київпастранс” – це комунальне підприємство, воно отримує фінансування з міського бюджету виключно на основі затвердженого кошторису. Саме в кошторисі плануються усі видатки, в тому числі й на судові збори. Але оскільки передбачити судові витрати на наступний рік неможливо, час від часу підприємству необхідно додаткове фінансування на ці цілі.
Як стало відомо, цей судовий збір (215 тис. гривень) “Київпастранс” отримував від міської влади “з боями” протягом майже двох місяців. Хоча здавалося б, на тлі заявлених позовних вимог у більше 14 млн гривень, у Київської міськдержадміністрації (КМДА) не мало б виникати питань у необхідності виділення цих коштів.
Господарський суд Києва розглядав справу кілька місяців і виніс рішення 22 вересня цього року. З одного боку він вирішив, що ковідні обмеження – це форс-мажор, але з іншого – погодився, що компанія постачальник порушила умови угоди. Тож він постановив, що пеня має бути сплачена, але зменшив її розмір в 10 разів – до 1,4 млн гривень.
Звичайно, таке рішення не має задовольнити ані владу Києва, ані керівництво КП “Київпастранс”. І логічне рішення в такій ситуації – подавати апеляцію. Тим більше, що суд не відмовив у накладенні штрафних санкцій і за їхній розмір ще можна поборотися.
Але за два тижні, які пройшли від моменту ухвалення рішення Господарським судом, досі немає жодної інформації ані від міської влади, ані від керівництва комунального підприємства про те, що рішення буде оскаржене.
Більше того, як стало відомо, знову постало питання судового збору. Оскільки подача апеляційної скарги нараховується виходячи з суми судового збору, який було сплачено в суді першої інстанції і становить 150% від неї, тепер ця сума має складати близько 322 тис. гривень. Але ж суд вже постановив виплатити 1,4 млн гривень, тобто судові витрати точно вже покриті. Виникає питання: чому ж міська влада так байдуже ставиться до грошей платників податків?
Ми й надалі будемо відслідковувати цю ситуацію. Але наразі хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих речей.
В “Київпастранс” не можуть не володіти інформацією про те, що Київ опинився на межі “помаранчевої” або навіть “червоної зони” карантину. А це означає, що вже найближчими днями в столиці можуть запровадити суттєві обмеження, в тому числі – в галузі пасажирських перевезень. Хто знає, чи не будуть запроваджені такі саме обмеження, як в Мелітополі, де громадським транспортом можуть користуватися лише ті, хто має на руках сертифікат про вакцинацію, або негативний ПЛР-тест.
Нагадаємо, що минулого року “Київпастранс” лише за місяць карантинних обмежень втрачав понад 160 млн гривень. Звичайно, сума в 14 млн гривень на цьому тлі здається не такою вже й великою, але треба усвідомлювати, що ці гроші мають повернутися в міський бюджет та витрачатися на потреби міста та киян. А значить “Київпастранс” просто зобов’язаний боротися за них в суді та доводити свою принциповість.
Крім того, як вже згадувалось, це комунальне підприємство регулярно фігурує у різноманітних скандалах. І з точки зору іміджу, позитивна історія, коли компанія і влада Києва продемонструють свою принципову позицію і до кінця відстоюватимуть інтереси киян, могла б позитивно вплинути на репутацію.
Більше того, в зворотному випадку постраждає не лише імідж. Це також може напряму відбитися і на наступних закупівлях. Якщо комунальне підприємство не відстоює свої права, постачальники й надалі будуть порушувати умови, зривати строки і таке інше. А страждати від цього будуть в першу чергу кияни, в яких будуть виникати все більше питань щодо того, чи працює влада міста в їхніх інтересах, чи в інтересах якихось приватних структур?
Фото: колаж KVКиевVласть
21 липня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів. Цими змінами, зокрема, запроваджено добровільне подання громадянами одноразової (спеціальної) декларації щодо належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
Особливостями добровільного декларування активів є те, що подача одноразової декларації є правом, а не обов’язком фізичної особи. У такій декларації не потрібно буде вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів, отриманих до 1 січня 2021 року.
Одноразове добровільне декларування відбуватиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.
Протягом цього часу подати одноразову добровільну декларацію можуть особи, які мають розміщені в Україні та/або за кордоном активи, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ця можливість розповсюджується на громадян України, у тому числі самозайнятих осіб, а також нерезидентів, які на момент отримання об’єкту декларування були резидентами України і які є чи були платниками податків.
Не декларують свої статки у межах одноразового добровільного декларування особи:
які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади;
стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону “Про санкції”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Об’єктами одноразового декларування можуть бути: валютні цінності, нерухоме майно, рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо), частки (паї) у майні юридичних осіб інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом, права на отримання дивідендів, інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках.
Активи, що не потребують подання декларації у межах цієї кампанії:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв м;
будинок/будинки, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 240 кв м;
нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв м;
активи, крім нерухомості та транспортних засобів, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень;
земельні ділянки у межах норм безоплатної приватизації;
один транспортний засіб особистого некомерційного використання, крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера.
Протягом 30 календарних днів з дати подання спеціальної добровільної декларації необхідно сплатити спеціальний збір у такому розмірі:
5 % щодо активів, розташованих і зареєстрованих в Україні, у тому числі валютних цінностей у вітчизняних банках;
9 % щодо валютних цінностей на рахунках в іноземних фінансових установах, а також з інших активів, що знаходяться за кордоном;
2,5 % щодо номінальної вартості державних облігацій України, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 %, 11,5 %, 3 % відповідно із сплатою податкового зобов’язання протягом трьох років рівними частинами щорічно.
Для максимальної зручності платників одноразова (спеціальна) декларація подається безпосередньо декларантом в електронній формі через електронний кабінет платника на сайті Державної податкової служби.
Нарізі форма та порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації готується до затвердження. Відповідний проєкт наказу розміщено на сайті Мінфіну.
Читайте: Що таке форма № 20-ОПП і чому її повинні подавати до податкової ОСББ
Володимир Луговський, заступник начальника ГУ ДПС у Київській областіКиевVласть
Як сказав видатний адвокат Федір Плевако: “За прокурором стоїть закон, а за адвокатом – людина зі своєю долею, зі своїми сподіваннями, і ця людина піднімається на адвоката, шукає у нього захисту, і дуже страшно посковзнутися з такою ношею”. Фаховий адвокат – це друг і помічник, на допомогу якого можна з упевненістю розрахувати в критичній життєвій ситуації.
Постійно у своїй професійній діяльності керуюся нормами чинного законодавства, правилами адвокатської етики та солідарності в адвокатській діяльності, завжди пишаюсь досягненнями нашої команди та горджуся успіхами моїх колег. На жаль, недобросовісні фахівці є в будь-якій професії і адвокатура — не виняток. Аби упередити себе, варто знати свої права і завжди перевіряти інформацію. Адже існують чіткі юридичні засади захисту прав клієнта та регулювання правових відносин.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найперше, варто знати, що адвокатська діяльність регулюється Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Цей спеціалізований документ регулює правові відносини адвоката з клієнтом, з іншими сторонами та третіми особами. Окремо існують Правила адвокатської етики, які врегульовують норми етичної поведінки адвоката.
Так, адвокат не виправдовує, адвокат захищає, тобто стежить за дотриманням прав і законодавчо закріплених гарантій прав і свобод людини. Совість у адвоката, як і у лікаря, – професійна, вона буде нечиста в тому випадку, коли адвокат не здійснював захист усіма законними способами, що закріплено у присязі адвоката. Разом з тим, наріжним каменем у роботі адвоката є правило “Не зашкодь!”. Захищаючи права своїх клієнтів та відстоюючи інтереси правосуддя, адвокати повинні сприяти захисту прав людини і основоположних свобод, визнаних правом, і в усіх випадках діяти незалежно та добросовісно, відповідно до Закону та визнаних норм і професійної етики.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Пункт 1 Статті 4 Закону каже, що “Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів”.
Якщо ж ви найняли адвоката, який грубо порушив Ваші права і не виконав умови підписаного договору, можна і потрібно ініціювати притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Дії конкретного адвоката, який вчинив неправомірні вчинки, зокрема, підписав договір і його не виконав, можна кваліфікувати у трьох напрямках:
1. Цивільно-правова відповідальність за невиконання умов договору. Відповідальність — це стягнення коштів згідно з невиконаним договором.
2. Кримінальна відповідальність за шахрайство передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України, якщо “надавач послуги” свідомо ввів в оману свого клієнта і свідомо і завчасно не збирався послуги надавати, але лише хотів заволодіти коштами. Дана стаття говорить про те, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
3. Крім того, Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дисциплінарну відповідальність за порушення норм адвокатської етики. Дисциплінарні органи зазвичай не оцінюють якість наданих послуг, їх співмірність з гонораром, питання стоїть в тому, що адвокат не має право братись за справи в яких він не компетентний, а також братись за виконання обов’язків і їх не виконувати.
Варто знати, що за порушення адвокатської етики та норм чинного законодавства до адвоката можуть бути застосовані такі санкції, як попередження, зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на певний строк, або позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
До дисциплінарної відповідальності притягнути адвоката можна подавши скаргу на дії адвоката до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по місцю реєстрації в Реєстрі адвокатів (контакти КДКА в регіонах можна знайти за посиланням: https://unba.org.ua/kdka). Також можна подати заяву про вчинення злочину до поліції по місцю вчинення злочину, якщо мова йде про кримінальний проступок передбачений статтею 190 ККУ. Окрім того, до цивільно-правової відповідальності можна притягнути шляхом подачі позову до суду про стягнення коштів згідно з договором — це якщо мова йде про цивільно-правову відповідальність.
Варто чітко усвідомлювати, що існує презумпція невинуватості – “особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.” (ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України).
Знайте свої права та не бійтесь їх відстоювати!
Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0002
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0925
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 290, 10
0.0016
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('118231', '117959', '117881', '117714', '117683', '115504', '114447', '112001', '109394', '108019')
0.0537
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-20 14:24:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"санкції"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)