Сьогодні, 29 червня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Білоцерківському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Миронівський, Рокитнянському, Ставищенському, Тетіївському та Фастівському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "Київобленерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці. Райпідрозділ Н/п Вулиця Роботи Час робіт Білоцерківський с. Мала Вільшанка Садова ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський відділення Ленінське Госп двір монтаж обліку з 8 по 17 год Броварський Погреби Суворова, Постишева, Чкалова, Європейська ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 20 год Броварський Погреби Суворова, Постишева, Чкалова, Європейська ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 20 год Броварський с. Тарасівка с. Тарасівка-пилорама заміна опор,установка та підключення нової ТП-10/0,4kV з 8 по 20 год Броварський Пухівка Шевченко, Космонавтів ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КТП з 8 по 20 год Васильківський Плисецьке Колгоспна заміна опор з 8 по 20 год Васильківський Васильків Вільна, Лермонтова Капітальний ремонт з 8:30 по 20 год Вишгородський Димер, Розтісне,Круги,Федорівка Частково Розчистка траси з 8.30 по 19.30 год Володарський смт. Володарка Коцюбинського, Адміністрація, магазин капітальний ремонт з 8 по 12 год Згурівський с. Вознесінське, с. Пайки, с. Горбачівка, с. Гр. Гребля всі вулиці ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ з 9 по 17 год Іванківський Іванків Толочина, Ватутіна Капітальний ремонт з 8 по 20 год Іванківський Калинівка Центральна Капітальний ремонт з 8 по 20 год Ірпінський м. Буча пров.Михайла Гориня Капітальний ремонт з 8 по 19 год Кагарлицький с.Стави Ватутіна,Садова,Сергієнко,буд.інвал.,АЗС Розчистка траси з 8 по 20 год К.-Святошинський Крюківщина Балукова Кап. ремонт ПЛ (заміна проводу) з 9 по 20 год К.-Святошинський

Карантинні заходи на Київщині можуть бути посиленими через три дні. Відповідне рішення ухвалить обласна адміністрація у разі, якщо індикатор захворюваності продовжить зростати. Готується столичний регіон і до інших змін. Вже оголошено конкурс перевізників та внесено зміни до двадцяти обласних профільних програм. Серед них – питання медицини, харчування дітей та пільги учасникам АТО. Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна 24 червня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поточна епідеміологічна ситуація За інформацією Київського обласного лабораторного центру станом на 24 червня на Київщині підтверджено 2332 випадки захворювання. З них зафіксовано 1047 випадків одужання та 47 летальних випадків. На стаціонарному лікуванні наразі перебувають 263 особи, решта – на самоізоляції. Медичне спостереження встановлено за 9021 людиною. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нова методика  Як зазначив голова КОДА, минулої суботи він звертався до жителів Київщини з проханням дотримуватися карантинних заходів. Адже з понеділка в Україні змінено методику, за якою посилюють або послаблюють карантин. Аналіз епідеміологічної ситуації відбуватиметься відтепер за п’ятьма ознаками. Серед них – завантаження ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів – понад 50 %, середня кількість ПЛР-тестувань за останні сім днів – менше 24 % на 100 тис. населення. Коефіцієнт виявлення випадків інфікування – понад 11%, показник динаміки зростання випадків інфікування – понад 10%. На сьогодні в області завантаження ліжок складає 22,3%, тестуванням охоплено 41,98%. Відсоток виявлення захворювання же склав 5,88%, а показники динаміки становлять 23,23%. І як зазначив Володін, саме цей останній показник і викликає найбільше занепокоєння. “Якщо цей показник не знижуватиметься три дні поспіль, будемо змушені приймати непопулярне, але відповідальне рішення”, – додав він. Конкурс перевізників Закінчився прийом документів для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Київської області та віднесені до компетенції КОДА.  Проведення конкурсу заплановано на 13 липня на дев’ять об’єктів. Як відомо, документи подали три перевізники-претенденти. Усього було подано чотири конверти з позначкою № 1. Наразі КОДА перевіряє документи на відповідність до умов конкурсу. “У попередні роки в суспільстві були питання щодо прозорості процедури відкриття конвертів. Цього разу, як я й обіцяв, уперше вона відбулася за умов прямої трансляції. Перебіг подій мали можливість спостерігати всі охочі”, – зауважив Володін. Підсумки обласної сесії Днями відбулася 35-та чергова сесія Київської обласної ради. Як зазначив губернатор, обласна адміністрація подала на розгляд депутатам понад 20 профільних програм, спрямованих на розвиток Київського регіону.  Серед них – “Здоров’я Київщини”, “Питна вода Київщини”, “Небезпечна Київщини” та “Київщини спортивна”. Читайте: Прийнято низку змін до програми розвитку Київської області Безпека За програмою “Безпека Київщини” на заходи з безпеки області виділили майже 12 млн гривень. Витратять кошти на обслуговування системи відеоспостереження та модернізацію інтегрованої комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області.  Пільги Розширено перелік соціальних пільг для учасників АТО Київщини та членів їхніх сімей. Серед них – відшкодування витрат на лікування, низку медпрепаратів, протезування, тощо для 73 ветеранів та матеріальна допомога для 1555 учасників АТО та членів їхніх сімей. Соцзахист Для покращення матеріального становища сімей, де двоє та більше осіб з інвалідністю, у тому числі самотніх та дітей з особливими потребами, затверджено одразу кілька цільових програм. В зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність у 2020 році, підвищено виплату матеріальної допомоги до 3276 гривень.  Медицина На розвиток медицини Київщини виділено рекордні 250 млн гривень. З них на фінансову підтримку закладів охорони здоров'я – 101,4 млн, решта – на розширення переліку медичних послуг за програмою “Медичні гарантії 2020”, що дозволить лікарням залучати більше коштів на своє утримання.  Харчування дітей У 2019 році в Київській області розпочато реалізацію пілотного проєкту “Якісне харчування – здорова дитина”. На наступний навчальний рік було виділено 35 млн гривень на нове виробниче обладнання для харчоблоків та їдалень закладів освіти.  Сміття Також передбачені кошти на ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих сміттєзвалищ. Необхідні заходи буде проведено у найближчий час. Василь Володін просить усіх небайдужих до чистоти довкілля у разі виявлення фактів засмічення відходами невідкладно звертатися до правоохоронних органів та органів державного нагляду та контролю.  Нові парки Прийнято рішення про створення нового парку, пам'ятки садово-паркового мистецтва, місцевого значення у Києво-Святошинському районі “Зелена брама” площею 30 гектарів. Він розташований у селі Софіївська Борщагівка.  В місті Обухові створено ландшафтний заказник місцевого значення загальною площею майже 5 тис. гектарів.  Велике будівництво Озвучена і частка Київщини у програмі “Велике будівництво” – 6 шкіл, 7 садочків та 5 стадіонів. Наразі вже завершено 4 об'єкти. Введено в експлуатацію другу чергу Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 та середньої школи “Сузір'я” у Вишгороді. ДАБІ опрацьовує дозвільні документи школи №1 у місті Українка Обухівського району та футбольного поля у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. На завершальній стадії будівництво гімназії у Бучі, реконструкція будівлі з перепрофілюванням на дитячий навчальний заклад у місті Ірпінь, реконструкція ДНЗ “Чебурашка” у Вишгороді та ДНЗ “Яблунька” у Вишневому. Готовність – понад 60%.  Загальна готовність об'єктів області за програмою “Великого будівництва” – 53,16%. Загальноосвітні навчальні заклади – більше 50%, дошкільні навчальні заклади – 64%, стадіони – 40%.  Також в рамках програми заплановано фінансування 29 об'єктів дорожнього господарства – 6 перехідних та 23 нових об'єктів. Це субвенція з державного бюджету на 726,875 млн гривень. Станом на сьогодні за цими проєктами укладено 8 договорів з підрядниками. Процедури відкритих торгів  21 об'єкту – на завершальній стадії, по шести такі процедури вже оголошено.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: коллаж KVКиевVласть

Київська облдержадміністрація вкотре переглянула перелік об'єктів для фінансування за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Традиційно збільшилося фінансування для Славутича, зменшили розмір коштів для Іванківського району. Поліському – залишили без змін. На місцях говорять: навіть за наявності фінансування із реалізацією робіт є проблеми.  Як стало відомо KV, 10 червня голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження №260 “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Урізали кошти Згідно з документом, з переліку будівництв Іванківського району було виключено реконструкцію об'єктів водопостачання Комунального підприємства Іванківської районної ради “Іванківводоканал” зі встановленням станцій автоматичного керування з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів артезіанських свердловин №15,16,20. Вартість робіт – 1 млн 335 тис. 246 гривень.  Відтак Іванківщина має освоїти 25 млн 523 тис. 113 гривень. У переліку об'єктів для фінансування залишились реконструкція системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 у селищі Іванків (4 млн 297 тис. 672 гривень), реконструкція Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране (2 млн 567 тис. 953 гривень), реконструкція корпусу харчоблоку КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” у Іванкові (18 млн 657 тис. 488 гривень).  Як розповів KV голова Іванківської райради Валерій Потієнко, затверджені три проєкти не реалізуються через відсутність фінансування. “Підрядникам потрібно давати передплату, а фінансування не виділяється, тому роботи не розпочаті. Крім того, нам довелось переробляти купу проєктів, бо виявилось, що не можна подавати капітальні ремонти та будівництва, лише реконструкції. Реконструкцію об'єктів водопостачання “Іванківводоканалу” нам виключили з переліку, бо була проблема із підрядниками і нам довелось заплатити за роботу коштами району. Загалом проєктів ще дуже багато. Є непорозуміння щодо того, які варто подавати на фінансування. Я наполягаю, що це мають бути об'єкти не лише Іванкова, а усього району. До того ж, ми йдемо до створення громади і маємо думати про села”, – каже він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Збільшили фінансування Місту Славутичу, навпаки, збільшили перелік об'єктів та фінансування. Додалась реконструкція зовнішніх мереж електропостачання (10 кВт,0,4 кВт) на території дорожньо-експлуатаційної дільниці по вул. Військових будівельників. Вартість – 3 млн 205 тис. 628 гривень. Без змін залишились раніше затверджені 24 об'єкти – будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкція І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкція будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкція спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).  Також у переліку об'єктів реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Бєлгородського кварталу міста (1,2 млн).  Ще Славутичу профінансують реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн), реконструкцію димової труби центральної міської котельні (3,2 млн). Загальна вартість усіх об'єктів наразі складає 180 млн 19 тис. 728 гривень.  Як розповів KV перший заммера Славутича Віктор Шевченко, роботи з реалізації об'єктів проводяться кволо. “Проведенням тендерів займається департамент Київської ОДА, а не міська рада. Вони працюють з підрядниками. Ми тільки можемо спостерігати, як виконуються роботи. Звісно, що хотілося б швидшого виконання нагальних проєктів”, – говорить він.  Залишили без змін Поліський район досі має затверджених 13 проєктів загальною вартістю 73 млн 982 тис. 993 гривні.  Нагадаємо, у смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).  В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн). У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).  В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).  Також затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн) Як зазначив у коментарі KV голова Поліської РДА Андрій Лещенко, район дотаційний і не має коштів для виготовлення проєктної документації для подання в КОДА.  “Зміни по нашому району не вносять, оскільки ми не подаємо проєкти. Нещодавно вдалось виготовити проєктно-кошторисну документацію на пожежні сигналізації, днями будемо подавали на область. По затверджених проєктах тільки завершились тендерні процедури. Скоро розпочнуться роботи на двох об'єктах – реконструкція Володарського сільського клубу і реконструкція системи вуличного освітлення у Романівці”, – говорить він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, до переліку об'єктів інфраструктури Іванківського, Поліського районів і міста Славутич, які фінансуються за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), в черговий раз було внесено зміни 7 квітня. За ці гроші передумали ремонтувати Іванківську школу №2, а Славутичу, навпаки, збільшили суми на раніше затверджені ремонти майже в два рази. Читайте: Гроші з могильника: наближеним до Чорнобильської зони територіям розподілили ще 231 млн гривеньКиевVласть

Вчора, 22 червня, за ініціативи Київської обласної державної адміністрації (КОДА) сесія обласної ради затвердила зміни до програми “Київщина спортивна” на 2020 рік. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Вони передбачають: Збільшення суми фінансової підтримки на забезпечення діяльності дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які засновані фізкультурно-спортивними товариствами “Динамо”, “Колос”, “Спартак”, “Україна” до 7822,1 тис. гривень, що дозволить виплатити заробітну плату та нарахування дитячо-юнацьким спортивним школам громадських фізкультурно-спортивних товариств до кінця 2020 року. Зміну юридичної назви „Київської обласної федерації футболу” на „Київської обласної асоціації футболу”, що надасть можливість безкоштовно перевозити учасників змагань дитячої юнацької ліги та зменшить фінансове навантаження на родини спортсменів Київської області. Перерозподіл на суму 1200,00 тис. гривень в межах затверджених бюджетних призначень управлінню фізичної культури і спорту у зв’язку із необхідністю придбання спортивного інвентаря для забезпечення заходів Київської області. Це дозволить покращити матеріально-технічну базу видів спорту. Перерозподіл на суму 285,00 тис. гривень в межах затверджених бюджетних призначень КЗ КОР “Київська обласна школа вищої спортивної майстерності”. Це забезпечить можливість проведення поточного ремонту приміщень легкоатлетичного манежу комунального закладу в м. Бровари. Перерозподіл на суму 100,00 тис. гривень в межах затверджених бюджетних призначень КЗ КОР “Інваспорт”. Що забезпечить виплату заробітної плати тренерам школи з  обмеженими фізичними можливостями до кінця 2020 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в ТелеграмПодписаться “Розвиток спорту  в області – один із наших основних пріоритетів, – прокоментував результат Василь Володін, голова КОДА. – Спорт  – запорука здоров’я людей та престиж регіону.  І турбуватися про це маємо постійно. Дякую депутатському корпусу за розуміння важливості цього питання”. Всього на сесії проголосовано зміни більш як до 20 Програм. Читайте: Прийнято низку змін до програми розвитку Київської області Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

До квітня 2021 року у селі Хотянівка Вишгородського району Київщини планують завершити першу чергу реконструкції школи на вул. Київська, 20. Відповідний договір на 113,22 млн гривень районна влада уклала зі столичним ТОВ “Класика комфорту”. Після його виконання в Хотянівці повинен з'явитися новий корпус школи з дитячим дошкільним закладом. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 15 червня 2020 року Фонд комунального майна Вишгородського району (*) уклав договір з ТОВ “Класика комфорту” (**) на проведення реконструкції хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів по вул. Київській, 20 в селі Хотянівка Вишгородського району Київської області (перша черга). Ціна договору – 113,28 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ТОВ “Класика комфорту” до кінця березня 2021 року повинно побудувати корпус інклюзивної основної школи з дитячим дошкільним закладом, майданчики, тіньові навіси, трансформаторну підстанцію, облаштувати покриття та огорожу териториторії, зовнішні електромережі та освітлення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Закупівлю вдалося провести з четвертої спроби:  тендер від 2 травня 2019 року не відбувся через відхилення всіх пропозицій;  тендер від 11 червня 2019 року – відмінено через подання менше двох тендерних пропозицій; тендер від 1 июля 2019 року – відмінено через неможливість усунення виявлених порушень; тендер від 19 березня 2019 року не відбувся через відсутність подальшої потреби в закупівлі робіт. За інформацією Міністерства освіти і науки, у 2017 році у вишгородських навчальних закладах із сіл Хотянівка та Осещина навчалися 81 дитина шкільного та 20 дітей дошкільного віку. В зв'язку з цим було прийнято рішення реконструювати школу у Хотянівці та створити навчально-виховний інклюзивний комплекс з художньо-естетичним спрямуванням, в тому числі для дітей з особливими потребами. Основне приміщення Хотянівської загальноосвітньої школи побудоване у 1957 році, приміщення їдальні, бібліотеки і початкової школи – у 1890 році. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Класика комфорту”  зареєстровано у 2008 році в Києві. Засновники – Анатолій Михальченко (директор) та Сергій Руденко. Розмір статутного капіталу – 53 тис. гривень. Основний вид діяльності – оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. За даними Zакупівлі, в результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Класика комфорту” уклало 221 договір на загальну суму 533,2 млн гривень. Найбільше за ціною замовлення отримано в результаті нинішнього тендеру. Раніше KV повідомляла, що до кінця 2020 року у Вишгороді повинні побудують два дитячі садки: по вул. Дніпровській, 9-а (на 246 місць) та по вул. Шкільній (на 150 місць). Читайте: “Велике будівництво” на Київщині: у Вишгороді незабаром відкриють дитячий садок на 246 місць Фонд комунального майна Вишгородського району очолює Костянтин Кожанов. Міський голова Вишгороду – Олексій Момот. Хотянівською сільською радою керує Володимир Грищенко. Директор Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів – Тетяна Яковенко.  * Фонд комунального майна Вишгородського району (код ЄДРПОУ: 20583073) ** ТОВ “Класика комфорту” (код ЄДРПОУ: 36100693) Фото: Google Maps КиевVласть

