Я не знаю кому так завинили українці, що нам хочуть влаштувати геноцид. Немає Сталіна, в неповазі Маркс, який був ще тоді проти концентрації земель в “одних руках” капіталістів – фактично проти так званого ринку земель сьогодення. Немає в Україні і Путіна. Але комусь став потрібен ринок земель, котрий спрямований на позбавлення українців землі – з жорстким поділом на злиднів і багатих, лахмітників і еліту, рабів і бізнесменів. Що земля не товар, знав не тільки Карл Маркс. Про це пише навіть Вікіпедія. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ринок – це сукупність відносин з купівлі-продажу товарів і послуг. На ринку існують два учасника – виробник товару (продавець) та покупець. Виробник виробляє товар для продажу – це його цілеспрямована дія. Товар – це продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу, а не для особистого споживання. Товар це те, що виготовляють з метою продажу і отримання прибутку. Значить, земля не товар: люди не виробляють землю, тому земля не продукт праці. Якщо земля не товар, то не може бути ринку землі. Земля не може бути в обігу – це її нерухома властивість. Земля – це абсолютна нерухомість. Земля – засіб виробництва, первинне джерело усього багатства людства. Земля  – це незаперечно найефективніший засіб виробництва, причому – в обмеженій кількості.  Оцінюючи землю з точки зору доходу від неї, можна стверджувати, що ніколи запропонована ціна за землю не може відповідати її цінності, в тому числі – в грошовому виразі. То ж ще раз – ринку земель не може бути. Беззаперечним є той факт, що в Україні створені умови, за яких земля не дає таких можливостей її власнику, які повинна надавати, як найефективніший засіб виробництва. В Україні створені умови, щоб власник землі був змушений її продати в інтересах обмеженої кількості людей. Створивши умови для отримання власником землі усіх можливостей від користування і володіння землею, бажання продати землю буде нівельоване – в продажу не буде потреби. Читайте: Необхідні підрядники для товариств власників землі: народна земельна реформа Головіна в дії Повернемося до ринку землі. Обов’язковою умовою існування ринку повинно бути наявність продавця. Тобто у українського селянина повинно виникнути бажання продати землю. І це бажання на сьогоднішній день спричинене суто необхідністю задоволення нагальних споживчих потреб власника землі.  Знову ж таки, створивши умови для отримання власником землі усіх  можливостей від користування і володіння землею, нагальні споживчі потреби будуть задоволені і потреби продавати землю не буде. Отже, перед тим як назвати ринком відносини, які більше схожі на зґвалтування, а товаром те, що ніколи ним не може бути, необхідно уяснити головне – у власника землі потенційно відсутнє бажання продати землю. Є тільки штучна обмеженість власника землі отримувати всі можливості від володіння і користування землею. Ми прийшли до висновку того, що насправді, для ринку землі відсутній головний суб’єкт – продавець землі. Тобто ринок землі – це видумка, афера, організована для того, щоб скупити за дешево і перепродати дорожче землі, а також легалізувати вже “віджату” у селян землю за сіро-чорними схемами. Крім того, таке відкриття ринку земель передбачатиме посилення трудової міграції українців в ту ж саму Німеччину, яка щиро відкрила свої двері українцям-остарбайтерам. Німецько-европейський капітал виграє вдвічі більше. Фактично держава вже торгує своїми людьми і зараз під загрозою торгівля землею. А потім, з такою логікою і послідовністю ринок органів – печінка теж товар. Ще в недалекому минулому було рабство і торгівля людьми. Але зараз ми не можемо уявити, що може повернутися торгівля людьми і появитися торгівля органами. Але є людина, то чому б не торгувати нею за визначенням “виживає сильніший” і не почати торгувати її органами, і байдуже яким чином ті органи отримані. Так само ми припускаємо, що земля буде торгуватися, стане товаром. Читайте: Земельний ультиматум Фактично заклик до ринку землі – це заклик до геноциду селянства. Це рейдерство, це війна. Це економічний геноцид українців. І це підтвердження того, що це все робиться штучно в суто лихварських інтересах. Якби не концентрувалася земля, послідуючі соціальні рухи призведуть до рішення, що земля може бути тільки власністю самої нації. Така історія людства. Історію необхідно пам’ятати, вивчати і розуміти. Необхідно вивчати праці економістів минулого. І не ставати обмежено упередженими в бажанні ринку, в бажанні чимось торгувати і байдуже на чому отримати лихву. Уникнути кривавих сторінок історії, повернути українців з заробітчанства на батьківщину та отримати економічне зростання можливо тільки за однієї умови – переставати уявляти землю товаром, а переходити до спланованої організованої спільної роботи з перетворення землі в ефективний первинний об’єкт національних інвестицій через об’єднання власників землі та надання їм статусу співвласників аграрних виробництв та державного кредитування. Це забезпечить отримання власником землі усіх можливостей від користування і володіння землею. Читайте: Народна земельна реформа Головіна: товариство власників землі – що це таке і як його створити Так, мова про Товариства власників землі, в основу створення і роботи яких покладено об’єднання (кооперації) активів і зусиль селян-власників землі, їх колективне господарювання через участь у Товаристві власників землі. Учасниками таких товариств можуть бути власники землі, незалежно від віку та фізичних можливостей. Створення Товариств власників землі передбачає існування тільки національно-орієнтованого законодавства з обігу прав на землю, разом з провадженням якого необхідно сформувати умови для організації суспільно-значущих виробництв – Товариств власників землі, як передумову для формування: Споживчого кредитування селян-власників землі,як фактору, який вирішує питання задоволення нагальних споживчих потреб і робить не потрібним продаж землі. При цьому земля не є предметом застави – земля взагалі не буде заставною. Максимізації прибутку від землі у її власника. Формування передумов для прямого державного кредитування створення і розвитку виробничої інфраструктури на селі, яка сформує нові робочі місця. Організація відновлення і розвитку інфраструктури на селі за участю власників землі зі створенням нових робочих місць. В такому випадку земля, як джерело доходу відійде на другорядні ролі і уступить місце високо оплачуваній роботі і доходам від участі українця, як власника землі у тваринницьких та переробних виробництвах. Ті власники землі, які не схочуть мати з нею справу, бути учасниками (співвласниками) аграрних виробництв, можуть продати землю, але тільки українцю, при умові відсутності у нього у власності землі сільськогосподарського призначення – тут для любителів ринків неймовірних речей і товарів буде чим зайнятися, рахуючи відношення попиту і пропозиції. Після формування таких передумов, я думаю, буде відсутнє бажання повертатися до питання створення ринку земель. А бути власником української землі стане престижно для українця. Ми повинні думати не про правила ринку, а ми повинні формувати права і можливості для селян, українців. Читайте: Відкриття ринку земель відміняється Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Пока в КОГА собирают семинары и обсуждают энергоэффективное будущее, над Киевщиной сгущаются долговые тучи. Около 50 предприятий, из которых половина – коммунальные, сидят с серьезными задолженностями за поставку газа от НАК “Нафтогаз”. Общий долг области уже перевалил за 1 млрд гривен. Четкого механизма погашения задолженности ни администрация, ни совет области публично не представили, заявив лишь, что 80% инфраструктурных объектов региона готовы к отопсезону, а тарифы – несправедливы. При этом жителям Киевщины, которые не желают мерзнуть зимой 2019-2020, непрозрачно намекнули: “берите теплые кредиты и сами решайте свои проблемы”. Как стало известно KV, по состоянию на 3 сентября 2019 года долг коммунальных предприятий-теплопроизводителей составляет 1,013 млрд гривен, из них 545 млн гривен – только за 2019 год. Такую информацию разместила пресс-служба Национальной акционерной компании “Нафтогаз” (НАК “Нафтогаз” (1)).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Долги-долги Опубликованный на сайте “Нафтогаза” перечень насчитывает 24 коммунальных предприятия и три частных, среди которых наибольший долг у: КП Белоцерковского городского совета “Белоцерковтеплосеть” (2) – 394 млн 220 тыс. 665 гривен (из них 170 млн 836 тыс. 911 гривен – за 2019 год); КП Броварского горсовета “Броварытепловодоэнергия” (3) – 116 млн 282 тыс. 337 гривен (116 млн 7 тыс. 681 гривна – 2019 год); КП “УЖКХ” Славутич (4) – 102 млн 750 тыс. 823 гривны (47 млн 452 тыс. 750 гривен – 2019 год); КП “Васильковтеплосеть” (5) – 52 млн 33 тыс. 637 гривен (27 млн 553 тыс. 127 гривен); КП КОС Переяслав-Хмельницктеплосеть (6) – 34 млн 177 тыс. 149 гривен (19 млн 419 тыс. 182 гривны). Детальна інформація щодо заборгованості найбільш енергоємних підприємств ТКЕ та ТЕЦ за газ, використаний для виробництва теплової енергії № Назва підприємства ТКЕ Сумарна заборгованість, грн. Заборгованість за 2019 р., грн. ВСЬОГО: 34 979 592 630 12 586 581 993 1 Київська 1 012 935 689 544 874 951 1 Баришівкатепломережа КП 4 556 226 2 570 964 2 Білоцерківська ТЕЦ ПРАТ 3 Білоцерківтепломережа КП БМР 394 220 665 170 836 911 4 КЕВ м.Біла Церква 902 620 41 902 5 Богуславтепловодопостачання КП 7 073 917 4 996 050 6 Бориспільтепломережа КПТМ 16 488 799 15 604 196 7 Бородянкатепловодопостачання КП КОР 8 650 016 3 946 928 8 Боярське ГВУЖКГ БМР КП 8 408 060 8 408 060 9 Броваритепловодоенергія БМР КП 116 282 337 116 007 681 10 Теплокомунсервіс ПКПП 14 516 703 10 845 443 11 Васильківтепломережа КП 52 033 637 27 553 127 12 ВРКП "Вишгородтепломережа" 32 885 639 25 468 814 13 Вишнівськтеплоенерго КП 13 705 934 13 686 338 14 Ресурсозбереження ТОВ 6 454 858 3 426 446 15 Володарка КП ВСР 2 787 609 999 116 16 КЖЕП Глевахівської СР 7 472 221 1 784 057 17 Теплоенергопостач КПП ІМР 32 817 902 27 002 047 18 Енергія ПрАТ 2 250 312 1 002 478 19 Обухіврайтепломережа КП 1 698 205 1 698 205 20 Переяслав-Хмельницьктепломережа КП КОР 34 177 149 19 419 182 21 Комунтехсервіс ТОВ 13 081 227 22 КП "УЖКГ" м.Славутич 102 750 823 47 452 750 23 Софія КП 611 894 611 894 24 Тетіївтепломережа КП КОР 9 764 662 4 081 331 25 ВУЖ КГ-1 КП 7 499 674 5 135 998 26 Фастівтепломережа КП 15 391 956 27 Яготинтепломережа КПТМ 13 699 050 1 683 542 6 сентября Нафтогаз дополнил список предприятий, неуплата долга которыми ставит под угрозу старт отопительного сезона в Киевской области, объединений совладельцев многоквартирных домов (ОСМД) и жилищно-коммунальных управлений (ЖКХ), а также частных предприятий: Населений пункт Код ЄДРПОУ Назва підприємства Необхідна сума для відновлення постачання газу, грн Загальна заборгованість, грн Київська область 14 526 181‬ 42 032 617 Біла Церква 33341924 Славіна ОСББ 5 492 174 991 25655883 Троянда ТВК 4 402 115 162 Бурти 32921714 Теплоненерго ТОВ 594 735 716 310 Буча 01037229 Меліоратор ПрАТ 4 906 66 543 Васильків 34627906 Рембудсервіс-2006 ПП 212 292 330 773 Вишневе 38852039 Компанія Газмережтеплопостач ТОВ 300 743 3 354 375 Ірпінь 37076280 Прогрес ТД ТОВ 110 331 204 662 32973584 Теплоенергопостач КПП ІМР 5 600 864 26 203 193 Коцюбинське 23579209 Біличі УЖКГ 7 074 976 8 035 556 Мала Вільшанка 41156004 Олімп-М.В. ОСББ 87 783 121 126 Ржищів 41289356 Ржищівський будівельний технікум 88 194 406 575 Сквира 34514979 Сітістейтсервіс ТОВ 32 357 537 884 Софіївська Борщагівка 39018680 Софія Київська ЖЕО ТОВ 251 614 1 538 360 Чубинське 36953933 Яблуневий-4 ОСББ 157 492 227 107 Власти излучают оптимизм 29 августа 2019 года под руководством председателя Киевской областной государственной администрации (КОГА) Михаила Бно-Айрияна состоялось онлайн-совещание с председателями райгосадминистраций, горисполкомов, ОТГ, поселков и городов районного значения, руководителями коммунальных предприятий и профильных департаментов облгосадминистрации, представителей АО “Киевоблгаз”, ОАО “Киевоблэнерго”, Службы автомобильных дорог, где поднимались вопросы подготовки области к новому отопительному сезону и пути их решения. По информации КОГА, на сегодня “готовность объектов теплоснабжения, водопроводно-канализационного хозяйства, жилищного фонда и дорожно-мостового хозяйства области составляет около 81,1%, что соответствует утвержденным графикам”. Заместитель главы КОГА Дмитрий Назаренко уверил KV: вся необходимая работа ведется, область без отопления из-за долгов не останется. “По каждому предприятию-должнику ведется определенная работа. В частности, выделяются деньги из местных бюджетов, есть определенные постановления, призванные регулировать деноминацию, договора реструктуризации, которые позволяют получить [номинации] на сегодняшний момент. Мы планомерно идем и сегодня нет никакой опасности срыва отопительного сезона. Острые вопросы, которые были, сегодня под контролем, я не вижу никаких проблем. Все действуют в рамках существующих возможностей для погашения и реструктуризации долга”, – сказал Назаренко. На местах же KV заверили, что активно работают с поставщиками газа для реструктуризации долгов.  И.о. мэра Ирпеня Анастасия Попсуй (долг города за газ свыше 25 млн грн) уверила, что предприятия готовы к зиме, а выплата долгов идет медленно, но уверенно. “Технически город готов к отопительному сезону на 95%. На этой неделе завершаем работы по замене 500 м теплотрассы по улице Мира и технически готовы к сезону. По долгу: перед НАК Нафтогаз основной долг за газ в размере 26 млн гривен, штрафов и пени 6 млн — вместе около 33 млн. Для сравнения: в Белой Церкви долг более 100 млн грн. Долги обычно накапливаются годами из-за неспособности людей платить за услугу. Перед дочерней компанией “Газ Украины” (7) у нас долг 500 тыс. гривен.  С ДК “Газ Украины” заключен договор реструктуризации на 5 лет. Выплачиваем ориентировочно по 10 тыс. гривен в месяц. Для погашения большого долга перед НАК Нафтогаз по постановлению комиссии НКРЭ у нас осуществляется распределение средств в пропорции 70% на 30%, а именно: 30 процентов идет на средства “Теплоэнергопостач” (8), а 70 процентов – НАК “Нафтогаз”, – рассказала Попсуй. В случае Вышгорода и Вышгородского района (долг свыше 30 млн грн), мэр города Алексей Момот и глава Вышрайсовета Ростислав Кириченко были кратки: необходимая работа ведется, о долгах знают, все будут с теплом. “Мы с "Вышгородтеплосетью" (9) параллельно проводим подготовку к отопительному сезону, управляющая компания — бывший ЖЭК — готовит внутридомовые сети и теплопункты, а всем остальным занимается райсовет. К сожалению, да, из-за долгов город может остаться без отопления. Но подробнее может рассказать глава райсовета”, – сказал Момот. Глава райсовета Кириченко был еще лаконичней: Облсовет пеняет на тарифы и отдает КП на места А в областном совете 4 сентября собрали совещание, на которое пригласили в том числе директоров четырех коммунальных предприятий-теплопоставщиков: и.о. директора КП КОС "Бородянкатепловодоснабжение" (10) Анатолия Резника, первого заместителя и.о. директора КП КОР “Кагарлыктеплосеть” (11) Дмитрия Быченкова, и.о. директора КП КОР “Тетиевтеплосеть” (12) Ярослава Лавренюка, и.о. директора КП “Переяслав-Хмельницктеплосеть” Петра Ковальчука.  Решили: вынести на сессию вопрос передачи целостных имущественных комплексов данных КП из общей собственности территориальных общин (ОТО) сел, поселков, городов Киевской области в собственность Бородянской ОТО и Тетиевской ОТО. По итогам совещания Клавдиево-Тарасовскому и Бородянскому поселковым советам посоветовали: заключить совместный меморандум о правовом режиме имущества, передаваемого в собственность Бородянской объединенной территориальной общины;  Клавдиево-Тарасовскому поселковому совету – рассмотреть вопрос предоставления согласия на передачу КП КОС “Бородянкатепловодоснабжение” в собственность Бородянской ОТО на ближайшей сессии; Кагарлыкскому городскому совету определить арендатора котельной, подготовить соответствующие обращения; Тетиевскому районному совету – рассмотреть вопрос принятия КП КОС “Тетиевтеплосеть” (11) из общей собственности территориальных общин, сел, поселков, городов Киевской области в общую собственность территориальных общин Тетиевского района;  Переяслав-Хмельницкому горсовету – проголосовать вопрос принятия в собственность территориальной общины КП КОС “Переяслав-Хмельницктеплосеть” на ближайшей сессии, предварительно получив согласие Циблевского городского совета на такую ​​передачу. Соответствующие проекты решений будет готовить управление по вопросам ЖКХ облисполкома для вынесения в зал заседания КОС. Читайте: Четыре коммунальные теплосети КОС смогут не закладывать имущество для погашения газовых долгов Берите теплые кредиты! В качестве панацеи от хромающих КП-шек, которые накапливают долги и плохо работают, власти Киевщины предлагают рассмотреть гражданам модели самостоятельного обеспечения теплом своих жилищ. 6 сентября в КОГА состоялся семинар “Повышение энергоэффективности территориальных общин Киевщины”, призванный рассказать про популярные механизмы по энергоэффективности и замещению газа, а также в числах объяснить их пользу.  Как рассказал председатель Госэнергоэффективности Сергей Савчук, Киевщина – лидер среди всех областей по объему “теплых кредитов” на индивидуальное жилье: “С 2014 и по сей день привлечено более 590 млн гривен. Еще 120 млн гривен кредитов освоили ОСМД Киева и области. Это 2-е место среди регионов страны. Благодаря региональной и городским программам в городах Буча, Белая Церковь, Бровары и Славутич население получает дополнительное возмещение по “теплым кредитам”. А мэры Славутича и Бородянки осваивают механизм “углубленного ЭСКО-партнерства”, чтобы получить более высокие показатели экономии энергопотребления”. Читайте: Мэр Василькова хочет перевести город на индивидуальное отопление (видео) По словам Савчука, суть энергосервиса (или, как он еще называется, ЭСКО, от англ. ESCO, energy service company, “энергосервисная компания”) заключается в том, что частный инвестор выполняет термомодернизацию, финансируя ее из собственных средств, и может получать прибыль за счет достигнутой экономии на коммунальных платежах. ЭСКО-контракт предусматривает, что инвестор реализует мероприятия по энергосбережению в многоквартирном доме за собственные средства, которые возвращает из полученной экономии расходов на оплату потребленных ресурсов, а затем за счет этой же экономии получает прибыль в течение оговоренного в договоре периода времени. Как во время своего выступления рассказал Савчук, Киевская область – один из первых регионов, где начат энергосервис. В 6 городах и 2 районах уже реализуются 29 ЭСКО-договоров стоимостью более 50 млн гривен. Например, в Славутиче в детском саду ЭСКО-инвестор установил индивидуальные теплопункты с погодным регулированием и диспетчеризацией.  “В результате годовая экономия тепловой энергии – 35%, а в помещениях – комфортно. Также стоит отметить инициативность городских голов м. Славутич и г. Бородянка, которые осваивают механизм “углубленного ЭСКО-партнерства”, чтобы получить высокие показатели экономии энергопотребления. Кроме этого, с Киевской ОГА мы собрали еще около 2600 потенциальных ЭСКО-объектов. Поэтому для инвесторов широкие возможности для новых проектов, – сообщил Сергей Савчук и добавил, что в Киевской области уже составлено 29 ЭСКО-договоров на сумму 53 млн гривен. "В основном вокруг коммунальных и государственных учреждений есть котельные. 70% из них отданы "частным инвесторам". Я много езжу и много вижу. Приехал в один район, где за 8 млн гривен утеплили больницу. Я спрашиваю руководителя района: на сколько у вас уменьшились расходы, – а котельная там отдана частнику и отапливается дровами. Он отвечает: "Ни на сколько. Стоимость дров выросла". Выходит, мы профинансировали на 8 млн гривен для того, чтобы у инвестора увеличилась маржинальность? Аналогичная ситуация в остальных 30% – коммунальных предприятий. В свою очередь ЭСКО означает — вы вкладываете 0, инвестор приходит и строит всё сам, спустя пять лет оборудование передается на баланс. Будь я менеджером ваших общин, я бы уже на слайдах разложил общине варианты для ЭСКО-контрактов. Но пока это, к сожалению, не происходит. Будем популяризировать", – заявил Михаил Бно-Айриян представителям местных общин, прибывшим на семинар. Читайте: Губернатор Киевщины призвал жителей области использовать механизмы энергоэффективности и замещения газа Как ранее писала KV, в начале 2019 года Киевщина испытала очередной виток увеличения стоимости тепловой энергии. Суммы за использованное тепло в платежках рядовых граждан по целому ряду городов выросли более чем на 20%.  Читайте: Горячо и горько: на Киевщине продолжают расти тарифы на тепло Кроме того, в декабре 2018 года произошел рост цен (тарифов) на воду, электроэнергию, газ и другие виды топлива на 0,8%. Проанализировать тарифы на тепло и горячую воду на местах поручал еще предыдущий глава КОГА Александр Терещук в апреле 2019 года. Своим распоряжением он постановил тогда, что собирать эту информацию будет Государственная потребительская служба, проверять – Антимонопольный комитет, а чиновники КОГА подобьют результат работы и уведомят районные, городские, поселковые и сельские советы. Читайте: До конца апреля на Киевщине проверят тарифы на тепло 1 – Публічне Акціонерне Товариство "Національна Акціонерна Компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ: 20077720) 2 – Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (код ЄДРПОУ: 04654336) 3 – Комунальне підприємство Броварської міської ради “Броваритепловодоенергія” (код ЄДРПОУ: 13711949) 4 – Комунальне підприємство управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ: 31476318) 5 – Комунальне підприємство “Васильківтепломережа” (Код ЄДРПОУ 31916457) 6 – Комунальне підприємство Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьктепломережа" (код ЄДРПОУ: 20598264) 7 – Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компаній “Нафтогаз України” (код ЄДРПОУ: 31301827) 8 – Комунальне побутове підприємство "Теплоенергопостач" (код ЄДРПОУ: 32973584) 9 – Вишгородське районне комунальне підприємство “Вишгородтепломережа” (код ЄДРПОУ: 13713569) 10 – Комунальне підприємство Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання” (еод ЄДРПОУ: 33710516) 11 – Комунальне підприємство Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" (код ЄДРПОУ: 20622074) 12 – Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" (код ЄДРПОУ: 24879282) Фото: коллаж KVКиевVласть

На початку поточного року сьогодні вже екс-голова Деснянської райдержадміністрації (РДА) Геннадій Заболотний став єдиним із очільників районів Києва, хто розповів КиевVласть про ведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення боргів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Чи ефективна ця робота, скільки вже стягнуто боргів чи розповсюджується ця практика на всі райони Києва і на що саме витрачаються кошти сплачені мешканцями Деснянського району за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в інтерв'ю КиевVласть розповів профільний заступник голови Деснянської РДА Владислав Сюр. KV: Які на сьогодні результати роботи по стягненню боргів мешканців району за житлові послуги?  Владислав Сюр: По Деснянському району зараз обліковується 94 872 абонентських рахунка. Заборгованість наявна у 20 476 абонентів. Проте є заборгованість статистична, яка виникає щомісяця через сплати мешканцями не до, а після 20 числа. Є разові несплати. Такі борги, як правило, швидко погашаються. Борг більше 1 тис. гривень вже є приводом подачі позову до суду. Зараз такі борги наявні у 9 793 абонентів. Саме серед них ті, які не платять за ЖКП роками. З боржниками активно працює наше комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва”. Робиться смс-розсилка щодо наявності боргу, направляються листи на електронну пошту та у поштові скриньки. Певна частина боржників згоджується погашати борг на етапі досудових попереджень. Так, з січня по червень 2019 року нашою керуючою компанією укладено 13 договорів про реструктуризацію заборгованості за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території на загальну суму 55,14 тис. гривень. На сьогодні по факту виконання цих договорів мешканцями вже сплачено 28,7 тис. гривень. KV: А скільки позовів направлено до суду, і по скільком з них завершено проваджено і стягнуті кошти? Владислав Сюр: Керуючою компанією до Деснянського районного суду Києва подано 807 позовів про стягнення заборгованості за комунальні послуги на загальну суму 5,2 млн гривень. За результатами їх розгляду було прийнято 248 рішень про стягнення на користь КП 1,86 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в примусовому порядку виконано 62 рішення та стягнуто 208,51 тис. гривень. Ми постійно на зв'язку з районним відділом виконавчої служби, проте розуміємо, що є черга і пріоритети. KV: Борги за послуги керуючої компанії продовжують збільшуватися?  Владислав Сюр: На жаль, так. На початок року заборгованість мешканців нашого району перед комунальною керуючою компанією складала 74,99 млн гривен. На початок липня 2019 року вона зросла на 15,1% до 86,31 млн гривен. KV: У Деснянському районі, порівняно з іншими, найбільші борги за послуги комунальної керуючої компанії? Владислав Сюр: Ні, у порівнянні з іншими районами у нас дуже гарні показники, ми на другому місці по рівню поточної оплати за ці послуги (80,91%).   KV:  Будете продовжувати застосовують судову практику по стягненню боргів? Владислав Сюр: Роботу по стягненню заборгованості за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій, у тому числі в судовому порядку, ми продовжимо. За моєю інформацією, всі комунальні керуючи компанії Києва стикаються з несплатою за їх послуги і займаються стягненням боргів в судовому порядку. Наразі це єдиний шлях. В середньому за кожним будинком тільки нашого Деснянського району накопичений борг біля 150 тис. гривень, але припинити обслуговування будинків через борги ми не можемо. Крім роботи по стягненню боргів, ми постійно проводимо роз'яснювальну та мотиваційну роботу. Інформуємо мешканців, на що спрямовані сплачені ними кошти. Для нашого району 86 млн гривень – це значна сума для поліпшення та підтримки житлових будинків у гарному стані. KV: Багато будинків Деснянського району сьогодні користуються послугами саме комунальної керуючої компанії? Владислав Сюр: У Деснянському районі 778 будинків, з них 534 обслуговуються комунальною керуючою компанією.  ОСББ створили мешканці лише 45 будинків. Частина будинків, де створено ОСББ, намагаються організувати отримання житлово-комунальних послуг своїми силами – самостійно наймають прибиральників, двірника, замовляють вивіз сміття тощо. Така сама ситуація і у ЖБК (157 будинків). 33 інвестиційні будинки обслуговує приватна компанія. KV: На що саме витрачаються кошти, сплачені мешканцями району за утримання будинків та прибудинкових територій? Владислав Сюр: Робиться все потрібне, але по можливості. Зараз у Деснянській РДА робота налагоджена. Ми створили базу даних, де акумулюється інформація про потреби кожного будинку (заміна вікон, герметизація, ремонти тощо), проведені ремонти і рівень сплати за надані послуги.  У нас, в РДА, зведені дані по всьому району, а у ЖЕДів у такій же формі наявна інформація по їх об'єктах. Їх працівники постійно моніторять стан будинків та оновлюють інформацію. Обов'язково відпрацьовуються всі скарги мешканців. Це дозволяє оптимізувати та підвищити ефективність робіт по утриманню будинків всього району.  Завдяки тому, що вся інформація міститься в одній базі, можно встановити пріоритети та черговість проведення планових ремонтів (графік ремонтних робіт) та одразу бачити, які роботи вже проведені (звіт про виконання ремонтів). Графік ремонтних робіт у 2019 році по житловим будинкам за рахунок квартирної плати (адреси) Проведені у 2019 році поточні планові ремонти (адреси) KV: Які роботи у цьому році били першочерговими, та скільки коштів на них витрачено? Владислав Сюр: Більше за все коштів у першому півріччі 2019 року витрачено на ремонт внутрішньобудинкового обладнання та мереж водо- та теплопостачання і каналізації (4,55 млн гривень), ремонт сходових клітин (4,12 млн гривень) та покрівель (3,62 млн гривень). Проте найбільш пріоритетними цього літа були роботи з герметизації стиків зовнішніх панелей. Адже у Деснянському районі більшість саме панельних будинків, переважна частина яких відносяться до старого житлового фонду і треба не допускати їх руйнації. Ці роботи наразі продовжуються по всьому району. Будинки визначаються за поданням ЖЕДів та на підставі звернень мешканців. Загалом за перше півріччя 2019 року роботи з поточного ремонту у житлових будинках були виконані на 15,73 млн гривень. KV: Чи виділяються кошти безпосередньо на ЖКГ району з бюджету Києва? Владислав Сюр: Так, але у цьому році сума дещо менша, ніж у 2018 році. На капітальний ремонт житлово-комунального господарства району з бюджету міста у 2018 році було спрямовано 126,99 млн гривень, а у 2019 році – 116,31 млн гривень. Найбільше коштів направлено на капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій (44,86 млн гривень), заміну вікон (26,27 млн гривень), капітальний ремонт сходових клітин (10,76 млн гривень) та утеплення фасадів (9,17 млн гривень). Зараз заплановані роботи виконані більше ніж на половину. З запланованих 116,3’ млн гривень виконані роботи на суму біля 72 млн гривень. Проведені у 2019 році капітальні ремонти житлового фонду Деснянського району (адреси) KV: Чи були претензії до підрядних організацій? Владислав Сюр: Їх не може не бути. Проте ми контролюємо роботи під час виконання, тому багато недоліків усувається оперативно, а, отже, на етапі приймання робіт їх вже майже немає. Це звичайна поточна робота. Але є і суттєві проблеми. Наприклад, на вул. Жукова, 45 пробита лівневка. Коли проходить злива, то заливає весь двір. Проблема існує декілька років і її дуже складно ліквідувати. З приводу цієї ситуації ми неодноразово проводили наради. Зараз ми знайшли дієвий спосіб її вирішення. Впевнений, що до кінця року проблему буде усунуто повністю. KV: Чи впливають борги за комунальні послуги на підготовку до опалювального сезону? Владислав Сюр: Підготовка до опалювального сезону йде за графіком. На це борги за ЖКП вплинути не повинні. Але за рахунок заборгованості ми могли би зробити набагато більше робіт по заміні труб в будинках, щоб не виникало поточних проблем і розривів. Зараз продовжується перевірка стану готовності житлових будинків та об'єктів соціальної сфери до роботи в опалювальному сезоні 2019-2020 рр. Житловий фонд та установи району вже підготовлені на 70% та отримали паспорти готовності. Плануємо до 25 вересня завершити підготовку у повному обсязі. KV: Чи всі будинки району оснащені лічильниками тепла?  Владислав Сюр: У Деснянському районі було оснащено лічильниками теплової енергії 511 будинків (645 лічильників комунальної власності). На 28 серпня 2019 року з них 78 викрадено та 50 – непрацюючих. Згідно проекту поадресного переліку будинків з встановлення та відновлення приладів обліку теплової енергії у 2019 році, розробленого КП “Київтеплоенерго”, у житлових будинках Деснянського району заплановано встановити 97 та виконати ремонт 35 приладів обліку тепла. Між нашими профільними підрозділами та КП “Київтеплоєнерго” налагоджена ефективна взаємодія, ми постійно підтримуємо робочі стосунки та наразі очікуємо отримання графіків виконання цих робіт. Також нашою керуючою компанією ведеться роз'яснювальна робота для збереження комунального майна та запобігання несанкціонованого доступу до приміщень, де знаходяться вузли обліку теплової енергії. Розроблено та роз'яснюється мешканцям алгоритм дій у разі виявлення такого несанкціонованого доступу та підозрілих осіб.  Здійснюється і встановлення додаткових засобів захисту підвальних та спеціальних приміщень житлових будинків. Мається на увазі встановлення металевих дверей, захисних грат, виготовлення та встановлення нестандартних замків власного виробництва, навісних замків типу “краб” тощо.  За кошти мешканців приміщення, де знаходяться вузли обліку тепла, оснащуються системами охоронної сигналізації (датчики руху та кінцеві вимикачі) з виводом сигналу на пульт консьержа. Для попередження фактів викрадення комунального майна здійснюється патрулювання територій представниками поліції. Одночасно нами здійснюються рейди спільно з Деснянським районним управлінням поліції по пунктах прийому вторинної сировини щодо виявлення викраденого обладнання. Читайте: Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” KV: В липні Нацполіція Києва відкрила кримінальне провадження по факту нападу на Вас. Тоді до вашого кабінету увірвалися представники Громадської ради при Деснянській РДА, декілька кандидатів у народні депутати та підприємець-власник приватної школи танців, які вимагали не розривати договір оренди зі школою танців, погрожували та вимагали звільнення з посади. Як просувається це розслідування? Владислав Сюр: В мене немає інформації щодо деталей розслідування кримінальної справи. Читайте: Нацполиция открыла уголовное производство по факту нападения членов Общественного совета при Деснянской РГА на замглавы этой РГА (видео) Проте я звернувся до адвокатів. З їх допомогою мною було скеровано позов до суду щодо захисту честі та гідності і спростування недостовірної інформації. Відповідачем є людина, яка увірвалася до мого кабінету і називає себе власником школи танців. Попереднє засідання суду призначено на 11 вересня. KV: Підприємець публічно заявив, що РДА його примусово виселяє з приміщення, де ним зроблено капітальний ремонт. Це правда?  Владислав Сюр: Ні, ми лише направили власнику школи танців листа, що не плануємо продовжувати договір оренди займаного ним приміщення у зв'язку з власними потребами. Нам зараз дійсно потрібно знайти близько 4,5 тис. кв. м. приміщень для розміщення бюджетних установ району. Для мене ця ситуація взагалі дуже дивна. Коли до мене в кабінет увірвалися люди, я очікував власника школи танців на зустріч, щоб обговорити з ним питання і знайти компромісне рішення. Наразі документів щодо проведення орендарем капітального ремонту приміщення, де зараз розміщується ця приватна школа танців, в нас немає. Він до нас не звертався за дозволом на проведення капітального ремонту і ніяким чином не намагався документально зафіксувати проведені ним, якщо такі дійсно були, покращення. Для мене це не зрозуміло, бо орендарю на час проведення ремонту можуть давати суттєву знижку на орендну плату або взагалі звільнити від її сплати. Більше того на 1 липня 2019 року за підприємцем обліковувалася заборгованість з орендних платежів на суму більше 12 тис. гривень. І якщо прослідкувати історію його сплат, то починаючи з 2017 року щорічно за ним фіксувалися борги протягом 9 із 12 місяців. KV: Для яких саме потреб району потрібно приміщення, яке займає приватна школа танців? Владислав Сюр: Нам потрібно це приміщення для разміщення там Центра пробації. Переїзд цього центру повністю звільнить адміністративне приміщення великої площі і дозволить перемістити туди районні бюджетні установи, що сьогодні знаходяться у приміщеннях дитячих садочків. Йде мова про Районне управління освіти, Управління пенсійного фонду у Деснянському районі, Центр естетичного виховання “Гармонія” при Управлінні культури Деснянського району. Це дасть нам можливість сформувати бюджетний запит для відновлення цих приміщень і подальше їх використання за цільовим призначенням. Тобто ми зможемо відкрити сучасні дитячі садки на 300-400 місць. Це суттєво скоротить чергу у дитячі садки району, а також дасть змогу ефективно використовувати майно в інтересах громади. KV: Але у Деснянському районі є комунальні приміщення, які пропонуються під оренду... Владислав Сюр: Так, є. Ознайомитись з інформацією щодо вільних нежитлових приміщень, які перебувають на балансі Деснянської РДА можна на нашому сайті desn.kyivcity.gov.ua у розділі “Оренда приміщень”. Але вони не настільки великі за розмірами, як нам потрібно. Адже не можна розкидати підрозділи однієї бюджетної установи по всьому району. Нам потрібно для кожної з них приміщення, площею від 800 до 2 тис. кв. м. Читайте: Во всех районах Киева большинство детсадов переполнено свыше проектной мощности (списки) Фото: KVКиевVласть

Київські замальовки На світі є багато красивих міст, та жодне з них не може зрівнятися з Києвом. Цей красень, що розкинувся на схилах Дніпра , уже давно увійшов у душу, полонив серце. З ним пов’язане усе моє життя. Так, мені пощастило народитися в Києві. Спочатку сприйняття міста було через парк “Юність” на Борщагівці, адже в ньому пройшло моє дитинство. Напевно, тоді, коли я ще лежала у барвистому візочку, усе, що бачила, це були вершечки дерев – то зелені (народилася ж у квітні), то жовті та багряні, то взагалі голі. Коли почала тупцями своїми двома, оті дерева видавалися мені казковими велетами: вони такі великі, а я маленька, дрібненька. Підростаючи, вчилася помічати дрібниці: могла з мамою довго спостерігати за бджілкою, що кружляла над кульбабкою, милуватися витонченим танком кленового листочка. Тоді мені здавалося, що Київ, у якому я живу, і є оцей парк. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Десь у рочків три мама почала вже брати мене на прогулянки містом. Яке ж то було відкриття! Кожна вуличка, кожен провулок відкривав мені свої таємниці, ніби хотів повідати їх саме мені. Напевно, ви здивуєтеся, але виявляється усе в Києві вміє говорити – треба тільки навчитися слухати. Кажуть, що вночі трапляються різні дива. Ви не вірите? Що ж, справа ваша. А я раджу вам прогулятися нічним Києвом. Так от, уночі на київських вулицях оживають пам’ятники. Ось розміреним кроком на коні прямує в бік Михайлівського собору Богдан Хмельницький, а он Андріївським узвозом прогулюється під ручку Голохвастов із Пронею Прокопівною; вічний студент Григорій Сковорода поспішає до своєї рідної Академії; хвилями Дніпра пливе лодія із засновниками Києва Києм, Щеком, Хоривом та Либіддю. Поспішає на аеродром маестро Леонід Биков; вирушає в рейс старий трамвайчик із Подільського депо; блукає Золотоворотським сквером бронзовий кіт Пантюша; знову просить перевести його через Хрещатик “ великий сліпий” Паніковський. Не зупиняюся, йду далі. Усюди мені зустрічаються цікаві постаті, увічнені чи то в бронзі, чи то в граніті. Та зараз вони такі живі, хочеться підійти, привітатися, поговорити. Та, на жаль, вони не помічають мене. Позаду чую чиїсь розмірені кроки. Озираюся і бачу статечного чоловіка у темному пальті. Сива борода, окуляри, які не можуть приховати розумні, але чомусь сумні очі. Складається враження, що він про щось серйозно замислився. Чоловік йде вулицею, щось уважно розглядає, хитає невдоволено головою та рушає далі. Пройшовши трохи, знову зупиняється, але цього разу на обличчі в нього з’являється задоволена посмішка. Хто ця людина? Що робить на нічному бульварі? Це Володимир Іванович Вернадський. Ім’я цього відомого українського вченого міцно ввійшло в нашу науку, культуру, історію. Він основоположник вчення про біосферу і ноосферу, перший президент Академії Наук України. Аж не віриться, що я зустріла таку видатну людину. Володимир Іванович продовжує свою прогулянку. Його маршрут майже завжди однаковий: бульваром до інститутів. А їх тут багато, то і не дивно. Вернадський мріяв підняти українську науку на високий щабель. І зробив це! Саме завдяки вченому на карті Києва з’явилося ціле Академмістечко. Ось і тут, на бульварі, кілька науково-дослідних інститутів. Вони вишикувалися майже в одну лінію, як на параді: НДІ проблем лиття, НДІ металофізики, колоїдної хімії та хімії води, НДІ загальної та неорганічної хімії. Радіє Володимир Іванович, що нащадки наукою займаються, проводять дослідження, роблять відкриття. Засмучує вченого те, що мало хто знає про ці дослідження. Чому ж немає алеї відомих вчених-академіків, які займалися дослідженнями в галузі хімії? Приходили б люди, дивилися на бюсти вчених, читали б про їхні діяння. Хтозна, можливо, саме прогулянка такою алеєю і спонукала б якогось хлопчину чи дівчину серйозно зайнятися хімією і стати в майбутньому академіком. Як добре, що ім’я Володимира Вернадського є на карті мого рідного Святошинського району. А скільки цікавого ви можете почути на Пейзажній алеї! Переконана, що таким унікальним місцем може похвалитися хіба що Київ. Тут усе НЕЙМОВІРНЕ!!! Тільки прошу: “Тихіше! Не сполохайте нікого!”. Моїм найулюбленішим мешканцем є кіт-стоніжка. Коли я вперше прийшла сюди, то з дитячою наївністю вірила, що лапок дійсно сто. Любила залазити у пащу кота і прислухалася: “Привіт, Марійко! Пограємося? Хто швидше дістанеться мого хвостика?”. Я бігла щосили і хапалася за хвостика. “Агов! Я перша!” – кричала я. Мені подобалося ходити алеєю, лягати на лавочки, намагатися дістати на подушках фігурки, дивитися на фонтан “Слоник”. Усі ті враження неможливо передати на папері. А потім разом з мамою я підходила до Старокиївської гори і уявляла собі оті всі історії з давнини, що вона розповідала. Довгий час Київ завжди радував мене, захоплював своїми таємницями. Я обожнюю відвідувати Співоче поле, на якому часто проходять виставки квітів. Чи пробували ви хоч раз розгадати загадки квіткових композицій. Дехто скаже, мовляв, посадили собі квіточки, нема куди гроші витрачати. Як мене дратують такі розмови. Дивіться на композиції та насолоджуйтесь неймовірною красою. Велетенський капелюх, біля якого я сфотографувалася, виявився магічним. Не смійтеся, але це так. Мене почали відвідувати дивні фантазії, хотілося творити, щось вигадувати. Київ – місто парків, зелені та квітів – і це так. Тож, любі гості, матимете можливість, відвідайте Співоче поле, не пошкодуєте. Люблю на Великодні свята бувати на Софійському майдані. Там у будь-яку пору особлива аура. Напевно, недарма саме там розцвітав град Ярослава! Від давнього собору віє духом знань, просвіти. Саме тут вночі оживає історія. Недалеко височіє Михайлівський золотоверхий. Він вражає своєю красою. Шкода, що він не справжній. Так, треба подякувати за його відновлення, але хто поверне унікальні фрески, що були на стінах? Хто пояснить нам, нащадкам, чому пам’ятку ХІІ століття просто підірвали, знищили? Хто дав право невігласам нищити нашу духовну культуру? Хай не ображаються високопосадовці, але мені боляче знаходитися на території Собору. Тому швидко минаю його та спускаюся до Володимирської гірки. Тільки тут можна осягнути всю красу та велич Дніпра. Про Київ можу писати багато. Скільки маленьких та великих вулиць пройдено! А скільки ще чекають на мене? Та є одне місце, яке назавжди залишить гіркий слід. Це Майдан. Я дуже любила гуляти на Хрещатику, піднятися до майдану Незалежності. Та події 2014 року змінили мої уподобання. Герої Небесної Сотні окропили своєю кров’ю дороги й тротуари. Я була там, на Майдані, разом з батьками, чула “Плине кача” і плакала разом з усіма, проводжала в останню путь загиблих за право України бути європейською державою. Може здатися, що я говорю з пафосом, але ні, не так. Тепер, приходячи на Майдан, я завжди беру квіти, щоб віддати шану героям Небесної Сотні, подякувати їм по-своєму, по -дитячому. А ще хочу попросити усіх можновладців, будь ласка, Майдан – не місце для розваг, не ганьбіть пам’ять про загиблих! Я люблю свій Київ і дуже хочу, щоб він назавжди залишався зеленим, квітучим, затишним, чистим і дорогим серцю і киянам, і гостям нашого міста! Автор: Марія Буряк Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Смертна кара в більшості (135) цивілізованих країнах світу заборонена. Найвища міра покарання досі діє в 58 країнах світу. Це переважно країни Азії та Африки, зокрема такі розвинуті країни як ОАЄ, США, Сирія, Сингапур, Японія. Білорусь – єдина з європейських країн, яка досі не заборонила смертну кару. Стаття 3 Загальної декларація прав людини встановлює, що кожна людина має право на життя, свободу і на особисту недоторканність. Стаття 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права декларує, що право на життя є невід'ємне кожної людини. Це право охороняється законом і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Незалежній Україні дістався у спадок від радянської влади Кримінальний кодекс 1961 року, який передбачав смертну кару як вид покарання. 29 грудня 1999 року рішенням Конституційного суду України смертну кару було визнано неконституційним. Суд посилався, що закріплене в Конституції України право на життя є абсолютним і пошана до цінності людського життя одна з фундаментальних засад побудови правового, демократичного суспільства. Невід'ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність. Смертна кара не відповідає цілям покарання – унеможливлює виправлення наслідків злочину. Можливість судової помилки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Смертна кара не належить до факторів, що стримують злочинність. Це підтверджують, кримінологічні дослідження: кількість злочинів проти життя людини не зменшується із збільшенням судових вироків про призначення смертної кари. Протягом майже 40 років (з часу набрання чинності  Кримінальним кодексом – 1 квітня 1961 року) кількість умисних вбивств зростала, незважаючи на застосування виняткової міри покарання. Це означає, що з позиції попередження злочинності смертна кара себе не виправдовує. Фактичне скасування смертної кари в Незалежній Україні сталось в лютому 2000 р. після ратифікація протоколу № 6 до Конвенції про захист прав й основних свобод людини. Протокол набув чинності у 2003 р. За час дії статті в Україні офіційно стратили 612 ув’язнених. Верховна Рада України в 2001 р. прийняла новий Кримінальний кодекс, в якому смертну кару було замінено на довічне ув'язнення. Незважаючи на вдосконалення пошукових та інших методів попередження злочинності, розвиток міжнародної співпраці, політичної визначеності держави – політики підіймають питання поновлення смертної кари. 25 вересня 2017 року була оприлюднена петиція про відновлення смертної кари. Набрала вона лише 118 підписів. 23 червня 2019 року Ігор Шевченко, колишній міністр екології, ініцюював повторну петицію про відновлення смертної кари за особливо тяжкі злочини та набрав 20071 голосів з 25000 необхідних. Ів Крюхтен, доповідач з питання скасування смертної кари Парламентської асамблеї Ради Європи заявив – "Вища міра покарання – жахливе і нелюдське покарання, яке більш неприйнятно в Європі". Незалежна Україна пройшла тяжкий шлях до відміни покарання смерттю у 9 років, а до цього в неї була тяжка кровава історія боротьби. В Радянські часи у підвалах КДБ було таємно страчено десятки тисяч найкращих представників української нації за що досі ніхно не відповів. Природа подарувала право на життя кожному. Це право невід'ємне й абсолютне, а в Божих заповідях окреслене у формулі “не убий”. Це порушення не тільки права, але й віри та моралі. А стародавній принцип Таліона – залишить нас не тільки без очей, а ще й без голів. Ольга Терещенко, юрист-міжнародникКиевVласть

Вже  півроку ми, ТОВ “Будінформ”, проводимо роботи з укріплення схилу та реконструюємо масштабну зливову каналізацію на Кловському схилі,  який розташований на земельній ділянці по вул. Мечникова, 7б, і яку орендує “Будінформ”.  За цей час процес вийшов за межі штучно створеного протистояння з жителями будинків по Мечникова і Мар’яненка – і перейшов у площину затягування робіт по укріпленню Кловського схилу через ініціювання окремими активістами численних комісій, перевірок і навіть безпідставного призупинення робіт рішенням ДАБІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Частково ситуація, що склалася – це, мабуть, результат недостатньої комунікації між “Будінформ” і громадськістю. Тому спробую  детально пояснити, що, як і для чого ми зараз робимо на Кловському схилі. Певне, ніхто вже не візьметься заперечувати, що Кловський схил – дійсно зсувонебезпечний. Кілька експертиз авторитетних науково-дослідних установ, підтвердження СУППР, висновки ряду комісій та зсуви, які тут час від часу відбуваються – це підтверджують. Як приклад у серпні  2016 року на Кловскому схилі поблизу житлових будинків стався зсув, який вирвав дерева з корінням і зніс гаражі. Убезпечити житлові будинки, розташовані поблизу, мало б місто. Але у столичному бюджеті немає таких коштів на те, аби провести комплекс необхідних заходів з укріплення Кловського схилу. Тому столична влада залучила нас, орендарів ділянок по Мечникова – і зобов’язала провести ці роботи в межах своїх ділянок. Що треба було зробити, щоб врятувати схил Роботи, які ми за розпорядженням міської влади зобов’язані провести, можна розділити на дві складові.  Оскільки однією з причин підвищення ризику зсувів є зношеність старої зливової каналізації, яка проходить, у тому числі, і через ділянку на Мечникова, 7б – логічно, що її треба замінити. Саме це ми і почали робити з вересня 2018 року. І саме проти цього з подачі окремих громадських активістів збунтувалися люди, які мали би бути зацікавлені у зниженні ризиків. Всі роботи по реконструкції старої зливової каналізації, які вже провів і які ще має виконати “Будінформ”, – проводяться з відома і за розпорядженням міської влади: відповідно до контрольної картки, виданої Департаментом благоустрою КМДА, листа СУППР, що вимагає провести реконструкцію водостоків, протоколів Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА та однойменної місцевої комісії при Печерській РДА. І під пильним наглядом контролюючих органів. Стан зношеності старої каналізації виявився таким, що простіше прокласти поруч нову дощову каналізацію, аніж намагатися відновити стару, що ми і зробили. Труби для нової ми взяли більшого діаметру, ніж ті, що були раніше – щоб можна було забирати воду і зі схилів Кловського яру, і з Олександрівської лікарні. Це дозволить убезпечити нестабільні грунти схилу від розмивання і зсувів.  А подібні потопи із заливанням вул. Мечникова відбуваються постійно. Після зливи – через зношену зливову каналізацію, потоки води не потрапляють у зливостоки, а прямують вниз по схилу на вулицю, разом із землею і брудом.  Яскравий приклад непрацюючої  зливової каналізації під час недавньої зливи на схилі можно побачити на відео, знятому очевидцем. Загалом, очікувана вартість повної заміни дощової каналізації, яку взяв на себе зобов’язання провести “Будінформ”, складає близько 20 мільйонів гривень. Наразі виконано понад 60% запланованого обсягу робіт і витрачено близько 13 мільйонів. По завершенню робіт нова зливова каналізація буде передана на баланс КП СУППР. Інша важлива частина робіт, які необхідно провести – укріплення Кловського схилу. Ми розпочали його ще у січні цього року. Всього за розрахунками фахівців для запобігання зсуванню масиву грунту, нам треба забурити в землю 172 палі, довжина кожної – до 28 м.  Через високу зсувонебезпечність ці палі не просто забиваються у грунт, а монтуються за допомогою технології буріння – вкручуванням труб з вибурюванням землі, подальшим встановленням металевого каркасу, який заливається бетоном. Такий метод виконавці робіт обрали, аби уникнути додаткових вібрацій схилу і провокування можливих зсувів. Очікувана загальна вартість робіт – від 60 до 80 мільйонів гривень. Наразі ми змонтували 47 основних паль та 17 джет-паль. І витратили понад 20 млн грн. На монтаж ще 125 паль знадобиться щонайменше 45 млн грн. Планувалося, що до травня ми вже завершимо роботи повністю. Однак, частково через недостатньо грамотну комунікацію як міської влади, так і “Будінформу” з громадськістю, частково – через умисне нагнітання напруги серед людей окремими громадськими активістами – процес укріплення схилу місцеві жителі зустріли з острахом. Доходило до того, що, збурені чутками, люди фізично намагалися блокувати проведення робіт. Техніка простоювала, витрати на укріплення схилу зростали, строки завершення робіт їх виконавці вимушені були змістити з травня на жовтень 2019-го. Дещо уповільнили проведення робіт і постійні перевірки, ініційовані тими самими активістами.  Як перевіряли роботу з укріплення Кловського схилу За кілька місяців ситуацію, що склалася, обговорили та перевірили: - Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка ще 13 листопада 2018 року створила робочу групу; - Робоча група земельної комісії КМДА, перше засідання якої відбулося 11 грудня минулого року, друге – 21 лютого цього року; - Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка 3 січня 2019 року склала протокол №1; - Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол  №1 від 22 січня); - Виїзна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулася 05 березня; - Комісія з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території Києва, яка почала роботу  13 березня, а 28 березня виїздила з перевіркою безпосередньо до Мечникова, 7б. Суттєвих зауважень до проведення робіт у жодної з комісій не виникло. Окремо хотів би згадати про роль у цій історії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Внаслідок штучно створеного резонансу, ДАБІ України провела ряд громадських обговорень та перевірку будівельних робіт на місці. Було встановлено ряд порушень, допущених генпідрядником – ТОВ “Будівельна компанія Сармат” : відсутність схеми руху транспорту, недостатня кількість касок і сигнальних жилетів у робітників, слизьке покриття будівельної ділянки і відсутність частини підписів у журналі робіт. 5 березня 2019 року інспектор ДАБІ України склав відповідні протоколи та виніс приписи, в тому числі припис про зупинення будівельних та підготовчих робіт на ділянці. Відповідно ми звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису. 28.03.2019 року була винесена відповідна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, та дія приписів та постанов була зупинена. ДАБІ України оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку та 16.05.2019 року її було скасовано. У зв’язку з чим роботи на об’єкті проводилися лише у період 28.03.2019  по 16.05.2019 року, а потім були знову призупинені. Так як з діями ДАБІ ми були незгодні, землекористувач ТОВ "Будінформ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заяву до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування постанов про штрафи та приписи, в тому числі  припису про зупинення будівельних робіт. 27.06.2019 року компанія виграла судову справу та отримала рішення суду, що постанови та приписи ДАБІ України протиправні. Суд скасував постанови та приписи. Одночасно 27.06.2019 року постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову, а саме зупинені дії постанов про штраф та приписів, в тому числі  дія припису ДАБІ України про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Безумовно, ДАБІ України має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, але ухвала про зупинення дії постанов про штрафи та приписи набуває чинності негайно та надає право проводити будівельні роботи на об’єкті.  Тож  роботи по укріпленню схилу відновленні у повному обсязі.  Роль ЗМІ у ситуації навколо Кловського схилу У ситуацію втрутились і окремі ЗМІ, у публікаціях яких ми вбачаємо єдину мету: сформувати у громадськості думку, що незаконними є не тільки роботи по укріпленню схилу, а й сам факт оренди ділянки на Мечникова, 7б “Будінформом”. Серед “аргументів” – згадки про намагання “віджати” ділянку у орендаря в часи Януковича. І розгін інформації про те, що містобудівні умови і обмеження, що були видані “Будінформу” ще у 2010-му році, втратили чинність, бо видавалися всього на два роки. Остання теза навіть стала предметом судового позову від ГО “Громадський контроль і порядок” (очолюваний скандальним екс-журналістом Василем Апасовим) до Департаменту архітектури та містобудування КМДА. “Будінформ” у процесі виступає третьою стороною.  Позивачі звинуватили Департамент архітектури у тому, що там, у 2015-му році, протиправно підтвердили “прострочені” МОУ. Однак Окружний адміністративний суд міста Києва, вивчивши всі обставини, документи та аргументи сторін, рішенням від 31 січня 2019 року визнав всі закиди позивача необгрунтованими. На тій підставі, що в період дії оскаржуваних МОУ відбулися зміни у законодавстві, які встановили: містобудівні умови та обмеження, отримані забудовниками, залишаються чинними до завершення будівництва. Тож жодних порушень чи обставин, які не дозволяли би “Будінформу” проводити роботи з укріплення схилу чи будувати на орендованій ділянці – просто не існує. Масованість та організованість інформаційних та судових атак на “Будінформ”, умисне нагнітання страхів у місцевих жителів наштовхують на думку: ті, хто за цим стоїть, дбають про що завгодно, крім інтересів киян. Цілком можливо, що істині причини цієї “кампанії” – у тому, що комусь дуже хочеться викинути законного орендаря і зайняти його місце. Перешкоджання діяльності по укріпленню Кловського схилу Нині зусилля “активістів” спрямовані на перешкоджання укріплення зсувонебезпечного схилу. Без його укріплення ніхто там нічого будувати не зможе. Роблять вони це руками місцевих жителів – саме тих людей, які, як ніхто, мали би бути зацікавлені у зниженні небезпеки зсувів. Бо йдеться, у тому числі, і про цілісність їхніх будинків. Тому і розпускаються чутки про нібито незаконність намірів “Будінформу” будувати на своїй ділянці – вони, до речі, вже  спростовані в судах. Але зауважимо – до початку будівництва житлового комплексу ще обов’язково передуватиме спорудження підпірної стінки та комплексу дренажів. І наостанок хочу прокоментувати плітки про те, як “Будінформ” нібито “шкодить” Олександрівській лікарні. У зв'язку з тим, що укріплення схилу та реконструкція дощової каналізації проводиться з використанням тимчасового проїзду через територію лікарні, а велика частина зливостоків взагалі знаходиться на території медзакладу, в якості компенсації за тимчасові незручності ми взяли на себе великі зобов'язання по  масштабному відновленню інфраструктури лікарні. В червні ми розпочали повну реконструкцію вхідної групи лікарні, на яку орієнтовно буде витрачено близько 3 млн грн.  В травні було відновлено асфальтне покриття центральної проїзної частини на суму  близько 5 мільйонів гривень.  Ще раніше закуплені кондиціонери, очищені зливові стоки по всій лікарні, зроблені нові сходи по частині території між лікарняними корпусами на загальну суму близько 1 млн грн. А ще весною провели генеральне прибирання всієї території Олександрівської лікарні – а це 13 лікувальних корпусів, що розташовані на території площею 13 га, на чотирьох терасах, з'єднаних між собою дорогою-серпантином, парковими стежками й сходами. І найголовніше, “Будінформ” отримав офіційні дозволи на проїзд великогабаритної техніки по території лікарні від всіх причетних до процесу  запобігання техногенної катастрофи на Кловському яру комісій та установ – комісії ТПНС при КМДА (лист від 12.07.2019 №079-Пк/88, та лист від 12.07.2019 №079-Пк/89 Департаменту охорони здоров’я КМДА, та безпосередньо від адміністрації Олександрівської лікарні. Зауважимо, що ці дозволи на проїзд  будуть діяти виключно до момента завершення укріплення схилу та відновлення зливової каналізації.  Плани “Будінформу” на майбутнє Тепер – до офіційної позиції щодо планів “Будінформу” на майбутнє. Наша компанія вже вклала десятки мільйонів гривень в укріплення схилу – і вкладе ще набагато більше. Ми маємо всі необхідні документи та дозволи, щоб на законних підставах почати будувати будинок на ділянці, яку орендуємо багато років і за яку справно сплачуємо орендні внески до столичного бюджету. І збираємося реалізувати своє законне право після того, як зробимо Кловський схил безпечним – і для майбутнього будинку на нашій ділянці, і для будинків, розташованих поблизу. На превеликий жаль, нездорова активність окремих представників “обуреної громадськості”, систематичне блокування проведення робіт, постійні “піар-акції” з плакатами про “незаконне будівництво” і їх небажання слухати і чути наші аргументи щодо необхідності укріплення схилу (яке, підкреслю ще раз, наша компанія проводить за власні кошти) змусила нас звернутися до суду. Ми подали позови до місцевої мешканки, яка проживає по вул. Мар’яненка, Ольги Малишенко, та готуються документи для аналогічного позову до іншої мешканки -  Юлії Діденко, яка проживає по тій же вулиці, які в свою чергу, особливо активно паплюжать нашу репутацію і перешкоджають роботі – і вимагаємо не тільки спростування недостовірної інформації та публікацій у соцмережі, а й сплати певної суми збитків завданих через розповсюдження неправдивої інформації щодо нашої компанії.  Якщо ж поширення наклепу і перешкоджання нормальному проведенню робіт з укріплення схилу не припиняться – ми подаватимемо аналогічні позови і до інших “активістів”. Та будемо відстоювати свої законні права і надалі. Бо розгорнута проти нас кампанія шкодить діловій репутації ТОВ “Будінформ” і спричиняє нам додаткові збитки через простій техніки, задіяної в роботах. А безпеці людей та їхніх осель насправді загрожує не новий будинок поблизу, а подальше відтягування робіт з укріплення схилу. Ігор Лук’яшів, менеджер проекту по вул. Мечникова 7БКиевVласть

КиевVласть продовжує аналізувати передвиборчі програми кандидатів та партій, що 21 липня позмагаються за місця в українському парламенті. Як повернути трудових мігрантів додому, реформувати медицину, відродити промисловий потенціал держави читайте в інтерв’ю лідера партії “Соціальна справедливість” Алли Шлапак. KV: Як виникла ідея створити на основі успішного громадського руху політичну партію? АШ: Наша партія одна з небагатьох в Україні, яка виникла логічним, еволюційним шляхом.  Це був суспільний запит. Більше ніж десять років тому ми з однодумцями створили громадську організацію “Соціальна справедливість”, яка успішно займалася різними проектами у галузі освіти, медицини, підтримки людей з інвалідністю, захисту довкілля тощо. Згодом зрозуміли, що в межах  такої організації ми не можемо реалізувати усі наші задуми та плани, а головне – добитися реальних зрушень, не маючи владних важелів. Нам стало, так би мовити, тісно. До того ж, по всій країні до нас долучалося все більше активістів зі своїми ідеями,  варіантами вирішення тих чи інших проблем. Ми вирішили на базі громадської організації створити політичну партію, інститут якої за своїми можливостями є ширшим, дієвішим,  у дечому навіть ефективнішим. Так, у 2011 році була створена партія “Соціальна справедливість”. Сьогодні ми маємо розгалужену мережу регіональних представництв, десятки тисяч членів, підтримку виборців і готові йти у владу для реалізації цілей та завдань, які пов’язані з потребами українського суспільства. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Які першочергові законопроекти внесе “Соціальна справедливість” на розгляд Верховної Ради? АШ: Партія “Соціальна справедливість” давно працює над змінами до українського законодавства, тому до Парламенту ми йдемо з підготовленими пропозиціями. Першочергово подамо на розгляд Верховної Ради законопроекти про зняття депутатської недоторканності, про персональне голосування депутатів. Це ті закони, які слід було прийняти дуже давно, раз і назавжди впорядкувавши діяльність народних депутатів, щоб зробити їх дисциплінованими та відповідальними народними обранцями, які відстоюють інтереси українців, а не олігархічних кланів. Також ми плануємо представити законопроекти, які пропонують дієвий механізм реформування охорони здоров’я в інтересах українців, адже всім очевидно, що у сьогоднішньому вигляді ця реформа не може бути ефективною. Ще одним важливим напрямком наших законодавчих першочергових ініціатив будуть законопроекти, направлені на справедливий розподіл коштів між державним і місцевими бюджетами. Це дуже важливо для процесу децентралізації та розвитку регіонів нашої держави. KV: Партія виступає за двопалатний парламент, де одна з палат представлятиме інтереси регіонів, а якої думки про реформу місцевого самоврядування? АШ: Сьогодні в Україні, на жаль, не відпрацьована система, за якою у вищому законодавчому органі депутати реально відстоюють інтереси регіонів. Усе відбувається досить хаотично. Якщо у якійсь фракції є представники певної області і їх багато, тоді вони можуть лобіювати у Парламенті інтереси свого регіону. Але таке лобі, повторю, не має системного характеру. Зміни до Виборчого кодексу України, ухвалені нещодавно нардепами, нічого не дадуть новому Парламенту – вони діятимуть (якщо діятимуть) з 2023 р. Однак партія “Соціальна справедливість” вже сьогодні сформувала свій партійний список кандидатів до ВРУ за принципом збалансованого представництва областей  і виступає за створення двопалатного парламенту, де верхня палата представлятиме виключно інтереси регіонів. Ми вважаємо, що цей крок буде логічним продовженням децентралізації. Сьогодні її потрібно посилювати задля надання більших повноважень органам місцевого самоврядування. Це, перш за все, стосується питань бюджету. Децентралізація повинна запровадити механізм, за яким відбудеться реальний, а не декларативний перерозподіл бюджетних коштів на користь місцевих бюджетів. Регіони мають залишати собі більшість зароблених коштів і використовувати їх на власний розсуд. Це стимулюватиме їхній економічній розвиток, адже діятиме принцип “більше заробляєш – більше маєш”, а це суттєво пришвидшить вирішення специфічних проблем кожного із них. KV: На прикладі Києва поясніть, будь ласка, як знайти баланс між розвитком міста і позицією громадянського суспільства, яке на будь-який інфраструктурний проект влади дивиться крізь корупційну призму? АШ: Головна, на мій погляд, проблема полягає у відсутності діалогу між владою та громадою. Дуже часто інфраструктурні проекти не погоджують із громадськістю, тому люди сприймають їх крізь корупційну призму.  У Києві за останні роки було чимало випадків, коли місцеві громади виступали проти забудов, активно пікетували їх і домагалися, в тому числі й через суди, заборони. Причина – влада не веде діалогу з громадою, не пояснює необхідність і раціональність того чи іншого проекту. Яскравий приклад – реконструкція Шулявського мосту. Громада представила свій аргументований  проект, який столична влада просто проігнорувала. Натомість київські чиновники затвердили власний варіант реконструкції шляхопроводу, який, за твердженням експертів, є далеко не оптимальним і багато в чому поступається проекту громади.  У результаті роботу зупинили, міст розібраний, місто навіть улітку стоїть  у заторах, а мер шукає винних у Фонді держмайна… Секрет балансу полягає у врахуванні інтересів як одних, так і інших,  щоб дійти згоди задля визначення спільної конструктивної позиції. “Cоціальна справедливість” має своє бачення відродження Києва, засноване на наших знаннях, досвіді та глибокому розумінні проблем киян, і з ним йдемо до Парламенту. KV: Чому Київ з міста скверів і парків перетворився на місто тотальної та хаотичної забудови? АШ: Насамперед проблема полягає в тому, що у Києві відсутні унормовані екологічні стандарти. Немає й мораторію на вирубку  дорослих дерев із широким стовбуром,  що діє у багатьох інших містах країни. Окрім цього, чиновники, які підписують дозволи на будівництво, не несуть жодної відповідальності. Як наслідок, столичні парки та сквери перетворюються на будівельні майданчики. Ми у “Соціальній справедливості” вимагатимемо мораторію на вирубку дерев по всій території Києва й України до приведення чинного профільного законодавства у відповідність з вимогами часу. KV: Чи вистачає Києву бюджетної незалежності? АШ: Хоча бюджет столиці – півсотні мільярдів гривень,  вона має серйозні проблеми з дорогами, громадським транспортом, якістю води, утилізацією побутових відходів і новими навчальними закладами. То в чому ж полягає проблема? Давайте поміркуємо.Під час формування бюджету міста частина коштів надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Їх сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни – у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Для ефективного виконання місцевою владою своїх функцій столиця повинна мати інший підхід до формування свого бюджету. З  усією повагою до інших міст,  для Києва – це необхідність. Чому? Наприклад, під час вивчення мобільності Києва за підтримки Світового банку в 2014 році експерти підрахували, що загалом до столиці з передмість в'їжджає приблизно 500 тисяч осіб. Зараз  це вже близько 700 тисяч! Фактично це населення двох середньостатистичних українських обласних центрів. А це і навантаження на дороги, і потреба у нових транспортних розв'язках  та комунальному транспорті.   Найголовніше те, що Києву сьогодні  не вистачає бюджетної порядності та совісті тих, хто розподіляє ці кошти.  Коли все це з’явиться – проблеми вирішимо. KV: Як повернути на Батьківщину та до родин українців, які вимушено стали трудовими мігрантами? АШ: Це дійсно надзвичайно важливе питання для всієї нації. Ми знаємо, що, за даними МЗС України, щомісяця з нашої країни на заробітки виїжджає близько 100 тисяч громадян. Це офіційні дані, які, звісно, не повністю показують реальну картину. Фактично щороку Україну в пошуках кращого життя покидає щонайменше 1,5 млн осіб.  Це жахлива статистика! Причини для такого стану речей очевидні. Вони криються у помилках і неправильних рішеннях нашої влади. Складна економічна ситуація в країні, відсутність робочих місць, безперспективність роботи,  проблеми з працевлаштуванням молодого покоління, соціальна незахищеність, байдужість держави до долі громадян – усе це змушує наших співвітчизників виїжджати за кордон і тяжко працювати там.  Перше, що дозволить повернути трудових мігрантів додому – це, звісно ж, економічний фактор. Держава зобов’язана забезпечити економічні гарантії, створити нові робочі місця, соціально захистити людей. Українці повинні мати можливість працювати й отримувати гідну зарплату в своїй країні,  тоді у них не буде бажання їхати на заробітки. Також важливо реалізувати програму державної підтримки малого та середнього бізнесу, запровадити механізм державного мікрокредитування, всіляко розвивати наукові осередки. Усе це дозолить українській молоді реалізувати себе тут, на батьківщині, і не думати про  заробітчанські “закордони”. Не менш важливо – забезпечити молодь якісною та конкурентною освітою, яка поєднуватиме в собі історичні традиції нашої вищої школи й інновації. Це дасть змогу молодим людям не лише отримати диплом, але й набути необхідних знань і навичок, які допоможуть  знайти престижну роботу за фахом. Окрім цього, вважаю за необхідне запровадити державну програму стипендій для навчання за кордоном українських студентів, але з певною умовою – після навчання ці молоді люди  мають працевлаштуватися в Україні. Отже,  рецепт такий  – підвищити за всіма показниками якість життя людей в Україні.  Хочу наголосити, що партія “Соціальна справедливість” вже сьогодні готує низку важливих законопроектів, які сприятимуть вирішенню трудової міграції в Україні. KV: Поясніть,  як тлумачить партія “Соціальна справедливість” поняття “соціальний ліфт”? АШ: У нашому розумінні соціальний ліфт – це можливість для кожного реалізувати свої здібності у професійній сфері. Це означає, що будь-яка людина лише завдяки своїм умінням, навичкам, знанням не лише може, а й повинна підніматися вверх кар’єрними сходинками,  обіймати відповідальні посади. Лише розум, знання, працьовитість, а не кумівство чи зв’язки можуть визначати місце в соціумі. Соціальний ліфт – це рівні можливості для всіх. В Україні ці ліфти майже не працюють. У нас ти можеш бути генієм, але ніколи не займеш кращої посади,  бо там зараз працює (а точніше протирає штани) чийсь кум, брат, сват тощо. У нас замість соціальних ліфтів діють  соціальні катапульти, завдяки яким на владному олімпі не проштовхнутися –  самі шахраї  та дилетанти. Тому наша партія ставить перед собою завдання – побудувати соціально справедливу країну, де люди зможуть себе реалізувати відповідно до своїх знань і вмінь. KV: Чи можна податкову систему України назвати справедливою до економічно активних громадян? АШ: Прикро, але ні. Податкова система в Україні є несправедливою до громадян. Не варто забувати, що податки – це не тільки відрахування із зарплати чи доходів. Ми платимо державі щодня! Ідучи в магазин, аптеку, ресторан, купуючи собі одяг, взуття, продукти кожен українець платить 20% ПДВ. З кожної покупки! Натомість держава зобов’язана надавати нам низку послуг безкоштовно (умовно, бо фактично вони вже сплачені  завдяки нашим податкам) і якісно. Чи отримуємо ми повний пакет безкоштовних медичних послуг? Ні. А через впровадження нової реформи часом потрапити до лікаря вдається лише за місяць. Чи можна за потреби швидко оформити дитину  до дитсадка? Ні, навіть якщо мати стала в чергу відразу після виходу з пологового. Візьмемо за приклад вартість бензину: з 30 гривень за кожний літр пального на податки припадає більше ніж 60%. Нам кажуть, що ці гроші спрямовують у дорожній фонд.  Маю запитання: де тоді якісні дороги? Неадекватність і несправедливість оподаткування породжує зневіру людей у державі, а це для країни найстрашніше. Експерти “Соціальної справедливості” мають свої рецепти протидії цій згубній тенденції. KV: Що треба зробити  для відновлення промислового потенціалу та розвитку сучасних секторів економіки? АШ: По-перше, треба покарати тих, хто занапастив наш промисловий потенціал, фактично знищивши його. Це злочин, за який є конкретна відповідальність за законом. Це справедливо. По-друге, сьогодні потрібно активно розвивати інтелектуальний ресурс, бо в усьому світі саме наука є тим капіталом, який дозволяє формувати бюджет країни. Подивіться на Сінгапур, Південну Корею, Японію – розвиток науки, сучасних технологій, IT-сфери дозволили цим країнам стати економічними світовими лідерами. По-третє, Україна повинна віднайти власний рецепт економічного дива. Це цілком реально. Для цього слід прийняти відповідні закони, захистити інтелектуальну власність,  а також внутрішніх і зовнішніх інвесторів, оживити банківську систему. Ну і, звісно,  потрібна якісна та конкурента освіта.  Щоб розвивати сучасні сектори економіки,  потребуємо висококваліфікованих фахівців. Без якісної освіти вони у нас не з’являться.  KV: Як впровадити медичну реформу і не знищити при цьому галузь? АШ: Маніфест партії “Соціальна справедливість” чітко декларує заборону експериментів у медичній галузі. Будь-які зміни можуть запроваджуватися виключно після ретельного експертного та громадського обговорення. Іншими словами, реформа медичної галузі повинна відбуватися для людей, в інтересах людей, з урахуванням їхньої думки, а не бути нав’язаною їм “зверху”. Наша партія пропонує досить прості, але дієві кроки, які сприятимуть реформуванню медичної галузі, не знищуючи її при цьому. По-перше, запровадження страхової моделі для працездатного населення. Це світова практика, яка є дієвою й ефективною. При цьому держава повинна забезпечити повне фінансування швидкої та екстреної допомоги, а також медичних потреб дітей, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій населення. По-друге, працівники медичної галузі повинні бути вмотивованими та мати бажання працювати. Для цього необхідно підняти зарплати медикам і забезпечити належні умови  праці. Це буде можливо лише тоді, коли держава виділятиме щонайменше 5% ВВП на потреби медицини. Тільки так можна зупинити відтік медичних кадрів за кордон і зацікавити молодих фахівців роботою в Україні. По-третє, для ефективного функціонування медичної галузі на місцях необхідно провести реальну децентралізацію з перерозподілом бюджетних коштів на користь місцевих бюджетів. Це дасть поштовх для розвитку медицини в регіонах, забезпечить медичні заклади необхідним обладнанням і буде додатковою мотивацією для лікарів залишатися працювати на місцях, а не шукати роботу у великих містах, приватних клініках чи за кордоном. По-четверте, необхідно на законодавчому рівні закріпити державні гарантії захисту для пацієнтів і медиків та державні гарантії на доступність і якість ліків. Партія “Соціальна справедливість” переконана, що медицина в Україні повинна бути якісною, а також доступною кожному громадянину країни у будь-якому її куточку. Усе це можна реалізувати, але для цього потрібна політична воля, фахові законопроекти та бажання багато працювати, досягаючи гарних  результатів.  KV: Яким ви бачите майбутнє України і, зокрема, Києва? АШ: Мені б дуже хотілося, аби Україна стала країною, де люди хочуть жити, де вони зможуть гідно заробляти, де держава дбає про своїх громадян, де влада не краде з бюджету, а працює для людей. Я хочу бачити увесь Донбас і Крим у складі нашої мирної держави. Я вірю в те, що ми можемо цього досягти і вже за кілька років побачимо реальні результати змін на краще. Саме тому ми йдемо до Парламенту. Я хочу, щоб наш Київ був успішним європейським містом, де бережуть традиції, архітектуру й істинний тисячолітній дух сили та волі. З розвиненою інфраструктурою, з якісними дорогами, із сучасним і комфортним транспортом. Київ повинен стати містом, де живуть щасливі люди, де є порядок, а також усі можливості для розвитку, відпочинку та комфортного життя.КиевVласть

За сприяння народного депутата Ярослава Москаленка та з нагоди святкування  442-річчя села Толокунь у Вишгородському районі відбулося урочисте відкриття капітально оновленого будинку культури. Новий заклад культури – це лише початок  відновлення культурного осередку на Вишгородщині. Про це KV стало відомо із повідомлення народного депутата Ярослава Москаленка (голова депутатської групи "Воля народу") в facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вчора 14 липня зіркове село Толокунь, що на  Вишгородщині, відзначало День народження – 442 роки від дня заснування. Свято збіглося з довгоочікуваним відкриттям сільського будинку культури”, – розповів Ярослав Москаленко.  За словами народного депутата, знадобилося три роки, щоб в Толокунському клубі створити належні умови місцевим жителям для комфортного проведення святкових заходів.  “В планах – відкриття гуртків для дітей, щоб вони мали можливість розвивати свої таланти та здібності. І я впевнений, що все заплановане обов’язково буде реалізовано завдяки сільському голові Наталії Кальченко. Саме з її звернення до мене й розпочалася робота над капітальним оновленням осередку культури в Толокуні. Спільними зусиллями влади та громади ми маємо хороший здобуток не лише села, а й Вишгородського району”,  – говорить він. Також він зазначив, що такі святкові події вкрай важливі для мешканців, адже село завжди було серцем України і його колискою. Будівництво та ремонти об’єктів культури – це ще й важливий крок для піднесення національної культури.  Так, Толокунь – одне із наймальовничіших сіл Вишгородщини. Його фантастичні краєвиди стали незамінними майданчиками для кінематографічних кінокомпаній, які випустили на телеекрани чимало серіалів відзнятих саме на Толокунських просторах. Нагадуємо, народний депутат Ярослав Москаленко звернувся до Президента Володимира Зеленського та Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням звернути увагу на критичну ситуацію на Чорнобильській АЕС і призначити конкурс на заміщення посади гендиректора ЧАЕС. Читайте: Нардеп Москаленко закликав Зеленського і Гройсмана призначити конкурс на керівника ЧАЕС Фото: соцмережі КиевVласть

Київщина увійшла в активну фазу передвиборчої парламентської кампанії. В інтерв’ю KV кандидат у Верховну Раду від об’єднаних націоналістичних сил по списку ВО “Свобода” Вадим Кошель (90-й округ) розповів, які основні проблеми вбачає на території рідної Білої Церкви. Кандидат запевняє – саме націоналісти будуть впевнено та послідовно вирішувати питання, які допоможуть докорінно покращити державу та зупинять внутрішнього і зовнішнього ворога України.  KV: Вадиме, розкажіть, будь ласка, про себе, про свою сім'ю.  Вадим Кошель: Я народився 21 жовтня 1985 року в місті Біла Церква. У 2003 році закінчив Білоцерківську загальноосвітню школу №5. У 2009 навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) в місті Києві за спеціальністю менеджмент. Нині здобуваю освіту у Білоцерківському національному аграрному університеті за спеціальністю публічне управління та адміністрування на заочній формі навчання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Трудову діяльність розпочав у 2003 році в інформаційному агентстві ТОВ “Контекст-медіа” на посаді редактора моніторингу ЗМІ Київського обласного представництва, пізніше працював у газеті “Новини Київщини” та “Пресовому Агентстві Новин” редактором відділу новин. У 2008 році влаштувався тренером боротьби дзюдо в ДЮСШ “Богатир”, де пропрацював більше 10 років. У 2015 році обраний депутатом Білоцерківської міської ради по виборчому округу №3. А наприкінці 2017 – одноголосно обраний секретарем Білоцерківської міської ради. 2012 року приєднався до лав політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” Одружений. Дружина – Кошель Світлана Сергіївна. KV: Вадиме, чому Ви вирішили балотуватись до Верховної Ради України? Вадим Кошель: Україна знаходиться під загрозою, оскільки з одного боку вже п'ятий рік триває українсько-російська війна, кожен день є поранені, загиблі бійці. Останні дії нашої влади дуже схожі на капітуляцію. Якщо не зупинити ці негативні для країни процеси, ми можемо втратити Україну. З іншого боку – є внутрішній ворог – олігархат, який розколює державу зсередини. Окрім того, нависла велика ймовірність реваншу екс-регіоналів і комуністів. Їх треба зупинити! Ми дамо капітулянтам жорстку відсіч! У таких умовах фракція націоналістів просто необхідна в Парламенті. Бо тільки ми зупинимо безчинства олігархів, не дозволимо їм розвалити державу і не допустимо реваншу промосковської нечисті.  KV: Ви балотуєтесь по мажоритарному округу №90, як член партії Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Чому саме “Свобода”? Вадим Кошель: Всеукраїнське об’єднання “Свобода” – надійна, послідовна, націоналістична партія, а не одноразовий політичний проект. Нам більше 28 років. Я вважаю ВО “Свобода” парламентською партією, адже наші депутати працюють у Верховній Раді в різній кількості кілька каденцій. Звичайно, найбільше користі націоналісти принесли Україні протягом 2012-2014 років, коли у нас була повноцінна фракція. Саме тоді було напрацьовано близько 200 законопроектів в різних напрямках розвитку держави, що відповідають нашій програмі – “Програмі захисту Українців”. Звісно, що влада Януковича та Порошенка не брала до розгляду наші законодавчі ініціативи, або подавала альтернативні проекти, аби лише не голосувати за свободівські. Тож, прийшовши до парламенту з націоналістичною фракцією, ми повторно подаватимемо ці проекти. В першу чергу це стосується нашого “Антиолігархічного пакету”, Виборчого кодексу, зняття недоторканості, дієвого механізму імпічменту. У нас готовий проект нової Національної Конституції. У нас давно готовий план дій, націлений на відновлення національної та соціальної справедливості. Саме цим “Свобода” відрізняється від усіх інших політиків-популістів та їх тимчасових угрупувань. KV: Які на Ваш погляд місто Біла Церква має проблеми? Вадим Кошель: По-перше, не встановлені межі міста. На індексно-кадастровій карті Біла Церква займає третю частину від реальної площі міста, промисловий вузол та авіакомплекс знаходяться на території сусідніх сільських рад, тож значна частина податків платиться в район. Через цю ж причину воякам російсько-української війни не надаються земельні ділянки в місті. По-друге, відсутнє централізоване гаряче водопостачання. Третє – одні з найбільших тарифів на водопостачання в Україні. Також відсутня розумна політика розвитку комунального транспорту. Нещодавно вперше за багато років, виділено кошти на купівлю усього 1 тролейбуса. Приватні перевізники диктують умови і доводиться йти з ними на компроміс для безперебійного перевезення пасажирів. Відсутня об’їзна дорога навколо м. Біла Церква, незадовільний стан мостів та доріг – 4 мости потребують термінового ремонту. Труба теплопостачання ТЕЦ-місто у вкрай занедбаному стані, потребує негайного ремонту, при аварії великий мікрорайон Леваневського залишається без опалення. Важливо відмітити, що і житловий фонд застарілий (ремонти проводяться низькими темпами). Забруднені річки Рось та Протока, річка Рось швидко втрачає рівень води. Просто кричуща проблема з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями. KV: Як мені відомо, Вам близька тема спорту, розкажіть детальніше. Вадим Кошель: Ще у 1993 році батько привів мене на секцію вільної боротьби в ДЮСШ “Олімп”. Далі моє спортивне життя продовжилося у ДЮСШ “Богатир” на відділені дзюдо.  Після трагічної смерті тренера В’ячеслава Овсійовича Передерія, взяв на себе відповідальність та продовжив тренувальний процес. Потім офіційно влаштувався на посаду тренера-викладача, чим фактично врятували від зникнення секцію дзюдо ДЮСШ “Богатир”.  Коли їздив велосипедом у депутатських справах, а потім і на роботу до міської ради, на початку викликало безліч скептичних емоцій. Мовляв, “попонтується та пересяде на Мерседес”. Але нині мене за кермом велосипеда вже сприймають як належне. Деякі працівники міської ради за моїм прикладом теж паркують своїх двоколісних друзів біля приміщення виконкому. До речі, велопарковка біля міської ради побудована після мого звернення. У минулому році ВО “Свобода” стала офіційним спонсором великих велосипедних змагань “Велосотка “Білоцерківський стандарт”. А я проїхав усю дистанцію (близько 90 км), показавши достойний результат. У якості депутата завжди підтримував питання спорту. Входжу до комісій по визначенню кращого спортсмена місяця та року. Читайте: Чому 95-й округ має голосувати за націоналістів, – кандидат Олександр Кириченко КиевVласть

Ідея створення Товариств власників землі (ТВЗ) набагато масштабніше і виходить далеко за рамки елементарного збільшення в 2-4 рази прибутку від землі для її власників. Товариства – це дієве реформування земельних відносин в інтересах селян і Українців. Товариства – це основа Нової аграрної політики інтенсивного відновлення і розвитку сільського господарства. Товариства власників землі – це не тільки рушій для розвитку промисловості, а і приклад того, як може бути організоване відновлення і розвиток промисловості на базі розширеного прямого державного кредитування суспільно значущих підприємств. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Для чого створювати та розвивати ТВЗ? Наводимо кілька основних причин. Зростання ефективності рослинництва При діяльності ТВЗ зберігається і покращується рівень оптимальної ефективності використання земель за всіма критеріями – про землі  дбає їх власник, який поряд з отриманням прибутку хоче і забезпечити збереженість всіх продуктивних властивостей землі для передачі своїм нащадкам. Господарювання на землі в ТВЗ – це наслідок усвідомлення того, що об’єднання зусиль і засобів  є економічно вигіднішим, не тільки ніж передача землі в оренду, а й ніж індивідуальне (сімейне) господарювання. Розвиток тваринницької і переробної інфраструктури ТВЗ є базою для відновлення тваринництва і переробки на селі. Власники землі зможуть ставати співвласниками тваринницьких комплексів та переробної інфраструктури. Також, разом із розвитком виробництва на селі, відбуватиметься і пришвидшення зростання обсягів переробки що спричиняють утворення нових високооплачуваних робочих місць та відповідне зростання створення матеріальних благ для українців. Усуспільнення прибутку від землі і його вплив на розвиток сіл, міст і країни в цілому Прибуток, який отримується від обробітку землі вже не буде концентруватися в руках одного орендаря чи псевдофермера – у ТВЗ прибуток буде розподілено між учасниками товариства-власниками землі. Відповідно, прибуток від землі не буде просто споживатися орендарем непродуктивно з точки зору народної економіки (купівля маєтків за кордоном, квартир  в Києві чи купівля чергової дорогої автівки). Тепер прибуток орендаря  буде розподілений між учасниками ТВЗ і рівномірно витрачатися на споживання товарів вироблених переважно в Україні. Тобто, власники землі і члени їхніх родин становляться рушійним фактором розвитку промисловості країни через зростання рівня споживання. Розвиток сіл, селищ, міст Очевидно, що ТВЗ будуть формуватися за територіальним принципом. Таким чином, ТВЗ буде зареєстровано в громаді. Всі належні податки від ТВЗ буде сплачено в бюджет громади, членами якої одночасно є учасники ТВЗ, як власники землі в межах громади. Фактично, всі гроші зароблені членами громади, і залишаються в громаді, і будуть використані в інтересах жителів громади. Оце і є справжня децентралізація. Це дасть змогу на сьогоднішній день напряму збільшити бюджети громад на суму понад 1 млн гривень і більше. Міста і їх бюджети безумовно відчують переваги від такого розвитку сільських громад і покращення матеріального стану селян. Саме міста, їх жителі – городяни, вироблятимуть товари, надаватимуть послуги, зможуть організувати торгівлю з метою задоволення потреб вже заможних селян. Та і більшість міст орієнтовані на переробку сільгосппродукції та забезпечення виробничих потреб самого сільгоспвиробництва. Товариства власників землі і країна Усе пішло від землі. І тут також вже зрозуміло, що за визначеними раніше позитивними факторами від існування ТВЗ все почнеться від землі. Не дивно, що і промисловість почне працювати на сільське господарство, а це вже початок всебічного економічного зростання і, головне, фактор до повернення мільйонів українців на Батьківщину для створення і розвитку власної країни, а не чужої. Тільки праця українців може збільшувати матеріальні блага країни та збільшувати наповнення бюджету країни. А достатньо наповнений бюджет – це і достатні пенсії, і якісна безоплатна медицина, високий рівень освіти, безкоштовний спорт і підтримка культури, а головне – захищеність країни від агресорів. Вибирати необхідно не просто обіцянки про зняття недоторканності депутатів чи про покращення медицини та підвищення пенсій на рівному місці – це не вирішує ніяких проблем і не є системною програмою. Обирати необхідно системний підхід в ідеях і їхні спроможності матеріалізуватися та надати такі очікувані нами блага.  Товариствам власників землі бути! Говорячи ще більш конкретно про ТВЗі, можу повідомити, що сьогодні в окремих селах люди обговорюють питання створення ТВЗ і розвитку громади на їхній базі. Це відбувається за моєї активної участі в таких селах, де закінчуються договори оренди у 2020-2021 роках. Отже, запропоноване мною має не тільки схвальну оцінку відомих науковців, а й, головне, зацікавлення на селі для власників землі і членів їх родин та сільських громад в цілому. Будуємо в Україні Україну! Читайте: Єдиний можливий економічний курс. Народна економіка Головіна Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть