Государственная экологическая инспекция зафиксировала загрязнение твердыми бытовыми отходами земельного участка в Мироновском районе на Киевщине. Ущерб окружающей среде составил 1,8 млн гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения председателя Государственной экологической инспекции Андрея Малеваного на странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Андрей Малеваный сообщил, что с 21 по 27 августа Госэкоинспекция провела 432 проверки на 234 объектах, составила 556 протоколов об админнарушении. Общая сумма наложенных штрафных санкций – 157 тыс грн. В государственный бюджет взыскано – 146 тыс грн. За нарушение требований природоохранного законодательства рассчитан ущерб на сумму почти 5,6 млн грн. Общая сумма предъявленных претензий составляет почти 3,2 млн грн. Взыскано убытков в добровольном и принудительном порядке – 276 тыс грн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Среди наиболее резонансных случаев глава Госэкоинспекции назвал засорение земельного участка площадью 1,8 га твердыми бытовыми отходами в пределах Зеленковскго сельского совета Мироновского района. По его словам, расчет убытков окружающей среде составил – более 1,8 млн грн.
Андерй Малеваный сообщил, что соответствующие материалы были направлены в Мироновский отдел полиции и Мироновский отдел Кагарлыкской местной прокуратуры.
Ранее KV сообщала, что за первое полугодие 2020 года по фактам засорения и загрязнения земельных ресурсов Государственная экологическая инспекция предъявила претензии на возмещение убытков, причиненных государству в Киеве и Киевской области на сумму более 253,5 млн гривен.
Читайте: За первое полугодие текущего года Госэкоинспекция выявила в столичном регионе загрязнение земресурсов на сумму 253,5 млн гривен
Фото: www.volynnews.comКиевVласть
Жители Голосеевского района столицы возмущены систематическим сбросом загрязненной горячей воды в Ореховатские пруды. Вчера, 27 августа, из-за очередного сброса погибла рыба.
Об этом KV стало известно из сообщения Ольги Омельченко на странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Полиция сама возмущена, что дети дышат неизвестно чем – реально сейчас кашлять начала, в воде какие-то химические вещества. Вероятно, это не прямые последствия прорыва теплотрассы, а систематический слив стоков в ливневую канализацию, откуда они попадают в пруды. К сожалению, это далеко не первый случай”, – сказано в сообщении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Омельченко отметила, что жители и представители парка написали соответствующие заявления, вызвали полицию, сообщили в Голосеевскую РГА и аварийные службы.
Напомним в мае 2020 года депутат Киевсовета Александр Пабат (внефракционный) попросил и.о. гендиректора КП “Плесо” Виталия Боярчука предпринять меры для недопущения экологической катастрофы в водоемах Национального природного парка “Голосеевский” из-за систематического сброса в них загрязняющих веществ. По его словам, в Ореховатские озера сбрасываются химические вещества после производства, строительства, канализация от жилых домов из-за чего состояние водоемов стало критическим: вода в озерах разного цвета и имеет резкий запах аммиака.
Читайте: Депутат Киевсовета опасается, что землю со статусом парка около озера Синее на Виноградаре могут застроить
Фото: страница Ольги Омельченко в сети FacebookКиевVласть
Суд отменил решение Киевсовета от 19 декабря 2019 и признал обновленными договоры аренды двух участков площадью 0,87 га и 0,39 га по ул. Никольско-Слободская, 7-9 в Днепровском районе столицы. Договор восстановлен на тот же срок (5 лет) и на тех же условиях по иску ООО “ЛВ-Холдинг”.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші Гроші” со ссылкой на решение Хозяйственного суда Киева от 13 августа.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В 2007 году Киевсовет изменил целевое назначение этих участков и передал их ООО “ЛВ-Холдинг” в аренду на 5 лет для строительства многофункционального комплекса. При этом были установлены ограничения в использовании участков: на них запрещена застройка (кроме гидротехнических, гидрометрических и линейных сооружений) в связи с их принадлежностью к 100-метровой прибрежной защитной полосе левого берега реки Днепр и в зоне особого режима застройки (красные линии) .
В 2013 году аренда была восстановлена до 28 января 2019 года. Фирма трижды посылала в Департамент земельных ресурсов КГГА сообщение о возобновлении аренды, однако Департамент отвечал, что отсутствуют основания для этого. В частности, потому что фирма не выполнила условия договора о завершении застройки в трехлетний срок.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
19 декабря 2019 года Киевсовет принял решение об отказе в возобновлении аренды “ЛВ-Холдинг”. В суде представитель Киевсовета заявил, что компания, в частности, не соблюдала ограничений в использовании участков. Как заявили в Киевсовете, эта территория входит в границы ландшафтного памятника местного значения “Исторический ландшафт Киевских гор и долины реки Днепр”, что подтверждается выписками из градостроительного кадастра и решением по делу № 826/331/16.
Впрочем, суд с доводами чиновников не согласился. Он пришел к выводу, что договоры аренды участка является обновленными, поскольку:
“ЛВ-Холдинг” по окончании срока действия договоров продолжал пользоваться участками и, как указывает суд, надлежащим образом исполнял свои обязанности;
Киевсовет в течение месяца после окончания срока действия договоров не направил компании возражения о возобновлении аренды, суд квалифицировал это как “молчаливое согласие” на пролонгацию договоров. При этом ссылку на письмо Департамента земельных ресурсов как на возражение суд отклонил, поскольку оно “не содержит возражений в восстановлении договоров аренды земли и было направлено не арендодателем”, то есть не Киевсоветом;
решение Киевсовета от 19 декабря 2019 было принято уже после того, как произошло автоматическое обновление аренды, а потому оно противоречит ч. 6 ст. 33 Закона “Об аренде земли” и нарушает гражданские права и интересы “ЛВ-Холдинга”.
Кроме того, суд пришел к выводу, что указанные участки не входят в достопримечательности местного значения “Исторический ландшафт Киевских гор и долины реки Днепр”, поскольку, как указал суд, эти границы законодательно не определены.
Также суд отклонил доводы о невыполнении компанией условий договора в части соблюдения ограничений в использовании участков. Так, суд заявил, что эти ограничения касаются только их части, а не абсолютно всех участков.
Издание напомнило, что в 2006 году Киевсовет также продал “ЛB-Холдинга” соседний участок площадью 1,49 га на ул. Никольско-Слободской, 7, которую компания в дальнейшем продала фирме “Новая Слободка”.
В 2016 году было начато уголовное производство по факту предоставления Госархстройинспекцией разрешения на строительство в пределах прибрежно-защитной полосы реки Днепр и достопримечательности ландшафта, изменения и повреждения указанной достопримечательности.
Как сообщала KV, несмотря на арест имущества судом, застройщик “дома Билозир” по улице Мирной, 2/1 продолжает строительство. В связи с этим депутат Киевсовета, члена постоянной комиссии горсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования Ольга Балицкая обратилась с заявлением в полицию, а также лично к главе столичной полиции Андрею Крищенко принять меры в связи с нарушением застройщиком решения суда.
Читайте: Несмотря на арест имущества, застройщик “дома Билозир” продолжает строительство – депутат Киевсовета (видео)
Фото: “Наші Гроші”КиевVласть
Департамент коммунальной собственности Киевской горгосадминистрации (КГГА) просит Киевсовет продлить срок выполнения решения от 28 ноября 2017 года о возвращении в собственность столицы здания Гостиного двора на Контрактовой площади, 4. Чиновники сетуют на то, что объект фактически не возвращен из арендного пользования, в связи с чем Кабинет Министров не может издать распоряжения о передаче его в коммунальную собственность. Можно предположить, что продление этого срока не будет иметь никакого смысла, и до конца года ситуация вряд ли изменится.
Как стало известно KV, 21 августа 2020 года комиссия Киевсовета по вопросам культуры, туризма и информационной политики рассмотрела обращение Департамента коммунальной собственности КГГА о продление срока выполнения решения горсовета №556/3563 от 28 ноября 2017 года.
По итогам обсуждения члены комиссии поддержали соответствующее обращение. Таким образом, срок выполнения решения, вероятно, будет продлен до 31 декабря 2020 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Напомним, решением №556/3563 Киевсовет предоставил согласие на принятие в коммунальную собственность зданий Гостиного двора (Контрактовая площадь, 4), дома Сикорского (улица Ярославов Вал, 15-б), а также целостных имущественных комплексов государственного предприятия (ГП) “Национальный цирк Украины” (площадь Победы, 2) и ГП “Спортивный комплекс “Атлет” (переулок Лабораторный, 7-а).
Читайте: Киевсовет согласился забрать у государства Дом Сикорского, Гостиный двор, Дворец спорта и Национальный цирк
Как указано в обращении Департамента коммунальной собственности, по информации Генеральной прокуратуры (письмо от 20 декабря 2019 года), несмотря на многочисленные судебные решения, здания Гостиного двора фактически не возвращено в государственную собственность. При этом, одной из причин невыполнения судебного решения является отсутствие документации касательно фактической площади здания и его плана, а также разбежность в площади объекта, которая указана в судебном решении и Государственном реестре вещественных прав на недвижимое имущество (об этом органы власти говорят уже не первый год. – KV).
Читайте: Рябошапка попросил Гончарука вернуть “Гостиный двор” государству
Также в документе уточняется, что 12 июня 2020 года КГГА направила премьер-министру Денису Шмигалю некое предложение и некий план действий касательно передачи здания Гостиного двора в коммунальную собственность Киева.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“На сегодняшний день Фонд государственного имущества и Министерство юстиции принимают меры по выполнению судебного решения о возвращении здания Гостиного двора из арендного использования. На сегодняшний день оно фактически не возвращено, и возможности подготовки соответствующего распоряжения Кабинета Министров нет. Как следствие – нет возможности принятия в коммунальную собственность без распоряжения Кабинета министров”, – сообщил в ходе заседания комиссии замдиректора Департамента коммунальной собственности КГГА Олег Шмуляр.
Глава комиссии по вопросам культуры, туризма и информационной политики Виктория Муха (фракция “Солидарность”) поддержала чиновников в их инициативе.
“Департамент просто не может выполнить это решение без движения на уровне правительства”, – отметила Виктория Муха.
Отметим, на данный момент неизвестно, необходимо ли согласование Киевсовета на продление срока выполнения указанного решения. Вполне возможно, обращение профильного департамента должны рассмотреть только комиссии столичного горсовета. Вероятно, документ также должен быть согласован комиссией по вопросам собственности, которой и адресовано данное обращение.
Напомним, здание Гостиного двора на Подоле с 1994 года находилось в аренде у ЧАО “Специальное научно-реставрационное проектное строительно-производственное предприятие “Укрреставрация”. Постановлением Кабмина от 15 августа 2011 года Гостиный двор был выведен из Государственного реестра памятников архитектуры, а договор аренды между этой компанией и Фондом госимущества (ФГИУ) был продлен.
После того как встал вопрос реставрации здания, Киевсовет в 2012 году передал “Укрреставрации” земельный участок площадью 1,02 га под зданием Гостиного двора для реконструкции под торгово-офисный центр. Аренда земли оформлялась на 5 лет, чиновники обещали, что в год это будет приносить столичной казне 9,5 млн гривен.
В 2014 году Киевсовет отменил решение о выделении земли под реконструкцию Гостиного двора, а в 2016 году Апелляционный суд Киева вернул зданию статус памятника национального значения. Верховный суд Украины 8 мая 2018 года оставил в силе решение вернуть здание Гостиного двора в собственность государства.
В 2018 году мэр Киева Виталий Кличко обращался к тогдашнему премьер-министру Владимиру Гройсману с просьбой поручить Минэкономразвития подготовить проект распоряжения Кабмина о передаче указанного объекта в коммунальную собственность Киева.
В ноябре 2019 года Киевсовет направил в Кабмин обращение о неотложном принятии мер, направленных на безвозмездную передачу здания Гостиного двора в коммунальную собственность территориальной общины Киева.
Читайте: Киевсовет попросил Кабмин ускорить передачу Гостиного двора на баланс города
В феврале 2020 года столичный горсовет задекларировал, что после передачи Гостиного двора в коммунальную собственность здание можно будет использовать только для размещения заведений культуры (кроме кинотеатров). При этом, когда произойдет передача здания в собственность столичной общины и произойдет ли вообще – никто ни в Киевсовете, ни в горадминистрации тогда не знал. Также было неизвестно техническое состояние здания, которое стоит брошенным с зимы 2013 года, и сколько денег из городского бюджета подчиненные Кличко смогут освоить впоследствии на ремонте многострадальной исторической достопримечательности Подола.
Читайте: Воз и ныне там: Киевсовет принял очередное декларативное решение о возвращении Гостиного двора
Фото: UAinfo
КиевVласть
Руководство банка “Аркада” заявляет, что ищет возможность вернуть утерянный актив, ставший причиной отнесения банка к списку неплатежеспособных. Активом является здание и земельный участок под ним на ул. Ольгинской. Они были переданы в залог кредитору, который взыскал недвижимость за несвоевременное обслуживание долга.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы банка.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Напомним, 26 августа, в "Аркаде” введена временная администрация. Фонд гарантирования вкладов взял банк под контроль на основании решения НБУ об отнесении “Аркады” к категории неплатежеспособных от 25 августа 2020 года (№541-РШ/БТ) “в связи с уменьшением нормативов капитала на 50 и более процентов от минимального установленного уровня”.
Подобное решение НБУ стало возможным из-за потери банком здания главного офиса по адресу ул. Ольгинская, 3 в Киеве.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Комментируя ситуацию, президент АК АКБ “АРКАДА” Константин Палывода заявил, что руководство намерено бороться за сохранность банка и возврат здания.
Для этого кредитору будет предложен договор реституции.
“Мы взяли этот кредит во второй половине прошлого года. В это время мы один за другим выигрывали суды и ждали выплаты Киевом 365 миллионов гривен, которые могли пойти на обеспечение кредита. Все предполагало, что мы выиграем судебную тяжбу, которая позволит нам выплатить кредит. Мы приняли решение рискнуть. Я считаю, что риск совершенно оправдан. Мы нуждались в средствах, чтобы продолжать строить “Патриотику” и “Эврику”, продолжить строительство на Центральных Осокорках. Ни один банк нашего застройщика кредитовать не соглашался, поэтому мы нашли того кредитора, которого нашли”, – рассказал Палывода.
По его словам средства, которые планировалось направить с компенсационных выплат от города Киева на погашение кредита, отказалось выплачивать казначейство.
Напомним, эту выплату в пользу “Аркады” суд обязал осуществить из горбюджета столичную власть.
Читайте: Суд обязал столичную власть выплатить из горбюджета более 300 млн гривен за построенные коммуникации “Патриотики” и “Патриотики на озерах”, – АКБ “Аркада”
“Однако, казначейство по-сути решило не выполнять решение суда. Они нам отказали на том основании, что такие деньги Киевсовет должен платить добровольно. Потом было принято постановление, что до конца этого года запрещается взыскивать средства с местных органов власти. Честно говоря, на такой беспредел я не рассчитывал. В конце-концов мы нашли новый путь, инвестора, должны были начать работать с ним с сентября, в то время, как Нацбанк нам отказывал в кредитах на поддержку ликвидности. В связи с ухудшающейся платежеспособностью нашего банка, мы начали задерживать платежи кредитору с апреля этого года. Проводили переговоры о реструктуризации, диалог, хоть и напряженный, не прекращался. Кредитор акцентировал, что не нуждается в здании, а в том, чтобы мы выплатили проценты. Мы стали распродавать активы, рассчитывая все-таки собрать необходимую сумму. И в этот момент к нам пришли с обысками. Соответственно, распродавать активы мы уже не могли. В пятницу 14 августа стало известно, что мы потеряли здание. Для нас утеря здания равноценна потере банка. Поэтому мы намерены бороться за то, чтоб здание вернуть и банк сохранить. Предложим кредитору заключить договор реституции. У нас есть желание погасить кредит и начать достраивать “Патриотику”, “Эврику” и “Центральные Осокорки”, – заявил Константин Палывода.
В свою очередь в пресс-службе АО АКБ “АРКАДА” сообщили, что 27 лет на рынке банковской системы прошли недаром. Банком была основана система финансирования фондов строительства, благодаря которой было построено более 6 млн квадратных метров жилья. Фонды банковского управления помогали соответствующим слоям населения экономить и получать дополнительные пенсионные выплаты, депозитные программы были привлекательными и обязательства по уплате процентов выполнялись банком своевременно; ипотечные кредиты, которые выдавались, были разработаны банком под условия, которые были разумными для населения, особенно для молодых семей.
“Мы выражаем вам свою благодарность и спешим заверить, что, несмотря на действия НБУ и КГГА, мы хотим найти выход из сложившейся ситуации и доказать, прежде всего лицам, которые не подпадают под гарантии ФГВФЛ, что мы будем двигаться дальше, не теряя оптимизма”, – подчеркнули в пресс-службе “Аркады”.
Как ранее писала KV, президент банка “Аркада” Константин Палывода не раз заявлял об опасности остановки строительства ЖК “Патриотика на Озерах”, причиной которого по его словам стала политика КГГА и НБУ в отношении банка. Он также заявлял, что на банк направлена рейдерская атака, причиной которой стала чья-то бизнес-заинтересованность в занимаемых “Патриотикой на озерах” гектарах столичной земли.
Читайте: Президент банка “Аркада” назвал причину остановки строительства “Патриотики на озерах”
Фото: KV
КиевVласть
В Офисе генерального прокурора начали расследование уголовного дела о злоупотреблениях с земельными участками, принадлежащими Национальной академии аграрных наук (НААН). Речь идет о 145 тыс. га земель, данные о которых отсутствуют в Государственном земельном кадастре.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Офиса генерального прокурора.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Согласно отчету Счетной палаты, к началу 2020 года в постоянном пользовании НААН находилось 465 тыс. га земли, но в Государственный земельный кадастр внесены сведения только о 320 тыс. га (69%). Данные об остальных 145 тыс. га земель отсутствуют. Регистрация права постоянного пользования земельными участками также осуществлена частично”, – сказано в сообщении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также отмечается, что урожайность культур на госпредприятиях НААН значительно ниже, чем в среднем по Украине, из-за чего государство недополучило 1,5 млрд гривен в 2018 году и 1,3 млрд гривен в 2019 году чистого дохода от реализации продукции. Кроме того, было установлено, что при реализации урожаев не учитывалась ситуация на рынке, что привело к недополучению государством еще 883 млн гривен выручки.
Уголовное производство возбуждено по фактам злоупотребления должностными лицами по ст. 364 ч.2 УК.
Согласно сообщению, Офис Генерального прокурора также поручил региональным прокуратурам активизировать расследования в ранее начатых уголовных производствах по фактам возможных противоправных действий должностных лиц структурных подразделений НААН.
Напомним, в январе 2020 года детективы Национального антикоррупционного бюро Украины сообщили президенту Национальной академии аграрных наук и еще четырем высокопоставленным чиновникам НААН о подозрении в причастности к незаконному отчуждению 15 га особо ценных земель в Киево-Святошинском районе Киевской области.
Читайте: Прокуратура Киевщины через суд вернула государству 10 гектаров земли в Бориспольском районе
Фото: открытые источники
КиевVласть
Повышенное внимание к благоустройству современных жилых комплексов – тенденция, которая поднимает комфорт на совершенно новый уровень. Конкурируя за покупателя, девелоперы увеличивают площади озеленения, строят современные детские площадки, внедряют уникальные объекты досуга. Что еще на этой стезе ждать от новостроек Киева, KV узнавала у экспертов.
Среди главенствующих трендов в благоустройстве сегодня выделяют шесть основных. Все они служат для того, чтобы дать покупателю не только жилье, но и возможность практиковать здоровый образ жизни, разнообразить досуг детей, обезопасить двор от машин и нежданных визитеров. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Продвинутые девелоперы тщательно изучают целевую аудиторию каждого конкретного комплекса. Сегодня понимание целевой аудитории основывается на гораздо большем числе факторов, чем традиционные “возраст-пол-уровень дохода”. Учитывается сфера занятости, склонность к урбанизированному или же загородному образу жизни, количество и возраст детей и т.д. и т.п.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Что нового? Больше рекреации под разный вид отдыха и активностей. От просто отдыха – прогуляться по аллеям, помедитировать на лавочке с видом на фонтан – до активных занятий; спорт, при этом разного направления – и беговые/велосипедные дорожки, и воркаут, и йога-стретчинг, футбол и подобное. Все чаще будущий житель видит на территории ЖК зоны для барбекю с мангалами, очагами, удобными беседками, лавочками и столами.
Внимание к потребностям детей разного возраста. Если ранее большинство девелоперов отделывались 1-2 стандартными детскими площадками, то сегодня учитывают потребности в активном отдыхе детей разного возраста, что и логично, и безопасно. Таких площадок может быть и три, и 5-6, в зависимости от масштаба ЖК. Также стали учитывать развивающую задачу активных игр. Уникальные детские площадки сегодня встречаются все чаще – разработку дизайна, изготовление и установку отдают профильным компаниям. Плюс, ответственные девелоперы проводят частый техосмотр таких площадок.
Дворы без машин. Эта тенденция активно набирает обороты. Покупатель жилья “взрослеет”, становится более ответственным, понимает, что комфорт и десятки припаркованных “легковушек” на территории ЖК несовместимы, да и небезопасны.
Ландшафтный дизайн с продуманной концепцией. Больше озеленения. Да, украинцы любят газоны. Хоть они и дороги в содержании. Но уже видим тенденции к подбору растений таким образом, чтобы территория выглядела интересно и ухоженно круглый год, чтобы уход за ними не требовал сложных усилий и больших затрат. При этом некоторые девелоперы уже покупают и высаживают деревья-крупномеры,чтобы жители комфортно чувствовали себя сразу после заселения, а не ждали тени 10 лет. Создают небольшие парки, аллеи. Озеленяют кровли паркингов и т.д.
“Нетиповые” проекты благоустройства. Сюда можно отнести как тренд экологичности, “городское садоводство” (тренд, пришедший к нам из крупных городов США, пример – проект О2 Residence собственной эко-фермой), так и присутствие арт-объектов (медиа-скульптура Куб в CHICAGO Central House)
Увеличение территории под благоустройство. Учитывая перечисленные выше тенденции, неудивительно, что территория благоустройства в ЖК увеличивается. Но даже если локация и размер участка не позволяют развернуться с инфраструктурой, девелоперы проектируют элементы благоустройства, используя возможности цоколей, террас и т.д.
Безусловно, качественная среда требует не только первоначальных затрат, но и регулярных расходов на поддержку благоустройства. KV расспросила девелоперов не только о трендах и планах по благоустройству, но и о расходах – во сколько обходится комфорт для жителей застройщику, сколько платят жители и готовы ли они платить в принципе за комфорт?
Алексей Коваль, руководитель проектов Perfect Group
Тенденции благоустройства. Во всех классах жилья люди хотят видеть ухоженную территорию с детскими площадками, лавочками, спортивными сооружениями и местами для отдыха. Дальше все зависит от класса недвижимости, и может включать закрытую территорию, охраняемый двор, отсутствие возможности заезда для автомобилей, ландшафтный дизайн, полноценные площадки для футбола, тенниса и волейбола и так далее.
Кто инициатор новых идей и “фишек”. В нашем случае, инициирует новые “фишки” именно девелопер. Одна из целей нашей компании, помимо получения прибыли, как и у любого бизнеса – это развитие культуры качественной недвижимости. Мы не следуем за рынком, а находимся среди тех, кто задает планку своими проектами и решениями.
Как развитие благоустройства помогает конкурировать. В случае Perfect Group, мы предлагаем покупателям больше опций, чем они могут встретить “стандартно” в классе жилья. Если человек решает, что он готов заплатить немного больше, зато получить обустроенную набережную с беговой дорожкой, ландшафтный дизайн с подобранными растениями на весь год или другие комфортные опции – тогда он выбирает наши объекты. Такая стратегия работает, потому что спрос на объекты от Perfect Group растет. Например, несмотря на всеобщее проседание рынка во время карантина, мы планируем закончить 2020 год в рамках изначальных плановых показателей.
Стоимость реализации благоустроенной территории. Стандартного процента расходов (от суммы реализации проекта, – KV) на благоустройство нет. Также вопрос к методологии подсчета. Например, кто-то поставит на небольшой территории между домами еще одну “свечку”, а мы выберем парк и несколько спортивных площадок. Нужно ли учитывать недополученную прибыль от квартир, которые застройщик мог бы продать в свечке посреди ЖК? Финальная сумма зависит от множества факторов, включая размер территории, что именно мы на ней размещаем, класса, размера ЖК и так далее, но, в среднем, составляет $10 на метр квадратный.
Сколько платят жильцы за поддержание благоустройства. Если мы говорим про охрану во дворе, пропускной режим, камеры, полив растений, ежедневную уборку территории с моющими средствами, регулярные ремонты и замены оборудования на детских и спортивных площадках – такое содержание территории может превышать цену содержания непосредственно дома, и составлять более 50% от суммы “платежки” за обслуживание дома.
Насколько охотно платят жители. Поскольку мы говорим о новых домах, жители в большинстве охотно платят. Выбирая квартиру, они понимают класс жилья и знают о будущих расходах, в том числе на территорию. С другой стороны, в бизнес-классе и выше, больше цена обслуживания дома в пересчете на квадратный метр, и больше площадь средней квартиры. Это значит, что, если владелец одной такой квартиры уехал на полгода или год за границу, и забыл про свою недвижимости, за это время у него может набежать долг, как месячная оплата целого подъезда в комплексе эконом-класса. Отсюда впечатление про бОльшие долги для дорогой недвижимости.
Планы по благоустройству новых проектов. Уже сейчас мы предлагаем закрытую территорию, охрану, зеленый двор с ландшафтным дизайном и подбором растений, чтобы весь год он оставался красочным, места для отдыха, детские и спортивные площадки, подбор ансамбля арендаторов и многое другое. Также мы делаем консьерж-сервис, который будет, например, в новом проекте Stanford. Через консьержа можно вызвать такси, заказать уборку квартиры, сдать вещи в чистку, оплатить коммуналку и многое другое. Общие зоны-патио, бассейны для отдыха и другие приятные вещи – все это может появиться в будущих проектах.
Читайте: Закрытый двор жилого комплекса: хорошо сегодня, рисково завтра
Игорь Райков, директор по производству в SAGA Development
Тенденции благоустройства. В проектах благоустройства сегодня можно выделить 2 основных тренда. Первый – это проектирование, исходя из жизненных сценариев людей, которые будут пользоваться территорией. Задача проектировщиков состоит в том, чтобы не навязывать маршруты, предусмотренные в плане, а в том, чтобы предусмотреть и запроектировать маршруты, удобные пользователям.
Второй тренд – отказ от мощения в пользу газонов, травы и дорожек из отсева.
Также большое внимание уделяется инклюзивности – проектированию удобных пандусов и входов в подъезды на уровне земли. Растет спрос на благоустройство эксплуатируемых крыш, общественных террас, зимних садов и прочих способов озеленения не только прилегающих территорий, но и зданий.
Мы уже отказались от типовых элементов благоустройства – лавочки, детские и спортивные площадки выполняются по индивидуальному заказу, зачастую применяются элементы известных международных производителей – Buglo, Hags.
Кто инициирует нововведения – девелопер или покупатели? Три-четыре года назад, когда мы запускали наши проекты NEW YORK Concept House и RYBALSKY, концепция благоустройства и применение упомянутых трендов была исключительно нашей инициативой. Значительную лепту в повышение общего качества благоустройства внесли ландшафтные архитекторы, в частности, Максим Коцюба. В последние пару лет качественное благоустройство стало трендом, и конкуренция между застройщиками мотивирует нас постоянно искать новые качественные решения.
В то же время, заметно изменилось отношение инвесторов к благоустройству. Наши клиенты много путешествуют по Европе и миру, обращают внимание на то, как организовано благоустройство там и требуют имплементации мирового опыта в Украине.
Как развитие благоустройства помогает девелоперам конкурировать. Качественное благоустройство – это добавочная ценность, которая формирует общее впечатление клиента об объекте и помогает обосновать стоимость недвижимости. Во время карантина покупатели недвижимости задумались над тем, как выглядят общественные пространства домов и жилых комплексов, в которых они живут, есть ли там парк, прогулочные зоны, набережные с доступом к воде – получают ли они возможность полноценно отдыхать, не выезжая за пределы своего ЖК. Наличие качественного, продуманного проекта благоустройства внезапно стало едва ли не ключевым фактором для инвестирования. В наших проектах O2 Residence, RYBALSKY, Новый Подол мы благоустраиваем набережные с пляжами, возможностью швартовки водного транспорта и, главное, доступом людей к воде. Эти элементы мы предусмотрели давно, и сейчас понимаем, что двигались в верном направлении – это значительно повышает конкурентоспособность.
Сколько обходится благоустройство девелоперу. Благоустройство территории обходится в 500-1000 грн на квадратный метр себестоимости продаваемой площади.
Сколько платят и как охотно жители ЖК? Поддержание благоустройства обходится в 2-3% стоимости обслуживания ЖК.
Жители наших домов платят добросовестно, в том числе, благодаря тому, что в домах реализована функция отключения отдельных услуг в случае неуплаты коммуналки. Например, злостным неплательщикам может быть заблокирована возможность пользоваться лифтом. Это очень стимулирует вовремя платить за услуги.
Планы по благоустройству проектов. В проекте “Новый Подол” SAGA Development совместно с партнерами планирует благоустройство открытой общедоступной набережной и общественные террасы с озеленением. В проекте реконструкции “Киевпроекта” запланирован зимний сад. В проекте OZON Concept House также планируем зеленые крыши, открытые террасы с озеленением и обустройство лестниц и эскалаторов, соединяющих улицу Бойчука с Ольшанской и Ботаническим садом, что существенно упростит маршрут для местных жителей.
Анастасия Давыдова, коммерческий директор компании Cityconsult Development
Тренды благоустройства. Можно говорить о тренде на многофункциональность в благоустройстве территорий в жилых комплексах. Наличие полноценной инфраструктуры – must have для современного жителя. Во дворе собственного дома инвесторы хотят иметь возможность и отдохнуть, и заняться спортом, и качественно провести время с близкими.
Как совместить интересы покупателей и девелопера. Задача девелопера – предложить решение с учетом всех пожеланий и, в то же время, реализовать благоустройство так, чтобы придомовая территория продолжала общую концепцию комплекса и подчеркивать его индивидуальность.
На сегодняшний день недостаточно поставить во дворе детскую площадку, турники, гостевую парковку и шлагбаум – такое “благоустройство” значительно снижает конкурентность проекта.
Необходим комплексный подход, целью которого должно быть удовлетворить потребности всех возрастных категорий, учесть все интересы и, главное, правильно зонировать пространство. Лавочки для отдыха должны быть расположены вдалеке от спортивных площадок и различных зон для активностей. И в то же время, необходимо создать отдельное пространство, где соседи могут встречаться и общаться вне зависимости от интересов.
Планы по благоустройству проектов. Во всех проектах Cityconsult Development особое внимание уделяется организации собственной территории жилых комплексов. При разработке учитывается множество факторов – расположение ЖК, его класс, коммерческая инфраструктура, общая философия проекта.
Например, ЖК Montreal House, расположенный в центре Киева, будет иметь отличительную особенность – общественные террасы на верхних уровнях только для резидентов комплекса. На крыше собственного дома резиденты смогут отдыхать, гулять с детьми, заниматься спортом, встречать гостей и просто побыть на свежем воздухе.
В доме клубного типа ЖК Illinsky House на Подоле с видом на Днепр будет реализована классическая концепция внутреннего тихого двора, соответствующая уровню и статусу дома.
И такое решение пользуется спросом у инвесторов – квартиры с видом в тихий дворик выбирают не менее охотно, нежели с видом на Днепр и Лавру.
Показательный проект в плане благоустройства мы также реализуем в Броварах. ЖК бизнес-класса Krona Park II будет иметь полноценную инфраструктуру – школу, детский сад, стадион, медицинский центр, паркинг, зоны для прогулок с детьми, отдыха, занятий спортом, велодорожки и многое другое. Кроме того, рядом расположен большой парк со спортивной и воркаут-площадками, детской зоной, площадкой для выгула собак.
В будущих проектах мы продолжим придерживаться наших высоких стандартов и традиций по обустройству дворов всевозможными фишками. Планы большие, но пока они держатся в секрете. Точно могу сказать одно – интересных решений будет больше, и мы будем внедрять новые форматы благоустройства. Следите за нашими новостями!
Читайте: С риелтором поневоле: чем обернется закон об обязательном участии риелторов в сделках с недвижимостью
Ирина Михалева, директор по маркетингу компании “Интергал-Буд”
Тенденции благоустройства. Главный тренд, который стал драйвером рынка в последнее время, можно коротко охарактеризовать как персонализация продукта. Речь не просто о строительстве квадратных метров с клочком придомовой территории, а о появлении уютных дворов, уникальных ландшафтных доминант в благоустройстве вроде собственной набережной, фруктового сада или променад-аллеи, современных спортивных, детских площадок с дополнительной развивающей функцией, грамотном зонировании территории.
Все это ложится в основу концепции комплекса, которую застройщик тщательно разрабатывает на этапе планирования проекта. Мы четко понимаем, кто наш покупатель и для кого мы строим комплекс, именно поэтому закладываем то или иное наполнение в благоустройство территории ЖК, формируем микс арендаторов, продумываем озеленение.
В благоустройстве территории ЖК отдаем предпочтение натуральным, износостойким материалам. У нас много камня, дерева, металла в обустройстве тех или иных зон. Это функционально, удобно, практично и экологично, что очень важно, ведь разумное использование ресурсов и бережное отношение к природе – еще один тренд в благоустройстве ЖК, на который, мы видим, сегодня обращает внимание покупатель.
Посыл от покупателя, который появился до пандемии, но усилился в этом году, связан также с обустройством зеленых прогулочных зон с различным функционалом – активный отдых, зоны для городского ретрита без детей, прогулочные аллеи, места для выгула домашних питомцев и так далее. Отдельное внимание уделяем ЗОЖ-инфраструктуре: поле для командных игр с безопасным покрытием, воркаут-зона с тренажерами, беговые дорожки и прочее. Это создает должный wow-эффект восприятия жилого комплекса.
Кто инициирует новые “фишки” в благоустройстве – девелопер или покупатели?
Я бы назвала это командной игрой. Мы так любим “делить” рынок, вечно спорим, чей он – покупателя или девелопера, хотя по факту покупка недвижимости – это всегда вопрос подбора жилья по качественным характеристикам, которые соответствуют или не соответствуют ожиданиям.
Разумеется, платежеспособный спрос и ожесточенная конкуренция за покупателя толкает компании на конкуренцию концепциями, поиск новых ниш, форматов, которые будут востребованы. Однако, если девелопер изначально мыслит категориями “продать-забыть”, у него ничего не получится. Нужно создавать современную жилую среду, наполненную смыслами и функциями. Без продуманной архитектурной концепции и дизайна, благоустройства территории и многофункциональной инфраструктуры в составе, озеленения и ландшафтного дизайна, правильной квартирографии и продуманных мест общего пользования, качественных материалов и соблюдения технологии строительства ничего не получится.
Рискует также тот, кто начинает проект, не узнав в лицо своего покупателя, его нужды, желания, опасения и потребности.
Современные покупатели очень хорошо ориентируются в потоке информации и внимательно изучают предложенные варианты. В своем дворе и рядом с ним они хотят видеть ландшафтный дизайн, продуманную эргономику пространств, стоянки для велосипедов с возможностью проката, Wi-Fi-покрытие и “умное” освещение, просторные холлы, общие зоны для встреч и отдыха. Для них важно, чтобы общаться, развлекаться, видеться с друзьями можно было не только в своей квартире, но и во дворе.
Как благоустройство помогает конкурировать. Сегодня покупатель приобретает не просто жилье, а образ жизни, он критичен и требователен, все чаще делает осознанный выбор в пользу качества, функциональности, экологичности, что нас весьма радует.
Современный двор, в нашем понимании, – это социальное пространство, в основе которого лежит wellness-философия. Речь о сочетании физического и ментального здоровья.
В проектах “Интергал-Буд” мы стараемся продумать и создать гармоничную взаимосвязь архитектуры, среды и эмоционального здоровья человека. Правильное сочетание природного и искусственного света, важна функциональность и удобство планировок мест общего пользования, чистота воды и воздуха, сервисы и клиентоориентированность, цифровизация пространства, гармоничное сочетание материалов, цветов и архитектуры – все это ложится в основу правильного микроклимата, которые помогает человеку принять решение по принципу “мое” или не “мое”.
Кто бы что не говорил, но покупка недвижимости – это очень личная история, в основе выбора которой лежит много эмоциональных факторов, которые нужно учитывать. Когда в основе проекта находится человек и его базовые и личные потребности, жилой комплекс выделяется из ряда “одноклассников”.
Стоимость благоустройства. Нет единого входного билета в клуб сознательных застройщиков, которые заботятся о гармоничном благоустройстве территории. Это, действительно, индивидуально рассчитывается под каждый проект. Главное, чтобы все затраты были экономически обусловлены концепцией, форматом комплекса и потребностями целевой аудитории. Простой пример: можно “закопать” в отдельно стоящее здание школы или садика несколько млн грн, в то время как будущие жильцы – это не молодые семьи с детьми, а активные офисные сотрудники, предприниматели, которым нужен коворкинг, бытовые сервисы, премиум-спортзал, условно.
В зависимости от сегмента затраты застройщика на благоустройство территории могут варьироваться в среднем от 5-7% в жилье масс-маркета и до 10-15% в категории комфорт+. Мы стараемся закладывать в свои новостройки обычно не меньше 15-20%, понимая, что качество проекта благоустройства и его воплощение влияет на привлекательность проекта для потенциального покупателя.
Во сколько обходится благоустройство жителям. Это зависит от комплекса и тарифа, который устанавливает эксплуатирующая компания. Именно она занимается жизнеобеспечением комплекса, который построен и сдан в эксплуатацию. В ее обязанности входит поддержание благоустройства территории в надлежащем состоянии, уборка и уход за озеленением, ремонт и обслуживание инженерных систем и много других бытовых вопросов.
Когда житель заключает договор с эксплуатирующей компанией, он может увидеть перечень услуг, которые входят в тариф. Так можно отслеживать и оценивать выполненную работу.
Насколько охотно платят жители? Это зависит от многих факторов: качества предоставляемых услуг, сознательности жителей, работы управляющей компании с должниками.
Если есть большие задолженности по оплате от жителей, эксплуатирующая компания не может в полном объеме предоставлять услуги, вынуждена идти на ухищрения, падает сервисная составляющая и начинаются проблемы. Поэтому очень важно, чтобы взаимоотношения между жителями и компанией были максимально прозрачные, доверительные и партнерские.
Планы по благоустройству новых проектов. Мы продолжим свою стратегию максимально персонализированного продукта – гармоничной жилой среды и останемся амбассадорами wellness-философии в благоустройстве своих комплексов.
В наших проектах продолжат появляться продуманные общественные пространства, обусловленные концепцией комплекса и подчеркивающие стилистику нового микрорайона, игровые пространства для детей, аллеи для пеших прогулок, места для спокойного отдыха, мини-стадионы, спортивные зоны, арт-объекты и другие составляющие современного двора жилого комплекса.
На данный момент также видим устойчивый спрос на озеленение территории, причем речь не о молодых насаждениях, которым требуется еще 10-20 лет роста. Так, уже совсем скоро в ЖК “Сырецкие сады” высадим взрослые фруктовые деревья на территории. Немаловажным также является подбор растений, которые бы сохраняли вид “зеленых зон” в течение всего года.
Именно поэтому мы тщательно продумываем ландшафтный дизайн каждого проекта, стараемся максимально “стереть” черту между домами и природной зоной, чтобы территория действительно была местом прогулок с детьми и встреч с друзьями в окружении зелени.
Бронислав Чумак, supernumerary сoncept advisor в HINES, Eastern Europe
Тенденции благоустройства. Для начала стоит внести ясность в ролях и провести черту между понятиями “застройщик” и “девелопер”. Потому как сама этимология слова developer, являясь производным от англ. глагола “to develop — разрабатывать, развивать”, подразумевает не просто строительство, что присуще множеству игроков рынка, но и развитие как внутреннего пространства, так и прилегающей территории проекта. Так вот, те игроки рынка, которые в своих проектах предлагают клиенту не просто дешевые квадратные метры в бетонной коробке, а среду и пространство для комфортной жизни, уже давно переняли и успешно реализовывают опыт ведущих девелоперов Европы, Австралии и США, неотъемлемой чертой проектов которых являются продуманное и достаточно богатое благоустройство. Комфорт и уют дома — это уже давно не про любимый диван в гостиной. Зонинг, продуманный на основании поведенческих сценариев времяпровождение своих будущих резидентов и создающий все необходимые условия для вариативности досуга — именно эта черта качественно выделяет буквально дюжину компаний среди сотен игроков отечественного рынка. Если говорить о тех, кто репрезентует столицу, то стоит обратить внимание на проекты SAGA Development, KAN Development, DIM Group, ENSO, UDP и пожалуй ZIM Group. Именно этот “секстет” является трендсеттерами в качественном благоустройстве, которое и создает ту самую добавочную стоимость своим проектам.
Кто инициирует “фишки” благоустройства – девелопер или потребитель. Относительно же инициатора этих “фишек”, то здесь нельзя дать однозначный ответ, присвоив все лавры одной из сторон. Девелопер наполняя свои проекты рядом аменитис, четко обозначает, что среди будущих резидентов видит аудиторию тех, чьи потребности к будущему дому не ограничиваются базовым набором атрибутов, а эта самая аудитория голосуя “рублем”, в свою очередь, также достаточно четко обозначает, что отдаёт предпочтение тем, кто готов задавать новый стандарты комфорта и предлагать им “сегодня и здесь то, что они видели там вчера”. (Автор подразумевает аудиторию, которая является частым гостем стран Европы, где имела возможность познакомиться поближе с качеством создаваемой среды обитания локальными девелоперами, – KV).
Как благоустройство помогает конкурировать. Ярким доказательством может послужить ценообразование на жилье в проектах вышеупомянутых девелоперов. Завидное количество продаж в их проектах, в то время как соседствующие с их домами застройщики предлагают едва ли не до 20% разницы в стоимости в своих комплексах, является, пожалуй, достаточно веским аргументом, когда речь идёт о важности этого атрибута, которым, увы, похвастаться могут единицы.
Сколько стоит благоустройство. Если же говорить о стоимости реализации проектов благоустройства, то все зависит от двух значимых факторов: масштаба проекта и объема этих самых аменитис, что, собственно и сказывается на доле в общей смете проекта и может колебаться в диапазоне от 4 до 10%.
Сколько платят за благоустройство жители. Мне тяжело оперировать конкретными цифрами, так как у многих игроков рынка зачастую есть собственные управляющие компании, имеющих свою и достаточно гибкую систему ценообразования на оказываемые услуги, и обычно расшифровка доступна лишь непосредственно тем, кто эти самые услуги и получает, но опять таки — слишком много факторов стоит учитывать при оценке и аргументации той или иной стоимости этих услуг: площадь самого проекта, площадь озеленения, кол-во квартир, кол-во задействованного персонала, кол-во инфраструктурных объектов на территории, объем и качество предоставляемых услуг и многие другие. Относительно того, насколько охотно платят жильцы за оказываемые услуги. И вправду, немалые объемы задолженностей за обслуживание прилегающей территории среди резидентов проектов класса бизнес и выше — явление достаточно распространенное. Чем это явление можно объяснить? Я ответ нахожу лишь в том, что зачастую аудитория подобных проектов — люди, которые очень хорошо дают счет деньгам. И зачастую эти самые задолженности являются результатом ненадлежащего качества, по мнению этих же жильцов, оказываемых услуг, ведь вновь таки — ни для кого не будет секретом, что довольно часто обещания, получаемые инвесторами, сначала от менеджеров отделов продаж, а после и от представителей управляющей компании при подписании соответствующего договора, не совсем совпадают с реальностью обстоящих дел, с которыми сталкиваются жильцы после.
Если звёзды будут благосклонны, то уже до конца этого года я смогу представить как рынку, так и уважаемой аудитории коллег по цеху 2 проекта, в разработку которых меня привлекли этими весной и летом соответственно. Не буду спешить и раскрывать все карты, но в одном заверить могу наверняка — эти проекты будут качественно выделяться на фоне множества других.
Читайте: О двух концах: когда и как в Украине снизятся риски инвестирования в новострои
КиевVласть
Бородянська громада Київщини планує інвестувати в свій розвиток більше 30 млн гривень. Серед масштабних проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. На місцях запевняють: це – лише перший етап на шляху реалізації стратегії розвитку громади.
Як стало відомо KV, 20 грудня 2019 року Бородянська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2025 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як розповів KV голова Бородянської селищної ОТГ Олександр Сахарук, процес розробки і затвердження Стратегії передбачав декілька етапів. Так, у травні 2019 року була створена робоча група, яка співпрацювала з експертами Програми “U-LEAD з Європою”, і за вісім місяців громада виробила свою першу Стратегію. Реалізація планів запланована двома етапами по три роки кожен.
“Бородянська ОТГ – інвестиційно приваблива, самодостатня громада Київщини. Це громада з конкурентоспроможною економікою, що базується на розвитку бізнесу у сфері сільського господарства, екологічно чистому виробництві і зберіганні агропромислової продукції з глибоким ступенем переробки, а також потужній логістичній мережі. Громада забезпечує високий рівень життя мешканців та є дружньою до ініціатив щодо розвитку особистості, підприємництва та активного дозвілля. ОТГ є і туристично привабливим осередком, адже багата на різноманітну історичну спадщину. І всі ці напрямки закладені в основні цілі Стратегії. На мою думку, місцеві вибори не вплинуть на подальшу реалізацію нашої Стратегії. Ми прагнемо стабільності і будемо її зберігати. 72% опитаних вірить у позитивні зрушення та досягнення цілей Стратегії. А це говорить про високий рівень довіри до влади”, – розповів Сахарук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Дорожня карта ОТГ
Бородянська селищна ОТГ була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєднаються ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Депутатський корпус громади представлений 26 депутатами від політичних партій “Нові обличчя”, “Аграрної партії України”, “Солідарності” та “Опозиційний блок”, “Укроп”, “Батьківщина”, “Народний фронт”. Та переважна більшість з них все ж безпартійні.
Бородянська ОТГ займає 34% від загальної площі території Бородянського району – 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб. Станом на 2019 рік, найбільше жителів проживає в адмінцентрі ОТГ – 12952 людини, найменша – в селі Коблицький Ліс – 12 чоловік. Кількість людей працездатного віку становила більше 11 тис. осіб, із них же зайняті лише 6,6 тисяч. Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, транспорту, промисловості, будівництва та у приватному секторі. Середня заробітна плата по ОТГ у 2019 році становила 8 346 тис. гривень.
Громада має розгалужену інфраструктуру: 10 загальноосвітніх (більше 20 тис. учнів) та шість дошкільних закладів освіти (більше 700 дітей), а ще працює Бородянський професійний аграрний ліцей. Галузь медицини представлена 14 закладами: медамбулаторія, Бородянська ЦРЛ на 200 ліжок, Бородянський ЦПМСД та 11 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території громади діє районний палац культури ім. Т.Г. Шевченка та шість закладів культури різного типу, громадські організації: районна “Спілка підприємців та виробників Бородянщини”, Бородянський спортивний клуб "Арсенал". Функціонує і ТОВ “Бізнес Центр Полісся”. Крім того, має і розвинуту мережу торговельних закладів, туристичних локацій.
Великі плани
Відповідно до Стратегії, на думку мешканців у громаді передусім необхідно здійснити благоустрій територій, розвивати сферу дозвілля і спорту та малий і середній бізнеси.
Втілення ж Стратегії передбачає два етапи і перший План заходів розрахований на 2020–2022 роки. У 2020 році на реалізацію завдань громада передбачила більше 17 млн гривень, у 2021 році планують спрямувати більше 11 млн гривень, а в 2022-му – більше 4 млн гривень. Частина з них співфінансуватимуться за рахунок грантів, коштів від бізнес-партнерів, з ресурсів міжнародних фінансових організацій чи державного та обласного бюджетів тощо.
Із планів можна виділити найбільш дороговартісні проєкти як створення агробіотехнологічного комплексу в Бородянці за 32,2 млн гривень та будівництво житлового масиву на 1 тис. родин за принципом “пасивного будинку” за 3,2 млн гривень за рахунок фінансування зовнішніх джерел.
“Планів і проєктів багато. Основні: створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, отримання статусу міста Бородянка. Крім того, плануємо створити КП “Аеропорт “Бородянка” в рамках державно-приватного партнерства з реконструкцією аеродрому “Бородянка” (І черга), збудувати заклад культурно-просвітницького і спортивного обслуговування населення та психологічної реабілітації учасників АТО в селі Дружня. Плануємо втілити Концепцію розвитку рекреаційної зони в Бородянці, створити публічну інтерактивну "Бібліотеку-трансформер", одержати офіційний статус “Історична пам’ятка” для об’єктів місцевого значення”, – додав голова Бородянської ОТГ.
За словами Олександра Сахарука, у рамках Стратегії вже покращено матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. А саме: придбано два апарати ШВЛ у відділення інтенсивної терапії та три кисневих концентратори у терапевтичне відділення Бородянської ЦРЛ; систему ендоскопічної візуалізації та ультразвуковий скануючий прилад у поліклінічне відділення, 2 електроскутери для працівників амбулаторії в селі Пилиповичі та ФАпу в селі Дружня (всього витратять 200 тис. гривень).
У галузі освіти функціонує “Учнівський парламент”, придбано комп'ютерне обладнання, оргтехніку та програмне забезпечення для єдиного інформаційного простору в закладах освіти. А ще – започатковано “Університет майбутнього вчителя”, реалізується проєкт “Кава з директором”.
Впровадила громада й енергоефективні технології в закладах освіти. Замінено вікна у всіх школах та дитсадках, впроваджено сучасний проєкт із встановлення теплових насосів у дитсадку “Колосочок”. А також збудовано ТОВ “СіДіСі” за 190 тис. гривень сонячну електростанцію потужністю в 10 МВт.
Як каже голова Бородянської ОТГ, поліпшують вони і спортивну інфраструктуру. Збудовано спортивне поле зі штучним покриттям у селі Пилиповичі, майданчик із штучним покриттям та тренажерним обладнанням у селі Нове Залісся, розпочато будівництво футбольного поля зі штучним покриттям у Бородянці.
Економічна складова
“Формування місцевого бюджету є одним з найважливіших питань для ОТГ. Основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету Бородянської ОТГ є податок та збір на доходи фізичних осіб – близько 48% всіх надходжень. А також податок на майно – 22,8%, земельний (20%), єдиний (14,3%) та акцизний (11,3%) податки. Для збільшення надходжень, ми співпрацюємо з фіскальними органами, аби роботодавці не платили зарплату “в конвертах” і сплачували податки вчасно. Крім цього, працюємо над тим, аби до бюджету надходили і податки на доходи фізичних осіб від відокремлених підрозділів підприємств, зареєстрованих за межами ОТГ. У перспективі наповнення за рахунок плати за землю та збір за природні ресурси”, – каже Сахарук.
Наповнюється бюджет ОТГ і за рахунок діяльності найбільших підприємств-роботодавців. А саме: ТОВ “Алюпол” – виробництво алюмінію, ТОВ “Мішель” – лісопильне та стругальне виробництво, ТОВ “СП “Агропроммаш”, ПСП “Колос” – вирощування зернових культур, ТОВ “Біоенергозбут” – вироби з деревини, ПП “Корал-Дизайн” – виробництво іграшок та ТОВ “Баліс” – переробка та консервування риби.
