Суды первой и второй инстанций отказались рассматривать иск прокуратуры о незаконности возведения многоэтажного здания у кинотеатра “Зоряный” в Печерском районе столицы. Ранее Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) выдал градостроительные условия и ограничения (ГУО) на реконструкцию корпуса № 4 (буква Е) завода “Арсенал” под административное здание с паркингом по ул. Московская, 8 (перекресток улицы Московской и Кловского спуска) в Печерском районе Киева. Однако, согласно Генплану, эта местность входит в центральный исторический ареал Киева и строить здания здесь можно не выше 27 м, в то время как выданные ГУО разрешали строительство по ул. Московской, 8 высотой 50,7 м.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно постановлению Шестого апелляционного суда от 13 января 2020 года, суд вернул заместителю прокурора Киева иск о признании противоправными действий Департамента градостроительства и архитектуры КГГА по выдаче ГУО на реконструкцию корпуса завода “Арсенал” под админздание с паркингом по ул. Московская, 8 в Печерском районе Киева.
Прокуратура установила, что Департамент градостроительства с нарушением требований градостроительного законодательства, без соблюдения предельно допустимой высоты объекта и вопреки положениям действующего Генплана 20 августа 2019 года выдал ООО “Философия Девелопмента” (*) ГУО для реконструкции корпус № 4 (буква Е) под административное здание с паркингом по ул. Московская, 8.
С целью выяснения позиции Киевсовета прокуратура направила несколько писем. Киевсовет поручил их рассмотрение самому Департаменту градостроительства. Как отметили в прокуратуре – незаконно.
26 ноября 2019 года Окружной админсуд Киева, решение которого без изменений 13 января оставил апелляционный суд, вернул исковое заявление заместителю прокурора Киева в связи с отсутствием оснований для обращения прокурора в суд с данным иском.
В частности, суд указал, что прокурор не доказал, что Киевсовет долгое время был бездеятельным в вопросе защиты интересов государства и не принимал меры гражданско-правового характера, а следовательно именно прокуратура должна была подать такой иск, чтобы их защитить.
Отмечается, что в ГУО Департамент градостроительства КГГА позволил застройщику возвести здание высотой 50,7 м. В то же время, согласно Генплану столицы, в центральном историческом ареале Киева, в который входит ул. Московская, 8, существует ограничение по высоте – не выше 27 м.
Основали “Философию девелопмента” в апреле 2018 года Вячеслав Мармыш и Андрей Марцин. Мармыш работал прокурором Шевченковского района, пока не был уволен сразу после Майдана в 2014 году. В 2015 году он уже работал заместителем президента корпорации “Укрбуд” Максима Микитася. 19 сентября 2019 гендиректор корпорации “Укрбуд” Олег Майборода в Facebook сообщил, что Микитась вышел из строительного бизнеса.
Вместо корпуса № 4 (буква Е) завода “Арсенал” “Укрбуд” собирался построить бизнес-центр Arsenal Plaza. В начале декабря 2019 года стало известно, что долю в Arsenal Plaza у Микитася за 10 млн долларов купил владелец одной из крупнейших киевских ресторанных компаний Tarantino Family Дмитрий Федотенков. Впоследствии он это подтвердил, добавив, что в этом проекте у него есть еще два партнера – частные инвесторы, не публичные люди.
Как сообщала KV, нардепа прошлого созыва и экс-главу корпорации “Укрбуд” Максима Микитася, подозреваемого в завладении имуществом Нацгвардии на более чем 81 млн гривен, сняли с самолета при попытке вылета из Украины в Лондон 20 января.
Читайте: При попытке вылететь в Лондон задержали экс-главу корпорации “Укрбуд” Максима Микитася – СМИ (фото)
В начале декабря 2019 года KV сообщала, что корпорация “Укрбуд” остановила работы на большинстве своих объектов, чем подвергла опасности людей, инвестировавших свои средства в покупку примерно 13 тыс. квартир – в шесть раз больше, чем было заморожено в результате мошеннической аферы “Элита центр”. Реально строительство жилья все эти годы вело ООО “Укрбуд девелопмент” и эксперты полагают, что деньги покупателей квартир уже давно выведены на заграничные счета.
Читайте: Корпорация “Укрбуд” может оставить без жилья около 40 тысяч инвесторов
* ТОВ "ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА" (Код ЄДРПОУ 42088061)
Фото: “Наші гроші”КиевVласть
21 січня на позачерговому засіданні Київської обласної ради у порядку денному депутати розглянуть питання про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва.
Як стало відомо KV із анонсу, 21 січня відбудеться пленарне засідання позачергової 33-ї сесії Київської обласної ради VII скликання.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Депутати мають розглянути 10 питань. Зокрема, про реорганізацію закладів охорони здоров’я, що відбувається в рамках медичної реформи, таких як: “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня” та “Київський обласний онкологічний диспансер”. Також будуть розглянуті питання про підтримку депутатських звернень та запитів, внесення змін до деяких обласних програм та рішень, затвердження структури, чисельності та штатного розпису виконавчого апарату Київської обласної ради”, – сказано в анонсі.
Варто відмітити, що у порядку денному серед інших питань важливим є питання “Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва”.
Як раніше писала KV, Київська обласна рада (КОС) відмовила Київській міськдержадміністрації (КМДА) в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва. Очевидно, гроші столичних платників податків на розробку цього документа були витрачені даремно, доведеться все робити заново і спочатку погоджувати все із жителями територій, яких це торкнеться. Також непогано було б розібратися, де столичні чиновники "втратили" близько 1 тис. гектарів, що належать міській громаді. Згідно з чинним Генпланом Києва, площа столиці – 83,6 тис. га, а за даними чиновників Кличко – на сьогодні всього 82,6 тис. га.
Читайте: Область відмовила Кличко в узгодженні нових меж КиєваФото: открытые источники
КиевVласть
Поправки лише трьох народних депутатів від “Слуги народу” до другого читання законопроекту №2178-10, який Верховна Рада (ВР) могла прийняти вже 14 січня, були прийняті на засіданні комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, а саме – Марини Нікітіної, Павла Халімона та Артема Чорноморова.
У порівняльній таблиці, що на сайті ВР, нескладно побачити, що комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув 28 грудня 2019 року начебто 4018 пропозицій і поправок, хоча ще 16 грудня комітет розглядав 2385 поправок. 2385 поправок – результат скорочення початкової кількості пропозицій і поправок, яких було більше 4000.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У світлі меморандуму щодо розгляду законопроекту передбачено 2 хвилини на 1 пропозицію чи поправку. Тому, розуміючи, що розгляд 2385 поправок забере забагато часу, керівнитво комітету вирішило повернути всю кількість поправок у первинний стан 4018 поправок, але розглянути тільки 9 з них і тільки їх врахувати – поправки від Халімона, Чорноморова і Нікітіної, цієї атакуючої президентської трійки. Бо законопроект №2178-10 де-факто – це законопроект від президента Володимира Зеленського. В той же час, важливо пам`ятати, що у голови аграрного комітету ВР є ще свій законопроект №2194 – козир в рукаві.
Отже, дев’ять поправок розглянуто і враховано: 1, 4, 2590, 2689, 2885, 3382, 3525, 3686, 3937.
Поправка за №1 – це поправка в назві законопроекту. Замінили “щодо обігу земель” на “щодо умов обігу земель”. Тут можемо довго думати: ми про обіг чи умови обігу; ми про бігуна чи про стадіон; ми про бігуна чи про чемпіонати з бігу? А головним є те, що земля – це нерухомість, яка нерухоміша за найбільші будівлі. То ж, земля апріорі не може бути “товаром в обігу”. Можливо говорити тільки про обіг прав на землю, при цьому не піддаючи сумніву, що земля – не товар і ринку землі не може бути.
Поправка №4 – це суть розпродажу української землі, яку чомусь назвали земельною реформою. Вона стосується Земельного кодексу, визначає, хто може купувати українську землю, в якій кількості концентрувати і навіть передбачає конфіскацію землі. Поправка №4 у тому вигляді, у якому вона прийнята аграрним комітетом, не подавалася для розгляду до комітету на умовах та в строки, визначені законодавством, і в тому складі депутатів, який відображений в порівняльній таблиці. Ця поправка формувалась в комітеті під президента, отримавши позначку “враховано редакційно”.
Головна стаття Земельного кодексу, до якої вносяться зміни проектом закону №2178-10 і відносно якої врахована поправка №4- це ст. 130, яка буде виглядати тепер так: “Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Набувачами прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
а) громадяни України;
б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади;
в) територіальні громади;
г) держава.
д) Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками та кредитними установами в порядку звернення стягнення на них як предмет застави (такі земельні ділянки мають бути відчужені банками та кредитними установами на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності)”.
Згідно до поправки №4, іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім банків та кредитних установ), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Але така заборона тільки до дня схвалення на референдумі рішення про надання права іноземцям набувати прав власності на землю – фактично ніколи або при умові існування України як території, а не української держави в інтересах українців.
Логічно-декоративний перелік осіб, яким не може дістатися українська земля за будь-яких обставин, надає поправка №4. Тут і агресори, окупанти, терористи, невідомі бенефіціари, ті, хто під українськими санкціями і під контролем FATF.
За врахованою поправкою №4 до ст. 130 Земельного кодексу визначено, що оптимальною за довідником “Стеля” кількістю землі в “одних руках”, чи юридичних, чи фізичних, яку декларував і президент, є 10 тис. гектарів.
Іноземцям залишається можливість бути власниками землі через юридичні особи. Заборона на кінцевого бенефіціара-іноземця дієва, тільки якщо іноземець володіє в юридичній особі часткою більше 25%, а всіх, хто з меншою долею, гостинно просимо у власники української землі.
Іноземці напряму або співпрацюючи з іноземними банками в Україні, можуть кредитувати українську юридичну компанію з учасниками громадянами України або фізичних осіб громадян України для абсолютно легальної купівлі землі в інтересах іноземців, а потім, як кредитори, управляти і українськими особами, і купленою в такий спосіб землею.
Та і самі банки в Україні, які спроможні кредитувати, майже всі іноземні чи під іноземним контролем, мають право, згідно до нових поправок, бути набувачами землі без обмеження і можуть концентрувати землю розорених землевласників через стягнення заставної землі.
Отже, ніякого захисту від іноземців не існує.
Цікавим є те, що за запропонованими поправками до ст. 130 Земельного кодексу не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.
Тобто або даруватимуть землю – і це безоплатне набуття земельних ділянок (читаємо “кеш”). Або банківське кредитування, яке можливе іноземними банками, або, фактично, через рефінансування НБУ.
По суті, землю скуповувати зможуть тільки обрані громадяни держави.
До поправки №4 попали пропозиції про зміни ст. 143 та 145 Земельного кодексу, мова про які не йшла в проекті закону №2178-10, і є вимушеною, у зв’язку з запропонованими обмеженнями до ст. 130 Земельного кодексу. Суть змін полягає в тому, що земельні ділянки будуть конфісковані у разі, коли особа, яка відповідно до законодавства зобов’язані відчужити земельні ділянки, не зробила це у визначений законом строк. Раніше змінами передбачалося примусове припинення права на земельні ділянки, а не конфіскація. Конфісковані ділянки будуть продаватися на торгах, а отримані гроші будуть виплачуватися колишньому власнику за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем.
Розуміючи абсолютну спроможність доступу іноземців до української землі, поправками було скасовано п. 14 перехідних положень Земельного кодексу, який надавав можливість українським юридичним особам за участю іноземців набувати у власність земельні ділянки, у разі користування такою юридичною особою земельними ділянками на правах оренди чи емфітевзису і існування юридичної особи не менше трьох років.
Інші поправки несуть технічний характер, окрім “веселої” поправки №3937 стосовно перехідних положень до проекту закону №2178-10. Цією поправкою передбачено, що Кабінет міністрів у тримісячний строк з дня опублікування закону №2178-10 повинен розробити та подати до ВР законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого формуються, у тому числі, за рахунок частини коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності і спрямовуються на видатки розвитку інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників.
Погодьтесь, нелогічно продати державні і комунальні землі і побудувати інфраструктуру. Схоже на те, як продати землю, щоб купити техніку для роботи на землі.
Також у тримісячний строк Кабмін повинен розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Якщо передбачається фінансова підтримка одних громадян задля купівлі землі у інших громадян, то для чого городити весь цей город?
Давайте приймемо національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин, в якому передбачено перехід прав власності від одних громадян України до інших громадян України і тільки – від неефективних власників до ефективних власників землі.
Проаналізувавши законопроект №2178-10 до другого читання, можна зробити висновок: відсутність закладеної стратегії розвитку аграрної галузі, відновлення та зростання економіки країни, відсутність національних пріоритетів, порушення і підміна норм Конституції, що проявляється в прагненні монополізації українських земель через контрольовану їх концентрацію певними особами.
На підтвердження такого висновку свідчить закладання неринкових механізмів формування ціни на землю через обмеження доступу широкого кола осіб в якості набувачів землі – без доступу іноземців і без доступу, через фінансові та правові обмеження, громадян України.
Такий законопроект явно не може влаштовувати легальних іноземних партнерів і не влаштовує більшість українців, а влаштовує все те ж вузьке коло осіб, яке на колінах писало цей закон. Тепер у них задача шукати гроші для купівлю землі і не розірватися в шпагаті такого закону у разі його прийняття.
Крім того, прийняття цього закону можна піддати сумніву з ряду причин:
Порушено меморандум щодо умов розгляду поправок до нього.
Він не задовольняє представників у ВРі від так званих іноземних партнерів, які входять до фракції “Слуга народу”.
Він не задовольняє МВФ і Світовий банк – цей закон для них просто назва.
Він не задовольняє і виключену з фракції “Слуги” за активну протидію розпродажу держави Ганну Скороход та її друзів, чисельність яких, ймовірно, зростає.
Він не задовольняє мажоритарників від “Слуги народу”, які декларували набагато менші граничні обсяги землі “в одні руки” на прес-конференціях. Мова про Олександра Дубінського і друзів, які підтримали проект закону №2178-10 в першому читанні. Зазначу, що Дубінський та його друзі – це від 25 до 40 нардепів.
Він не задовольняє багатьох інших мажоритарників від “Слуги народу”, ряди яких мали б поповнитися з огляду на те, хто і як лобіює просування закону і з якими порушеннями.
Навряд чи будуть компенсовані втрати голосувальників від “Слуги народу” за рахунок “Батьківщини”, “Голосу, “Європейської солідарності” чи “Опозиційної платформи – За життя”.
Голосування “грального закону” показало, що принтер може давати збій, бо злі на цей закон парламентарі можуть бути знову відсутні чи утриматися.
Біля Ради зберуться противники закону – і це теж фактор.
Читайте: Стратегія 2020: продай землю – програй гроші
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Володимира Зеленського 45% людей називають головним політичним діячем минулого року, а головною подією в Україні торік стали вибори.
Про це KV стало відомо за результатами соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підсумки року: люди та події
Згідно цих результатів, політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 45,9% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3,3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (2,8%), Юрій Бойко (2,7%, торік — 4,4%), Віктор Медведчук (1,9%). 23,6% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25,3%).
Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 57,8% громадян, з них 59,8 — позитивною). Також респонденти зазначили звільнення полонених (8,1%), нормандська зустріч (5,2%), отримання Томосу (2,3%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (1,9%). Жодної події не змогли назвати 16,2% (минулого року — 12%).
Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23,2%). Одразу за нею імпічмент Трампа (5,6%), війна в Сирії (2,1%), Брекзит (1,6%), протести “жовтих жилетів” у Франції (1,6%). Жодної події не змогли назвати 50,5%.
Довіра
Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%).
Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%).
А найгірший баланс довіри-недовіри мають:
Петро Порошенко (-66%)
Віктор Медведчук (-61%)
Віталій Кличко (-55%)
Арсен Аваков (-54%)
Юлія Тимошенко (-54%)
Юрій Бойко (-47%)
Анатолій Шарій (-41%).
Далі за рівнем негативного балансу йдуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).
Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають:
Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%)
церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%)
волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%).
Позитивний баланс довіри також мають:
державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%)
Президент України (+32%)
державна прикордонна служба (+28%)
Національна гвардія України (+31%)
Державна прикордонна служба (+28%)
добровольчі батальйони (+25%)
громадські організації (+16%)
ЗМІ України (+15%)
Омбудсмен (+11%).
Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45%, 44%), Служба безпеки України (42%, 45%).
Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%).
Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), а також:
політичним партіям (-54%)
місцевим судам (-53%)
комерційним банкам (-51%)
прокуратурі (-50%)
державному апарату, чиновникам (-51%)
Верховному суду (-42%)
Антикорупційному суду (-42%)
Національному Агентству з запобігання корупції (-40%)
Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%)
Національному антикорупційному бюро України (-36%)
Конституційному суду України (-36%).
Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).
Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 42,7% українців, 12,6% мають протилежну позицію, а на думку 34,3%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.
Рух країни
Переважна більшість громадян (44,2%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямку, у зворотньому переконані 35,8%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці 2018 року навпаки, абсолютна більшість (69,7%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18,1% — правильним (12,2% не визначилися).
Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42,6% вважали напрям руху країни правильним, 30,6% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59,1% вважали прямування країни неправильним і лише 18,3% — правильним.
Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися у рівні цін та тарифів (тут погіршення зазначили 60,9% населення, у 2018 — 84,6%), охороні здоров’я (45,7%), соціальному захисті (43,5%).
Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах:
обороноздатності країни (30,6% позначили зміни на краще, 14,5% — зміни на гірше і ще 43,8% — відсутність змін)
міжнародному іміджі України (30,8% — зміни на краще, 20,9% — зміни на гірше і 37,5% — відсутність змін)
міжнаціональних стосунках (18,8% — зміни на краще, 14,6% — зміни на гірше і 54,4% — відсутність змін).
У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році:
пенсійне забезпечення (-24,5%, було -48%)
впевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%)
рівень добробуту родини (-22,6%, було -52%)
ситуація із злочинністю (-21,6%, було -46%)
оплата праці (-20,9%, було -51%)
рівень стабільності (-20,4%, було -63%)
економічне становище України (-17,8%, було -61%)
рівень демократії (-4,8%, було -30%)
дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%)
освіта (-12,1%, було -25%)
дотримання прав і свобод громадян (-7,9%, було -31%)
становище російськомовного населення (-6,5%, було -23%)
ставлення громадян до влади (-5,4%, було -61%)
ставлення влади до громадян (-6,1%, було -54%)
становище україномовного населення (-2,9%, було -12%)
становище етнічних та релігійних меншин (-2,7%, було -18%).
Зміни та перспективи
Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.
Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала.
27,8% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11,2% населення.
Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18,1% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.
Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17,3% і 16,1%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (50,9%), ані в родині (52,5%).
А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38,3%), і в родині (37,9%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18,2% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 21,8% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28,2%).
Більшість громадян (50,8%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20,3%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 15,9%.
Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (51,9% вважають, що це відбудеться, і 35,6% — що ні) та зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 46,5%, ні — 32,9%).
А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців:
зменшення корупції (вважають це імовірним 30,1%, ні — 59,3%);
покарання корупціонерів (імовірно — 31,2%, ні — 57,5%);
встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 29,9%, ні — 56,3%);
зниження рівня злочинності (імовірно — 32,3%, ні — 53,4%);
зниження тарифів (імовірно — 31,2%, ні — 57,7%).
А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади:
дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%)
дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%)
зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%).
Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%; економічне зростання — відповідно 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%.
Читайте: Коррупция – одна из главных проблем Украины и одновременно особенность украинского менталитета – результаты соцопроса
Очікування і побоювання
Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року.
Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21,1% громадян, 65,9% вважають, що цього не буде.
Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%.
А у грудні 2019-го — 64,2% обирають вступ до ЄС і 12,7% — до Митного Союзу.
Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%).
Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).
Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.).
Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%.
Новорічні свята
Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.
У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший.
Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).
Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%.
Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — “у колі” Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.
Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
У заочному “змаганні” — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая “проголосували” 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.
Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення.
Майбутнє
Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).
Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%).
Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%).
Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).
Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
За даними аналітичної системи YouСontrol, громадська організація “ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (*) зареєстрована 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок.
За даними аналітичної системи YouСontrol, благодійна організація (БО) “Благодійний фонд” Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (**) заснована 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна.
Читайте: Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине – результаты соцопроса
* ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)
** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078)КиевVласть
Очільник Київщини Олексій Чернишов 16 січня з робочим візитом відвідав Комунальне некомерційне підприємство “Київська обласна лікарня”.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як відомо, з 1 квітня 2020 року в Україні розпочинається другий етап медичної реформи.
Спеціалізовані медичні заклади мають бути готові до контрактування з Національною службою здоров’я України, щоб отримувати кошти з національного бюджету за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”. Державної субвенції на фінансування “ліжко-місць” закладів спеціалізованої медичної допомоги з 2-го кварталу 2020 року не передбачено.
Готовність обласного медзакладу до наступного етапу реформування Олексій Чернишов обговорив з виконувачем обов’язків директора лікарні Володимиром Єлагіним.
“Ми маємо скористатися можливостями, які відкриває другий етап медичної реформи і зробити нашу лікарню однією з найкращих серед обласних медичних закладів України. Для цього у нас є все необхідне — обладнана сучасна лікарня, унікальний колектив та готове до дій керівництво. Тож будемо діяти”, – підкреслив очільник області.
Олексій Чернишов подякував головному лікарю за проведену роботу та запропонував керівництву лікарні впритул зайнятися розробкою концепцієї розвитку діяльності лікарні. Було домовлено, що на наступній зустрічі, яка відбудеться за кілька тижнів, вже буде розглядатися підготовлена лікарнею концепція розвитку закладу.
Читайте: Довгоочікуване введення в експлуатацію нового корпусу Вишнівської школи №1
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
Прокуратура Печерского района Киева расследует уголовное производство по факту возможного совершения мошенничества при строительстве первой очереди метро на жилой массив Виноградарь. По заказу КП “Киевский метрополитен” эти работы выполняет ПАО “Киевметройстрой”, стоимость строительства составляет 5,9 млрд гривен. В прокуратуре выяснили, что неустановленные лица пролоббировали в Кабинете Министров Украины возможность повышения предоплаты за указанные работы до 95% от их стоимости. Кроме того, правоохранителям стало известно, что подрядчик положил часть предоплаты на депозитные счета, а полученные проценты – перечислил ряду фирм.
Как стало известно KV, определением от 10 декабря 2019 года Печерский районный суд Киева наложил арест на банковские счета ряда фирм, которые открыты в 21 банковском учреждении (дело №757/64545/19-к).
В материалах дела указано, что 11 мая 2019 года Киевской местной прокуратурой №6 (прокуратура Печерского района) в ЕРДР под №42019000000002358 были внесены сведения об открытии уголовного производства, предусмотренного ч.4 ст.190 УК Украины – мошенничество, совершенное в особо крупных размерах или организованной группой.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как указано в судебном определении, 20 ноября 2018 года между КП “Киевский метрополитен” (*) и ПАО “Киевметрострой” (**) был заключен договор на осуществление работ по строительству участка Сырецко-Печерской линии метрополитена от станции “Сырец” на жилой массив Виноградарь с электродепо в Подольском районе (участок от станции “Сырец” до станции “Проспект Правды” с двумя станциями (“Мостицкая” и “Проспект Правды”) и участком вилочного ответвления в сторону станции “Виноградарь”). Стоимость работ по договору – 5,98 млрд гривен.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
В соответствии с указанным договором, заказчик должен был осуществить предоплату в размере 30% от стоимости работ. При этом предельный срок использования предоплаты составлял 3 месяца с момента ее получения.
В дальнейшем, по данным следствия, неустановленные в настоящее время лица, с целью увеличения расходов бюджетных средств и получения их на подконтрольные компании, используя коррупционные связи в Кабинете Министров Украины (КМУ), пролоббировали принятие Постановления КМУ №1084 от 18 декабря 2018 года “О внесении изменений в Постановления Кабинета Министров Украины от 27 декабря 2001 года №1764 и Постановления Кабинета Министров Украины от 23 апреля 2014 года №117”. В соответствии с вышеуказанным постановлением от 18 декабря 2018 года, максимальная ставка предварительной оплаты данных работ составила до 95% от их стоимости. Кроме того, данный документ предполагал, что срок использования предоплаты составляет 24 месяца.
При этом, как указано в материалах дела, организаторы противоправной схемы предусмотрели принятие указанного постановления КМУ непосредственно в самом договоре на выполнение работ по строительству метро на “Виноградарь”. Так, в п. 15.3 было указано, что “в случае изменения законодательства размер предоплаты и срок ее использования может быть изменен сторонами путем заключения дополнительного соглашения”.
Читайте: Считаю полностью коррупционной инициативу строительства метро на Виноградарь, – Алла Шлапак
20 декабря 2018 года, через 2 дня после обнародования Постановления КМУ №1084, между КП “Киевский метрополитен” и ПАО “Киевметрострой” было заключено “нужное” дополнительное соглашение. Данный документ установил максимальную авансовую оплату заказчика в размере 95% от стоимости работ по строительству, которую можно использовать в течение максимального срока – 24 месяцев.
Примечательно, что в тендерной документации по данным работам было закреплено, что осуществление предварительной оплаты проводится в порядке, который определен действующим законодательством и самим договором. И на момент подписания соглашения между КП “Киевский метрополитен” и ПАО “Киевметрострой” действовало Постановление КМУ № 1764 от 27 декабря 2001 года, в соответствии с которым предоплата не может превышать 30%.
Выдержка из материалов дела
Как указано в судебном определении, с 16 января 2019 года по 25 марта 2019 года КП “Киевский метрополитен” перечислило на счета ПАО “Киевметрострой” 2,5 млрд гривен предоплаты. В дальнейшем, в мае 2019 года, должностные лица ПАО “Киевметрострой” заключили ряд депозитных договоров с ПАО “Укргазбанк” и разместили в этом учреждении бюджетные средства в сумме более 1 млрд гривен. По мнению правоохранителей, это было сделано с целью получения прибыли в качестве процентов и дальнейшего собственного обогащения. Соответственно, бюджетные средства были использованы не на те цели, которые были определены договорами о закупке товаров, работ и услуг.
Читайте: Кличко: строительство метро на Виноградарь идет по графику, две новые станции планируем открыть в 2021 году
Также следствие установило, что должностные лица ПАО “Киевметрострой” направляли полученные доходы в виде процентов от депозитных договоров на счета ООО “Профи-факторинг” (***). В дальнейшем эта фирма перечислила указанные денежные средства перечислило на счета ООО “Деорстрой” (****), ООО “ФК “Фактор-Сервис” (*****), ООО “Рул” (******), ЧП “Авен-Езер” (*******) и ООО "Фактор Стандарт" (********).
10 декабря 2019 года, в ходе заседания Печерского районного суда по данному делу, прокурор Алина Головко ходатайствовала о наложении ареста на денежные средства, которые находятся на счетах ПАО “Киевметрострой” и других перечисленных выше компаний. Цель ареста – прекращение преступной деятельности и дальнейшее возмещение причиненных убытков. Суд удовлетворил ходатайство. Таким образом, арест распространяется на 83 счета, которые открыты в 21 банковском учреждении.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” обвиняют в финансовых нарушениях на 18,5 млн гривен
По данным аналитической системы Youcontrol, ПАО “Киевметрострой” было создано в декабре 1994 года. Учредителем и конечным бенефициарным собственником компании на сегодня выступает Сергей Кияшко. Владельцами крупных пакетов акций по состоянию на 3 квартал 2019 года являются оффшорные “Вантарис Лтд” (Виргинские острова) – 22,7% акций, “Катсана ЛТД” (Кипр) – 23,3 %, “Контемпорари констракшн системс” (Великобритания) – 23,3 %, T&A Industries Ltd (Доминика) – 8,37% акций, “Сан Кэпитал Прайвит Фаундейшн” (Панама) – 15%. Руководителем ПАО “Киевметрострой” указан Василий Кобиль. Размер уставного капитала – 1 млн гривен.
Сергей Кияшко – российский бизнесмен, связанный с бизнесом строительства вагонов метро. По данным Youcontrol, на сегодняшний день он зарегистрирован в Киеве. В свою очередь, как сообщали “Наші гроші”, Василий Кобиль ранее работал в предприятиях, конечным бенефициаром которых является российский бизнесмен Даниэль Гупта.
Как сообщала KV, впервые тендер на строительство первой очереди Сырецко-Печерской линии метро был объявлен КП “Киевский метрополитен” в начале 2018 года. Поучаствовать в аукционе изъявили желание ЧАО “Интерстройтонель”, ПАО "Киевметрострой" и ООО "Строительная компания" Адамант”. Предложение последней компании было отклонено тендерным комитетом КП “Киевский метрополитен”, и эта фирма подала жалобу на его действия. В тот же период данной закупкой заинтересовались сотрудники полиции. В числе прочего, они выяснили, что банковская гарантия одного из двух оставшихся претендентов – ПАО "Киевметрострой" – похоже, была подделана. В итоге тендер был отменен.
Читайте: Потенциального подрядчика по строительству метро на Виноградарь подозревают в подделке документов
КП “Киевский метрополитен” смогло определить фирму, которая будет строить данную ветку метро, лишь с третьей попытки. Как сообщалось выше, победителем тендера все-таки стало ПАО “Киевметрострой”.
За полгода до этого в указанной компании произошла смена акционеров, которую в Киевсовете называли рейдерской атакой: доля украинских бизнесменов перешла к оффшорным компаниям, и предприятие попало под полный контроль российского бизнесмена Сергея Кияшко.
Читайте: В Киевсовете заявили о рейдерском захвате ПАО “Киевметрострой”
Отметим, тандем КП “Киевский метрополитен” и ПАО “Киевметрострой” уже фигурировал в “совместных уголовных скандалах”. Так, в июле 2019 года Нацполиция открыла уголовное производство по факту возможного присвоения бюджетных средств должностными лицами столичной подземки. Правоохранители считают, что руководство КП “Киевский метрополитен” внедрило механизм закупки некачественных товаров и услуг по завышенным ценам. В поле зрения полицейских оказались 11 договоров подряда, которые были заключены в 2018-2019 годах между КП “Киевский метрополитен” и рядом предприятий, среди которых и ПАО “Киевметрострой”.
Читайте: Полиция подозревает руководство “Киевского метрополитена” в сговоре с четырьмя подрядчиками
Напомним также, столичные прокуратура и полиция расследуют уголовное производство по факту злоупотребления служебным положением должностными лицами КП “Киевский метрополитен”, а также служебной халатности с их стороны. Правоохранители ищут виновных в возникновении миллиардного долга за полученные на условиях лизинга столичной подземкой 100 вагонов метро перед ООО “Австро-Венгерская Лизинговая Компания”. В рамках уголовного производства было вручено подозрение главному бухгалтеру КП “Киевский метрополитен”. Кроме того, в июле 2019 года суд остановил выплаты денежных средств в пользу поставщика.
Читайте: Суд запретил КП “Киевский метрополитен” выплачивать миллиардный долг “Австро-Венгерской Лизинговой Компании”
Отметим, должность директора КП “Киевский метрополитен” с 17 июля 2014 года занимает Виктор Брагинский (на фото).
Читайте: Колоссальные убытки КП “Киевский метрополитен” и Виктор Брагинский полностью удовлетворили администрацию Кличко
Предприятие находится в подчинении Департамента транспортной инфраструктуры Киевской горгосадминистрации (КГГА), которым с 1 ноября 2019 года временно руководит Иван Шпилевой. С 13 августа и до 31 октября 2019 года директором этого департамента был Иван Федоров, а с 4 августа 2017 года по 3 декабря 2018 года – Сергей Симонов. В “промежутках” между “полноценными” руководителями департамент временно возглавлял все тот же Иван Шпилевой.
Отметим, в ближайшее время департамент должен получить нового руководителя. По результатам проведенного конкурса им может стать заместитель генерального директора КК “Киевавтодор” Валентин Осипов.
Читайте: Конкурс на занятие должности директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА выиграл замдиректора “Киевавтодора” Валентин Осипов
С 26 декабря 2018 года по 20 сентября 2019 года транспортные вопросы в Киеве координировал замглавы КГГА Дмитрий Давтян, на данный момент эту сферу курирует первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
* КП “Київський метрополітен” (код ЄДРПОУ: 03328913)
** ПАТ “Київметробуд” (код ЄДРПОУ 01387432)
*** ТОВ “Профі-факторинг” (код ЄДРПОУ: 39472970)
**** ТОВ “Деорбуд” (код ЄДРПОУ: 40442478),
***** ТОВ “ФК “Фактор-сервіс” (код ЄДРПОУ: 39321683),
****** ТОВ “РУЛ” (код ЄДРПОУ: 40081834),
******* ПП “Авен-Єзєр” (код ЄДРПОУ: 30977976)
******** ТОВ "Фактор Стандарт" (код ЄДРПОУ: 38806726)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Главное проектное учреждение Киева - ПАО “Киевпроект”, которое возглавляет бывший глава Главного управления контроля за благоустройством Киевской горгосадминистрации (КГГА) времен мэрства Леонида Черновецкого Роман Гладуняк, получило разрешение на реконструкцию здания компании под многофункциональный комплекс по улице Богдана Хмельницкого, 16/22. Проект реконструкции, который также разработал “Киевпроект”, предусматривает высоту 100 метров – это около 33 этажей, в то время как Генплан предусматривает тут высоту в пределах 4-11 этажей. Кроме того, фактический процент застройки участка составляет почти 90%, что в три раза превышает допустимый процент застройки.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші Гроші”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В сентябре 2019 года ПАО “Киевпроект” (*) получило разрешение на строительные работы на объекте “Реконструкция имущественного комплекса – здания “Киевпроект” под многофункциональный комплекс по ул. Богдана Хмельницкого, 16-22 в Шевченковском районе Киева.
Заказчиком разрешения и проектировщиком объекта также является ПАО “Киевпроект”.
В декабре 2017 года Департамент градостроительства выдал “Киевпроекту” градостроительные условия и ограничения, в которых согласовал реконструкцию здания на участке площадью 0,77 га по ул. Б. Хмельницкого, 16-22. Этот участок в соответствии с Генпланом является территорией общественных зданий и сооружений и частично – средне- и малоэтажной застройки.
Отмечается, что, несмотря на это, под видом реконструкции будет построен “многофункциональный комплекс”, включающий две жилые секции на 304 квартиры. Спроектированная высота комплекса – 100 метров (ориентировочно – 33 этажа), хотя согласно Генплану на этом участке допустимы дома не выше 4-11 этажей.
Кроме того, фактический процент застройки участка составляет почти 90%, что в три раза превышает допустимый процент застройки.
Подрядчиком строительства является ООО “Ника” Лтд. Это предприятие входит в группу компаний Perfect Group, которую связывают с народным депутатом от ОПЗЖ Дмитрием Исаенко.
Отмечается, что с 2017 года 94% акций ПАО “Киевпроект” принадлежат кипрской компании “Кроне Венчерз Лимитед” (Traylory Ventures Limited). Руководителем компании значится Роман Гладуняк. Это бывший глава Главного управления контроля за благоустройством КГГА во времена мэра Леонида Черновецкого.
Как сообщала KV, есть информация, что Гладуняк был “креатурой экс-замглавы КГГА Дениса Басса”, а также он близок к экс-лидеру франкции Блока Леонида Черновецкого в Киевсовете Денису Комарницкому.
Читайте: Кличко не стесняется брать на работу кадры Черновецкого
Кроме того, отмечается, что Роман Гладуняк также является руководителем ООО “Укржилстрой” (**) и до июлю этого года – ООО “Арикс” (***). В ноябре 2018 года и феврале 2019 года наблюдательный совет “Киевпроекта” дала согласие на заключение договора с указанными компаниями о выполнении проектных работ.
Как известно, “Укржилстрой” недавно получил разрешение на строительство “многофункционального комплекса” на парковке у входа в ст. м. “Дворец Украина” по ул. Большая Васильковская, 107-109. Подрядчиком строительства является ООО “Спецмехбуд 21”, которое входит в группу компаний Perfect Group нардепа от ОПЗЖ Дмитрия Исаенко. Исаенко является бизнес-партнером Андрея Ваврыша – бывшего заместителя руководителя Департамента градостроительства КГГА, который после увольнения в 2015 позиционирует себя как девелопер Saga Development.
В свою очередь, ООО “Арикс” является владельцем участка по ул. Олеся Гончара, 69, где Perfect Group и Saga Development планируют построить ЖК “Franklin Concept House”. Подрядчиком строительства является ООО “Ника” Лтд, которое является также подрядчиком на стройке по ул. Б. Хмельницкого, 16-22.
В январе 2019 года KV сообщала, Роман Гладуняк в течение одного дня оформил на себя 8 квартир в центре Киева – по улице Паньковской, 25. Оказалось, что этих квартир на данный момент не существует. В то же время по указанному адресу началась проводиться надстройка на крыше здания. Правоохранители выяснили, что градостроительные условия и ограничения для проведения таких работ столичная власть не предоставляла. Более того, за их предоставлением никто не обращался.
Читайте: Связанный с Черновецким экс-чиновник зарегистрировал на себя 8 несуществующих квартир и начал надстройку этажей в центре Киева
В августе 2018 года KV сообщала, что главное проектное учреждение Киева – ПАО “Киевпроект” – начало процедуру ликвидации своих дочерних предприятий. Тогда отмечалось, что скоро может прекратить работу и сам “Киевпроект” – разработчик действующего Генплана Киева. Эксперты высказали мнение, что это чревато уничтожением бесценных архивов, в которых собрана информация о том, как застраивался и реконструировался Киев на протяжении многих десятилетий. Потому, дескать, грядет окончательная потеря контроля за проектированием инфраструктуры и градостроительства на территории столицы.
Читайте: “Киевпроект” может “приказать долго жить” вместе с бесценными архивами
* ПАТ “Київпроект” (Код ЄДРПОУ 04012780)
** ТОВ "УКРЖИТЛОБУД" (Код ЄДРПОУ 32856514)
*** ТОВ “Арікс” (Код ЄДРПОУ 32960452)
Фото: “Наші гроші”
КиевVласть
Гостомель намагається вирватися з обіймів Ірпеня і жити самостійно. Із цією метою, зокрема, голова Гостомельської селищної ради подав до Київської обласної ради документ, яким затверджуються межі населеного пункту. Які ці межі, що до них входить та чи розширилася або зменшилася площа Гостомеля — широкому загалу невідомо. Адже пояснювальну частину документа ніхто з обласних та місцевих депутатів не бачив і вона ніде не опублікована. До того ж сам голова і керівництво облради вирішило тримати глуху оборону навколо цього питання, туманно заявляючи, що затвердили існуючі межі. Останній раз про існуючі межі Гостомеля дані оприлюднювалися ще у 2017 році, під час затвердження генерального плану селища. В минулому році межі селища таємничо затверджувала КОДА. Що погодили селищу в 2019 також таємниця. Єдине – ірпінські активісти тоді переконували, що селище не ввело в свій склад Біличанський ліс.
Про це KV стало відомо за результатами засідання чергової тридцять другої сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року.
Зокрема, на засіданні був прийнятий (52 голоси “за”, 1 “утримався”) проект рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області”.
Одне але: знайти пояснювальну частину документу неможливо, а запит на ім’я заступника голови Київоблради Тетяни Семенової (відповідальна за виконання даного рішення) не дав результату.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Гостомель у цифрах
Згідно генплану, який розглядали у 2015 році, площа населеного пункту Гостомель складає 1565 гектарів. З них майже 30% – 446 гектарів – переважно садибна забудова. На початок 2015 року вона становила близько 14 з половиною тисячі людей. На майбутнє було зроблено розрахунок перспективного зростання населення Гостомеля до 38 500 чоловік.
За Генеральним планом 2015 року було заплановано 280 гектарів перспективної житлової площі. З них під середньоповерхову забудову 27 гектарів. Під багатоповерхову (10 поверхів) 20 гектарів. Це винятково нові території під багатоквартирне будівництво. На нього вже є охочі інвестори. Під садибну забудову відведено 230 гектарів, з яких 145 га – вже на той момент відведені у власність, але ще не освоєні земельні ділянки.
У Гостомелі функціонує чимало промислових підприємств а також комунально-складських територій. Загалом на них працює 4700 чоловік. Ще планувалося під промислове освоєння у першу чергу 80 гектарів та близько 300 гектарів на резерв.
Генеральним планом пропонується розвиток комунальної зони (території для нових пожежних депо, сім пожежних машино-місць; кладовище в центральній частині селища пропонується закрити, натомість пропонується розширення до шести гектарів іншого кладовища неподалік аеродрому, яке зараз займає площу 3 гектари); транспортні питання (кільцева об’їзна дорога, ділянка якої від Мощуна до Ворзеля проходитиме через північну околицю Гостомеля, а також через село Озера, яке ввійде до складу об’єднаної громади; прокладання об’їзної дороги в межах Гостомеля, а також планувалося два мостові сполучення через річку Ірпінь між Гостомелем та Горенкою; запроектована Гостомельська автостанція – попередньо в районі старого кладовища).
У 2017 році з великим скандалом було прийнято новий Генплан. Згідно з основними його показниками, населення тут буде збільшено з 17 тис. до 35,9 тис. осіб. Територія селища буде розширена до 3 845 га, що вдвічі більше сьогоднішніх показників. Цікаво, що земель для особистого сільського господарства не залишиться зовсім.
Як писали ірпінські сайти, скандал на сесії місцевої ради виник через те, що у плані вбачили спробу віддати більше 100 га під забудову. За повідомленням “Громади Приірпіння”, “під час голосування виникли сутички місцевих активістів та АТОвців з тітушками, яких на свій захист привела влада”.
“У селищі планується велика кількість багатоповерхової забудови, наша інфраструктура не розрахована на таку кількість висоток. Садочки переповнені, на Кимерці Прилипко надумав будувати очисні споруди. 15 га с/г земель, які належать родині Прилипка, він переводить під житлову багатоповерхову забудову. АТОвцям, які повернули селищу 4 га землі, тих, що видали в обхід сесії через держгеокадастр, Прилипко обіцяв ділянки. Зараз вже стало зрозуміло, що там будуть висотки. У Генплані вони намалювали об’їздну дорогу з Гостомеля, яка виїжджає перед мостом. Така дорога нічого не вирішить”, – розповідав “Громаді Приірпіння” у 2017 році голова спілки АТОвців селища Гостомель Олексій Табачук.
Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан
Суть
Новини про те, що Гостомель має намір вийти зі складу Ірпінської міської ради та започаткувати Гостомельську об’єднану територіальну громаду знову почали ширитися у вересні 2019 року.
Як повідомляла KV, голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко заявляв, що полишає склад виконкому Ірпінської міської ради. Він звинуватив владу Ірпеня в ігноруванні проблем селища при освоєнні його бюджету і висловив упевненість у швидкому завершенні утворення Гостомельської ОТГ.
Більш того, за день до свого звільнення Прилипко звертався до Верховної Ради із вимогою відокремитися від Ірпеня. Підставою для такого рішення за його словами послужило те, що, незалежно від кількості зароблених коштів селищною радою, на розвиток громади місто виділяє всього 5,5-6%.
Якщо повернутися у часі, то про подібні плани влади селища Гостомель чутно ще з 2015 року. Саме тоді прийнято рішення про створення громади селища Гостомель та сіл Горенка, Мощун Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району. Тоді потенційна Гостомельська ОТГ отримала позитивний висновок від Київської ОДА і була готова йти на вибори. Однак, в Центрвиборчкомі стверджували, що така громада може бути створена за умови, якщо Гостомель вийде з підпорядкування міста Ірпінь і буде включений в межі Києво-Святошинського району.
У грудні 2016 року ВРУ зареєструвала законопроект №5497. У законопроекті чітко встановлюються межі Ірпеня, Гостомель виводиться з його підпорядкування і разом із селом Озера підпорядковується Києво-Святошинському району. Комітет з питань державного будівництва при ВРУ направив в кожну райдержадміністрацію звернення з проханням розглянути проект та висловити свою позицію. Гостомель підтримав цей законопроект, як і Києво-Святошинський район, адже до них приєднуються багаті території. Заважає лише Ірпінь, який, на відміну від інших населених пунктів, не дає Гостомелю такої згоди.
У січні 2018 року на сесії Гостомельської селищної ради було проголосовано рішення про звернення до сусідніх сіл і селищ про об'єднання в Гостомельську ОТГ. Гостомель, проголосувавши рішення, надав пакет документів до Київської обласної держадміністрації. КОДА, після перевірки фінансової перспективи Гостомельської ОТГ, подала документи до Кабінету Міністрів. Місцеві бачили в цьому майбутнє, адже, за їхніми словами, можливості громади після об'єднання можуть становити від 200 до 400 млн. гривень податкових надходжень до місцевого бюджету, який буде спрямований на розвиток і поліпшення інфраструктури.
У березні 2019 року тодішній губернатор Київщини Олександр Терещук підписав усі відповідні розпорядження щодо створення Гостомельської ОТГ і весь пакет документів вже знаходився в ЦВК, який повинен був призначити дату виборів, але питання зависло у повітрі.
Думки
Як зазначив голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко, затвердження меж Гостомеля — перший крок до утворення ОТГ.
“Я особисто подавав цей проект, область його прийняла, три роки ми за це боролися. Ми вже затвердили Генплан, тепер — межі. Аби вийти зі складу ІМР (Ірпінської міської ради — прим. KV), ми подали законопроект №2552 від 6 грудня 2019 року, Верховна Рада має проголосувати за нього. Тому що ми не згодні з позицією Ірпеня, який оббирає нас. Прийняті на сесії облради межі Гостомелю — це перший крок до того, щоб здійснити план з виходу з підпорядкування Ірпеня і перейти до Києво-Святошинського району. А далі — восени на вибори до об’єднаних громад”.
Депутат обласної ради (фракція ВО “Свобода”) Ігор Домбровський висловив сумнів стосовно того, чи має затвердження/зміна меж населеного пункту стосунок до “мрії про ОТГ” — хоча б тому, що проект рішення депутати отримали за годину до початку засідання облради.
“Я запитав у гостомельських активістів, вони сказали, що будь-які межі, що затверджуються, потрібно підтримати. Але нам проект цього рішення не роздали в пакеті документів на сесію завчасно, на комісію проект зайшов в день сесії, за годину до початку, і я не можу сказати, що саме там мається на увазі. Можливо, це суто питання технічне — включити до меж селища будинки, що знаходяться на віддаленні, абощо. А стосовно самої ідеї відділення Гостомеля від Ірпеня, то мені, як представнику останнього, сумно, але я це рішення розумію.
Річ не в Ірпені, що він поганий — погана влада у місті. Ірпінь втрачає потенційно потужне селище, Гостомель мені завжди здавався дуже цікавим у плані перспектив. Там аеропорт, склозавод — потужні підприємства, цінні, бюджетоутворюючі, такі, які можна розвивати, зокрема аеропорт. Я казав про це ще 15 років тому. Але місцева влада зацікавлена лише у забудові міста, а це — швидкі гроші, довготривалі перспективи вони не розглядають. Я поважаю позицію гостомельців, і підтримав її. Просто сумно, що Буча, Ворзель, тепер от Гостомель відходять від Ірпеня, нам би добре було разом”.
Радник ірпінського міського голови Максим Плешко відзначив, що документа не бачили навіть місцеві депутати, а тому зрозуміти, що саме було затверджено, ніхто не може:
“Гостомельський голова Юрій Прилипко і секретар міської ради Олена Кислиця всім розповідають, яка перемога, що рішення затверджено, але ніхто не бачив площ, цифр, нікому нічого невідомо ані тут, ані в облраді. Історія каламутна і не всім зрозуміла. Доповнення ніде не опубліковані і ніхто з тих, з ким я спілкувався, інформацією не володіє“.
Читайте:
Гостомель просит Верховную Раду вывести поселок из подчинения Ирпеню
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Фото: 04597
КиевVласть
Доволі часто доводиться чути заяви, що темпи житлового будівництва в Києві значно перевищують темпи будівництва соціальної інфраструктури і про те, що столиця відчуває дефіцит місць у садочках і школах. Таку тенденцію можна пояснити, виходячи й з досвіду діяльності будівельного альянсу “Аркада”. Як відповідальний забудовник, ми з розумінням ставимося до того, що Київ – як глобальна столиця – має розвивати свою соціальну інфраструктуру. При проектуванні наших забудов будівельний альянс "Аркада" враховує розвиток інфраструктури, і закладає у плани будівництво шкіл та дитсадків. І, здавалося б, столичні чиновники, які весь час декларують про потребу будівництва нових шкіл та садочків, не завжди готові приймати на баланс міста такі навчально-виховні заклади, хоча соціальні об'єкти, що ми будуємо, відповідають найвищим критеріям якості. Останнім часом навіть рекомендують забудовнику займатися пошуками приватного власника, що фактично може зробити такі навчально-виховні заклади дорогими і не зовсім доступними для киян, які не мають на це грошей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Втім це не зовсім правильно стосовно житлових комплексів, що будуються при фінансовій участі банку “Аркада”.
Ми будуємо житло економ класу і наші покупці наших квартир, як правило, – родини з середнім рівнем достатку. Не можна ж позбавити їх можливості влаштувати дітей в садочок або школу, що відповідає їхньому сімейному бюджету й розташована неподалік від будинку. Тому для нас принципово важливо розрахувати не лише кількість мешканців, які проживатимуть у нових мікрорайонах, а й комплекс послуг, що вони зможуть там отримати. Відповідно, обов’язковою складовою проектів наших забудов є соціально-інфраструктурні об’єкти, а також інженерні мережі, транспортні розв’язки, торговельні та розважальні заклади.
Стосовно ж соціальних об’єктів, що були побудовані будівельним альянсом “Аркада” й передані громаді Києва протягом останніх 5-ти років, то загальна вартість відповідних інвестицій за цей період склала 116,2 млн грн.
Наше правило – здавати в експлуатацію дитячі садочки та школи в стані повної готовності – фактично “під ключ”. Забудовник бере на себе зобов’язання забезпечити такі об’єкти всім необхідним, аби одразу після відкриття вони могли повноцінно функціонувати. Мова йде не лише про меблі, штори та оздоблення, але й про обладнання, комп’ютерну та інтерактивну техніку.
Власне, в Дарницькому районі столиці “Аркада” побудувала й передала в комунальну власність кілька таких об’єктів. Зокрема, школа першого ступеню №333 у Ж/М “Молодіжний квартал” на 360 місць загальною площею – 5170 кв.м. Також в “Молодіжному кварталі” працює дитячий садочок №445 на 160 місць загальною площею у 3291 кв.м.
Загалом, будівництво соціальних об’єктів ми здійснюємо одночасно зі спорудженням житлових будинків, аби мешканці, які поетапно заселяються в наші квартири, а це, як правило, молоді сім’ї, мали можливість влаштувати своїх дітей у комфортабельні навчально-виховні заклади поблизу місця проживання.
Для прикладу, на жилмасиві “Патріотика”, будівництво будівництво якого ще не завершено, а дитячий садочок № 370 на 120 місць загальною площею у 2505 кв.м в цьому мікрорайоні функціонує ще з 2017 року. Варто зазначити, що на урочистому відкритті цього садочка був присутній Київський міський голова Віталій Кличко.
Крім цього, в ж/м “Патріотика” уже фактично побудований іще один дитячий садочок №57, розрахований на 260 місць. Наразі там ведуться оздоблювальні роботи. Такий же ступінь готовності дитячого садочка №32 в ж\м “Еврика”, що в Голосіївському районі столиці. Цей заклад розрахований на 110 дітей. Загалом, за генеральним планом житлового комплексу “Еврика” передбачено будівництво ще двох садочків на 110 і 270 місць та 2-х шкіл на 1080 місць кожна.
Варто зазначити, що будівництво соціальної інфраструктури тісно переплітається з питаннями сплати забудовником пайових внесків. Згідно закону, якщо забудовник будує такі об’єкти, йому не повинні нараховуватися податки щодо участі в розвитку соціальної інфраструктури міста. Не дивлячись на це, будівельні організації, що співпрацюють з АКБ “Аркада” й виконують замовлення міста у створенні й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, змушують сплачувати ще й пайові внески аби мати можливість вводити в експлуатацію будинки. Так, протягом лише останніх 5-ти років за договорами про пайову участь до бюджету Києва нами було перераховано 153 млн 836 тис. 377 грн.
Ми здійснюємо комплексну забудову на земельних ділянках, де, крім житлових будинків, передбачено й будівництво системи соціальних та інженерних об’єктів для забезпечення повноцінної життєдіяльності столиці. І для таких забудовників, згідно з абзацом 6 частини четвертої статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено не залучати їх до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки вони вже беруть участь у її розвитку, будуючи такі важливі об’єкти для міста. Втім, цю, здавалося б, пряму норму закону, на жаль, доводиться підтверджувати в судовому порядку”, – наголошують у забудовника. Хоча ми впевнені, що судова практика вирішення подібних питань має відійти в минуле, оскільки це негативно впливає на репутацію забудовника, затягує строки будівництва та здачі в експлуатацію об’єктів, а це збільшує соціальну напругу в столиці й від цього, насамперед, страждають люди, які інвестували власні кошти.
ТОВ “Будеволюція” неодноразово зверталося до Київської міської державної адміністрації (КМДА) щодо звільнення від сплати пайової участі з підстав спорудження об'єктів соціальної сфери. Але ці звернення поки що залишаються без уваги. Тому для того, аби мати можливість здавати в експлуатацію завершені житлові будинки й віддавати людям ключі від квартир, забудовник змушений укладати договори пайової участі й сплачувати пайової внески. А далі, вже через суд доводимо свою позицію й право на відшкодування коштів від пайової участі.
Слід ще раз звернути увагу на те, що в силу положень абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, якщо забудовник забезпечив будівництво одночасно з іншими об'єктами в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери, він виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не повинен залучатись до сплати пайової участі. Або ж забудовнику мають відшкодувати витрачені кошти на їхнє будівництво. Адже планувати й замовляти спорудження шкіл і садочків – це завдання місцевої влади. Тому саме вона повинна сплатити забудовнику кошти з міського бюджету за виконанні роботи. А так фактично за це платять ті, хто купує квартири.
Будівельні партнери вже мають досвід таких відшкодувань, внаслідок рішень суду. Для прикладу, забудовнику ТОВ “Будеволюція” під час судового розгляду справи №910/19020/17 вдалося довести, що він відноситься категорії тих, хто будує соціальну інфраструктуру для столиці. Так, Господарським судом міста Києва 06.12.2017р. по справі №910/19020/17 за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення стягнути на користь ТОВ “Будеволюція” 62 млн 974 тис. 504, 02 гривень сплачених пайових внесків. І в 2018 році це рішення суду було виконано.
На сьогоднішній день в судах розглядається дві справи — №910/10794/19, №910/9641/19 — за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської держадміністрації (КМДА) про визнання недійсними договорів про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
ТОВ “Будеволюція” намагається довести в суді, що воно не повинно в силу закону залучатись до сплати пайової участі, оскільки він відноситься до категорії замовників будівництва, визначених абзацом 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Хоча компанія не полишає надії, що надалі подібні спірні питання вдасться врегульовувати в рамках прямого діалогу з містом, а не в залі суду.
В разі задоволення позовів, ТОВ “Будеволюція” буде звільнено від сплати пайової участі на суму орієнтовно 26 млн гривень.
Надія лише на суди залишається й у вирішенні інших проблемних питань, що перебувають в контексті стосунків між забудовником і місцевою владою. Нещодавно суд першої інстанції підтвердив законність компенсації з міського бюджету будівельному альянсу “Аркада” 365 млн грн. за будівництво котельної на Лівому березі столиці та системи комунікаційних мереж. Ці роботи, насамперед, виконувалися за гроші, які люди вклали в будівництво власного житла. Така компенсація дозволить пришвидшити спорудження їхніх квартир. Окрім цього, вже готові судові позови на відшкодування ще 132 млн грн.
Але насправді ми не є прихильниками вирішення спірних питань, що виникають стосунках з міською владо в залі суду. Ми – за конструктивне обговорення проблем за столом переговорів. Переконані, що лише такий спосіб дозволить налагодити системний та взаємовигідний діалог з містом.
Судові рішення, на жаль, не гарантують повного захисту прав забудовників при вирішенні питань щодо незалучення їх до сплати пайової участі. Насамперед тому, що не створюють правового прецеденту й не стають запобіжником від системних зловживань з боку міських чиновників.
А відтак важко назвати ефективним механізмом окреме судове рішення, щодо скасування конкретного договору про пайову участь, якщо кожен подібний договір доводиться повторно оскаржувати в суді.
Також складно вважати ефективним і сам механізм відшкодування сплачених коштів пайової участі, що, мають повернути забудовнику, який бере участь у розвитку інфраструктури. Оскільки, на законодавчому рівні чітко не визначено порядок такого відшкодування. Зокрема, незрозуміло за рахунок яких бюджетних статей місто має проводити списання таких видатків з міського кошторису. Відповідна прогалина в законодавстві суттєво затягує процес виконання зазначених судових рішень.
На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов'язковість сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зокрема, в розмірі 4% від вартості житлового будівництва. І хоча з цього року таку ставку буде знижено до 2%, – все одно для житлового будівництва економ класу – це суттєві витрати, адже фактичним платником цього податку є ті, хто купують квартири. У нашому випадку, - це родини не з великими статками. Тому, для будівельного альянсу “Аркада” скасування пайового внеску матиме важливе значення, оскільки дозволить акумулювати кошти на саме будівництво, не витягуючи їх на пайові внески.
Разом з цим, як стверджують експерти, механізм пайового внеску є застарілим та корупційним. Навіть за даними дослідження Мінрегіону, що було проведено у 2019 році, – насправді кошти від пайової участі або не витрачаються на інфраструктуру, або складно відстежити їх цільове спрямування. Власне, й за сумами, що надійшли до бюджету міста, такий податок становить всього 1% від загальних надходжень.
Тому вважаємо, що запровадження закону щодо скасування пайової участі, який нещодавно ухвалила ВР, допоможе відійти від суб’єктивізму та матиме важливе значення для встановлення чітких правил у розвитку будівельної галузі й поліпшить інвестиційний клімат вцілому.
Отже, виходить, що скасування такого податку, зменшить навантаження на учасників будівельного ринку та дозволить залучити нові інвестиції в будівництво.
Але питання скасування пайового внеску – це поки що локальна перемога, а не системна. Залишаються ще питання прозорого механізму виділення землі під будівництво та процесу введення об'єкта в експлуатацію, а також створення відкритого реєстру забудовників, що отримали дозвіл на будівництво. І тут ще є над чим працювати нашим законодавцям.
Ще кілька тез щодо Генерального плану розвитку столиці, який нещодавно було презентовано в Києві. Там передбачається, що у 2040 році населення Києва має зрости до 3,8 мільйона осіб. Щоб задовольнити попит на житло, заплановано побудувати понад 28,6 мільйонів квадратних метрів нових квартир. Задекларовано також, що середня житлова площа на одну особу має становити не менш 29 квадратних метрів.
Якщо закладати в основу саме такі дані та враховувати фактор, що нові помешкання, як правило, потрібні молодим родинам з дітьми, то для них потрібно забезпечити й необхідну кількість місць у закладах шкільної та дошкільної освіти.
Згідно з ДБН, на 1000 жителів потрібно 135 місць у школах та 38 місць у дитячих садках. Навіть якщо теоретично співставляти ці цифри та робити розрахунки, то для нових мешканців столиці потрібно буде ще додатково побудувати соціальні об’єкти аби збільшити на 133 тис місць у школах та на 37, 5 тис. – у дитячих садочках.
А враховуючи існуючий дефіцит місць в школах та дитячих садках, ці показники можуть бути значно вищі.
Власне, якщо загалом аналізувати новий Генплан Києва, то варто розуміти, що столиця має розвиватися не лише за рахунок будівництва житла або шкіл та садочків. Адже зростання кількості мешканців міста тягне за собою й збільшення навантаження на міську інфраструктуру. Тому для комфорту й зручності киян необхідно передбачати й будівництво інших інфраструктурних проектів, доріг, транспортних артерій та розв’язок і, як мінімум, хоча б ще одного шляхопроводу через Дніпро.
Горіцька Людмила, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “Аркада”
КиевVласть
Під ялинку “слуги” аграрного комітету внесли “труну” до зали верховної ради з похованням надії українців самостійно господарювати на власній землі – на розгляд Верховній Раді “відправили” президентський законопроект №2178-10. На черзі законопроект №2194 від тих же “слуг” та аграрних олігархів, який остаточно заб’є цвяхи в домовину українського селянства, Конституції і державності України – влада на селі, та і в країні, остаточно переходить до аграрних олігархів:
· №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (прийнятий 13 листопада 2019 року);
· №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (прийнятий 14 листопада 2019 року).
Завдяки більшості “слуг” в комітетові, законопроект №2178-10 буде внесено до розгляду в другому читанні в порушення частини 6 статті 16 Закону України, а саме про необхідність “розглядати та приймати рішення щодо кожної пропозиції, яка надійшла від суб'єктів законодавчої ініціативи при доопрацюванні комітетом проектів законів та інших актів”. Пропозиції розглянуто не було, а обрано ті, які потрібні “слугам”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутати В.Івченко і Н.Шуфрич наголосили голові комітету М.Сольського про його кримінальну відповідальність за порушення норм чинного законодавства.
Крім того, М. Сольським було порушено і меморандум укладений депутатами стосовно розгляду земельних законів, яким передбачалося виділення 2 хвилин на розгляд кожної, про що зазначив В.Івченко.
Отже, перша частина стратегії, хоч і з порушеннями законів, поступово реалізується.
Голосування за законопроект №2178-10 орієнтовно може відбутися з 14 січня, хоча “слуги” можуть і пришвидшитися. Очікуємо певних дій в захист української землі і від опозиції.
Необхідно зазначити, що землю аграрні олігархи планують, а скоріше і будуть, скуповувати не дорожче 1000 -1200 доларів США, що обумовлено обмеженням граничною прибутковістю від землі та існуючими найкращими умовами для кредитування. Для зростання ціни на землю в таких умовах, також, не має підстав – зростання ціни може відбуватися тільки від зростання прибутковості від землі, яке малоймовірне. Очікування селян – власників землі щодо “продати землю і купити квартири” не будуть реалізовані, а з прийняттям ще і законопроекту №2194 і взагалі можуть забути про продаж: відповідно до нього землю власнику землі можна буде продавати тільки з дозволу орендаря.
Після реалізації таких пасток такого земельного реформування від “слуг”, можна говорити, навіть, і про зниження цін на землю під впливом монополізацізії “слугами” контролю за земельними відносинами через так створений під них званий ринок землі.
Так що залишиться селянам продати землю за дешево і спробувати щастя “зростити” ціну за землю в легалізованих гральних закладах.
Попри те, що Законопроект №2285 “Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор” 19.12.2019 року проголосовано не було, бажання його проголосувати не пропало, про що свідчить завзятість, з якою відбулося закриття всіх гральних закладів в країні. Так що чекаємо спроб реалізувати і другу частину стратегії 2020.
Норми законопроекту №2285 передбачають, що гральні заклади будуть знову відкриті по всій країні і мільйони селян зможуть реалізувати свою вдачу з азартом.
Продай землю – програй гроші є логічною і послідовною стратегією “слуг”.
Протидіяти такій зраді можливо тільки через усвідомлення і реалізацію безальтернативно найкращого варіанту реформування земельних відносин в інтересах держави і українського народу – перехід від користувальної (оренда землі, емфітевзис) до самостійного обробітку землі її власниками. Консолідація земель через об’єднання українців-власників землі – коротший та надефективний шлях для відновлення та розвитку сільського господарства, а відтак до унеможливлення розпродажу української землі.
Перехід до консолідації земель можна зробити через створення Товариств власників землі.
В Товаристві звичайний власник землі становиться шанованим власником аграрного виробництва незалежно від віку чи фізичних можливостей.
Власники землі, а не орендар, через участь у Товаристві стануть головними на землі і диктуватимуть свої умови вже підрядникам. І через це самі стануть формувати свій прибуток.
Товариство власників землі це:
збільшення доходів від землі в 2-4 рази;
абсолютна неможливість рейдерства;
формування надійної бази для відтворення та розвитку виробництва;
нові високооплачувані робочі місця, створені власноруч власниками на селі – тваринництва та переробки сільгосппродукції; землі для себе і членів своїх родин;
забезпечення рідного села додатковими мільйонними надходженнями до бюджету рідної громади.
Участь у Товаристві дасть можливість селянину-власнику землі отримати споживче кредитування для вирішення нагальних побутових і медичних питань. Це значить, що землю не потрібно буде продавати (чи здавати в оренду на 49 років) орендареві, як це зараз. Товариство в термін до 10 років розрахується за кредитом свого учасника-власника землі як поручитель – власника землі і земля залишиться у власності селянина і його родини.
Формування Товариства власників землі, консолідація в них українців-власників, стане ключовим моментом у формуванні, зміні та перерозподілі виробничих процесів в інтересах українців. Сформуються нові умови для кредитування, інвестування та капіталовкладення.
Самостійне господарювання через об’єднання власників земель – це не тільки швидкий механізм розвитку аграрної галузі, але й універсальний механізм вирішення накопичених соціально-економічних і національно-безпекових проблем та формування оптимального базису системно-стратегічних рішень для зростання економіки країни із випереджаючим темпом.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:25:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4164
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:25:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1680, 10
0.0019
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('87050', '87030', '87029', '87007', '86945', '86893', '86840', '86759', '86683', '86450')
0.3866
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 05:25:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)