За політичним популізмом і прагненням робити все необдумано, депутати запустили механізм здорожчання послуг для кожного українця. На превеликий жаль, частина рішень українських парламентарів спрямована не на захист громадян та їхніх прав, а на створення додаткових проблем і перепон. У минулому році Верховна Рада схвалила закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, який одразу викликав неоднозначну реакцію в суспільстві. Цікавою є норма даного закону, що зобов'язує подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності бізнесу і громадських організацій (ГО) протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Згідно закону кінцевим бенефіціарним власником є: - для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); - для трастів – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); - для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Також у законі прописана норма, що неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору  інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на керівника або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн.). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Окрім штрафів депутати запровадили і кримінальну відповідальність. Зокрема, подання завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості караються штрафом від п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 тисяч грн) або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. За повторне порушення штраф може сягати 170 тис. грн з позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Тобто маємо ситуацію, коли бізнес та громадські організації обклали новими обов’язками. Ситуація має загрозливий характер в умовах економічної кризи. Адже деякі види бізнесу можуть взагалі перестати існувати. До того ж треба відстояти в черзі до нотаріуса і переплатити за послуги, які подорожчали. Врешті під тиском громадськості 8 жовтня парламент схвалив законопроект №5807, яким передбачено, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи подає нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу лише у разі відсутності вказаного документа у матеріалах реєстраційної справи або у разі його зміни. Також було збільшено з трьох місяців до одного року виконання обов’язку юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності цим Законом, повідомлення державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності. Отже, за всі прорахунки депутатів платитиме кінцевий отримувач послуг або покупець. Отак парламентарі на рівному місці зробили проблему для підприємців, які сплачують податки та створюють робочі місця. Доцільно процитувати Ніну Южаніну, депутата від “Європейської солідарності”. У своєму виступі в парламенті вона звернулися до депутатів: “Отак робляться швидкі антиреформи, тому не спішіть, думайте, а тоді приймайте зважені рішення!”. Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

Екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Вони мають загальну площу майже 260 га, на території кожного є рідкісні рослини, дерева або тварини, що занесені до Червоної книги України. В облраді розповідають, що створення таких територій – це можливість зберегти Київщину від хаотичної житлової забудови. Наразі там продовжують роботу з екологами і планують найближчим часом затвердити ще два десятка територій, що будуть під охороною закону. Як стало відомо KV, 9 вересня на п'ятій сесії Київської обласної ради було прийнято рішення “Про оголошення нововиявлених територій та об’єктів  природно-заповідного фонду місцевого значення  на території Київської області”.  “Оголосити заповідними урочищами та ботанічними заказниками місцевого значення території та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність, без вилучення земель у землекористувачів, згідно з переліком, що додається”, – йдеться у документі.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також Київській облдержадміністрації було доручено забезпечити розробку положень про оголошені цим рішенням заповідні урочища, ботанічні заказники місцевого значення, в положеннях вказати можливість проведення на їх території наукових археологічних досліджень.  Ще КОДА має забезпечити передачу даних територій та об’єктів природно-заповідного фонду під охорону підприємствам, установам та організаціям, у віданні яких вони перебувають, з оформленням охоронних зобов’язань. І останнє – вжити заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду.  Заповідники Так, згідно переліку, на території Київської області з'явилося два нових заповідники. Заповідне урочище “Зелениця” має орієнтовну площу 3 га, знаходиться на території Комарівського лісництва ДП “Макарівське лісове господарство” Бучанського району.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До природно-заповідного фонду його занесли із метою збереження ареалу поширення рідкісної рослини діфазіаструм сплюснутий, яка занесена до Червоної книги України. На сайті Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства повідомлялось, що дану рослину було виявлено спеціалістами підприємства під час обстеження ще у квітні 2019 року. У травні того ж року ДП “Макарівський лісгосп” видав наказ про заборону проведення рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на тій території. На фото: діфазіаструм сплюснутий, що росте на території заповідника “Зелениця” Заповідне урочище “Гуртове” знаходиться в межах Пісківського лісництва ДП “Тетерівське лісове господарство” Бучанського району. Має площу близько 4 га. На території росте рослина любка дволиста, яка занесена до Червоної книги України. Чисельні популяції відомі лише в Карпатах (до 1000 особин), дуже рідко – на Поділлі (до 500-700 особин). Рідкісною рослина стала через рубку лісів, меліоративні заходи, рекреаційні навантаження, зривання квітів, заготівлю бульб. Зацвітає вона лише на на 11-му році життя, а його тривалість – до 27 років. На фото: любка дволиста, що росте на території заповідника “Гуртове” Цікаво, що у 1999 році Національний банк України випустив дві пам'ятні монети із зображенням любки дволистої на реверсі: нейзельберову номіналом 2 гривні і срібну номіналом 10 гривень. Заказники Ботанічний заказник місцевого значення “Бурківці” має велику територію площею 57 га. Знаходиться на території Тетіївського лісництва ДП “Білоцерківське лісове господарство” Білоцерківського району.  Це цінна лісова ділянка, на якій зберігся комплекс рідкісних рослинних угруповань дубово-грабового лісу природного походження. Територія є ареалом поширення підсніжника звичайного, занесеного до Червоної книги України, та проліска сибірського, який перебуває під охороною і включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів.  На фото: підсніжник звичайний та пролісок сибірський Також там поширені види тварин, що занесені до Червоної книги України, – жук-олень та мала вечірниця. На фото: жук-олень та мала вечірниця Ботанічний заказник місцевого значення “Ліщиновий гай” знаходиться в межах Володарського лісництва ДП “Білоцерківське лісове господарство” Білоцерківського району. Має площу близько 8,6 га.  Це лісова ділянка з переважаючими насадженнями ліщини та ясена, є ареалом поширення підсніжника звичайного та проліска сибірського, який перебуває під охороно і включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів.  Поруч розташований новостворений ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя”. Він має площу аж 78 га. Там зберігся комплекс рідкісних рослинних угруповань  дубово-грабового лісу природного походження, ділянка також є ареалом поширення підсніжника звичайного та проліска сибірського. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Урочище Ярове” знаходиться на території Приміського лісництва ДП “Київське лісове господарство” Бучанського району. Займає 8,2 га. Це цінна лісова ділянка, яка являє собою вузьку ділянку соснових та мішаних лісів вздовж яру, оточену населеним пунктом та лісовими масивами, що простягається підковоподібною смугою.  Ще одна нововиявлена територія – парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Орхідейні яри”, що в межах Першотравневого лісництва ДП “Київська лісова науково-дослідна станція” Вишгородського району.  Там виявлено дві рідкісні орхідеї, що занесені до Червоної книги України – коручка чемерникоподібна та зозулині сльози яйцеподібні. На фото: коручка чемерникоподібна та зозулині сльози яйцеподібні І останній – ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал”. Розташований поряд з селом Заріччя Васильківської територіальної громади Обухівського району. Це цінна територія, яка є частиною відомих Змієвих валів, на якій поширений ареал ковили волосистої, що занесена до Червоної книги України. На фото: ковила волосиста Значення Як розповів у коментарі KV депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало (“Європейська солідарність”), це надзвичайно важливе рішення для Київщини, яке стосується близько 200 га землі.  “Відповідно до Закону України про природно-заповідний фонд, Київська обласна рада має повноваження створювати нові об'єкти природно-заповідного фонду. Це заповідні урочища, парки, сквери та інші території, які мають цінність для природи. Згідно законодавства необхідно, аби 15% території Київської області були під охороною. Враховуючи Чорнобильську зону, ми маємо такий показник. Але, на жаль, фактично він суттєво нижчий. У деяких районах області це 1-2%, у деяких – 5%. До необхідного нормативу ми не дотягуємо близько 10%. Як голова комісії з питань екології я поставив собі пріоритет, щоб на кожній сесії ми створювали нові об'єкти природно-заповідного фонду. Для цього намагаюсь працювати з Департаментом екології КОДА, оскільки саме вони подають нам нові об'єкти”, – каже він. За його словами, створення таких територій є дуже важливим ще й по тій причині, що кількість житлових забудов збільшується.  “Наприклад, наразі працюємо над такими резонансними питанням, як Чернечий ліс. Напрацьовуємо проєкт, аби збільшити територію природно-заповідного фонду, включивши спірну територію, навколо якої розгорівся будівельний скандал. Вже є рішення місцевої ради про надання згоди, намагатимемось на наступну сесію облради винести проєкт рішення. Є питання щодо створення курорту у Ворзелі Бучанської громади. Але там є великий супротив місцевої влади, а без їхньої згоди ми безсилі. Тому працюємо з місцевими радами, які готові до співпраці. У Боярці намагаються забудувати парк Шевченка, я вкотре звернувся до голови, бо нам необхідний його дозвіл. Також була проведена робота з екологами, які напрацювали близько 20 нових об'єктів, вони будуть передані до Департаменту і далі – на сесію облради”, – каже він. Нагадаємо, як раніше писала KV, з початку літа не вщухали пристрасті навколо можливої забудови Чернечого лісу. Там планували звести базу відпочинку з котеджами. Жителі Феодосіївської громади, яка вісім років тому уклала договір оренди із забудовником, всіляко намагались відстояти заповідну зону: мітингували, проводили слухання. У результаті домоглися створення робочої групи, яка розгляне можливість розірвання договору. Тим часом активісти підготували позов до суду для зміни цільового призначення землі і у подальшому – створення там Національного парку. Але йти до суду планував і забудовник – він вимагатиме компенсації.  Читайте: Общественность и депутаты КОС обратились к местному сельсовету с просьбой согласовать расширение границ заповедника “Чернечий лес” КиевVласть

Ми поспілкувались з керуючим адвокатського бюро “Титикало і партнери”, Заслуженим юристом України,  головою постійної комісії Київоблради з питань екології Романом Титикалом про його діяльність та основні напрямки покращення екологічного та соціального стану в області. Роман Титикало – правозахисник, юрист, практикуючий адвокат, керівник бюро “Титикало і партнери”, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради. Тривалий час він займається не лише комерційною, а і соціальною діяльністю: представництвом інтересів громади в соціально значимих справах, наданням безоплатної правової допомоги малозабезпеченим громадянам та ветеранам АТО. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вважаю, що адвокат повинен не лише заробляти кошти, а й виділяти час на проєкти pro bono, які, як я переконаний, є необхідною умовою здійснення належної юридичної роботи”, – говорить Роман Титикало. Його адвокатське бюро постійно допомагає громадам у питаннях соціально значимих та суспільно важливих. Наприклад, оскарження містобудівної документації (детальні плани територій, генеральні плани), які не враховують інтереси громади тощо. Останнім часом було багато кейсів, коли громади переходили до помісної Православної церкви України з УПЦ Московського патріархату. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Тепер перед Романом Титикалом став новий виклик: його обрали головою постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Київської обласної ради. Перед комісією стоять доволі складні завдання: екологія області у не найкращому стані, поруч Київ, який юридично немає відношення до Київської області, але є головним забруднювачем саме території Київщини. KV: Ви очолили екологічну комісію Київоблради у квітні 2021 року. Які головні пріоритетні напрямки роботи Ви б виділили? Роман Титикало: Зараз є бажання та ініціатива активізувати роботу по створенню природно-заповідних об’єктів. Рішення про створення таких об’єктів місцевого значення приймається обласною радою. Зараз ми активно займаємося утворенням нових об’єктів і впорядкуванням вже існуючих. На останній сесії Київської обласної ради 09 вересня було прийнято рішення про створення восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 257 га. Одночасно ми затвердили проєкти організації територій двох регіонально-ландшафтних парків. Хочу наголосити, що міжнародні зобов’язання і договори України передбачають, що 15% території області має бути віднесено до природно-заповідного фонду. Тому ми вживаємо активних заходів, щоб цей показник був досягнутий, однак, на жаль, на даний час, в деяких районах області ми маємо лише на 1-2%, тобто ситуація вимагає активної роботи в цьому напрямку. Окремий напрямок нашої діяльності – вирішення ситуації з екологічно небезпечними об’єктами, які існують на території Київської області. Ми на кожному засіданні комісії розглядаємо ці питання, але є певна проблема: перевірку може проводити лише Державна екологічна інспекція, яку доволі часто не допускають на об’єкти, що забруднюють навколишнє середовище, тому із фіксацією порушення екологічного законодавства є певні складнощі. Через це нами вживаються заходи по створенню екологічної лабораторії, яка буде займатися вимірюванням показників повітря, води на межі санітарних зон  і на підставі цього надавати висновки, які ми можемо використати для реагування на порушення. Ще один важливий напрямок – очищення водних об’єктів. На превеликий жаль, на сьогодні на Київщині спостерігається значне забруднення річок, замулення та пониження вод. Зараз намагаємося вирішити питання оздоровлення басейну річки Дніпро. Це робота складніша, бо потребує більше коштів на реалізацію хоча є пріоритетною для нас. На останній сесії Київської обласної ради було ухвалено рішення про створення тимчасової контрольної комісії, яка буде займатися саме цим питанням. KV: Чим відрізняється Київська область від інших областей України в плані екології, чи є якісь особливості? Роман Титикало: Київська область має певні своєрідні проблеми. По-перше, Київщина не має обласного центру. Київ не є центром області і має окремий юридичний статус. Фактично межа Києва – це межа Київської області. Але Київ, який є найбільшим мегаполісом України, створює чимало викликів та загроз для області, зокрема: полігони зі шкідливими відходами, бо київське сміття захоронюють саме в області; майже всі промислові підприємства перенесені з Києва до області, де вони здійснюють забруднення, негативно впливає і хаотична забудова, вигрібні ями, які забруднюють поверхневі води та знищення дерев в передмісті столиці. Тобто виникає парадоксальна ситуація: ми на Київ впливати не можемо, а Київ на область впливає. Ще однією великою проблемою області з 1986 року є Чорнобильська атомна електростанція – об’єкт забруднення та зона відчуження, яка займає значну частину території регіону. Зона відчуження – це взагалі окрема держава в Київській області. Нею управляє Державне агентство з управління зоною відчуження, яке, на мою думку, робить це не дуже прозоро і не завжди ефективно. Особливо в плані боротьби з пожежами, які там виникають доволі часто. Через аварію на ЧАЕС частина наших громад має статус дотаційних, а саме ті, які знаходяться у межах колишнього Поліського та Іванківського районів. Наприклад, Поліська ОТГ найбільша за площею в Україні з великою кількістю населених пунктів, але по кількості населення вона пасе задніх, бо більшість людей відселилися з цих земель через екологічне лихо. І фактично тепер ми маємо великі малозаселені території, де немає виробництва. KV: Яка ситуація в області з утилізацією побутового сміття, будівельних і небезпечних відходів, незаконними звалищами? Де найбільш "гарячі" точки? Роман Титикало: Ми маємо велику проблему зі стихійними сміттєзвалищами, які часто створюються саме в районах наближених до столиці. Саме тому окремою статтею в бюджеті закладаємо кошти на їх ліквідацію. Проте цю ситуацію вирішити доволі складно, бо головними чинниками утворення таких сміттєзвалищ є хаотична забудова і перенаселення в столиці та передмісті, які лише посилюються. З іншого боку вже існуючі сміттєзвалища у жахливому стані. Чинне українське законодавство передбачає заборону сміттєзвалищ як таких, а замість них повинні функціонувати сміттєпереробні комплекси. Екологічна інспекція подала ряд позовів по закриттю стихійних сміттєзвалищ Київщини, а Служба безпеки України порушила ряд кримінальних справ по екоциду (масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, – KV) за фактом їх функціонування. Сподіваюся, що ми зможемо вирішити цю проблему. KV: Ще одним проблемним питанням є вирубка лісів заради продажу деревини та будівництва. Нещодавно була гучна ситуація довкола заказника “Чернечий ліс”, який хотіли забудувати. Де зараз спостерігається протистояння з громадськістю в області по схожих питаннях, які гарячі точки і які шляхи вирішення? Роман Титикало: Якщо ми відкриємо з вами кадастрову карту, пройдемося по передмістю Києва і подивимось на ліси, які там відображені, то побачимо багато накладок на них приватного відведення під індивідуальну забудову. Це питання зараз у нас на контролі і ми намагаємось реагувати на такі факти. Складність даної проблеми полягає в тому, що вона виникає постійно, бо населення Києва і передмістя постійно зростає, через що забудовники не нехтують можливостями збудувати чергову багатоповерхову будівлю чи котеджне містечко на місці лісу. Ми цю проблему плануємо вирішити шляхом віднесення особливо цінних лісів до природно заповідного фонду України. KV: Що на рахунок оформлення кордонів заповідників, інших зелених зон, щоб гарантувати їх недоторканність і цілісність? Роман Титикало: Є певна проблема винесення цих заказників і заповідників в натурі на місцевості. Якщо навіть прийнято рішення про створення заказника, то без внесення його в кадастрові карти, неможливо запобігти його знищенню. Зараз є багато скарг стосовно заповідника “Зачарована Десна”. Аграрний бізнес почав активно розорювати прибережні зони і затоки довкола Десни, хоча ця територія є заповідником місцевого значення. Саме тому, аби запобігти такій ситуації, у цьому році ми виділяємо кошти на технічну інвентаризацію і винесення цих ділянок в натурі. KV: Що Ви скажете про проблему низької якості води в свердловинах? Роман Титикало: Не можна це питання розглядати окремо від проблеми забрудненості рік. Бо вода – це система. Для її належної якості треба займатися недопущенням забруднення поверхневих вод. На сьогодні активно забруднюють воду встановлені в будинках вигрібні каналізаційні системи, а також використання хімічних речовин в побуті. Це сприяє такому негативному явищу як цвітіння води. Як я вже раніше говорив, є гостра потреба в очищенні басейну річки Дніпро. На сьогодні ми маємо програму з оздоровлення його вод, головна перешкода – велика фінансова вартість проекту. KV: Якою Ви бачите ідеальну картину екологічної ситуації в Київській області? Що потрібно зробити для цього? Роман Титикало: Ідеальним для мене буде час, коли всі сортуватимуть сміття. На території області функціонує 3-4 сучасні сміттєсортувальні станції, ми не маємо жодного місця захоронення відходів, зникла проблема стихійних сміттєзвалищ. Тобто коли хтось їхав автомобілем, відкривав багажник і викинув сміття посеред поля. Надіюсь, що найближчим часом наша річка Дніпро та її басейн будуть очищеними і не зеленітимуть в кінці літа. А ми усі зможемо насолоджуватися чистим повітрям і не забрудненою природою, що, в свою чергу, поліпшить умови нашого життя і його тривалість. Фото: надано прес-службою Романа Титикало КиевVласть

Київська обласна рада підтримала рішення про створення в Київській області восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду. Про це, як стало відомо KV, на своїй сторінці в “Фейсбук” повідомив депутат Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, голова постійної комісії облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Роман Титикало. Так, заповідний статус отримали заповідні урочища “Зелениця” та “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічні заказники місцевого значення “Бурківці”, “Нове життя” та “Ліщиновий гай” у Білоцерківському районі, ботанічна пам’ятка місцевого значення “Урочище Ярове” в Бучанському районі, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Орхідейні яри”, що у Вишгородському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі. “Сьогодні на Київщині створено вісім нових об’єктів природно заповідного фонду, ми маємо зберегти нашу природу для наших нащадків! Мною, як головою Екологічної комісії обласної ради, поставлено ціль значного розширення об’єктів ПЗФ і ми до неї рухаємось!”, – написав депутат та подякував колегам за підтримку. Читайте: Як убезпечити себе від інтернет-шахрайства та захистити свою фінансову інформацію Нагадаємо, як раніше писала KV, для наповнення бюджету Київської області потрібна оптимізація роботи комунальних підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області. Читайте: Депутат “ЄС” очолив підрозділ Української федерації учнівського спорту Фото: Европейская солидарностьКиевVласть

Інтенсивний розвиток ІТ-сфери, діджиталізація, соціальні мережі, електронні платіжні інструменти — реалії в епоху інтернету. Сьогодні купити щось чи замовити послугу онлайн, скористатися рекламою у соціальних мережах, розрахуватись в магазині карткою чи за допомогою мобільного додатка — це звичні речі. Цифрові технології настільки міцно влилися в наше щоденне життя, що без них ми вже не уявляємо свого комфортного існування. Але там, де є попит, там з’являються ризики у вигляді шахраїв. На жаль, в оточенні кожного з нас хтось зустрічався із випадками кібершахрайства. Когось ошукали під виглядом працівника банку, комусь зламали сторінку у соцмережах, комусь зателефонували на мобільний, аби видурити кошти з банківської карти, хтось оплатив товар онлайн, але так його і не отримав. Прикладів безліч і щоразу винахідливість шахраїв неприємно дивує. Користуючись технічними надбаннями сучасного інтернетизованого суспільства, вкрай необхідно знати усі підводні камені користування інтернет-інструментами, аби захистити себе і своїх рідних і не потрапити на гачок кіберзлочинців. Зараз злочинцям можна не виходити з дому, щоб зламати доступ до вашої банківської картки чи зламами сторінку у соціальних мережах.  Так, за перше півріччя2020 року кількість кібершахрайств зросла на 13 тис. у порівнянні із першим півріччям 2019. З січня по червень 2020 року українськими банками було зафіксовано 48 тис. випадків шахрайства із картками на загальну суму 84 млн гривень!  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як же убезпечити себе від інтернет-шахрайства та захистити свою фінансову інформацію, а головне — що робити, якщо ви зіштовхнулися із кібершахрайством? Банківська система і банківська діяльність в Україні регламентується двома головними нормативно-правовими документами — Законом України “Про банки і банківську діяльність” та Законом України “Про захист персональних даних”. Глава 9 Закону “Про банки та банківську діяльність” регламентує відносини банку з клієнтами. Водночас, стаття 60 глави 9 цього закону говорить, що “Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею”. Відтак, банк зобов’язаний дотримуватись і забезпечити необхідні умови для збереження банківської таємниці і захисту персональних даних.  У випадку шахрайських дій працівників банку, або неналежного зберігання даних, відповідальність несе саме банк. В судовій практиці доволі часто траплялися випадки, коли працівники банку “торгували” персональними даними клієнтів і заволодівали їхніми коштами, за що також відповідальний саме банк. Потім банк може вимагати регресії вимоги щодо своїх працівників. Але не клієнт. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Найперше, що ви маєте зробити, коли усвідомили, що стали жертвою інтернет-шахрайства з вашою банківською карткою — це звернутися одразу до Служби безпеки банку, щоб заблокувати її, та банку, на рахунок якого перерахували кошти. І це питання часу: щонайшвидше, то краще! Таким чином ви зможете оперативно зламати “ланцюг” і злочинці не зможуть довести справу до кінця і перевести з картки ваші кошти. Це потрібно зробити якомога швидше — виявити несписання коштів і звернутися із проханням анулювати незаконну операцію. Тоді і Службі безпеки банку легше зреагувати на злочин. Далі необхідно звернутися до правоохоронних органів, кіберполіції, аби на гачок цих шахраїв не потрапили й інші люди.  Важливо знати, що згідно Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті Національного банку України банківську операцію можна відмінити у незначний термін заявки. Звичайно, що через тиждень після здійснення банківської операції, вже нічого зробити не можна. Якщо кошти знаходься на міжбанку та ще не конвертовані, то можливість їх повернути досить висока. Пізніше шахрайство має доводитесь конкретним кримінальним вироком.  Щоб убезпечити конфіденційну інформацію щодо ваших банківських рахунків і персональних акаунтів, варто дотримуватись простих правили “інформаційної гігієни”. Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

Київоблрада VIII скликання щойно вийшла з зони політичної турбулентності. Протягом 6 місяців від початку каденції в колегіальному органі заявляли про підтасовування голосувань з боку керівництва, простоях, скандалах. Лише в кінці квітня фракції КОР “За Майбутнє”, “Європейська Солідарність” і “Слуга Народу” об'єдналися для переобрання свого голови і нової президії. После цього, як стверджують самі депутати, КОР запрацювала конструктивніше та ефективніше. Про це та інші процеси, а також про соціально-економічне становище Київщини – в інтерв'ю KV розповів голова фракції “За Майбутнє” Ярослав Москаленко. КиевVласть: Від першого пленарного засідання КОР цього скликання минуло 7 місяців. Як ви оцінюєте ці пів року роботи ради? Ярослав Москаленко: “Простій” облради я вважаю ключовим при оцінці першого півріччя роботи. Навіть більше – це ключовий фактор, що визначив ситуацію на Київщині загалом. Коли за пів року проводиться лише дві сесії, на одній з яких незаконно, в порушення регламенту, обирається керівництво, а потім включається якийсь “сплячий режим” – це ненормально. Київщину штучно загнали в стагнацію, цілі напрямки видатків не фінансувалися, обласні програми заморозили, тисячі людей не отримували зарплату, а місцева влада фактично опинилася наодинці зі своїми проблемами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ви знаєте, що близько 2 місяців тому нам вдалося змінити керівництво облради і лише з цього часу у нас почалася конструктивна робота. Ми перезапустили обласні програми, профінансували статті видатків, почали стратегічну роботу над кількома важливими напрямками. Тобто роботу Київської облради оцінюю неоднозначно. З одного боку, погано, що ми втратили стільки часу, але дуже добре, що ми змінили ситуацію і уже практично вийшли на ефективний формат роботи і співпраці. КиевVласть: Минулої осені вам не вистачило одного голосу, щоб бути обраним головою Київоблради. Після цього ваша фракція пішла у жорстку опозицію до всього, що відбувалося у КОР. Ярослав Москаленко: Я б назвав це конструктивною опозицією, оскільки ми завжди налаштовані на конструктив. Але у тих умовах будь-яка конструктивна співпраця виявилася неможливою. У двох словах нагадаю, як усе відбувалося. Цього голосу мені не вистачило не просто так, а тому що серед “Слуг”, ОПЗЖ і “Батьківщини” пройшла дуже жорстка рознарядка щодо моєї непідтримки. Тиск у цих фракціях на своїх же депутатів був шалений, я вважаю, що він підпадає під статтю Кримінального кодексу “Перешкоджання діяльності депутата”. Для контролю над голосуванням депутатам давали різнокольорові ручки, змушували їх покидати залу засідань, вигадали абсолютно незаконну схему з окремими бюлетенями для кожного кандидата, поспіхом і фактично таємно змінили лічильну комісію, перенесли місце голосування. Увінчалось це все урочистим голосуванням з демонстрацією на камери заповнених бюлетенів так, щоб було видно вибір депутата. Це організували безпосередньо люди, які потім стали керівництвом облради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вийшли з цього процесу відразу ж. Уже під час повторного голосування з незаконними розділеними бюлетенями я відкликав свою кандидатуру, бо зрозумів до чого все йде. Абсолютно аналогічна ситуація трапилася у КОР в 2015 році, коли ті ж фракції ОПЗЖ і “Батьківщини” провернули такий же фінт і прийшли до влади в облраді шляхом маніпуляцій і схем. У 2015 році вони втягнули у свої ігри “Євросолідарність”, у 2020-му – “Слуг народу” і Олександра Склярова. Словом, на наших очах відбувалося абсолютне беззаконня і ми вирішили, що йдемо до суду. Жодна інша стратегія для нас виглядала неетичною, оскільки всі вони включали б той чи інший рівень співпраці з незаконно обраним керівництвом і участь у цій вакханалії. КиевVласть: Яку роль у цьому відіграв нардеп Олександр Дубінський, якого ще називали куратором “Слуг” Київщини? Ярослав Москаленко: Мені складно про це говорити, оскільки я жодним чином не є причетним до команди “Слуг народу”. З того, що я чув, у Дубінського було дуже чітке завдання: головою облради має бути обраний саме “слуга”. Як досвідчений і професійний політик, Дубінський своє завдання виконав. Але, і це вже моя думка, він не дуже заглиблювався у деталі і всі ці інтриги, в результаті яких і з'явилася кандидатура Склярова. А у Склярова була своя гра і свої стосунки з ОПЗЖ і “Батьківщиною”. Читайте: “Три фракції Київоблради позбавили конкурентів Склярова права бути обраними головою Київоблради”, – адвокатка КиевVласть: Потім був сумнозвісний “простій”? Ярослав Москаленко: Так. Але ми у “За Майбутнє” були впевнені, що виграємо в суді справу щодо незаконного обрання керівництва КОР, тому не панікували. Якщо я правильно пам'ятаю, то позовну заяву я подав уже наступного ж дня і ми почали працювати на юридичному рівні. Ну і, повторюсь, у нас не було іншого виходу, оскільки ми не хотіли бути причетними до беззаконня. Читайте: “За Майбутнє” Киевщины успешно оспорила в суде регламент Киевоблсовета VIII созыва КиевVласть: Однак керівництво облради було змінене іншим шляхом. Ярослав Москаленко:  У фракціях, які склали ту коаліцію, з самого початку не було єдності. Уже у вечір після незаконного голосування за Склярова зі мною зустрічалися двоє депутатів зі “Слуги народу” і один із “Батьківщини”, які розповіли, що їх змусили дати голоси, але більше вони не будуть брати участі у цій коаліції. А потім Скляров і компанія залягли на дно і з кожним тижнем все більше депутатів, зокрема зі “Слуги народу”, задавалися питанням, що ж відбувається у них у фракції, в облраді, в області загалом. У них наростало нерозуміння, зростав градус напруги, і в якийсь момент ми усі зрозуміли, що готові до переформатування облради. Але наголошую на тому, що наш позов щодо незаконності обрання Склярова досі знаходиться в суді, ми не збираємося його відкликати. По ньому уже навіть є позитивне рішення суду і залишилося пройти усі апеляційні інстанції. Навіть сьогодні, коли керівництво КОР уже змінилося, ми принципово доведемо цей процес до логічного завершення, щоб було створено прецедент. Щоб у майбутньому кожен керівник виборного органу знав, що його чекатиме в суді після таких порушень, а суди мали приклади вирішення таких спорів. Аналогічно ми уже довели до кінця питання незаконної зміни регламенту від попередньої президії КОР. Ми хочемо показати, що Київська облрада – це місце законності. І доки є наша фракція – ніхто безкарно не порушуватиме тут закони і регламент.Читайте: “За Майбутнє” обещает продолжить отстаивать соблюдение закона в стенах Киевского облсовета КиевVласть: Чому ви не висунули свою кандидатуру знову, при переобранні голови КОР у новому форматі? Ярослав Москаленко: Ми завжди були за командну роботу у її найширшому розумінні. Як бачите, цього разу ми взагалі не подавали нашої кандидатури на посаду голови. Нам подобається нинішній формат роботи КОР і ми довіряємо нашим партнерам. Ми вважаємо себе частиною спільної команди більшості в облраді. Виходячи з цього, посади для нас не є принципово важливими. Так само посади не важливі особисто для мене. Тому на посаду першого заступника ми висунули Ярослава Добрянського, який є супердосвідченим управлінцем з 20-річним стажем. Мені важко придумати кращу кандидатуру. А пів року тому ситуація була дещо іншою, тому тоді ми висували мою кандидатуру. Я вважаю свою місію на цьому етапі виконаною. Ми повернули облраду у русло законності і перезапустили Київщину. У фракції “За Майбутнє” потужна професійна команда, якій я довіряю на сто відсотків. Наші депутати працюють у президії і комісіях. Цього цілком достатньо для мене. Я продовжу працювати у фракції і комісії з питань свободи слова і ЗМІ, де я є заступником голови. Ключовим словом у нас залишається “команда”. Окрім того, особисто я планую зосередитися на кількох масштабних загальнонаціональних проєктах, від яких виграє, в тому числі, і Київська область. КиевVласть: Що саме було зроблено, відколи у КОР сформувалася нова більшість і було обране нове керівництво? Ярослав Москаленко:  По-перше, і найголовніше, ми перезапустили Київщину. Повторюсь, область була у стагнації. Пів  року усі програми були практично заморожені, оскільки попереднє керівництво КОР не могло навіть знайти голоси для їх затвердження чи продовження. Ми відразу ж внесли зміни до 14 обласних програм, які передбачають мільярдне фінансування з різноманітних бюджетів. До прикладу, лише на дитячу соціальну інфраструктуру – дитсадки, школи тощо – ми виділили близько 324 млн грн. Фінансування програми “Здоров'я Київщини” збільшили на 10 млн грн. На дороги області піде більше мільярда гривень, причому абсолютна більшість цих коштів – не з обласного бюджету. Ми прийняли низку організаційних рішень та змін до статутів комунальних підприємств, які теж допоможуть перезапустити їх. Наприклад, ми схвалили безоплатну передачу майна з балансу Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру на баланс Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Це дозволить продовжити реорганізацію медзакладів у місті і наблизити появу сучасного онкоцентру, який обслуговуватиме усю область. Читайте: Київська облрада “впритул” зайнялася проблемами Білої Церкви Не можу не згадати про ситуацію з трьома громадами області: Поліською, Іванківською і Славутицькою. Справа в тому, що коли на ЧАЕС будували Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, Енергоатом взяв на себе зобов’язання перед цими громадами – їм пообіцяли 10% від вартості цього будівництва. А це величезні кошти, які могли б вирішити переважну більшість проблем цих громад. Ви ж розумієте, що це дуже депресивні громади, економіка та інфраструктура яких підточена безпосередньою близькістю до Зони відчуження. Словом, там цих коштів досі не бачили. Тому ми підняли це питання перед Володіним і обласним керівництвом і будемо вимагати, щоб зобов’язання перед цими громадами були виконані.Читайте: “За Майбутнє” закликала владу Київщини вирішити питання боргу “Енергоатому” перед громадами біля Зони відчуження КиевVласть: З останнього “ударного” голосування депутатів КОР виглядає, що новій коаліції вдалося досягти необхідного рівня довіри, взаєморозуміння і співпраці з обласною владою. Ярослав Москаленко:  Безумовно це був один з ключових моментів. І я, чесно кажучи, навіть не очікував такого конструктиву. Ми схвалили близько 40 звітів щодо виконання обласних програм, схвалили звіт про виконання обласного бюджету. І усе це відбулося виключно у рамках закону і регламенту. Ми у фракції “За Майбутнє” чітко розуміємо, що найбільше вини і відповідальності за ту кризу лежить на Олександрові Склярову і попередньому керівництві облради. КиевVласть:  У червні керівництво та депутати облради провели низку зустрічей з керівниками медзакладів області щодо ситуації з фінансуванням. Які результати? Ярослав Москаленко:  Спочатку розповім про мету. На жаль, переважна більшість медичних закладів Київської області опинилися у досить скрутному становищі. У рамках медичної реформи Національна служба здоров'я України отримала повноваження щодо державного фінансування лікарень, у той час як їх перевели на баланс громад. При цьому, НСЗУ до фінансування підходить дуже жорстко. Кожен медзаклад повинен довести, що має усі необхідні ресурси – фінансові, людські, матеріально-технічні – для лікування за конкретним напрямком. Довели – НСЗУ дає відповідний пакет фінансування. Не змогли довести – вибачайте. Це називається “гроші ходять за пацієнтом”. Усі фінансові потреби лікарні, які не покриваються НСЗУ, лягають на плечі громад. Які переважно не витягують такі фінансові навантаження. Читайте: Председатель Иванковской ОТО ежемесячно ищет деньги на зарплаты врачам – Ярослав Москаленко На жаль, такий механізм призвів до своєрідного замкнутого кола. Лікарня не може отримати пакет фінансування за конкретним напрямком, бо, наприклад, не має для такого лікування обладнання. Але вона й не в змозі його закупити, бо ледве зводить кінці з кінцями. Тому ми вирішили розірвати це замкнене коло. Ми профінансуємо для медзакладів ті напрямки, на які вони не отримують коштів від НСЗУ. Завдяки цьому вони зможуть закупити обладнання, сформувати базу, запросити лікарів і відкрити кабінети. І вже після цього вони отримають фінансування від НСЗУ. Остаточних результатів і висновків поки що немає, оскільки ми все ще працюємо над цим. Проміжний результат – ми уже маємо чітку картину проблем і потреб переважної більшості комунальних медичних закладів області. Наразі наше завдання – опрацювати цю інформацію і уже в рамках бюджетного процесу-2022 скласти на її основі відповідні статті видатків.Читайте: Богуславская больница почти вдвое увеличила финансирование от НСЗУ КиевVласть: До речі, бюджетний процес не за горами? Ярослав Москаленко: Так, ми уже почали працювати над Бюджетом-2022. Щодо цього фракція “За Майбутнє” має одну дуже чітку умову: весь процес має бути максимально прозорим. Усі напрямки фінансування, усі статті мають пройти широке обговорення. Усі консультації, в тому числі з обласною чи центральною владою, мають відбуватися на рівні комісій і робочих груп. Усі політичні сили і депутати мають право брати участь у цьому процесі. Під час останньої сесії ми уже показали досить високий рівень відкритості і співпраці з обласною владою, тому думаю, що вийде й цього разу. КиевVласть: Ви говорили про масштабні проєкти, на яких плануєте зосередитися. Про що йдеться? Ярослав Москаленко: Один з таких проєктів – Київська обхідна дорога. Хоча йдеться нібито про місто Київ, але за планом вона має пройти територією області. Тому Київська облрада не може не включитися у цей проєкт, оскільки ми маємо дуже пильно проконтролювати його виконання з тим, щоб були враховані саме наші інтереси – мешканців області і конкретно тих населених пунктів, де вона проходитиме. Ми розуміємо, що Києву та всій державі потрібна ця дорога. Більш того, столичні чиновники включають цей проєкт у ширший контекст створення столичної агломерації. Так-от, оскільки ми, Київщина, маємо бути частиною цієї агломерації, значить і наші інтереси мають бути враховані максимально. Інакше обласна рада просто не допустить цей проєкт до реалізації. В першу чергу, йдеться про два аспекти. Перший – власне інфраструктурний. Ми розуміємо, що агломерація, по-факту, уже існує. Дуже багато мешканців Київщини працюють у столиці (і, до речі, сплачують там податки), а живуть, відпочивають, лікуються – в області. Вони щодня вранці їдуть до Києва, а ввечері повертаються додому. Йдеться про сотні тисяч людей. І сьогоднішня транспортна інфраструктура зовсім не справляється з таким навантаженням. Тому майбутня дорога, з нашої точки зору, має дуже серйозно спростити їм життя. Зважаючи на те, які ресурси буде у неї вкладено, вона має стати інфраструктурним проривом і одним з драйверів економіки Київщини саме у розрізі покращення умов для економічної, трудової, туристичної мобільності. Другий момент – довкілля. Поточний проєкт не ідеальний і до нього багато претензій у екологів та спеціалістів. Тому наше завдання – налагодження максимально конструктивного діалогу із залученням усіх сторін. Фінальний проєкт має бути надбанням усіх – державної, столичної і обласної влади, Київоблради, територіальних громад, де проходитиме дорога, екологів, інших профільних спеціалістів. Це, звісно ж, дуже непросто – знайти баланс між захистом довкілля і втіленням такого потужного інфраструктурного проєкту. Ми розуміємо, що в будь-якому випадку буде великий спротив з боку певних груп населення, адже дорога проходитиме через землі громад і кожен відстоюватиме свої інтереси. Тут безумовно присутня значна соціальна напруга. Нам треба повернути процес у конструктивне русло, знайти точки дотику, запустити реальну роботу. Доопрацьований проєкт мусить бути максимально лояльним і до екологічних, і до соціальних застережень. Це наша принципова позиція. КиевVласть: Ви багато говорите про довкілля і потребу зміни нашої екологічної парадигми. Що саме необхідно? Ярослав Москаленко: Це якраз другий напрямок, на якому я планую зосередитися. Сьогодні екологічні проблеми уже є одними з тих, що визначально впливають на якість життя мешканців як Київщини, так і всієї країни. Для початку я хочу сконцентруватися на проблемі сміття і сміттєзвалищ, адже ситуація на Київщині у цьому плані катастрофічна. Абсолютно усе сміття, що продукує Київ, вивозиться на полігони і сховища області. Минулого року звезли 2 мільйони тонн сміття, 80% якого було з Києва. При цьому офіційно відкритий і працює лише один полігон. Усі інші переповнені і офіційно закриті. Але це, звісно ж, нікого не зупиняє. Сміттєзвалища – це справжня катастрофа для України. Життя людей поблизу сміттєзвалищ дуже часто перетворюється на пекло. Офіційної статистики про такий вплив в Україні, звісно ж, немає. Чиновникам абсолютно невигідно її вести, тому що тоді доведеться щось робити і зі сміттям, і з промисловим забрудненням довкілля. Водночас фахівці говорять, що навіть офіційно облаштовані полігони стають небезпечними для довкілля і здоров'я людей, коли перевищуються ліміти їх використання. Вони забруднюють ґрунт, ґрунтові води і повітря. Наприклад, повітря поблизу полігонів насичується мікропластиком, який значно підвищує ризик виникнення раку. Одним з найбільш поширених методів поводження зі сміттям у цивілізованому світі є переробка на сміттєпереробних заводах. А ми у 2021 році досі викидаємо сміття на звалища. У нас переробляється лише 5% відходів. Як Київщині, так і всій Україні потрібні сміттєпереробні заводи. Це просто наш обов'язок перед людьми. Але сміттєвий бізнес не настільки прибутковий, як прийнято вважати, тому ніхто на цей ринок і не поспішає. Наше завдання як депутатів обласної ради – створити умови для появи таких заводів. Для цього потрібна співпраця з державною владою. КОР, КОДА і центральна влада мають напрацювати механізм і разом створити умови для того, щоб справа зрушила з мертвої точки. І ми повинні рухатися якнайшвидше, бо, наприклад, люди у Нових Петрівцях уже на всі сто відчувають радість життя поблизу сміттєзвалища. Це має стати нашим соціальним проєктом. Над цим ми уже працюємо в партії “За Майбутнє” і запрошуємо інших приєднуватись до нас. Бо це якраз той випадок, коли “завтра буде пізно”. КиевVласть: Тобто, йдеться про два великі проєкти – Київська обхідна дорога і вирішення проблем зі сміттєзвалищами? Ярослав Москаленко: Є ще третій. Це будівництво нової, суперсучасної обласної клінічної лікарні. До цього ми дійшли якраз у процесі спілкування з представниками обласних медзакладів і вивчення ситуації з медициною в області. Ми зрозуміли, що питання уже стоїть дуже гостро і розглядаємо його стратегічно, у контексті системного розвитку усієї інфраструктури області, в тому числі й медичної. Я уже казав, що в процесі медреформи Київщина зіткнулася із серйозними проблемами у сфері охорони здоров'я. Ми в облраді зрозуміли, що держава уже вважає свою місію виконаною, тому далі усе на наших плечах. Після наших консультацій з представниками абсолютно усіх медзакладів області ми дійшли висновку, що Київщині потрібен цей проєкт. Він вирішить значну частину проблем, а іншу, як я вже казав, вирішить наше дофінансування інших медзакладів, щоб вони могли розширити пакети фінансування від НСЗУ. Таким чином ми будемо завершувати медичну реформу на Київщині, яку держава залишила нам недоробленою. Вважаю, що цей проєкт має бути втілений за поточного скликання обласної ради, і ми над цим активно працюємо, процес уже запущено. Ми маємо попередні домовленості з представниками влади і громад, під будівництво уже виділено землю в Гатнянській територіальній громаді, що під Києвом. Наразі працюємо над виділенням коштів на початок реалізації цього проєкту у Бюджеті-2022. Ми, фракція “ЗА МАЙБУТНЄ”, маємо дуже чітке бачення: нинішня обласна рада має втілити цей проєкт до завершення поточної каденції. Абсолютно впевнений, що за 4 роки Київщина матиме найсучаснішу суперклініку. Загалом, якщо нам вдасться реалізувати ці три проєкти, то за 4 роки Київщина буде областю з динамічною економікою, класною системою охорони здоров'я, увагою до проблем довкілля. Тобто уже за 4 роки ми матимемо на Київщині зовсім іншу якість життя з позитивною динамікою. Це і є моєю особистою метою. Читайте: К 2023 году могут вывести из оборота все пластиковые пакеты, – Ярослав Москаленко Фото: соцмережіКиевVласть

Як сказав видатний адвокат Федір Плевако: “За прокурором стоїть закон, а за адвокатом – людина зі своєю долею, зі своїми сподіваннями, і ця людина піднімається на адвоката, шукає у нього захисту, і дуже страшно посковзнутися з такою ношею”. Фаховий адвокат – це друг і помічник, на допомогу якого можна з упевненістю розрахувати в критичній життєвій ситуації. Постійно у своїй професійній діяльності керуюся нормами чинного законодавства, правилами адвокатської етики та солідарності в адвокатській діяльності, завжди пишаюсь досягненнями нашої команди та горджуся успіхами моїх колег. На жаль, недобросовісні фахівці є в будь-якій професії і адвокатура — не виняток. Аби упередити себе, варто знати свої права і завжди перевіряти інформацію. Адже існують чіткі юридичні засади захисту прав клієнта та регулювання правових відносин. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Найперше, варто знати, що адвокатська діяльність регулюється Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Цей спеціалізований документ регулює правові відносини адвоката з клієнтом, з іншими сторонами та третіми особами. Окремо існують Правила адвокатської етики, які врегульовують норми етичної поведінки адвоката. Так, адвокат не виправдовує, адвокат захищає, тобто стежить за дотриманням прав і законодавчо закріплених гарантій прав і свобод людини. Совість у адвоката, як і у лікаря, – професійна, вона буде нечиста в тому випадку, коли адвокат не здійснював захист усіма законними способами, що закріплено у присязі адвоката. Разом з тим, наріжним каменем у роботі адвоката є правило “Не зашкодь!”. Захищаючи права своїх клієнтів та відстоюючи інтереси правосуддя, адвокати повинні сприяти захисту прав людини і основоположних свобод, визнаних правом, і в усіх випадках діяти незалежно та добросовісно, відповідно до Закону та визнаних норм і професійної етики. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Пункт 1 Статті 4 Закону каже, що “Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів”. Якщо ж ви найняли адвоката, який грубо порушив Ваші права і не виконав умови підписаного договору, можна і потрібно ініціювати притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Дії конкретного адвоката, який вчинив неправомірні вчинки, зокрема, підписав договір і його не виконав, можна кваліфікувати у трьох напрямках:  1. Цивільно-правова відповідальність за невиконання умов договору. Відповідальність — це стягнення коштів згідно з невиконаним договором.  2. Кримінальна відповідальність за шахрайство передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України, якщо “надавач послуги” свідомо ввів в оману свого клієнта і свідомо і завчасно не збирався послуги надавати, але лише хотів заволодіти коштами. Дана стаття говорить про те, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.  3. Крім того, Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дисциплінарну відповідальність за порушення норм адвокатської етики. Дисциплінарні органи зазвичай не оцінюють якість наданих послуг, їх співмірність з гонораром, питання стоїть в тому, що адвокат не має право братись за справи в яких він не компетентний, а також братись за виконання обов’язків і їх не виконувати. Варто знати, що за порушення адвокатської етики та норм чинного законодавства до адвоката можуть бути застосовані такі санкції, як попередження, зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на певний строк, або позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. До дисциплінарної відповідальності притягнути адвоката можна подавши скаргу на дії адвоката до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по місцю реєстрації в Реєстрі адвокатів (контакти КДКА в регіонах можна знайти за посиланням: https://unba.org.ua/kdka). Також можна подати заяву про вчинення злочину до поліції по місцю вчинення злочину, якщо мова йде про кримінальний проступок передбачений статтею 190 ККУ. Окрім того, до цивільно-правової відповідальності можна притягнути шляхом подачі позову до суду про стягнення коштів згідно з договором — це якщо мова йде про цивільно-правову відповідальність. Варто чітко усвідомлювати, що існує презумпція невинуватості – “особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.” (ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України). Знайте свої права та не бійтесь їх відстоювати! Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій КиевVласть

На черговій сесії 10 червня 2021 року Київська обласна рада (КОР) нарешті розглянула питання повноважень своїх постійних комісій. Переформатовані унаслідок розблокування роботи ради, комісії, яких замість 9 стало 12, до останньої сесії усе ще розглядали питання, не притаманні своїм галузям. Цього разу обласні депутати розбіжність виправили. Хто і за що відповідає у комісіях КОС – розбиралася KV.  Як стало відомо KV, 10 червня на засіданні Київської обласної ради депутати прийняли рішення “Про затвердження Положення про постійні комісії Київської обласної ради VІII скликання” .Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зміни Облрада затвердила оновлені вимоги до складу комісій: все ще не менше 3, але разом із тим – не більше 9 депутатів у складі кожної. По-друге, внесла зміни до повноважень комісій та сфер їх відповідальності, тим самим впорядкувавши їхню діяльність.  У новій редакції також взагалі прибрали розділ про можливість “проведення засідань комісій в режимі відеоконференцій” на період карантину. До порядку денного таких засідань могли включатися винятково питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання та інші термінові питання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До питань регламентної комісії додали питання затвердження цільових програм з питань законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та боротьби з корупцією, заслуховування звітів про їхнє виконання, а також затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку Київської області. Оскільки з комісії з питань екології забрали АПК та земельні питання, їй відповідно передали питання забезпечення державної політики у сфері підвищення родючості ґрунтів, а також надали повноваження з видачі дозволів на спеціальне водокористування.  Також комісія уповноважена погоджувати клопотання про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення, видобування, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; клопотання про надання гірничих відводів для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобутком корисних копалин; припиняти права користування ділянкою надр, надавати мисливські угіддя у користування тощо. Що стосується змін у Положенні, в основному це упорядкування та приведення у відповідність питань, якими займається та чи інша комісія.  Наприклад, з постійної комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, громад, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції виокремили питання самоврядування та громад – цим займається окрема комісія (з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою).  З комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, агропромислового комплексу, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області виокремили агропром – оскільки утворено комісію з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.  Зміни торкнулися і комісії з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій: з неї забрали питання земельних відносин до комісії АПК, натомість додали їй питання  мисливства та водних ресурсів. Питаннями свободи слова та засобів масової інформації також займатиметься окрема комісія. Ці питання відокремили від комісії з питань освіти, науки, свободи слова, ЗМІ, культури, духовності та релігії (тепер – з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії). Нагадаємо, перед переобранням голови ради в Київоблраді працювало 9 комісій, оскільки деякі з них об'єднали, а саме: комісію з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва об'єднали з комісією агропромислового комплексу, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики. Комісію з питань освіти та науки – з комісією з питань свободи слова, ЗМІ. Читайте: Про ковід та комісії: оновлена більшість Київоблради збереться на позачергову сесію  Зазначимо, що склад усіх 12 комісій був сформований на позачерговій сесії 29 квітня 2021 року. Зокрема, було збільшено кількість комісій, оновлені їх глави і складу. Посади глав порівну поділили фракції "Слуга народу", "Європейська солідарність", "За Майбутнє". Депутатам від "Опозиційною платформи – За життя" і ВО "Батьківщина" дісталося тільки членство в комісіях. Читайте: Разделили: депутаты Киевоблсовета обновили глав и состав постоянных комиссий (список)  До переобрання голови облради та заступників комісій налічувалося 9, а до їх складу із початку не потрапило жодного депутата з фракцій “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”. На сесії 30 листопада 2020 року голосування за питання про утворення постійних комісій – провалюється: 42 голоси з необхідних 43, 1 проти. Проте тодішній оічльник КОР Олександр Скляров не зняв питання із розгляду. Він винахідливо послався на технічну несправність пультів депутатів і системи "Рада", і питання вдалося “протягнути”. Читайте: Веселий трійничок: члени двох з п’яти фракцій не потрапили до жодної комісії Київоблради  Нагадаємо, більшість фракцій на чолі з новою головою і заступниками переглянули склад депутатських комісій після переформатування, за результатами якого 27 квітня Наталія Гунько з "Слуги народу" стала третьою жінкою на чолі Київської обласної ради. Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій "За Майбутнє", "євросолідарності" і "Слуга народу" голосували разом. Члени колишньої більшості з "ОТЗЖ", "Батьківщини" і частини фракції "слуг" на чолі з уже екс-головою облради Олександром Скляровим стверджували, що засідання є незаконним, а заколотників називали людьми негідними. Читайте: Слуги і господарі: Київоблрада обрала керівний склад Як вже писала KV, сформована в облраді у листопаді 2020 року коаліція ОПЗЖ, “Батьківщини” і “Слуги народу” поділила між собою керівні посади наступним чином: головою колегіального органа обрали “слугу” Олександра Склярова, його першою заступницею стала дружина мера Броварів Марина Сапожко з “Батьківщини”, а посаду звичайного заступника дали представникові найменшої фракції ОПЗЖ Валерію Ксьонзенко. Фракції “ЄС” та “За Майбутнє” не брали участі у цьому голосуванні, та заявили, що всупереч чинним нормам законодавства не отримали представництва в жодній з постійних комісій облради. Читайте: На сонечко: Київоблрада вийшла із зони політичних сутінок  Фото: коллаж KVКиевVласть

2 червня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Постанова закріплює засади, прийняті в Законі України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками”, що набрав чинності 2 березня цьогоріч. Вказаним Законом внесено зміни до статті 51 Водного кодексу, згідно з якими водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно зі статтями 42, 43 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водночас, водні об’єкти приватизувати не можна. Їх можна тільки взяти в оренду, без права передачі в суборенду. Це положення регулює стаття 59 Земельного кодексу України. Також вона передбачає, що органи місцевої виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть здати в оренду ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, болота та острови — для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. Затверджений Типовий договір вносить зміни до наступних положень:  Серед нововведень — розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності. Відтепер, власник водного об’єкта прийнявши нову НГО, матиме права вимагати у орендаря зміни розміру орендної плати, від чого в місцеві бюджети будуть надходити кошти у більшій кількості. Окрім того, розмір орендної плати за землю у комплексі із водним об’єктом, яка передана в оренду на земельних торгах, не може бути переглянутий у бік зменшення.  Орендар зобов’язаний здійснювати заходи з покращення та охорони водойми, не перешкоджати у доступі до водойми у порядку загального водокористування.  Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом набирає чинності з моменту укладання. Пов’язувати набрання чинності договору із державною реєстрацією права оренди (або, як раніше, з державною реєстрацією договору) —  не враховується. Цей пункт має на меті значно знизити кількість судових спорів у цих правовідносинах.  Чіткіше прописані права та обов’язки орендодавця та орендаря, адже в попередній редакції сторони прописували їх на власний розсуд і не завжди в інтересах громади.  Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом припиняється у разі відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем та за умов порушення умов користування об’єктом оренди.  Право на орендовану земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у разі смерті фізичної особи — орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду може переходити (або не переходити) до спадкоємців.  Скорочено перелік документів, які необхідні для укладання договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтепер, для оформлення договору оренди необхідні: - паспорт водного об’єкта, - витяг з ДЗК про земельну ділянку; - акт прийому-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом. Сторони в праві передбачити інші документи. Із прийняттям даної Постанови Типовий договір оренди у редакції 2013 року втратив свою чинність. Що важливо, договори оренди водних об’єктів укладені відповідно до Типового договору оренди у редакції 2013 року не потребують переукладання. Їхня дія триватиме до моменту закінчення їх строку. Тому орендарям, які сьогодні користуються водним об’єктом на правах оренди, хвилюватися не потрібно, але вивчити зміни в Типовому договорі все ж таки необхідно. Згідно із статистичними даними, у Київській області налічується близько 5000 водних об’єктів загальною площею понад 232 600 гектарів. З них в оренді перебуває 763 об’єкта (за даними 2020 року). При вмілому регулюванні і якісному менеджменті значна частина ВО — це потенційні додаткові джерела наповнення місцевих бюджетів. Разом з тим, важливо в повній мірі розуміти повноцінну картину про те, в якому стані вони знаходиться, зробити аналіз чинних договорів оренди та встановити, хто ними на даний час розпоряджається. На жаль, оренда водних об’єктів в Україні не налагоджена на належному рівні. Багато договорів не відповідають чинному законодавству, зокрема, в частині знецінення об’єкта водного господарства. Поширеною “практикою” є оренда тільки водного об’єкта (без вказівки на землю під ним) або ж навпаки. Відтак, профільна екологічна комісія обласної ради, яку я  очолюю, матиме ще один важливий напрямок діяльності. Зараз важливо навести лад в договорах оренди, відповідно до нового Типового договору. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, Заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуаційКиевVласть

У підсумку адмінреформи та реорганізації районів місцевий рівень наділили низкою майна. Та, як виявилось, більшість громад ледь тягне їх фінансування. Мінрозвитку громад вже запропонував внести законодавчі зміни і спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Така практика, обіцяють, посилить ефективне використання наявних спільних ресурсів. На Київщині вже взялися розглядати варіанти "союзів" для утримання медичної та соціальної сфер. Як стало відомо KV, у квітні Мінрозвитку громад оголосив електронні консультації з громадськістю щодо внесення змін до ЗУ "Про співробітництво територіальних громад" щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад”. Проєкт Закону, відповідно до  пояснювальної записки, пропонує удосконалити порядок укладення договорів про співробітництво між тергромадами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, виходячи із порівняльної таблиці, громадам планують надати можливість приєднуватись до вже діючого партнерства за спрощеною процедурою, а саме: уклавши додаткову угоду про приєднання до співробітництва. Це має засприяти ефективнішій організації міжмуніципального співробітництва та реалізації громадами спільних проєктів для покращення якості надання публічних послуг та розвитку. Крім того, зміни нададуть можливість залучати до співробітництва районну раду. А також укладати змішані договори про співробітництво. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Успішні кейси За словами заступника Мінрозвитку громад В’ячеслава Негоди, співробітництво громад як інструмент розвитку територій законодавчо внормували ще в 2014 році. З того часу ним скористалися майже півтори тисячі громад. Вони уклали 672 договори про співробітництво.  За його словами, найбільше громади співпрацюють у сферах надання адмінпослуг, ЖКГ, управління побутовими відходами. "Із створенням громад, які позбулися залежності від райрад і райдержадміністрацій, відкрилися великі можливості для співробітництва громад, яке набуває все більшої популярності. Цей інструмент дає можливість об’єднати управлінські і фінансові, майнові ресурси, щоб втілити ті проєкти, які одній громаді не під силу або нерентабельно. Врешті, територіальні громади повинні навчитися домовлятися із своїми сусідами та навчитися досягати максимальних результатів за рахунок ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів. Тільки після минулорічних місцевих виборів майже дев’ять десятків громад уклади договори про співробітництво. Ми моніторимо ці процеси, бачимо, які є потреби, тому намагаємося спростити певні процедури і розширити коло суб’єктів співробітництва", – сказав В’ячеслав Негода. На сайті Мінрозвитку громад опублікован реєстр договорів щодо співробітництва тергромад станом на 3 червня 2021 року. Із 700, понад 10 договорів про співробітництво були укладені саме між громадами Київської області. Так, у 2016 році договір про співробітництво уклали громади села Годунівка Яготинського району та села Смотрики Полтавської області у формі спільного фінансування для утримання центру надання адмінпослуг. Договір про співробітництво у формі реалізації спільних проєктів у 2017 році підписали Колонщинська, Мотижинська та Копилівська сільради колишнього Макарівського району. Три договори на рахунку Пісківської громади. Договори стосуються співробітництва в частині делегування виконання завдань у сфері реалізації пожежної безпеки, освіти, медицини між Пісківською громадою та Макалевицькою сільрадою Житомирської області. Ще один щодо делегування виконання завдань у сфері реалізації проєкту "Пісківка – курорт місцевого значення". У 2019 році Медвинська, Дмитренківська, Щербашенецька та Бранепільська сільради вже ліквідованого Богуславського району домовились про співробітництво у формі реалізації спільного проєкту "Надання адміністративних послуг населенню". Декілька договорів уклали ще у 2020 році території колишнього Києво-Святошинського району. Це – договори щодо реалізації спільних проєктів щодо організації регулярного автобусного сполучення у Боярському субрегіоні, між сільськими територіальними громадами сіл Забір’я, Віта-Поштова, Юрівка, Малютянка, Іванів та м. Боярка Київської області. У 2020 році спільні проєкти "Комплекс спільних заходів, які спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток території" та "Створення системи соціальної мобільності для осіб з особливими потребами" розробили Переяслав-Хмельницька та Дівичківська громада. Цьогоріч Студениківська громада та управління соцзахисту населення Бориспільської РДА уклали договір про співробітництво у формі делегування виконання окремих завдань. Аналогічний договір має і Ташанська громада. Думка громад KV поцікавилась у керівників громад, чи підтримують вони законодавчі зміни щодо співробітництва між громадами і чи дійсно партнерство між громадами вигідне для розвитку територій. На місцях же розповіли, що міста та села мають низку питань, які складно вирішувати самостійно. Наприклад – збір та переробка сміття, забезпечення якісного медичного обслуговування, туристичного розвитку тощо. І на їхню думку, впоратися з проблемами набагато легше та ефективніше, якщо співпрацювати. Так, Славутицька громада підтримує партнерські відносини  з Любецькою та Михайло-Коцюбинською громадами сусідньої Чернігівсько області. А Фастівська готова співпрацювати із усіма територіями новоутвореного району. Три громади на Бориспільщині також об'єдналися заради вирішення соціальних проблем. Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев: Дійсно, Закон потребує змін, потребує спрощення процедури укладання договорів. Насьогодні вона дуже складна і, відверто кажучи, ми нею не скористалися. Ми погодилися на підписання Рамкової угоди про загальне співробітництво без визначення конкретного проєкту. Але для економічного розвитку регіону – це дуже корисний закон, що об'єднує. До прикладу Славутич. У місті дуже обмежена територія, а громади тягнуться до нас за новими технологіями і в цьому є перевага для всіх. Місту це дає, у першу чергу, нові можливості для залучення інвестицій. Коли спільними зусиллями ми демонструємо інвестору, що ми можемо запропонувати не лише в межах Славутича чи сусідніх територій, а й всього регіону, ми стаємо цікавішими для інвестора, а від цього виграють всі громади, незалежно від того, яку територію він обере. Тут треба домовлятися, йти на компроміси: хтось отримує податки на землю, хтось ПДФО, та головне – жителі одержують робочі місця. А це вже соціальний захист і  гарантії. Зрештою ці ж кошти потім витрачаються в громадах. Активну співпрацю ми вирішили розпочати із сфери туризму і креативних індустрій. Маємо спільні проєкти з сусідніми громадами, які мають потужну історію, як Любецька громада, або цікаві зеленим туризмом, як Михайло-Коцюбинська громада. Славутич же цікавий архітектурно-урбаністичним туризмом і ключовим магнітом України – Чорнобилем. Один із проєктів Любецької громади Дестинація "Славутич-Чорнобиль-Чернігівський регіон" переміг в конкурсі Мінрозвитку щодо надання підтримки саме європейськими коштами. Ми співучасники проєкту. У результаті Любеч одержить покращення інфраструктури для туристів, а ми, у свою чергу, потік туристів через ці території. Далі плануємо розвивати сільське господарство. Ми зацікавлені, щоб у Славутичі з’явилася хоча б переробка цієї продукції.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Міська рада прийняла рішення і ми розіслали пропозиції про про співробітництво вісьмом тергромадам. Щоб ми мали відповідні договори в межах всього  Фастівського району, тому що спільні співіснування та діяльність потрібні, і це буде лише на користь мешканцям, щоб вони могли одержувати якісні послуги. Адже в результаті адмінтерреморфи, ліквідації старих районів є певні функції, які були передані нам з районного на місцевий рівень. Зокрема, мова йде про співробітництво в сфері медицини, а також геріатричних відділень. Лікарні передані на рівень громади, але надають послуги всьому району. І з точки зору фінансового законодавства краще, щоб був такий договір про співробітництво. Раніше ці заклади фінансувалися із районного спільного бюджету. Зараз, якщо заклад знаходиться на території, наприклад, Томашівської громади, то Томашівка сама повинна утримувати об’єкт, що обслуговує весь район. Це – неправильно. Тож, щоб зберегти якісні послуги та заклади, маємо співпрацювати. Проте ці договори не передбачають міжнародного співробітництва. Поки що є певні обмеження по бюджетному законодавству. З іншими областями у нас гостро не стоїть подібні питання. Цей варіант більше для громад, які межують на обласних кордонах. Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: Співробітництво між громадами необхідно. Громади мають різні структури та рівні, али проблеми в усіх однакові. Наприклад, на території Ташанської громади діє установа, заклад був районним і Бориспільська райрада планує її закривати. Але вона необхідна: сьогодні в ньому на утриманні перебуває 15 осіб похилого віку, у яких немає рідних, але мають право на захист. Тож як співзасновники, разом із Ташанською та Дівичківською громадами, ми беремо утримання цих людей на себе. І таких питань безліч: спорт, розвиток культури, туризму.  Зараз питання №1 – сміттєпереробний завод, яке щодня гостро назріває, а держава не хоче брати на себе подібну відповідальність. Ми готові сортувати сміття і співпраця громад могла би вирішити цю ситуацію. Треба виходити на інший рівень і в питаннях благоустрою, соціального захисту. І ми об'єдналися для того, щоб надавати якісні послуги, а деколи для невеликих громад – це складно. Тож, можливо, у великих громадах потреба у співробітництві буде менша, а в такій, як наша, де 7400 тис. осіб населення, це вже необхідність. Адже це і фінансова підтримка. Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Фастівська міська громада утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км. Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Фото: колаж KVКиевVласть