Як парламент вміє створювати для українців проблеми, а потім героїчно їх вирішувати
За політичним популізмом і прагненням робити все необдумано, депутати запустили механізм здорожчання послуг для кожного українця.
На превеликий жаль, частина рішень українських парламентарів спрямована не на захист громадян та їхніх прав, а на створення додаткових проблем і перепон. У минулому році Верховна Рада схвалила закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, який одразу викликав неоднозначну реакцію в суспільстві.
Цікавою є норма даного закону, що зобов'язує подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності бізнесу і громадських організацій (ГО) протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Згідно закону кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для трастів – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Також у законі прописана норма, що неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на керівника або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн.).
Окрім штрафів депутати запровадили і кримінальну відповідальність. Зокрема, подання завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості караються штрафом від п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 тисяч грн) або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. За повторне порушення штраф може сягати 170 тис. грн з позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Тобто маємо ситуацію, коли бізнес та громадські організації обклали новими обов’язками. Ситуація має загрозливий характер в умовах економічної кризи. Адже деякі види бізнесу можуть взагалі перестати існувати. До того ж треба відстояти в черзі до нотаріуса і переплатити за послуги, які подорожчали.
Врешті під тиском громадськості 8 жовтня парламент схвалив законопроект №5807, яким передбачено, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи подає нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу лише у разі відсутності вказаного документа у матеріалах реєстраційної справи або у разі його зміни. Також було збільшено з трьох місяців до одного року виконання обов’язку юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності цим Законом, повідомлення державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.
Отже, за всі прорахунки депутатів платитиме кінцевий отримувач послуг або покупець. Отак парламентарі на рівному місці зробили проблему для підприємців, які сплачують податки та створюють робочі місця.
Доцільно процитувати Ніну Южаніну, депутата від “Європейської солідарності”. У своєму виступі в парламенті вона звернулися до депутатів: “Отак робляться швидкі антиреформи, тому не спішіть, думайте, а тоді приймайте зважені рішення!”.
Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій
