Товариство “Спілка мисливців “Фауна” може отримати майже 9 тисяч гектар мисливських угідь на Поліссі у 49-річне користування. Рішення про це вже ближчим часом має ухвалити Київська обласна рада. Засновником “Фауни” є Геннадій Буткевич (на колажі) – співвласник мережі магазинів “АТБ” та палкий прихильник полювання.  Про це KV стало відомо з проєкту рішення Київської обласної ради (КОР) “Про закріплення мисливських угідь за Товариством з обмеженою відповідальністю “Спілка мисливців Фауна” на території Київської області” від 12 червня 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Для чого земля Згідно до проєкту, мисливські угіддя, що знаходяться на території Іванківського району Київської області загальною площею 8900 га строком на 49 років надаються у користування ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Приблизне розташування угідь Як зазначив під час засідання земельно-аграрної комісії КОР старший єгер “Фауни” Володимир Ольшевський, цими угіддями підприємство користується давно (за даними KV з 2000-го року). Тож, як давній користувач, “Фауна” просить, аби облрада продовжила термін користування угіддями на 49 років. За його словами, це потрібно, щоб мати вдосталь часу на реконструкцію лісових угідь (висадити дерева різних порід для зміни ярусності лісу – один з заходів протипожежної безпеки KV), докупити більше тварин, зокрема, косуль та оленів до існуючого огородженого вольєра площею 905 га, та залучити на ці витрати кошти спонсорів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Загалом ТОВ розводить лосів, козуль, ланей, муфлонів, благородних оленів, бізонів – поголів’я майже сягає від 200 до півтори тисячі голів дичини. Цікаво, що, за словами Ольшевського, всі місцеві мисливці полюють безкоштовно за умови отримання карток та ліцензій на відповідну дичину. Робиться це, каже він, для попередження браконьєрства. Бізон у вольєрі ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”; фото газети “Трибуна праці”. Депутат Київоблради Віталій Карлюк (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”) запевнив членів комісії, що дане товариство роками поспіль працювало у рамках закону і є зразковим у Київській області. Історія землеволодіння Слід зазначити, що територія, якою користується ТОВ, могла б бути більшою за 8900 га. Як стало відомо KV, 21 грудня 2017 року Іванківська районна рада ухвалила рішення № VІІ-30/372 згідно із яким “Фауні” надавалося 11 043 га угідь у користування строком на 49 років. Для отримання землі мисливське господарство зобов'язали відшкодовувати збитки за пошкоджені сільськогосподарські посіви, які були заподіяні мисливськими тваринами сільгоспвиробникам та селянським господарствам. Крім цього, ТОВ поставили умови по наданню можливості безкоштовного колективного полювання місцевим мисливцям на території відповідних угідь, а також попросили не перешкоджати вільному доступу місцевого населення в ліс у будь-яку пору року на всій території мисливських угідь. Але щось пішло не так. Як писала KV, рівно за два роки, 19 грудня 2019-го Київська обласна рада корегує рішення колег з Іванківщини. 48 обранців проголосували за зменшення площі угідь, наданих у користування ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”, з 11043 га до 8900 га.  Як пояснив Володимир Ольшевський, майже 2,2 тис. га, на які “схудла” ділянка у їх використанні – це надані у користування “Фауні” земельні паї фізичних осіб-жителів громад району, з якими вона періодично до 2019 року укладала договори про користування цими ділянками, та території, що близько підходили до меж населених пунктів. Власне цю урізану ділянку і збираються оформити “Фауні” на найближчій сесії КОР. Місцеві претензії до мисливців А от за словами депутата Іванківської райради Олега Берегового (фракція ВО “Свобода”), у 2016 році на громадських зборах у селі Рудня-Шпилівська місцеві жителі були не задоволені тим, що “Фауна” огороджує чималу ділянку лісу парканом. Представник ТОВ, у свою чергу, зазначав, що натомість “Фауна” багато робить для села.  “Шпилівська сільська рада надала дозвіл “Фауні” на облаштування вольєру площею 1200 га — першим дозволом на 800, згодом ще на 400 га. З цього приводу я звернувся до тодішнього голови комісії КОР з питань АПК Євгена Чубука, щоби та дала оцінку законності вчиненого. Комісія папери вивчила і звернулася до Броварської місцевої прокуратури, а та згодом порушила справу проти Шпилівської сільської ради по частині перевищення повноважень: згідно закону, повноважень надавати такі дозволи у сільради немає. Утім, справа лишається без руху і досі”, – каже Береговий.  За його словами, славнозвісний вольєр, яким так пишається “Фауна” викликає дуже неоднозначні думки у місцевих. “Була історія: одна місцева жителька якимось чином потрапила до цього вольєру і кілька днів не могла вибратися через те, що там була огорожа. Коли її знайшли, довелося різати металевий паркан вольєру”, – розповів Береговий. Лані у вольєрі ТОВ “Спілка мисливців “Фауна”, фото газети “Трибуна праці”. Неоднозначні відгуки про мисливське товариство і на профільних форумах. Зокрема на форумі “Український сервер мисливця” про “Фауну” кажуть, що полювання тут можна порівняти із полюванням у зоопарку, розраховане на елітних грошовитих клієнтів. “За рахунок достатку дичини полювати не так вже й цікаво і вартує цей "зоопарк" дуже дорого – місце полювання чиновників вищої ланки і мільйонерів”, – коментує користувач Sergo_Kiev. Зазначимо, що, згідно наказу Мінагрополітики від 21 травня 2019 року № 529/33500, для ТОВ “Спілка мисливців “Фауна” були затверджені наступні ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2019 – 2020 років: 15 європейських оленів, 4 лані, 15 козуль, 4 кабани, 2 бобри. Власник з АТБ За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Спілка мисливців “Фауна” (*) засновано в 2002 році в селі Білий Берег Іванківського району зі статутним капіталом в 16,5 тис. гривень. Його керівник – Денис Бєляєв, засновник – уродженець Дніпра Геннадій Буткевич.  Буткевич – співвласник мережі магазинів АТБ, у 2015 року Forbes оцінив статки Буткевича в $ 155 млн. У рейтингу найбагатших українців, який журнал НВ і компанія Dragon Capital опублікували в жовтні 2019 року, Буткевич займає 32-е місце, його статки оцінюють у $ 172 млн. Крім АТБ, у Буткевича у власності кінно-спортивний клуб "Eguides" у селі Лісники Києво-Святошинського району Київської області. До речі, цей об’єкт також пов’язаний із мисливською "Фауною". За інформацією місцевих ЗМІ ТОВ орендує у Лісниківської сільради майже 10 га, на яких, власне, розташовується кінно-спортивний клуб "Equides". Полювання – давня і запекла пристрасть Буткевича і його партнера по АТБ Євгена Єрмакова.  Наприкінці 2018 року ЗМІ повідомляли, що через позов підконтрольної співвласникові магазинів "АТБ" Євгену Єрмакову компанії, окружний адміністративний суд виключив лося європейського із Червоної книги України і дозволив полювання на нього.  Читайте: Киевоблсовет решил раздать десятки тысяч гектар охотничьих угодий * Товариство з обмеженою відповідальністю “Спілка мисливців “Фауна”, код ЄДРПОУ: 31936714 фото: Киевлес КиевVласть

Сьогодні, 19 червня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області відбудуться у: Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищанському, Таращанському, Фастівському та Яготинському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Районний підрозділ Населений пункт Вулиця Роботи Час пров. робіт Баришівський с. Семенівка вул. Центральна Капітальний ремонт з 8 по 17 год Баришівський с. Пасічна вул. Новоселів, Черняхівського, Сосюри, Селищанська, Поліська, Красилівська, Щастя, Чкалова, Світанкова, Мальовнича, Механізаторів, Будоного, Благодатна, Зарічна, Лебединська, Пузикова, Шосткінська Капітальний ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський м.Узин вул.Левада,Гагаріна,Вишнева,40-р Перемоги, заміна елементів мережі з 8 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква вул. 2-га Піщана кап. ремонт з 6 по 19 год Білоцерківський с. Фастівка вул. Центральна, Лісова кап. ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с. Розаліївка частково вул. Народна кап. ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський с. Розаліївка вул. Народна, Л. Українки кап. ремонт з 8 по 17 год Богуславський с.Ісайки с.Ісайки Кап.ремонт з 8 по 18 год Богуславський с.Ісайки Клуб,Водокачка,Госп двір,с рада,Пошта, вул Івківська Кап.ремонт з 8 по 20 год Бориспільський Любарці вул.Котляревського,вул.Демяна Кошмана Заміна силового трансформатора з 10 по 17 год Бориспільський Бориспіль вул.Котляревського,вул.Демяна Кошмана капітальний ремонт з 8 по 18 год Бориспільський В.Олександрівка вул.Л.Українки капітальний ремонт з 8 по 18 год Броварський с.Русанів,х.1-ше Травня,с.Сеньківка с.Русанів:Вишнева,Прорізна-Садова,Польова,Окружна,Гайова,Трубіжська,Теплиці,школа,Пасічна(Фрунзе),Польова,Київська(Леніна),Шевченка,Горіхова(Постишева),Хамбира,Перемоги,Жовтнева,Партизанська,Прилуцька(Островського),Набережна,СТ Русанів-8,ТОВ"УКРОП".с.Сеньківка:Агрорегіон .1-ше Травня:Весняна,Першотравнева,Новосільська,Хутірська,Привітна

Протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  На початку травня регіон здивувала новина: жителі Гостомеля знайшли масштабне звалище моркви. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як писала KV, тоді фермер Костянтин Завгороднюк (ТОВ “Зелена Гільдія Групп”) розповів, що вивіз моркву на полігон, аби використати як органічні добрива. “Я знаю багато фермерів, які цьогоріч не справилися із ціною на моркву і вивозили її в кручу. Але ми знайшли для неї застосування, як майбутнє органічне добриво для наших полів”, – коментував ситуацію фермер. За словами депутата Київської обласної ради Євгена Чубука (фракція “Свобода”) овочі загалом непридатні як добриво, тож через резонанс та тиск з боку місцевої влади фермер, на його думку, був змушений розповідати, що вивіз моркву на звалище, аби та стала добривом. Хоча йдеться про неможливість реалізувати продукцію. “Загальної інформації втрат через нереалізовану овочеву продукцію в карантин по області чи районах немає. Її не збирали ні районні управління АПК, ані департамент КОДА. Не вживали й заходів, щоби допомогти фермерам реалізувати продукцію. Це не про перший мільйон тонн зерна, намолоченого під час жнив”, – говорить він. Як же розповів у коментарі KV сам фермер агрохолдингу “Зелена Гільдія Груп” Костянтин Завгороднюк, під час карантину всі підприємства постали перед проблемою реалізації продукції на внутрішньому ринку. Через це ціна на деякі види овочів була нижчою за собівартість. Також карантин вплинув на реалізацію ультраранньої продукції. Також проблеми зі збутом мали фермери, які зберегли торішню продукцію до цього періоду. “У зв’язку з пандемією, закрилися ринки і мережі ресторанів. Це вплинуло на відносини з торговельними мережами: представленість на ринку велика, а канал продажу залишився один. Це дало нагоду мережам знаходити вигідніших постачальників, озвучувати жорсткі закупівельні вимоги. Наш холдинг вирощує картоплю, моркву, цибулю та буряк в області вже понад 15 років, тож в обсягах продажів на цю мережу збитків не зазнали. А ось від продажів у сегменті HoReCa (ресторанний бізнес – від ред. KV) і ринку втратили орієнтовно 40 % прибутку. Банківські структури, лізингові компанії та фінустанови йшли назустріч і реструктуризували виплати. Місцеве ж самоврядування, у рамках законодавства, запропонувати поліпшень або допомогу нам не можуть. Це не в їхній юрисдикції. На державному рівні холдингам складно добитися підтримки, у рамках фермерського господарства ця система працює простіше. Ми робимо запити, ставимо питання компенсації через асоціації, але й донині такий проєкт щодо овочевого бізнесу не сформульований. Зернова ж галузь працює стабільно, тому що ця продукція йде на експорт”, – додав він. Броварські теплиці Перед проблемою реалізації та збуту постало й найбільше промислове тепличне господарство в області ПрАТ “Комбінат “Тепличний” (площа 42,7 га, селище Калинівка Броварського району). За словами голови правління Володимира Чернишенка, через карантин довелося йти на поступки покупцю, ціни впали втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.  “Ми вирощуємо огірки та помідори й перший масовий товар був уже в березні. Через закриття ринків продукцію не було куди збувати. Частину, навіть більш-менш якісну, довелося викинути. Утилізували близько 50 тонн. Рятували ситуацію лише цьогорічна низька ціна на газ, впроваджені енергозберігаючі технології та новітні зрошувальні системи. Компенсувати втрати овочівникам ніхто ж не планує. Та і взагалі галузь проблемна, а виживає самотужки, адже програми держпідтримки не передбачені. Свого часу розглядалося питання відшкодувань за нове будівництво, але 50% коштів від вартості, так ніхто й не одержав. Овочі ж у необмеженій кількості завозять із Туреччини, Ірану, Європи. Сьогодні нікому обстоювати українського виробника, який може гарантувати біопродукцію вищої якості та міжнародну сертифікацію виробництва”, – розповів Герой України Володимир Чернишенко. Експертна думка Промислові тепличні господарства на Київщині – явище нечасте. Вирощуванням ранньої овочевої продукції, здебільшого зелені, займаються на присадибних квіткових ділянках. Хоча керівники районів зізнаються, що для овочевого напрямку в селах є досить непогані умови та родючий ґрунт. Фермери ж займаються вирощуванням пізніх овочів у відкритому ґрунті. Це, до прикладу, Фастівський, Обухівський, Баришівський, Бородянський та Васильківський райони. Тож карантин ці господарства зачепити не встиг. Як зазначив президент – голова правління асоціації “Теплиці України” Євгеній Чернишенко, в 1992 році в Україні промислові овочеві теплиці займали 1200 га, сьогодні ж діючі зимові теплиці покривають площу в 180 га. Першочергові фактори, які вплинули на зменшення виробництва – брак підтримки держави. А також – дорогі енергоносії, відсутність пільг на електрику та високі кредитні ставки. "Проблема з реалізацію виникла з початком карантинних заходів. Додало негараздів і те, що в цей час зайшло дуже багато імпортованої продукції із Туреччини, Польщі та Нідерландів. Мережі тримали дуже високу ціну на неї й тому реалізація місцевого продукту майже не відбувалася. Більш-менш стабілізувалася ситуація лише через три тижні. Ціни ж впали на 30% і лише поступово вийшли на минулорічний рівень. Але, на жаль, втрати були значні. Так, комбінат "Тепличний", у порівнянні з реалізацією в травні 2019 року, втратив орієнтовно 50 млн гривень. Тож про розвиток і розбудову цьогоріч можна забути. Компенсації – не в цей час і не в нашій країні. Крім того, держава має значний дефіцит бюджету. Надати допомогу обіцяють малому фермерству та бізнесу. Одна зі значних проблем цієї галузі – відсутність дешевих кредитів, хоча би до 7% років на 5–7. Це б галузі надало відчутну допомогу", – запевнив він. У Згурівському районі ринки через карантин ще не відкривались. І, як зазначив голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич, карантин припав на особливий пік продажів, створивши сільським овочівникам значні незручності. “Селянин живе за рахунок своєї присадибної ділянки, а через карантин багатьом довелося зменшити обіг продукції. Адже в основному збут овочів відбувався саме через ринки, які в районі досі не працюють. Плюс проблема ще в тому, що сільські ринки офіційно не зареєстровані. За час карантину держава мала би давно врегулювати всі ці питання. До райради приходять та жаліються на заборону реалізувати продукцію. Особливо це проблематично стало для тих, хто закуповував овочі ще восени. Думаю, більшості довелося викидати товар через закінчення терміну придатності або через невигідну ціну, яка не покривала збитків від зберігання. Державою передбачені механізми підтримки сільського господарства, але дрібний селянин ними не користується. Доки фермер пройде всі ці інстанції, то все господарство ляже під бюрократичну косу”, – зауважив він. На думку ж голови Фастівської районної ради Геннадія Сиваненка, вирощування ранньої овочевої продукції сьогодні є дуже актуальним, але для його розвитку в Україні не вистачає стимулу від держави. “Україна має всі передумови для вирощування ранніх овочів. І в нас є малі господарства, які хочуть цю мережу розвивати. Проте умови кредитування та інші цінові виплати, не завжди влаштовують дрібних фермерів. Адже власних обігових коштів, як правило, вони не мають. І тут якраз на цю проблему має звернути увагу держава та місцева влада, і надавати фінансову допомогу на розвиток  овочевої галузі і малого підприємництва”, – додав Сиваненко. У коментарі KV депутат облради, керуючий адвокатським бюро "Титикало та партнери" Роман Титикало зазначив, що в Україні відсутня норма, яка би передбачала компенсацію втрат товарного виробництва у зв’язку із коронавірусом чи подібними ситуаціями. “Все лягає на плечі підприємців, які мають передбачати подібні ситуації і списувати на підприємницькі ризики. Обласні рада та адміністрація можуть зреагувати на ситуативні звернення. Та для цього потрібна цільова програма, яку має розробити обласна адміністрація. Обласна рада є лише законодавчим органом. Адміністрація ж – це настільки негнучкий механізм, що навіть, якби вона захотіла втілити цю программу в життя, то поки відбудуться всі ці процеси, фермери не зможуть зібрати й документи з відповідними підтвердженнями й оцінкою втрат. Тому це питання має розглядатися на державному рівні”, – говорить він. Як зазначив на своїй сторінці в Facebook голова Нацради з економічного розвитку Олексій Дорошенко, у законодавстві сьогодні передбачена лише утилізація прострочених продуктів спецорганізаціями, за яку компанія має сплатити податок на прибуток. Як і для передачі подібної продукції зоозахисникам. Тож виробникам дешевше викинути продукцію на звалище. А цьогоріч фермери й зовсім не мали можливості для її реалізації через карантин. “Частину продуктів виробники переробляють, якщо це є безпечним і дозволено. Але на практиці більшу частину продуктів, яка залишилася після закінчення терміну придатності, не утилізують, а використовують повторно, або викидають на смітники. Цього року ми вперше бачили продукцію, яку викидали фермери через неможливість її реалізації, оскільки ринки були закриті”, – йдеться в дописі Дорошенка в соцмережі. Тому на онлайн нараді, яка відбулася 26 травня, Асоціація постачальників торговельних мереж запропонувала Мінрозвитку економіки внести зміни до законодавства. Внесення поправок до закону надало би можливість фермерам безкоштовно передавати продукти харчування, термін придатності яких закінчився, або продавати такі продукти на корм тваринникам. Читайте: Минэкономразвитию предлагают узаконить бесплатную передачу просроченных продуктов питания или продажу их на корма животноводам Нагадаємо, на Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати в чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря. Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: коллаж KVКиевVласть

В Ірпені триває будівництво дитячого садку по вул. Незалежності, що розпочалося в квітні 2019 року. Виконком Ірпінської міськради уклав другу угоду на зведення навчального закладу з місцевим ТОВ "Будівельне підприємство “Міськзабудова”, якому сумарно повинні заплатити майже 29 млн гривен. Якщо не виникне перешкод, компанія завершить загальнобудівельні роботи вже до кінця поточного року. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 4 червня 2020 року виконком Ірпінської міської ради (*) уклав договір з ТОВ "Будівельне підприємство “Міськзабудова” (**) на будівництво дитячого дошкільного закладу на 75 місць по вул. Незалежності, 5 (мікрорайон Стоянка) в Ірпені Київської області. Вартість угоди склала 9,38 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Будівельне підприємство “Міськзабудова” до кінця 2020 року повинно виконати загальнобудівельні, внутрішні оздоюлювальні та електромонтажні роботи, влаштувати системи водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, пожежного захисту. Також в перелік робіт входить монтаж навісів, встановлення огорожі, облаштування тротуарів і доріжок.  Закупівлю провели без конкурсу, за переговорною процедурою, оскільки підрядник працює на вказаному об’єкті з 2019 року. Перший договір (ціна – 19,59 млн гривень) між виконкомом Ірпінської міської ради та “Міськзабудова” був укладений 23 квітня 2019 року. За умовами цього договору, підрядник до листопада 2019 року повинен був звести фундамент, стіни, перекриття, облаштувати покрівлю, встановити вікна та двері, утеплити фасади, облаштувати інженерні мережі та заасфальтувати прилеглу територію. Читайте: Будівництво нового дитсадка в Ірпені за 20 млн гривень довірили "молодий" компанії Однак, як відомо з інформації системи ProZorro, “Міськзабудова” не змогло вчасно і в повному обсязі виконати роботи у зв'язку з відсутністю узгодженої проектної документації щодо перенесення ліній електропередач за територію будівництва, необхідністю будівництва артезіанської свердловини та перенесення газопроводу. Через це сторони уклали кілька додаткових угод про внесення змін у проектно-кошторисну документацію та перенесення термінів виконання робіт до кінця 2020 року. У квітні 2020 року виконком Ірпінської міськради замовив коригування проектно-кошторисної документації у третьої особи – ПП “Ладопрект”. За результатами коригування був наданий експертний звіт, відповідно до якого загальна кошторисна вартість будівництва дитсадку у цінах на квітень 2020 року становить 35,46 млн гривень. Після цього рішенням сесії Ірпінської міськради від 07.05.2020 року було виділено додаткове фінансування на завершення основних загальнобудівельних робіт в сумі 9,38 млн гривень. За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” зареєстроване у вересні 2018 року в Ірпені. Спеціалізується на будівництві. Статутний фонд – 500 гривень. Засновник та керівник компанії – киянин Сергій Бобровицький. До травня 2019 року засновниками цього “Міськзабудови” значилися ТОВ "Промислові технології 20" та ТОВ "Юридична компанія "Бравіс”. Засновник обох – Імпекс Євро Холдинг (Сейшели). Директор обох ТОВ Олександр Голубєв – співзасновник юридичних та будівельних компаній. За неповних два роки існування ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” уклало за результатами публічних закупок 6 договорів на 33 млн гривень. Три договори  укладені з виконкомом Ірпінської міськради, два – з управлінням освіти Ірпінської міськради, ще один – з КП “Ірпіньводоканал” (інформація Zакупівлі). Раніше КВ повідомляла, що в Ірпені збільшують потужність школи № 1. Там до кінця поточного року повинні прибудувати нові корпуси. Роботи виконує місцеве ТОВ "Радогост Плюс".  Читайте: До кінця року до Ірпінської школи №1 повинні прибудувати нові учбові корпуси Ірпінську міську раду тимчасово очолює Андрій Литвинов.  * Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (Код ЄДРПОУ:05408846) ** ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” (Код ЄДРПОУ: 42459022) Фото: стоп-кадр відео ITVКиевVласть

Завтра, 10 червня, делегати від громад Київщини влаштують пікет під стінами Кабінету Міністрів. Мітингарі зберуться через пропозицію Мінрегіону визнати Бучу центром новоствореного району столичної області. На їх думку, право бути центром належить Ірпеню, оскільки місто має більше переваг, насамперед – розвинену соціальну та транспортну інфраструктуру. Крім цього, саме Ірпінь був визначений центром району Офісом реформ Київщини, який і готував для уряду пропозиції адмінтерподілу області після завершення реформи децентралізації. Ідею створення Ірпінського району підтримують і в Київоблраді, проте, наголошують: останнє слово за парламентом та урядом, а пропозиції місцевої влади – носять лише дорадчий характер. Як стало відомо KV, 10 червня о 08:00 представники одразу кількох громад Київщини (Ірпеня, Гостомеля, Ворзеля, Коцюбинського, Козинців, Михайлівки-Рубежівки, Забуччя, Бородянки, Вишгороду, Бучі) збираються на пікет Кабінету Міністрів України з вимогою надати місту Ірпінь статус адміністративного центру субрегіонального рівня.  Як писала KV, навколо майбутнього адміністративно-територіального поділу Київщини вже не перший місяць точиться скандал.  Ще в серпні 2019 був презентований перший проект районування Київщини, який передбачав створення в області 4 об'єднаних районів: Білоцерківського (з населенням 487,2 тис. осіб), Броварського (435,9 тис. осіб), Васильківського (435,8 тис. осіб) та Ірпінського (358,8 тис. осіб). Ірпінь вважався пріоритетним центром великого району Київщини, до якого мали б увійти Поліський, Іванківський, Вишгородський, Бородянський, Макарівський, Києво-Святошинський райони та міста обласного значення Ірпінь і Буча.  Проте Міністерство розвитку громад згодом передумало і в проєкті майбутніх районів області визначило адмінцентром місто Бучу.  На фото: карта районування Київщини з Ірпінським районом На фото: карта районування Київщини з Бучанським районом Як пише на своїй сторінці у Facebook екс-мер, голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк, КОДА не подала до Уряду звернення багатьох громад, які вимагали створення саме Ірпінського району, тож сотні жителів Київщини хочуть донести цю позицію до уряду самостійно. Звернення 4 червня, керівники низки місцевих рад Приірпіння й нинішнього Києво-Святошинського району у відкритому листі закликали Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та народного депутата від 95-го округу Олександра Горобця (“Слуга народу”) не допустити створення району з центром у місті Буча.  Лист підписали в.о. мера Ірпеня Андрій Літвінов, в.о. Коцюбинського селищного голови Сергій Даніш, Михайлівсько-Рубежівський сільський голова Андрій Помазан, Козинцівський сільський голова Володимир Вигінний, а також очільники сіл Горенка і Бузова Анатолій Драпей і Сергій Кижлай. “На засіданні міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою Київської області було розглянуто напрацювання Київської обласної державної адміністрації щодо наступного етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади 06.05.2020 року Київська облдержадміністрація повідомила, що передбачається створення Ірпінського району з центром у місті Ірпінь”, – йдеться у листі. Також там зауважили, що до 2006 року Буча була селищем, підпорядкованим Ірпінській міській раді, й низка комунальних підприємств Ірпеня та державних установ, розташованих на його території, досі забезпечують життєдіяльність Бучанської громади. Створення району з центром в Ірпені не потребуватиме додаткових витрат на організацію мережі необхідних державних і комунальних структур, які вже працюють у місті. Також Ірпінь відповідає вимогам, що пред’являються до центрів нових районів урядовою методикою формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня. Підписанти листа закликали Прем’єр-міністра й народного депутата провести з ними зустріч, “що дасть можливість відстояти інтереси громад щодо створення Ірпінського району з центром у місті Ірпінь”. Станом на 9 червня відповіді вони не отримали.  Переваги Ірпеня У коментарі KV Андрій Літвінов наголосив, що Ірпінь є  історичним центром регіону, в який входили селища Ворзель, Гостомель, Коцюбинське та до 2006 року селище, а згодом місто Буча. Для обслуговування всіх населених пунктів в Ірпені була створена спільна інфраструктура, якою користуються всі селища. Буча, ставши містом в 2007 році, до сьогодні користується цією інфраструктурою. За його словами, Бучу та Ірпінь обслугвує ціла низка установ та відомств, які мають регіональні офіси саме у Ірпені. Так мова йде про: Управління Пенсійного Фонду України Київської області, Управління Держказначейства у Ірпені, Управління ГУ Державної податкової служби у Київській області, міський відділ  Державної міграційної служби України у Київській області, Ірпінсько-Бучанський об’єднаний міський військовий комісаріат, Ірпінський міський відділ ГУ ДСНС України у Київській області, Ірпінський міський центр зайнятості населення, Ірпінський міський суд Київської області, Ірпінську філію “Київоблгазу”, Ірпінський РП ПАТ “Київобленерго”, Київську обласну філія ВАТ “Укртелеком”, Ірпінське відділення поліції ГУ НП в Київській області.  Крім того, Ірпінською міською радою створено низку комунальних підприємств, які успішно виконують свої функціональні обов’язки. Це, зокрема, Управління праці та соціального захисту населення м. Ірпінь, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради, Відділ культури (музична школа, бібліотеки, будинки культури), Служба у справах дітей та сім’ї,  КП “Теплоенергопостач”, КП “Ірпіньводоканал”, Архівний відділ Ірпінської міської ради, Трудовий архів, Медичні заклади. (Ірпінська центральна міська лікарня, Ірпінський пологовий будинок, Ірпінська дитяча міська лікарня, Ірпінська міська поліклініка, Ірпінська стоматологія). “В порівнянні з Бородянкою, Вишгородом чи Бучею Ірпінь має найрозвинутішу інфраструктуру та найвищі показники розвитку у Київській області. З 2015 року місто продемонструвало найбільш динамічний розвиток з усіх міст Київщини. Зведений бюджет міста на 2019 рік складає 1185,1 млн гривень, у т.ч. бюджет розвитку 409,6 млн гривень (питома вага в зведеному бюджеті – 35%). Ми налаштовані рішуче і зробимо усе можливе, щоб відстояти справедливість, адже колуарне нав’язування Бучанського району суперечить навіть методиці, затвердженій Кабміном, "Щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня", бо відповідно пункту 5, підпункту 2 адмінцентром ОСР може бути населений пункт з постійним населенням не менше 50 тис. осіб, а в Бучі, за даними Головного управління статистики в київській області – 36 163 станом на 1 березня 2020 року”, – говорить Літвінов.  За словами Володимира Карплюка, центр майбутнього району буде наділений не лише певними повноваженнями, а й значними обов’язками.  “Зокрема, центр повинен мати необхідну інфраструктуру та зручний доїзд. До Ірпеня – 4 дороги, якими можна дістатися міста, наприклад, зі столиці: нова траса на Академмістечко, через Стоянку, через Дмитрівку і Варшавське шосе. У Бучу можна заїхати або через Ірпінь або через Варшавську трасу. Ірпінь має не лише кращу логістику, а й всю необхідну інфраструктуру. А от в Бучі її потрібно будувати з нуля. Це буде невідомо коли, а центр району потрібен вже сьогодні. Намагання влади Бучі вирішити ці питання підкилимно призведуть виключно до того, що всі зрозуміють їхню недержавницьку позицію. Адже з центром Ірпінського району в Ірпені не потрібно розтринькувати кошти на спорудження нових адміністративних будівель, як у випадку центру в Бучі. Сама Буча не має власних об’єктів інфраструктури, а користується ірпінськими об’єктами. Суд в Ірпені, податкова в Ірпені, казначейство в Ірпені. Комунальні підприємства, які обслуговують обидва міста – належать громаді Ірпеня, міська лікарня належить громаді Ірпеня. Буча прекрасне місто, у якому живуть добрі люди. І потреби Бучанської громади обов’язково враховуватимуться у складі Ірпінського району з центром в Ірпені”, – каже він.  Офіс реформ хотів Ірпінський та Броварський райони Як розповів KV керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, органи влади Київщини пропонували Мінрегіону проєкт адміністративно-територіального поділу області із урахуванням Ірпінського району, проте, урядовці вирішили по-своєму.  “Затверджувати адміністративно-територіальний устрій має Верховна Рада із подання Кабінету Міністрів. В даному випадку КОДА, облрада та органи місцевого самоврядування мають лише дорадчий голос. Ми проводили багато нарад, обговорень. Наш варіант поділу був змінений – замість Броварського району – урядовці наполягають на Бориспільському, Ірпінський замінили на Бучанський, ми запропонували великий Білоцерківський – Мінрозвитку громад пропонує Обухівський, замість Васильківського – Фастівський. Чесно кажучи, наразі в області немає аргументів, аби довести, що наш варіант буде кращим. Ми відстоювали саме Ірпінський район із урахуванням іміджу, майбутнього залучення інвестицій, розвитку, для нас це було принципово. Але потрібно розуміти, що 80% послуг громади будуть отримувати не у центрі, а безпосередньо у своїй громаді, у цьому і є суть децентралізації”, – зазначив він. Окрім Ірпеню, незадоволені районуванням і Василькові. Співрозмовник KV в Офісі Президента підтвердив, що наразі розглядається можливість відмови від Фастівської району, "створення якого лобіює" Тетяна Засуха – великий землевласник, екс-нардеп, дружина колишнього голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Засухи. За його словами, урядовці, скоріш за все, переглянуть карту районування столичного регіону. "Кабміну буде доручено переглянути формування районів на Київщині – з урахуванням вимог громад", – сказав чиновник з Банкової Читайте: Васильков и Ирпень выйдут под Кабмин на протест против новой модели территориально-административного устройства Киевской области Нагадаємо, Києво-Святошинський район, який два тижні очікував від Кабміну на фінальне коригування конфігурацій аж п’яти громад отримав погодження. Остаточним варіантом задоволені не всі. Критики впевнені – рішення уряду заморозить розвиток територій майбутніх громад. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району КиевVласть

Києво-Святошинський район два тижні очікував від Кабміну на фінальне коригування конфігурацій аж п’яти громад. І ось нарешті. До прикладу: Ірпінська об’єднана територіальна громада (ОТГ) розшириться за рахунок зменшення території Немішаївської громади, Білогородській ОТГ додали дві сільради, а Вишневому вдалося відвоювати злиття з Крюківщиною. Остаточним варіантом задоволені не всі. Критики впевнені – рішення уряду заморозить розвиток територій майбутніх громад. Як стало відомо KV, після двотижневого обговорення Кабмін оприлюднив затверджений перспективний план формування територій громад Київщини. Фінальний документ передбачає нові конфігурації окремих громад Київської області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Було – стало 20 травня на засіданні Уряду було озвучено низку пропозицій від комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо часткового коригування складу громад. “Після внесення проєкту на розгляд Кабінету Міністрів України, до комітету надійшли звернення від громад, щодо яких були проведені додаткові консультації. У результаті чого виникла необхідність часткового коригування конфігурацій окремих громад з урахуванням позицій”, – доповів представник від профільного комітету Андрій Клочко на засіданні Уряду. Зміни стосувалися громад Києво-Святошинського району – одного із найбільш проблемних районів Київщини, який зустрів реформу децентралізації з найбільшим опором. Відео: засідання Кабміну від 20.05.2020 року Отже, до Білогородської ОТГ включили Святопетрівську сільраду, вилучивши її зі складу громади Вишневого та Музичанську сільраду, від’єднавши її від Дмитрівської громади. До Ірпінської ОТГ приєднали Козинцівську сільраду, яка мала входити до Немішаївської тергромади. Крім того, профільний комітет пропонував включити до Борщагівської громади Крюківщинську сільраду, виключивши її з Вишневого. Проте, цю пропозицію Кабмін у результаті відхилив. Як же розповів KV заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський, проєкт, що подала Київська ОДА, з Асоціацією був фактично погоджений. А пропозиція, яку озвучили під час засідання Уряду, не обговорювалась із Мінрозвитком громад та КОДА. Тоді її було озвучено вперше. “Є певні нюанси щодо внесення змін до Плану. Та необхідно дотримуватися Методики, враховувати думки та рішення громад, наявність відповідних комунікацій, зручність адмінцентрів, які надаватимуть послуги. Пропозиції досить нелогічні. Скільки разів уже тасувалися варіанти, відбулося безліч обговорень, зустрічей, враховувалися думки громад. Проєкт у тих конфігураціях був найоптимальніший”, – говорить він. Згоден із ним і керівник Офісу реформ Київщини Володимир Удовиченко. На його думку внесені з голосу пропозиції профільного комітету ВР не витримують жодної критики. “Депутати профільного комітету, у якихось диспутах прийшли до висновку, що Вишневе має залишитися самостійним. Не врахувавши, що є воля Крюківщинської сільради на об’єднання. Відбувалися процеси й ця думка народних депутатів просто не компетентна. Диспути продовжилися, Крюківщина врешті залишилася у Вишневому. Святопетрівське віднесли до Білогородки й там можуть виникнути проблеми. Тому що сільрада інфраструктурою прив’язана до Вишневого. Я навіть не розумію, як тепер громади будуватимуть відносини й надаватимуть послуги. Це не об’єктивні речі, а лобіювання інтересів. Як і включення Музич до Білогородки. Приєднання ж Козинців до Ірпеня – виправдане. Одними суб’єктами залишилися Гостомель, Чабани, Коцюбинське, Славутич, але це сталося через об’єктивні причини. Час усе розставить на місця, це ще не завершення реформи, але лише початок розвитку територій. Найголовніше, що ми таки обстояли Перспективний план у складі 69 громад (24 міських, 24 сільських і 21 селищна ОТГ), а не 45. Це не ідеальний варіант, але він оптимальний і максимально погоджений з усіма сторонами. Сьогодні ми вже маємо 20 класичних і чотири ОТГ навколо міст обласного значення”, – резюмував він. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Білогородська ОТГ Для самих же територій внесення змін до Перспективного плану також стало досить несподіваним. За словами очільників територій, при внесені змін Уряд не врахував комунікаційні та історичні зв’язки майбутніх громад. Як розповів KV голова Білогородської сільради Максим Зуєв, Святопетрівська сільрада була відпочатку в проєкті громади, чого не скажеш про Музичанську сільраду – це рішення уряду стало несподіванкою. “Мешканці Святопетрівського мають бути позитивно налаштовані на об’єднання і розширення. Думаю, і жителі Музичів також. Фінансову спроможність громади ще не розраховували. Ми не сподівалися на розширення, першочерговим завданням було – обстоювання Білогородської ОТГ і нам це вдалося. Плануємо провести сесію й поновити всі пропозиції щодо добровільного об’єднання. А у випадку, якщо якісь населенні пункти й досі не готові об’єднуватися, то зачекаємо рішення Уряду. Адже всі розуміємо, що на осінь вже заплановані вибори голів саме до ОТГ. Тож у будь-якому випадку процес буде завершено”, – вважає Зуєв. За словами же голови Музичанської сільради Марії Масовець, їхня сільрада не планувала приєднатися до Білогородки, а прагнула воз’єднатися із Гореничами. “Нам територіально незручно ні до Дмитрівської, ні до Білогородської громад. На початку ми не планували об’єднуватися взагалі, згодом мали намір приєднатися до Гореничів. Та від нас мало що залежить”, – каже вона. Голова Святопетрівської сільради Антона Овсієнко, каже, що населення села негативно сприйняло процес об’єднання ще на старті децентралізації. На громадських обговореннях переважна більшість висловлювалася проти об’єднання із Білогородкою. “На жаль, наша позиція залишитися самостійними не була врахована, оскільки держава обрала шлях на укрупнення територій. На рівні області розглядалося декілька варіантів “приєднання” Святопетрівського: включення до Білогородки, потім – до Вишневого. Зрештою, нас залишили в складі Білогородської ОТГ. На мою думку, рішення закономірне й економічно доцільне. До 1990 року Петрівське належало до Білогородської сільради. Історична спорідненість та спільні зв’язки стали передумовою для такого об’єднання. Усі території рівновіддалені від центру громади, що є зручним для транспортного сполучення, Гореничі, Святопетрівське, Білогородка – економічний потенціал ОТГ, мають приблизно рівні бюджетні можливості. Думаю, засади рівності та партнерства будуть і надалі ключовими в цій тергромаді. Громада має досить розвинену соціальну інфраструктуру та перспективи зростання”, – додав він. Вишнева ОТГ За словами же секретаря Вишневої міськради Сергія Пишного, місто здивоване, що Святопетрівське доєднали до Білогородки. “Щодо Святопетрівського, то воно використовує й під’єднане до багатьох мереж міста: каналізації, шляхопроводу. Для них Вишневе – це транзитне місто. Плюс у Вишневого більше інфраструктури, якої не має у Святопетрівському. Зі стратегічного розвитку було б логічніше, якби Святопетрівське залишили в складі Вишневого”, – зазначив він. Натомість у Крюківщині задоволені, що увійдуть до Вишневої ОТГ, а не до Борщагівки, як планувалося раніше. “Півтора року тому ми розпочинали процедуру добровільного приєднання до Вишневого й наприкінці 2019 року область погодила громаду, визнавши спроможною. Тож було досить не зрозумілим бажання приєднати нас до Борщагівської ОТГ. Ми звернулися до Мінрозвитку, народних депутатів, які піднімали на засіданні Кабміну це питання, щоб врахували нашу позицію і зміни не вносилися. На щастя, до нашої думки прислухалися”, -  розповів у коментарі KV голова Крюківщинської сільради Андрій Кріпак. Дмитрівська ОТГ Як зазначив у коментарі KV голова Дмитрівської сільради Тарас Дідич остаточним урядовим варіантом він задоволений. “Рішення Кабміну логічне. Дмитрівська громада територіально і в плані населення відповідає методиці: громада матиме майже 10 тис. виборців. Тож Дмитрівська ОТГ – самодостатня і зможе повноцінно функціонувати. У мешканців не будуть виникати питання щодо послуг, які мають надаватися в межах ОТГ”, – наголосив Дідич. Читайте: Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Ірпінська ОТГ & Немішаївська ОТГ Як розповів KV голова Немішаївської селищної ради Сергій Замідра, внесення Козинцівської сільради до Ірпеня створило суттєву небезпеку для самих Козинців у частині їхнього майбутнього розвитку. Насамперед, це пов’язано з тим, що генеральний план розбудови населеного пункту повністю переплітається з Немішаївською ОТГ. “Все прив’язується до каналізаційних мереж ОТГ. Думаю, Михайлівська-Рубежівка й самі Козинці не зрадіють, якщо на їхній території збудують очисні. А тягнути 12 км мережі до Ірпеня – неймовірно дорого. Дороги від Ірпеня до Козинців також немає. Ймовірно населення й далі бажатиме одержувати послуги в нас. А Ірпінь замість того, щоб шукати додатковий розвиток, муситиме вирішувати масу питань із нашою ОТГ. Крім того, понад 850 договорів на медичне обслуговування козинці підписали з немішаївськими лікарями. Понад 120 дітей навчаються в одній із шкіл ОТГ. І це не говорячи про роботу, дитячі садочки та інші можливості за 5 км від громади чи за 22 км від Ірпеня. Усі ці нюанси при розгляді Перспективного плану враховувалися, але, на жаль, маємо наразі таку ситуацію. Сподіваємося, що Мінрозвитку почує всі ці позиції і зрозуміє, що заморожувати розвиток територій – не державницька позиція. І ще у 2015 році Козинці  першими надали згоду на створення громади. Мешканці Козинців налаштовані 50 на 50 щодо приєднання до Ірпеня. Ірпінь же втратив мільйони податків, які одержував від Гостомеля, Ворзеля та Коцюбинського. У них буде значне просідання доходів із наступного року і їм треба думати вже зараз, як стабілізуватися після такого падіння”, – говорить він. Виконуючий обов’язки міського голови Ірпеня Андрій Літвінов, навпаки впевнений, що незважаючи на суттєве коригування складу громади, Ірпінь був і залишається потужною громадою. “Ірпінь та ірпінчани завжди були сильною, самодостатньою громадою, яка допомагала навколишнім населеним пунктам та демонструє за останні п’ять років найшвидші темпи розвитку, зокрема, збільшили загальний бюджет у 40 разів. ​Гостомель хоче спробувати самостійність – це їхнє право. Час усе розставить по своїм місцям. ​Щодо Коцюбинського, вони були й залишаються нашими добрими сусідами, друзями й однодумцями, продовжуватимемо допомагати один одному й підтримувати. Тим громадам, що навпаки приєднались – Козинці та Михайлівка-Рубежівка хочу сказати, що ми зробимо все можливе, щоби темпи розвитку, були не менші, а, можливо, й більші, ніж в Ірпеня. Разом, ми покажемо всій Україні, якими в нас мають бути села та селища”, – запевнив Літвінов. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Фото: коллаж KV КиевVласть

Під час обмеження масових заходів концерти улюблених виконавців перейшли в онлайн формат. Прямі трансляції і записи концертів тепер можна переглянути на будь-якому ґаджеті. Видання КиевVласть пропонує читачам добірку сайтів, де можна подивитись концерти онлайн. Національна філармонія України На час обмежень масових заходів Національна філармонія оголосила про початок серії онлайн концертів за участю відомих виконавців. Найближчий концерт відбудеться 3 червня. У Колонному залі імені Миколи Лисенка солісти Національної філармонії України, народний артист України, баяніст В’ячеслав Самофалов та лауреат міжнародних конкурсів, піаністка Марія Віхляєва подарують вечір танго. Вартість електронного квитка для перегляду трансляції складе 50 гривень. Придбати його можна онлайн. Після оплати квитка клієнт отримує посилання на трансляцію, через яку можна буде подивитися концерт. Сайт: facebook.com PlayitPlay Сервіс пропонує концерти онлайн в режимі реального часу та чат з артистом. Живі онлайн трансляції можна знайти в афіші. Виконавці можуть виступати в будь-якому місці з якісним підключенням до Інтернету: вдома, за лаштунками або в студії. У вказаний час слід лише приєднатись до трансляції аби переглянути виступи в режимі реального часу. На сайті можна обрати безкоштовний або платний концерт та приєднатись до артиста. Найближчий концерт очікується 29 травня. На ньому глядачі побачать виступ відомого американського виконавця Роббі Вільямса та його бойзбенду. Перегляд – безкоштовний. Сайт: playitplay.com Слух  Карантин LIVE – серія онлайн-концертів українських артистів від музичного медіа СЛУХ. За час карантину, вже відбулось 10 онлайн трансляцій, де українські артисти підтримали глядачів своєю музикою. На YouTube-каналі медіа можна переглянути записи концертів навіть тим, хто пропустив пряму трансляцію. Серед доступних виступів є концерт співачки KRUTЬ, гурту [O], Komissiya, народного артиста України Віктора Павліка, Олександра Чемерова, Артема Півоварова, колективу TVORCHI, виступ Антона Тимошенко, Сергія Ліпко та Насті Дєрзкої, дуету Хамерман Знищує Віруси, сет фронтмена O.Torvald Жені Галича, Vivienne Mort, української співачки Джамали та багатьох інших. Сайт: slukh.media Liveam.tv Сайт транслює україномовні та російськомовні шоу, фільми, серіали, актуальні новини, а також концерти улюблених виконавців. На сайті представлені записи сольних виступів та музичних програм на будь-який смак. Серед останніх оновлень можна подивитись онлайн-концерт #Даруйповітря за участю Скай, NK, Калуш і Alyona Alyona. Також у вільному доступі є сольний концерті Наталі Могилевської, Ірини Білик, шоу Українська пісня року, концерт Андреа Бочеллі та багатьох інших відомих виконавців.  Сайт: liveam.tv Leopolis Jazz Fest Щорічний джазовий фестиваль, який проходить у Львові влітку також пропонує слухачам зануритись у світ якісної музики. З 4 по 7 червня кожен бажаючий зможе переглянути прямі трансляції концертів останніх років. Leopolis Jazz Fest святкує 10 років і запрошує приєднатися до Birthday Live. Записи будуть продемонстровані лише один раз на офіційному каналі Leopolis Jazz Fest в YouTube і не будуть публікуватися в мережі. Лінк буде опубліковано в день концерту, тож необхідно слідкувати за оновленнями на Facebook сторінці фестивалю. Сайт: facebook.com Фото: smartphones.gadgethacks.comКиевVласть

Нацполіція Київської області розпочала кримінальне провадження щодо діяльності Іванківської теплоелектростанції. Підприємство підозрюють у закупівлі та спалюванні радіоактивної деревини із Чорнобильської Зони. Жителі Іванківщини стверджують, що вже давно страждають через викиди станції та постійний гуркіт і неодноразово просили допомоги в області, екологів та поліції. Поки ведеться слідство, місцева влада наполягає — якщо провину ТЕС доведуть, таке підприємство у їхньому районі має бути ліквідовано. Кримінальне провадження Як стало відомо KV, 17 квітня поліція Київської області розпочала кримінальне провадження щодо закупівлі та спалювання Іванківською теплоелектростанцією радіоактивної деревини із Чорнобильської зони. “До поліції надійшла інформація про те, що одне з товариств Іванківського району закуповує деревину із Чорнобильської зони, яка за забрудненням радіонуклідами перевищує встановлені норми. У подальшому ця сировина використовується на теплоелектростанції як паливо. Працівники слідчого управління поліції Київщини відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 241 (Забруднення атмосферного повітря) Кримінального кодексу України”, — повідомляла раніше KV із посиланням на прес-службу Нацполіції в Київській області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За попередньою інформацією, посадових осіб Іванківської теплоелектростанції можуть притягнути до відповідальності через порушення законів “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”. Правоохоронці вилучили зразки сировини, промислових відходів та ґрунту, за якими наразі проводиться експертиза, також триває слідство. Скарги мешканців Як зазначила народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”, 96 округ), місцеві жителі Іванківщини звернулися до неї зі скаргами через можливий вплив діяльності теплоелектростанції на екологію району. “Місцеві жителі поскаржились, що із ТЕС йде чорний дим, а на городи осідає радіоактивний попіл. Вони запідозрили, що там спалюють деревину із Чорнобильської зони. Я звернулась до поліції, вони виїхали на місце, провели слідчі дії. Уперше за багато років туди приїхала поліція. Були екологи, які вилучили проби грунту, повітря. Відкрито кримінальне провадження. Жодної інформації поки немає, я думаю, правоохоронцям потрібно дати ще час. ТЕС поки працює, але коли я приїжджаю на округ, чорного диму немає. Лише пара, або взагалі нічого”, — каже вона. За словами депутата Іванківської райради Олега Берегового, починаючи із 2012 року, коли в Іванкові з’явилася ця станція, жителі виступають проти її діяльності. “Також є питання щодо законності її розміщення. Коли селищна рада приймала відповідне рішення, під будівлею був мітинг. Акції протесту відбувались і пізніше, активісти перекривали дороги проти роботи ТЕС, звертались до поліції. Ніхто не реагував. Там багато порушень — не встановлений спеціальний фільтр, жодної звукоізоляції. Мешканці скаржаться, що вночі неможливо спати, через шум з’явилася нервозність. Чорна копоть, дим, піднімається в повітря. Відсоток онкологічних захворювань у районі зріс після відкриття ТЕС. Нам вдалось відслідкувати, що зола від використання радіоактивної деревини відправляється в Бородянський чи Макарівський район аграріям на добриво в поля. Мабуть, продавали. Хоча її мають утилізувати у спеціальний спосіб”, — зазначив він. Депутат Київоблради, член екологічної комісії Максим Запаскін розповів KV, що з погляду логістики електричній станцій найбільш зручно використовувати деревину із Чорнобильської Зони. “Раніше ми звертались до Держекоінспекції, департаменту екології КОДА, щоб там провели перевірки. Конкретних результатів ми не отримали. Беззаперечних фактів для звернення в правоохоронні органи в нас не було. Ліса поряд зі станцією екологічно небезпечні, деревина там із високим радіологічним вмістом. Але логістично ТЕС це зручно й деревини там вистачає. Відповідно, коли це спалюється, радіоактивні частини нікуди не зникають, вони із попелом потрапляють в атмосферу і збільшується забруднення територій. Звісно, порівнюючи із пожежами в Чорнобильській зоні, це не так суттєво. Але все рівно це небезпечно, насамперед для місцевих жителів. Якби в Поліському та Іванківському районі почали втілювати проєкт вирощування екологічної верби, це б вирішило проблему. При вирощуванні вона забирає таку кількість CO2 з атмосфери, яку повертає при спалюванні. Це екологічно, але я не чув, щоби хтось цим займався”, — каже він. Районна рада Як розповів у коментарі KV голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко, поки триває слідство, робити висновки щодо діяльності ТЕС зарано. “Наскільки мені відомо, слідство наразі триває. Уся інформація, яка є в мережі — на рівні чуток. Поки офіційно не доведено, що ТЕС спалювала радіоактивну деревину. Я спілкувався зі слідчим, але подробиць поки що не розкривають. Обіцяють 26 травня надати інформацію. Раніше на станції вже проводились дослідження, нашим районним депутатам вдалось отримати золу і віддати на експертизу. Тоді було перевищення радіації. Але далі Фейсбуку ситуація не зрушилась”, — говорить він. За його словами, якщо правоохоронці виявлять порушення на станції, вона має припинити діяльність. “Я зацікавлений у тому, аби жителі знали правду, це не таємна інформація. Якщо на ТЕС спалюють радіоактивну деревину, її потрібно зачинити, вони не будуть травити наших людей. Ніякі податки та 150 робочих місць не варті здоров’я жителів. Якщо там використовується сировина, яка відповідає нормам, нехай працюють”, — закінчив він. Поспілкуватись із представниками Іванківської ТЕС KV не вдалося. Варто зазначити, що станом на 21 травня повідомлення прес-служби Поліції у Київській області щодо відкриття кримінального провадження проти Іванківської ТЕС було видалено.  Нагадаємо, як раніше писала KV, з 2011 року жителі Іванківського району борються за закриття місцевої теплоелектростанції “ЕкоТЕС”. За їхніми словами, тут нібито спалюють деревину з Чорнобиля, а радіоактивну золу розвозять по всій Київщині. У районі побоюються, що якщо об’єкт не закриють, у довколишніх селах та Іванкові люди можуть взятися за зброю й почати особисто зводити рахунки з владою й олігархами. Читайте: Иванковскую ТЭС подозревают у загрязнении воздуха из-за использования древесины из Чернобыльской зоны (фото)КиевVласть

Людвіг Ван Бетховен – німецький композитор який почав набирати популярність у 22 роки. Всі говорили  про Моцарта із Австрійської містечка Зальцбург, коли йому було 19. А в Україні зараз з'явилася власна “міс Моцарт” Софія Жукова. Їй 16, з 3 років грає на фортепіано й гітарі, пише музику і співає, учасниця професійних конкурсів,  у співавторстві з мамою Олександрою створює пісні, одну з яких цьогоріч презентувала у прямому ефірі музичного каналу М1. Позитивна, товариська, талановита. Про унікальну знахідку розповідаємо і вам. Дякую долі, що привела мене в "Глієра" - Спочатку я хотіла йти у естрадно-циркове училище, це той начальний заклад, з якого студенти виходять вже професіоналами. Але в Київському інституті музики імені Р.М. Глієра навчалися мої кумири: Тіна Кароль, Злата Огнєвич, тож "потягнуло" туди, – розповідає Софія, -  На другий факультет – "Теорія музики" – я вирішила вступати за пропозицією мами, буквально за день перед вступними іспитами. Цікаво те, що впродовж навчання у музичній школі я ненавиділа сольфеджіо. І ніколи й подумати не могла, що я піду саме по цій спеціальності. З одногрупниками мені відверто пощастило. Ми ще з екзаменів стали маленьким колективом.  Мені  комфортно  з людьми, які мають спільні інтереси, цілі, приймають спільні рішення. А от з “естрадницями” у нас є конкуренція. Кожен хоче проявитися якнайкраще і таки зайняти своє місце у шоу-бізнесі. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Софія каже, що  її бабуся і дідусь дуже хотіли, щоб онука стала медиком . Вони до останнього не могли прийняти її музичний вибір.  “Але щойно я вступила у "Глієра" і вони зрозуміли серйозність наміру – від них тепер найбільша підтримка”, – тішиться дівчина.  - Про те, що пішла зі школи після дев'ятого класу ніяк не жалкую. По-перше, у мене дуже мало часу, щоб займатися музикою. Коли ти приходиш і падаєш на ліжко просто "без ніг", про яке натхнення можна говорити? По-друге, я не отримала підтримки від однокласників. Зате отримала від вчителів. Тому що шкільні оцінки я "вигрібала". На трудовому навчанні підходила і  просила заспівати за десятку у журналі. Бо на малюнки і вишивку у мене часу не було. І взагалі, дякую долі, що привела мене в "Глієра".  Не уявляю, як би дожила до одинадцятого класу!  Вся енергія була б в уроках, які мені не цікаві, а не в музиці.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про Євробачення, Чорноморські ігри та стосунки з фіналістами - Я ніколи не буду підтримувати артиста,  який не викладається на сцені повністю, – переконана талановита юна музикант, – От якщо я вийшла на сцену, проспівала,  а йду зі сцени з почервонілими щоками – значить я виклалась на повну. Яскравим прикладом стали переможці цьогорічного нацвідбору  Євробачення гурт  "Go A". Вони вийшли  і пустили такий посил енергії  в зал, що фітбек від публіки був найбільшим. І взагалі, думаю,  на пісенних конкурсах виграє пісня, яка найбільше заходить до народу, несе певний меседж, а людина ставить себе на місце цього артиста і він зрозумілий людям.  Якщо говорити про українські  талант-шоу, це спосіб показати себе у медіапросторі, тобто розширити свою аудиторію. Саме мені дав мені поштовх рухатись вперед фестиваль Чорноморські ігри. Там  я наслухалася критики  й потім почала писати багато-багато пісень, так би мовити "набивати досвід у написанні". Зараз відчуваю, що мій рівень зростає і я роблю це професійніше. Але це дійсно велика робота. Під час Чорноморських ігор  ми з мамою жодного разу навіть  до моря не підійшли. А з фіналістами і зараз підтримую зв'язок. Звичайно,  хочеться, щоб ми так і залишилися однією командою, але я розумію, що у кожного є особисті цілі, принципи і власний шлях. Головне, щоб це було бажанням дитини, а не батьків. Іноді  вони роблять дитину об'єктом для хизування успіхами, втілюючи власні амбіції, а не її. Я проти такого. Бо реалізовуючи себе, вони перекреслюють дитині щасливе майбутнє. Творче табу Софія впевнена, що соцмережі – це така класна штучка, де ти можеш спілкуватися, знаходити  друзів і свою аудиторію. - Для артистів соціальні мережі – це однозначно плюс. Тепер для популярності  твій трек  не обов'язково  мають крутити  на радіо і телебаченні – інтернет все вирішує. Зараз дуже багато виконавців які пробиваються через Facebook, Instagram  та YouTube. Але все одно творчим особистостям  треба обмежити перебування у соціальних мережах. Вони потрібні тільки для  знаходження своєї аудиторії, амплуа та для  розкрутки.  Хоча зараз  у соціальних мережах розкручуються ті, у кого є красива картинка. Звичайно, це вибір кожного, але мені здається, це – не гарно. Ти обманюєш підписників і твоя аудиторія росте разом з твоїми побрехеньками. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Юні й дорослі  журналісти, телевізійники, фотографи, медіа-педагоги “відфейбучили”, “відінстаграмили”, “відютюбили”, “відгуглили”, відфестивалили на відстані! XVIII Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики “Прес-Весна на Дніпрових схилах” ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва незмінно пройшов  15-17 травня, але онлайн. Такий формат “Прес-Весни” – вперше.  Впродовж двох місяців на пошту  Фестивалю приходили роботи, зареєстровані в гугл-формі. Всього цьогоріч на адресу “Прес-весни” надійшло 874 роботи з різних регіонів України. А також із Білорусі, Узбекистану, Франції, Польщі, Молдови, Чехії та Нідерландів. Найбільше робіт надійшло з м. Бердянськ Запорізької обл., м. Лиман, Донецької обл., м. Кременчук, Полтавської обл., м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., з Чернівецької області та з Києва. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Творчі роботи подавалися на конкурс у 10 номінаціях у сфері медіа: “Літературний твір”, “Газета, “Журналістська робота”, “Нові медіа”, “Медіа-проект”, “Відеоробота”, “Фоторепортаж”, “Радіоробота”, “Традиції та новаторство”, “Голос покоління Z”. За кількістю надісланих робіт лідерами стали “Журналістська робота”, “Відеоробота” та “Фоторепортаж”. В умовах карантину виросла конкуренція серед робіт технічного спрямування. Усі роботи оцінювало професійне журі:  редактори та журналісти провідних засобів масових комунікацій України, науковці та практики столичних закладів вищої освіти.  За 18 років “Прес-весна” дала старт і дорогу в світ журналістики сотням дівчат і юнаків з різних куточків України та з багатьох країн світу. Для всіх, хто хоч раз побував на цьому Фестивалі, “Прес-весна” – це нові знайомства, шалений драйв і ритм, теплохідна прогулянка Дніпром, екстримальні змагання, цікаві квести!.... Але цьогорічна ситуація в світі внесла свої корективи. Несподівано цьогорічна тема “2020: МОЯ КРАЇНА В СМАРТФОНІ” стала пророчою, проте вимушена ізоляція не завадила здійсненню довгоочікуваної події року для юних журналістів України та зарубіжжя!   Учасники та організатори Фестивалю підготували приголомшливе свято журналістики. 3 дні яскравого та професійного журналістського свята онлайн; 18 цікавих та корисних заходів для юних “акул пера” в мережі; 13 вебінарів, брифінгів і майстер-класів у прямих ефірах та онлайн  від експертів ― професійних журналістів, блогерів та медіатренерів, на  які зареєструвалося понад 400 учасників.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасників фестивалю привітали: директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Добровольська, керівник ІТА “ЮН-ПРЕС” Надія Іллюк,  заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський, Голова Національної спілки журналістів України  Сергій Томіленко, перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак. “Київ – дружнє місто для талантів. Потрібно виявляти нові таланти і можливості для їхньої реалізації в житті” – підтримав відкриття 18-го Міжнародного фестивалю-конкурсу “Прес-весна на Дніпрових схилах” Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації. До речі, за першою освітою він ― журналіст, – “Приємно, що Київ є організатором і господарем таких великих і значимих фестивалів. Це для нас не вперше. В історії міста і країни вже відбулися Євробачення, єврофутбольні баталії, великий музичний фестиваль “Атлас” і “ПРЕС-весна” Київського Палацу дітей та юнацтва має всі можливості розвиватися й надалі”. Фішкою Фестивалю є традиційний медіа марафон “Інфоманія”, під час якої юні й дорослі учасники фесту в режимі нон-стоп дві доби надають свої журналістські матеріали, фото та відео, присвячені подіям Прес-весни та 30-річчю ІТА “ЮН-ПРЕС”, розкривають свої враження від нового формату цьогорічного фестивалю, згадують цікаві фестивальні моменти минулих років.  У  програмі фестивалю:  ретроспектива “Прес-весна на Дніпрових схилах: повноліття” до 30-річного ювілею ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва, привітання від гостей та організаторів, віртуальна екскурсія Києвом; презентація нових проєктів ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ “Представляємо кращі практики”; і, звичайно – церемонія нагородження “Віват, переможцям!”. А переможці цьогорічного фестивалю-конкурсу солідні: 41 переможець заочного конкурсу, 51 номінант спецпремій заочного конкурсу, 12 переможців конкурсу для репортерів фестивалю онлайн-редакції #Інфоманія: 2020. Перемогу в номінації “Журналістська робота” вибороли: Ксенія Уткіна (м. Вишгород) і Анна Останіна (м. Лиман, Донецька обл); ІІ місце дісталося Імаш Бауедінову та Русланбеку Джуманиязову, з м. Нукус, Узбекистан і Дмитру Полубоку з м. Бердянськ. На ІІІ місці – киянка Діана-Катерина Редько та бориспільчанка Ольга Кацан. У номінації “Газета” І місце виборола газета “Ірпінь-Тайм” Національного університету  фіскальної служби України,  На ІІ місці – газета “Країна Творчості” Будинку дитячої творчості Заводського району м. Миколаєва і Прес-центр “ТСН” з м. Кривий Ріг. ІІІ місце здобула газета гуртка “Школа журналістики” з м. Миколаїв. Номінація “Фото” визначила безсумнівним переможцем киянку  Вероніку Балашову. На ІІ місці – Дарія Кінаш (м.Бердянськ) і  Ліза Вегера (м. Київ). ІІ місце розділили киянин Леонард Тодуа і творчий колектив Палацу Молоді ім.. Ю. Тувіма з м. Лодзь (Польща). У номінації “Медіапроект”  перемога дісталася зразковому художньому колективу “Юний журналіст” з м. Полтава. ІІ місце посіла медіа-педагог з м. Кобеляки Олена Білаш. ІІІ місце дісталося Дитячому медіацентру “K-video” Чернівецької гімназії №2, м. Чернівці. Номінація “Нові Медіа”: І місце – Марія Юдінцева, м. Кривий Ріг; ІІ місце  – сайт “Хай Так. Медіа, яке роблять діти” від гуртка “Юний журналіст” з м. Полтава; ІІІ місце – Ольга Кацан, м. Ірпінь. Номінація  “Літературний твір”: І місце – киянка Косцова Анна; ІІ місце -  киянин Новак Артем; ІІІ місце – Мучанка Вероніка , м. Вінниця. Номінація “Відеоробота”: І місце  - Терьохіна Марія та Лисенка Віктор, м. Київ і  творчий колектив коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича , м. Чернівці;  ІІ місце  поділили вихованці  гуртка “Юний журналіст” Полтавського  обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та Аня Гусар з м. Сміла, Черкаської обл. ІІІ місце розділили Даннбаум Валерія з  м. Запоріжжя і Плотнікова Ольга з м. Чернівці. Номінація “Радіоробота”: І місце – Марія Шкурко та Катерина Шаповаленко КПДЮ; ІІ місце – дитяча інформаційна агенція “Крила”, м. Чернігів; ІІІ місце – Корольова Олена та Агеєва Кристина, вихованки телерадіостудії “Зміна”, м. Кривий Ріг. Номінація “Голос Покоління Z”: І місце – Ігор Дармостук, шеф-редактор Інтернет-видання “КиевВласть”; ІІ місце – Мирослава Забродська, керівник прес-служби Київського Палацу дітей та юнацтва; ІІІ місце – Юлія Потапенко,  редактор відділу “Сім’я”, видання “Голос України”. Номінація  “Традиції і новаторство”: І місце – Бондар Ярослава, м. Луцьк; ІІ місце – Місюкевич Олена,  м.  Кривий Ріг;  ІІІ місце – Яцевський Ярослав, м. Київ. Організатори Фестивалю-конкурсу: Київський Палац дітей та юнацтва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізатори заходу: Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України тощо. Готуємося до наступних фестивалів! Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть