Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера Ірпеня Анастасією Попсуй.
KV: Як просувається реформа децентралізації? Яка ситуація зі скандальним приєднанням Михайлівсько-Рубежівської, Козинцівської сільрад та інших сіл Бородянського району?
Анастасія Попсуй: Процедура приєднання Михайлівсько-Рубежівської та Козинцівської сільрад пройшла успішно усі інстанції і наразі залишилось останнє рішення, яке має прийняти КОДА. Весь процес був абсолютно демократичним. Ірпінь – успішне місто, і завдяки цьому ряд населених пунктів виявив бажання мати з Ірпенем спільну громаду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Деяким нашим опонентам здається, що децентралізація - це вдалий маніпулятивний момент, тому вони, щоб зірвати створення Ірпінської ОТГ, привозять із Києва тітушок, які кричать, що приєднання незаконне. Але коли до тітушні підходять журналісти і запитують, чому вони мітингують, то так і кажуть - нас із Києва привезли. Я особисто була на засіданнях Михайлівсько-Рубежівської сільради, особисто була на громадських слуханнях. Михайлівка-Рубежівка має чудового голову – Андрія Помазана, який дав поштовх для розвитку села. Помазан – член команди “Нові Обличчя”.
Ще шведським експериментом у 1990-х роках до нас приєднали Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Ці селища сьогодні входять до Ірпеня.
KV: Що із не менш скандальним від’єднанням Коцюбинського?
Анастасія Попсуй: Коцюбинське входить до Ірпінської міської ради, там всі об‘єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні) саме ірпінські і фінансуються з бюджету Ірпеня. Коцюбинське ніколи не від‘єднувалося від Ірпеня. Лобісти приєднання Коцюбинського до Києва провели фейкові громадські слухання, Київрада винесла незаконне рішення, втім, у Комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування вистачило мудрості не виносити це незаконне рішення. Всі ми пам‘ятаємо, як одне незаконне рішення про розпуск Коцюбинської селищної ради парламент вже приймав - потім його скасував Верховний суд України як антиконституційне. Вдруге парламент не піде на порушення закону. До якої ОТГ приєднуватися Коцюбинському, має вирішити вся громада селища. Команда партії “Нові Обличчя” у Коцюбинському наразі вивчає думку громади і більшість висловлюється саме за самостійний статус Коцюбинського. Додам, що сьогодні лідер селища Сергій Даніш багато робить для мешканців: ремонтує дороги, замінює вікна, невдовзі відкриє Центр надання адміністративних послуг, розвиває благоустрій. Приємно, що команда партії “Нові Обличчя” показує результат щодня в усіх населених пунктах регіону.
KV: Які ще населені пункти ви бачите у складі Ірпінської ОТГ?
Анастасія Попсуй: Ми розглянемо абсолютно усі пропозиції із усіх районів. Насправді, згідно перспективного плану Ірпінська ОТГ досить велика. Ми розуміємо, що більшість сіл дотаційні і це буде додатковим навантаженням на бюджет міста. Але якщо є волевиявлення жителів якоїсь громади - ми завжди раді співпрацювати. Ми готові розглядати всі пропозиції. Навіть місто Буча можемо приєднати у разі їхнього бажання.
KV: Чи вистачить інфраструктури міста для створення громади? Як вирішуєте проблему переповнених шкіл, садочків?
Анастасія Попсуй: Вистачить, це підтвердили вже не одна архітектурна і містобудівна ради. Це були національні, обласні, міські організації. Ми все розраховували, тут не йдеться про якісь популістські заяви. Завдяки децентралізації майже в 40 разів зріс бюджет розвитку. Дохідна частина зросла в 4 рази. Ми можемо створювати додаткові інфраструктурні об'єкти, які будуть забезпечувати нормальне функціонування громади.
Порівняти із сусідньою Бучею, де діти вже в четверту зміну підуть вчитися, то у нас залишилося лише два заклади із другою зміною. Але щороку ми добудовуємо нові корпуси шкіл, цього року відкриємо новий ліцей. З 1 вересня другої зміни не буде взагалі. Ми також почали будівництво садочку. Генпланом передбачено будівництво ще 12 садочків і 6 шкіл. І ми забезпечуємо не тільки себе, у нас живе 10 тисяч переселенців. Тільки для них потрібна велика школа на 1 200 дітей і мінімум два садочки. Але ми і над цим працюємо.
Крім цього, нас турбує якість освіти. Нещодавно ми перевірили знання усіх вчителів англійської мови та знання старшокласників. Ми побачили, що їхній рівень однаковий. Часто ми відправляємо наших вчителів, лікарів та студентів на навчання за кордон, але після проведення тестування, вирішили організувати спеціальні курси для абсолютно усіх вчителів англійської мови. Вважаю, що потрібно працювати конкретно із кожним і створювати такі умови, аби був розвиток.
KV: Затвердження нового генплану пройшло досить скандально. Чому? Активісти стверджують, що на громадські слухання не були допущені місцеві жителі, це справді так? Генплан передбачає масову забудову міста?
Анастасія Попсуй: Це чергова маніпуляція. Найбільше там скандалив народний депутат, і кричав, що представляє інтереси громади Ірпеня. Так от, цей нардеп під час цьогорічних президентських виборів був кандидатом на пост президента, а в Ірпені за нього проголосувало 23 виборці. Ось цю громаду він певно й представляє. Всі, хто мав бажання взяти участь у громадських слуханнях, був зареєстрований, ми видали 300 мандатів, ще близько 50 осіб зайшли без реєстрації. До зали зайшло стільки людей, скільки вмістилося. Ті, хто фізично не змогли проштовхнутися, залишились у коридорі. Але знову ж таки - зайти міг будь-хто охочий.
Генеральний план не передбачає масової забудови, навпаки - нам вдалося зберегти 40 га зелених насаджень. Ми узаконили 16 парків, які були роздані та розпайовані минулою владою. Тепер вони закріплені у генплані як зелені зони. У центрі міста біля приватного сектору була передбачена житлова забудова, ми її взагалі прибрали. Було ще кілька планувань масштабних забудов, які ми прибрали. Ті зони ми перевели або в рекреацію, або віддали під заклади соціальної сфери. Громада зверталась з приводу недопущення забудови заповідника “Мужеловський”, ми врахували думку і залишили його незайманим. Таких випадків було декілька.
Наші опоненти оскаржили прийняття Генплану в судовому порядку, втім Київський окружний адміністративний суд відмовив їм у задоволенні позовних вимог. Це ще раз підтвердило законність прийняття змін до Генерального плану Ірпеня.
KV: Горіння заплави річки Ірпінь вважають умисним підпалом і пов'язують із потенційними забудовниками, які нібито планують там будувати житло. Як можете прокоментувати?
Анастасія Попсуй: Історія загоряння торфів у заплаві річки - це спір, який тягнеться з початку існування міста. Деякі території освоєні, тому там не відбувається загорянь. Виторфовування - процедура досить дорога, до того ж усі ділянки перебувають у приватній власності. Ми взагалі за законом не можемо на це впливати. Цим мають займатись правоохоронці. Умисний підпал заплави відбувається здебільшого у головах псевдоактивістів.
KV: Як просувається розслідування щодо незаконного видобутку торфу із заплави річки? Хто ті невідомі, які цим займаються?
Анастасія Попсуй: Це також питання правоохоронних органів, оскільки там приватна власність. За Законом України “Про надра” громадянин на своїй ділянці має право видобувати торф на глибині до двох метрів. Кілька політичних опонентів бігають з прапорами проти видобутку торфу, а всьому місту не подобається, що цей торф горить.
KV: Чому затягується призначення виборів міського голови?
Анастасія Попсуй: Цей процес не затягується, з'явився законопроект про проведення виборів міського голови Ірпеня 27 жовтня, у день проведення парламентських виборів. Партія “Нові Обличчя” виступила із закликом до Верховної Ради підтримати цей проект. Якщо вибори відбудуться саме 27 жовтня, то це значно зекономить кошти державного бюджету. І ще – вибори мера Ірпеня виграє кандидат від партії “Нові Обличчя”, який має вагомий кредит довіри від жителів міста. Так само, як і Карплюк виграє вибори по 95 округу. Таким чином, Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади міста.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Анастасія Попсуй: Ми більше схильні до Ірпінської агломерації. І більш того - вона вже створена. Із трьома населеними пунктами у нас створена спільна мережа закладів освіти, медицини, житлово-комунального господарства. Створена система фінансування, є перспективний план розвитку.
Стосовно Київської агломерації - це філософське питання. Ми до Києва вже відправляли декілька проектів співпраці. Наприклад, зі створення канатної дороги Skybus із готовими розрахунками, ми навіть знайшли ділянки для встановлення опорних систем. Також давно мріємо про велосипедну доріжку, надсилали столиці і такий проект. Жодної відповіді не отримали. Оскільки наша громада досить активна і відстежує подібні речі, я не впевнена, що наші жителі позитивно проголосують за агломерацію із Києвом.
KV: Як залучаєте на територію інвесторів?
Анастасія Попсуй: Ще п'ять років тому ми створили наш перший інвестиційний паспорт. У нас дуже багато партнерів, європейських міст-побратимів. Останній великий проект ми реалізуовуємо разом із німцями - це створення пожежних дружин, нам подарували пожежну машину, дали можливість у них навчатися.
Із 17 об'єктів, які Київська ОДА обрала для залучення інвесторів, 5 - Ірпінські. Рівень підготовки пропозицій і ведення співпраці у нас найвищий на Київщині. Ми завжди відкриті і готові співпрацювати. Зараз іноземні інвестори дуже обережно ставляться до політичних процесів, які відбуваються у нашій країні. На жаль, це дуже впливає на рівень залучення. Але усе можливе для розвитку інвестиційного клімату міста ми робимо.
KV: Чи є проблема зі сміттям?
Анастасія Попсуй: Точно менша, ніж у Києві. Ми серйозно працюємо над програмою сортування сміття. Вже багато років таке сміття вивозить приватне підприємство, мешканці за це взагалі не платять. Необхідні контейнери стоять у всіх мікрорайонах міста.
Тарифи на вивезення сміття вже декілька років не змінювались, тому громада задоволена. Ми зі свого боку пояснюємо, що потрібно укладати договори на вивезення. Усе сміття везуть на полігон у Новопетрівці. Оскільки ми їхні найкращі партнери, маємо найнижчу ціну. Тому і для людей такі тарифи.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Анастасія Попсуй: Жодних скарг на рівень тарифів ми не отримували. Вони одні із найнижчих у Київській області. Хоча рівень надання послуг на дуже високому рівні, це оцінювали навіть колеги із Європи. У нас сучасна система прибирань, поливу газонів, центральна площа миється спеціальними засобами. Тому жителі щасливі і вдячні.
Наразі ми проводимо утеплення комунальних закладів освіти, продовжуємо заміну вуличного освітлення на енергозберігаюче. Завдяки цьому ми економимо приблизно 60% коштів.
Субсидію отримують близько 6 тис. жителів. Офіційно населення проживає в Ірпені близько 50 тисяч і ще 10 тисяч переселенців. Усі, хто звертаються, отримують допомогу. Скаржаться інколи тільки наші працівники управління праці, адже навантаження там шалене, намагаємось збільшувати кількість робочих одиниць.
KV: Чи є проблеми із перевезеннями?
Анастасія Попсуй: Зі свого боку ми робимо усе, аби надавались якісні послуги, хотілося б бачити такі намагання і з боку Києва. Нам би хотілось покращення стану електропоїздів, але це відповідальність столиці і ДП “Укрзалізниця”.
Інколи приходять активісти і просять збільшити кількість міських перевізників. Ми оголошуємо конкурси, максимально намагаємось залучити усіх місцевих підприємців, але великого бажання ніхто не має. Певно, є питання щодо рентабельності перевезень.
KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами?
Анастасія Попсуй: Ми не сваримося з депутатами. Очолюючи місто, Володимир Карплюк сформував дружню атмосферу в депутатському корпусі. Є в нас три депутати-опозиціонери, які систематично “сачкують”. Вони приходять на сесію, без запису на доповідь вистрибують на сцену, роблять якусь заяву і тікають з зали. Інколи таким чином у нас розпочинаються засідання, але після цього всі депутати голосують майже одноголосно. Усі питання проходять комісії, погоджувальні ради. Якщо виникають якісь питання, розглядаємо, вирішуємо.
Більшість депутатів у міськраді від партії “Нові обличчя”, яку очолює Володимир Карплюк. Коли він перший рік був мером, йому вдалось здійснити стільки покращень у місті, кредит довіри громади дозволив створити таку більшість.
KV: Чи має вплив на міську владу Володимир Карплюк?
Анастасія Попсуй: Володимир Карплюк - дуже важлива людина для нашого міста. Він балотується у цьому році в Верховну Раду, громада його дуже підтримує. Він також є головою інвестиційної ради Ірпеня. Для нас демократичність, відкритість та співпраця із громадськими об'єднаннями були завжди важливими, питання інвестицій - у пріоритеті. Володимир Карплюк надихає громаду на розвиток.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Анастасія Попсуй: Так, ми активно співпрацюємо. Олександр Терещук - прекрасний керівник, оперативно реагує на будь-які ситуації, із розумінням ставиться до різних питань. Якщо готується якийсь важливий для області захід, то губернатор завжди знає, що можна покластися на Ірпінь, бо в нас завжди чисто, все організовано і ми готові приймати гостей. Ми є обличчям області.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Чи бачите себе мером міста?
Анастасія Попсуй: Я бачу себе депутатом Європейського парламенту і зараз над цим працюю. Для цього потрібно багато зробити не тільки мені, але й загалом країні. Я активно співпрацюю із Європейською асамблеєю жінок-депутатів та Європарламентом. Ми возимо туди активних жінок на навчання, розробляємо спільні проекти. Мені це дуже до душі.
А у місті я буду залишатись, допоки це потрібно громаді та моїй команді. Між нами немає конкуренції чи боротьби за владу, я дуже це ціную. І від цього виграють наші громадяни.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Фото: KVКиевVласть
Доки два кандидати на посаду Президента вирішують де їм помірятися здоров’ям, українці можуть залишитися без повноцінної діагностики туберкульозу і закладів, де його лікують. У країні, другій у світі за поширеністю цієї недуги.
Нині в Україні 34 тис. хворих на туберкульоз. 11 людей в день від хвороби помирають. Замість зупинити її, чиновники, здається, роблять все, щоб вона ширилась – то провалюють міжнародні закупівлі ліків (у результаті – стрибок захворюваності у 2016 році), то майже 82% коштів, призначених для боротьби з туберкульозом, а це - 3,2 млрд грн, чиновники витрачають неефективно (згідно з аудитом Рахункової палати). Тепер ще й три роки державну програму з боротьби з загрозою не можуть прийняти. Та, мабуть, ключове – не можуть (чи не хочуть?) побороти бідність. А більша частина хворих на туберкульоз – люди зі скрутним матеріальним становищем.
Тепер ще й інша проблема з’явилася – влада хоче ліквідувати противотуберкульозні диспансери і лікувати хворих вдома. Саме про це нещодавно заявила т.в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. А внесений нещодавно до Верховної Ради Урядом проект нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки прямо вказує, що влада хоче зробити акцент на амбулаторне лікування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що пропонують? Дефіцит фінансування вузькопрофільних медзакладів (у т.ч. диспансерів) через “медреформу” і перекидання відповідальності за хворих на сімейних лікарів – спеціалістів просто скоротять, ресурсу ж відвідувати пацієнтів вдома у них немає. А у сімейних лікарів немає необхідних знань і часу, бо їх у країні не вистачає.
І ще – замість повноцінного обстеження українців пропонують анкетувати! Знову ж, лікарів у нас не вистачає, часу в них немає. Чи буде це анкетування якісним? Адже на обстеження пацієнта може направити тільки лікар. Зараз кожен четвертий випадок захворювання на туберкульоз у нас не діагностований – статистика може погіршитися після таких нововведень.
Що отримаємо? Хворі спокійно їздитимуть у громадському транспорті, ходитимуть у магазини, сидітимуть у черзі в лікарні – хвороба ширитиметься. А ще у них може сформуватися ультрарезистентна форма туберкульозу – через невчасне чи неправильне лікування, що означає у більшості випадків смерть.
Амбулаторне лікування можливе, та тільки коли на це є ресурс. МОЗ його передбачив? Ні. Навіть на реалізацію програми на 2018-2021 роки, яка, нагадаю, ще не затверджена, на 2019 рік коштів у бюджеті немає.
Невже влада думає, що вилікує людей одними гарними словами? Не факт, що й наступного року гроші на програму будуть. Є велика вірогідність того, що новий склад парламенту проаналізує проект і визначить його недосконалим, поверхневим, застарілим (який він і є) й просто розробить новий, дієвий. Тому поданий проект можна сміливо назвати популістичним, зробленим для відводу очей. Не дарма нещодавно українці вийшли мітингувати під МОЗ проти такої сліпої політики чиновників.
Для успішної боротьби з епідемією туберкульозу в нашій країні потрібно не на папері, а реально об’єднати зусилля всіх сторін. Наша Нацплатформа охорони здоров’я розробить проект реальних змін до Програми - щоб її реалізація стала ефективною. Прийняти їх можна буде вже після переформатування влади під час парламентських виборів. А доти ми вимагаємо від Уряду найшвидше затвердити нову дієву Загальнодержавну цільову програму протидії захворюванню на туберкульоз та забезпечити її фінансування вже з цього року – ми не можемо втрачати час!
Обов’язково – спланувати як розвиватиметься фтизіатрична служба та мережа протитуберкульозних закладів та припинити перекладати їхнє фінансування на органи місцевого самоврядування. За державний кошт впроваджувати нові сучасні методи, технології та лікарські засоби для діагностування та лікування туберкульозу.
Всі рішення зі зміни лікування необхідно приймати виключно разом із провідними фахівцями!
Ми готові допомогти це все зробити. У боротьбі з туберкульозом немає місця поверхневим та недолугим рішенням, некомпетентності та бездіяльності. Це не жарти, а життя та здоров’я мільйонів громадян, національна безпека нашої країни!
Читайте: Реформована” зарплата лікарів - мильна бульбашка
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
КиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. голови Ржищівської об’єднаної громади Христиною Чорненькою.
KV: Розкажіть про шлях створення об'єднаної громади. Які були труднощі?
Христина Чорненька: Ржищівська об'єднана громада була створена у серпні 2018 року. Для Ржищева це великий шанс для розвитку, оскільки у порівнянні із іншими містами обласного значення, наше населення доволі невелике. І багато хто намагався цей процес зупинити, на нас виливали купу негативу. Ми не маємо свого району, межуємо із Кагарлицьким та Миронівським. Але дуже вдячні, що перспективним планом нам дали змогу створити свою ОТГ, а не стати частиною іншої.
Ми проходили процедуру створення двічі - спочатку зробили все необхідне для об'єднання і вже чекали призначення виборів, але у той момент Кабмін прийняв зміни, якими дозволив обласним містам створювати громади за спрощеною процедурою. Тому ми почали готуватись до приєднання. Але незважаючи на це, Ржищівська громада стала першою в Київської області, що була створена шляхом приєднання до міста обласного значення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Що вже встигли зробити? Які плани щодо розвитку громади?
Христина Чорненька: Наша громада була створена посеред року, тому до кінця 2018 кожне село та місто працювали за своїм бюджетом. Але оскільки сільради були ліквідовані, усі питання почали вирішуватись у центрі громади. Наша головна задача була - провести реструктуризацію таким чином, щоб жодна людина, яка працювала у сільраді, не втратила роботу. Кожному ми запропонували альтернативу, хтось залишився працювати у своєму населеному пункті, дехто - перейшов до виконавчого комітету Ржищівської міської ради. Другим нашим завданням було провести інвентаризацію майна і землі. Це дуже кропітка робота, ми створили комісію і працюємо над цим і сьогодні. Адже це в першу чергу необхідно для створення повноцінного бюджету громади. Також це важливо зробити, аби жодне підприємство ОТГ не зупинило роботу. У тому числі це підвіз та харчування дітей, надання комунальних послуг і таке інше.
Також ми розподіляли повноваження між старостами, новими працівниками. Було дуже багато організаційних питань. У минулому році ми затвердили статут ОТГ, розробили план соціально-економічного розвитку громади, створили бюджет. Наразі працюємо над трьома основними проектами - розробка стратегії Ржищівської ОТГ, просторового планування і розвиток туризму. Ми розуміємо, що перед початком робіт в цьому напрямку треба разом з громадою визначити наші шляхи розвитку та розробити стратегічний документ, по якому ми будемо рухатися далі.
Ми також визначились із пріоритетними галузями, це медицина, освіта і комунальне господарство. Для них розробляємо програми і плануємо фінансування. Активно співпрацюємо із програмою “U-LEAD з Європою”. Завдяки ній буде створено ЦНАП.
KV: Вже отримали обіцяну державою субвенцію?
Христина Чорненька: У нас доведена ця сума, але поки не отримали. Коли ми створювали громаду, то конкурували із районами, які є відверто більш заможні, ніж місто, яке розвивалось самостійно. Але ми були налаштовані серйозно і усі проекти, які потребували співфінансування, просили вже не для міста, а для потенційної громади. Ми розуміли, що маємо пропонувати селам щось конкретне, а не лише розповідати про плани. Так нам вдалося відновити роботу поліції, врятувати від закриття два навчальних заклади, покращити інфраструктуру. Було відремонтовано два садочки, відділення дитячої лікарні, майже завершено ремонт у школі, проводився ремонт доріг. Якби ми цього не робили тоді, то не переконали б населені пункти, що тут їм буде краще, ніж у Миронівці чи Кагарлику.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає?
Христина Чорненька: У деяких випадках думки сіл та міста розбігаються, але ми вислуховуємо усі точки зору і знаходимо компроміс. Старости у нас люди досвідчені. Була домовленість, що рішення приймаємо спільно. Тому ніяких питань не виникає.
Історично ми усі пов'язані із населеними пунктами громади. Колись давно це був один Ржищівський район. Немає відчуття, що щось особливо змінилось. Жителі сіл і раніше обслуговувались у нас, мають родинні зв'язки із жителями міста.
KV: Перед створенням ОТГ у міській раді були різні думки з приводу об'єднання, дехто побоювався, що ресурсів міста не вистачить для усієї громади.
Христина Чорненька: Перш ніж створювати громаду ми провели ряд зустрічей із керівниками комунальних підприємств, проводили переговори із нашими структурами. Ми розуміли, що зможемо обслуговувати ту кількість населення, яка до нас приєднається. Але ми все ж таки розраховуємо на інфраструктурну субвенцію, щоб поповнити комунальну техніку.
KV: Чи плануєте приєднувати інші сільради? Яка робота проводиться?
Христина Чорненька: Ми сподіваємось, що наш перспективний план залишиться без змін. У ньому передбачено приєднання ще Кузьминецької, Великоприцьківської, Стайківської і Стрітівської сільрад Кагарлицького району та Грушівської, Малобукринської Миронівського району. Ми більше співпрацюємо у питанні децентралізації із місцевими жителями, адже є сільради, де депутати не підтримали волю громади і проголосували проти приєднання. Наприклад, у сусідніх Кузьминцях рік тому 90% людей висловились за приєднання. Депутатський корпус спочатку підтримав таке рішення, але через кілька днів вони переголосували за об'єднання із Кагарликом. У Стайках ми особисто ходили і спілкуватися із людьми. Але поки чіткої відповіді ніхто не дав. Мені важко сказати, чому процес затягується.
Я все ж сподіваюсь, що законодавство у цьому процесі буде дотримано. До нас також звертались громади, яких немає у перспективному плані, але ми їм відмовляли посилаючись на законодавство, яким чітко визначені межі перспективного плану Ржищівської ОТГ.
KV: Чому більше року ви виконували обов'язки голови, не маючи жодного заступника?
Христина Чорненька: Так, дійсно протягом року я одна виконувала обов'язки міського голови, секретаря ради та двох заступників. За законом рішення про призначення заступників приймається депутатами міської ради. Вони не могли визначитись із кандидатурою, хоча пропозицій особливо і не було. Можливо тут має місце політична історія. Але все ж таки було обрано Юрія Терещенка, якій має досвід роботи у раді.
Читайте: Помощника депутата КОС Кузьменко утвердили на должность заммэра Ржищева
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у міській раді?
Христина Чорненька: У міськраді представлено вісім політичних сил, але в ключових для громади питаннях ми все ж таки знаходимо спільну мову. Можливо у великих містах кожна сила має за мету показати себе. У нас інакше - коли йдеться про прийняття важливих для життєдіяльності громади рішень, більшість з наших депутатів думають в першу чергу про жителів. Підтримку та більшість в доленосних питаннях для міста знаходимо. По іншим звичайно йдуть дискусії, але на те й ми і рада, щоб радитися та спільно приймати рішення.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Христина Чорненька: У нас є декілька інвестиційних пропозицій, але вони стосуються саме міста. Зараз наш відділ економіки почав розглядати інвестиційний клімат у межах усієї громади. Якщо раніше ми могли запропоновувати частково вигідні умови, то тепер переваг стало більше.
Наприклад, була ідея створення гірськолижного курорту у Ржищеві. Ми знайшли у місті земельну ділянку, але коли почали робити розрахунки, то побачили, що тієї території вистачить тільки для спуску. А суміжних територій для розташування готелів, обладнання і таке інше немає. Необхідну ділянку ми знайшли у селі Онацьки, там поблизу траса, інвестору така пропозиція, сподіваюся, буде цікава.
KV: Маєте бажання розвиватись як туристичний центр?
Христина Чорненька: В межах Ржищева давно була створена робоча група з розвитку туризму. Із жовтня беремо участь у програмі “Інтегроване просторове планування”, завдяки якій наші спеціалісти їздили переймати досвід за кордон. Наразі робота теж проводиться, ми розглядаємо перспективи на території усієї громади. Консультаційно нам допомагає знову ж таки програма “U-LEAD з Європою”, ми співпрацюємо у питанні створення туристичного кластеру.
Проблема полягала у тому, що ми мали людей, які готові працювати у туристичному бізнесі, але не мали розуміння того, чия це буде відповідальність. Хтось вважав, що це має робити влада, хтось - що самі підприємці. І на останній нараді ми прийшли до висновку, що це потрібно робити спільно. Найближчим часом буде створена ініціативна група. Нам запропонували декілька варіантів створення кластеру, будемо їх розглядати. Наразі ми тільки починаємо цей шлях, але вже маємо конкретне бачення туристичного розвитку. Ми розуміємо, що не створимо тут Арабських Еміратів, але еко- та етно-відпочинок може стати нашою унікальністю.
KV: Чи проходить наразі фестиваль “Трипільське коло”? Багато коштів приносить?
Христина Чорненька: Це комерційний проект, він вже давно не проходить у Ржищеві. Коштів в місто він не приносить, але його великий плюс - це популяризація міста. Про нас знали не тільки в Україні, але й за кордоном. Якщо у засновників фестиваля виникне бажання відновити його проведення, ми усіляко будемо цьому сприяти.
Вже другий рік ми проводимо на обласному рівні фестиваль “Ржищівський вінок”. Це фольклорний етнографічний фестиваль. До нас приїжджають колективи із Київської області і він приурочений до свята Івана Купала.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Христина Чорненька: Можливо є незначні скарги, але наші тарифи не вище середнього рівня по Київській області. Звісно працюємо над тим, аби їх зменшити і при цьому надавати якісні послуги. За ті тарифи, які встановлені зараз, ми намагаємося частково модернізувати системи, аби була можливість економити у майбутньому.
KV: Яка ситуація із перевізниками? Чи є проблеми?
Христина Чорненька: Рік назад було питання по міжміським перевезенням, але виконком до цього не має відношення, перевізника обирає комісія КОДА. Компанія, яка виграла останній конкурс, на жаль, не надала послуги тієї якості, на яку розраховували жителі. Ми звернулись до обласної адміністрації і питання було вирішено.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті та у громаді загалом?
Христина Чорненька: Очисні споруди працюють, але потребують модернізації. Поки з ними проблем не виникає, але ми розуміємо, що кошти туди також доведеться вкладати.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Христина Чорненька: У нас є комунальне підприємство, яке займається збором і захороненням сміття. Нещодавно ми вели переговори із компанією “Обухівміськвторресурси”, аби вони комплексно обслуговували нашу територію. Сподіваємось, що знайдемо порозуміння і умови, вигідні усім сторонам.
Близько 4 років тому до нас зверталась компанія щодо будівництва сміттєспалювального заводу. Але наше місто екологічне і таких підриємств тут не має бути. У межах громади розглядаємо тільки створення сучасної сортувальної лінії.
Крім цього проводимо роз'яснювальну роботу і нам вже вдалося зменшити кількість випадків спалювання сміття. Невелика частина жителів почала розуміти, що це шкідливо для довкілля.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Христина Чорненька: За час моєї роботи область нам дуже допомагала. Майже усі інфраструктурні проекти були реалізовані за рахунок їх коштів. Завжди було порозуміння. На цей рік ми також подали проекти на фінансування, але обласна рада ще не збиралась на сесію, тому не можу нічого сказати.
З приводу нового губернатора - пройшло дуже мало часу, щоб оцінювати його роботу. Але я бачу, що він в змозі швидко вирішувати питання. Наприклад, у цьому році дороги обласного значення чистили від снігу якісніше і швидше, ніж у минулі роки.
KV: Які стосунки із Русланом Кузьменко? Дає поради в управлінні громадою?
Христина Чорненька: Ми дуже задоволені його роботою як обласного депутата. Усі питання для міста, що на рівні області, вирішує саме він. До того ж, на виборах його підтримало 67% мешканців. Це найвищий рейтинг серед обласних депутатів взагалі в Україні. Він також дуже допомагав із децентралізацією, проводив консультації, зустрічі.
В управлінні громадою, що стосується місцевого рівня, він не дає поради. Якщо є більш глобальні питання - звертаємось до нього.
KV: Що можете сказати про минулу міську владу? У якому стані ви отримали місто?
Христина Чорненька: Мабуть некоректно мені буде оцінювати минулу владу. Це мають робити місцеві жителі. Як і в кожному місті, тут проблем вистачало.
KV: Микола Спічак зберіг вплив на міську раду? Чому він пішов з посади?
Христина Чорненька: Можливо він зберіг вплив на декількох депутатів в силу родинних стосунків. Рішенням депутатів міськради були достроково припинені його повноваження як міського голови. За це проголосував 21 депутат із 26. У його роботі було виявлено ряд порушень, вони передані у поліцію і розглядаються судом. Також він подав позов щодо поновлення на посаді. Наразі відповідні інстанції розбираються у ситуації.
Як належить, за законодавством, ми подали у Верховну Раду інформацію щодо рішення депутатів і для призначення виборів. Але поки їх не призначили. Я думаю через те, що справа знаходиться у суді.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Христина Чорненька: Важко сказати. Для мене зараз головніше можливість показувати результат, а не кар'єрне зростання. Я хочу завершити усе, що розпочала. Робота у органах місцевого самоврядування доволі своєрідна. Важко прийняти той факт, що не усе від тебе залежить, багато на що не вистачає повноважень та коштів. Та незважаючи на складнощі, які потрібно пройти навіть задля ремонту дитячого садочку, бачачи результат я розумію - усе було не дарма. І мене надихає розуміння того, що я можу допомагати людям. Я просто отримую задоволення від того, чим займаюся. Розвивати громаду - наразі для мене головний пріоритет.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - мер Тетяна Кучер
Фото: KVKиевVласть
Учора, 27 березня, на сайті Верховної Ради України було опубліковано Проект Постанови про призначення позачергових виборів Ірпінського міського голови Київської області на 27 жовтня 2019 року. Тобто вибори Ірпінського міського голови можуть відбутися в один день з виборами депутатів Верховної Ради України. Закликаю народних депутатів підтримати проект постанови та призначити вибори в Ірпені. Вважаю, що цілком доречно провести їх одночасно з парламентськими.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Партія “Нові обличчя” обов’язково висуне свого кандидата і ми розраховуємо на його впевнену перемогу. Наша впевненість не голослівна, а підтверджена результатами роботи команди “Нові обличчя” в Ірпені.
За останні три з половиною роки ми збільшили бюджет розвитку міста в 40 разів. І це дало можливість реалізувати в Ірпені понад 200 соціальних проектів. Вперше за роки незалежності України ми збудували і відкрили в Ірпені два нових комунальних дитячих садочки. На даний момент на стадії завершення знаходиться ще один дошкільний комунальний заклад – на вулиці Курортній.
З часу АТО на сході країни Ірпінь прийняв рекордну кількість переселенців з Донбасу. Люди їдуть до нас починати нове життя. До ірпінських шкіл пішло понад 800 дітей, які переїхали з окупованих територій або з близьких до лінії розмежування населених пунктів. І ми оперативно робили все, щоб ці діти мали можливість отримати освіту. За дуже стислі терміни в Ірпені добудували дві школи: №2 і №17, щоб вони вмістили більше учнів. Наша команда розуміє, що цього замало, тому в Ірпені розроблені проекти ще кількох нових шкіл і дитячих садочків.
Окрема освітня гордість Ірпеня і всієї України – Ліцей Інноваційних технологій, аналогів якому у нашій країні немає. Навчання проводиться за оксфордською методикою. Кожна аудиторія оснащена сучасними меблями, необхідною технікою за напрямками навчання, мультимедійними центрами, інтерактивними дошками. Днями ліцей відзначив перший рік роботи у новому приміщенні.
Поки країна скаржиться на кризу в медичній галузі, ми намагаємося йти проти течії. В Ірпені відкрито нову дитячу поліклініку і три амбулаторії сімейної медицини. У міській лікарні діє мамологічний центр та новий операційний блок з німецьким обладнанням. Цього року ми виділили потужне фінансування на будівництво нової дитячої лікарні. Це буде дитячий медичний центр з пологовим будинком, дитячою реанімацією, дитячим стаціонаром, лабораторією та гінекологічним відділенням.
Я знаю, що у багатьох українських містечках комунальні підприємства асоціюються з розвалом, убогістю і нездатністю вирішити жодну нагальну проблему. Коли наша команда прийшла працювати в Ірпінь, тут було точно так само. Що ми маємо зараз? По-перше, наші комунальні підприємства оснащені новою технікою. За останні роки ми закупили 40 одиниць техніки для роботи комунальних служб. По-друге, ми позбулися боргів і показали, що комунальне підприємство може не тільки “пожирати” бюджетні кошти, а й наповнювати його.
Ми постійно працюємо з дорожньою інфраструктурою: ми проклали стратегічно важливу дорогу, що з’єднала центральну частину Ірпеня з мікрорайоном Стоянка. Також зробили реконструкцію дороги по вулиці Підгірна. Вона є альтернативою залізничному переїзду, який з’єднує дві частини міста.
У 2015 році команда “Нові обличчя” прийшла працювати у занедбане провінційне містечко. Зараз ми бачимо як в Ірпені вимальовуються образи достойного європейського міста, до якого їдуть туристи з Києва.
Тому ми підемо на вибори міського голови (коли б вони не відбулися) без порожніх лозунгів. Ми підемо з великим багажем реальних справ, які наша команда реалізувала в Ірпені. Ми вдячні кожній людині, яка підтримувала нас протягом цих непростих, але результативних років. І ми готові працювати далі.
Читайте: Нова українська школа в Ірпені готує дітей до успішного життя
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"
KиевVласть
Підхожу до черги біля каси метро на станції “Теремки”. Стаю свідком дуже неприємної ситуації.
“Так, іди звідси, вонючка, бомжара! Пити менше треба!”, - кричить з віконця касирша до дідуся, що стоїть біля каси.
“Я не бомж. Я чистий, просто одяг вже не новий. Мене з лікарні виписали, можу виписку показати. Просто у мене грошей майже не лишилося, - образливо відповідає дідусь, протягує у зморщеній долоні пом’яту двогривневу купюру і ледь не плаче, - я ж не зовсім безкоштовно, продайте будь ласка, додому потрібно доїхати”.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
А цариця каси горланить з новою силою: “Я сказала: пішов геть! Алкаші прокляті! На бутилу є, а на метро нема!...”.
Бачу, дідусь аж побілів. Не витримала, втрутилась.
“Шановна,- звертаюся до працівниці каси, - Дайте мені два жетона, книгу скарг, а також представтесь, будь ласка. Бажаю вам, шановна одного: щоб ваш батько ніколи не стояв біля каси з двома гривнями у тремтячий руці, чуючи приниження та хамство такої цариці метрополітену”.
Віддала дідусеві жетон, взяла його речі й провела його до вагону. А він, ніби виправдовуючись, розповідав про те як був у лікарні, як за ним діти не приїхали і те, що він зовсім не п’є…KиевVласть
Стихійні природні лиха досі не в повній мірі підвладні людині. Вони завдають значних матеріальних збитків державі та громадянам, а найголовніше – це серйозна загроза для життя та здоров’я людей.
10-11 березня урагани завітали і до України. На сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій було завчасно оголошено штормове попередження другого рівня небезпеки – помаранчевий.
Що це означає?
Міжнародні стандарти ділять погодні умови за кольоровою шкалою. Кожному кольору відповідає певна погода і кожен колір позначає рівень небезпеки для людини (зелений, жовтий, помаранчевий і червоний). Помаранчевий рівень небезпеки – це опади у вигляді дощу, снігу, ожеледиці та досить сильні пориви вітру у потужній і тривалій формі. Вони можуть викликати пошкодження різного роду комунікацій і падіння дерев. При помаранчевій позначці бажано знаходитися в будинку і нікуди не виходити, оскільки здоров’ю може загрожувати небезпека.
Ураган – вітер руйнівної сили і значної тривалості (швидкість вітру від 30 м/с і вище).
Негода завдала значних збитків та шкоди по всій країні. Наприклад, у місті Хмільник суха тополя впала на голову 29-річній жінці. Врятувати потерпілу, на жаль, не вдалось. А у Вінниці дерево вбило 11-річну дівчинку, яка разом із мамою та молодшою сестрою йшла повз зупинку громадського транспорту. У Києві на вулиці Лисенка, 1, з 6-поверхового житлового будинку біля метро “Золоті ворота” вітром знесло дах. На момент падіння даху на вулиці не було перехожих, постраждали лише три автомобілі: у Skoda розбилось бокове скло, у Mitsubishi дах пробив заднє скло, а в Acura поцарапався бампер. Крім того, дах обірвав дроти.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У самій Одесі на дитячому майданчику дерево впало на тата з двома дітьми. Малечу, на щастя, не ушкодило тільки тому, що чоловік накрив їх собою. Сам тато наразі в лікарні з кількома переломами. Також в Одесі сильним вітром зривало рекламні білборди.
У Чернівецькій області поблизу пункту пропуску “Порубне” потужним вітром обірвало проводи високовольтної лінії, які впали на проїжджу частину. Через це рух на ділянці міжнародної траси заблоковано. Об'їхати ділянку дороги на кордоні з Румунією наразі неможливо.
У Миколаєві дерево впало на маршрутне таксі, в якому перебувало 15 людей. З травмами різного ступеню двох неповнолітніх дітей та дорослого чоловіка госпіталізовано.
Стихія може спіткати людину в будь-який час і в будь-якому місці. Щонайменше, потрібно знати, як вести себе у випадку буревію:
- щільно закрийте всі вікна, а предмети, які можуть випасти, приберіть із відкритих лоджій та балконів;
- тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі та дерев;
- у разі сильного вітру ховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті;
- не залишайте дітей без нагляду на вулиці;
- не паркуйте транспорт поряд із великими деревами.
При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей тощо негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101.
Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок1.
Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати.
В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію. Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:
- опис пошкоджень;
- кількість прихованих пошкоджень;
- фото-/відеопідтвердження.
Зауважте, що ДТП – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки. У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів:
- протокол про адміністративне правопорушення;
- акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- схему місця ДТП.
Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП –Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження.
Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову.
Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що Ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки.
Крок 2. Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування. Якщо у Вашому місті є “гаряча лінія”, то Вам слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної адміністрації або сільської ради. “Гаряча лінія” Києва – 1551.
Крок 3. Встановлюємо відповідальну особу. Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.
До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:
1. Території загального користування:
-парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
- пам’ятки культурної та історичної спадщини;
- майдани, площі, бульвари, проспекти;
- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
- пляжі;
- кладовища;
- інші території загального користування.
2. Прибудинкові території.
3. Території будівель та споруд інженерного захисту території.
4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева).
З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото).
Якщо аварійна ситуація сталася з дахом Вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг.
Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150).
Стихія може прийти туди, де раніше не була помічена. Не ігноруйте повідомлення рятувальників, будьте уважні та обережні. Ваше життя та здоров’я залежать від дотримання правил безпеки. Не забувайте їх та навчайте своїх дітей.
Читайте:
Небезпечні маршрутки
Інформація про харчові продукти стала доступнішою
Державна реєстрація смерті
Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення
Сів за кермо напідпитку – плати!
Робота понаднормово: які права мають українці
Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая
Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом
Радники у домашніх конфліктах
Відповідальність батьків за безпеку дитини
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
Реформа децентралізації триває з 2014 року, вона мала за мету передати гроші та повноваження із столиці на місця - об’єднаним територіальним громадам. Однак, на думку кандидата на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів Руслана Кошулинського, реформа робилася державниками поспіхом і більше для того, щоб забезпечити собі голоси на виборах та скинути з держави тягар відповідальності.
Про це KV стало відомо з інтерв'ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Коли мені кажуть, що знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко, я не погоджуюсь. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника?
Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70. Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Такі міста, як Тернопіль та Хмельницький, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку”.
Політик також зазначив, що, на його думку, не вся відповідальність повинна перекладатися на місця: деякі обов’язки, покладені у рамках децентралізації на об’єднані територіальні громади, держава мала б виконувати сама.
“Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати.
Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет”.
Кошулинський також не може назвати реформу децентралізації такою, що вдалася, бо самі механізми її або не працюють, або не були передбачені.
“Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів”.
8 лютого 2018 року Кошулинський відвідав селище Володарка, де поспілкувався з медиками та громадою, зустрівся з працівниками Тетіївської районної лікарні та мешканцями Ставища.
Читайте: Руслан Кошулинський провів зустрічі у Володарці, Тетієві та Ставищі
Фото: KV
KиевVласть
Сьогодні все більше українців переконуються у тому, що медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) стає найбільш ефективною інновацією вітчизняної системи охорони здоров'я. Адже передбачає, що страхова компанія організовує, оплачує та контролює якість наданих застрахованому медичних послуг при гострому захворюванні, загостренні хронічного захворювання, травмі, отруєнні або інших наслідках нещасного випадку.
Програма страхування
Межі надання медичних послуг чітко зафіксовані договором страхування. Невід'ємною частиною договору є програма страхування. Вона, як правило, має декілька субпрограм.
Субпрограма “Стаціонарне лікування” передбачає організацію та оплату медичних послуг при госпіталізації застрахованого в екстреному або плановому порядку.
Згідно з субпрограмою “Амбулаторне лікування” організовується та оплачується застрахованому надання амбулаторних медичних послуг, лабораторних та інструментальних досліджень, як в умовах медичних закладів, так і на дому.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За субпрограмою “Невідкладна (швидка) допомога” надаються послуги швидкої медичної допомоги при виникненні стану, який загрожує життю застрахованого та потребує негайного медичного втручання.
Відповідно до умов субпрограми “Медичне забезпечення” страховик оплачує вартість лікарських засобів, призначених лікарем та придбаних в аптечній мережі на суму, зазначену у програмі страхування.
Читайте: Кому сьогодні вигідно корпоративне медичне страхування
Дії застрахованого для отримання медичної послуги
Якщо у людини, яка має поліс медстрахування, виникли проблеми зі здоров'ям, вона перш ніж роботи будь-які дії, має звернутися (зателефонувати) до страхової компанії. В компаніях для цього працюють цілодобові консультативно-диспетчерські центри. Номер телефону для звернення обов'язково зазначено у страховій картці.
Також за допомогою страхової картки здійснюється ідентифікація застрахованого при зверненні до страхової компанії. Цей документ посвідчує його право на отримання медичної допомоги та послуг за договором медичного страхування. Страхову картку не можна передавати іншим особам для отримання ними медичної допомоги та послуг. А при зверненні до медичних закладів потрібно пред’явити її разом з посвідченням особи.
Звернутися до страховика з повідомленням про страховий випадок може як застрахована особа, так і людина, яка діє в її інтересах (родич, знайомий, лікар). Страховику при зверненні повідомляється: прізвище, ім’я та по батькові застрахованого; номер страхової картки; причина звернення; місце перебування та номер контактного телефону.
На підставі отриманої у зверненні інформації та з’ясувавши необхідні додаткові відомості лікар-координатор:
викличе бригаду швидкої медичної допомоги;
організує консультацію відповідного фахівця поліклініки або планову госпіталізацію;
надасть консультацію по телефону.
Якщо за життєвими показниками госпіталізація до медичного закладу з переліку, визначеного договором страхування, неможлива, застрахований госпіталізується до найближчої до його місця перебування лікарні з наступним переведенням до базового лікувального закладу.
В усіх інших випадках лікар-координатор СК визначає медичний заклад для надання медичної допомоги по кожному конкретному страховому випадку, керуючись характером клінічної проблеми, технічними можливостями конкретного медичного закладу, побажаннями застрахованого в межах та на умовах договору та програми страхування.
У випадку виникнення при зверненні до медичного закладу організаційних або інших питань необхідно терміново звернутись до страхової компанії.
Погоджувати з лікарем-координатором страховика слід придбання будь-яких медичних препаратів та пристроїв, отримання будь-якого роду медичних послуг, навіть якщо вони були призначені лікарем, а також механізм їх оплати.
Якщо немає можливості звернутися до страховика
За умови фізичної неможливості зв’язатися з лікарем-координатором СК (втрата свідомості або стан порушеної свідомості) допускається надання необхідних послуг лікарями екстреної медичної служби без попереднього узгодження зі страховою компанією. Проте за першої нагоди необхідно повідомити про такий випадок лікаря-координатора страхової компанії. Це вигідно, насамперед, застрахованому, бо страхова компанія буде контролювати якість наданих медичних послуг та візьме на себе фінансові витрати відповідно до договору страхування.
Якщо при настанні страхового випадку застрахований самостійно сплатив за медикаменти та медичні послуги, можливе відшкодування фактично понесених ним витрат. Для цього страховику потрібно надати:
оригінал заяви застрахованої особи про настання страхового випадку;
документи, які підтверджують факт настання страхового випадку (медична довідка або виписка з історії хвороби з переліком призначених медикаментів);
документи, які підтверджують факт понесення фінансових витрат (оригінали платіжних документів із зазначенням медичних послуг та медикаментів і їх кількості);
документи, які ідентифікують фізичну особу (копія паспорту та ідентифікаційного номеру застрахованої особи та/або вигодонабувача, для неповнолітніх – копія свідоцтва про народження).
Надати документи на відшкодування можливо як в офісі страхової компанії в робочі години, так і поштою на адресу страховика (рекомендованим листом з переліком документів).
Згідно правил страхування на розгляд документації та складання страхового акту передбачено 15 робочих днів. У випадку відмови у страховій виплаті протягом ще 10 робочих днів страховик повинен надати письмову відповідь стосовно причини відмови. Якщо страховик визнає подію страховим випадком, то має 15 робочих днів на здійснення виплати з дня отримання заяви на відшкодування.
Заява на відшкодування надається тільки по завершеному страховому випадку та виключно за підписом застрахованої особи. В ній також вказується рахунок застрахованої особи для переказу страхового відшкодування. Інша людина може надати таку заяву лише при наявності нотаріально завірених довідки про право на спадщину або доручення.
Читайте: Юлия Добренкова: Мы видим перспективу в развитии медицинского страхования
Юлія Добренкова, генеральний директор страхової компанії "КРОНА"KиевVласть
Кандидат на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів Руслан Кошулинський вважає, що не відбулася люстрацію в Україні. Причиною цього, на його думку, стало прийняття Верховною Радою усіченого законопроекту про люстрацію після завершення Революції Гідності.
Про це KV стало відомо з інтерв'ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Після втечі Януковича у Верховній Раді 7 скликання залишалося максимум 180 осіб з опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 осіб. Коли Майдану не стало і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тому почали активно втручатися, торгуватися, грати в брудні ігри.
На превеликий жаль, ті ж сили, які стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу або НЕ люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не змогла б сама прийняти такого рішення. Таким чином, ми отримали недолюстрацію і недозакону про неї ", - вважає Руслан Кошулинський.
Політик також назвав чинний закон кастрованим.
"Він був компромісом того, що пропонували свободівці. І якби люди не привозили сміттєві контейнери під Раду, то може і такого кастрованого закону не було б ", - вважає він.
Сам Кошулинський у своїй програмі пропонує строгу, але справедливу люстрацію.
"Ми говоримо про відсторонення людей від посад - починаючи від депутатського корпусу, який голосував за" диктаторські закони 16 січня ", які викликали вбивства на Майдані, і закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які будували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які приймали судові рішення проти Майдану. Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права займати посади в органах влади або місцевого самоврядування. Переконаний, люстраційний процес виявить дуже багато цікавого ", - резюмував Кошулинський.
Нагадаємо, 8 лютого 2018 року Кошулинський відвідав селище Володарка, де поспілкувався з медиками та громадою, зустрівся з працівниками Тетіївської районної лікарні та мешканцями Ставища.
Читайте: Руслан Кошулинський провів зустрічі у Володарці, Тетієві та Ставищі
Фото: KV
KиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-01-23 06:58:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-01-23 06:58:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-01-23 06:58:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.3054
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"лікарні"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-01-23 06:58:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"лікарні"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1440, 10
0.0021
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('76699', '75841', '75784', '75469', '75268', '74968', '74314', '73888', '73780', '73709')
0.2706
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-01-23 06:58:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"лікарні"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)