У 2019 році в ОТГ лише податкових надходжень передбачалось більше 90 тис. гривень.
Точка зору
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Стратегія розвитку – це, перш за все, стратегія розвитку економіки. Громада обрала агропромисловий курс, але розвиток сільського виробництва не повинен бути в пріоритеті. Це, на мою думку, лише одна із галузей. Тому що Полісся – це зона ризикованого землеробства. Країна чому занепадає, тому що не має розвитку промислової економіки. У районі діяли заводи з машинобудування, легкої промисловості, виробниче бавовняне об'єднання, ткацька фабрика. На території району є два лісгоспи, деревину експортують, а її переробки немає: виробництва меблів, вікон тощо. Був військовий деревообробний комбінат та нині він не працює. Тож є що перевести на рейки сучасності і в якому напрямку рухатися, щоб одержати економічне зростання. Район має інвестиційну привабливість. Нехай маленький аеропорт, але він є і його можна реконструювати для середньої та важкої авіації. На території району відремонтована автомагістраль, є залізниця. До громади приєднається Майданівка, де працює комплекс з вирощування полуниць. Треба відроджувати ті галузі, які споконвічно тут були. А район має для цього всі передумови.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Фото: колаж KVКиевVласть
Столичные власти разрешили общественной организации “Центр памятникоохранных и градостроительных исследований” отреставрировать еще один корпус – №12 – завода “Арсенал” на ул. Московская, 8. Под реставрацией здания чиновники подразумевают приспособление его под некое место общественного назначения с паркингом. Указанный корпус находится в госсобственности и является нововыявленным памятником архитектуры.
Как стало известно KV, приказом Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 26 июня 2020 года № 629 общественной организации “Центр памятникоохранных и градостроительных исследований” (*) были выданы Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на реставрацию части нежилых помещений корпуса № 12 с приспособлением под общественное назначение и паркинг на ул. Московской, 8 в Печерском районе Киева. Документ был опубликован в реестре ГУО в середине августа 2020 года.
Согласно документу, высота здания и его геометрические формы измениться не должны. При этом нынешняя его высота в ГУО не указана. В документе отмечается, что реконструкция без изменения внешних размеров фундамента может осуществляться при отсутствии документа, свидетельствующего о праве собственности или пользования земельным участком. Таковые документы, соответственно, в ГУО не приведены.
Функциональное назначение участка, на котором расположен объект проектирования – территория общественных зданий и сооружений в соответствии с Генеральным планом Киева. Участок находится в пределах центральной планировочной зоны, исторического центра города, исторического ареала, в зоне регулирования застройки I категории, а также попадает в санитарно-защитную зону от промышленных объектов. Это необходимо учесть заказчику ГУО при проектировании реконструкции.
В ГУО отмечено, что корпус №12 находится в государственной собственности. Часть здания, которую собираются реконструировать (площадь – 3,59 тыс. кв. метров), с января 2019 года арендуется.
Здание под проектирование, как сказано в ГУО – нововыявленный памятник архитектуры, градостроительства и истории (приказ Департамента охраны культурного наследия КГГА от 11 октября 2018 года №05-ОД). В этой связи заказчику необходимо обеспечить сохранение этого объекта, его частей и элементов во время выполнения работ и последующей эксплуатации в соответствии с охранным договором и реставрационным заданием. Кроме того, нужно учесть памятникоохранных характер и статус смежной застройки и обеспечить роль памятников в композиции и пейзаже.
Отметим, что в перечне объектов культурного наследия Печерского района от 1 сентября 2019 года, корпус №12 по ул. Московская, 8 значится как собирательная мастерская с воротами 1912-1914 годов постройки.
Напомним, что на ул. Московская, 2-8 находятся здания завода “Арсенал” – в прошлом ведущего предприятия военно-промышленного комплекса Украины.
До 2017 года в постоянном пользовании завода “Арсенал” находились земельные участки в квартале улиц Михаила Грушевского, Московской и Кловского спуска общей площадью 25,36 га. 15 мая 2017 года КГГА своим распоряжением №570 за подписью Виталия Кличко эти участки разделила, оставив в пользовании завода около 20 га. Остальные гектары были розданы в пользование Генпрокуратуре, Украинскому научно-практическому центру эндокринной хирургии Минздрава и трем частным компаниям: ООО “ИСВ Инвест”, ООО “Мирра-Девелопмент” и ООО “Бизнес Проперти Групп”. Земля отдавалась для эксплуатации и обслуживания корпусов завода. При этом корпус 12 на ул. Московская, 8, о котором идет речь в новых ГУО, в указанном распоряжении КГГА не упоминается.
По данным Википедии, по состоянию на 2019 год здания завода “Арсенал” понесли существенные изменения. В частности, был снесен цех электроники по ул. Михаила Грушевского, 36. Множество корпусов на ул. Московская, 2 сданы в аренду. Кроме этого, велись строительные работы неизвестного назначения в цехах между Московской, 6 и 4, в здании на ул. Московская, 8-Б. Корпус по адресу Кловский спуск, 26 был выкуплен для перестройки под бизнес-центр.
Ранее КВ сообщала, что в декабре 2019 года столичные власти разрешили проектировать реставрацию с приспособлением под административный центр корпус №14 по ул. Московская, 8. Выполнением так называемой реставрации будет заниматься ООО “Современный художественный центр”, связанное с бизнес-группой миллионеров Василия Хмельницкого и Андрея Иванова.
Читайте: Компания из орбиты Василия Хмельницкого перестроит один из корпусов завода “Арсенал” под административный центр
В 2018 году Департамент градостроительства и архитектуры КГГА предоставили разрешение ООО “Мирра-Девелопмент” на проектирование реконструкции корпуса №59-К на ул. Московская, 8 под торгово-развлекательный центр. Известно, что “Мирра-Девелопмент” входит в Инвестиционную группу UFuture бизнесменов Василия Хмельницкого и Андрея Иванова.
Читайте: На улице Московской, 8 в Киеве собираются построить торгово-развлекательный комплекс
В январе 2020 года KV сообщала, что Окружной административный суд вернул заместителю прокурора Киева иск о признании противоправными действий Департамента градостроительства и архитектуры КГГА по выдаче ГУО на реконструкцию корпуса № 4 завода “Арсенал” под административное здание с паркингом по ул. Московская, 8. Согласно Генплану, эта местность входит в центральный исторический ареал Киева и строить здания здесь можно не выше 27 м, в то время как выданные ГУО разрешали строительство по ул. Московской, 8 высотой 50,7 м.
Читайте: Суды отказались рассматривать иск прокуратуры о незаконности возведения многоэтажного здания у кинотеатра “Зоряный”
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, общественная организация “Центр памятникоохранных и градостроительных исследований” основана в 2018 году. Основной вид деятельности – деятельность прочих членских организаций, не включенных в другие категории. Учредители – Людмила Артеменко, Дмитрий Будулатий, Евгения Левкина, Виталий Онищенко, Ирина Прокопенко. Руководитель – Максим Татаренко. Организация зарегистрирована по ул. Московской, 8, корпус №12. Дополнительной информации об этой общественной организации в открытых источниках найти не удалось, нет у нее также и официального сайта.
Завод “Арсенал” ранее входил в перечень предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности Украины. Датой его фактического учреждения принято считать 1764 год, когда было издано “Положение о Киевской арсенальной команде”. В XVIII-XIX столетиях завод ремонтировал и изготавливал разные виды вооружения, включая артиллерийское. С 1917 года на заводе началось производство гражданской продукции (сельскохозяйственное оборудование, инструменты, бытовые товары и др.).
После начала Великой Отечественной войны завод увеличил выпуск продукции военного назначения. С 1946 года предприятие было перепрофилировано на выпуск оптических, оптико-механических и оптико-электронных приборов, в основном, для нужд военной промышленности.
После создания в 1992 году Государственного космического агентства Украины, завод был передан в его ведение. В 2009 году была завершена ликвидация завода, он был исключен из госреестра и присоединен к Казенному предприятию специального приборостроения “Арсенал”.
Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА, напомним, с 1 ноября 2016 года руководит Александр Свистунов.
* Громадська організація "Центр пам'яткоохоронних та містобудівних досліджень" (Код ЄДРПОУ: 41949520)
Фото: ВикимедияКиевVласть
Що насправді продемонструвала ситуація з прокатом електросамокатів від “Bolt” і їх забороною від київського мера?
Фабула конфлікту така: столичний голова обрушився гнівом на пункти оренди електросамокатів, які розмістила в столиці транспортна компанія “Bolt” (відома в Києві як інноваційна служба таксі). Мовляв, це – незаконно, за дозволом до місцевої влади “Bolt” не звернувся; та й узагалі електросамокати ніяк не врегульовані вітчизняним законодавством. У компанії ж відповіли, що закон не порушували: позаяк, що не заборонене, те – дозволене. Мовляв, так прописано в Конституції України й Цивільному кодексі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Читайте: В Киеве перестал работать онлайн-сервис проката самокатов от Bolt
На перший погляд, столичний градоначальник постає в ролі ретивого захисника законності і державного нагляду: мовляв, як посмів “Bolt” без дозволу високого начальства аж так розперезатися? Та з іншого боку, дії мера Кличка в цьому кейсі оголюють реальне ставлення влади до вітчизняного бізнесу й інвесторів, яке київського міського голову аж ніяк не прикрашає. І ось чому:1. Аби розпочати будь-який інноваційний проєкт у столиці, який водночас ще й підвищує комфорт киян, “Bolt” і будь-який бізнес мають іти на поклон персонально до мера Кличка й до інших функціонерів. Адже, в нашій державі практично кожне високе начальство сприймає підприємців винятково у координатах “пан-холоп” і на кшталт “дійних корів”, які наповнюють державні, місцеві й персональні бюджети чиновників. Щоб нормально працювати в Україні, бізнес неодмінно має “заносити нагору”, інакше спокою і прибутків не побачить, як власної потилиці. Допоки така парадигма існуватиме в Україні, наша економіка і далі перебувати “на дні” глибокої економічної кризи;
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. В цивілізованих країнах бізнес живе за чітким і недвозначним правилом – “що не заборонено, те дозволене”. Мер Кличко, піддавши гнівній обструкції пункти прокату електросамокатів від “Bolt”, продемонстрував протилежну максиму, за якою живе столиця, - “все що не зарегульоване, те заборонене”. Бо ж біда – електросамокати ніде не фігурують в законодавстві, а значить – будь-яке використання їх бізнесом “нелегальне”! А те, що тисячі молодих киян їздять на екологічно-чистому транспорті, не множачи автомобільні затори й загазованість київського повітря – це для столичного голови не має жодного значення!
Читайте: Электротранспортный бум в столице вводит в ступор полицию и городские власти
Та що є насправді головним – бюрократичні процедури, чи успішний розвиток бізнесу й добробут киян? У нас в країні мало регуляцій, тож треба додати до них ще одну? По-хорошому, будь-який прогресивний мер мав би лише радіти і всіляко підтримувати “бізнес”, який ризикнув створити в місті інноваційний бізнес-проєкт, інвестувавши в нього кошти. І найперше – КМДА мала запросити “Bolt” та інші інноваційні компанії до діалогу щодо поліпшення транспортної інфраструктури міста. Проте, це – не для столичного голови. Адже, у Києві будь-яка масштабна підприємницька ініціатива повинна працювати “під дахом” чиновників! Тож, будь-яке бізнес-починання може бути легко знищене владою – застосувавши “спрут” алогічних норм, можна навіть дихати заборонити! Хтось там казав про скасування 90% зайвих та абсурдних регуляцій?
Електросамокати – це новий світовий тренд, який стає все більш популярним серед української молоді і навіть людей старшого покоління. Заборона мером Кличком пунктів прокату цього екологічного транспорту, вочевидь, сприймається молодим поколінням як недружній, а то і варварський крок відчуженої від людей влади. Та чи не видається кейс із компанією “Bolt” проблемою винятково київського мера, котрий мав би докладати максимум зусиль, аби інтегрувати найкращі західні бізнес-практики до столичного простору і тримати руку на пульсі глобальних трендів? Чи не тому Київ впроваджує камери фіксації швидкості, вельми пишаючись цим, - через 15-20 років після Великобританії та інших західних країн?! Чи не є проблемою мера Кличка те, що він не ініціював відповідні законодавчі ініціативи у той час, коли електросамокати заполонили київські вулиці, а зараз намагається надолужити втрачене “нафталіновими” заборонами? Так, ці нові засоби пересування в столиці іноді загрожують пішоходам, бо “водії” в столиці змушені їздити тротуарами. Але, чи це їхня вина, якщо в Києві й досі не створено розгалужену мережу велодоріжок, на кшталт Амстердаму чи Берліну? Іще один аспект. Чому б панові Кличку, котрий протягом років жив на Заході, не ініціювати щодо новітніх видів транспорту регуляторну “пісочницю” (практика США та ЄС щодо фінтех-стартапів за браку законодавчих норм), а затим – впровадити в законодавство найпродуктивніші алгоритми?
Читайте: Киев отказался от приоритета электротранспорта и отечественных производителей
Столичний голова звинувачує компанію “Bolt” у “несанкціонованому” використанні міського простору й землі громади. При цьому пункти прокату електросамокатів не передбачають жодних архітектурних споруд. Точки оренди не спотворюють архітектуру й міський простір, вони – компактні й зручні для багатьох киян-любителів “революційного” транспорту. Водночас, столичні забудовники “повним ходом” захаращують Київ потворними “свічками”, які нерідко будують без необхідних дозволів, впритул до старих будинків, на місці зелених “зон” і в історичних ареалах. Ось де використання міської землі і простору на шкоду столиці та її мешканців! Чого варті, наприклад, нинішні спроби одного з девелоперів збудувати кам’яного “монстра” на місці улюбленого багатьом киянам “чкаловського” скверу. Чи ці ділки не користуються землею та міським простором Києва? Чому ж тоді не обурюються схожими неприпустимими діями столичний голова Кличко та його “молода команда”, не протидіючи будівельній “мафії” та не припиняючи її безчинства? Натомість, увесь “пролетарський” гнів мер Києва виливає на креативний бізнес-проєкт щодо прокату електросамокатів із-за буцімто “незаконного” користування міською територією! А хіба горе-забудовники, нелегальні видобувачі піску з Дніпра, незаконні торгівці тощо не використовують столичний простір, безтурботно собі працюючи, аж “дим іде”? Отже, насамперед тут зовсім не варто наводити лад? Та й узагалі, хіба цікавився голова КМДА у самих киян, чи потрібна їм оренда електросамокатів і чи необхідно створювати відповідну інфраструктуру, включаючи зарядні станції? Хіба не треба створювати мережу якісних велодоріжок, яких в столиці практично катма? Як то кажуть, забороняти – не плуга перти!
Естонська компанія “Bolt” фактично є іноземним інвестором, який ризикнув вийти на український ринок і вже протягом кількох років провадить бізнес в Україні. За великим рахунком, з цим інноваційним стартапом мала би працювати широко розпіарена чинною владою “інвестиційна няня”. Себто, представник держави, який “супроводжує” інвестора, максимально допомагаючи йому долати численні бюрократичні перепони, яких хоч греблю гати в нашій країні. Натомість, замість цього, “Bolt” отримав “няню з батогом” у вигляді київського мера, котрий чомусь позиціонує Київ своєю власністю і одноосібно вирішує, кому з бізнесу роздавати казенні “наділи”, а кого виштовхувати втришиї. Чи бігом побіжуть закордонні інвестори вкладати кошти в столичну економіку, якщо київський топ-чиновник зможе у будь-який момент одноосібно заборонити їхній бізнес – бо, бачте, “немає закону”? Аж ніяк – з такими “правилами гри” українська економіка приречена на довготривалу стагнацію!
Та що натомість мав би робити київський голова у кейсі з електросамокатами від “Bolt”, аби був здатен мислити стратегічно?
По-перше, столична влада повинна вже сьогодні будувати належну інфраструктуру для електротранспорту, в тому числі – для його оренди. Чи знає, наприклад, київський міський голова, що в Італії й Швеції уряди й муніципалітети субсидують власників електросамокатів, аби стимулювати перехід на екологічно-чистий транспорт? Чому би меру Кличкові замість того, щоб ретроградно забороняти станції прокату “Bolt” (ще й лякаючи тим, що комунальні служби ці точки рознесуть), навпаки - підставити своє могутнє владне плече? І не лише транспортно-прокатному бізнесу, а й будь-якому іншому, який пропонує інновації, що роблять життя киян більш комфортним.
По-друге, необхідно розробити програму впровадження інноваційних техно-проєктів у міському просторі, напрацювавши алгоритми регуляторних “пісочниць”, інституційного забезпечення й консалтингової підтримки. А головне – потрібно розробити систему фінансових та інших стимулів для цифрових стартапів, які за належних умов зроблять міський простір й урбаністичне середовище максимально комфортними для киян та гостей столиці.
І, по-третє, КМДА і транспортний департамент мерії мають самі ініціювати співробітництво з тією ж таки компанією “Bolt” та іншими зацікавленими інвесторами, аби спільно створювати в столиці сучасну й технологічну транспортну інфраструктуру. Замість ретроградних заборон, столична мерія повинна використовувати винятково продуктивні для бізнесу й місцевої громади опції.
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 16:21:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 16:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 16:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.4444
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 16:21:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2770, 10
0.0379
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('95559', '95499', '95498', '95483', '95468', '95448', '95429', '95411', '95394', '95379')
2.1939
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-01 16:21:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)