Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
28 вересня 2021 г. 18:20
Раздел: Тексти
Війна за життя: на Бориспільщині хочуть збудувати мега-кладовище з крематорієм
Завтра, 29 вересня 2021 року, на засіданні Бориспільської райради стане зрозуміло, чи дійсно місцева влада підтримує будівництво мега-кладовища з крематорієм в межах сіл Петропавлівське та Мартусівка на Бориспільщині. За попередніми намірами, мова йде про створення крематорію на 100 спалювань щоденно та кладовища площею 250 га – майже як вся територія аеропорту “Бориспіль” разом зі злітними смугами. Будувати, а потім і опікуватися цим кладовищем за планами повинно місцеве комунальне підприємство “Стреліція”, яке очолює дружина екс-депутата Київради від ВО “Батьківщина” Юрія Дідовця – Анна Рудник. Громада навколишніх населених пунктів дізналася про цей проєкт випадково і вже майже підняла бунт, бо поява такого об'єкту біля їх домівок загрожує екологічною катастрофою та транспортним колапсом. Між тим представники влади району заявляють, що людям просто донесли неправильну інформацію та для хвилювань немає підстав.
Як стало відомо KV з розпорядження Бориспільської районної ради від 24.09.2021 року №132, 29 вересня 2021 року об 11:00 відбудеться позачергове засідання райради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Першим питанням у порядку денному засідання є ліквідація комунального спеціалізованого підприємства “Стреліція” (*), яке було створене для будівництва крематорію та кладовища (площа – 250 га) на 1 млн місць в межах сіл Петропавлівське Золочівської ОТГ та Мартусівка Гірської ОТГ.
Скликати позачергову сесію голову Бориспільської райради Антона Мотріча закликала група депутатів цієї райради для розгляду на ній діяльності КСП “Стреліція” щодо будівництва вказаних крематорію та кладовища.
З повідомлення ініціативної групи “Стоп мега кладовище на 1 млн поховань/крематорій Стреліція” в Facebook відомо, що 24 вересня 2021 року на засіданні Золочівської сільської ради було сформовано запит до Бориспільскої райдержадміністрації (РДА) з витребуванням офіційної документації по затвердженню детального плану території (ДПТ) з будівництва кладовища та крематорію на території Золочівської та Гірської ОТГ та створення для цих цілей КСП “Стреліція”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Таким чином в сільраді намагаються з'ясувати, яким чином в ДПТ під цвинтар відвели 250 га. Адже згідно чинного ДПТ Вишеньківської сільської ради (увійшла до складу Золочівської ОТГ – KV, розпорядження Бориспільської РДА від 20.10.2021 року №485), для розміщення господарський будівель, споруд, кладовищ та крематоріїв відведено всього 10 га.
Першим на питання будівництва кладовища і крематорію в межах сіл Петропавлівське та Мартусівка увагу спільноти звернув депутат Гірської сільської ради Олександр Карасевич 22 вересня 2021 року. Він оприлюднив презентацію та карту розташування кладовища та крематорія, з якої візуально видно, що цвинтар займатиме площу більшу, ніж все село Мартусівка (площа Мартусівки 220 га – KV).
“Заплановане кладовище розміром більше за всю Мартусівку. Площа 250 га! Воно лише трохи менше за всю територію аеропорту разом зі злітними смугами. Тож нас можуть очікувати: постійні похоронні процесії на Центральній вулиці, бо всіх покійників будуть везти по Бориспільській трасі через всю Гору до Мартусівки. Значне погіршення транспортної логістики… Уявіть собі суцільні пробки на світлофорах з похоронних машин. Крематорій. Ті печі будуть працювати постійно, спалюючи покійників. А ми будемо все це нюхати і цим дихати. Головними прикрасами Гірської ОТГ будуть аеропорт і крематорій з мега-кладовищем. Оце так здобули! Наші сільські кладовища в Горі, Мартусівці, Ревному позакривають (ну розширяти їх точно не будуть) і відправлять нас всіх ховати своїх рідних і близьких на мега-кладовищі. По київських розцінках. Про естетику, моральний стан після щоденного споглядання на той крематорій і поля хрестів я вже мовчу. Подумайте і порахуйте, наскільки впаде ціна всієї нерухомості на всій трасі від Гори до Процева з Рогозовом? Бо хто захоче купувати тут землю чи будинки? Щоб жити на кладовищі?”, – написав депутат на сторінці “Територія Гірської громади” у Facebook.
За його інформацією, крематорій та кладовище будуватимуться для обслуговування Києва, а старт цьому проєкту дала Бориспільська районна рада.
Також у комментарі KV Олександр Карасевич повідомив, що, окрім КП, для реалізації проєкту ще було створено ТОВ.
“Бориспільська районна рада створила комунальне підприємство “Стреліція” для здійснення поховань, яке ще не розпочало свої діяльність, але документально існує. Особи, що намагаються збудувати мега-кладовище і робити на цьому мільйонний бізнес, за моєю інформацією, додатково створили ще і ТОВ фактично з одноіменною назвою – “Меморіальний парк “Стреліція”. Це спланована схема, яку ми намагаємося зупинити, щоб ніяких мега-кладовищ не було і ніякі “ділки” не могли примножувати свої статки за рахунок добробуту людей”, – заявив Олександр Карасевич.
Позиція громадськості
24 вересня 2021 року місцева громадська спілка “Територія змін” направила відкритий лист голові Київської облдержадміністрації (КОДА) Василю Володіну, голові Київської облради Наталії Гунько, голові Бориспільської РДА Руслану Дяченко, голові Бориспільської райради Антону Мотричу, голові Золочівської сільради Олександру Лазаренко та голові Гірської сільради Роману Дмитріву. В листі наголошується, що рішення про будівництво так званого “меморіального парку”, а по факту кладовища та крематорію приймалося без врахування думки громадян.
“Громадська спілка “Територія Змін” виступає категорично проти будівництва мега-кладовища з крематорієм саме в цьому місці, оскільки дозвільна документація складена без врахування думки громади. Будівництво такого об’єкту погіршить і без того не найкращу екологічну ситуацію в наших громадах. Нам відомі негативні наслідки роботи київського крематорію, що ще раз доводить – такі об’єкти треба будувати подалі від місця проживання людей. Транспортна інфраструктура наших сіл не готова до того, що по ній щодня буде проїжджати близько 100 похоронних процесій та величезна кількість відвідувачів. Це створить транспортний колапс. Ми розуміємо, що такий об’єкт потрібен Києву, але місце розташування його в безпосередній близькості до наших помешкань є неприпустимим. Вимагаємо від посадовців всіх рівнів не допустити будівництво мега-кладовища з крематорієм в обраному забудовниками місці”, – зазначено у відкритому листі.
26 вересня 2021 року на місці потенційного будівництва крематорію біля села Петропавлівське відбувся мітинг проти будівництва його та кладовища. Його головний меседж: всі жителі Золочівської ОТГ та Гірської ОТГ проти будівництва цього так званого "меморіального комплексу" і готові відстоювати право жити не на цвинтарі всіма можливими засобами. Всі присутні на мітингу відкритим голосуванням підтримали склад громадської ініціативної групи, яка буде координувати дії щодо захисту інтересів жителів прилеглих сіл в боротьбі проти будівництва мега-кладовища з крематорієм.
Членкиня координаційної групи “Стоп крематорій” Наталія Лютікова розповіла в коментарі KV про настрої населення навколишніх сіл і назвала причини обурення громадськості.
“Громадськість категорично проти. Причин декілька. Ми знаходимося і проживаємо в регіоні, де і так дуже несприятлива екологічна ситуація. У нас немає каналізації і ми оточені муловими полями. Прямо над нашими селами літають і скидають паливо літаки, бо зараз їх траєкторії змінилися. У нас багато стихійних сміттєзвалищ, з якими місцева влада не бореться. І це отруює екологію. Більшість населення проживає у приватному секторі та бере воду через свердловини з грунтових вод. Безумовно, що кладовище на мільйон місць та крематорій обсягом 100 спалювань на день катастрофічно вплинуть і на довкілля, і на забруднення підземних вод. До того ж це мега-кладовище з крематорієм планують розмістити між новим житловим масивом в Петропавлівському та полями, на яких сьогодні агрокомпанії вирощують сільськогосподарські культури. І ще є морально-етичний фактор. По Бориспільській трасі будуть їхати люди в аеропорт на відпочинок чи у справах, обганяючи траурні процесії. Це абсолютно неприйнятно. Люди дуже обурені. Ми хочемо розвитку нашого населеного пункту. Натомість, замість відновлення дитсадочку в селі Гора, який вже два роки не працює, побудови спортивного комплексу, у нас вирубується ліс, а ще ми дізнаємося про проєкт створення мега-кладовища з крематорієм”, – сказала Наталія Лютікова.
27 вересня 2021 року представники координаційної групи “Стоп крематорій” зустрілися з головою Бориспільської РДА Русланом Дяченко, який зробив припущення, як могла виникнути нинішня ситуація.
В ході цієї зустрічі він заявив, що у минулому році отримав звернення від районної ради щодо надання дозволу на розробку ДПТ на 10 га в зв'язку з проблемою з похованнями місцевих жителів. За його словами, йшла мова про виділення 4 ділянок для сільського цвинтаря, отже, підстав для відмови не було.
“ДПТ розробляється, і через 2,5 місяці підписується розпорядження Бориспільської РДА про затвердження… І зараз, коли я взяв документи, там виявилось 217 га. З цим питанням я звернувся, щоб дали оцінку. Був дозвіл на 10 га, а виходить 217 га. Як на мене, десь на цьому рубежі і відбувається зміна. Хтось намагається зробити не цвинтар, а меморіальний комплекс”, – сказав Руслан Дяченко.
27 вересня 2021 року на сайті Кабміну з'явилася петиція №41/003965-21еп з закликом не допустити будівництво кладовища та кремотрію в Гірській ОТГ. Станом на 28 вересня петицію підписали 1666 осіб з 25000 необхідних.
Позиція місцевої влади
У коментарі KV голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко пояснив підстави щодо теперішнього суспільного напруження.
"На жаль, це – відголоски того, що районна державна адміністрація без будь-якого погодження та інформування на свій розсуд надала дозвіл на розробку детального плану території за межами населених пунктів під кладовище. Розпорядження було під 10 гектарів, детальний план – на 250 га. До громади у ході сесії звернулося дуже багато схвильованих мешканців із Петропавлівського, Мартусівки, сусідньої Гори. Почули думку жителів і, спираючись на їхню позицію, ухвалили рішення звернутися до райдержадміністрації щодо надання громаді всіх документів, які послугували для видачі такого розпорядження. А саме: самого розпорядження, детального плану території, інших затверджених документів для їхнього детального вивчення. По-друге, попросимо Бориспільську райраду заборонити їхньому комунальному спецпідприємству здійснювати будь-які дії щодо поховання чи облаштування цвинтарю на території Золочівської громади. Крім того, щоб у найкоротший термін взагалі розглянули на сесії райради ліквідацію цього КСП. Також плануємо звернутися із цією проблемою до народних депутатів, а саме: Сергія Буніна (фракція “Слуга народу”) та Ольги Василевської-Смаглюк (фракція “Слуга народу”), до обласних депутатів, щоб вони не допустили будь-якого будівництва без погодження з громадою. А громада – проти", – заявив Олександр Лазаренко.
Також KV намагалася отримати коментар з приводу ситуації від Гірського сільського голови Романа Дмитріва. Проте очільник громади не відповів ні на дзвінки, ні на повідомлення у месенджерах.
Голова Бориспільської районної ради Антон Мотрич роз’яснив KV ситуацію щодо намірів будівництва “меморіального комплексу” на території Золочівської громади та зауважив, жодних погоджень на виконання робіт на цій території не надавалося, як не передавалися і земельні ділянки на баланс чи в оренду КСП "Стреліція", яке взагалі планують ліквідувати.
"14 травня 2020 року рішенням Бориспільської райради № 554-39-VІІ було створено СКП "Стреліція" для надання ритуальних послуг на території Бориспільського району без місця його фактичного розташування. Зауважу, що СКП не одержувало фінансування з бюджету та за весь час існування не здійснювало жодної діяльності. Особливу увагу хочу звернути, що за інформацією, якою я володію, депутатами райради минулого скликання не приймалося рішення про виділення землі під будівництво крематорію, як і рішення щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Крім того, будь-які проєкти будівництва крематорію та інша супутня документація щодо цього питання до райради не надходила. До Бориспільської РДА надійшла заява від одного громадянина, який є власником 10 га, він запропонував лише просто майбутні перспективи розвитку цієї території. Ці наміри було погоджено. Громадськість дізналася про такі наміри і почала піднімати занепокоєння. До мене зверталися активісти, яким пояснили, що у роботі даного СКП райрада перспектив не бачить, адже всі повноваження, у зв’язку з децентралізацією, вже передані на громади. І рада планує у середу, 29 вересня, це КП ліквідувати. Тому причин для хвилювань у мешканців не має", – сказав Антон Мотрич.
За його словами, мешканці мають розуміти, щоб почало працювати подібне кладовище на певній території, необхідно зробити, як мінімум, чотири кроки.
"Необхідно знайти земельну ділянку, або це буде приватна, яка через нотаріальну заяву може перейти у комунальну власність району чи громади, потім поставити її на баланс комунального підприємства і змінити цільове призначення ділянки. Питання надання дозволу на зміну цільового призначення може розглядатися лише на сесії сільської ради. І, думаю, такі рішення не будуть підтримані. Загалом приватних кладовищ бути не може. На сьогодні дії щодо цього взагалі не проводилися. Звичайно, регіон дуже швидко розвивається і однаково з цим питанням колись доведеться зіткнутися, адже землі під такі потреби відсутні", – резюмував Антон Мотрич.
Екс-керівник Бориспільської райради (в 2010-2020 роках), секретар Бориспільської міської громади Владислав Байчас впевнений, що проєкт щодо будівництва мега-кладовища з крематорієм не буде реалізований.
“У Бориспільському районі кладовища переповнені, у тому числі і в Борисполі. Цвинтарі в основному розташовані на лісових ділянках. І скільки б не було звернень до Кабміну – він ці території під потреби захоронень не розширює. Це СКП створювалося виключно, щоб вирішити цю проблему і створити кладовище для всіх громад району ще під кінець каденції минулої райради. Проте не в таких масштабах. Зауважу, що місце його конкретного розташування не було визначено. Наскільки розумію, було створено якесь приватне підприємство з такою же назвою, що і районне КП. І воно замовило ДПТ. Чому він був розроблений саме на 250 га – в цьому потрібно ще розбиратися. На цій же території такий проєкт реалізувати неможливо, адже дуже близько розташовані населені пункти. Тому – це мертвий проєкт. Згідно із законодавством, подібні проєкти може реалізувати державне або комунальне підприємство, це не в повноваженнях приватного підприємства. 29 вересня відвідбутися сесія райради, на якій планують ліквідувати СКП і відмінити ДПТ. Тож і питання це буде взагалі закрито. Крім того, ця земля перейшла у рамках реформи до Золочівської громади. І вже вони, як громада, будуть самостійно вирішувати, як розпоряджатися територією і що розміщувати на тій ділянці”, – зазначив Владислав Байчас.
Нагадаємо, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих – майже вичерпані. За словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси, а питання вже дійшло до Кабміну.
Читайте: Земля мертвих: Київ та область знову поборються за місця на цвинтарях
Більш того, дефіцит територій змушує голів місцевого самоврядування Київської області не давати дозволу на поховання померлих, зареєстрованих в столиці, оскільки збільшення меж кладовищ – процедура тривала, а території вже майже вичерпані. Найбільш актуальна проблема в Петропавлівській Борщагівці, Ворзелі, Бучі, Боярці. Вичерпуються ресурси у Обухова.
Читайте: Киевская область вынуждена отказывать в местах для столичных мертвецов
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА), у Києві із 29 кладовищ залишилося тільки одне відкрите кладовище – Північне, що знаходиться в Броварському районі на території Богданівської сільської ради. Решта – 26 напівзакриті і 2 закриті.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Меморіальний парк Стреліція” зареєстровано 26 травня 2021 року. Засновники – Артем Вікторович Дідовець (директор, 45%), Дмитро Харламов (10%), Леся Тесля (45%).
Людина з ПІБ Артем Вікторович Дідовець є чоловіком Олени Дідовець, яка, згідно з її декларацією, у 2019 році працювала провідним спеціалістом відділу організаційного забезпечення діяльності керівника апарату КМДА.
Артем Дідовець працює адвокатом в адвокатському об'єднанні “Український адвокат” та зареєстрований як фізична особа підприємець, який надає послуги в сфері права.
КСП “Стреліція” засновано Бориспільською райрадою у травні 2020 року. Основний вид діяльності – організація поховань та надання суміжних послуг. Директор – Анна Рудник, яка також є адвокатом та займає посаду директора адвокатського об'єднання “Український адвокат”. Також Анна Рудник є дружиною співзасновника адвокатського об'єднання “Український адвокат” та депутата Київради VIII скликання Юрія Дідовця (фракція “ВО “Батьківщина”).
На місцевих виборах 2020 року Анна Рудник та Юрій Дідовець балотувалися у Київраду у списку ВО “Батьківщина”, але не пройшли.
У 2019 році Анна Рудник безуспішно балотувалася до ВР по списку ВО “Батьківщина” під №186. У 2015 році намагалася стати депутатом Київради за мажоритарним 80 округом столиці, тоді ж була помічена у “гречкосійстві”, що спровокувало скандал за участю пенсіонерів.
* КСП “Стреліція” (код ЄДРПОУ: 43627828)
** ТОВ “Меморіальний парк Стреліція” (код ЄДРПОУ: 44198272)
*** Адвокатське об'єднання “Український адвокат” (код ЄДРПОУ: 35464276)
Фото: FacebookКиевVластьКиевVласть
Автор: Инна Арас, Инна МихноКиевVласть
18 серпня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
На зліт: у серпні-вересні на Київщині знову підвищаться ціни на проїзд
На Київщині продовжує дорожчати проїзд – вартість міжміських і внутрішньоміських перевезень за літо зросла до 18-30%. І це не межа: у вересні очікується нова хвиля здорожчання. Перевізники звично скаржаться на необхідність техобслуговування машин, підвищення цін на пальне та зменшення пасажиропотоку в карантин. Люди ж звинувачують перевізників у тому, що усим цим вони прикривають жагу до наживи.
Як повідомляє KV, зростання цін упродовж липня-серпня на проїзд у громадському транспорті Київщини – не остаточне. Це стосується однаково як приміських перевезень (з обласних міст до Києва), так і міських. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що зросло
За літо підвищення відбулося одразу на чималій кількості міжміських маршрутів. Дешевше за все сьогодні маршрут з Броварів до Києва (відбулося зростання з 18 до 20 гривень). У маршрутних таксі на маршруті Вишгород – Київ (ст. м. “Героїв Дніпра”) через ст. м. “Почайна”, та на маршруті Лісовичі – Київ ціна піднялася до 20 гривень. Вишгород – Київ (вул. Богатирська) – 10 гривень. Проїзд з Вишневого до Києва обійдеться у 23 гривні (Вишневе – ст.м. Академмістечко).
Зросла ціна проїзду маршрутом Ірпінь-Академмістечко – відтепер 24 гривні. До купи ціни піднялися у напрямках міст Біла Церква, Бровари. У напрямку Ірпеня, Гостомеля, Бучі – до 27 гривень. Дістатися Києва з Боярки та Тарасівки – 30 гривень (до ст.м. Житомирська, Берестейська).
Найдорожчою сьогодні є вартість проїзду з Василькова до Києва – ціна досягла 41 гривні. Туди ж дорога до Димера, яка вартуватиме жителю області 40, а якщо на передньому сидінні – цілих 50 гривень.
Піднявся тариф і в деяких містах. Наприклад, у містах Вишневе, Боярка проїзд тепер вартує 8 гривень. А у Білій Церкві вартість однієї поїздки на маршрутках з більшим пасажиропотоком становитиме 7 гривень, а з меншим – 8 гривень. Перевізники, утім, вимагали підняти вартість проїзду до 10,05-11,97 гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вересневі прогнози
З вересня на приміських маршрутах Києва тарифи на проїзд у маршрутках обіцяють підняти на 10-16%. Так каже виконавчий директор громадської організації "Асоціація автоперевізників Київщини" Олексій Павленко. Він додає, що карантин створив багато проблем для водіїв, але і самі водії не без вини.
“Подорожчання проїзду найближчим часом торкнеться всієї правобережної частини Київської області. За час карантину наші підприємства сильно постраждали, адже працювали в півсили, а підтримки від держави не отримали. […] У вересні підвищення буде від 10 до 16%, але на кожному маршруті індивідуально. […] Ціни залишаються стабільними. Але не виключено, що тарифи можуть проіндексувати в межах власних перерахунків – через збільшення цін на паливо. Через різні обставини водії маршруток змушені працювати в таких умовах. Особливо на такі рішення вплинув локдаун. […] Основні збитки у нас не через те, що ми мало заробляємо, а тому, що водії привласнюють солідні суми. Квитки не врятують, як і кондуктори. Вихід – тільки безконтактна форма оплати врятує. Всі перевізники розуміють механізм, але терплять, тому що водіїв не вистачає", – пояснює Павленко.
В ПП “А.Т.Н.”, наприклад, звинувачують “погіршення фінансового стану автотранспортної галузі, викликаним карантинними обмеженнями внаслідок дії адаптивного карантину пов’язаного з СОVID-19, а також зростання вартості енергоносіїв, запасних частин та інших витратних матеріалів” (маршрут Вишгород-Київ).
А от водії маршруток самі не в захваті. Стверджують, що для них здорожчання проїзду означає, як не дивно, менший заробіток у підсумку.
"Нашим начальникам все мало, ось вони і підвищують вартість проїзду. А насправді і 17 гривень було б достатньо. Карантин, підвищення ціни на деталі або пальне – це брехня. Зарплата водіїв не підвищується, ремонтуємо маршрутки своїм коштом. А при цьому з підвищенням вартості нам підняли планку-план з перевезень і зборів збільшили. Ми самі не раді. Вони ж ще й по місту хотіли підняти проїзд з 7 до 10 гривень. Вранці в суботу ми возили по 10 гривень, в обід знизили, тому що місцева маршрутка не підняла вартість", – розповів Олександр, водій маршрутного таксі Ірпінь – Київ – Ірпінь.
Щодо цін на паливо, то, згідно з даними видання Мінфін, упродовж червня-серпня вони помірно зростали. Наприклад, дизель у період 01.06-02.08 піднявся у ціні з 27,35 гривень/літр до 28,44 гривень/л. А92 за цей же період – з 28,17 до 28,44 гривень/л. Ціна на газ падала упродовж червня, але в липні знов почала зростати, як підсумок – за цей же період зростання з 15,71 до 16,88 гривень/л.
Реакція
Підняття цін прогнозовано викликало гнів народних мас. Бо головна претензія людей у тому, що за вищу ціну вони не отримують кращий сервіс – їх так само возитимуть жовті “Богдани”, до стану яких у багатьох є претензії.
А деяких обурює нахабність перевізників – мовляв, з людей просто хочуть збити побільше грошей.
Народний депутат від Білої Церкви Микола Бабенко висловився на своїй фейсбук-сторінці, пообіцявши, що не полишатиме спроб притягнути до відповідальності причетних рішення Білоцерківського виконкому про здорожчання вартості проїзду містом.
“[…] Висновок судово-економічної експертизи, яка була проведена в рамках кримінальної справи, що була порушена за моєю заявою, прямо встановлює, що фактичний монополіст-перевізник, компанія “Транссіті”, сфальсифікувала свої витрати більше, ніж на 6 млн гривень. […] Тариф в 10-11 гривень для Білої Церкви неприйнятний! […] Після підвищення вартості проїзду з 12 серпня, я особисто беру це питання на контроль! Ми створимо гарячу лінію і у разі скарг та нарікань на перевізників, будемо вживати всіх можливих заходів! […] Ми будемо зупиняти маршрути, розривати договори та відкривати кримінальні справи”, – зазначив він.
Реакція обладміністрації не змусила себе чекати. Керівник управління пасажирських перевезень КОДА Ігор Григоренко в ефірі телеканалу “Погляд” 2 серпня спочатку наполягав на тому, що підвищення є обґрунтованими і обумовленими подорожчанням паливно-мастильних матеріалів – принаймні так їх запевняють перевізники.
А вже 6 серпня голова КОДА Василь Володін провів зустріч з перевізниками, у ході якої “попередньо домовилися про зниження тарифів на напрямках, де підвищення відбувались протягом 2021 року – таке підвищення не може перевищувати 15-18%”, пише пресслужба КОДА.
“Наразі вже знижено тарифи на 9 маршрутах. Це розумний компроміс, який враховує економічні реалії, в яких працюють перевізники, та можливості населення оплачувати їх послуги. Вважаю, що решта надавачів послуги також мають з розумінням поставитися до платоспроможності людей та переглянути тарифи”, – каже Володін.
За даними управління пасажирських перевезень Київської облдержадміністрації, скорочення вартості проїзду відбулося на наступних напрямках: Вишневе – Київ; Боярка – Київ; Васильків; Криве Озеро – Київ; Ірпінь – Київ; Чабани – Київ; Петрівське – Київ; Крюківщина – Київ АС Київ; Крюківщина – Київ АС Південна. Збільшення вартості проїзду на жодному із перелічених напрямків не перевищує 18%, засвідчують в адміністрації.
Що далі
Що у підсумку? Є як мінімум три табори, згідно з реакцією людей в соцмережах. Одні вважають здорожчання неправильним, бо не отримують якісного сервісу. Інші кажуть, що здорожчання повинно відбутися ще більше – дотягувати ціни на проїзд до європейських, аби у перевізників з’явилася можливість підняти доходи та за рахунок прибутку дотягувати до європейського рівня і сервіс (нові автобуси, безконтактна оплата, тощо). А треті – іронізують.
“Спробував сьогодні маршрутку за 8 гривень. Враження одним словом не передати. Тож, це абсолютно новий транспорт, сучасний та комфортний автобус, ніби щойно з конвеєра. Прибув вчасно з точністю до секунди. Зручні сидіння з пасками безпеки та кондиціонер. Гучномовець озвучує кожну зупинку. Привітний водій в однострої бажає приємної подорожі та керує у відповідності до всіх вимог ПДР з дотриманням протиепідемічних вимог (всі в захисних масках, а на кожному поручні автоматичні санітайзери). Для зручності пасажирів і, щоб не відволікати водія, за проїзд можна сплатити карткою, а квитки, придбані за готівку, в обов'язковому порядку валідуються. Все ж таки, за вісім гривень це Вам не за шість. Жодних порівнянь!” – глузує користувач фейсбуку з проїзду у тому ж самому жовтому “Богдані” за новою ціною.
А в управлінні пасажирських перевезень Київської ОДА обіцяють, що й надалі будуть “у межах своїх повноважень” просити перевізників не заламувати ціни.
“Як представник держави, хочу зазначити, що ще в 2015 році вийшла постанова Кабінету міністрів №240, яка скасувала державне регулювання тарифів на приміських та міжміських перевезеннях. Це щоб не були адресовані всі питання з приводу регулювання тарифів до нас. […] Це підвищення є повністю обґрунтованим. Більш того, незважаючи на те, що держава не регулює ціни, вона виступає організатором перевезень – в разі Київської області це КОДА. Всі перевезення регулюються підписаними договорами, де регламентуються обов'язки сторін і ми максимально це контролюємо. Ми не регулюємо ціни, але зобов'язали перевізників обґрунтовувати підняття тарифів і контролюємо це. Офіційно підняття цін не узгоджувалося (з АМКУ), але всі вони були обгрунтовані і спрямовані в АМКУ, де я поки теж не отримував зауважень”, – розповів Григоренко.
Як писала KV, голова Київської ОДА Василь Володін 21 березня дав доручення Управлінню пасажирських перевезень, невідкладне до виконання: залучити патрульну поліцію, рятувальників і транспортну служби до перевірки маршрутників на предмет дотримання протипожежних вимог. Це доручення він дав у зв'язку з інцидентом, який стався в неділю 21 березня 2021 в місті Вишневе Київської області, де вночі згорів пасажирський автобус.
Читайте: Полиция и ГСЧС проверят пожарную безопасность маршруток на Киевщине
Нагадаємо, в лютому цього року на маршрутах №392, 379 і 420, які курсують між Ірпенем та станцією метро "Академмістечко" в Києві, вартість проїзду до столиці подорожчала на 3 гривень –до 20 гривень. Також на 3 гривень дорожче став проїзд з Ірпеня до Києва на автобусах маршруту №400, яким можна дістатися до метро "Святошин" – до 23 гривень.
Також повідомлялося, що зросли тарифи і на пасажирські перевезення між населеними пунктами Приірпіння. Вартість проїзду на автобусах маршрутів №3 та №18 (Ірпінь – Буча) подорожчала з 9 до 10 гривень, а №20 (Ірпінь – Гостомель) – з 7 до 10 гривень.
Читайте: В Ирпене местный перевозчик повысил стоимость проезда до Киева
З початку лютого цього року більше за міжміські поїздки стали платити жителі Баришівки, Згурівки, Ірпеня. З середини місяця виростуть ціни і на багатьох інших маршрутах. Перевізники обіцяють зростання від 10 до 25%. Однак, є і ті, хто побоюється більшого та вказує: із черговим зростанням вартості непогано б нарешті покращити і якість послуг, що надаються.
Читайте: Дорогі пасажири: як і чому в маршрутках Київської області ростуть ціни на проїзд
Фото: коллаж KVКиевVласть
30 червня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Підкомітет Верховної Ради підтримав зміни до Податкового кодексу, а разом з ним і законопроєкти, що передбачають скасування громадам акцизу на тютюн. В Асоціації міст б’ють на сполох, адже внаслідок таких рішень державної влади бюджети тергромад втратять мільйони гривень. На місцях же не вщухає обурення: після спроб відібрати акциз на паливо, черга дійшла і до решти бюджетоутворюючих податків.
Як стало відомо KV, 24 червня комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу проєкт закону №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" та сім альтернативних законопроєктів до нього (№№5600-1, 5600-2, 5600-3, 5600-4, 5600-5, 5600-6, 5600-7).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На відео: Засідання комітету ВРУ з питань фінансів від 24.06.2021
Асоціація міст України виступає категорично проти ухвалення таких змін до Податкового кодексу і закликає народних депутатів не підтримувати проєкт під час першого читання.
Як наголошують в Асоціації, законопроєкт №5600 та супутні №№ 5600-3, 5600-4 та 5600-5 є неприйнятними для місцевого самоврядування.
По-перше, проєкт закону передбачає скасування надходження до громад 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. Якщо зміни підтримають, то перерозподіл акцизу на місцеві громади буде відбуватись через державний бюджет. Сплачуватимуть цей акциз вже не власники роздрібних мереж, а виробники та імпортери. Таким чином, бюджети громад вже цьогоріч можуть втратити 2,9 млрд гривень податкових надходжень. На бік Асоціації стала й Українська Асоціація виробників тютюнових виробів.
Допустимі для місцевого самоврядування, як наголошують в Асоціації, є законопроєкти №№ 5600-1, 5600-6 та 5600-7. А проєкт № 5600-2 містить ряд змін, спрямованих на посилення фінансової спроможності громад.
По-друге, урядовий законопроєкт передбачає і надання пільги по платі за землю для залізниці. Громади можуть втратити додатково ще 5 млрд гривень відповідного податку.
Як заявив на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, таким чином Кабмін збирається "закласти бомбу під стосунки центру та регіонів", наголошуючи, що ці зміни лобіює один з тютюнових монополістів.
"Ідею передати сплату роздрібного акцизу або оптовикам, або виробникам просувають вже декілька років. Обґрунтування – роздрібна торгівля втрачає певний обсяг акцизу, адже частка дрібних продавців не видають фіскальних чеків. Отже, нехай краще роздрібний акциз сплачує виробник. Надходження перейдуть з місцевих бюджетів до державного, але держава потім в незрозумілий спосіб ці гроші перекине регіонам. Смішно! Хіба можна недоліки роботи податкових та правоохоронних органів розв’язувати таким чином? Це як лікувати мігрень відрубуванням голови! В результаті і держава може не отримати гроші, і місцеві бюджети втратять відчутні для себе надходження", – йдеться в дописі.
Про безліч звернень не підтримувати законопроєкт № 5600 заявив депутат ВРУ, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін.
"Сумно, що крім норм, що спрямовані проти олігархів, в урядовий законопроєкт потрапила ціла низка незрозумілих статей, що шкодять, як місцевому самоврядуванню, так і пересічним громадянам. Зокрема, абсолютно незрозуміло яким дивом туди потрапила шкідлива норма, що забирає тютюновий акциз в громад, а це приблизно 2,9 млрд гривень. Безумовно, спроба тишком забрати гроші в громад не пройде непоміченою і не має перспективи!". – написав у соцмережі Безгін.
Позиція громад
KV вирішила поцікавитись у керівників громад, наскільки ці податки є важливими для їхніх бюджетів, і що втратять громади, якщо їх позбавлять цих надходжень.
Голова Дмитрівської сільської громади Тарас Дідич:
Для нашої громади це дуже важливі надходження. На сьогоднішній день акциз складає близько 15% від всього бюджету. Маємо невеликий проєкт добудови дитячого садка, то на ці кошти, а це приблизно 20 млн гривень, за два роки можна було би втілити цей задум. На ці кошти можна багато чого зробити, як, наприклад, побудувати декілька середніх вулиць. Це досить серйозні питання для громади. Позаминулого року, торік хотіли забрати ще й акциз на паливо – це все розпочалося ще при попередньому прем'єрі. Народним депутатам разом з асоціацією міст тоді вдалося відстояти цей акциз. І це питання знову не дає спокою, шукають привід розповісти, що не всі мають на території заправки.
Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик:
Можна скасувати акциз на тютюн, спиртне, паливо. Торік громадам скасували пайову участь. Можна все забрати, але тоді виникає питання: навіщо тоді громади взагалі створювали? Для Борщагівської громади скасування акцизу на паливо призведе до втрати понад 60 млн гривень, акцизу на спиртне та тютюнові вироби – 40 млн гривень. І в результаті громада одержить збитки вже в 100 млн гривень. А нам потрібно будувати школи, садочки. Щоб побудувати дитячий садок необхідно 120-150 млн гривень. І ось, цього року практично його вже забрали, а за два-три роки не важко порахувати, що втратить громада. Громади, таким чином, просто поставлять на коліна. Хоча б вже не забирали на місцях те, що залишилося. Так, це ми ще розташовані поблизу Києва, а решті віддалених громад, забравши акциз, взагалі не вистачатиме коштів і на виплату заробітних плат. Децентралізація передбачає надання повноважень для вирішення питань. А як відбувається насправді: громадам передали значну частину повноважень щодо медицини, освіти, а за який кошт все це утримувати?
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
В громаді категорично проти скасування акцизу на тютюн та надання пільги залізниці зі сплати податку на землю в нинішній ситуації. Зараз на громади передали на утримання культуру, медицину, освіту по всім тим селам, які були дотаційні. Тобто їх передали без відповідної дотації, і якщо зараз забрати у громад фінансовий ресурс, то це призведе до закриття соціальної сфери. І, в першу чергу, на селі. Ми ж навпаки ставимо питання про розширення фінансової бази місцевого самоврядування.
Голова Козинської селищної громади Валерій Гартік:
Акциз на тютюн – це один із головних податків і шкода, якщо його у громад заберуть. Не можна забирати у місцевого самоврядування податки, адже ці надходження є вкрай важливими для розвитку. Наголосив, що цей збір важливо залишати місцевому самоврядуванню і голова Бучанської міської громади Анатолій Федорук на своїй сторінці у Facebook. Від роздрібного продажу тютюнових виробів громада одержує 9 млн гривень.
"Для наших населених пунктів такі надходження дають можливість будувати й устатковувати нову соціальну інфраструктуру, зокрема, сучасні сільські амбулаторії та дитячі садочки. Так село Луб’янка отримало торік збудовану з нуля амбулаторію на умовах співфінансування з областю. Аналогічний медзаклад розраховують мати в селі Синяк, де вже триває будівництво першого для цього населеного пункту дитячого садочка", – йдеться у дописі. Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Фото: колаж KVКиевVласть
17 травня 2021 г. 11:50
Раздел: Територія розуму
Картель “Нафтогазова асоціація України” вдався до відвертого шантажу
В історії з обмеженням маржі на паливо для мереж та контрмаршем цих самих мереж є дві проблеми. Перша очевидна – дурниці з держрегулюванням цін очікувано призводять до дефіциту.
Другий бік цієї медалі прихований від суспільства і полягає в тому, що дана мережа разом із іншою мережею, їх ще називають "зеленими" через однакові корпоративні кольори, та ще кілька мереж загальнонаціонального масштабу, які підтримали перші дві, протягом останніх років активно лобіювали у владі, при чому і попередній, і теперішній, посилення свого монопольного становища на ринку шляхом знищення малого та середнього бізнесу. Саме малий та середній бізнес галузі не дозволяв паливними олігархам встановлювати надмірні ціни на своїх АЗС.
Не буду торкатись питання, яким чином цим мережам вдалося отримати прихильність особисто Порошенко і особисто Зеленського, але останні роки галузь роздрібної торгівлі пальним сколихнули жорсткі репресії контролюючих і перевіряючих органів стосовно малих учасників ринку і було прийнято ряд додаткових жорстких регуляцій цього виду підприємницької діяльності, які виконати малими учасниками ринку стало неможливо і переважна їх більшість припинила свою діяльність. Суспільству це подавалось як боротьба з "нелегалами".
Ринок перекроїли таким чином, щоб була знищена вільна конкуренція і зник ринковий фактор ціноутворення.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Таким чином на ринку почав безмежно панувати картель великих мереж АЗС, які об'єднані у так звану Нафтогазову асоціацію України, яка є відверто лоббістською структурою паливних олігархів. Картель, який Антимонопольний комітет протягом багатьох останніх років постійно викриває у цінових змовах та безпідставному підвищенні цін і штрафує на сотні мільйонів гривень.
Які мережі входять до асоціації, можна подивитися на сайті асоціації, серед членів, до речі, досі Glusco Медведчука.
Звісно, що безмежне панування на ринку відкрило шлях до підвищення цін, ці мережі АЗС просто почали користуватися тими умовами, які їм на їх "прохання" створила сама держава в особі двох президентів та їх урядів.
Тепер, коли зростання цін призвело до зростання соціальної напруги, влада почала шукати якісь методи впливу на олігархів, яким сама ж і вручила до рук "золотий ключик" від усього ринку. Відновити конкурентне середовище на ринку для збалансування ціни вони не можуть, тому впроваджують такі методи як держрегулювання цін. На що випестувані ними ж олігархи відповіли контрзаходами.
Читайте: Основні міфи про “нелегальні” АЗС та їх повне спростування
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
КиевVласть
30 грудня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Дорогий 2021: у новому році зростуть тарифи на воду та вивезення сміття у Вишгороді
З 1 січня 2021 року у місті Вишгород діятимуть нові тарифи на водопостачання, водовідведення та вивезення сміття. Для одного будинку, який користується послугами приватної компанії, подорожчало також опалення. Такі зміни у міській раді традиційно пов'язують зі збільшенням мінімальної заробітної плати. Втім, у місті подейкують, що потреби у підвищеннях не було, оскільки комунальні підприємства можуть заробляти не лише на населенні.
Як стало відомо KV, 17 грудня виконавчий комітет Вишгородської міської ради прийняв рішення №377, 378 та 379, де йдеться про коригування тарифів на водопостачання, водовідведення, вивезення та захоронення сміття і частково – на теплову енергію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Водопостачання та водовідведення
У рішенні №377 “Про встановлення Вишгородському МКП “Водоканал” тарифів на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення” сказано, що виконком Вишгородської міськради розглянув звернення міського “Водоканалу” і вирішив затвердити запропоновані підприємством тарифи.
Так, було встановлено наступні тарифи на послуги: централізоване водопостачання коштуватиме 15,56 гривень, централізоване водовідведення – 18,49 гривень за 1 куб.м з ПДВ. Такі зміни почнуть діяти з 1 січня 2021 року та встановлені на період до 31 грудня 2021 року.
В структурі формування тарифу йдеться, що до нього включено вартість матеріалів запасних частин та інші матеріальні ресурси, паливо та паливно-мастильні матеріали, електроенергія, очистка стоків “Київводоканалом”, витрати на оплату праці, соцстрахування працівників, податки та інше.
За даними на сайті Вишгородського КП “Водоканал”, у 2020 році вартість водопостачання становить 15,94 гривень, а водовідведення – 15,84 гривень за 1 куб.м з ПДВ.
Опалення
Рішенням №378 “Про встановлення тарифу на теплову енергію, її виробництво, постачання та послугу з постачання теплової енергії, що надаються приватним комунально-побутовим підприємством “Теплокомунсервіс” було встановлено новий тариф для мешканців одного будинку у Вишгороді за адресою – проспект Шевченка, 6А.
Тариф на теплову енергію, її виробництво, постачання та послугу з постачання теплової енергії для населення та інших споживачів для системи автономного опалення теплозабезпечення будинку відтепер становить 1388,75 гривень/Гкал без ПДВ. Одноставковий тариф на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії для населення та інших споживачів з ПДВ – 1666,50 гривень/Гкал.
В утворення вартості закладено ряд показників, зазначених у структурі тарифу.
Варто зазначити, що таким чином було змінено тариф на оплату для мешканців лише одного приватного будинку, новобудови, які не захотіли користуватись послугами міського комунального підприємства. Для інших користувачів вартість опалення не змінюється.
Вивезення сміття
У рішенні №379 “Про затвердження тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами” йдеться, що комунальне підприємство “Управляюча компанія” Вишгородської міськради подала клопотання щодо зміни тарифів на вивезення та захоронення сміття.
“Встановити тариф на послугу з поводження з побутовими відходами, які надає Комунальне підприємство "Управляюча компанія" Вишгородської міської ради відповідно до розрахунку – 145,3499 гривень/м3 з ПДВ. Ввести в дію тариф, встановлений даним рішенням, з 1 січня 2021 року”, – йдеться у документі.
У формування тарифу закладено витрати на заробітну плату, спецодяг для робітників, витрати на ремонт контейнерів, пальне та мастильні матеріали, запасні частини та ремонт автомобілів, витрати на захоронення сміття.
Як розповів KV голова Вишгородської громади Олексій Момот, відбулось незначне підвищення тарифу.
“Наразі тариф на вивезення та захоронення сміття становить 140 гривень/м3 з ПДВ. Причина здорощання у підвищенні мінімальної заробітної плати та вартості талонів полігону. Ми вивозимо сміття на полігон у селі Нові Петрівці, ним займається комунальне підприємство “Комунальник”. Вартість водопостачання та водовідведення змінилась також у зв'язку із підвищенням “мінімалки”. Але, тим не менш, у Вишгороді не найвищі тарифи по області”, – зазначив він.За словами місцевого громадського діяча, співзасновника та керівника громадської організації “Рідне місто” Владислава Дулапчого, наразі комунальні підприємства міста могли б не підвищувати тарифи.
“На мою думку, наразі підвищення тарифів є недоцільним. В першу чергу, у країні пандемія коронавірусу, більшість людей у скрутному становищі, є проблеми із виплатами. Декому взагалі не вистачає коштів на сплату комунальних послуг. Навіть “Київводоканал” та “Київобленерго” наразі не штрафує за несплату і не припиняє надання послуг. Наші ж місцеві комунальні підприємства чомусь вирішили підняти тарифи. Не існує критичних ситуацій, які б цього вимагали. Якщо наша тепломережа збиткова і постійно працює “в мінус”, то водоканал постійно приймає нове обладнання, майно з новобудов. І якраз на цьому він міг би дуже добре заробляти. Однак, забудовникам за усілякими домовленостями підприємство навпаки робить різні “знижки”. А заробляти намагається на тарифах для населення ”, – каже він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, ще у минулому році на Київщині зростало невдоволення завищеними цінами на послуги ЖКГ. Місцева влада то обіцяла громадянам знизити тарифи до економічно обґрунтованих, то виправдовувала їх зростання зростанням ціни на газ або підвищенням мінімалки. У ряді міст і сіл столичного регіону тарифи тоді зросли наполовину. А у Василькові була тарифна війна, яка дійшла до суду.
Читайте: Подвійний тариф: жителі Василькова не дали підвищити ціни на водопостачання
Фото: коллаж KVКиевVласть
28 грудня 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Роботу сховища ядерного палива у Чорнобилі паралізує несправна залізниця
22 грудня у Чорнобильській зоні відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – відпрацьоване паливо з українських АЕС знову повезуть до Росії.
Відкриття
Як дізналася KV із повідомлення прес-служби НАЕК “Енергоатом”, 22 грудня за участі керівництва “Енергоатому”, представників компанії Holtec International (США), інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію якого планують розпочати у травні 2021 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик під відкритим небом, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Це спеціальна американська технологія, яку використовують у багатьох країнах світу. Вже розпочалися пусконаладка та випробування обладнання і устаткування, поставленого компанією Holtec.
Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно зберігатиметься у надміцних металево-бетонних контейнерах, які перевозитимуться залізницею. Повідомляється, що ці контейнери витримають будь-яку техногенну катастрофу, природне лихо чи диверсію.
“Майданчик для збереження вигородженний додатковими фізичними бар’єрами, що дозволяє уникнути тарану з боку автомобільного транспорту, а сама конструкція за своєю міцністю може витримувати навіть падіння літака”, – каже начальник служби фізичного захисту ЦСВЯП Максим Бродягін.
Наразі власне пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива за такою ж технологією ще з 2001 року в Україні має лише Запорізька АЕС.
За проєктом, до 2040 року на ЦСВЯП мають встановити 450 контейнерів для палива. Цього вистачить, аби зберігати ядерні відходи, які продукуватимуть українські АЕС впродовж наступних 30 років, поки станції не виведуть з експлуатації. Також до 2040 планують добудувати ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП.
“У перший, 2021 рік експлуатації, планується, що чотири контейнери будуть завантажені. Потім – вісім. І максимальна кількість, яка буде прийматись щорічно, – це 12-15 багатоцільових контейнерів, які будуть зберігатись на майданчику протягом ста років”, – зазначив головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін.
Інфраструктурні проблеми
До сховища ядерні відходи везтимуть у герметичних капсулах, а вже на території сховища перевантаживатимуть у більш надійні – металево-бетонні. Такий процес автоматизований, аби максимально ізолювати працівників від контакту з паливом.
Загальна вартість будівництва ЦСВЯП – 37 млрд гривень. Частина коштів – кредитні, надані американцями. Втім, аби доставляти контейнери з інших міст до Зони відчуження, треба відремонтувати 43 кілометри колій до найближчого залізничного вузла та розчистити там чагарники.
За три роки будівництва сховища, ремонт залізниці так і не розпочали. Аби не зірвати терміни введення першої черги ЦСВЯП в експлуатацію, атомники планують взяти цю частину залізничного сполучення під свій контроль.
“Була нарада в Уряді на цю тему і ситуація така, що ми запропонували забрали цю залізничну колію під свій контроль. Щоб нам повністю передали і землю, на якій вона розташована. Ми впевнені, що наші будівельники впораються до травня”, – розповів тимчасово виконуючий обов'язки президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.
У травні “Енергоатом” має відвантажити чергову партію використаного ядерного палива з АЕС і сподівається його розмістити вже на своєму сховищі.
Варто зазначити, що залізниця – не єдина інфраструктурна проблема, яка існує у Чорнобильській зоні. У минулому році завершився суд щодо фінансування двох мостів у Зоні відчуження через річки Уж та Ілля, які намагатись відремонтувати за кошти, що спрямовуються на розвиток інфраструктури Іванківському, Поліському районам та місту Славутич.
Йдеться про розпорядження Київської ОДА №169 від 22.03.2018 року, згідно з яким 84,7 млн гривень було виділено на їх реконструкцію. Позов щодо його скасування було подано депутатом Іванківської райради 7-го скликання Олегом Береговим. Загалом судовий процес тривав 10 місяців. Так, перший тендер, на суму 76 млн гривень, був скасований. Другий (який стосувався робіт на 8 млн гривень) відбувся і за підсумками навіть виділили частину коштів. Як повідомлялось, ці мости були необхідні для завершення будівництва ЦСВЯП.
Наразі ж ремонт мостів досі не розпочато і не відомо, чи планується. Як розповів KV Олег Береговий, насправді вони не мають жодної функції у будівництві об'єктів ЦСВЯП.
“Один міст розібрали, інший – взагалі не починали робити. Вже тривалий час там нічого не роблять. Для будівництва сховища вони взагалі не потрібні. Усі матеріали завозили через Поліське КПП, так навіть за відстанню було ближче”, – зазначив він.
Історія будівництва
Нагадаємо, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні не було власного централізованого сховища, яке б вміщувало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Там воно зберігається протягом 50 років, а залишки від переробки наша країна змушена забирати назад.
Україна була єдиною країною в Європі, яка самотужки не могла впоратись із залишками своєї атомної генерації. Ідея звести централізоване сховище, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.
Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.
Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.
“На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – пояснював директор компанії Микола Єманов.
Введення об'єкта в експлуатацію постійно відтерміновували. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.
“Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системам фізичного захисту та радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і передані на відкриті торги”, – казав Єманов у вересні цього року.
Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.
Тим часом “Енергоатом” за даними журналістів програми “Схеми” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.
На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.
“Схеми” повідомляли, що результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП.
Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві.
“В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.
Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.
“Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.
Станом на початок жовтня було відомо, що Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Тоді ж Вищий антикорупційний суд відпустив Орлова під 10 млн гривень застави з покладанням обов'язків, а саме: з'являтися за першим викликом; не виїздити з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним Микитасем, а також здати на зберігання закордонний паспорт. Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 6,5 млн гривень і за Орлова внесли гроші. Проте, 28 листопада завершилася дія обов'язків і представник заставодавця подав до суду клопотання про повернення 6,5 млн гривень застави, оскільки дію обов'язків не продовжували.
Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні. Вона вказала, що закінчення терміну дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава.
Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі
Фото: колаж KVКиевVласть
16 грудня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Вони пройшли: депутати ради Фастівської міської громади
До ради Фастівської міської громади пройшли 38 депутатів. Найбільше, 9 мандатів, отримали представники партії “Європейська солідарність”. Від партій ВО “Батьківщина” та “Партія національного егоїзму” пройшли по 7 депутатів, від “Слуги народу” – 6, від “Опозиційної платформи – За життя” – 5. Партія “За майбутнє” отримала 4 депутатські мандати.
Про це KV стало відомо з даних Центральної виборчої комісії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Європейська солідарність”
1. Олександр Леонідович Волинець. Перший кандидат у списку партії в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі (ЄБВО). Пройшов до ради Фастівської міської громади та до Київської обласної ради, де вже приступив до виконання обов'язків.
2. Юрій Вікторович Соловей. Отримав 120 голосів (33,42%) у виборчому окрузі №1.
Народився 19 серпня 1979 року, проживає у Фастові. Старший офіцер відділення комплектування у Фастівському об’єднаному міському військовому комісаріаті. Голова міськрайонної громадської організації “Асоціація учасників бойових дій та учасників антитерористичної операції”, засновник громадської організації “Фастівський міськрайонний центр надання допомоги військовослужбовцям АТО”.
У декларації за минулий рік вказав, що має земельну ділянку на 20 тис. кв.м у Таращанському районі. Його дохід склав 243 701 гривень, дружини Оксани – 142 013 гривень.
3. Мирослава Олександрівна Смірнова. Набрала 196 голосів (54,59%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 7 листопада 1976 року, проживає у Фастові. Фізична особа-підприємець. Засновниця громадської організації “Фастів ТІМ”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (ПП “Нові обличчя”).
У минулому році задекларувала торгівельний павільйон у Фастові, земельну ділянку на 410 кв.м та 25% житлового будинку площею 24,7 кв.м у Волинській області. У спільній власності із чоловіком Євгеном Харченком мають квартиру на 51,7 кв.м у Фастові. Він має ще одну квартиру на 35,7 кв.м у Фастові. На нього записано два автомобілі: Toyota Rav4 та Fiat Doblo Cargo. Дохід Мирослави Смірнової склав 394 783 гривень, чоловіка – 893 658 гривень. Вона має 10 тис. доларів США заощаджень, чоловік зберігає 160 тис. гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
4. Яна Михайлівна Хрустальова. Отримала 30 голосів (8,35%) у ЄБВО.
Народилася 17 вересня 1983 року, проживає у Фастові. Директор з кадрових питань та побуту малого приватного підприємства "Енергія". Працювала головним спеціалістом відділу розвитку інфраструктури Київської ОДА. У 2010 році – головний економіст “Магнолія-ТВ”, у 2011-2012 – відповідальний редактор на радіо-телестудії “Весна”, пізніше – головний редактор, диктор та директор підприємства. Також була журналістом, телеведучою та заступником директора по роботі з Фастівською РДА на Фастівському телебаченні "АСТВ". У 2018 році здійснила пожертву партії ВО “Батьківщина” у розмірі 12 872 гривень.
У минулорічній декларації вказала, що має 25% житлового будинку на 105,9 кв.м у Фастові та квартиру площею 68,8 кв.м, що у спільній власності із чоловіком Вадимом Ходуновим, у Києві. Їздить на автомобілі Nissan Rogue. Дохід чоловіка склав 339 835 гривень. Також він має кредит на квартиру у розмірі 500 тис. гривень.
5. Андрій Валерійович Абрамов. Отримав 103 голоси (28,69%) у виборчому окрузі №2.
Народився 17 вересня 1985 року, проживає у Фастові. Тимчасово не працює. У 2006 році був призначений на посаду начальника розвідки штабу гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону в/ч А1552 в місті Біла-Церква. У грудні 2012 року призначений командиром взводу управління гаубичної самохідно-артилерійської батареї в/ч А2167 в місті Біла Церква. З початку бойових дій на сході нашої держави, 11 квітня 2014 року, разом з частиною прибув у район виконання бойового завдання в зону антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. 25 липня 2014 року отримав важке осколкове поранення кінцівок та голови. В серпні 2014 року був відправлений до Німеччини на лікування, де перебував три місяці. Після повернення на Батьківщину, переніс ще дві операції. Отримав II групу інвалідності. З 21 вересня 2015 року проходив службу у Фастівському ОМВК.
У минулому році задекларував квартиру на 84,4 кв.м у Борисполі, житловий будинок на 77,3 кв.м, земельну ділянку на 631 кв.м , право користування на квартиру площею 68 кв.м у Фастові, також має земельну ділянку на 1000 кв.м у Фастівському районі. Його дохід склав 314 492 гривень, дружини Ірини – 67 400 гривень.
6. Станіслав Максимович Онищук. Набрав 228 голосів (63,50%) у виборчому окрузі №2.
Народився 18 серпня 1958 року, проживає у Фастові. Директор приватного підприємства “Фарт”, ТОВ “Євро паливо”, ТОВ “Біотерм-Фастів”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Самопоміч”).
У декларації за 2019 рік вказав, що має право користування на житловий будинок площею 225 кв.м у Фастові, який належить дружині Любові. Також вона має земельну ділянку на 1000 кв.м у Фастові. Його дохід склав 807 296 гривень, дружини – 559 тис. гривень. Станіслав Онищук має заощадження у розмірі 25 тис. гривень, 50 тис. євро та 100 тис. доларів США.
7. Андрій Анатолійович Яременко. Отримав 17 голосів (4,73%) у ЄБВО.
Народився 2 жовтня 1982 року, проживає у Фастові. Начальник відділу з управління комунальною власністю Фастівської міської ради.
У минулому році задекларував квартиру на 40,8 кв.м, ще одну квартиру на 72 кв.м у спільній власності у Фастові, три земельні ділянки на 2 830 кв.м у Фастівському районі. Має автомобіль Volkswagen Transporter. Його дохід склав 206 481 гривень, дружини Олени – 116 110 гривень.
8. Олександр Федорович Бойко. Отримав 165 голосів (45,96%) у виборчому окрузі №3.
Народився 12 червня 1964 року, проживає у Фастові. Директор будівельної компанії ТОВ “Тесей”, ТОВ “Атріум-груп”.
У минулорічній декларації зазначив, що має житловий будинок на 258,4 кв.м у Фастові, дачний будинок на 36 кв.м у Фастівському районі. На нього записано два автомобілі: Mitsubishi Pajero Wagon та Ford Transit. Розмір доходів не вказав.
9. Лариса Василівна Скрипак. Отримала 162 голоси (45,12%) у виборчому окрузі №4.
Народилася 23 листопада 1962 року, проживає у Фастові. Пенсіонерка. З 2001 по 2015 роки керувала фінансовим управлінням Фастівської РДА, а з 2015 по 2017 роки була першим заступником та виконуючою обов'язки голови Фастівської РДА. На початку 2019 року працювала начальницею фінансово-бухгалтерського відділу в Ковалівській ОТГ.
В минулому році задекларувала дві земельні ділянки на 11 200 кв.м у Фастівському районі та половину квартири на 61,9 кв.м у Фастові. На чоловіка Олега записано 25% квартири на 61,9 кв.м у Фастові, три земельні ділянки на 3 200 кв.м у Фастівському районі. Донька Світлана має 25% квартири на 61,9 кв.м у Фастові, три земельні ділянки на 3 200 кв.м у Фастівському районі. Дохід Лариси Скрипак склав 379 433 гривень.
ВО “Батьківщина”
1. Жанна Петрівна Швидка. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народилася 17 грудня 1970 року, проживає у Фастові. На платній основі з лютого по травень 2020 року була помічником чинного нардепа Житомирської області Сергія Кузьміних (обраний від "Слуги народа"). Крім того, має 25 років досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. Так, з 1993 по по травень 2019 року працювала у Фастівській міській раді начальником служби у справах дітей та сім'ї, а з травня по грудень 2019 року – в Фастівській РДА завідуючою сектору з питань внутрішньої політики. Нині ж тимчасово не працює.
Згідно із її декларацією за минулий рік, разом із чоловіком Володимиром їй належить будинок на 31,6 кв.м у Фастові та земельна ділянка площею 300 кв.м. Чоловік їздить на MAZDA 2009 року випуску. В РДА торік вона заробила 84 510 гривень.
2. Роман Володимирович Кудь. Набрав 112 голосів (31,19%) у виборчому окрузі №1.
Народився 29 березня 1980 року, проживає у Фастові. Директор ТОВ “Управляюча компанія “Житлосервісбуд”, голова молодіжної громадської організації “Майбутня Україна”. Був помічником нардепа 5-го скликання Григорія Маньковського (“Партія регіонів”). У минулому році балотувався до Верховної Ради від партії “Самопоміч”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Самопоміч”).
У минулому році задекларував земельну ділянку на 1000 кв.м та 14,28% квартири на 59,4 кв.м у Фастові. Має автомобілі Renault Kangoo та Камаз 5320. Зберігає 50 тис. гривень заощаджень готівкою.
3. Ірина Ігорівна Данчук. Набрала 14 голосів (3,89%) у ЄБВО.
Народилася 18 грудня 1988 року, проживає у Фастові. Лаборант-технолог у ТОВ “Фастівське ХПП”.
4. Олена Василівна Смольницька. Отримала 169 голосів (47,07%) у виборчому окрузі №2.
Народилася 20 березня 1959 року, проживає у Фастові. Фізична особа-підприємець (надання послуг перукарнями та салонами краси). Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
За даними декларації за 2019 рік, має квартиру на 67,2 кв.м у Фастові. Її дохід склав 99 551 гривень.
5. Сергій Петрович Павловський. Отримав 135 голосів (37,60%) у виборчому окрузі №3.
Народився 8 жовтня 1965 року, проживає у Фастові. Директор ПП “Вирій”. Співзасновник громадських організацій “Спортивний клуб – Фастів” та “Пам'ять Фастівщини”, засновник благодійної організації “Благодійний фонд інвалідів війни антитерористичних операцій України”. Голова Фастівської міської партійної організації “Народної партії”. Був керівником управління житлово-комунального господарства Фастівської міської ради.
У минулому році задекларував житловий будинок на 99,2 кв.м, 60% будинку на 75,3 кв.м, дві земельні ділянки на 601 та 0,06 кв.м у Фастові. На дружину Тетяну записаний автомобіль Honda Accord та навіпричіп, ще два напівпричіпи має Сергій Павловський. Його дохід склав 57 834 гривень, дружини – 100 тис. гривень. Він має заощадження у розмірі 270 тис. гривень та 15 тис. доларів США, дружина – 5 тис. євро та 50 тис. гривень.
6. Сергій Леонідович Барановський. Отримав 94 голоси (26,18%) у виборчому окрузі №4.
Народився 23 вересня 1982 року, проживає у Фастові. Консультант у Фастівській районній раді. Депутат Фастівської райради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
В минулорічній декларації вказав, що має земельну ділянку на 1 200 кв.м у Фастівському районі. Йому належить автомобіль ОРEL Signum. Його дохід склав 91 431 гривень, дружини Людмили Адаменко – 231 703 гривень. Має заощадження у розмірі 90 тис. гривень та 3 тис. доларів США, ще 88 635 гривень позичив третім особам. Дружина має 70 тис. гривень.
7. Віктор Іорданович Грек. Отримав 102 голоси (28,41%) у виборчому окрузі №4.
Народився 14 грудня 1965 року, проживаєу селі Оленівка Фастівського району. Директор Державного підприємства "Дослідне господарство "Оленівське". Депутат Фастівської райради 7-го скликання (ВО “Батьківщина”).
У минулому році задекларував дві земельні ділянки на 5 720 кв.м і 25% будинку на 93,1 кв.м у Фастівському районі. Дружина Людмила так само має 25% цього будинку, а також ділянку на 1 200 кв.м на Фастівщині. На неї записаний автомобіль ВАЗ 2107. Його дохід склав 889 099 гривень, дружини – 168 211 гривень. Віктор Грек має 219 437 гривень заощаджень, його дружина – 39 997 доларів США.
“Партія національного егоїзму”
1. Михайло Володимирович Нетяжук. Перший номер у списку партії в ЄБВО.
Народився 15 лютого 1979 року, проживає у Києві. Михайло Нетяжук за фахом економіст, кандидат економічних наук, з досвідом роботи на керівних посадах і до влади прийшов після багаторічної роботи на ДП ВАТ "Київхліб". Сім років із них, з 2007 по 2014 роки, очолював саме "Фастівський хлібокомбінат". Подейкували, що свого часу цю посаду він одержав завдяки підтримці команди "регіоналів" старої влади Віктора Януковича. Міську раду Фастова він очолив у червні 2014 року, як безпартійний, і вже наступного року був переобраний до ради VII скликання, куди балотувався від партії "Нові обличчя". На виборах 2020 став головою Фастівської міської громади.
Свого часу Нетяжук фігурував у низці скандалів, пов’язаних із екснардепом Русланом Сольваром (фракція "БПП"), громадським активістом Антоном Гурою, а місцеві депутати декілька разів намагалися відсторонити від влади. Ймовірно, що на виборах 2020 Нетяжук зблизився із парламентарем від Фастівщини Олегом Дундою (фракція “Слуга Народу”), оскільки “Партію національного егоїзму” на Київщині прийнято вважати проєктом Дунди.
Згідно з його декларацією за 2019 рік, як і минулого року, він має у співвласності дві квартири в Києві площею 78,85 кв.м та 66,40 кв.м і продовжує орендувати квартиру на 40,50 кв.м в Фастові. Крім того, у 2019 році він задекларував орендований автомобіль ВАЗ 2008 року випуску, а його зарплата за минулий рік склала 264 261 гривню, у 2018 році – 204 271 гривню. А ще зменшилася сума готівки з 72 700 до 61 тис. доларів.
2. Олександр Анатолійович Андрієнко. Отримав 68 голосів (18,94%) у ЄБВО.
Народився 19 вересня 1974 року, проживає у Фастові. Голова спортивного клубу, тренер-викладач з карате ДЮСШ "Локомотив".
Директор загальноміського спортивного клубу східних бойових мистецтв та оздоровчих систем О. Андрієнка.
3. Людмила Валеріївна Бабич. Отримала 127 голосів (35,37%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 25 грудня 1978 року, проживає у Фастові. Фахівець по роботі з громадськістю ГО "Культурно-освітній клуб" Центр розвитку дітей, сімейної психології та психотерапії "Індиго".
У минулому році задекларувала половину квартири на 32,5 кв.м у Миколаєві та право користування на квартиру площею 50,6 кв.м у Фастові, яка належить її чоловіку Олександру. Також у користуванні Бабич має автомобіль Peugeot 3008. Її дохід склав 62 878 гривень.
4. Наталія Анатоліївна Ріпко. Набрала 132 голоси (36,76%) у виборчому окрузі №1.
Народилася 20 травня 1966 року, проживає у Фастові. Директор Фастівського академічного ліцею №9.
У декларації за минулий рік вказала, что має земельну ділянку на 615 кв.м у Фастові. На чоловіка Юрія записаний житловий будинок на 143,4 кв. м та ділянка на 1 741 кв.м у Фастові, ще одна ділянка на 1 133 кв.м у Фастівському районі. Їздить Наталія Ріпко на автомобілі Hyundai Santa Fe. За її словами, зарплата в 2019 році склала 246 837 гривень.
5. Наталія Леонідівна Єриш. Отримала 98 голосів (27,29%) у виборчому окрузі №2.
Народилася 23 листопада 1966 року, проживає у Фастові. Начальник управління освіти виконавчого комітету Фастівської міської ради. У 2015 році балотувалась до Фастівської міської ради 7-го скликання від партії “Нові обличчя”.
В декларації за 2019 рік вказала, що має квартиру на 30 кв.м у Фастові. Її дохід склав 261 751 гривень.
6. Ольга Володимирівна Бабенко. Набрала 192 голоси (53,48%) у виборчому окрузі №3.
Народилася 7 березня 1966 року, проживає у Фастові. Вчитель у Фастівському НВК "ЗОШ I-III ст.№10 – Гімназія". Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Нові обличчя”). Голова Фастівської районної організації політичної партії “Демократичний союз” (не перебуває в процесі припинення, але свідоцтво про державну реєстрацію недійсне).
У минулому році задекларувала квартиру на 68,5 кв.м у Фастові. Її дохід становив 193 962 гривень.
7. Юлія Валеріївна Казакова. Отримала 24 голоси (6,68%) у ЄБВО.
Народилася 15 січня 1983 року, проживає у селі Фастівець Фастівського району. Медичний директор з дитинства і пологової допомоги КНП ФРР "Фастівська ЦРЛ". У 2015 році балотувалась до Фастівської районної ради 7-го скликання від ВО “Батьківщина”.
В декларації за минулий рік вказала, що на чоловіка Олександра записаний житловий будинок площею 202,2 кв.м та дві земельні ділянки на 3 840 кв.м у селі Фастівець. Також він має автомобілі Toyota RAV 4 і ЗАЗ TF55Y. Розмір зарплати, отриманої у Фастівській ЦРЛ, вказала у розмірі 30 млн 679 тис. 585 гривен. Чоловік заробив 52 610 гривень. Вона має заощадження у розмірі 30 тис. доларів США, чоловік – 55 тис. доларів США.
“Слуга народу”
1. Тетяна Вікторівна Герасимчук. Перший кандидат в списку партії у ЄБВО.
Народилася 5 лютого 1992 року, проживає у Фастові. Помічник адвоката у Адвокатському об’єднанні "Керечанин і партнери". Помічниця нардепа 7-го скликання Ігоря Мірошниченка (ВО “Свобода”), нардепа 8-го скликання Олександра Сугоняко (БПП) та нардепа 9-го скликання Артема Культенка (“Слуга народу”).
У минулому році задекларувала право користування на житловий будинок площею 100 кв.м у Фастові та на квартиру площею 27,8 кв.м у Києві. Має право користування на підставі попереднього договору купівлі-продажу недобудованої квартири площею 61,97 кв.м у Києві. В користуванні також має автомобіль Mazda 3. Її дохід склав 420 357 гривень. Має позику у розмірі 1 млн гривень, отриману від Данила Андрєєва.
2. Вадим Олексійович Оберемок. Отримав 103 голоси (28,69%) у виборчому окрузі №1.
Народився 29 травня 1966 року, проживає у Фастові. Фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям). Засновник благодійної організації “Регіони Фастівщини” та громадської організації “Спортивний клуб “Унава”.
У минулорічній декларації вказав, що у спільній власності з дружиною Юлією Куршиною має торгово-офісне приміщення на 587,2 кв.м та земельну ділянку на 800 кв.м у Фастові. Також на неї записано два житлових будинки на 165,9 та 64,1 кв.м та три земельні ділянки на 2 199 кв.м у Фастові. Ще вона має автомобіль Toyota RAV4. Дохід Вадима Оберемка склав 500 130 гривень, дружини – 7 500 гривень. Він має заощадження у розмірі 520 тис. доларів США, вона – 15 тис. доларів США.
3. Віктор Володимирович Герасимчук. Набрав 171 голос (47,63%) у виборчому окрузі №2.
Народився 6 березня 1969 року, проживає у Фастові. Працює тренером у ФОП "Майстер Є.І.". Співзасновник громадської організації “Апатіт”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Радикальна партія Олега Ляшка”). Ймовірно, батько Тетяни Герасимчук (перший номер цього списку).
У минулому році задекларував земельну ділянку на 10 214 кв.м та цілісний майновий комплекс бази у Рівненській області, право користування на житловий будинок площею 100 кв.м у Фастові. Дружина Інна має земельну ділянку на 27 013 кв.м у Фастові. На неї записаний автомобіль Audi 80, на який має право безоплатного користування Віктор Герасимчук. Його дохід склав 50 970 гривень, дружини – 12 906 гривень.
4. Ольга Станіславівна Пурдик. Отримала 65 голосів (18,10%) у ЄБВО.
Народилася 6 липня 1969 року, проживає у Фастові. Фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами).
В минулорічній декларації вказала, що має дві земельні ділянки на 1 275 кв.м та житловий будинок на 266,9 кв.м у Фастові. На чоловіка Олександра записана квартира на 31,2 кв.м та МАФ у Фастові, квартира на 35,3 кв.м у селі Крюківщина та телятник у Фастівському районі. Також він має автомобіль Honda CR-V. Дохід Ольги Пудрик склав 280 тис. гривень, чоловіка – 210 тис. гривень. Вона має заощадження у розмірі 65 тис. доларів США, він – 30 тис. доларів США.
5. Андрій Миколайович Снігур. Отримав 96 голосів (26,74%) у ЄБВО.
Народився 16 липня 1969 року, проживає у Фастові. Директор ПП "Тристар". Засновник ПП “Но проблем”, громадської організації “Клуб депутатів Фастівщини”. Голова громадської організації “Наш Фастів”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Третя сила”). Працював директором КП “Фастівський міський ринок”.
У минулорічній декларації вказав, що на дружину Ірину записана половина житлового будинку на 49,3 кв.м у Фастові та два автомобілі: Toyota Rav4 та Mercedes-Benz E 200. Депутат має авто ЗАЗ Lanos. Його дохід склав 53 400 гривень.
6. Віталій Петрович Кушнір. Набрав 113 голосів (31,47%) у виборчому окрузі №3.
Народився 22 червня 1966 року, проживає у Фастові. Директор ТОВ "Універсал", АТ “Фастівська сільгосптехніка”, засновник ТОВ “Фірма “Універсам”, співзасновник громадської організації “Футбольно-спортивний клуб “Олімп”.
У минулому році задекларував дві земельні ділянки на 20 тис. кв.м у Фастівському районі та квартиру на 30 кв.м у Фастові. На дружину Олену записаний житловий будинок на 150,5 кв.м, нежитлове приміщення, три земельні ділянки на 2 181 кв.м у Фастові, ще дві ділянки на 9 994 кв.м у Фастівському районі. Віталій Кушнір має два автомобілі: Nissan Leaf та Nissan Note. Його дохід склав 122 005 гривень, дружини – 50 076 гривень. Також він має 110 тис. доларів США заощаджень, вона – 70 тис. доларів США.
“Опозиційна платформа – За життя”
1. Олег Олександрович Нестеренко. Перший номер у списку партії в ЄБВО.
Народився 15 грудня 1967 року, проживає у Фастові. У минулому році балотувався у народні депутати від політичної партії "Опозиційна платформа "За життя". Балотувався також на голову Фастівської громади цьогоріч. У 2010 році він також балотувався на посаду мера Фастова від “Партії регіонів”, працюючи заступником директора в ТОВ “Росичі”. За даними порталу "Чесно", балотувався до ВР і у 2014 та 2015 роках – також від "Опозиційною платформи". У 2015 році був обраний депутатом Фастівської міськради від “Опоблоку”.
Має вищу освіту, нині працює заступником начальника управління – начальник відділу управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради.
Згідно з його декларацією про доходи за 2019 рік, він володіє трьома земельними ділянками та будинком на 65,7 кв. м, нежитловими приміщеннями та гаражем у Фастові та квартирою у Києві на 74,5 кв.м. У співвласності – три магазини та дві земельні ділянки. Має автівку Volkswagen 2017 року випуску за 700 тис. гривень. Заробив торік він на посаді 525 058 тис. гривень, 60 тис. гривень від здачі майна оренди, ще 536 475 тис. гривень від відчуження майна і 570 тис гривень – за продаж цінних паперів. Крім того, зберігає готівкою. 458 тис. гривень і 10 тис. євро.
2. Валентина Адольфівна Матвійчук. Отримала 87 голосів (24,23%) у ЄБВО.
Народилася 27 травня 1959 року, проживає у Фастові. Начальник відділу у комунальному підприємстві Київської обласної ради "Поліфаст". Директор ДП “Спецкомунтранс”. В минулому році балотувалась до Верховної Ради від ОПЗЖ.
За даними декларації за 2019 рік, їй належить квартира на 62,6 кв.м у Фастові. На чоловіка Петра записаний житловий будинок на 62 кв.м у Фастові. Її дохід склав 202 643 гривень, чоловік отримав 44 400 гривень пенсії.
3. Олександр Олександрович Федун. Набрав 90 голосів (25,06%) у виборчому окрузі №1.
Народився 25 травня 1961 року, проживає у Фастові. Виконавчий директор у ТОВ "Фастів-Автотранс". Голова міської громадської організації “Спілка автотранспортників м. Фастова”. Засновник громадської організації “Спортивний клуб “Унава”, благодійної організації “Регіони Фастівщини”. Депутат Фастівської міської ради 7-го скликання (“Опозиційний блок”). У 2015 році безуспішно балотувався до Київської обласної ради від партії “Опозиційний блок”.
В минулому році задекларував квартиру на 71,8 кв.м у селі Софіївська Борщагівка. На дружину Анну Волочаєву записано три земельні ділянки на 1 478 кв.м та дві квартири на 55,9 та 74,3 кв.м у Фастові. Олександр Федун має два автомобілі: Nissan Patrol та Toyota Land Cruiser 200 Універсал-В. Дружина має авто Nissan X-Trail. Його дохід склав 79 717 гривень, дружини – 78 440 гривень.
4. Олег Володимирович Єлісевич. Отримав 78 голосів (21,72%) у ЄБВО.
Народився 17 липня 1961 року, проживає у Фастові. Директор ТОВ "Карал". Співзасновник ПСК “Дельта Люкс”.
У декларації за 2019 рік вказав, що має квартиру на 72 кв.м, комерційну нерухомість, земельну ділянку для ведення селянського господарства площею 1000 кв.м, ділянку площею 456 кв.м, приміщення котельні у Фастові. На дружину Тетяну записана комерційна нерухомість у Фастові. Їздить Єлісевич на автомобілі Mitsubishi Outlander. Його дохід становив 81 820 гривень, дружини – 51 600 гривень. Також він має заощадження у розмірі 120 тис. гривень та 315 тис. доларів США, вона – 80 тис. гривень та 35 тис. доларів США.
5. Олена Іванівна Зєвако. Отримала 52 голоси (14,48%) у ЄБВО.
Народилася 31 березня 1963 року, проживає у Фастові. Голова самоврядування населення виконавчого комітету Фастівської міської ради. Директор комітету самоорганізації населення мікрорайону Казнівка.
“За майбутнє”
1. Володимир Вікторович Куценко. Перший кандидат у списку партії в ЄБВО.
Народився 30 травня 1985 року, проживає у Фастові. Заступник голови та депутат (БПП) Фастівської райради 7-го скликання. З 18 років почав займатись підприємництвом, у 24 був співвласником підприємства, на якому виготовляли будівельні матеріали.
У минулому році задекларував житловий будинок на 182,9 кв.м, 33% кімнати на 11,4 кв.м і земельну ділянку на 1000 кв.м у Фастові. Має автомобіль Renault duster. Пізніше повідомив про проплату за придбання автомобіля за кордоном (у США) у розмірі 244 193 гривень. Його дохід склав 345 554 гривень, дружини Ірини – 1 млн 438 тис. 30 гривень.Також вона має 200 тис. гривень заощаджень.
2. Тетяна Володимирівна Самойленко. Отримала 93 голоси (25,90%) у ЄБВО. Отримала мандат депутата Київської обласної ради та вже приступила до роботи.
3. Ігор Леонідович Собко. Набрав 49 голосів (13,64%) у ЄБВО.
Народився 30 серпня 1964 року, проживає у селищі Борова Фастівського району. Директор Споживчого товариства "Бортницьке". Фізична особа-підприємець (інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах). Голова громадської організації “Спілка підприємців Київщини”.
В декларації за 2019 рік вказав, що має 5 земельних ділянок на 3 112 кв.м, житловий будинок на 75,8 кв.м, недобудований будинок на 223,3 кв.м, цех по виробництву будматеріалів та торгівельний центр у Фастівському районі. Має кілька автомобілів: Iveco Ford, ЗІЛ 332400, Mercedes-Benz Sprinter315 CDI, Volkswagen Transporter T5. Дружина Наталія має автомобіль Skoda Kodiaq. Його дохід склав 1 млн 153 тис. 210 гривень, дружини – 845 781 гривень. Також він має 200 тис. гривень заощаджень.
4. Геннадій Павлович Сиваненко. Отримав 69 голосів (19,22%) у виборчому окрузі №4.
Народився 1 травня 1976 року, проживає у Фастові. За фахом він маркетолог та має диплом кандидата економічних наук. Свою трудову діяльність розпочав у 2000 році в ЗАТ "Ортіс" на посаді менеджера. Згодом займав керівні посади в приватних компаніях, з 2011 року і нині викладає в Київському національному торговельно-економічному університеті.
У вересні 2012 року він був обраний заступником голови Фастівської районної ради, а вже у 2014 році обраний головою ради. Формально він представляв БПП, а у минулому скликанні – партію "Сильна Україна". Балотувався також на голову Фастівської громади цьогоріч.
Згiдно його декларації за 2019 рік, він має офіс у Фастові площею 35,5 кв.м, володіє двома земельними ділянками в Яремче (1150 кв. м) і Борова (999 кв.м) та житловим будинком у селищі Борова на 264 кв.м, а також має 25% права на квартиру у Фастові площею 44,7 кв.м. Їздить він на VW 2014 року випуску за 277 тис. гривень. А минулого року заробив 428 379 тис. гривень. Разом з дружиною він також зберігає готівку – 41 тис. доларів та 100 тис. гривень.
Нагадаємо, до складу Фастівської міської громади увійшли місто Фастів, селище Борова, села Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки, Фастівець.
Читайте: Вони пройшли: депутати Вишгородської районної ради VIII скликання
Фото: колаж KV
КиевVласть
1 жовтня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі
Іванківському, Поліському районам та місту Славутич додали більше 160 млн гривень фінансування за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Однак з початку року обласна адміністрація отримала від “Енергоатому” лише 5 млн гривень з цих коштів. В районах та місті вже знайшли, на що витратити кошти та визначили підрядників. Однак, чи будуть кошти – невідомо: будівництво сховища зупинене на невизначений термін.
Зміни
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження №477 від 14.09.2020 року “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з додатком до розпорядження, Іванківському, Поліському районам та місту Славутич збільшили перелік об'єктів, які мають фінансуватись за рахунок ЦСВЯП.
Іванківський район
Іванківському району затвердили суму до фінансування у розмірі 68 млн 109,2 тис. гривень. Це на 42 млн 586 тис. гривень більше, ніж було затверджено попереднім розпорядженням Василя Володіна від 10 червня 2020 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Перелік об'єктів доповнили реконструкцією поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Іванківської районної ради “Іванківська центральна районна лікарня” з прибудовою ліфтової шахти вартістю 27,9 млн гривень, новим будівництвом мереж 10/0,4 кВ для електропостачання масиву житлової забудови “Молодіжний” (11 млн гривень) та новим будівництвом мереж 10/0,4 кВ для електропостачання масиву житлової забудови “Теплиці” (2,5 млн гривень) в Іванкові.
Додали один мільйон на раніше затверджену реконструкцію Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране Іванківського району (загальна вартість – 3,5 млн гривень).
Також у переліку залишаються реконструкція системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 Київської області (4,2 млн) та реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” (18,6 млн).
Місто Славутич
На місто Славутич в обласній адміністрації розподілили 294 млн 142,6 тис. гривень. Таким чином на міські об'єкти додали 114 млн 122,8 тис. гривень.
Нові об'єкти – це реконструкція термомодернізація (утеплення стелі та стін, заміна вікон) зали спортивного комплексу “Олімпієць” у Чернігівському кварталі (5 млн), реконструкція покрівлі будівлі головного корпусу “Славутицької міської лікарні” на вул. 77-Гвардійської дивізії, 7 (вартість 26,5 млн), реконструкція будівлі головного корпусу (24,8 млн) та будівлі блоку Д (29,5 млн) тієї ж лікарні, реконструкція зовнішнього освітлення Чернігівського кварталу (7,2 млн), реконструкція зовнішнього освітлення території Загальноміського парку (8,2 млн), реконструкція зовнішнього освітлення Київського кварталу (10,1 млн).
Додали 2,6 млн гривень на реконструкцію димової труби центральної міської котельні за адресою Кленовий проїзд,1 (5,8 млн).
Без змін залишаються будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкція І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкція будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкція спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).
Також реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Бєлгородського кварталу міста (1,2 млн).
Ще Славутичу профінансують реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн).
Поліський район
Найменше коштів додали Поліському району – лише 4 млн 277,9 тис. гривень, загальна сума фінансування тепер становить 78 млн 260,9 тис. гривень.
Додалось п'ять об'єктів – реконструкція системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в Поліській центральній районній лікарні (1,4 млн), в приміщеннях ОНЗ Красятицький НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” (474 тисячі), в приміщеннях ОНЗ Мар’янівський НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” (417 тисяч), в приміщеннях Радинського НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – ДНЗ” (607 тисяч) та реконструкція приміщень санвузлів Луговицького НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,3 млн).
Із раніше затвердженого переліку – у смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).
В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн).
У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).
В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).
Також було затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн).
Стан виконання
Як розповів у коментарі KV Василь Володін, ряд об'єктів, які у КОДА планували побудувати за рахунок коштів від будівництва централізованого сховища відпрацьованих ядерних відходів (ЦСВЯП) – не були профінансовані цього року.
“У нас є частина об'єктів, що реалізується; водночас ми розраховували на близько 100 млн гривень, які ми мали отримати від ДП "Енергоатом". Я особисто спілкуюся з керівництвом підприємства, але отримати нам вдалося лише 5 млн гривень. На сьогодні у "Енергоатома" є проблеми по частині розрахунків. Тільки-но покращиться їх фінансовий стан, кошти відразу надійдуть. Вже проведені тендери, визначені підрядники, є програма і визначено перелік об'єктів – діло лише за грошима. Ми стоїмо на низькому старті”, – каже голова Київської ОДА.
Історія з підступом
Як стало відомо KV із сюжету розслідування програми “Схеми”, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні немає власного централізованого сховища, яке б вміщало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС.
Ідея звести його, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.
Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.
Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.
“На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – каже директор компанії Микола Єманов.
Введення об'єкта в експлуатацію постійно переноситься. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.
“Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системі фізичного захисту, радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і знаходяться на відкритих торгах”, – додав Єманов.
Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.
Тим часом “Енергоатом” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.
На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.
За результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП.
Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві.
“В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.
Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.
“Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.
Наразі Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Розслідування щодо порушень під час ЦСВЯП також продовжується.
Читайте: Наближеним до Чорнобиля територіям перерозподілили кошти з ядерного могильника
Фото: колаж KVКиевVласть
27 травня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Привіт з Чорнобиля: Іванківську ТЕС підозрюють у спалюванні радіоактивної деревини
Нацполіція Київської області розпочала кримінальне провадження щодо діяльності Іванківської теплоелектростанції. Підприємство підозрюють у закупівлі та спалюванні радіоактивної деревини із Чорнобильської Зони. Жителі Іванківщини стверджують, що вже давно страждають через викиди станції та постійний гуркіт і неодноразово просили допомоги в області, екологів та поліції. Поки ведеться слідство, місцева влада наполягає — якщо провину ТЕС доведуть, таке підприємство у їхньому районі має бути ліквідовано.
Кримінальне провадження
Як стало відомо KV, 17 квітня поліція Київської області розпочала кримінальне провадження щодо закупівлі та спалювання Іванківською теплоелектростанцією радіоактивної деревини із Чорнобильської зони.
“До поліції надійшла інформація про те, що одне з товариств Іванківського району закуповує деревину із Чорнобильської зони, яка за забрудненням радіонуклідами перевищує встановлені норми. У подальшому ця сировина використовується на теплоелектростанції як паливо. Працівники слідчого управління поліції Київщини відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 241 (Забруднення атмосферного повітря) Кримінального кодексу України”, — повідомляла раніше KV із посиланням на прес-службу Нацполіції в Київській області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За попередньою інформацією, посадових осіб Іванківської теплоелектростанції можуть притягнути до відповідальності через порушення законів “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Правоохоронці вилучили зразки сировини, промислових відходів та ґрунту, за якими наразі проводиться експертиза, також триває слідство.
Скарги мешканців
Як зазначила народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”, 96 округ), місцеві жителі Іванківщини звернулися до неї зі скаргами через можливий вплив діяльності теплоелектростанції на екологію району.
“Місцеві жителі поскаржились, що із ТЕС йде чорний дим, а на городи осідає радіоактивний попіл. Вони запідозрили, що там спалюють деревину із Чорнобильської зони. Я звернулась до поліції, вони виїхали на місце, провели слідчі дії. Уперше за багато років туди приїхала поліція. Були екологи, які вилучили проби грунту, повітря. Відкрито кримінальне провадження. Жодної інформації поки немає, я думаю, правоохоронцям потрібно дати ще час. ТЕС поки працює, але коли я приїжджаю на округ, чорного диму немає. Лише пара, або взагалі нічого”, — каже вона.
За словами депутата Іванківської райради Олега Берегового, починаючи із 2012 року, коли в Іванкові з’явилася ця станція, жителі виступають проти її діяльності.
“Також є питання щодо законності її розміщення. Коли селищна рада приймала відповідне рішення, під будівлею був мітинг. Акції протесту відбувались і пізніше, активісти перекривали дороги проти роботи ТЕС, звертались до поліції. Ніхто не реагував. Там багато порушень — не встановлений спеціальний фільтр, жодної звукоізоляції. Мешканці скаржаться, що вночі неможливо спати, через шум з’явилася нервозність. Чорна копоть, дим, піднімається в повітря. Відсоток онкологічних захворювань у районі зріс після відкриття ТЕС. Нам вдалось відслідкувати, що зола від використання радіоактивної деревини відправляється в Бородянський чи Макарівський район аграріям на добриво в поля. Мабуть, продавали. Хоча її мають утилізувати у спеціальний спосіб”, — зазначив він.
Депутат Київоблради, член екологічної комісії Максим Запаскін розповів KV, що з погляду логістики електричній станцій найбільш зручно використовувати деревину із Чорнобильської Зони.
“Раніше ми звертались до Держекоінспекції, департаменту екології КОДА, щоб там провели перевірки. Конкретних результатів ми не отримали. Беззаперечних фактів для звернення в правоохоронні органи в нас не було. Ліса поряд зі станцією екологічно небезпечні, деревина там із високим радіологічним вмістом. Але логістично ТЕС це зручно й деревини там вистачає. Відповідно, коли це спалюється, радіоактивні частини нікуди не зникають, вони із попелом потрапляють в атмосферу і збільшується забруднення територій. Звісно, порівнюючи із пожежами в Чорнобильській зоні, це не так суттєво. Але все рівно це небезпечно, насамперед для місцевих жителів. Якби в Поліському та Іванківському районі почали втілювати проєкт вирощування екологічної верби, це б вирішило проблему. При вирощуванні вона забирає таку кількість CO2 з атмосфери, яку повертає при спалюванні. Це екологічно, але я не чув, щоби хтось цим займався”, — каже він.
Районна рада
Як розповів у коментарі KV голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко, поки триває слідство, робити висновки щодо діяльності ТЕС зарано.
“Наскільки мені відомо, слідство наразі триває. Уся інформація, яка є в мережі — на рівні чуток. Поки офіційно не доведено, що ТЕС спалювала радіоактивну деревину. Я спілкувався зі слідчим, але подробиць поки що не розкривають. Обіцяють 26 травня надати інформацію. Раніше на станції вже проводились дослідження, нашим районним депутатам вдалось отримати золу і віддати на експертизу. Тоді було перевищення радіації. Але далі Фейсбуку ситуація не зрушилась”, — говорить він.
За його словами, якщо правоохоронці виявлять порушення на станції, вона має припинити діяльність.
“Я зацікавлений у тому, аби жителі знали правду, це не таємна інформація. Якщо на ТЕС спалюють радіоактивну деревину, її потрібно зачинити, вони не будуть травити наших людей. Ніякі податки та 150 робочих місць не варті здоров’я жителів. Якщо там використовується сировина, яка відповідає нормам, нехай працюють”, — закінчив він.
Поспілкуватись із представниками Іванківської ТЕС KV не вдалося. Варто зазначити, що станом на 21 травня повідомлення прес-служби Поліції у Київській області щодо відкриття кримінального провадження проти Іванківської ТЕС було видалено.
Нагадаємо, як раніше писала KV, з 2011 року жителі Іванківського району борються за закриття місцевої теплоелектростанції “ЕкоТЕС”. За їхніми словами, тут нібито спалюють деревину з Чорнобиля, а радіоактивну золу розвозять по всій Київщині. У районі побоюються, що якщо об’єкт не закриють, у довколишніх селах та Іванкові люди можуть взятися за зброю й почати особисто зводити рахунки з владою й олігархами.
Читайте: Иванковскую ТЭС подозревают у загрязнении воздуха из-за использования древесины из Чернобыльской зоны (фото)КиевVласть
22 квітня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: онлайн-богослужіння відвідали 5 тисяч осіб, у гуртожитку Вишневого спалах інфекції
В період із 15 по 21 квітня на Київщині зафіксовано 154 випадки захворювання на COVID-19. За минулу добу виявлено 23 хворих. Ситуацію вважають стабільною завдяки дотримання карантину навіть у святкові дні: режим не порушувався, а богослужіння відвідували у режимі “онлайн”. При цьому, осередком спалаху коронавірусу став гуртожиток у Вишневому, де за попередніми даними проживає 300 осіб. Серед них вже майже чотири десятки хворих та двоє померлих.
Статистика COVID-19
Як стало відомо KV у ході онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна, станом на ранок 21 квітня в Київській області налічується 356 людей, заражених коронавірусом. З них у стаціонарах перебуває 99 осіб, на самоізоляції – 257 осіб. Одужало 28. Зафіксовано 11 летальних випадків.
Якщо проаналізувати тенденцію останнього тижня, можна побачити наступне – 15 квітня підтверджено 9 випадків захворювання, 16 квітня – вже 23 випадки, 17 квітня – 19 випадків, 18 квітня – 27, 19 квітня – 24, 20 квітня – 29 і 21 квітня – 23 випадки. Це дозволяє припустити, що вжиті карантинні заходи працюють та епідеміологічна ситуація в області є стабільною. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Випадок масового захворювання
У гуртожитку Київщини у місті Вишневе зафіксовано спалах коронавірусу. Він перебуває у приватній власності, за попередніми оцінками там мешкає понад 300 людей. Точну кількість мешканців з'ясовують правоохоронці та місцева влада. Наразі там виявлено 37 хворих, в тому числі діти. Є двоє померлих. Наразі медики усім без винятку мешканцям гуртожитку роблять ПЛР-тести.
У гуртожитку запроваджено стан особливого пересування. Місцева влада організовує доставку харчів, ліків та засобів особистої гігієни. Вже налагоджено взаємодію та реагування із мешканцями гуртожитку, міською лікарнею, службою екстреної допомоги та Києво-Святошинською районною лікарнею. У останній лікарні вже додатково вивільнили відділення на 65 місць для прийому хворих на коронавірус із даного гуртожитку, якщо виникне нагальна потреба. Остаточна інформація щодо кількості хворих буде з`ясована ввечері 22 квітня після отримання результатів тестування, яке проводить Київська обласна лабораторія.
Також готуються необхідні документи та рішення для визначення на базі цього гуртожитку відповідного ізолятора, адже це передбачено рішеннями Кабінету Міністрів.
Забезпечення медзакладів захистом та тестами
На цьому тижні медичним установам області було передано чергову партію засобів індивідуального захисту, в тому числі захисні окуляри, одноразові захисні комплекти, одноразові та багаторазові захисні комбінезони різних розмірів, стерильні захисні костюми та маски, респіратори, бахіли, швидкі тести, лікарські засоби, а саме – “Плаквеніл”.
Київському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передали дизельне паливо та різні засоби індивідуального захисту, серед яких – 450 респіраторів FFP2.
Богослужіння
Володін подякував жителям області, які дослухались порад лікарів і у святкові дні залишились вдома.
За даними правоохоронців, у ніч з 18 на 19 квітня культові відправлення відбулись переважно у режимі відео-трансляції. Загалом ці богослужіння відвідало близько 5 тисяч вірян.
Патрулювання
Поліцейськими проведено профілактичні бесіди про недопущення порушень санітарно-епідеміологічних норм. До забезпечення публічного порядку було залучено понад 1700 правоохоронців, 140 членів громадських формувань, 248 представників органів місцевого самоврядування.
“Я особисто 19 квітня відвідав і перевірив декілька храмів і пересвідчився в тому, що вимоги карантину були дотримані на території області. Радий повідомити, що загалом під час святкування православної Пасхи на Київщині порушень публічної безпеки та порядку не допущено”, – відмітив Володін.
Коли закінчиться карантин
Завершення карантину, підкреслюють в КОДА, – компетенція Кабінету Міністрів і після прийняття такого рішення, Київська область почне його виконання.
Пожежі у Зоні відчуження
Тим часом у святкові дні рятувальники області боролись і продовжують боротись із пожежами у Зоні відчуження. Наразі підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій допомагають Державному агентству з управління Зоною Відчуження у гасінні пожежі на території Корогоцького, Луб’янського, Баришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на чотири осередки – села Корогод, Розсоха, Крива Гора та Рудьки. Там відбувається тління пеньків, залишків деревини та двох торфяників в осередках, пройдених вогнем. Водночас верхової пожежі наразі немає, вона погашена.
Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково 8 шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 405 кілометрів мінералізованих смуг. До гасіння пожеж залучено 1322 чоловік та 292 одиниці техніки. Загрози об'єкту укриття – сховищу радіаційних відходів та іншим критичним об'єктам Зони відчуження немає.
Радіаційний фон по місту Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень. Поточну інформацію про кожен район можна знайти на сайті КОДА у додатку “Моніторинг довкілля”.
Допомога рятувальникам
Володін подякував рятувальникам і відмітив, що адміністрація намагається їм допомагати. Цієї суботи, 18 квітня, було організовано збір продуктів та передано понад 8 тонн продуктів харчування співробітникам ДСНС у Зоні відчуження. Привезли понад 1,6 тонн круп, майже 4 тонни овочів, майже тисячу банок консервів та тушенки, а також масло, ковбаси, сир, цукор, чай та питну воду. Свій внесок у допомогу пожежникам зробили київський ринок “Столичний”, Яготинський маслозавод, група компаній “Нива Переяславщини” та інші компанії і люди.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в період з 13 по 17 квітня на Київщині підтверджена хвороба на COVID-19 майже у 40 мешканців. Ще 5 санаторіїв області погодилися стати місцями для обсервації туристів, що повернулися з-за кордону.
Читайте: Коронавірус на Київщині: у Ворзелі відкрито санаторій для платної обсервації, транспорт не ходитиме на свята
Фото: колаж KVКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій