Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
25 лютого 2020 г. 09:24
Раздел: Новини
“Киевгорстрой” передал госорганам перечень проблемных вопросов по стройкам “Укрбуда”
Около 15-ти жилых комплексов (ЖК), которые возводились за средства инвесторов компаниями, входящими в орбиту Максима Микитася под вывеской “Укрбуда”, невозможно достроить и сдать в эксплуатацию без решения ряда юридических вопросов. В частности, целевое назначение под некоторыми ЖК не соответствует планам застройщика, отсутствуют разрешения на строительство и даже Градостроительные условия и ограничения (ГУО). Кроме того, по всем брошенным объектам “Укрбуда” теперь предварительно необходимо решить вопрос с освобождением от уплаты паевых взносов на развитие столичной инфраструктуры.
Об этом KV стало известно из письма ЧАО “ХК “Киевгорстрой” (*) к секретарю Службы нацбезопасности и обороны (СНБО) Алексею Данилову, главе Службы безопасности (СБУ) Ивану Баканову, министру внутренних дел Арсену Авакову. Это письмо СНБО направила для рассмотрения в Кабмин и Киевскую горгосадминистрацию (КГГА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В письме отмечается, что на сегодня "Киевгорстрой" определило первоочередные меры по выполнению обязательств перед инвесторами Украинской государственной строительной корпорации "Укрбуд" (**), но достройка всех брошенных объектов “Укрбуда” невозможна без решения ряда существующих по ним вопросов:
окончание срока аренда на земельные участки (ЖК “Подол Град”, Crystal House, “Злагода”, “Новомостицкий”);
несоответствие целевого назначения земельного участка градостроительной инициативе (ЖК “Парковая долина”, “Злагода”, “Гвардейский”, Twins House);
отсутствие градостроительных условий и ограничений (ЖК Аrt House);
наличие разрешений не на все очереди строительства (ЖК “Волшебный город”, Urban park) или не на все участки (ЖК Crystal House, “Злагода”);
отсутствия разрешение на строительство (ЖК Аrt House);
отсутствие сертификата об окончании строительства (ЖК “Солнечная ривьера”, “Пектораль”, “Гармония”, “Харьковский”);
аннулирование разрешение на строительство (ЖК “Покрова”);
задолженность по договору паевого участия (ЖК “Солнечная ривьера”).
Кроме этого, напомнили в “Киевгорстрое”, по всем объектам необходимо решение об освобождении застройщика (инвестора) от уплаты паевого участия.
Для решения вышеперечисленных вопросов в “Киевгорстрое” предложили инициировать распоряжения Кабмина по созданию пяти комиссий:
Комиссия по определению источников финансирования достройки объектов "Укрбуд" (исполнители поднятых вопросов – Минфин, Государственное ипотечное учреждение, ЧАО "ХК "Киевгорстрой") (проект распоряжения Кабмина).
Комиссия по проведению технического и юридического аудита проблемных объектов "Укрбуд" (исполнители – Минрегион, Государственная архитектурно-строительная комиссия, ЧАО "ХК "Киевгорстрой", "Укрбуд").
Комиссия относительно жилых комплексов (земельных участков), по которым открыты производства и поданы иски от землепользователей (исполнители – Министерство обороны, Военная прокуратура, прокуратура Киева, ЧАО "ХК "Киевгорстрой", "Укрбуд").
Комиссия по решению вопросов проблемных земельных участков "Укрбуд" (исполнители – КГГА, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА, Госгеокадастр, Департамент земельных ресурсов КГГА, ЧАО "XК "Киевгорстрой", "Укрбуд").
Комиссия по внесению изменений в Порядок привлечения, расчета использования средств паевого участия заказчиков в развитие инфраструктуры Киева (решение Киевсовета от 19.12.2019 года № 460/8033) для застройщиков (заказчиков), которые завершают строительство многоквартирных жилых домов по объектам "Укрбуд" (исполнители – КГГА, Департамент экономики и инвестиций КГГА, ЧАО "ХК "Киевгорстрой", "Укрбуд"). (проект решения Киевсовета об освобождении объектов незавершенного строительства от начисления паевого участия).
“С целью предотвращения возможной социальной напряженности среди инвесторов "Укрбуд" просим вашего содействия в решении неотложных задач и назначить время рассмотрении вопросов, изложенных в этом письме”, – призвали в “Киевгорстрое” руководителей СНБО, СБУ и МВС.
Напомним, в декабре 2019 года стало известно, что корпорация “Укрбуд” остановила работы на большинстве своих объектов. Оказаться без жилья, в строительство которого инвестированы средства, рисковали около 40 тыс. человек (инвесторы 13 тыс. квартир). Это в шесть раз больше, чем в результате аферы “Элита центр”. Эксперты полагают, что деньги покупателей квартир уже давно выведены на заграничные счета.
Читайте: Корпорация “Укрбуд” может оставить без жилья около 40 тысяч инвесторов
В декабре 2019 года президент Владимир Зеленский заявил, что достраивать объекты “укрбуда” будет “Киевгорстрой”.
16 декабря 2019 года эту информацию в “Киевгорстрое” подтвердили. Попутно заявив, что деньги инвесторов “Киевгорстроя” не будут использовать для финансирования строительства домов “Укрбуда”, которые компания взяла обязательства закончить.
Читайте: Игорь Кушнир: “Киевгорстрой” достроит дома “Укрбуда” за счет своих средств и банковских займов
“Это не только определенный риск, но и большая ответственность. 13 тыс. людей, вложивших деньги в “Укрбуд”, остались с пустыми руками – ни средств, ни квартир. Поэтому и решение принималось взвешенно. У “Киевгорстроя” есть опыт строительства такого жилья. “Укрбуд”, по сути, был главным конкурентом – у нас похожие проекты и целевая аудитория. Поэтому понимание, что делать дальше с этими комплексами, было сразу”, – описал ситуацию в феврале 2020 года в интервью KV президент ПАО “Холдинговая компания “Киевгорстрой” Игорь Кушнир.
Читайте: Игорь Кушнир: “Объекты “Укрбуда” будут доведены до конца и переданы инвесторам
В конце февраля 2020 года “Киевгорстрой” принял и начал реализацию недвижимости в двух ЖК “Укрбуд” – “Пектораль” и “Новомостицкий”. Там уже возобновлены строительные работы в полном объеме.
Читайте: “Киевгорстрой” возобновил работы на двух ЖК “Укрбуда” и начал их реализацию
Ранее KV сообщала, что по мнению экспертов, государственная корпорация “Укрбуд” была прикрытием для частных компаний ранее аффилированных с Максимом Микитасем, в т. ч. ООО “Укрбуд Девелопмент” (***), которое реально занималось строительством почти всех ЖК “Укрбуда”. По мнению известного киевского правозащитника Александра Дядюка, неким личностям выгодно было перенести вину за новых несколько тысяч бездомных инвесторов из частных строительных фирм Микитася на госкорпорацию “Укрбуд", чтобы они имели претензии к государственной компании, а не к частным структурам.
Читайте: Укрбуд жив: Киев продолжает отдавать десятки миллионов гривен партнерам Микитася
В январе 2020 года Печерский суд Киева по ходатайству следователя Государственного бюро расследований арестовал корпоративные права и земельные участки в трех районах Киева общей площадью 15,4 га и корпоративные права ООО “Инвестиционная компания “Укрбуд Инвест” и ООО “Укрбуд Девелопмент”. По версии следствия, данные фирмы привлекали деньги инвесторов вопреки запрету на проведение строительства.
Читайте: Суд арестовал земельные участки в Киеве и корпоративные права аффилированных с корпорацией “Укрбуд” фирм
Экс-глава госкорпорации “Укрбуд” Максим Микитась сейчас находится под следствием. Он в частности подозревается в завладении имуществом Нацгвардии на более чем 81 млн гривен. В конце января 2020-го его сняли с самолета при попытке вылета из Украины в Лондон.
Читайте: При попытке вылететь в Лондон задержали экс-главу корпорации “Укрбуд” Максима Микитася – СМИ (фото)
Напомним также, суд обязал НАБУ расследовать закупку КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева” услуг по реконструкции Шулявского путепровода на сумму в 1 млрд гривен у подрядчика, аффилированного с “Укрбудом”. В заявлении о совершении преступления говорится, что в ходе этой закупки глава КГГА Виталий Кличко содействовал в получении выгоды своему политическому соратнику Максиму Микитасю. Следствие полагает, что имеют место явные финансовые нарушения.
Читайте: НАБУ выяснит сколько фирмы из орбиты “Укрбуда” и Кличко могли украсть на ремонте Шулявского путепровода
По данным системы Youcontrol, ООО “Укрбуд Девелопмент” с уставным капиталом в 35,2 млн гривен было основано в 2004 году. Руководит компанией Олег Майборода. Конечными бенефициарами компании на сегодня значатся Евгений Дикин и Василий Полевой. Это ООО входит в состав Украинской государственной строительной компании “Укрбуд”, которую с июня 2010 года по август 2016 года возглавлял Максим Микитась. Сейчас ГСК “Укрбуд” руководит Александр Лятамбор. По данным системы Youcontrol, в декабре 2019 года Максим Микитась еще был связан с ООО “Укрбуд Девелопмент”.
ЧАО “ХК “Киевгорстрой” зарегистрировано в 1995 году. Основной вид деятельности – организация строительства зданий. Размер уставного капитала составляет 16,5 млн гривен. С 2012 года “Киевгорстроем” руководит Игорь Кушнир. 80% акций компании принадлежит территориальной общине Киева в лице Департамента коммунальной собственности КГГА, который возглавляет Андрей Гудзь.
* Приватне акціонерне товариством “Холдингова компанія “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ: 23527052)
* Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд” (код ЄДРПОУ: 00026867)
** ТОВ “Укрбуд Девелопмент” (код ЄДРПОУ: 32920218)
Фото: Минфин
КиевVласть
31 січня 2020 г. 13:30
Раздел: Територія розуму
Варто чи ні: про шанси легалізуватися в Україні з підробленими документами
Чим загрожує підроблення документів, як іноземцям не попастися на гачок аферистів, намагаючись врегулювати свій міграційний статус в Україні,і чому українцям не варто користуватися послугами по документуванню у посередників.
У своїй діяльності ми постійно стикаємося як з іноземцями, які настільки хочуть жити в Україні, що готові напевно навіть опинитися на лаві підсудних за підроблення документів, так і з українцями, які, боячись міфічної бюрократичної тяганини, звертаються за елементарними послугами, такими як вклеювання фотокартки при досягненні 25-ти або 45-річного віку до паспорта-книжечки, до якихось сумнівних організацій і в результаті, сплативши гроші і прочекавши набагато довше, отримують підроблений паспорт.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По-перше, що стосується надання адміністративних послуг Державної міграційної служби – ніякої бюрократичної тяганини давно немає. Все максимально швидко, зручно і комфортно для громадян. Лічені хвилини записатися до Електронної черги на прийом на бажаний час, 15 хвилин оформлення документа, зручна перевірка стану виготовлення паспорта чи посвідки. Більше ніяких копій документів, ніяких зайвих довідок.
Що стосується послуг для іноземців, у Києві і для них працює запис до Електронної черги на зручний час. Також ми постійно збільшуємо кількість наших підрозділів у Києві і області, які документують іноземців. Зараз прийом документів на оформлення посвідок на тимчасове проживання в Україні розпочали два Центри надання адміністративних послуг, щоб зменшити черги до підрозділів Міграційної служби. Поступово зростатиме кількість ЦНАП, які прийматимуть іноземців для оформлення посвідок на проживання.
Попри це, значна кількість наших співвітчизників та іноземців намагаються владнати питання, які відносяться до компетенції ДМС, за допомогою посередників і шахраїв, а відтак – регулярно мають місце випадки виявлення нашими працівниками підроблення і використання підроблених документів, печаток і штампів.
Така тенденція прослідковується у всіх сферах нашої діяльності: під час подачі документів для оформлення закордонного паспорту виявляється, що внутрішній паспорт громадянина України має ознаки підроблення; іноземці намагаються отримати посвідку на проживання, чи навіть громадянство України, передбачливо обзавівшись підробленими документами, які свідчать про родичів-українців чи українське коріння. Найчастіше доводиться мати справу з підробленими штампами про перетин державного кордону – іноземці платять чималі гроші певним організаціям в надії узаконити своє перебування у нашій країні, а в результаті обман викривається при першій же перевірці документів і особа мало того, що отримує статус неврегульованого мігранта, так ще і злочинця.
Про усі такі випадки ми сповіщаємо Національну поліцію, і далі вже наші колеги проводять досудове розслідування за ст. 358 Кримінального кодексу України “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”. До речі, санкція статті передбачає достатньо суворе покарання у вигляді штрафу, арешту на строк до шести місяців або обмеження волі до двох років, а за вчинення таких дій повторно чи групою осіб винним “світить” до п`яти років позбавлення волі.
Чим загрожує незаконне врегулювання свого міграційного статусу
Поступове “стирання” кордону з Європою призводить до того, що все більше іноземців та осіб без громадянства задаються ціллю в`їхати і легально перебувати на території України. Особливо привабливою наша країна є для жителів країн Африки, Азії, Близького та Середнього Сходу, які бажають тут працювати, чи використати її як сходинку на шляху до більш розвинених країн Європейського Союзу. Також значна кількість іноземних студентів після закінчення навчальних закладів вирішують залишатися в Україні.
У будь-якому разі, щоб перебувати в Україні більше 90 днів без необхідності тривалих від'їздів і без страху бути притягнутим до відповідальності, в тому числі у вигляді видворення з країни та заборони в'їзду, іноземним громадянам та особам без громадянства слід потурбуватися про оформлення посвідки на проживання.
Сьогодні в Україні проживає значна кількість іноземців. Багато із них обирають саме столицю, щоб жити, працювати та будувати свій бізнес. За минулий рік лише у Києві і області нашим Управлінням видано 24 039 посвідок на тимчасове проживання і 4115 посвідок на постійне проживання в Україні.
Часто іноземці шукають допомоги з легалізацією у юридичних організаціях і посередників. Різного роду шахраї вже пристосувалися заробляти на бажанні іноземців узаконити своє перебування в Україні якнайшвидше. Так у мережі Інтернет можна зустріти безліч обіцянок надати вам громадянство або посвідку на проживання в найкоротші терміни і навіть при відсутності у вас необхідних для цього документів. Іншими словами – беруться фальсифікувати підстави для легалізації іноземця. Чомусь не усі розуміють, що такі послуги вам пропонують шахрайські організації. І документи, які ви отримаєте від них найімовірніше будуть підроблені. Адже іноземцеві складно відрізнити підробку від справжнього паспорта чи посвідки.
Простий приклад – молодий чоловік із Узбекистану скористався послугами посередників, які розробили цілу схему його легалізації в Україні. Видали підроблену посвідку на проживання і підшукали для нього більше ніж удвічі старшу за нього наречену для укладення фіктивного шлюбу. Планувалося, що після одруження, скориставшись послугою “Шлюб за добу”, він отримає справжню посвідку на проживання в Україні. Однак схема не спрацювала. За налагодженим алгоритмом, працівники РАЦСу направили до нас запит про перевірку законності перебування іноземця на території України. Виявилось, що посвідка підроблена і видана на ім`я іншої людини. Тож замість безтурботного проживання в Україні чоловік опинився фігурантом кримінального провадження за використання підробленого документа.
Після такого інциденту шанси отримати посвідку на проживання навіть законним шляхом будуть для нього нікчемно малими. До того ж, із такою біографією йому нелегко буде отримати візу у будь-яку цивілізовану країну світу.
Якщо ви все ж вирішите скористатися послугами посередників – радимо погоджуватися тільки на законні схеми легалізації, і пам`ятати, що висока швидкість процедури має вас насторожити, адже перевірка і винесення рішення по кожній особі – це тривалий процес.
Статус біженця надається далеко не всім
Декого такі організації запевняють, що надійний спосіб законно залишитися в Україні – це звернутися за захистом і спробувати переконати Міграційну службу визнати вас біженцем. При цьому доведеться довести, що ваші права на батьківщині порушувалися через політичні або релігійні переконання. Або ж ви піддавалися дискримінації за національною ознакою.
Непоодинокі випадки, коли іноземці та особи без громадянства, звертаючись за захистом в Україні, пред`являють підроблені документи, навіть вироки суду про засудження до смертної кари. При цьому не враховують, що по кожній справі проходять ретельні перевірки і правда так чи інакше спливає на поверхню.
Протягом 2019 року до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося 365 осіб за захистом в Україні. Позитивних рішень було 29.
Українцям також варто бути обачними із фірмами-посередниками
Щоб краще пояснити, наскільки недоцільно нашим громадянам звертатися до різного роду посередників, хочеться навести реальний випадок.
До одного з районних відділів ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для оформлення закордонного паспорта звернувся чоловік. При перевірці його внутрішнього паспорта-книжечки виявилося, що паспорт підроблений. Підрозділ міграційної служби іншої області, печатка якого засвідчувала фотокартку, вклеєну при досягненні 25-річного віку, не підтвердив вклеювання. Та і не мав права той підрозділ з іншого кінця України вклеювати йому фотокартку, адже така послуга надається за зареєстрованим місцем проживання. Чоловік зізнався, що свого часу звертався до деякої організації, яка спеціалізується на наданні допомоги у питаннях паспортизації, адже вирішив, що матиме багато клопоту, звернувшись безпосередньо до Міграційної служби. Бідолаха заплатив 1500 грн. і через місяць йому вручили паспорт з новою фотокарткою, запевнивши, що все офіційно. На ділі ж – підроблення низької якості. Звернувшись до Міграційної служби, він би через кілька днів забрав свій готовий документ (законодавством передбачений п`ятиденний термін). До того ж, послуга ця безкоштовна. Шах і мат, як то кажуть. Тепер за використання підробленого документа чоловікові загрожує кримінальна відповідальність.
Зустрічаються і випадки, коли громадяни цілеспрямовано підроблюють паспорт-книжечку і потім намагаються обміняти його на ID-картку нібито через непридатність до подальшого використання через псування. Та слід пам`ятати, що навіть якщо не озброєним оком не видно підробки, то фахівці по одному підпису або печатці відрізнять підробку від оригіналу.
Перевірте свій документ прямо зараз
Будь-хто може з легкістю перевірити дійсність свого документа за допомогою онлайн-сервісу “Перевірка недійсних документів” на сайті ДМС України. Проста і безкоштовна перевірка може послугувати ефективною страховкою від шахраїв.
Такий сервіс дає можливість перевірити наявність паспорта громадянина України в базі даних МВС, а також у базі даних ДМС, яка здійснює облік документів, що визнані недійсними “без криміналу”: псування, втрата та інше. Крім того, перевірити можна не лише паспорти, але й інші види документів, що засвідчують особу: посвідки на проживання, посвідчення біженця тощо.
Беззаперечні переваги біометричних документів
Вкотре наголошуємо на тому, що паспорти громадян України зразка 1994 року у вигляді книжечки мають низький рівень захисту і їх легко підробити. Це ж стосується і старих паперових посвідок на проживання в Україні.
Інша справа – сучасні захищені біометричні документи, які практично неможливо підробити завдяки новітнім технологіям захисту інформації на електронному носії.
До того ж, власники біометричних документів вже наприкінці лютого цього року зможуть особисто випробувати важливу новацію – ID-картку та закордонний паспорт у смартфоні, тобто паспорт, який завжди буде при вас.
У підсумку…
Доцільним буде нагадати, що будь-які відмітки в паспортних документах можуть здійснювати виключно відповідальні посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Купувати фальшиві документи – величезний ризик, який себе не виправдовує. Важливо пам'ятати, що власників підроблених документів рано чи пізно чекає покарання. До того ж, “липовий” паспорт чи посвідку на проживання, отриману неофіційним шляхом, неможливо продовжити, відновити чи обміняти.
Читайте: Полиция и Миграционная служба устроили в Киеве облаву около Исламского культурного центра (фото)Вячеслав Гузь, начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області
КиевVласть
23 січня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”
Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
9 січня 2020 г. 15:04
Раздел: Новини
В Иране опубликован предварительный отчет о расследовании катастрофы с самолетом МАУ
В Иране опубликовали предварительный отчет о ходе расследования катастрофы с самолетом МАУ, которая произошла 8 января 2020 года. В обоих бортовых самописцах сохранились данные, но на них видны следы физических повреждений. По данным очевидцев, самолет во время полета был охвачен огнем, а после столкновения с землей был слышен взрыв.
Об этом KV стало известно из сообщения Центра транспортных стратегий со ссылкой на предварительный отчет расследования авиакатастрофы рейса PS752, который был опубликован Организацией гражданской авиации Ирана (The Civil Aviation Organization of Islamic Republic of Iran/CAO.IRI).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно с обнародованной иранской стороной информации, создана комиссия по расследованию авиационного происшествия. В соответствии с требованиями Чикагской конвенции, комиссия предложила всем государствам, признанным бенефициарами в данной ситуации, направить своих представителей для участия в расследовании.
Как заявил глава Организации гражданской авиации Ирана Али Абедзаде, первоначальное уведомление было направлено Украине, как стране регистрации самолета. Также уведомления об участии в расследовании получили США, как страна-производитель воздушного судна; Швеция и Канада, как страны-заявители, граждане которых находились в самолете.
По словам Али Абедзаде, бортовые самописцы ("черные ящики"), содержащие регистратор полетной информации, найдены и переданы в распоряжение комиссии по расследованию авиационного происшествия. Оба устройства, как заявил Абедзаде, были повреждены в результате аварии и пожара – в обоих самописцах присутствует память, но на них видны следы физических повреждений.
Что касается условий полета рейса PS752, то, по озвученной информации, самолет сначала поднялся на высоту 8000 футов, а затем информация о самолете пропала с экрана радара, после чего лайнер столкнулся с землей и разрушился. "Пилот не получил никаких радиосообщений о необычных обстоятельствах. Согласно сообщениям очевидцев (люди на земле и члены летного экипажа, находившегося на большой высоте, которые наблюдали и сообщили об инциденте) самолет был охвачен огнем, а после столкновения с землей произошел взрыв", – заявил глава Организации гражданской авиации Ирана. Он также утверждает, что траектория полета самолета указывает на то, что лайнер первоначально направлялся на запад, а затем якобы повернул и направлялся в аэропорт после возникновения проблемы.
Изучение места происшествия свидетельствует, по словам Али Абедзаде, о том, что первое столкновение самолета с землей произошло в зоне парка развлечений. После этого первоначального столкновения наблюдались другие столкновения, корпус самолета разрушился, а обломки разлетелись по близлежащей территории.
Иранский представитель также проинформировал, что тела и останки пассажиров были собраны и доставлены в судебную экспертизу для опознания и установления личностей погибших.
В конце отчета Абедзаде раскритиковал публикации в СМИ, в которых говорилось о том, что Иран не намерен передавать бортовые самописцы для расшифровки за границу. По его словам, эти вопросы связаны с юридическими процедурами и единственным источником расследования является комиссия по расследованию авиационного происшествия.
Напомним, что президент Украины Владимир Зеленский объявил сегодня, 9 января, днем траура в Украине. Это связано с гибелью 176 человек при падении пассажирского самолета, направлявшегося из Тегерана в Киев.
Читайте: Сегодня, 9 января, в Украине объявлен день траура (видео)
Ранее KV сообщала, что 8 января пассажирский самолет Boeing 737 "Международных авиалиний Украины" (МАУ) разбился вскоре после вылета из аэропорта Тегерана в Иране. Авиалайнер направлялся из столицы Ирана в Киев, на борту находились не менее 170 человек. Все 167 пассажиров и 9 членов экипажа погибли.
Читайте: Среди погибших при крушении самолета МАУ в Иране было 11 украинцев (список погибших, видео)
Фото: МВС України
КиевVласть
28 листопада 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Відсутність закону про обіг зброї серед цивільного населення несе в собі шалені ризики. По-перше, це стимулює корупцію в МВС. По-друге, десятки тисяч людей були незаконно засуджені до різних термінів позбавленні волі. По-третє, Україна втрачає великі кошти через відсутність легального ринку зброї для громадян. Про це в інтерв`ю КиевVласть розповів голова наглядової ради Української асоціації власників зброї (УАВЗ) Георгій Учайкін (на фото).
УАВЗ (*), за словами Георгія Учайкіна, сьогодні нараховує близько 20 тис. членів. “Я не буду приховувати, серед членів УАВЗ є представники не тільки МВС, а й інших силових структур. В кожній з них є нормальні люди, котрі розуміють, для чого ми це робимо”, – каже голова наглядової ради УАВЗ.
УАВЗ проводить багато заходів – навчальних та об`єднуючих, на кшталт “Gun open day”. Члени асоціації мають певні бенефіти при купівлі зброї – знижки та дисконти. Крім того, УАВЗ свого часу виступила засновником “Українського легіону”, через який пройшли тисячі громадян України.
Але головне завдання УАВЗ сьогодні – це захист своїх членів від свавілля з боку правоохоронних органів. І асоціації є що розповісти про спротив нахабству, корупції та відвертому беззаконню, який системно чинять і силові, і судові органи влади.
Проте головною метою УАВЗ останні роки є прийняття закону про зброю для цивільних осіб, який наведе лад в цій сфері та надасть громадянам України право на збройний захист свого життя та майна, а також життя своїх рідних та близьких.
В розмові з KV Георгій Учайкін роз'яснив, чому законопроект “Про зброю” (№1222) є правильним та чим шкідливий альтернативний законопроект (№1222-1). Крім того, голова наглядової ради УАВЗ розповів про економічні та безпекові перспективи від прийняття законопроекту №1222 й наголосив, що його відсутність рано чи пізно призведе до шаленого валу справ проти України в Європейському суді з прав людини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Більшість людей вважають, що у нас є закон про зброю. Чим насправді зараз врегульовано для громадян обіг зброї, її придбання, використання?
Георгій Учайкін: Весь обіг зброї серед цивільного населення наразі регулюється внутрішнім наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року. Цей документ застарів з усіх точок зору. І це визнають навіть в МВС.
Наказ грубо порушує вимоги Конституції, а свіже рішення суду від жовтня 2019 року (про скасування одного з пунктів наказу МВС №622, – KV) по справі члена УАВЗ Кирила Сударикова (йому було анульовано дозвіл на зброю на підставі того, що він не пустив правоохоронців о 22 годині до себе додому, – KV) додатково переконало нас, що є судді, котрі розуміють, про що йдеться.
Ч. 7 ст. 92 Конституції, основного закону прямої дії, визначає правовий режим власності: вся власність має регулюватись виключно законом. В той же час, якщо людина за власний кошт хоче придбати/набути у власність мисливську зброю, то процес придбання регулюється не законом, а наказом МВС!
Про це знав і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, і його міністр юстиції Павло Петренко. Ми втомились судитись із Мінюстом через те, що вони не визнають незаконним наказ №622. Вони (МВС, – KV) напишуть за 15 хвилин нісенітницю, а ти потім роками це в судах оскаржуй. Ми в деяких справах вже дійшли навіть до Верховного суду – ці справи тривали три, чотири роки.
Зараз закону не існує, існує наказ. І ми сподіваємось, що закон врешті-решт з’явиться. Тим більше, що зараз відверто непоганий законопроект вже зареєстровано у ВРУ. Проте, навіть за сприятливих умов, цей процес займе не менше року. А за несприятливих – може розтягнутись.
KV: В минулому скликанні Ради був негативний досвід з законопроектом №1135-1 про зброю, котрий подали ще наприкінці 2014 року. Серед його авторів було, мабуть, 30 депутатів різних фракцій. Але не було навіть розгляду в комітетах.
Георгій Учайкін: Не було, бо гальмували як могли.
KV: А для чого тоді реєстрували? Для хайпу?
Георгій Учайкін: Ні. Була домовленість, щоб ухвалити цей закон, але його за формальними причинами не реєстрували 10 місяців. Ходили і до Олександра Турчинова із тим законом, коли він ще був в.о. президента, ми чудом його зареєстрували, як альтернативний, 10 грудня 2014 року. До нас нісенітницю зареєстрував Сергій Каплін.
KV: Чи була хоч одна фракція у минулому складі парламенту, котра чітко казала, що вона за законопроект №1135-1?
Георгій Учайкін: Ні. За законопроект були “свободівці”, але в них не було фракції. Була ситуативна підтримка окремими народними депутатами від “Народного фронту”, “Радикальної партії” та “Блоку Петра Порошенка”. Більш того, Петро Порошенко тоді так вперся – і я не вірю, що через якийсь тиск з боку МВС, хоча не виключаю і певний тиск з їх боку.
KV: Можливо, Порошенко вперся через те, що лише 11% підтримували так звану легалізацію зброї й боявся електоральних втрат?
Георгій Учайкін: Вони завжди бояться електоральних втрат, але треба ж розуміти, що власники зброї – фундамент та запорука спокою в суспільстві, тільки вони здатні зупинити будь-яке свавілля. Звісно, що ще за часів Порошенка треба було створити робочу групу з фахівців і працювати в комітетах, але сталося, як сталося.
Проте локомотивом в таких питаннях має виступати суспільство. Воно має тиснути – через петиції, суди, законопроекти, обговорення. І головне – не давати, щоб все проходило кулуарно, журналісти мають висвітлювати аргументи. Тому що під наглядом преси багато речей політики змушені робити чесно.
Втім, тепер ситуація інша. Наш законопроект №1222 є вже основним. І подано ще альтернативний №1222-1.
За великим рахунком в цьому парламенті ми вже просунулись далі, ніж в попередньому – тоді ми не переконали навіть щось розглядати в комітеті, а зараз вже маємо цілу низку позитивних експертних висновків та пройшли Антикорупційний комітет ВРУ без зауважень. Створена і працює робоча група при правоохоронному комітеті, хоч щось почалось.
KV: В минулому під ВР проходили мітинги, коли законодавцям натякали, що слід розглянути законопроект. Найближчим часом плануються якісь подібні заходи?
Георгій Учайкін: Важливо розуміти, з чим ми маємо справу. ВР – це такий окремий організм, який живе за власними правилами . Принаймні та, під якою ми мітингували в 2015 році. Ми тоді вийшли тому, що вони (парламентарії, – KV) хотіли внести зміни в Конституцію не через референдум, як того вимагає законодавство, а самостійно.
І ми вийшли із пропозицією внести до Конституції право громадян на збройний захист себе і своєї країни – на кшталт Другої поправки до Конституції США, бо в той час наша перша петиція вже була майже підписана. Ми оголосили про свою акцію першими, але потім низка політичних сил вирішили також вийти зі своїми вимогами.
Ми дізнались, через свою службу безпеки, що під Радою може бути спекотно, і завчасно вивели своїх людей за півгодини до вибухів. Ми встигли передати свою вимогу офіційно через когось з депутатів – і пішли звідти. Але після того ми стали більш обережно ставитись до таких акцій, тому що провокації із власниками зброї просто робити. Хтось щось кине, щось вибухне, а звинувачувати будуть не тільки УАВЗ, а і всіх власників зброї.
У нас були акції під Вищою радою правосуддя, судами, Генеральною прокуратурою, Кабміном, ми постійно щось таке проводимо, щоб не давати їм спати. Але такі масштабні, як у 2015 році, ми робити не хотіли.
Сьогодні ВРУ трошки інша, до неї потрапили дві політичні сили, котрі у своїх програмах офіційно задекларували, що зобов’язуються законодавчо врегулювати обіг зброї в Україні – “Слуга народу” та “Голос”. Суто теоретично, вони здатні створити необхідну кількість голосів для ухвалення закону. Тому сьогодні шанс з’явився. І навіть, якщо цього разу не вдасться зламати опір, ми вже просунулись далі і зупинятись не збираємось.
KV: Якщо уявити собі, що в 2020 році Рада прийме законопроект №1222, що зміниться для простих громадян?
Георгій Учайкін: Протягом першого півріччя після прийняття цього закону знизиться рівень вуличної злочинності, щонайменше на 50%, і стане спокійніше. Бо закон про зброю спрямований не лише на врегулювання обігу зброю.
Це – ключовий інструмент, необхідний для підвищення рівня громадської безпеки, і в боротьбі з “чорним ринком” зброї. Він передбачає не тільки право громадян на збройний захист, а і врегулювання діяльності приватних охоронних компаній, в ньому величезна низка пов’язаних питань, які абсолютно прогнозовано зміцнять громадську безпеку.
Тому цей закон жодним чином не можна називати спрощено “про легалізацію зброї”.
KV: Чи “вільний обіг зброї”.
Георгій Учайкін: Термін “вільний обіг зброї” використовують лише хлопці в погонах, щоб навмисно лякати людей.
Законопроект №1222 регламентує абсолютно всі процеси, пов’язані з обігом зброї серед цивільного населення. Наприклад – в Кабміні не знають, як обкласти населення податками, на ФОПів тиснуть, а в той же час на підлозі лежить фактично бюджетоформуюча галузь. Уявіть – в країні немає жодного патронного заводу, не вистачає курсів з навчання власників зброї, стрілецьких комплексів, а в усіх країнах світу – це створення робочих місць та наповнення бюджету. Так створіть чіткі, зрозумілі, а головне законні правила і дайте бізнесу можливість цим зайнятись!
Відрегулюйте на рівні законів, ліцензій – і ви побачите, як підуть інвестиції, бо всі зацікавлені! Наведу приклад. Тільки в одному калібрі 9х19, найпопулярнішому пістолетному в Америці, цивільні на рік вистрілюють 2 млрд патронів. Заводи з виробництва боєприпасів в США працюють в три зміни, щоб задовольнити ринок. У нас було б аналогічно, хай і в 10, 20, 30 разів менше, бо Україна сама по собі менша.
Впевнено можу сказати, що тільки на роботі курсів з підготовки власників зброї роботу могли б отримати декілька десятків тисяч людей по всіх регіонах країни. А це – не тільки створення робочих місць, але і наповнення місцевих бюджетів.
Виникне потреба десь у 10 тис. інструкторів. А ще будуть задіяні й інші люди – юристи, медики, бухгалтера тощо. Так, ніхто одразу не відкриє 2 тис. курсів, але треба створити умови – і за 5 років ці курси відкриються.
Уявляєте собі масштаб антизброярського лобі, якщо, всупереч здоровому глузду, люди не йдуть на те, щоб підняти гроші, котрі лежать на підлозі? Напевно хтось від цього отримує такий зиск, який перекреслює всю логіку.
KV: Антизброярське лобі – це хто?
Георгій Учайкін: Насамперед МВС і афільована з ним одна зброярська мережа. Це дві руки антизброярського лобі.
KV: Інші гравці зброярського ринку?
Георгій Учайкін: Вони не такі потужні і знаходяться в залежному становищі. Хто видає ліцензії магазину? МВС. Хто видає ліцензії охоронній компанії? МВС. Однією рукою видають ліцензію, іншою тримають за горлянку. Це неправильно, це треба розносити по різних відомствах і ламати корупційну схему.
Наведу простий приклад. У вас є посвідчення водія. Це ж не право на автомобіль. Що обмежує вас від придбання будь-якої кількості автомобілів тієї категорії, котра зазначена у вас в правах? Виключно ваш гаманець.От і ми пропонуємо вчинити так само із власниками зброї.
У вас є посвідчення власника зброї певної категорії. І ви можете придбавати зброю, а не ходити кожного разу за дозволом. Чому ви маєте ходити за зеленим папірцем (дозвіл на придбання зброї, т.зв. “зеленка”, має зелений колір, – KV) кожного разу, коли побажали щось собі придбати? У вас така ж відповідальність, як за одну, так і за десять одиниць зброї. Але щоразу ви маєте приходити на уклін – і так кожні три роки.
Що відбувається насправді: людина думає, чи може вона не ходити кожні три роки через брак часу, щоб за неї це хтось зробив? Можна – за 200 баксів. Це корупція, яка продовжує зростати.
А треба зробити ясно й прозоро. Отримуєш посвідчення власника зброї з певною категорією. Іди й купуй, скільки тобі треба зброї, на яку видано дозвіл.
То чому держава у вигляді МВС тебе обмежує? Ти ж все одно пройшов навчання, заліки здав, був представник правоохоронних органів на іспиті, була відеофіксація. Чого ще треба?
KV: Це радянський рудимент.
Георгій Учайкін: Так, рудимент, котрий псує життя всій Україні. Це ж базовий інстинкт – інстинкт самозбереження. Щоб задовольнити цей інстинкт в 21 сторіччі – людям потрібна зручна вогнепальна зброя самозахисту, яку можна носити з собою, як колись носили сокири, ножі, шпаги.
Ще 200-300 років тому людину без зброї на вулиці вважали б самогубцем. А у нас зараз мільйони таких самогубців навколо ходять. За статистикою ГПУ з початку року до початку вересня в 2019 році в Україні було 5576 випадків умисного вбивства. Розбій – 1296 випадків. Умисне тяжке тілесне ушкодження – 1372 випадки, середньої тяжкості – 2003. До кінця року буде 8000 вбивств. Додайте тих, хто загинув від тяжких ушкоджень – 10000 людей в Україні вбивають щороку. За 28 років – 280 тисяч вбитих!
KV: Це, умовно кажучи, населення обласного центру – Чернігова чи Сум.
Георгій Учайкін: Якби за кожного вбитого віночки ставили обабіч дороги, як у випадках із загиблими в ДТП, то, напевно, якось наочно було б. А так – якась статистика.
KV: Отже, коли ВР прийме закон про зброю, а президент Володимир Зеленський підпише його, ми отримаємо безпеку?
Георгій Учайкін: Ну давайте поміркуємо. Ми отримаємо серйозну комбінацію: систему, яка готує майбутнього власника зброї, відповідального власника зброї (бо методологією все прораховано), зміни у діяльності приватних охоронних компаній, які мають право на зброю, причому ліцензію видає не МВС. Вони мають бути на зв’язку з Нацполіцією, і стають елементами громадської безпеки, як в Ізраїлі, коли охоронець знешкоджує терориста.
Це зменшує і навантаження на бюджет, бо частину хлопців у формі можна буде скоротити. І, відповідно, за півроку відсотків на 50 отримаємо зменшення вуличної злочинності. І цифри статистики від ГПУ можуть зменшитись вдвічі.
KV: Економічний ефект, про який говорили раніше, ви якось рахували?
Георгій Учайкін: Ні, бо ми не в бізнесі, хоча нас вперто намагаються в цьому звинуватити. Ми робимо це з інших міркувань. В нас є серйозні перестороги з питань майбутнього нашої країни, дітей, онуків.
Проте, ми можемо очікувати на відкриття близько 2 тис. закладів з підготовки власників зброї – за аналогією з учбовими закладами з підготовки водїів, яких зараз десь 2,5 тис. Відповідно, буде потрібна велика кількість тирів, стрілецьких комплексів. Навколо Києва має бути з десяток великих стрілецьких комплексів і ще, щонайменше, 30 тирів в столиці. Помножте це на всю країну.
Читайте: На 3 миллиона жителей в Киеве работают 12 тиров
З’явиться потреба в боєприпасах, в тюнінгу, в тому, щоб зброя потрапила в країну не на монопольних засадах, а на конкурентних. Швидше за все будуть побудовані заводи з виробництва боєприпасів та стрілецької зброї. Виникне ціла галузь, якої сьогодні фактично не існує.
Коли ми це зробимо, з`явиться наступне завдання – зміни до Конституції.
KV: Українська Друга поправка до Конституції за аналогією за американською: “Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися”?
Георгій Учайкін: Так. Це – надмета і ми це мусимо зробити.
KV: Як ви думаєте, коли суспільство при згадці про збройний захист не буде затуляти вуха, очі?
Георгій Учайкін: Ті, хто виступають проти, просто не потрапляли до ситуації, коли потрібен не те що пістолет, а хоча б газовий балончик. Але давайте розмірковувати логічно.
Через АТО за ці роки пройшли близько 500 тис. людей. Як думаєте, ці люди за право на збройний захист? Думаю, що так. А ще є просто власники зброї, мисливці, яких в Україні сотні тисяч. І це не рахуючи членів сімей всіх згаданих.
Думаю, що показник про 11% створено штучно і він не відповідає дійсності. Все залежить від того, як ставити питання: вільний обіг зброї, легалізація... Давайте запитаємо: чи хочете ви на законних правах придбати зброю самозахисту, чи довіряєте свій захист поліції? І одразу все зміниться, бо людина зрозуміє, що треба обирати: захищати себе законно але самостійно чи довіряти поліції.
Читайте: Задержаны полицейские, подозреваемые в пьяной стрельбе по ребенку в Переяслав-Хмельницком
Тому, на мою думку, сьогодні підтримка законопроекту №1222 набагато більша.
KV: А що скажете про альтернативний законопроект №1222-1, який теж подали народні депутати від “Слуги народу”?
Георгій Учайкін: Він має іншу філософію. Це за суттю – наказ МВС №622 у вигляді закону, яким пропонується дозволити громадянам володіти травматичною зброєю для громадян та приватних охоронних компаній і не більше.
Законопроект №1222-1 відкриває “скриньку Пандори”, бо травматична зброя не ідентифікується - і її масовий продаж призведе до шаленого сплеску злочинності.
KV: Хіба що гільзотека.
Георгій Учайкін: Щоб гарантовано ідентифікувати ствол, нам потрібні два елементи – гільза та куля, яка пройшла канал ствола і має відбитки. Ми можемо ідентифікувати ствол, якщо його продано офіційно. У випадку з травматичною зброєю одного елементу немає, бо на шматочку гуми ніяких відбитків не залишається. Якщо ж до того стріляють з револьверу і гільза залишається у каморі барабану, тоді взагалі нічого немає.
А що робити із тим, що в уяві людей травматична зброя не вбиває? Вбиває! Постріл впритул майже дорівнює пострілу з бойової, постріл в око чи скроню - смерть, кулі знаходять в легенях, в печінці. І це – травматична зброя. Так навіщо нам це потрібно? Що вони нам пропонують?
Якщо підходити фахово, вони не мають право нам пропонувати травматичну зброю, яка у всьому світі зветься less-lethal, тобто – менш летальна. Це має використовуватись виключно спецпідрозділами, і ми бачили, як вони із нею поводились під час масових заворушень.
Тоді що – знову нічого не пропонуємо людям, знову люди залишаються беззахисними? Врешті-решт, 5,5 тис. осіб загинуло від рук злочинців на вулицях. А скільки працівників правоохоронних органів загинуло за цей час при виконанні службових обов”язків?
KV: Можливо, людей 30?
Георгій Учайкін: Не знаю і не хочу на цьому спекулювати. Але правоохоронців з бойовою зброєю вбивають менше в сотні разів, ніж людей на вулицях. Чому нам, а не правоохоронцям пропонують травматичну зброю? Чи може люди зустрічають якихось інших злочинців? Нехай правоохоронці ходять із травматичною зброєю, щоб не вбивати злочинця, а судити його потім. Чому МВС такий варіант не влаштовує?
Законопроект №1222-1 концептуально не відповідає ані здоровому глузду, ані вимогам українських реалій.
Крім того, що робити із необлікованою зброєю, котру люди понакуповували на чорному ринку? В законопроекті №1222 ми передбачаємо механізм часткової постановки на облік того, що буде дозволено законом – через складну процедуру балістичної експертизи та проходження відповідних курсів.
А за законопроектом №1222-1 – хто відмовиться від свого бойового ствола на користь травматичного? Через це знову буде квітнути чорний ринок, знову МВС буде імітувати боротьбу із незаконним обігом зброї, а насправді – буде просто пиляти бюджет та заробляти на потоках.
Але ж і діти тих, хто сьогодні просуває законопроект №1222-1 можуть зустріти таких самих злочинців, як і інші! Може час це вже усвідомити?
KV: Ну, їх діти будуть мати зброю. Ще й нагородну, можливо.
Георгій Учайкін: Це неправильно, суспільство так не може розвиватись. Люди бачать рівень злочинності та Пашинського, який стріляє з нагородного пістолета, незрозуміло на яких підставах ним отриманого, а зараз ще намагається надати цьому ганебному вчинку політичне забарвлення. Аж соромно.
На мою думку, право нагороджувати зброєю будь-кого може бути лише у Президента України, решта силових відомств повинні мати право нагороджувати лише тих, хто офіційно працює в цих структурах.
Чому так? Тому що 50 тис. нагородних стволів вже по країні гуляє. Повірте, більшість з них вони тупо продали або роздали “своїм” за послуги.
Читайте: “Дело Пашинского“: прокуратура уверяет, что водитель ”заглохшего” микроавтобуса имеет статус свидетеля
KV: Тобто, статистика про 50 тис. нагородних стволів є?
Георгій Учайкін: Вони (МВС, – KV) всупереч навіть рішенням суду відмовляються повідомити, кого вони нібито “нагородили”, але ми вирахували, що вони видають щонайменше 2,5 тис. на рік, всі загалом. Тепер порахуйте, за 28 років незалежності, ще цифра буде більша.
KV: У когось їх два, п”ять, вісім...
Георгій Учайкін: Не будемо вказувати пальцем, але деякі з них отримували навіть автомат Томпсона, кулемет “Максим” та автоматичну зброю. В будь-якій країні світу за це би вже всі причетні до таких зловживань посадовці сиділи.
KV: Тобто, уточнюю, в законопроекті № 1222-1 є корупційні ризики?
Георгій Учайкін: Корупційні ризики там шалені.
KV: Крім прийняття закону, ще треба буде приймати зміни до Кримінального кодексу (КК)?
Георгій Учайкін: На цей час ст. 36 стаття КК вже гарантує нам право використовувати зброю для самозахисту в трьох випадках: коли вдираються до помешкання, коли нападає група осіб (два – це вже група) і коли на вас здійснюється озброєний напад.
Проте ми в своєму законопроекті 1222 теж запропонували деякі зміни до ст. 36, які на нашу думку покращать ситуацію.
Але у нас є окремий напрацьований законопроект по докорінних змінах до ст. 36, який ми намагались подати ще за часів Порошенка. Після ухвалення 1222 будемо намагатися і його зареєструвати. Проте, наголошую, і зараз є всі підстави сказати, що існуючої ст. 36 загалом буде достатньо. Якщо мені кажуть “посадять”, я згадую приклад з Антоном Фарбом: він захистив себе хоч і без пістолета, але з ножем від трьох нападників, його спробували посадити – і нічого з того не вийшло.
KV: З іншого боку, якщо пам’ятаєте справу Грациотова в Одесі, то його ледве витягнули.
Георгій Учайкін: Так, в той час судова практика часто ставала на бік нібито “постраждалого”. Але останнім часом все змінюється, згадайте хоча б випадок у Сухолуччі. Якщо хоч одна з трьох ознак, які я згадав раніше присутня, можна застосовувати зброю.
Читайте: Полиция “оправдала” предпринимателя из Киевщины, застрелившего грабителя из карабина
KV: Коли закон приймуть, ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) почне працювати на законних підставах?
Георгій Учайкін: Саме так. З’являється закон – і ст. 263 КК починає працювати так, як вона має працювати. Бо в ній сказано “без передбаченого законом дозволу”, а закону зараз немає.
KV: А скільки людей зараз вже засуджено за цією статтею?
Георгій Учайкін: З 2007 по 2018 роки – 52 тис. вироків. Але не всі сіли – хтось пішов на угоду зі слідством, хтось отримав умовне.
Та важливо розуміти, що всі ци вироки – антизаконні, бо не спираються на закон. Це окрема тема, бо це треба передавати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) – і займатись тими прокурорами і суддями, котрі свідомо розуміли, що людину не можна карати за порушення неіснуючого закону, але все одно карали.
Хоча набагато простіше силовикам було б поставити в ультимативній формі вимогу ВР ухвалити закон, як необхідний інструмент в цій боротьбі.
KV: Звернення до ЄСПЛ були з цього приводу?
Георгій Учайкін: Не можу точно сказати. Здається, щось було, але не під нашим контролем. Були наші звернення на генпрокурора Юрія Луценка, які прогнозовано залишились без належної реакції
KV: ЄСПЛ зазвичай призначає від 3-5 тисяч євро компенсації. Якщо помножити на 50 тисяч...
Георгій Учайкін: Не всі 50 тисяч, звісно, звернуться. Але все одно ганебно: чому ми, як платники податків, маємо відшкодовувати злочинну діяльність прокурорів чи суддів? Все це б’є по кишені платників податків, тобто по нашій кишені.
KV: Як ви зараз оцінюєте кількість легальної та нелегальної зброї в Україні?
Георгій Учайкін: Якщо казати про стрілецьку, то кількість легальної – 2,5 млн одиниць, нелегальної – до 5 млн. Може цифра буде і більшою, але мене постійно критикують, що я лякаю захмарними цифрами, тому обмежимося тим, що кажуть міжнародні експерти.
Ніхто не хоче зрозуміти, що газовий або стартовий пістолет, який ввозиться сюди без ліцензії, за лічені хвилини переробляють на бойовий чи травматичний. Станом на 2013 рік мені один з дотичних до теми людей казав, що в Україну було завезено до 400 тис. стартових пістолетів Zoraki. Тобто, сотнями тисяч завозять стартові пістолети, які потім переробляють в травмат, або в бойовий. І це фактично так само необлікована зброя.
Читайте: С начала года в Киеве изъято более 50 переделанных под стрельбу боевыми патронами пистолетов
KV: МВС давала інформацію про обліковану зброю на рівні 800 тисяч.
Георгій Учайкін: Вони не володіють інформацією. Вони до 2004 року не мають статистики, бо фактично до цього року немає бази даних. Люди не продовжують дозвіл по 20 років – і ніхто до них не приходить. Взагалі, питанню обліку зареєстрованої зброї в нашому законопроекті приділена окрема увага.
Ще в МВС говорять, що крадуть травматичні пістолети у власників. Але насправді людина просто пише заяву, що пістолет загубив чи вкрали – і продовжує ним користуватись, щоб не платити хабарі. За травматичну зброю у нас тільки адміністративна відповідальність, якщо знайшли у вас без використання.
KV: В законопроекті №1222 холодну зброю виводять в принципі з класу зброї?
Георгій Учайкін: В цьому законопроекті немає поняття “холодна зброя”. Я взагалі не розумію, що таке холодна зброя. От виделка – холодна зброя? А столовий ніж? Як тільки я застосую його проти когось, він стає знаряддям злочину. У нас з вилами по парламенту бігали! Треба припиняти цю тему, бо потім починають хапати реконструкторів з їх незагостреними мечами.
KV: Часто наводять приклад закону про зброю у Молдові.
Георгій Учайкін: Молдова – це показник, хоч вона і маленька. Молдова також є красномовним показником в іншому. З 1994 року ухвалений закон про зброю (втратив чинність в 2013 році у зв`язку з прийняттям в 2012 році нового профільного закону, – KV). Їх раніше ніж нас почали без віз пускати до Європи. За вживанням алкоголю на душу населення вони випереджають Україну. При цьому нікого не вбивають, себе захищають. Чому молдавани не напилися і не перестріляли один одного, і чому українці так мають вчинити?
Приїхав до нас заступник міністра МВС Молдови, був круглий стіл. Він говорить: “Вам треба обов’язково в законі про зброю зазначити такий момент”. Я кажу, що у нас немає закону про зброю. Він не повірив! Запитує – як ми живемо?
Ще можна подивитись на Чехію. Там міністр внутрішніх справ став ініціатором поправки до Конституції, яка б надавала громадянам право на захист себе і країни від тероризму і зовнішньої агресії. Причому нижня палата парламенту вже ухвалила цю правку. Так це ж “міністр МВС здорової людини”!
Уявити собі, що у нас міністр внутрішніх справ виходить з такою ініціативою, я не можу. Хоча загрози для нас і загрози для Чехії порівнювати не можна.
Варто також подивитись на відповідні закони країн Балтії.
KV: Скільки країн в Європі, котрі не мають закону про зброю?
Георгій Учайкін: Україна – це Європа? Тоді одна. Більше нема. Всі мають закони. Жорсткіші, не жорсткіші, але мають. Наші громадяни живуть в тих країнах і із задоволенням виконують їх закони.
KV: В мене останнім часом часто відбувається ламання списів зі знайомими, пересічними громадянами, з приводу збройного самозахисту.
Георгій Учайкін: Завжди ставте своїм співрозмовникам одне питання: чи хотів би ти на законних підставах володіти зброєю самозахисту або ти цілковито довіряєш свій захист поліції? Ми свого часу навіть проводили опитування – 97% на 3%. У нас є підозра, що 3% – це співробітники поліції. Бо ніколи людина при своєму розумі не скаже, що вона довіряє поліції настільки, щоб довірити своє життя.
Можна провести ще одне порівняння. Нехай в Україні 10 чи 20 млн автомобілів і 2,5 млн зареєстрованої зброї. Із зареєстрованою зброєю трапляється може 100 випадків на рік. А з автомобілями? Ми бачимо, як напиваються і давлять – і автомобілі не вилучають і не забороняють. Людям такі речі треба пояснювати.
Люди не приміряють на себе ситуацію, коли їх за мобільний телефон перестріли і вдарили ножем чи арматурою. І тоді їх рідні спочатку збирають гроші на похорон, а потім не вистачає грошей, щоб утримувати дітей, навчати їх. І все це тому що люди не усвідомлюють, що їх безпека залежить в першу чергу від їх можливостей захистити себе саме під час нападу, а не чекати коли приїде поліція, щоб обмалювати крейдою їх тіло.
KV: І при цьому ми часто бачимо якесь таке зневажливе ставлення з боку МВС до цивільних зі зброєю. Мовляв, та що вони вміють?
Георгій Учайкін: Ми їх ще повчимо. Професіонали перестріляли один одного в Княжичах. А любителі врятували схід країни від захоплення російськими військами. І я скажу, що загальний рівень підготовки цивільного власника зброї кращий, ніж поліцейського.
Читайте:
Под Киевом правоохранители перестреляли друг друга: 5 полицейских погибли (фото)
Генпрокуратура сообщила о подозрении трем должностным лицам Нацполиции по делу перестрелки в Княжичах
KV: До речі, ваша петиція на сайті президента від травня цього року досить швидко набрала необхідні 25 тис. підписів. Але ж була перша петиція від 2015 року, яка також перетнула рубіж в 25 тис. підписів.
Георгій Учайкін: Перша Петиція тоді за 4 чи 5 днів зібрала 25 тис. голосів. Потім ще 5 днів вона висіла – і ми зібрали ще 11 тис. Ми б зібрали напевно і 360 тис. за 90 днів. Ще враховуйте, що тоді люди чекали днями підтвердження, щоб проголосувати, бо ресурс подання електронних петицій був дуже сирий.
Другу петицію, відповідно до нашого аналізу, підписали максимально 5% тих, хто поставив свій підпис під першою петицією. Це, з одного боку, свідчить про розчарування людей в механізми петицій. Але, з іншого боку, це говорить про те, що за цей час з’явились нові люди, котрі так само вимагають прав і свобод. Тобто 60 тис. підписантів петицій на одну тему – це дуже показово.
З цього моменту я вважаю, що питання, чи потребують українці права на володіння і захист зі зброєю, взагалі треба зняти з порядку денного.
KV: Але реакція Зеленського на другу петицію була досить однозначною.
Георгій Учайкін: Ми аналізували відповідь Зеленського. І думаємо, що він навіть не читав петицію.
KV: Відповідно, він навіть не писав відповідь?
Георгій Учайкін: Так він і не пише відповідей на жодні петиції. Для цього в нього мають бути спеціально навчені люди. Але у мене особисто склалось враження, що відповідь на нашу петицію писали на Богомольця (у МВС, – KV). Саме там використовується звична для них лексика – якась легалізація.
Тобто ми їм про Фому, а вони нам про Ярему. Ми кажемо про законодавче врегулювання, посилаємось на вимоги Конституції, а вони – про легалізацію.
Це дуже непрофесійна відповідь, але ми не полишаємо надії, бо в нас є парламент, куди потрапили депутати, за яких голосували власники зброї також. Ми будемо нагадувати їм про це постійно.
Давайте спочатку дійдемо до сесійної зали – через комітети, слухання. Потім перше читання, доопрацювання, друге читання. А коли справа дійде до підпису президента, ми сподіваємось, що нам вдасться переконати Володимира Олександровича у необхідності такого закону.
KV: У вас була надія, що відповідь Зеленського буде більш позитивною?
Георгій Учайкін: Чесно кажучи – ні, бо ми не віримо у швидкі перемоги. Це системна багаторічна робота, яку треба робити незважаючи на те, що люди кажуть “ці петиції не працюють”. Можливо, самі по собі вони і не працюють, але в комплексі із судовими рішеннями, інформаційними приводами – працюють. Це як в боксі – одним ударом навряд чи переможеш.
KV: Попередня петиція, адресована Петру Порошенку, отримала непереконливу відповідь, але там було написано про створення робочої групи. Чим це закінчилось?
Георгій Учайкін: Традиційно – нічим. Була створена робоча група в Конституційній комісії, ми увійшли до неї, відбулась низка засідань за участі академічної спільноти, професури, колишніх суддів Конституційного суду, представників Гельсінської групи, навіть іноземних представників, таких, як колишній федеральний суддя з США пан Богдан Футей.
Всі в один голос казали, що ми праві.
Але, як вміють в нас, забовтали. Пройшли три чи чотири засідання – і все зійшло нанівець. Але досвід ми отримали, отримали підтримку академічної спільноти. Це важливо, коли правники стоять на нашому боці. Тоді нам активно сприяли і професор Павло Фріс (український правознавець-криміналіст, – KV), і Віктор Шишкін (Віктор Шишкін, екс-суддя Конституційного суду, – KV), і Всеволод Речицький (член ініціативної групи “Першого грудня”, Конституційної Комісії України, з 7 серпня 2019 року член комісії з питань правової реформи, – KV), і Володимир Сущенко (заслужений юрист України, – KV).
Чесно кажучи, вже наприкінці 2015 року я розумів, що той склад парламенту закон не ухвалить. Але нам все одно треба було працювати – проводити освітню діяльність, вести юридичну боротьбу тощо. Ми ж не можемо просто зупинити діяльність на три роки і чекати нового парламенту.
І насправді, нам багато чого вдалося зробити, ось наприклад: - колись Порошенко зазіхнув на те, щоб під час надзвичайного і воєнного стану вилучати у громадян зброю. Ми оперативно зреагували і технічно через депутатів прибрали цю норму. І тепер під час воєнного стану ніхто вилучати зброю в громадян України не має права.
Читайте: Вибори президента України: закон про зброю
* Всеукраїнська громадська організація “Українська асоціація власників зброї” (код ЄДРПОУ: 36845014)
КиевVласть
Фото: Facebook Георгія Учайкіна
2 липня 2019 г. 19:20
Раздел: Територія розуму
Голосуйте за майбутнє, а не за минуле!
Васильківщину та Обухівщину, які складають 94-й виборчий округ, вже давно прозвали одними з найбільш проблемних регіонів. Тут, за 30 кілометрів від Києва, у 21-му столітті люди живуть тими самими проблемами, що і в Середньовіччі!
Регулярні відключення водопостачання, нескінченні аварії водопроводу та каналізації, які ремонтують місяцями. Іржава, погано очищена від стічних відходів вода.
Через постійне цинічне, нахабне та бездумне забруднення річка Стугна перетворилася з найулюбленішого місця для рибалки та відпочинку на бридкий отруйний розчин.
Щодо стану доріг місцеві жителі кажуть: “Доріг у нас нема, є напрямки”. І це не дивно. Бо якщо центральні, які ведуть на Київ, ще час від часу ремонтують, здебільшого під вибори, то міждворові та міжквартальні не бачили ремонту по 10-15 років! В занедбаних будинках течуть дахи, від цього “зацвітають” і руйнуються стіни, ліфти (там де вони взагалі є).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Молодь масово їде до великих міст на заробітки, бо не вистачає робочих місць. Покинуті напризволяще старі люди, яким швидку медичну допомогу доводиться чекати годинами…
І при всьому цьому 94-й округ з невідомої причини став улюбленим для політиків-гастролерів, які приїздять балотуватися сюди кожного сезону. Лише цього року від цього округу на парламентські вибори подається 41 кандидат! І абсолютна більшість з них – не місцеві. Чому так відбувається? Може тому, що 94-й округ недарма називають головним “розсадником” корупції та фальсифікацій в усій Київській області? Саме цей район став слабкою місциною, через яку до влади регулярно намагаються просунутись численні “ходоки”.
Так все і відбувалося у Василькові та Обухові останні 28 років. Та, схоже, терпець місцевих виборців урвався і вони вперше висунули свого власного кандидата, який жодного дня досі не був у політиці, проте не це є його головною відмінністю від решти депутатів. З усіх претендентів він єдиний – місцевий!
Тридцятидворічний юрист, правозахисник та економіст Сергій Дронов одразу заявив: “Я йду до Верховної Ради і прошу Вас підтримати мене! Готовий слухати і діяти! Я вирішив балотуватися у рідному 94-ому окрузі, тому що відчуваю відповідальність і впевнений, що здатний ефективно діяти”.
Дронов народився і виріс у Василькові. І попри те, що зробив успішну кар’єру юриста і менеджера у Києві, не покинув рідного міста, а живе там досі разом із дружиною та донькою, і їхати не збирається: “З цією землею пов’язую своє майбутнє і майбутнє моїх дітей. Я знаю і відчуваю на собі кожен біль цього краю. Тому понад усе хочу зробити його – щасливішим! Мене передусім цікавить добробут цього округу. І так, децентралізація відбувається, але і досі всі ключові рішення, які необхідні для розвитку регіону, приймаються в Києві. Саме зараз, коли після президентських виборів стару систему було зламано, ми отримали реальний шанс на зміни. Але без оновлення Верховної Ради все це не матиме жодного сенсу. Рада потребує нових облич, кваліфікованих спеціалістів, яким будуть небайдужі округи, які вони представляють. Я маю для цього десятирічний досвід роботи юристом, правозахисником. Працював в органах МВС, де займався протидією корупції. Маю цілий ряд наукових праць, опублікованих у наукових виданнях у галузі права. Працюю над дисертацією. Також маю кваліфікацію економіста, досвід роботи на великому бюджетоутворюючому підприємстві. А головне – щире бажання!”.
Тож не дивно, що і у своїй програмі новоспечений кандидат говорить саме про те, що насправді болить мешканцям його округу.
“Впевнений, що можу принести користь своїй Батьківщині як депутат Верховної Ради України. І матиму високу честь відстоювати та захищати інтереси мешканців Васильківщини та Обухівщини”.
Здавалося б, молодий чоловік, який не був у політиці жодного дня, проти чотирьох десятків зубастих корупціонерів, рекламні кампанії яких оплачують олігархи… Але це перший в історії краю кандидат, який одразу ж отримав шалену підтримку рідного міста та всього округу.
Очевидно, причина в тому, що навіть ще не обравшись, Дронов почав не з обіцянок, а з реальних дій!
Щодня він проводить щонайменше по три зустрічі з місцевими жителями. І не тільки уважно вислуховує, а й одразу бере в роботу справи, з якими може допомогти просто зараз, як юрист, ще не маючи повноважень депутата.
Серед справ, з якими ідуть по допомогу до Дронова, і питання з постачанням газу, і приведення до ладу занедбаного стадіону, і дитячі спортивні майданчики, які обіцяли добудувати роками, звісно ж ціла купа проблем ЖКГ, про які до чиновників люди не докричалися.
За якийсь тиждень слава про те, як молодий юрист і кандидат допомагає людям, облетіла весь Васильків.
Зараз звернення від громадян він приймає не тільки особисто, а і до спеціального кол-центру за телефоном: +380674448182. Охочих приєднатися або звернутися по допомогу так багато, що 4 липня Сергій Дронов відкриває приймальню за адресою: м. Васильків, вул. Шевченка, 17а, біля готелю “Ярославна”.
Ірина Лебєдєва, журналіст
КиевVласть
31 травня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Бюджет Вишгорода розпилюється на близьких до міського голови ФОПів, - громадський діяч Владислав Дулапчій
Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім.
KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання?
Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають.
KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес?
Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота.
KV: Як у місті проводяться держзакупівлі?
Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам.
Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста.
KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування?
Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок.
Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума.
У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато.
KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація?
Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь.
Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли.
Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота.
KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства?
Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”.
Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів.
Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів.
KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної?
Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має.
Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати.
Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих.
KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі?
Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво.
Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають.
KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко?
Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів.
За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві.
Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ.
KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує?
Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером.
На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу.
KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ?
Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
17 травня 2019 г. 15:33
Раздел: Вибори
Контроль над столицею не допоміг Порошенку виграти у другому турі хоча б в одному з округів
Не дивлячись на адмінресурс та державні субвенції, Петру Порошенку не вдалося перемогти Володимира Зеленського в Києві, від команди якого в столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку лише на SMM у соцмережах.
Про це KV стало відомо з дослідження Громадського руху “ЧЕСНО”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Команді Зеленського вдалося найбільше наростити підтримку на Оболоні, а Порошенку – у Голосієві. При цьому в Зеленського зізнаються, що в полі у столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку на SMM у соцмережах.
Найгірші показники зростання підтримки у Володимира Зеленського – на Солом'янці, де роками працює команда нардепа від "БПП" Дмитра Андрієвського, а в Петра Порошенка – на Печерську.
Штаби кандидатів боролися за голоси киян, аби збільшити кількість своїх прихильників, маючи від початку неоднакові ресурси. У Порошенка були свої голови РДА, столичні мажоритарники від "БПП", які одержують на свої округи державні субвенції, інші нардепи, що мешкають переважно в Києві, депутати Київради й бюджет столиці. Але водночас Порошенко, за результатами різних соцопитувань, мав найвищий антирейтинг з-поміж кандидатів.
Окрім того, "Блок Петра Порошенка" як парламентська політична партія отримує кошти з держбюджету, які мав би використовувати для розвитку своїх регіональних осередків.
Найбільше Порошенка підтримав Голосіїв
Якщо на Київщині в першому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному з 9-ти округів, то в столиці він переміг на 4-х із 13-ти виборчих округах.
Найкращий показник у нього був на Печерську (округ №221), де народним депутатом є "нарфронтівець" Леонід Ємець.
Саме цей округ в 2018 році потрапив до ТОП-3 округів, котрі отримали найбільшу суму субвенцій у столиці.
Після першого туру Леонід Ємець наголосив, що мери Харкова й Одеси мали б "учинити сепуку" та що результати виборів є свідченням "феноменального кідалова".
Сам же нардеп не писав активно в соцмережі постів на підтримку жодного з кандидатів у Президенти й іронізував із дзвінка, коли голосом Петра Порошенка його запросили на дебати. Помітнішими в його стрічці є дописи про очільника МВС Арсена Авакова, чию роботу критикують і журналісти, і громадський сектор.
Ємець зауважує, що зараз чимало депутатів готові співпрацювати з новообраним президентом Зеленським, і пояснює, чому Порошенко не переміг на Печерську: "Я з владою Печерська маю негативні стосунки. Керівник адміністрації Печерська був у "Партії регіонів". Печерськ і Солом'янка завжди були місцями, де чиновники знаходять квартири. Вони є прихильниками чинної влади. На Новопечерські Липки хтось приноситиме гречку? Там навіть двері ніхто не відчинить. Важливо, щоб люди вірили в те, що каже політик. І це основна причина програшу Порошенка".
Те, що в першому турі Порошенко зміг перемогти в 4-х округах Києва, зокрема й на Печерську, "Зе!команда" пов'язує із застосуванням адмінресурсу.
"Відбулася заміна деяких голів РДА, впливали на бюджетників. Була задіяна програма "Турбота". Була схема, як у Дніпрі та Харкові, зі списками малозабезпечених. Хто не потрапляв до програми "Турбота", того за потреби заносили до програми району. Але тут слід додати, що в Києві є значна кількість електорату Порошенка, яка його справді підтримує. Подивіться на акцію "Дякую" під Адміністрацією Президента. Це свідчить про те, що вони кинули клич через соцмережу й зібрали оперативно 3-4 тисячі прихильників. Ми цю акцію оцінюємо як органічну. Що стосується Печерська, де в Порошенка була найбільша підтримка, то там багато електорату, пов'язаного із владою, зокрема й ті, хто прописаний у "Царському селі"".
Про те, що на результати першого туру мали вплив виплати бюджетникам, каже депутат Київради від ВО "Свобода" Прохор Антоненко: "Пам'ятаєте 1,8 млд бюджетних коштів, розподілених перед першим туром виборів? То 903 млн грн спрямували для бюджетників різних сфер, переважно робітничих професій. По суті їм підвищили зарплату, але оскільки це зробили саме напередодні першого туру, це могло вплинути на результати виборів. Порошенко як чинний Президент має міського голову – Кличка, який очолює його партію й більшість у раді, тобто контролює бюджет. Якби не використовували адмінресурс, то не відомо, чи потрапив би Порошенко до другого туру".
Чому давали гроші бюджетникам, пояснює секретар Київради Володимир Прокопів: "Ці доплати бюджетникам існують десь останні 5 років. Просто раніше Київ отримував для них субвенцію й не витрачав коштів з місцевого бюджету. А зараз триває процес децентралізації. Бюджетники, яким у столиці складніше вижити, ніж, скажімо, в інших обласних центрах, могли вийти на пікет. Були реальні передумови. І тоді ніхто не звинувачував би Президента. Усі звинуватили б мера та депутатів ради. Це не разова виплата, а сума, яка розбивається рівномірно на 12 місяців. Але держбюджет теж допомагав столиці – давав гроші на метро й інші потреби. Тому я сказав би, що тут зберігся баланс".
У другому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному зі столичних виборчих округів. Ба більше, на Печерську (округ №221), де він мав найкращий результат, "зона зростання" була найменшою.
Це можна пояснити тим, що на Печерську в першому турі в Порошенка були найвищі показники, тому наростити підтримку в другому турі за меншої явки виборців було складніше. Аналогічна взаємозалежність результатів у двох турах була на Київщині.
У другому турі за Порошенка проголосувало більше виборців у Дніпровському (округ №214) та Голосіївському (округ №211) районах. Не виключено, що від Голосієва на прийдешніх парламентських виборах балотуватиметься секретар Київради Володимир Прокопів.
Крім того, саме в цьому окрузі перед виборами Порошенко замінив голову РДА на Олександра Настасенка, якого журналісти називають "касиром" кума Олександра Януковича та який був заступником міністра екології – "свободівця" Андрія Мохника.
Секретар Київради по суті був VIP-агітатором Петра Порошенка в столиці. Він був присутній на "Народній зустрічі з Порошенком", яка відбулася перед першим туром, і навіть після поразки чинного Президента далі активно підтримує його у Facebook: "Дійсно, якщо брати результати виборів, то результат першого туру можна пов'язати з роботою штабів на місцях, роботою депутатів Київради. Одразу видно, хто як працював на окрузі, бо люди бачать, як проходить благоустрій, що готують відкриття садка, і хочуть, щоб ці речі були зроблені й не зупинялися, якщо влада зміниться. Що стосується ІІ туру, то тут ніякої залежності між тим, як працювали штаби й депутати місцевих рад, нема. Якщо є, то вона мінімальна. Тут відбулося перетікання виборців Смешка, Тимошенко до різних кандидатів. Велику роль відіграло телебачення. Ті, хто каже, що застосовували адмінресурс, подивіться, як голосували тюрми, лікарні, армія. Таких демократичних виборів ще не було".
Перед виборами зміни в керівному складі РДА відбулися на Подолі (округ №220) та Солом'янці (округ №222). Однак показники приросту голосів виборців там посередні. Хоча в Зеленського зауважують, що Дмитро Андрієвський зі "своїми" міськими депутатами роками веде системну роботу в Солом'янському районі й має в Київраді найбільшу команду.
До речі, у межах округу №222 розташовані гуртожитки КПІ.
Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися в нардепа Андрієвського, чому за таких ресурсів Петрові Порошенку не вдалося перемогти в цьому районі у другому турі: "Ви звертаєтеся до мене з питаннями, з якими треба звертатися до політтехнологів. Я народний депутат. Як я можу пов'язати ті чи інші процеси з виборами? Я ніяких замірів не проводжу. Робити соцзаміри, опитування, розробляти стратегії виборчих кампаній - це робота політтехнологів. Я буду балотуватися на окрузі, бо відчуваю підтримку людей. На сьогодні не зрозуміло, у якому вигляді буде "БПП", як буде йти на вибори. Є позиція Віталія Кличка. Те, що я буду представником цих політичних сил, найімовірніше, що так. Буде з'їзд. Далі ухвалюватимуть рішення", - сказав Андрієвський.
Так само середній приріст голосів за кандидата Порошенка спостерігався у Святошинському районі (округ №219), де нардепом є Олександр Третьяков з фракції "БПП". 2017 року цьому округу дали найбільше субвенцій, проте 2018-го, за рік до парламентських виборів, округ Третьякова одержав лише дещо більш ніж 13 млн гривень. Це доволі посередня сума. Для порівняння: найбільше отримав округ Олександра Супруненка з "Волі народу" – близько 30 млн гривень.
Також Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував "гречкосійство" на окрузі №219. А на новорічні свята дітей запрошували на виставу під підпис батьків.
На своїй Facebook-сторінці Третьяков не агітував за Порошенка. Там є лише дописи, які посилюють особисті позиції нардепа на окрузі.
Хоча він і був на агітаційному заході кандидата Порошенка, але, на відміну від секретаря Київради Прокопіва, не згадує про це в соцмережі.
"Я проводил социологию до выборов: насколько повлияет на ваш выбор Президента агитация нардепа от вашего округа? 2% сказали, что повлияет. Люди строго разделяют работу депутата и Президента. Нагнетание панических настроений никак не повлияет. Ничего нельзя сделать. У меня на округе, на Святошино, доверие – порядка 40%, а у Петра Алексеевича было порядка 15-17% – в этом вся разница. Я не понимаю многих действий как народный депутат. Но поскольку есть какая-то этика, я четырежды был депутатом парламента и не был тушкой. Свой протест я мог проявлять исключительно путем голосования. Я не мог выйти и сказать, что все земляные червяки, а я самый такой хороший. Это плохая этика", - писал Третьяков.
А от помічниця Третьякова, депутатка Київради Вікторія Муха, яка, імовірно, балотуватиметься до парламенту в сусідньому окрузі, свою позицію демонструвала активніше.
Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так казав: "Я живу в цьому окрузі (де нардепом є Третьяков – ред.). Він там не дуже комунікує, що є людиною з команди Порошенка. По суті він є відокремленою фігурою. Святошинський район – це район, де більшість людей не має високого достатку, тому й така підтримка. Щодо його помічниці Мухи, то, загалом, у мажоритарному окрузі вона маловідома".
Якщо Третьяков був малоефективним агітатором за Порошенка, то нардеп із сусіднього округу Володимир Ар'єв, нардеп від "БПП", який очолює парламентську делегацію України в ПАРЄ, брав активну участь в агітаційній кампанії. Проте він наголошує, що пов'язувати депутатів-мажоритарників з результатами виборів не варто: "Я агітував не тільки у своєму окрузі. У Дніпропетровській області було дуже багато зроблено, щоб люди отримали купу інновативних речей аж до сільського рівня. І дороги було відремонтовано. Усе одно мешканці віддали великий відсоток за Зеленського. Це була технологічна робота з фактичного знищення Порошенка через медіаресурси, через об'єднання олігархічних сил і можливостей російських пропагандистів. Людям вбили в голову певні речі, які часто не відповідають дійсності. Ірраціональна ненависть. Питаєш у людей: "У чому справа?" Але вони часто не можуть пояснити, у чому ж справа. Коли починаєш їх розкодовувати, вони починають думати. Але нам, на жаль, не вдалося розкодувати масово. Занадто сильним було кодування".
Зазначимо, що під час першого туру довіреними особами Порошенка в Києві були досить відомі люди. Але вони не вели окремої кампанії на своїх округах, а радше підтримували Президента на загальнонаціональному рівні. Тому їхній вплив на результати в округах не міг бути визначальним. До того ж напередодні голосування в першому турі їх замінили на юристів, чиї компетенції були потрібніші в ОВК під час підрахунку голосів.
Другий тур: найкращі показники в Зеленського на Оболоні, найгірші – на Солом'янці
У першому турі Володимир Зеленський найбільшу підтримку здобув у Дніпровському та Дарницькому районах (округ №216). Там за нього віддали голоси понад 30% виборців.
Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так сказав: "У нас не було наметів. У нас був виключно SMM. Ми шукали цільові аудиторії, робили адресний таргетинг. Ми не робили таргетингу за районами, але зробили його на підприємців, до яких доносили меседж, що не варто боятися Зеленського. Малий бізнес не буде скривджено. Я не виключаю, що це могло дати такий результат на Оболоні. Це "спальник", але житло там дорожчого класу, тому може бути більше саме цієї аудиторії із середнім достатком".
Зауважимо, що, коли Рух ЧЕСНО аналізував, хто з партійців "БПП" може піти в нардепи від цього округу, жодне прізвище не називалося. З огляду на те, що народним депутатом там є представник депутатської групи "Воля народу", то позиції "БПП" на цьому окрузі не були міцними.
Саме округу Олександра Супруненка 2018 року виділили найбільшу суму субвенцій – близько 30 млн грн. Але, як і субвенції на Київщині, де понад 105 млн гривень одержав округ, на якому, можливо, балотуватиметься керівник обласного осередку "БПП" Ігор Кононенко, цей чинник не мав визначального впливу на президентських виборах і, найпевніше, може позначитися на парламентських, якщо залишиться мажоритарна система.
На місцевих виборах до Київради 2018 року лівий берег столиці підтримував "Самопоміч" і "Свободу" більше, ніж мешканці правобережної частини Києва.
Знаково, що в першому турі президентських виборів найслабші позиції в Зеленського були в Шевченківському районі (округ №223). Там кандидат одержав менш ніж 25% голосів, і це був один з 4-х округів у Києві, де Зеленський програв Порошенку.
У "Зе!команді" припускають, що під час першого туру саме в Шевченківському районі порівняно з іншими районами столиці літні люди активніше брали участь у голосуванні. Але для визначення цього потрібні результати соцопитувань.
Саме цей київський округ є одним з найскандальніших під час парламентських виборів. Там постійно змагаються команда екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, та "свободівець" Юрій Левченко.
Цікаво, що між першим і другим турами виборів депутати Київради з фракції "Батьківщина" наклеїли на свої телефони "Зе!наліпки", попри те, що лідерка партії Юлія Тимошенко чітко дала зрозуміти, що жодного з тих, хто вийшов до другого туру, вона не підтримує.
Після опублікування фото та інформації про те, що "Батьківщина" в Київраді позеленіла, депутатка Тетяна Меліхова, яка в сесійній залі твердила, що це її особиста позиція, у своєму пості заявила, що наліпки на телефонах членів фракції – то якась провокація.
У другому турі найгірші показники приросту виборців Зеленський мав у Солом'янському районі (округ №222), де нардепом є представник "БПП" Дмитро Андрієвський. Він, до речі, на відміну від Третьякова, у соцмережі свою позицію декларував неодноразово.
Депутати Київради з фракції "Батьківщина" з наліпками "Зе!команда"
А от зоною пікового зростання підтримки переможця виборів Володимира Зеленського став Оболонський район, де вона збільшилась у 2,3 раза. Це округ одного з найзатятіших прогульників засідань парламенту – нардепа Андрія Білецького, на противагу якому "БПП" вже має потенційну кандидатуру – депутатки Київради Людмили Костенко. Перед президентськими виборами вона казала, що її рішення залежить від їхнього результату.
Що стосується довірених осіб Зеленського в Києві, то вони були маловідомими людьми, і, на відміну від довірених осіб Порошенка, не могли б істотно вплинути на зростання підтримки ані на національному, ані на місцевому рівнях.
Стосовно планів на парламентські вибори в команді Зеленського твердять, що відбудуться своєрідні праймеріз і партія "Слуга народу" зважатиме на думку місцевої громади, як вона оцінює того чи іншого претендента на округ.
Щодо планів "БПП", то керівництво партії такої інформації не надало Наразі пасивна діяльність осередків "БПП", який одержує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, а столичний осередок за ці роки отримав 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно.
Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс, представництво в місцевих радах тощо, не здатні забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися.
Читайте: Смерть коалиции: “Народный фронт” спасает Раду от внеочередных выборов (видео)
Инаугурация новоизбранного президента Владимира Зеленского состоится 20 мая. Действующий президент Петр Порошенко подписал указ о создании комитета для организации церемонии инаугурации.
За Владимира Зеленского во втором туре выборов проголосовали 73,22% всех, кто пришел на избирательные участки (13 млн 541 тыс. 530 голосов). За действующего президента Петра Порошенко (шел на второй срок как самовыдвиженец) проголосовали 24,45% избирателей (или 4 млн 522 тыс. 320 голосов).
В первом туре выборов президента Украины, который состоялся 31 марта, приняли участие 39 кандидатов. Владимир Зеленский набрал 30,24% (5 млн 713 тыс. 825 голосов), а Петр Порошенко - (3 млн 14 тыс. 538 голосов).
Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен.
Читайте: Игорь Коломойский вернулся в Украину
Фото: BukNews
КиевVласть
12 лютого 2019 г. 13:00
Раздел: Вибори
Руслан Кошулинський: “Знищити корупцію можна тільки одним шляхом - знищивши олігархат”
Два складні пост-майданні дні лютого 2014-го Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Сьогодні він є кандидатом на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів. Основними пунктами його передвиборчої програми є україноцентричність та деолігархізація. Про люстрацію, державницький протекціонізм та про те, чому не варто зважати на міфи про злих націоналістів читайте в ексклюзивному інтерв'ю Кошулинського нашому виданню.
KV: Чому в президенти йде “свободівець” Кошулинський, а не “свободівець” Тягнибок?
Руслан Кошулинський: Ми орієнтувалися на те, щоб максимально залучити усі сили націоналістів. Є різні політичні сили, які сповідують цей напрямок. Але для того, щоб залучити всіх і отримати не просто підтримку ядра прихильників, а ще й кумулятивний ефект від цього, ми вирішили об’єднати зусилля з іншими націоналістичними партіями (“Свобода”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “ОУН”, “С14”, “Правий Сектор”, - KV).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щоб отримати підтримку усього середовища і унеможливити натяки на те, що один партійний лідер узурпував собі право на націоналізм, було прийнято рішення виставити фігуру, яку сприйматимуть усі. Тягнибок відсунув особисті амбіції і запропонував Кошулинського. Партнери підтримали. За таким принципом, до речі, у Польщі висували Анджея Дуду. Качинський не висувався сам, а запропонував Дуду, який і виграв вибори.
KV: А щодо особистого вибору, як ви поставилися до висування вашої кандидатури?
Руслан Кошулинський: Переспав дві ночі, потім зібрався, сказав: "Гаразд, уперед, є завдання, є можливості, будемо виконувати". Я один з керівників партії та штабу, керував виборами з 2002 року. Маю досвід лідерства, тому внутрішніх проблем зі сприйняттям себе у якості кандидата на посаду Президента не маю.
KV: Один з перших пунктів вашої програми присвячений люстраційним процесам. Чому не відбулася реальна люстрація після Революції Гідності?
Руслан Кошулинський: Після втечі Януковича у ВРУ 7 скликання залишалося максимум 180 людей із опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 людей. Коли вже Майдану не було і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тож почали активно втручалися, торгуватися, грати в брудненькі ігри.
На превеликий жаль, ті ж сили, що стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу чи не люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не спромоглася би сама ухвалити такі рішення. Таким чином, отримали недо-люстрацію і недо-закон про неї.
На жаль, закон, який нині діє, кастрований. Він був компромісом до тих потуг, які мали свободівці. Але, якби люди не попривозили смітники під Раду, то може і такого кастрованного не було б.
KV: Яку люстрацію пропонуєте ви?
Руслан Кошулинський: Ми говоримо про усунення з посад людей, починаючи від депутатського корпусу, який голосував за "закони 16 січня", які спричинили вбивства на Майдані, закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які розбудовували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які ухвалювали судові рішення проти Майдану.
KV: Скільки людей приблизно підпаде, скількох доведеться посадити або не посадити?
Руслан Кошулинський: Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права обіймати посади у органах влади чи місцевого самоврядування. Інша справа - це люди, які скористалися положенням для особистого збагачення. До таких, звісна річ, застосовується інші норми. Переконаний, люстраційного процесс виявить дуже багато цікавого.
KV: Кадрова реформа: які ви вбачаєте тут кроки? Адже знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко.
Руслан Кошулинський: Не погоджуюсь із цим. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника?
KV: Тернопіль зможе. А умовна сільська ОТГ, де одне бюджетоутворююче підприємство, ні. Можливо, аби території змогли поповнити викошені люстрацією кадри, слід більш прискіпливо підійти до реформи місцевого самоврядування?
Руслан Кошулинський: Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати 'пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70). Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Міста, як Тернопіль та Хмельницький, наприклад, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку..
Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати.
Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет.
Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів.
KV: У вашій програмі є пункт, яким ви пропонуєте запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти. А як щодо професійно-технічної освіти у цьому ж контексті? Якщо не підняти престиж робітничих спеціальностей, Україні доведеться імпортувати лицювальників, механізаторів та зварювальників з-за кордону.
Руслан Кошулинський: Є цілий законопроект парламентаря-свободівця Олександра Марченка, який зосереджується саме на вирішенні цієї проблеми.
А проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” - збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність - 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає.
Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку. Вихід - змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців.
KV: Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація, але скажіть: як впевнити заробітчанина, що на батьківщині його не чіпатиме у своїх найкращих традиціях податкова або поліція?
Руслан Кошулинський: Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин - вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: "Дай". Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми - ті самі асоціації підприємців.
Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи.
Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можно здогадуватися.
KV: Чому безподатковий період Ви пропонуєте тільки для заробітчан, які повертаються з-за кордону? Чому не впровадити аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут?
Руслан Кошулинський: Про це також ми подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без "стелі" доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це.
За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі - Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном.
Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови.
В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску - йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців.
Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця.
І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна.
Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок.
KV: Ви виступаєте за реприватизацію - повернення великих стратегічних підприємств під контроль держави.
Руслан Кошулинський: За часи незалежності приватизовано 29 000 підприємств, залишилося 4 500. У приватній власності - стратегічні підприємства: облгази, обленерго. Сьогодні 11 з 24 обленерго взагалі належать Бабакову, віце-спікеру Держдуми РФ.
На зустрічі в водоканалі міста Березань, що на Київщині, мені розповіли, що тариф на водопостачання складає 34 гривні. У той час, як в Хмельницькому - біля 15 гривень. Чого ж така різниця? Проблема в тому, що 50% тарифу - це оплата електроенергії. Хмельницький зробив розумно: запускав три помпи для качання води уночі, коли ціна електроенергії на 50% менша, а вдень - тільки одну помпу, щоб підтримувати тиск. Таким чином вони економили на електроенергії, відповідно, знижували тариф.
У Березані спробували піти тим самим шляхом і з’ясували: Запустити помпи за “нічним” тарифом неможливо - власник обленерго не зацікавлений. До того ж, зараз відмінили і знижку 50% на оплату електроенергії вночі для комунальних підприємств.
До чого веду: монополіст у сфері енергетики, який задорого перепродає вугілля, наприклад, не зацікавлений в тому, щоб ми ощадливо ставилися до енергоносія. Для нього чим більше ми купуємо, тим краще. І в цьому йому сприяють державні органи. Інакше чому НКРЕКП зняла цю 50% знижку, цей “нічний” тариф? Кому це може сприяти, як не олігархам?
KV: Тобто держава не є ефективним власником і менеджером, якщо підіграє монополістові?
Руслан Кошулинський: Не держава, а “наймані працівники”: прем'єр-міністр, Верховна рада. Прем'єр повинен звітувати своєму працедавцеві - народу - про те, скільки нових робочих місць створено на державних підприємствах, яка збитковість або прибутковість за час його роботи у цій сфері. Натомість він звітує про те, скільки треба продати.
Приклад державного сприяння є в Південній Кореї: відома нині корпорація “Самсунг” на початку своєї діяльності була посередником: умовно кажучи, торгувала рисом. Вийшла на європейський ринок, почала просувати свою дрібну побутову техніку і конкурувати із європейськими торговими марками, такими як Грюндік та Філіпс. Що зробили європейці, аби захистити своїх? Почали одразу просувати механізм антидемпінгового законодавства. Південна Корея, у свою чергу, почала дотувати підприємство-експортера на різницю, яку “Самсунг” втрачає. Державницька позиція? Безумовно. Де тепер Грюндік і Філіпс, а де Самсунг? Розумієте.
Таке ж завдання по сприянню своїм експортерам, своєму виробникові, мало би стояти і в нас, але чомусь владі до цього немає клопоту.
KV: Тоді виникає філософське питання: чому за 25 років незалежності України не знайшлося жодного державника? Хіба ніхто не був мотивований потрапити на сторінки підручників з історії як автор українського прориву?
Руслан Кошулинський: Базове слово тут - мотивація. Патріотизм, як кажуть військові, - це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником.
Поясню на власному прикладі. До моєї доньки, яка за освітою корейський філолог, від великого корейського підприємства надійшла бізнесова пропозиція - хотіли купувати в України кору сосни. Донька звернулася до мене із питанням: хто в Україні займається корою, щоб можна було сконтактувати їх із корейцями, бо це ж той випадок, коли можемо продати те, що для нас не має цінності. Вдалося знайти лише одну фірму, яка на цьому знається, і те вони попросили корейців посприяти їм з оплатою ліцензії. А держава пальцем об палець не вдарила. Я не уявляю, щоб подібне сталося у Китаї, коли б їм за дорого запропонували продати те, що валяється і гниє на землі.
Візьмемо Сингапур: урядовець там отримує зарплату, яка прив'язана до рівня ВВП в країні. Тому там хабарництво або протекціонізм не спрацюють. Чиновник розуміє, що він сам собі зашкодить у першу чергу. По тому ж принципу підлеглий має повне право доповісти на свого начальника, якщо той візьме хабара.
KV: Ви ж знаєте, що і у нас підлеглі активно доповідають на начальників, але це якось слабенько діє?
Руслан Кошулинський: Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти.
Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені.
Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні.
KV: Скільки вже лежить у Раді законопроект про відкликання народних депутатів?
Руслан Кошулинський: Дуже довго. Та сама історія, як і зі зняттям недоторканості. Така сама - із ухваленням закону про імпічмент Президента. Олігархам не вигідно дозволяти народові мати механізм, за яким народ може покарати обранця. Цілі фракції, групи належать тим-то й тим-то - нащо їм вкладати гроші, коли хтось незадоволений зможе позбавити мандата хапугу чи брехуна?
Нині триває боротьба серед олігархів за те, хто більше вкладеться у державний апарат, бо він наразі збільшується, в державні дозвільні органи, які дадуть змогу отримати родовища для того, щоб експортувати сировину...
Тому також потрібен закон про заборону приватних монополій та олігополій. Я не знаю жодної ліберальної економіки, яка би давала змогу підприємству утримувати в своїх руках по 15-20% ринку.
KV: Чи готові Ви пропонувати олігархам якісь пільги, щоб вони пішли на виведення коштів з офшорів та вкладення виведених коштів в українську економіку?
Руслан Кошулинський: Ми маємо готовий законопроект, де це передбачено. Ми пропонуватитемо їм справедливий поділ: 50/50, 50% нехай лишають собі на свій бізнес, ми перевіряємо їх законність і повертаємо, 50% - відразу державному бюджету. Термін повернення - 3 місяці. Але якщо олігарх не поверне кошти, то на суму, яку виведено, його власність на території України переходить до державної власності.
KV: Поговоримо про зовнішню політику. Як концепція Балто-Чорноморського союзу корелюється україноцентризмом?
Руслан Кошулинський: Сьогодні Балто-Чорноморська вісь може дуже активно працювати. Україні вигідно моделювати взаємини зокрема з країнами Прибалтики, які точно знають проблему Радянського союзу, які розуміють механізми впливу Москви на них. Вони знають цю ідеологію. Аналогічно із Польщею - країною, яка нам близька за ментальністю і за історією. Туреччина - також дуже потужний гравець сьогодні, починаючи з військової складової і закінчуючи фінансовою, плюс Босфор. Грузія також. Це дуже цікавий вектор, який дозволяє нам бачити перехід від Балтики до Середземномор’я і це все - через Україну. Наша держава - центр цього стратегічного союзу, і це розуміють наші партнери.
Але давайте поглянемо на цю історію ширше. Наприклад, Євросоюз працює за системою регіональних країн: Альпійська ініціатива, Дунайська ініціатива, Карпатська ініціатива... То чому ж Україна не може? Нам лишень треба завершити оформлення на рівні парламентських угод, за тим самим принципом як, наприклад, була узгоджена Вишеградська група.
Цей союз стратегічно необхідний. Щоправда, є питання Білорусі - “української шапки”, як її називав Юрій Липа. Цього нашого сусіда вже поглинула Росія, але життя не стоїть на місці і Білорусь ще може змінити російський вектор на Балто-Чорноморський.
KV: Окрім Білорусі, є ще питання Угорщини...
Руслан Кошулинський: Ось це питання вирішується максимально легко. Ухвалення Закону “Про громадянство” і Закону “Про національні меншини”. Чому угорці такі настирливі - тому що законодавчо в них все зроблено бездоганно. Я був автором законопроекту про нацменшини, для чого вивчив законодавче поле нацменшин практично усіх східноєвропейських країн, також країн Скандинавії. Серед них усіх найкращий закон - угорський. Ми брали саме його за приклад. У 2012-2013 році я переклав законопроект на англійську, надіслав усім послам межуючих з нами країн Східної Європи, із проханням надати характеристики та зауваження. Усі погодилися, що ми за приклад узяли найкращий варіант закону. Але його не ухвалено. Натомість, в маємо в Україні у плані діючого законодавства про нацменшини справжніий хаос. А мали б ми закон як в Угорщини - проблем не було би.
Але наші очільники, на жаль, цього не розуміють. Вони граються в лібералізм із націоналістичними урядами Угорщини та Польщі і програють, адже спосіб мислення націоналістичний - він інакший. Але повірте, ми, націоналісти, дуже швидко з ними порозуміємося і досягнемо згоди. Приклад тому - Майдан. До мене в штаб, де висіли портрети Бандери та Шухевича, приїздили депутати польського Сейму. Ми сідали за один стіл, працювали, а потім йшли разом на барикади. І все було добре.
KV: Як подати ідею україноцентризму східним регіонам країни?
Руслан Кошулинський: Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону.
Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади.
Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором.
Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти…
Зрозумійте, не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися.
KV: Який Ваш план по поверненню Донбасу до України?
Руслан Кошулинський: Перемога у війні. Але не чисто військова. Ворог дуже потужний, формула перемоги тут дуже складна. Ворог володіє ядерною зброєю, бюджет його збройних сил понад 70 мільярдів доларів, коли бюджет наших ЗСУ - 3 мільярди.
Що потрібно для перемоги: по-перше, надпотужна високотехнологічна армія, неядерні стратегічні сили. Пункт моєї програми - на Збройні сили йтиме 5% ВВП держави.
Але є одне але. Сьогоднішня влада також декларує про ті 5%. Щоправда, ці відсотки йдуть не лише на армію, а й на силові структури. Для прикладу, сьогодні на МВС, ГПУ, і СБУ виділяється на 1,5 млрд гривень більше, ніж на ЗСУ.
І це ми не говоримо про те, що армію терміново треба переозброювати. У 1987 і 2015 роках я служив на одній і тій же гарматі, - 152-мм "Гіацинт". Все те ж саме. Один постріл з "Гіацинту" коштує тисячу доларів, але купити снаряди натівського зразка ми не можемо - в них снаряд 155 мм, а не 152 мм, як наші.
А військове кораблебудування? На всю країну один недобудований корвет стоїть і "Сагайдачний". А, ще є "москитна флотилія" - річкові катери, виготовлені в Україні. Вони за своїми тактико-технічними характеристиками не можуть стріляти за трибального шторму. І ця "москитна флотилія" нібито повинна протидіяти потужному флоту Росії.
Другий фронт - дипломатичний. Говорити треба не з бізнес-партнерами Росії, якими є ті ж Німеччина та Франція, що зараз будують для Росії "Північний потік-2", в обхід України, а із справжніми потужними світовими гравцями. Я маю на увазі США та Великобританію, що виступили гарантами української безпеки в Будапешті.
KV: Як говорити з цими гравцями, якщо ми сидимо на голці МВФ?
Руслан Кошулинський: Розумію. Але голка МВФ - це ті ж Сполучені Штати Америки, підписанти Будапештського меморандуму, і ми мусимо нагадати їм про колишні зобов'язання.
KV: Ми може і мусимо, але чогось же не слухають?
Руслан Кошулинський: Я мав розмову з представниками нової американської влади і запитав у них, чому у військовій царині Америка ставить усе на Польщу: бази НАТО, штаб НАТО, навчання альянсу, в той час коли війна іде у нас, а не в Польщі? Вони відповіли наступне: так, ви єдині, хто протистоїть Росії на суходолі, ми у вас вчимося, але поляки надійні та передбачувані, а ви - ні. Ми вводимо санкції проти московських олігархів, а вони у вас заробляють гроші - Фрідман, Ротенберг, Бабаков...
Більш того, за офіційними даними імпорт до України з Росії за минулий рік збільшився в деяких областях на 500-600%. Для прикладу: Ніжинський механічний завод нещодавно програв тендер на постачання Укрзалізниці своєї продукції московській фірмі, яка запропонувала на три гривні дешевше.
П'ятий рік продовжується дія 320 міжвідомчих угод між нами та Росією. Припинено договір про дружбу, але дипломатичні стосунки не розірвано, кордон не закрито, навіть немає візового режиму. Що сьогодні заважає встановити координати складу боєприпасів? Узяв телефон із GPS, кинув на землю й пішов. А далі прилітає коптер і скидає запальну суміш... І так "випадково" згоріли 5 складів, лишилося 2.
Отже, завдання нового президента - показати, що ми надійні партнери і сюди можно вкладатися. І лише після цього, наполегливо нагадувати про колишні зобов'язання.
KV: А навіщо Америці та Європі ще один "надійний партнер", коли є Польща?
Руслан Кошулинський: Бо цей новий партнер буде набагато потужнішим. Але, наголошую, нам треба показати, що ми варті того, аби із нами працювати. Для цього треба розірвати дипломатичні стосунки із Росією, заборонити московський бізнес, закрити кордон. Нам потрібно для перемоги не лише змінити Нормандський формат на Будапештський, а й провести низку економічних реформ. Ви запитуєте, навіщо ще один партнер? Бо це економічно вигідно. Але треби це довести, треба самим показати, що таке економічна стимуляція по-українськи. Зокрема, внести зміни до закону про оподаткування, запровадити податок з олігархів та навести лад в питаннях відповідальності влади. Я не можу пояснити хлопцям на фронті, чому під час воєнного стану депутати пішли у відпустку. Чому мер Садовий разом із російським олігархом Фрідманом проводить "Альфа Джаз" у Львові. Чому головнокомандувач поїхав на Мальдіви.
KV: Поясніть, будь-ласка, як переконати українців, що націоналізм - не лайливе слово?
Руслан Кошулинський: Я дуже люблю усіх дітей, але своїх трохи більше. Я люблю усіх жінок на світі, але свою - трохи більше. Я люблю усіх людей на землі, але українців - трохи більше. Оце і є визначення націоналізму. Націоналізм - це любов до свого, а не приниження чужого.
В мене є знайомий грузин, і коли я запитав його, чому він підтримує “Свободу”, він відповів: “Ваш народ дав мені можливість жити в Україні і заробляти тут. Я вивчаю українську. Мої діти ходять до української школи. Але вдома ми розмовляємо грузинською, щонеділі ходимо до грузинської громади. Я хочу, щоб коли мої діти виросли, у них в паспорті, в графі національність було написано “Грузин”. А ви якраз цього домагаєтесь”.
Він живе в Україні, поважає нашу мову, традиції, закони, але він не зрадив своєї крові. Батьки народили його грузином і він ним залишився. Націоналісти виступають саме за це: не зраджуй свою національну ідентичність, шанобливо стався до всіх і не давай кривдити своє.
KV: Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди?
Руслан Кошулинський: Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.KиевVласть
7 вересня 2018 г. 12:45
Раздел: Новини
Сервисный центр МВД из Макарова переезжает в Бучу
11 сентября в связи с переездом территориальный сервисный центр №3247 РСЦ МВД в Киевской области, который находится на ул. Дорожной, 13а в Макарове, работать не будет. Начиная с 12 сентября центр будет принимать посетителей по новому адресу.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Сервисных центров МВД в Киевской области на странице в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что с 12 сентября 2018 года прием граждан территориальным сервисным центром № 3247 будет осуществляться по новому адресу: Киевская область, город Буча, ул. Депутатская, 1в.
Читайте: МВД обнародовало открытые данные о регистрации транспортных средств
Фото: МВС України
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій