Обласна влада планує втілити на Київщині понад 130 ініціатив, зосереджених на розвитку цифровізації, інвестиційної привабливості та туризму. Прагнення ці знайшли відображення у плані розвитку на 2021-2023 роки, затвердженому Київською ОДА. Активно працюватимуть над осучасненням надання соціальних, медичних та освітніх послуг. На часі – безпека регіону та збереження культурної спадщини. Як стало відомо KV, 17 серпня голова Київської ОДА Василь Володін затвердив План роботи з виконання у Київській області у 2021-2023 роках завдань Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. У документі повідомляється, що обов’язки з координації виконання завдань покладено на Департамент економіки та цифровізації КОДА, перший заступники та заступники голови відповідатимуть за виконання самого Плану роботи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Великі плани Так, упродовж трьох років в області планують реалізувати понад 130 завдань. Працюватимуть над просторовими та технологічним проєктами. Стратегія регіонального розвитку розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня, тож усі зусилля в області будуть "націлені на успішну реалізацію проєктів".  У Стратегії же основними джерелами фінансування визначили кошти з державного та місцевих бюджетів. Розраховує область і на допомогу міжнародних організацій, інвесторів, благодійні внески тощо. Самі ж фінансові обсяги мали бути визначені під час розроблення Плану заходів, проте конкретних сум так і не озвучили.  Агломерація Першим пунктом у Плані визначено просторовий розвиток. Упродовж трьох років область активно працюватиме над створенням законодавчої основи для розвитку агломерацій.  Так, до 1 грудня 2021 року мають врегулювати організаційно-правові засади формування агломерації в центральній частині області, механізми взаємодії між тергромадами. Зауважено, що погоджено проєкт законодавчого акту щодо утворення агломерації. До червня 2022 року мають вже визначити і межі агломерації. Прогнозується, що до її складу увійде вісім населених пунктів. Для них мають розробити проєкти генеральних планів територій. Медичні центри Планують на Київщині сформувати у великих містах потужні науково-технологічні, медичні центри з розбудовою відповідної інфраструктури. Для цього до жовтня цього року мають розробити та затвердити Держпрограму розвитку дослідницької інфраструктури в Україні на 2021-2026 роки. Освітня мережа та ринок праці Як раніше повідомляла KV, до 2027 року в Україні має бути сформована ефективна мережа дошкільної та середньої освіти. У Плані ж зауважено, що до квітня 2022 року область має створити для цього всі необхідні правові умови. Так, у 2022 році кількість садочків має досягти 82 одиниць, до 2022 – 85 закладів.  Київщина у цьому пані не пасе задніх. Активно працюють над впровадженням профільної середньої освіти – створенням ліцеїв академічного та професійного спрямування, розширюється приватне дошкілля.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Значно зросли за рік на Київщині й обсяги регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів з 3137 до 3325 за рівнем "кваліфікований робітник" та з 942 до 976 – за рівнем "фаховий молодший бакалавр". Департамент же освіти до кінця року має розробити методику вивчення потреб ринку праці, аби готувати відповідних фахівців для регіонів. Також планують стимулювати зв’язки закладів освіти з промисловістю та бізнесом щодо надання фахівців нових спеціальностей. Залучатимуть роботодавців і до створення освітніх стандартів та програм. Мають намір у КОДА попрацювати і над рівнем цифрової грамотності педагогічних працівників, запровадивши спеціальні навчальні програми. Лише цьогоріч підвищили свій рівень близько 3 тис. педагогів. Така кількість очікується і в наступні роки. Здійснюватиметься навчання і для працівників щодо поліпшення управління у сфері професійної та вищої освіти. Впроваджуватимуть в освітній процес також і інформаційні технології з метою поліпшення освітніх процесів (Е-підручників, онлайн-курсів, інтерактивних матеріалів, відео, 3Д-моделей, VRлабораторій тощо). За рахунок місцевих бюджетів здійснюватиметься і підтримка молодіжних центрів.  Реновація Стимулювати реновацію та ефективне використання залишених територій і виробничих об’єктів у містах – ще одне завдання для Київщини. Так, на інвестиційному порталі області розміщено і оновлюється перелік інвестиційних пропозицій щодо ділянок brownfields (колишня промислова або комерційна площадка). Цифровізація Планують в області і розвиток інноваційних технологій у системі управління та інформаційно-комунікаційних технологій на сільських територіях. Цьогоріч КОДА працювала над розробкою проєкту та запровадження концепції розумних міст (Smart City) в тергромадах, а також активно впроваджує 100% покриття сільських територій фіксованим широкосмуговим доступом до Інтернету.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад Крім того, до напряму цифровізації можна віднести просування веб-порталу електронних послуг “Портал дія”, впровадження інтегрованої системи електронної ідентифікації "ID.GOV.UA", переведення пріоритетних публічних послуг в електронну форму. До кінця 2022 року мають забезпечити і приєднання регіону до Європейської платформи смарт-спеціалізації (S3 Platform). Підприємництво За рахунок місцевих бюджетів мають до кінця року простимулювати розвиток малого та середнього підприємництва в сільській місцевості, особливо у віддалених селах. Для цього в області здійснюватимуть відповідне навчання, будуть надаватися консультації, розширять мережу центрів підтримки підприємництва “Дія. Бізнес”. А ще – розвивати туризм шляхом організації навчання та проводити промоційні тури щодо просування концепції "Дороги вина та смаку в різних регіонах України". Також здійснять до 2023 року  інвентаризацію дослідницької та інноваційної інфраструктури в закладах вищої освіти тощо з метою визначення їхніх можливостей для взаємодії з бізнесом та розвитку смарт-спеціалізації. Енергоефективна громада В області також опрацювали проєкт акта КМУ про затвердження порядку впровадження енергоменеджменту в будівлях органів виконавчої (державної) влади. Підготовлені і пропозиції щодо створення у складі місцевих бюджетів спецфондів з підвищення енергоефективності. Цей напрямок має допомогти громадам ефективно використовувати свої бюджети. Також до кінця 2022 року планують створити базу даних експлуатаційних та енергетичних показників громадських будівель щодо моніторингу споживання енергоресурсів. А до 2023 року – збільшити до 17% кількість будівель, що користуватимуться потужностями альтернативного вида палива.  Крім того, у 2021 році укладено вже 20 кредитних договорів з Кредитною установою для відбудови (KfW) у рамках проєкту здійснення заходів з підвищення енергоефективності у громадах. Таку ж кількість договорів планують укласти у 2022 році у рамках проєкту "Енергоефективність в громадських будівлях України" між Україною та Європейським інвестиційним банком. Центри безпеки Продовжать в регіоні і працювати над створенням центрів безпеки. До 2023 року в регіоні їх має запрацювати 16. Сюди входять і підтримка у створенні підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони в громадах, а також поліцейських станцій та підписання меморандумів про співпрацю з поліцейськими дільницями. Таких цьогоріч укладено вже десять. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери ЦНАП Активно працюють в області і над розбудовою мережі центрів надання адміністративних послуг та безоплатним впровадженням програмного комплексу "Інтегрована інформаційна система "Соціальна громада".Читайте: Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Соціальне житло Також до кінця 2023 року  мають віднайти можливості для збільшення житлового фонду для тимчасового та постійного проживання внутрішньо переміщених осіб. Також з допомогою державного та місцевого бюджетів у рамках постійної програми мають надавати щороку 91 сім’ї підтримку на будівництво чи придбання житла. Співробітництво  Серед окреслених завдань в Плані вказано і створення умов для стимулювання громад до співробітництва та реалізації спільних міжрегіональних проєктів. KV розповідала, що Мінрозвитку громад вже запропонував внести законодавчі зміни і спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Така практика, обіцяють, посилить ефективне використання наявних спільних ресурсів. На Київщині вже взялися розглядати варіанти "союзів" для утримання медичної та соціальної сфер. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Туризм Робить Київщина і ставку на туризм. Розроблені проморолики про туристичну привабливість області, всебічно популяризуватиметься туристичний потенціал у  рамках проєкту "Мандруй Україною", аби стимулювати потік інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури. Крім того, до 2023 року також планують проведення навчань для представників місцевого самоврядування, облаштовувати безпечні туристичні маршрути, здійснювати інформаційні заходи з популяризації "зелених шляхів" (парків) і забезпечити доступність туристичних об’єктів для маломобільних груп. Культурна спадщина Особлива увага у Плані приділена популяризації державної мови, а також – збереженню історико-культурної спадщини. Планують активізувати роботу щодо включення таких об'єктів до всесвітньої спадщини Юнеско та підвищувати кваліфікацію кадрів у сфері охорони і збереження таких об’єктів, музейних працівників тощо. Так, цьогоріч у рамках відповідної програми до Переліку об’єктів культурної спадщини області було занесено два об’єкти, наступного року цю кількість планують збільшити до десяти.  На Київщині активно обіцяють підтримувати і молодіжне  підприємництво у креативних індустріях. А саме – досліджуватимуть потенціал народних художніх промислів. Проводитимуть і заходи щодо стимулювання попиту на креативний продукт та промоції народних художніх промислів. За рахунок місцевих бюджетів таких заходів планують провести, як мінімум, десять щороку.  Медицина До кінця 2022 року область має подати на погодження МОЗ план розвитку госпітальних округів, що забезпечуватимуть функціонування спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Цьогоріч Госпітальною радою при КОДА затверджено вже План розвитку госпітального округу області на 2021-2023 роки. Також цього року створено 447 місць для надання первинної меддопомоги, що відповідають умовам вільного доступу до будівель і приміщень для осіб з інвалідністю. До 2023 року обласна влада має створити і телемедичну мережу для надання меддопомоги пацієнтам у важкодоступних умовах. Упродовж трьох років у межах обласного бюджету закуповуватиметься відповідне обладнання для впровадження цих послуг в області.  Щороку прищеплюватимуть любов на Київщині і до здорового способу життя у рамках програми "Молодь Київщини". Популяризуватимуть спорт і для дітей з інвалідністю. Щороку, за рахунок місцевого бюджету, до таких занять залучатимуть понад 200 дітей та проводитимуть щорічну Всеукраїнську спартакіаду "Повір у себе". Варто додати, що на Київщині працюватимуть і над просуванням інвестиційної привабливості, виконанням програм щодо розвитку територій, що потребують особливої уваги з боку держави, збільшенням площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду та здійснювати заходи щодо збалансованого використання природоохоронних територій. Крім того, розвиватимуть ОСББ. І, звісно, що працюватимуть над державними проєктами та програми регіонального розвитку та Цілями сталого розвитку тощо.  Нагадаємо, що у 2019 році основними проблемами Київщини були стан транспортної інфраструктури, медицини, освіти та екології. До такого висновку прийшли розробники Стратегії розвитку Київської області, яку планували впроваджувати до 2027 року – сім років. Документ же, розроблений обладміністрацією, викликав обурення у депутатів Київоблради. Депутати сумнівалися в ефективності семирічного плану, лунали і думки, що висновки авторів Стратегії – далекі від правди життя. Рішення же про схвалення проєктів Стратегії розвитку Київської області до 2027 року було прийнято у листопаді того ж року і підписаний вже екскерівником Київщини і сьогоднішнім міністром розвитку громад та територій Олексієм Чернишовим. Читайте: Семилетка: Киевщина готовится принять стратегию развития до 2027 года Пізніше основний документ щодо розвитку області таки вирішили підкоригувати. У жовтні 2020 року Київська ОДА затверджує перелік змін до Стратегії на 2021-2027 роки. Стратегію розвитку області привели у відповідність до затвердженої постанови КМУ щодо Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (ДСРР). Адже попередня редакція стратегії Київщини розроблялася на базі ще не затвердженого на той момент проєкту ДСРР. Новели передбачали, що розвиток Київщини зосередиться на цифровізації, охороні культурної спадщини та навколишнього середовища. Крім того, запланували і створення “центрів безпеки” при кожній тергромаді.  Читайте: КОДА затвердила зміни в Стратегію розвитку Київщини Також читайте: Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Фото: колаж KVКиевVласть

Київщина активно готується до початку нового 2021/2022 навчального року. За літо в області проведено велику підготовчу роботу: створено належні умови для організації освітнього процесу і  трансформовано освітню мережу. Як стало відомо KV, 1 вересня в усіх закладах освіти області розпочнеться навчальний рік. У День знань відбудуться святкові заходи: урочисті лінійки, квести, флешмоби тощо.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Родзинкою цьогорічного шкільного свята на Київщині стане старт акції “Зростаємо разом”, яку ми започаткували в рамках екологічного проєкту Президента України Володимира Зеленського “Зелена Україна”. Упродовж вересня учні перших класів зможуть посадити власними руками перше дерево на шкільному подвір’ї або на території свого населеного пункту. Ця акція не лише чудова можливість для дітей, щось зробити власними руками, подбати про рослину та на власні очі побачити, як вона зростає та розвивається разом з дитиною. Крім того, це ще й інструмент для захисту довкілля, привернення уваги до екології нашої Київщини”, – підкреслив голова Київської ОДА Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У ході акції заплановано висадити понад 23 тис. плодових та декоративних дерев, які ростимуть разом з першокласниками і прикрашатимуть міста, селища та села Київщини. Освітня мережа Київської області налічує 630 закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності. До 1-х класів зараховано 23,9 тис учнів, до 9-х – 20,2 тис. учнів, до 11-х – 10,8 тис. учнів. Читайте: Влада Київщини показа, як йде будівництво траси Київ – Знам’янка (відео) Фото: КОДАКиевVласть

До 2027 року в Україні замість звичайних середніх шкіл запрацюють початкові школи, гімназії та ліцеї. Уряд вже надав громадам право засновувати власні ліцеї. На часі – реорганізація освітньої мережі. Однак закриття шкіл на Київщині відбувається не без спротиву. Через новий закон, за яким пониження ступеня закладу неможливе без громадського обговорення, інших підводних каменів, що стосуються функціонування старшої школи. Яким чином новели закону про створення мережі ліцеїв може вплинути на освіту в громадах – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, 6 серпня Президент України підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти" № 1658-ІХ (законопроєкт №4621-1).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема уряд скасував обмеження, що ліцеї можуть бути створені лише у містах з понад 50-тисячним населенням. Тепер засновником ліцею може бути будь-яка громада, а опорний заклад надавати не лише початкову та базову середню освіту, а й профільну. Так, місцеве самоврядування має до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням нових вимог законодавства. Та з аналізу Закону експертом з освітньої політики Програми "U-LEAD з Європою" Сергія Дятленко, опублікованого на сайті "Децентралізація", випливає, що закон оновив не лише правила функціонування профільної школи, а й може вплинути на вирішення і ряду інших питань.  "В метушні перед початком навчального року багато хто відніс ознайомлення з новинками на пізніший термін – і прогадав, бо окремі норми змушують діяти вже. Тепер законом "Про повну загальну середню освіту" (абзац 2 частини 2 ст. 32) передбачено, що будь-якій зміні шкільної мережі в сільській місцевості має передувати громадське обговорення тривалістю не менше ніж 1 рік!", – зауважує експерт. Під змінами мається на увазі реорганізація шкіл, їхня оптимізація, ліквідація та, навіть, пониження ступенів. До цього обговорення вимагали лише реорганізація та ліквідація, але строки не визначалися. Тож засновники, які планували зміни в освітній мережі, мають зробити це терміново до початку навчального року. "Ця норма фактично блокує внесення змін в мережу влітку 2022 року, принаймні значно ускладнює її і здорожчує для органів місцевого самоврядування, бо максимально, що вони зможуть встигнути зробити, то це оприлюднити проєкт рішення в другій половині серпня, а ще ж після майбутнього рішення потрібно буде за 2 місяці попередити працівників про можливе звільнення, та й графік сесій не завжди сприятливий", – додає Дятленко.  Варто додати, як раніше повідомляла KV, що більшість населення не сприймає освітню реформу і на обговореннях виступає проти рішення місцевої влади щодо закриття шкіл.  Так, у лютому у Студениківській громаді розгорівся скандал щодо реорганізації Соснівської школи. Голоси депутатів розділилися, а жителі виступали категорично проти пониження статусу навчального закладу. У результаті – голова була змушена перенести розгляд цього питання на наступну сесію з метою вивчити проблему ще більш детально.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Аналогічна ситуація виникла і в Фастівському районі, де Калинівська громада вирішила оптимізувати освітню мережу. Місцева влада одноосібно, без згоди на те громади і без проведення обговорень, вирішила скоротити 10-11 класи у восьми школах. Проводила обговорення щодо оптимізації мережі закладів освіти і Димерська селищна громада. А саме – щодо ліквідації філії Опорного загальноосвітнього навчального закладу Катюжанської загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, ліквідації Любимівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів. Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання Мережа ліцеїв По-друге, жодних змін не зазнала норма Закону "Про освіту", яка відводила п’ять років на переоформлення установчих документів та "перейменування" шкіл. Отже, вже з 28 вересня 2022 року в громадах не може бути жодних закладів зі ступенями, НВК чи НВО. Лише – початкові школи, гімназії і ліцеї.  У вересні 2027 року відбудеться повноцінний запуск трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі ліцеїв. Тож закон передбачає введення і вимог щодо діяльності комунального ліцею. Серед них – функціонування ліцею, як окремої юрособи, відокремленої від початкової школи та гімназії. Як окрема юрособа діятимуть гімназії, а також початкові школи або як структурні підрозділи гімназій. Однак за рішенням засновника ліцей зможе надавати базову освіту та, як виняток, початкову. А дошкільні структурні підрозділи початкових шкіл чи гімназій розміщуватимуться в окремій будівлі або відокремленому приміщенні. У ліцеях мають функціонувати не менше двох класів за трьома профілями протягом 10-12 років навчання учнів (після першого читання законопроєкт передбачав не менше 4-х класів). Наповнюваність класу – не менше 25 учнів. Читайте: Профілізація: на Київщині ліцензували діяльність ще 20 профліцеїв Крім того, засновники ліцеїв мають забезпечити безпечне, інклюзивне та цифрове освітнє середовище з належною матеріально-технічною базою та доступом до Інтернету, забезпечити не лише харчування та підвезення учнів і педагогів, а й надати проживання у пансіонах у разі, якщо час доїзду до ліцею буде більшим за визначену норму.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів На місцях На Київщині більшість громад лише планували проведення оптимізації, і тепер тільки через рік зможуть зробити це, завершивши громадські слухання. Тож KV поцікавилася у громад, чи встигли вони розпочати процеси реорганізації чи будуть змушені й надалі фінансувати утримання неефективних шкіл ще упродовж одного навчального року. І чи розпочали формувати трирівневу освітню мережу і яким чином новий закон щодо ліцеїв може вплинути на якість надання освіти у громадах. Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: За цими нормативами сільська учнівська молодь залишиться поза великими можливостями здобути профільну освіту. В нашій громаді проживає 7,5 тис. населення, до цього за нормативами необхідно було би набрати чотири паралелі по 24 учні для 10-12 класів. Це – нереально для невеликих сільських громад і вони переважають чисельність великих ТГ. Навіть, узявши місто Переяслав, назбирати таку кількість учнів неможливо. Окремим питанням стоїть підвіз дітей, що створює несприятливі умови для ліцеїстів. Сподіваємося, що уряд прислухається і на базі опорних закладів у громадах створять два профілі, і принаймні по 15 учнів у класах. Випускники нашого опорного закладу, не гірші за випускників мегаполісів, демонструють високий рівень знань і набирають до 200 балів. З наступного року маємо впровадити трирівневу освіту. Наш опорний заклад має чудову матеріальну-технічну базу, вчительський потенціал, тож ми маємо всі можливості для створення ліцею. І було би чудово та практично, якби діяв єдиний освітній округ (початкова школа, гімназія, ліцей) на базі саме цього закладу. Не варто рівнятися на міста, необхідно не загубити у цій реформі сільського учня.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Освіта – це делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, тож варто було, щоб питання мережі вирішувалось саме на державному рівні. У селах дуже болісно сприймають питання оптимізацій, пониження статусу школи. Хоча на освітянській конференції говорили про значну успішність саме у класах з більшою кількістю дітей. Тож рішення, у якому форматі має функціонувати заклад, має прийматися, як мінімум, на обласному рівні. Тому що від громадського обговорення, особисто, не очікую конструктиву. Крім того, обов'язково потрібно аналізувати демографічні тенденції, адже кількість дітей дошкільного віку суттєво зменшується. Найбільше це стосується територій Київщини, розташованих у 50 км і більше від Києва. Звісно, що громади продовжать утримувати школи, доки триватимуть обговорення. Єдиний оптимальний час для оптимізації – літо. І всі, хто цього не зробив зараз, у будь-якому випадку чекатимуть рік, адже не правильно розривати навчальний процес.  Щодо ліцеїв. До прикладу взяти колишній районний центр: технічної можливості відокремити приміщення навряд чи буде. Організувати ліцей можна, але не окремо від початкової школи. Також учням буде незручно приїжджати в центр громади і повертатися додому за 20 км. Під питанням і можливість залишатися у гуртожитку. Я боюсь, щоб такими рішеннями не створили дуже неприємну тенденцію, коли діти після завершення середньої школи почнуть виїжджати за кордон і навчатися у польських ліцеях. У громаді же вже створена одна гімназія. Деякі школи також визначилися, що будуть саме гімназіями. Позиція Департаменту освіти КОДА – створити три ліцеї: у селищі Борова, два – у Фастові. Цей проєкт ще опрацьовується. У площині технічного забезпечення, наявності фахівців – проблем бути не має.  Начальник відділу освіти Кагарлицької міської громади Надія Омельченко: До вересня 24-го року маємо сформувати мережу і ми вже почали над цим працювати. Громада може створити ліцей на базі опорного закладу – Кагарлицької школи №3. Зараз в ній навчається 820 учнів, проєктна потужність – 1200 учнів. Торік отримали від держави нове обладнання для харчоблоку вартістю 1,3 млн гривень, за місцеві кошти зроблено капітальний ремонт їдальні, харчоблоку, цьогоріч – закупили нові меблі. У закладі працюють молоді викладачі за концепцією Нової української школи. Лише до цієї школи уже підвозиться 205 учнів із сіл. Загалом маємо 9 шкільних автобусів, за держпрограмою маємо одержати ще один. Цьогоріч у громаді за законом ліквідували один заклад, На слуханнях батьки підтримали це рішення, адже у Горохуватській школі не було набору до 1-го класу, відсутня необхідна кількість дітей у 6 та 7 класах. Учні були розподілені між обраними місцевими закладами, організовано підвіз. Оптимізація дозволила скоротити витрати, адже вартість утримання одного учня доходила до понад 50 тисяч гривень. Після завершення фінансового року розпочнуться обговорення щодо створення гімназії. Цьогоріч у громаді було створено ще один опорний заклад на базі Кагарлицького НВК.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Фото: колаж KVКиевVласть

На Київщині продовжує розширюватися мережа приватних ліцензованих закладів освіти. Київська ОДА надала жадані ліцензії п’ятьом та поновила документи ще двом закладам освіти. Це – ліцеї та гімназії, що надаватимуть як базову трирівневу середню освіту, так і працюватимуть у сфері дошкілля. Загалом ліцензії відійшли у громади Фастівського та Білоцерківського районів. Найбільша же кількість із них дісталася саме громадам Бучанського району.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав низку розпоряджень щодо впровадження загальної середньої освіти на Київщині приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Фастівський район Приватний заклад освіти "Гатненський ліцей "Астор" надаватиме початкову освіту для 100 дітей, базову також для 100, профільну освіту – для 150 учнів та виховуватиме 50 дітей. Заклад можна знайти за адресою: село Гатне, вулиця Бульвар Приозерний, 3-Б. Нині це територія Гатненської громади.  У Фастівському районі це абсолютно новий заклад. Він був зареєстрований лише у травні цього року на ім’я Піллероа Мадан Андрій Антоніович. Розмір статутного капіталу сягає 100 тис. гривень. Уповноваженою особою установи є Юлія Поцілуйко. В Одесі вже рік діє під її керівництвом і Міжнародна школа "Метрополітан", яка також належить Піллероа. Є він і співзасновником Ірпінського ліцею "Астор". А його дружина свого часу працювала представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у місті Києві.Читайте: Киевская ОГА выдала лицензии двум ирпенским лицеям У 2018 році засновник закладу Піллероа був відзначений загальнонаціональною премією для українських вчителів Global Teacher Prize Ukraine, увійшовши до 50 кращих. На сторінці щорічної премії зауважено, що Піллероа – учитель фізкультури, фінансової грамотності, основ бізнесу та мій StartUp із Києва, який навчає дітей створювати бізнес-плани та реалізувати бізнес-ідеї, був членом молодіжної збірної команди України з веслування. Займався викладацькою діяльністю в Київському торгово-економічному коледжі, у приватній школі "Афіни".  Згодом він відкрив свою першу компанію – приватну гірськолижну школу на курорті "Буковель". У 2015 році у партнерстві він відкрив дитячий табір "Eurocamp" у резиденції Межигір’я, а у 2017 році два дитячі садки у Бучі та Гатному. А вже в 2018 році запрацювала школа для учнів 1-5 класів, де діти вчаться за програмою НУШ, паралельно вивчають фінансову грамотність і створюють власний бізнес уже з 1 класу. "Астор" – це освітня мережа, адже школи з таким лейбом діють не лише в Ірпені, Гатному та Одесі, а й в Білогородці, Крюківщині, а також в Києві на території ЖК "Нивки-парк", Івано-Франківську і незабаром – в Межигір’ї (село Нові Петрівці). А в Києві 1 вересня на території комплексу "RYBALSKY Family Port” відкривається нова сучасна Міжнародна космічна школа Ispace.School. Навчання же в "Астор" відбувається з використанням української та канадської програми освіти, а спроможність закладу розрахована на 200 учнів. Вартість навчання у такому дитсадку коштуватиме 3 500 доларів за 9 місяців та 3 999 – у школі з 1 по 8 класи. На фото: Гатненський ліцей "Астор"  Білоцерківський район Ще чотири ліцензії відійшло до Приватного закладу "Білоцерківський ліцей "Перлина знань". КОДА надала йому ліцензію на початкову освіту обсягом на 70 осіб, на базову – на 70 осіб, профільну – на 30 осіб та дошкільну -  20 осіб. Ліцей працює у місті Біла Церква, яке є адмінцентром однойменної громади по вулиці Гетьмана Сагайдачного, 11.  Заклад працює у місті з 2017 року і був заснований із 15 тис. статутним капіталом Центральною конференцією церкви адвентистів сьомого дня в Україні. Керує установою Андрій Гриненко і має трьох підписантів: Віктора та Олександра Самойленків, Вячеслава Кулагу.  Бучанський район У Бучанському районі КОДА видала три основні ліцензії ТОВ "Крюківщинський ліцей "Ідея". Ліцей зможе надавати початкову освіту для 150 осіб, базову та профільну освіти, кожна для 150 осіб. Заклад діє у селі Крюківщина по вулиці Заміська, 3 (входить до складу Вишневої громади), і розташований на території ЖК "Молодіжне містечко". Юридично ж зареєстроване ТОВ у місті Київ. І за інформацією ЖК, ліцей вже розпочав набір на навчання учнів 1-5 класів на 2021-2022 навчальний рік. Тут здобувачам освіти обіцяють одержання знань за держвимогами та розвиток soft-skills. З дітьми працюватимуть кваліфіковані спеціалісти та тьютори з першого класу. Тут можливо вивчати декілька іноземних мов та одержати підготовку до вступу у виші США.  На сайті закладу зауважено, що батьки можуть обрати режим навчання, відповідно до трьох навчальних пакетів. Перший "Базовий" передбачає вивчення основних предметів без додаткових трансферу, харчування та відвідування гуртків і коштує він 85 тис. гривень на рік, не враховуючи 10 тис. гривень першого внеску. Включення додаткових послуг у процес навчання дітей обійдеться батькам вже в 135 тис. гривень на рік (пакет "Повний"), а якщо батьки забажають, щоб їхнє чадо мало можливість навчатися на індивідуальних заняттях, то за це доведеться доплатити і ціна на рік зросте до 170 тис. гривень (пакет "Розширений"). Крім того, тут діє розстрочка та є можливість повернути 18% від вартості навчання у вигляді податкової знижки від держави. Є і додаткові послуги: заняття з логопедом від 1 тис. гривень на місяць, підготовка до олімпіад – від 800 гривень за курс, супровід психолога – від 1,5 тис. гривень на місяць тощо. За даними YouControl, сам заклад же був заснований нещодавно – у травні цього року. Керує установою зі статутним капіталом у розмірі 1 тис. гривень директорка Ірина Тищенко. Їй належить і 50% ТОВ, інша частина – киянину Олександру Скрипаку. Останній також є у числі засновників релігійної громади "Алмаз" у Подільському районі м. Києва євангельських християн. Крім цього, у Вишневій громаді губернатор анулював на підставі заяви ліцензіата ліцензії у сфері загальної середньої освіти ТОВ "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів "Міжнародна інноваційна школа" – дитячий садок "Хеппі Нест". А саме: на здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти з обсягом на 220 осіб. Ліцензія закладу була надана ще у червні 2017 року. Анулювали і ліцензію на дошкілля на 70 осіб.  Заклад розташований у селі Крюківщина по вулиці Освіти, 6. Реєстрація діяльності установи також була здійснена у 2017 році. Її засновницею є Ярослава Діб. А досьє ТОВ нараховує делька судових адміністративних розглядів датованих 2018-2019 роками. Так, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області вимагало зупинити експлуатацію приміщень комплексом до повного усунення порушень. А виявили порушення щодо вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які могли створити загрозу життю та здоров'ю людей. Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив позов Держслужби.  І вірогідно, що із цим анулювання ліцензій не пов'язано. Адже лише у червні ТОВ одержала аж шість ліцензій для двох своїх закладів, розташованих у селі Крюківщина  по вулиці Богуна Івана, 1 і також по вулиці Освіти, 6, вже як "Приватний ліцей "Нест екедемі". Їм КОДА погодила ліцензії з однаковими обсягами для кожного: 100 осіб (початкова освіта), 60 осіб (базова) та 40 осіб (профільна). Читайте: КОДА погодила освітні ліцензії комунальним та приватним закладам Київщини У Борщагівській громаді одержав чотири ліцензії ТОВ "Петропавлівсько-Борщагівський "Міжнародний ліцей "Нова школа наук". Заклад працюватиме у сфері дошкільної освіти, виховуючи 100 осіб та у сфері повної загальної середньої освіти. На кожен рівень йому затвердили обсяги по 800 осіб, а це садочок для дітей від 3 до 6 років, початкова школа (1-4 класи) та середня школа (5-9 класи). Школа базується у селі Петропавлівська Борщагівка по вулиці Миру, 5. Зі статутним капіталом у розмірі 14,1 млн гривень заклад розпочав свою діяльність ще у листопаді 2018 року. Власником Міжнародного ліцею є виходець із Саудівської Аравії Алажлан Абдулмохсен Абдулазіз.  Міжнародний ліцей NSS позиціонує себе як двомовний приватний навчальний заклад повного дня нового формату. Тут діє білінгвальна система навчання: 50% українська та 50% англійська програма. У другій половині дня всі предмети викладаються англійською. Крім атестату державного зразка, випускники школи можуть одержати диплом про повну середню освіту міжнародного зразка. Навчання у такому закладі коштує 3 тис. доларів щоквартально, перебування у дитсадку – 2 700 доларів щоквартально.  Таку ж кількість ліцензій має і приватний заклад "Міжнародний ліцей "Михаїл" с. Чайки", який розташований у селі Чайки по вулиця Лобановського, 8. Це село тепер також у складі Борщагівської громади. Заклад зможе надавати початкову освіту (260 учнів), базову (240 осіб), профільну (100 осіб) та дошкільну (50 осіб). Після одержання цих ліцензій, КОДА анулювала закладу на підставі заяви ліцензіата ліцензію серії АВ № 581944, видану згідно з протоколом РЕР № 131 від 23.08.2012 (наказ Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації від 23.08.2012 № 245) на надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти (забезпечення здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти) та дошкільної освіти.  Ймовірно, анулювання та одержання ліцензії було пов’язане із освітньою реформою, яка потребувала перейменування закладу, який надав до цього освітні послуги як НВК "Загальноосвітній навчальний заклад "Європейська школа "Михаїл" І-ІІІ ступенів – ясла-садок".  На сайті закладу говориться, що навчально-виховний комплекс в освітньому просторі працює понад 17 років. А сам комплекс був заснований у 2003 році у Києві групою батьків та вихователів. Заклад із двох сучасних будівель в понад 6 тис. кв. м розташований у санаторно-курортній зоні на території понад 7 тис. кв. м. А також має дві спортивні зали, власну пекарню тощо. За даними ж YouControl, статутний капітал цього закладу має розмір 25 млн гривень, а в засновниках вказана лише Галина Погоріла, уповноваженою особою – директор Михайло Владіков.  У закладі поглиблено вивчають англійську мову, німецьку, підприємницьку діяльність та інформатику. У 2020 році тут навчалося 260 вихованців, а команда школи нараховувала 76 педагогів. Оплата за навчання у 2-11 класі у цьому закладі складає від 10 до 17,5 тис. гривень за місяць із трьохразовим харчуванням і додатково сплачується вступний внесок у розмірі 10 тис. гривень. Вартість перебування у дитсадку залежить від групи, так молодша група – від 6 до 12 тис. гривень за місяць, різновікова – від 6,5 до 12,5 тис. гривень за місяць та Pre-school група – до 13,5 тис. гривень за місяць. В Ірпінській громаді діятиме Ірпінська приватна гімназія "Малина Кампус". Ліцензію заклад здобув за рівнем базової середньої освіти з обсягом на 70 осіб. Гімназія розташована у місті по вулиці Українська, 14-А і була зареєстрована відносно нещодавно – у травні цього року. Розмір статутного капіталу ТОВ – 500 тис. гривень. Належить же установа Інні Яровій. Цікаво, що на початку червня КОДА анулювала на підставі заяви ліцензіата ліцензію за рівнем початкової освіти приватній початковій школі "Малина", видану 27 вересня 2019 року за № 558. Власницею цієї школи також є Ярова. А у вересні 2020 року припинив діяльність ще один її заклад дошкільної освіти "Малина-клуб". Тоді у коментарі KV в адміністрації установи розповіли, що мова йшла про коригування документів в зв'язку закриттям одного фіала ТОВ через вимушені карантинні обмеження. Читайте: В Бучанском районе из-за карантина закрылись три детских сада и школа Варто додати, що початковій школі "Малина" вже неодноразово анулювали та відновлювали ліцензію. І на початку липня школі таки знову поновили ліцензію, але кількість вже зросла з 50 дітей до 65 осіб. Школа працює у місті Ірпінь по вулиці Київська, 66-Б. Школа "Малина" зареєстрована в березні 2019 року зі статутним капіталом у розмірі 300 тис. гривень. У досьє керівником вказана Галина Ільницька. На сайті Malina Kids повідомляється, що Мalina Kids – це мережа дитячих садків і шкіл в Ірпені. Незабаром мережа розшириться завдяки відкриттю середньої школи Malina Campus (вул. Українська, 14-А). Уже і триває набір учнів в 5-8 класи на новий навчальний рік вартістю 700 доларів на місяць з щорічним внеском у розмірі 12 тис. гривень.  Malina Kids Primary викладає уроки початкової школи – математику, українську, "Навколишній світ" за програмою "Росток", уроки англійської мови – за програмою Cambridge, а викладання Maths & Science ведеться англійською мовою. На 2021-2022 навчальний рік вартість абонемента тут становить 12 тис. гривень в місяць та плюс щорічний внесок у розмірі 7 тис. гривень. Вартість 4-разового харчування обійдеться в окремі 3 тис. гривень на місяць. Читайте: В Броварах и Ирпене получили лицензии на образование садик и школа Нагадаємо, що у червні-липні Київська ОДА видала близько 80 освітніх ліцензій комунальним навчальним закладам. Це – базові та початкові школи, дитсадки, а також центри позашкільної освіти в семи громадах Бучанського, Броварського та Фастівського, Обухівського районів. Досить популярною на Київщині залишається дошкільна сфера. Так, КОДА продовжує видавати значну кількість ліцензій приватним дитсадкам з мережею від 35 до 100 вихованців.  Читайте: На Київщині розширюється мережа приватного дошкілля  **Приватний заклад освіти "Гатненський ліцей "Астор" (код ЄДРПОУ: 44272942). **  Приватний заклад "Білоцерківський ліцей "Перлина знань" (код ЄДРПОУ:  41179325). *** ТОВ "Крюківщинський ліцей "Ідея" (код ЄДРПОУ: 44223853).  **** ТОВ "Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів "Міжнародна інноваційна школа" – дитячий садок "Хеппі Нест" (код ЄДРПОУ: 41282261). ***** ТОВ "Петропавлівсько-Борщагівський "Міжнародний ліцей "Нова школа наук" (код ЄДРПОУ: 42588301). Приватний заклад "Міжнародний ліцей "Михаїл" с. Чайки" (код ЄДРПОУ: 26409821). ****** ТОВ "Ірпінська приватна гімназія "Малина Кампус" (код ЄДРПОУ: 44211853). ******* ТОВ "Приватна початкова школа "Малина" (код ЄДРПОУ: 42869813). Фото: колаж KVКиевVласть

У червні-липні Київська ОДА видала близько 80 освітніх ліцензій комунальним навчальним закладам. Це – базові та початкові школи, дитсадки, а також центри позашкільної освіти в семи громадах Бучанського,  Броварського та Фастівського, Обухівського районів. Досить популярною на Київщині залишається дошкільна сфера. Так, КОДА продовжує видавати значну кількість ліцензій приватним дитсадкам з мережею від 35 до 100 вихованців.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав у червні-липні низку розпоряджень щодо впровадження загальної середньої освіти на Київщині комунальним та приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Комунальні заклади У Бучанському районі 19 ліцензій одержали навчальні заклади Немішаївської громади. А саме: чотири школи, які охоплюють навчанням 1 975 учнів та сім дитсадків, у яких виховується 745 дітей. Всі школи одержали по три основні ліцензії – на початкову, базову та профільну освіти. Ще сім ліцензій – у Бородянської громади. Тут діють опорний заклад І-ІІІ ступенів на 730 учнів, який крім базової має право надавати і дошкільну освіту, а ще – Майданівська школа І-ІІ ступенів на 192 учнів та Майданівський дитсадок на 25 осіб. І одну ліцензію має Козинцівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 "Івасик-Телесик" Ірпінської міської громади. Ліцензований обсяг цього закладу сягає 100 осіб. Сам заклад був введений в експлуатацію ще у 1985 році. У Броварському районі 34 ліцензії відійшло до шкіл та дитсадків Березанської громади. Загалом у громаді можуть одержати дошкільну освіту 680 малюків у семи дитсадках. Шкільна мережа нараховує дев'ять шкіл, які загалом розраховані на 3 075 учнів. У громаді є п’ять шкіл І-ІІІ, два навчально-виховні комплекси та дві початкові школи.  Без проходження процедури ліцензування у Фастівському районі КОДА видала шість ліцензій Гатнеській громаді. Ці ліцензії належать Гатненській та Юріївській школам І-ІІІ ступенів. Обидві мають право надавати початкову базову та профільну освіту: перша – 757 учням, інша – 338 учням.  В Обухівському районі ліцензію одержав Красненський перший заклад дошкільної освіти "Капітошка". Заклад розташований в Обухівській громаді і займається вихованням 60 дітей. Заклад запрацював нещодавно – у лютому цього року під керівництвом Людмили Науменко. Щодо його створення міська рада приняла рішення у січні 2021 року. А нещодавно провела тендер на капітальний ремонт території за 1,4 млн гривень.  Крім того, у цьому районі ще дві ліцензії мають заклади Васильківської громади. Це – Васильківський міський центр дитячої та юнацької творчості та Васильківська міська станція юних техніків. Міський центр одержав ліцензію на провадження діяльності у сфері позашкільної освіти по вулиці Володимирська, 2. Міський центр дитячої та юнацької творчості здійснює свою діяльність вже упродовж 25 років, а саме – з 1996 року. Керує центром директор – Відмінник освіти України Тетяна Слободянюк-Хібовська. Історія ж Центру розпочалася на початку 20 століття, коли він розпочав свою роботу як дитячий будинок, при якому було створено групи юних спартанців. При закладі діють гуртки декоративно-ужиткового, художньо-естетичного напрямів, раннього розвитку тощо, а також є студії дитячої естрадної пісні, народні хореографічні колективи, народна школа писанкарства, творчі майстерні та студія пісочної анімації. Міська станція юних техніків (СЮТ) також надає позашкільну освіту за місцем провадження: місто Васильків, вулиця Грушевського, 25-А. Цей заклад також зі сторією довжиною у понад 25 років.  На сайті закладу повідомляється, що в станції викладають 20 керівників гуртків для 636 вихованців. А сама станція була заснована ще в 1975 році. На ті роки вона перебувала в приміщенні колишньої синагоги на вул. Соборній, в будинку культури, а з 1990 року отримала своє приміщення по вул. Грушевського. З 2000 року керує закладом Владислав Медведєв. В СЮТ працює 13 гуртків. А саме: авіамодельний, судномодельний, юних картингістів, стендового моделювання, художнього різьблення, а також – конструювання з паперу, "джерело життя”, конструювання сувенірів, народний розпис. І такі гуртки, як ткацтво, вишивка, спортивного орієнтування, туристичний тощо. Васильківська міська станція юних техніків ФОП Низку ліцензій було видано і фізичним особам-підприємцям саме у сфері дошкільної освіти. Так, у Бучанському районі у селі Софіївська Борщагівка по вулиці Волошкова, 74, на виховання Марії Миколаївні Левченко батьки Борщагівської громади можуть віддати 40 дітей. Як ФОП, вона була зареєстрована у червні 2017 року і займається в основному дошкільною освітою. Заклад розташований на території ЖК "Щасливий".  Також у Софіївській Борщагівці складе конкуренцію за право виховувати дітей і киянка Юлія Миколаївна Матвєєва. Та тільки її ліцензований обсяг залишився невизначеним. Вихованням дітей планує займатися по вулиці Боголюбова, 37 (нежиле приміщення № 5). Згідно із даними Мін'юст, як ФОП вона була зареєстрована із 2007 по 2019 роки, працювала у сфері дошкільної освіти. Свою підприємницьку діяльність поновила вже у червні 2020 року.  У Борщагівській громаді, але вже у селі Чайки по вулиці Лобановського, 8 бажає надавати дошкільні послуги Ольга Миколаївна Кузнєцова. Як ФОП вона була зареєстрована у Донецькій області в селі Васюківка у 2020 році.  В Ірпінській громаді у сфері дошкільної освіти має ліцензію Оксана Василівна Макаровій. Проте, яку кількість дітей вона планує виховувати у документі не зазначено.   Упроваджувати освітню діяльність підприємця буде у місті по вулиці Давидчука, 28. загалом як ФОП вона була зареєстрована у 2019 році, основна діяльність – дошкільна освіта, крім того – надання соцдопомоги, діяльність у сфері охорони здоров'я, роздрібна торгівля тощо. У Фастівському районі також дошкільною освітою охопити 50 осіб планує підприємиця Людмила Валентинівна Гоцькій. Вихованням дітей вона займатиметься у Чабанівській громаді за адресою: вулиця Польова, 16. Дошкілля – це основний вид її діяльності, яким вона займається упродовж 11 років.  Приватні садочки Є охочі надавати дошкільні послуги і серед приватних організацій та закладів.  До прикладу, приватний заклад дошкільної освіти "Світлячок". Садок розташований у селі Крюківщина по вулиці Жулянська, 1-А, нині – у складі Вишневої громади Бучанського району. Обсяг закладу невеликий – всього 35 осіб, а заклад заснувала нещодавно – у червні цього року зі статутним капіталом у розмірі 10 тис. гривень. Керує ним і належить ПЗ одній особі – Катерині Чагарна. Свого часу вона керувала ТОВ "Облагротехсервіс", що спеціалізується на наданні в оренду й експлуатації власного чи орендованого нерухомого майна. Заклад позиціонує себе як дитячий центр. Із послуг тут пропонують, звичайно, міні дитячий садок в групі повного дня, ранній та комплексний розвиток для дітей від 1 до 5 років, яка обійдеться батькам від 550 до 1 тис. гривень за абонемент. А ще – підготовку до школи, вивчення англійської, творчі та танцювальні заняття тощо. Заснували ж заклад ще у травні 2014 року.  Також у цьому районі здобув ліцензію на дошкілля ще один приватний заклад, розташований в Дмитрівській громаді по вулиці Привітна, 1-А. Це – приватний заклад дошкільної освіти "Зеленсад Діскавері", що розрахований на 100 осіб.  За даними YouControl, заклад існує з липня цього року. Керує ж установою Тамара Бура. А заснувала її зі статутним капіталом у розмірі 50 тис. гривень Христина Вітвіцька. Також вона є серед власників ще двох освітніх закладів. Це – ТОВ "Ліцей Смарт Технологій", який надає послуги в сфері загальної середньої освіти й одержав ліцензію від КОДА ще у серпні 2019 року. Ліцей розташований в Білогородській громаді та розрахований на 342 учнів. А ще – навчально-виховний комплекс школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад "Зеленсад", що працює в Білогородці вже чотири роки.  Тож загалом "Зеленсад" – це мережа приватних дитячих садочків для дітей від 1,5 року, які надають свої послуги вже протягом семи 7 років. Ще один дошкільний заклад розташований у Гостомельській громаді – приватний заклад  "Лісова казка". Він одержав право виховувати 40 осіб за адресою: вулиця Свято-Покровська, 62-А. Про "Лісову казку" відомо, що вона була заснована 20 травня цього року зі статутним капіталом у розмірі 10 тис. гривень. Працює садок під керівництвом директора Владислава Чернявського. Належить же заклад Вікторії Філіпчук. У Фастівському районі за рівнем дошкільної освіти з ліцензованим обсягом 75 осіб працюватиме у селі Княжичі (Боярська громада) приватний заклад дошкільної освіти "Босоніж по траві". Садок розташований по вулиці Лагунової Марії, 41, на площі в 4 тис. кв.м. У групах тут нараховується по 10-12 дітей, а для батьків діють два абонементи. Перебування у першій половині дня з дворазовим харчуванням у місяць тут коштуватиме 6,5 тис. грн на місяць, преміум-абонемент з 6-разовим харчуванням обійдеться вже в 11 тис. гривень на місяць, садок повного дня з 5-разовим харчуванням коштує трохи дешевше – 9,5 тис. гривень. Крім того, ПЗ надає й освітні послуги.  Розмір статутного капіталу ПЗ складає 20 тис. гривень. Керує установою, яка була зареєстрована у травні цього року, Євгенія Маляренко. Також вона є серед засновників дніпропетровського фермерського господарства "Бобришов М.Л.". Нагадаємо, що Київська облдержадміністрація продовжує оновлювати ліцензії на надання освітніх послуг комунальним закладам Київщини. Право навчати і виховувати одержали і сім приватних освітніх закладів. Серед їх власників фігурують відомі будівельні компанії та імена народних обранців. Загалом обласна влада ліцінзувала освітні послуги закладам у п’яти районах області. Читайте: Київська ОДА погодила освітні ліцензії комунальним та приватним закладам Київщини  Крім того, до 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це -  обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону. Читайте: Профілізація: на Київщині сім вищих навчальних закладів надаватимуть профільну освіту Схвалено 20 ліцензій і державним професійним та технічним ліцеям столичного регіону також в сфері профільної освіти. Здобути повну загальну середню освіту та водночас професійні навички на Київщині тепер можливо на базі 17 тергромад.  Читайте: Профілізація: на Київщині ліцензували діяльність ще 20 профліцеїв Київська ОДА також оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання Фото: колаж KVКиевVласть

Жителі Студениківської громади на Бориспільщині потерпають від регулярних відключень електроенергії. То падає напруга в мережі, то вимикають світло через негоду. Багато хто змушений жити не лише без світла, а й без води. Причину громада вбачає в застарілих мережах. У ДТЕК Київські регіональні електромережі це заперечують. Кажуть, завантаженість мережі не досягає і 50%, а інвестиції у їхню модернізацію тільки цьогоріч сягають понад 50 млн гривень.  Про проблеми з енергопостачанням редакції KV розповіла депутатка Студениківської громади Бориспільського району Тетяна Турченкова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За її словами, у селах громади постійно вимикають електроенергію і така ситуація триває вже понад місяць. "Жителі сидять без світла: псуються продукти харчування, від електроенергії залежить і водопостачання. Світло вимикають без попередження, хоча за десять днів мають повідомити про проведення ремонтних робіт тощо. Громада нічого не може вдіяти – розводить руками. Адже споживач напряму укладає договір з обленерго (з 2018 року частина ДТЕК – прим.  KV). Жителі неодноразово зверталися до відповідної організації, писали скарги, і в КОДА жалілися. Ніхто нічого не може вдіяти, і це – Київська область. Більшість людей зараз працює дистанційно, немає світла – немає можливості заробляти кошти", – прокоментувала KV Тетяна Турченкова.  Так, за інформацією місцевого пабліку, на проблеми з електропостачанням  жалілися жителі Переяславське, Пристроми, Семенівка. Були випадки і в селах Студеники, Козлів. Турбують їх не лише постійні відключення електроенергії, а й перепади напруги. Були зафіксовані випадки і в межах 6 кВт.  Наприклад, упродовж місяця в селі Переяславське без попереджень вимикали світло: з вечора 14 червня по 14:00 – 15 червня; із 14:00 по 18:30 год – 16 червня; із 16:00 по 22:00 – 25 червня; із 11:00 по 18:00 – 1 липня. Це – вулиці Серпнева, Польова, Дружби, Переяславська.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, жителі громади повідомляють, що упродовж трьох місяців відключення світла відбувалося двічі на тиждень. Тривалість відключень різна: від декількох хвилин до півдоби. Як розповіла KV жителька села Переяславське Олена Єршова, електроенергія вимикається здебільшого в непогоду, особливо, якщо вона супроводжується грозами чи блискавками. "Проблема зі слів незалежних енергетиків криється у застарілих мережах. Тобто мережа не витримує напруження та навантаження. Був випадок, що після планового обслуговування, щодо якого попереджали і в соцмережах, і оголошення були розміщені відповідні, напруга в мережі коливалась в межах 6-7 кВт. Через це були проблеми з електроприладами. Включення відбулося орієнтовано в 19:00-20:00, а налагодилося електропостачання лише приблизно до обіду в 13:00. Особисто з цього приводу зверталися вже на гарячу лінію ДТЕК. Наскільки відомо, найбільше жаліються і потерпають від проблем зі світлом саме жителі по вулиці Дружби", – розповіла вона. За словами Вікторії Максимчук, жительки села Переяславське, такі проблеми з постачанням електроенергії тривають вже приблизно 1,5 місяці.  "Дуже часто стали вимикати світло. Три краплі дощу – одразу вимикають мережу, а вмикати не поспішають, світло дають то ввечері, то пізно вночі. Або відключать на ніч і вмикають вже по обіді. А можуть і взагалі не увімкнути. І такі випадки є, не лише через непогоду. У телефонному режимі причини пояснюють проведенням на лінії профілактичних робіт, але жодного разу ще не бачила відповідних бригад на території села.  Я постійно телефоную в ДТЕК за роз’ясненнями. Ми зверталися і на гарячу лінію до Кабміну. І таке відбувається лише на нашій території. Так, оголошують про відключення світла на вулицях Центральна, Переяславська, Горького, а у результаті – без світла все село. Найчастіше немає світла на нашій Польовій та Серпневій. Зауважу, що коли немає світла, то і немає і води. На території встановлена водонапірна башня, яка працює від електромережі", – зауважила вона.  Загалом обурення мешканців та звинувачення у бездіяльності зачіпали як оператора системи розподілу ДТЕК, так і керівництво громади. Говорить громада Керівник Студениківської тергромади  роз’яснила, що неодноразово зверталася до уповноважених органів у сфері енергетики, але навіть це не дало жодного впливу на постачальника електроенергії. Як розповіла вже у коментарі KV голова Студениківської сільської громади Марія Лях, така ситуація з енергопостачанням виникає через застарілу мережу, яка експлуатується понад 50 років і належно не обслуговується.  "Річ у тім, що як тільки вітер чи буревій, зимою чи влітку –   з мережі вибиває десятки будівель і вулиць. Всі ТП – старі. Десь відбулося замкнення – все вимикається і горить. Надавач послуг з електроенергії, у свою чергу, не вкладає кошти в оновлення системи з електропостачання. Через це і така ситуація", – розповіла Марія Лях. За її словами, до обленерго писали листи і старостинські округи, і громада.  "Це велика проблема, яка, напевно, є не тільки в нашій громаді, а й по всій країні. Мешканців не цікавить – ремонтні це роботи чи аварійні ситуації. Вони прагнуть результату. Тож телефонують на гарячі лінії, до РЕСу. Весь же тягар скарг бере на себе той, хто найближче до населення, а це – місцева влада. Але громаді вплинути на цю ситуацію самотужки – дуже важко. Це питання необхідно піднімати на рівні області. Збільшуються тарифи, але не модернізується система. Одержуються прибутки, але якість надання послуг з електроенергії погіршуються з кожним днем. Зараз в їдальні Студениківської школи замінюємо обладнання і необхідно збільшити потужність електропостачання. Та питання так і не вдалося вирішити впродовж двох місяців. А це – пріоритетна установа, яка має обслуговуватися за “зеленим світлом”. Але говорять, що шкільну ТП необхідно відремонтувати, поставити на баланс і за це ще і кошти сплатити у розмірі до 300 тис. гривень", – резюмувала очільниця громади.  Позиція ДТЕК Як розповіли KV у прес-службі ДТЕК Київські регіональні електромережі, є три причини відключень. Перша – це мережі інших компаній, які не належать оператору розподілу електромережі, і таких компаній на території області  50%. Друга причина – стихії чи негоди, обвалені дерева. Третя – це проведення планових робіт адже, щоб надалі уникнути цих аварій, необхідно ремонтувати час від часу і обладнання.  Зауважують, що причиною відключення може бути і не обов'язково аварійна ситуація.  "Ми – оператор системи розподілу. Маємо мережу і саме ми її ремонтуємо, знімаємо покази лічильників, будуємо нові мережі, забезпечуємо розподіл електроенергії мережею,і відповідаємо за її якість. На планові роботи у нас відходить ще багато відключень, пов'язаних з клієнтами, які тільки-но побудувалися або збільшують потужність. Це – нові приєднання. І зараз по Київській області дуже багато нових приєднань, а для того, щоб їх зробити, необхідно відключати електроенергію для безпечного проведення робіт. Коли ми аналізуємо кожен чинник відключень, до прикладу Ірпінь, то приблизно 50% це були абонентські мережі, 30% – планові роботи і 20% – стихії чи аварії", – розповіли в прес-службі.  Зокрема, у відповіді на інформаційний запит KV, ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" роз’яснило причини відключення електропостачання на території Студениківської громади. Зауважується, що у зазначений період, тобто червень-початок липня, планових відключень електричної енергії на території Студениківської громади не було. Водночас через погіршення погодних умов відбулася низка аварійних відключень світла. Усього таких відключень за останній місяць було 10, з них 9 трапилися через негоду, зокрема, падіння дерев та гілок на лінії електропередач. Причина ще одного відключення – перегорання запобіжника, яке могло статися через коливання напруги під час негоди. Аварійні відключення сіл Переяславське та Пристроми Населений пункт Час  відключення Лінія електро- передач (диспет- черська назва) Причина відключення с. Переяславське 14.06.2021  з 18:58 до 14:55 Л ТП-227 гроза, падіння дерева с. Переяславське 16.06.2021  з 13:52 до 18:10 Л ТП-227 злива, гроза с. Переяславське 25.06.2021.  з 16:04 до 26.06.21 13:12 Л ТП-227 злива, гроза, обриви проводів с. Переяславське 01.07.2021  з 20:10 до 20:30 Л ТП-227 буревій, гроза с. Переяславське 02.07.2021  з 9:43 до 11:51 Л ТП-227 буревій, гроза с. Переяславське 03.07.2021  з 15:19 до 20:09 ПЛ-10 кВ (кабельна вставка між опорами 144-145) злива, гроза, пошкодження лінії та кабельної вставки, що проходить вздовж лісосмуг у межах громади с. Пристроми 26.06.21 з  18:40 до 27.06.21 13:32 Л-24 "Пристроми" злива, гроза, шквальний вітер с. Пристроми 07.06.21 ТП-309 Л-1 з 17:45 до 22:25 ТП-10/0,4кВ пориви вітру с. Пристроми 27.06.21. ТП-236 Л-2 з 17:49 до 21:55 ТП-10/0,4кВ злива, гроза с. Пристроми 27.06.21. 14:39 до 21:43 ТП-676, ПК-10 пошкодження обладнання (перегорання запобіжника) Також у ДТЕК говорять, що здебільшого причинами відключень є насадження вздовж ліній електропередач.  "Під час сильних дощів, гроз та буревіїв падають дерева та гілки, які обривають лінії електропередач. Щороку ДТЕК Київські регіональні електромережі розчищає понад 3000 км повітряних трас у Київській області. В плані цього року розчистити ще 3500 км. Але цього недостатньо, адже відповідно до законодавства (ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.5 "Правил охорони електричних мереж", п 5.5  "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України") оператор системи розподілу розчищає зелені насадження лише в охоронній зоні поблизу повітряних ліній електропередач напругою 10 кВ і вище", – йдеться у відповіді на запит.  І додають, що виконувати такі роботи з обрізання дерев за межами охоронної зони, а також зелені насадження поблизу ліній електропередач 0,4 кВ, мають саме власники земельних ділянок чи місцева влада.  "Лінія електропередач від селища Козлів до селища Переяславське проходять через лісосмугу, де зростають високі дерева поза межами охоронної зони ліній електропередач. У випадку негоди такі дерева є потенційною загрозою безпеки енергопостачанню. Як зазначалося вище, обрізати такі дерева має місцева влада", – зауважено у документі.  Потужності Також KV поцікавилась станом електромереж громади та їхньою резервною потужністю.  І, за інформацією ДТЕК, село Переяславське одержує енергопостачання з підстанції 110/10 кВ "Ново-Жовтнева", яка завантажена на 20% в нормальному режимі роботи та на 33% – в ремонтному (відключення одного з двох трансформаторів для планового або аварійного обслуговування).  Так, село Пристроми живиться від підстанції 35/10 "Пристромська", яка завантажена у нормальному режимі роботи на 23% та на 40% – в ремонтному. "Найближчим часом навантаження на лінії електропередач (видані технічні умови на приєднання), які живлять вищезазначені селища, може зрости до 180 кВт. Навіть з урахуванням перспективного навантаження клієнти компанії у Студениківській громаді не відчують дефіциту потужності", – йдеться у відповіді на запит. Також в ДТЕК зауважили, що у квітні вони завершили реконструкцію підстанції "Ново-Жовтнева". На об’єкті встановили нову комірку 10 кВ, яка дозволила приєднати до підстанції електроустановки підприємства "Нива Переяславщини" потужністю 320 кВт, нові дугогасні реактори, що підвищили надійність енергопостачання усіх клієнтів, які живляться від підстанції тощо. Загалом ДТЕК повідомляє, що інвестував у модернізацію електромереж Бориспільського району 13,5 млн гривень у 2020 році та 51,5 млн гривень -  у 2021 році. У планах на 2022 рік – збільшити інвестиції у мережі району до 105,5 млн гривень. Цьогоріч компанія планує капітально відремонтувати або реконструювати 550 км ліній електропередач та 330 трансформаторних підстанцій 0,4-10 кВ. І зазначають, що завдяки збільшенню інвестицій у мережу району, в тому числі й у межах Студениківської громади, за два роки знизився час тривалості аварійних відключень домогосподарств з 5-8 до 2-4 годин в рік на кожного клієнта. Також зменшується й час на відновлення енергопостачання з 5-4 до 1-2 годин в рік. План дій Також у ДТЕК KV роз’яснили, куди можуть звертатися жителі області для вирішення проблем у разі подібних відключень чи аварійних ситуацій. Так, переглянути планові відключення або повідомити про аварію жителі можуть дистанційно у зручний спосіб: через мобільний додаток "Мережі онлайн" (додаток доступний в AppStore та Google Play Market), чат-бот у Viber і Telegram або через приватні повідомлення на сторінці ДТЕК Київські регіональні електромережі у Facebook. Для тих, хто не має можливості скористатися онлайн-каналами комунікацій, у кол-центрі ДТЕК діє чотири номери телефонів: (044) 459-07-40; (099) 495-70-40 (Vodafone); (093) 495-70-40 (Lifecell); (067) 495-70-40 (Київстар).  У телефонному режимі можна проконсультуватися з будь-яких питань щодо електрозабезпечення. Також дізнатися про графік планових або аварійних відключень світла можна на офіційному сайті у розділі "Немає електроенергії?".  "Сьогодні дуже важливо проводити інформаційну роботу, адже більшість мешканців не знають планове чи непланове це відключення. А цю інформацію, навіть, на 10 днів наперед можливо одержати на сайті. А у додатку прослідкувати за власною адресою прослідкувати причини відключень. Якщо лінія не працює, диспетчер вносить ці дані в базу і вони упродовж 15 хв автоматично висвічуються на сайті. І якщо споживач не знайшов себе ані на сайті, ані у додатку, то обов’язково необхідно передавати заявку і сповістити проблему", – зауважили в прес-службі.  Нагадаємо, що у березні частина міста Ірпінь опинилися під загрозою залишитися без світла через борги. Скандал виник через використання електричних мереж та борг за розподіл електроенергії в понад 1,7 млн гривень. Під звинувачення в рейдерстві та укладанні фіктивних угод з продажу електроенергії за завищеними цінами потрапили навіть “ДТЕК Київські регіональні мережі”. Енергетики звинувачення відкидають і запевняють: діють в рамках закону. І, якщо багатомільйонний борг не буде погашено, вимушені будуть припинити постачання світла до сотень осель.  Читайте: Під напругою: в Ірпені розгорівся скандал через електропостачання Фото: колаж KVКиевVласть

Київська облдержадміністрація продовжує оновлювати ліцензії на надання освітніх послуг дитсадкам та школам Київщини. Право навчати і виховувати дітей цього разу одержали і сім приватних освітніх закладів. Загалом обласна влада ліцензувала освітні послуги закладам у п’яти районах області. Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав низку розпоряджень щодо впровадження загальної середньої освіти на Київщині комунальним та приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Комунальні У Бучанському районі на території Ірпінської громади дошкільною освітою 150 осіб охопить ясла-садок №10 "Знайко" Ірпінської міськради. Заклад розташований у центрі Ірпінської громади – місті Ірпінь по вулиці Курортна, 9, і згідно із рішенням Ірпінської міської ради, був створений у липні 2019 року. На сайті інформаційної системи управління освітою області повідомляється, що потужність закладу розрахована на 140 осіб, і нині тут виховується 124 дітей. Керує установою – Олена Кушнарьова. У Білоцерківському районі без проходження процедури ліцензування 41 одна ліцензія дісталася 10 школам та чотирьом дитсадкам Узинської громади. Загалом у громаді зможуть одержати дошкільну освіту 417 дітей, а шкільна мережа розрахована на 4 472 учнів. По три ліцензії на початкову, базову та профільну освіти мають опорний заклад №1 І-ІІІ ступенів, Узинська гімназія, школа №2 І-ІІІ ступенів та Острійківська школа І-ІІІ ступенів. Решта одержали по три базові ліцензії та четверту – на дошкілля, або мають лише І-ІІ ступені.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Погребівська гімназія Васильківської міськради (Васильківська громада) Обухівського району має три ліцензії. Погребівська гімназія – заклад загальної середньої освіти, що має у своїй структурі дошкільний підрозділ, початкову школу (1-4 класи) та гімназію (5-9 класи). Тож і ліцензії одержав відповідні: на початкову освіту з обсягом в 120 осіб, базову – 150 осіб та дошкільну – 40 осіб. Гімназія розташована у селі Погреби по вулиці Центральна, 14 і керує установою спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист Віталій Красніков. На фото: Погребівська гімназія Приватні У Бучанському районі три ліцензії на провадження освітньої діяльності одержав приватний заклад – Коцюбинська приватна гімназія "Атлант Ван Скул". Заклад функціонує у Коцюбинській громаді за адресою: вулиця Доківська, 14-А і планує охопити загальною середньою освітою таку кількість дітей: початковою – 300 осіб, базовою – 200 осіб та дошкільною – 50 осіб. Про гімназію "Атлант Ван Скул" відомо, згідно з даними аналітсистеми YouControl, що ТОВ було зареєстроване у березні цього року. Його статутний капітал складає 50 тис. гривень, а керує ним киянка Алла Душкіна, яка також є членом Жіночого руху "За Майбутнє" і балотувалася восени до Київської міськради. Власницею же навчального закладу є також киянка Ольга Климець.  Крім того, Климець є співвласницею ще вісьмох компаній. Наприклад, із надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна (ТОВ "Фірма Фаундленд" та ТОВ "Енкі Кепітал"), управління нерухомим майном за винагороду (ТОВ "ЮФ "Гарантія та захист" та ТОВ "Енріч"), будівництва житлових і нежитлових будівель (ТОВ "БК "Євромонтажбуд"), будівництва споруд електропостачання (ТОВ "Атлант-Інженіринг"), комплексне обслуговування об'єктів (ОК "СТ "Пірамида" та ОК "Садівниче товариство "Скіфська долина", Одеська область).  Більшість із цих ТОВ та їх власників включені в "Атлант" (одна з найстаріших будівельних компаній на ринку, яка представлена і в Коцюбинському). Будівельна ж компанія, зокрема, входить до групи компаній "Олімп", яку очолює народний депутат 5-6 скликань Павло Климець. На фото: Коцюбинська приватна гімназія Atlant One School У самій же школі пропонують навчання за трьома освітніми програмами: НУШ, "Інтелект України" та "На крилах успіху". Заклад розташований на закритій території, а в класах групи до 15 осіб. Навчатимують тут і англійській, є творчі та спортивні студії, при закладі діє дитсадок "Білченя". І як повідомляла раніше KV, заклад також нещодавно одержав ліцензію у сфері дошкільної освіти. Читайте: КОДА ліцензувала діяльність 44 шкіл та десяти дитсадків Київщини У Бучі (Бучанська громада) по вулиці Кожедуба Івана, 3 планує займатися вихованням 20 дітей фізична-особа підприємець Ірина Коломієць. Як підприємець, вона зареєстрована у місті Бровари у червні 2016 року. І в основному сфера її діяльності пов’язана із дошкільною освітою, серед іншого – торгівля, надання послуг. Низка ліцензій відійшла до навчальних закладів Вишневої громади. Серед них  два заклади з назвою приватний ліцей "Нест Екедемі". Обидва розташовані в селі Крюківщина  по вулиці Богуна Івана, 1 та по вулиці Освіти, 6. Їм КОДА погодила шість ліцензій з однаковими обсягами для кожного: 100 осіб (початкова освіта), 60 осіб (базова) та 40 осіб (профільна). По вулиці Богуна Івана гімназія зареєстрована як приватний заклад лише два місяці тому, а по вулиці Освіти як ТОВ ще у квітні 2017 року. Обидва належать Ярославі Діб і мають однаковий статутний капітал у розмірі 200 тис. гривень.  На сайті Академії зауважено, що тут здійснюють навчання за декількома методиками. Серед них державний освітній стандарт НУШ, елементи програми "Росток" і “Інтелект України", PYP (IB World) – програма для початкової школи, СЕНО – програма соціально-емоційного і морального виховання, екологічне виховання тощо. Крім того, при закладах діють 15 студій. Вартість навчання коштуватиме тут від 14,5 тис. гривень в місяць зі вступним внеском у розмірі 9 тис. гривень, а середня школа від 15,5 гривень на місяць. Внесок становить вже 10 тис. гривень. При закладі також надають і дошкільну освіту. Також в Крюківщині по вулиці Одеська, 23 мешканці громади можуть віддати на виховання 46 дітей фізичній особі-підприємцю Ірині Мельніченко. Підприємиця, як ФОП, зареєстрована в Обухові нещодавно – у липні минулого року. І її діяльність в основному пов'язана з освітою.  У Вишгородському районі повторно звернувся до КОДА і з рештою одержав ліцензію у дошкільній сфері з обсягом на 30 осіб приватний заклад дошкільної освіти "Смартіс" для філії ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Смартіс", що діє у Вишгороді по вулиці Ватутіна, 111. KV вже повідомляла, що основний підрозділ "Смартіс" розташований у Києві на Оболонському масиві і ліцензію на дошкільну освіту здобув ще у вересні 2020 року.  Це, загалом, приватний дитсадок з авторською програмою, що спрямована на різносторонній розвиток дітей від 1,5 до 6 років. Тут використовують методики М. Зайцева, Г. Домана, М. Монтессорі, ментальної арифметики та Вальдорфської системи.  В Обухівському районі надаватимуть також дошкільну освіту ТОВ "Плейрум". Йому погодили обсяги на 60 осіб. Цей навчальний заклад заснований у жовтні 2020 року у селищі Козин (Козинська громада) за адресою: вулиця Київська, 170. Саме ж ТОВ зареєстроване у Києві на двох власників – Олесю Божко та Катерину Мартинову. Розмір статутного капіталу складає тут 10 тис. гривень, а керує ТОВ Марина Семишкурна.  Божко ж, крім дитячих клубів Playroom, які розміщені також і в столиці, є власницею навчального закладу "Школа Атлантика" та співзасновницею низки громадських організацій.  Playroom kids club у Козині – англомовний дитячий садок, в якому заняття переважно ведуться англійською мовою. Викладають як носії мови, так і українські викладачі, які працюють за сучасними європейськими та американськими методиками. Крім садочка, тут діють мовні клуби, творчі, кулірнарні та танцювальні  гуртки тощо. Вартість перебування у такому закладі складає від 20 до 22 тис. за тиждень, і це не враховуючи реєстраційного внеску у розмірі 22 тис. гривень.  На фото: Дитячий клуб Playroom в Koзині Ще три ліцензії відійшло до Бориспільського району, а саме: ТОВ "Бориспільський приватний ліцей "Ліга М". Заклад надаватиме початкову освіту з ліцензованим обсягом 100 осіб, базову -  75 осіб та профільну – 45 осіб у селі Чубинське по вулиці Калнишевського Петра, 4. Ліцей створений нещодавно – 12 травня цього року. Його заснували киянки Надія Шиманська та Людмила Сєдова зі статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень.  Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, до 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це -  обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону. Читайте: Профілізація: на Київщині сім вищих навчальних закладів надаватимуть профільну освіту Схвалено 20 ліцензій і державним професійним та технічним ліцеям столичного регіону також в сфері профільної освіти. Здобути повну загальну середню освіту та водночас професійні навички на Київщині тепер можливо на базі 17 тергромад.  Читайте: Профілізація: на Київщині ліцензували діяльність ще 20 профліцеїв Київська ОДА також оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання * Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 10 "Знайко" Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 43700572).  ** ТОВ "Коцюбинська приватна гімназія "Атлант Ван Скул" (код ЄДРПОУ: 43943500).  *** ТОВ "Приватний заклад дошкільної освіти "Смартіс" для філії ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Смартіс".  **** Приватний заклад "Приватний ліцей "Нест Екедемі" Київської області (код ЄДРПОУ: 44194409). ТОВ "Приватний Ліцей "Нест Екедемі" Київської області” (код ЄДРПОУ: 41282261). ***** ФОП Мельніченко Ірині Миколаївні (реєстраційний номер: 3315516662). ******  ФОП  Коломієць Ірині Миколаївні (реєстраційний номер: 3022601569). ******* ТОВ "Плейрум" (код ЄДРПОУ: 43851236). ******* ТОВ "Бориспільський приватний ліцей "Ліга М" (код ЄДРПОУ: 44270494). Фото: колаж KVКиевVласть

Починаючи з 2022 року, набирає чинності ДСТУ 8747, що означає відмову Служб автомобільних доріг у всіх нових дорожніх проєктах від практики поточного середнього ремонту. Таким чином, із наступного року на дорогах проходитимуть два типи ремонтів: капітальний і поточний. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби "Укравтодор" у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як зазначається, суттєва частка дорожньої мережі була побудована ще в радянські часи, ці автошляхи не розраховані на сучасні транспортні навантаження. “З 2008-го, коли змінилися будівельні норми, мережа доріг не відновлювалася масово капітальним ремонтом. Замість нього широко застосовувався поточний середній ремонт. Якщо норматив від капітального ремонту вимагає обов’язкове укріплення основи дороги, то при поточному середньому це рішення залишається за замовником”, – пояснили в Укравтодорі. Зі стартом програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” у 2020 році Укравтодор посилив контроль за об’єктами поточного середнього ремонту – понад 80% об’єктів були наближені за своєю структурою до капітального ремонту. Зокрема, кожен проєкт поточного середнього ремонту проходив Секцію 5 “Проєктування автомобільних доріг та мостів” Науково-технічної ради ДП “ДерждорНДІ”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Агентстві навели результати дослідження ініціативи CoST Ukraine, яке встановило, що низка автошляхів, які нещодавно були відновлені або на той момент перебували в роботі, вже мають дефекти – тріщини, колійність і вибоїни. Служби автомобільних доріг у цих областях зобов’язали підрядників ліквідувати за свій кошт виявлені пошкодження у межах гарантійного обслуговування, а якщо ділянка ще не здана у експлуатацію — терміново виправити виявлені недоліки. Переважна більшість об’єктів, де виявлено дефекти, оновлювались за старими проєктами поточного середнього ремонту, які не передбачали  укріплення дорожньої основи та посилення несної здатності дороги. “Ми вдячні ініціативі CoST за проведене обстеження, адже воно вкотре показало, що практика поточного середнього ремонту себе вичерпала. Зокрема і через те, що усі дорожні проєкти “Великого будівництва” з початку 2020 року максимально наближені до рівня капітального ремонту. Суспільний контроль, взаємодія влади та громадськості є ефективним способом покращення якості робіт”, – йдеться в пості Укравтодору. Нагадаємо, раніше заступник голови Офісу президента, координатор “Великого будівництва” Кирило Тимошенко заявив, що за 2021 рік будуть побудовані та відновлені рекордні 6500 км автодоріг та 245 штучних споруд.Читайте: Шар асфальту під час “Великого будівництва” доріг неможливо зменшити навіть на міліметр – Тимошенко Фото: Укравтодор КиевVласть

Багато хто каже, що інформаційна бульбашка – це щось погане, нібито бути всередині неї означає бути в інтелектуальній ізоляції. Можливо, й так, але з іншого боку – хіба це погано: знайти комфортне для себе середовище, де можна відпочити від повсякденних турбот? Соцмережі, відеохостинги та веб-сайти керуються алгоритмами користувачів, лайками й репостами, а також частими пошуковими запитами. У більшості випадків відвідувач, наприклад, Інстаграму сам обирає контент для споживання – він підписується на друзів, блогерів, фан-сторінки за улюбленими серіалами, акторів та співаків, які йому цікаві тощо. Але що можна сказати про відносно новий застосунок ТікТок? Думки щодо нього дуже суперечливі! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  TikTok – це соціальна мережа, створена у 2016 році китайською компанією ByteDance з метою розповсюдження музичного відео-контенту. Спочатку TikTok, об’єднаний із платформою musical.ly, сприймався як чергова соціальна мережа для публікування безглуздих відео під музику з яскравими спецефектами, масками та переходами. Однак, згодом цей застосунок набув популярності у багатьох країнах світу. Для когось додаток став джерелом якісного контенту, а для когось – способом заробітку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Незважаючи на спочатку негативну репутацію, TikTok лише за декілька років трансформувався у зручну платформу, яка вражає аудиторію з різних куточків Землі різноманіттям цікавих відеороликів: хтось любить дивитися кумедні короткі скетчі про життєві ситуації, хтось знімає довгі інформативні ролики для освічення важливих соціальних питань, хтось повторює нашумілі тренди, а хтось ділиться процесом своєї творчості на камеру. 15, 30, 60 секунд – будь-хто може знайти для себе вдалий формат і вдалу тему. Головне – це залетіти у рекомендації. For you page – запорука успіху будь-якого тіктокера. Здавалося б, платформа розвивається й контенту ніколи не бракує. Що може піти не так? Все дуже просто: у кожної соціальної мережі є свої хейтери. Як працюють алгоритми TikTokу, ніхто не знає. Не існує однієї правильної формули успіху – все вирішує щаслива випадковість: потрапиш “у рек” чи не потрапиш? Однак, для звичайного глядача все набагато простіше: він гортає стрічку рекомендацій, ставить “лайки” на відео, які йому сподобалися, і шляхом хитрих або не дуже розрахунків TikTok розуміє, який контент рекомендувати споживачу у майбутньому. Нічого не нагадує? Так, славнозвісна інформаційна бульбашка, в яку ми потрапляємо, самі того не помічаючи. Відкриваючи TikTok уперше, ми бачимо какофонію із різноманітних відео: дивні танці під дивну музику, смішні, або навпаки, безглузді тренди, чудові малюнки невідомих художників, застарілі пранки, естетичні відео тощо, тощо, тощо. Спочатку це викликає сумніви та невдоволення: як серед цієї мішанини виділити для себе щось дійсно варте уваги? Головна особливість і в той же час Ахілесова п’ята TikTokу – це початкові рекомендації для нових користувачів. Упродовж перших кількох днів користування споживач повинен сам побудувати для себе затишне середовище, лайкаючи лише ті відео, які йому подобаються, та ігноруючи усе, що він вважає сміттям. Але саме ця особливість відлякує потенційних юзерів – ніхто не хоче надувати свою інформаційну бульбашку, копирсаючись у безглуздих відеороликах. І все ж, немає сенсу заперечувати, що у 2021 році TikTok перебуває на піці своєї популярності, й усі упередження щодо цього застосунку поступово зникають. Діти, підлітки та дорослі знаходять там для себе прихисток, друзів за інтересами, можливість насолодитися індивідуальними рекомендаціями і навіть побудувати кар’єру на фаст-контенті – чому б і ні, власне? Хочеш – роби дуети із відомими блогерами; хочеш – зніми короткий етюд із професійною акторською грою; хочеш – вигадай танець під вірусну пісню та набери мільйони переглядів… Звісно, усюди є підводне каміння – швидка популярність може обернутися швидким провалом, а одне неправильне слово може призвести до блокування відеоролику та “тіньового бану” акаунту – від цього, на жаль, нікуди не можна подітися. Однак, де з одного боку ризики, хейт і можливі розчарування, з іншого – можливість знайти підтримку в лояльної аудиторії та поділитися творчістю. Напевно, одна з негативних інформаційних бульбашок нашого суспільства – це скептицизм та постійна недовіра. Перебуваючи у колі однодумців, які вважають інновації чимось дурним або навіть небезпечним, людина сама створює для себе бар’єр і втрачає можливість розширювати кругозір. Так, кожен має право на власну думку і на власну “інформаційну бульбашку”. Але ця бульбашка має постійно розширюватися, інакше її господар залишатиметься обмеженим та відрізаним від світу. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  КиевVласть

Управление пассажирских перевозок Киевской ОГА предложило пересмотреть ряд договоров с областными перевозчиками. Так, были перезаключены договоры с тремя операторами по пяти маршрутам. Также с одним из маршрутчиков, работавшим на трех направлениях, договоры расторгли. Об этом KV стало известно из распоряжений главы Киевской ОГА Василия Володина №№ 300, 301 и 307. Согласно первому документу, КОГА автоматически продлила на пять лет договоры с перевозчиками на 5 маршрутах: ЧП “Мережа-Авто” – маршрут № 830 "Богуслав АС – Тараща АС”; ЧП “Центурион Плюс” – маршрут село Рубченки – Киев АС “Южная” (рейсы №№ 3031/3032, 4161/4162); ЧП “А.Т.Н.” – маршруты № 788 "Калиновка – Киев АС Дарница”,  № 716 "Вишневое (ж/д ст. Жуляны) – Киев АС "Дачная", № 720 "Боярка (пл. Ленина) – Киев АС "Киев". Вторым документом расторгается договор об организации пассажирских перевозок с ЧП “А.Т.Н.” по двум маршрутам: "Ковалевка ‒ Киев АС “Южная” (рейсы 5081/5082, 5083/5084, 5085/5086, 5077/5078, 5079/5080, 5075/5076), и № 778 "Яблуновка – Киев АС "Дачная". И последним из трех распоряжений с этим же предприятием расторгается договор по маршруту № 848 “Софиевская Борщаговка (ЖК "София Киевская”) – Киев АС “Южная”. Согласно данным аналитической системы YouControl, ЧП “А.Т.Н.” (*) зарегистрировано в 1999 году и находится в Киеве. Его учредителями являются винничанин Андрей Поповиченко и киевлянка Наталья Руденко, а также польское ООО URMTEC, доля которого – 52%. Нынешний руководитель предприятия – Артем Головатый. Уставной капитал ЧП составляет всего 5000 гривен, а его выручка за 2017 год – до 9,5 млн гривен. ЧП “Мережа-авто” зарегистрировано в 2008 году в городе Богуслав, его учредители – Михаил Лобуренко и Владимир Орденко, нынешний руководитель – Юрий Савченко. Уставной фонд предприятия – 3 млн гривен.  ЧП “Центурион Плюс” основано в 2008 году в селе Бука Сквирского района с уставным капиталом в 284,8 тыс. гривен. Основатель – Светлана Скрыпа, конечный бенефициар и нынешний директор – Василий Скрыпа, депутат Киевского областного совета прошлого созыва (фракция Блок Петра Порошенко “Солидарность”). Напомним, управление пассажирских перевозок Киевской ОГА появилось в результате переформатирования структурных подразделений облгосадминистрации, заменив собой управление инфраструктуры. Читайте: Операція Оптимізація: губернатор Володін реформував адміністрацію Київщини  Фото: “Автобусный транспорт”КиевVласть