Призначення Олеся Маляревича першим заступником голови Дніпровської райдержадміністрації (РДА) викликало неоднозначну реакцію в соціальних мережах. Від ейфорії (“тепер весь район буде як Русанівка!”) до критичних статей з обвинуваченнями у корупції. Тому Олеся Маляревича було відразу попереджено, що інтерв’ю “теплою ванною” не буде.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тетяна Велімовська: Дякуємо за зустріч і можливість задати питання.
Олесь Маляревич: (посміхається) Я готовий відповісти на будь-які питання (стає серйозним) І на виклики теж.
Тетяна Велімовська: Я в цьому не сумніваюсь. Давайте почнемо з Вашої нової посади першого заступника голови Дніпровської РДА. Дніпровський район, один з найбільших в Києві. Населення за 300 тис. чоловік, не маленьке місто виходить. Звичайно, людей цікавить хто став одним з керівників району і в якому руслі буде рухатися розвиток. Тому почнемо з персоналії. Ви – людина бізнесу, займались – причому досить успішно – кінобізнесом, виробництвом дитячого взуття та ресторанним бізнесом, вже втретє обрані депутатом Київської міської ради. Що спонукало Вас піти спочатку у політику, а зараз – на державну службу?
Олесь Маляревич: Дійсно, я все життя працював в приватному секторі. Та й працювати я почав с першого курсу інституту, кур’єром. Після закінчення у 2002 році отримав роботу в представництві Warner Brothers Pictures. Для протоколу (посміхається) маю спеціальну освіту в сфері кіноіндустрії – продюсер, закінчив з відзнакою факультет кінематографії інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
В 2004 році створив власну компанію, роботу в якій залишив напередодні призначення на посаду. Зараз директором цієї компанії є моя дружина. Ми створювали та поширювали рекламу в кінотеатрах, організовували трансляції спортивних подій, з 2018 року почали знімати документальні та ігрові фільми. Скажу більше – все моє життя пов’язано з кінематографом, я кінематографіст в третьому поколінні.
Моя дружина – професійний ресторатор. Ми з нею разом ще з кількома партнерами були співвласниками ресторану української кухні “Спотикач”. Це – центр міста, поруч – Софіївська площа, туристична “мекка” Києва. Ресторан успішно працював 12 років, але у минулому році ми прийняли непросте рішення – закрили його. Причини розумієте?
Тетяна Велімовська. Коронавірус?
Олесь Маляревич: Звісно. Немає туристів – немає бізнесу. Від держави не отримали жодної підтримки.
Тетяна Велімовська: Але давайте ближче до Вашої політичної кар’єри.
Олесь Маляревич: Я до цього веду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Був у нас ще й бізнес з виробництва дитячого взуття під брендом Junior. Я з 11 років живу на Русанівці. Грав у футбол на місцевому стадіоні. Ось і вирішив власним коштом створити русанівську футбольну команду Junior і відновити стадіон “Русанівець” під назвою Junior Arena . Таким чином ми планували фінансувати і розвивати спорт. Це був би приклад класичного приватно-державного партнерства – і бізнесу добре, і громаді.
Але то були часи тотальної земельної корупції під орудою Леоніда Черновецького, зробити нам цього не дали. Стадіон віддали під забудову. Тоді я остаточно усвідомив, що які б не були твої наміри, якими корисними для суспільства не були б твої пропозиції, ти нічого не можеш вдіяти, тебе не почують. Зрозумів, якщо хочеш щось змінити на краще, мусиш йти в політику.
Тетяна Велімовська: Піти в політику, щоб відстояти стадіон?
Олесь Маляревич: А чому ні? Стадіон, до речі, ми відстояли. Зараз це чи не найкращий комунальний стадіон Києва.
Тетяна Велімовська: Розумію, у депутата Київради є можливості щодо покращення свого округу.
Олесь Маляревич: Не такі, як про це інколи пишуть. У 2014 році я став депутатом Київради, робота депутата – громадська і не оплачується, звісно, я займався і своїм бізнесом.
Тетяна Велімовська: Всім відомо, що до міської політики люди бізнесу часто йдуть з метою розвитку саме власного бізнесу, залучаючи міський бюджет та інші можливості.
Олесь Маляревич: В мене немає ніякого, підкреслюю, ніякого бізнесу, який би був хоч в якійсь мірі пов'язаний з коштами бюджету чи іншими ресурсами, які має місто. Ні кіноіндустрія, ні реклама в кінотеатрах, ні ресторанний бізнес в орендованому не у міста приміщенні, ні торгівля взуттям не створюють якісь корупційні ризики. Будучи депутатом міськради, я завжди голосував виключно в інтересах мікрорайону, виборців, які мені довіряють.
Тетяна Велімовська: Але районна влада?
Олесь Маляревич: Ось тут я і підходжу до головного. Вже у 2019 році стало зрозумілим, що важелів тільки депутатства недостатньо, що комунікацію між мешканцями і владою на районному рівні треба зробити більш дієвою. Мер Києва Віталій Кличко запропонував мою кандидатуру голові Дніпровської РДА Ігорю Шербаку, якого я знаю давно і щиро поважаю, як фахівця і людину, що добре знає район. Він погодився. В мене непогане реноме (посміхається). Я – досвідчений депутат, моя робота у РДА лише посилить позиції району і у Київраді, і в Київській міськдержадміністрації (КМДА). Та й позитивний досвід роботи на Русанівці теж чогось вартий.
Тетяна Велімовська: Так. З виборцями Ви вмієте комунікувати. Здається, у Вас чи не найкращий результат за підсумками виборів у Київраду.
Олесь Маляревич: В 2014 році русанівці віддали мені більше 50% голосів, те ж саме у 2015. На парламентських виборах 2019-го, навіть в епоху Зе-ейфорії – 45% голосів мешканців Русанівки.
Тетяна Велімовська: Кличко Вас не ревнує?
Олесь Маляревич: Кличко – наш лідер, ми його беззаперечно підтримуємо. Сила Кличка – в першу чергу у власному авторитеті. Але чемпіона робить команда. Його команда велика і потужна, і я пишаюсь, що є частиною цієї команди.
Тетяна Велімовська: Добре, Кличко підтримав Ваш намір піти у району владу. Які завдання він перед Вами поставив?
Олесь Маляревич: Так, Кличко мене підтримав. Завдання? Працювати ефективно, щоб в районі був порядок. Впроваджувати політику мера в сфері ЖКГ, налагодити механізми співфінансування, чути людей. В принципі – це всі ті завдання, що стоять перед будь-яким керівником районного рівня.
Тетяна Велімовська: До непростих питань готові?
Олесь Маляревич: Завжди готовий. Я ще застав піонерію (посміхається).
Тетяна Велімовська: Щодо присвоєння коштів – 10 млн (доларів чи євро) кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на закупівлю автобусів для міста Вами разом з Кличко. Це не я. Це статті з інтернету. Прокоментуєте?
Олесь Маляревич: Пам’ятаєте старий анекдот? Чотири принципові помилки у назві “Велика Жовтнева Соціалістична Революція”.
Тетяна Велімовська: Пам’ятаю. Не велика, не жовтнева, не соціалістична і не революція.
Олесь Маляревич: Не присвоєно, не 10 мільйонів, не кредит ЄБРР.
Тетяна Велімовська: Яка четверта?
Олесь Маляревич: Це не стаття. Я з великою повагою ставлюсь до журналістів і вважаю ЗМІ четвертою владою. При всіх проблемах України та ЗМІ – вітчизняні журналісти це не раз доводили. Але коли щось проти тебе виходить на нікому не відомому сайті і поширюється в соціальних мережах під плашкою “реклама” – це не стаття, а, вибачте, “чорнуха”.
Ось це і є четверта помилка.
Тетяна Велімовська: У чомусь маю погодитись. А по суті обвинувачень?
Олесь Маляревич: Готові сприймати факти, а не “сенсації”?
Немає людини, яка б сказала, що Маляревич до середини 20-го року мав хоч якийсь стосунок до транспорту. Але не повірите (посміхається), досить часто їжджу на метро, автобусах і тролейбусах. Зіткнувся з тим, що маршрутами в Дніпровському районі курсують дуже старі автобуси. Некомфортні, без кондиціонерів.
Тетяна Велімовська: Так, тому автобусами майже не користуюся.
Олесь Маляревич: Отож. Тоді я почав звертатися в управління транспорту КМДА щодо їх заміни. Мені відповідали, що автобусів немає. Почав з цим розбиратися. І з’ясував, що в 2019 році місто придбало “аж” вісім нових автобусів. При плановому списання щороку – п’ятдесят одиниць. Тобто фактично склалася ситуація, що грошей на закупівлю в місті немає, кількість автобусів зменшується, дороги заповнюють маршрутки. Ми ж добре розуміємо, що до них є багато питань безпеки і не тільки? Весь цивілізований світ ставить на розвиток великогабаритного громадського транспорту в першу чергу електричного. І це теж у пріоритетах розвитку Києва.
Але повернусь до Вашого питання. Десь в цей час державний “Укргазбанк” запропонував місту Києву на умовах лізингу.
Тетяна Велімовська: Стоп. Не ЄБРР, а “Укргазбанк”?
Олесь Маляревич: Так. І не кредит, а лізинг.
Тетяна Велімовська: Добре. Разом зі “статтею” знайшли вже три помилки. Щодо четвертої?
Олесь Маляревич: Ви ж просили розгорнуту відповідь? Я сам хочу поставити крапку у цій з початку і до кінця надуманій історії. Повторюю, не ЕБРР, як пишуть, а саме “Укргазбанк” запропонував у лізинг автобуси МАЗ, це було задовго до кризи у відносинах з Білоруссю. Крім того, Київ традиційно користувалося саме цими автобусами, в нас є відповідні бази для підтримки їх технічного стану та ремонту, механіки знають, що з ними робити, як лагодити.
“Укргазбанк” мав відповідну міжнародну угоду з Мінським автозаводом та владою Білорусі щодо часткової компенсації кредитних ставок. І коли виникла ця пропозиція – я її підтримав.
Тетяна Велімовська: Яка сума угоди і скільки автобусів?
Олесь Маляревич: Півтора мільярди гривень і двісті одиниць техніки. Додам, що Київ замовив не стандартну комплектацію, а покращену. Замість одного кондиціонеру – два. Тому й більш потужний двигун. До речі, на МАЗах стоять двигуни Мерседес Євро 5. Для порівняння в маршрутках використовують двигуни стандарту Євро 2, 3.
Тетяна Велімовська: Всі автобуси вийшли на маршрут?
Олесь Маляревич: Так.
Тетяна Велімовська: Звідки тоді обвинувачення у розкраданні коштів? Хто проводив тендер?
Олесь Маляревич: Ще раз наголошую. Це – лізинг. До повної виплати по ньому ці автобуси – власність “Укргазбанку”. Тобто Київ отримає їх у власність в 2024 році, заплативши 11% річних у гривні і повернувши повну вартість автобусів. При укладанні угоди Київ заплатив 20% вартості.
Тетяна Велімовська: Але тендер? Хто проводив?
Олесь Маляревич: Закупівлю проводив банк. “Укргазбанк” зібрав пропозиції по ринку. Там було сім постачальників. Взяв чотири постачальника, які мають досвід роботи з державними банками, звернувся до МАЗу за рекомендаціями, кого обрати, і на основі всіх цих факторів обрав постачальника.
Тетяна Велімовська: Ще була Ваша правка з голосу на бюджетній комісії.
Олесь Маляревич: Добре. 16 років, чи більше, Києву постачала автобуси одна і та сама компанія. “Укргазбанк” обрав іншого постачальника. І представники цієї компанії, ті, що 16 років, стали качати ситуацію, мовляв, дорого, неефективно. Проблема була у тому, що рішення щодо лізингу мало пройти через комісію Київради по транспорту.
Здогадуєтесь, чиї лобісти там були?
Тетяна Велімовська: Звісно.
Олесь Маляревич: На рівні транспортної комісії загальмували процес на три місяці. В результаті, Київраді довелось внести зміни до рішення, щоб прибрати транспортну комісію з процесу погодження договору лізингу. Згідно регламенту Київської міської ради, як зазначили юристи, комісія не може погоджувати договір господарюючих суб’єктів. В даному випадку – банку, “Київпастрансу” та постачальника. І, так, це була моя правка, абсолютна законна та зроблена згідно норм регламенту міської ради.
Тетяна Велімовська: Ім’я, сестра, Ім’я!
Олесь Маляревич: Давайте так. Вам я сьогодні назву всі прізвища і фірми, але з моїх слів Ви їх публікувати не будете.
Тетяна Велімовська: Чому?
Олесь Маляревич: Ви вправі провести своє розслідування і опублікувати його результати. Ще є правоохоронні органи, є судова вертикаль. Хай займаються. Щодо мене, як представника киян, що підтримав цей проект – впевнений, зробив дуже корисну справу для міста та його мешканців!
Станом на січень 2021 року всі автобуси поставлені. Ось тепер – крапка.
Тетяна Велімовська: Цікава історія. Передам інформацію своїм колегам, які спеціалізуються на розслідуваннях. Поїхали далі. Кінотеатр “Краків”.
Олесь Маляревич: А що “Краків”? Зараз вже успішно ремонтується. Проект, який пройшов державну експертизу, здається, 118 млн гривень. Минулого року було витрачено 60 млн гривень.
Тетяна Велімовська: Ну ми ж домовилися, трохи розширено.
Олесь Маляревич: Добре. В Києві було два кінотеатри-близнюки – “Нивки” і “Краків”. “Нивки” за часів Черновецького були продані, там зараз торговий центр з кінотеатром “Баттерфляй”. Йти таким же шляхом стосовно “Кракова” ми не стали, хоча охочих його продати (посміхається) і купити було дуже багато.
Тетяна Велімовська: Так чому не продали?
Олесь Маляревич: Русанівці – люди у позитивному сенсі дуже консервативні, вони закохані у свій мікрорайон. І вони були проти. Як депутат, обраний тут, я повинен слідувати інтересам своїх виборців і поновити роботу “Кракова” у тій формі, як вони того вимагають. Трохи модернізувавши функціонал, як культурного муніципального центру з кінотеатром та іншими можливостями для культурної та соціальної активності містян. До речі, вийшло навіть цікаво, в Києві нічого подібного немає. По такому ж принципу зараз почали реконструювати “Київську Русь”. Це буде такий великий мультифункціональний культурний центр.
Тетяна Велімовська: Хто фінансує ремонт “Кракова”?
Олесь Маляревич: Це повністю бюджетне фінансування. Ми зачинили “Краків” на ремонт у 2018 році.
Тетяна Велімовська: Хто проводив тендерну процедуру?
Олесь Маляревич: Розпорядником коштів є Департамент культури. Було проведено тендер на Прозорро, виграла тендер компанія. Давайте знову без назв назовні. Все є у відкритій інформації. Але вже на початку будівництва при освоєнні перших трьох мільйонів стало зрозумілим неякісне виконання робіт. Дах протікав, що досі має наслідки, розраховую, що вони будуть усунуті до кінця цього літа. З цією компанією було розірвано договір, оголошено новий тендер. В 2019 році було проведено декілька таких тендерів, в яких все та ж компанія виходила на 2-3 місце та за втручання Антимонопольного комітету визнавалась переможцем. А місто Київ робило все можливе, щоб цього не сталося.
Тетяна Велімовська: Це якийсь жах.
Олесь Маляревич: Не я придумував нині діюче законодавство щодо будівельних робіт бюджетним коштом. І в мене немає права його критикувати. Скажу єдине – якість виконання робіт підрядником практично ніяким чином на його шанси у тендерній процедурі не впливають. Головне – аукціон на пониження вартості.
Тетяна Велімовська: Це щось з принципу – ми занадто бідні люди, щоби купувати дешеві речі?
Олесь Маляревич: Дуже точно. Але давайте далі по “Кракову”.
Лише наприкінці 2019 року ремонт поновився, тендер виграла вже інша компанія, компанія з досвідом, вона успішно реалізувала декілька проектів в Києві. До неї претензій щодо якості наразі немає. Навіть більше, вони роблять те, що інші не хотіли. Наприклад, вирішили проблему пересування осіб з особливими потребами. Вбудували спеціальний ліфт для таких відвідувачів.
Тетяна Велімовська: Щодо чуток про крадіжки коштів на цьому об’єкті?
Олесь Маляревич: Перевірок була безліч. І прокуратура має питання. Але всі вони стосуються виключно першого підрядника. Перевірки продовжуються, прокуратура розбирається. Скажу більше. Ми вимушені були зробити додаткові експертизи даху, щоб повністю впевнитися в його надійності. Плануємо ще одну експертизу.
Тетяна Велімовська: Ну і які перспективи?
Олесь Маляревич: Якщо без форс-мажорів, то “Краків” буде готовий до введення в експлуатацію орієнтовно в жовтні 2021 року.
Тетяна Велімовська: Давайте ще одне проблемне питання. Спорудження “Сімейного ресторану” в парку “Перемога”. Соціальні мережі пишуть, що Ви “вкрали в парку очисні споруди”. Прокоментуйте.
Олесь Маляревич: Читав (зітхає). Кажу, як є. Один із наших партнерів по ресторану “Спотикач” отримав пропозицію від власника закинутої будівлі в парку щодо можливості побудувати ресторан. Наш партнер пристав на пропозицію, але за умови, що там все буде законно. Він звернулися з відповідними запитами до міських структур та до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Києві, зробив повідомлення про початок будівництва. Але у прокуратури виникли питання до старого власника споруди. Тому мій партнер призупинив всі роботи.
Тетяна Велімовська: Але це все одно очисні споруди.
Олесь Маляревич: Це питання до спеціалістів – де і які потрібно побудувати очисні споруди. Я, безумовно, за те, щоб водойма стала чистою та придатною для купання. Але в даному випадку є дуже багато технічних проблем. Як і критика того, що планувалось при створенні проекту реконструкції парку. Якщо проблема в принципі може бути вирішена – буду розмовляти з мером, зі своїми колегами з Київради і знаходити гроші на фінансування такого проекту. Щось подібне було на Русанівці, коли місто продало в 2007 році стару водонасосну станцію на набережній і нам не залишилось нічого іншого як побудувати нову – підземну, яка наразі успішно працює.
По-перше, має бути реальний проект очищення цієї водойми. Буде – для мене це стане ще одним принциповим питанням, яке потребує вирішення у районі.
Тетяна Велімовська: Думаю, зараз багато хто зловив Вас за язика. Я про парк “Перемога”.
Олесь Маляревич: Знаєте, я з тих людей, які якщо щось обіцяють, то виконують. Ще раз – має бути якісний проект. І в цьому питанні дуже розраховую на підтримку громадськості.
Тетяна Велімовська: Добре. Ми плавно повернулись до Вашої нової посади. Які у Вас нині функціональні обов’язки? За що відповідаєте?
Олесь Маляревич: Зараз покажу (бере зі столу папери, читає). Молодь і спорт, цивільний захист, соціальний захист, промисловість та підприємництво, реєстрація.
Тетяна Велімовська: Це жарт? Ви говорили про великі завдання від мера столиці.
Олесь Маляревич (посміхається): Повноваження будуть перерозподілені найближчим часом.
Тетяна Велімовська: Які, на Ваш погляд, болючі точки району, що потребують нагального вирішення.
Олесь Маляревич: Великою проблемою є якість виконання ремонтних робіт бюджетним коштом. Київ виділяє гроші і дуже часто із-за непорядності підрядників отримує не те, на що сподіваються кияни.
Ремонтні роботи бюджетним коштом повинні бути виконані зі 100% якістю, з дотриманням усіх необхідних стандартів. З мого досвіду депутата знаю, що контролю тільки на кінцевій стадії, на момент підписання акту приймання робіт, буває недостатньо. Повинна бути комунікація між контролюючими органами та виконавцями. Але, були й такі прецеденти, підрядники нібито виконують роботи, отримують гроші і зникають, а відповідальність залишається на РДА. А ще більше – на мері міста. Погано пофарбували під’їзд – винен Кличко.
Тетяна Велімовська: Я розумію про що Ви. Ми вже трохи говорили про це, коли згадували капітальний ремонт “Кракова”. У Вас є рішення?
Олесь Маляревич: Так, і воно опрацьовано. Треба контролювати кожний етап виконання, і в цьому надзвичайно важливою може стати ефективна комунікація з жителями. Я, як депутат, привчив людей, що будь-яку можливу халтуру можна зупинити ще на етапі робіт. Просто зателефонувавши мені чи в мою приймальню. Те ж саме можна робити на рівні РДА. Головне у роботі місцевої влади – відкритість та доступність. На мій погляд, було б доцільно організувати роботу служби по типу телефону 1551, який дуже добре зарекомендував себе на міському рівні. Але зробити це вже на рівні району. Люди повинні знати куди їм звертатись і що це звернення призведе до відповідної реакції влади.
Тетяна Велімовська: Пару слів про систему співфінансування. На початку розмови Ви про неї згадували. Чи застосовувалась вона на Русанівці і чи плануєте Ви розширювати цей досвід?
Олесь Маляревич: Так, Русанівка займає чи не лідируючі позиції в місті по об’єму співфінансування ОСББ та бюджету міста. 15 млн гривень – об’єм співфінансування за останній рік. Я взагалі вважаю, що за цим майбутнє. На 100% муніципальна влада не повинна фінансувати ремонти. Будинки, квартири, – це колективна та приватна власність мешканців. Лише участь громадян у фінансуванні ремонтних робіт зробить цей процес ефективним. Та створить умови для європейських підходів у світогляді мешканців. Що, можливо, є найважчим і найважливішим завданням для місцевої влади.
Європейським Київ стане лише тоді, коли всі зрозуміють: спільне – це у тому числі і твоє. Це ми маємо донести киянам.
Фото надане Олесем МаляревичемКиевVласть
“УДАР Віталія Кличка” пропонує внести низку поправок до другого читання законопроєкту №5600, щоб не допустити здорожчання нерухомості для громадян. Відповідну заяву голови виконкому Артура Палатного оприлюднили на офіційному сайті партії.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби політичної сили.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Потрібно прибрати норми, які торкнуться пересічних громадян: оподаткування ПДФО за ставкою 18% (замість 5%) доходів від продажу об’єктів нерухомості, оподаткування ПДВ операцій з продажу житла, адже це призведе до здорожчання нерухомості, надання податковим органам права отримувати на запит інформацію від платника не лише за фактом виявленого правопорушення, а й тоді, коли ДПС виявить факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства”, – заявив політик.
Він зазначив, що у нинішньому вигляді податковий законопроєкт поверне податкову систему у минуле сторіччя.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“До 15 липня існує можливість внести поправки до ухваленого у першому читанні законопроєкту №5600, який суттєво посилює податковий тиск на більшість сфер економіки та посилює повноваження податківців. У разі ухвалення в нинішньому вигляді законопроєкт поверне податкову систему у дев’яності роки минулого сторіччя. Потрібно скасувати низку вбивчих нововведень”, – заявив Палатний.
Також голова виконкому “УДАРу” висловився проти урізання прав на отримання бюджетного відшкодування та можливості податковій брати в податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію), якщо платник оскаржує донараховані зобов'язання.
Нагадаємо, парламент розгляне законопроєкт №5600 цього тижня. Його розкритикували низка громадських об’єднань та експертів.
Фото: пресслужба партії “УДАР”.КиевVласть
Нарешті українці стають повноправними господарями своїх земельних ділянок. На цю історичну подію Україна чекала 20 років, залишаючись серед небагатьох країн, де діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Так, наразі залишилося лише 5 держав з такими обмеженнями: Венесуела, Куба, Китайська народна демократична республіка, Республіка Конго (не плутати із Демократичною республікою Конго) та Таджикистан.Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Саме відкриття ринку стало кульмінаційним моментом земельної реформи. Але що ж вона дає українському народу — зокрема громадам, фермерам та простим селянам?
Головні зміни земельної реформи
Земельна реформа, окрім, власне, відкриття ринку, принесла з собою чимало інших нововведень та змін. Більшість із них стосується децентралізації, дерегуляції та діджиталізації землеустрою. Розглянемо найважливіші з них:
Відтепер власність на переважну більшість земель держави за межами населених пунктів перейшла до громад. Тобто усі доходи від користування земельними ділянками на території громад надходитимуть до місцевих бюджетів.
У землевласників з’явилася можливість продавати власні ділянки. Крім того, вони зможуть брати кредити під заставу земельної ділянки.
При цьому до 2024 року купити земельні ділянки можуть виключно громадяни України. Із 2024 року юридичні особи вийдуть на ринок, але для всіх учасників діятиме обмеження — до 10 тис. га “в одні руки”. Іноземці зможуть купувати землі, тільки якщо за це проголосують українці на народному референдумі.
Орендарі земельних ділянок мають переважне право на їх купівлю.
Продаж сільськогосподарських земель державної та комунальної власності заборонений.
Проведення земельних торгів переходить в електронний формат, завдяки чому вдається впровадити прозорі правила та забезпечити укладення договорів на найкращих для власника земельної ділянки умовах.
Більшість процедур, пов’язаних із реалізацією прав на земельні ділянки, можна здійснити онлайн. До того ж список послуг, які можна отримати через інтернет, розширюється мало не кожен день.
Уся інформація із землеустрою стає відкритою та прозорою. Навіть школяр може у разі необхідності переглянути відомості про ту чи іншу ділянку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Що дає реформа громадам
Завдяки земельній реформі громади позбавляються залежності від дотацій з держбюджету. До 1 липня 2021 року, за різними підрахунками, добробут та розвиток громад на 60-80% залежав саме від того, скільки коштів виділить держава.
Відтепер громади отримують надходження, зокрема, від оподаткування земель усіх категорій та форм власності, кошти від оренди державних та комунальних земель тощо. Експерти прогнозують, що завдяки ефективному управлінню земельними ресурсами, надходження до бюджетів громад можуть становити до 12 млрд грн. Це дозволить підняти рівень добробуту у регіонах, покращити інфраструктуру та збільшити статки жителів.
Що дає реформа землевласникам
Звичайно, найбільше переваг відчують власники земельних ділянок. Відтепер у них з’являється додатковий капітал. Точніше, вони нарешті матимуть змогу користуватися скарбом, який роками був для них мало не тягарем.
По-перше, експерти передбачають зростання розміру орендної плати. В умовах конкуренції, фермери будуть пропонувати вищу орендну плату, щоб і надалі обробляти ділянку, де розбудований їх бізнес.
По-друге, землевласники зможуть об’єднувати свої ділянки із суміжними, у такий спосіб перетворюючи свої володіння на ще більш привабливий об’єкт для бізнесу.
По-третє, у землевласників буде можливість взяти кредит під заставу земельної ділянки.
Нарешті, землевласники зможуть продати свої ділянки. З цим, правда, експерти радять почекати 1-2 роки — до моменту, коли сформуються вищі ринкові ціни. За підрахунками, 1 га сільгоспземлі коштуватиме кілька тисяч доларів. Вартість залежить від розташування ділянки, її близькості до інфраструктури, властивостей та якостей ґрунту тощо.
Що дає земельна реформа фермерам
Чимало переваг отримають і фермери. У першу чергу, це механізм реалізації переважного права на придбання ділянки, яку вони орендують – раніше переважне право залишалося порожньою декларацією. Якщо орендодавець вирішить після відкриття ринку продати ділянку, він спочатку зобов’язаний запропонувати таку можливість орендарю. В обхід орендаря жодна угода не відбудеться.
При цьому, щоб у разі потреби придбати ділянку державної власності, фермерам, які користуються такими ділянками на праві постійного користування або праві довічного успадковуваного володіння земельними ділянками чи переоформили ці права на право оренди, надані пільгові умови їх викупу з можливістю розстрочки до 10 років.
Крім того, земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Відтак кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблять землю до 500 га, та які не мають кредитної історії.
Тож, земельна реформа — це очевидні зміни на краще для усіх. Ці зміни гарантують українцям конституційне право розпоряджатися своїм майном, сприяють покращенню економічної ситуації, розвитку та добробуту українських сіл, стабільності функціонування сільського господарства в Україні.
Читайте: Як підготуватися до продажу паю: інструкція для землевласників
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
Нарешті українці стають повноправними господарями своїх земельних ділянок. На цю історичну подію Україна чекала 20 років, залишаючись серед небагатьох країн, де діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Так, наразі залишилося лише 5 держав з такими обмеженнями: Венесуела, Куба, Китайська народна демократична республіка, Республіка Конго (не плутати із Демократичною республікою Конго) та Таджикистан. Саме відкриття ринку стало кульмінаційним моментом земельної реформи. Але що ж вона дає українському народу — зокрема громадам, фермерам та простим селянам?
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головні зміни земельної реформи
Земельна реформа, окрім, власне, відкриття ринку, принесла з собою чимало інших нововведень та змін. Більшість із них стосується децентралізації, дерегуляції та діджиталізації землеустрою. Розглянемо найважливіші з них:
Відтепер власність на переважну більшість земель держави за межами населених пунктів перейшла до громад. Тобто усі доходи від користування земельними ділянками на території громад надходитимуть до місцевих бюджетів.
У землевласників з’явилася можливість продавати власні ділянки. Крім того, вони зможуть брати кредити під заставу земельної ділянки.
При цьому до 2024 року купити земельні ділянки можуть виключно громадяни України. Із 2024 року юридичні особи вийдуть на ринок, але для всіх учасників діятиме обмеження — до 10 тис. га “в одні руки”. Іноземці зможуть купувати землі, тільки якщо за це проголосують українці на народному референдумі.
Орендарі земельних ділянок мають переважне право на їх купівлю.
Продаж сільськогосподарських земель державної та комунальної власності заборонений.
Проведення земельних торгів переходить в електронний формат, завдяки чому вдається впровадити прозорі правила та забезпечити укладення договорів на найкращих для власника земельної ділянки умовах.
Більшість процедур, пов’язаних із реалізацією прав на земельні ділянки, можна здійснити онлайн. До того ж список послуг, які можна отримати через інтернет, розширюється мало не кожен день.
Уся інформація із землеустрою стає відкритою та прозорою. Навіть школяр може у разі необхідності переглянути відомості про ту чи іншу ділянку.
Що дає реформа громадам
Завдяки земельній реформі громади позбавляються залежності від дотацій з держбюджету. До 1 липня 2021 року, за різними підрахунками, добробут та розвиток громад на 60-80% залежав саме від того, скільки коштів виділить держава.
Відтепер громади отримують надходження, зокрема, від оподаткування земель усіх категорій та форм власності, кошти від оренди державних та комунальних земель тощо. Експерти прогнозують, що завдяки ефективному управлінню земельними ресурсами, надходження до бюджетів громад можуть становити до 12 млрд грн. Це дозволить підняти рівень добробуту у регіонах, покращити інфраструктуру та збільшити статки жителів.
Що дає реформа землевласникам
Звичайно, найбільше переваг відчують власники земельних ділянок. Відтепер у них з’являється додатковий капітал. Точніше, вони нарешті матимуть змогу користуватися скарбом, який роками був для них мало не тягарем.
По-перше, експерти передбачають зростання розміру орендної плати. В умовах конкуренції, фермери будуть пропонувати вищу орендну плату, щоб і надалі обробляти ділянку, де розбудований їх бізнес.
По-друге, землевласники зможуть об’єднувати свої ділянки із суміжними, у такий спосіб перетворюючи свої володіння на ще більш привабливий об’єкт для бізнесу.
По-третє, у землевласників буде можливість взяти кредит під заставу земельної ділянки.
Нарешті, землевласники зможуть продати свої ділянки. З цим, правда, експерти радять почекати 1-2 роки — до моменту, коли сформуються вищі ринкові ціни. За підрахунками, 1 га сільгоспземлі коштуватиме кілька тисяч доларів. Вартість залежить від розташування ділянки, її близькості до інфраструктури, властивостей та якостей ґрунту тощо.
Що дає земельна реформа фермерам
Чимало переваг отримають і фермери. У першу чергу, це механізм реалізації переважного права на придбання ділянки, яку вони орендують – раніше переважне право залишалося порожньою декларацією. Якщо орендодавець вирішить після відкриття ринку продати ділянку, він спочатку зобов’язаний запропонувати таку можливість орендарю. В обхід орендаря жодна угода не відбудеться.
При цьому, щоб у разі потреби придбати ділянку державної власності, фермерам, які користуються такими ділянками на праві постійного користування або праві довічного успадковуваного володіння земельними ділянками чи переоформили ці права на право оренди, надані пільгові умови їх викупу з можливістю розстрочки до 10 років.
Крім того, земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Відтак кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблять землю до 500 га, та які не мають кредитної історії.
Тож, земельна реформа — це очевидні зміни на краще для усіх. Ці зміни гарантують українцям конституційне право розпоряджатися своїм майном, сприяють покращенню економічної ситуації, розвитку та добробуту українських сіл, стабільності функціонування сільського господарства в Україні.
Читайте: Завдяки “Великому будівництву” в одному з сіл Київщини відкриють дитячий садок
Фото: КОДА КиевVласть
Під час прес-конференції "Негативні наслідки нових податків на житло” керівник проектів Perfect Group Олексій Коваль розповів, що нові податки для інвесторів та фізичних осіб-продавців нерухомості можуть призвести до зростання цін на квартири від 20 до 40%.
Про це KV повідоміла пресс-служба компанії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Нещодавно ми раділи ініціативам влади щодо запуску іпотеки. Сьогодні Кабмін посилає девелоперам та покупцям зовсім інші сигнали – влада хоче ввести подвійний ПДВ для інвесторів у нерухомість, а також податок 18% для фізичних осіб, які перепродають третій та кожен наступний об’єкт нерухомості за рік”, – поділився Олексій Коваль.
За словами керівника проектів Perfect Group, подібне рішення може призвести до моментального збільшення цін на квартири на 20%, і загалом досягти +40% протягом півроку після старту роботи закону.
“Зараз девелопер уже сплачує ПДВ, коли продає квартиру. Велика частина житла – від 20 до 40%, на перших етапах будівництва реалізується інвесторам. Кабмін хоче зобов’язати платити ще одне ПДВ, якщо кінцевий покупець придбає житло від такого інвестора. Звичайно, мова йде не про боротьбу зі спекулянтами, як хочуть представити цю ініціативу. Просто частина покупців не хочуть вкладатися на етапі котловану – вони чекають, доки об’єкт буде зведено.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Інвестори несуть певні ризики та вкладають власні кошти на півтора-два роки, щоб зрештою отримати дохід. Це ринковий механізм, на який держава хоче накласти подвійне оподаткування. Моментальне збільшення вартості житла складе щонайменше 20% – це сума ПДВ. Далі пропаде стимул для інвесторів, частина забудовників не зможуть фінансувати роботи, зменшиться швидкість будівництва та впаде пропозиція, через що ціни на нове житло можуть зрости на 40% протягом півроку” – поділився Олексій Коваль.
Ще один пункт, який викликає занепокоєння бізнесу – це введення податкової застави. Положення законопроекту дозволяють податківцям вимагати таку заставу поки йде процес визначення, чи правовірно нарахували податок.
“Додаткове “покращення” – це податкова застава. Якщо фіскальний орган нарахував зобов’язання буквально “зі стелі”, а компанія не згодна та розпочинає процедуру оскарження, податківці зможуть вимагати на цей період заставу – на всю суму нарахованого податку. Це може включати блокування рахунків компанії, арешт майна фірми та її власників.
Ми розуміємо, наскільки такий компонент може стати корупційним в українських реаліях. Особливо для девелоперів, які не можуть по півроку чекати на рішення – із заблокованими рахунками.
Для розуміння масштабів проблеми, зараз на етапі оскарження у першій інстанції у судах більше 30 тисяч справ”, – наголосив Коваль.
Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу України, яким підвищуються ставки податків для цілої низки галузей. Зокрема, закон вводить сплати 20% ПДВ при продажу нового житла, а також 18% податку на доходи для фізичних осіб, що перепродають третій та кожен наступний об’єкти нерухомості за рік.
Читайте: Креативный конкурс от Perfect Group: идею победителя воплотят в 80-метровом мурале
Фото: предоставлено пресс-службой Perfect GroupКиевVласть
Секретар РНБО у 2014-2019 роках, керівник Центрального штабу “Європейської Солідарності” Олександр Турчинов заявив, що в Україні відбувається реінкарнація режиму Януковича з його головними ознаками – це правовий нігілізм, свавілля правоохоронних органів, замовні справи і неправосудні рішення. Він наголосив, що переслідування бойового генерала Павловського та керівника ПАТ “Завод “Кузня на Рибальському” підривають обороноздатність держави.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби партії “Європейська солідарність”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В цей час у Печерському суді відбувається замовлена владою, чинною Зе-командою, чинним президентом розправа над бойовим генералом Ігорем Павловським і керівником оборонно-промислового підприємства Валерієм Шандрою”, – заявив Турчинов.
Він наголосив, що генерал Павловський у 2014 році очолював оборону Маріуполя і зробив все, щоб захистити стратегічне для України місто.
“Перебуваючи на посаді заступника міністра оборони, він працював над тим, щоб наша армія, наші Збройні сили отримували нову військову техніку, нову зброю. Робив це чесно і професійно”, – зазначає Турчинов.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Коли говорити про оборонне підприємство “Кузня на Рибальському”, то, мабуть, це одне з останніх підприємств, яке ще здатне в Україні випускати бойові кораблі, бойові катери для ВМС нашої країни. В 2014-2015 році були заблоковані всі поставки будь-якого військового обладнання, військової техніки, зброї до нашої країни. І ми змушені були розраховувати виключно на власні сили. Саме тоді “Кузня на Рибальському” змогла організувати виробництво броньових артилерійських катерів, які стали відомі всьому світу, прориваючись під вогнем РФ через Керченську протоку. Зараз підприємства і військових намагаються звинуватити в тому, що вони організували випуск десантних катерів”, – говорить Олександр Турчинов.
Він зазначив, що зараз ці катери проходять випробування в Міністерстві оборони.
“І коли президент Зеленський виступав в Одесі, то він фотографувався саме на фоні цієї військової техніки. На превеликий жаль, замість того, щоб прискорити їх випробування, щоб взяти їх на озброєння, створюється штучна справа, і в результаті ми бачимо знову порожній і брудний піар. Ми бачимо на тлі традиційного для цієї влади зриву Державного оборонного замовлення, коли вже півроку пройшло і знову не підписуються, не проплачуються контракти на виробництво зброї, військової техніки – і на цьому тлі звинувачують людей, які намагалися реалізувати конкретні задачі по зміцненню нашої оборони”, – констатує Олександр Турчинов.
“Я не дивуюсь, що зриваються оборонні замовлення. Тому що коли такі абсурдні справи відкриваються проти тих, хто виконує свої обов’язки, – високопосадовці, ті ж самі генерали просто бояться підписувати угоди, розуміючи що в будь-який час вони можуть бути кинуті за грати”, – зауважує Турчинов.
“Абсурдність цієї справи, її замовність підтверджує і факт застави. 440 мільйонів гривень для кожного. Така застава висувається генералу Павловському, який живе в зйомній квартирі у Києві. Не на державній дачі, як чинні керівники, а в зйомній квартирі, йому висувають заставу в 440 мільйонів, яка потрапляє в 10-ку найбільших застав”, – наголосив Турчинов.
“Змова – це коли зраджують свою країну, коли викривають спецоперацію і фактично дають можливість залишитися на свободі бойовикам – “вагнерівцям”, що знищували українців. Змова – це коли забороняють нашим військовим захищати свою країну і реагувати на військові провокації російських найманців. Змова – це коли роззброюють нашу країну. А те, в чому звинувачують Павловського і Шандру, це не є змова, це є належне виконання службових обов’язків”, – резюмує Олександр Турчинов.
Фото: пресслужба “ЄС”.КиевVласть
Рада прийняла закони яким остаточно позбавила власників землі прав продавати, володіти та користуватися землею!
Так, ми не помилилися, під вивіскою вільного ринку землі, відбувся ще більш жорстке попрання прав власників землі, прав українців як громадян, як власників української землі.
Власник землі, який віддав землю в оренду, вже не має права володіти, користуватися та розпоряджатися власною землею – так вирішила влада, прийнявши такі закони.
Єдине спасіння власників землі – це Товариство Власників Землі та закон про прогресивні земельні відносини.
Читаємо про все детальніше далі…
Відповідно до оновленої статті 131 (до статті 131 добавлена частина третя) Земельного кодексу України, власник землі не має права продати землю без згоди орендаря. Українці отримали ще більш жорсткий мораторій з обмеженнями, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами й які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість. Це повна деградація державності.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Частиною 3 статті 131 Земельного кодексу України забили останній цвях у труну так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
“а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи);
б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки:
не можуть передаватися власниками у заставу;
не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу. ”
Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарити дружині, хіба що перед розлученням.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Finita la commedia”! Комедія з так званим вільними ринком землі завершена.
Для власника землі продовжити її оренду чи укласти новий договір оренди – все одно, що втратити землю!
Тому! Не продовжуйте й не укладайте ніяких договорів оренди землі.
ЩО РОБИТИ З ЗЕМЛЕЮ ЯКА ЗВІЛЬНИТЬСЯ З ОРЕНДИ ПО ЗАКІНЧЕННЮ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ?
На землі необхідно господарювати самостійно.
Самостійне господарювання на власній землі - це використання землі її власником у власній виробничій сільськогосподарській діяльності безпосередньо чи через участь у Товаристві Власників Землі, метою якого є об’єднання зусиль учасників для використання землі, яка належить учасникам товариства власників землі у власній виробничій сільськогосподарській діяльності.
Всеукраїнське Товариство Власників Землі – це організоване власниками землі підприємство для свого сервісного обслуговуванням: кооперації зі збільшення прибутків, зменшення податків та спільного бухгалтерського й податкового адміністрування. Участь в Товаристві забезпечить вирішення питання високої ціни на врожай, виробничого сервісу, бухгалтерського обліку та прогресивного адміністрування податків.
Товариство може допомагати в організаційних питаннях з обробітку землі: винайм техніки; вибір посівного матеріалу; вибір засобів захисту; консультації агроному.
Якщо у власника землі відсутні гроші для обробітку землі, то співпрацюючи з Всеукраїнським Товариством Власників Землі, власнику землі самостійне господарювання на власній землі буде забезпечене Товариством.
Оплата послуг техніки для обробітку землі, купівля посівного матеріалу та засобів захисту може бути профінансоване Товариством без застави землі за рахунок систем самофінансування та легального кредитування.
Власник землі – учасник ВсеТВЗ не несе відповідальність за діяльність ВсеТВЗ ні землею, ні іншим майном.
В основі співпраці з ВсеТВЗ є легалізація діяльності власника землі щодо самостійного господарювання на землі.
Співпраця з ВсеТВЗ забезпечує власнику землі в 1,5-2,5 рази більший прибуток від землі ніж у власника землі, який працює одноосібно.
Так, при вартості врожаю з 1 гектара в 40 тисяч, одноосібник отримає лише в межах 24 тис. гривень, а з урахуванням сплати податку на землю та податкових зобов’язань від податкової кінцева сума доходу становитиме 14-20 тис. гривень, тоді як учасники ВсеТВЗ отримує 30 тис. гривень. Витрати як у учасника ВсеТВЗ так і в одноосібника однакові, а тому й різниця в прибутках між одноосібником і власником землі, який працює самостійно через участь у ВсеТВЗ, становитиме 10-16 тис. прибутку з 1 гектара землі!
Вражаючі цифри!
ВсеТВЗ є платником єдиного податку 4 групи та платником податку на додану вартість, що зумовлює особливий режим оподаткування як для ВсеТВЗ, так і для власника землі.
Власник землі не платить податок на землю, не сплачуватиме доведене податкове зобов’язання (1500-2000 грн), не платить податок з доходів фізичних осіб (18 % від доходу), єдиний соціальний внесок (22% від доходу) та військовий збір (1,5% від доходу).
Власник землі через співпрацю з ВсеТВЗ має гарантовану можливість продати власну продукцію рослинництва (врожай) за повноцінною ціною, коли ж одноосібники-власники землі змушені продавати свій врожай на 30-50% дешевше.
Сервісне обслуговування власника землі Всеукраїнським Товариством Власників Землі відбувається на підставі цивільно-правових угод, які забезпечують легальність діяльності, персоналізований облік витрат, доходу та прибутку власника землі.
Діяльність Всеукраїнського Товариства Власника Землі є упереджуючим фактором проти розпродажу української землі. Саме високі прибутки від землі у її власника гарантують відсутність бажання у власника землі продати землю орендарям, латифундистам та іноземному капіталу.
Співпрацюючи з Всеукраїнським Товариством Власників Землі ПРОДАВАТИ ЗЕМЛЮ СТАЄ НЕ ВИГІДНО!
Стосовно одноосібників, то співпрацюючи з ВсеТВЗ, він ефективніше господарюватиме на власній землі й стане позитивним прикладом для інших власників землі, спонукатиме їх припиняти орендні відносини, думати про прогресивне господарювання на власній землі, прибутки від землі та не думати про продаж землі.
Ми вже співпрацюємо з одноосібниками й власниками землі й запрошуємо до співпраці одноосібників та власників землі, які планують припиняти орендні відносини. Тільки самостійне господарювання!
Наш телефон 097 225 73 75, Роман Головін
ЯКА СТРАТЕГІЯ З ПРИПИНЕННЯ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН?
Найправильнішим кроком у вирішенні питання орендної кабали – ж надання власникам землі права розривати договір оренди землі.
Розривати договір оренди землі – це економічна та правова потреба власників землі, яку необхідно реалізувати через зміну законодавства.
Реалізація ідеї конституційного права власника землі розривати договір оренди землі за власним волевиявленням покладена в основу розробленого нами законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” (№3208).
Для зміни законодавства з метою надання власникам землі права розривати договори оренди необхідно новий якісний склад Верховної Ради. Тому важливо голосувати виключно за ті партії, які будуть реалізовувати ідею надання власнику землі права розривати договір оренди землі. Максимальна присутність законотворців в Раді, які будуть діяти виключно в інтересах власників землі, гарантуватиме прийняття закону про прогресивні земельні відносини.
Метою законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” і є отримання очікуваних суспільством покращень: економічних, соціальних, суспільно-політичних.
Завдання законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” визначено, враховуючи необхідності розширеного відтворення аграрної галузі, прагнень власників землі, громадян України, наявної економічної ситуації в країні і можливостей, які можуть бути сформовані для відтворення аграрної галузі в основу положень законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” покладено наступне:
Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування;
Надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору. Цим забезпечується можливість швидкого переходу до самостійних форм сільськогосподарської діяльності на землі та впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
Фінансове забезпечення власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему). Це не тільки визначає мінімальну ціну покупки землі, але й гарантує її;
Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі через участь у товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі. Фактично це формування нової аграрної політики, направленої на розширене відтворення аграрної галузі;
Кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі на умовах до 3% річних. Це створення сприятливих умов для переходу до самостійної форми земельних відносин через участь у Товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі;
Допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі). Це організоване державою виявлення угод незаконного відчуження землі і повернення землі її попереднім власникам чи спадкоємцям або передача в комунальну чи державну власність;
Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних. Таке кредитування демотивує власника землі її продавати;
Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних. Це є необхідним для формування ефективного обміну землі, формування ефективного власника землі та одною з форм гарантування мінімальної ціни на землю.
Саме таке бачення реформування земельних відносин забезпечить розширене відтворення аграрної галузі, створивши також базис відновлення тваринництва, переробки та інших напрямів аграрного виробництва.
Наш телефон 097 225 73 75
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Пакет законів про так званий ринок землі зробив певний базис можливих векторів (вариантів) розвитку подій в земельних відносинах.
Щоб розуміти, які вектори розвитку подій будуть домінувати, необхідно дослідити сформований базис (у тому числі на можливості та обмеження), умови впливу на нього та причини виникнення необхідності зміни базису через нові законодавчі зміни.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тож які вектори формує законодавство з так званого ринку землі?
Вектор 1. Свавілля орендарів. Зміни, що прийняті до земельного законодавства, формують можливість виключно для орендарів скуповувати землю за їхньою ціною та за їхніми умовах. Для орендарів не встановлено й не існує обмежень щодо концентрації землі в оренді, концентрації землі у фактичній власності. Чим більше орендар орендує землі, тим більше він зможе її викупити.
Отже, орендарі намагатимуться скуповувати землю, формуючи первинний “ринок землі”, щоб потім мати можливість сконцентровану землю перепродати на вторинному “ринку” за надціною чи продовжувати заробляти на тепер уже на сто відсотків своїх наділах.
Вектор 2. Спротив власників землі. З кожним роком все більше власників землі мають бажання припинити орендні відносини й обробляти землю одноосібно. Прийняті зміни до земельного законодавства, що є негативними для власників землі, будуть збільшувати кількість охочих припинити оренду, тому процес виходу з орендних відносин буде зростати. Цьому процесу буде сприяти розвиток самостійного господарювання через участь у Товаристві власників землі, яке забезпечує збільшення прибутку у власника землі від землі в 1,5-2,5 рази порівняно з тіньовим одноосібним господарюванням на землі, та збільшення прибутку від землі в 5-10 разів порівняно з орендною платою.
Об’єднання одноосібників через участь у Товаристві власників землі, долучення до Товариства власників землі тих власників землі, які вирішили не продовжувати орендні відносини, сформує потужний вектор самостійного господарювання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вектор 3. Переосмислення – Народна земельна реформа Головіна. Позитивний приклад самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде формувати запит у інших власників землі щодо надання їм права передчасно припинити договори оренди землі, й цей запит отримає політичну форму й направленість. А 5 млн власників землі та члени їх родин – це більшість виборців в Україні, й при правильному формуванні політики навряд чи в орендарів та їхніх лобістів вийде утримати такий порив електорату.
Влада буде змушена змінюватися, або буде змінена. Закони необхідно змінювати зараз для розвитку правильних векторів, або вектори суспільної необхідності змінять закони, що буде болючою крайньою, але ефективною мірою.
Підставою для визначення таких векторів є Основні зміни законів до Земельного кодексу України про так званий ринок землі, які й будуть визначати наступні вектори подій. Мова йде про статті 130, 130-1, та 131. Інші зміни – то звичайний сервіс для забезпечення дії цих нових статей.
Стаття 130 Земельного кодексу України буде визначати, що землю у власників землі можна купувати (відчужувати) в кількості 10000 гектарів в “одні руки” громадянам України, юридичним особам України, територіальним громадам, державі.
Треба зауважити, що у законотворців слабко з поняттями. Ані держава, ані територіальна громада не можуть бути набувачами прав власності на земельні ділянки. Відповідно до статті 13 Конституції України “…Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією” Треба було просто переписати рядки з Конституції.
Щодо обмежень концентрації землі та походження покупців – то їх не існує.
Обмеження в 100 га в одні руки діє лише до 2024 року – це просто час на “розкачку” й замилювання очей.
Обмеження в 10000 гектарів та походження покупця (тільки громадянам України) вирішуються однаково Абсолютно не складно мати 100 товариств з 100 різними засновниками чи 100 осіб, які діятимуть в інтересах фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, й будуть пов’язані угодами, а від того й залежними від фактичного набувача землі, в тому числі й іноземця, та будуть безправними відносно землі, номінальними власниками якої вони будуть, – от тобі вже й 1 мільйон гектарів землі в “одних руках”, цілком можливо, іноземних.
Референдум, який може зробити іноземців набувачами землі, розглядати як обмежувальний фактор теж не слід. Референдум може відбутися й надати іноземцям право бути набувачами землі, й для цього є всі можливості, а вірніше – можливості сформувати таке бажання в українців-власників землі – з такої логіки: чим більше покупців, тим більша ціна.
Стаття 130-1 Земельного кодексу України визначає головне: хто може мати переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:
“а) у першу чергу − особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення …”
“б) у другу чергу − орендар земельної ділянки.”
Стаття 130-1 все ж таки не про переважне право купівлі, вона – про переважне право на заборону продажу, яке відображене в статті 131.
Ну й останній гвіздок у кришку гроба так званого ринку землі та обіцянок про вільне розпорядження землею “забиває” доповнена частиною 3 стаття 131 Земельного кодексу України такого змісту:
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
“а) можуть бути відчужені за договором дарування, довічного утримання, спадкового договору лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи);
б) без згоди суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки:
- не можуть передаватися власниками у заставу;
- не можуть бути внесені до статутного (складеного) капіталу”.
Тобто без згоди орендаря власник землі може продати земельну ділянку тільки родичу, що ніяк не змінює для орендаря статус земельної ділянки та й для чого ділянку чоловікові продавати чи дарити дружині, хіба що перед розлученням.
“Finita la commedia”! Комедія з так званим вільними ринком землі від влади та опозиції завершена.
Розвиток подальших подій не передбачає ніяких вигід для економіки та суспільства. Не буде ніяких популістичних вигід й для діючої влади.
Власники ж землі реально вірили й вірять, що з “відкриттям” “ринку землі” вони зможуть припиняти договір оренди й робити з землею що завгодно – таку думку з трибун вселяла діюча влада. Але розчарування у власників землі незабаром, як і незабаром падіння підтримки влади.
Приблизно 80%-90% землі, яка належить громадянам, офіційно перебуває в оренді. Решта землі обробляється одноосібно чи береться в оренду без договорів користування (тіньова оренда).
Орендар не дасть власнику землі згоду на продаж землі, а запропонована власнику низька ціна не влаштовуватиме власника землі. Для збільшення пропозиції ціни орендареві необхідно мати зростання прибутковості та кредитний ресурс. Так, банки вже зможуть кредитувати орендаря під заставу землі, яку він буде викуповувати, але банки кредитуватимуть виходячи з прибутковості, й сума кредиту буде лише часткою від суми купівлі. Тому процес кредитування залишиться залежним від прибутковості. Зростання прибутковості збільшує ціну оренди й ціну на землю та породжує бажання власників землі припиняти договори оренди. Банкам нецікаво кредитувати купівлю землі. Банкам цікаво кредитувати виробництво, а земля – як забезпечення повернення кредиту на виробництво. У свою чергу, орендарі не будуть гратися в кредит – це фінансове навантаження на виробничу діяльність й збільшення ризику втрати того, що є разом з новопридбаною землею. Кредитне земельне диво не відбудеться.
Та земля, що є вільною від оренди, належить тим власникам, які обробляють землю самостійно чи елементарно цінують землю більше, ніж ті гроші, які їм за це запропонують, і під продаж не попаде.
Популяризація й розвиток самостійного господарювання через участь у Товариствах власників землі буде діяти проти задумок орендарів та дій влади та знижувати схильність власника землі продавати свою землю. Чистий прибуток у розмірі 15-25 тис. гривень з 1 гектара при самостійному господарюванні формуватиме цінність землі в межах 300-500 тис грн. за 1 гектар, що є непосильним для орендарів.
Отже, продавати не має що й купувати не має за що. Орендар як собака на сіні.
Земля не товар, вона не виробляється. Ринок може бути тільки для товарів. Обмеженість землі та заборона орендарем продажу землі орендодавцем зробить неспроможним створити навіть ілюзію ринку землі. Все, що буде формувати продаж, – це переоформлення землі, яка була куплена за сірими договорами безпосередньо орендарями. 01.07.2021 року ніяк не вплине ні економічно, ні психологічно на орендарів та власників землі: всі з орендарів, хто хотів піднімати ціну на землю й купувати її по-сірому, – це зробили; усі з власників землі, хто піддався на умови орендарів, – продали.
Ми залишилися у видозміненому мораторії на продаж землі. Землю можна продавати тільки орендарям, землею користуються тільки орендарі. Українці отримали ще більш жорсткі обмеження, якими керує вже не держава, а приватні особи – орендарі, яких можна сміливо називати новими феодалами чи панами і які цинічні, зухвалі, жадібні й скоро проявлять свою жорстокість у ставленні до власників землі. Це повна деградація державності.
Продавати не має що – у влади нульовий ефект від зробленого.
Орендна форма земельних відносин завжди буде гірше, ніж самостійне господарювання, й не забезпечуватиме економічного відновлення, не говорячи вже про економічний розвиток. Концентрація землі буде формувати суспільну необхідність усуспільнення землі (націоналізацію). Фактично країна буде рухатися до економічного та суспільного колапсу.
Рух до колапсу отримає економічний, суспільний та, як наслідок, політичний спротив.
Суспільна та економічна необхідність вимагає вже зараз змінювати базис земельних відносини під очевидний вектор розвитку – розвитку самостійного господарювання власників землі через участь у Товариствах власників землі. Що, як не дивно, є успішною практикою розвинутих країн.
Усі законодавчі помилки вже зроблено, й час їх виправляти. Помилки виправляються або самостійно, або помилки виправляють ті, хто їх зробив. Але горбатих тільки могила й виправить.
Читайте: Не ставати бідними на власній землі
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
КиевVласть
Україна володіє більше 60 млн га земель (6% від усієї території Європи), 42 з яких – це сільськогосподарська земля (8% всіх світових запасів). Україна залишається однією з останніх країн Європи, де немає ринку земель аграрного призначення. Це – велика економічна та правова проблема, бо власники землі позбавлені права та можливості нею розпоряджатися: ні продавати, ні вносити в заставу в банк чи у статутний капітал підприємства.
Мораторій значно занижує вартість землі, агровиробники орендують її за ціною, нижчою за реальну вартість, часто спекулюючи та недоплачуючи її власникам. Часто оренда паїв має відтінок рейдерства та не закріплена жодним документом. Це досить поширена практика, особливо, коли земля не приватизована, а власником паю є старенькі бабуся чи дідусь. Окрім того, орендарі, як правило, не вкладають в чужу землю, що спричиняє зниження родючості ґрунтів. Плюс до цього, земля є основним ресурсом надходження коштів до місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів складаються з земельного податку, частини податку на доходи фізичних осіб (від оренди паїв) і єдиного податку четвертої групи оподаткування. Всі ці три податки залежать від ціни на землю. І, відповідно, якщо вона нижча через мораторій, то і доходи менші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В березні минулого року Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10), знявши таким чином двадцятирічний мораторій. Документ вносить зміни до інших нормативних актів, насамперед, – до Земельного кодексу України. Ринок землі в Україні стартуватиме вже з 1 липня 2021 року.
Аналізуючи міжнародний досвід, ринок повинен бути з мінімальними обмеженнями. Адже вони нічого, крім корупції, в економіці не створюють. Краще використовувати м’які способи регулювання: оподаткування та обмеження на концентрацію. В Україні використання земельних ресурсів контролює Держгеокадастр, для контролю обмеження на концентрацію як власності, так і використання землі в одних руках, існує Антимонопольний комітет України. На мою думку, додаткових органів створювати не потрібно.
Відтак, від липня цього року, якщо у вас є пай чи земельна ділянка, ви можете її продовжувати надавати в оренду, продати, якщо вона вам не потрібна, або взяти кредит в банку і створити своє виробництво на цій землі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Разом з тим, договори оренди не припиняють своєї дії при зміні власника паїв. Якщо договір було укладено на 10 років – він працюватиме 10 років незалежно від того, чи зміниться власник землі.
Хочемо звернути увагу, що в Україні діє Закон України “Про оренду землі”, який має певні штучні обмеження, а саме встановлює (ч. 3 ст. 19 Закону), що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
Отже, якщо власник має діючий договір оренди землі, то він має певні штучні обмеження по продажу. По-перше договір оренди після продажу не втрачає юридичну силу, а по-друге, власник зобов’язаний запропонувати купити землю в першу чергу орендарю.
Отже, варто знати власникам паїв, що орендарі мають переважне право викупу землі. Якщо власник землі захоче продати, то від зобов’язаний у першу чергу запропонувати купити орендарю, а вже потім виходити на ринок.
Переважним правом на викуп землі також можуть користуватися люди, які мають “право постійного користування” чи “право довічного успадкованого володіння” земельними ділянками державної й комунальної власності. Або, якщо вони переоформили таке “постійне користування” як оренду. Закон дає їм змогу купити цю землю без торгів і ще й з розстрочкою платежу до 7 років.
Відповідно до Закону “Про оббіг земель сільськогосподарського призначення”, до 2030 року мінімальна ціна на землю не може бути нижчою за нормативно-грошову оцінку (НГО). З 1 липня 2021 НГО буде потрібна ще й як показник мінімальної вартості земельної ділянки при продажу.
Кінцева оцінка залежить від місцезнаходження ділянки, її якості та інших факторів. Тому, якщо в вашому селі оцінка нижче, ніж у знайомих у сусідньому, то це не привід думати, що вас обманюють. Просто місцезнаходження і якість вашої ділянки, і ділянки знайомого можуть відрізнятися.
Для всіх розрахунків потрібно отримати витяг про НГО земельної ділянки. Наразі замовити витяг можна онлайн. Для цього потрібно зайти на Публічну кадастрову карту, ввести кадастровий номер своєї ділянки та обрати замовлення витягу у вікні інформації про земельну ділянку. Щоб отримати витяг, потрібно зареєструватися через електронну адресу, або ж мати електронний цифровий підпис.
11 січня 2020 року Держгеокадастр опублікував показники, відповідно до всеукраїнської нормативної грошової оцінки. Вартість землі після впровадження ринку землі становитиме від 1 тис. до 3 тис. $ за гектар, в залежності від регіону. Найдешевша в Житомирській і Рівненькій областях, а найдорожча – в Черкаській і Чернівецькій. В Київській області вартість становитиме в межах 1-1,5 тис. $ за гектар. Після відкриття ринку землі, вартість с/г ділянок не може бути нижчою за вищевказані показники НГО.
Звичайно, півтори-дві тисячі доларів за гектар – ціна зовсім не висока. До прикладу, в Німеччині вартість землі становить більше 32 тис. за 1 гектар, в Чехії та Австрії – 42 тис. за га, у Швейцарії – в межах 70 тис. за гектар, в сусідній Польщі гектар с/г землі вартує близько $10 тис., в Румунії – близько $6 тис./га.
Так, існує ризик, що в умовах кризи прийнятий закон призведе до продажу селянами своїх паїв дешевше, ніж це було би за інших умов. Хоча, лише 15% власників паїв мають намір відразу виставити на продаж свої земельні наділи. Варто розуміти, що ціна буде зростати, зараз дуже гарний період для вкладень у землю. В Україні ріст ціни прогнозується вже після того, як ділянки с/г призначення дозволять купувати юридичним особам. Тому продавати землю одразу після відкриття ринку – справа не найкраща, але особиста. По-перше, діятимуть у звичному режимі попередні договори оренди, а по-друге це дасть можливість уникнути спекуляцій і заниженню її вартості через значну пропозицію. Я б радив спочатку привести до ладу документи на право власності, договори з орендарями, які дотепер оброблять землю пайовиків, зрозуміти, скільки на даний час вартує ваша земля і скільки коштуватиме через певний час.
Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть
22 грудня у Чорнобильській зоні відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – відпрацьоване паливо з українських АЕС знову повезуть до Росії.
Відкриття
Як дізналася KV із повідомлення прес-служби НАЕК “Енергоатом”, 22 грудня за участі керівництва “Енергоатому”, представників компанії Holtec International (США), інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію якого планують розпочати у травні 2021 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик під відкритим небом, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Це спеціальна американська технологія, яку використовують у багатьох країнах світу. Вже розпочалися пусконаладка та випробування обладнання і устаткування, поставленого компанією Holtec.
Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно зберігатиметься у надміцних металево-бетонних контейнерах, які перевозитимуться залізницею. Повідомляється, що ці контейнери витримають будь-яку техногенну катастрофу, природне лихо чи диверсію.
“Майданчик для збереження вигородженний додатковими фізичними бар’єрами, що дозволяє уникнути тарану з боку автомобільного транспорту, а сама конструкція за своєю міцністю може витримувати навіть падіння літака”, – каже начальник служби фізичного захисту ЦСВЯП Максим Бродягін.
Наразі власне пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива за такою ж технологією ще з 2001 року в Україні має лише Запорізька АЕС.
За проєктом, до 2040 року на ЦСВЯП мають встановити 450 контейнерів для палива. Цього вистачить, аби зберігати ядерні відходи, які продукуватимуть українські АЕС впродовж наступних 30 років, поки станції не виведуть з експлуатації. Також до 2040 планують добудувати ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП.
“У перший, 2021 рік експлуатації, планується, що чотири контейнери будуть завантажені. Потім – вісім. І максимальна кількість, яка буде прийматись щорічно, – це 12-15 багатоцільових контейнерів, які будуть зберігатись на майданчику протягом ста років”, – зазначив головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін.
Інфраструктурні проблеми
До сховища ядерні відходи везтимуть у герметичних капсулах, а вже на території сховища перевантаживатимуть у більш надійні – металево-бетонні. Такий процес автоматизований, аби максимально ізолювати працівників від контакту з паливом.
Загальна вартість будівництва ЦСВЯП – 37 млрд гривень. Частина коштів – кредитні, надані американцями. Втім, аби доставляти контейнери з інших міст до Зони відчуження, треба відремонтувати 43 кілометри колій до найближчого залізничного вузла та розчистити там чагарники.
За три роки будівництва сховища, ремонт залізниці так і не розпочали. Аби не зірвати терміни введення першої черги ЦСВЯП в експлуатацію, атомники планують взяти цю частину залізничного сполучення під свій контроль.
“Була нарада в Уряді на цю тему і ситуація така, що ми запропонували забрали цю залізничну колію під свій контроль. Щоб нам повністю передали і землю, на якій вона розташована. Ми впевнені, що наші будівельники впораються до травня”, – розповів тимчасово виконуючий обов'язки президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.
У травні “Енергоатом” має відвантажити чергову партію використаного ядерного палива з АЕС і сподівається його розмістити вже на своєму сховищі.
Варто зазначити, що залізниця – не єдина інфраструктурна проблема, яка існує у Чорнобильській зоні. У минулому році завершився суд щодо фінансування двох мостів у Зоні відчуження через річки Уж та Ілля, які намагатись відремонтувати за кошти, що спрямовуються на розвиток інфраструктури Іванківському, Поліському районам та місту Славутич.
Йдеться про розпорядження Київської ОДА №169 від 22.03.2018 року, згідно з яким 84,7 млн гривень було виділено на їх реконструкцію. Позов щодо його скасування було подано депутатом Іванківської райради 7-го скликання Олегом Береговим. Загалом судовий процес тривав 10 місяців. Так, перший тендер, на суму 76 млн гривень, був скасований. Другий (який стосувався робіт на 8 млн гривень) відбувся і за підсумками навіть виділили частину коштів. Як повідомлялось, ці мости були необхідні для завершення будівництва ЦСВЯП.
Наразі ж ремонт мостів досі не розпочато і не відомо, чи планується. Як розповів KV Олег Береговий, насправді вони не мають жодної функції у будівництві об'єктів ЦСВЯП.
“Один міст розібрали, інший – взагалі не починали робити. Вже тривалий час там нічого не роблять. Для будівництва сховища вони взагалі не потрібні. Усі матеріали завозили через Поліське КПП, так навіть за відстанню було ближче”, – зазначив він.
Історія будівництва
Нагадаємо, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні не було власного централізованого сховища, яке б вміщувало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Там воно зберігається протягом 50 років, а залишки від переробки наша країна змушена забирати назад.
Україна була єдиною країною в Європі, яка самотужки не могла впоратись із залишками своєї атомної генерації. Ідея звести централізоване сховище, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.
Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.
Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.
“На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – пояснював директор компанії Микола Єманов.
Введення об'єкта в експлуатацію постійно відтерміновували. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.
“Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системам фізичного захисту та радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і передані на відкриті торги”, – казав Єманов у вересні цього року.
Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.
Тим часом “Енергоатом” за даними журналістів програми “Схеми” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.
На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.
“Схеми” повідомляли, що результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП.
Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві.
“В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.
Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.
“Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.
Станом на початок жовтня було відомо, що Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Тоді ж Вищий антикорупційний суд відпустив Орлова під 10 млн гривень застави з покладанням обов'язків, а саме: з'являтися за першим викликом; не виїздити з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним Микитасем, а також здати на зберігання закордонний паспорт. Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 6,5 млн гривень і за Орлова внесли гроші. Проте, 28 листопада завершилася дія обов'язків і представник заставодавця подав до суду клопотання про повернення 6,5 млн гривень застави, оскільки дію обов'язків не продовжували.
Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні. Вона вказала, що закінчення терміну дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава.
Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 05:04:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 05:04:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 05:04:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0726
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(застава заставы заставе заставу заставой заставою застав заставам заставами заставах)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 05:04:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(застава заставы заставе заставу заставой заставою застав заставам заставами заставах)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 160, 10
0.0010
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('109105', '108535', '108416', '108364', '108300', '108264', '107521', '107098', '102442', '100914')
0.0473
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-25 05:04:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(застава заставы заставе заставу заставой заставою застав заставам заставами заставах)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)