Ціни на ліки в Україні постійно зростають і стають все більше недоступними для українців. Зараз їхня вартість – головне навантаження, яке несуть українські пацієнти зі своєї кишені. Тільки вдумайтесь: 90% з 90 млрд об’єму внутрішнього фармацевтичного ринку складають гроші пацієнтів. Ціни на ліки у аптеках зростають швидше за інфляцію, а відтак, і навантаження на гаманці українців! У 2017 році середня вартість упаковки ліків в аптеці була 54,9 грн, а у 2019 році – вже 77,5 грн. Зростання більше, ніж на 41%! То що ж робити, щоб зупинити їхній ріст і знизити ціни на ліки? Фрагментарно зрушити ситуацію з місця не вийде. Саме тому на останньому комітеті ми відхилили законопроект №2735, який пропонував впровадити державне цінове регулювання на ліки, відрегулювавши торгівельні націнки. Здавалось би, він зможе вплинути на ціну і полегшити навантаження на гаманці українців. Але подібне державне регулювання існує у нас із 2008 року, і за весь час свого існування воно так і не змогло стримати постійне підвищення цін на ліки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Проблему потрібно вирішувати комплексно, адже, якщо розібратися, великі ціни на ліки в аптеках пов’язані не з великою торгівельною націнкою, а з іншими факторами. Наприклад, з монополізацію ринку аптечними мережами та диктуванням цими монополістами своїх умов виробникам ліків: якщо хочеш, щоб твої ліки продавалися в аптеці – плати додаткові гроші (а це до 50% від вартості ліків) аптечній мережі за так званими маркетинговими угодами. Тому ми проаналізували, з чого зараз складається ціна на ліки і сформували необхідні комплексні кроки з її зниження. Перший крок. Потрібно запровадити ефективну фармакотерапію: ліки мають призначатися виключно за клінічними протоколами. Потрібно також максимально розширити рецептурний обіг. Тоді замість БАДів і неефективних для лікування саме цієї хвороби препаратів пацієнт придбатиме виключно діючі препарати. Другим кроком має стати регулювання реклами лікарських засобів. За підсумками 2018 р., вкладення в рекламу ліків “аптечного кошика” збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком і склали майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% складають витрати на рекламу! Третім – демонополізація  аптечного ринку та додаткове регулювання діяльності ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Врешті-решт, аптека – не магазин, а заклад охорони здоров’я. Тому потрібно, по-перше, встановити максимальний розмір аптечних мереж, мінімальну відстань від аптек, власником аптеки має бути професіонал та ін. По-друге, оскільки аптека не продає ліки, а надає фармацевтичну послугу, необхідно змінити фінансовий механізм діяльності аптек. Щоб повернути на прилавки аптек низьковартісні ліки, джерелом доходу аптек замість торгівельної націнки має стати фіксована плата за надання фармацевтичної послуги + торгівельна націнка. По-третє, для запобігання зловживання з маркетинговими угодами між виробниками та аптечними мережами потрібно запровадити заборону і на маркетингові угоди, і на рекламну діяльність, і на інші непрофільні види діяльності в аптеках. Тоді виклично роздрібний продаж ліків та надання фармацевтичної послуги пацієнту стане основним видом їхньої діяльності. Четвертим кроком стане регулювання промоції лікарських засобів. Щоб ніхто не зміг обійти Закон, необхідно чітко регламентувати взаємодію представників фармкомпаній з медиками та робітниками аптечних закладів та іншими. П’ятим – цінове регулювання на ринку лікарських засобів. Як вже говорив, найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгівельних націнок – вже давно довів свою неефективність в українських реаліях. Замість нього ми пропонуємо регулювати ціну входу ліків на ринок – ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків. І найголовнішим, шостим кроком, маємо запровадити державну політику щодо підвищення доступності лікарських засобів. Держава має збільшити свою участь у фармринку, державне замовлення, запровадити цінове регулювання, забезпечити прозорість своїх дій та усунути зайві бюрократичні бар’єри, тощо. Тільки такий комплексний підхід допоможе досягти нашої головної цілі – забезпечить максимальну доступність до якісного та сучасного лікування нашим пацієнтам. Ми вже разом з експертами й іншими депутатами розробляємо законопроект, положення якого будуть спрямовані на забезпечення зниження цін на ліки в Україні. Найближчим часом наполягатиму на розгляді його у Комітеті з питань здоров’я нації і наступному голосуванні у Верховній Раді. Читайте: Зі шкіл і дитсадків продовжують зникати медсестри – чого чекати з 1 квітня Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина” КиевVласть

Сьогодні, 6 березня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться у Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Броварскому, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Макарівському, Миронівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському і Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Баришівський с.Пасічна вул.Поліська, Красилівська Капітальний ремонт з 9 до 16:30 год Баришівський с.Пасічна вул.Мальовнича, Благодатна, Світанкова,щастя,Квітуча Капітальний ремонт з 9 до 16:30 год Білоцерківський м.Біла Церква вул.Декабристів, Щорса 15 Капітальний ремонт ТП з 6 до 18 год Білоцерківський с. Шкарівка 1-й пров. Луговий чистка траси з 8 до 17 год Білоцерківський с. Розаліївка госп. двір чистка траси з 8 до 17 год Білоцерківський с. Матюші вул. Л. Українки, Я. Мудрого, Мічуріна, Гоголя, Садова, Гагаріна Заміна елементів мережі з 8 до 17 год Білоцерківський с. Бакали вул. Ступича, Лісова Капітальний ремонт з 8 до 17 год Білоцерківський с. Бакали вул. Ступича, Лісова Капітальний ремонт з 8 до 17 год Білоцерківський с. Шкарівка 1-й пров. Луговий чистка траси з 8 до 17 год Білоцерківський с. Бакали вул. Ступича, Лісова Капітальний ремонт з 8 до 17 год Богуславський с.Москаленки Слобода Кап.ремонт В-10 на п\ст Москаленки з 8 до 17 год Богуславський с.Ісайки Господарства Капітальний ремонт з 8 до 17 год Богуславський с.Щербашенці вул.Перемоги розчистка траси з 8 до 17 год Богуславський с.Н.Михайлівка вул.Шевченка розчистка траси з 8 до 17 год Броварський с. Зазим'я Пухівка: Центральна (Леніна), Захватівська (Щорса) Зазим'я: Київська, пр. Київський, Марущака, Таїсії Радченко, Нова, Ніни Барбон, Щорса, Шевченка, Деснянська, Гагаріна, Кірова, Деснянська, Осинки, Приозерна, Стара гать, Травнева,  Довженка, Новоселиця, Терешкової, Ватутіна, Богуна, Осинки, Каштанова, Грушевського, Незалежності, Квітнева, Райдужна. підключення нової ТП-10/0,4kV з 10 до 17 год Броварський Літки Музиченка ЧИСТКА ТРАСИ з 8 до 17 год Вишгородський Новосілки ур.Участок Нові приєднання з 8:30 до 19 год Вишгородський Новосілки вул.Центральна Нові приєднання з 8:30 до 19 год Вишгородський Жукин Дачна Нові приєднання з 8:30 до 19 год Вишгородський Сувид Вишнева Нові приєднання з 8:30 до 19 год Вишгородський Н.Дубечня ур.Федоряки Нові приєднання з 8:30 до 19 год Вишгородський Хотянівка Вишгородська, Лугова, Павлова, Гагаріна Капітальний ремонт з 8:30 до 19 год Вишгородський Катюжанка Слобітська, Садова, Вишгородська Розчистка траси з 8:30 до 19 год Вишгородський Казаровичі Приморська Розчистка траси з 8:30 до 19 год Володарський смт. Володарка Бойня чистка траси з 8 до 17 год Володарський с Завадівка Леніна.Гагаріна. Капітальний ремонт з 8 до 17 год Згурівський с. М. Олексіївка вул. Перемоги Капітальний ремонт з 8 до 18 год Іванківський Жерева, Жеревпілля, Тетерівське, Підгайне, Яхнівка, Кухарі Весь населений пункт Чистка траси з 8 до 17 год Ірпінський смт. Гостомель вул. Вишнева, Ярова Чистка траси з 8 до 17 год Ірпінський смт. Гостомель вул. Леонтовича, Свято-Покровська Чистка траси з 8 до 17 год Кагарлицький с.Слобода Кантора дитсадок Капітальний ремонт, Розчистка траси з 8 до 17 год Кагарлицький м.Кагарлик вул. Столична, Загородня Капітальний ремонт з 8 до 17 год Макарівський Ч. Слобода вул.Набережна технічне обслуговування з 8 по 17 год Макарівський ПЛ-19 Макар- Буда Макаар- Буда, Соболівка технічне обслуговування з 8 по 19 год Миронівський с.Владиславка вул.Набережна Капітальний ремонт з 8 по 17 год П.-Хмельницький Переяслав-Хм. мк-рн.Підварки чистка траси з 8:30 по 18:30 год П.-Хмельницький Сомкова Долина Шевченка,Лісока. чистка траси з 8:30 по 18:30 год Рокитнянський Калинівка господарство Капітальний ремонт з 8 по 17 год Рокитнянський Шарки господарство Капітальний ремонт з 8 по 17 год Рокитнянський Синява Шевченка Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський с.Тхорівка вул.Садова технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський с.Шамраївка госп.двір технічне обслуговування з 8 по 17 год Сквирський с.Лаврики вул.Матюші Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський с.Тхорівка вул.Садова технічне обслуговування з 8 по 17 год Ставищанський смт Ставище вул.Дачна, Набережна Демонтаж опор з 8 по 17 год Ставищанський смт Ставище Школа №1 Чистка траси з 8 по 17 год Ставищанський смт Ставище Школа №1 Чистка траси з 8 по 17 год Ставищанський смт Ставище вул.Партизанська, Польова, Зарічна, Соловїна, Лугова, Заводська, Весняна, Гаврилова, Нагаївського, Кравченка, Лесі Українки, Нагірна, Ладика, Річна, Садова, Симоненка, Козацька. Заміна Р-10 ТП-106 з 8 по 17 год Ставищанський с.Красилівка вул.Центральна Чистка траси з 8 по 17 год Таращанський м. Тараща ГАЗ Розчистка траси з 8 по 17 год Таращанський с.Лісовичі Молодіжна, Грибенка Шкільна, Парзоменка, Глухий Яр Калинова, Баляса, Мала Кільцева Ремонт Р-10 КТП-46 з 8 по 16 год Таращанський с.Володимирівка Вовківщина Шевченка Демонтаж головного рубилиника та монтаж рубильника на 250А з 8 по 17 год Тетіївський м. Тетіїв вул. Залізнодорожників технічне обслуговування з 8 до 17 год Тетіївський с.Денхівка вул Шевченка Капітальний ремонт з 8 до 17 год Тетіївський с. Кашперівка вул Великий шлях, Рильського, Космонавтів, Миру, Ленінградська, Польова, Нова, Короленка, пр. Ярослава Мудрого Капітальний ремонт з 8 до 17 год Фастівський Борова Жовтнева; Горького; Фастівська технічне обслуговування з 8:30 до 17 год Фастівський Бортники Леніна технічне обслуговування з 8:30 до 17 год Яготинський м. Яготин без побуту Технічне обслуговування,чистка траси з 8 по 15:45год Цей графік не стосується позапланових (аварійних) відключень електроенергії. Про аварійні відключення КиевVласть повідомлятиме читачів за нагодою. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, станом на третій квартал 2019 року власниками крупних пакетів акцій ПрАТ "Київобленерго” вказані: НГР Б.В. (NGR B.V.) (Нідерланди) – 35.54% та ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” – 58,45%. Кінцевим бенефіціарним власником “Київобленерго” зазначений Ринат Ахметов. У травні 2019 року керівництво "Київобленерго" на чолі з Володимиром Чернявським було звільнено, генеральним директором був призначений Віталій Шайда. Раніше, у січні 2019 року, операційна компанія, що відповідає за нафтогазовий напрямок в структурі енергетичного холдингу Рината Ахметова ДТЕК – "ДТЕК Нафтогаз" – отримала 24,99% акцій ПрАТ "Київобленерго". Ця частка до цього належала групі VS Energy International Ukraine (ТОВ "ВС Енерджі Інтернейшнл Україна") – “доньці” російської компанії VS Energy. Зазначимо, що співвласник VS Energy – Олександр Бабаков, член Ради Федерації РФ, колишній спецпредставник президента РФ Володимира Путіна з питань координації організацій росіян за кордоном.  Читайте: Планові відключення електроенергії в Київській області 5 березня 2020 року (повний список населених пунктів) Фото: phoneinf.com КиевVласть

До кінця року в селі Крюківщина на Київщині повинні закінчити реконструкцію єдиної школи, збільшивши її потужність. Завершення відповідних робіт Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради замовило у ТОВ “БК “Євробуд 2000”, яке розпочало її реконструкцію ще два роки тому і підозрюється у підробці документів задля перемоги в тендері. Сумарно за реконструкцію школи “Євробуд 2000” повинні заплатити 192 млн гривень. Проте ще три роки тому вартість цих робіт оцінювали в 92 млн гривень. Як KV стало відомо з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 25 лютого 2020 року КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (*) уклало угоду з ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” (**) на реконструкцію загальноосвітньої школи на 528 учнів на вул. Мічуріна, 12-А у селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області. Вартість угоди склала 115,5 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з угодою, підрядник повинен знести одно- та двоповерхові будівлі старої школи, прибудови, майстерні (1955 року побудови), господарчу будівлю, котельню, а також погреб (1993 року побудови). А також демонтувати зовнішні мережі водопостачання, каналізації, тепломереж, викорчувати дерева. Потім підряднику необхідно здійснити мурування стін та перегородок, встановити монолітні залізобетонні перекриття, влаштувати покрівлю, виконати гідроізоляцію стін та фундаментів, утеплити фасади, встановити вікна та двері, облаштувати ганки. Крім цього, в перелік робіт “Євробуд 2000” входить облицювання стін та підлоги на трьох поверхах школи; прокладання мереж опалення, водопостачання та каналізації, вентиляції; монтаж пасажирського та вантажного ліфтів; монтаж та закупівлю приладів освітлення, обладнання для пожежної та охоронної сигналізації та оповіщення, телебачення, відеонагляду. Також підрядник повинен закупити меблі, інвентар, комп'ютерну техніку та інше. Термін завершення робіт – IV квартал 2020 року (за умови наявності фінансування). Конкурентами на торгах переможцю виступили ТОВ “Благобуд Стандарт” (***) і ТОВ “Буд Пром Лайн” (****), пропозиції яких виявились дорожчими.  25 лютого Північний офіс Держаудитслужби розпочав моніторинг цієї закупівлі на підставі інформації, отриманої від органів державної влади про наявність ознак порушення  законодавства. Станом на 2 березня результати моніторингу не оприлюднені. Школа в Крюківщині була відкрита напередодні 1900-го року. Розміщувалась вона в будинках, що належали церкві. Під час Другої світової війни школу знищили окупанти, розібравши її на паливо. Після війни на фундаменті, зруйнованої німецькою бомбою церкви було збудовано клуб, а поряд поставили школу. Проте і ця школа згоріла, i у 1956 році на північній окраїні села збудували нову школу. Це приміщення функціонує i тепер, в ньому навчаються початкові класи. Середні та старші класи (5-11 класи) навчаються у приміщенні школи, введеному в експлуатацію у 1993 році. Із 1988 року педагогічний колектив школи очолює Анатолій Снiцар.  За інформацією порталу "Моя Київщина", проєкт реконструкції цього навчального закладу на 528 учнів було розроблено у 2016 році. Вартість реконструкції тоді оцінювали в 92 млн гривень. Проте реально реконструкція Крюківської загальноосвітньої школи обійдеться майже у 192 млн гривень. Адже у лютому 2018 року Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради вже укладало договір з компанією “Євробуд 2000” на реконструкцію школи на вул. Мічуріна 12-А. Ціна цього договору тоді складала 76,3 млн гривень. Угода передбачала до IV квартала 2020 року виконання підрядником загальнобудівельних та внутрішніх робіт, прокладку інженерних мереж, будівництво котельної, облаштування підвісних стель, встановлення міжкімнатних дверей, оздоблення стін. Також підрядник повинен був заасфальтувати територію школи, облаштувати доріжки та бордюри. Крім цього, в переліку робіт “Євробуд 2000” була висадка майже трьох сотень дерев та кущів туї, горобини, таволги, форзиції, 86 кущів троянд, а також облаштування квітників та посів газонів. 26 лютого у системі ProZorro було опубліковано звіт про виконання цього договору, відповідно до якого роботи виконані, а підряднику сплатили в повному об'ємі.  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” зареєстровано в липні 2017 році в Києві. Статутний фонд – 1200 гривень. Спеціалізація – організація будівництва будівель. Засновник – Петро Дікур. Директор – Володимир Пацеля. За даними Сlarity-project, компанія активно бере участь у публічних закупівлях. Менш ніж за три роки існування “Євробуд 2000” перемогло у 54 тендерах та уклало угод на загальну суму понад 335 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник компанії – КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради”. Зокрема, зазначене управління довірило багатомільйонну реконструкцію школи в Крюківщині ООО “Євробуд 2000”, коли воно існувало біля 1,5 років. Компанія фігурує у кримінальному провадженні (ЄРДР №12018100080001509), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків). Як стало відомо з ухвали Святошинського районного суду Києва від 15 червня 2018 року, службові особи ТOB “БК “Євробуд 2000” підозрюються у використанні завідомо підробленого документу під час участі у торгах щодо закупівлі реконструкції Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 528 учнів по вул. Мічуріна 12-А. На підставі цього документу Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради визнало цю компанію переможцем. Раніше KV повідомляла, що Київщина може зіткнутися із освітньою кризою через недостатність шкіл та садочків у регіоні. Так, минулого року у Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі батьки були готові на страйк. Брак навчальних місць щороку зростає, оскільки і населення на Київщині невпинно зростає.  Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” з 2016 року очолює Олексій Палієнко. Головою Крюківщинської сільради з 2010 року є Андрій Кріпак.  *КП Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради (Код ЄДРПОУ: 40335998) ** ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” (Код ЄДРПОУ: 41475237) *** ТОВ “Благобуд Стандарт” (Код ЄДРПОУ: 38903622) **** ТОВ “Буд Пром Лайн”  (Код ЄДРПОУ: 42977983) Фото: ФБ Крюківщинська ЗОШ І-ІІІ ступенівКиевVласть

На трьох вулицях села Шевченкове та пяти вулицях села Білогородка Києво-Святошинського району Київщини повинні виконати поточний ремонт вуличного освітлення. Ці роботи обійдуться Білогородській сільській раді в 1,8 млн гривень. Проте терміни виконання ремонту в оприлюдненій документації не вказані. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, у лютому 2020 року Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району (*) уклала сім договорів з ТОВ “Компанія “Велес” (**) на виконання поточного ремонту вуличного освітлення у підпорядкованих їй селах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з договорами, підрядник повинен відремонтувати освітлення трьох вулиць села Шевченкове: вул. Київська 52-94, ціна договору – 199,9 тис. гривень; вул. Київська 2-48, ціна договору -152,6 тис. гривень; вул. Малинова, ціна договору – 153,5 тис. гривень; вул. Джерельна, 62-126, ціна договору -199,8 тис. гривень. А також п’яти вулиць села Білогородка: вул. Боярська, ціна договору – 86,7 тис. гривень; вул. Володимирська, 94-154, ціна договору – 199,9 тис. гривень; вул. Володимирська, 158-180, ціна договору – 166,8 тис. гривень; вул. Жовтнева, 87-169, ціна договору – 188,4 тис. гривень; вул. Жовтнева, 3-83, ціна договору – 199,1 тис. гривень; вул. Нагірна, ціна договору – 166,7 тис. гривень; вул. Лілейна, ціна договору – 96,8 тис. гривень. Терміни виконання робіт в договорах не вказані. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Компанія “Велес” зареєстроване 2013 року у Білогородці. Основной вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Анатолій Іванов, Олександр Донець, Віктор Копачевський. Директор – Олександр Бернацький.  Компанія бере участь у публічних закупівлях з 2016 року. За цей час вона уклала більше 100 угод (з урахуванням нинішніх) на загальну суму 23,8 млн гривень (дані Zакупівлі). Раніше KV повідомляла, що у 2020 році в двох селах Ставищенського району Київщини  планують капітально відремонтувати мережі вуличного освітлення: в селі Сніжки – по вул. Шкільна, Ставищенська, Цимбал, Садова, 40-річчя Перемоги, в селі Полковниче – по вул. Христюка, Партизанська, Поповича. В Таращанському районі Київщини такі капремонти заплановані в селі Красюки по вул. Лісова і на 15 вулицях в селі Велика Березянка. Гроші на вказані роботи планує виділити Київська облдержадміністрація. Читайте: Київщина потребує більше 36 млн гривень на поточний ремонт об'єктів ЖКГ Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району очолює Максим Зуєв.  * Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (Код ЄДРПОУ:04358477) ** ТОВ “Компанія “Велес” (Код ЄДРПОУ: 38559615) Фото: Вікна КиевVласть

Сьогодні хочеться поговорити про особисту ефективність. Все своє життя я присвячую створенню систем для мотивації людей займатися самоосвітою. Реалізувала в цьому напрямку вже понад 100 проєктів, останні 10 років присвятила онлайн навчанню. Ви напевне чули такий вислів – “навчання протягом життя” або “навчання впродовж життя” або англ. – “life long learning”. І це не просто вислів – це ціла філософія життя. Держава нам забезпечує навчання на початку життя – дитячий садок, школа, професійно- технічні заклади або університет, і багато людей закінчують університет,  і думають: “Фух, нарешті, тепер почну працювати, навчання закінчене!”. І так і було раніше. Отримав спеціальність – пішов працювати, і все життя працюєш на одному й тому самому місці аж до самої пенсії. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Але в сучасному світі такий підхід є неправильний, і навіть згубний для людини. Тому що: - технології оновлюються кожної хвилини, і те, чому нас навчали 20-30 років тому, на жаль, вже звичайно застаріло; - по-друге, на ринок праці вийшли дуже потужні покоління – покоління “Y”, і вже виходить покоління “Z”, які звикли утримувати в голові великі об’єми інформації, швидко знаходити в інтернеті будь-що за лічені секунди, і все, що вони не знають –  швидко зможуть опанувати через навчальні відео або онлайн курси; - по-третє, наприклад, елементарне знання англійської мови підвищує вартість спеціаліста, тобто рівень його заробітної плати аж на 30% . І це тільки англійська. А якщо це опанування комп’ютерної програми, або управлінських якостей?! - по-четверте, однією з найбільш затребуваних навичок, які вимагають сьогодні роботодавці, є саме здатність до самонавчання! Адже, якщо людина готова навчатися новому, і швидко може опанувати будь-яку нову тематику, її зможуть доручати нові відповідальні завдання, і врешті – решт, підвищать і посаду, і гонорари; - по-п’яте, є певні навички, яким навіть не вчили в школі та університеті – це навички SOFT-SKILLS,  або, так звані, м’які навички. Експерти Світового економічного форуму в Давосі довели, що успіх людини в першу чергу залежить від цих навичок. Їх часто називають ще навичками 21 століття, або “навички -2020”. Сьогодні, 2020 рік. Отже, самий час розпочати навчання цим навичкам. Доведено, що ВВП країни на душу населення, а отже і економічний добробут країн і їхніх жителів, безпосередньо пов’язаний з  індексом розвитку людини. Таким чином, наприклад в Швеції, одній з найбільш економічно розвиненій країні світу, 67% дорослого населення постійно навчається! А що роблять люди у нас після роботи? Більшість людей приходять, включають серіали або фільми, грають на телефоні або комп’ютері, листають соціальні мережі, теревенять по телефону, обговорюють на кухні політику або годинами жаліються на своє “жахливе” життя та нудну роботу. А, ну і ще готують їсти, прибирають хату, годують дітей, або полять огороди. Отже, якщо ми хочемо змінювати країну – потрібно починати з себе!  І прямо зараз! Хочу поставити Вам деякі питання. Так сказати “для роздумів”. 1. Коли ви останній раз ДОБРОВІЛЬНО відвідували навчальний тренінг або семінар, або курси? Тиждень тому, місяць, рік…? Слово добровільно при цьому ключове. Адже інколи нас всіх по роботі направляють на семінари, особливо працівників бюджетної сфери. Добре, якщо семінари якісні та цікаві, але більшість з них – це просто марна трата час. Тому: коли ви останній раз ДОБРОВІЛЬНО відвідували навчальний тренінг або семінар? 2. Чи  знаєте ви англійську на достатньому рівні?  І якщо не знаете – то скільки раз на рік ви обіцяли собі її вивчити? А ви знали що майже вся молодь завдяки досить інтенсивній програмі навчання англійської в школах, або самоосвіті, вже спілкується англійською? Як ви вважаєте, кого оберуть на вакантну посаду, якщо мова йде про нескладні сфери зайнятості, такі як сфера обслуговування, наприклад? 3. Чи є у Вас план саморозвитку? Чи знаєте, які саме навички вам потрібно опанувати в першу чергу? Чи він прописаний у Вас у вигляді плану необхідних дій на 2020 рік (він МАЄ бути прописаний, тому що мета від мрії відрізняється саме тим, що вона чітка, прописана і має конкретні кроки для впровадження). Чи взагалі цей план був у вас колись? Якщо так – коли ви його бачили та оновлювали в останній раз? 4. Чи підтримують вас у Вашому саморозвитку ваші рідні та друзі? А Ви їх підтримуєте? 5. Коли та яку останню книгу ви прочитали (не художнього спрямування)? Чи порадили ви її своєму другу чи подрузі? 6. Чи закінчували ви колись онлайн курси? А чи починали Ви хоч один? Цей список можна продовжувати довго, адже методів самонавчання є безліч. Кожний обирає своє. Якщо на більшість із цих питань ви відповіли "н"і – то самий час розпочати прямо зараз. Освітній хаб міста Києва www.eduhub.in.ua створений саме для того, щоб безкоштовно надати нові та сучасні знання та створити умови для “навчання протягом життя” всім без виключення українцям, шляхом проходження онлайн курсів на сайті та проведення цікавих тренінгів в приміщенні хабу в центрі Києва. Онлайн навчання та відвідування тренінгів і заходів безкоштовне для всіх. Проект створений спільними зусиллями Асоціації інноваційної та цифрової освіти та КНП “Освітня агенція міста Києва” за підтримки Київської міської державної адміністрації. В наступній статті я поділюся своїми лайфхаками для саморозвитку. А поки у Вас є час задуматись та зробити перші кроки. Бажаю Вам натхнення та успіху!  Читайте: Проєкт-ініціатива Київської міської державної адміністрації увійшов до ТОП-10 подій та результатів у сфері освіти 2019 в Україні Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста Києва КиевVласть

Ми всі часто скаржимось на сірі будні і поганий настрій, який навіть заважає нам якісно працювати. Та чомусь всі забувають, що наше життя залежить лише від нас і буде сьогодні сумний і пасивний  чи  достатньо продуктивний та яскравий на емоції день, залежить також лише від нас. Тому ось вам декілька порад, як налаштувати себе на чудовий день в незалежності від того понеділок це чи субота. 1. Ніколи не відкладайте будильник. Багато хто з нас має звичку наводити годинник не на один конкретний час, а на кожні 10–20 хвилин. Це заважає прокидатись в бадьорому настрої, адже через те, що ви постійно чули якісь зайві звуки і вам доводилось прокидатись і вимикати їх, ви вже з самого ранку нервуєте. А тоді ще випадково перевели час на довше ніж потрібно і ось ви в такому нерадісному стані вже запізнюєтесь на роботу чи важливу зустріч. Невже ті декілька хвилин варті такого стресу? Тож краще поставити табу на звичку “ще 10 хвилинок”. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" 2. Не починайте день зі смартфона. Тільки розплющили очі, а рука вже тягнеться до телефону, щоб перевірити соціальні мережі. Знайомо, правда? Це недостатньо важлива вашої уваги вранішня дія. Найкраще одразу вставати, випивати склянку води, снідати та збиратись у справах. У вас ще буде купу часу за день, щоб потупитись в екран телефону, тому заради своєї посмішки варто прислухатись до цієї поради. 3. Слухайте позитивну музику. Буває, що настрій зовсім нікудишній і в такі хвилини ми чомусь звикли робити його ще гіршим вмикаючи якусь неймовірно сумну музику, під яку хочеться сісти і плакати. Переборіть це бажання. Спробуйте увімкнути щось драйвове, таке , що змусить вас рухатись і думати про світле. Тоді на 100% вам гарантований сонячний день, навіть, якщо насправді за вікном йде дощ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  4. Вмійте зупинитись. У всіх бувають моменти, коли здається, що нічого не виходить та й в принципі нічого не хочеться. Ви сидите опустивши носа і лиш нарікаєте на те, що все жахливо. Повірте, навіть якщо в такий момент ви будете себе дуже сильно змушувати щось зробити, нічого якісного з цього не вийде. Вмійте в такий момент зупинитись і просто зробити щось для себе. Наприклад, піти з’їсти шматочок шоколаду чи випити улюбленої кави чи, навіть, просто посидіти в тиші, не думаючи ні про що. Іноді перерва необхідна кожному. 5. Налаштовуйте себе на позитивні думки. Буває, що все гаразд, на вулиці хороша погода, а ось вам чомусь сумно. Ви думаєте про якісь незрозумілі речі, змушуєте себе вирішувати в голові неважливі в даний час питання і доводите себе до депресії . Наші думки – це найвпливовіший фактор, який задає тонус. Тож спробуйте просто фільтрувати свої негативні думки.  Так, без них в цьому світі неможливо, але якщо раціонально оцінювати кожну ситуацію, позитиву в житті буде набагато більше ніж негативу. Тож кожна хороша думка – ваш крок до щасливого життя. Не забувайте про це. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

У Вишневому готовий спалахнути скандал. Приводом стали наміри компанії  "Подільський цемент" розгорнути тут будівництво комплексу з відвантаження цементу. Протестувальники вказують, що на території міста, у близькій до житлової забудови промзоні, вже діє два бетонні заводи. Інші критики наголошують на небезпеці для здоров’я, яку несе цементний пил. У компанії ж запевняють, що комплекс буде цілковито безпечним для здоров’я. У місті Вишневому Києво-Святошинського району планується будівництво комплексу з відвантаження цементу АТ “Подільський цемент”.  Як стало відомо KV, загальна потужність комплексу становитиме 450 тис. тонн на рік, а відвантаження цементу – 660 тис. тонн на рік. Ділянка будівництва цементного терміналу буде розташовуватися у промисловій зоні міста по вулиці Київська, 13 і займатиме площу розміром 7,585 га.  Найближча забудова від об’єкта розташована на відстані 190 метрів, а санітарно-захисна зона становить 100 метрів. Чутки про новий промисловий об’єкт у межах міста викликали неабияке обурення у містян. Адже відстань від відвантажувального комплексу до найближчих ЖК та приватного сектору сіл складатиме від 1 до 3 км.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це на сторінках “Вишневе активна громада”, “Громадська рада Крюківщини” у Facebook написала голова ГО "Захист майбутнього" Людмила Мартиненко. За її словами нове виробництво буде розміщуватися поряд з аналогічними існуючими заводами з виробництва бетону й бетонних сумішей – ТМ “Бетон від Ковальської”, виробнича потужність якого дозволяє випускати 240 тисяч куб. м бетонних сумішей в рік, та ТМ “Промбудцентр”, з виробничою потужністю – 2400 куб. м в зміну. “...Як можна взагалі давати дозвіл на розміщення таких заводів у межах густонаселених міст? [...] Дихайте цементом, шановні мешканці Вишневого, Крюківщини, Святопетрівського!”, – говориться у дописі Мартиненко.  Місце розташування комплексу Схема розташування комплексу Як розповіла кореспонденту KV Мартиненко, це вже буде третій завод у межах міста по вул. Київській.  “Друга черга будівництва передбачає виготовлення та зберігання сухої меленої гранульованої суміші шлаку, який буде додаватися до цементу. Так ось виробництво цього шлаку є дуже брудним і шкідливим для навколишнього середовища. Реакція населення і тих, хто розуміє що це за виробництво, на можливе сусідство з комплексом і перспективу дихати в результаті пилюкою, була досить негативною. Особисто я також негативно до цього відношусь. Подібні шкідливі комплекси мають бути за межами міста. І до кого можна звертатися з цією проблемою, якщо депутати міськради про це виробництво знають, адже погоджували АТ земельну ділянку, в КОДА також в курсі – Департамент екології надавав висновок? І це тоді, коли місто є майже спальним районом столиці. За даними Міністерства охорони здоров’я 70% всіх хвороб виникають саме від забрудненого повітря”, – відмітила вона.  За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, з діяльністю даного комплексу він ознайомився нещодавно, але якщо і виникнуть проблеми, то впевнений, що вони зачеплять більше саме вишнівчан. “У Вишневому працювало подібне виробництво – це промислова зона міста, яка знаходиться на деякій відстані від нашого населеного пункту. Тут більше зачіпаються інтереси саме Вишневого. Для села це виробництво не має якоїсь додаткової нагрузки у вигляді шкідливого пилу, забруднень тощо”, – говорить він  Секретар Святопетрівської сільради Галина Малихіна розповіла, що свого часу на території району підіймалося питання будівництва міні сміттєпереробного заводу і громадськість виступила “проти” і така позиція сьогодні переросла у досить болюче питання зі стихійними сміттєзвалищами. “Щодо діяльності цього комплексу мені інформація невідома. Цемент – шкідливий, адже він розлітається в повітрі. На території Вишневого є виробництво “Бетон від Ковальської” і на Вишнівську станцію цемент доставляється критими вагонами. Тож, якщо це виробництво буде екологічно безпечним, згідно законодавства дотримуватися всіх вимог – це одне питання. Друге – місце розташування, адже ми не в Ізраїлі, де заводи розміщуються за 70 км від міста. Наше село розбудоване і знаходиться від Вишневого на відстані близько 1,5 км", – відмітила секретар.  Слово підприємцям Як вдалося дізнатися KV, 16 грудня 2019 року у приміщенні Вишневої міськради відбулися громадські слухання. Причиною для скликання громадськості став звіт АТ “Подільський цемент”. Містяни мали оцінити безпечність будівництва комплексу з відвантаження цементу. Та повідомляється, що на слуханнях від громадськості було зареєстровано чотири особи. Представник компанії повідомив, що будівництво комплексу відбуватиметься в дві черги. Так, перша черга передбачає реконструкцію існуючої колійної мережі для отримання готового цементу, із застосуванням нових споруд та обладнання для зберігання цементу, лінії пакування цементу та відвантаження насипом та в тарі на автомобільний транспорт.  Друга черга стосуватиметься вже саме будівництва споруд та обладнання для отримання та зберігання сухого меленого гранульованого доменного шлаку з подальшим його дозуванням до цементу.  Громадські слухання Повідомляється, що протягом строку громадського обговорення до Департаменту екології зауваження не надійшли. Тож 10 лютого на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був оприлюднений висновок Департаменту екології від 6.02.2020 року про те, що планова діяльність АТ “Подільський цемент”* і ймовірний вплив на довкілля є екологічно допустимими. Як розповіла KV директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Киреєва, оцінка впливу на довкілля – це оцінка планової діяльності – абсолютно прозора процедура, яка відбувається з обов'язковими слуханнями на місцях і повідомленнями про висвітлення діяльності у місцевих ЗМІ, а також містить всю інформацію про діяльність та звіти.  “Згідно даного звіту вміщеного у ЗМІ, розташування комплексу буде у межах санітарно-захисної зони. Але на місцях його порівнюють з підприємствами з трохи іншим видом діяльності. І мені дивно, що населення, яке активно слідкує за життям міста, не чуло про проведення громадських слухань, анонсування якого обов’язково розміщується на дошках оголошень місцевих рад. У висновку оцінки впливу на довкілля обов’язково зазначається, якщо будь-яке підприємство не дотримується умов провадження своєї діяльності, то він анулюється. А чи відкриється у майбутньому виробництво, цією інформацією ми вже не володіємо” – говорить вона. Як повідомили KV в адміністрації Вишневої міськради, АТ "Подільський цемент" пройшло всю відповідну процедуру: з отримання земельної ділянки, проведення громадських слухань і повідомляли, що жодної екологічної загрози їхній вид діяльності, запуск лінії фасовки цементу та відгрузки, не несе.  KV також направила офіційний запит представникам компанії АТ “Подільський цемент”, але наразі відповідь ще очікується. Про компанію Інвестором виробництва є міжнародна компанія CRH (Cement Roadstone Holdings) – друга за величиною в світі компанія в сфері будівельних матеріалів. В 32 країнах працює 3700 підприємств компанії. Також група CRH посідає 397 місце у списку Fortune Global 500, рейтингу 500 найбільших компаній у світі. Компанія CRH на цементному ринку в України представлена трьома заводами: ТОВ “Цемент” (м. Одеса), ПрАТ “Миколаївцемент” (м. Миколаїв)  та АТ “Подільський цемент”.  “Подільський цемент” – цементний завод із сухим способом виробництва клінкеру, розташований на відстані близько 8 км від міста Кам'янець-Подільський, неподалік від села Гуменці. У червні 2019 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. Компанія займається виробництвом цементу, щебеню, товарного бетону і залізобетонних виробів. Цемент підприємства використовували при спорудженні Запорізької і Хмельницької АЕС, Дністровського каскаду ГЕС, об'єкту “Саркофаг” Чорнобильської АЕС, Київського метрополітену тощо. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, 100% власником акцій АТ, заснованого у 1970 році з уставним фондом  розмірі більше 900 млн гривень, є саме акціонери групи CRH. З 2017 року головою правління АТ є 40-річний ірландець Кевін Маккеон з 13-річним загальним стажем роботи. Маккеон приєднався до представництва CRH в Україні у 2009 році. Займав керівні посади на різних виробництвах компанії.  Також акції АТ належать екссудді Вищого адміністративного суду України, киянину Володимиру Степановичу Зайцю та його дружині Тамарі Євремівні, у власності яких до 10 земельних участків в Хмельницькій області, декілька автомобілів та житлових квартир. Також Володимир Заяць отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 95 683 тис. гривень.  Пакетом акцій володіє і киянка Ірина Дмитрівна Кондратова. Свого часу вона займалася адвокатською діяльністю. Нині працює суддею у Вищому господарському суді України. У її власності зареєстрована нерухомість у Києво-Святошинському, Іванківському, Броварському районах та Києві, кілька автівок, частина з них записані на її чоловіка. У 2015 році управління підприємством належало директорці Донецького заводу мостових конструкцій Анні Сергіївні Хромовій. Раніше KV повідомляла, що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "Подільському цементу" належить близько 80% акцій Білоцерківського заводу ЗБК. У ЗМІ Донецький завод мостових конструкцій разом з Білоцерківським заводом ЗБК, Миронівським заводом ЗБК і згадується як бізнес-дітище екс-нардепа попередніх трьох скликань від Партії регіонів Ігоря Шкірі ЗАТ "Бетон Нова". Також у досьє компанії нараховується більше ста судових тяганин різних форм судочинства. Частина з них стосується боргових звинувачень. Є у підприємства і ліцензія на придбання, зберігання, використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.Читайте: Белоцерковский завод помогает сепаратистам строить новый мост в Луганске (видео) Експертна думка Депутат Київської облради, член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Максим Запаскін: Якщо це нове виробництво, вони мають отримати оцінку впливу на довкілля (ОВД), провести громадські слухання і отримати відповідну експертизу щодо дотримання вимог виробництва. Міністерство екології надає дозвіл на ОВД, вони запускаються, сплачують податки за викиди, а вони обов’язково будуть. Департамент екології КОДА є терорганом, якому Міністерство доручає проведення процедур отримання ОВД, Нещодавно Мінекології затвердило нові порядки отримання дозволів на викиди і саме Департамент контролює ці викиди і надходження коштів за них.  Ймовірно, що “Подільський цемент” робить перевалочну базу. Доцільності її створення саме у Вишневому, особисто я, не бачу. Вишневе має щільно забудовуватися – це передмістя столиці з дешевим житлом. Але занадто великої проблеми в цьому також немає. Цемент зберігається у спеціальних тимчасових ємностях, після чого фасується і відвантажується спеціальними хопер-вагонами. Це не виробництво цементу сухого помолу, коли дійсно речовини потрапляють в атмосферу і коли підприємство працює на теплових установках. Видобуток цементу не вважається “чистим” виробництвом, оскільки має досить багато дрібних шкідливих часток і випаровування шкідливих газів. Але саме передувка із бункерів в спеціальні силоси, відвантаження, якщо дійсно дотримуватися технологій, загрози не несе. На сучасних підприємствах на таких силосах завжди встановлюються фільтри. Проблема може бути лише в культурі виробництва, адже підприємства не завжди дотримуються технологій. У мешканців вже просто недовіра до подібних виробництв і в апріорі завжди говорять, що їм доведеться дихати шкідливим пилом. Депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я Наталія Бігарі: Я не можу надати об'єктивну оцінку, не володію інформацією, на якому рівні буде будуватися дане виробництво. Якщо враховувати всі сучасні технології, то це виробництво має бути закритим і екологічного лиха не робити, і, відповідно, не впливати на стан здоров’я населення. Якщо це виробництво рівня пострадянських стандартів, тоді, звичайно, треба бити на сполох і піднімати цю проблему. Треба оцінювати два критерії: населення хоче добре жити і мати місце роботи. А для цього необхідно запускати потужні виробництва, але у першу чергу дбати про екологію і захищати здоров’я нації. Якщо враховувати європейські стандарти, ті виробництва, які були раніше вкрай небезпечні, то сьогодні вони жодної загрози вже не несуть. Не може економіка країни зростати винятково на діяльності супермаркетів тощо. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, війна проти об'єктів промисловості на Київщині не вщухає. Протягом літа-осені 2019 року вирував скандал навколо видобутку титанових руд на Тарасівському родовищі. Мітингувальники перекривали дороги, боючись, що їхні території можуть стати новим Чорнобилем через відновлення видобутку титану і цирконію на відомому родовищі. Депутати також зверталися в усі інстанції. У документах йшлося про загрозу забруднення ґрунтів і річки Рось і вимагали заборонити видобуток радіоактивних руд на Київщині ТОВ "РІКО". Сама ж компанія звинувачення і побоювання спростовувала, мовляв, видобуток буде вестися сучасним методом і в рамках законодавства.  Читайте:Зловещие рудники: страх перед “радиоактивным” карьером вывел сотни жителей Киевщины на пикеты и митинги Алюминиевые огурцы. Завод по переработке цветмета взбудоражил Васильковский район Закон большого бизнеса: жители Васильковщины ополчились на очередной алюминиевый завод Асфальтный завод под Ворзелем пал жертвой народного гнева При проверке агрохолдинга “Комплекс Агромарс” обнаружено 230 тонн отходов животного происхождения на асфальте Лопнуло терпение. Деятельность сахарного завода в Узине довела общину до ГройсманаБориспольский район поскандалил с городом из-за мусораОбремененные российским бизнесом американцы займутся мусором в Борисполе * АТ “Подільський цемент” (код ЄДРПОУ: 00293091) Фото: колаж KVКиевVласть

Чимало грошей в сфері ЖКГ ходять в тіні. Править бал кеш. Ось візьмемо такі елементарні буденні речі, з якими щодня стикаються кияни. Потік кран, треба замінити прокладку чи головку в ньому, просто його підтягнути, чи прочистити трубу і т.д. Мало що буває, і як завжди несподівано й недоречно. У нас понад 11 тис. багатоквартирних будинків. У 12,6% відсотків (1466) з них створені ОСББ. Ще відкинемо понад 900 ЖБК, відомчі та інвестиційні будинки тощо. І отримаємо, що понад ¾ будинків Києва — в управлінні комунальних керуючих компаній, які згідно з останнім законодавством про ЖКП працюють лише до їх вхідної двері. Куди звертатися людям, якщо у них виникне потреба в сантехнічних чи інших роботах в квартирі? Кажуть, що платні послуги надають через ЦКС та ЖЕКи. Подивимося з точки зору рядового мешканця, який хоче знайти відповідь, як діяти в такій ситуації. У нас же діджиталізація, чи не так? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Відкриваємо сайт ЦКС. У розділі "Наші послуги" є такі підрозділи: лічильники води (ХВП, ГВП); багатотарифні лічильники води; лічильник тепла; сантехнічні послуги; бойлер; інші послуги. Нас цікавлять, наприклад, сантехнічні роботи. Клікаємо “оформити” заявку і отримуємо пропонований перелік та розцінки. 1. Встановлення: інсталяції — 800 грн, ванни — 900 грн, заглушки — 700 грн, первинне встановлення заглушки — 800 грн, рушникосушник електричний — 400 грн. 2. Заміна: стояку водопроводу — 1200 грн, ввідного автомату — 500 грн, змішувача — 600 грн, радіатора — 600 грн, стояку каналізації — 1800 грн, унітазу — 600 грн. 3. Інші: підключення побутової техніки — 400 грн, прокладка труб ХВП, ГВП — 700 грн, розводка водопроводу та каналізації — 1150 грн. Тобто на повсякденні “дрібниці” з кранами і т.д. тут не розмінюються. Так і по іншим підрозділам платних послуг. Може в районі більше скажуть? На сайті Печерської РДА такої інформації немає. Сайтів у керуючої компанії району та ЖЕД Липкижитлосервіс немає. А у їх профілях у Фейсбук останній запис 1.03. 2018 й 17.06.2017 відповідно. Якщо спробуєш по телефону, то вони може заявку й приймуть, тобі перетелефонує якась приватна конторка й попередить, що тільки за виїзд вони візьмуть 400 грн. Що роблять люди? Домовляються з кимось в приватному порядку. Звісно, віддячують готівкою. Як, до речі, і комерційним фірмам. В бюджет міста нічого не потрапляє. Як поставлено це в тих країнах, де поважають своїх громадян і турбуються про них? Є розгалужена система комунального сервісу. Нерідко це перебуває в віданні муніципалітетів, а якщо передається на аутсорсинг — контролюється адекватність розцінок та якість робіт. Тобто є ринок й система сертифікованих, (!) доступних спеціалістів — електриків, слюсарів тощо. Інакше, будемо спостерігати, як викликані “ліваки” вирублять електрику в будинках, коли будуть не вміючи порпатися в електрощитовій, чи заллють підвал водою, спускаючи як можуть її з мережі, і т.д., піддаючи інших небезпеці. Міській владі варто було би подумати, як налагодити таку систему обслуговування людей в нових умовах за їх гроші, які не будуть осідати в кишенях різних “умільців”, а йти в дохід КП та міста. І скрізь вивісити телефони, куди треба звертатися в тій чи іншій аварійній, коли, не дай боже, зірвався кран на кухні, чи буденній ситуації. Бо зараз кожен виживає як може. Раніше хоча б були домофони, цілодобові диспетчери в ЖЕКах. До 15-51, районних ОДС з таким питаннями не підеш. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.

У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів. Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого. Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування. Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини. Чим загрожує відсутність у списку “опорних” З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова. У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”. Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.  Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”. “Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.  Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати. Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.  “У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.  Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.  Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.  Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району. Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.  “Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко. Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.  “Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".  Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів: “Білоцерківська міська лікарня № 2”; “Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”; “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”; “Вишгородська центральна районна лікарня”; “Іванківська центральна районна лікарня”; “Ірпінська центральна міська лікарня”; “Макарівська центральна районна лікарня”; “Миронівська центральна районна лікарня”; “Обухівська центральна районна лікарня”; “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”; “Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”; “Фастівська центральна районна лікарня”; “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”. Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити: доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години; безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів. В інших районах KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.  Голова Миронівської райради Валентина Усик: Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.  Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня. Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.  Голова Броварської райради Сергій Гришко: Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.  Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:  Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.  В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.  Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані. Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба: На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.  У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.   Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.  Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:  Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.  Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет. Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині  Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: колаж KVКиевVласть

Утворені в минулому році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська об'єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. По сім-вісім місяців громади живуть у режимі економії, не маючи фінансів на розвиток та інфраструктуру. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені наприкінці минулого року ОТГ. У пошуках виходу, Київщина звернулася до прем’єрміністра Гончарука.  Як стало відомо KV, 10 лютого Калинівська тергромада Броварського району направила звернення до Кабміну з проханням посприяти у визнанні новоствореної громади спроможною та включити її до проєкту Перспективного плану розвитку територій області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Повідомляється, що 5 лютого 2020 року Уряд визнав спроможними 38 об’єднаних тергромад, в яких перші вибори відбулись влітку 2019 року. Однак Калинівська ОТГ, вибори до якої відбулися 22 грудня 2019 року, залишилася поза увагою. Таким чином, з моменту проведення виборів громада була позбавлена можливості перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А питання про визнання громади спроможною – не розглядається. Громада не отримує ПДФО, бюджет ОТГ складається з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Громада не має можливості взяти на себе повноваження із забезпечення належного рівня надання всіх послуг та сформувати свій виконавчий орган. І все це попри те, що реформа децентралізації передбачає саме передачу повноважень, фінансів на їх реалізацію та відповідальності за їх виконання від центральної влади органам місцевого самоврядування.  Як розповів KV голова Калинівської ОТГ Вадим Булкот, громада направила листа до Кабміну, щоб нарешті звернули увагу на цю проблему, визнали ОТГ спроможною і вже спочатку другого кварталу надали обіцяне фінансування.  “Наразі утворилася така плутанина: кожен населений пункт живе своїм прийнятим бюджетом, у кожної ради свій рахунок. Кошти продовжують надходити до районної ради. Ми не можемо навіть відділи свої створити. Ми – ОТГ, але продовжуємо залежати від району, який користується нашими грошима і доводиться випрошувати для громади хоч якусь копійку. Ми – спроможна ОТГ. Якщо ми перейдемо на прямі міжбюджетні відносини, то матимемо реверсну дотацію до 40 млн гривень. Ми хочемо розпочати будівництво нового дитячого садка. В населених пунктах громади плануємо капітальні ремонти шкіл, садочків і амбулаторій, а також доріг і тротуарів. Наразі готуємо проєкти, напрацьовуємо їх і сподіваємося, що кошти таки надійдуть. Всі ці очікування дуже затримують розвиток громади, ми в підвішеному стані, не розуміємо в якому напрямку рухатися”, – запевнив він.  Такі само Окрім Калинівської, в бюджет Верховною Радою не було включено і Зазимську громаду Броварського району, де також відбулися вибори у грудні. І за словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, відсутність прямих міжбюджетних відносин із державою стала основною проблемою: до громади не надходять кошти від ПДФО. І коли це має статися – невідомо.  “Поки що до Кабміну ми не зверталися. До Калинівської громади має надходити велика сума коштів і тому вони досить сильно з цього приводу переживають. У нашої громади сума набагато менша. Наразі все в громаді відбувається в штатному режимі, все фінансує районна рада. Тож з цим проблем не виникло. Взагалі громада розраховує на реалізацію багатьох проєктів – проведення каналізації до дитсадка, облаштування парку тощо. Проблемних питань вистачає. Поки що ми зможемо прожити без ПДФО. Якщо восени доєднають інші села, то вже тоді податки і знадобляться. Сьогодні громада із двох населених пунктів зможе проіснувати”, – каже Крупенко.  26 грудня 2019 року, відбулася заключна сесія Дерев'янської сільради Обухівського району щодо приєднання до Обухівської ОТГ.  І, як стало відомо KV зі слів голови сільради Олександра Бойка, їх також не встигли включити до держбюджету. “Наразі ми – на стадії реорганізації і живемо за рахунок бюджету сільської ради. Очікуємо, що Кабмін має затвердити зміни до держбюджету, що дозволить об’єднати бюджет з громадою. Район нам надав субвенцію на утримання дитячого садка та клубу. Всі податки продовжують йти до сільради та району. Програми у нас розроблені і стосовно доріг, і з освітлення, з ремонту клубу. У громади щодо цього вже готується кошторисна документація, щоб після надходження коштів негайно приступити до виконання робіт”, – розповів Бойко. Постали перед аналогічною проблемою ще чотири громади, Томашівська, Ташанська, Глевахівська та Циблівська, в яких перші вибори відбулись ще влітку 2019 року.  Громади були створені у середині бюджетного року, але отримали відмову в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою через відсутність цих ОТГ в Перспективному плані формування спроможних тергромад. Читайте:  Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Отримати додаткові ресурси ОТГ мали з початком нового бюджетного року. Нещодавно Кабмін вніс відповідні корективи до Перспективного плану, передбачивши створення цих громад. Це ніби мало дозволити громадам нарешті перейти на пряме фінансування, але цього не сталося.  За словами голів ОТГ, ще 1 лютого мали внести зміни у Закон України  “Про державний бюджет України на 2020 рік” в частині передачі фінансування. Але цей Закон ВРУ ще так і не розглянула. Увесь цей час громадам доводиться виживати за рахунок своїх невеликих коштів. Тож KV вирішила поцікавитись у голів ОТГ, з якими проблемами вони зіткнулися, коли має надійти ПДФО і на що планують направити ці кошти. Голова Ташанської ОТГ Переяслав-Хмельницкого  району Василь Вовчанівський: Питання внесення змін до держбюджету не піднімається. Кабмін визнав громаду спроможною, а у Верховній Раді все затормозилося і ми не можемо вийти на прямі міжбюджетні відносини. І здається, що нас так і не включать до бюджету. Тож навіть не знаємо, як далі будемо існувати. Ми розраховували на ПДФО, яке цього місяця у розмірі більше 1 млн гривень відійшло до району. Коштів вистачає лише на покриття захищених статей, інфраструктура не розвивається. Сьогодні живемо за кошти від податків за землю, на залишки з минулого року. Громада нараховує сім сільських рад, до якої доєдналася ще одна. Ми звели кошти в один бюджет, потроху розвиваємо ЦНАП. Але нам треба будувати приміщення, та такої можливості немає. Ми готові робити дороги, розробили проєкти. Ми зробили реорганізацію і хочемо нарешті вийти на прямі відносини з державою, щоб ПДФО залишався в громаді. З цією проблемою, куди тільки не зверталися: до Департаменту регіонального розвитку, Департаменту фінансів, КОДА, писали листи на президента. Нам обіцяли владнати питання ще з 1 лютого. Всі громади до нас включали в бюджет, не зрозуміло, чому саме ми опинилися у такій ситуації. Переваг децентралізації мешканці так і не відчули і нашої провини в цьому немає. Проблема дуже велика і вона торкнулася усіх чотирьох громад області, які об’єдналися ще влітку.  Голова Глевахівської ОТГ Васильківського району Володимир Петренко: Поки що інформації, коли ми маємо вийти на міжбюджетні відносини, ми не отримували. Ще з літа громада існує за рахунок бюджетів двох сільрад і їх, звичайно, не вистачає. Сільради поки що працюють на рівних бюджетах. Будемо виходити з того, що маємо. Мінрозвитку територій затвердив проєкт співфінансування будівництва дитячого садка і початкової школи. Побачимо перші результати вже на початку березня. Ми сподівалися, що нас включать у міжбюджетні відносини з нового року, але нас виключили, потім знову включили. Побачимо, які надходження отримуватиме громада. Реорганізацію територій ми відклали, тому що до цього ми ще не були включені до Перспективного плану. Всі кошти на утримання медичних та навчальних закладів надходять до району. Всі переваги від об’єднання, як повноцінна громада, ми ще не встигли оцінити.  Голова Томашівської ОТГ Фастівського району Олена Пашун: Перший крок – включення до Перспективного плану – ми зробили і він головний. Ми об’єднали бюджети і продовжуємо функціонувати за ці кошти. Та є і проблеми. Звільнили працівників закладів культури із районної інфраструктури. Сьогодні ми маємо сформувати власну мінімальну мережу – це важко без коштів. Переживаємо, що виключать із мережі і заклади, які у нас функціонують в селі Соснівка Макарівського району. Адже всі податки пішли вже до Фастівського району. Райрада передала нам субвенцію у розмірі 100 тис. гривень на заклади культури. Це не та сума, яка передбачалася на рік, адже громада мала влитися до бюджетного процесу. За потреби будемо знову звертатися до району і просити кошти. Лише в Томашівці заклад культури забезпечений електроопаленням, здійснено ремонт, всі інші потребують модернізації. Опорний заклад також потребує переоснащення. За програмою “Шкільний автобус” ми не отримали новий транспорт і наразі не можемо його самостійно придбати. Ми маємо сільську пожежну команду, яка потребує новий автомобіль. У законі про добровільне об’єднання має бути задекларований принцип – це державна підтримка, щоб все було чітко розмежовано, тоді громада зможе належно функціонувати. А сьогодні виникає дуже багато викликів та ризиків. Населенню це не зрозуміло, намагаємося роз’яснити, стримати соціальну напругу. Наш перехідний період дуже і дуже затягнувся.  Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута: Обласне керівництво та Уряд обіцяють внести зміни до бюджету. Таких громад, як ми, по Україні більше 200. На мою думку, швидше за все, це відбудеться наприкінці першого півріччя, коли вже завершиться навчальний рік, щоб його не переривати. Тож ми продовжуємо жити за власні кошти і реорганізація, як така, ще не розпочиналася.  Ми зекономили кошти ще з минулого року, очікуючи, що нам передадуть фінансування з січня. Нам хоч дозволили об'єднати бюджети, а ті, що об'єдналися в грудні, кожен залишився зі своїми бюджетами. Ми покриваємо всі захищені статті. Коли нам передадуть фінансування, районні ради вже будуть не потрібні. Поки що відчуття переваг від об'єднання ми не відчуваємо. Перш за все, хочемо обладнати пожежну частину, яка потребує капітального ремонту. Поряд знаходяться ліси і пожежі відбуваються досить часто.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГФото: колаж KVКиевVласть