Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
14 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Мінрегіон профінансує третину схвалених інвестиційних проєктів Київщини
Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.
Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.
Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.
Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.
“Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.
П’ять проєктів
Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.
Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому.
“Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він.
Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.
За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.
У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами.
На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.
У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.
“Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.
Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році.
Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.
Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення).
Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.
За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.
“На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.
Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.
Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.
За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.
“Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.
Затвердив Мінрегіон
У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.
Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.
Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.
Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.
У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень.
У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.
Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.
Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні.
Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана.
До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.
У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету.
Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Фото: коллаж KV
КиевVласть
7 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Київщині загрожує навала комунальних довгобудів
В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Хто має борги
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.
Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт.
Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.
Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.
В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.
У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.
Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні.
Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.
Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне.
Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.
І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.
Чи добудують
KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV.
Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко:
Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.
Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.
Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.
Стоять не один рік
Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.
Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.
“Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він.
У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.
Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.
“На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.
Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.
Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.
Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії
Фото колаж KVКиевVласть
28 січня 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Найслабша ланка. Стали відомі переможці та лузери всеукраїнського рейтингу громад
Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.
Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”.
Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що оцінювали
За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.
Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо.
Кращі та гірші
Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).
Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).
Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.
Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку.
Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.
На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік).
До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).
Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.
Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.
Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году
Експертна думка
У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.
Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.
“У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […]
У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […]
В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков.
Опитування
KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться.
Громади
Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:
“Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.
В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.
Голова Студениківської громади Марія Лях:
“Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.
Голова Баришівської громади Олександр Варениченко:
“Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.
Голова Ржищівської громади Христина Чорненька:
“Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.
Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко:
“На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.
Міста
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
“У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
“Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки, важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.
Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта:
“Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.
Голова Вишгородської міськради Олексій Момот:
“Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм.
Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.
13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади.
Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина
У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту.
Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону.
Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Фото: коллаж KVКиевVласть
21 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Останній рік добровільного об'єднання приніс столичному регіону рекордно малий прогрес: за 12 місяців встигли об’єднатися добровільно тільки вісім громад, близько 20 і досі перебувають на різних етапах об'єднання. Попри задекларовані місцевою владою мирні наміри, процес часто супроводжували гучні чвари і підкилимові бої. Про плюси, скандали та провали децентралізації – в підсумковому матеріалі KV.
Минулого року в Київській області було створено 17 об’єднаних територіальних громад. У семи з них відбулися перші вибори, дев'ять очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. Також відбулося приєднання територіальних громад до міста обласного значення.
Про це KV стало відомо з відповіді на інформзапит Міністерства розвитку громад та територій України 15 січня 2020 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У документі також відзначається, що Мінрозвитку на виконання доручення Прем’єр-міністра України розробило Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Київської області”, яким передбачено включення Глевахівської, Ташанської, Циблівської та Томашівської об’єднаних територіальних громад до перспективного плану.
Загалом за 6 років децентралізації в Київській області створено 24 громади, а саме: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Ложка меду
У першій половині року, що минув, після довгих очікувань, Київська ОДА схвалила створення Томашівської (сільради Фастівського та Макарівського районів), Глевахівської Васильківського району, а також дві громади Броварського району – Зазимської і Калинівської. Через три роки сільради Переяслав-Хмельницького району також відстояли право на існування Ташанської ОТГ. Наприкінці року вдалося отримати позитивний висновок і Петрівській громаді Вишгородського району.
Київщина двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. 30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської. Процес формування цих громад тривав не один рік. Вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській відбулися вже під кінець року – 22 грудня.
Зміни до перспективного плану, розгляд і затвердження якого упродовж року переносили декілька разів, передбачали створення ще кількох громад. Врешті обласна рада втратила повноваження узгодження перспективних планів. І це означає, що останнє слово щодо цих громад буде вже за облдержадміністрацією та Кабміном.
Так, у 2019 році сподівалися встигнути об’єднатися добровільно потенційна Кожанська і Борівська громади Фастівського району, Гоголівська Броварського району. У Васильківському районі може бути сформована ще Калинівська ОТГ у складі восьми сільрад. Зрушив з мертвої точки і процес створення Гребінківської громади, яка готова боротися за прилеглі села з Ковалівською громадою. Розпочавши повторно процедуру, громада отримала позитивний висновок і очікує на призначення виборів. Березань і Студениківська ОТО планують ще поборотися за території двох сільрад Баришівського району.
Завершення процесу добровільності змусило громади значно активізуватися. Так, в Білоцерківському районі жителі запрацювали над створенням Шкарівської та Терезинської громад. Під кінець року забажали приєднатися села і до Білої Церкви, Фурсівської ОТГ, Василькова. Визначилися з центром Сквирська громада Сквирського району. Миронівська ОТГ розширила кордони за рахунок трьох сільрад.
Також після двох років тривалих і складних переговорів село Нещерів Обухівського району виявилося першим в числі охочих приєднатися у 2019 році до міста обласного значення Обухова і КОДА погодила це приєднання. Після довгих переговорів влітку 2019 року Старі Безрадичі і Дерев'яна також вирішили приєднатися до Обухова. Минулого року зрушив і процес створення Вишнівської міської громади, до якої виявила бажання приєднатися Крюківщина.
Найбільше дискусій виникло торік щодо створення громад в Бориспільському районі. В результаті в перспективний план внесуть Бориспільську, Золочівську громади. А також Пристоличну та Гірську громади, які також до кінця року встигли отримати позитивні висновки.
Невдачі
На початку 2019 року Київщина займала одне з останніх місць в рейтингу за даними моніторингу Мінрозвитку з формування ОТО серед інших регіонів України. Тоді, на думку експертів, створення громад ускладнювалося і гальмувалося саме через політичну ситуацію в регіоні, недопрацювання Київської ОДА з керівниками райдержадміністрацій. Так, за словами депутата обласної ради Миколи Ляшенка, “районні державні адміністрації, акумулюючи весь бюджет, не хотіли його втрачати і фактично створювали штучні перепони у створенні тергромад”.
Вже в лютому тергромади зіткнулися з тим, що влада урізала дотацію на утримання шкіл і лікарень. Непропорційний розподіл дотаційних коштів обласними адміністраціями передбачав, що громадам не вистачатиме коштів на утримання медицини і освіти. Наступним ударом для ОТГ став брак інфраструктурної субвенції.
Громади жалілися на проблеми з дорогами і водопроводами, в селах не вистачало комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребували капітального ремонту.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": мільйонні борги можуть залишити жителів Калитянської ОТГ без води і світла
Також аналіз доходної частини бюджетів тергромад Київської області за перше півріччя 2019 року продемонстрував, що із 16 громад велика частина не змогла виконати навіть планові показники 2018 року з надходження плати за землю, ПДФО та єдиного податку.
Новостворені влітку Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська ОТГ, наприклад, зіткнулися з тим, що втратили свої бюджети і можливість отримати від держави фінансову підтримку на розвиток. Підставою для відмови в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою стала відсутність зазначених територій в перспективному плані. І це – не зважаючи на те, що громади дотримались умов добровільного об'єднання і отримали позитивні висновки КОДА.
Ще однією проблемою залишається для новоутворених громад те, що сьогодні в Конституції досі немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада.
У 2019 році керівництво громад за участі Асоціації об'єднаних територіальних громад просили парламент провести об'єднання за законом, що дозволило б закріпити незворотність цього процесу. Та за час дії децентралізації уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес.
У 2019 році розподіл громад за Перспективним планом все частіше не збігався з думками населення, яке неодноразово зверталося до обласного та вищого керівництва з проханнями посприяти у об’єднанні за волевиявленням громади. Такі проблемні моменти процесу реформування зачепили Білоцерківський район. Так, села Храпачі та Скребеші минулого року зі скандалом відстоювали об’єднання з Білою Церквою, не бажаючи об’єднуватися з Терезинською громадою.
Села Бориспільщини хотіли відійти від міста за допомогою створення Золочівської громади, Ковшеватська сільрада – уникнути об'єднання з міською Таращанською громадою.
Жителі Богуславського району відкрито виступали проти приєднання до Медвинської ОТО і просили Кабмін приєднати їх села до Богуслава.
Не обійшлося і без протестів, Так, через наданий позитивний висновок КОДА активісти Ворзеля відстоювали статус курорта та селище від майбутніх масових забудов під час приєднання до Бучанською громади. Гостомель продовжив боротьбу з Ірпенем, намагаючись вийти із підпорядкування і створити окрему громаду.
Децентралізація довела до скандалу і села Згурівського району. Жителі не могли домовитися, до якої з об'єднаних громад, Березанської чи Згурівської, їм приєднуватися. Справа дійшла навіть до суду.
Упродовж року оббивали пороги судів і жителі села Забір'я, доводячи неправомірність рішень місцевої сільради про приєднання до міста Боярка Києво-Святошинського району. У 2019 році на етапі касаційної скарги Верховний суд повернув справу на довивчення і судова тяжба розпочалася з початку, затягнувши процес на невизначений термін.
Через суди призупинилось створення і Микулицької громади Бородянського району, яка рятувалася від Бучанської ОТГ. Неможливість визначити конфігурацію Путрівської громади довели сільради Васильківського району також до судової тяганини.
Затягування обласним керівництвом надання позитивних висновків громадам, неодноразово ставало причиною зміни думок населення щодо об’єднання. Дворічне очікування позитивного висновку змусило Острівську громаду Рокитнянського району просити підтримки у самого президента. У Макарівському районі процес децентралізації взагалі загальмувався. Чотири сільради передумали об'єднуватися у Макарівську громаду і захотіли створити свою Комарівську громаду. Створення Березівської громади на фінальному етапі обірвала зміна влади в Копилові.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": потенційна Березівська ОТГ під загрозою зриву
Більшість сільрад взагалі не хотіли ні з ким об'єднуватися. Це такі райони, як Переяслав-Хмельницький, Миронівський, Вишгородський, Києво-Святошинський та Броварський.
У Києво-Святошинському районі процес створення громад затягнувся найбільше з-поміж усіх. Питання затвердження в новому перспективному плані всього трьох тергромад стало для цього регіону болючим. Багато сіл району мали намір створювати самостійні ОТГ і вимагали передбачити ще як мінімум шість ОТО. Серед них, наприклад, Княжицька, Борщагівська, Феодосіївська, Гатненська громади. Не бажали сільради приєднуватися і до Боярської та Вишнівської громад.
Не бачили себе села і у складі Ржищева. Подекуди жителі Миронівського і Кагарлицького районів взагалі були налаштовані негативно. Так, через небажання сіл об'єднуватися в одну громаду, був призупинений процес створення Козинської громади Обухівського району.
Упродовж року в Київській області виникло багато варіантів об'єднання, але через затягування необхідних процесів ці проєкти можуть так і залишитися нереалізованими. Адже вже наприкінці року новий міністр розвитку громад і територій України Олена Бабак наголошувала на завершені добровільності і на об'єднаннях виключно в межах перспективного плану і відповідно до Методики формування спроможних громад.
У 2019 році багато громад, що отримали позитивний висновок та надали документи до ЦИК, так і залишилися поза виборчим процесом. Тож і для них це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ.
Точка зору
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
2019-й був напруженим роком. Головна територіальна реформа проходила дуже складно. Але складність ця абсолютно об’єктивна, адже це – столичний регіон і є відповідні центри впливу. Звісно, що на цих процесах позначилась і зміна обласного керівництва. Сьогодні працює шостий голова Київської ОДА, змінюються політичні команди. Нині ми маємо 24 ОТГ. Рік був напруженим для громад, які утворилися влітку і не були включені до міжбюджетних відносин. Ташанська, Циблівська, Томашівська і Глевахівська запрацюють повноцінно вже з першого лютого цього року. Зараз на підписі розпорядження Кабміну щодо визнання їх спроможними. Нині триває політичний диспут щодо цього.
Також Київщина займає одне із перших місць в Україні щодо реалізації закону про приєднання до міст обласного значення. І це приєднання продовжиться після затвердження у лютому Перспективного плану. Найпотужніші громади сьогодні – Великодимерська, Бучанська, Ржищівська, Березанська, Обухівська.
Паралельно розпочався у 2019 році процес формування субрегіонального рівня територій. Тож у 2020 році завдання – провести реформування адміністративно-територіального устрою, прийняти відповідний закон і провести в жовтні строкові вибори. Вибори до громад продемонстрували, що сьогодні перемагають в основному самовисуванці. А це означає, що вектор політизації змінюється і не завжди на користь влади. Не менш складним і політизованим буде і 2020 рік. 2020-й стане роком завершення територіальної організації влади. Українські громади отримають дуже потужний додатковий ресурс в частині організації влади, для створення конкурентно-сприятливих умов для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроект “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громадуФото: колаж KVКиевVласть
27 грудня 2019 г. 16:05
Раздел: Територія розуму
Уряд веде українського виробника на забій
Вставлю і я своїх “5 копійок” про ситуацію з нашою економікою. І це не про теорію. Це про реальний сектор, той що мав би наповнювати бюджет країни.
Милованов каже, що наша економіка падає, бо продукція, вироблена українською промисловістю (вдумайтесь!), не має попиту. Саме тому, на його думку, відбувається падіння виробництва. А вже на другому плані ревальвація гривні. А взагалі зміцнення гривні та “дедоларизація економіки – це, насправді, її оздоровлення певною мірою”, каже його шеф Гончарук.
Купіть уряду кращі окуляри. Не мала б українська продукція попиту, не було б росту експорту товарів на 7,4% за 10 місяців цього року. Запам’ятайте це. Хоча ще рік тому за цей же період експорт показував ріст 10,3%. Дивлюсь на це і думку гадаю, скільки у нашої економіки вистачить запасу міцності від керівництва цими панами “теоретиками”, яким навіть важко відкрити дані Держстату для нормального аналізу ситуації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Досить теорії і загальних цифр, даю реальну картину нашого підприємства, що експортує свою продукцію закордон. Нами зацікавлені, якістю задоволені. Нідерланди, Велика Британія, Латвія, Литва, Ізраїль, Польща, Азербайджан, Білорусія, Молдова, Ірак, Палестина, Ліван – це біглий перелік країн, де за обсягом кількість узгоджених експортних поставок за планом мала б збільшитись вдвічі на початок другого кварталу в порівнянні з січнем місяцем. Сьогодні 70% від виробничих потужностей йде на експорт. Наголошую – ми виробляємо товар з високою доданою вартістю в харчовій промисловості. А тепер ми думаємо, не як збільшувати експорт, а як зберегти колективу роботу. Як вистояти, коли курс долара падає, а вартість сировини зростає. Ми стаємо неконкурентоспроможними за кордоном.
І так багато підприємств не витримують. В результаті ростуть борги із заробітної плати. На сьогодні дві третини боргів із 3,4 млрд грн – це економічно активні підприємства. Всього за місяць ріст боргу – на понад 10%.
Падіння виробництва у промисловості – це вже наслідок від абсолютно злочинної, спекулятивної гри на курсі національної валюти, де керівництво держави штучно укріплює курс гривні для надприбутків нерезидентів по ОВДП. Кажете, закриваєте дірки у бюджеті? Урізання видатків бюджету на 20 мільярдів гривень і яма у 51 мільярд із цим не погодяться.
У листопаді падіння виробництва вже 7,5%. А урядовці не знайшли нічого кращого, як фактично дискредитувати українських виробників. Моронізація загострюється.
Найболючіше усвідомлювати, що в цей момент ситуацію ще можна виправити. Фахівці знають про це. Якщо ж уряд не має “зеленого поняття” про ази макроекономіки, то хай найме фахівців, професіоналів, які знають як і почують їх. Де той уряд “технократів”, про який ми чуємо ще з кінця серпня? Хай навчаться хоча б чути, а не кричати про свої малі зарплати.
Інакше в наступному році отримаємо безробіття, чергову хвилю трудової міграції, згортання вітчизняної економіки.
Весь світ захищає власного виробника, а наш уряд веде українського “на забій”.
Ярослав Москаленко, громадський діячКиевVласть
11 грудня 2019 г. 12:00
Раздел: Територія розуму
За борги приватного ЖЕКу ДТЕК погрожує відключити від електрики житловий будинок на більше ніж 1000 квартир
Мешканці житлового будинку за адресою Михайла Донця 2а нещодавно вчергове були поінформовані про те, що найближчим часом ДТЕК вимкне електричне живлення місць загального користування (МЗК) будинку за борги обслуговуючої організації ТОВ “Авіатор-сервіс 24”. Зауважимо, раніше ДТЕК вже відключив від електрики по одному з трьох ліфтів у кожному з 8 під’їздів будинку, а також обмежив освітлення коридорів та сходових клітин.
Незважаючи на те, що в інформації ДТЕК йдеться про відключення від електрики тільки МЗК і ліфтів, проблема є більш глобальною. Адже при відключенні МЗК не працюватимуть насоси, що підкачують питну воду на верхні поверхи, а також теплоносій в системи централізованого опалення. Таким чином, борги обслуговуючої організації “Авіатор-Сервіс 24” можуть призвести до катастрофічних і непередбачуваних наслідків для житлового будинку на більше ніж тисячу квартир — у 25-типоверховому будинку на 8 під’їздів не працюватиме жоден ліфт, не буде холодної і гарячої води, через низьку температуру вийде з ладу система опалення…
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Для інформації: за електричну енергію, що подається в квартири, їх власники сплачують кошти напряму ДТЕК згідно особистих договорів. За електроенергію, що використовується для систем функціонування будинку, мешканці сплачують в рамках тарифу за обслуговування будинку і прибудинкової території ЖЕКом. Наразі борги ТОВ “Авіатор-сервіс 24” різним постачальникам тільки за електрику складають більше 3 млн грн. В той же час борги мешканців перед ТОВ “Авіатор-сервіс 24” непорівнювальні з цими сумами — це свідчить про те, що мешканці за електрику для будинку сплачували, а ЖЕК ці гроші ДТЕК не перераховував, тобто банально крав.
Також зауважимо наступне: ТОВ “Авіатор-сервіс 24” було нав’язано інвесторам будинку забудовником в якості безальтернативного ЖЕКу одразу ж після здачі будинку в експлуатацію наприкінці 2015 року. Засновниками цього ТОВ початково були особи, наближені до колишнього проректора Національного авіаційного університету (НАУ) Максима Луцького, а директором був і є нещодавній студент цього вишу Іван Бабичев (кілька місяців тому він залишився єдиним засновником ТОВ “Авіатор-сервіс 24”). Також нагадаємо, що замовником будівництва комплексу формально виступив Національний авіаційний університет, що пояснює роль Максима Луцького в процесах навколо будинку.
Протягом чотирьох років обслуговування будинку ТОВ “Авіатор-сервіс 24” став фігурантом численних скандалів і, мабуть, одним із лідерів серед київських ЖЕКів за кількістю скарг. Через вкрай незадовільну роботу, тотальне ігнорування вимог та пропозицій мешканців, допомогу в захопленні невідомими особами технічних поверхів будинку, невтручання в знищення несучих конструкцій та ін., мешканці створили ОСББ “Донця 2а Ініціатива”, яке кілька днів тому було офіційно зареєстроване, і планує взяти будинок на свій баланс з 1 січня 2020 року. В цьому контексті зауважимо, що згадуваний вище Максим Луцький перед голосуванням за ОСББ кілька разів зустрічався з ініціативною групою, а також публічно виступав перед мешканцями, де заявляв, що у ОСББ в разі його створення будуть великі проблеми з боргами ТОВ “Авіатор-сервіс 24”, а також із укладанням договору на постачання електроенергії для потреб будинку. Як бачимо, так і сталося: наразі борги приватної структури намагаються повісити на мешканців будинку, шантажуючи їх відключенням ліфтів і всіх інших систем життєзабезпечення, а винні в розкраданні коштів з приватного ТОВ – намагаються уникнути відповідальності.
Олена Дьомкіна, голова правління ОСББ КиевVласть
3 вересня 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Владислав Сюр: “Ми створили базу даних, де акумулюється інформація про потреби кожного будинку”
На початку поточного року сьогодні вже екс-голова Деснянської райдержадміністрації (РДА) Геннадій Заболотний став єдиним із очільників районів Києва, хто розповів КиевVласть про ведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення боргів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Чи ефективна ця робота, скільки вже стягнуто боргів чи розповсюджується ця практика на всі райони Києва і на що саме витрачаються кошти сплачені мешканцями Деснянського району за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в інтерв'ю КиевVласть розповів профільний заступник голови Деснянської РДА Владислав Сюр.
KV: Які на сьогодні результати роботи по стягненню боргів мешканців району за житлові послуги?
Владислав Сюр: По Деснянському району зараз обліковується 94 872 абонентських рахунка. Заборгованість наявна у 20 476 абонентів. Проте є заборгованість статистична, яка виникає щомісяця через сплати мешканцями не до, а після 20 числа. Є разові несплати. Такі борги, як правило, швидко погашаються. Борг більше 1 тис. гривень вже є приводом подачі позову до суду. Зараз такі борги наявні у 9 793 абонентів. Саме серед них ті, які не платять за ЖКП роками.
З боржниками активно працює наше комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва”. Робиться смс-розсилка щодо наявності боргу, направляються листи на електронну пошту та у поштові скриньки. Певна частина боржників згоджується погашати борг на етапі досудових попереджень.
Так, з січня по червень 2019 року нашою керуючою компанією укладено 13 договорів про реструктуризацію заборгованості за послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території на загальну суму 55,14 тис. гривень. На сьогодні по факту виконання цих договорів мешканцями вже сплачено 28,7 тис. гривень.
KV: А скільки позовів направлено до суду, і по скільком з них завершено проваджено і стягнуті кошти?
Владислав Сюр: Керуючою компанією до Деснянського районного суду Києва подано 807 позовів про стягнення заборгованості за комунальні послуги на загальну суму 5,2 млн гривень. За результатами їх розгляду було прийнято 248 рішень про стягнення на користь КП 1,86 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відділом Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в примусовому порядку виконано 62 рішення та стягнуто 208,51 тис. гривень. Ми постійно на зв'язку з районним відділом виконавчої служби, проте розуміємо, що є черга і пріоритети.
KV: Борги за послуги керуючої компанії продовжують збільшуватися?
Владислав Сюр: На жаль, так. На початок року заборгованість мешканців нашого району перед комунальною керуючою компанією складала 74,99 млн гривен. На початок липня 2019 року вона зросла на 15,1% до 86,31 млн гривен.
KV: У Деснянському районі, порівняно з іншими, найбільші борги за послуги комунальної керуючої компанії?
Владислав Сюр: Ні, у порівнянні з іншими районами у нас дуже гарні показники, ми на другому місці по рівню поточної оплати за ці послуги (80,91%).
KV: Будете продовжувати застосовують судову практику по стягненню боргів?
Владислав Сюр: Роботу по стягненню заборгованості за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій, у тому числі в судовому порядку, ми продовжимо. За моєю інформацією, всі комунальні керуючи компанії Києва стикаються з несплатою за їх послуги і займаються стягненням боргів в судовому порядку. Наразі це єдиний шлях. В середньому за кожним будинком тільки нашого Деснянського району накопичений борг біля 150 тис. гривень, але припинити обслуговування будинків через борги ми не можемо.
Крім роботи по стягненню боргів, ми постійно проводимо роз'яснювальну та мотиваційну роботу. Інформуємо мешканців, на що спрямовані сплачені ними кошти. Для нашого району 86 млн гривень – це значна сума для поліпшення та підтримки житлових будинків у гарному стані.
KV: Багато будинків Деснянського району сьогодні користуються послугами саме комунальної керуючої компанії?
Владислав Сюр: У Деснянському районі 778 будинків, з них 534 обслуговуються комунальною керуючою компанією.
ОСББ створили мешканці лише 45 будинків. Частина будинків, де створено ОСББ, намагаються організувати отримання житлово-комунальних послуг своїми силами – самостійно наймають прибиральників, двірника, замовляють вивіз сміття тощо. Така сама ситуація і у ЖБК (157 будинків). 33 інвестиційні будинки обслуговує приватна компанія.
KV: На що саме витрачаються кошти, сплачені мешканцями району за утримання будинків та прибудинкових територій?
Владислав Сюр: Робиться все потрібне, але по можливості. Зараз у Деснянській РДА робота налагоджена. Ми створили базу даних, де акумулюється інформація про потреби кожного будинку (заміна вікон, герметизація, ремонти тощо), проведені ремонти і рівень сплати за надані послуги.
У нас, в РДА, зведені дані по всьому району, а у ЖЕДів у такій же формі наявна інформація по їх об'єктах. Їх працівники постійно моніторять стан будинків та оновлюють інформацію. Обов'язково відпрацьовуються всі скарги мешканців. Це дозволяє оптимізувати та підвищити ефективність робіт по утриманню будинків всього району.
Завдяки тому, що вся інформація міститься в одній базі, можно встановити пріоритети та черговість проведення планових ремонтів (графік ремонтних робіт) та одразу бачити, які роботи вже проведені (звіт про виконання ремонтів).
Графік ремонтних робіт у 2019 році по житловим будинкам за рахунок квартирної плати (адреси)
Проведені у 2019 році поточні планові ремонти (адреси)
KV: Які роботи у цьому році били першочерговими, та скільки коштів на них витрачено?
Владислав Сюр: Більше за все коштів у першому півріччі 2019 року витрачено на ремонт внутрішньобудинкового обладнання та мереж водо- та теплопостачання і каналізації (4,55 млн гривень), ремонт сходових клітин (4,12 млн гривень) та покрівель (3,62 млн гривень).
Проте найбільш пріоритетними цього літа були роботи з герметизації стиків зовнішніх панелей. Адже у Деснянському районі більшість саме панельних будинків, переважна частина яких відносяться до старого житлового фонду і треба не допускати їх руйнації. Ці роботи наразі продовжуються по всьому району. Будинки визначаються за поданням ЖЕДів та на підставі звернень мешканців.
Загалом за перше півріччя 2019 року роботи з поточного ремонту у житлових будинках були виконані на 15,73 млн гривень.
KV: Чи виділяються кошти безпосередньо на ЖКГ району з бюджету Києва?
Владислав Сюр: Так, але у цьому році сума дещо менша, ніж у 2018 році. На капітальний ремонт житлово-комунального господарства району з бюджету міста у 2018 році було спрямовано 126,99 млн гривень, а у 2019 році – 116,31 млн гривень.
Найбільше коштів направлено на капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій (44,86 млн гривень), заміну вікон (26,27 млн гривень), капітальний ремонт сходових клітин (10,76 млн гривень) та утеплення фасадів (9,17 млн гривень).
Зараз заплановані роботи виконані більше ніж на половину. З запланованих 116,3’ млн гривень виконані роботи на суму біля 72 млн гривень.
Проведені у 2019 році капітальні ремонти житлового фонду Деснянського району (адреси)
KV: Чи були претензії до підрядних організацій?
Владислав Сюр: Їх не може не бути. Проте ми контролюємо роботи під час виконання, тому багато недоліків усувається оперативно, а, отже, на етапі приймання робіт їх вже майже немає. Це звичайна поточна робота. Але є і суттєві проблеми.
Наприклад, на вул. Жукова, 45 пробита лівневка. Коли проходить злива, то заливає весь двір. Проблема існує декілька років і її дуже складно ліквідувати. З приводу цієї ситуації ми неодноразово проводили наради. Зараз ми знайшли дієвий спосіб її вирішення. Впевнений, що до кінця року проблему буде усунуто повністю.
KV: Чи впливають борги за комунальні послуги на підготовку до опалювального сезону?
Владислав Сюр: Підготовка до опалювального сезону йде за графіком. На це борги за ЖКП вплинути не повинні. Але за рахунок заборгованості ми могли би зробити набагато більше робіт по заміні труб в будинках, щоб не виникало поточних проблем і розривів.
Зараз продовжується перевірка стану готовності житлових будинків та об'єктів соціальної сфери до роботи в опалювальному сезоні 2019-2020 рр. Житловий фонд та установи району вже підготовлені на 70% та отримали паспорти готовності. Плануємо до 25 вересня завершити підготовку у повному обсязі.
KV: Чи всі будинки району оснащені лічильниками тепла?
Владислав Сюр: У Деснянському районі було оснащено лічильниками теплової енергії 511 будинків (645 лічильників комунальної власності). На 28 серпня 2019 року з них 78 викрадено та 50 – непрацюючих.
Згідно проекту поадресного переліку будинків з встановлення та відновлення приладів обліку теплової енергії у 2019 році, розробленого КП “Київтеплоенерго”, у житлових будинках Деснянського району заплановано встановити 97 та виконати ремонт 35 приладів обліку тепла. Між нашими профільними підрозділами та КП “Київтеплоєнерго” налагоджена ефективна взаємодія, ми постійно підтримуємо робочі стосунки та наразі очікуємо отримання графіків виконання цих робіт.
Також нашою керуючою компанією ведеться роз'яснювальна робота для збереження комунального майна та запобігання несанкціонованого доступу до приміщень, де знаходяться вузли обліку теплової енергії. Розроблено та роз'яснюється мешканцям алгоритм дій у разі виявлення такого несанкціонованого доступу та підозрілих осіб.
Здійснюється і встановлення додаткових засобів захисту підвальних та спеціальних приміщень житлових будинків. Мається на увазі встановлення металевих дверей, захисних грат, виготовлення та встановлення нестандартних замків власного виробництва, навісних замків типу “краб” тощо.
За кошти мешканців приміщення, де знаходяться вузли обліку тепла, оснащуються системами охоронної сигналізації (датчики руху та кінцеві вимикачі) з виводом сигналу на пульт консьержа.
Для попередження фактів викрадення комунального майна здійснюється патрулювання територій представниками поліції. Одночасно нами здійснюються рейди спільно з Деснянським районним управлінням поліції по пунктах прийому вторинної сировини щодо виявлення викраденого обладнання.
Читайте: Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
KV: В липні Нацполіція Києва відкрила кримінальне провадження по факту нападу на Вас. Тоді до вашого кабінету увірвалися представники Громадської ради при Деснянській РДА, декілька кандидатів у народні депутати та підприємець-власник приватної школи танців, які вимагали не розривати договір оренди зі школою танців, погрожували та вимагали звільнення з посади. Як просувається це розслідування?
Владислав Сюр: В мене немає інформації щодо деталей розслідування кримінальної справи.
Читайте: Нацполиция открыла уголовное производство по факту нападения членов Общественного совета при Деснянской РГА на замглавы этой РГА (видео)
Проте я звернувся до адвокатів. З їх допомогою мною було скеровано позов до суду щодо захисту честі та гідності і спростування недостовірної інформації. Відповідачем є людина, яка увірвалася до мого кабінету і називає себе власником школи танців. Попереднє засідання суду призначено на 11 вересня.
KV: Підприємець публічно заявив, що РДА його примусово виселяє з приміщення, де ним зроблено капітальний ремонт. Це правда?
Владислав Сюр: Ні, ми лише направили власнику школи танців листа, що не плануємо продовжувати договір оренди займаного ним приміщення у зв'язку з власними потребами. Нам зараз дійсно потрібно знайти близько 4,5 тис. кв. м. приміщень для розміщення бюджетних установ району.
Для мене ця ситуація взагалі дуже дивна. Коли до мене в кабінет увірвалися люди, я очікував власника школи танців на зустріч, щоб обговорити з ним питання і знайти компромісне рішення.
Наразі документів щодо проведення орендарем капітального ремонту приміщення, де зараз розміщується ця приватна школа танців, в нас немає. Він до нас не звертався за дозволом на проведення капітального ремонту і ніяким чином не намагався документально зафіксувати проведені ним, якщо такі дійсно були, покращення. Для мене це не зрозуміло, бо орендарю на час проведення ремонту можуть давати суттєву знижку на орендну плату або взагалі звільнити від її сплати.
Більше того на 1 липня 2019 року за підприємцем обліковувалася заборгованість з орендних платежів на суму більше 12 тис. гривень. І якщо прослідкувати історію його сплат, то починаючи з 2017 року щорічно за ним фіксувалися борги протягом 9 із 12 місяців.
KV: Для яких саме потреб району потрібно приміщення, яке займає приватна школа танців?
Владислав Сюр: Нам потрібно це приміщення для разміщення там Центра пробації. Переїзд цього центру повністю звільнить адміністративне приміщення великої площі і дозволить перемістити туди районні бюджетні установи, що сьогодні знаходяться у приміщеннях дитячих садочків. Йде мова про Районне управління освіти, Управління пенсійного фонду у Деснянському районі, Центр естетичного виховання “Гармонія” при Управлінні культури Деснянського району.
Це дасть нам можливість сформувати бюджетний запит для відновлення цих приміщень і подальше їх використання за цільовим призначенням. Тобто ми зможемо відкрити сучасні дитячі садки на 300-400 місць. Це суттєво скоротить чергу у дитячі садки району, а також дасть змогу ефективно використовувати майно в інтересах громади.
KV: Але у Деснянському районі є комунальні приміщення, які пропонуються під оренду...
Владислав Сюр: Так, є. Ознайомитись з інформацією щодо вільних нежитлових приміщень, які перебувають на балансі Деснянської РДА можна на нашому сайті desn.kyivcity.gov.ua у розділі “Оренда приміщень”. Але вони не настільки великі за розмірами, як нам потрібно. Адже не можна розкидати підрозділи однієї бюджетної установи по всьому району. Нам потрібно для кожної з них приміщення, площею від 800 до 2 тис. кв. м.
Читайте: Во всех районах Киева большинство детсадов переполнено свыше проектной мощности (списки)
Фото: KVКиевVласть
24 серпня 2019 г. 10:00
Раздел: Стиль
Місто вашої мрії
Київ — історичне місто, не схоже на інші міста України. Його можна порівняти з Копенгагеном, можливо, через свій спокій. Однак не всі бажають жити тут, то ж давайте поміркуємо, яке майбутнє чекає на Київ, і чому він має бути містом вашої мрії?
Уявіть собі, ви прокидаєтесь о сьомій ранку, сонце пробивається крізь фіранки. Ви заварюєте собі чашку міцної кави і снідаєте. Потім сідаєте на велосипед і їдете на роботу. Чи можливий інший сценарій вашого ранку? Думаю, ні. Такий ранок може бути у кожного із нас. Але для цього потрібно бути терплячим та працьовитим.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Ми всі хочемо бути найкращими, але що кожен із нас для цього зробив? На жаль, нічого. Все, що ми робимо, це жаліємося та звинувачуємо інших. Ніхто не хоче хоча б викидати сміття у смітник, а не просто на тротуар. На мою думку, це, мабуть, одна з причин того, чому ми ще не у ЄС.
Деякі думають, що зупинити війну, звільнитись від корупції можна за 5 років. Ні! Нас багато років грабували, і все виправити дуже важко! Тому, по-перше, потрібно почати з себе. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що робити, щоб до нас приїжджали, а не виїжджали?
Я спілкувалася з багатьма людьми і, здається, знайшла закони й підтвердження їх необхідності.
1. Ми – не смітник, ми – країна. Тому сміття повинне бути у смітнику, а не на землі. Для цього потрібно більше сміттєвих баків, щоб люди не шукали його годинами і кидали сміття на землю, а відразу могли викинути усе.
2. Розвивати агробізнес, бо наш чорнозем родючий і вважається “царем ґрунтів”.
3. Підвищити рівень освіти. Тоді люди знатимуть, що можуть здобути якісну освіту і на Батьківщині.
4. Також було б непогано віддати усі борги. Лише тоді ми зможемо відчути себе по-справжньому незалежними.
Ми маємо бути одним цілим, а не 24-ма різними містами. Якщо над нашим майбутнім працювати усім разом, можна отримати позитивний результат, але, звісно, не так швидко.
Усі ми маємо таланти, які або приховуємо, або не розвиваємо. Звісно, є дуже багато спортсменів, науковців, але якщо з дитинства привчити до роботи над собою, прагнути до перемог, працювати над своєю мрією та розвивати свої таланти - ми будемо переможцями усюди.
Київ дуже красиве місто. І ми маємо цим пишатися! Якщо дивитися на хороше, красиве, то погане вже буде не таким помітним.
Як багато я чую від своїх однолітків різних думок про те, що ми жахлива країна, маємо погані дороги, і все у нас погано!... Але, здавалося б, чому вони мають такі думки? Чи вони пенсіонери, політики або мають кредит? Ні, жодна проблема у нашій країні їх не торкається. Дивлячись очима дітей на Україну, можна у неї лише закохатися, а не міркувати з таких серйозних проблем. Скільки ми маємо атракціонів та торгових центрів! А ще, в нас смачна їжа та напої! Тому мої однолітки мають радіти тому, що особливо війна не зачепила їх, і наше місто зокрема. Але вони вважають себе вже дорослими.
Я думаю, буде краще закрити цю тему щодо недоліків та уявити собі майбутнє Києва. Натомість, бажаю Україні всього найкращого і знаю, що ми ще станемо ідеалом для інших.
2030 рік. Хмари закрили сонце, і тепер окрім сірого неба нічого не видно. У тумані можна побачити багато людей, найгірше за все це те, що вони мають однакове минуле й будуть мати однакове майбутнє. Всі ці люди йдуть на роботу, щоб хоча б трохи поїсти потім. Не ступиш і кроку, побачиш сміття, немає ніяких місць для розваг. А найгірше – це нікого не цікавить. Не дуже приємна картина, так? Ось що на нас чекає, якщо ми не об`єднаємося та не почнемо виправляти самих себе. А тепер пропоную подивитися на те, як ми можемо жити, якщо почнемо по-справжньому любити і цінувати свою країну.
2030 рік. Погода не з найкращих, але всі мають гарний настрій. Як багато людей! Всі кудись йдуть: хтось – знімати кіно, хтось – лікувати людей, а хтось навчатися…. Всі мають різні мрії та амбіції. Машин нема, всі люди їздять лише на велосипедах, гіроскутерах, роликах. Немає сміття, але є дуже багато сміттєвих баків. Ідуть до нас, але не від нас. Також, до нас приїжджає багато туристів! Не тільки тому, що хочуть подивитися на знамениту Софіївську площу, а ще й тому, що хочуть скупити усі шоколадки без цукру, які ми виробляємо. Так, ми дуже розвинули виробництво органічних продуктів! А ще ми розвинули власний кінематограф, зняли більш ніж 500 фільмів, які були перекладені різними мовами, й відомі в усьому світі! Ми маємо шість ресторанів із зіркою Мішлен. А це – велика гордість.
Скільки ж талановитих письменників ми мали і скількох ще можемо мати! Те ж саме я можу сказати і про художників, які тут народилися, які тут розвиваються. Хочу додати, що нині дуже розвинені комп'ютерні школи, що дуже добре і корисно, тому що комп'ютерних геніїв нам не вистачає. Вони можуть програмувати, створювати щось нове, тим самим просувати країну вперед!
Я любила Київ, люблю і буду любити. Хоча у дитинстві Київ для мене був як інша країна. Я народилася в Криму, та іноді мені здавалося, що Крим це окрема країна, а все інше не пов`язано з ним, але зараз я просто згадую про це з посмішкою.
Київ – один із найбільших у Європі діловий, комерційний та промисловий центр, через який здійснюється координація економіки країни.
З 2000 року і до світової економічної кризи, яка прийшла в Україну в 2009 році, швидкими темпами розвивалась економіка Києва і України в цілому. Будівельний бум, прямі іноземні інвестиції, розвиток біржової торгівлі перетворили Київ на світове місто. Тому, щоб економіка зростала, Україна має підвищити рівень економічної свободи. Але багато про економіку я говорити не зможу – я на цьому геть не розуміюся! Тому пропоную змінити тему!
Ще одна річ, про яку я хочу розповісти, це те, що у нас дуже талановиті актори! Я люблю ходити до театру, дивитися вистави, бо це класно! Пізнаєш багато чого нового, нібито стаєш тією людиною, яку грає актор.
До речі, люблю знаходити якусь цікаву, з першого погляду, людину та придумувати цікаву історію про її життя.
Ось ви коли-небудь міркували, чому ось ця жінка вдягає одяг саме такого кольору? А я люблю спостерігати й вигадувати. Потім ці історії я записую у свій блокнот, і, перечитуючи, намагаюсь пригадати, як виглядала та чи інша людина, яку я зустріла.
Я можу розповідати про Київ дуже багато, годинами, роками. Але насправді, я тут не дуже довго живу, і для того щоб доповнити свою розповідь, я повинна прожити тут хоча б років 7. Але все одно, я сумую за ним, коли у від`їздах, і мені буде гріти душу те, що Київ зовсім скоро стане найкращим, навіть, якщо у цей час я буду не на Батьківщині.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Якщо ви дочитали цей текст до кінця – я вам вдячна, бо намагалася показати вам, що Київ є кращим за всі інші міста.
Я бажаю кожному із нас прокидатися з думкою, що все ще попереду, і що ми усе зможемо; щоб кожен із нас ішов на роботу чи на навчання з думкою, що сьогодні він зробить більше, ніж учора. І так кожного дня.
КиевVласть
26 липня 2019 г. 18:15
Раздел: Територія розуму
Про незаконну легалізацію іноземців в Україні, або Що загрожує українським нареченим
Шлюб між українцями і громадянами інших держав – явище досить поширене. Та чи добрі наміри і щирі почуття між молодятами?
Нерідко реальною причиною того, що “заморські” наречені масово одружуються на громадянках України слугують корисливі мотиви, а саме – отримання посвідки на проживання в Україні, а згодом і спрощена процедура отримання громадянства нашої держави. До того ж, іноді виявляється, що іноземці, які бажають укласти шлюб з українцями, взагалі нелегально перебувають на території нашої країни. Працівники Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області спільно з СБУ працюють над викриттям випадків незаконної легалізації іноземців в Україні шляхом надання підроблених документів, а також через укладення фіктивних шлюбів.
За підрахунками, приблизно 6 інтернаціональних шлюбів з 10 у нашій країні – фіктивні. Вже налагоджені цілі схеми незаконної легалізації іноземців в Україні. І наше завдання – гідно протистояти цьому явищу. Адже у більшості випадків громадяни інших країн не планують затримуватись в Україні, вони розглядають нашу країну, як транзитну. А маючи посвідку на проживання в Україні, значно більше шансів отримати візу до розвинених країн Європи. Одна з найпоширеніших схем – студентський канал. Проведені перевірки вищих навчальних закладів у Києві показали, що значна частина студентів, які прибули з інших країн на навчання і у зв`язку з цим отримали посвідки на проживання в Україні, насправді не мали наміру отримувати освіту. Це доводять журнали відвідування занять, по яким видно, що деякі іноземці взагалі не з`являються в університеті. Відрахувати їх не можуть, адже як пояснюють у адміністраціях ВУЗів, якщо сплачено кошти за контрактну форму навчання, то вони мають право на перездачі у кінці навчального року. Проте вічно це тривати не може, тому такі “студенти” шукають, яким чином можна продовжити перебування в Україні. Одним з таких способів є укладання шлюбу з нашими громадянами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Виявлені також порушення з боку адміністрацій навчальних закладів – після відрахування іноземного студента вони повинні у 10-денний термін повідомити про це міграційну службу для скасування посвідки на проживання в Україні, однак нерідко цей обов`язок не виконується.
Що змушує іноземців використовувати інститут шлюбу заради вигоди.
Відповідно до нашого законодавства, щоб претендувати на отримання громадянства України, емігранту потрібно безперервно проживати тут 5 років, а уклавши шлюб з громадянином України – всього 2. Тобто, шлюб з українкою дозволяє легалізуватися і всього за 2 роки поряд з іншими громадянами України претендувати, наприклад, на безкоштовне навчання чи медичне обслуговування. Проте у більшості випадків, як вже зазначалося, Україна слугує транзитною країною, а кінцевою метою іноземців є Європейський Союз.
Як відомо, попит породжує пропозиції. Чимало українок зважуються підзаробити на “міжнародному заміжжі”. Відтак, у Всесвітній мережі нескладно знайти оголошення про послуги фіктивного шлюбу, тобто юридичного оформлення шлюбу без наміру створити сім’ю. Дружину або чоловіка "ненадовго" мігранти шукають в інтернеті самостійно, або ж звертаються до організацій, які готові за кругленьку суму підшукати пару для вступу в такий шлюб.
Здавалося б, обидва учасники фейкового шлюбу мають взаємну вигоду: один без проблем отримує посвідку на проживання в Україні, інший заробляє певну суму грошей. Однак, насправді і одна, і інша сторони неабияк ризикують.
Іноземцю необхідно бути готовим, що його наречена може опинитися, приміром, колишньою засудженою, яка буде регулярно вимагати у нього гроші і погрожувати розірванням шлюбу. Також можна невдало одружитися на особах, що мають непогашені кредити, борги. Не дивуйтеся і якщо після розлучення друга сторона заявить про майнові претензії. І тоді вже Ви самі будете переконувати суд у тому, що шлюб був несправжнім, щоб нажите Вами залишилося при Вас.
Деякі шахрайські організації, котрі спеціалізуються на фіктивних шлюбах, взагалі вимагають чималий аванс на самому початку співпраці, до моменту укладання шлюбу, а потім зникають. Непоодинокі випадки, коли іноземець сплачував гроші за шлюб наперед, а невдовзі після одруження дружина/чоловік подавали документи на розлучення, щоб скоріше укласти новий шлюб і знову підзаробити.
Українцям необхідно розуміти, що це не такий легкий заробіток, як може здатися на перший погляд. Ви отримуєте умовно 1 тис. доларів США не за 5 хвилин розпису, а за 2 роки життя у страху, що буде далі. До того ж, щоб отримати посвідку на проживання в Україні іноземцю необхідна ще й прописка у нашій країні. Якщо Ви ладні погодитись і на це, уявіть ситуацію – у Вас є чоловік, прописаний у Вашій квартирі. Пройшли ті заповітні 2 роки, за які Ви його скоріш за все і не бачили, Ви хочете розлучитися і виписати сторонню особу зі свого помешкання – а де його шукати? Тоді згорьовані наречені починають звертатися у міграційну службу з проханням знайти законного чоловіка. Ось тільки розлучитися і виписати його із житла можна тільки в судовому порядку. А це займе чимало часу і влетить Вам у копієчку. То чи воно того варте?
Останній такий випадок стався 17 липня 2019 року - 32-річна киянка сама зізналася у фіктивності її шлюбу з громадянином Азербайджану. Жінка написала заяву про скасування тимчасової посвідки на проживання в Україні своєму “чоловіку” і звернулася до суду з позовними вимогами щодо розірвання вказаного фіктивного шлюбу. Працівники міграційної служби і СБУ зараз з`ясовують усі обставини.
Страждають наші співвітчизники і від посередників, які можуть ошукати не лише іноземців, а і довірливих українських наречених: виплачують символічний аванс до реєстрації шлюбу з обіцянками сплатити основну суму після штампу в паспорті, а потім розчиняються в повітрі. Звісно, з такими делікатними питаннями дівчата в правоохоронні органи не звертаються, боячись відповідальності хоча б за підробку документів. На жаль, саме за фіктивний шлюб на сьогоднішній день покарання в Україні не передбачено, на відміну від США і більшості країн Європи, де за це світить штраф у тисячі доларів, в'язниця чи депортація.
Ми неодноразово зверталися до законодавчого органу з ініціативою віднести фіктивні шлюби до розряду кримінальних правопорушень і передбачити сувору відповідальність за такі дії. Маємо надію, що найближчим часом Кримінальний кодекс України все ж поповниться новою статтею.
Лише з початку 2019 року до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося вже 2890 громадян інших країн за отриманням посвідок на проживання в Україні з метою возз`єднання сім`ї (в тому числі і випадки, коли іноземці, які перебували в Україні на законних підставах, уклали шлюб з громадянами України). 362 іноземці написали заяви про прийняття до громадянства України на підставі двох років у шлюбі з киянами та мешканцями області. І більшість із них навіть не громадяни країн ближнього зарубіжжя, таких як РФ, Білорусія, а уродженці так званих “країн ризику” – Ірану, Іраку, Сирії, Туркменістану, Бангладеш, Індії та інших.
Також від початку року до міграційної служби Київщини надійшло 2926 запитів від органів РАЦС про перевірку законності перебування на території України іноземців, які бажають вступити у шлюб. Лише за останні місяці було 89 відмов: виявлялися факти підроблених віз, які надавалися для реєстрації шлюбів, а також підроблених штампів про перетин державного кордону України тощо. По усім фактам Національною поліцією ведеться слідство.
Для прикладу, навесні цього року працівники ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області викрили неврегульованого мігранта, який, використовуючи популярну послугу “Шлюб за добу”, мав намір легалізувати своє перебування на території України. Під час опрацювання запиту РАЦС щодо законності перебування на території України громадянина Туреччини у його паспортному документі виявили підроблені штампи про перетин державного кордону України. Проект “Шлюб за добу” певною мірою сприяє укладенню фіктивних шлюбів. Створений з метою спрощення бюрократичних процедур для справжніх пар, він став знахідкою для мігрантів, які будь-яким шляхом хочуть залишитися в Україні і мають обмаль часу.
“Надто багато іноземців зараз бажає одружитися з громадянами України. Не маємо нічого проти, якщо це справжні шлюби. Однак часто неозброєним оком видно, що шлюб “за домовленістю”: під час оформлення посвідки на проживання помітно, що подружжя просто не знайоме між собою, не розуміє мови одне одного. Також підозрілі різниці у віці, особливо якщо це іноземний випускник якогось з Київських ВУЗів, який нібито одружується на бабусі – громадянці України. Через усю цю індустрію постановочних сімей Україна зазнає репутаційних втрат. Адже вихідці з неблагополучних країн нерідко починають займатися у нашій країні незаконною діяльністю. Навіть якщо вони започатковують якусь власну справу, то зазвичай не легалізують бізнес і не сплачують податки до державного бюджету. Тому ми застерігаємо наших співгромадян від участі у таких схемах, хоча б для того, щоб самим не натрапити на злодія чи афериста.
Іноземцям, які незаконно легалізувалися в Україні, скасовують посвідки на проживання.
В усіх випадках, коли стало відомо, що посвідка на проживання в Україні видана на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів – така посвідка підлягає скасуванню. Один з останніх випадків – 40-річна мешканка Київської області зареєструвала шлюб з уродженцем Республіки Молдова за скороченою процедурою, тобто не очікуючи місяць, надавши довідку про вагітність. Однак у ході перевірки було встановлено, що дана громадянка на обліку в зв`язку з вагітністю у зазначеному медичному закладі не перебувала і довідку про вагітність не отримувала.
Наостанок – про головне. Така наша діяльність не завжди належним чином оцінена зі сторони громадськості, проте ми націлені на результат – зробити так, щоб легалізація в Україні проходила виключно законним шляхом і щоб іноземці їхали на проживання в нашу країну з благими намірами.
Ми приносимо вибачення тим парам, які одружуються, дійсно маючи намір створити сім`ю, і яким ми створюємо незручності проведенням перевірок. Робимо все від нас залежне, щоб мінімізувати наше втручання і щоб ви не мали клопоту з укладанням шлюбу. Також не радимо звертатись до різного роду юридичних фірм, які пристосувалися наживатися на укладенні шлюбу між нашими громадянами та іноземцями, адже вони ніяким чином не можуть вплинути на діяльність ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
Вячеслав Гузь, начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області
КиевVласть
14 липня 2019 г. 13:59
Раздел: Вибори
На Київщині жителі селища Димер вимагають знизити тарифи за житлово-комунальні послуги (відео)
Знизити високі тарифи на житлово-комунальні послуги, – саме з такими вимогами у суботу, 13 липня, на акцію протесту вийшли обурені люди в селищі міського типу Димер на Київщині. Селяни вже не просто неспроможні оплачувати комуналку, а навіть погасити вже існуючі борги.
Про це KV стало відомо із сюжету програми “Подробиці”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами селян, нині вони не просто неспроможні оплачувати комуналку, а навіть погасити вже існуючі борги. Тож переконані – уже з початком нового опалювального сезону змушені будуть замерзати в холодних будинках.
Про свої проблеми вони розказали народному депутату, обраному за їхнім округом.
"Найбільша проблема всієї Київщини – це тарифна політика. Сьогодні люди просто не витягують ці кабальні умови, які сьогодні є. Тепла вода, подача води, газ, світло. Є люди, які мають субсидії – у них проблема в оформленні самих субсидій. Більшість людей, які не підпадають під субсидії, вони все рівно не витягують – бо існують побутові якісь проблеми. У принципі, тарифи сьогодні – проблема "номер один", – наголосив Ярослав Москаленко, народний депутат, самовисуванець.
Читайте: Обзор ставок букмекеров: в парламенте гарантированно пять партий, еще две могут быть сюрпризом
Фото: скриншот
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій