Смертна кара в Україні
Смертна кара в більшості (135) цивілізованих країнах світу заборонена. Найвища міра покарання досі діє в 58 країнах світу. Це переважно країни Азії та Африки, зокрема такі розвинуті країни як ОАЄ, США, Сирія, Сингапур, Японія. Білорусь – єдина з європейських країн, яка досі не заборонила смертну кару.
Стаття 3 Загальної декларація прав людини встановлює, що кожна людина має право на життя, свободу і на особисту недоторканність. Стаття 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права декларує, що право на життя є невід'ємне кожної людини. Це право охороняється законом і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Незалежній Україні дістався у спадок від радянської влади Кримінальний кодекс 1961 року, який передбачав смертну кару як вид покарання.
29 грудня 1999 року рішенням Конституційного суду України смертну кару було визнано неконституційним. Суд посилався, що закріплене в Конституції України право на життя є абсолютним і пошана до цінності людського життя одна з фундаментальних засад побудови правового, демократичного суспільства. Невід'ємне право кожної людини на життя нерозривно поєднано з її правом на людську гідність. Смертна кара не відповідає цілям покарання – унеможливлює виправлення наслідків злочину. Можливість судової помилки.
Смертна кара не належить до факторів, що стримують злочинність. Це підтверджують, кримінологічні дослідження: кількість злочинів проти життя людини не зменшується із збільшенням судових вироків про призначення смертної кари. Протягом майже 40 років (з часу набрання чинності Кримінальним кодексом – 1 квітня 1961 року) кількість умисних вбивств зростала, незважаючи на застосування виняткової міри покарання. Це означає, що з позиції попередження злочинності смертна кара себе не виправдовує.
Фактичне скасування смертної кари в Незалежній Україні сталось в лютому 2000 р. після ратифікація протоколу № 6 до Конвенції про захист прав й основних свобод людини. Протокол набув чинності у 2003 р. За час дії статті в Україні офіційно стратили 612 ув’язнених.
Верховна Рада України в 2001 р. прийняла новий Кримінальний кодекс, в якому смертну кару було замінено на довічне ув'язнення.
Незважаючи на вдосконалення пошукових та інших методів попередження злочинності, розвиток міжнародної співпраці, політичної визначеності держави – політики підіймають питання поновлення смертної кари.
25 вересня 2017 року була оприлюднена петиція про відновлення смертної кари. Набрала вона лише 118 підписів.
23 червня 2019 року Ігор Шевченко, колишній міністр екології, ініцюював повторну петицію про відновлення смертної кари за особливо тяжкі злочини та набрав 20071 голосів з 25000 необхідних.
Ів Крюхтен, доповідач з питання скасування смертної кари Парламентської асамблеї Ради Європи заявив – "Вища міра покарання – жахливе і нелюдське покарання, яке більш неприйнятно в Європі".
Незалежна Україна пройшла тяжкий шлях до відміни покарання смерттю у 9 років, а до цього в неї була тяжка кровава історія боротьби. В Радянські часи у підвалах КДБ було таємно страчено десятки тисяч найкращих представників української нації за що досі ніхно не відповів.
Природа подарувала право на життя кожному. Це право невід'ємне й абсолютне, а в Божих заповідях окреслене у формулі “не убий”. Це порушення не тільки права, але й віри та моралі. А стародавній принцип Таліона – залишить нас не тільки без очей, а ще й без голів.
Ольга Терещенко, юрист-міжнародник
