Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
22 листопада 2020 г. 12:40
Раздел: Стиль
Я люблю цей світ і всіх, хто мене оточує
Хто я? Що люблю? Що ненавиджу?В першу чергу я особистість, яка має певну ціль і хоче її досягти. Мене тяжко знайти і легко втратити. Я прямолінійна, не вмію тримати емоції в собі. Я ніколи не помиляюсь. Всі мої рішення грунтуються на певному досвіді, про який ніхто ніколи не дізнається. Я відкрита. Я люблю більше розповідати, аніж слухати. Я можу говорити довго і багато, а після розмови у вас з'явиться відчуття, ніби ви витратили годину свого життя даремно. Іноді мені здається, що я енергетичний вампір.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що я люблю, а що ненавиджу? Коли я думаю про це, то відразу згадую вірш В.Висоцького "Я не люблю", який я переклала українською мовою:
Я не люблю фатальної кончини
I втоми вiд життя не вiдчував.
У порах року не люблю години,
Коли пiсень веселих не спiвав.
Цинiзм вiдвертий я не допускаю,
У екзальтованiсть не вiрю та iще,
коли чужий мої листи читає,
За моє зазираючи плече.
Я не люблю, коли наполовину,
або, коли розмову перервуть.
Я не люблю, коли стрiляють в спину,
Але я буду проти, як в лице пальнуть.
Я не люблю себе, коли боюся
Менi досадно, як невинних б'ють.
Я не люблю, коли нам лiзуть в душу,
Тим паче, коли в душу нам плюють.
Плiтки я ненавиджу в масцi версiй,
Дошкульство сумнiвiв, пошанування млу,
Або, коли нас гладять проти шерстi,
або коли залiзом - та по склу.
Я не люблю самодовольство сите.
Вже краще, нехай гальма пiдведуть.
Як прикро те, що слово "честь" забуте
i наклепи на чеснiсть боєм йдуть.
Коли я бачу зламанiї крила,
Не маю жалю я, i неспроста.
Я не люблю насилля та безсилля.
От, тiльки жаль розп'ятого Христа
Я не люблю манежi та арени:
На них мiльон мiняють по рублю,
Нехай попереду чекають перемiни -
Нiколи я це все не полюблю.
Але якщо серйозно, то...
Я люблю простих людей, які нічого не потребують за спілкування. Мені не по душі, коли кажуть: “якщо дружба не має взаємовигоди, то це – не дружба”.
Я неймовірно люблю солодке і не розумію тих, кому це не до вподоби.
Я люблю безтурботність.
Я люблю спокій і поважаю тих, хто не порушує його. Мені подобається, що я живу в 30-ти хвилинах від автобусної зупинки, через це, коли я до неї йду, я можу багато міркувати та мріяти, і ніхто не заважатиме.
Я люблю свою роботу офіціанта, і якби не навчання, то працювала б кожного дня. Вона допомагає краще розуміти людей та добряче навчає самоконтролю.
Я люблю подорожувати, але в подорожі найбільше ціную дорогу. Тоді я можу насолоджуватись краєвидами своєї країнами, а вони, до речі, прекрасні! Я люблю, коли стрілки на очах виходять з першого разу ідеальними. Люблю дивитися серіали та їсти чіпси.
Я люблю цей світ і всіх, хто мене оточує.
Не люблю писати твори тоді, коли цього не хочу і на теми, які мені не подобаються.
Я не люблю раптовий сніг чи дощ.
Не люблю, коли треба обирати між тим, що подобається.
Не люблю ламати нігті і терпіти не можу на них малюнки.
Не люблю надмірну агресію в свою сторону.
Терпіти не можу, коли на мене кричать, але ще більше – ананаси в піці.
Я не люблю зарозумілих людей, які потребують більше, аніж самі можуть дати.
Я не люблю жарти з приводу росту та питання типу " А чому ти така маленька?"
Я не люблю, коли люди заганяють інших комплексами та забирають надію у власні сили.
Я не люблю надмірну політичну агітацію.
Не люблю думки про те, що скупість і корупція губить мою країну. Я не люблю російськомовних та російську мову.
Я не люблю змивати на ніч макіяж.
Я не люблю писати довгі тексти, тому на цьому в мене все.
КиевVласть
15 листопада 2020 г. 09:00
Раздел: Стиль
Я не люблю розуміти, що завтра понеділок
Насамперед, я людина. Я особистість у якої є своя сформульована думка, свої амбіції і права, як і у кожного з нас. Живу на цьому світі для того, щоб поповнити свої "звання", щоб визначитися з тим, що мені подобається, ким я хочу бути далі.
Зараз я студентка коледжу, у якому навчаюсь вже другий рік. Я дочка, подруга, одногрупниця, просто дівчина зі своїми поглядами. Думаю стати журналістом, але зовсім не впевнена у своїх можливостях і таланту до цього.
Я люблю вивчати щось нове, люблю спілкуватися з цікавими людьми, ходити на концерти улюблених співаків, вчитися в коледжі, слухати музику, читати і жити. Я люблю їсти солодке, хоча мені не можна, люблю зустрічатися зі своїми друзями, які піднімають мені настрій, бути впевненою у завтрашньому дні, люблю зроблене домашнє завдання і коли нема проблем.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Усім серцем люблю котів, в селі у мене їх десять. Мій дядько говорить, що я люблю лінуватися і це теж правда. Мені подобається дивитися смішні відео на каналах моїх улюблених блогерів, запах різних квітів весною. Я дуже полюбляю осінь, коли все яскраве, помаранчеве, червоне та жовте, коли листя дерев повільно опадає під ноги і потім приємно хрустить.
Також подобається як зимою чарівно падає білий сніг, вид сніжинок, які виглядають по-різному прекрасно, але не люблю, коли холодно і приходиться одягати багато. Не виношу, коли занадто спекотно – зовсім не можу нормально думати та існувати при високих температурах. Не люблю запізнюватися, але кожен раз не можу вийти вчасно. Не люблю, коли щось не виходить, хоча я дуже над цим стараюсь. Ненавиджу, коли мене недооцінюють, коли намагаються обманювати, коли роблять неправильні висновки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Обожнюю толерантних людей, які не судять інших за кольор шкіри, орієнтацію, гендер та смак. Люблю, коли люди з розумінням відносяться до твого вибору, приймають тебе таким, який ти є. Я не люблю розуміти, що завтра понеділок, не люблю сумних думок і відчуття, що я зробила щось неправильно.
Але також я люблю сьогодні і намагаюся бути впевненою у завтрашньому дні.КиевVласть
28 серпня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету”
Місто Вишневе потерпало від різних проблем: слабка економіка, соціальні довгобуди, розбрат у місцевій владі. Вже зовсім скоро воно разом із Крюківщиною офіційно стане частиною Вишнівської громади. Місцеві “свободівці” тим часом виступають за те, аби долати корупцію та впроваджувати прозорість керування бюджетом та розподілу коштів. Про те, як вирішити проблеми, що турбують місцеве населення, в інтерв’ю KV розповів корінний мешканець Вишневого, кандидат на посаду голови Вишнівської об’єднаної територіальної громади від ВО “Свобода” Олександр Головня.
КиевVласть: Які проблеми є на Вашій території, що вдалося подолати зараз, що і як планується вирішувати та чи є шляхи вирішення?
Депутат Вишнівської міської ради, кандидат на посаду голови Вишнівської ОТГ Олександр Головня: Серед проблем – перенаселення. Через велику кількість людей у міста немає можливості забезпечити усім комфортне існування, обмежуються їх добробут та комфорт. Частково через те, що значна частина території міста віддана під забудови. До того ж, ще з радянських часів слугують інфраструктура, комунікації, навантаження на них через збільшення кількості жителів зростає, вони потребують заміни. Каналізація, водозабезпечення, котельні, електропостачання – зношене на 80% або більше. Потрібно вирішити проблему комунікацій, переглянути можливі проблеми по місцевих КП – це інвентаризація труб, визначення рівня зношеності на тих чи інших ділянках. І замінювати комунікації на цих та потім інших проблемних ділянках за кошти місцевого бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нас також не вистачає центрів дозвілля для дітей та молоді. Це призводить до зростання вживання серед молоді алкоголю та наркотиків. Діти не знають, куди себе подіти, трощать дитячі майданчики. Немає альтернатив, а вони мають бути.
Існує проблема з паркомісцями, їх не вистачає; єдина парковка, яка була віддана місту у комунальну власність, так і не була запущена.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Із чим найчастіше звертаються до Вас мешканці?
О.Г.: У переважній більшості просять матеріальну допомогу на лікування, а далі все, що стосується вулиці – благоустрій дворів, зелені зони, допомога із придбанням спортивного інвентаря. Хоч останнє і є прерогативою району, це передається все одно на баланс міста. Ми не можемо не допомогти школам, у яких самі навчалися, а практично всі депутати від ВО "Свобода" – корінні вишнівчани. Є речі, якими у свій час користувалися ще ми, і це прикро, бо цей інвентар не оновлюється досі. Або ті ж дитсадки, у яких не проводять ремонт. Не хочеться, щоб наші діти перебували у руїнах. Ми, свободівці, будемо боротися за те, щоб вирішувати ці питання. Усе залежить від ефективності використання грошей бюджету. Як ти розпоряджатимешся своїм гаманцем, так твоя сім’я житиме, як то кажуть. ВО “Свобода”, як політична сила, гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджетних коштів, і протягом всього періоду у владі займає принципову позицію із контролю за використанням фінансів.
KV Експерти з економіки оцінили досягнення 63 громад Київщини за півроку і відібрали двадцятку лідерів. Вишнівська громада пасе задніх. Як це можна змінити?
О.Г.: Важко говорити про такі моменти. Хоча б через те, що я не знаю, як використовувалися та розподілялися бюджетні кошти на цьому рівні, як віддавалися підряди, як гроші розподілялися між об’єктами – бо все наразі завуальовано, змішане до купи. У переважній більшості ми, свободівці, не голосували за бюджет міста, тому що не довіряємо діючій владі у частині розподілення бюджетних коштів, доцільності тощо. Не віримо ми, що вони ефективно використовувалися. Підстави для такої недовіри – відсутність помітної конкуренції при визначенні підрядника – підрядні роботи виконують одні й ті ж. На мій погляд, вартість більшості виконаних робіт може бути меншою. Це стосується також і комунальних підприємств, керують якими не місцеві, не вишнівчани. Нібито місцевим має бути більше довіри, але у нашому місті корінним чомусь не довіряють керування КП віддаючи їх уродженцям Луганська, наприклад.
Наразі є тенденція приватизації комунальних підприємств. Добре, що у депутатів вистачає здорового глузду не робити цього. Поки що. Бо такі питання від сесії до сесії проходять до порядку денного. За них не набирається голосів, але у нашій міськраді всього 34 депутати, для прийняття рішення потрібно 18 голосів, тож є ймовірність, що одного разу голосів вистачить.
KV: Якими, на Вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад?
О.Г.: Я хотів би, щоб хоча б не обмежували існуючі.
KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації?
О.Г.: Сама реформа децентралізації передбачала, що райони будуть скасовані, а район залишився. Є пересторога, що район залишиться розпорядником коштів, а відтак буде диктувати умови. Тоді реформа не має взагалі ніякого значення і втрачає свою суть. Ефективність її буде зрозумілою, коли вона запрацює: зберуться ОТГ, будуть законодавчо визначені повноваження районів, тощо. Зараз це все не зрозуміло. На папері одне, а як на ділі – побачимо. Хоча який сенс було скорочувати кількість районів, якщо вони все одно залишаються? Нащо було оголошувати про їх скасування та потім робити проміжні райони? Вишневе та Крюковщина відходять до Бучанського району, Боярка — до Фастівського. Люди переживають, чи на достатньому рівні вони будуть забезпечені адміністративним, медичним, іншим обслуговуванням, тощо. Зараз із реформою, на мою думку, нічого не зрозуміло.
KV: Новий формат Вишнівської ОТГ, а саме те, що Святопетрівське доєднали до Білогородки – Ваше ставлення? За, проти, підводні камені?
О.Г.: Тут у будь-якому випадку чим більше суб’єктів доєднується до громади, тим краще наповнюється і тим більшим стає бюджет громади. Було б непогано, аби Святопетрівське доєдналося до нас, я за приєднання будь-якого суб’єкта до Вишневої громади із центром у Вишневому. А от можливі мінуси таких приєднань – це вже можна лише уявляти.
KV: Чи плануєте брати участь у виборах?
О.Г.: Звісно, планую балотуватися на голову Вишнівської ОТГ від ВО “Свобода”.
KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади?
О.Г.: Разом із фракцією ВО “Свобода” у міській раді будемо ухвалювати рішення, які по максимуму робитимуть комфортним життя вишнівчан. Сюди входить ефективне і ощадливе використання бюджету міста, надання ефективних послуг містян, а саме підвищення якості роботи обслуговуючих компаній, ЖКГ, співпраця з ОСББ та програми підтримки цих об’єднань, підтримка комунальних підприємств, купівля техніки. Одним словом, оптимізація роботи усіх сфер обслуговування. А також те, що я уже назвав: інвентаризація комунікацій та їх заміна.
KV: У минулих роках ми чули про затягування старту будівництва школи у Вишневому, у грудні 2018 – про обвал даху спорткомплексу, через місяць – історія з боротьбою із забудовником за зелену зону. Чому це відбувається і як цьому можна зарадити?
О.Г.: Що стосується тієї зеленої зони, то ви бачили результат: боротьбу програно, активісти підписали із забудовником меморандум і досі розраховують на те, що він виконає свої зобов’язання. Я у тому не впевнений. Бо забудовник у першу чергу бізнесмен, і жоден бізнесмен не хоче витрачати свої гроші на на щось окрім свого бізнесу. Якщо є бажання забудувати ділянку по максимуму, він це зробить. А вкладати гроші у будівництво садочку чи парку йому не вигідно ніяк.
Щодо причини обвалу даху спорткомплексу – це знову ж таки питання ефективності використання бюджетних коштів. Можна лише припустити, що основною причиною є корупція та відкати, але цим мають займатися правоохоронні органи. Винні усі: ті, хто здавав об’єкт і ті, хто його приймав. Просто так нічого не обвалюється. У випадку спорткомплексу – дах не мав каркасу, він впав під власною вагою, навіть не через сніг. Ця безкаркасна арка, яку обважнили теплоізоляцією та вентиляцією, не витримала навантаження. Я не архітектор, але на рівні спостерігача можна зробити певні висновки, хто винен. Те, що ніхто не постраждав – просто диво. Але зараз він стоїть і навіть не йде мова про його відновлення. Все це — результати неякісних робіт та бажання попиляти бюджет.
KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі?
О.Г.: Не підтримує! Я не думаю, що цій владі взагалі варто довіряти останній ресурс, якій залишився у цій державі. Це те ж саме, що довірити голодному ділити пирога. Ризикова це справа.
KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?
О.Г.: У жодній національній державі немає такого поняття, як наявність одразу двох державних мов. В Україні державною мовою має бути відповідно українська, а не російська чи ще якась. Так, ми усі тут володіємо і українською, і російською, через це в нас зародилося поняття мовозмішення – "суржику". Це і у мене проскакує, бо я вчився російською мовою ще при Радянському Союзі, а українською ми розмовляли вдома. Ні одна з мов спілкування не виходить ідеальною. Може, людям і буває важко перелаштуватися з російської на українську, якщо вже звикли. Але на рівні державних установ, як ми у “Свободі” вважаємо, мова має бути виключно українська. Бо інакше втрачається автентичність держави, вона в іншому випадку починає бути колонією. Така наша позиція.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
О.Г.: ВО “Свобода” ставить за мету боротьбу із корупцією в усіх державних установах на місцях. Максимальне забезпечення комфорту та підвищення якості проживання вишнівчан та представників громади Крюківщини. Прозорість сортування до дитсадків та шкіл тимчасово переміщених та людей, що не мають місця реєстрації. Треба, щоб у них була така можливість без потреби "вирішувати по кабінетах". Щоб люди не страждали матеріально від наслідків неефективності дій нашої влади.
Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”
КиевVласть
14 лютого 2019 г. 11:30
Раздел: Тексти
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Переяслав-Хмельницького Тарасом Костіним.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Тарас Костін: Робота з децентралізації проводиться з 2015 року. Ми проводимо багато зустрічей із навколишніми селами, навіть їздили у віддалені села. Спершу планували об'єднати місто і весь район, але така ідея не спрацювала - віддалені населені пункти відмовились об'єднуватися з містом, тому ми пішли по іншому формату - об'єднатися із прилеглими населеними пунктами. Але і вони відмовились. Причина в першу чергу в небажанні сільських голів, вони бояться, що місто забере землю та всі кошти. До того ж не хочуть втрачати посаду, через що проводять роботу з депутатами, аби ті не приймали позитивних рішень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому наразі реформа децентралізації в нас не просувається. Я намагався вплинути методом переговорів та круглих столів, навіть працювали “індивідуально” - і чарку пили, але навіть це не спрацювало. Я думаю, що об'єднання в нас буде примусовим у 2020 році. Чекаємо цього моменту.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Тарас Костін: Ми беремо участь у різноманітних форумах та програмах, где популяризуємо наше місто. Робимо акцент на екологічно чистих виробництвах. Зокрема, зараз почався процес оформлення ділянки для облаштування сонячної електростанції. Також співпрацюємо з потужною компанією Aptiv у питанні будівництва великого заводу зі збирання деталей автомобілів. Вони можуть створити в місті 2000 робочих місць. Наразі вони ведуть переговори із нами та із Білоцерківською міською радою. Дуже сподіваємось на рішення на нашу користь.
Також рік тому ми розпочали роботу із земельними аукціонами, нам це вдалося не без проблем. Частина депутатів не підтримувала таку пропозицію в сесійній залі. Вже минулого року ми провели перший аукціон і зараз майже готові документи на ще декілька ділянок для проведення відкритих торгів.
KV: Яка наразі ситуація зі скандальним будівництвом ТЕЦ?
Тарас Костін: Справді була дуже складна ситуація з інвестором. Я вважаю: він погано попрацював із громадою. Наразі з цього питання продовжуються судові тяганини, але ТЕЦ вже працює. Компанія подала всі необхідні документи і отримала дозволи на викиди. Певна шкода для екології є, але за документами все в нормі. Звісно, частина містян цим незадоволена.
Ми намагалися примирити громадськість та інвестора, але не вдалося. На жаль, ми не видаємо жодних дозволів, крім права оренди. Більше користі від підприємства чи шкоди - покаже час. У будь-якому випадку ми не маємо повноважень припинити його діяльність.
KV: Чи були ситуації, коли громада все ж таки “виганяла” інвесторів з території?
Тарас Костін: В нас була така ситуація декілька років тому. Компанія METALEX, яка працювала на базі заводу “Точмаш”, займалася виплавкою алюмінію. Через це екологічний стан в мікрорайоні заводу дуже погіршився, громада звернулася до міської ради і ми вирішили ситуацію, підприємство пішло з міста.
KV: Туризм - як розвиваєте? Чи багато туристів приїздить? Місто на цьому заробляє?
Тарас Костін: В місті працює 24 музеї, для розвитку туризму створено окрему програму. Намагаємося розвивати зелений туризм, водний та екологічний. Можливо, попрацюємо навіть над спортивним туризмом, адже в місті є веломаршрути. Відновлюємо інфраструктуру міста - тротуари, парки, сквери. Це все робиться поступово, але, звісно, хотілось б скоріше. Також запрошуємо інвесторів, які могли б побудувати готельні комплекси. До речі, одна із ділянок, яка буде подаватися на аукціон, призначена саме під готель.
За нашими даними місто приймає близько 300 тисяч туристів щорічно. На мою думку це недостатньо, в інших містах ця цифра сягає півтора мільйона. Звісно, місто отримує від цього прибуток, туристичний збір, але він досить невеликий.
KV: Туалет в заповіднику за 780 тис. гривень - не завелика сума?
Тарас Костін: Ні, це досить нормальна сума. Туалет встановлювала міська рада за кошти місцевого бюджету і це дійсно його ринкова ціна. Там не просто “будка”, там, можна сказати, невелика хатинка. Є там людина, яка все контролює. Також створені умови для людей з особливими потребами.
KV: Парламент схвалив рішення повернення історичної назви міста. Чи були проблеми із цим?
Тарас Костін: Питання знаходиться на розгляді парламенту, воно декілька разів виносилося на розгляд, але у кінці порядку денного, тому проголосувати його постійно не встигають.
На громадських слуханнях це питання було обговорено, 70% жителів підтримали повернення історичної назви, також обласна рада затвердила це питання. Комітет Верховної Ради також підтримав. І ось вже рік чекаємо рішення народних депутатів. але є питання, важливіші, ніж наше.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Тарас Костін: Є санкціонований полігон, який знаходиться на землі Великокаратульської сільської ради. На даний момент він обслуговує місто та власне село. Протягом трьох років була проблема - селяни не пускали нашу техніку, щоб ми возили до них своє сміття. Причина в тому, що близько п'яти років назад сталося загоряння і місцеві жителі вважали, що це через нас. До того ж казали, що через це звалище вони часто хворіють. Але зараз є певна домовленістю і поки проблем не виникає. Місця на полігоні достатньо.
Також ми запровадили в місті систему сортування. Є сортувальна лінія, на полігон ми вивозимо тільки органічні рештки. Була ідея щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але у районі її сприйняли без великого ентузіазму. Спілкувалися із міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком. Він повідомив, що вони вже виділили ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Якщо його збудують, ми будемо возити сміття туди.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тарас Костін: Є певна напруженість громади щодо тарифів - газ дуже дорогий, вода та водовідведення. Декілька місяців тому ми були вимушені підняти ряд тарифів, але масового обурення немає.
Тариф на проїзд стабільний - складає 5 гривень. Якщо економічні розрахунки будуть підказувати, що його слід піднімати, то нам доведеться приймати такі непопулярні рішення.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Тарас Костін: Проблем достатньо, намагаємось вирішувати за круглим столом. Проекти, програми на сесіях приймаються. Бюджет також затвердили. Цей рік оголошено роком спорту та фізкультури. Також рішенням депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин, адже в нас є велика проблема із безпритульними тваринами. Тепер громадська організація буде шукати спонсорів, які можуть надати кошти для будівництва цього притулку.
KV: Як можете прокоментувати ситуацію, коли вашого заступника спіймали на хабарі?
Тарас Костін: Дуже неприємна ситуація, зганьбилися на всю країну. Ситуація полягає в тому, що коли ми почали проводити аукціони, велись переговори з одним із інвесторів. Цей інвестор захотів “порішати”, прийшов до мене, але я його відразу “відправив”.
Першому заступнику я повноважень для спілкування із ним не надавав. Але так сталося, що його спіймали на хабарі і зараз він перебуває під слідством, відсторонений від роботи. Остаточного рішення по справі не прийнято, але я вже запропонував йому після суду написати заяву про звільнення.
KV: Перед 1111 днем народження міста ви посварились із депутатами через виділення коштів: вони хотіли на дороги, а ви - на парки та тротуари. Чому так сталось? На що в результаті виділили?
Тарас Костін: Кричали тоді не всі депутати, а декілька, які хотіли на своїх округах зробити ремонт доріг. Я наполягав, що потрібно відновлювати центральну інфраструктуру міста, вкладати кошти в енергозберігаючі технології шкіл та садочків, а потім вже рухатись на окраїни міста. Була жвава дискусія.
Кошти ми тоді виділили на утеплення шкіл, тротуари у центральній частині, готуємо проект на ремонтні роботи Борисоглібської площі. Все ж-таки відновлюємо туристичний потенціал. Працюємо на окраїнах - в минулому році залучили близько 10 млн гривень обласного бюджету на облаштування об'їзної дороги по вул. Грушевського і вул. Борисівське Поле.
KV: Чому дороги в такому жахливому стані?
Тарас Костін: Як сніг почав танути, то дійсно їх стан погіршився. Але останніми роками ми маємо суттєве перевиконання бюджету, тому багато коштів залучаємо на ремонт тротуарів та доріг. Раніше ситуація була ще гірша.
KV Які стосунки з районом?
Тарас Костін: В нас є об'єкти, які фінансуємо спільно, про це говоримо за круглим столом. На цей рік ми забронювали 1 мільйон гривень у міському бюджеті для Центральної районної лікарні, щоб купити важливе обладнання. А так нам з районом немає чого ділити, в нас різні повноваження та території.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Тарас Костін: Один із перших візитів губернатора був саме до Переяслав-Хмельницького. Просили врегулювати питання перевезень до Києва. Є в нас багато нелегальних перевізників, які незаконно перевозять жителів без будь-яких документів. Просили також дофінансувати проекти, які були початі у минулому році - це дві дороги та свердловина для видобутку води.
На Олександра Терещука покладаємо великі надії, я особисто сподіваюсь на співпрацю. Також сподіваюсь, що після виборів президента Терещук продовжить працювати і ми зможемо втілити все заплановане.
Співпраця була і з попереднім губернатором. За мою каденцію більше ніж Горган (екс-губернатор Київської області Олександр Горган, - KV) жоден губернатор для міста не зробив. Будемо сподіватися, що Терещук також не байдужий до Переяславщини.
KV: Які стосунки із Віталієм Кличко? Він як міський голова дає поради з управління містом? Прислуховуєтесь?
Тарас Костін: Я був членом партії “Удар”, балотувався від неї у мери у 2014 році. Із Віталієм Кличко нас пов'язує спорт, якийсь час займались в одній залі. Ми з ним добре знайомі, у цьому році він запрошував мене на Водохреща із іншими міськими головами. Як голова “Асоціації міст України”, залучає мене до співпраці, до участі в різноманітних форумах, де я отримую багато інформації, корисної для міста.
Також радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом. Він приїздив до нас на день міста, виступав на центральній сцені. Я йому показував наші парки, він дав багато порад, пообіцяв допомогти. Ми також відвідували столичні парки, спілкувались із їх директорами. Будемо впроваджувати думки Віталія Володимировича у нашому місті. Історично так сказалось, что Переяслав-Київ-Чернігів як своєрідний трикутник, де завжди були дружні стосунки.
KV: До призначення міським головою ви досить активно займались бізнесом. Чому вирішили змінити діяльність? Кому передали справи?
Тарас Костін: Основна моя діяльність була - продовження бізнесу, який залишив після смерті мій батько. Він пішов із життя у 2002 році, тоді я повернувся із Києва у Переяслав-Хмельницький і продовжив його справу. Це виготовлення меблів, будівництво спортивних майданчиків, різні ремонтні роботи. Потім Віталій Кличкоf і Артур Палатний (народний депутат від БПП, - KV) мене запросили в партію “Удар”, з того часу я почав займатись політичною діяльністю. Очолював міські штаби Кличка, потім місцевий осередок партії. Хоча я зараз не є членом партії, ми залишаємось однією командою. На виборах у 2014 році ми підтримали Петра Порошенка, в 2015 я пішов на вибори від БПП. Підтримуємо його і зараз.
Справи бізнесу я передав людям, які дуже багато допомагали мені в житті і погодились стати засновниками бізнесу, я зі складу компанії вийшов.
KV: Чи віддавали ви як міський голова якісь преференції компанії “Кобзар”, де раніше були керівником?
Тарас Костін: Над жодним об'єктом ТОВ “Кобзар” за мою каденцію у місті не працював.
KV: Ви були помічником Артура Палатного. Які стосунки зараз? Він авторитет для вас?
Тарас Костін: Дружні стосунки. Він дуже допомагає місту, опікується Переяславщиною. У минулому році він допоміг отримати нам 5 млн гривен із державного бюджету, подарував 6 комп'ютерних класів, допомагає у вирішенні питань із областю, також допомагає у розвитку спорту. Він дуже зайнята людина, тому бачимось нечасто, декілька разів на місяць. Найближчим часом він має приїхати до міста, щоб подарувати черговий комп'ютерний клас в школу №1.
Обов'язково дослуховуюсь до його порад, обговорюємо проблеми не тільки міста, але й загальнодержавні.
KV: Чи часто отримуєте дзвінки із проханням “вирішити” ті чи інші питання? Що робите в таких ситуаціях?
Тарас Костін: Були такі нестандартні ситуації, коли дзвонили і “просили”. Хабарі не тільки пропонували, але й підкладали. З такими людьми я відразу рвав усі зв'язки. Це частіше за все нечисті на руку бізнесмени і іноді місцеві жителі.
KV: Чи може чиясь думка чи порада вплинути на ваше рішення як міського голови?
Тарас Костін: Може, якщо думка конструктива і допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Я прислухаюсь також до критики. Є в нас і так звані “дикі” активісти, які намагаються зірвати засідання. Не всі сприймають демократію як закон, для декого це вседозволеність і безкарність.
KV: Відомий український скульптор Микола Шматько у свої 74 роки разом зі своєю дружиною та сином вже 5 років змушені жити в підвалі однієї зі шкіл Переяслав-Хмельницького. Чому так сталось? Чому не вирішуєте?
Тарас Костін: Микола Шматько приїхав у місто десь у 2013 році разом із двома фурами своїх робіт, його тимчасово поселив у підвал минулий голова міста, але я впевнений, що він хотів як краще.
Я пропонував Шматько декілька варіантів вирішення проблеми - будинок культури, який наразі не діючий, щоб він там розмістив свої роботи та жив із сім'єю, та земельну ділянку, щоб він побудувався. Він відмовився, адже хоче готове житло. А я не можу витрачати кошти громади неефективно чи індивідуально під когось, хоч він і відомий скульптор. Тому зараз він досі живе у підвалі.
KV: Чи готові на ще одну каденцію? Виховуєте наступника?
Тарас Костін: Зараз зарано про це говорити. Побачимо, чи буде здоров'я, чи будуть мої проекти у місті працювати. Наступника не готую. Амбіцій щодо кар’єрного зросту не маю, потрібно ще розвивати місто.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”Фото: KVKиевVласть
20 січня 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Ангели, які творять дива
Вона хотіла знову побачити сніг. М’який, пухнастий і білий, такий як її сукня крижинки, у якій вона вперше вийшла на сцену Палацу. На неї дивились сотні захоплених дитячих очей, а вона кружляла, неначе справжня сніжинка. Це була її перша новорічна вистава у Київському Палаці дітей та юнацтва. А сьогодні її сценарій – це лікарняна палата онковідділення, нестерпний біль та відчай. І очі мами, які не втрачають надії…
Так було доти, доки не з’явився він. З ним вона ділилася теплом своїх долонь, душевним болем та мріями. Так, саме мріями, бо з ним вона вірила в диво.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
Його принесли з того ж Палацу, де вона була такою щасливою… Глиняного ангела зліпили маленькі дитячі рученятка вихованців гуртка “Авторська лялька” під керівництвом Олени Рум’янцевої, педагога відділу народної творчості. П'ятнадцять таких ангелів розійшлися по палатах онковідділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” до маленьких пацієнтів з дорослим поглядом, які колись принесла мама вихованки.
“У сучасному світі багато агресії і бракує доброти, тоді як Ангел – це надія на щось добре, світле. Діти виготовляють їх за власними кресленнями (макетами). Спочатку ляльки народжуються у мріях, потім вони переносять свою мрію на папір, роблять викрійки та переносять на тканину”, – говорить Олена Анатоліївна. Кожна іграшка, створена юними майстрами, виконує свою надзвичайну місію: надихає, стає кращим другом, улюбленою іграшкою чи просто несе радість.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нещодавно цикл дитячих робіт став частиною нового рекорду України – за кількістю зібраних і одному місці ляльок-ангелів. Ви зможете їх побачити у дзвіниці Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де проходить виставка, “Ангели, які завжди поруч”, яка триває до 31 січня 2019 року. На виставці зібрано понад тисяча авторських робіт, серед них витвори вихованців Палацу. Виставка увійшла у книгу рекордів України. Юні майстри готувалися до неї майже рік. Усі зроблені ангели унікальні, не має жодних схожих одне на одного.
Амалія Білецька, вихованка гуртка “Авторська лялька”. “Я займаюсь у гуртку вже 5 років. Вперше потрапила на заняття у 2-му класі. А в 7 уже пошила свою першу іграшку: маленьку сову –символ розуму та мудрості. Відтоді минуло багато часу. Спочатку я займалась малюванням, брала участь у художніх виставках, робила ілюстрації до книг”, - згадує Амалія. – А потім мені захотілось зробити, щось таке, що дарувало б радість, несло позитив, тобто внести свою частинку душі, таланту, творчості, щоб світ став кращим. Ангел – це щось неземне, він немає статі. Це щось високе, духовне, те, що тобі допомагає, дає надію, натхнення. Коли мені було страшно засинати вночі, мама мені розповідала, що боятися не варто, бо ангели мене охороняють. Мій ангел теж охоронець. Він позитивний, світлий, легкий, чистий... У нього кучеряве волосся, кругле обличчя, блискуче вбрання. Він чимось схожий на мене. Коли я його шила у мене був гарний настрій, все вдавалось, хотілося літати. Я робила його для себе, але коли з’явилась ідея зліпити ангелів для хворих діток, я дуже зраділа. Це ж моя мрія, так я можу комусь подарувати радість, надію, віру в чудеса. Я знаю дива трапляються. І я вірю, що мої ангели охоронятимуть своїх маленьких господарів, бо вони створені з любов’ю.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”KиевVласть
9 січня 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним.
Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка.
На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва).
Фінансування
KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році?
Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн 113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель.
З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень).
У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів.
KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету?
Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень).
KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району?
Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році.
KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти?
Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти.
Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А.
Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301
На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11.
Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку.
KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік?
Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0 млн гривень.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району?
Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт.
У 2018 році працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м.
За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38.
Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24.
Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально.
KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах?
Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня.
Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської.
Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина.
Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа.
KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть?
Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського, Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район.
KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину?
Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень.
Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів.
KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака.
Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”.
Крім того по вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5.
Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта
Житлово-комунальне господарство
KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району?
Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву.
З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день.
До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання.
Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень.
Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео)
На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів.
KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району?
Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти.
KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік?
Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту.
Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків.
Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%.
У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках.
KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання?
Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена.
KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв?
Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо.
Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках.
KV: На що ще скаржаться мешканці району?
Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій.
Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків.
Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки.
KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів?
Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли.
KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги?
Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району.
З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає.
KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги?
Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв?
Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені.
На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією.
Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5.
Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”.
Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40.
Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки.
KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація?
Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць).
На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи.
У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану.
Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо
Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту.
KV: У Деснянському районі є проблемні забудови?
Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України.
Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати.
Є проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться.
Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его”
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району?
Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені.
Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею.
Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети.
Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень.
KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти?
Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини.
У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму.
KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району?
Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць).
KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі?
Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри.
Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки
На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату.
KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі?
Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів.
Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”.
Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина.
KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві.
Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток.
Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району
KV: Яка увага приділяється зеленим зонам?
Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій.
Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції. Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці.
Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк.
Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7, Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В.
KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку?
Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер.
KV: Як забезпечена безпека мешканців району?
Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян.
Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі.
Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции
У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району.
До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Фото: KV
Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть
3 січня 2019 г. 10:00
Раздел: Територія розуму
Чому вигідно створювати ОСББ
Чи не найбільшим стимулом до створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) для його мешканців є можливість самостійного управління спільною власністю – сходовими клітинами, горищами, підвалами, підсобними приміщеннями, прилеглою до будинку територією тощо. Така система стовідсотково працює в країнах Прибалтики та в Польщі й вже давно показала свою високу ефективність. Втім, українці не дуже поспішають об’єднуватися задля власного “комунального” блага.
“Жеківська” система досі превалює
Cьогодні такі об’єднання створені лише в 16% багатоквартирних житлових будівель в усій Україні, і це – за 27 років Незалежності. Якщо такі темпи зберігатимуться і надалі, то до ефективного управління житлом нам треба бути рухатися ще десятки років. Фактично, державні та місцеві органи влади не приділяють належної уваги інформуванню наших громадян про дійсні переваги ОСББ перед старою “жеківською” системою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Інститут приватних управителів багатоквартирних будинків, який незабаром буде введений, не вирішує всього комплексу проблем, що роками накопичувалися в житлово-комунальній сфері. До речі, створення такої форми управління означає констатацію провальної державної політики у сфері створення ОСББ. Можна передбачити, що із-за пасивності громадян, місцеві органи влади призначатимуть “кишенькових” управителів - для прихованого набуття корупційних “гешефтів”.
Передбачаю, що сьогодні ставлення українців до ОСББ змінилося несуттєво, якщо порівнювати з 2012 роком. Саме тоді проводилося соціологічне опитування на тему “Хто і чому боїться ОСББ?”, організоване Центром Разумкова та Фондом “Демократичні ініціативи”. Згідно з цим дослідженням, на запитання “Чи знаєте ви про створення ОСББ як частину житлово-комунальної реформи?” 41,1 % опитаних відповіли, що їм про це нічого не відомо. 29,2 % “щось чули” про ОСББ і лише 29 % знали про це. Коментарі тут зайві. На жаль, більш актуальних досліджень знайти не вдалося. Чому б тоді Мінрегіонбуду – у цьому контексті – не ініціювати подібне опитування сьогодні, адже тоді можна було провести “роботу над помилками” і скоригувати політику щодо створення об’єднань співвласників – відповідно до реальних цифр і тенденцій?
Переваги ОСББ, які варто знати кожному
Відтак, є сенс розглянути основні стимули і переваги, що виникають для домогосподарств – у разі створення об’єднань співвласників багатоквартирного житла.
По-перше, у мешканців виникає можливість розпоряджатися не тільки власним житлом, а й спільною власністю. Це означає, що створюються передумови для якісного господарювання в своєму будинку. Кожен мешканець може вирішувати, як вигідніше ефективніше розпоряджатися колективною власністю. Назагал, створення такого об’єднання забезпечує повний контроль над всіма процесами покращення спільного благоустрою. Наведу приклад одного з об’єднань у місті Суми. В будинку по вулиці Прокоф’єва, 25/2 чотири під’їзди протягом 17 років були під крилом ОСББ, решта два залишалися з ЖЕКом. Поки “об’єднані” під’їзди процвітали, інші два перебували в ганебному стані. Там протікав дах, тріскалися стіни, вікна й двері під’їздів були зношені й потребували заміни, мали місце величезні втрати тепла, все це потребувало термінового ремонту й утеплення. Мешканці жалілися на комунальників, неодноразово писали скарги, повідомляли про проблеми будинку, але допомоги від ЖЕКу так і не дочекалися. Врешті-решт, люди з “критичних” під’їздів провели збори й прийняли рішення приєднатися до ОСББ. За нетривалий період більшість проблем було вирішено, увесь будинок долучився до місцевої програми з енергоефективності. До того ж з’ясувалося, що комунальники за своє незадовільне обслуговування виставляли більший тариф, ніж об’єднання співвласників. Тобто, жителі перших двох під’їздів після переходу до ОСББ отримали не лише якісний сервіс, а й відчутну економію.
По-друге, у вдало організованому ОСББ, де мешканці ретельно контролюють правління на предмет всіх спільних витрат і тарифів, створюється можливість суттєво знизити житлово-комунальні платежі, підвищивши при цьому якість надання послуг. Запорукою цього є те, що об’єднання на власний розсуд обирає надавачів послуг. Наприклад, вінницьке ОСББ “Червоноармійська-2” , створене 2010-го року, за час свого існування підвищило плату за отримання будинку лише на 26 копійок. До речі, за даними Центру громадського моніторингу та контролю, завдяки ОСББ, досягається економія у комунальних платіжках до 20 %, в тому числі –завдяки наявності лічильників. Натомість, будинкам без об’єднань співвласників місцева влада нав’язує керуючу компанію, постачальників різноманітних житлово-комунальних послуг “за замовчуванням”. Звідси – постійне й нескінченне підвищення тарифів на всі ЖК-статті. При цьому, процедура оскарження бездіяльності “жеківської” структури, чи надання нею неякісних послуг надзвичайно ускладнена й забюрократизована, що породжує безкарність і свавілля муніципальних ЖК-монополістів. Водночас, у ОСББ, наприклад, практично не буває такого, щоб двірник не прибрав територію або не розчистив сніг, а прибиральниця не навела лад на сходових клітинах. Оскільки працівника наймає не ЖЕК, а об’єднання співвласників, відповідно воно і контролює якість роботи. До речі, на оплату праці в рамках ОСББ не нараховується ПДВ, і це теж – стаття економії.
По-третє, співвласники багатоквартирного будинку мають змогу заробляти кошти на спільній власності – наприклад, за рахунок оренди підсобних приміщень – під магазин, перукарню, чи хімчистку; підвал можна зробити складським приміщенням і також здати в оренду. Такі ж можливості існують і щодо отримання коштів від прибудинкової території. А фасад будинку можна здавати в оренду під рекламні площі. Наприклад, ОСББ на столичних Позняках постійно отримує гроші від реклами. Нещодавно ж збори співвласників прийняли рішення про зміну рекламодавця із-за більш вигідних фінансових умов. Так само деякі об’єднання заробляють на роздільному зборі сміття, продаючи державі чи приватним компаніям вторсировину. Всі ці кошти ОСББ може використати на ремонт будинку, благоустрій території, контроль безпеки, на побудову дитячого майданчику, встановлення лічильників, на будь-яку господарську діяльність, спрямовану на ефективну експлуатацію будинку та прибудинкової території.
По-четверте, об’єднанню співвласників набагато простіше провести енергетичну модернізацію будинку, щоби зменшити суми оплати за житлово-комунальні послуги. Донедавна лише ОСББ могли подавати заявку на державні чи муніципальні програми з енергозбереження за принципом 70/30 (водночас, отримати грант набагато простіше організованій юридичній особі, аніж “незареєстрованому” колективу мешканців). Ці капіталовкладення дуже швидко окупаються за рахунок економії теплоенергії. В тому числі, це може досягатися за рахунок побудови теплопункту і встановлення індивідуальних лічильників тепла, енергоефективних світлодіодних ламп, зовнішнього і внутрішнього утеплення будинку тощо. А найбільш прогресивні ОСББ навіть розміщують на дахах своїх будинків сонячні панелі. Таких випадків наразі небагато, проте вони зафіксовані, наприклад, в Херсоні і Житомирі. Втім, як на мене, продукування “зеленого тарифу” – доволі перспективний спосіб для ОСББ у контексті економії енергоресурсів. До слова, нещодавно Європейський Союз та Програма розвитку ООН (ПРОООН) спільно започаткували дворічний проект “Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень”, в рамках якого буде надано 4 мільйони євро на створення ОСББ в Україні. Метою є стимулювання та підтримка об’єднань співвласників у 24 областях нашої країни. Йдеться про те, що завдяки проекту буде створено 32 тисячі нових ОСББ, та представники 4 тисяч таких структур пройдуть навчання з управління енергоефективними проектами. Назагал, вигоду від проекту отримають 1 млн 480 тис. українців. Відтак, ОСББ мають ще й ту перевагу, що вони можуть брати участь як у державних і муніципальних програмах з енергозбереження, так і в зарубіжних донорських проектах, спрямованих на підтримку й розвиток об’єднань.
Політика щодо об’єднань: які точки фокусу?
І останнє, проте не менш важливе. Для того, щоб питома частка ОСББ невпинно збільшувалася, державним та місцевим органам влади недостатньо лише декларувати цю важливу реформу й покладатися винятково на гранти зарубіжних партнерів з ЄС чи США. Найперше, необхідно розробити державну програму розвитку ОСББ, а місцевим органам влади не обмежуватися лишень інкорпорацією цього важливого напрямку в муніципальні програми соціально-економічного розвитку. Все це повинно бути фінансово підкріплено у відповідних статтях державного й місцевих бюджетів.
По всій Україні необхідно започаткувати мережу консультативно-операційних центрів, де надавалися б “під ключ” юридичні послуги для створення та реєстрації нових об’єднань співвласників, а також – забезпечувалася б інституційно-правова підтримка вже існуючих. Потрібно проводити широкі інформаційні і роз’яснювальні кампанії, поширювати соціальну рекламу – в тому числі, залучаючи громадські організації.
Водночас, реформування ЖК-сфери в контексті ОСББ впирається в нестачу відповідних фахівців – керівників об’єднань. Наприклад, в країнах ЄС такі спеціалісти мають відповідну освіту - на стикові будівельної, економічної й правової. Щоб виправити кадровий дефіцит у цій царині, потрібно на рівні областей організувати навчання для керівників ОСББ, а також впровадити регіональні освітні програми на базі муніципальних вишів. Фінансування підготовки фахівців мало би здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.
І чи не найголовніше – необхідно змінити чинну практику, за якої в застарілих будинках, після створення об’єднань співвласників, не проводиться ремонт за рахунок місцевих бюджетів. Також потрібно на правовому рівні максимально спростити процедуру отримання на баланс ОСББ прибудинкової території і території під будинком. Адже на сьогодні цей процес нерідко гальмується місцевими органами управління у галузі земельних відносин. А відтак, поширеною є ситуація, коли члени ОСББ фактично не мають права на територію навколо будинку.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
KиевVласть
15 лютого 2018 г. 16:30
Раздел: Територія розуму
Не змогли підняти з землі гроші
Діяльність або бездіяльність Київської облдержадміністрації? Частина ІІ: “Ефективне розміщення вільних залишків бюджетних коштів”
Уявіть, що ви розпланували свій сімейний бюджет на рік та виявилося, що ваша родина володіє значною сумою вільних на даний час коштів. Ці гроші ви плануєте витратити за півроку на сімейну відпустку або взагалі ще не визначилися, де найкраще їх застосувати. Що роблять дбалі господарі в такому разі? Ці кошти можна тимчасово розміщати в банках на депозитних рахунках. Відсотки зі збереження коштів, які ви не плануєте витрачати найближчим часом, стануть приємною відзнакою вашій дбайливості та практичності.
Коли в гарного господаря, будь то проста людина чи приватне підприємство чи орган управління, є вільні кошти, він може їх розмістити на депозитному рахунку, аби гроші заробляли “лежачі”. Так само можуть та повинні робити й державні адміністрації, що розпоряджаються фінансами громади. Аналізуючи залишки вільних коштів обласного бюджету Київщини, розпорядником якого є Київська обласна державна адміністрація, ми бачимо, що кошти ефективно не використовуються й просто висять на рахунках.
Гаразд, якщо обласна влада не може вже дати ради цим коштам й вони лишаються неосвоєними, немає програм та порозуміння з громадами в регіоні стосовно їх потреб, якщо сотні мільйонів гривень платників податків, призначених мешканцям Київщини, тануть на рахунках як сніг на сонці внаслідок інфляції – давайте хоча б їх розміщати на депозитних рахунках, щоб обласний бюджет поповнювався відсотками від їх зберігання!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Звичайно, й мови не йдеться про комерційні установи. В України є три державні банки, кожен з яких надав привабливі пропозиції Київській обласній раді. (Є вони вже й на 2018 рік, дивиться фото нижче). Але й тут Київська ОДА не впоралася, не змогла розібратися із ситуацією. Невеликий ліричний відступ:
Влітку 2017 року я проводила навчальний семінар в одному з обласних центрів. Після закінчення до мене підійшов незнайомий чоловік, привітався та висловив подяку за мої статті, які, за його словами, дозволили людям безпосередньо впливати на місцеву владу. У відповідь на моє здивування чоловік розповів – навесні він прочитав мій матеріал від 20.03.2017р. “Трилогія: Фінанси Київщини, частина ІІІ. Гроші з повітря”, в якому я детально описувала схему розміщення розпорядниками бюджетних коштів вільних залишків на депозитних рахунках. Чолов'яга роздрукував мою статтю, прийшов із нею до влади свого невеликого міста та домігся від них конкретних дій, а саме – розміщення вільних на той час коштів місцевого бюджету на депозиті. Після чого приїхав на зустріч зі мною та подякував.
Читайте: Недбалість вартістю в тисячі життів
Минув рік, наразі середина лютого 2018 року, й вже зрозуміло, що Київську обласну державну адміністрацію та разом з нею всіх нас чекає повторення - мати навчання. Протягом 2017 року я як голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради неодноразово наголошувала на можливості заробити мільйони гривень в обласний бюджет шляхом розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках. З прикладу наведеного вище бачимо, що люди по Україні скористалися моїми порадами. Та як власне Київська обласна державна адміністрація реагувала на всі численні заклики Київської обласної ради?
В кінці грудня 2016 року Київська обласна рада своїм рішенням надала право Київській обласній державній адміністрації здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів обласного бюджету на депозитних рахунках. Минуло півроку. 23 серпня 2017 року департамент фінансів КОДА наказом №156 створив комісію із розміщення залишків вільних коштів у банках. Згідно постанови Кабінету міністрів України від 12.01.2011р. окрім представників департаменту фінансів ОДА в комісію повинні входити представники Державної казначейської служби та структурного підрозділу Національного банку України. За два тижні, 6 вересня 2017 року Нацбанк повідомив про неможливість надати свого представника внаслідок “трансформації Нацбанку та його територіальних управлінь в областях”.
На цьому Київська обласна державна адміністрація “вмила руки”. Все, гроші як висіли мертвим каменем, так вони й перейшли вже на 2018 рік. Як їх з’їдала інфляція тогоріч, так Київська область й продовжує їх втрачати вже в нинішньому році.
Якщо подивитися інформацію від Київської ОДА про тимчасово вільні кошти обласного бюджету за 2017 рік, що зберігаються на рахунках з місяця в місяць (див. фото № 1), то будь-яка людина з розумом усвідомлює, що цими коштами можна було б спокійно заробляти обласному бюджетові додаткові мільйони гривень у вигляді відсотків, зберігаючи їх всього-на-всього на депозитних рахунках у державних банках із привабливою відсотковою ставкою.
Коли ми аналізуємо цю табличку, то бачимо – вільні залишки обласного бюджету, які могли абсолютно спокійно розміщуватися на депозитних рахунках, можливо синхронно у всіх трьох державних банках (“Приватбанк”, “Укргазбанк” “Ошадбанк”), а можливо в одному з них - це в середньому за рік 900 млн. гривень (900 000 000 грн.).
Середній відсоток в 9% річних дає змогу заробити з 900 млн. грн – 81 млн. грн. в рік. Таку суму недоотримав обласний бюджет, якби розпорядник коштів, Київська облдержадміністрація проявила жвавість та обачливість й своєчасно розмістила вільні кошти на депозитних рахунках.
Якщо припустити, що вільні кошти обласного бюджету, яким не змогли дати ради, з’явилися з травня 2017 року, то Київська область втрачала 6,8 млн. гривень в місяць із розрахунку 9% річних, які пропонували державні банки. Таким чином, лише за 7 місяців 2017 року, якщо брати розрахунки із травня, обласний бюджет Київщини втратив понад 47 млн. гривень ( 47 250 000 грн.).
Зазначу, що відповідно до пропозицій державних банків станом на кінець 2017р. - початок 2018р. відсоток річних становить 9 – 10% (див. фото 2, 3, 4), та протягом минулого року в деякі місяці ставка сягала й 11% річних. Ось за яких умов державним адміністраціям - розпорядникам коштів пропонують заробляти державні банки. “Укргазбанк”:
“Приватбанк”:
“Ощадбанк”:
Коли ми говоримо про ситуацію з загальним фондом обласного бюджету, там абсолютна така сама ситуація. Бюджет Київської області в 2017 році постійно мав 450 млн. грн. вільних коштів. Ставка в 9% дозволила би заробити ефективним керівникам в обласний бюджет з цієї суми додатково 40,5 млн. грн. за рік, підкреслюю - просто зберігаючи вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках в державних банках.
Більш того, виявляється, що в Київській області влада на місцях краще розуміється на тому, як із користю для громади зберігати кошти, поки ті чекають своєї черги на фінансування. Мені приємно відзначити, що місцеві ради виявилися спритнішими за обласне керівництво та розмістили вільні бюджетні кошти на депозитних рахунках. Громади мають час спокійно розробити цільові програми із забезпечення своєї життєдіяльності, а тим часом їхні гроші заробляють їм відсотки.
Станом на 1 лютого 2018 року всі місцеві бюджети показали свою довіру державним банкам та розмістили на депозитних рахунках тимчасово вільні кошти. А в минулому році за попередніми розрахунками місцеві бюджети Київщини через своєчасне розміщення коштів заробили близько 100 млн. гривень, спрямувавши їх на благо своїх районів, міст, сіл та селищ. Це свідчить про те, що керівники на місцях є більш розумнішими та ефективнішими управлінцями ніж, ті що зараз розпоряджаються коштами Київської області.
Підводячи підсумок року, що минув, маючі всі матеріали на руках, я як голова бюджетної комісії Київської обласної ради мушу зазначити: столична область втратила через недбале розміщення - не те що використання, а нерозміщення вільних залишків бюджетних коштів в державних банках на депозитних рахунках близько 85 000 000 гривень в мінімальному розрахунку. Які могли б бути зароблені для області просто на рівному місці у вигляді відсотків за депозитом й в подальшому використані на добрі страви та гарні цілі.
Те, що Київська обласна державна адміністрація не розміщає вільні кошти обласного бюджету на депозитах в державних банках, може свідчити про три речі:
• Або вони не довіряють державним банкам;
• Або вони не вміють розпоряджатися грошима;
• Або не зацікавлені в ефективній праці.
Керівництво обласної державної адміністрації не говорить: “Ми не хочемо розміщати кошти на депозитах в банках та заробляти відсотки на зберіганні від сотен мільйонів гривень”. Київська ОДА просто нічого не робить задля отримання результату. Певно, це є втіленням поняття “злочинна бездіяльність”, адже хіба то не злочин перед своїм народом - мешканцями регіону?
Читайте: В 2017 году от налогоплательщиков Киевщины поступило 18 млрд гривен платежей
Ольга Бабій, голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної радиKиевVласть
25 листопада 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Молодь і влада: Київський дитячо-юнацький форум “М-18”
У ІІ-му Київському дитячо-юнацькому форумі "Менше 18 - Ми можемо більше!", який відбувся в Київській міській держадміністрації в рамках Європейського тижня місцевої демократії, взяло участь понад 2 тисячі дітей і підлітків.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Незважаючи на зливу та передчасний сніг, жвава та говірка молодь збирається біля Київської міської ради. "М-18" - це не просто дитячо-юнацький форум, це - громадсько-освітній проект за участі дітей і молоді в політиці країни та формування їх активної громадської позиції завдяки безпосерднього спілкування з представниками влади.
"Завдяки таким заходам формується активна життєва позиція молоді, підвищується рівень її обізнаності щодо суспільного життя, а разом із тим формується майбутнє нашої країни. Адже процес державотворення відбувається заради наступних поколінь: важливо давати молоді слово, важливо слухати їх позицію. Контакт між владою та молоддю дуже недооцінений, важливо пам'ятати, що діти – це не лише наше майбутнє, а й наше сьогодення", - каже директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Миколаївна Добровольська.
Урочисте відкриття форуму, виступи танцювальних та співочих колективів міста, жарти від команд КВК, презентація цікавих ідей від районних рад старшокласників столиці - все це було схоже на шкільний святковий концерт, тільки у значно більшому масштабі. Учасники могли взяти участь у брифінгу з депутатами Київради під назвою "Київ 3D: Діти-Депутати-Діють!"Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Поспілкуватися з молоддю прийшли відомі люди: популярний письменник Любко Дереш, автор топових серед молоді книг "Культ" та "Архе," лідер гурту "The Same Toy" Станіслав Занкевич, який говорив про політику через призму року та музики та український шоумен, телеведучий, резидент "Comedy Club Ukraine"- Олександр Педан. Що таке активна позиція громадянина? Як змінити життя вже сьогодні? Шоу-мен наголошує, що головне для розвитку особистості й побудови іміджу й кар’єрного зростання - любити ту справу, якою ви займаєтеся. Щастя для Олександра - це сім'я, робота, гроші та спортивні захоплення. До речі, Олександр Педан спробував свої сили у 30 видах спорту, більшість з яких - екстремальні. На власному прикладі Олександр показує що все можемо змінити лише ми. Предметом дискусії стало обговорення уроків фізкультури в школах. А як ці уроки проходять у вас? Реформа фізичного виховання в школах від Олександра Педана, яка вона? Фрізбі, черлідинг, самбо - такі види спорту хоче запровадити Сашко. "Розмір - не головне!", - з гордістю сказав Педан. І додав, що на це його наштовхнуло народження сина. Телеведучий пропонує зробити 3 уроки фізкультури на тиждень, де діти зможуть спробувати себе у будь-якому спорті.
Зараз Олександр працює над новою телепрограмою, в рамках якої він з командою намагається змінювати харчування в шкільних їдальнях. - Мій перший ефір на національному телебаченні був в 1999 році. Я виходив в підтанцьовці команди КВН "3 Товстуни". В наступній грі мені дали кілька слів і до кінця року я стояв в перших рядах, - розповідає Олександр, - Далі був "Камеді Клаб Україна", "Підйойм" і безліч інших проектів. За 18 років на телебаченні я спробував все і навіть більше, але я постійно шукаю для себе щось нове і продовжую вчитися. Тепер трошки пафосу - я люблю свою роботу!
Під час заходу молодь також отримала можливість долучитися до майстер-класів, квестів та воркшопів від навчальних закладів столиці. Понад 20 майданчиків із різноманітними активностями працювали одночасно у Колонній залі мерії. Можна було освоїти техніки пап’є-маше або оригамі, розписати пряника, навчитися розпису по дереву, японському малюнку та каліграфії.Можна було зробити свій внесок у довкілля, організація "Let`s do it, Ukraine" пропонувала долучитися долучитися до всепланетного прибирання: "Це не лише очистить нашу країну та відкриє доступ до її багатих ресурсів, а й стане ще одним із шляхів до Європи. Цей день буде відбуватися по всьому світу, тому ми вже кілька років працюємо, щоб Україна та її молодь також долучалась", каже одна з координаторів Всеукраїнського молодіжного руху "Let's do it, Ukraine" Віта Сторожук. Вона розповідає дітям, як правильно фасувувати сміття, пропонує всім долучитися до Всесвітнього дня прибирання, який відбудеться 15 вересня 2018 року. В ньому візьмуть участь 115 країн світу. Головна мета: зробити планету чистою.
"М -18", на мою думку, - один із найцікавіших міських фестивалів, адже тут можна дізнатися про різні громадські організації, знайти однодумців. Я вважаю, що такі події – круті, й їх треба проводити більше", - зазначає юна координаторка й додає: "Пробувати, головне - пробувати. Я просто попала на якусь лекцію, в суботу зранку, де й дізналася про екологічні організації, подумала: чому б не спробувати? Я в захваті від цього всього. Ті хто бажає розвиватися, - пробуйте. Не сподобається — вас ніхто не тримає".
Як доповнення до попереднього проекту, нас зацікавив проект "Компола", який пропонує компостувати відходи шкільних їдалень. Це дасть змогу не забруднювати довкілля органічними відходами, а виробляти добрива. Автором проекту є учень 6 класу столичної школи №17 Микита. На сьогодні цей проект уже діє в 32 школах України.
Знайшлася для школярів і можливість реалізувати свої громадські ідеї: GofundED запрошував дітей поділитися своїми інноваційними ідеями, запевняючи, що найцікавіші соціально-значимі проекти можуть отримати можливість фінансування.
Досить цікавою є програма особистісного та суспільного розвитку від "Української академії лідерства". Це 10-місячний інформаційний курс для випускників шкіл, що базується на фізичному, емоційному та інтелектуальному розвитку підлітків. Досвід роботи академії українці перейняли від Ізраїлю. Куратор проекту Роман Тичківський провів уже третій набір, після якого відібрали 188 студентів академії, що навчатимуться у п'яти областях України. Перший набір, проведений у Києві, мав лише 36 студентів. Спонсором проекту є американський Фонд Western NIS Enterprise. Студент академії Максим розповів, що до навчання долучають найкращих викладачів України, які роблять навчально-виховний процес цікавим та яскравим. Безліч майстер-класів, зустрічей з відомими людьми, поїздки за кордон - для виховання майбутньої української еліти. Це гарна можливість змінити свою країну на краще.
Учасники форуму поспілкувалися з депутатами Київради та представниками КМДА. Ставили провокаційні питання й намагалися дізнаватися зсередини про аспекти управління містом.
- Це підлітки, які хочуть брати активну участь у житті столиці. У кожного з них уже сьогодні є ідеї, як покращити благоустрій міста. Приміром, як вирішити питання з паркувальними місцями чи сортуванням сміття. Радує, що вони ще з юності свідомо прагнуть долучитися до політичного та культурно-соціального життя міста. За ними – майбутнє. Такі заходи як "М-18"2 дають їм можливість уже сьогодні впливати на молодіжну політику у столиці, – розповів депутат фракції "Солідарність" у Київраді Олесь Маляревич.
- Чи справді підлітки можуть змінити місто на краще?, - запитує юний журналіст ІТА "ЮН-ПРЕС" Богдан Гаврилюк Вадима Васильчука, депутата від фракції "Самопоміч".
- Ви - наші очі та вуха. Депутати не бачать всього із своїх кабінетів. Наприклад, якісний ремонт в спортивному залі. Він за документами завжди якісний, але чи це так лише ви можете підтвердити, - відповідає депутат з козацьким чубом-оселедцем.
- Як залучити дітей до активного громадського життя?
- Передусім це розвиток здібностей. Навчання - це лише десять відсотків, ще є гуртки, громадські організації, фестивалі, конкурси такі форуми. Молодь має розвиватися, і ми даємо їм змогу.
Також депутати стали членами журі конкурсу дитячих ініціатив і проектів "Якби мером Києва був/була я!", в якому першість виборола команда лідерів учнівського самоврядування Дніпровського району із соціальним проектом "Платформа "без меж" для дітей з особливими потребами". Мета їхнього проекту – привернути увагу до проблеми дискримінації дітей і молоді з обмеженими можливостями.
Щоправда, юні гості й учасники Форуму з нетерпінням чекали на зустріч з мером Києва Віталієм Кличком, але так і не дочекалися – очільник столиці не прийшов. Мабуть, були важливіші справи.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"KиевVласть
12 листопада 2017 г. 14:01
Раздел: Новини
В “Киевавтодоре” обещают вывести на дороги спецтехнику в случае ухудшения погоды
Все дорожно-эксплуатационные предприятия КК "Киевавтодор" дежурят в круглосуточном режиме. Коммунальщики обещают обеспечить своевременное реагирование и безопасность дорожного движения при резком ухудшении погоды.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
"Спецтехника готова в любой момент выйти на дороги столицы для уборки снега", - сказано в сообщании.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Отмечается, что готовы к обработке улично-дорожной сети столицы во время осадков 345 единиц снегоуборочной техники предприятий КК "Киевавтодор". В случае интенсивных затяжных снегопадов планируется привлечь еще 159 единиц техники сторонних организаций.
По данным пресс-службы, коммунальные управляющие компании (в их структуре работают жилищно-эксплуатационные участки) к работе зимой подготовили в районах 314 единиц техники, из них - 193 трактора, остальные - малая механизация.
Также сообщается, что распоряжением КГГА № 1277 от 13.10.17 определен перечень из 375 улиц Киева со сложными условиями движения, главных магистральных улиц и улиц, по которым проходят маршруты городского пассажирского транспорта, где в период снегопадов и гололеда в первую очередь будут выполнять обработку проезжих частей технологическими материалами. Также определено 115 улиц, с которых в первую очередь будут вывозить снег.
Кроме этого, пресс-служба подчеркивает, что на 27 улицах столицы возможен запрет движения транспортных средств с 01:00 до 05:00 на период очистки проезжей части от снега. Также при условии получения от Украинского гидрометцентра информации о сложных погодных условиях въезд в Киев грузовиков будет ограничиваться.
Напомним, на особый режим работы КК "Киевавтодор" перешла с 1 ноября. Читайте: В КГГА рассказали, когда планируют закончить подготовку общественного транспорта к зимеФото: сайт КГГАKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій