З року в рік в Україні не просто статистично фіксується, а періодично, навіть високопосадовцями, визнається масове, грубе, злочинне і хронічне порушення конституційного права на вчасну оплату праці, на достатній рівень життя і здійснення замаху на життя як працівника, так і членів його сім'ї через відсутність засобів для існування. Влада визнає, навіть видає укази та приймає рішення РНБО, але ніхто їх не виконує і зарплатні борги продовжують “душити” сотні тисяч працівників. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Коли зарплатні протести набувають національного масштабу чи міжнародного скандалу, влада робить “героїчний” крок – і якусь частину боргу повертає. Але робить це на фоні зростання нової зарплатної заборгованості. На  1 березня 2021 року, за даними Держстату, в офіційному секторі економіки сума заборгованості з виплати зарплати становила 3 млрд 213 млн 9 тис. гривень, що складає 108,1% порівняно з 1 лютого 2021 року та  123,1% – в порівнянні з 1 січня цього року. Зокрема зарплатні борги столичних роботодавців на 1 березня складають 437 мільйони 957 тис. гривень і становлять  проти 1 лютого на 100,8%, проти 1 січня – аж  144,1%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наскільки достовірною є ця інформація – говорять дані Незалежної профспілки гірників України (НПГУ). В НПГУ стверджують, що березнева заборгованість гірникам державних шахт досягла 1,7 мільярди гривень. В той час, як за інформацією Держстату, всі підприємства добувної промисловість і розроблення кар’єрів мають зарплатних боргів лишень 0,5 мільярди гривень (хоча і констатують, що на підприємствах цього виду економічної діяльності за два попередніх місяці зарплатні борги зросли на 61%). Водночас з зарплатною накопичується заборгованість із сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Якщо на початок 2020 року заборгованість зі сплати ЄСВ становила 18,5 млрд гривень, то на 1 січня 2021 року ця заборгованість, за даними Державної податкової служби, зросла до 20,7 млрд гривень (в середньому ці борги збільшувалися щомісячно на 180 млн гривень). Через невиплачену зарплату  бюджет не отримує податок на доходи фізосіб (ПДФО) та військовий збір, а це на сьогодні принаймні 626 млн гривень. Окрім того, штучно занижена зарплата в Україні (та ще й з такою затримкою виплат) є суттєвим чинником колосальних боргів за спожиті комунальні послуги, які в березні перевищили позначку у 81 млрд гривень. Заборгована зарплата – це заморожена інвестиція, звуження платоспроможного споживчого попиту, а відтак – втрати виробників від нереалізованих на цю суму товарів і послуг. Що, в свою чергу, стає наслідком неотримання бюджетами податку на додану вартість (ПДВ), акцизу, податку з прибутку, які сплачуються кінцевим покупцем. Саме проблеми з надходженнями до бюджетів, а лише потім виконання конституційної вимоги вчасної оплати праці, стали причиною “активізації” влади у пошуку рішень погашення зарплатних боргів. Ось тут від Мінекономіки і пролунали обіцянки створити гарантійну установу з виплати заборгованої зарплати (джерелом наповнення якої мають стати внески роботодавців в розмірі 0,2-0,5% від фонду оплати праці). Однак розуміючи, що бізнес блокуватиме це рішення (йому успішно вдавалося це робити, принаймні, останні 20 років), від урядовців пролунала “паралельна” ідея “дозволити індивідуальні трудові страйки” працівників, яким затримують виплату заробленого. І перша, і друга ідеї є  геть не новими. Гарантійні установи з виплати заборгованої зарплати існують в багатьох країнах світу і, зокрема, в більшості країн ЄС. Що важливо – це не просто примха національного законодавства, а вимога Міжнародної організації праці, що викладена у 173-й Конвенції “Про захист вимог працівника у випадку неплатоспроможності роботодавця”, яка Україною ратифікована із заявою законом N2996-IV (2996-15) від 19.10.2005 року. З метою повноцінного використання цієї конвенції у Верховній Раді ще в квітні минулого року зареєстровано законопроект №3332 “Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця", який пройшов всі попередні процедури, але так і не внесений на голосування. Стосовно урядової “новели” – передбачити в Кодексі законів про працю (КЗпроП) “нове право” працівника не виконувати виробничі завдання роботодавця (не виходити на роботу) у разі затримки виплати зарплати понад 15 днів і фіксувати призупинення роботи, як простій з вини роботодавця з відповідною оплатою такого простою. Така норма давно існує в російському Трудовому кодексі, але наскільки вона “легітимна”? По-перше, чому таке право наступає після затримки зарплати саме на 15 днів? Чи не є це прихованою формою “легалізації” права роботодавця регулярно затримувати виплату зарплат на 14 днів і примусом працівника в ці дні покірно працювати безкоштовно? Або чи не є це специфічною формою спонукання працівника взяти відповідальність на себе, якщо продовжуєш працювати після 15 днів затримки – тоді  заборгована зарплата тобою “амністується” і всі біди, що можуть статися на виробництві чи в побуті через “пустий шлунок”, чи через неспроможність оплатити фінансові й комунальні зобов'язання, то вже лишень зона відповідальності  працівника? Власне ця “благая цель” є провокативною, бо вже існуючим обов'язком роботодавця за ст. 115 КЗпроП та ст. 24 закону “Про оплату праці” є виплата зарплати не пізніше 7-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування. Більш того, відповідно абз. 3 ст. 113 КЗпроП, ст. 6 закону України “Про охорону праці”, працівник має право “відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля”. А голодний працівник і є тою небезпекою (загальмована реакція чи надмірне збудження, втрата свідомості тощо) для свого життя і оточуючих його людей. При цьому роботодавець має сплатити працівнику за такий вимушений простій середню заробітну плату. Чи є інші варіанти розв'язання проблеми заборгованості із заробітних плат? Суттєво мотивувати платити вчасно зарплату могло б прийняття законопроекту №2650 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо посилення захисту конституційного права на вчасну оплату праці)”. За цим проектом працівник, якому затримали зарплату, мав би отримати належну економічну компенсацію за кожен день такої затримки. Однак профільний комітет ВР фактично саботував розгляд парламентом цього законопроекту, який наразі знятий з розгляду, чи будь-яких альтернативних законопроектів, через що в порядку дня і поточної сесії ВР відсутні питання захисту конституційного права працівників на вчасну оплату праці. Безперечно, мають бути посилені санкції до порушників конституційного права на вчасну оплату праці чи, принаймні, відновлена (актуалізована) їх вага та припинена практика “амністій” порушникам. Такі правки передбачені в законопроекті №4589 “Про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат”. Наразі цей законопроект також поки не включено до порядку денної поточної сесії ВР. Вкрай важливо не забувати, що “в парі” з зарплатними боргами йдуть борги із сплати ЄСВ. Саме через несплату роботодавцем ЄСВ страждають працівники, бо їм в цей період не оплачуються лікарняні, неналежно нараховуються пенсійні виплати тощо. Цю ситуацію суттєво ускладнюють пені і штрафи, що нараховуються боржникам із сплати ЄСВ, і нерідко ці фінансові санкції стають більшими, ніж борг зі сплати самого внеску. Варіантом вирішення цієї майже патової ситуації могло стати прийняття законопроекту №2724 “Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо реструктуризації заборгованості із сплати платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Проте “монобільшість” парламенту не зважає на цю проблему і не включає цей законопроект до порядку денного пленарних засідань. Виходить, що і “нова” влада подекуди говорить про ганебне явище зарплатних боргів і його неприпустимість, АЛЕ НІЧОГО КОНКРЕТНОГО НЕ РОБИТЬ для виконання свого конституційного обов'язку із забезпечення фундаментального права працівника вчасно отримувати зароблене. Читайте: 2021 – рік стратегій чи стратегічний рік? Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин КиевVласть

Реконструкция областных больниц в рамках президентской программы “Большая стройка” должна начаться во второй половине этого года. Об этом KV стало известно из материала “Укринформа”, со ссылкой на комментарии заместителя руководителя Офиса Президента Кирилла Тимошенко во время онлайн-включения на форуме “Муниципальная инфраструктура: развитие и комфорт городов”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “В этом году добавились еще проекты к “Большой стройке”, это и реконструкция областных больниц – мы начинаем проектирование и уже реконструкции начнутся во второй половине года. Сейчас на финальном этапе находится реконструкция приемных отделений в больницах”, – отметил он. Ранее Тимошенко сообщил, что в 2021 году будут реконструированы 177 приемных отделений по всей стране. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Также по президентской программе “Большая стройка”, предусматривающей масштабную перестройку инфраструктуры Украины, в 2021 году, в части развития социальной инфраструктуры, планируется построить или реконструировать 95 школ, 70 садов, 80 стадионов, 29 бассейнов. Читайте: Допомога українцям у “червоних” зонах має бути виплачена і з державного, і з місцевого бюджетів – Кирило ТимошенкоФото: УкринформКиевVласть

На столичной Оболони ранее ежегодно десятками появлялись новые скверы. Теперь же городская власть делает акцент на масштабных реконструкциях парков, вкладывая в это сотни миллионов гривен. Средства эти можно было бы распределить более рационально. Таким образом хватило бы и на парки, и на создание для оболонцев скверов и облагораживание дворов.  Об этом KV рассказал общественник, депутат Киевсовета 8 созыва Владислав Михайленко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “В отчете за первый год работы мэра Киева Виталия Кличко указывалось, что за тот период в Киеве было создано около 300 новых скверов и обустраивалось еще 100 скверов. Это действительно так, поскольку только по моей инициативе на одной Оболони тогда было создано более десяти скверов, сейчас уже – более 20. После Революции достоинства начался большой процесс и это было действительно круто, потому что старые территории во дворах старых домов 70-80-х годов постройки преобразовались к лучшему. Все мы знаем, как важно организовать окружающее пространство. После таких изменений во дворах начинает гулять больше людей, появляются прогулочные дорожки для мам с колясками, бабушки выходят сидеть на лавочках под подъездом не обсуждать соседей, а вместе с “Зеленстроем” обсуждают, какие деревья посадить в сквере. Также обустраиваются места для детей – детские площадки, спортивные. Это все способствует улучшению качества жизни киевлян”, – отметил он. По его словам, облагороженные дворы получали возможность жить новой жизнью. Сами жители чистого, упорядоченного пространства начинают следить, чтобы не орудовали вандалы, не мусорили соседи и прочее. Поэтому для грамотной организации жизни города на жилмассиве необходимо уделять внимание созданию скверов возле жилых домов. А классический оболонский двор из нескольких домов – это 6-8 тысяч людей.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Со временем ситуация начала меняться. В мэрии укрепилась идея, что выгоднее не создавать в каждом дворе сквер, ведь тема не “пиарная”. Выгоднее обустраивать парки. На парк “Наталка” сегодня потрачено около 300 млн гривен. За годы работы Кличко можно было за эти деньги обустроить сквер в каждом дворе Оболонского района. Во все парки вкладываются огромные средства. В парк “Киото”, парк Партизанской славы и так далее. Парки – это классная тема, они должны быть. Но когда на парк “Наталка” потратили только 18 млн гривен, благоустроив его, он тоже был комфортным для пользования оболончан.Также с парком Партизанской славы – он очень классный получился, но если отойти от него на несколько метров во дворы – территория запущена. И люди, которым идти до парка 20-30 минут, не всегда имеют время и возможности туда добираться. Уверен, не стоит тратить огромные средства и все делать в одном месте”, – отметил он.  Двор, по словам Михайленко, – место для жизни, во дворе человек бывает ежедневно.И когда там разруха, это неприятно.  “Куда как лучше, когда рядом с домом новый красивый обустроенный сквер, мамы гуляют с колясками, дети бегают на площадке, папы занимаются на турниках. Думаю, можно делать и классные парки, просто не вкладывая в них 10 млн евро, а 10-20 млн гривен, они будут не такими супер-крутыми, но одновременно можно улучшить каждый двор Киева, обустроив там классный сквер”, – закончил Михайленко. Напомним, депутат Киевсовета 8 созыва Владислав Михайленко известен киевлянам, как “скверный” депутат от Оболони. По его инициативе и при поддержке здесь было создано немало зеленых зон. Так, в 2019 году экологическая комиссия Киевсовета поддержала инициативу депутата о создании Оболонского бульвара  вдоль части ул. Маршала Тимошенко, В марте он ратовал за запрет строительства дома на Оболони между многоэтажными домами по улице Героев Днепра 38Г и 38Е. Для оболонцев появились юридические основание обустроить на этом месте сквер. В августе 2020 земельные участки Оболонской площади, затоки “Верблюд” и по адресу Героев Днепра, 62  были переданы Киевзеленстрою Оболонского района под организацию скверов и зеленых зон. Как В декабре 2020 стало известно, что земельная комиссия Киевсовета 27 января поддержала проект решения  об отказе в продлении аренды земельного участка по адресу Героев Сталинграда, 44 компании “Соул”. Этот участок – был территорией одного из оболонских скверов и местные жители протестовали против его застройки.  Читайте: На Оболони появились два сквера и зеленая аллея Михайленко также приложил руку к благоустройству пляжа “Африка” и “Черторой” и многое другое. Читайте: Оболонский депутат заставил коммунальщиков привести в порядок пляж “Черторой” (фото) Фото: kiev.krysha КиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми відвідуємо міста, селища та села і спілкуємося з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Цього разу – діалог із Михайлом Нетяжуком, який вже понад 6 років очолював “місто контрастів” Фастів, а сьогодні йому довірили керувати Фастівською громадою, до якої доєдналося 16 сіл та 1 селище. Про підводні камені адмінтеррерформи, обтяження бюджету ОТГ, боротьбу за “електрички” з Укрзалізницею та багато чого не менш цікавого з життя громади читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки міського голови, а наразі стали головою громади. Що змінилось у вашій роботі? Голова Фастівської міської територіальної громади Михайло Нетяжук: Фастівська міська рада досі є органом місцевого самоврядування, вона не зазнала змін чи трансформацій. Єдине, що в результаті адміністративно-територіальної реформи сферу управління міськради суттєво збільшили: місто Фастів об'єднано з 8 сільськими і 1 селищною радою, відповідно, набагато зросла територія і кількість мешканців. Це спричинило збільшення кількості питань, що потребують вирішення. Кількість годин у добі не збільшилася. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Які нові повноваження з'явилися у громад? Михайло Нетяжук: Місто обласного значення до проведення реформи мало абсолютно всі повноваження, які надавалися громадам. Тому ніяких додаткових прав у Фастівської міської ради не з'явилося. Зате з'явилося більше відповідальності за території, які приєдналися. KV: Чи створювали ви нові структурні одиниці – управління, департаменти – унаслідок "розширення"? Михайло Нетяжук: Функціонально ті департаменти, які передбачені Законом "Про самоврядування", вже існували в міськраді. Утім, рада створила два управління, яка займається безпосередньо сільськими територіями, аби у старост були не тільки обов'язки, але й ресурси для вирішення питань. Не зовсім правильно, якби заміна лампочки, наприклад, вирішувалася центрально і старости їхали б за цим до міського голови. Ми розробили механізм, за яким з'являється розпорядник коштів, в рамках якого старости приймають рішення на місцях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Співпраця зі старостами має бути. Моїм принципом є хоча б намагатися не міняти людей, які хочуть працювати. Міськрада узгодила позицію, що для старост перший рік роботи стане випробувальним терміном: мит надаємо можливість старостам працювати, проявити себе. Староста – це не сільський голова, відповідальність більша. З 9 старост двоє вже відмовилися працювати, склали повноваження, і Фастівська міська рада була змушена затверджувати інші кандидатури на посади. Я не можу сказати, що бути старостою – велике щастя; це велика відповідальність, у першу чергу, і кожен сам визначається, чи готовий він працювати. KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які є складнощі в роботі голови? У чому недосконалість децентралізації?  Михайло Нетяжук: Давайте розмежуємо два поняття: децентралізація і адміністративно-територіальна реформа. У нас два процеси відбувалися синхронно. У рамках децентралізації відбувалася передача повноважень і ресурсів на місця, а в рамках адмінтерреформи – зміна устрою. 25 жовтня 2020 року відбулися вибори за новою системою адмінтерустрою, і це не стільки децентралізація, скільки саме реформа. В її рамках ліквідовували райони, сільради, тощо, відбувалося укрупнення. Звісно, є не врегульовані досі моменти: абсолютно не виписаний розподіл повноважень між ОТГ і районами з РДА. Не зовсім зрозуміло, хто за що відповідає. Не врегульований момент передачі майна. Закон є, не всі міськради ще його виконали, незрозумілим залишається фінансове наповнення районних рад і зона відповідальності. Міські тергромади прийняли на себе соціальні об'єкти, які обслуговують не лише населення однієї громади, але й іншої. У колишньому Фастівському районі є громади, які прийняли Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування, який колись працював на весь Фастівський район. Зараз одна громада повинна утримувати цей об'єкт, враховуючи те, що сільським та селищним громадам це дуже важко, бо вони невеликі. З іншого боку, мій робочий день розпочався з виїзної наради стосовно будівництва відділень Фастівської ЦРЛ, і тут так само: є Фастівська громада, яка отримала "в подарунок" цю райлікарню, що обслуговує населення чотирьох чи навіть п'яти громад. Утримувати цей об'єкт за рахунок міських коштів дуже непросто, а якщо врахувати, скільки коштів треба вкласти в реконструкцію та ремонт, то питання ще більш тяжке. Чіткий розподіл повноважень та фінансових ресурсів – це основний виклик для місцевого самоврядування. KV: У 2020 році зчинився галас навколо готовності Фастівської ЦРЛ приймати ковідних хворих. Тоді лікарня була на балансі району. Яка ситуація із лікарнею зараз? Чи забезпечені лікарні громади проти ковіду, чи вистачає місць? Михайло Нетяжук: Ми пам'ятаємо, що у минулому році були вибори, і цей так званий "скандал" відбувся у суто політичній площині, бо цей блогер намагався чинити безлад. Минулого року Фастівський міський голова і міськрада не були ніяким чином причетними до Фастівської ЦРЛ, адже вона перебувала у сфері управління Фастівської РДА. Але перед виборами потрібно було зробити певний шум. Лише у лютому місяці міськрада прийняла ЦРЛ до своєї сфери управління, і саме тому з лютого місяця я дуже багато часу та уваги приділяю райлікарні. Я не тільки маю право, але й зобов'язаний за неї відповідати. Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  Якщо ми говоримо про систему надання медичної допомоги ковід-інфікованим, система не формується на рівні окремого міста чи тергромади, а департаментом охорони здоров'я Київської ОДА. Визначено перелік лікарень, які повинні приймати ковідних хворих – у першу, другу та третю чергу. Фастівська ЦРЛ належить до третьочергових, адже вона зараз надає екстрену меддопомогу мешканцям тих районів, лікарні у яких переведено на допомогу хворим на коронавірус. Макарівська ЦРЛ визначена як опорна, що значить, що мешканців Фастівщини, хворих на ковід, везуть до Макарова. Але хворих на інсульти, наприклад, мають перевозити до Фастова, адже згідно системи охорони здоров'я визначено, що в одному закладі не можуть одночасно лікуватися такі хворі та хворі на ковід.  Читайте: Фастовский горсовет хочет взять на баланс райбольницу, но не хочет ее финансировать (видео)  Ситуація з коронавірусом у Фастові, на моє переконання, контрольована – станом на 22 березня 13 хворих потребувало госпіталізації з 65 тис. населення. Однак зараз очікується загострення ситуації із захворюваністю, і зараз ДОЗ КОДА поставив Фастівській ЦРЛ завдання готуватися до прийому хворих на ковід. Вся система охорони здоров'я Київщини готується 100% приймати на всі ліжка саме ковідних хворих. Коли задіюється третя черга, це означає, що заклади 1-ї та 2-ї черг вичерпали свої ресурси, і очікується серйозний спалах. У нас близько 40 ліжок готові приймати ковідних хворих, але вони стоять поки що у резерві; ми очікуємо офіційного рішення облДОЗ, і паралельно готуємо ліжка, аби повністю виконати поставлене державою завдання.  Частково лікарні забезпечені і апаратами ШВЛ, і засобами ІЗ, частково вони забезпечуються облДОЗом, централізовано, як і лікарні, що перепрофільовані під ковід – там відбуваються централізовані поставки. Звісно, що одразу лікарні забезпечуються і відповідними медикаментами після перепрофілювання, бо у медикаментів є термін придатності, і тримати їх на зберіганні у непрофільних лікарнях до часу немає сенсу.  Щодо приймального відділення, це не реконструкція, а саме будівництво. Минулого року у жовтні, коли лікарня була в управлінні РДА, розпочалася реалізація проєкту будівництва відділення невідкладних станів. На превеликий жаль, будівництво взимку не може довго тривати через морози, тому цей об'єкт минулого року не було завершено. Наразі відбуваються регулярні наради, аби знайти способи пришвидшити реалізацію цього проєкту.  Станом на сьогодні розпочинаються внутрішні роботи, аби фастівчани могли отримувати якісні послуги. Проєктом передбачено, що на першому поверсі розміститься відділення невідкладних станів – об'єкт, який реалізується відповідно до програми "Велике будівництво". Другий поверх – інсультний блок з неврологічним відділенням, щоб пацієнти, які потребуються такого лікування, могли отримувати його в ЦРЛ. Те, що було виділено райдержадміністрацією на будівництво, не було використано в повному обсязі; зокрема, близько 8 млн гривень наприкінці року повернуто до міського бюджету, і допоки не врегульовано питання повернення цих коштів на завершення реалізації цього проєкту.  Спільно з головами територіальних громад ми підготували звернення до керівництва новоутвореного Фастівського району і до в.о. голови РДА щодо того, щоб були передбачені кошти з районного бюджету на дофінансування завершення будівництва. Цей об'єкт буде надавати послуги не лише мешканцям однієї громади, але й половині району, і всі дуже очікують його завершення. KV: Які проєкти наразі реалізуються у сферах освіти, культури, спорту, медицини? Які пріоритети?  Михайло Нетяжук: 2020 рік я визначив роком, коли нам потрібно зберегти соціальну сферу – адже у зв'язку з приєднанням сфера збільшилася. Ми маємо зберегти її, упорядкувати, розробити чіткий план розвитку. Є унікальні об'єкти, що перейшли до Фастівської ОТГ унаслідок реформи. У селі Оленівка, наприклад, є парк ім. Варвари Ханенко, в наступному році – 180 річниця її народження. Село Веприк має унікальну садибу Кирила Стеценка – українського громадського діяча та композитора. У наступному році – 140 років від його народження. Є й інші об'єкти, і нам потрібно все це зараз підготувати до "обробки", як готують до обробки алмази. Питання медицини є в нас основним, всі зусилля направлені на реалізацію питань у сфері невідкладної меддопомоги. Ми поставили собі завдання капітально відремонтувати головний корпус Фастівської ЦРЛ, тому зараз розробляється проєктно-кошторисна документація. І, враховуючи переддень 30-ї річниці Незалежності України, Фастівська міськрада виступила з ініціативою створення суспільно-культурного комплексу "Національна платформа "Єднання України". У місті Фастові у 1918 році, нагадаю, підписано договір про злуку УНР/ЗУНР, і зараз є усі історичні передумови для створення такого центру, що стане майданчиком для суспільного діалогу представників усіх регіонів України і всіх верств населення.  З приводу садочків та шкіл – цей рік став особливим у зв'язку з карантином. Основні зусилля у сфері освіти спрямовані на площину безпеки дітей. На цей рік ми не планували ніяких будівництв; відкоригували ПКД на добудову загальноосвітньої школи №12, яка знаходиться на балансі ДРР КОДА і будується майже 20 років. Спільно з КОДА шукаємо джерела фінансування, аби завершити цей довгобуд та розгорнути на базі цієї школи заклад з підготовки спортсменів. У нас біля школи є потужний стадіон, що дає можливість для створення навчально-підготовчого комплексу.  KV: Чи можна назвати Фастівську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Михайло Нетяжук: Бюджет міста Фастова у 2020 році був сильніший, ніж в середньому по містах України згідно висновків Мінфіну; з міського бюджету забирали 7 мільйонів гривень. Мінфін, дивлячись на надходження сіл, сказав, що вони є фінансово неспроможними, і аби вивести їх на якийсь достатній рівень послуг, їм виділяли 15 млн гривень дотацій. На 2021 рік після доєднання цих сіл до Фастова, з держбюджету дають нуль. Держава зекономила на нас близько 8 млн гривень. При розрахунку освітньої субвенції змінили форму, і зараз на сільські школи у старостинських округах кошти виділяють за формулою для міського населеного пункту, якою передбачаються порівняно менше коштів на дитину, ніж за сільською. Ми недоотримали кошти на освіту. Крім того, зменшено обсяг дотації вирівнювання, яка спрямовувалася на покриття видатків на енергоносії. Зовнішніх коштів цьогоріч ми отримали суттєво менше. Натомість, розуміючи, що потрібно утримувати соціальну сферу, і порахувавши, скільки ці території забезпечують податків до міського бюджету, передбачено біля 25 млн на сільські території для утримання соціальної сфери. 25 млн — ось вам ціна децентралізації. Не фінанси передали на місця, а повноваження, і за рахунок незначного бюджету, який був, потрібно додатково утримувати дотаційні території.  Вже жартували про "децентралізацію дефолту", але ми розуміємо, що зараз українське суспільство і держава опинилися в скрутних умовах, і Фастівська міськрада та виконком все одно йдуть на те, аби утримувати соцсферу та підтримувати жителів сільських територій, аби наша тергромада забезпечувала якісні послуги. Ми активно працюємо над розвитком економічного базису. Соціальні послуги можуть надаватися лише у тому випадку, коли є підґрунтя та ресурс. Зокрема, напрацювання Фастова минулих років дають свій результат цього року та спонукають сільські території підтягуватися до міст.  Згідно до плану місцевого економічного розвитку, який було погоджено з фахівцями Єврокомісії та Світового банку, ми створюємо промислово-логістичний кластер. Цього року заплановано ряд інвестпроєктів, серед них – відкриття логістичного контейнерного терміналу, аби приймати вантажі з-за кордону та щоб наші товаровиробники могли відвантажуватися на експорт.  Крім цього, у 2021 році продовжує розвиватися Фастівський індустріальний парк "Фастіндастрі", зараз ряд промислових підприємств міста здійснюють реорганізацію, щонайменше на двох будуть реалізовуватися інвестиційні проєкти. З надією дивимось в майбутнє і сподіваємося, що навіть у цей непростий час Фастівська ОТГ стала заможною. KV: Що на сьогодні можете запропонувати потенційному інвестору? Михайло Нетяжук: Ми пропонуємо інвестору входити в громаду у рамках промислово-логістичного кластеру, надаємо можливість, яка їх влаштовує – розміщення на території індустріального парку чи інших підприємств, вільні земельні ділянки, на яких вони зможуть будувати свої виробництва. KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували спіпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень? Михайло Нетяжук: Місто Фастів не має ані коаліції, ані опозиції. Оскільки ми претендуємо на те, щоб показувати українцям приклад єднання і говоримо, що Фастів – національна платформа єднання в Україні, то Фастівська міська рада за європейськими принципами місцевої демократії публічно визначала сфери відповідальності кожної політичної сили, що зайшла до ради. За участі народних депутатів, представників профільного комітету з питань місцевого самоврядування Верховної Ради відбувся круглий стіл, в рамках якого кожна політична сила за певною методологією публічно брала відповідальність за певними напрямами. За результатами цього зібрання Фастівська міська рада затвердила розподіл керівних посад. Зараз ми працюємо над тим, щоб у результаті такого розподілу міськрада та ОТГ працювали злагоджено.  Якщо рішення, що приймаються, чітко опрацьовані та проговорені, всі розуміють, що рішення є оптимальним, звісно, що таке рішення підтримується одностайно. Вочевидь, відбуваються подекуди дискусії, висловлюються думки, пропозиції, але лише у форматі компромісу та спільної відповідальності ми здатні працювати у цей нелегкий час. Якщо зовнішні навіть сили прагнуть розсварити Україну, то ми як патріоти нашої землі та держави маємо триматися разом. Фастівська міська рада має бути прикладом об'єднання для усієї ОТГ.  KV: Місяць тому фастівчани жалілися на якість пасажирських перевезень. Чи є зміни? Чи продовжуються скарги? Михайло Нетяжук: Станом на сьогодні є певний дефіцит перевізників у місті. Користуючись нагодою, запрошую усіх, хто має досвід перевезень – у нас є низка вільних маршрутів, тож у разі зацікавленості контактуйте з фахівцями або зі мною безпосередньо, і ми запросимо вас до Фастова. Є щонайменше три маршрути, на які до проведення конкурсу ми можемо укладати тимчасові договори. Ми готові всіляко сприяти тому, щоб перевізники здійснювали в нас перевезення.  KV: Через що бракує перевізників, куди пішли ті, що були? Михайло Нетяжук: Різні причини – проблеми з водіями, незадовільний технічний стан транспорту. Причин вдосталь. KV: Розкажіть про скасування двох електричок за напрямком Фастів-Київ, через що наприкінці лютого люди виходили мітингувати. Минув майже місяць – чи є зрушення? Ви зверталися до УЗ чи Кабміну?  Михайло Нетяжук: Ми зверталися до УЗ, але те, що наразі відбувається у площині залізничних пасажирських перевезень, наштовхує мене на думку, що УЗ системно ліквідовує приміські перевезення. Чому в мене такі висновки: засновником УЗ є Кабмін, він є й органом управління. У ст. 9 Закону "Про залізничний транспорт" зазначено, що орган, який приймав рішення про надання пільг, повинен компенсувати збитки від їх надання. Враховуючи, що зараз пільги надаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, відповідно до ст. 9 Рада та Кабмін повинні компенсувати ці збитки УЗ. Натомість УЗ до Кабміну по даному питанню не зверталася – ми отримали письмове підтвердження цьому від Укрзалізниці. Разом з тим всупереч цьому Закону, а також Закону "Про місцеве самоврядування" УЗ намагається шантажувати органи місцевого самоврядування і стягувати кошти саме з них. Розуміючи важливість залізничних перевезень, ми зверталися не лише до УЗ, бо бачимо, що там не має бажання врегульовувати це питання.  Наразі виконком ФМР прийняв рішення звернутися до Кабміну, ФМР на найближчому засіданні розгляне звернення до ВР, і ми ініціюємо процес звернень міськрад до ВР та Кабміну по всій Україні, адже допустити знищення системи приміських електропоїздів ми не маємо права. Я розумію, що УЗ йде в реструктуризацію з можливою майбутньою приватизацією, але ту систему транспортного забезпечення, яка формувалася, ми не маємо права знищити, тим паче що зараз йде процес створення Київської агломерації і питання транспортного сполучення від населених пунктів, що до неї входитимуть до її центру, є нагальним. Ми вже спілкувалися по даному питанню із мером Києва Віталієм Кличком. KV: У Фастова у 2020 році був намір внести зміни до Генплану, у 2021 році виконком замовив у “Діпромісто” зміни до зонування території. Яка мета цих змін і що це дасть? Михайло Нетяжук: Національна академія аграрних наук передала Фастову 30 га землі для розподілу її між учасниками АТО/ООС. Отримавши цю землю, ми мали внести зміни до Генплану. Зміни були зроблені, зараз іде внесення змін до плану зонування, аби цей процес можливо було здійснити. Це основні причини, які підштовхнули нас до коригування планом. Зараз на порядку денному стоїть інше питання – затвердження Генпланів населених пунктів, які стали частиною ОТГ у рамках реформи.  KV: У 2018 році люди жалілися на викиди з боку елеватора. Яка нині у місті екологічна ситуація? Михайло Нетяжук: З приводу Фастівського хлібоприймального підприємства – ми неодноразово зверталися до керівництва підприємства, в рамках звернень у 2020 році частково вдалося поліпшити ситуацію. Підприємство зробило реконструкцію вузла прийому. Однак, за підсумками 2020 року видно, що питання врегульовано не повністю, на 2021 рік підприємство також поставило собі мету модернізувати систему фільтрації, аби фастівчани не відчували викидів. Але дані роботи будуть виконані, якщо буде контроль з боку природоохоронних органів. Але хоч ми і говоримо про реформу децентралізації, інспектуючих функцій органи місцевого самоврядування не мають. Так, ми самі не маємо права проводити інспекції та перевірки. Тому і звертаємося до відповідних державних інституцій. Читайте: Жители Фастова возмущены экологически вредной деятельностью местного элеватора (видео)  Декілька років тому така ж проблема була з підприємством із китайськими інвестиціями "Еко-Втор" – Фастівська міська рада в рамках договору з даним підприємством, залученням представників українсько-китайської Торгово-промислової палати визначили та узгодили план дій стосовно цього виробництва. і підприємство крок за кроком, але поліпшує організацію свої процесів і приводить до чинних українських та європейських стандартів. Звісно, що питання екології є нагальним, але працюємо.  Читайте: Депутаты Фастовского горсовета грозятся отстранить от власти мэра города  KV: Щодо “Бюджету участі”. Хоча прийом заявок досі триває, скільки вже проєктів розглянуто та підтримано/планується підтримати міськрадою? Михайло Нетяжук: Відповідно до Порядку, ми не маємо права порушувати процедуру. Нею визначено, що спочатку йде повністю подача усіх пропозицій. Більш того, фахівці ФМР радо консультують, допомагають при формуванні пропозицій. Користуючись нагодою, запрошую всіх мешканців Фастівської ОТГ долучатися до процесу і пропонувати свої проєкти, які можуть бути підтримані. Це можуть бути проєкти у загальних сферах (благоустрій, культура, все, що цікаво жителям), освітні проєкти, і окремо ми визначили, що у нас будуть проєкти сільських територій для населених пунктів, що доєдналися. Ми розуміємо, що це для них буде новинкою, тому ця категорія стоятиме окремо.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Михайло Нетяжук: Відверто кажучи, після того, як збільшилася відповідальність після приєднання сіл, про кар'єрні амбіції мова не йде. Головне зараз – якісно робити свою роботу сьогодні і виконувати завдання, які громада ставить перед міським головою. Часу шукати собі зайві пригоди немає. Я був би щасливий, аби мав можливість планувати бодай на три роки наперед. Виклики сьогодення вимагають, аби ми впоралися з ними сьогодні і зараз.  Читайте:Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Сергій Даніш: “Коцюбинське без Біличанського лісу столиці не потрібне” Фото: KVКиевVласть

Кабинет министров изменил некоторые ограничительные нормы, связанные с карантинными ограничениями из-за коронавируса. Они касаются работы сферы бытовых услуг, а также антиковидных мер при въезде в Украину постоянно живущих в стране иностранцев. Об этом KV стало известно в ходе очередного заседания правительства 7 апреля 2021 года под председательством Дениса Шмыгаля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно принятому сегодня проекту постановления “О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 9 декабря 2020 p. № 1236”, перечень сфер бытового обслуживания населения, которые разрешены в условиях действующего карантина в "красных зонах", дополняется разрешением на работу прачечных и химчисток. Кроме того, будет разрешена торговля посадочным материалом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Также Кабинет министров уравнял условия въезда для иностранцев и лиц без гражданства, проживающих в Украине, с условиями для граждан Украины.  А именно: все они будут подлежать двухнедельной самоизоляции/обсервации, если не предоставят на границе негативный ПЦР-тест, проведенный не более чем за 72 часа до поездки. Вместе с тем Кабмин отменил необходимость наличия такого негативного ПЦР-теста для иностранцев и лиц без гражданства возрастом до 12 лет, а также разрешил перевозку пассажиров автотранспортом в международном сообщении при наличии у них отрицательного результата ПЦР-тестирования на COVID-19, проведенного не более чем за 72 часа до дня поездки (ранее нужно было проводить тест за 48 часов). Напомним: 23 марта с.г. Кабинет министров ввел обязательное наличие отрицательного ПЦР-теста на COVID-19 для иностранцев при въезде в Украину. В то же время было определено, что при пересечении границы граждане Украины, у которых есть негативный ПЦР-тест на ковид, освобождаются от обязательной самоизоляции. Теперь это последнее послабление распространили и на постоянно живущих в стране иностранных граждан. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: “Бизнес План” КиевVласть

Коронавірус продовжує виводити Україну на лідерські позиції. Ми б’ємо “рекорди” за кількістю інфікованих – цифра зростає майже щодня. Сьогодні ж взагалі вийшли на перше місце у Європі по кількості померлих. І поки медики “на передовій” намагаються врятувати хворих, добово перебуваючи на ногах, частина населення продовжує робити вигляд, що нічого не відбувається або що їх це омине. Ходять без масок, не дотримуються дистанції, йдуть у людні місця із симптомами хвороби.  Із запровадженням із 5 квітня суворого карантину, часто чую від знайомих нотки невдоволення. Типу навіщо усе закривати, люди і так живуть на останні кошти, це доб’є бізнес, коротше кажучи – “все пропало”. Згоден, що будь-які обмеження матимуть свій вплив на підприємців. Але варто згадати, що на іншій шальці терезів – життя людей. Хтось втратить кілька тисяч прибутку, але хтось збереже життя.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   До того ж, запроваджені у Києві обмеження не настільки суворі, порівняно із країнами Європи. У Франції третій загальнонаціональний локдаун ввели з квітня. Там залишаються закритими більшість магазинів, а після 7 години вечора взагалі діє комендантська година. Такі  заходи запровадили й у Греції. Виходити на вулицю в країні можна лише з 5 ранку до 21 години, і лише з поважних причин. У Чехії також діє комендантська година, обмеження на виїзд за межі своїх населених пунктів. Як у більшості країн Європи, зачинено розважальну інфраструктуру, більшість магазинів та ресторани. Населення зобов’язане носити маски не лише у прищіенні, але й на вулиці. У Іспанії маска є обов’язковою навіть на пляжі. При цьому штрафи за недотримання відповідних норм – величезні. Столична влада сьогодні робить усе від неї залежне, аби ланцюг зараження коронавірусом було розірвано. Але гра “в одні ворота” не спрацює. Київ готовий послабити жорсткі обмеження, як тільки покращиться ситуація із захворюваністю, і місто відповідатиме критеріям “помаранчевої зони”. Якщо вдаватись у деталі, то один із таких є, наприклад, відсоток заповненості ліжок з киснем. Для того, аби Київ повернувся в “помаранчеву зону” процент заповненості не повинен перевищувати 65%. А на сьогодні ми маємо понад 80%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Надзвичайно складно сьогодні не тільки нам, у такій ситуації перебувають усі країни. Через пандемію у світі без роботи залишилось понад 225 млн людей. І на цій цифрі жорстока статистика, на жаль, не зупинилась – кількість смертей зростає щоденно. Тож схвалюємо ми карантинні обмеження чи ні, подобаються вони чи ні, – ми маємо їх дотримуватись! І не лише заради себе. Можливо, для більшості молоді вірус може бути більш щадним. Але на вулиці чи у магазині, інфікована особа може заразити людину літнього віку або ту, у якої є хронічні хвороби. І для них вірус корони може стати смертельним вироком. Тож закликаю залишити у стороні скептицизм та легковірність, і берегтися. Дотримуватись обмежень та правил. Адже сьогодні це дійсно потрібно! Ілля Кушнір, депутат Київради ІХ скликання, фракція "Удар"КиевVласть

Жители Святошинского района Киева возмущены, что коммунальщики после демонтажа использованных автопокрышек с зеленых зон не восстанавливают нарушенное благоустройство. Столичные адвокаты несогласны с тем, что судьям и прокурорам положены “карантинные” спецпропуски на общественный транспорт, а им – нет. Жители Соломенского района Киева негодуют по поводу некачественного капремонта подземного пешеходного перехода по ул.Ушинского. В СП “Энергосбыт” КП “Киевтеплоэнерго” на “авось” присылают платежки за отопление жителям одного из домов в Шевченковском районе. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть. Самый сок Депутат Зоя Ярош (фракция “Голос”) попросила мэра Киева Виталия Кличко внести адвокатов в перечень лиц, которым положены специальные пропуски для проезда в общественном транспорте в связи с введением более строгих ограничений из-за роста заболеваемости и смертности от острой респираторной болезни COVID-19. Она напомнила, что такие ограничения в Киеве введены с 05.04.2021 года и будут действовать как минимум до 16.04.2021 года. Так, весь общественный транспорт работает по специальным пропускам, которые предназначены исключительно для перевозок работников предприятий критической инфраструктуры: госструктур; сферы медицины, социального обеспечения, жилищно-коммунальной инфраструктуры; частных предприятий, которые обеспечивают жизнедеятельность города.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ярош отметила, что сообщество адвокатов обеспокоено ситуацией, когда пропуски для проезда в общественном транспорте для адвокатов не предусмотрены. И подчеркнула, что адвокаты, несмотря на карантин, продолжают свою деятельность и ежедневно осуществляют защиту от обвинения, представительство и предоставление других видов правовой помощи при решении дел в судах и других государственных органах.  Депутат обратила внимание на то, что судьи и прокуроры во время введенных карантинных ограничений обязаны будут осуществлять возложенные на них государством полномочия. А адвокаты – лишены возможности вести профессиональную деятельность.  Читайте: Офис президента обвинил власти Киева в провале организации спецпропусков для общественного транспорта Скандал Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции Олеся Зубрицкая (фракция “Удар”) попросила главу Святошинской РГА Сергея Павловского восстановить благоустройство на балансовых территориях района после демонтажа отработанных автомобильных шин. Депутат сообщила, что в рамках мероприятий по весеннему благоустройству на территории района ведутся работы по демонтажу и утилизации отработанных автопокрышек. Это связано с тем, что шины несут опасность для окружающей среды и здоровья жителей города. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По словам Зубрицкой, во время проведения указанных мероприятий работники коммунальных служб Святошинского района Киева нарушают благоустройство, разрушают зеленые зоны и уничтожают насаждения. В дополнение – демонтируют преграды для парковки автомобилей на зеленых зонах.  “Все это вызывает возмущение местных жителей и дискредитирует саму идею защиты окружающей среды и улучшения инфраструктуры района”, – считает депутат. Зубрицкая также попросила главу Святошинского района установить возле зеленых зон на придомовых территориях антипарковочные средства. Читайте: Коммунальщики освобождают Оболонский и Дарницкий районы Киева от старых покрышек (фото) Наболевшее Депутат горсовета Богдан Чорний (фракция “Удар”) попросил начальника Оболонского управления полиции ГУ Нацполиции в Киеве Евгения Худякова и руководителя ГУ Нацполиции в Киеве Андрея Крищенко прекратить постоянные правонарушения на территории неработающего детского сада №224, который расположен на улице Попова, 7 в Оболонском районе столицы. По словам депутата, к нему обратились  жители домов №3, №5, №9 по ул. Попова с просьбой обеспечить правопорядок на территории этого аварийного объекта. По информации Чорния, в самом здании и на территории бывшего детсада постоянно собираются граждане без определенного места жительства и неизвестные лица, которые распивают там алкогольные напитки, употребляют наркотические вещества, справляют физиологические потребности.  “Все это жители близлежащих домов наблюдают из окон своих квартир. Причиной скопления лиц именно в этом месте жители называют изготовление и торговлю наркотическими веществами прямо на территории бывшего детсада. Такие лица в поисках наживы постоянно повреждают автомобили жителей близлежащих домов. Жители находятся в состоянии постоянной опасности, боятся выпускать детей на улицу”, – говорится в депутатском обращении. Чорний сообщил, что на территории – постоянный шум, звон стеклотары, кучи мусора, в котором размножаются крысы. Дым от огня, на котором неизвестные лица готовят еду, отравляет жителей соседних домов. После обжига электрических проводов из лифтовых катушек на территории бывшего садика неоднократно случались пожары.  Депутат отметил, что многочисленные жалобы жителей в полицию никакого результата не приносят. Он напомнил, что здание находится в аварийном состоянии уже 17 лет, и из года в год ситуация на его территории только ухудшается. По мнению Чорния, из-за бездействия компетентных органов местные жители вынуждены жить в условиях антисанитарии и страха. Депутат попросил правоохранительные органы провести инспекцию нефункционирующего детского сада № 224, а в случае выявления административных и/или уголовных правонарушений принять предусмотренные законодательством меры по их пресечению. Читайте: ГБР отправило в суд дело полицейского, подозреваемого в торговле наркотиками в столице Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам собственности Дмитрий Калиниченко (фракция “Удар”) попросил главу Голосеевской РГА Сергея Садового демонтировать торговые временные сооружения, расположенные на тротуаре и клумбах рядом с домом №104 по проспекту Голосеевскому в Голосеевском районе Киева. В ответ на депутатское обращение в феврале 2021 года в Департаменте городского благоустройства Киевской горгосадминистрации (КГГА) сообщили, что поручили КП “Киевблагоустройство” демонтировать эти МАФы. По информации Калиниченко, 25 февраля 2021 года одно из временных сооружений с надписью “Зелень” было демонтировано, а другой МАФ с надписью “ЧБ” – остался.  “Однако уже 1 марта 2021 года временное сооружение с надписью “Зелень” было возвращено и размещено в центре тротуара, рядом с МАФом названием “ЧБ””, – говорится в депутатском обращении.  В ответ на следующее обращение депутата в КП “Благоустройство” 16.03.2021 года ответили, что действительно, был произведен демонтаж одного временного сооружения по указанному адресу, а по факту повторной его установки его владельцу было вынесено предписание с требованием предоставить разрешительную документацию на размещение. А в случае его отсутствия – демонтировать МАФ собственными силами. “Требования предписания выполнены не были”, – говорилось в ответе коммунального предприятия. По информации Калиниченко, возле временного сооружения с надписью “ЧБ” появилась еще одна конструкция, похожая на терминал самообслуживания  Депутат попросил главу Голосеевского района в кратчайшие сроки восстановить возможность свободного движения пешеходов по тротуару в указанном месте.  Читайте: Важных должностных лиц КГГА и “Киевблагоустройства” могут привлечь за превышении полномочий Градостроительство Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Евгения Кулеба (фракция “Слуга народа”) попросила директора Департамента земельных ресурсов КГГА Петра Оленича (на сегодня, уже замглавы КГГА) и директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова проверить законность проведения строительных работ по реконструкции здания на ул. Симона Петлюры, 29 в Шевченковском районе Киева. Депутат напомнила, что 23.10.2003 года между Киевсоветом и ООО “Приват” был заключен договор аренды земельного участка для эксплуатации и обслуживания административного здания по указанному адресу. По условиям договора, земельный участок площадью 0,1137 га с кадастровым номером 8000000000:72:077:0007 был передан ООО “Приват” в аренду на 25 лет. По информации Кулебы, на этом земельном участке ночью 20 марта 2021 года неизвестными лицами был начат демонтаж окон, что, по ее мнению, может свидетельствовать о начале работ по реконструкции здания. Депутат считает, что такие опасения не являются беспочвенными, поскольку 28.08.2018 года ООО “Приват” получило градостроительные условия и ограничения для проектирования объекта строительства “Реконструкция административного здания под гостиницу”.  “Изложенные выше обстоятельства могут свидетельствовать об использовании земельного участка ООО “Приват” не по целевому назначению”, – отметила депутат и попросила проверить данную информацию. Читайте: КГГА разрешила перестроить старинную усадьбу на ул. Антоновича в 9-этажное админздание Благоустройство Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам цифровой трансформации и административных услуг Ксения Семенова (фракция “Слуга народа”) попросила директора Департамента внутреннего финансового контроля и аудита Оксану Колтик проверить законность проведения КП “Киевблагоустройство” публичных закупок на работы по капитальному ремонту подземного пешеходного перехода по ул.Ушинского в Соломенском районе Киева. Депутат сообщила, что к ней поступают многочисленные жалобы местных жителей на качество проведенного ремонта в этом переходе. По информации Семеновой, капремонт проводился в соответствии с условиями договора, заключенного 28.09.2020 года между КП “Киевблагоустройство” и ООО “Канбанбуд”. Строительные работы, стоимость которых составила 5,3 млн гривен, должны были закончиться до 24.12.2020 года. По словам Семеновой, в начале марта 2021 года жители района опубликовали в Facebook фотографии текущего состояния подземного пешеходного перехода по ул. Ушинского, возмущаясь его небрежным видом после якобы завершенного капремонта. В ответ на депутатское обращение КП “Киевблагоустройство” сообщило, что условия договора с ООО “Канбанбуд” выполнены в полном объеме и в необходимые сроки, что, по словам представителей КП, подтверждается актами сдачи-приемки работ. Однако они признали, что “с началом эксплуатации подземного пешеходного перехода были выявлены недостатки в выполненных работах в течение гарантийного срока”. По их данным, подрядчик планирует устранить недостатки. В КП “Киевблагоустройство” также сообщили, что планируют продолжить ремонтные работы, которые содержатся в проектной документации, но не были предусмотрены договором с ООО “Канбанбуд”.  “Есть основания полагать, что ремонт подземного пешеходного перехода не был завершен вовремя и в полном объеме, однако акты сдачи-приемки работ подписаны, а средства по договору – оплачены. То есть, может иметь место не “выявление недостатков в течение гарантийного срока”, а незавершенный ремонт и затягивание сроков его исполнения. Что, в свою очередь, вероятно, может быть связано с наличием коррупционной составляющей в выполнении капитального ремонта”, – говорится в депутатском обращении. Читайте: Аудиторы Кличко в 2020 году снизили свою активность Глава комиссии Киевсовета по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства Владислав Трубицин (фракция “Слуга народа”) попросил руководителей Оболонской РГА, Департамента транспортной инфраструктуры КГГА и Национальной полиции ликвидировать стихийную стоянку автомобилей на зеленой зоне по проспекту Героев Сталинграда, 8. Депутат сообщил, что к нему поступают многочисленные жалобы жителей этого дома от которого берет начало и простирается вдоль всего проспекта несанкционированная стихийная стоянка автомобилей.  “Тротуар превратили в проезжую часть, автомобили паркуют на тротуарах, газонах, намеренно уничтожают растительность. Особенно острой ситуация становится в выходные дни, когда люди массово приезжают на отдых в расположенный рядом парк “Наталка”, – говорится в депутатском обращении. Депутат попросил столичные власти благоустроить указанную территорию и оградить газоны и тротуары бетонными полусферами. Читайте: Тщательно контролировать оплату за парковку в Киеве могут начать в 2021 году ЖКХ Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Григорий Маленко  (фракция “Голос”) попросил директора КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Дарницкого района Киева” Андрея Солодуху отремонтировать грузовой и пассажирский лифты в третьем подъезде 18-этажного жилого дома на ул. Ревуцкого, 10/2 в Дарницком районе Киева. По информации депутата, в указанном подъезде находится старый грузовой лифт, который часто находится в неработающем состоянии. Постоянно ломается и пассажирский лифт, который останавливается на  втором этаже. Маленко сообщил, что в подъезде проживает много пожилых людей, инвалидов, а молодые мамы вынуждены подниматься пешком с младенцами и колясками на руках. Жители уже неоднократно обращались с данной проблемой в КП “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Дарницкого района. Киева” и в службу “15-51”. Маленко напомнил, что для бесперебойной работы лифтов необходимо систематически проводить их экспертное обследование, а также технические осмотры. Первичные осмотры должны проводиться не реже, чем раз в 2 года, а внеочередные – после аварии, реконструкции, перерыва в эксплуатации более 12 месяцев. “Формирование адресной программы ремонта, замены и модернизации лифтов столицы происходит каждый год. Первоначально в перечень вносятся наиболее изношенные объекты, поскольку они могут представлять опасность для здоровья жителей и требуют немедленного обновления”, – напомнил депутат. Читайте: Пролетел 10 этажей: на Позняках оборвался лифт с женщиной и ребенком внутри Депутат Киевсовета Дмитрий Банас (фракция “УДАР”) попросил директора СП “Энергосбыт” КП “Киевтеплоэнерго” Константина Лопатина заменить узел учета тепловой энергии и проверить правильность начисления за услуги централизованного отопления в доме в ОСМД “Татарская, 27/4” в Шевченковском районе Киева. Депутат сообщил, что в этом доме установлен тепловой пункт, в котором во время отопительного сезона 2019-2020 годов прибор учета тепловой энергии был признан непригодным для работы, о чем был составлен соответствующий акт. Однако в октябре 2020 года КП “Киевтеплоэнерго” составило акт, в котором уже говорилось о готовности теплопункта к работе. По словам жителей дома, никакие ремонтные работы данного прибора поставщик услуг не проводил.  В феврале 2021 года жители дома получили платежки с начислениями в несколько раз большими, чем в предыдущие месяцы и в предыдущий отопительный сезон. “У жителей есть подозрение, что в начислениях не учитывалась среднемесячная фактическая температура наружного воздуха в расчетном периоде, поэтому начисление было осуществлено с нарушением закона и методики, что является основанием для перерасчета”, – говорится в депутатском обращении. На обращение жителей в СП “Энергосбыт” КП “Киевтеплоэнерго” в марте 2021 году ответили, что средство учета тепловой энергии пока находится в нерабочем состоянии, а потому начисления проводятся расчетно. Однако, по словам депутата, в “Энергосбыте” не указали дату, когда прибор вышел из строя и не сообщили о сроках замены неисправного счетчика. Банас напомнил, что, согласно нормам закона “О коммерческом учете тепловой энергии и водоснабжения”, обслуживание и замена узлов коммерческого учета осуществляются оператором внешних инженерных сетей. В случае выхода из строя такого узла он подлежит замене на исправный и принятию на абонентский учет в течение пяти рабочих дней со дня выявления факта выхода из строя. “В данном же случае узел учета не заменялся уже более 10 месяцев. Таким образом, имело место нарушение требований закона относительно сроков замены узла учета”, – отметил депутат. Читайте: “Киевтеплоэнерго” насчитало долг киевлянке, которая с 2014 года не пользуется услугой горячего водоснабжения Инициативы Депутат Владимир Слончак (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил главу КГГА передать в управление Дарницкой райгосадминистрации (РГА) Киевский городской детский диагностический центр, расположенный по ул. Урловской, 13.  По словам депутата, в условиях пандемии в Киеве большинство медицинских учреждений переформатированы для приема пациентов с COVID. Слончак считает, что на сегодня значительно ограничены возможности пациентов с другими заболеваниями в получении стационарной медицинской помощи и диагностических обследований.  Он отметил, что городские больницы переполнены, и это обусловлено недостатком медицинского персонала, помещений, а также медучреждений в целом.  Слончак подчеркнул, что в этой связи нельзя допустить закрытия Киевского городского детского диагностического центра. По информации депутата, руководство Дарницкой РГА организовало с жителями Дарницкого района обсуждение вопроса о возможности продолжения работы этого диагностического центра. Было предложено принять указанный центр в управление Дарницкой РГА. Депутат попросил Виталия Кличко дать поручение Департаменту здравоохранения КГГА передать Киевский городской детский диагностический центр в сферу управления Дарницкой РГА. А главу постоянной комиссии Киевсовета по вопросам здравоохранения и социальной политики Марину Порошенко – вынести на ближайшее заседание этой комиссии данный вопрос и дать соответствующее протокольное поручение Департаменту здравоохранения КГГА. Читайте: Кличко закрыл дисциплинарное производство в отношении директора Департамента здравоохранения КГГА Валентины Гинзбург Итого На минувшей неделе лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался Сергей Крымчак. За ним следуют Вадим Сторожук и Александр Бродский. Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Зои Ярош, поднявшей вопрос необходимости выдачи адвокатам спецпропусков для проезда в общественном транспорте Киева во время действия карантинных ограничений.  Депутат Фракция Количество поднятых тем Сергей Крымчак "Единство" 60 Ярослав Федоренко "Единство" 48 Ксения Семенова "Слуга народа" 18 Вадим Сторожук "Европейская солидарность" 13 Григорий Маленко "Голос" 12 Богдан Чорний "Удар" 12 Александр Бродский ВО “Батькивщина” 11 Владимир Слончак ВО “Батькивщина” 8 Николай Конопелько "Слуга народа" 5 Дмитрий Банас "Удар" 4 Олеся Зубрицкая "Удар" 4 Юрий Федоренко "Слуга народа" 4 Владимир Гончаров "Удар" 5 Юрий Сулыга "Единство" 3 Владислав Трубицин "Слуга народа" 3 Виктория Муха "Удар" 3 Андрей Странников "Удар" 2 Лилия Пашинная "Слуга народа" 2 Алексей Окопный "Европейская солидарность" 2 Дмитрий Калиниченко "Удар" 1 Людмила Ковалевская "Европейская солидарность" 1 Андрей Задерейко "Европейская солидарность" 1 Виктория Бурдукова "Слуга народа" 1 Константин Богатов внефракционный 1 Зоя Ярош "Голос" 1 Итого 225 Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета. Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации. Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти. КиевVласть

Компания Status Group назвала пять решающих факторов для покупки квартиры, которые есть в новом ЖК ЖК Podil Plaza & Residence. Жилой комплекс от надежного застройщика введен в эксплуатацию, можно заезжать на ремонт и получить в подарок консультацию архитектора. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы СК Status Group. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “К покупке квартиры нужно подходить так же, как к заключению брака: ответственно, прагматично и по любви. Дома мы проводим много времени, и от того, насколько комфортно будем себя там чувствовать, зависит наш профессиональный и личный успех. В десятку лучших районов столицы для жизни входит Подол. Тут родился Михаил Булгаков, жил Александр Куприн. Николай Гоголь вдохновлялся местными красотами при написании романов. Здесь учились Богдан Хмельницкий и Григорий Сковорода. Из-за исторической значимости этой местности квартира на Подоле многим всегда казалась несбыточной мечтой. Сегодня она может стать вашей реальностью. Многофункциональный жилой комплекс Podil Plaza & Residencе, построенный по мировым стандартам, – это жилье premium-класса по комфортным ценам. Дом находится в историческом месте Подола – у подножья горы Щекавица на улице Глубочицкой, 73. Всего 10 минут от метро “Контрактовая площадь”, – говорится в сообщении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отмечается также, что район, цена, близость к метро, тип дома, качество квартиры, инфраструктура, зеленая зона – эти факторы, по мнению экспертов, обычно становятся решающими при покупке недвижимости.  “Все это есть в Podil Plaza & Residence. Комфорт, современный стиль и функциональность – его визитные карточки. Комплекс сочетает в себе расположение в центре деловой и культурной жизни, близость ко всем транспортным направлениям и отличную инфраструктуру для отдыха. Можно жить и работать в одном месте, что в период новых правил, которые диктует всем коронавирус, является большим преимуществом. В жилом комплексе – офисные помещения, кафе, рестораны, супермаркеты, магазины, кинотеатры, галереи, фитнес-клуб со спа-зоной и многоуровневый паркинг”, – добавили в пресс-службе. Напомним, Podil Plaza & Residence – проект застройщика Status Group. В портфеле девелопера такие объекты, как “Ривьера”, “Ривьера-2” и “Ривьера-3”, Status Grad, жилой комплекс клубного типа Sky River, на стадии строительства Sky River-2. ЖК “Золотой Лев”, бизнес-центр Platinum и в статусе возведения новый 11-этажный ультрасовременный БЦ Crystal. Компания на рынке более 15 лет и в прошлом году вошла в десятку лучших застройщиков Киева. За это время успела стать лидером в Украине и завоевать доверие покупателей. А это позволяет безбоязненно вкладывать деньги в объект еще на этапе строительства. “На жилой комплекс постоянно действуют разнообразные акционные предложения, что позволяет приобрести квартиру по выгодной цене. А еще при покупке недвижимости вас ждет приятный подарок – консультация архитектора, который поможет сделать квартиру вашей мечты еще лучше. Жилье на Подоле – это не сказка, а реальность. Сделайте первый шаг к своей мечте уже сегодня!”, – резюмировали в пресс-службе.  Читайте: Status Group поддержала детский художественный конкурс Фото: пресс-служба СК Status Group КиевVласть

Во фракции “Батькивщина” замахнулись на пересмотр и отмену мега-скандального земельного решения Киевсовета, принятого во время Леонида Черновецкого. Речь идет о бесплатной передаче в 2007 году в собственность кооперативу “Котмист” 67 га в Конча-Заспе – в районе заказника “Жуков остров” (21 км Столичного шоссе). Известно, что потом там строилось имение Юрия Иванющенко (на фото справа). Новому составу столичного горсовета предлагается создать временную контрольную комиссию (ВКК), чтобы изучить этот вопрос и вернуть киевлянам земли стоимостью около 1,4 млрд гривен. Автор инициативы – Михаил Ковальчук (на фото слева) – удивлен, почему городские депутаты не сделали этого раньше, и настроен решительно. Но не все так просто. Соответствующий проект решения вполне могут “похоронить” при рассмотрении на комиссиях горсовета. Кроме того, ранее правоохранители не сумели ни вернуть через суд эту землю в коммунальную собственность Киева, ни наказать чиновников, явно приложивших руку к масштабному дерибану. Как стало известно KV, 31 марта 2021 года комиссия Киевсовета по вопросам собственности рассмотрела проект решения о создании ВКК для изучения вопроса законности передачи в частную собственность земельных участков на 21 км Столичного шоссе в Голосеевском районе (№08/231-931/ПР от 10 марта 2021 года). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Предлагается, чтобы ВКК поработала полгода, проверив:  законность приобретения права пользования, распоряжения, владения земельными участками на 21 км Столичного шоссе (здесь и далее речь идет лишь об этой местности. – KV); законность приобретения и регистрации права собственности на недвижимое имущество на этой земле; осуществление там строительных работ; целевое использование земельных участков. Михаил Ковальчук считает, что в состав ВКК должны войти 8 депутатов Киевсовета: Михаил Ковальчук (глава ВКК), Тарас Козак (фракция “Голос”), Владимир Слончак (фракция "ВО “Батькивщина"), Вадим Сторожук (фракция "Европейская солидарность"), Юрий Сулыга (фракция "Единство”), Михаил Терентьев (фракция "УДАР”), Михаил Царенко (фракция “Оппозиционная платформа – За жизнь”) и Георгий Зантарая (фракция “Слуга народа”).  “Речь идет о 40 га земли, которая была непонятным образом изъята у общины Киева еще во времена Януковича его соратником Юрием Иванющенко. Речь идет о том, чтоб вернуть эту землю общине. Мне очень странно, почему за столько лет эту землю предыдущие депутаты и исполнительные органы не вернули. Длятся суды (по этому вопросу. – KV), но суды нуждаются в большой реформе. Потому что именно в судах в большинстве случае принимаются “ганебні рішення”. Мы, как представители народа, должны взять эту ситуацию под собственный контроль, чтобы щупальцы ОПГ Януковича никогда больше не вернулись на наши земли”, – заявил в ходе заседания комиссии Михаил Ковальчук. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отметим, члены этой комиссии заявляли о готовности поддержать такое решение, однако с одним уточнением – предварительно изучив эту проблему без создания ВКК. В частности, депутаты указывали на тот факт, что вопрос возвращения данных участков в коммунальную собственность ранее уже рассматривался в судах при участии правоохранительных органов, однако итог таких разбирательств народным избранникам неизвестен. Также члены комиссии имели претензии к количественному составу ВКК (по задумке депутатов, ее нужно “расширить”) и к ее “кадровому наполнению” (депутаты уверены, что кроме принципа “партийной квотности” должен также соблюдаться принцип представительства от разных комиссий горсовета). В итоге, предложенный Михаилом Ковальчуком проект решения не набрал достаточного для утверждения количества голосов, и по предложению секретаря комиссии по вопросам собственности Сергея Артеменко (фракция “Европейская солидарность”) был отклонен.  Но такое решение Ковальчука не смутило. По его словам, комиссия по вопросам собственности нарушила 20-дневный срок рассмотрения этого вопроса, поэтому данный проект решения уже фактически поддержан этой комиссией по принципу “молчаливого согласия”.  Отметим, перед рассмотрением данного проекта решения депутатским корпусом Киевсоветом его должны согласовать еще  две его постоянные комиссии – по вопросам архитектуры, градостроительства и землепользования, а также по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции. Вероятно, представитель “Батькивщины” в столичном горсовете рассчитывает получить от них “зеленый свет”. Скандальный дерибан Напомним, 1 октября 2007 года, при мэре Леониде Черновецком, Киевсовет решением №355/3189 передал обслуживающему кооперативу жилищному кооперативу (ОКЖК) “Котмист” 5 земельных участков общей площадью 74,69 га на 21 км Голосеевского шоссе: три земельных участка общей площадью 67,21 га (32,6 га, 34,37 га и 0,24 га) были переданы в собственность для жилищной застройки, еще два земельных участка общей площадью 7,48 га (5,26 га и 2,22 га) – в аренду на 49 лет для рекреационных целей и благоустройства территории. Согласно принятому решению, Киевсовет перевел большую часть этих земель – 66,39 га – из земель сельскохозяйственного назначения в земли запаса жилищной и общественной застройки, определив их функциональное назначение “зона малоэтажной жилой застройки”. Также часть земли была переведена в “территории зеленых насаждений ограниченного пользования и специального назначения”. В решении не уточняется, какова площадь такой земли и каково было ее предыдущее функциональное назначение. Ради таких “рокировок” столичные власти внесли изменения в Генплан Киева, программу развития зеленых зон и другие документы. Ориентировочное расположение участков на карте (выдержка из Google Maps) Речь идет о земле в Конча-Заспе, в районе острова Ольгин. До 2007 года эта территория частично входила в состав ландшафтного заказника “Жуков остров” (в честь одноименного острова, расположенного севернее. – KV), который был создан Киевсоветом в 1999 году. Официально ОКЖК “Котмист” получило в собственность “жирные” земли  в таком объеме только потому, что, согласно статье 41 Земельного кодекса Украины, жилищно-строительные и гаражно-строительные кооперативы имеют право на бесплатное получение участков от местных властей. Как показывает практика, это право возможно реализовать только на основании “договорняка”. Этой лазейкой зачастую пользуются  столичные застройщики. Читайте: В КГГА разрешили построить жилой комплекс на 15 га территории Жукового острова Известно, что 8 января 2008 года Главное управление земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) оформило для ОКЖК “Котмист” три государственных акта на право собственности на указанные выше три земельных участка общей площадью 67,21 га. Спустя почти два года, 24 декабря 2009 года, между Киевсоветом и ОКЖК “Котмист” был подписан договор аренды участка площадью 6,2 га, который был передан этому кооперативу для рекреационных целей и благоустройства территории. Какова судьба второго участка, который должен был быть передан в аренду, и почему площадь участка не сходится с упомянутой в решении Киевсовета №355/3189 от 1 октября 2007 года, в открытых источниках KV информацию найти не удалось.  В дальнейшем, 25 марта 2010 года, Киевсовет решением №468/3906 внес изменения в указанный договор аренды в связи с тем, что ОКЖК “Котмист” отказалось от части арендованного участка площадью 4,8 га. Также известно, что в течение 2010-2016 годов “приватизированные” кооперативом три участка общей площадью 67,21 га оказались в собственности других юридических лиц – путем внесения земли в уставные капиталы разных компаний и ее дальнейшей перепродажи. При этом, указанная земля была поделена на несколько десятков участков поменьше.  В этот же период на нескольких таких участках началось строительство так называемого “Межигорья-2” – имения теперь уже экс-нардепа от “Партии регионов”, близкого соратника беглого президента Виктора Януковича Юрия Иванющенко. Площадь этого объекта по разным данным составляла от 8 тыс. до 10 тыс. кв. м. В 2016 году СМИ сообщали, что это имение было переписано уже на других лиц, которые, впрочем, возможно, входят в окружение Иванющенко. Последний, напомним, более известен под “кодовым именем” “Юра Енакиевский” и долгое время находился (или до сих пор находится) под пристальным вниманием украинских правоохранителей в связи с возможной причастностью к присвоению средств госбюджета. После Революции достоинства земельным вопросом в Конча-Заспе заинтересовались правоохранители. 6 марта 2014 года Генеральная прокуратура Украины (ГПУ) обратилась  в Хозяйственный суд Киева с иском о признании недействительными вышеупомянутых решений Киевсовета и госактов на право собственности на участки, “приватизированные” ОКЖК “Котмист”. Ответчиками в этом деле выступали Киевсовет, указанный кооператив, 9 юридических лиц, имевших отношение к этой земле на момент подачи иска, а также регистрационная служба Главного управления юстиции в Киеве (дело №910/3724/14).  Читайте: Землю “Жукова острова”, где строится дворец Юрия Енакиевского, признали неприкосновенной Свои требования ГПУ аргументировала сразу несколькими фактами. Так, по мнению блюстителей закона, Киевсовет не имел права передавать землю ОКЖК "Котмист", поскольку он не является жилищно-строительным кооперативом в смысле законодательства. Количество его членов (четыре члена) не соответствует тому количеству, которое определено Примерным уставом жилищно-строительных кооперативов (пять членов). Следовательно, этот кооператив не имел права претендовать на получение земли бесплатно. Кроме того, как считали в ГПУ, Киевсовет, принимая решения о передаче земли кооперативу, фактически уменьшил границы заказника “Жуков остров”, что противоречит законодательству и т.д. Разбирательства по этому производству длились более пяти лет – до июля 2019 года. Дело неоднократно пересматривалось судами всех трех инстанций – с переменным для всех сторон процесса успехом. В итоге спорные решения Киевсовета так и не были отменены, а что касается отмены госактов на землю, то такую информацию, учитывая массив данных по этому делу, установить сложно.  Читайте: Суд по земле Иванющенко на Столичном шоссе пошел на третий круг Вместе с тем, параллельно с указанным хозяйственным производством, ГПУ также подавала гражданские иски об истребовании этих земель из частной в коммунальную собственность. По данным ГПУ, по состоянию на начало 2020 года были истребованы участки общей площадью 10,5 га – то есть, исходя из этого, общине еще нужно было вернуть около 57 га приватизированной ранее земли. Как сообщалось выше, инициатор создания Киевсоветом ВКК Михаил Ковальчук сообщает о необходимости возврата общине неких 40 га. KV уже направила в КГГА запрос об уточнении таких данных. Правоохранители пытались “вывести на чистую воду” и представителей столичной власти, причастных к “разбазариванию” земель Киева. 2 июня 2015 года ГПУ открыла уголовное производство №42015000000001068 по факту незаконного завладения должностными лицами Киевсовета, Главного управления земельных ресурсов КГГА и владельцами ряда юридических лиц природно-заповедными землями в Киеве площадью около 70 га. Предварительная правовая квалификация совершенных преступлений – ч. 5 ст. 191 УК Украины (присвоение, растрата или завладение чужим имуществом путем злоупотребления служебным лицом своим служебным положением, совершенные в особо крупных размерах или организованной группой. Читайте: Прокуратура начала расследовать передачу Иванющенко земли на Жуковом острове В материалах дела за 2015 год было указано, что нормативная денежная оценка этой земли составляла более 125 млн гривен. Между тем, в судебных определениях по данному производству в 2017 году уже сообщалось, что в результате отчуждения этой земли столичной общине был нанесен ущерб на сумму 1,4 млрд гривен. Выдержка из материалов дела В феврале 2017 года ГПУ вручила ряд подозрений фигурантам этого производства, в частности – экс-заместителю главы КГГА – начальнику Управления земельных ресурсов КГГА Анатолию Муховикову. Фигурантов подозревали в злоупотреблении служебным положением, повлекшим тяжкие последствия (ч.2 ст. 364 УК Украины). При этом, правоохранители также изучали их причастность к другим “возможным дерибанам” земли в заказнике “Жуков остров” – не только через упомянутый кооператив. В марте 2017 года ГПУ сообщила о завершении досудебного расследования и скорой передаче обвинительного акта в суд. 10 мая 2017 года дело в отношении Муховикова и других экс-чиновников было выделено в отдельное уголовное производство (№42017100000000538).  Впрочем, спустя два года, 12 апреля 2019 года, Шевченковский районный суд закрыл это производство в связи с окончанием срока давности. Таким образом, все должностные лица, которые, возможно, были причастны к дерибану земли в Конча-Заспе, избежали ответственности. По данным аналитической системы Youcontrol, ОКЖК “Котмист” был создан в июне 2007 года. На данный момент его учредителями значатся жители Киева Константин Панченко и Валентина Лопух, а также житель ныне оккупированного Луганска Виталий Шкелихин, который также указан руководителем кооператива. Отметим, прямой связи между ОКЖК “Котмист” и Юрием Иванющенко нет. Однако, еще в 2015 году “Наші гроші” указывали на отношение окружения этого экс-нардепа к одной из фирм, в уставный капитал которой некоторые спорные участки вносились “по цепочке” от данного кооператива. Напомним, обязанности директора Департамента земельных ресурсов со 2 апреля 2021 года выполняет замдиректора этой структуры Валентина Пелих. С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года этим департаментом руководил Петр Оленич, который со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий.  Читайте: Петр Оленич предложил Киевсовету утвердить бесполезную инвентаризацию 700 га земли Фото: коллаж KVКиевVласть

Столичные патрульные оштрафовали двух киевлянин за жестокое обращение с птицами. Мужчины на Владимирском спуске предлагали услуги фотографирования с голубями и соколом. Документы на птиц у них отсутствовали, поэтому их изъяли в безопасное место до решения суда. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы патрульной полиции Киева. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Пресс-служба сообщила, что в патрульную полицию обратились зоозащитники с просьбой помочь в борьбе с нарушителями, которые используют животных и птиц в коммерческих целях – для фотографирования.  “Прибыв в парковую зону на Владимирском спуске, инспекторы обнаружили мужчину с шестью голубями, которых он использовал для заработка. Птицы теснились в пластиковых контейнерах без воды и пищи”, – сказано в сообщении. Отмечается, что никаких документов на них у мужчины не было. Кроме того, рядом стражи порядка заметили другого гражданина с соколом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На мужчину с голубями патрульные составили протокол по ч. 2 ст. 89 (Жестокое обращение с животными) КоАП, которая предусматривает штраф от 3,4 тыс. гривен до 5,1 тыс. гривен. Птицы были изъяты в безопасное место до решения суда. На мужчину, который предлагал услуги фотографирования с соколом, был наложен штраф в 3,4 тыс. гривен по ст. 89 (Жестокое обращение с животными) КоАП. Напомним, в феврале с.г.  активисты UAnimals вызвали полицию на столичный Крещатик. Житель столицы предлагал услуги фотографирования с обезьяной на улице при минусовой температуре. По данному факту был составлен протокол об админправонарушении, однако животное у хозяина не было изъято. Защитники животных намерены подать жалобу на бездействие полиции. Читайте: В Киеве собирают подписи для запрета попрошайничества и фотографирования с животными на улицах столицы Фото: Патрульная полиция КиеваКиевVласть