Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року - соціологічне опитування

Володимира Зеленського 45% людей називають головним політичним діячем минулого року, а головною подією в Україні торік стали вибори. 

Про це KV стало відомо за результатами соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

Підсумки року: люди та події

Згідно цих результатів, політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 45,9% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3,3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (2,8%), Юрій Бойко (2,7%, торік — 4,4%), Віктор Медведчук (1,9%). 23,6% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25,3%).

Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 57,8% громадян, з них 59,8 — позитивною). Також респонденти зазначили звільнення полонених (8,1%), нормандська зустріч (5,2%), отримання Томосу (2,3%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (1,9%). Жодної події не змогли назвати 16,2% (минулого року — 12%).

Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23,2%). Одразу за нею імпічмент Трампа (5,6%), війна в Сирії (2,1%), Брекзит (1,6%), протести “жовтих жилетів” у Франції (1,6%). Жодної події не змогли назвати 50,5%.

Довіра

Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%). 

Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%). 

А найгірший баланс довіри-недовіри мають: 

• Петро Порошенко (-66%)

• Віктор Медведчук (-61%)

• Віталій Кличко (-55%)

• Арсен Аваков (-54%)

• Юлія Тимошенко (-54%)

• Юрій Бойко (-47%)

• Анатолій Шарій (-41%). 

Далі за рівнем негативного балансу йдуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).

Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають:

• Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%)

• церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%)

• волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%).

Позитивний баланс довіри також мають: 

• державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%)

• Президент України (+32%)

• державна прикордонна служба (+28%)

• Національна гвардія України (+31%)

• Державна прикордонна служба (+28%)

• добровольчі батальйони (+25%)

• громадські організації (+16%)

• ЗМІ України (+15%)

• Омбудсмен (+11%). 

Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45%, 44%), Служба безпеки України (42%, 45%). 

Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%). 

Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), а також:

• політичним партіям (-54%)

• місцевим судам (-53%)

• комерційним банкам (-51%)

• прокуратурі (-50%)

• державному апарату, чиновникам (-51%)

• Верховному суду (-42%)

• Антикорупційному суду (-42%)

• Національному Агентству з запобігання корупції (-40%)

• Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%)

• Національному антикорупційному бюро України (-36%)

• Конституційному суду України (-36%). 

Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).

Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 42,7% українців, 12,6% мають протилежну позицію, а на думку 34,3%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.

Рух країни

Переважна більшість громадян (44,2%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямку, у зворотньому переконані 35,8%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці 2018 року навпаки, абсолютна більшість (69,7%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18,1% — правильним (12,2% не визначилися). 

Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42,6% вважали напрям руху країни правильним, 30,6% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59,1% вважали прямування країни неправильним і лише 18,3% — правильним.

Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися у рівні цін та тарифів (тут погіршення зазначили 60,9% населення, у 2018 — 84,6%), охороні здоров’я (45,7%), соціальному захисті (43,5%). 

Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах:

• обороноздатності країни (30,6% позначили зміни на краще, 14,5% — зміни на гірше і ще 43,8% — відсутність змін)

• міжнародному іміджі України (30,8% — зміни на краще, 20,9% — зміни на гірше і 37,5% — відсутність змін)

• міжнаціональних стосунках (18,8% — зміни на краще, 14,6% — зміни на гірше і 54,4% — відсутність змін). 

У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році: 

• пенсійне забезпечення (-24,5%, було -48%)

• впевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%)

• рівень добробуту родини (-22,6%, було -52%)

• ситуація із злочинністю (-21,6%, було -46%)

• оплата праці (-20,9%, було -51%)

• рівень стабільності (-20,4%, було -63%)

• економічне становище України (-17,8%, було -61%)

• рівень демократії (-4,8%, було -30%)

• дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%)

• освіта (-12,1%, було -25%)

• дотримання прав і свобод громадян (-7,9%, було -31%)

• становище російськомовного населення (-6,5%, було -23%)

• ставлення громадян до влади (-5,4%, було -61%)

• ставлення влади до громадян (-6,1%, було -54%)

• становище україномовного населення (-2,9%, було -12%)

• становище етнічних та релігійних меншин (-2,7%, було -18%).

Зміни та перспективи

Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.

Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала.

27,8% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11,2% населення.

Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18,1% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. 

Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17,3% і 16,1%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (50,9%), ані в родині (52,5%).

А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38,3%), і в родині (37,9%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18,2% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 21,8% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28,2%).

Більшість громадян (50,8%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20,3%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 15,9%.

Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (51,9% вважають, що це відбудеться, і 35,6% — що ні) та зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 46,5%, ні — 32,9%). 

А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців: 

• зменшення корупції (вважають це імовірним 30,1%, ні — 59,3%);

• покарання корупціонерів (імовірно — 31,2%, ні — 57,5%);

• встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 29,9%, ні — 56,3%);

• зниження рівня злочинності (імовірно — 32,3%, ні — 53,4%);

• зниження тарифів (імовірно — 31,2%, ні — 57,7%). 

А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади: 

• дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%)

• дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%)

• зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%). 

Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%; економічне зростання — відповідно 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%.

Читайте: Коррупция – одна из главных проблем Украины и одновременно особенность украинского менталитета – результаты соцопроса

Очікування і побоювання

Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року.

Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21,1% громадян, 65,9% вважають, що цього не буде.

Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%.

А у грудні 2019-го — 64,2% обирають вступ до ЄС і 12,7% — до Митного Союзу. 

Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%). 

Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).

Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.). 

Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%.

Новорічні свята

Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.

У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший.

Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).

Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%.

Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — “у колі” Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.

Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.

У заочному “змаганні” — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая “проголосували” 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.

Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення.

Майбутнє

Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%). 

Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%).

Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%). 

Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).

Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

За даними аналітичної системи YouСontrol, громадська організація “ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (*) зареєстрована 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок.

За даними аналітичної системи YouСontrol, благодійна організація (БО) “Благодійний фонд” Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (**) заснована 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна.

Читайте: Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине – результаты соцопроса

* ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)

** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078)

КиевVласть