Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
24 лютого 2020 г. 10:00
Раздел: Тексти
Медична “еліта” Київщини не дуже хоче покидати насиджені місця
На Київщині з 24 лютого 2020 року стартують конкурси на посади генеральних директорів комунальних некомерційних підприємств (КНП) медичних закладів Київської обласної ради (КОР) третинного рівня. Приблизно за місяць конкурсній комісії облради треба визначити переможців конкурсів для закриття 22-х таких вакансій реформованих медзакладів (самі призначення будуть відбуватись рішеннями КОР). Як стверджує голова конкурсної комісії Роман Титикало, система реформування пручається, як може: керівники медустанов, які керують ними в середньому вже по 20-30 років, природно, не дуже хочуть втрачати контроль за медичними закладами та як наслідок - перерозподілом грошових потоків.
Як стало відомо KV з повідомлення на офіційному сайті КОР, засідання комісії з проведення конкурсу на посаду Генерального директора КНП Київської обласної ради “Київська обласна лікарня” відбудеться 24.02.2020 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 і інших закладів в тому ж місці але в інший час та дні протягом тижня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що на останній сесії Київської обласної ради (КОР) депутати ухвалили ряд рішень про перетворення медичних закладів третинної ланки обласної комунальної форми власності в КНП. Такі перетворення відбуваються в рамках медичної реформи. Наступним кроком, згідно із законодавством, є призначення керівників новостворених структур через конкурс.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Конкурсну комісію облради для обрання керівників медичних закладів очолив Роман Титикало, який водночас є головою постійної комісії КОР з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Також до складу комісій увійшли: перша заступниця голови обласної ради Тетяна Семенова, яка опікується проблемами медицини; голова постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів, лікар за фахом Наталія Бігарі; уповноважені представники трудових колективів та представники громадських організацій. Від Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації (КОДА) також є представник з правом дорадчого голосу, це – заступник керівника профільного департаменту Олександр Світлий.
На початку лютого вже відбулися всі дев’ять засідань з проведення конкурсів на керівні посади директорів КНП медичних закладів КОР. Конкурсна комісія визначила терміни подачі документів для участі в конкурсі, вимоги до претендентів на зайняття керівних посад медичних установ, вимоги до конкурсних пропозицій та дату та місце проведення конкурсів.
“Суть медичної реформи, як відомо, полягає в тому, що фінансувати бюджетними коштами вже будуть не окремі медичні заклади, а кошти виділятимуть на лікування конкретних пацієнтів, тобто буде запроваджено принцип – кошти ходять за пацієнтом, а тому між медичними закладами має розпочатись конкуренція за пацієнтів і як наслідок – має поліпшитись якість медичних послуг з одного боку, а з іншого – деякі медичні заклади можуть не витримати конкуренції і збанкрутувати.
Різниця в тому, що зараз медустанови зобов'язані витрачати бюджетні гроші за чітко затвердженим розпорядком, а отримавши статус неприбуткових організацій, лікарні зможуть самостійно розпоряджатися коштами і визначати пріоритетні напрямки.
З 24 лютого за тиждень ми плануємо відкрити конверти конкурсантів по 19-ти медзакладам області. Потім протягом місяця конкурсна комісія буде визначати переможців. Ще по 3-м закладам конверти плануємо відкрити десь через тиждень. Все відбувається за чітко затвердженою процедурою і максимально відкрито з постійною відеофіксацією”,- проінформував KV Роман Титикало.
Читайте: Валерий Дубиль: Якщо в “медреформу” не втрутяться депутати – з 2020 року не буде кому і де лікувати українців
При цьому, за словами голови конкурсної комісії КОР, конкурсам раді далеко не всі, про що, в тому числі, свідчать “замовні статті на деяких інтернет-ресурсах”.
“Наприклад, на сайті “Антикор”, хоча ми ще нікого не обрали, навіть не відкривали конверти, мене і інших членів конкурсної комісії вже почали безпідставно обливати брудом. Не наводячи жодних фактів, пишуть, що ми всі покидьки, беремо хабарі за посади генеральних директорів медзакладів.
Я здогадуюсь звідки ростуть ноги. Фактично у нас на Київщині є лікарська “еліта” головних лікарів, які в середньому вже по 20-30 років керують закладами охорони здоров’я. Вони розпоряджаються бюджетами в сотні мільйонів гривень. Не секрет, що при мізерних зарплатах, вони примудряються жити далеко не бідно. Трапляються прикрі випадки, коли заробляють на всьому – від закупівлі ліків, миючих, інших товарів та послуг для лікарні, до влаштування на роботу, і головне – на внесках, які сплачуються пацієнтами через благодійні фонди, або й напряму у вигляді “подяк” лікарям…
Мабуть дехто просто не хоче покидати “рибні” місця”,- вважає Роман Титикало.
Нагадаємо, впродовж десятків років медична галузь в Київській області, як і в Україні, фінансувалася по залишковому принципу. Як наслідок – багато з медзакладівна сьогодні перебувають у катастрофічному стані. При цьому головний лікар такого закладу, як правило, людина зовсім не бідна. Давно нікого не дивують дорогі автомобілі головних лікарів, в лікарнях яких облуплені стіни.
Ніхто не вірить у безкоштовну медицину, бо українці вже давно звикли “віддячувати” за послуги лікарям. Хоча досить часто жодним чином та недешева “дяка” не впливає ні на якість медичних послуг, ні на стан медичних закладів.
Читайте: Юлія Добренкова: Медична реформа в Україні: зміни, нововведення, виклики
Незважаючи на мізерні зарплати головних лікарів, багато з них мають люксові авто, будинки з басейнами, мільйони в готівці, та що найцікавіше – отримують доходи від фармацевтичних та дистриб’юторських компаній. При цьому, є непоодинокі випадки, коли посади керівників медзакладів просто таки передаються у спадок. Не треба бути геніальним хірургом чи онкологом, щоб отримати доступ до операційної – зазвичай достатньо мати лише батька-лікаря, чи певну суму грошей, тоді і буде доступ до операційної, яка, по суті, і є доступом до серйозних заробітків.
Своїми руками, діями, схемами деякі головні лікарі створили собі імідж власників “кормушок”, до яких не допускають жодну живу душу. В медичній спільноті кажуть, що тільки-но на горизонті з’являється совісний чи перспективний конкурент у білому халаті, як в хід ідуть всі доступні методи боротьби з ним. Борються не з хворобами, а з конкурентами.
“В українській медицині існує такий же суспільний “перекіс” та поділ на дуже бідних та дуже багатих, як і в усій країні. У нас на жаль майже немає “середнього” класу лікарів, який існує лише в приватних закладах охорони здоров’я чи в київських клініках. Відповідно до дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише кожен третій головний лікар зміг пояснити процедуру відбору персоналу до лікарні. А все тому, що це ще одна корупційна схема, на якій наживаються керівники медичних закладів. Цю систему треба ламати. Медична реформа дає надію на оновлення кадрів, на покращення стану медичних закладів. Реформи мають відбутись, жителі Київщини мають отримувати більш якісні медичні послуги”,- наголошує Роман Титикало.
Утриматися в сідлі попри будь-що
KV перевірила і дійсно: лікарнями Київщини досвідчені управлінці керують і по 15, і по 20, і по 30, а то й більше років.
- Головний лікар Київської обласної лікарні відновного лікування (08800, Київська область, Миронівський р-н, м. Миронівка вул. Пироженка, 1) Горкуша Олександр Петрович очолює цей заклад 12 років, з 2007 року.
- Головний лікар Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру (09100, Київська область, м. Біла Церква, пров. 2-й Рокитнянський 9-а) Лисенко Валентина Василівна керує закладом 37 років, з 1983 року.
- Головний лікар Київської обласної психоневрологічної лікарні №2 (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Паркова, 4) Лугин Олександр Володимирович керує закладом 26 років, з 1991 року з прервою в три роки.
- Головний лікар Київського обласного фтизіатричного центру (08150, Київська область, м. Боярка вул. Комсомольська, 23) Шурипа Василь Петрович керує закладом 38 років з 1982 року.
- Головний лікар Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Лобанов Геннадій Феодосійович керує закладом 28 років, з 1991 року.
- Головний лікар Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 56) Колеснік Ярослав Федорович керує закладом 40 років, з 1980 року.
- Головний лікар Київської обласної лікарні (04053, м. Київ, пров. Нестерівський, 13/19) Єлагін Володимир Володимирович керує закладом 19 років, з 1992 року до 1998, та з 2005.
- Головний лікар Обласного дитячого санаторію “Поляна” (07523, Київська область, Баришівський район, с/р Дернівська, вул. Лісна, буд. 1) Бориско Анатолій Миколайович керує закладом 29 років, з 1991 року.
- Головний лікар Київської обласної туберкульозної лікарня №2 (07850, Київська область, Бородянський р-н смт. Клавдієво-Тарасове, вул. І. Франка, 75) Березненко Надія Петрівна керує закладом 18 років, з 2001 року.
- Головний лікар Київського обласного перинатального центру (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Журавлева Лариса Андріївна керує закладом 23 роки, з 1997 року.
- Головний лікар Київської обласної клінічної лікарні (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, 1) Анкін Микола Львович керує закладом 15 рік, з 2005 року.
- Головний лікар Київської обласної дитячої лікарні №2 (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом – Алейхема, 46) Богородська Єлизавета Іванівна керує закладом 39 років, з 1981 року.
- Головний лікар Центру громадського здоров’я (04050, м. Київ, вул. Герцена, 31) Красник Володимир Петрович керує закладом 21 рік, з 1999 року.
Ні для кого не секрет, що немало керівників медзакладів в Україні працюють сімейними підрядами та цілими династіями тільки для задоволення своїх власних потреб, не дбаючи про стан самого медзакладу. Нижче приклад – фото обласного Перинатального центру, які є красномовнішими від сотні слів та інших медзакладів Київщини. Середньовіччя – не інакше.
Не кращий вигляд має і пункт постійного базування бригад екстреної медичної допомоги.
В такому стані, на жаль, на сьогодні перебуває більшість приміщень медичних закладів Київщини.
Фото: автора матеріалаКиевVласть
17 лютого 2020 г. 19:00
Раздел: Тексти
Обухівщина і Приірпіння не хочуть карантинних зон коронавірусу у себе на території
18 лютого з Китаю до столиці має вилетіти літак з українцями та аргентинцями із зони епідемії коронавірусу. Між тим, місць, де б можна було розмістити евакуйованих на карантин, стає все менше. Санаторій “Пролісок” у Козині, де планували поселити людей – відмовився, а Обухівська районна рада навіть просила Володимира Зеленського знайти для тимчасової ізоляції більш пристосовані місця. На вухах і Гостомель. Незнамо звідки взялася інформація, що борт з провінції Хубей має сісти в тутешньому аеропорту, а розмістити евакуйованих на карантин хочуть в місцевій туберкульозній лікарні. Поки адміністрації летовища і медзакладу спростовують чутки, гостомельські депутати скликають позачергову сесію.
Як стало відомо KV, на вівторок, 18 лютого запланована евакуація людей із охопленого коронавірусом Китайського Уханю (провінція Хубей). Орієнтовний час прибуття борту до Києва (враховуючи технічну посадку в місті Алма-Ати) – 20 лютого, 8 ранку. Цивільний літак авіакомпанії SkyUp привезе до України 74 пасажирів, з них 49 – українці, 11 – громадяни Аргентини, решта громадяни: Ізраілю, Норвегії, Чорногорії, Панами, Коста-Ріки, Домініканської республіки, Еквадору та Іспанії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Міністерство закордонних справ Аргентини вже висловило подяку Україні за те, що наша країна погодилась разом зі своїми евакуювати й громадян Аргентини з епіцентру поширення коронавірусу — китайського Уханя.
Після прибуття до України, всіх пасажирів рейсу планують розмістити на 14-денний карантин.
На евакуацію з Китаю Кабінет Міністрів виділив 4,5 млн гривень з резервного фонду, відповідне розпорядження ще 5 лютого було оприлюднено на “Урядовому порталі”.
Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька в ефірі програми “Право на владу” на каналі “1+1” заявила, що в Україну приїдуть лишень здорові громадяни і місцевим мешканцям нема чого переживати.
“Я хотіла би повідомити, що в Україну приїдуть тільки ті громадяни, які не мають симптомів, які є здоровими, яких перевірила китайська влада”, – сказала керівниця МОЗ.
Але слова очільниці МОЗу заспокоїли не усіх. Оскільки ймовірна локація для карантину евакуйованих осіб може бути розміщена на Київщині, деякі громади та місцеве самоврядування територій області вже здійняли паніку.
Обухівщина
За даними прес-служби Обухівської районної ради, 14 лютого відбулась термінова сесія, єдиним питання порядку денного якої було недопущення проникнення і поширення інфекції коронавірусу COVID-19 на території населених пунктів Обухівського району.
Враховуючи пропозиції депутатів та з огляду на відсутність на території Обухівського району спеціалізованих закладів охорони здоров’я, призначених для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб (карантину), районна рада вирішила звернутись до Президента України Володимира Зеленського щодо недопущення розміщення евакуйованих громадян України з міста Ухань в непристосованих для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб закладах, тим самим унеможливити додаткові ризики для місцевого населення.
Також депутати вирішити направити аналогічне звернення до народного депутата Олександра Дубінського (“Слуга народу”).
Ймовірним місцем для розміщення евакуйованих осіб в Обухівському районі є культурно-оздоровчий центр “Пролісок”, що у селі Козин.
14 лютого директор центру Ольга Земницька направила голові Обухівської райради Ларисі Іллєнко повідомлення про те, що товариство заперечує проти розміщення осіб із підозрою на коронавірус на території закладу, оскільки він приймає на відпочинок та оздоровлення дітей.
Підтвердження відмови санаторію "Пролісок" прийняти на карантин евакуйованих з Китаю наводить і ТСН. Крім цього, журналісти програми отримали інформацію, що козинчани навіть готові громадою блокувати вхід до санаторію, аби не пустити туди українців та аргентинців з Хубею.
Річ у тім, що люди не ймуть віри даним про те, що всі доправлені на батьківщину громадяни здорові, а карантинне перебування у ізоляції – необхідна, але безпечна процедура, застосувати яку вимагають всі українські і міжнародні протоколи безпеки.
Приірпіння
Ще більш карколомна історія в Гостомелі. Майже одночасно зі скандалом, здійнятим на Обухівщині соціальними мережами, почали ширитися дані про те, що рейс з Уханю сяде в місцевому аеропорту “Антонов”, а розмістять евакуйованих у Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка розміщена у селищі за адресою Гостомельське шосе, 8.
Український міжнародний вантажний аеропорт “Антонов” розташований за 25 кілометрів на північний захід від Києва та за два кілометри на північний захід від смт Гостомель. Аеропорт використовується авіакомпанією “Авіалінії Антонова” та як база льотних випробувань АНТК ім. Антонова.
KV звернулася до прес-служби летовища із запитаннями як готуються служби до прийому рейсу з Китаю. Між тим, запитання видання викликало здивування в прес-офісі “Антонова”.
“Наразі така посадка в нас не планується”, – зазначили там.
Ще одне ймовірне місце для розміщення евакуйованих – Київська міська туберкульозна лікарня №2.
За даними медичного порталу Київської міської ради, лікарня розрахована на 400 ліжок, 140 з яких наразі недоступні через капремонт. Також наразі проводиться реконструкція корпусу легеневого туберкульозу, де враховані всі сучасні вимоги з інфекційного контролю та санітарно-епідеміологічні норми.
Проте у коментарі KV головний лікар Київської міської туберкульозної лікарні №2 Григорій Целюк розповів, що офіційно їм ніхто не повідомляв про прибуття до лікарні евакуйованих із Уханю українців.
“Я чув таку інформацію, але це маячня. Офіційно нас ніхто не повідомляв. Ми не маємо необхідних умов, щоб прийняти цих людей. Немає технічної, епідеміологічної спроможності. Мають бути закриті бокси, в нас їх немає. Тут туберкульоз, це не закритий об'єкт. Якщо привезуть евакуйованих людей – буде повний гаплик і порушення всіх норм. Тому питання треба ставити міністру охорони здоров'я”, – говорить він.
Але відсутність офіційних підверджень “китайського сліду” з боку лікарні та летовища не заспокоїла місцеву владу.
17 лютого депутат Гостомельської селищної ради Олена Чорна (самовисуванка) направила депутатське завернення голові ради Юрію Прилипку “Про проведення попереджувальних заходів щодо недопущення поширення коронавірусу в Київській області”.
“Висловлюючи думку громади округу №22 (мікрорайон Мостище) та зважаючи на поширення повідомлень про перспективи розміщення українців, евакуйованих з Китайського Уханя, які перебувають у групі ризику захворювання на коронавірус, прошу терміново (у понеділок) зібрати позачергову сесію Гостомельської селищної ради для ухвалення рішень щодо недоцільності розміщення доставленних з Китаю людей в Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка територіально розташована в смт Гостомель”, – йдеться у зверненні.
Рішення із протестом проти розміщення евакуйованих у Гостомелі депутат закликає надіслати меру Києва Віталію Кличку, Київській обласній раді, Міністерству охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів.
Як розповіла у коментарі KV Чорна, інформацію про ймовірне прибуття до Гостомелю гостей з Китаю вона, як і багато інших місцевих мешканців, довідалися зі ЗМІ. За її словами керівництво ради досить оперативно відреагувало на її звернення і призначила проведення позачергової сесії Гостомельської селищної ради на 18-ту годину вечора 17-го лютого.
“До мене звернулися мешканці округу із інформацією про те, що евакуйованих осіб із Уханю можуть розмістити на карантин у Київській міській туберкульозній лікарні №2 у Гостомелі. Це вони почули із новин у засобах масової інформації. Звісно, що ми маємо відреагувати. Мені відомо, що селище Козин Обухівського району вже відреагувало на наміри розмістити людей на їхній території. Я вважаю, що ми також не маємо мовчати. Тому оперативно запланували сесію сьогодні на 18-ту годину”, – говорить вона.
Як стало відомо пізніше, сесія не відбулась через відсутність кворуму, але присутні депутати підписали лист-звернення до мера Києва Віталія Кличко, голови Київоблради Миколи Стариченка та міністра охорони здоров'я Зоряни Скалецької, у якому зазначили, що вважають недопустимим розміщення евакуйованих громадян у туберкульозній лікарні №2, оскільки заклад для цього непристосований.
Депутат Олена Чорна також додала, що підтримати позицію депутатів прийшли небайдужі мешканці селища.
Читайте: В Киеве больных с подозрением на коронавирус будут отправлять в Александровскую больницу
До речі, хвиля паніки накрила не лише Обухівщину та Приірпіння. В переддень вильоту нашого борту нічим не підтверджені чутки про привіз евакуйованих на карантин до Білої церкви почали ширитися місцевими пабліками у соціальних мережах.
Паралельно із Київщиною паніка шириться і по інших областях. Наприклад, бунтує селище Шкло на Львівщині. Тутешні звідкись довідалися, що людей з Китаю можуть привезти до місцевого санаторію і влаштували протест.
Фото: agency-press.eu
КиевVласть
14 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Мінрегіон профінансує третину схвалених інвестиційних проєктів Київщини
Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.
Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.
Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.
Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.
“Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.
П’ять проєктів
Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.
Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому.
“Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він.
Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.
За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.
У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами.
На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.
У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.
“Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.
Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році.
Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.
Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення).
Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.
За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.
“На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.
Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.
Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.
За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.
“Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.
Затвердив Мінрегіон
У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.
Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.
Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.
Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.
У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень.
У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.
Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.
Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні.
Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана.
До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.
У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету.
Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Фото: коллаж KV
КиевVласть
14 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV.
Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону.
У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.
Фінансування
Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.
За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.
Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.
Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).
“Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”.
За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.
“До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.
Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення.
“Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.
Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.
Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе:
“Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.
Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”.
Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн.
Фінансові плани
Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати.
По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.
“Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”.
Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає:
очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо);
очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо);
фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток));
обов’язкові платежі КНП до бюджету;
індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання;
дані про персонал.
Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі.
Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану.
“Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”.
Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).
Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу.
Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються.
Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства.
Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.
Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.
Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.
За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.
Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
“Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.
Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".
Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.
Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).
Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року.
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: KVКиевVласть
12 лютого 2020 г. 15:26
Раздел: Новини
Вартість капремонту інфекційного відділення Бориспільської лікарні збільшилася на 6 млн гривень
Виконання капітального ремонту інфекційного відділення Бориспільської центральної райлікарні збільшилося майже 6 млн гривень і становить 20,05 млн гривень. Це пов'язано з тим, що під час ремонту виникла необхідність у додаткових роботах. Також перенесені і терміни виконання робіт: ремонтувати приміщення будуть ще цілий рік.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 4 лютого 2020 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА Київської області (*) уклало дві додаткові угоди з ТОВ “Атіс+1” (**) про зміну вартості виконання капітального ремонту будівлі інфекційного відділення Бориспільської центральної районної лікарні (ЦРЛ) по вул. Котляревського, 1.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Додаткові угоди сторони уклали до договору, який був підписаний ними 12 серпня 2019 року за результатами тендеру. Договір передбачав, що за 15,6 млн гривень до кінця січня 2020 року підрядник повинен виконати загальнобудівельні і оздоблювальні роботи, утеплити будівлю, оновити в ній системи опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, охоронно-пожежної сигналізації, впорядкувати прилеглу територію.
Однак, як пояснили в РДА, за час виконання капремонту виникла необхідність проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті. Дана необхідність підтверджена інженером з технічного нагляду.
В результаті було укладено додаткову угоду №5 від 4 лютого 2020 року. В ній вказано, що ціна договору збільшується до 21,47 млн гривен (на 5,8 млн гривень) та подовжуються терміни виконання робіт – до кінця січня 2021 року.
У цей же день сторони підписали додаткову угоду №6 про зменшення ціни договору до 21,05 млн гривен. Згідно їй, фінансування робіт за вказаним об'єктом у 2020 році складе 12,5 млн гривень, а у 2021 році – 3,1 млн гривен.
Нагадаємо, капітальні ремонти в Бориспільської ЦРЛ активізували після візиту влітку 2019 року в місто президента Володимира Зеленського. У жовтні 2019 році на замовлення Бориспільської РДА там відремонтували реєстратуру, почали роботи з ремонту пологового відділення та інфекційного, а також запланували капремонт поліклініки.
Читайте: На ремонт лікарні в Борисполі знайшли майже 90 млн гривень
У листопаді 2019 року Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА замовило у ТОВ “Атіс+1” капітальний ремонт приміщень лікувального корпусу Бориспільської ЦРЛ. Заплатити підряднику повинні 15,8 млн гривень.
Читайте: Лікувальний корпус лікарні в Борисполі мають намір відремонтувати за 16 млн гривень
Згідно даним аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Атіс+1” засноване в 2015 році, зареєстровано в Борисполі. Засновник компанії Василь Бігун, директор – Андрій Ліньков. Основний вид діяльності – ремонт електричного устаткування.
За даними Zакупівлі, за результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Атіс+1" уклало 26 договорів загальною вартістю майже 63 млн гривень. Найчастіше компанія отримує підряди від Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА (укладено договорів на 48,4 млн гривень).
ТОВ "Атіс + 1" є фігурантом кримінального провадження. Правоохоронці підозрюють, що керівники Великоолександрівського сільради з метою розкрадання бюджетних коштів села вступили в змову з кількома приватними компаніями, в числі яких значиться і "Атіс + 1". За версією слідства, вони підробили документи при виконанні різних будівельних робіт (ухвала Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року).
Управління регіонального розвитку Бориспільської РДА очолює Ярослав Янович. Бориспільською РДА керує Володимир Строкань.
* Управління регіонального розвитку Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (Код ЄДРПОУ: 41903554)
** ТОВ “Атіс+1” (код ЄДРПОУ: 39757481)
Фото: Бориспільська РДА (проект візуалізації інфекційного відділення центральної районної лікарні після капітального ремонту)
КиевVласть
12 лютого 2020 г. 12:03
Раздел: Новини
У березні на Київщині стартує національна програма “Велике будівництво”
11 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський під час заходу “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” заявив, що будівництво доріг є пріоритетом для української влади, тому 1 березня 2020 року розпочинається реалізація проєкту “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми хочемо з’єднати якісним сполученням усі куточки нашої країни: Схід, Захід, Північ, Південь. Ми повинні посилити культурні та соціальні зв’язки, а також – зробити доступними важливі соціальні об’єкти: наші лікарні, дитячі садочки та опорні школи”, – сказав Глава держави під час заходу.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що цього року почнеться принципово новий підхід до будівництва доріг в країні.
“Довгі роки у нашій країні існував так званий успішний стартап, завдяки якому деякі чиновники побудували собі не один маєток. Цей стартап називається ямковий ремонт. Він повинен піти в минуле. Ми говоримо про будівництво та капітальний ремонт доріг. У загальному обсязі робіт вони мають становити не менше 80%”, – сказав Президент.
Усі необхідні механізми для початку будівництва Урядом створені. Тепер вся відповідальність за вчасний старт будівництва на головах ОДА.
У заході взяв участь голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов, який репрезентував плани Київщини у національній програмі “Велике будівництво”.
У Київській області на цей рік заплановано низку дій, що передбачають будівництво об’єктів соціальної та дорожньо-транспортної інфраструктури на загальну суму 2 802 076 млн грн. В першу чергу увага приділяється ремонту доріг області, будівництву шкіл, дитячих садочків, лікарень та спортивних об’єктів.
“Маємо докласти максимальних зусиль, щоб мешканці Київщини якнайшвидше відчули позитивні зміни, щоб життя в області стало безпечним та комфортним як у маленькому селі, так і у великому місті. Київщина має стати вітриною України”, , – прокоментував плани голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: В Киевской облгосадминистрации хотят модернизировать пригородную железную дорогу (видео)
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
10 лютого 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Миронівська районна центральна лікарня під загрозою затоплення фекаліями
Миронівська районна центральна лікарня може припинити свою діяльність. Через несправний каналізаційний колектор ЦРЛ, який працює із 1970-х років, більше 30 тис. людей ризикують залишитись без медичної допомоги, а центральна вулиця Миронівки та сама лікарня – потонути у фекальних розливах. Крім того, фекальні стоки через місцеву річку вже почали потрапляти у Дніпро. У разі потепління це погрожує екологічною катастрофою для всієї області. Вартість ремонту коллектору – 7,5 млн гривень. Однак таких грошей в районі нема.
Звернення
Як стало відомо KV, 29 січня Миронівська районна рада направила десять звернень щодо виділення коштів на ремонт каналізаційного колектора комунального некомерційного підприємства “Миронівська Центральна районна лікарня” – до губернатора Київської області Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка, Державної екологічної інспекції України, Кабінету Міністрів, Офісу Генерального прокурора, Офісу Президента, Прокуратурі Київської області, Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, народному депутату Ганні Скороход, депутату Київоблради Володимиру Шандрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У зверненнях, які мають аналогічний текст, Миронівська районна рада повідомляє про вкрай загрозливу ситуацію, яка склалася в результаті максимального зносу каналізаційного колектора КНП “Миронівська ЦРЛ”, що може призвести до фактичного його виходу з експлуатації.
“Вказана інженерна комунікація введена в експлуатацію на початку 70-х років минулого століття. За цей час капітальний ремонт об’єкту не проводився, що призвело до неможливості його подальшого використання. Протягом минулого року мали місце дві аварійні ситуації, які ставили під загрозу функціонування всього лікувального закладу, оскільки стоки йшли напряму в будівлю стаціонарного корпусу районної лікарні”, – йдеться у зверненнях.
Наразі аварійний стан колектора призвів до того, що фекальні маси вийшли на поверхню ґрунту, підмили автомобільну дорогу на території міста Миронівка, а також потрапили у відкриту водойму річки Росава, води якої опосередковано впадають в річку Дніпро, що в свою чергу при підвищенні температури призведе до виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації у всьому регіоні.
Про які суми йдеться
Як повідомляє Миронівська районна рада, протягом 2018-2019 років депутати п’ять разів зверталися до Київської обласної державної адміністрації з проханнням про надання допомоги у вирішенні даного питання.
Каналізаційний колектор був включений до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки та мав бути профінансований в 2019 році, загальна вартість проєкту складає 7 млн 525 тис. гривень.
Також повідомляється, що відповідна проектно-кошторисна документація вартістью 374 тис. гривень була виготовлена за погодженням з департаментом регіонального розвитку КОДА за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо проєкту був отриманий експертний висновок ще у грудні 2018 року.
Варто також відмітити, що Миронівською міською радою, на підставі включення об’єкта до вищевказаної програми на 2019 рік, було перераховано в якості співфінансування 1 505 тис. гривень (20% вартості ремонту).
Однак, на даний час будівництво каналізаційного колектору не профінансовано та не включено до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік. В повному обсязі провести роботи на об’єкті за рахунок коштів районного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу.
Аби не залишити 31 тис. населення без медичного обслуговування, районна рада просить пришвидшити виділення фінансування для проведення ремонту колектору.
Позиція району та ОТГ
Як підтвердила голова Миронівської районної ради Валентина Усик, навесні Миронівку може затопити каналізацією, якщо не буде відремонтовано колектор.
“Майже 50 років каналізаційному колектору у центральній районній лікарні. Ще у 2018 році ми заявили про проблему. На ремонт необхідно 7,5 млн гривень. Звісно, що зараз ми таку сумму потягнути не можемо, оскільки основна частина податків залишилась в об'єднаній громаді. Є державна програма “Питна вода” і обласна програма будівництва соціальних об'єктів. За однією з них мав фінансуватись цей об'єкт. Нам сказали виготовити проєктно-кошторисну документацію, ми це зробили у 2018 році за місцеві кошти. У 2019 році мало бути співфінансування, міська рада виділила 20% від суми, але область коштів не дала. На цей рік об'єкт в програму не включили. Ситуація настільки критична, що я звернулась до десяти інстанцій. Або закриють лікарню, або прийде весна, сонечко і Миронівка буде плавати в каналізації. Не розумію, чому нас не чують, зі свого боку ми зробили усе необхідне. Крім того, наша лікарня визнана опорною і буде реформуватись”, – говорить вона.
В коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко розповів, що районна рада не освоїла кошти у минулому році, через що наразі виникла серйозніша проблема.
“У минулому році ми виділили 1,5 млн гривень співфінансування на заміну колектору. Також в минулому році з облбюджету було виділено 7 млн. Відповідно до проєктно-кошторисної документації цього було достатньо для проведення робіт. Районна рада спільно із РДА пальцем не вдарили для того, аби освоїти кошти. Скоро кошти повернуться до нашого бюджету. Громада їм коштів більше не дасть. Ми купимо у лікарню рентген-аппарат за 3,7 млн гривень. А проблема з колектором серйозна. Він прокладений центральною вулицею, лікарня будувалась у 70-х роках. Але відремонтувати колектор не так просто – це можна зробити або восени, або навесні. Його потрібно тягнути через поля. Потрібно завчасно домовитись із фермерами, а цього ніхто не буде робити”, – відмітив він.
Чи буде допомога
За словами заступника голови КОДА Андрія Лісовика, обласна рада має виділити додаткове фінансування.
“Проблема не нова. Її мали вирішити ще минулого року. Фінансування даних робіт передбачалось в рамках програми будівництва у 2019 році. За відсутності фінансування їх не виконали. Нова команда Київської обласної держадміністрації вивчає можливість включити ці роботи до Програми "Питна вода". Якщо буде виконано коригування проєкту та обласна рада виділить додаткові кошти, можна бути відповісти на питання позитивно”, – зазначив він KV.
Нагадаємо, як раніше писала KV, діти Миронівського району протягом місяця сиділи без їжі. Необхідну на харчування в школах і садках суму район не виділяв, аргументуючи це відсутністю коштів, які виникли через створення в грудні 2018 року ОТГ. Громада, за словами районної влади, повинна сама фінансувати харчування. Голова ОТГ зі свого боку зазначав, що в стислі терміни перебрати на себе всі повноваження неможливо. Тому району і передали раніше кошти на утримання садочків і шкіл.
Читайте: Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Фото: колаж KVКиевVласть
7 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Київщині загрожує навала комунальних довгобудів
В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Хто має борги
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.
Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт.
Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.
Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.
В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.
У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.
Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні.
Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.
Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне.
Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.
І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.
Чи добудують
KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV.
Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко:
Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.
Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.
Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.
Стоять не один рік
Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.
Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.
“Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він.
У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.
Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.
“На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.
Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.
Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.
Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії
Фото колаж KVКиевVласть
7 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Київська ОДА планує виділити кошти на комунікацію місцевих рад із громадськістю
Київська облдержадміністрація цьогоріч планує оновити і завершити програму сприяння розвитку громадянського суспільства. Головна її мета - покращити комунікацію між органами місцевого самоврядування і громадськістю. Заходи програми у більшості передбачають участь громадськості та волонтерів у різних сферах діяльності місцевого самоврядування. Однак, за три роки дії програми екскерівництво КОДА не витратило на це ні копійки. Представники громадськості вже традиційно скаржаться, що їх не залучають до участі в заходах.
Про програму
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов підписав розпорядження №23 “Про схвалення проєкту змін до програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Київській області на 2017- 2020 роки”, які мають бути затверджені обласною радою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Оновлена редакція Програми сприяння розвитку громадянського суспільства в Київській області на 2017-2020 роки відрізняється від попередньої, прийнятої у 2017 році, тим, що відповідальним за реалізацію призначено департамент комунікацій та взаємодії з громадськістю КОДА замість управління з питань внутрішньої політики КОДА.
Головна мета програми, як зазначається - розвиток співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування області з інститутами громадянського суспільства (ІГС) щодо проведення консультацій влади з громадськістю, підвищення громадської активності та діяльності громадських об’єднань як важливих чинників вирішення питань економічного, соціального, гуманітарного, культурного розвитку регіону, успішного проведення необхідних реформ у різних сферах життя, створення умов для розвитку в області громадянського суспільства тощо.
Основними завданнями програми є подальший розвиток громадянського суспільства в Київській області, залучення громадськості до процесів формування та реалізації державної політики, реалізація у діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підтримка ініціатив ІГС.
Фінансування програми передбачалось щорічно у сумі по 700 тис. гривень із обласного бюджету та ще по 10-15 тис. гривень із інших джерел.
Як розповіли *KV в департаменті комунікацій та взаємодії з громадськістю КОДА, за час дії програми за неї не виділялись кошти, здійснювались лише тільки ті заходи, які не потребують фінансування.
“Фінансування здійснюється виходячи із пріоритетів та реальних можливостей бюджету. Коли бюджет розвитку у якийсь період часу вдвічі зменшується, а є нагальна потреба фінансувати лікарні та навчальні заклади, то це і є пріоритетом”, – зазначили там.
Заходи
Заходи, затверджені програмою, передбачають залучення інститутів громадянського суспільства та громадськості до процесів формування і реалізації державної та регіональної політики. Робити це пропонується шляхом створення на обласному та місцевому рівнях сприятливого правового середовища для діяльності інститутів громадянського суспільства.
Вони мають, найперше, забезпечити конструктивну співпрацю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства, враховувати пропозиції інститутів громадянського суспільства та думку громадськості під час вирішення питань розвитку регіону.
Реалізувати завдання програми планується протягом чотирьох років – з 2017 по 2020 рік. Завдання поділені на чотири напрямки.
Перше – створення сприятливих умов для інституційного розвитку регіональних організацій громадянського суспільства. Передбачає створення ресурсного центру сприяння діяльності організацій громадянського суспільства та забезпечення сприяння організаціям громадянського суспільства у проведенні ними громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. А також проведення спільних просвітницьких заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо) за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства та проведення щорічного регіонального Форуму організацій громадянського суспільства з публічною презентацією річного звіту про виконання Програми.
Другий напрям роботи – забезпечення ефективних процедур громадянського представництва у формуванні та реалізації державної політики в регіоні. Тут передбачено вивчення стану розвитку громадянського суспільства та суспільної думки жителів області.
Наступний пункт – стимулювання участі організацій громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку регіону. Для цього передбачена підтримка ініціатив організацій громадянського суспільства для вирішення завдань регіональної політики та задоволення потреб розвитку області.
Останній напрям роботи – створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці. Це підвищення професійного рівня та організаційної спроможності організацій громадянського суспільства, органів виконавчої влади до міжсекторальної співпраці шляхом проведення спеціальних семінарів та тренінгів. Також передбачено сприяння громадським ініціативам з питань розвитку волонтерського руху, проведення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування спільних з організаціями громадянського суспільства заходів щодо надання соціально-побутових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних послуг.
Про ефективність
Як розповіла KV голова громадської ради при КОДА Наталія Ульянова, ніхто із членів громадської ради не брав участі у програмі.
“Звісно, що я знаю про цю програму, але оцінити її ефективність, починаючи із 2017 року, не можу. Громадська рада була сформована у липні минулого року і за цей час жоден інститут громадянського суспільства, а їх у раді 33, не був залучений до цієї програми. Нас не запрошували ні на консультації, нні на засідання. Підтримки або коштів не отримували. Навіть зміна відповідального за програму на нас не вплинула. Можливо, вони ще планують нас запрошувати до участі в програмі. Але поки нічого не відбувається”, говорить вона.
Також KV поцікавилась у представників місцевого самоврядування, чи була ефективною програма на їхній території, але думки розділилися.
Голова Фастівської міської ради Михайло Нетяжук:
Робота із громадянським суспільством і стимулювання розвитку місцевої демократії є одним із пріоритетів Фастівської міської ради. У нас налагоджена взаємодія із Радою Європи. В рамках цієї роботи ми використовуємо інструменти, які нам надає Київська ОДА. Зокрема, повністю оновлено громадську раду міста, громадяни і громадські організації активно беруть участь в розвитку міста, долучаються до різноманітних проєктів. Тому можу сказати, що програма є дуже корисною і на часі. А ми намагаємось максимально нею користуватись.
Голова Вишгородської міської ради Олексій Момот:
Відверто кажучи, навіть не знав про існування такої програми. У нас чудова налагоджена взаємодія із громадськістю. Є учнівська рада, молодіжне самоврядування, вони постійно подають різні проєкти, ми допомагаємо їх реалізовувати. Є багато громадських організацій. Є громадський бюджет, де активно беруть участь жителі. Громадська рада є при Вишгородській районній держадміністрації, при міській раді немає. Можливо, вони чули про цю програму. Але в цілому можу сказати, що ми працюємо самостійно над цим питанням і досить ефективно.
Голова Переяславської міської ради Тарас Костін:
Особисто я не займався цим питанням. Але ми активно співпрацюємо із молоддю, громадськими організаціями. Є громадська рада при міській раді, вони дуже добре працюють, їздять в область на наради. Затверджений громадський бюджет, нещодавно затвердили ряд проєктів. Не бачу проблем із взаємодією з громадськістю, останнім часом відбулись дуже позитивні зміни в цьому плані.
Голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорчук:
Можливо я чогось не знаю, але ефекту від програми я не відчув. У нас працює громадська рада, ми її створили у 2006 році, вона регулярно проводить засідання. Дуже допомагають із болючими для міста питаннями – стосовно тарифів, розвитку. Громадська рада доносить думку місцевого самоврядування до громадськості, це зменшує “вибухові” ситуації із жителями. За окремими програмам виділяємо допомогу громадським організаціям. У місті ми працюємо над цим питанням.
Голова Баришівської об'єднаної громади Олександр Варениченко:
Жодної ефективності дії програми ми не відчули. Громадська рада була при районній державній адміністрації. Туди входило декілька громадських організацій, але, на мою суб'єктивну точку зору, вони не представляли інтереси громади, а переслідували інші інтереси. Виконували певні політичні замовлення. Ця рада припинила свою діяльність. Однією із моїх передвиборчих обіцянок було створення громадської ради при селищній раді. Але люди звикли контролювати владу. А я хотів би мати раду, яка б радила, активних неупереджених громадян. Способів контролю і так вистачає, ми усю публічну інформацію публікуємо в інтернеті. До того ж, за це хочуть ще й гроші отримувати. Ми тільки розібрались із дефіцитом бюджету, спромоглися сформувати бюджет розвитку, але на громадський бюджет поки немає коштів. Є більш вагомі потреби у селах.
Нагадаємо, як раніше писала KV, на початку липня при Київській облдержадміністрації запрацювала оновлена громадська рада: в неї увійшли 33 активних діяча, серед яких тільки 6 були в раді попереднього скликання, який працював з 2017 року.
Читайте: Коррупционные риски: общественный совет при КОГА проверит работу департаментов и управлений обладминистрации
КиевVласть
6 лютого 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Наприкінці року екологічні лабораторії виміряли стан повітря у містах Київської області. Перевищення допустимих показників зафіксовано у Василькові, Вишгороді, Білій Церкві, Переяславі, Ірпені, Обухові та інших містах. Порівняно з 2018 роком ситуація подекуди покращилась, у деяких випадках – погіршилась. Тим часом жителі Київщини продовжують скаржитись на погіршення здоров’я, а дехто – покладати вину на діяльність великих виробників. Чим живе та дихає регіон, вивчала KV.
Перевірки
Як стало відомо KV із відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА на журналістський запит, спостереження за станом атмосферного повітря у Київській області проводяться за допомогою 13 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, такі пости здійснюють вимірювання та передачу в автоматичному режимі даних про температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру, тощо, а також дані про концентрацію забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
У містах Васильків, Бориспіль, Богуслав та Вишгород пости вимірюють концентрацію оксиду вуглецю, діоксиду сірки, діоксиду азоту. У містах Узин, Кагарлик та селищі Велика Димерка Броварського району вимірюється вміст оксиду вуглецю, діоксиду азоту, аміаку, озону, сірководню та пилу у повітрі.
У таких містах як Ірпінь, Вишневе, Боярка, Обухів, Переяслав-Хмельницький та селищі Іванків вимірюються показники оксиду вуглецю, діоксиду сірки, оксиду та діоксиду азоту, озону, сірководню та пилу.
Центральною геофізичною обсерваторією ім. Б. Срезневського проводяться спостереження за станом повітря на двох постах у Білій Церкві та на одному посту у Броварах, Обухові, Українці. Там визначається вміст чотирьох основних домішок – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту.
Показники
Оцінка стану атмосферного повітря у грудні 2019 року на території Київської області здійснювалася Департаментом екології та природних ресурсів КОДА за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам.
Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносять найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря міста і контролювались на стаціонарних постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря.
У місті Василькові середньомісячні концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – ОД ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,02 ГДКс.д.
У Борисполі такі показники: оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., у Богуславі – оксиду вуглецю – 0,15 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д.
У Вишгороді протягом місяця перевищень середньомісячних концентрацій основних досліджуваних забруднюючих речовин не спостерігалось. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,00 ГДКс.д.
У місті Узин зафіксовані такі показники забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,17 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., аміак – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д та зважені частинки РМ10 – 0,04 ГДКс.д.
У селищі Велика Димерка: діоксиду азоту — 0,1 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,06 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,02 ГДКс.д, у селищі Іванків: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксид азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,04 ГДКс.д.
Місто Переяслав має такі показники: оксиду вуглецю – 0,39 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2 5 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д.
У місті Ірпінь наступні концентрації основних забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,31 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,16 ГДКс.д., озону – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,14 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,33 ГДКс.д.
Місто Вишневе має показники: оксиду азоту — 0,03 ГДКс.д., діоксиду азоту — 0,02 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д., озону – 0,1 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,05 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,05 ГДКс.д.
У Боярці концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – 0,92 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,01 ГДКс.д.
У місті Обухів відмічено такі показники: оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., оксиду вуглецю -0,54 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ]0 – 0,01 ГДКс.д., у місті Кагарлик: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,44 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,02 ГДКс.д., зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д.
Деталі та порівняння
Також було оцінено стан повітря у містах за допомогою систем спостереження Центральної геофізичної обсерваторії.
У місті Біла Церква середньомісячні концентрації основних забруднювальних речовин становили: діоксиду азоту – 2,2 ГДКс.д., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,5 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягали 0,8 ГДКм.р., завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р. Рівень забруднення повітря був однаковим на обох постах спостережень. У порівнянні з попереднім місяцем у повітрі дещо знизився вміст оксиду вуглецю. Порівняно з груднем 2018 року рівень забруднення повітря завислими речовинами та оксидом вуглецю знизився, діоксидом азоту – дещо підвищився.
Показники міста Бровари дорівнювали: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., завислих речовин – 0,4 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року відмічено деяке зниження вмісту діоксиду азоту. Порівняно з груднем 2018 року вміст діоксиду азоту дещо підвищився. Вміст інших домішок майже не змінився.
Концентрація показників у місті Обухів становила: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 1,0 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., діоксиду сірки і оксиду вуглецю – 0,2 ГДКм.р., завислих речовин – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року вміст забруднювальних домішок у повітрі майже не змінився. Порівняно з груднем 2018 року у повітрі дещо підвищився вміст завислих речовин, вміст інших домішок дещо знизився.
У місті Українка середньомісячні концентрації становили: діоксиду азоту – 1,9 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д.. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,7 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р.
У порівнянні з листопадом цього року та груднем 2018 року у повітрі підвищився вміст оксиду вуглецю, знизився вміст діоксиду сірки. Вміст завислих речовин та діоксиду азоту майже не змінився.
Скарги
KV поцікавилась у голів та заступників міських рад, чи є на території підприємства-забруднювачі екології та чи скаржились мешканці на стан повітря. Із опитаних лише в місті Яготині, Обухові та Миронівці немає жодних проблем.
Мер Борисполя Анатолій Федорчук:
Є дві основні проблеми щодо забруднення повітря. Біля великої центральної дороги по вул. Київський шлях аналізатори повітря показують перевищення норми в декілька разів. Ми постійно звертаємось до Київської облдержадміністрації, до уряду. Є перші результати – розробляється проєкт об'їзної дороги, будуть залучати кошти Евросоюзу і будувати зусиллями держави. Там потрібні мільярди, звичайно у міському бюджеті їх немає. Друга проблема – міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Від нього як постійний шум, так і викиди в повітря. Але він має більше переваг – там великі податки. А кожне підприємство не працює без наслідків. Єдине – наші депутати ставлять питання щодо відшкодування за шкоду екології для міста. Але на законодавчому рівні це питання не врегульовано. Стосовно фабрик та заводів – ми вибудовували політику таким чином, щоб вони не шкодили навколишньому середовищу. За останні 20 років жодного підприємства із шкідливими викидами у місті не з'явилося.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
Часто трапляються скарги людей, які проживають біля колишнього заводу “Арксі”. Наразі там працює більше десятка приватних підприємств. Жителі скаржаться на неприємний запах, вважають, що причина саме у великих підприємствах, які там розташовані. Вже багато разів ми ініціювали перевірки, запрошували перевіряючі служби. Але встановити будь-які факти викидів не вдалось. Ми досі не розуміємо, звідки ця проблема, немає жодної труби, яка б диміла чи мала відхилення від норми. Особливо жаліються жителі на неприємний запах ввечері та вночі. Крім того, у нас багато приватного сектору, постійно сусіди один на одного скаржаться, що палять листя. Ловили людей, які спалювали сміття великими об'ємами на території районної лікарні. Також ловили людей, які так само спалювали сміття на території заводу. Але жителі все одно впевнені, що проблема у якомусь конкретному підприємстві.
Заммера Білої Церкви Олександр Поляруш:
У нас дуже багато підприємств, які забруднюють повітря. Багато років жителі ходили до міської ради. Сподівались, що після виборів щось зміниться, але цього не сталось. Вже мабуть рік, як жителі змирилися із ситуацією. У кожної третьої жінки є проблеми з жіночим здоров’ям. Але з іншого боку – ми самі не цінуємо нашу природу. Дуже багато відходів продукує місто. І елементарна річ – сортування сміття – могло би вирішити проблему. Але поки наші люди не настільки свідомі, як у інших європейських країнах.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
Два роки тому ми “вижили” з міста останнє підприємство, яке забруднювало повітря. Це компанія “Екоклінворм”, яка займалась переробкою вживаних автомобілів. Ми створювали комісії, приїздили із перевірками. Виявилось, що у них були відсутні спеціальні печі із посиленою фільтрацією, які мали б нейтралізувати викиди в повітря. Фактично, вони просто спалювали сміття. До них застосовували штрафи, приписи. Тому вони вирішили, що дешевше буде просто піти з міста.
Мер Фастова Михайло Нетяжук:
Є скарги щодо діяльності підприємства “Ековтор”, яке має китайські інвестиції і займається виготовленням полімерних волокон шляхом переробки вторинної сировини, зокрема пед-пляшок. Потім вони використовуються для виробництва верхнього одягу, подушок і інших товарів легкої промисловості. Але там існує особистий конфлікт між депутатом міської ради і керівництвом компанії. Компанія подавала до суду на депутата щодо наклепів і розповсюдження неправдивої інформації і виграла. Але питання розглядається в тому числі екологічними органами, щоб встановити об'єктивну картину. Також відкрите питання каналізаційно-очисних споруд, спільно з НЕФКО реалізуємо проєкт реконструкції. Кредитні кошти вже отримані, йде підготовка до тендерних процедур за міжнародними стандартами. У цьому році плануємо розпочати роботи.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
Дуже негативно впливала на стан повітря діяльність фермерських господарств поблизу міста пів року тому. Коли вони вносили в грунт добрива, дихати було неможливо три дні. Але вони припинили це робити. Наразі є проблема із приватними очисними спорудами на вулиці Тракторній. Там дуже неприємний запах. Були проведені перевірки і тиждень тому була подана заява до суду. Також попросили повторно призначити перевірки.
Нагадаємо, як раніше писала KV, на Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестували проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не пів області.
Читайте: Під загрозою: питна вода з фекаліями може стати для Київщини справжнім кошмаромФото: коллаж KVКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій