Руководитель Киевской городской студенческой поликлиники без разрешения Киевсовета сократил стоматологическое отделение. Несмотря на обещания мэра Киева Виталия Кличко, малообеспеченные киевляне не получили положенной им в 2020 году единоразовой материальной помощи. Жители села Троещина обеспокоены отсутствием Детального плана территории (ДПТ). ГП “Житлоинбуд” не построило для Киева новое учреждение культуры вместо кинотеатра “Экран”. Для ремонта “Тропы здоровья” в парке Партизанской славы никак не могут определить балансодержателя. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть.
Громкое дело
Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса Виталий Павлик (фракция “Единство”) попросил мэра Киева Виталия Кличко обеспечить выплату малообеспеченным слоям населения Киева и киевлянам, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах, положенной единоразовой материальной помощи.
По словам депутата, в конце 2020 года сотни киевлян, нуждающиеся в материальной помощи, собрали и подали в Киевскую горгосадминистрацию (КГГА) для ее получения необходимые документы. Однако не получили денег из-за недостатка надлежащих ассигнований на соответствующие цели. По мнению Павлика, это произошло “из-за ненадлежащей работы КГГА”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат отметил, что речь идет о киевлянах, которые в подавляющем большинстве являются пенсионерами и лицами с инвалидностью, оказавшимися в сложных жизненных обстоятельствах из-за долговременной болезни, необходимости проведения сложного и дорогостоящего лечения с хирургическим вмешательством и т.п.
Виталий Павлик отметил, что на пленарном заседании Киевсовета 22.12.2020 года при рассмотрении проекта решения Киевсовета о внесении изменений в бюджет Киева на 2020 год были учтены предложения депутатской фракции “Единство”. В частности, на 8 млн гривен уменьшалась сумма трансферов от Департамента социальной политики КГГА для Департамента транспортной инфраструктуры КГГА на компенсации за льготный проезд отдельных категорий граждан. Эти средства должны были пойти на выплату одноразовой адресной матпомощи малообеспеченным слоям населения Киева и киевлянам, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах.
Депутат напомнил мэру Киева, что тот присутствовал в зале пленарных заседаний Киевсовета при обсуждении данного вопроса и лично пообещал, что до конца декабря 2020 года упомянутая одноразовая матпомощь будет выплачена в полном объеме. Также Виталий Кличко на указанном заседании Киевсовета дал соответствующее протокольное поручение Департаменту социальной политики КГГА.
По словам Павлика, по состоянию на 3 марта 2021 года ни одному из 42 известных ему заявителей, оформивших надлежащий пакет документов на получение указанной помощи в 2020 году, матпомощь не была выплачена.
Депутат сообщил, что на депутатское обращение по данному вопросу от 10.02.2021 года на имя Киевского городского головы ответ он не получил.
Виталий Павлик попросил мэра Киева в случае повторного обращения упомянутых им заявителей выплатить им положенную материальную помощь.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: Субвенции и компенсация “транспортникам”: бюджет столицы на 2020 год поменяли в третий раз
Скандал
Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Григорий Маленко (фракция “Голос”) попросил главу Дарницкой РГА Ярослава Лагуту обязать арендатора помещения бассейна специализированной общеобразовательной школы №295 в Дарницком районе Киева провести в нем срочную генеральную уборку, устранить плесень и грибок в помещениях и отремонтировать систему вентиляции.
Депутат сообщил, что к нему обратились жители Дарницкого района по поводу неудовлетворительного состояния бассейна, на стенах которого образовались плесень и грибок, которыми вынуждены дышать посетители бассейна. В том числе – дети.
Маленко сообщил, что бассейн был построен совсем недавно – в 2017 году. По его информации, спорткомплекс Sportrend арендовал помещение бассейна с неисправной системой вентиляции, которую должны были отремонтировать за средства от аренды. Однако, по словам депутата, вентиляция так и не была отремонтирована.
В условиях карантина с марта 2020 года школа не проводила занятия в бассейне для детей. В январе 2021 года уроки плавания для детей возобновили, однако выяснилось, что в детской раздевалке для мальчиков образовалась плесень, над маленьким бассейном стал обваливаться потолок и др.
“Администратор на вопрос почему все мокрое, почему не работают вытяжки, ответил – “заявку сделали”. Учитывая неудовлетворительное состояние бассейна, многие родители не хотят водить своих детей на занятия по плаванию”, – говорится в депутатском обращении.
Маленко попросил главу Дарницкого района предоставить копию договора аренды бассейна школы №295, заключенного между Дарницкой РГА и арендатором; провести текущий ремонт потолка бассейна; обязать арендодателя контролировать процесс периодической дезинфекции и генеральной уборки (не реже одного раза в 10 дней) помещения бассейна.
Читайте: Стоимость реконструкции физкультурно-оздоровительного комплекса на ул. Радужной в Киеве превысила 170 млн гривен
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам здравоохранения и социальной политики Богдана Тимощук (фракция ВО “Батькивщина”) попросила директора Департамента здравоохранения КГГА Валентину Гинзбург предоставить правовую оценку одностороннему решению директора коммунального некоммерческого предприятия “Киевская городская студенческая поликлиника” (КНП КГСП), которым стоматологическое отделение было выведено из структуры предприятия с сокращением 26 штатных единиц работников.
По информации депутата, 29 января 2021 года директор КНП КГСП подписал приказ “об оптимизации и упорядочении организационно-штатной структуры” КНП КГСП. Согласно документу, из структуры предприятия выведено стоматотделение с сокращением 26 штатных единиц и введен стоматологический кабинет в составе 3 штатных единиц.
В приказе говорится, что данный приказ издан “в связи с производственной необходимостью, связанной с неопределенностью финансовой составляющей КНП КМСП с Национальной службой здоровья Украины (НСЗУ) с 01.04.2021 года... и с целью приведения количества штатных должностей в соответствие с финансовой состоятельностью предприятия в новых финансово-экономических условиях”.
Тимощук напомнила, что, согласно п.1.1 устава Киевской городской студенческой поликлиники, основателем и владельцем предприятия является территориальная община Киева, от имени которой выступает Киевсовет.
В ответе на депутатское обращение руководство КНП 19.02.2021 года сообщило, что решение о сокращении стоматологического отделения в данном КНП не согласовывалось ни с Киевсоветом, ни с Департаментом здравоохранения КГГА, а было принято директором предприятия со ссылкой на пункт 4.5.18 устава КНП КМСП.
В то же время, по словам депутата, указанное решение было принято руководителем предприятия на основании проекта договора КНП КМСП с НСЗУ, которым предусматривается, что предприятие будет предоставлять только неотложную (ургентную) стоматологическую помощь, для предоставления которой возможно привлечение оптимального состава работников в составе 3 штатных единиц (1 врача-стоматолога-терапевта, 1 медицинской сестры и 1 санитарки (санитарки – уборщицы).
“Указанным “оптимальным” составом работников предлагается предоставление “всесторонней и полной” неотложной (ургентной) стоматологической помощи всем студентам, обучающимся в Киеве, а это более чем 158 тыс. студентов, обучающихся в 51 высших учебных заведениях Киева”, – говорится в депутатском обращении.
Депутат Тимощук попросила Валентину Гинзбург принять необходимые меры и сохранить стоматологическое отделение КНС “Киевская городская студенческая поликлиника” для обеспечения студентов Киева качественными медицинскими услугами.
Читайте: Валентину Гинзбург раскритиковали за борьбу с коронавирусом в Киеве
Наболевшее
Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”) попросил директора Департамента земресурсов КГГА Петра Оленича, директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова, и. о. директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко, и. о. директора Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля Киева Оксану Попович проверить законность работы автозаправочной станции (АЗС) на ул. Телиги, 61 в Подольском районе Киева.
По информации депутата, по указанному адресу на земельном участке с кадастровым номером 8000000000:85:208:0001 размещается незаконная АЗС, деятельность которой постоянно создает угрозу для жизни и здоровья граждан и может привести к эколого-техногенному бедствию.
Депутат сообщил, что ООО “Пантера ЛТД” (торговая марка “Авантаж 7”) на АЗС продает бензин, дизельное топливо и сжиженный газ без ввода объекта в эксплуатацию и без соблюдения норм охраны труда, пожарной безопасности, охраны окружающей природной среды.
В частности, по словам Федоренко, на указанном объекте отсутствуют пожарные гидранты, пожарные водоемы/резервуары, отсутствует проектная документация и средства противопожарной защиты и т.д. Также нет плана ликвидации аварийных ситуаций, который обязательно должен быть при использовании объектов повышенной опасности.
Читайте: Столичная полиция не ведет учет уголовных производств, начатых по факту деятельности нелегальных заправок
Депутат Киевсовета Юрий Сулыга (фракция “Единство”) попросил главу КГГА определить наконец ответственного балансодержателя “Тропы здоровья” в парке Партизанской славы на столичной Дарнице.
По словам депутата, к нему постоянно обращаются жители микрорайона “Новая Дарница” с просьбой привести в надлежащее состояние “Тропу здоровья” на территории указанного парка, который является популярным местом отдыха киевлян.
“Среди прочих, преимуществом парка является наличие “Тропы здоровья” – маршрута для длительного пешеходного и велосипедного кросса, который начинается в северо-западной части парка, возле стадиона, а после пересечения с ул. Старобориспольской идет по Никольскому лесу. Указанная дорожка пользуется большим спросом среди граждан, ведущих активный образ жизни, но сейчас под влиянием внешних природных факторов грунтовая дорожка местами размылась и потеряла свои свойства, а также уже достаточно давно отсутствует освещение”, – говорится в депутатском обращении.
Сулыга сообщил, что неоднократно обращался в КО “Киевзеленстрой” и Департамент молодежи и спорта КГГА с просьбой предусмотреть финансирование работ по капремонту “Тропы здоровья”. “В ответ, сообщалось о поддержке в данном вопросе”, – отметил депутат.
Однако, по его словам, пребывание “Тропы здоровья” на балансе департамента, а земли парка – на балансе коммунального предприятия создает определенные сложности и “максимально бюрократизирует процедуру выделения средств”.
Депутат попросил Виталия Кличко создать рабочую группу с привлечением представителей Департамента молодежи и спорта КГГА, КО “Киевзеленстрой”, Дарницкой РГА и его как представителя общины Дарницкого района для определения ответственного балансодержателя “Тропы здоровья” в парке Партизанской славы.
Читайте: “Киевзеленстрой” заплатил 29,5 млн гривен за ремонты трех скверов и пяти парков в декабре 2020 года
Первый заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил начальника ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве Олега Рубана, главу Подольской РГА Виктора Смирнова, и. о. директора Департамента промышленности и развития предпринимательства КГГА Владимира Костикова, и. о. директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко, начальника Подольского управления полиции ГУ Нацполиции в Киеве Павла Василенко обеспечить выполнение решения Киевсовета 27.09.2018 года №1529/5593 о запрете в Киеве продажи алкогольных напитков в ночное время.
По словам депутата, к нему поступают многочисленные жалобы жителей Подольского района о нарушении их прав и законных интересов в связи с продажей в ночное время алкогольных напитков несмотря на запрет их реализации с 23:00 до 10:00.
Депутат напомнил, что законом “О государственном регулировании производства и оборота спирта этилового, коньячного и плодового, алкогольных напитков, табачных изделий и горючего” определено, что для получения лицензии на розничную торговлю алкогольными напитками субъектом хозяйствования должны указываться все данные по РРО, а за несоблюдение положений действующего законодательства полагается штраф.
При этом РРО должны быть настроены таким образом, чтобы в период с 23:00 до 10:00 исключалась реализация алкогольных напитков субъектами хозяйствования.
Сторожук сообщил, что в декабре 2020 года направлял депутатское обращение по данному вопросу, однако по сегодняшний день он и остается нерешенным.
Депутат попросил столичные власти провести проверку законности реализации алкогольных напитков субъектами хозяйствования в Подольском районе Киева.
Читайте: Зеленский подписал закон об отсрочке обязательного применения РРО для ФОПов
Градостроительство
Глава комиссии Киевсовета по вопросам культуры, туризма и общественных коммуникаций Виктория Муха (фракция “Удар”) попросила директора Департамента земельных ресурсов КГГА Петра Оленича пояснить целесообразность очередного возобновления договора аренды с Государственным предприятием “Житлоинбуд” на земельный участок по адресу: просп. Победы, 115-А в Святошинском районе Киева. На данном участке расположено здание кинотеатра “Экран”.
Депутат напомнила, что земельный участок площадью 1,01 га по указанному адресу был передан решением Киевсовета от 12.02.2004 года № 59/1269 ГП “Житлоинбуд” в краткосрочную аренду на 5 лет для строительства жилых домов со встроенно-пристроенными помещениями.
Решением комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и землепользования от 29.06.2016 года было поддержано возобновление с ГП “Житлоинбуд” договора аренды земельного участка. На основании этого решения постоянной комиссии Департамент земельных ресурсов КГГА должен был подготовить дополнительное соглашение о возобновлении договора аренды земельного участка от 2004 года еще на 5 лет и привести условия договора в соответствие с законодательством.
При подготовке вышеуказанного допсоглашения Департаменту земресурсов КГГА необходимо было дополнить условия договора аренды пунктом, которым ГП “Житлоинбуд” обязывается снести старое здание кинотеатра “Экран” исключительно после передачи в коммунальную собственность территориальной общины Киева “новопостроенного помещения учреждения культуры”. Таким образом, ГП должно было построить в составе комплекса жилых домов, ввести в эксплуатацию и безвозмездно передать в коммунальную собственность территориальной общины Киева помещения учреждения культуры в новом объекте площадью не менее 583 кв. м.
Муха сообщила, что приказом Департамента коммунальной собственности Киева от 08.02.2019 года №71 здание кинотеатра “Экран” было закреплено на праве хозяйственного ведения за КП “Киевкинофильм”. Однако, по информации депутата, до сих пор строительство на земельном участке не ведется, в коммунальную собственность территориальной общины Киева помещение учреждения культуры в новом объекте не передано.
Депутат попросила руководителя Департамента земресурсов КГГА предоставить информацию о невыполнении ГП “Житлоинбуд” этого и других условий договора аренды земельного участка от 26.07.2004 года. А также сообщить, зарегистрирована ли в департаменте заявка ГП “Житлоинбуд” об очередном возобновлении договора аренды земельного участка по адресу: просп. Победы, 115-А.
Читайте: В помещении киевского кинотеатра “Экран” предлагают сделать музей кино
Депутат Киевсовета Андрей Порайко (фракция “Европейская солидарность”) попросил директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова ускорить процесс утверждения Детального плана территории (ДПТ) села Троещина.
“В коммунальной организации "Институт генерального плана Киева" представителям инициативной группы жителей села Троещина сообщили, что проект ДТП села Троещина был передан в Департамент градостроительства и архитектуры КГГА”, – говорится в депутатском обращении.
Порайко отметил, что жители села Троещина обратились к нему с просьбой принять меры для ускорения решения данного вопроса.
Депутат попросил главного архитектора Киева предоставить ему электронные копии всех документов проекта ДПТ села Троещина и сообщить статус рассмотрения и дальнейшие меры по утверждению ДПТ села Троещина.
Читайте: Бюджетное финансирование не помогает вытянуть Киев из градостроительной ямы
Транспорт
В другом своем обращении Виктория Муха попросила генерального директора КП “Киевпастранс” Дмитрия Левченко сообщить о ходе строительства троллейбусной линии от станции метро “Академгородок” до жилого массива Новобеличи в Святошинском районе Киева.
Депутат напомнила, что заказчиком проектирования и выполнения работ по строительству указанной троллейбусной линии распоряжениями КГГА от 11.11.2016 года №1126 и от 28.12.2019 года № 2290 определено коммунальное предприятие “Киевпастранс”. Данное коммунальное предприятие через электронную площадку “Госзакупки.Онлайн” 07.05.2020 года объявило процедуру закупки работ, связанных с разработкой технико-экономического обоснования (ТЭО) по объекту строительства троллейбусной линии по указанному маршруту.
“Согласно информации, размещенной на электронной площадке “Госзакупки.Онлайн”, между КП “Киевпастранс” и ООО “Елтранс” заключен соответствующий договор подряда на разработку проектной документации от 15.06.2020 года №54.20-13, который был подписан и исполнен сторонами в полном объеме”, – говорится в депутатском обращении.
По информации Мухи, техническим заданием ТЭО, в том числе, предусмотрена разработка не менее 3 вариантов прохождения трассы троллейбусной линии, а также обоснование эффективности инвестиций каждого варианта и предоставление заключений по определению выбранного варианта предложенных решений и предложений.
Депутат напомнила, что жилмассив Новобеличи является густонаселенным и через него проходит большое количество автомобилей из Киевской области в Киев. Однако местные жители не имеют возможности ознакомиться с вариантами прохождения трассы троллейбусной линии.
Муха попросила Дмитрия Левченко предоставить для ознакомления копию ТЭО по объекту строительства вышеуказанной троллейбусной линии.
Читайте: Реконструкция трамвайной линии с Троещины на Дарницкий ж/д вокзал два месяца велась без необходимой документации
Инициативы
Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) попросил главу Дарницкой РГА Ярослава Лагуту согласовать закупку почтовых марок и конвертов для Управления социальной защиты населения указанной РГА за счет средств из его депутатского фонда на сумму 100 тыс. гривен.
Депутат сообщил, что к нему обратилась начальник Управления социальной защиты населения Дарницкой РГА Татьяна Соя с просьбой о выделении 100 тыс. гривен на приобретение конвертов и почтовых марок, которые нужны для отправки заказных писем получателям льгот, субсидий и всех видов компенсаций и пр.
Конопелько утверждает, что расходы на содержание управления остались на уровне прошлого года, а потребность в приобретении почтовых конвертов и марок значительно возросла.
Он напомнил, что бюджетные назначения на решение депутатами Киевсовета социально-экономических проблем, выполнение предвыборных программ и поручений избирателей возможно передать от главного распорядителя – Киевсовета на основании решения Киевсовета о внесении изменений в бюджет (согласно решениям Киевсовета от 24.12.2020 года №24/24 от 14.12.2020 года №10/10).
Депутат попросил главу Дарницкого района предоставить необходимые согласования передачи соответствующих бюджетных назначений Управлению соцзащиты населения Дарницкой РГА.
Читайте: “Свои” подрядчики помогут Дарницкой РГА освоить 74 млн гривен на реконструкции гимназии
Итого
На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался Сергей Крымчак. За ним следуют Александр Бродский и Вадим Сторожук. Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Богданы Тимощук, поднявшей вопрос ликвидации стоматологического отделения Киевской городской студенческой поликлиники.
Депутат
Фракция
Количество поднятых тем
Сергей Крымчак
"Единство"
49
Александр Бродский
ВО “Батькивщина”
33
Вадим Сторожук
"Европейская солидарность"
22
Виктория Муха
"Удар"
13
Ярослав Федоренко
"Единство"
10
Николай Конопелько
"Слуга народа"
9
Григорий Маленко
"Голос"
8
Владимир Гончаров
"Удар"
6
Ольга Веремеенко
"Единство"
5
Юрий Сулыга
"Единство"
4
Владимир Слончак
ВО “Батькивщина”
3
Тарас Криворучко
"Европейская солидарность"
2
Виталий Павлик
"Единство"
2
Юрий Федоренко
"Слуга народа"
2
Анатолий Шаповал
ВО “Батькивщина”
2
Олеся Зубрицкая
"Удар"
2
Богдана Тимощук
ВО “Батькивщина”
1
Игорь Галайчук
ВО “Батькивщина”
1
Алина Михайлова
"Голос"
1
Александр Погребисский
"Европейская солидарность"
1
Андрей Порайко
"Европейская солидарность"
1
Людмила Ковалевская
"Европейская солидарность"
1
Андрей Задерейко
"Европейская солидарность"
1
Сергей Таран
"Европейская солидарность"
1
Владислав Трубицин
"Слуга народа"
1
Итого
181
Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и желательно ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации.
Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.
КиевVласть
В столичном горсовете согласовали продажу ООО “Столичный ЦУМ” двух земельных участков общей площадью 0,0186 га под одноименным торговым центром по соседству с мэрией. Глава градостроительно-земельной комиссии Киевсовета Михаил Терентьева (фракция “УДАР”, на фото слева) уверял, что сумма сделки (чуть более 2,6 млн гривен) рекордная для Киева “по цене одной сотки”. Представители фракции “Единства” заявляли, что это не так и предлагали продать землю гораздо дороже. Но, по заявлению ООО "Столичный ЦУМ", стоимость земли по заказу Департамента земельных ресурсов КГГА определило коммунальное предприятие (КП) "Киевский институт земельных отношений".
Как стало известно KV, в ходе заседания Киевсовета 23 февраля депутаты согласовали продажу ООО “Столичный ЦУМ” (*) двух земельных участков в Шевченковском районе. За соответствующие проекты решений (№08/231-2125/ПР и №08/231-2126/ПР от 17 августа 2020 года) проголосовали 72 и 73 депутата соответственно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно принятым решениям, земельный участок по ул. Крещатик, 38/2 (лит. Г) площадью 0,0068 га будет продан указанному ООО за 952,2 тыс. гривен (кадастровый номер 8000000000:76:024:0046, целевое назначение – для обслуживания, эксплуатации здания с дальнейшей реконструкцией). Земельный участок по ул. Богдана Хмельницкого, 2 (лит. В) площадью 0,0118 га с таким же целевым назначением должен быть продан за 1,65 млн гривен (кадастровый номер 8000000000:76:024:0007). При этом, данные участки будут иметь новое целевое назначение – “для обслуживания, эксплуатации здания”.
Оба участка расположены на территории известного торгового центра ЦУМ. На этой выдержке из Кадастровой карты Украины обозначен участок побольше. Немного севернее – второй участок
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Как выяснилось, еще до принятия горсоветом соответствующих решений, ООО “Столичный ЦУМ” успело уплатить в столичный бюджет авансовые платежи за приобретение двух участков – 331,6 тыс. и 575,5 тыс. гривен. Остальные денежные средства компания должна будет уплатить в течение 10 дней с момента нотариального удостоверения договоров купли-продажи. В свою очередь, такие договора должны быть заключены в двухмесячный срок (вероятно, после публикации данных решений Киевсовета. – KV).
Отметим, участок площадью 0,0068 га был передан в аренду ООО “Столичный ЦУМ” на 10 лет на основании решения Киевсовета №557/1421 от 21 мая 2015 года. Второй участок был передан в аренду этой же компании на такой же срок решением горсовета №430/1295 от 21 апреля 2015 года.
В ходе заседания Киевсовета секретарь комиссии по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”) сообщил, что эти земельные участки находятся под паркингом и опорной стеной. По его словам, остальные участки под ЦУМом уже находятся в частной собственности. В свою очередь, глава этой комиссии Михаил Терентьев (фракция “УДАР”) похвастался, что эта сделка – рекордная в истории горсовета. Депутат объяснил это тем, что в среднем стоимость одной сотки коммунальной земли, которую продает Киевсовет, составляет 26 тыс. долларов США, а в данном случае речь идет о сумме в два раза больше.
Отметим, представители фракции “Единство” были с этим не согласны.
“На самом деле, ЦУМ и самый богатый человек Украины (ООО “Столичный ЦУМ” принадлежит Ринату Ахметову. – KV) не собирались покупать землю. Когда строился ЦУМ, было два участка, которые принадлежали общине, и было имущество, которое принадлежало общине. ЦУМ его разрушил и начал строительство здания. Мы с коллегами обратились в прокуратуру, было открыто уголовное производство за самовольный захват земельного участка. И тогда мы поставили условие, что ЦУМ не получит землю в аренду, а выкупит ее, заплатив за это максимально возможную цену. Разве 2,6 млн гривен – действительно такая цена?” – возмутился депутат Виталий Павлик (фракция “Единство”).
Схожий тезис озвучил и его однопартиец Сергей Крымчак, который явно разбирается в том, сколько должна стоит земля.
“Обратите внимание. Если посмотреть предложения риэлторских контор, мы увидим, что земельные участки в центре, на улицах Мичурина, Ивана Мазепы, стоят 1 тыс. долларов за 1 кв.м. или 100 тыс. долларов за 1 “сотку” (в два раза больше цены, по которой продается указанная выше земля. – KV). Поэтому цена в среднем выше, но не в разы и не существенно”, – подчеркнул Сергей Крымчак.
Читайте: Коронавирус в помощь: суд третий год не может вынести приговор депутату Сергею Крымчаку
В ООО “Столичный ЦУМ заявили KV, что решение Киевсовета о продаже земельных участков стало для компании неожиданным, так как ООО не планировало приобретать эту землю. Но в контексте решения столичного горсовета, этот вопрос был рассмотрен повторно и принято решение о покупке участков, подготовка к выкупу уже ведется.
“Действительно, “Столичный ЦУМ” еще в 2015 году планировал выкупить эти земельные участки. Но за пять лет Киевсовет так и не вынес на рассмотрение этот вопрос. В 2020 году, после отказа земельной комиссии во внесении вопросов о выкупе земли в повестку дня, компания решила продолжить использование земельных участков на основании договоров аренды. Что касается стоимости земли, то ее в 2019 году определила экспертная денежная оценка, которую проводило коммунальное предприятие “Киевский институт земельных отношений”, без какого-либо участия ООО “Столичный ЦУМ”. Заказчиком оценки выступил Департамент земельных ресурсов КГГА”, – отметили в компании.
Напомним, в 2010 годах здание ЦУМа приобрели структуры, подконтрольные Ринату Ахметову. В 2012 году здание было закрыто на реконструкцию и официально открылось в конце 2016 года.
Как сообщала KV, в ноябре 2016 года Виталий Павлик хлопотал в Министерстве культуры о скорейшей выдаче разрешений на продажу указанных выше земельных участков. Свое требование он объяснял тем, что ООО “Столичный ЦУМ” не может выполнить договорные обязательства перед киевской общиной. В частности – об обязательстве выкупить земельные участки после реконструкции ЦУМа по рыночным ценам.
Читайте: Депутат Киевсовета решил помочь Ахметову выкупить землю под ЦУМом
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Столичный ЦУМ” было создано в Киеве в сентябре 2010 года. Руководителем компании указана Марина Пашкур. Этим ООО официально владеют ООО “Эста Холдинг” и кипрскую компанию ESPV LIMITED (компании Рината Ахметова).
Михаил Терентьев руководит “градостроительно-земельной” комиссией Киевсовета с 8 декабря 2020 года. Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года руководит Петр Оленич (на фото справа).
Читайте: Департамент Оленича задекларировал курс на земельные аукционы
* ТОВ “Столичний ЦУМ” (код ЄДРПОУ: 37254825)
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Столичные депутаты согласились передать ООО “День-Ночь” в аренду на 10 лет 0,2083 га земли для обслуживания находящегося на ней заведения общепита по ул. Мыколайчука, 15/17 в Днепровском районе Киева. В ходе обсуждения депутаты возмущались – как в этом месте могли возвести и узаконить здания, если участок находится в зеленой зоне, в границах улиц и дорог, к тому же для этой местности отсутствует Детальный план территории (ДПТ). И почему не услышаны пожелания киевлян об обустройстве на этой территории парка культуры и отдыха. Вероятно, ответ кроется в том, что ООО входит в сферу бизнес-интересов Валерия Ищенко – человека из близкого окружения мэра Киева Виталия Кличко.
Как стало известно KV, 4 марта 2021 года депутаты Киевсовета 68 голосами поддержали проект решения “О передаче ООО “День-Ночь” земельного участка в аренду для эксплуатации и обслуживания нежилого здания на ул. Ивана Мыколайчука, 15/17 в Днепровском районе Киева (от 05.11.2020 года №08/231-2751/ПР). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Данным решением Киевсовет утвердил проект землеустройства и передал данному ООО в аренду земельный участок с кадастровым номером 8000000000:90:105:0001 площадью 0,2083 га. Срок аренды в проекте решения, поданном на рассмотрение столичным депутатам, указан не был.
В пояснительной записке к проекту решения говорится, что на участке размещено нежилое здание площадью 243 кв.м, состоящее из группы помещений. Эта недвижимость находится в частной собственности ООО “День-Ночь”. Детальный план территории (ДПТ) для этого адреса отсутствует, а согласно Генеральному плану, участок относится к территории улиц и дорог.
Субъект подачи проекта решения – Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) – указал, что ожидаемый ориентировочный размер годовой арендной платы составит 251,5 тыс. гривен (3% от нормативно-денежной оценки).
Юридические нестыковки
Соответствующий проект решения получил согласование комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений 27 января 2021 года. При этом, Управление правового обеспечения Киевсовета 09.02.2021 года выдало рекомендации к данному проекту решения. В них указывается на содержащиеся в документе две важные юридические “нестыковки”.
Во-первых, в управлении обратили внимание на то, что в проекте решения Киевсовета не указан срок аренды и рекомендовали внести следующие изменения в текст: после слов “в аренду” указать “на 10 лет”.
Вторая – в проекте решения Киевсовета говорится, что указанный участок должен быть исключен из озелененных территорий общего пользования Киева, перечисленных в “Программе развития зеленой зоны Киева до 2010 года и концепции формирования зеленых насаждений в центральной части города”. Как следует из приложенной к проекту решения Киевсовета сравнительной таблицы, указанная в программе площадь участка 4,98 га по ул. Серафимовича (после переименования – ул. Ивана Мыколайчука) должна быть уменьшена на 0,2083 га. Таким образом площадь этой озелененной территории после внесения изменений должна составить 4,7717 га.
В юридическом управлении Киевсовета отметили, что действие “Программы развития зеленой зоны Киева до 2010 года и концепции формирования зеленых насаждений в центральной части города” завершилось 31 декабря 2020 года, решение о продлении этой программы Киевсовет не принимал. И рекомендовало исключить пункт проекта решения о внесении изменений в Программу развития зеленых зон.
Читайте: Пересчитать зеленые зоны Киева поручили частной фирме
В целом Управление правового обеспечения Киевсовета сделало вывод, что “проект решения может быть принят с учетом указанных рекомендаций”.
Вопросы без ответов
В ходе обсуждения на пленарном заседании Киевсовета депутаты высказывали по поводу проекта решения о передаче в аренду зеленой зоны площадью 0,2 га на столичных Березняках немало нареканий.
Например, депутат из фракции “Оппозиционной платформы – За жизнь” Игорь Кириленко возмутился – как при отсутствии ДПТ, при том, что участок входит в зеленую зону и относится к территории улиц и дорог там вообще мог появиться объект недвижимости. А также тем, что спустя два месяца после окончания действия Программы развития зеленой зоны Киева в очередной раз не был продлен срок ее действия либо не была принята новая соответствующая программа.
Секретарь Киевсовета Владимир Бондаренко назвал ситуацию с Программой развития зеленой зоны Киева “неоднозначной” и дал протокольное поручение Управлению экологии и природных ресурсов КГГА подготовить проект решения о продлении срока ее действия, либо разработать новую программу.
Читайте: Оттенки зеленого. Киевские власти не намерены спасать от застройки парки и скверы
Депутат Андрей Странников (фракция “УДАР”) сообщил, что местные жители обращались к нему с вопросом о судьбе данного участка, подозревая о планах начала на нем “нового масштабного строительства”.
Представитель фракции “Слуга народа” Юрий Федоренко подтвердил, что местная община выступает против передачи в аренду данного участка и с 2002 года добивается создания в этом месте парка культуры и отдыха. Депутат выразил недоумение, почему проектом решения предполагается ставка 3% от нормативно-денежной оценки земли как для “учреждения рекреации”, если фактически на нем расположено заведение общественного питания. Для которого, по словам Федоренко, полагается ставка в размере 5%. “Почему мы должны ресторану, который построен непонятно как, передавать землю, которая должна быть парком”, – высказался депутат.
Директор Департамента земельных ресурсов КГГА Петр Оленич ответил, что право любого депутата – внести правку в проект решения и предложить ставку 5%. Отметим, что в сессионном зале не нашлось желающих вынести такую правку на голосование.
Депутат Сергей Крымчак (фракция “Единство”) напомнил, что земельный участок по функциональному назначению относится к территории улиц и дорог и призвал Департамент градостроительства и архитектуры КГГА дать ответ – почему для одних субъектов хозяйствования проекты землеустройства в границах улиц и дорог согласовываются, а для других – нет. И сообщил, что располагает сотней примеров злоупотреблений департамента при выдаче подобных согласований.
Замдиректора градостроительно-архитектурного департамента КГГА Юрий Таций не дал ответ Крымчаку. Лишь сказал, что согласования проводятся в соответствии с нормами законодательства.
В итоге столичные депутаты проголосовали “за” данный проект решения с учетом двух указанных выше рекомендаций юруправления: об исключении пункта о внесении изменений в Программу развития зеленой зоны Киева и с указанием срока аренды на 10-летний срок.
Кто стоит за ООО “День-Ночь”
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “День-Ночь“ было создано в 2010 году, размер его уставного капитала составляет 320 тыс. гривен. Руководитель – Анатолий Бондарчук. Основной вид деятельности – Предоставление в аренду и эксплуатацию собственного или арендованного недвижимого имущества. Место регистрации ООО – ул. Мыколайчука, 15/17 (отметим, что согласно данным Google Maps, по данному адресу расположено кафе “День и Ночь”). Основателем и бенефициарным владельцем ООО “День-Ночь” является Тамила Лемешко.
Youcontrol относит ООО “День-Ночь” к так называемой “Группе Анны Вергелес”, в состав которой входит 24 компании. Основными видами деятельности группы является недвижимость и деятельность по организации азартных игр. Анна Вергелес – мать политика Валерия Ищенко. Он, в свою очередь, в 2008 году был избран депутатом Киевсовета VI созыва от партии Виталия Кличко “УДАР”, в 2012 году – народным депутатом Украины VII созыва от партии “УДАР”, в 2014 году прошел в Верховную Раду VIII созыва от партии “Солидарность”.
KV писала, что имя Валерия Ищенко не раз фигурировало в строительных скандалах. К примеру, возводить ТРЦ на месте сквера возле метро “Осокорки” собралась именно компания, которую связывают с Валерием Ищенко. Также KV сообщала, что связанная с Валерием Ищенко компания “Еликон ЛТД” возвела скандальный ТРЦ возле станции метро “Героев Днепра”. И несмотря на активные протесты общественности, в 2019 году ТРЦ был достроен и начал свою работу.
Читайте: Фирма из орбиты друга Кличко по “Удару” отбирает у Киева очередной скверВ 2014 году еще одна связанная с Валерием Ищенко и другим соратником Виталия Кличко Андреем Странниковым фирма – ООО “Тельбин ИВА” – решила застроить зеленую зону на Березняках, по адресу ул. Серафимовича, 6а. Тогда местным жителям пришлось отстаивать свои права в суде. В итоге ООО “Тельбин ИВА” по своей инициативе согласилось на разрыв договора аренды земельного участка, но с условием, что Киевсовет предоставит компании альтернативную земельную площадку.
Читайте: Киевсовет забрал у “ударовцев” Странникова и Ищенко землю на Березняках
Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года руководит Александр Свистунов. Департаментом земресурсов КГГА с 27 июля 2018 года – Петр Оленич. Управление экологии и природных ресурсов КГГА с 11 января 2021 года возглавляет Александр Возный.
Фото: Google MapsКиевVласть
В Департаменте земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) решили обнародовать информацию о победителях возобновившихся после длительного перерыва земельных аукционах. Ими оказались непубличное частное лицо и три фирмы, среди которых застройщик ЖК “Лесная сказка-2”.
Как KV стало известно из ответа Департамента земельных ресурсов КГГА на информационный запрос редакции, по результатам земельных аукционов от 26 ноября 2020 года и 2 февраля 2021 года четыре земельные участка проданы трем юридическим и физическому лицу. А именно:
земельный участок по ул. Академика Заболотного, 160-Б (площадь – 0,18 га, кадастровый номер – 8000000000:90:125:0135) куплен за 3,43 млн гривен Анатолием Владимировичем Литвинчуком, договор купли-продажи заключен 26 ноября 2020 года;
земельный участок по пер. Рощинский, 2 (площадь – 0.0991 га, кадастровый номер – 8000000000:72:141:0107) куплен за 15,1 млн гривен ООО “Комфорт Групп” (*), договор купли-продажи заключен 2 февраля 2021 года,
земельный участок по ул. Жулянская, 7 (площадь – 0.41 га, кадастровый номер – 8000000000:79:483:0027) куплен за 8,73 млн гривен ООО “Максимум Люкс”, договор купли-продажи заключен 2 февраля 2021 года,
земельный участок по ул. Жулянская, 7-А (площадь – 0,2926 га, кадастровый номер – 8000000000:79:483:0028) куплен за 4,11 млн гривен ООО “Лидер Безопасность групп” (***), договор купли-продажи заключен 2 февраля 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Информации о Анатолии Литвинчуке в открытых источниках найти не удалось. Известно, что человеку с ФИО Анатолий Владимирович Литвинчук в феврале 2020 года Киевсовет разрешил безоплатную приватизацию земельного участка площадью 0,1 га (кадастровый номер 8000000000:90:125:0040) для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений на ул. Передовой, 23-А в Голосеевском районе столицы (решение Киевсовета от 13.02.2020 года № 38/8208).
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Комфорт Групп” зарегистрировано в 2016 году. Уставный фонд – 15,5 млн гривен. Основной вид деятельности – разработка строительных проектов. Учредители и бенефициары – Роман Дриженко и Александр Рубан.
Известно, что ООО “Комфорт Групп” – один из заказчиков строительства ЖК “Лесная сказка-2” по ул. Радистов, 40 в Быковнянском лесу. KV не раз сообщала, что этот ЖК строится на земле, которая отводилась совсем под другие цели, более того стройка сопровождается различными скандалами и судебными процессами. Так, в августе 2018 году Апелляционный административный суд Киева запретил ООО “Комфорт-Групп” продолжать строительство и оставил в силе приказ Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля КГГА, аннулирующий декларации о начале строительных работ. Правда, в декабре 2018 года столичные депутаты все же узаконили строительство этого ЖК.
Читайте: Киевсовет легализовал ЖК “Лесная сказка-2” в Быковне
ООО “Максимум Люкс” зарегистрировано в 2020 году. Уставный фонд – 14,5 млн гривен. Основной вид деятельности – разработка строительных проектов. Учредитель – ООО “Мега Инвест Девелопмент”. Руководитель – Мария Лебединец.
ООО “Лидер Безопасность групп” зарегистрировано 2012 году. Уставный фонд – 70 тыс. гривен. Основной вид деятельности – электротехнические и монтажные работы. Учредители и бенефициары – жители Хмельницкой области Игорь Оврашко и Владимир Никитюк (директор).
Также известно, что Игорь Оврашко является учредителем и директором двух строительных компаний – ООО “СК “Промстроймонтаж” и ООО “Гео Гранит Групп”, а также соучредителем торговой компании ООО “Вижн Групп”.
Ранее KV сообщала, что Департамент земельных ресурсов КГГА с конца ноября 2020 по февраль 2021 года продал на земельных торгах 4 свободных земельных участка с полным пакетом документов, заработав для горбюджета 31,37 млн гривен. В итоге, по ул. Академика Заболотного, 160-Б и ул. Жулянской, 7-А новые собственники земли смогут построить торговые центры, а по ул. Жулянской, 7 и пер. Рощинском, 2 – жилые высотки. До этого коммунальную землю в Киеве продавали с аукциона последний раз в июле 2018 года. В 2021 году профильный департамент КГГА пообещал торговать землей посредством аукционов очень активно.
Читайте: Департамент Оленича задекларировал курс на земельные аукционы
Департамент земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года возглавляет Петр Оленич. Работу указанного департамента КГГА направляет и контролирует с 31 декабря 2020 года первый заместитель главы КГГА Николай Поворозник.
*ТОВ “Комфорт Групп” (Код ЄДРПОУ: 40318972)
** ТОВ “Максимум Люкс” (Код ЄДРПОУ: 43751721)
*** ТОВ “Лідер Безпека Груп” (Код ЄДРПОУ: 38376967)
Фото: nid.com
КиевVласть
В Киевсовете собираются согласовать кандидатуру Петра Оленича (на фото) на должность заместителя председателя Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталия Кличко по вопросам осуществления самоуправляющихся полномочий. В настоящее время Петр Оленич занимает должность директора Департамента земельных ресурсов КГГА. Сейчас соответствующий проект решения Киевсовета находится на рассмотрении постоянной комиссии по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции.
Об этом KV стало известно из проекта решения Киевсовета от 9 марта 2021 года № 928. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Согласовать назначение Оленича Петра Сергеевича на должность заместителя председателя Киевской городской государственной администрации по вопросам осуществления самоуправляющихся полномочий”, – говорится в проекте решения.
Согласно документу, Петра Оленича предложил на эту должность мэр Киева Виталий Кличко.
Сейчас проект решения Киевсовета находится на рассмотрении постоянной комиссии по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, Петр Оленич возглавляет Департамент земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года. Ранее занимал должность первого заместителя директора Департамента информационно-коммуникационных технологий КГГА. Также был руководителем Госземагентств в Сумской и Киевской областях.
Как сообщала KV, Департамент земельных ресурсов КГГА за последние два с половиной месяца продал застройщикам на земельных торгах 4 свободных земельных участка с полным пакетом документов, заработав для горбюджета 31,37 млн гривен. В итоге, по ул. Академика Заболотного, 160-Б и ул. Жулянской, 7-А будут построены торговые центры, по ул. Жулянской, 7 и пер. Рощинском, 2 – жилые высотки. До этого коммунальную землю в Киеве продавали с аукциона последний раз в июле 2018 года. В 2021 году профильный департамент КГГА обещает торговать землей посредством аукционов очень активно, но верится в это с трудом.
Читайте: Департамент Оленича задекларировал курс на земельные аукционы
Отметим, Департамент земельных ресурсов КГГА недавно опубликовал так называемый “отчет” о работе за период с 1.09.2018 по 1.12.2020 годы. В документе, который документом назвать очень сложно, отсутствуют данные о ходе и сроках выполнения задач, поставленных перед департаментом Программой использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы. В том числе, данные о темпах регистрации коммунальных земельных участков и проведении инвентаризации земли.
Читайте: Отчет главного земельщика Кличко о результатах работы за два года “шит белыми нитками”
При этом известно, что в первом полугодии 2020 года земельный департамент КГГА полностью провалил выполнение упомянутой программы. Коммунальная земля оставалась незарегистрированной в реестре имущественных прав; не был создан репозиторий кадастровых дел; не были разработаны планы земельно-хозяйственного устройства отдельных территорий столицы; не был готов очередной проект землеустройства по установлению границ Киева; не заработала автоматизированная информсистема учета и управления земельными ресурсами общины и пр.
Читайте: По нулям. Как Петр Оленич управляется с киевской землей
Напомним также, что весной 2020 года стало известно о расследовании Подольской районной прокуратурой Киева уголовного производства, где фигурируют должностные лица Департамента земельных ресурсов КГГА. Следствие выяснило, что возглавляемая Петром Оленичем структура подготовила ряд проектов решений по передаче земельных участков по улице Петропавловской, 22-24 (охранная зона памятника национального значения “Кирилловская церковь”) под малоэтажную застройку ряду физических лиц, связанных с известным застройщиком Дмитрием Визильманом, на основании поддельных документов. В дальнейшем эти лица передали свои участки ООО “Стривер инвест” для строительства ЖК. Позже это ООО добилось через суд разрешения строить на участке здания высотой 73,5 метра даже без согласования с органами охраны культурного наследия.
Читайте: Прокуратура расследует махинации Департамента земельных ресурсов КГГА
Фото: KVКиевVласть
После смены большинства в совете Украинской общины, продолжение сессии было назначено на вчера, 9 марта. Однако депутатам не хватило кворума, в связи чем продолжение 4 сессии совета Украинской территориальной общины перенесено на 23 марта.
Об этом KV рассказал глава Украинской общины Александр Туренко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Вчера мы не смогли продолжить заседание 4-й сессии, не набралось большинства депутатов. Я выдал распоряжение о созыве сессии на 23 марта”, – говорит он.
Напомним, как ранее писала KV, в Украинской общине очередной скандал. Переформатированное большинство депутатов горсовета 4 марта уволило секретаря и выразило недоверие трем заместителям председателя. По одной из версий, поводом к скандалу снова стала земля и вопросы застройки набережной города. Другая версия – реванш и политические разборки. Председатель общины Туренко утверждает, что он объявил перерыв в заседании и принятые решения не являются легитимными. Более того, с "самодеятельностью" депутатов будут разбираться правоохранители.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также сообщалось, что скандал вокруг застройки набережной Украинки разгорелся еще в 2018 году. Тогда причина была в утверждении детального плана территории (ДПТ). Власть города хотела построить на месте зоны отдыха отель, парковку, отвести место для МАФов. Община же утверждала, что набережная – последняя упорядоченная зеленая территория для семейного отдыха.
Читайте: Набережна розбрату: в раді Української громади розгорівся земельний скандал
Фото: www.poglyad.tv
КиевVласть
В Государственный земельный кадастр внесены сведения о новых территориях Национального природного парка “Голосеевский” в рамках Оболонского и Святошинского районов Киева. Они уже доступны к просмотру на кадастровой карте Украины.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Министерства защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” В министерстве напомнили, что в 2014 году указом президента Украины территория парка была расширена на 6 тысяч 462 га за счет территории Святошинско-Беличанского леса, без изъятия земель у землепользователя. При этом границы парка долгое время не были установлены. В 2020 году этот вопрос взял под личный контроль министр защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Роман Абрамовский.
Согласно сообщению, сведения о новых территориях парка все же были внесены в Государственный земельный кадастр.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Теперь эти земли будут находиться под особой охраной государства и их изъятие возможно лишь с исключительного согласия Верховной Рады Украины”, – сказано в сообщении.
Пересмотреть границы парка можно по ссылке.
Напомним, в сентябре прошлого года Нацпарк “Голосеевский” своим приказом утвердил “Проект землеустройства по организации и установлению границ территории национального природного парка “Голосеевский”.
Читайте: Национальный парк “Голосеевский” наконец определил свои границы
Ранее KV писала, что Министерство защиты окружающей среды и природных ресурсов в 2020 году значительно продвинулось в оформлении границ Национального природного парка “Голосеевский” (НПП “Голосеевский” создан указом президента в 2007 году и увеличен до площади 10,9 га указом 2014 года). За 1,2 млн гривен уже окончательно спасена от потенциальной застройки территория площадью почти 1,9 тыс. га и переданы для фиксации в Госземкадастре сведения о еще почти 6,5 тыс. га НПП. Явная задержка намечается только с оформлением территории парка площадью 2,6 тыс. га: из-за судебных тяжб с ООО “Авеста-Строй” за 2,6 га урочища “Бычок” была просрочена экспертиза проекта землеустройства. В министерстве затянувшийся процесс оформления границ НПП объясняют “неконструктивной” позицией Киевской горгосадминистрации (КГГА), сомнительными землеотводами минувших лет и отсутствием утвержденных границ столицы.
Подробнее: Спустя 13 лет НПП “Голосеевский” начал оформлять свою территорию
Фото: atmwood.com.uaКиевVласть
У Верховній Раді визнали недосконалим законопроєкт про утворення міських агломерацій. На початку березня в столичному регіоні продовжили його обговорення, намагаючись уявити, якою буде взаємодія в агломерації міст. Для Київщини ця тема не нова і досить скандальна. Вже не одне місто-супутник столиці відмовилося від вступу в агломерацію, побоюючись поглинання та масових забудов. Яким сьогодні бачать об’єднання зі столицею на Київщині, та чого очікують від законопроєкту громади – у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 3 березня на засіданні комітету з питань організації держвлади депутати ВРУ прийняли рішення повернути на доопрацювання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019 року, повторний розгляд). "За" проголосувало 18 депутатів із необхідних 14 голосів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відповідний законопроєкт розглядався радою ще рік тому і за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна, за цей час “профільний комітет змушений був визнати певну недосконалість проєкту”.
Так, під час чергового обговорення з представниками де-факто існуючої агломерації вони дійшли висновку: така інституція потрібна, як і її законодавче забезпечення, і не лише Києву та її супутникам, а й решті країни в цілому. Втім – законопроєкт потребує доопрацювання.
"Той законопроєкт, щоб був зареєстрований і рекомендований для голосування за основу в першому читанні, на превеликий жаль, не відповідає очікуванням керівників та мешканців громад, не вирішує той обсяг проблем, який би мав вирішувати [...] Пропоную повернутися до повторного розгляду висновку комітету від 15 січня 2020 року і після цього рекомендувати Верховній Раді, спираючись на регламент, за підсумками розгляду в першому читанні, відправити його на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Щоб ми мали змогу разом з профільними асоціаціями, представниками громад напрацювати більш якісний законопроєкт", – говорить Безгін.
Дану пропозицію також підтримав і член комітету ВРУ, голова політичної партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко, наголосивши, що після проведення чергового етапу адмінтерреформи та децентралізації постало питання і про агломерацію, та минулорічний закон не відповідає сьогоднішнім запитам.
Відео: розгляд комітетом проєкту Закону № 2637 щодо утворення агломерації
Круглий стіл
Цьому рішенню передувало проведення 26 лютого у Бучі круглого столу "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" за підтримки Ради Європи. На заході намагалися розібратися: що з буде із агломерацією на законодавчому рівні і чи потрібна вона зрештою по завершенню реформи децентралізації, чи, можливо, варто зупинитися на муніципальному співробітництві.
Обговорення вирішили розпочати саме із пристоличного регіону, адже тут вже діє відповідна Київська асоціація. До заходу долучилися представники від 30 громад Київщини разом з якими і обговорили законодавче підґрунтя для впровадження агломерації, її функціонування та перспективи розвитку.
Відео: круглий стіл "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону"
Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після засідання опублікувала допис на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що "створення міської агломерації на території Київщини призведе до консолідації сил, та покращення соціально-економічних відносин між громадами".
Позиція Київщини
Як раніше писала KV, на попередніх етапах обговорення, громади Київщини скептично ставилися до утворення агломерації. Тоді ж експерти наголошували, що основною проблемою запуску агломерації є відсутність необхідного закону про міські агломерації.
Так, на думку голови Бучанської міської громади Анатолія Федорука, після завершення реформи територіального устрою, подальша співпраця неможлива без напрацювання нової законодавчої бази.
"[...] Нам потрібен новий, якісний закон про агломерацію. Це не має бути якась чергова модель співпраці субрегіонального рівня, а повноцінна узгоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування громад пристоличного регіону й Києва. Закон також дозволить уникнути зайвої політизації процесу співпраці між муніципалітетами і столицею. Окрім того, діюча законодавча база не дає можливості Київській обласній державній адміністрації входити в міжмуніципальне співробітництво, і це теж треба виправляти. Саме тому не Київ, а ми як міські голови Київщини зініціювали створення асоціації "Київська агломерація", аби вивчити наявні проблеми, узагальнити практичний досвід і вийти до уряду та Верховної Ради України з якісним продуктом – законопроєктом, що дійсно задовольнить усі сторони процесу", – написав очільник громади на своїй сторінці в Facebook.
Тож KV вирішила поцікавитись в учасників заходу, чи змінилася загалом точка зору Київщини щодо утворення агломерації після озвучених позицій за круглим столом.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Агломерація однозначно потрібна. Уже історично склалося, що населені пункти навколо Києва однаково тяжіють певними питаннями до столиці. І, звісно, є ряд питань, які потребують спільного вирішення. Однак, і я про це зауважив під час круглого столу, людям необхідне одне, щоб вони відчували покращення якості свого життя. Щоб реалізовувалися конкретні проєкти, які спрямовані на те, щоб і мешканцям Києва і мешканцям навколишніх населених пунктів жилося комфортно. Від цієї співпраці мають виграти усі. Нині триває пошук таких проєктів. Ми піднімали питання транспортного сполучення, зокрема, приміських електропотягів. Київ на в’їздах-виїздах закоркований і бажано транспортні потоки оптимізувати, збільшивши поїздки до Києва залізничним транспортом.
У першу чергу стоїть питання фінансування і пошуки цих джерел. Звучала пропозиція, щоб на державному рівні частина ПДФО, яка надходить до держбюджету, спрямовувалась суто на проєкти в рамках агломерації. Громади готові до співпраці. Якщо не буде фінансових ресурсів, які б закони не приймались, громадяни не відчуватимуть ефекту від такої співпраці. Профільний комітет ВРУ розуміє важливість цих процесів, тим паче що вони підтримуються радою Європи в Україні. Законопроєкт недоопрацьований і тут не стоїть питання захисних механізмів, а саме конкретних механізмів співпраці.
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перший проєкт закону приймався лише на принципі адміністрування і суспільство не погоджувалося віддавати таким чином свої території. Минулий законопроєкт стимулював створення асоціації агломерації Києва, до якої увійшли 15 навколишніх суб’єктів. У 2013 році був прийнятий закон про співробітництво тергромад і було запропоновано, щоб новий проєкт про агломерацію був заснований саме на принципі співробітництва. Це – основа цієї угоди. Перемовини мають відбуватися на рівних. Обговорення за круглим столом проходило навколо необхідних законодавчих змін, які б стосувалися не лише Києва, а й усіх навколишніх територій. Чи в агломерацію увійдуть міста із 100 тис. населенням чи понад 200 тис. На мою думку, можно розпочати і з двухсот, а далі вносити відповідні зміни. Під час обговорення пролунала низка пропозицій, які необхідно ще обговорити. Наголошували на важливості співпраці, адже у більшості територій ще навіть межі незатверджені. Ключовим у цьому питанні є завершення будівництва кільцевої дороги. У своєму виступі я наголошував на важливості фінансового ресурсу. Адже від’їзжаєш 30 км від Києва – і це сором, а це пристоличний регіон. Депутати звертали увагу на хаотичну забудову, відсутність доступної соціальної інфраструктури, транспортного сполучення. І всі ці проблеми мають вирішуватися у рамках агломерації – об’єднання зусиль та ресурсів. Тут, можливо, необхідно передбачити грошові преференції. У першу чергу, необхідно визначити й адмінцентр столичного регіону, і, на мою думку, це – Київ. Якщо це будуть, як лунали пропозиції, Бровари, Ірпінь, Біла Церква, Бориспіль, Буча, – це означатиме новий процес перерозподілу області, логістики і втрати статусу регіону. Уже в середині березня планується проведення чергового круглого столу на Київщині, аби розпочати обговорення пропозицій і передати їх якнайшвидше до комітету ВРУ для врахування у законопроєкті.
До витоків
Уперше про Київську агломерацію ("Великий Києв") заговорили ще в 1994 році, про що нагадав в 2013 році на своїй сторінці в Facebook ексмер Києва, екскерівник КМДА Леонід Косаківський.
Набагато пізніше, 21 грудня 2017 року, Київрада прийняла рішення щодо створення місцевої асоціації "Київська агломерація", проєкт якого розробили на той час депутати від фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський і Олег Макаров. Цим рішенням КМДА було доручено організувати і провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих рад прилеглих до Києва населених пунктів щодо питання створення асоціації, яка мала об'єднати сили для вирішення проблем столиці та пристоличного регіону. Контроль за виконанням рішення поклали на мера Києва Віталія Кличко.Читайте: Киев и Киевская область активно занялись взаимопоглощением
Увійти до складу агломерації пропонували Києву, 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), восьми селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам області. Та реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради.
Після цього, в 2017 році, чиновники і депутати Києва і Київщини кілька разів збиралися за круглим столом. Але реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради. Джерело KV в КМДА тоді у 2018 році повідомляло, що напередодні президентської кампанії у великих гравців в області розгіралися амбіції – і було вирішено не підтримувати ініціативу по створенню Київської агломерації до закінчення виборів президента.
Читайте: Непоглотимые: 4 села и город Вишневое отказались войти в Киевскую агломерацию
І вже у 2018 році Київоблрада офіційно заявила, що не бачить необхідності в створенні агломерації. Категорично відмовлялися увійти до складу асоціації і п'ять населених пунктів Київщини. Це: села Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Основними причинами відмови населені пункти називали відсутність необхідної законодавчої бази, реформу децентралізації, страх поглинання столицею та і взагалі не бачили у цьому потреби.
Читайте: Мутный союз. Территории Киевщины усомнились в необходимости сотрудничать со столицей
Наприкінці 2018 року стало відомо, що через брак грошей і законодавчої невизначеності проєкт по створенню Київської агломерації КМДА вирішила перенести на 2019 рік.
3 грудня 2018 року відбулося перше засідання нової робочої групи з питань створення Київської агломерації під керівництвом тоді першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Згідно представленого звіту, на той час обговорити агломерацію погоджувалися лише Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка. І ті сумнівалися, що приймуть позитивне рішення. Загалом регіон вимагав більше часу для вивчення питання. Сам мер столиці вже планував розглянути Паризьку модель агломерації "Великий Київ". Хоча і сама ініціатива створення "Київської агломерації" підтримувалася далеко не всіма фракціями столичної міськради.
Читайте: Киев отложил операцию “Агломерация” на 2019 год
Весною 2019 року київська влада затвердила план перспективного розвитку столиці на найближчі роки, яким також передбачався розвиток Київської агломерації. Уже влітку у столиці заговрили про те, що для створення повноцінної Київської агломерації слід на законодавчому рівні вирішити питання подвійного статусу столиці і розглянути її межі в Київської області.
Читайте: Европейцы подтвердили сложность создания Киевской агломерации
У жовтні Віталій Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" та затвердили її статут. Нагадаємо, що робота над її створенням тягнулася два роки.
Прийняти ж відповідний закон Верховна Рада планувала у 2020 році. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади 15 січня 2020 року було рекомендовано прийняти проєкт закону №2637 в першому читанні за основу. Тоді ж говорили, що агломерації зможуть створювати суміжні населені пункти і громади, в яких проживає понад 200 тис. осіб, щоб вирішувати спільні завдання з водопостачання, утилізації сміття, організації кладовищ та ін. Керувати агломерацією мала відповідна рада і голова. При цьому, вплив Кабміну на створення агломерацій обіцяли настільки ж вагомим, як і на створення об'єднаних громад.
Читайте: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина
І якщо у 2020 році закон про агломерації з рештою прийнятий так і не був, то питання розширення меж Києва, столична влада не полишала.
Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Хоча, якщо повернутися до славнозвісної Паризької моделі агломерації, на яку вирішила опиратися столична влада, то місто юридично не розширювало своїх кордонів, але генплани забудов передбачали спільне використання приміської зони.
Нагадаємо, у 2019 році Київ мав намір збільшити свої межі майже на 3 тис. га за рахунок Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість столиця готова була віддати області всього 55 га.
Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева
Наприкінці січня цього року проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий.
Читайте: Таємничий острів: Київ знову намагається розширити кордони за рахунок земель Вишгороду
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Фото: колаж KVКиевVласть
С 28 мая по 6 июня в Киеве состоится восьмой Фестиваль искусства кино для детей и подростков “Чилдрен Кинофест”. В марте был показан постер фестиваля, а также объявлены фильмы из программы ретроспективы и жюри.
Айдентика восьмого “Чилдрен Кинофеста” вдохновлена анимационным фильмом “Лисенок Вук”, снятым по мотивам детских рассказов Иштвана Фекете в 1981 году. Фильм в этом году отмечает свое 40-летие и будет продемонстрирован в рамках ретроспективного показа зрителям фестиваля.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Во время “Чилдрен Кинофеста” в пятый раз проведут конкурс детских фильмов. В состав жюри в этом году вошли режиссер-постановщик фантастического анимационного фильма “Виктор Робот” Анатолий Лавренишин, режиссер драмы “Домой” Нариман Алиев и писательница, режиссер документальной ленты “Земля голубая, будто апельсин” Ирина Цилык.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Это очень круто, когда дети снимают кино. Я всем сердцем за фестивали детского кино и за диалог между разными людьми, маленькими и взрослыми. За возможность высказаться и быть услышанными. За различные темы и любые формы выражения. За бесстрашие быть собой. И за любовь. Потому что кино – это бесконечная любовь и магический мир. Попробовав хоть раз киносъемочный процесс на вкус, легко в него влюбиться. И возраст участников здесь не имеет никакого значения. Так что до встречи на фестивале” — член жюри Ирина Цилык.
Прием работ на участие в конкурсе продолжается до 4 мая 2021 года. Двадцать фильмов, которые попадут в финал, будут показаны в городах-участниках фестиваля в рамках “Чилдрен Кинофеста”. Победители конкурса будут отмечены призами от 4 до 15 тысяч гривен.
Подробнее о мероприятии можно почитать на сайте Чилдрен Кинофеста.
Фото: Чилдрен Кинофест
Пишите нам на почту: [email protected]КиевVласть
Черговий скандал в Українській громаді: переформатована більшість депутатів міськради 4 березня звільнила секретаря і висловила недовіру трьом заступникам голови. За однією із версій, приводом до скандалу знову стала земля та питання забудови набережної міста. Інша версія – реванш та політичні розбірки. Голова громади Туренко стверджує, що він оголосив перерву у засіданні і прийняті рішення не є легітимними. Більше того, із “самодіяльністю” депутатів розбиратимуться правоохоронці.
Як стало відомо KV, 4 березня відбулась 4-та сесія Української міської ради VIII скликання, де частина депутатів проголосували за звільнення секретаря Катерини Проценко (“Слуга народу”) та призначення на цю посаду Оксани Кирилюк (“Слуга народу”).
Також вони висловили недовіру трьом заступникам голови громади – першому заступнику Григорію Ткаченко, заступникам з питань діяльності виконавчих органів ради Агнесі Олковій-Михницькій та Руслану Садовському.
Голосування за ці питання відбулося після того, як частина депутатів та голова громади покинули сесійну залу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Причини
Як написав на своїй сторінці депутат Олександр Кровкін (“За Майбутнє”), деякі питання, що мали розглядатись на сесії, викликали обурення громади.
“Насамперед це питання про затвердження ДПТ набережної в місті Українка. Особисто до нас як депутатів УМР на електронну пошту були направлені від жителів три звернення з проханням зняти це питання з порядку денного, провести ще одні громадські слухання, оскільки на плані з'явились нові об'єкти, а потім вже вносити це питання на затвердження до порядку денного. Тому на засіданні земельної комісії, головуючим якої є Кровкін Олександр та членами комісії Андрій Нагорний, Воловенко Олексій, Болбут Олег, були зняті ці питання з порядку денного з рекомендацією доопрацювання. Але, голова УМР всупереч цим висновкам все одно виносить це питання на розгляд сесії, затверджує це питання на засіданні виконавчого комітету. До речі слід зазначити, що презентації оновленої ДПТ набережної міста Українка не відбулося не тільки для громади, а і для депутатів, навіть на погоджувальній раді”, – написав він.
Також він зазначив, що з голосу секретаря ради та профільного заступника було внесено ще перелік земельних питань. Ще, за його словами, обурення громади протягом всього часу існування нової каденції міської ради постійно викликали вивіз сміття по всій території ОТГ (і в місті і в селах), а також прибирання снігу на дорогах (в місті складалось враження, що це не відбувалось зовсім, а в селах депутати це робили власними силами разом з місцевими жителями та підприємцями). Це стало одними із причин висловлення недовіри профільним заступникам.
“До нас також звернулась громада щодо занепокоєння закриттям і невідомої подальшої долі існування бібліотек в селах Жуківці та Верем'я. "Вишенькою на торті" стали нові запропоновані зміни до і так недосконалого регламенту Української міської ради”, – пише він.
Щодо звільнення секретаря, Кровкін зазначив, що депутати не отримували від неї повної та своєчасної інформації. Зокрема, проєкти рішень приходили на пошту депутатам невчасно та взагалі без додатків, пояснювальних записок до проєктів рішень, а терміни надання інформації грубо та систематично порушувались.
Зміна більшості
Депутат Алевтина Шмагель (“Голос”) у коментарі KV розповіла, що мета виступу – аби голова повернувся до конструктивної роботи.
“Звільнення заступників голови депутати можуть тільки ініціювати, що ми і зробили. Остаточне рішення має приймати голова, але воно має бути аргументованим. Він не погодився із рішенням, але пояснення ми не отримали. Одним із скандальних питань є забудова набережної певними об'єктами. Нам, депутатам, не продемонстрували проєкт містобудівної документації, їх не оприлюднили для громади, не врахували рішення громадських слухань. Коли ми почали цього вимагати, на сесії голова сказав, що ці документи вкрадені. Про заяву в поліцію він нам не повідомляв”, – каже вона.
За її словами, до 4 березня лояльну голові більшість у міській раді складали партії “Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, ОПЗЖ, “Наш край”, “За Майбутнє” та “Воля”. Наразі у більшості – депутати партій “Голос”, “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Воля” і один представник “Європейської Солідарності”.
Варто також зазначити, що 9 березня група депутатів разом на чолі із Оксаною Кирилюк вирушили до міської ради, аби зареєструвати пакет документів 4-ї сесії в системі електронного документообігу.
Оксана Кирилюк анонсувала проведення сесії на 23 березня. Зареєструвати документи їм не вдалось.
На сторінці Української громади у Facebook повідомили, що депутати викликали поліцію для відкриття кримінального провадження за ст. 351 Кримінального кодексу України “Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради”.
Після цього рішення намагались зареєструвати вдруге, але їм відмовили, посилаючись на те, що вони були прийняті із порушенням регламенту.
Позиція голови
Голова Української громади Олександр Туренко розповів KV, що він оголосив перерву сесії, яка відбувалась 4 березня.
“Сесія, яка відбувалась 4 березня, не завершена. Зібралась частина депутатів у період перерви і мені невідомо, що вони там робили. Після перерви сесія відбудеться, у найближчі дні, пройдемось по порядку денному. А іншим подіям нехай дають оцінку правоохоронні органи. Написана заява до Нацполіції, у ЄРДР зареєстрована кримінальна справа. Є певна процедура, якщо депутати хочуть звільнити секретаря, висловити недовіру заступникам, переформатувати більшість чи щось ще, це має бути за законом. Прочитайте закони, намітьте план дій, які ви плануєте. Але якщо до початку сесій ви таке питання не підняли, то підніміть його на наступній сесії, але ж підготуйтесь. Вони почали бунтувати. Я запропонував запросити юристів, аби вони дали оцінку, виписали процедуру і оголосив перерву. Рішення є тоді, коли його підписав голова і поставив печатку, я цього не робив. Протоколи сесії і інші “документи” – це те, чим будуть займатись правоохоронні органи”, – каже він.
За його словами, ту ситуацію, яка наразі відбувається, йому дуже складно зрозуміти.
“Та коаліційна більшість, яка була, збиралась напередодні сесії, ніяких питань не було. Можливо якісь питання у порядку денному, можливо – політичні ігри “нагорі”. У всій країні продовжується поділ влади. Факторів може бути багато різних. Я поки не розумію, що відбувається. Крім того, є протистояння із двома кандидатами, які програли мені вибори голови (Оксана Кирилюк та Алевтина Шмагель посіла друге та третє місця на виборах відповідно, – KV). Звісно, що вони ніколи не будуть задоволені. І, можливо, я б так само поводився на їхньому місці. Такий собі реванш. Та чи можна назвати Оксану Кирилюк новим секретарем, якщо вона сама за себя голосувала? Та її чоловік також за неї голосував. Хіба це не конфлікт інтересів? Робіть висновки”, – завершив він.
За даними на сторінці Української територіальної об'єднаної громади у Facebook, сесія може відбутись сьогодні, 9 березня о 16 годині.
Нагадаємо, як раніше писала KV, скандал навколо забудови набережної Українки розгорівся ще у 2018 році. Тоді причина була у затвердженні детального плану території (ДПТ). Влада міста хотіла побудувати на місці зони відпочинку готель, парковку, відвести місце для МАФів. Громада стверджувала, що набережна – остання упорядкована зелена територія для сімейного відпочинку.
Читайте: Безвластие: горсовет Украинки остался без исполкома
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 14:21:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 14:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 14:21:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3519
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 14:21:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2200, 10
0.0023
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('103625', '103055', '103626', '103608', '103610', '103605', '103595', '103587', '103568', '103570')
1.5039
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 14:21:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)