Верховная Рада (ВР) ратифицировала Меморандум между Украиной и Европейским Союзом, по которому в обмен на проведение ряда структурных реформ и жесткий контроль со стороны ЕС правительство сможет рассчитывать на кредитную линию до 1,2 млрд евро. Макрофинансовая помощь будет предоставлена в два транша по 600 млн евро каждый, но второй будет возможен, если Украина выполнит ряд условий. Среди них – реформа налоговой и таможни, ликвидация Государственной фискальной службы (налоговой полиции) и создание агентства по расследованию экономических преступлений.  Об этом KV стало известно в ходе внеочередной сессии ВР 25 августа 2020 года.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Меморандум о взаимопонимании между Украиной как Заемщиком и Европейским Союзом как Кредитором, заключенный 23 июля 2020 года г. Брюсселе, который вступает в силу с даты его ратификации, и Кредитное соглашение между Украиной как Заемщиком и Национальным банком Украины как Агентом Заемщика и Европейским Союзом как Кредитором (о получении Украиной макрофинансовой помощи Европейского Союза в сумме до 1 миллиарда 200 миллионов евро), заключенное 23 июля 2020 года г. Брюсселе, и которое вступает в силу с даты получения Европейским Союзом официального уведомления от Украины о том, что все конституционные и юридические требования для вступления в силу этой Кредитным соглашением выполнено, ратифицировать”, – говорится в принятом законе. Проект закона №0063 “О ратификации Меморандума о взаимопонимании между Украиной как Заемщиком и Европейским Союзом как Кредитором и Кредитного соглашения между Украиной как Заемщиком и Национальным банком Украины как Агентом Заемщика и Европейским Союзом как Кредитором (относительно получения Украиной макрофинансовой помощи Европейского Союза в сумме до 1 миллиарда 200 миллионов евро) инициировал президент Владимир Зеленский, а не премьер-министр Денис Шмыгаль (хотя докладывал законопроект именно представитель правительства, а не Офиса президента). “За” ратификацию проголосовало 248 народных депутатов (против 29, воздержались 25, не голосовали 57). 196 голосов “за” дала фракция “Слуга народа”. Против проголосовала “Оппозиционная платформа – За жизнь” (“ОПЗЖ”). 24 голоса обеспечила “Европейская солидарность”. Не поддержало закон ВО “Батькивщина”, так же как и группа “Партия “За Будущее” (в отличие от группы “Довира”: 13 – “за”). Также поддержали заем европейских денег половина фракции “Голос” (9 нардепов, остальные десять отсутствовали) и треть внефракционных (5 человек). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Министр финансов Сергей Марченко, выступая перед народными депутатами, сказал, что кредитный договор нужен Украине как помощь для борьбы в коронавирусной болезнью. Срок погашения кредита – 15 лет. Прогнозируемая кредитная ставка – не более 0,125%. Народный депутат Иванна Климпуш-Цинцадзе (“Европейская солидарность”) как глава комитета ВР по вопросам евроинтеграции сказала, что комитет поддерживает ратификацию документа. Позднее, уже от имени фракции она сказала, что “все в этом зале, за исключением разве что "группы дефолта имени Коломойского", осознают понимание необходимости макрофинансовой помощи. Это позитивный сигнал для инвесторов, что стране все-таки можно доверять, это выход на внешний рынок займов. Поэтому они нам ставят условия, а не для того, чтобы Сорос заработал деньги. Если бы не требования ЕС, не было бы структурных реформ”. Нардеп Владимир Цабаль (“Голос”) отметил, что кредитная линия – это один из источников обеспечить дефицит бюджета, образовавшийся после секвестра бюджета, осуществленного в первом полугодии, и нужно проголосовать “за”. Депутат Александр Пузанов (“Оппозиционная платформа – За жизнь”) сказал, что его фракция будет голосовать против ратификации, мол, ЕС навязывает Украине невыгодные условия и “дискриминационные нормы” торговли: “У нас падение экспорта с ЕС на 17%. И что это за такие условия – корпоративное управление государственных предприятий? Что за внешнее управление?”. Сергей Власенко (ВО “Батькивщина”) отметил, что “никакая это не помощь, а обычный коммерческий договор. Деньги – кредит – нужно будет возвращать. Под прикрытием этого договора сдают государственные интересы. При этом, этот закон должен рассматриваться в первом и втором чтении, а не сразу и в целом. И если международный договор предусматривает новые законы, то нужно в зал подавать сразу и эти законы, а их нет”. Тарас Батенко (“Партия “За Будущее”) также выступил против ратификации: “Оказывается, Украину можно распродавать по-кусочкам и под внешнее управление. Нам указывают, как минздрав должен закупать лекарства, как нам реформировать судебную систему по указке и так далее”. Читайте: Рада приняла закон о повышении минимальной зарплаты в 1 сентября до 5000 гривен Согласно Меморандуму, первый транш в 600 млн евро будет выделен после подписания Кредитного договора и вступления в силу ратифицированного парламентом Меморандума и, на что важно обратить внимание, будет обусловлено удовлетворительным выполнением программы, согласованной между Украиной и Международным валютным Фондом (МВФ).  Выделение второго транша в 600 млн евро станет возможным через три месяца после этого, и не безусловно. На момент анализа, который будет осуществляться европейцами перед принятием решения о выделении второго транша (первую половину дадут сразу же), органы государственной власти Украины, согласно дополнениям к ратифицированному Радой Меморанду, обязуются завершить ряд мероприятий в сфере управления государственными финансами, управления и верховенства права, поддержки бизнес-климата, секторальных реформ в государственных предприятиях. Министерство здравоохранения должно передать все централизованные закупки лекарственных средств, медицинских изделий и индивидуальных средств защиты госпредприятию "Медицинские закупки Украины" (за исключением закупок, проводимых через специализированные международные закупочные организации) и создать независимый наблюдательный совет, отобранный “в соответствии с прозрачной и основанной на компетенции процедуры”. Должна продолжиться реформа налоговой и таможенной администраций – “путем проведения конкурсной и основанной на компетенции процедуры отбора на должности руководителей Государственной налоговой службы Украины и Государственной таможенной службы Украины” (после окончания карантина). Кроме того, нужно будет усовершенствовать систему мониторинга налога на добавленную стоимость (НДС), разработать концепцию и методологию электронного налогового аудита и начать их публичное обсуждение, а также внедрить электронные кассовые регистраторы (программные регистраторов расчетных операций) и использовать новые ИТ-решения для ускорения таможенного оформления. Еще одно условие открытия кредитной линии – “Согласно планам правительства, Кабинет Министров примет решение о поэтапной ликвидации существующей Государственной фискальной службы (налоговая полиция)”, после чего ВР предстоит принять в первом чтении проект закона о создании нового агентства для расследования серьезных экономических и финансовых преступлений. Это новое агентство должно будет иметь четко определенный мандат и разграничение его компетенции с другими правоохранительными органами (СБУ и Нацполицией) и обладать политической и функциональной независимостью (“в том числе путем конкурсного и основанного на профессиональной компетентности отбора руководителя”). Украина обязуется через поправки в законы создать новую Высшую квалификационную комиссии судей (“путем прозрачной процедуры отбора, проводимого Конкурсной комиссией с международным участием”) и создать Комиссию по вопросам этики с международным участием. Эта последняя должна получить полномочия осуществлять единовременную оценку членов Высшего совета правосудия и рекомендовать их замену в случаях выявления несоответствия стандартам. Также нужно будет завершить аттестацию прокуроров на региональном уровне и “начать процесс аттестации на местном уровне в соответствии с законом и процедурами, применяемыми при аттестации в Офисе генерального прокурора, обеспечивая, чтобы новые прокуроры на всех уровнях, в том числе на руководящих должностях, были выбраны в прозрачном и политически беспристрастном процессе”. Отдельная тема Меморандума – госпредприятия. “Кабинет Министров пересмотрит и введет нормативно-правовую базу корпоративного управления для государственных предприятий в соответствии с руководящими принципами ОЭСР (Организации экономического сотрудничества и развития – *KV). Это будет включать отбор и вознаграждение независимых членов наблюдательного совета и руководства, а также политики государственной собственности для 10 крупнейших государственных предприятий”. Что касается бизнеса, “для обеспечения возможности эффективного восстановления законных требований” органы власти должны расширить полномочия частных исполнителей (ПВ) до требований до ста тысяч гривен против любого должника (включая государственных юридических лиц и юридических лиц с участием государства), и на административные штрафы. Полномочия частных исполнителей должны быть в итоге уравнены с полномочиями госисполнителей (“в частности, что касается частных исполнителей, действующих от имени любого клиента и против любого должника”). Органам власти нужно будет и дальше прилагать усилия “для восстановления активов в государственных банках, используя все существующие инструменты для урегулирования проблемных активов, в том числе путем проведения действий через суды и уголовное преследование, где это необходимо”. Наконец, власти должны предоставить возможность всем потребителям свободно выбирать и легко менять поставщика природного газа, а также внедрить и применять “сетевые тарифы” на газ, “отражающие расходы, в соответствии с Директивами ЕС и правила сетевого кодекса, которые применяются согласно Соглашению об ассоциации и Решению о сертификации оператора газотранспортной системы”. Кроме того, украинское правительство обязуется беспрепятственно давать доступ европейским партнерам к разнообразной финансовой информации, в том числе с ограниченным доступом, и самому регулярно предоставлять Евросоюзу подробные отчеты о положении дел в государственной экономике и финансах.  Как уже было сказано, оппозиционные к правящей партии власти фракции ВР раскритиковали европейские условия выделения кредита в 1,2 млрд евро. Впрочем, главное экспертно-научное управление (ГНЭУ) Рады не нашло в Меморандуме и приложениях к нему ничего, противоречащего интересам Украины, равно как и профильный парламентский комитет – документ был ратифицирован. Читайте: МВФ поставил новые условия предоставления Украине очередного транша Фото: UA NewsКиевVласть

В столичную полицию поступило несколько сообщений о минировании аэропорта “Киев”, админздания на Европейской площади, международного конгресс-центра, сети магазинов, гостиницы, торгового центра, банка, двух мостов, станции метро “Крещатик” и площади “Майдан Независимости”. Проверка сообщений продолжается. Об этом KV стало известно из сообщения на Facebook-странице ГУ Нацпополиции в Киеве.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Во время отработки сообщения о заминировании аэропорта "Киев" полицейские эвакуировали из терминалов более 150 пассажиров. В результате проведения поисковых мероприятий с привлечением работников кинологической, взрывотехнической службы столичной полиции, а также сотрудников отдела полиции в аэропорту "Киев" взрывоопасных и подозрительных предметов не обнаружено. Работа аэропорта восстановлена”, – говорится в сообщении. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отмечается, что после проверки админздания на Европейской площади, станции метро "Крещатик" и площади "Майдан Незалежности" опасных предметов или веществ также не обнаружено. По адресам работают следственно-оперативные группы, взрывотехники и кинологи со служебными собаками. Продолжается проверка сообщений. В пресс-службе сообщили, что события должным образом зарегистрированы. На месте работают следственно-оперативные группы, специалисты взрывотехнической службы и кинологи со служебными собаками осматривают прилегающие территории. По результатам проверки будет принято процессуальное решение. Напомним, что с 10 по 16 августа подразделениями гарнизона для совместной отработки с МВД, СБУ информации о минировании объектов города осуществлено 22 выезда на анонимные сообщения о минировании и обнаружении подозрительных предметов. Всего в 2020 году осуществлено 203 выезда (за аналогичный период 2019 года 489 выездов) по заявкам о минировании объектов в Киеве. Читайте: В Киеве задержали подозреваемого в сообщении о ложном минировании улицыФото: пресс-служба ГУ Нацполиции КиеваКиевVласть

Полтавщина – серце України! Тут наймилозвучніша мова, звідси пішла класична література, на цих землях осердя козаччини, а кухня регіону – еталонна. Приблизно такий набір симпатичних штампів виринав із моєї свідомості, коли мова йшла про Полтавщину. Ще блимало щось про суржик, типу він прикольний, про багату історію і про Гоголя. В області я був у справах кілька разів, але нічого про неї з відряджень не привіз. Ну, хіба що спогад про “смачно” і “недорого”. І ось літньої напів-карантинної днини мені припікло. “Дружино, – сказав я, – нумо на вікенд до Полтавщини. Там смачно і сто пудів – цікаво”. Дружина погодилась і ми купили квитки на потяг. День І Дорога до Полтави з Києва – це просто свято, за яке треба окремо подякувати Укрзалізниці. Сідаєш в столиці о 6.45 до зручного експреса до Харкова і за три години виходиш свіжий і гожий у Полтаві. Комфортно, безпечно, трясе повільно і в клозеті не тхне – Європа!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дорогою ми ще раз озвучили і занотували до нотатника всі відомі нам факти-штампи-кліше, із якими асоціюється місто і область, а потім ранжували їх за значимістю. Я пхав на перші позиції їдло, дружину тягло на духовність, згодились десь посередині. Отже Полтава/Полтавщина це: Історія (від князів до царату) Українська література Гоголь, як явище Кухня і все що з нею пов’язано Мова і прикольний суржик Природа На полтавський перон ми ступали із чітким бажанням повернутися до Києва із максимальним багажем інформації про кожен пункт списку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вже по дорозі від залізничного вокзалу до найзнанішої туристичної принади Полтави Білої Альтанки (до речі, всього 20 хвилин маршруткою № 51 та 10 гривень за двох), ми зрозуміли, що пункт Історія слід побити на підпункти, наприклад, внести “Архітектуру”.  Архітектура Архітектура Полтави – це окрема тема. Дореволюційне місто збереглося погано, але те що лишилося варто побачити. Наприклад, Кругла площа із корпусним садом всередині. Виділіть 30 хвилин, пройдіть колом, позаглядайте у суміжні вулички, знайдіть сквер за міською радою, відпочиньте.  Корпусний сад в центрі Круглої площи Обов’язково варто походити вулицями Котляревського та Гоголя – вони паралельні. По-перше, обидві вулиці прикрашають красивезні пам’ятники діячам, на честь яких і пойменовано вулиці, по-друге, тут можна вхопити дух старосвітського міста. Будови купецької Полтави в цій частині міста збережені гарно і цілком пристойно дають уявлення про тогочасся.  Пам’ятник Івану Котляревському (встановлений в 1903 році) До речі, пам’ятник Котляревському з трьох боків увінчаний горельєфами, що відтворюють епізоди з творів митця: “Енеїди”, “Наталки Полтавки” і “Москаля-чарівника”. Горельєф “Наталки” ще в 2008-му вкрали, а в 2019 урочисто повернули на місце. Історія детективна – через 10 років після викрадення хтось знайшов витвір мистецтва і передав в редакцію місцевого видання “Полтавщина”.  Горельєф “Наталка-Полтавка” На Гоголя є алейка із скульптурами героїв творів Миколи Васильовича, уважне споглядання яких може неабияк звеселити мандрівника – слово честі, без увімкнення уяви до декотрих об’єктів краще не підходити.  Пам’ятник Миколі Гоголю (виготовлений в 1913, а встановлений у 1934 році) Однією із найяскравіших окрас вулиці є будівля колишнього ресторану “Монголія”, де в 1903 році зібрався весь цвіт України на бенкет з нагоди відкриття пам’ятника Котляревському. Бенкет був знатним, і нижче, коли я розпоівдатиму вам про кухню Полтавщини, згадаю про нього обов’язково. Будівля ресторану “Монголія”, більш знана полтавцями як Інститут Міськбудпроект  Після вул.Гоголя варто вбити в навігатор на смартфоні вулицю Пилипа Орлика, 15 та уздовж чепурних алейок почалапати до садиби місцевого будівельного підрядника Наума Бахмутського. А садиба ця – справжній скарб і привіт для киян. Місцеві краєзнавці вважають, що збудована садиба архітектором Городецьким і дуже сильно нагадує київську Караїмську кенасу. Дойдіть і висновки робіть самі. Нам здалося, що таки він. Будинок Підрядника Бахмутського (1906 рік) Ну, а після “кенаси” вбивайте в навігатор вулицю Спаську, 11 і йдіть дивитися ще одну загадку. За цією адресою стоїть колишня садиба депутата Держдуми і почесного мирового судді Володимира Болюбаша (збудована у 1912 році). В багатьох джерелах є згадка, що проєктував будинок архітектор Павло Альошин – творець київського будинку вчителя. Дехто навіть вважає, що київській і полтавський будинки схожі. Будинок судді Болюбаша (1912 рік) Від Болюбаша всього півкілометра і ви вже на плато Іванової гори на  Соборному майдані. А там і Біла альтанка, і вежа Полтавської фортеці, і монумент мисці з галушками, і пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву.  На гранітній брилі викарбуваний напис: “Игорь Святославичь... поеха противу Половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы... Ипатьевская летопись 1174 г.” Краєвид з Іванової гори дивовижний – звідси видно Полтавський Поділ, стадіон Локомотив, новобудови, старі хати, природу і навіть Макухівське сміттєзвалище. Але навіть його присутність не псує органічного краєвиду. До честі полтавців, найвизначніші місця міста оснащені інформаційними табличками з QR-кодами – наводиш на нього телефон і читаєш цікаві факти про будівлю, місцевість, пам’ятник. Пункт про історію неможливо розкрити без музеїв Полтави і Полтавщини, і без них же – неможливо закрити розповідь про архітектуру. Тож, годинки півтори погулявши вулицями і нафотографувашись біля вищезазначених пам'яток, ми випили по каві у одній із чисельних кав’ярень середмістя (від 15 гривень за філіжанку) і рушили до перлини міста – Краєзнавчого музею імені  імені Василя Кричевського. Музеї Описувати музей об’єктивно і не зриваючись на пафос – важко. Він справді гарний, самобутній, і єдине з чим може перегукуватися це еталонне втілення українського архітектурного модерну – це із мавританським стилем.  Будинок Полтавського губернського земства (1903-1908), в якому розташовано Краєзнавчий музей Проте й про нього естети одразу забувають, тільки-но потрапляють всередину. Бо ж там, для одних багата українська панська хата, а для інших - ідилічний козацький маєток.  Центральный холл музею Зала засідань земства (нині актова зала музею) із балкончиком для хору Колекція багатюща – близько 300 тисяч експонатів. Від опудала свині Миргородської породи до обладунків самурая. Якщо зберетесь до музею – обов’язково беріть екскурсовода. Квитки до музею – 20 грн, оглядова екскурсія – 150 грн. Опудало свині Миргородської породи А ще обов’язково слід погуляти по внутрішньому дворику музею – там дуже затишно і привітно. Ну і фотки будуть трошки інакші, ніж у решти.  Внутрішній двір музею До речі, перед будовою музею можна побачити ще одну окрасу архітектури Полтави – пам’ятник Тарасу Шевченкові в стилі конструктивізм, авторства Івана Кавалерідзе. Залізобетонний монумент викликає справжнє захоплення у шанувальників мистецтва “початку радянської доби” і має лишити по собі гарний спомин у тих, хто авангард тих часів не сприймає. Справа в тому, що такого Тараса ви ще не бачили. Плюс, є поле для фантазії: чи-то Кобзарь на тракторі, чи то на катку… Пам'ятник Тарасові Шевченку відкрито в Полтаві 12 березня 1926 року Після краєзнавчого ми трохи втомились і повільно поплентались в бік Білої альтанки, перетравлюючи побачене. Ковтнувши один глечик класичних галушок на двох (від 60 грн за глечик) та посмакувавши компотиком в симпатичній ресторації, яких тут повно, ми загуглили список музеїв Полтави.  З 13 музеїв у списку нас зацікавило 2 – музей-садиба Котляревського, який був поряд, та музей важкої бомбардувальної авіації. Музей Полтавської битви вирішили залишити на потім, бо “Google Maps” показувало, що туди гарно їхати, коли збираєшся далі по області.  Садиба Котляревського (вхідний квиток 20 гривень) розташовується поряд з Успенським собором у кількох кроках від Білої альтанки. Це не оригінал, а відтворена у 1969 році репліка. До слова, відвторювали обійстя автора “Енеїди” здійснювали за акварельним ескізом Тараса Шевченка, який замалював її у 1845 році. Садиба Івана Котляревського Умеблювання житла намагалися підібрати максимально близько до епохи, але кілька оригінальних речей в музеї є. Нас особисто вразив нехрестоматійний портрет Котляревського в трьохуголці царської армії. За таким столом Іван Котляревський працював А якщо ви гарно розбалакаєтеся з екскурсоводами, вам покажуть місце, де захований справжній артефакт, до якого торкалася рука Котляревського. І цей артефакт також можна помацати. Кажуть, що Котляревський точно бачив цю деревину Після Івана Петровича маршруткою №52 ми поїхали до бомбардувальників. З пішими переходами маршрут зайняв близько 40 хвилин – якраз є час на впорядкування шухляд пам’яті і ревізію вражень. І цей “передих” – був просто необхідний, адже враження від авіаційного музею і в мене, і в дружини були грандіозні. Музей знаходиться на території, яку до 2007 року займав 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк і межує з чинною військовою частиною. Ну, що сказати, вразили не лише літаки, а й те, з якою любов’ю персонал ставиться до кожного експонату, як привітно приймає гостей, як щиро вболіває за свою справу. А ще – музей контактний. Тут окрім класичної експозиції (власне в самому приміщенні музею) діє чудовий військово-історичний парк, та стоянка з літаками. В літаки можна залізти, посидіти в кріслах пілотів і на хвильку відчути міць і могуть залізних птахів. Квиток до музею коштує 60 гривень, але радимо брати гіда. Історії про операцію Френтік, про Джохара Дудаєва, та переліт українського літака до Кольського півострова, торпедування баржі та повернення назад до Полтави без додаткової заправки – вражають. Навіть, якщо дуже стомився міць літаків повертає бадьорість Переїзди, перекуси, екскурсії зайняли в нас приблизно 8 годин. Тож абсолютно щасливі, ми вповзли в готельний номер і вимкнулися до ранку наступного дня. До речі, про готелі. Всі відомі світові сервіси оренди житла та бронювання готелів працюють із полтавськими номерами. Ми скористалися сервісом Booking і дуже легко забукали собі пристойне житло. Ціни за добу стартують від 300 гривень за добу, але раджу вам брати сегмент на 100-200 гривень дорожче.  День ІI Прокинувшись рано (бо рано ж лягли), ми зрозуміли, що з нашого списку натяк на уявлення вже маємо про Історію, Архітектуру, Кухню, а ось про Природу, полтавську мову і Гоголя, ще нічого не знаємо. Другий день ми почали з Автовокзалу, адже путь наша лежала на Полтавщину. Ще дорогою з Києва до Полтави, гортаючи різні путівники, ми зрозуміли, що найліпше познайомитися із Полтавщиною за один день ми зможемо в Опішні. Тут тобі і гончарство, тут тобі і етносадиби з майстер-класами на всі забаганки, тут тобі і природа, і мова, і наїдки, і люди гарні. Єдина проблема – час. Від Полтави до Опішні – 45 кілометрів і десь час із гаком їзди. Але ж у нас ще не обслідувано Музей Полтавської битви?  Опішнянський музей гончарства відкривається о 8.00, а “битва” о 9.00. Порадившись, вирішили “битву” лишити на колись потім, тим більше, що ця полтавська локація, цікавила нас найменше. Гуляючи містом, ми так чи інакше натикалися на об’єкти із нею пов’язані: пам’ятник місцю, де спав Петро Перший, церква у футлярі, Монумент Слави на честь 100-річчя перемоги російської армії над шведськими військами Карла XII, посеред Круглої площі… Ну, і власне, для українців “битва” – велика трагедія, а ми з дружиною ще не відійшли від суму за втрачену моць після авіаційного музею. Уявіть, якби оті “дальні літаки”, які в 2000-х порізали, досі стояли на варті, втрату Чорноморського флоту країна переживала б не так гостро. Але менше з тим, адже на нас чекає Опішня.  Природа і знову історія Виїхавши о 7.45 маршруткою з Полтави (один квиток 40 гривень), ми вже за півтори години були на місці. Першим пунктом нашої подорожі був Музей Гончарства, другим – етно-садиба Лялина Світлиця. “Краєвиди полтавськії”, що супроводжують тебе під час поїздки, можуть лишити байдужим тільки дуже черству людину. Соняхові поля, лісочки, горби й горбочки, чепурні села, а головне – пристойна дорога. До речі, дорогою до Опішні ми проїхали повз поворот на славну Диканьку. Поворот пропустити важко, адже дороговказом тут виступає Тріумфальна арка, що колись давала старт шляху до маєтку Кочубеїв. Арка побудована у 1820 р. на честь зустрічі і перебування царя Олександра І у палаці князів Кочубеїв (реставрована в 2008-му році) Кочубеї для України часів царату – це щось на кшталт клану олігархів. Вони спочатку не віддали заміж за Мазепу свою дочку, потім зрадили гетьмана перед Петром І, потім страждали, потім були реабілітовані і зажили просто колосальної слави. Наприклад Віктор Кочубей був міністром внутрішніх справ, а згодом і канцлером Російської імперії. Мало хто знає, але вугільна Донеччина і сам Донецьк – це також Кочубеї. У 1869 році князь Сергій Кочубей отримав від уряду імперії підряд на будівництво заводу залізничних рейок на землях сучасного Донецьку. Але спритник продав замовлення і землю Джону Юзу, а той вже збудував завод, шахти і дав першу назву Юзівці, яку ми знаємо як Донецьк.  Після жовтневого перевороту селяни спалили палац Кочубеїв, а недоплаки розтягли по хатах – будували хати, сараї, мостили підлоги… Єдине що лишилося – це кілька давніх Коучубеївських дубів, та родинна церква із усипальницею. Церква дуже цікава, адже із середини її підкупольний простір нагадує римський Пантеон. Аллея Кочубеївських Дубів Підкупольний простір Свято-Миколаївської церкви в Диканьці За роздумами про Кочубеїв, яких ми ще згадаємо в цій оповіді, спостерігли, що рельєф за вікном став більш гористим. А це означає наближення до Опішні, гончарного серця України, та території, де зареєстрована абсолютна відмітка рельєфу Лівобережжя – 202,6 метрів над рівнем моря. На семи опішнянських пагорбах люди живуть з періоду неоліту, рибалять у Ворсклі, ростять хліб та ліплять глечики. Власне, навколо теми гончарства тут зав’язано все. Тут працювало два найбільші в Україні гончарні заводи – Опішнянський завод “Художнiй керамік” та завод “Керамік”, тут чудовий гончарний ринок (невеличкий рукодільний глечик можна придбати із 50 гривень), тут гончарна школа, тут десятки підприємців-гончарів, що гончарують приватно і тут чудовий Музей гончарства, в який ми власне і збиралися потрапити. Екскурсія, у вартість якої входить майстер-клас із гончарства коштує всього 90 гривень. Про глечики і глиняний посуд ви довідаєтесь дуже багато, але головна принада цього місця – природа і химерні глиняні композиції, які у творчому хаосі розставлені по території.  Фото з офіційної Facebook-сторінки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Кухня і народний побут Витративши на музей гончарства дві з хвостиком години ми сильно зголодніли і вже просто летіли до Етно-садиби “Лялина Світлиця”. Благо, вона всього півтора кілометри від музею і пішки цей шлях можна здолати хвилин за 20. Ще в Києві, обираючи місце, де в Опішні можна скуштувати справжньої полтавської кухні, ми знайшли Facebook-сторінку фундаторки садиби Олени Щербань. Олена – дуже цікава людина. Вона науковець-глечикознавець, доктор історичних наук, етнографія і гуру зеленого туризму на Полтавщині. Потрапити до неї в гості не сказав би, що надто важко, але точно раджу заздалегідь з нею зв’язатися і узгодити приїзд.  Ми узгодили, і навіть сказали, щоб хотіли попоїсти: борщ із квасцем, шпундрю з буряками, качану кашу і бездріжджовий гречаний хліб, печений в спеціальній бездріжджовій печі. Всі ці диво-наїдки ми замовили не просто так. Наприклад, про “шпундрі з буряками” (давня українська народна страва зі смаженої свинини (підчеревини чи грудини), тушкованої потім із буряками в буряковому квасі) ми вичитали в карті обіду в ресторані “Монголія” на честь відкриття пам’ятника Котляревському. Зберіг її засновник “Полтавського вісника”, журналіст Дмитро Іваненко. Вважаю, не зайвим буде процитувати мовою автора: “Борщ до шпундрів з буряками; юшка з періжками; келебердянська осетрина з підлевою; пелюстки до смальцю з сухарями; сахарний горох; різна дичина до соку; заморожена молошна каша з київськими смаженими горіхами та полтавськими пундиками. Трунки; медведикі; пунші; Анхизова чекалдиха; овощі"  Шпундрі з буряками Про борщ із квасцем (буряковим квасом, рецепт якого легко знайти в мережі) ми довідалися у розмовах із полтавцями. Для них він як, до речі, й вареники на пару – це взагалі, не екзотика, а даність. Справжні полтавці вважають, що борщ без квасцю – не борщ, а вареники варені у воді – “сині і гливкі”. Банка квасцю накрита патісоном А ось качана каша (як і шпундрі) – це вже екзотика і ретро. До того, ж вона є типовою стравою саме для Полтавщини і ніде в Україні нічого подібного не готують. Рецепт приготування качаної каші від Олени Щербань Обід виявився неперевершеним. А головне, страви, хоч і цікаві та складні, але їх цілком реально приготувати в умовах міської кухні. Правда, не буде аромату печі та глечика, але його можна доповнити уявою. Зазначу, що “Лялина Світлиця” це не зовсім про їжу. Тут можна взяти купу майстер-класів: плетіння нитки на старовинному веретені, виготовлення посуду і сувенірів з трави, мотання ляльок мотанок… Олена навіть може навчити охочих білити піч. Тут частують гостей Паніматка етносадиби запевняє, що її місія – допомогти людям жити на всі 100%, а щаслива вона тоді, коли гість, що відвідав її вперше, повертається. Гоголь В садибі нам пощастило познайомится із групою із восьми харківських туристів, які збиралися за 60 кілометрів від Опішні до села Гоголеве. Мета їх вояжу – участь в нічному театралізованому дійстві  під назвою “Чи знаєте ви українську ніч?”, яке відбувається в Національному музеї-заповіднику Миколи Гоголя.  У зв’язку із карантинними обмеженнями на дійство може потрапити не більше 15 осіб. При цьому шоу коштує 6 тисяч гривень за группу, плюс витрати на автобус. Тож, поява двох додаткових учасників, які були готові профінансувати свою участь у спільній справі і трохи полегшити загальні витрати, неабияк потішила наших нових харківських знайомих і нас любо прийняли до гурту. Вітальня з портретом Миколи Васильовича. Цей портрет мати ховала, коли Микола приїздив гостювати. Гоголеві здавалося, що він на портреті гарніший, ніж у житті. Коли нащадок козацької старшини Микола Васильович Гоголь у 1825 році закінчив гімназію і твердо вирішив зайнятися літературою, він матері: “Ви почуєте про мене все, або нічого”. Від тих часів, ось уже майже 200 років всі навколишні землі просякнуті Гоголем. Він на сувенірах, в краєзнавчих кабінетах шкільних музеїв, в топонімах, в архітектурі, в серцях і у свідомості кожного полтавця… Флігель, де жив і працював Гоголь, коли навідував батьків А все через те, що Гоголь – не лише великий письменник, а й дуже здібний і вправний маркетолог. “Вечори на хуторі біля Диканьки” стали популярними не лише через яскраву сюжетну лінію і філігранне письмо, а й через назву. Цвіт Петербургу (та ті, хто прагнув до нього належати) чудово знали назву Диканька, бо ж саме там було родинне гніздо Кочубеїв – родини імперських урядників і фаворитів двору. Назви Гоголя свій твір “Вечори на хуторі біля Сорочинців, або біля Миргороду”, хто знає який був би ефект. Про цей та про багато інших цікавих фактів із життя Гоголя вам радо розкажуть в музеї. Що ж до шоу, то спойлерити не буду, а просто поміщу тут анотацію до нього в якій майстерно описано те, на що чекає гостей: “Театралізоване дійство проводиться в темну пору доби. Адже, як відомо, після заходу сонця починає відбуватися все найцікавіше. Тому немає кращого часу, аби у повній мірі пізнати загадковість місця, що надихало самого Гоголя, послухати надзвичайно цікаві історії та помилуватися красою української ночі. Наш екскурсовод допоможе вам перенестись у ХІХ століття і поринути у світ гоголівських героїв. Русалки, таємничі постаті, кум Цибуля, Левко та Галя, мама письменника, його молодша сестра Ольга та автор безсмертних повістей зустрінуть вас у своїх володіннях. Саме дихання ночі таїть в собі дещо містичне та неповторне… Ви обов’язково це відчуєте! Гоголівська садиба приховує багато таємниць. Наприклад, ви зможете загадати бажання на великому камені біля гроту, в який родина Гоголів приходила помолитися та побути наодинці з природою. Гід покаже, як правильно загадати бажання, щоб воно здійснилося. Наше нічне театралізоване дійство створене спеціально для тих, хто бажає “полоскотати” собі нерви, для любителів нічних несподіванок та прогулянок, справжніх шанувальників творчості Гоголя! Екскурсія триває 2 години і включає в себе наступне:  цікаву розповідь про життя і творчість одного з найзагадковіших та найвеличніших письменників світової літератури;  відвідування батьківського будинку та флігеля, де писав свої геніальні твори Микола Гоголь;  прогулянку чарівним парком-садом, наповнену несподіванками; спів солов’я, чарівні мелодії українських народних пісень та ще багато-багато цікавого!!!”. Дозволю собі лишень кілька ремарок і фактів, які вразили. По-перше, вразила жінка, яка виконує роль мами Гоголя. Вона, як і решта учасників дійства – не професійні актори, а звичайні музейні працівники. По-друге, Гоголь був вправним художником і всі гості музею можуть у цьому переконатися. Ну, і по-третє, – сюди слід їхати за знаннями і фактами. Бо тільки тут можна довідатися те, про що рядовому поціновувачу творчості, який із Миколою Васильовичем знайомий виключно у межах шкільної програми, і не снилося. Вітражі, створені за ескізом Миколи Гоголя Мова і епілог А ось із прикольним полтавським суржиком нам не пощастило. Ми жодного разу не почули слова “кукурГуза”, “е” замість “и”, м’якого “л” і решти мовних кліше, що їх приписують полтавцям. Місцеві навіть трохи ображалися на нас, коли ми щиро цікавился, де ж відомий суржик? Звичайно, суржик є, але в Полтаві і на Полтавщині його не більше й не менше, ніж на Київщині чи Житомирщині.  “Свайба”, “ходю”, “добре утро”, “каеш”, “драстє” та решта слів, які весело і легко заходять нам у Києві, тут лунають настільки органічно, що тобі здається “наче так і треба” і ти їх просто не помічаєш. Чому так, у нас відповідь одна – бо Полтавщина щира і будь-який гість відчуває себе на цій щирій і щедрій землі, спокійно і без всякого “цего”. Насамкінець зазначу, що двох вихідних днів вистачить лише для того, щоби почати розбиратися із списком, який я подав на початку цієї оповіді. А для того, щоб мати максимальний багаж інформації про кожен пункт списку (саме із таким завданням ми ступили на перон вокзалу Полтави), сюди треба повертатися іще не раз. PS: Автор щиро і уклінно дякує усім, хто допоміг нам під час цієї подорожі, зробив її інформаційно насиченою та комфортною. Люди, – ви неймовірні! Фото: Ігор Дармостук КиевVласть

Внеочередная сессия Верховной Рады состоится 25 августа. Среди основных вопросов – рассмотрение его законопроекта о повышении с сентября минимальной заработной платы до 5000 гривен и объявление конкурса на эскиз большого Государственного Герба Украины.  Об этом KV стало известно из распоряжения спикера ВР Дмитрия Разумкова и повестки дня, опубликованных информационным управлением аппарата Рады. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Пленарное заседание внеочередной сессии ВР начнется в 11.00 дня 25 августа 2020 года. Его проведение инициировал президент Владимир Зеленский. В повестке дня: проект закона №3963 “О внесении изменений в Закон Украины "О Государственном бюджете Украины на 2020 год"; проект закона №3659 “О внесении изменений в статью 6 Закона Украины "О Государственном бюджете Украины на 2020 год"; проект постановления №3994 Верховной Рады Украины “Об объявлении конкурса на лучший эскиз большого Государственного Герба Украины; проект закона №0063 о ратификации Меморандума о взаимопонимании между Украиной как Заемщиком и Европейским Союзом как Кредитором и Кредитного соглашения между Украиной как Заемщиком и Национальным банком Украины как Агентом Заемщика и Европейским Союзом как Кредитором; проект закона №0055 о ратификации Финансового соглашения "Европейские дороги Украины III (Проект" Развитие трансъевропейской транспортной сети ")" между Украиной и Европейским инвестиционным банком; проект закона №0056 о ратификации Финансового соглашения (Проект "Транспортная связь в Украине – фаза I") между Украиной и Европейским инвестиционным банком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отметим, как ранее сообщалось в СМИ, ВР на внеочередной сессии 25 августа может принять законопроект №3963 президента Владимира Зеленского об увеличении с сентября с.г. минимальной заработной платы до 5 000 гривен с нынешнего уровня в 4723 гривны. KV также информировала, что на внеочередную сессию 25 августа могли быть вынесены точечные изменения в Избирательный кодекс, касающиеся сокращения времени охраны помещений для голосования полицией, а также ответственности за предоставление недостоверных данных в реестр избирателей. Такой договоренности достигли во время совместного совещания в Министерстве внутренних дел (МВД) в рамках подготовки к местным выборам. Однако в повестке дня внеочередной сессии 25 августа этот вопрос отсутствует. Читайте: В Раде дали ответ ЦИК о назначении выборов в районные советы Фото: Zik.ua КиевVласть

Национальный банк Украины (НБУ) совместно с КП “Киевский метрополитен” запустили исторический поезд. Тематика этого поезда – деньги. Об этом KV стало известно из сообщения на странице КП “Киевский метрополитен” (*) в соцсети Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “На информационных материалах в поезде метро можно увидеть историческую банковскую архитектуру, а также, используя QR-сканер, записаться на бесплатную экскурсию”, – сказано в сообщении.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Уточняется, что экскурсии будут проходить до конца августа. Напомним, возможность пользоваться мобильным Интернетом четвертого поколения появилась еще на 6 станциях киевского метро и в тоннелях между ними. Это станции: “Театральная”, “Контрактовая площадь”, “Почтовая площадь”, “Майдан Незалежности” и “Золотые Ворота”. Всего 4G сейчас работает на 15 станциях из 46 подземных. Читайте: В киевском метро запустили арт-поезд с правилам безопасности безналичных и онлайн-платежей С 17 июля 2014 года КП “Киевский метрополитен” возглавляет Виктор Брагинский. С июня 2007 года по сентябрь 2010 года предприятием руководил Петр Мирошников, а с  с сентября 2010 года по июль 2016 года – Владимир Федоренко. КП “Киевский метрополитен” подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, который с 6 февраля 2020 года возглавляет Валентин Осипов. Деятельность указанного департамента со 2 марта 2020 года курирует замглавы КГГА Александр Густелев. Фото: фейсбук КП “Киевский метрополитен” КиевVласть

Одна з найперспективніших у Білоцерківському районі Фурсівська ОТГ реєструє катастрофічний брак коштів. Через карантин та кризу COVID-19 без розвитку можуть залишитися освітянська, медична сфери, напрями екології та будівництва доріг. Про те, як виконується тут економічний план розбудови громади, як вирішуються земельні питання і які прогнози на розвиток ОТГ читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 29 жовтня 2017 року відбулися перші вибори до Фурсівської ОТГ, яка була утворена шляхом об’єднання з Трушківською, Матюшівською сільрадами  Білоцерківського та Пищіківською сільрадою Сквирського районів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Над Стратегією розвитку громади на 2019-2027 років Фурсівська ОТГ розпочала роботу ще в 2018 році, і, як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, була вже на стадії завершення. Але ситуація із коронавірусом та майбутні осінні вибори кардинально відбилися на всіх процесах. Адже до громади за Перспективним планом доєднають ще дві території: Яблунівську сільраду Білоцерківського та Великополовецьку – Сквирського районів.  “Планів багато. Проте ситуація із коронавірусом не дає працювати на повну потужність, навіть на 50%. Київська область потрапила до “жовтої” зони, а отже, і всі обмежувальні заходи знову будуть проведені. Бюджет не виконується, тому що прибутки малого та середнього бізнесу впали і вони не можуть сплачувати податки у повному обсязі. Ми щомісяця втрачаємо 10-25% надходжень до бюджету. А попереду підготовка до формування бюджету на наступний рік. Все це вибиває з колії. Районні ради запевняють, що треба продовжити їхню роботу, бо громади не витримають покладеної на них ноші. В певній мірі вони мають рацію. Фурси, будучи окремою сільрадою, мали Стратегію й успішно розвивалися. Нині громада працює вже три роки і восени складатиметься вже із 10 сіл. І села за своїми можливостями різко відрізняються від базової громади, яка наповнює 65% бюджету ОТГ. І весь цей час населені пункти взагалі не розвивалися, а наявні підприємства не піклувалися про їхній розвиток. І громаді буде важко задовольнити всі потреби населення одразу”, – розповів Фурсенко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, невідомо, за якими умовами будуть відбуватися і вибори. Дуже багато питань і до самої їхньої організації. Тож їх буде важко організувати належним чином і домогтися позитивного результату.  “Від виборів залежатиме дуже багато. Сьогодні всі нарешті зрозуміли, що управління починається не з Верховної Ради, а з базових об’єднаних громад. І як відбудуться тут вибори, так і буде надалі розвиватися громада. У тому, що депутати будуть обиратися на партійній основі, на жаль, нічого хорошого в цьому для громади я не бачу”, – вважає він.  Дорожня карта ОТГ Загалом до громади наразі входить два села, Пищики та Безугляки Сквирського району, та чотири села із Білоцерківського -  Чмирівка, Трушки, Матюші, а також Фурси -  адміністративний центр ОТГ.  Всього в раді ОТГ працює 26 депутатів. Більшість з них є, до речі, самовисуванцями. Та є і представники від Радикальної партії Олега Ляшка, "Аграрної партії", “Свободи” та "Батьківщини". За кількістю населення у громаді перше місце, станом на 2018 рік, посідає село Фурси – 3039 осіб, останнє – село Чмирівка – 280 осіб. Загальна ж чисельність Фурсівської ОТГ становить 8714 осіб. Із них частка трудового віку – всього 52,9%. Загалом на території громади є 4631 домогосподарство, 11 садово-городніх товариств площею 74,7 га.  Фурсівська громада розвивається на загальній площі в 16 270 га. З них – близько 4400 га (25%) – землі лісового (2417 га) та водного (750 га) фондів. І однією із слабких сторін громади є брак вільних земельних ділянок та приміщень для залучення додаткових інвестицій чи створення нових виробництв. Лише більше 2 тис. ділянок виділено учасникам бойових дій, які проживають за межами громади. Ситуацію не змінила і передача земель Міністерства оборони у комунальну власність. Оскільки ці ділянки вже в довгостроковій оренді. Та громада має потенційний загальний земельний банк в 593 га. Громада має свій відділ освіти, який опікується чотирма садочками та чотирма школами. В ОТГ більше 700 дітей. Культурно-освітню роботу в ОТГ здійснюють три з шести клубних установ та шість бібліотек. У мережі закладів охорони здоров’я функціонує дві амбулаторії та чотири ФАПи. Діє відділ Центру надання адмінпослуг.  Великі плани Незважаючи на те, що Стратегія розвитку громади на 2018-2027 роки ще не затверджена, громада працювала за Планом економічного розвитку, що розроблявся паралельно зі Стратегією та Планом соціально-економічного розвитку громади на 2018-2021 роки. “З допомогою Стратегії розвитку громади ми планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та створити спортивний комплекс для дозвілля дітей. Та сьогодні найбільша проблема громади – це різкий брак коштів у бюджеті. А без коштів жодного питання – не вирішити. Особливо, якщо це освітянська чи медична сфери, дороги. Ще одна загроза – екологічні питання, особливо брак питної води. Можливо, до початку осені ще якісь кошти надійдуть від користувачів сільськогосподарських угідь. Взагалі вони мають надходити завчасно, щоб можна було підготувати навчальні заклади до нового навчального року. Та й медицині бракує коштів через незавершене реформування.  В Стратегії із глобальних проєктів планували будівництво індустріального парку для створення стабільної бази оподаткування. Через пандемію для інвесторів сьогодні в Україну закриті кордони. Від КОДА надійшло розпорядження щодо затвердження планів заходів з реалізації в Київській області Стратегії комунікації у сфері Європейської інтеграції. Цей план передбачає розвиток економіки, спорту, культури, мистецтва, будівництва. Але виконати цю Стратегію в таких умовах буде дуже важко. Сьогодні вся земля сконцентрована в руках олігархів. Що неминуче вплине на скорочення кількості населення у сільській місцевості. Роботи на землі не залишилося і молодь шукає заробітку в містах”, – запевнив голова громади Микола Фурсенко. Також в проєкті Стратегії передбачалось впровадження патрульної поліції, Центру безпеки та розвиток пожежної безпеки, дорожньої інфраструктури. Крім того, перехід на електронний документообіг та будівництво амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо. Та є у громади і досягнення та ряд проєктів, реалізація яких триватиме ще до 2021 року. Розташування та наявність рекреаційних зон дозволило громаді виділити базовий напрямок, на який можна зробити ставку економічного розвитку. А саме – туристичного бізнесу на основі сімейного відпочинку, водного та велоспорту. На що у 2019 році спрямовували 30 тис. гривень із місцевого бюджету. 100 тис. гривень виділялось на проєкт забудови готельно-офісного комплексу в Трушках, а на створення спеціалізованого центру веслярських видів спорту – більше 400 тис. гривень, кемпінгової зони – 250 тис. гривень, альпінізму – 12 тис. гривень тощо. Сприяла громада і розвитку малого бізнесу. Побудовано і введено в експлуатації переробний цех і тепер річний оборот кооперативу із 25 домогосподарств зріс на 5 млн гривень. На заснування обслуговуючого кооперативу було витрачено більше 12 млн гривень, де 11 млн гривень – лише донорські кошти. За рахунок місцевого бюджету і донорських коштів створено ЦНАП – витрачено 5,6 млн гривень, Агенцію розвитку ОТГ – 594 тис. гривень тощо.  Загалом у 2019 році громада спрямовувала 19,5 млн гривень на посилення місцевої економіки.  У Плані ж економічного розвитку передбачені і програми розвитку місцевого самоврядування для вирішення першочергових завдань по всім старостинським округам. А саме: ремонт доріг та вуличного освітлення, будівництво сміттєсортувального комплексу та дитячих майданчиків, закупівля сміттєбаків, створення пожежного депо, капітальні ремонти об'єктів інфраструктури тощо. Економічна складова Видатки на реалізацію Плану частково покривалися за рахунок місцевого бюджету, капітальних вкладень зацікавлених представників бізнесу та програм Державного Бюджету, донорської підтримки. Крім того, промислово-виробничий комплекс ОТГ представлений 183 підприємствами. Основний профіль адмінцентру Фурсів – виробництво промислових товарів, надання послуг та оптово-роздрібна торгівля нехарчовими товарами. Решта сіл – виробництво сільськогосподарської продукції. Вони ж і є основним джерелом наповнення бюджету – до 70% всіх податкових надходжень. Найбільші 10 платників податків дають 29,6% надходжень. Це – ТОВ “Арда Метал”, ТОВ “АФ “Матюші”, ПСП “АФ “Світанок”,  ТОВ АФ “Нива”, ДП “Сквирський завод по виробництву МКБ “Ветсанутильзавод”, ТОВ “Білоцерків МАЗ” та інші. Поряд з сільським господарством в селі Трушки діють вісім підприємств, розміщених навколо водосховища на річці Роставиця. Вони надають туристичні послуги. Унікальним підприємством громади є Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс.  Та у 2018 році середньомісячна заробітна плата по громаді серед працівників тваринництва складала всього 6-8 тис. гривень, решта сфер – до 4 тис. гривень.  Загалом у 2018 році бюджет громади сягав понад 50 млн гривень.  Точка зору KV також поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми мають села, що увійшли до Фурсівської ОТГ. І що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі.  Голова Білоцерківської райради Володимира Шевченко: Фурсівська громада існує вже три роки. Бюджет вона має непоганий, це – одна із спроможних ОТГ. Будь-які інвестиційні надходження для громади – це добре. Адже значна частина бюджету йде на утримання освітньої та медичної галузей. Якщо взяти село Трушки, то там не було вуличного освітлення. З дорогами, думаю, ще проблематично. Адже їхній ремонт сьогодні потребує значних бюджетовкладень. Але вважаю, що у порівнянні з ними, є громади, які мають набагато більше проблем. Фурсівській ОТГ може дістатися старий аеродром, що знаходиться на території житлового масиву Гайок. Але наразі тривають суди і цю територію може відсудити Біла Церква. І, якщо там знову відкриють аеродром, то територія одержить значний поштовх для розвитку та джерело прибутків. Та думаю, що цьогорічні місцеві вибори можуть дуже відбитися на стратегії розвитку громади. Якщо прийдуть компетентні управлінці, то це, звичайно, буде лише позитив для громади. Все залежить від того, хто прийде до влади.  Голова Сквирського райради Василь Гриша: До Фурсівської ОТГ вже входять села Пищики та Безугляки Сквирського району. Восени приєднається ще одна сільрада – Великополовецька. Проблеми, як і в кожному населеному пункті. Та села газифіковані, кошти на їхнє утримання район виділяв, тож в принципі глобальних проблем, на тих територіях і немає. Окрім територіальної віддаленості від Сквири. Тож громаді можна попрацювати над покращенням транспортного сполучення. У районі це були досить великі села і в загальну казну від них район одержував значні прибутки. Тож для Фурсівської ОТГ – це значне надбання. На території Великополовецького є підприємства, поруч із Пищиками – завод. Безумовно на розвиток можуть вплинути і вибори: яка врешті прийде команда, хто буде керувати ОТГ.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Фото: колаж KV КиевVласть

Холдинговая компания возобновляет продажу на ЖК Lake House, ЖК Twin House, ЖК Freedom и ЖК Гвардейский. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО "ХК "Киевгорстрой".  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   ЖК Lake House — 25-ти этажный жилой дом со встроенными помещениями и подземным паркингом на ул. Маршала Малиновского, 2  в Оболонском районе г. Киев. Проектом предусматривается комплексное благоустройство двора комплекса: устройство детских игровых и спортивных площадок, площадки отдыха для взрослых, хозяйственного площадки, озеленение территории. Жилая часть дома начинается со 2-го этажа. Все квартиры имеют независимую планировочную схему. В жилой секции №1 предусмотрено устройство трех лифтов, в секции №2 — два лифта. Стоимость квадратного метра от 30 012 грн. В продаже 1, 2, 3 и 4+ комнатные квартиры площадью от 46 кв.м до 195 кв.м. При условии полной оплаты предоставляется скидка 10%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться ЖК Twin House — строится в Деснянском районе столицы по улице Крайняя, 1. Это трехсекционный дом переменной этажности и необычной геометрии. Важная деталь, квартиры в комплексе будут обогреваться за счет индивидуального электрокотла, установленного в каждой квартире, что позволит регулировать температуру и экономить на платежах. Кроме традиционных планировок, в ЖК предлагаются двух- и даже трехуровневые квартиры. Такие уникальные для нашего рынка решения помогут разделить функциональные зоны по этажам. Например, в трехуровневой однокомнатной квартире на первом уровне располагается холл, на втором кухня-студио, на третьем — спальня и ванная. Двухуровневые квартиры предлагаются в двух вариантах — двух- и четырехкомнатные. Во 2-й секции на крыше дома будет обустроена открытая терраса для всех жителей. Стоимость квадратного метра 21 366 грн. Скидка при условии полной оплаты 10%. ЖК Freedom возводится в Днепровском районе Киева на пересечении проспектов Броварского и Освободителей. Комплекс строится из красного кирпича, который отличается большой долговечностью, ведь срок эксплуатации таких домов превышает 100 лет. При проектировании этого комплекса архитектор уделил особое внимание дизайну крыши. Здесь можно будет любоваться видом на правый берег Киева, увидеть парк и окрестности с высоты птичьего полета. Устройство террас общего пользования — важная часть проекта, так же как и озеленение территории. Вокруг дома будут высажены хвойные и лиственные деревья, обустроены цветники и газоны. В продаже 2, 3 и 4+ комнатные квартиры различной планировки. Стоимость кв.м. от 22 399 грн, при условии полной оплаты предоставляется скидка 10%. ЖК Гвардейский строится в Печерском районе Киева. Это современный 25-этажный дом на улице Генерала Алмазова (Кутузова), 18/7, в 3-х минутах ходьбы от станции метро “Печерская” и бульвара Леси Украинки. Высококачественные материалы и технологии строительства, просторные и рациональные квартиры с широким выбором планировок — от однокомнатной до двухъярусной шестикомнатной. Системы шумо- и теплоизоляции, коммуникаций от мировых производителей Жилой комплекс уровня “бизнес” — это не только уютные и комфортные квартиры, но и собственная развитая инфраструктура. В комплексе предусмотрен подземный паркинг и гостевые паркоместа, оборудованы зоны отдыха, спортивные и детские площадки. На первом этаже расположатся магазины, аптеки, банки, спортивные залы и салоны красоты. В продаже 1, 2 и 3+ комнатные квартиры, стоимость кв.м от 54 900 грн, скидка при полной оплате — 10%. Напомним, ранее вышел в продажу ЖК Urban Park строящегося в Деснянском районе столицы на улице Магнитогорская, 5. По случаю возобновления продаж, до 31 октября 2020 купить квартиру можно со скидкой до 15%. Новый современный жилой комплекс, состоит из 10 многоэтажных домов со встроенными помещениями и подземным паркингом, а также собственным большим детским садиком. Одной из главный преимуществ для будущих жителей станет озеро, находящееся на территории нового комплекса. В продаже 1, 2 и 3-комнатные квартиры различных планировок, от 42 кв.м до 94 кв.м, стоимость квадратного метра от 21 590 грн. Читайте: Глава правления “Киевгорстроя” Игорь Кушнир рассказал о финансировании строительства ЖК “Укрбуда” Фото: сайт ЧАО "ХК "Киевгорстрой" КиевVласть

Недвижимость — один из самых популярных вариантов для инвестирования, но при выборе квартиры возникает множество вопросов. Как правильно выбрать объект недвижимости, на что обращать внимание и целесообразно ли инвестировать во время кризиса? Как выбрать объект для инвестирования? Чтобы выгодно инвестировать в недвижимость, прежде всего необходимо определиться с целью: вы приобретаете квартиру для себя, планируете в дальнейшем ее перепродать или же сдавать в аренду? Вложения в недвижимость — долгосрочные. И даже если вы покупаете квартиру в инвестиционных целях, стоит ответить себе на вопрос, хотели бы вы жить в этом доме или районе.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На что обращать внимание инвестору? Необходимо учитывать следующие нюансы: Локация. Станция метро и крупные транспортные узлы в непосредственной близости позволяют оставаться мобильными. Обязательно наличие ключевых объектов социальной инфраструктуры (детские сады, школы, супермаркеты, отделения банков, медицинские центры) и рекреационной зоны неподалеку от объекта. Рационально также вкладываться в развивающиеся районы, где превалируют дома нового жилого фонда. Параллельно с их обустройством будет развиваться и сопутствующая инфраструктура. Стоимость квадратного метра. Наиболее выгодные цены — на ранних этапах строительства. К моменту сдачи объекта в эксплуатацию стоимость постепенно повышается. Не стоит гнаться за слишком дешевыми вариантами. Если цена на недвижимость слишком занижена по сравнению со средней рыночной, сделку лучше не заключать. Не исключено, что используются некачественные строительные материалы или отсутствует необходимая разрешительная документация. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм     Подписаться Окупаемость инвестиции (в случае сдачи в аренду). Окупаемость квартиры рассчитывается, исходя из общей суммы затрат на ее приобретение: стоимость квартиры + ремонт + мебель. Выгодной считается инвестиция, при которой общая сумма вложений равна ста арендным платам. Если, исходя из стоимости аренды похожих квартир в этом районе, инвестиция окупается за сто арендных плат или меньше, вложение хорошее. Если нет, лучше поискать другие варианты. Надежность объекта и застройщика. Необходимо проверить документы на земельный участок, разрешение на строительство и лицензию на ведение строительных работ, а также учредительные документы девелоперской компании, свидетельство о государственной регистрации и пр. Приобретение готового помещения обойдется дороже, чем инвестиция в строительство на ранних этапах, зато можно сразу получать доход. Оцените деловую репутацию застройщика. Наличие введенных в эксплуатацию объектов свидетельствует о том, что девелоперской компании можно доверять. Не опасно ли инвестировать в условиях нестабильности? Ни одна девелоперская компания не обанкротилась в период коронакризиса. Большинство застройщиков, несмотря ни на что, продолжали работы. Однако не помешает проверить, как вел себя застройщик во время карантина. Слишком большие скидки — повод насторожиться. Условия таковы, что лучше всего следовать стратегии выборочного инвестирования — приобретать качественные активы по адекватной цене. Читайте: Визуальное разнообразие, полифункциональность и человеческий масштаб: какой должна быть современная архитектура Фото: из открытых источниковКиевVласть

Програма “Велике будівництво” не збавляє обертів – у пристоличному регіоні звітують про ударні темпи будівництва шкіл та дитсадків. Ситуація значно відрізняється від аналогічної у минулих роках, коли область роками чекала  на будівництво шкіл у Вишневому, Василькові, Борисполі, Ірпені тощо. Загалом з бюджетів усіх рівнів на освітні проєкти тільки за тендерами цьогоріч буде витрачено більше 680 млн гривень. Ще 315 млн – за  програмою.  Як повідомили KV у Департаменті регіонального розвитку КОДА, триває підготовка до освітнього сезону 2020-2021 рр.  Зокрема, звітують у департаменті, станом на сьогоднішній день в рамках проєкту “Велике будівництво” Київщина вже реалізувала 6 об’єктів:  будівництво ІІ черги Вишнівської школи № 1,  добудову до школи № 1 у місті Українка,  реконструкцію будівлі з перепрофілюванням під дитячий садочок в м. Ірпінь,  реконструкцію дитячого садочку “Яблунька” у м. Вишневе,  капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи “Сузір’я” в м. Вишгород,  будівництво футбольного поля в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області.  Загалом в рамках програми “Велике будівництво” передбачена реалізація 20 об’єктів на загальну суму 314,6 млн гривень, готовність проєктів по Київській області становить 63%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В подробицях Серед завершених об’єктів, відзвітували у КОДА, є знані довгобуди: зокрема, Бучанська гімназія (вартість 118,7 млн нрн) та школа в Українці, яку почали будувати 4 роки тому і вартість якої сягнула 72 мільйони гривень. Її будівництво завершено і готуються відповідні документи для подання до Держархбудінспекції і введення в експлуатацію. Було реконструйовано і дитсадок “Яблунька” у місті Вишневе. Документи для введення у експлуатацію також готуються. Дитсадок в місті Ірпінь вже введений в експлуатацію і готується до офіційного відкриття. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “В південній частині Вишневого зросла кількість населення і 30% дітей дошкільного віку, які проживають в цьому районі, вимушені ходити до садочків в інших місцях. Тому в місті Вишневе здійснено реконструкцію садочка “Яблунька”, який забезпечить щонайменше 110 дошкільнят освітою. […] Новими об‘єктами ми забезпечуємо понад 1000 додаткових місць для школярів та 185 місць для дошкільнят. І це вже з 1-го вересня цього року”, – розповів керівник Департаменту Валерій Кравчук. Згідно звіту департаменту, який надали KV, станом на 13 серпня розпочаті такі роботи, як: Реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" на проспекті Науки, 23 в смт Гребінки Васильківського району області. Ступінь будівельної готовності – 65 %. Завершення робіт – до 15 жовтня. Реконструкція внутрішніх приміщень та покрівлі даху Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 за адресою: вул. Курчатова, 17, м. Славутич, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 60%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ржищівської міської ради Київської області. Ступінь будівельної готовності – 20 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівського району, Київської області. Ступінь будівельної готовності – 17%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 грудня. Триває будівництво/реконструкція дитячих садочків. Зокрема, це: Реконструкція ДНЗ "Чебурашка" у Вишгороді, який реалізується за кошти обласного та місцевого бюджету. Добудувати його планують до 1 вересня, стан готовності – 92%. Комунальний дошкільний дитячий навчальний заклад по вул. Шкільній в місті Вишгород. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Його планують добудувати до 30 серпня, стан виконання – 74%. Будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці Вишгородського району. Проєкт реалізується за кошти ДФРР та місцевого бюджету. Ступінь будівельної готовності – 74 %. Орієнтовна дата завершення робіт – до 1 жовтня цього року. Розпочаті будівельні роботи ще трьох дитсадків, а саме:  Дитячого садка на 75 місць в с. Козаровичі Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 75%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Дитячого садка на 75 місць в с. Синяк Вишгородського району Київської області. Ступінь будівельної готовності – 45%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 14 грудня. Дитячого дошкільного закладу по вул. Першотравневій, 11-Б в с. Мала Солтанівка, Васильківського району. Ступінь будівельної готовності – 22%. Орієнтовна дата завершення робіт – до 15 жовтня. Окрема увага приділена спортивним об’єктам. Згідно звіту департаменту, проведено капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території СШ "Сузір'я" у Вишгороді на суму 29 млн гривень. Ще одним спортивним об’єктом програми є будівництво футбольного поля по вулиці Парковій 34-Б в селі Петропавлівська Борщагівка. Вартість його будівництва становить 1,5 млн гривень. Шкільні тендери За даними оголошень на майданчику публічних закупівель ProZorro, за останні два місяці було оголошено два тендери на реконструкцію будівель школи та дитсадку.  Так, відділ освіти Бучанської міської ради оголосив тендер на реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 у місті Буча, вул. Малиновського, 74, очікуваною вартістю у 153 млн 177 тис. 903 гривні. Оголошення подане 23 липня, кінцевий строк подання пропозицій – 10 серпня, виконання робіт – 31 березня 2021 року. Свої пропозиції подали три фірми:  ТОВ “Альтіс-Констракшн”, первинна – 139 млн 715 тис. 402 гривень, остаточна – 138,9 млн гривень; Корпорація “Будівельник”, первинна – 146 млн 25 тис. 727 гривень, остаточна – 139 млн 715,3 тис. гривень; ТОВ “Реноме-Євробуд”, первинна – 153 млн 166 тис. 939,19 гривень, остаточна – 139 млн 715,4 тис. гривень. Згідно до протоколу розкриття, попередньо переможцем визнано ТОВ “Альтіс-Констракшн”.  У відповідях на питання учасників замовник зазначив, що закупівля проводиться на виконання проекту "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" (Закон України "Про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком" від 22 квітня 2015 року № 346-VIII).  “Вона проводитиметься за кошти кредитів, позик, що надані відповідно до міжнародних договорів України з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями”, – вказує замовник у свої відповіді. Гостомельська селищна рада 6 липня 2020 року оголосила тендер на реконструкцію існуючої споруди з надбудовою під дитячий дошкільний заклад у Гостомелі по вул. Свято-Покровська, 73-є. Очікувана вартість становить 72 млн 913 тис. 756 гривень, кінцевий строк подання пропозицій – 23 липня 2020 року, строк виконання замовлення – 31 грудня 2021 року.  Свої пропозиції подали наступні фірми: ТОВ "ФПК-Портал-Буд", первинна і остаточна пропозиція – 61 млн 885 тис. 106,13 гривень; ТОВ "Класика Комфорту", первинна пропозиція – 66 млн 308 тис. 725,46 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,05 гривень; ТОВ "Міттел", первинна пропозиція – 68 млн 22 тис. 911,04 гривень, остаточна – 63 млн 720 тис. 291,06 гривень; ТОВ "Власт-Буд", первинна пропозиція – 71 млн 513 тис. 813 гривень, остаточна – 64 млн 700 тис. 200 гривень; ТОВ "Алькор Інвест-15", первинна – 65 млн 461 тис. 388,48 гривень, остаточна – 65 млн 96 тис 819 гривень. Утім, згідно протоколу розкриття, пропозиції фірм “Власт-Буд” та “Алькор Інвест-15” до аукціону не дійшли, а пропозиції “ФПК-Портал-Буд” та “Класики Комфорту” відхилили, у другому випадку – через невідповідність поданих ТОВ документах. Утім, 6 серпня Державна аудиторська служба почала перевірку тендеру через “ознаки порушень у сфері публічних закупівель”. Яких саме, не уточнюється. Тендери на будівництво На порталі публічних закупівель ProZorro наприкінці червня–початку липня також з’явилися об’яви стосовно будівництва закладів освіти. Найдешевшим об’єктом серед них є добудівництво дошкільного дитячого закладу на 144 місця по вул. Лесі Українки в місті Буча. Аукціон відбувся 24 липня, очікувана вартість становить 12 млн 95 тис. 307 гривень. Свої пропозиції надали такі компанії: ТОВ "Класика Комфорту", первинна – 10 млн 827 тис. 557,58 гривень, остаточна – 10 млн 625,9 тис. гривень; ТОВ "І. Б. К. Девелопмент", первинна – 11 млн 94,6 тис. гривень, остаточна – 10 млн 626 тис. гривень; ТОВ "Українська Будівельно-інвестиційна Компанія "Укрбудінвест", первинна – 11 млн 857 тис. 860,52 гривень, остаточна – 11 млн 249,9 тис. гривень; ТОВ “Деланта”, первинна – 12 млн 91,89 тис. гривень, остаточна – 11,25 млн гривень; Приватне акціонерне товариство “Пересувна механізована колона – 6 Поліськсільбуд”, первинна та остаточна пропозиція – 11 млн 309 тис. 178 гривень. До аукціону не були допущені ТОВ “Деланта” і ПРАТ “ПМК-6 Поліськсільбуд”, а згідно до протоколу розкриття замовник має намір укласти договір з ТОВ “УБІК “Укрбудінвест”. Утім, ТОВ “Класика Комфорту” подало скаргу на замовника. Річ у тім, що тендерний комітет відділу освіти Бучанської міської ради відмовив ТОВці через відсутність ліцензій на виконання робіт з встановлення поверхневого вогнезахисного просочування та обробляння, а також відсутність згоди одного з членів загальних зборів на обробку персональних даних та відсутність документів на деяку необхідну техніку, інформації про обладнання тощо. У ТОВці відповіли: усі перераховані підстави є надуманими.  3 липня Великоолександрівська сільська рада оголосила тендер на будівництво середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 24 класи (720 учнів) по вул. Погребняка в селі Чубинське Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, з реконструкцією недобудованої будівлі амбулаторії під навчально-виробничий корпус школи. Очікувана вартість – 223 млн 684 тис. 617,60 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій назначений на 20 серпня (і змінювався вже тричі), а початок аукціону намічений на 25 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, строк виконання робіт – до 31 грудня 2022 року.  Утім, деякі учасники вже висувають свої скарги на деякі висунуті замовником вимоги. Наприклад, імовірний учасник торгів ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” скаржиться, що замовник не вказав матеріали, які він витребує – але запитує в учасників довідку, що технічні характеристики використовуваних матеріалів не гірші (не нижчого рівня), ніж затребувані замовником. Відповідь замовника: “ви самі повинні ознайомитися з об'єктом і за бажанням з проєктною документацією і мати розуміння, які матеріали були передбачені проєктантом”. І найдорожчий об’єкт – будівництво загальноосвітньої школи І ступеню по вул. Петлюри Симона (Черняховського), 17-б в місті Бровари, очікувана вартість будівництва – 246 млн 941 тис. 760 гривень. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 22 серпня, початок аукціону – 28 вересня 2020 року. Згідно тендерної документації, будівельний об’єм школи складає 69 436 метрів кубічних, вона матиме три поверхи. Строк виконання робіт – до 31 грудня 2021 року. Нагадаємо, в лютому 2020 року остаточно завершилося будівництво найпопулярнішого довгобуду Київщини – школи у Вишневому. ДАБІ м. Вишневе надала сертифікат, що дозволяє передати споруди на баланс місцевого управління освіти, а колишній очільник КОДА урочисто відкрив її 17 лютого.  Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.  Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком Фото: колаж KV КиевVласть

“Укравтодор” и депутаты Верховной Рады Украины от партии “Слуга народа” презентовали общественности новый проект строительства Киевской обходной дороги (КОД). Ориентировочная стоимость инициативы, которую обещают осуществить до 2024 года, составляет порядка 85 млрд гривен. КОД хотят построить “полукольцом” с одним мостом на юге от Киева, а общая длина дороги должна составить 149,8 км. В политсиле Зеленского не стесняются признавать, что финансирование строительства еще не подтверждено, а сам проект – часть предвыборной программы кандидата на пост городского головы Киева от партии “Слуга народа” Ирины Верещук (на фото). В ходе презентации она заявила о готовности реализовать данный концепт, а ее коллеги-однопартийцы из парламента открыто агитировали за “будущего мэра-женщину”, которую “заждался Киев”. Как стало известно KV, 12 августа 2020 года Государственное агентство автомобильных дорог Украины (“Укравтодор”) презентовало проект строительства Киевской обходной дороги (КОД).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Презентация этого проекта прошла в КВЦ “Парковый” (Киев, ул. Парковая дорога, 16а) – основной презентационной площадке партии “Слуга народа” и Президента Владимира Зеленского. По словам устроителей,  КОД должен стать одним из ключевых объектов программы Президента Украины “Большое строительство” на 2021-2024 годы. Читайте: Глава “Укравтодора” пообещал Борисполю окружную дорогу Как это будет выглядеть По задумке “Укравтодора”, КОД должен объединить все международные трассы, которые проходят транзитом через Киев. При этом, вместо кольца с дорогим мостом через так называемое Киевское море (Вышгородский район Киевщины, – KV) будет построено полукольцо – с одним мостовым переходом на юге от Киева. Общая длина этой дороги составит 149,8 км. Проект рассчитан на 5 лет и включает в себя строительство 5 участков дороги, а также одну реконструкцию. Ориентировочная стоимость данного проекта – 85 млрд гривен. Ожидаемый трафик дороги – 300 тыс. автомобилей в сутки. Читайте: Пройдет через восемь районов Киевщины: обнародован план новой объездной дороги вокруг столицы В ходе презентации стало известно, что “Укравтодор” уже объявил тендер на проектирование первого участка КОДа. Это участок длиной 35,7 км от трассы М-06 (Киев-Чоп) к трассе М-05 (Киев-Одесса) – от окрестностей села Бузовая (Киево-Святошинский р-н) к окрестностям пгт Глеваха (Васильковский р-н). На этой дороге запланировано два искусственных сооружения – эстакада через пойму реки Ирпень длиной 1,4 км и мост через реку Бобрица длиной 200 м. По данным “Укравтодора”, стоимость строительства этого участка составит 12 млрд гривен. Как стало известно KV из объявления в системе электронных закупок Prozorro, тендер на проектирование данного участка КОДа был объявлен в день презентации проекта – 12 августа 2020 года. Ожидаемая стоимость – 33,3 млн гривен. Начало торгов запланировано на 28 августа 2020 года. Срок работ – до 20 июня 2021 года. С какими проблемами предстоит столкнуться в ходе строительства  В ходе презентации КОДа глава “Укравтодора” Александр Кубраков сообщил, что начало строительства дороги запланировано на 2021 год. “Киевская окружная – это большой проект, к которому мы пытались подойти очень осторожно. Когда мы проанализировали то, что планировалось и проектировалось раньше, увидели, что 80% проблемы на первом этапе мы можем решить так называемым полукольцом. Мы не будем строить полное кольцо, которое будет проходить в северной части, потому что там нет того траффика и есть очень дорогой объект – мост через Киевское море. Нам нужно забрать из Киева весь трафик, который проезжает через столицу, через все международные трассы. Это (строительство полукольцом. – KV) будет дешевле, это будет умнее. Наши предварительные расчеты доказывают, что 80% трафика мы снимем таким техническим решением”, – сообщил Кубраков. Заместитель главы Офиса Президента Кирилл Тимошенко отметил, что власть планирует работать над тем, чтобы этот проект не остался на бумаге, а стал реальностью. “К сожалению, киевская власть не подходила к реальному решению этой проблемы. Киев страдает в пробках, а страна фактически не развивает свой транзитный потенциал. Киевская обходная дорога, так называемый КОД, позволит сократить время соединения в среднем на 1 час, разгрузить Киев и “сшить” страну. Это действительно один из ключевых объектов программы Президента Украины “Большое строительство”. В 2021 году мы начнем строительство первого участка. Всего их будет 6. Проект интересен нашим международным партнерам, потому что мы рассчитываем на участие международных финансовых учреждений и частных инвесторов. Им важно получить подтверждения решительности”, – отметил Тимошенко. В свою очередь, заместитель главы фракции партии “Слуга народа” в Верховной Раде Елена Шуляк сообщила, что одной из ключевых проблем, которые нужно решить в процессе реализации проекта – вопрос финансирования строительства. По всей видимости, пока что в парламенте и Кабинете Министров нет четкого плана по этому поводу. “Мы должны обеспечить стабильное финансирование этого проекта. Кроме распределения бюджетных средств, поддержки дорожных работ, нам в парламенте придется рассматривать и другие механизмы. Это и кредитование от международных финансовых организаций, и даже, возможно, введение платы за пользование данной дорогой для того, чтобы привлекать частные инвестиций. “Платность” дороги – это огромный круг обсуждения, это точно не стопроцентная догма, но такие дискуссии мы точно будем начинать в парламенте”, – заявила Елена Шуляк. Читайте: Вместо Елены Шуляк представителем Кабмина в ВР назначен Василий Мокан Народный депутат Украины Александр Дубинский (фракция партии “Слуга народа”, избирательный округ №94) отметил, что проект этого строительства обсуждается в связи с тем, что в Киеве так и не была не достроена кольцевая дорога.  Читайте: Дело на миллиард: как в Киеве строят Большую Окружную дорогу Вместе с тем, по словам нардепа, в ходе строительства КОДа придется столкнуться с еще одной серьезной проблемой – выкуп земельных участков, через которые будет проходить дорога и которые необходимо будет выкупить для реализации проекта. “Мне как руководителю областной организации партии “Слуга народа” в Киевской области очень важно, чтобы люди, которые будут стоять на пути этой дороги, получили компенсацию за эту землю, а их права были защищены. Но хочу обратить внимание, что очень много участков под Киевской объездной дорогой выкуплены такими себе частными лицами или подставными лицами, которые связаны с бывшим заместителем министра регионального строительства – господином Львом Парцхаладзе. С этими участками будет много проблем, потому что государству придется за наши с вами средства эти участки выкупать”, – отметил Александр Дубинский и добавил, что по этим фактам необходимо обращаться в прокуратуру. Глава “Укравтодора” Александр Кубраков подтвердил, что выкуп земли – это действительно проблемный вопрос. По его словам, при окончательном проектировании дороги будут “выбираться” участки, где будет наименьшее сопротивление при выкупе. “Здесь нужна поддержка правоохранительных органов и даже народных депутатов – с точки зрения, возможно, отдельного законодательства под эти вещи”, – сказал глава “Укравтодора”. Забота о людях или предвыборные обещания? Несмотря на громкие заявления о необходимости стабилизации транспортного потока в столице, презентация КОДа имела яркую политическую окраску и во многом была похожа на предвыборную агитацию. Ни один из действующих руководителей столицы (ни городской голова Киева Виталий Кличко, ни его многочисленные заместители) не был участником этого мероприятия. Между тем, спикеры этой презентации не стеснялись агитировать за кандидата в мэры Киева от партии “Слуга народа”, действующего народного депутата Ирину Верещук (№29 избирательного списка “Слуги народа”, на фото) – как открыто, так и “полунамеками”. К примеру, нардеп Елена Шуляк во время мероприятия назвала ее “будущим мэром”.  Читайте: Право баллотироваться от “Слуги народа” в мэры Киева выиграла Ирина Верещук Сама же Ирина Верещук намекнула, что планирует принять участие в реализации этого проекта.  “Мы готовы взять на себя ответственность, что новый концепт Киевской обходной дороги будет разработан в 2020 году. Одной каденции киевского городского головы, которая начнется в 2020 году и закончится в 2025 году, достаточно, чтоб открыть киевскую обходную дорогу. Если подходит такая концепция сотрудничества, пожалуйста, поддержите нас. И мы будем работать. Не обещать, не говорить, а работать”, – рассказала Ирина Верещук. Неоднозначное заявление сделал и глава фракции этой политической силы в Верховной Раде Александр Корниенко. “Это (реализация проекта. – KV) невозможно без качественной местной власти. Я надеюсь, что 25 октября (день местных выборов в Украине. – KV) мы дадим себе ответ, куда мы движемся: это будет местная власть более честная, ответственная, прозрачная или это будут пережитки прошлого”, – отметил нардеп. Его коллега по фракции Николай Тищенко (избирательный округ №219) был более прямолинейным и не стал особо скрывать мотивы этого мероприятия. “Киев устал. Киев ждет нового мэра. Человека, который будет нести перемены. Человека, который будет совершать немыслимые подвиги во имя всех нас. Человека командного, целеустремленного. Человека слова. И этот человек – новый мэр – женщина. Ирина Верещук, Киев ждет тебя”, – заявил Николай Тищенко. Будет ли этот проект реализован в случае проигрыша Ирины Верещук на выборы, участники презентации, конечно же, умолчали. Многострадальная история несостоявшегося строительства Разговоры о строительстве Большой кольцевой дороги в Киевской области начались еще в 2006 году. Как сообщала KV, еще в 2011 году этот проект был заморожен. Вернуться к его реализации в правительстве обещали в 2016 году. Читайте: Большая кольцевая дорога вокруг Киева стала “стройкой будущего” В феврале 2018 году стало известно, что власти столичного региона снова берутся за строительство этой дороги. При этом, на тот момент не были решены вопросы с частными землями, по которым пройдет дорога, без чего инвесторы не готовы были вкладывать в проект более 10 млрд долларов.  Читайте: Большая кольцевая вокруг Киева: ни земли, ни денег, ни проекта Кроме того, как сообщала KV в ноябре 2019 года, строительство Большой кольцевой автомобильной дороги вокруг Киева и вовсе рискует не начаться. Как выяснилось, значительная часть земли, по которой должна проходить трасса, около 10-ти лет назад были розданы под застройку. Выкупить тысячу таких участков у новых хозяев должен “Укрвавтодор”, но там говорили, что денег у них пока нет. На тот момент менять проект с учетом альтернативного расположения было дорого и требовало затрат времени.  Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш Кроме того, напомним, что 31 октября 2019 года между “Укравтодором” и китайской компанией Poly Changda Engineering Co. Ltd был подписан Меморандум о сотрудничестве в рамках реализации Первой очереди строительства Большой кольцевой автомобильной дороги вокруг Киева (БКАД) “Транспортное сообщение между М-05 Киев-Одесса и М-06 Киев-Чоп”. К строительству планировали приступить в 2020 году.Читайте: Кабмин подписал с китайцами меморандум о строительстве первой очереди кольцевой вокруг Киева При этом, 13 августа 2020 года телеграм-канал “Темный рыцарь” сообщил, что деньги должны были предоставить китайские банки. На все кольцо окружной дороги китайцы могли выделить 8 млрд долларов, в том числе на  многокиллометровые мостовые переходы Каневского и Киевского морей. По информации канала, китайская компания уже профинансировала за свой счёт около $1 млн на разработку ТЕО, которое уже передано “Укравтодору”. Китайская сторона могла бы приступать к работам уже этой осенью, как предусматривает договор.  “Однако, вместо исполнения этого Меморандума, вчера по непонятным причинам Укравтодор предложил презентовать проект создания лишь малого участка КОД, причём, без подтверждённого финансирования. Причина? Китайцы подписывали Меморандум при Богдане (экс-глава Офиса Президента. – KV). Сейчас у Большой стройки другой куратор…”, – сообщает телеграм-канал “Темный рыцарь”. Отметим, Александр Кубраков возглавляет “Укравтодор” с 15 ноября 2019 года. Его предшественниками на этой должности были Славомир Новак ( руководил этим агентством на правах “и.о” с 19 октября 2016 года по 1 октября 2019 года) и Олег Федоренко (исполнял обязанности со 2 октября по 14 ноября 2019 года). Фото: коллаж KVКиевVласть