Парламент планує остаточно відірвати ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. На місця планують передати значний відсоток податку на доходи фізичних осіб, ренту, акцизи, місцеві сбори. Фінансова революція обурює чинне керівництво районів. Там переконані – громади не справляться і позбавляться фінансової спроможності через ці новації. Натомість в самих ОТГ ініціативу парламентарів схвалюють і вже розмірковують як будуть обліковувати і переоформляти на себе майно райрад.  Як стало відомо KV, на порталі Верховної Ради України було опубліковано на розгляд проєкт закону № 3614 щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку із завершенням адміністративної та териториальної реформи. Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту, цілями й завданням цих змін є розмежування доходів і видатків між бюджетами районів та територіальних громад. Так, районні бюджети народні депутати пропонують взагалі виключити із системи горизонтального вирівнювання. Тобто районні бюджети не отримуватимуть базову дотацію й не будуть на прямих міжбюджетних відносинах із державним бюджетом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Формування районних бюджетів здійснюватиметься лише за рахунок власних доходів. А саме: податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плати за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, що видані РДА. А також за рахунок орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є райради. І за рахунок дотацій та субвенцій, які можуть спрямовуватися з інших бюджетів. Уже з січня наступного року бюджети затверджених Перспективним планом 1470 тергромад мають перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Якщо законопроєкт парламент таки схвалить, то ОТГ отримуватимуть 60% ПДФО, місцеві податки і збори, рентні платежі, акцизний податок, доходи від використання комунального майна, а ще – плату за надання адмінпослуг, трансферти (дотації, субвенції) тощо.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Отже, громади одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети громад і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ. Думка райрад Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, реформа залишає більше запитань, аніж відповідей. На його думку, якщо сьогодні перекласти на громади всі ті витрати, які роблять райони по утриманню соціальної інфраструктури – то навіть найуспішніші ОТГ ризикують втратити свою фінансову спроможність. “На утримання апарату районної ради цих коштів вистачить. Але ж є питання, куди важливіші. З держави виділяється лише субвенція на зарплату вчителів, усе ж технічне утримання закладу лягає на плечі району. Сьогодні лікар отримує заробітну плату залежно від того, скільки він заключів договорів із НСЗУ. Але при лікарнях було харчування, масажні кабінети, обслуговуючі персонал і зараз вони не фінансуються. Навіть за кисень у реанімаціях має хтось відповідати. І все це теж за кошт районного бюджету. І зараз усе це має перейти до ОТГ. Але до цього ж ці витрати в громадах не передбачалися. Як і підвезення дітей до школи, пільговий проїзд, соціальні пільги. І таких питань безліч. І будь-яка громада, якщо на неї перекласти всі ці повноваження, стане неспроможною. Ще більш питань по вторинній медицині, хто буде власником цього майна і як його розподілятимуть. Хто буде утримувати медкомісії при військоматах? За кошт районного бюджету в період пандемії, ми не в силах утримувати всю вторинну ланку. Досі не розподілені функції, хто й за що має надалі відповідати, яким чином здійснюватиметься фінансування. Потрібно було розпочинати не з розподілу бюджету, а з розподілу функцій з утримання цього майна”, – зазначив Єрко. Щоправда, його колега, голова Броварської райради Сергія Гришко із ним не згоден. В коментарі KV Гришко наголосив, районні ради потроху відходять у небуття, а майбутнє за кооперацією ОТГ із державою напряму.  “Я прихильник того, щоб все, що задеклароване реформою децентралізації, одержало своє логічне завершення. Райони та районні ради – це атавізм. На сьогодні досі не визначено, які функції та повноваження за районом. І що саме має виконувати районна рада і для чого цей фільтр між областю та громадами взагалі. Якщо передбачаються префектні округа і будуть там виважені кадрові призначення, то цього буде достатньо для підтримання ладу в районі. А кооперація між ОТГ має працювати з державою напряму, так само, як і співпраця з обласними радами. Увесь цей розподіл бюджету, лише пошук того, як знову одержати доступ до цієї базової ніші, якою буде віднині розпоряджатися леше ОТГ і вилучати звідтіля кошти”,  – говорить Гришко. Думка громад Керівники ж існуючих громад розповіли KV, що райради давно втратили свій дієвий функціонал і потребують ліквідації, як зайвий щабель влади. Тергромади можуть повністю обійтися без району й надавати ті ж самі послуги, що й район. Питання залишається лише в механізмі передачі майна, що перебуває в комунальній власності райради та РДА. А також, хто надалі розпоряджатиметься цим майном. Тож громади більше хвилюють повноваження, які можуть залишити за районними радами. І, що найважливіше, за чий кошт вони будуть утримуватися. І вважають, що для розвитку громад необхідно було передбачити в законопроєкті збільшення податкових надходжень. А також припинити утримання дотаційних територій за рахунок вилучення зароблених коштів з ОТГ. Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко: У законопроєкті прописано, що бюджет району формуватиметься за рахунок майна спільної власності. А яка може бути спільна власність, якщо вже в жовтні буде примусове створення ОТГ? У Баришівському районі залишилося ще дві сільради на утриманні райради. Зараз триває процес передачі комунальних підприємств із балансу району до Баришівської ОТГ. Тож які функції райрада надалі має виконувати? Райрада передбачає депутатський корпус, відповідно потрібен адмінресурс, приміщення і якісь фінанси на утримання. На мою думку, не те що районні, навіть обласні ради непотрібні. Це місце договорняків та решти корупційних схем. Чому би не передати й решту коштів до ОТГ, які й так виконують функції рад та адміністрацій? Чому депутати мають їздити до обласної ради і вибивати ці кошти? Є бюджет вирівнювання і з нашої ОТГ, яка заробила більше коштів, мають вилучатися кошти на утримання дотаційних територій. Який у цьому стимул розвитку? Залиште податок на прибуток, хоча би в розмірі 90 %. Урешті президент однаково залишає свого префекта, відповідно, і вплив на території. Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: Районний бюджет, його дохідна частина, надалі триматиметься лише за рахунок 40% ПДФО. Тож наскільки відомо, планується, що надалі укрупнений район буде утримуватися не за державний кошт, а за кошт 5% з бюджету створених тергромад. Звичайно, що ОТГ таке навантаження не влаштує, адже ніяких відносин із районом, наприклад, наша громада вже не має. У районі залишаються Пенсійний фонд, центр зайнятості, паспортний стіл, з якими працюємо на договірних умовах. Але ж це лише державна вертикаль. Багато є пропозицій, щоби залишити лише адміністративні префектури й щоби районні ради взагалі не втручалися до громад. Залишається ще важливе питання по розподілу майна, яке перебуває на території громади, але засновником якого є райрада. Це: районний будинок культури, вторинна медицина тощо. Ніхто б і не заперечував, щоби це майно передали надалі також на утримання громадам. Залишається багато нюансів і щодо щоквартального вилучення реверсної дотації з бюджетів ОТГ. Голова Студениківської ОТГ Марія Лях: Громада сьогодні намагається повністю ізолювалися від району. Наразі з бюджету громади до району перераховується субвенція на утримання другого рівня медини. Як відбуватиметься передача подібного майна, яке є надбанням усього району, – велике питання. Районні ради – це зайва структура. Тож усі доходи району мають передати на ОТГ або підпорядкувати префектурі, області. Сьогодні ще залишається проблема в створенні власного терцентру адмінпослуг, які ще надає район і куди ми також перераховуємо кошти. Згодом без району ОТГ зможе повністю обійтися. Ми вже напряму працюємо з областю. Громада вже утримує первинну медицину й мешканці задоволені якістю медпослуг. Громада зараз уже має можливості надавати ті ж самі послуги, що й район, і навіть, у декілька разів якісніше. Але було би набагато краще, якби громадам залишалося не 60 % ПДФО, а хоча би 70 %. Тому що до ОТГ перейшла левова частка інфраструктури в занедбаному стані. Тож нам не вигідно, щоби нашу реверсну дотацію забирали й годували дотаційні громади. Реформа має бути такою, щоби таких громад і зовсім не існувало. Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко: Громади інформують, що районні ради будуть потрібні для перехідного періоду новоствореним ОТГ, для того, щоби розділити комунальну власність. Нашу громаду вже сьогодні пов’язує з районом лише питання фінансування вторинної медицини. Решта всього майна давно передано з району до ОТГ. Тож який сенс у цих районних радах надалі? Ще більше виникає питань щодо утворення в області нових районів. З якого бюджету й за чий кошт відбуватиметься їхнє фінансування? І чи матимуть вони фінансові повноваження і взагалі, які функції за ними будуть закріплені? Перший заступник голови Обухівського міськради Анатолій Верещак:Обухів – місто обласного значення, у нас прямий бюджет і до районного жодного стосунку не маємо. Єдине питання, з яким можемо зіткнутися при об’єднанні: усе майно, яке буде на території громад, але залишаються в комунальній власності району, має якимось чином перейти у власність ОТГ. Наразі цей механізм розглядається лише на рівні законопроєкту. Будуть укрупнюватися райони й щоби не вийшло так, що майно перейде в державну власність, якщо до якогось періоду його так і не передадуть. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, утворені Глевахівська, Циблівська, Ташанська й Томашівська об’єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені в грудні 2019 року ОТГ.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Як розповів у коментарі KV Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський, ще 30 червня минулого року були створені ці тергромади, які обіцяли перевести на прямі міжбюджетні відносини з державою ще до нового 2020 року. Але це рішення постійно відтягували, допоки і взагалі не запровадили карантин. “Громада й далі продовжує жити як сільська рада за рахунок податку за землю та єдиного податку. Лише за перший квартал до району відійшло понад 7 млн гривен ПДФО. Освіта, первинна ланка та культура залишаються ще за районом. І фінансувати їх вони відмовляється, адже створена громада. Але передача ж фінансового управління так і не відбулася. Тож їх утримувати ми наразі теж не можемо. Така ось дилема. І якщо надалі все майно таки відійде до громади, то кого ж райрада має надалі утримувати? І нас більше хвилює, що передати майно на баланс ОТГ можуть ще до виборів. І де ж під кінець року брати кошти на їхнє утримання? А що буде з майном, якщо вибори, наприклад, перенесуть на весну через коронавірус, теж не зрозуміло”, – говорить він. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру ПриірпінняПроєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського районуПроєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Фото: коллаж KV КиевVласть

Ще 15-16 років тому нам не потрібно було б нагадувати про те, що будь-яка робота з Генеральним планом, чи то в процесі дії вже розробленого та затвердженого, чи то на черговому етапі розробки стратегії розвитку міста на 20-30 років, неможливі без об’єктивного аналізу стану виконання цієї стратегії на попередньому етапі. Лише за умови здійснення такого незалежного, комплексного, фахового, не ангажованого аналізу, що передбачатиме офіційну мотивовану експертну оцінку дій Київради та КМДА стосовно виконання чинного Генерального плану. Це потрібно для збереження вже розпочатого вектора розвитку, бо всі нові або радикальні напрямки можуть стати дороговказом до гарантованого колапсу. Для прикладу: чи можна вважати дійсними досягненнями переможно заявлені показники щодо “кілометражу” відремонтованих міських доріг та вулиць, де не проводилося попереднього прокладання інженерних колекторів або, хоча б, реконструкції підземних інженерних комунікацій, що традиційно пролягають під дорожним полотном. Скільки “проживе” таке нове дорожнє покриття? Максимум – до чергового ремонту ділянок завідомо зношеного водогону, перевантажених теплотрас або “захлинання” ливневої каналізації з недостатньої пропускною спроможністю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Чому в цих зауваженнях фігурує термін саме в 15-16 років тому? Бо в той час ще діяла невідворотна аксіома: “ …кожна наступна каденція влади, яку обрано та призначено на будь-який чинний термін, є спадковим виконавцем довгострокової стратегії розвитку міста, яким є чинний Генеральний план…”. Таке твердження було запобіжником проти дій  кожного наступного керівництва міської влади Києва аби в них не виникало непоборне бажання мати “свій Генеральний план” та впевненість у власному праві чинити будь що на “свій хлопський розум” у “власному місті”, грунтуючись лише на переконанні, що “попередники були недалекоглядні та катастрофічно схибили”. Адже тоді навіть ніхто не міг припустити, що наступні каденції міської влади не лише практикуватимуть ревізії дій своїх попередників, але й скасовуватимуть їхні рішенння, зокрема,  щодо відведення ділянок під забудову та дозволи на забудову територій, де вже роками триває житлове будівництво за кошти інвесторів, або ж території з цільовим призначенням “під громадську забудову” перетворюватимуть на “зелені…”, ба більше, на “заповідні зони”. Складно було й передбачити, що міністерства, що повинні здійснювати державну політику в галузі нормування, дозволів та обмежень в містобудуванні (Мінрегіонбуд), збереженні культурної спадщини (Мінкультури) та збереження існуючого природного середовища  (Мінекології) не лише будуть погоджувати містобудівні проекти, що не відповідають нормам та обмеженням чиного Генерального плану, але й змінювати діюче законодавство, знижуючи вимоги та обмеження щодо вимог до забудов та реконструкцій, що, в підсумку, суттєво погіршує умови життя містян. В перехідний період “закінчення терміну дії Генерального плану 2020 р.”,  декларованого владою, цього разу не було оприлюднено висновки незалежної фахової експертизи, щодо реального стану виконання Генерального плану 2020 в частинах: - Розвитку інженерної інфраструктури – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової; - Розвитку дорожньо-вуличної інфраструктури, зокрема, реконструкцій та будівництва мостів, передбачених в чинному Генеральному плані 2020; - Розвитку дорожньо-вуличної транспортної інфраструктури, збільшення кількості маршрутів та одиниць громадського транспорту; - Розвитку містобудівної інфраструктури (школи, дитячі садочки, поліклініки, лікарні, пожежні депо) – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової; - Балансу збільшення/втрати робочих місць; - Збільшення/зменшення щільності забудови;  - Балансу збільшення/зменшення територій парків, скверів, зелених та рекреаційних зон; - Втрати та спотворення об’єктів культурної спадщини; - Балансу збільшення/зменшення особливо цінних територій культурного призначення, охоронних зон, історичних ареалів парків, скверів, зелених та рекреаційних зон; Згідно чинного законодавства України, замовником Генеральних планів розвитку міста є його обране керівництво – Київська міська рада. Вона та її виконавчі органи зобов’язані діяти в інтересах міста та містян, а саме: забезпечувати його сталий розвиток, раціональне зважене використання земельних ресурсів та балансу територій, з урахуванням перспективи та регулюваного зростання кількості населення аби забезпечувати відповідне середовище для його здорової життєдіяльності. Згідно з діючим законодавством України не допускати змін чинного Генерального плану м.Києва та нецільового використання: • стану та площі озеленених і рекреаційних територій, • об'єктів та територій природно-заповідного фонду, • стан збереженості прибережних захисних смуг, • особливо охоронюваних ландшафтів, • виробничих зон, • ущільнення житлових територій, яке перевищує нормативне, • руйнування території забудови, що історично склалася та її ущільнення, • кількісний та якісний стан об’єктів культурної спадщини. На жаль, усі ці хиби “стихійного характеру” в місті систематично відбувалися за сприянням та ініціативою діючої київської міської влади. Більше того, коли кількість таких системних порушень сягнула понад 5000 фактів, столична влада почала вимагати від генпроектувальника Генерального плану м.Києва Інституту “Київгенплан” ГУ Київпроект, легалізувати їх у формі змін до чинного Генерального плану. Після кількох категоричних відмов виконати протиправні корегування, Київською міською радою було прийнято рішення про розробку “нового” Генерального плану міста Києва (до 2025 року). Це було зроблено не тільки для легалізації вже скоєних порушень, а й для забезпечення “правового” грунту для наступних зловживань. Для цього було “перекручено” зміст Указу Президента від 25 лютого 2008 року №157/2008 "Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва". В його п. 2 відносно Генерального плану Києва зазначено: "вжити, в установленому порядку, невідкладних заходів щодо збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища у місті Києві. Зокрема, щодо перегляду Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року з метою визначення територій, що мають особливу історико-культурну цінність, історичних ареалів столиці та встановлення режиму використання цих територій ". Відсутні вказівки на створення додаткових умов: • "…для виконання містом Києвом функцій столиці, • забезпечення ефективної роботи і розвитку транспортної та інженерної інфраструктури, • побутового обслуговування, • вирішення інших нагальних проблем". Нічого не йдеться й про можливість створення "нового генерального плану Києва до 2025 року", тим більше, на основі сумнівних "містобудівних обгрунтувань". Всупереч діючого Указу Президента України щодо розроблення проекту внесення змін у відповідні розділи чинного Генерального плану міста Києва, було прийнято Рішення Київської міської ради від 18.09.2008 №262/262 про розробку "нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025". Як показала практика наступних 12 років, це було здійснено виключно задля вчинення подальших “містобудівних зловживань у законі”. Згідно Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", чинний Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони до 2020 набув статусу безстрокового з його можливим коригуваннями (відповідно до п.8 статті17 ІІІ розділу та п.3 розділу V (прикінцеві положення) не частіше одного разу в п'ять років. Законною була б розробка проєктів внесення обґрунтованих та позитивних змін до чинного Генерального плану м.Києва. Згідно п.2 статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимогами відповідних ДБН з відповідними коригуваннями на базі аналітичних звітів містобудівного моніторингу виконання Генерального плану, дія якого подовжується. "Концепція стратегічного розвитку міста Києва" (перша стадія діючого Генерального плану) та запропоновані нею рішення є проміжним робочим етапом й не може бути варіантом містобудівної документації, передбаченим діючою нормативною базою України. Тому, їх ухвала рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 №35/4847, не має чинної сили. А презентовані матеріали можуть сприйматися лише, як: • попередній аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва, • причин відхилення від його рішень, • оцінки їх законності, • їх наслідки для Києва та держави Україна, • більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва, усього корпусу правових норм законодавства і ДБН (з посиланням на неіснуючий Генплан-2025, де усі порушення будуть узаконені). Тому, одним з вирішальних факторів задля отримання дієвих результатів є важелі контролю за дотриманням містобудівної дисципліни та унеможливлення порушень настанов діючого Генерального плану. Корупційний вплив організацій забудовників, владних чиновників та депутатів всіх рівнів наразі обрав смертельно небезпечний напрямок “законо-нормотворчості” Мінрегіонбуду України в період  від 2008 -2020рр. Їхні нові вимоги катастрофічно знизили науково-методичний рівень всіх складових наступних розробок щодо планомірного розвитку столиці. Відсутність адресного підходу з урахуванням специфічних, виключно складних умов м.Києва, посилання на загальні, непідтверджені та анонімні планувальні тези та рекомендації нібито від "експертів мерії Лейпцига та Ради Європи або Світового банку" – є наочним цьому підтвердженням. В розділі "Сучасний стан та проблеми містобудівного розвитку" зазначено, що за період реалізації чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року "місто Київ розвивалося із суттєвими відхиленнями від прогнозів…". Але нічого не згадується про відсутність чинних та обов’язкових 3–5-7-річних моніторингів та уточнюючих коригувань чинного Генерального плану міста Києва в процесі його реалізації з урахуванням зауважень та пропозицій експертів та громадськості в період 2010 -2015 років. Не викликає сумнівів й природа фатального некерованого збільшення чисельності населення, яка провокується необгрунтованою спрямованістю на “звільнення” будь-яких міських територій шляхом викупів та банкрутування  промислових підприємств, “ущільнення” забудови територій лікарень, навчальних та науково-дослідних закладів задля їх забудови примітивними заробітчанськими житловими утвореннями, що жодним чином не забезпечені відповідною інфраструктурою. Таким чином, погіршення умов життя та зменшення кількості робочих місць для киян, а також забудова міських територій здійснюється виключно для отримання прибутку забудовниками або їхніми кураторами та лобістами, які наближені до влади або мають владні повноваження. Тому наразі ми спостерігаємо некероване збільшення кількості населення Києва за рахунок приїзжих. І це відбувається на тлі зниження виробництва у межах окремих міських територій, а відповідно й скорочення робочих місць. Скорочення площ промислових зон з часом може викликати катастрофічні соціальні наслідки щодо питань зайнятості населення. Теза щодо ролі розвитку промисловості в суцільному економічному комплексі сучасних європейських міст не враховує загальні тенденції розвитку економічної діяльності та сучасний соціально-економічний стан України. За різними даними чисельність постійного населення Києва декларувалася : • у 2006 році – 4,1 млн (дані Інституту розвитку міста), • у 2009 році -  3,14 млн (дані Інституту демографії НАН України), • у 2019 році -  3,7 млн (“умовні” результати електронного перепису). Але при цьому, наразі, не виконується аналіз стану київського міського соціуму та рівня щоденних міграцій. Без цього розрахунки кількості населення Києва та моделювання структури його зайнятості в “новому генеральному плану” зводяться нанівець. Звідси й таке хибне трактування моделі використання виробничих і комунально-складських територій. Відсутність системного підходу до вирішення містобудівних проблем всіх рівнів, відсутність стратегічного підходу до питань розвитку міста з урахуванням його історичної та національної самобутності особливо гостро проглядається в: • формальному ставленні до реконструкції масивів 5-9-поверхової типової забудови кінця 1950-х – середини 1960-х років, як до “звільнення” території від морально та технічно застарілої середньо-щільної забудови задля будівництва високо-щільно розміщених багатоповерхових будинків високої місткості. Необхідність розселення мешканців існуючих будинків, “підтягнення” до показників нової забудови відповідної містобудівної та інженерно-транспортної інфраструктури, зелених насаджень, пропускної спроможності вулиць та внутрішньо-квартальних проїздів тощо, якимось чином опинилась також поза увагою забудовників. • легалізація порочної практики ущільнення кварталів історичної забудови випадковими будівлями, замість системного завершення периметрально-квартальної забудови, яку була штучно перервана в 1914-17рр. • боротьба за максимальні “квадратні метри” будь-якою ціною замість створення комфортного міського середовища відповідної нормативної щільності. Такі, значно перевищені масштаби житлового будівництва, не були забезпечені всіма видами інфраструктури. Теоретичні розрахунки генерального плану діаметрально "розійшлися" із дійсним станом через ручне управління" містом; • масові приватизація та перепродаж об'єктів рекреаційно-оздоровчого і спортивно-фізкультурного призначення у Києві та приміській зоні;  • в результаті постійного "недофінансування" було реалізовано не  більше 20% принципових рішень чинного Генерального плану м.Києва • зміни в чинний Генеральний план Києва у порядку, встановленому законом, не вносилися, такі протиправні дії повинні мати кримінальні наслідки. Але….. • за роки реалізації чинного Генерального плану було знищено близько 850 га парків, скверів, лісопарків і лугопарків, біля 490 га з них було повернено місту за рішенням судів, 1300 га чекають рішення щодо їхньої долі; • територіальний розвиток Києва за рахунок земель прилеглих районів області не був узгоджений суміжними громадами, Київською обласною та районними радами. А відтак, рішення чинного Генерального плану-2020 щодо цих територій є нелегітимними. • відсутнє розуміння містобудівних реалій “великого Києва”, що давно існує “де факто” в планувальній єдності міста з його приміською зоною. • менталітет діючих чиновників мотивований виключно умовами власного збагачення, “суспільні інтереси” для них – не більше, ніж слова. Таким чином, складний регіон “великого Києва” приречений на подальше збільшення та поглиблення комплексу проблем розвитку столиці. Території приміської зони, вже освоєно екстенсивною садибною забудовою, необхідні соціальна, транспортна й інженерна інфраструктури відсутні. • незаконна практика розроблення "містобудівної документації" подається як "регулюючі засади" для деталізації чинного Генерального плану Києва, більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва та діючих правових норм законодавства й ДБН • посилання на неіснуючий Генплан-2025, де планувалося легалізувати  всі порушення Генплану-2020, – незаконні за визначенням. Через нього просто намагаються легалізувати весь безлад у містобудівній практиці нинішніх міських чиновників, аби уникнути відповідальності, керуючись гаслом "втрати регулюючої здатності". Георгій Духовичний, архітектор, віце-президент київської організації Національного союзу архітекторівКиевVласть

Рішення уряду про розділення Київщини на шість укрупнених районів спричинило у регіоні справжній рейвах. Мітинги, злісні розбірки у соціальних мережах. Хтось топить за Бучу, хтось за Васильків. Між тим є і конструктив. Помірковані критики реформи запевняють: укрупнення районів відбувається без підкріплення законодавчою базою і громадського обговорення.  Як стало відомо KV, 12 червня  на позачерговому засіданні Уряд розглянув і підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Останнє слово тепер за нардепами. Станом на сьогодні Київську область планують поділити на шість районів (округів). Статус адмінцентрів – надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві. Інші пропозиції громад столичного регіону, які не встигли розглянути до засідання уряду, обговорюватимуться вже на парламентських комітетах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відео: засідання Кабміну від 12.06.2020 року Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини Втрату повноважень та позбавлення статусу райони Київщини сприйняли переважно без радощів. Перша й найбільша дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад уже не перший місяць обстоюють власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді. Громади надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну. Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району.  Не полишає спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.  Читайте: Фастов будет отстаивать звание админцентра под Киевской ОГА А мер Броварів Ігор Сапожко звернувся до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Читайте: Разумкова просят не стирать с карты Киевщины Броварской район Точка зору KV опитала голів районних рад Київщини, яких позбавляють статусу району, щодо доречності нового адмінподілу області саме на шість округів та їхнього бачення плюсів та недоліків реформи. Результати опитування показали, що більша частина незадоволена запропонованим урядом територіальним поділом. Не додає оптимізму лідерам громад і те, що перший етап реформи децентралізації так і не завершився, необхідні зміни до Конституції не внесені. На думку голів, негатив є і в тому, що укрупнення районів відбувається без широкого громадського обговорення.  Найбільше протиріч виникло саме через статуси адмінцентрів. Райони жаліються на їхню територіальну віддаленість та занепокоєні через можливу недоступність публічних послуг та навіть погіршення фінансового стану ОТГ. Київщина – проти Голова Іванківської райради Валерій Потієнко (обраний від БПП): До Вишгорода іванківчанам доїхати зручніше, а з Бучею, Бородянкою, Ірпенем ми навіть не маємо прямого сполучення. І якщо на думку КОДА центром може бути й Бородянка, то чому Іванків не може бути окремим районом? Іванківщина – найбільша в Україні за площею. Бюджетним кодексом передбачено, що податки організацій від Чорнобиля сплачуються до нашого районного бюджету. Якщо сформують Ірпінський чи Бучанський райони, то кошти надходитимуть туди. Іванківська ж громада нічого не отримує, а на виборах ми будемо створювати завідомо неспроможну ОТГ. Та й як громада надалі має утримувати школи, лікарні? І як жителям крайнього Поліського села доїхати до Бучі за 120 км? Тож ми готуємо листи до Кабміну, Офісу Президента, КОДА, збираємо сесію й будемо претендувати, як і решта, на визначення Іванкова адмінцентром. Голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський (обраний від ПП “Укроп”): Новий проєкт районування областей, затверджений Кабміном, необхідно доопрацювати. Відповідно до документу, Києво-Святошинський район розділений між трьома районами Київської області – Обухівським, Фастівським та Бучанським. Переконаний, що найбільший район в Україні не можна “розривати”, він має увійти до нового району в діючих межах. Окрім того, депутати Києво-Святошинської районної ради направили до Парламенту, Кабінету Міністрів України та КОДА звернення щодо збереження назви “Києво-Святошинський район”. На жаль, наразі в районі немає жодного населеного пункту, який би відповідав вимогам методики Кабміну щодо визначення майбутніх районних центрів субрегіонального рівня. Проте так історично склалося, що упродовж тривалого часу як Буча, так й Ірпінський регіон, а раніше ще й Іванківський та Вишгородський, були складовою частиною Києво-Святошинського району. Тому, я вважаю, доцільним зберегти історичну назву району – “Києво-Святошинський”, а визначити майбутній центр відповідно до методики, розробленої Кабінетом Міністрів.Читайте: Дмитро Гусятинський: Рішенням у протистоянні між Бучею та Ірпенем може стати збереження історичної назви – Києво-Святошинський район Голова Кагарлицької райради Іван Сємцов (обраний від БПП): З поділом області на шість районів погоджуюсь, але не підтримую визначення району з адмінцентром в Обухові. Нашої думки при розподілі не запитували, а поставили перед фактом. Достатньо взяти мапу, щоби зрозуміти, де розташований Обухів, а де решта населених пунктів. Богуславському району, щоб доїхати до Обухова, треба подолати 170 км. Район же створюється не для олігархів і не для тих, хто вирішив, що Обухів має стати центром, а для населення. Центр має бути рівнодуступним для всіх територій, які увійдуть у цей район. І найбільше під його визначення підпадає саме Кагарлик. У крайньому випадку, має бути хоча би Миронівка. У Кагарлику же є необхідна інфраструктура і просторе адмінприміщення, якого немає ані в Обухові, ані в Миронівці. Голова Миронівської райради Валентина Усик (обрана від БПП): У 2014 році розглядався Миронівський адмінтерокруг, куди включили Богуславський, Рокитнянський, Кагарлицький район. Ці райони наразі також незадоволені новим розподілом та включенням до Обухова. Миронівка, як центр, має економічний потенціал, вигідне географічне розташування й має стратегічні об’єкти. Обґрунтована пропозиція щодо визначення округом Миронівського району надавалася до Кабміну. Плануємо писати аналогічний спільний лист із сусідніми районами. І це, якщо врешті проведуть адміністративно-територіальну реформу, яка має пройти референдум, а не через нав’язану Кабміном думку. Особисто негативно сприймаю ситуацію із новим адмінтерподілом. Сьогодні так і не внесли зміни до Конституції, незавершена територіальна реформа, а вже планують укрупнення. За п’ять місяців вирішили провести вибори, не маючи для цього навіть відповідної бази. Голова Згурівської райради Степан Кузьмич (обраний від “Свободи”): Нашу територіальну зону рекомендовано включити до районного центру Переяслава. Але всі розуміють, що Переяслав територіально незручний, особливо для найбільш віддаленої Згурівки. Питання у швидкому сполученні, а потреба доїхати до райцентру однозначно буде. Решта необхідних умов, інфраструктура та приміщення, є однаково як і в Яготині, Баришівці, так і в Переяславі. А сполучення Згурівки з Переяславом взагалі катастрофічне. Якщо тільки не створюються умови, щоби туди й потреби не було доїжджати. Усе робиться для жителів, тож спершу треба було поставити питання, як буде зручно їм. Згурівський район до обговорень щодо адмінподілу навіть не долучили. І цю претензію райрада планує висловити письмово. У цій ситуації Яготин є найбільш рівновіддаленим для всіх територій і має зручне сполучення. Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк (обраний від БПП):Як можна переходити до наступного кроку реформування, коли процес формування спроможних громад ще не завершений ані в конституційному, ані в економічному та адміністративному ракурсі. Тож розуміємо, що це комусь політично вигідно. Другий етап реформи є новим і невизначеним. У мешканців немає чіткого розуміння меж цього центру: чи будуть доступними публічні послуги саме в Переяславі, чи перерозподілятимуть туди податки. Адже Баришівський район не має прямого транспортного сполучення із Переяславом. На старті децентралізації витрачалися колосальні ресурси на популяризацію реформи і створення ОТГ, залучення місцевого самоврядування до цих процесів, громадських обговорень. А коли зайшла мова про укрупнення районів, то виявляється, що сільради потрібні були лише для успішного першого кроку. Сьогодні позиція місцевої громадськості уряду нецікава: ні загальних обговорень, ані роз’яснень, чому саме Переяслав і як погоджувати робочі моменти районам надалі між собою. І це викликає невдоволення з боку депутатів районної ради. Впевнений, що будуть клопотання і скарги до вищих ешелонів влади щодо таких рішень, прийнятих за дві дні. Голова Бориспільської райради Владислав Байчас (обраний від БПП): Я не задоволений проєктом, який затвердив Кабмін. Має бути два окремих райони – Бориспільський і Броварський. Наш район потрібно було об’єднати з Переяслав-Хмельницьким, а Броварський із Баришівським і сусідніми, у них там спільна дорога. У нас із Броварами немає транспортного сполучення. Так само Яготину незручно їхати в Переяслав-Хмельницький район. І перспективним планом ми не задоволені. Звертались щодо цього до міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. Я не розумію, як із такого сильного району, як наш, можна було зробити дві неспроможні громади. Писали й до Президента, і в область, ніхто нас не чує. Голова Броварської райради Сергій Гришко (обраний від "Нашого Краю"): Те, що відбувається із районуванням областей, не можна назвати державницьким підходом. Уся методика формування округів порушена. Ми сесією звертались до Президента, Кабміну, Верховну Раду, профільного міністра Чернишова. Жодної відповіді. Попросили нашого нардепа по округу, щоб він особисто потрапив в Офіс Президента й ситуація якось вирішувалась. Зараз із нас просто знущаються. Я вважаю, що Броварський район має бути об’єднаний із Бориспільським, але з назвою – Броварський і префектура має бути розміщена в Броварах. У нас будується окружна дорога, є міжнародний напрямок на Білорусь та Росію, є розвинута опорна лікарня, головний почтомат, податкова інспекція й ще багато переваг перед Борисполем. Читайте: Обухів, Фастів чи Васильків: у Київській ОДА тривають обговорення нового районування області Голова Васильківської райради Наталія Баласинович (обрана від БПП): До 25 травня був проєкт, ініційований КОДА, де було п’ять районів, у тому числі Васильківський. Туди входив Фастівський, Обухівський, частина Києво-Святошинського. Якимось дивним чином без проведення консультацій та обговорень з’явився Фастівський район. Я вважаю, штучно й на виконання чиєїсь політичної забаганки Васильківщину приєднали до Фастівщини. Це викликало велике обурення мешканців. Була проведена позачергова сесія Васильківської райради з єдиним питанням – про звернення до Президента щодо збереження Васильківського району. Сільські та селищні ради приймали аналогічні рішення. 14 червня відбулося велике віче у Василькові, де громади висловилися категорично проти створення Фастівського району за рахунок наших громад. По всім соціальним, економічним і логістичним показникам значно слабший, ніж Васильків. Також ми знову звернулись до Президента, Кабміна, Президента, профільного міністра, щоби без нас не приймали таке антиконституційне рішення. Наші мешканці налаштовані дуже рішуче й готові йти ходою до Києва, до Кабміну, влаштовувати протести. А я не збираюсь йти проти своєї громади.Читайте: Депутаты Василькова потребовали от властей Украины оставить городу статус райцентра Киевщины Депутат Яготинської районної ради Ярослав Губерський (обраний від ПП “Укроп”): Для того, щоби Яготин визнали центром району, у нас усе передбачено: є школи, дитсадки, поліція, пожежна, інфраструктура тощо. Але влада в цьому питанні проявила бездіяльність, хоча важелі впливу в райради були. Знаю, що голова міськради Наталія Дзюба намагалася це питання обстояти, але це лише на словах. Краще тепер точно не буде. Крім того, з невідомої причини затягують і вибори голів до ОТГ. Про відсутність дієвої реакції з боку районної та міської влади Яготина щодо ситуації з включенням району до Переяслава, заявляв на своїй сторінці в Facebook і директор Яготинського історичного музею Іван Шула. Київщина – не дуже проти Проте є й ті території, які більш-менш підтримують позицію уряду. На місцях сподіваються, що коли районні ради втратять свої повноваження, то таке поняття, як “район”, взагалі втратить свою значимість. Голова Поліської райради Андрій Слепченко (обраний від БПП): Поліський район має увійти до Бучанського району. А чи погоджуємося ми з новим районуванням чи ні – це вже інше питання. Прийнято на державному рівні – отже, згодні. Думаю, на місцях аналогічна ситуація. Нашої думки не запитували, тож залишається лише погодитися з цим.Голова Рокитнянської райради Олександр Конопчук (обраний від "Батьківщини"): Наш район підпадає під юрисдикцію Білої Церкви, це було визначено ще від початку. Я розумію, що є райони, які мають свої певні інтереси. Ми – не претендуємо. У будь-якому випадку районування і яке б держава не прийняла рішення, ми – частина Білоцерківського району.Голова Таращанської райради Людмила Урожай (обрана від БПП): Якщо всі послуги мешканці району й надалі одержуватимуть у Таращі, то немає різниці, де цей центр розташований. Якщо зникнуть такі утворення, як районні ради, і громада буде безпосередньо пов’язана з бюджетом, то поняття “район” втратить свою актуальність. Перш, ніж говорити "за" чи "проти", хотілося б побачити документи. Я не знаю, які зміни будуть у законодавстві і чи задовольнить Верховна Рада інтереси всіх громадян. Хоча жвавого обговорення у районі й немає.Голова Володарської райради Володимир Кузьменко (обраний від Аграрної партії України): Для Володарського району не було іншого варіанту, окрім Білоцерківського району. З центром маємо транспортне сполучення. Тому питань немає. Є велика проблема щодо перспективного плану – у складі Володарської громади не передбачили село Тедіївка. Його віднесли до не перспективної Маловільшанської громади. Ми зібрали 500 підписів мешканців і будемо звертатись до уряду. Голова Богуславської райради Володимир Замирайло (обраний від РП Олега Ляшка): Я думаю, що думку громад нашого району врахували. Медвинській ОТГ, наприклад, було би незручно добиратись до Богуслава. А зараз громади району поділили на два райони. Чи буде так краще – час покаже. Решта голів - голова Макарівської райради Олександр Гулак (обраний від БПП), голова Ставищенської райради Віктор Малаш (обраний від БПП) та голова Тетіївської райради Наталя Жубер (обрана від БПП), що не увійшли до опитування, не відповідали на дзвінки. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру ПриірпінняПроєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського районуФото: коллаж KV КиевVласть

В Ірпені триває будівництво дитячого садку по вул. Незалежності, що розпочалося в квітні 2019 року. Виконком Ірпінської міськради уклав другу угоду на зведення навчального закладу з місцевим ТОВ "Будівельне підприємство “Міськзабудова”, якому сумарно повинні заплатити майже 29 млн гривен. Якщо не виникне перешкод, компанія завершить загальнобудівельні роботи вже до кінця поточного року. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 4 червня 2020 року виконком Ірпінської міської ради (*) уклав договір з ТОВ "Будівельне підприємство “Міськзабудова” (**) на будівництво дитячого дошкільного закладу на 75 місць по вул. Незалежності, 5 (мікрорайон Стоянка) в Ірпені Київської області. Вартість угоди склала 9,38 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Будівельне підприємство “Міськзабудова” до кінця 2020 року повинно виконати загальнобудівельні, внутрішні оздоюлювальні та електромонтажні роботи, влаштувати системи водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, пожежного захисту. Також в перелік робіт входить монтаж навісів, встановлення огорожі, облаштування тротуарів і доріжок.  Закупівлю провели без конкурсу, за переговорною процедурою, оскільки підрядник працює на вказаному об’єкті з 2019 року. Перший договір (ціна – 19,59 млн гривень) між виконкомом Ірпінської міської ради та “Міськзабудова” був укладений 23 квітня 2019 року. За умовами цього договору, підрядник до листопада 2019 року повинен був звести фундамент, стіни, перекриття, облаштувати покрівлю, встановити вікна та двері, утеплити фасади, облаштувати інженерні мережі та заасфальтувати прилеглу територію. Читайте: Будівництво нового дитсадка в Ірпені за 20 млн гривень довірили "молодий" компанії Однак, як відомо з інформації системи ProZorro, “Міськзабудова” не змогло вчасно і в повному обсязі виконати роботи у зв'язку з відсутністю узгодженої проектної документації щодо перенесення ліній електропередач за територію будівництва, необхідністю будівництва артезіанської свердловини та перенесення газопроводу. Через це сторони уклали кілька додаткових угод про внесення змін у проектно-кошторисну документацію та перенесення термінів виконання робіт до кінця 2020 року. У квітні 2020 року виконком Ірпінської міськради замовив коригування проектно-кошторисної документації у третьої особи – ПП “Ладопрект”. За результатами коригування був наданий експертний звіт, відповідно до якого загальна кошторисна вартість будівництва дитсадку у цінах на квітень 2020 року становить 35,46 млн гривень. Після цього рішенням сесії Ірпінської міськради від 07.05.2020 року було виділено додаткове фінансування на завершення основних загальнобудівельних робіт в сумі 9,38 млн гривень. За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” зареєстроване у вересні 2018 року в Ірпені. Спеціалізується на будівництві. Статутний фонд – 500 гривень. Засновник та керівник компанії – киянин Сергій Бобровицький. До травня 2019 року засновниками цього “Міськзабудови” значилися ТОВ "Промислові технології 20" та ТОВ "Юридична компанія "Бравіс”. Засновник обох – Імпекс Євро Холдинг (Сейшели). Директор обох ТОВ Олександр Голубєв – співзасновник юридичних та будівельних компаній. За неповних два роки існування ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” уклало за результатами публічних закупок 6 договорів на 33 млн гривень. Три договори  укладені з виконкомом Ірпінської міськради, два – з управлінням освіти Ірпінської міськради, ще один – з КП “Ірпіньводоканал” (інформація Zакупівлі). Раніше КВ повідомляла, що в Ірпені збільшують потужність школи № 1. Там до кінця поточного року повинні прибудувати нові корпуси. Роботи виконує місцеве ТОВ "Радогост Плюс".  Читайте: До кінця року до Ірпінської школи №1 повинні прибудувати нові учбові корпуси Ірпінську міську раду тимчасово очолює Андрій Литвинов.  * Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (Код ЄДРПОУ:05408846) ** ТОВ “Будівельне підприємство “Міськзабудова” (Код ЄДРПОУ: 42459022) Фото: стоп-кадр відео ITVКиевVласть

В Києві продовжується процес видачі дозволів на навчання недоліцензованим комунальним садочкам та школам. Цього разу від Київської міської державної адміністрації (КМДА) документи на здійснення освітньої діяльності отримали 12 навчально-виховних комплексів Деснянського, Солом’янського та Дніпровського районів. Як стало відомо KV, упродовж травня 2020 року Київська міська державна адміністрація погодила низку розпоряджень щодо здійснення освітньої діяльності в місті Київ. Причиною цього став процес оновлення ліцензій навчальним закладам І ступеня за спрощеною процедурою у зв’язку з реформуванням закладів середньої та початкової освіти у рамках концепції “Нової української школи” .  Згідно з документами, ліцензії у сфері повної загальної середньої за рівнем початкової освіти одержали 12 муніципальних навчально-виховних комплексів (НВК). Це – спеціалізовані школи з поглибленим вивченням англійської мови. Переважно відкривалися ці установи ще в 70–90-роках як дошкільні заклади із проєктною потужністю до 400 місць, але згодом пережили не один етап освітньої реорганізації. Як зазначається, комплекси отримали ліцензії без проходження процедури ліцензування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, що до 2016 року діяльність державних і комунальних закладів у сфері загальної середньої та дошкільної освіти не підпадали під ліцензування. Тож заклади освіти, які діяли на день набрання чинності нового закону “Про освіту” (до 28.09.2017), отримують ліцензію без проходження відповідної процедури на ті ж рівні освіти, за якими здійснювалась діяльність. Натомість навчальні заклади, створені після 28.09.2017, підпадають під ліцензування на загальних засадах. Деснянський район Найбільшу кількість, вісім ліцензій, отримали комунальні навчальні заклади Київської міськради, розташовані в Деснянському районі. “Видати школі І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (місцезнаходження: вулиця Милославська, будинок 27) ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти з ліцензованим обсягом 400 осіб (без проходження процедури ліцензування)”, – йдеться в розпорядженні № 672. Це – початкова україномовна школа, здійснює освітню діяльність ще з 1994 року. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, заклад одержав юридичну реєстрацію в березні 2003 року. Педагогічний штат нараховує 29 викладачів, які працюють під керівництвом директора Тетяни Колчанової. На сайті установи зазначається, що за кошти батьків забезпечуються лише сніданки дітей. Так, у 2020 році мерія виділила на заклад 12,9 млн гривень, вартість утримання одного учня тут коштує 36 гривень. На фото: школа № 311 Аналогічну ліцензію здобула й початкова школа № 312, спеціалізована на поглиблене вивчення англійської мови. Заклад зареєстровано за адресою: вулиця Каштанова, будинок 12, у січні 2006 року. Педагогічний колектив школи складається з 34 вчителів, викладацький стаж яких варіюється від 15 до 48 років. Очолює заклад – Тетяна Дьяченко, член Асоціації керівників шкіл міста Києва. Так, у школі започатковані групи з вчителів, які ведуть освітню роботу за певними тематичними напрямками. Ведеться співпраця і з Інститутом психології АПН України ім.Г.С.Костюка, благодійним фондом LEGO Foundation. Особливістю школи є можливість учнів навчатися за технологічною програмою “Росток” і, при потребі, долучатися до дистанційного навчання. Утримання ж школи коштує місту понад 10 млн гривень. Спеціалізовані комплекси Крім того, початковою освітою маленьких киян забезпечуватимуть спеціалізовані НВК із поглибленим вивченням англійської мови: “Київські каштани” ***, “Вікторія” ****, “Деснянка” *****, “Усмішка” ******. Ліцензований обсяг послуг кожного закладу – 360 осіб. На сайті НВК “Київські каштани” зазначається, що відкрився заклад по вулиці Каштановій, 13-Б, у серпні 1988 року як дитсадок із проєктною потужністю на 320 місць. Нині це – спеціалізований НВК, який очолює Ірина Атаманчук, а в установі працює 27 педагогів. Упродовж 2018–2019 навчального року в закладі функціонувало шість дошкільних груп та п’ять 1–4 класів, у яких навчалась 301 дитина за програмою Нової української школи. Майже чверть століття діяльності за плечима НВК із поглибленим вивченням англійської мови “Вікторія” (вулиця Закревського, 85-В), “Деснянка” (бульвар Вигурівський, 13-Б) та “Усмішка” (вулиця Бальзака, 90-А). У “Вікторії” навчається 234 дитини, проте поглибленим вивченням англійської у 2019 році була охоплена лише 91 дитина. Заклад функціонує під керівництвом вчителя вищої категорії з 34-річним педагогічним стажем Галини Левківської. У школі викладає 26 вчителів різної кваліфікаційної категорії. На фото: Спеціалізований НВК “Вікторія” “Деснянкою” і 39 викладачами НВК керує з 2000 року Людмила Діденко. Функціонує в школі чотири вікових групи дошкільнят та 8 класів початкової школи (по 2 класи на паралелі), у яких навчають за новими державними стандартами. Сьогодні наповнюваність школи сягає 109 %. А у 2018 році утримання школи для бюджету Києва обійшлося в понад 9 млн гривень. На сайті “Усмішка” повідомляється, що вільних місць на наступний навчальний рік у закладі не залишилося. У школі навчається понад 250 дітей у чотирьох дошкільних групах та восьми початкових класах. Крім того, в закладів запроваджуються LEGO технології під керівництвом директорки Ірини Щербини. Щороку на утримання школи виділяється майже 10 млн гривень. Ще одна спеціалізована установа, яка отримала ліцензію на навчання 360 дітей – спеціалізований НВК “Мрія” *******, що розташований по вулиці Беретті, 9. Школа надає освітні послуги понад 25 років і позиціонує себе, як заклад нового типу. Так, “Мрія” спеціалізується на навчанні й реабілітації дітей із захворюваннями опорно-рухового апарату й затримкою розвитку. У дошкільній ланці функціонує п’ять таких різновікових груп, у шкільній – 9. Загалом навчається тут майже 170 дітей (наповнюваність до 50 %), суми ж утримання спецзакладу сягають подекуди до 16 млн гривень. Територіально заклад охоплює навчанням дітей Деснянського (до 80 %), Дарницького, Дніпровського, Подільського й Оболонського районів. З 1992 року заклад очолює Ірина Кабанова. Трохи менше, 300 осіб, здобув право навчати та виховувати спеціалізований НВК “Лісові дзвіночки”******** з поглибленим вивченням англійської мови. Заклад розташований по вулиці космонавта Волкова, 22-А. Опікується комплексом із 2012 року вчитель англійської мови з 11-річним педагогічним стажем Любов Телецька. Особливістю програми закладу є забезпечення принципу безперервності та наступності двох ланок – дошкільної та молодшої шкільної. Так, у 2018–2019 навчальному році СНВК забезпечив початковою освітою 130 учнів. Проте утримання закладу із загальною потужністю на 220 місць коштує міському бюджету понад 11 млн гривень. Солом’янський та Дніпровський райони Ще чотири ліцензії одержали спеціалізовані школи Солом’янського та Дніпровського районів. Так, у Солом’янському районі продовжить освітню діяльність із ліцензованим обсягом 602 особи, а це 20 класів, спеціалізована школа І ступеня № 324 *******. Очолює колектив із 45 педагогів директор школи Ірина Маслова. У 2020 році на утримання цього закладу з бюджету міста було виділено понад 19 млн гривень, з них 900 тис. – спрямовано на капітальний ремонт. Будівля столичної школи розташована по вулиці Миколи Голего, 8, і сьогодні його мережа переповнена на 128 %. У Дніпровському районі ліцензії одержали три початкові навчально-виховні комплекси. З можливістю навчати 210 дітей – Монтессорі ********* з поглибленим вивченням англійської мови та “Щастя”*********** – з поглибленим вивченням іноземних мов. А також комунальний НВК “Струмочок” ********** з ліцензованим обсягом на 200 місць. “Монтессорі”- перший навчальний комплекс, що почав започатковувати в Україні монтессорі-педагогіку. НВК виховує дітей за системою гуманістичної і вільної педагогіки відомої італійської освітянки Марії Монтессорі. Заклад є державним і працює з 1992 року, реалізуючи можливість безперервної освіти дітей віком від 2 до 10 років. Керує монтессорі-школою Тетяна Михальчук. Проте, незважаючи на самобутність, у закладі навчається до 90 учнів. А капітальний ремонт школи по вулиці Ентузіастів, 1/5, востаннє здійснювався ще у 2008 році. Хоча торік обсяг видатків на його утримання сягнув понад 10 млн гривень, що в декілька разів більше сум фінансування минулих років. Школа “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов заснована в 1992 році й розташована по вулиці Кибальчича, 3. Особливістю закладу, мабуть, є те, що в ньому навчаються діти із усіх районів Києва, тому для учнів організовано підвіз шкільними автобусами за декількома маршрутами. Працює НВК під керівництвом директора Ігоря Халемського. Зважаючи на потужність закладу до 220 місць, у школі в 1–4 класах цьогоріч навчалось усього 108 дітей. Витрати на заклад місту вартують понад 9 млн гривень. На фото: НВК “Щастя” А ось фінансове забезпечення комунального НВК “Струмочок” (бульвар Праці, 4-А) у 2019 році складало трохи понад 7 млн гривень. Це одна із найстаріших шкільних будівель, відкритих ще в 1965 році. Керує установою Світлана Мельник. Нагадаємо, раніше Київська міськдержадміністрація погодила комунальному і двом приватним установам ліцензії на право здійснення освітньої діяльності в дошкільній сфері в Печерському та Голосіївському районах столиці. Читайте: КГГА раздала лицензии коммунальным и частным детсадам столицы * Школа І ступеня № 311 Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22934200). ** Спеціалізована школа І ступеня № 312 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22934223). *** Спеціалізований НВК “Київські каштани” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874627). **** СНВК “Вікторія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874716). ***** СНВК “Деснянка”з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874640). ****** СНВК “Усмішка” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874722). ******* СНВК “Мрія” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ: 22874484). ******** СНВК “Лісові дзвіночки” з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ: 22874231). ******** Спеціалізована школа І ступеня № 324 м. Києва (код ЄДРПОУ: 25729558). ********* НВК Монтессорі з поглибленим вивченням англійської мови (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 22,876 млн). ********** Комунальний навчальний заклад “Навчально-виховний комплекс “Струмочок” міста Києва (дошкільний навчальний заклад-школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388148). *********** НВК “Щастя” з поглибленим вивченням іноземних мов (дошкільний навчальний заклад-спеціалізована школа І ступеня) (код ЄДРПОУ: 26388378). Фото: колаж KV КиевVласть