З мапи Київщини незабаром зникне Кагарлицький район. Комунальне майно ради та адміністрації вже розподілили між Кагарлицькою та Ржищівською громадами. Єдиним, що виявилося не під силу новоствореному Обухівському району в процесах реорганізації – оплатити подальше утримання національного музею-меморіального комплексу "Букринський плацдарм". Фінансування історичного об’єкту райрада змушена перекласти на плечі обласної влади.
Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Кагарлицького району шляхом його приєднання до новоутвореного Обухівського.
Рішення про старт реорганізації Кагарлицької районної ради Обухівська райрада прийняла ще 17 грудня 2020 року. Згодом затвердила рішення "Про затвердження звіту про виконання районного бюджету Кагарлицького району Київської області за 2020 рік".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кагарлицький район
Як розповів KV заступник голови Кагарлицької міської громади та ексголова Кагарлицької райради Іван Семцов, все майно район вже передав, але ще не всі громади встигли прийняти на себе і документально оформили ці об’єкти.
"Ці процеси ще тривають, адже сама процедура відбирає достатньо часу і бухгалтерія фізично просто не встигає, роботи дуже багато. Все майно, що було на балансі районної ради, депутати минулого скликання проголосували і передали місту ще до її об’єднання, аби не затримувати роботу і бути впевненими, що все майно таки відійде громаді. Адже на той час не було зрозумілим, яким чином буде формуватися нова адміністративна структура. Також передали до Ржищева комунальні об’єкти, які перебували на території сіл, що увійшли до складу громади.
Всі працівники районної ради працевлаштовані. Один працівник пішов на заслужений відпочинок, бухгалтер перейшов до Обухівської районної ради, решта – до Кагарлицької громади. Загалом у штаті працювало сім осіб, але це не враховуючи охоронців, прибиральниць, чотирьох охоронців, коменданта. Рада мала два великих адмінприміщення з оформленими ділянками під них, які також відійшли до Кагарлика. На балансі районної ради було 16 комунальних підприємств, архівне комунальне підприємство, їх також вже передали. Уже закриті всі рахунки і відбулася реєстрація про припинення діяльності ради. Вже понад місяць, як старости вже навіть одержали нові печатки та штампи", – розповів Семцов.
За його словами, сама процедура реорганізації, ймовірно, триватиме ще місяця два, а ось налагодження всіх відносин та самої роботи, напевно, затягнеться ще до кінця року. Наразі вже залишилися лише формальні та паперові процеси, завершується документна робота з передачі архівів тощо.
"Надалі необхідно буде вивчати штат, можливо, здійснити оптимізацію. Ще залишається дуже багато проблем. Найбільша, з якою ми зіштовхнулися, це продовження дії договорів на постачання газу, електроенергії, опалення, які завершилися під час реорганізації. Не було печаток, а тендерна процедура триває не один місяць. Держава же не передбачила виникнення подібних ситуацій і вихід із них. Доводилося домовлятися зі старими постачальниками, доки тривали аукціони та закупівлі" – зауважив він.
Ржищівська громада
Голова Ржищівської міської громади Крістіна Чорненька підтвердила KV, що у них не виникло проблем під час прийняття районного майна на свій баланс, ще більше – громада вже одержала досвід проходження таких процедур ще у 2018 році.
"Громада створювалася в два етапи, тож ми вже маємо досвід передачі майна. Адже до громади входять території двох районів – Миронівського та Кагарлицького. Зараз ця робота ще в процесі, представники комісій працюють і жодних питань чи непорозумінь з цього приводу не виникало. Громада вже майже все прийняла на свій баланс з Кагарлицького району, все майно пройшло інвентаризацію, швидко пройшли процедури, що стосувалися діяльності сільських рад. З питань району взагалі залишилася лише культура. Загалом це – соціальні об’єкти та медицини, культури, освіти. Всі працівники цих сфер працевлаштовані і працюють в структурі громади. Ржищів – місто обласного значення, тож у нас вже були створені необхідні структури та підрозділи, управління, центра надання адмінпослуг, тож в прийняті додаткових працівників, наприклад, з адміністрації не виникало потреби. Звичайно, що ми прийняли до себе працівників сільських рад, а саме: старост, підсобних працівників, крім бухгалтерів, адже у громаді вже працює централізована бухгалтерія. Загалом всі процеси з реорганізації ради мають завершити до першого липня, але, я думаю, що за квітень ми закриємо всі ці питання. Все це вже заплановано сесійно", – розповіла голова громади.
Кагарлицька РДА
За даними місцевого видання Кагарлик.City, 4 лютого одержали розрахунки і офіційно звільнили з роботи і працівників Кагарлицької райдержадміністрації. Голова Кагарлицької РДА Ігор Будюк, згідно з Указом Президента, був звільнений з посади 29 березня.
Більшості держслужбовців РДА були запропоновані відповідні посади у Кагарлицькій громаді, куди поступово переходять у підпорядкування відділи культури, освіти, фінуправління тощо. Загалом внаслідок реорганізації були звільнені також 17 працівників соцуправління, , 15 мають зберегти своє місце роботи вже в новоствореній Обухівській РДА. Ще два фахівці управління перейшли в міський ЦНАП. Всі соціальні виплати має також здійснювати Обухівське управління соцзахисту.
Обухівський район
Як розповів KV голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, усе майно району вже передане до громад. Цими процесами займалася ще Кагарлицька райрада попереднього скликання, яка і приймала відповідні рішення. Наразі відкритим залишається лише питання по меморіалу "Букринський плацдарм". Його щорічне утримання коштувало району більш двох мільйонів гривень.
Нагадаємо, що "Букринський плацдарм" має статус національного музею-меморіального комплексу. Музей розташований на території села Балико-Щучинка на схилах правого берега Дніпра. Саме тут, у роки Другої світової війни, відбулися запеклі бої при форсуванні Дніпра. Плацдарм сягав 11 км по фронту та до 6 км в глибину. Сьогодні комплекс складається із ансамблю пам'ятників. Задля його належного фінансування, громадськістю вже неодноразово ставилося питання про передачу музею до загальнодержавної власності.
"Ми не можемо фінансувати цей об'єкт, оскільки це не передбачено бюджетним кодексом. Була розмова із областю, щоб вони забрали на свій баланс (відповідне рішення про звернення до обласної ради було прийняте ще 28 січня – примітка ред). Але це залежатиме від рішення обласних депутатів. На балансі райради також було ще одне недієве КП – "Реєстраційне агенство".
З районного ж бюджету до новоутвореної ради перейшло всього 15 тисяч гривень. Це найменша сума з-поміж решти реорганізованих рад, що говорить про високі показники в роботі райради. Наприклад, обсяги вільного залишку бюджетних коштів за минулий рік у Миронівської райради склали 4 млн гривень, Богуславської – 900 тис. гривень, Обухівської – 15 млн гривень. У рамках законодавства, всім працівникам ради виплачена необхідна заробітна платня та компенсації. Так, виникали певні питання з цього приводу, але вони стосувалися виключно законодавчих недоопрацювань на вищому рівні та роботи самої казначейської служби. Зі свого боку, ми запропонували різні варіації вирішення цієї ситуації. Ліквідаційна комісія ще працює – проблем наразі не виникає", – розповів Карманов.
Кагарличчина – вважалася одним із давніх та аграрно міцних районів Київщини. Кагарлицький район з адмінцентром у місті Кагарлик був створений в 1923 році і займав площу в 926 кв. км з населення в 33 890 осіб. До складу території району входило 30 сільських рад, які об'єднували 50 населених пунктів і підпорядковувались Кагарлицькій районній раді.
Восени район розділився на дві громади, Кагалицьку та Ржищівську. Кагарлицька громада була утворена із 26 рад, до яких увійшли 23 населених пункти. А саме: Кагарлицька міська та Бендюгівська, Буртівська, Горохівська, Горохуватська, Демівщинська, Зеленоярська, Зікрачівська, Кадомська, Леонівська, Липовецька, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Переселенська, Расавська, Слобідська, Ставівська, Сущанська, Халчанська, Черняхівська, Шпендівська, Шубівська сільські ради. Населення громади на площі 873,6 кв. км в складає 32185 осіб.
До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднанні ще у серпні 2018 року. Також за Перспективним планом до тергромади восени приєдналися ще Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району. Загальна територія ОТГ охоплює площу в 19 683,004 тис. га з населенням більше 10 тис. осіб.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Фото: колаж KV
КиевVласть
Частину міста Ірпеня можуть знеструмити через борги. Це – наслідок скандалу, що виник через використання електричних мереж та борг за розподіл електроенергії в понад 1,7 млн гривень. Під звинувачення в рейдерстві та укладанні фіктивних угод з продажу електроенергії за завищеними цінами потрапили навіть “ДТЕК Київські регіональні мережі”. Енергетики звинувачення відкидають і запевняють: діють в рамках закону. І, якщо багатомільйонний борг не буде погашено, вимушені будуть припинити постачання світла до сотень осель.
Від імені компанії ПП "Білдгрупменеджмент" був опублікований у Facebook відкритий лист до керівника ДТЕК Київські регіональні електромережі Віталія Шайди. У ньому заявляється про змову та ймовірне укладання фіктивних угод співробітниками компанії ДТЕК з ірпінчанином Олексієм Пєшим.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Як представник компанії ПП "Білдгрупменеджмент", звертаюся до вас з проханням максимальної співпраці та взаємодопомоги у вирішенні проблеми рейдерського захоплення електромереж в місті Ірпінь, адже нами був виявлений факт неправомірної змови представників компанії ДТЕК Київські регіональні електромережі та Пєшого Олексія", – пише у листі представниця “Білдгрупменеджмент" Євгенія Ростолопа.
Ростолопа у листі звинувачує Олексія Пєшого (сина Ірпінського забудовника Валерія Пєшого – прим. ред.), який представляє інтереси ТОВ "Фреш ЛТД", що він ніби-то продає населенню електроенергію за завищеними цінами, прикриваючись іменем ДТЕК.
"Пєший Олексій систематично втручається в роботу мережі, підключаючи нові будинки, та відключаючи тих, хто не погоджується з його ціновою політикою, від чого потерпають сотні людей", – зауважує вона у зверненні.
Також у зверненні говориться, що підприємство "Білдгрупменеджмент" неодноразово зверталося з цією проблемою до керівництва ДТЕК, але безрезультатно.
"Ми неодноразово зверталися до вашої компанії з проханням розглянути дане питання, але на жаль, так і не отримали від вас жодної відповіді. Ми усвідомлюємо, що карантинні норми впливають на роботу вашої компанії, але наполегливо просимо розглянути всі наші звернення та надати відповідь, яка чітко відображатиме позицію компанії ДТЕК "Київські регіональні електромережі", – додала вона.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Історія скандалу
В офіційному зверненні компанії йдеться про те, що ПП "Білдгрупменеджмент" одержало лист від ДТЕК, у якому зауважено, що ПП заборгувало компанії електромереж понад 1,7 млн гривень, згідно із Договором поруки від 3 серпня 2020 року.
Договір було укладеного між кредитором ПрАТ "Київобленерго", боржником "Білдгрупменеджмент" та поручителем ТОВ "Фреш ЛТД". У разі несплати зобов’язань – об’єкти ПП відключать від постачання електрики.
Проте, за словами представника “Білдгрупменеджмент”, керівництво компанії не знало про існування подібної угоди. За їх версією, фінансово-господарська діяльність здійснювалася під керівництвом Валерія Пєшого, який мав довірчі відносини із власницею компанії Катериною Панчук. Сам же Пєший працював разом із сином, Олексієм Пєшим.
Пояснюється, що спершу конфлікт виник на грунті електропідстанцій, що живлять багатоповерхівки у Ірпені і реконструкцію більшої частини з яких профінансувало саме "Білдгрупменеджмент", а одну з них – ТОВ "Євразіябуд Трейд". Та в липні 2020 року родина Пєших заблокувала вхід до підстанцій та майна підприємства. Справа щодо несанкціонованого використання електричних мереж, зазначають в документі, зрештою дійшла до суду.
У документі також зауважено, що не зважаючи на те, що досудове розслідування і досі триває, Пєші продовжують незаконно звертатись від імені "Білдгрупменеджмент" до різних органів та установ. Керівництво ПП впевнене, підписи та печатки їхньої компанії були підроблені, за фактом чого також було порушено кримінальне провадження.
Компанія наголошує, що неодноразово зверталася зі скаргами до ДТЕК, ПрАт "Київобленерго", наполягаючи аби погодження будь-яких документів та заяв відбувалося лише з дозволу нотаріально-посвідченої особи. Та всі звернення були проігноровані, через що і виникли підстави стверджувати, що підробка вищевказаного договору відбувалася у змові ДТЕК "Київські регіональні електромережі" із Пєшими. І цю ситуацію також вивчатиме суд.
Версія ДТЕК
У відповіді на інформаційний запит KV, оператор системи розподілу ДТЕК Київські регіональні електромережі спростував твердження про те, що укладення договору з надання послуг з розподілу електричної енергії між ПП "Білдгрупменеджмент" та ДТЕК відбувалося з порушеннями чинного законодавства, зауваживши, що воно є хибним і неаргументованим.
У листі зауважено, що наразі між Київські регіональні електромережі та ПП "Білдгрупменеджмент" діє договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Підписантом зі сторони ПП є Ростолопа. Згідно із договором, оператор має забезпечити якісне електропостачання до електромережі у власності ПП. Проте оператор, згідно законодавства, не здійснює обслуговування та управління обладнанням, що знаходиться у власності абонента. Договір також зобов’язує клієнта здійснювати своєчасну сплату за надані послуги.
"Щоб не порушувати цього обов’язку ПП "Білдгрупменеджмент" та не утворювати заборгованість за надані послуги з розподілу електроенергії, для подальших оплат у серпні 2020 року за ініціативи ПП "Білдгрупменеджмент" було укладено тристоронній договір поруки між ПрАТ "Київобленерго", нині – ДТЕК Київські регіональні електромережі, ПП "Білдгрупменеджмент" в особі його директора Мозгової О.О. та поручителя ТОВ "Фреш ЛТД" в особі О.В. Пєшого. ДТЕК Київські регіональні електромережі після перевірки права підписантів представляти інтереси компаній через публічні реєстри прийняв умови договору для вирішення ситуації з оплатами ПП "Білдгрупменеджмент". Договором поруки зафіксовано, що поручитель зобов’язується виконувати зобов’язання боржника зі сплати заборгованості перед ДТЕК Київські регіональні електромережі, що визначені Основним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Підкреслимо, договір поруки був укладений з виконанням усіх норм закону: статей 546, 553, 554 Цивільного кодексу України". – йдеться у документі.
Варто додати, що згідно зі ст. 553 ЦКУ за цим договором поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає за порушення зобов'язання боржником. Згідно зі ст. 554 ЦКУ встановлено, що у разі порушення цих зобов'язань, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Також ДТЕК порадило ПП "Білдгрупменеджмент" звернутись до правоохоронних органів для розв’язання внутрішнього конфлікту щодо використання мереж у їхній власності. Адже контроль внутрішніх мереж власника не є повноваженнями оператора.
"ТОВ "Фреш ЛТД", як поручитель, виконував свої обов’язки з оплати в повному обсязі до 1 січня 2021 року. Станом на березень 2021 року у ПП "Білдгрупменеджмент" наявна заборгованість за розподіл електроенергії у розмірі майже 1,8 млн гривень, які накопичились протягом січня-лютого 2021 року. Як основний клієнт ПП "Білдгрупменеджмент", так і поручитель ТОВ "Фреш ЛТД", припинили сплату за розподіл електроенергії. 10 березня 2021 року оператор системи розподілу завчасно (не пізніше ніж за 5 робочих днів) направив попередження про обмеження електропостачання об’єктів "Білдгрупменеджмент", починаючи з 25 березня" – йдеться у документі.
Зауважено, що попередження одержало і ТОВ "Фреш ЛТД", як поручитель. Та розуміючи занепокоєння клієнтів, компанія готова до проведення зустрічей з представниками обох сторін та сприяти врегулюванню кризової ситуації: надати необхідні документи, провести переговори. Адже в свої діяльності керується винятково чинним законодавством.
Хто є хто
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Білдгрупменеджмент" існує з жовтня 2007 року і має статутний капітал у розмірі 2,5 млн гривень. Основним напрямом діяльності вказана оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, в іншому – будівельні роботи. Нині у досьє компанії нароховуються понад 70 судових справ.
Власниками компанії є декілька бенефіціарів. А саме: Катерина Петрівна Панчук (88%), Катерина Володимирівна Панчук, Анна Сафронова та пайовій закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд "Ірпінська інвестиційна група" ТОВ "Фордон Есет Менеджмент". Уповноваженими керівниками вказані Євгенія Ростолопа та Олена Мозгова.
Анну Сафронову та Євгенію Ростолопу, у свою чергу, пов’язує ірпінський школа-дитсадок "Хеппі Ленд", з яким з 2020 року судилося ТОВ "Фреш ЛТД" через стягнення понад 514 тис. гривень за договором оренди приміщення.
Читайте: КОГА установит госнадзор над лицензиатами в сфере образования
Катерина Петрівна Панчук також є співвласницею дитсадка в Ірпені "Фортеця", капітал якого складає понад 16 млн гривень та ще низки приватних компаній. Це – будкомпанії ТОВ "КГ "Європейський стандарт", ТОВ "Інвес" та вищезгадане ТОВ "Євразіябуд Трейд" , один із засновників якого, Вадим Бородай, нині є депутатом Бучанської районної ради.
У 2014 році навколо компанії спалахнув будівельний скандал. Компанія займалася будівництвом в Ірпені великих житлових комплексів ЖК "Київський" і ЖК "Янтарний". Та як виявилося, кошти, які інвестори вклали в ці ЖК, старе керівництво вивело на будівництво іншого об’єкта – ЖК "Суворов", прикриваючись схожим ім’ям вже іншого забудовника. У цих схемах лунали імена найбільшого забудовника у місті Ігоря Вишнякова, керівника Дмитра Кирильчука і Вадима Бородая.
Будівельна ж компанія ТОВ "Фреш ЛТД" зареєстрована в Ірпені з січня 2016 року. Розмір її статутного капіталу складає понад 12,7 млн гривень. Належить вона Олексію Пєшому. Загалом у місті йому належить або він є співвласником понад 10 приватних компаній. Наприклад, у сфері будівництва ЖБК "Спільнота", постачання гарячої води ТОВ "Ірпіньтеплопостач", надання в оренду нерухомості ТОВ "Маркет Пропертіс",, ТОВ "Стандарт Білдінг", ПП "Нерухомість Ірпеня", виробництва електроенергії ТОВ "Ірпінь Электропостач", в освіті дитсадок та початкова школа "Петіт Шато", обслуговування об'єктів ТОВ "ПП обслуговуюча компанія "Наш дім". А також – виробництва безалкогольних напоїв "Комбуча Україна", адвокатське об'єднання "Космополіт", ресторан "Офшор".
У 2014 році певний відрізок часу Олексій Пєший перебував на посаді керівника ПП "Білдгрупменеджмент". І вже в інтернеті почали розміщуватися публікації, в яких невідомі приписували йому участь у нібито рейдерському захопленні майна компанії (трьох автівок). Вже й тоді відбувся і перший скандал щодо вимагання грошей від інвесторів декількох міських ЖК: містяни жалілися, що їм не реєстрували право власності на квартири і вимикали світло, нібито, за численні борги забудовника.
У ті ж роки "Білдгрупменеджмент" інвестувала понад 24 млн гривень у будівництво дитсадка "Фортеця", і відбувся скандал щодо “захоплення” штурмом закладу групою осіб. Тоді ж лунали припущення, що причетним до цієї події є ексдепутат міськради Ірпеня від і екскерівник відділу земельних ресурсів Держкомзему в Ірпені Валерій Пєший.
Не вперше родину Пєших підозрюють і підробці печаток та рішень власників підприємств. Так, в місцевих ЗМІ ширилася інформація, що під час Революції Гідності його батько, Валерій Пєший, ініціював привласнення підприємства BGM, частка якого також належала екссекретарю Ірпінської міськради від “Нових облич” Ігорю Вишнякову. Мав останній і вплив на ТОВ "Євразіябуд Трейд", говорили, що мала відношення до цієї компанії і сама Катерина Панчук. Та у стосунках бізнесменів-забудовників стався розкол і Пєший змінив керівника будівельної компанії на свого сина.
У 2015 році Валерій Пєший був кандидатом в міськраду від партії "Наш край", і втрапив у скандалі з побиттям кандидата в депутати міськради від партії "Сила людей" Інни Грищенко, яка виступила проти вирубки лісу.
Читайте: Кандидат-“застройщик“ ударил кандидата-”активистку” с маленьким ребенком на руках (видео)
Валерія Пєшого ЗМІ також називають один із учасників "дерибану" Біличанського лісу. Прокуратура звинувачувала його в перешкоджанні діям правоохоронців під час обшуків, які проводилися у зв'язку з земельними махінаціями в Ірпені.
Читайте: Ярослав Месяц с товарищем хотел раздерибанить в Ирпене 40 га земли
Як зазначало видання "Наш Київ", Валерій і Олексій Пєші – фігуранти більшості будівельних скандалів і афер на ринку нерухомості Ірпеня. Інвестори семи житлових комплексів – "Алфавіт", "Княжий двір", "Панорамний", "Панорамний-2", "Фреш сіті", "Шервуд Парк" і "Південний" – регулярно влаштовують акції протесту.
Як повідомляла KV, 26 жовтня 2018 року, між 22:00 і 23:00 в Ірпені Київської області стався замах на забудовника Валерія Пєшого. Невідомі кинули на машину, в якій був екс-депутат, запальну суміш, а потім напали на нього з ножем. В результаті забудовник потрапив в реанімацію.
Читайте: Ирпенский застройщик Валерий Пеший в реанимации после покушения
Згодом правоохоронці затримали трьох підозрюваних у замаху на ексдепутата. Крім того, у підозрюваного в замовленні зазначеного злочину при проведенні обшуку було вилучено близько мільйона доларів.
Читайте: Задержаны подозреваемые в покушении на экс-депутата горсовета Ирпеня, застройщика Валерия Пешего (фото)
Нагадаємо, що забудовник Валерій Пєший в Ірпені влітку 2020 року знеструмив один з будинків ЖК "Київський", аргументуючи це тим, що деякі з його жителів мають заборгованість зі сплати за електрику. Коли обурені мешканці будинку почали вимагати у забудовника відповісти, коли ж з'явиться електрика, він обурився присутністю при розмові місцевих журналістів і порадив жителям купувати квартири в інших будинках.
Читайте: Скандальный застройщик в Ирпене обесточил один из домов и предложил жителям покупать квартиры в других домах (видео)
* ПП "Білдгрупменеджмент" (код ЄДРПОУ: 35482152).
** ТОВ "Фреш ЛТД" (код ЄДРПОУ: 40229265).
*** ТОВ "Євразіябуд Трейд" (код ЄДРПОУ: 32740115).
Фото: колаж KVКиевVласть
Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) подготовил для рассмотрения Киевсоветом проект решения об утверждении технической документации по инвентаризации около 700 га столичных земель для участков с уже присвоенными государственными кадастровыми номерами. Эксперты возмущены – департамент уже давно должен был оформлять право коммунальной собственности на эти участки, а не повторно утверждать их “землеустройство”. Вероятно, утверждение горсоветом результатов такой “инвентаризации” поможет директору Департамента земресурсов КГГА Петру Оленичу (на коллаже) легализовать многомиллионные финансовые махинации при ее проведении. Пока таким планам департамента ничто не мешает – градостроительно-земельная комиссия Киевсовета согласовала проект решения без обсуждения.
Вскоре на заседании Киевсовета рассмотрят проект решения “Об утверждении технических документаций по землеустройству по инвентаризации земель” (от 05.01.2021 года №08/231-420/ПР).
Практически все участки, указанные в проекте решения – более 660 га, относятся к землям лесохозяйственного назначения Броварского, Дарницкого и Никольского лесничества, которые, в свою очередь, входят в КП “Дарницкое лесопарковое хозяйство”. При этом, в проекте указаны участки, которые уже зарегистрированы в Государственном земельном кадастре. Каждый из них имеет кадастровый номер – а это является основной нестыковкой, ставящей под сомнение целесообразность утверждения Киевсоветом этого проекта решения.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В проекте решения говорится, что работы по инвентаризации проводились в рамках Городской целевой программы использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы. Согласно этой программе, результатом инвентаризации должно стать формирование земельного участка (определение его площади, границ и пр.), регистрация этих данных в Госземкадастре, и в конечном итоге – оформление права коммунальной собственности на землю.
Выходит, что проектом решения №08/231-420/ПР Департамент земресурсов КГГА утверждает документацию о землеустройстве на уже сформированные и зарегистрированные в Госземкадастре 33 участка площадью около 700 га. Хотя для решения проблемы землеустройства Департаменту земельных ресурсов КГГА необходимо было уже перейти к следующему этапу – регистрации права коммунальной собственности на эти участки в Государственном реестре прав на недвижимое имущество.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Как сообщил KV адвокат Дмитрий Калько, у него возникают серьезные сомнения, что инвентаризация данных 700 га земли действительно проводилась. Ведь ранее – перед регистрацией информации о них в Госезмкадастре, за бюджетные деньги уже готовились проекты землеустройства, данные вносились в Городской земельный кадастр Киева.
Отметим, Городской земельный кадастр Киева создавался и наполняется информацией за бюджетные средства, но доступ к нему до сих пор открыт только для чиновников и ряда депутатов.
“В городском земельном кадастре достаточно сведений, чтобы обеспечить эффективную работу электронных систем. Однако в течение последних 23 лет доступ к этим данным был искусственно ограничен. Мы открываем эту информацию для киевлян”, – заявил осенью 2018 года Петр Оленич.
Читайте: Столичные власти обещают открыть для киевлян доступ к земельному кадастру
Не трудно догадаться, что дальше обещаний дело не пошло.
Калько подозревает, что представленные в указанном проекте решения данные технической документации по землеустройству по инвентаризации участков были просто механически взяты из базы городского земельного кадастра. Вывод – финансирование изготовления документации по землеустройству для этих 33-х участков могло проводиться как минимум дважды.
По мнению адвоката, Департамент земельных ресурсов КГГА путем утверждения Киевсоветом данного проекта решения “одним махом” хочет “легализовать” результаты проведенной инвентаризации 700 га столичной земли и “освоенные” на эти цели средства в рамках реализации Городской целевой программы.
Читайте: Отчет главного земельщика Кличко о результатах работы за два года “шит белыми нитками”
Как следует из ответа Департамента земресурсов КГГА от 18.02.2021 года на запрос KV, на работы по инвентаризации земель в рамках Городской целевой программы использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы вкупе с тратами на два других мероприятия программы – организацию землеустройства и ведение городского земельного кадастра были потрачены немалые бюджетные деньги. В 2019 году – 130,3 млн гривен, в 2020 году – 181,7 млн гривен. Всего за два года – 312 млн гривен. По данным департамента, за эти деньги была проведена инвентаризация 23 тыс. земельных участков общей площадью 15,18 тыс. га, данные о которых были внесены в городской земкадастр. В дополнение за два года были внесены сведения в Госземкадастр о 87 земельных участков общей площадью 1031 га.
“Слепая” комиссия
Как стало известно KV, комиссия Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений согласовала указанный проект решения 17 марта 2021 года. “За” проголосовало 17 членов этой комиссии.
Стоит напомнить, что этот документ рассматривался комиссией повторно, поскольку на ее заседании 27 января 2021 года этого сделать не удалось. Тогда у членов комиссии возникли подозрения о наличии финансовых махинаций и возможных фальсификаций при проведении инвентаризации, часть результатов которой изложена в предложенном проекте решения.
Читайте: В Киевсовете проверят, как КГГА инвентаризировала 700 га столичной земли
На январском заседании члены градостроительно-земельной комиссии Киевсовета решили создать рабочую группу по изучению проекта, ее возглавил замглавы комиссии Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”). По информации KV, эта группа провела несколько “закрытых” заседаний, но результаты ее работы нигде опубликованы или даже просто озвучены не были. Это явно наводит на подозрение в “договорняке”. Департамент земельных ресурсов КГГА 10.03.2021 года направил главе градостроительно-земельной комиссии письмо с просьбой повторно рассмотреть проект решения на ближайшем заседании. Что комиссия и сделала – при повторном рассмотрении проект решения был согласован практически без обсуждения, правки в него не вносились.
Глава рабочей группы Николай Конопелько перед голосованием лишь посетовал на неудовлетворительное взаимодействие между департаментами КГГА в ходе проведения инвентаризации. И устно попросил Департамент градостроительства и архитектуры КГГА ускорить работу по согласованию наработанных за два года Департаментом земресурсов КГГА “1292 технических документаций по землеустройству по инвентаризации земель общей площадью более 15 тыс. га”. Из которых, по его словам, согласование прошли только 117 – то есть менее 10%.
Никаких других замечаний и рекомендаций к проекту решения Киевсовета глава рабочей группы по изучению данного проекта решения Николай Конопелько не озвучил, в материалах заседания они представлены также не были.
Неприбыльная работа
Отметим, на заседании Киевсовета 11 марта 2021 года директор Департамента земресурсов КГГА Петр Оленич озвучил суммы, которые были потрачены на инвентаризацию столичных земель “за все время”.
“На нее было потрачено около 400 млн гривен: это и оборудование, это и работы. Прибыль она принесли более 760 млн гривен”, – сообщил Оленич.
По мнению Дмитрия Калько, эта информация вряд ли является правдивой.
“Сама по себе инвентаризация не приводит к поступлениям в бюджет. Только государственная регистрация права распоряжения участком является основанием для начала оплаты аренды и земельного налога. Действие программы заканчивается в 2021 году. Вопрос – как столичная власть собирается “окупить” расходы на ее реализацию, если проекты решения Киевсовета о передаче земельных участков в аренду предпринимателям зачастую по два года лежат в очереди на согласование градостроительно-земельной комиссии”, – заявил Калько.
По его словам, если говорить о том, что инвентаризация способствует защите зеленых зон от застройки, то в нынешних реалиях это не совсем так. Судебная практика показывает – такая защита в нынешних реалиях не является надежной. Калько сообщил, что отведенные Киевсоветом в пользование столичным коммунальным предприятиям (КП) зеленые зоны нередко “захватываются” застройщиками, а надлежащей реакции столичных властей на многочисленные обращения граждан нет. Адвокат рассказал о случаях, когда суд отказывает гражданину в иске по поводу выявленных фактов явно незаконного строительства. И мотивируется отказ тем, что истцом мол должен выступать только Киевсовет – как представитель интересов киевлян.
Как сообщил KV первый заместитель главы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Александр Мищенко (фракция ”Европейская солидарность”), в ходе заседаний упомянутой рабочей группы он не получил ответа на важный вопрос – зачем деньги столичного бюджета в первую очередь тратить на инвентаризацию территории лесного хозяйства. Если, во-первых, границы земельных участков уже определены: “Что, лесное хозяйство не знает, где их земли?”.
Кроме того, в результате последующего оформления коммунальным предприятием права пользования на участки столичный бюджет не получит прибыли. Как, например, если бы речь шла об оформления права аренды или частной собственности на земли промзон. Тогда бы в столичный бюджет, действительно, начали бы поступать значительные средства от арендной платы и земельного налога.
Читайте: По нулям. Как Петр Оленич управляется с киевской землей
Напомним, Петр Оленич руководит Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года. При этом, 11 марта 2021 года Киевсовет согласовал его кандидатуру на должность зампреда КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий. Предполагается, что на новом посту он будет курировать вопросы цифровой трансформации и земельных отношений. Теперь слово за Виталием Кличко, который должен подписать распоряжение о назначении Оленича на эту должность.
Читайте: Киевсовет согласовал назначение Петра Оленича на должность замглавы КГГА
Должность директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года занимает Александр Свистунов. КП "Дарницкое лесопарковое хозяйство" руководит Михаил Явный. Данное коммунальное предприятие входит в состав КО "Киевзеленстрой", которым с 10 декабря 2020 года руководит Алексей Король.
Фото: коллаж KV
КиевVласть
В 2017 году Киевсовет принял решение, согласно которому Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) должен был в течении месяца запустить программный модуль “Информационная база договоров аренды земельных участков коммунальной собственности территориальной общины Киева”. Однако, это так и не было сделано.
Об этом идет речь в материале KV Недоступные договоры. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (15-21 марта 2021 года).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Григорий Маленко (фракция “Голос”) попросил первого заместителя директора Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виктора Дворникова (на фото) сообщить о сроках запуска программного модуля “Информационная база договоров аренды земельных участков коммунальной собственности территориальной общины Киева” и информационного слоя “Земли коммунальной собственности территориальной общины Киева” в информационно-аналитической системе “Управление имущественным комплексом территориальной общины Киева”.
Депутат напомнил, что создание программного модуля и внедрение информационного слоя предполагалось решением Киевсовета от 22 июня 2017 года №619/2781. Департамент земресурсов КГГА в течение 1 месяца с момента вступления в силу указанного решения Киевсовета должен был разработать техническое задание для обеспечения открытого доступа пользователей информационного слоя на едином информационном ресурсе геопространственных данных Киева.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В решении Киевсовета говорилось, что коммунальное предприятие “Главный информационно-вычислительный центр” должно было стать администратором и администратором безопасности программного модуля, а Департамент земельных ресурсов КГГА – его контент-администратором.
“К сожалению, в течение трех с половиной лет со дня принятия указанного выше решения программный модуль и информационный слой так и не были запущены”, – говорится в депутатском обращении.
По словам Маленко, обеспечение свободного и открытого доступа к полной информации по земельным участкам коммунальной формы собственности, в частности, договорам аренды земельных участков, является одним из проявлений прозрачности и открытости местной власти перед киевлянами.
Депутат попросил руководство Департамента земельных ресурсов КГГА сообщить, было ли разработано техническое задание по отражению информационного слоя и предоставить информацию о финансировании, которое выделялось на создание программного модуля и информационного слоя. А также – информацию о текущем статусе выполнения решения Киевсовета №619/2781.
Читайте: В администрации Кличко затягивают с автоматизацией арендных процессов
Фото: KVКиевVласть
Первые два участка Киевской обходной дороги (КОД) проектируются, в марте 2021 был объявлен тендер на проектирование еще двух участков. Тендер на проектирование последнего участка в “Укравтодоре” планируют объявить в ближайшее время.
Об этом KV стало известно из сообщения на странице “Укравтодора” в соцсети Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Уже летом 2021 года будем иметь проекты первых участков и сможем начать строительство первой очереди КОД. Таким образом, за 4 года имеем возможность завершить КОД полностью и разгрузить столицу от транспорта, а для транзитного транспорта создадим комфортные условия проезда нашей страной”, – отметили в “Укравтодоре”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Уточняется, что проект строительства КОД является частью Большой Киевской автомобильной дороги (БКАД), предусматривающий сооружение так называемого “полукольца” общей протяженностью около 150 км. Это поможет вывести транзитные потоки движения транспортных средств за пределы Киева.
В “Укравтодоре” напомнили, что КОД должна соединить автодороги М-07 Киев-Ковель, М-06 Киев-Чоп, М-05 Киев-Одесса и Н-01 Киев-Знаменка. А потом объединит автодороги Н-08 Борисполь-Мариуполь и М-03 Киев-Харьков и обход Броваров.
КОД будет состоять из следующих участков:
первый участок – от М-06 Киев-Чоп до М-05 Киев-Одесса протяженностью 35,2 км;
второй участок – от М-07 Киев-Ковель-Ягодин до М-06 Киев-Чоп протяженностью 18,1 км;
третий участок – от М-05 Киев-Одесса до Н-01 Киев-Знаменка протяженностью 22,9 км;
четвертый участок – строительство мостового перехода через Днепр с подходами к Н-01 Киев-Знаменка и Гора-Рогозов протяженностью 25,7 км;
пятый участок – от Гора-Рогозов до М-03 Киев-Харьков протяженностью 9,7 км.
Напомним, в августе прошлого года “Укравтодор” и депутаты Верховной Рады от партии “Слуга народа” презентовали общественности новый проект строительства КОД. Ориентировочная стоимость инициативы, которую обещают осуществить до 2024 года, составляет порядка 85 млрд гривен. КОД хотят построить “полукольцом” с одним мостом на юге от Киева, а общая длина дороги должна составить 149,8 км.
Читайте: Нацполиция снова ищет, кто украл землю для киевской кольцевой дороги
Фото: Минтранс
КиевVласть
В Киевской области должностные лица сельского совета передали в частную собственность для строительства жилых домов и хозяйственных построек участок леса в 10 га. Фигурантам грозит до шести лет лишения свободы.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Нацполиции.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что следователи управления расследования коррупционных преступлений ГУ Нацполиции при процессуальном руководстве Офиса Генпрокурора разоблачили незаконную передачу земли лесного фонда в частную собственность физическим лицам.
“Во время досудебного расследования полицейские установили, что в 2020 году должностные лица одного из сельских советов Киевской области, злоупотребляя своим служебным положением, способствовали передаче 10 гектаров лесного участка физическим лицам”, – сказано в сообщении.
Отмечается, что земучасток предназначался для строительства жилого дома, хозяйственных зданий и сооружений, в то время как в соответствии с законодательными нормами, земли лесного фонда не могут передаваться в частную собственность.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
25 марта, в Киеве и Киевской области правоохранители провели ряд санкционированных обысков и изъяли документацию по отводу земельных участков. По информации “24 Киев” предположительно, речь о руководителях сельсовета Лебедевки Вышгородского района.
Досудебное расследование проводится по ч. 2 ст. 364 (злоупотребление властью или служебным положением), ч. 2 ст. 366 (служебный подлог) Уголовного кодекса.
Напомним, Киевская городская прокуратура требует в суде разорвать договор аренды и вернуть столичной общине земельный участок площадью более 5 га по ул. Лютневой (Голосеевский район), который был передан для обустройства линейных объектов транспортной инфраструктуры обслуживающему жилищно-строительному кооперативу “Совские пруды”. Арендатор использует участок в коммерческих целях. Ориентировочная стоимость земельного участка более 53 млн. гривен.
Читайте: Нацпарку “Голосеевский” вернули земли стоимостью свыше 13 млн гривен
Фото: пресс-служба НацполицииКиевVласть
На Киевщине правоохранители в районе села Плесецкое выявили незаконную добычу песка в особо крупных размерах. Сейчас устанавливаются лица, причастные к совершению преступления и решается вопрос о наложении ареста на технику и добытый песок.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской областной прокуратуры.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Пресс-служба сообщает, что по результатам проверки по обращению о незаконной добыче полезных ископаемых, правоохранителями был выявлен в административных границах Фастовского района (территория Плесецкого сельсовета) факт незаконного проведения неустановленными лицами гидротехнических работ по намыву песка.
“Сейчас продолжаются санкционированные обзоры места незаконной добычи, отбираются образцы песчаной смеси, осуществляется документирование противоправной деятельности, устанавливаются лица, причастные к совершению указанного уголовного преступления”, – сказано в сообщении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что решается вопрос о наложении ареста на оборудование, технику и добытый песок.
Фастовской окружной прокуратурой осуществляется процессуальное руководство в уголовном производстве по факту незаконного завладения поверхностным слоем земель водного фонда в особо крупных размерах (ч.2 ст. 239-2 Уголовного кодекса).
Напомним, в марте с.г. директору частной фирмы сообщили о подозрении в незаконной добыче песка на Киевщине. Убытки оцениваются в 88 млн гривен. Подозреваемому грозит до 5 лет лишения свободы.
Читайте: В Киеве директору частного предприятия сообщено о подозрении в незаконном сбыте песка из Десенки
Фото: областная прокуратура
КиевVласть
КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись із очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні нашею співрозмовницею стала голова Васильківської громади Наталія Баласинович, яка раніше займала крісло голови районної ради. Про основні проблеми та їх вирішення, розвиток пріоритетних напрямків та перетворення Василькова на культурне місто читайте у матеріалі.
KV: Розкажіть, чи відрізняється ваша робота як голови громади від роботи головою райради? Як саме?
Наталія Баласинович: Звісно, бути головою громади складніше. Це більша відповідальність. Якщо районна рада – це виключно представницький орган, то об'єднана громада – це і представницька, і виконавча влада. В межах району є РДА та райрада, а у громаді за все відповідає лише один голова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Місто Васильків було містом обласного значення, приєдналось до нього 12 населених пунктів. Робота громади повністю організована, функціонують всі відділи, департаменти. Створені усі необхідні органи. Намагаємось наповнювати бюджет, займаємось благоустроєм. Громада повноцінно працює, але роботи дуже багато.
Є амбітні плани. В першу чергу це чистий Васильків, громада – це охайний вигляд, якісне вивезення сміття, благоустрій, дороги, освітлення, школи, садочки, лікарні. Це моя щоденна робота. Все, що я робила в районі, продовжую робити тут. Через п'ять років громада виглядатиме інакше, я в цьому переконана.
KV: Який бюджет має громада?
Наталія Баласинович: Наразі зведений бюджет громади становить 450 млн гривень, а власний – 125 млн. Дуже невеликий бюджет. Звичайно, ми будемо прагнути, аби ці цифри стали значно більшими.
KV: Які аспекти діяльності громади наразі досі не врегульовані законом? Що найбільш не зрозуміло в роботі голови громади?
Наталія Баласинович: Крім того, що з'явилися нові повноваження, нічого в моїй роботі не змінилось. Складність поки є в тому, що я працюю сама, без заступників. Намагаюсь особисто контролювати усі напрямки, вдаватись в усі дрібниці. Як на мене, тільки так буде швидкий результат.
Звісно, що є деякі прогалини у законодавстві. Реформа щойно відбулась. Сформовані нові райони, і особливо проблемно та болісно це відбувалось на нашій території. Щодо недосконалості закону, то мене, як голову громади, найбільше цікавить питання центральних районних лікарень. Законодавчо вони залишились за громадами, де вони знаходяться територіально. А фактично послуги там отримують всі представники та мешканці колишнього Васильківського району. На нас фінансування, утримання лікарні, комунальні платежі і все інше. Така ж ситуація і з медичною комісією у військкоматі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Чому у вас немає заступників?
Наталія Баласинович: Я дуже вимоглива і хочу найкращих заступників. Це мають бути люди із досвідом, знанням, енергією. Вони мають працювати у такому ж режимі, як і я, – 24/7 та безперервно генерувати ідеї. Звичайно, у Василькові є такі люди. І, я думаю, скоро вони будуть призначені заступниками.
KV: Ви згадали про болісний поділ районів для вашої території. Розкажіть детальніше.
Наталія Баласинович: Як на мене, поділ Васильківського району був абсолютно аматорським і недолугим. Абсолютно не логічним. На останній зустрічі колегії із губернатором, очільник області декілька разів наголосив – жодного рішення для громади без громади. Так от, чомусь Васильківський район поділили на три частини. Порушилось транспорте сполучення, родинні зв'язки, культурні. На той час були голови громад та сіл, які чітко говорили, що збереження Васильківського району – це економічно вигідно, це зручно мешканцям. Ніхто не чув. Таке враження, що спеціально робили навпаки.
Ми величезним представництвом їздили до області, під Верховну Раду. Але ми вже майже змирилися, що Васильківщину “розшматували” на три частини. Наслідком цього є те, що нам доведеться створювати додаткові підстанції МНС. Раніше вони були на весь район: у Гребінках, Калинівці та Глевасі.
Багато питань щодо освітньої галузі. Наприклад, була школа у Путрівці, а її філія – в Погребах. Вони увійшли до різних районів і довелося терміново змінювати засновника, щоб діти встигли отримали атестати. Я розумію, що мине час і все працюватиме інакше. Але досі в жодному новоствореному районі немає повноцінного транспортного сполучення із громадами.
KV: Ліквідація районних рад та РДА – плюси, мінуси? Що це означатиме для Васильківської ОТГ?
Наталія Баласинович: Наразі через поділ Васильківського району є проблеми із ліквідацією райради, передачею архівів. Як на мене, децентралізація – це має бути наближення послуг до людей. Після укрупнення районів нашим райцентром став Обухів. Ми не маємо транспортного сполучення. Аби бабусі із села Яцків доїхати до Обухова, вона має сісти на маршрутку до Василькова, пересісти на маршутку до Києва, з Теремків доїхати на Видубичі і звідки на маршрутку в Обухів.
Новостворена райрада та РДА будуть в Обухові. Частина повноважень відійшло до громад. Для мене найбільш незрозуміло, як буде функціонувати суд. Рішення видаватиме Васильківський відділ Обухівського районного суду, чи як? Відділ поліції також створили в Обухові, у нас буде підрозділ. Багато таких нюансів.
Перш ніж впроваджувати якісь реформи, потрібно не лише сидіти у високих кабінетах і малювати по карті, а розуміти, що є люди, є реальне життя. І будь-яка реформа має нести користь. Для такого міста обласного значення, як Васильків, є великим питанням новий адміністративно-територіальний розподіл. Якщо раніше такі міста підпорядковувались напряму області, то тепер над ними створили субрегіональний рівень. Хто з ким це погоджував? “Асоціація міст” стояла під Верховною Радою, де й ми. Ніхто нас не чув. Чи справедливо це?
Час дасть оцінку всьому. Можна довго дискутувати про те, як хотілось би, але все є так, як є.
KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які переваги отримали громади у порівнянні із містами та районами?
Наталія Баласинович: Якщо говорити про Васильківську громаду, то тут не було добровільного об'єднання. Її утворили постановою Кабміну. Деякі наші села забрали у Феодосіївську громаду. Ніхто їх не запитав, куди вони хотіли. Є громади дуже заможні, а є такі, де видатки перевищують надходження. Ми ближче до других: на жаль, у нас бюджет не такий великий, як хотілось би. Ми формували бюджет на 2021 рік, мінімізувавши видатки на значні суми, утім, поки вкладаємось у заплановані суми.
Переваг не так багато, як обіцяли. Я би наполягала на спроможності. Коли об'єднуються два багатих, обов'язково до них мали б приєднати когось не дуже заможного. В нашій ситуації об'єдналися 12 сіл із малими надходженнями. І сам по собі Васильків ніколи не був заможним. Але я переконана, що сюди прийдуть інвестори.
KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору?
Наталія Баласинович: Інвестори приходять туди, де їх не обманюють. Де влада відповідає за свої слова. А ми маємо дуже вдале логістичне розташування біля Одеської траси. В селах є земля. Тому ми запрошуємо заводи, виробництва, логістичні центри, тих, хто готовий створювати робочі міста.
Є величезна недобудована школа, я б залюбки туди запросила “СпортЛайф” і віддала б приміщення за одну гривню. Маємо ряд старих приміщень у місті. Наразі проводимо повний аудит майна, землі, які є на території. Готуємо пропозиції для інвесторів.
KV: Які плани щодо основних напрямів? Які проєкти наразі реалізуються? Які пріоритети?
Наталія Баласинович: Ще головою райради я активно займалася різними проєктами. І дійсно можу пишатися Путрівською школою, Калинівським НВК, новою будівлею ЦРЛ, новими амбулаторіями та ФАПами. Наразі моє найголовніше завдання – завершення будівництва школи №6. В 2016 році у Василькові була трагедія, коли обвалилось три поверхи школи. Витрачено 50 млн гривень державних коштів, вже готовий фундамент і стіни. Потрібні вікна, дах. На жаль, з незрозумілих для мене причин, проєкт вже другий рік не потрапляє до “Великого будівництва”. Знаходять формальні причини для відмови. Мабуть, цьогоріч шукають якісь “швидкі” об'єкти, які можна буде відкрити до 30-ти річчя Незалежності із червоною стрічкою. Але ми працюємо далі – із фондами, грантами. Сподіваюсь, що наприкінці літа отримаємо 150 млн на завершення будівництва.
Читайте: В школе №6 Василькова во время уроков рухнуло три этажа (фото, видео)
Щодо медицини – багато часу й уваги приділяємо ковіду. Тяжкі хворі потрапляють до лікарні, місць часом не вистачає. Це третя хвиля, яка, за коментарями лікарів, є ще тяжчою. Хворіють діти у садочках, школах. Можливо, канікули на деякий час призупинять розповсюдження. Звісно, що всі втомилися від пандемії. Але люди до всього звикають. Поступово ми і до війни звикли. Здається, що життя продовжується, хтось одружується, їздить відпочивати. А десь там є реальна війна, де люди щодня віддають своє життя. Так і в пандемії.
Усі члени виконкому здавали тести на антитіла, аби розуміти, чи варто вже робити вакцинацію. Нам запропонували проводити публічні вакцинації на камеру. Загалом, у медицині для мене зараз найголовніше – забезпечувати ЦРЛ хоча б на тому рівні, на якому ми її забезпечували райрадою. Нікого не скорочувати, не закривати відділення. І, звісно, важливе повне забезпечення усього медичного персоналу засобами індивідуального захисту та препаратами для боротьби з ковідом. Зараз вони повністю забезпечені, я особисто це контролюю.
KV: Які зарплати у лікарів?
Наталія Баласинович: Звісно, що у порівнянні із європейським рівнем, зарплати у нас недостатні. Для “первинки” зробили багато – нові сучасні амбулаторії, сімейні лікарні нормальні кошти отримують. А “вторинку” у цьому плані трохи ображають. Лікарі постійно знаходяться у тому “пеклі”. Підвищувати зарплату потрібно обов'язково.
KV: Які плани щодо розвитку культури?
Наталія Баласинович: Васильків для мене – історичне місто. Але чомусь сюди не їздять натовпи туристів. Я б хотіла відновити усі історичні цікавинки і розвивати сферу туризму. Проводити екскурсії. До 1945 року у Василькові було 9 синагог. Зараз немає жодної. Хочеться зробити місто більш духовним, літературним. У центрі закрити МАФи із “біленьким, червоненьким”, закрити ларьки з шаурмою.
Наразі створюємо нові паркові зони. Влітку плануємо проводити вечори класичної музики. До 1 червня, сподіваюсь, відкриємо для дітей скейт-парк. Створили цілодобову гарячу лінію мера, приймаємо усі скарги, пропозиції мешканців. Створили муніціпальну варту, оскільки рівень злочинності високий, процвітає наркоманія, наркоторгівля.
Хочу створити муніципальну тренажерну залу, подались на грант. Якщо не отримаємо, створимо за кошти бюджету. Готуємо проєкт по реконструкції стадіону “Кристал”. Плануємо встановити нові трибуни, огорожу. Виграли 15 млн гривен від НЕФКО на нове освітлення у місті.
Дуже хочеться дати молоді альтернативу. Незважаючи на те, яку культуру та духовність їм дала родина, хочеться показати, що є спорт, є саморозвиток і можна досягти будь-чого, є можливості.
KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень?
Наталія Баласинович: У міській раді зібралась команда професіоналів, які не діляться на фракції. Ще коли я була головою райради, казала – єдина наша партія – це Васильківщина. Тоді буде результат роботи. На місцях не має бути політики. Тут просто закатуєш рукава і працюєш. Політика – у Верховній Раді.
Із депутатами ми одна монолітна команда. Ми не формували якісь умовні більшості. Всі зайшли від різних партій, але всіх обирали наші люди з єдиною метою – щоб вони працювали над тим, аби життя ставало якіснішим. Із прийняттям рішень проблем немає. Майже усе приймаємо одноголосно.
Я хочу, щоб Васильків став схожим на Ірпінь, Бучу, Бровари. Щоб тут будувались нові ЖК. Щоб тут з'явились МакДональдси, торгові центри, кінотеатри.
KV: Поліція підозрювала вас в непрямій організації підкупу на виборах голови громади, ви були відповідачем по справі у суді. Звідки взялася ця справа і чи все закінчилося?
Наталія Баласинович: Жодного разу я не була відповідачем у суді в таких справах. Все, що відбувалось під час виборів – виключно політична розправа. Хтось із впливових на той час, провладних керівників не міг змиритись із тим, що вибори може чесно виграти молода дівчина самовисуванка. Якщо якісь кримінальні провадження є, то вони явно замовні. Мені цікаво запитати у тих слідчих, які їх відкривали, чи завершені розслідування. На моїй передвиборчій програмі відкрито робили шоу-програму. І зрозуміло, хто був моїм найближчим опонентом. Але я виграла із трьома тисячами голосів, а він отримав півтори. Потрібно вміти достойно програвати.
Коли я набрала повноважень, то першою моєю промовою було – друзі, я вас всіх пробачаю. Ми забуваємо про те, що було на виборах, перегортаємо сторінку і працюємо спільно на благо громади. Було дуже багато бруду, образ, величезна машина дискредитації, аби нівелювати результат виборів, але не вдалось. Конфлікту немає. Є чинна голова, депутати. А весь бруд сам со собі відпадає.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Наталія Баласинович: Мої плани на найближчі п'ять років – зробити красивою та заможною Васильківську громаду. Сподіваюсь, що до кінця року мені вдасться захистити кандидатську дисертацію на гендерну тему, якою я наразі активно займаюсь, продовжую навчатись в аспірантурі. Я буду робити все, аби люди, які висловили мені величезну довіру, ніколи не розчарувались. І, мабуть, для кожного голови найбільшим результатом якості його роботи, куди б він далі не думав йти, є перевибори та відсоток довіри. І я робитиму все, аби цей відсоток через п’ять років ставав ще більшим.
Звісно, що є мрії, плани, але сьогодні моє життя тут, у Василькові. Так, я амбітна. Хотілось би змінити щось і на загальнодержавному рівні. Але сьогодні я тут.
Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста”КиевVласть
Полиция и департамент городского благоустройства Киевской городской государственной администрации будут заниматься ликвидацией нелегальной торговли возле станции метро “Героев Днепра”, а департамент промышленности и предпринимательства КГГА планирует создать здесь легальную ярмарку со льготными торговыми местами.
Об этом KV сообщили в пресс-службе депутата Киевского городского совета, председателя постоянной комиссии по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства, главы межфракционного объединения “Успешный Киев” Владислава Трубицына.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что решение о ликвидации противоправной торговли, восстановлении благоустройства и создании легальных ярмарок были приняты по результатам выездного совещания, в котором приняли участие депутат Киевского городского совета Владислав Трубицын, начальник отдела контроля по благоустройству Оболонской РГА Антон Замараев, руководитель коммунального предприятия “Городской магазин” Аман Моламов, и. о. руководителя КП “Подол-Недвижимость” Игорь Шевченко, представители Госпродпотребслужбы и Национальной полиции Украины.
По словам Владислава Трубицына, стихийная торговля у станции метро “Героев Днепра” превратилась в ежедневное испытание для местных жителей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“С тех пор, как я стал депутатом Киевсовета, меня едва ли не каждый день спрашивают, что делать с нелегальной торговлей на Героев Днепра. Нелегальные торговцы захватили огромную территорию на пути от метро к жилым домам, и фактически лишили жителей права на безопасную и комфортную среду. Каждый раз, как люди идут к метро, они преодолевают антисанитарию и горы мусора. Им хочется забыть это как страшный сон”, – заявил депутат.
Он также добавил, что нелегальную торговлю не стоит отождествлять с бабушками, которые продают овощи со своей грядки.
“Человек не может просто так стать где-либо и продавать то, что он хочет. Те, кто здесь нелегально торгует, платят определённую сумму за то, чтобы их не трогали. Мы победим незаконную торговлю, и здесь будет создана ярмарка, на которой будет возможность продавать продукты легально. Также на ярмарке будут льготные места, что позволит торговать бесплатно тем, кто в этом нуждается. На ярмарке будет происходить санитарный контроль и вывоз мусора, а проходы к метро будут свободны”, – добавил Трубицын.
Глава коммунального предприятия “Городской магазин” Аман Моламов также сообщил, что городские власти создадут места для легальной торговли овощами и продуктами собственного производства на основе ярмарок по обе стороны улицы Героев Днепра.
“Жители имеют необходимость покупать фермерские продукты. Поэтому мы создадим легальную ярмарку. Торговля на ней будет происходить в четко отведенных местах и с соблюдением санитарно-эпидемиологических требований. Ситуация, как в случае со стихийной торговлей, когда во время пандемии торгуют продуктами питания фактически с земли, без использования средств защиты, в случае с легальной торговлей невозможна”, – сообщил Моламов.
Напомним, депутат Киевского городского совета, председатель постоянной комиссии по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства, глава межфракционного объединения “Успешный Киев” Владислав Трубицын заявил, что отмывать здание Офиса Президента от свастики, ругательств и прочих надписей будут за счёт средств, которые граждане Украины оплачивают через налоги.
Читайте: В Офисе президента оценили ущерб от вчерашней акции протеста (видео)
Фото: Владислав Трубицын в Facebook.
КиевVласть
Побег смертников — это малоизвестный и незаслуженно забытый эпизод трагической истории Бабьего Яра. Напомним, в библиотеке им. Вернадского ваш автор обнаружил статью “Смертник из Бабьего Яра” в газете “Киевская правда” за 21 января 1946 года, фотокопия которой приводится ниже. В материале содержалась история киевлянина, краснофлотца, узника Сырецкого концлагеря Семена Берлянта, одного из “смертников” Бабьего Яра, которые осенью 1943 года участвовали в сжигании трупов расстрелянных в урочище людей, но смогли вырваться на свободу, совершив побег.
Позже мне удалось найти на сайте “Бабин Яр: людина, влада, історія” материал “Из протокола допроса в НКВД в качестве свидетеля участника сожжения трупов в Бабьем Яру С. Берлянта”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Меня заинтересовал тот факт, что в материале НКВД Берлянт называет как одного из участников побега Владимира Давыдова, который при этом не упоминается в статье 1946 года.
Однако, среди узников Сырецкого концлагеря действительно был человек по имени Владимир Давыдов. Мало того в “Правде Украины” за 17 января 1946 г. была опубликована статья “Лагерь смерти”, где также описаны события осени 1943 года в Бабьем Яру, автором которой является “инженер В.Давыдов”.
Автор статьи пишет, что 15 марта 1943 года в Киеве немцы его арестовали и заточили в гестаповскую тюрьму, после чего он попал в Сырецкий концлагерь. Отметим, что в статье про Семена Берлянта повествование начинается с 1941 года, упоминается, что краснофлотец Берлянт в сентябре попал в окружение, в октябре вернулся в Киев и, назвавшись украинцем, получил документы, которые свободно выдавали окруженцам и военнопленным оккупационные власти. Немцам еврея Берлянта сдал его бывший сослуживец по Пинской флотилии. Примечательно, что Давыдов не пишет в своей статье ни где он был с 1941 года, ни за что попал в гестапо.
Однако на допросе в НКГБ УССР, который состоялся в Киеве 9 ноября, что весьма удивительно в протоколе не указано какого года, Владимир Юрьевич Давыдов рассказал о себе гораздо больше. Ниже вы видите фотокопии шести страниц протокола данного допроса, выставленные на сайте Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины. Из данного документа следует, что уроженец Киева Давыдов, 1915 года, “по национальности еврей”, до войны работал начальником отдела труда в ГУЛАГе (Главном управлении лагерей - KV), в Красной Армии находился с 25 июня по 23 сентября 1941 г. “В марте месяце был арестован гестапо” (обратите внимание, что снова не сказано какого года, что позволяет предполагать, что допрос проводился в 1943 г. после освобождения Киева – KV), после чего стал узником Сырецкого концлагеря, откуда бежал 29 сентября 1943 года”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Удивляет, что Давыдов не рассказывает, а следователь не интересуется, за что он был задержан и как он смог прожить в оккупированном Киеве до марта 1943 года?
И в статье, и в материалах допроса Давыдова много внимания уделено зверским порядкам, которые царили в Сырецком лагере и подробно описан процесс заметания нацистами своих преступлений в Бабьем Яру.
Цитата: “Бандиты испугались расплаты за свои неслыханные злодеяния. Это я понял тогда, когда меня, в числе нескольких сот заключенных Сырецкого лагеря привели в Бабий Яр. Было это 18 августа 1943 года. Мы считали, что нас ведут на расстрел, но заковав в кандалы, нас заставили заняться страшной работой: мы должны были раскопать могилы расстрелянных в 1941 году, если только можно назвать могилами то, что представилось нашим глазам.
Когда был разрыт первый котлован мы увидели трагическую и страшную картину: сплошное месиво трупов. Невыносимый смрад исходил оттуда. Трупов было несколько десятков тысяч, и все они были свалены в общую кучу переплетены между собой и спрессованы землей. В самых различных положениях находились несчастные жертвы. Видно было, что их сбрасывали сюда как дрова в беспорядке и не на всех даже имелись следы расстрела. Женщины держали в руках детей, а судя по большому количеству костылей, палок, стекол от очков, вставных челюстей, нетрудно было определить, что многие из расстрелянных были инвалиды и старики.
Для извлечения трупов из ямы были привезены специальные багры. Таким багром цепляли труп и 5-6 человек по команде вырывали его из из общей утрамбованной массы. Те трупы, которые нельзя было разъединить, рубили топором и все перетаскивали к печи.
Вытаскивала трупы из ям и переносила их к печи специальная группа заключенных. Однако весь этот кошмар так подействовал на нас, что мы не могли, не хотели лезть в яму вытаскивать трупы. Немцы бесновались, загоняя людей в яму. В этот день они несколько человек искалечили, а троих застрелили из пистолета за то, что они не в состоянии были работать. Два моих товарища сошли с ума, их вечером застрелили.
Эти десятки тысяч трупов немцы решили сжечь. На слой дров укладывалось два слоя трупов, примерно, по двести в каждом слое. Затем все это обливалось нефтью, поверх трупов опять клали дрова и на них – снова трупы и опять все это обливалось нефтью. Вырастал штабель трупов высотой в двухэтажный дом. Полив снова все нефтью, немцы зажигали этот гигантский костер. Он пылал несколько дней…
Вторая могила находилась на расстоянии километра от Бабьего Яра. Она представляла собой бывший противотанковый ров, доверху наполненный трупами. Это были расстрелянные военнопленные. На многих была военная форма летчиков, моряков, валялось много котелков, ложек, полевых сумок.
В Бабьем Яру нас было несколько сот заключенных из Сырецкого лагеря. Немцы уничтожили почти всех, чтобы скрыть свидетелей своих злодеяний. Удалось спастись лишь пятнадцати заключенным”.
Удивительно, что “инженер Давыдов” в своей статье о ни слова не говорит о дерзком побеге из Бабьего Яра, при этом сообщает, что удалось спастись 15 заключенным.
Более подробно эпизод побега смертников упоминается в протоколе. Давыдов сообщает, что в подготовке побега участвовали Захар Трубаков, Леонид Долинер, Леонид Хараш. Бежали 35-40, спаслись около 10 человек, из которых по имени он смог назвать только Леонида Хараша.
Напомним, Семен Берлянт в газетной статье 1946 года сообщал, что кроме него спастись удалось пятерым: Якову Каперу, Леониду Островскому, Давиду Буднику и Владимиру Котлярову.
Из протокола допроса Берлянта в 1943 году следует, что кроме него спастись удалось Давиду Буднику, Леониду Островскому, Владимиру Давыдову “и другим товарищам”.
А сколько же участников побега было всего, можно ли установить их имена спустя почти 80 лет? Об этом в следующей колонке. Продолжение следует.
Редакция КиевVласти выражает благодарность за помощь в создании данного материала отделу формирования и использования газетных фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.
Читайте: Евреи против синагоги, или “Межрелигиозный скандал” в Бабьем Яру
Семен Берлянт – смертник Бабьего Яра, который выжилСмертники Бабьего Яра, которые выжили (часть II)
Константин Гродзинский, журналист КиевVласти
Фото: фотокопии автора, Центральный госархив высших органов властиКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 12:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0009
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 12:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0011
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 12:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3755
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 12:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2150, 10
0.0024
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('104378', '104364', '104317', '104328', '104320', '104241', '104228', '104219', '104199', '104174')
1.1831
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 12:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)