Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
9 квітня 2020 г. 18:00
Раздел: Тексти
Хліб насущний: карантин та вірус не завадили аграріям розпочати на Київщині посівну
На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться.
Посівна
Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.
За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).
В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.
Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме
Озимина
За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).
Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року.
Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки.
“Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він
Хлібу – бути?
За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).
Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.
“Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.
Тож KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності.
Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):
Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.
Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га):
Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.
Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі (1 261 га):
Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.
Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га):
Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.
Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га):
Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.
Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га):
Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало.
Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району (419 га):
Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.
Вісті з районів
Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть. Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.
Голова Сквирської РДА Оксана Славінська:
“На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”.
На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі.
“Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради.
У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи. Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.
“Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.
У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи.
“Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").
В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.
Склад нардепів, які підтримали "ринок землі" свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини "Слуги народу", "Європейської солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука і депутатської групи "Довіра", яку пов'язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Фото: коллаж KVКиевVласть
7 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Об’єднання власників землі: прогрес і протидія
Антиконституційний законопроєкт №2178-10 про так званий “ринок землі” проголосовано з порушенням регламенту, втратою совісті й здорового глузду. Тобто зрадники визначені остаточно. Цей закон, безумовно, несе загрози, яким потрібна активна протидія, а не нарікання “на те, як все буде погано” і на те, що на українську землю потрібно “натягнути” якусь іноземну модель, знову ж таки, якогось іншого ринку.
Ми не будемо визначати можливі наслідки прийняття закону №2178-10, про них ми поговоримо в наступних статтях – це достатньо об’ємно і достатньо довго, та й потрібно надати можливість висловитися усім трагікалам та владним підлизам. Зараз необхідно визначатися в діях, які не тільки унеможливлять негативи від цього закону, а й сформують бачення і обставини для реалізації власниками землі і громадянами України своїх прав і можливостей у збільшенні ефективності використання власної землі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Герої” закону №2178-10 про так званий “ринок землі” райдужно трублять, що їх закон надає можливість власникам землі розпоряджатися нею. При цьому вони не можуть дати позитивної відповіді на запитання, чи надає їхній закон власникам землі права і можливості, реалізація яких призведе до відсутності мотивації продавати землю – з причини отримання власником землі позитивних економічних результатів від закону, які б полягали у зростанні в кілька разів доходу від землі чи зростання ціни на землю разом з появою суспільно-етичних підстав продажу землі.
За моїм законопроєктом №3208 від 12.03.2020 року “Про прогресивні земельні відносини”, на відміну від проголосованого законопроєкту №2178-10 про так званий “ринок землі”, разом з правом розпоряджатися землею надаються права і можливості власникам землі:
в односторонньому порядку розривати будь-який договір оренди чи емфітевзису;
створює умови для збільшення доходу власника землі;
створює умови для зростання цінності землі, одна з яких – обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар чорнозему);
створює умови для переходу в найкоротший час від користувальної форми земельних відносин (оренда, емфітевзис) до самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі, бо самостійна форма є незаперечно більш ефективною за користувальну, і тільки вона дає змогу в 2-4 рази збільшити дохід її власнику від неї;
створює умови повернення землі, яка була незаконно відчужена під час дії заборони на її відчуження, її попереднім власникам.
Безумовно, влада не хоче надавати таких прав і можливостей власникам землі – влада не хоче, щоб українець багатів. Влада хоче змусити українця у різні способи продати землю і сконцентрувати цю землю у певних осіб – ось про що антиконституційний закон №2178-10 про так званий “ринок землі”.
Тому владі невигідно надавати права і можливості українцям – власникам землі. Ці права потрібно відстоювати, що має проявлятися у поінформованості власників землі у ситуації навколо земельних відносин, осмисленні цієї ситуації та вибору напрямку дій для покращення ситуації в інтересах власника землі.
Саме про таке відстоювання інтересів йдеться на сторінках групи “Об’єднання власників землі”. Тисніть на посилання і приєднуйтеся на сторінці групи!
Незалежних ЗМІ майже немає, і тому група у Фейсбуці - один з можливих варіантів реалізації наших прав і свобод. Група – не кабала, її завжди можна залишити і приєднатися згодом знов. Мета групи – формування передумов для прогресивних земельних відносин та їх реалізація.
Прогресивні земельні відносини – це:
збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази;
припинення дискримінації власників землі;
надання прав власникам землі, у тому числі, право розривати договір оренди землі;
перехід до самостійного господарювання на власній землі особисто чи через участь у Товариствах власників землі – становлення власника землі власником аграрного підприємства, бо саме перебування в Товаристві власників землі і забезпечить збільшення доходу від землі;
формування умов для відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі, створення робочих місць на власному підприємстві.
У групі, окрім розгляду прогресивних земельних відносин, буде і інша важлива інформація стосовно земельних відносин: статті, обговорення, пропозиції, консультації та те, чого немає в ЗМІ, те, що від нас приховують, те, що визначає, як діяти у своїх інтересах та інтересах суспільства.
Ознайомитися з презентацією основних положень проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна, натиснувши на посилання Презентація положень Закону №3208.
Ознайомитися з текстом проєкту закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини” можна, натиснувши на посилання Текст Закону №3208.
Ознайомитися з тим, що таке Товариство власників землі, можна, натиснувши на посилання Що таке Товариство власників землі.
Читайте: Розірвати договір оренди – головне право власника землі
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
КиевVласть
6 квітня 2020 г. 13:00
Раздел: Територія розуму
Дефіцит засобів захисту від коронавірусу: чому не діє влада?
Вже минуло півмісяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила українців і, передовсім, медиків найелементарнішими засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими критично-необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати посполитих пустопорожніми обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та рітейлових мережах вже завтра. Однак, це “завтра” і досі не настає.
Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити цинічних ділків, котрі у цей лиховісний час наживаються на людському горі?
Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники - і самі задіяні в корупційних схемах і спекулятивних ланцюжках, особливо ж, - у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Банкет під час чуми
Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається у цьому контексті, проходить у кращих традиціях вітчизняного “театру абсурду”.
По-перше, обіцянкам топ-чиновників вже мало хто йме віри. Тим часом, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку.
Так, ще 28 лютого ц. р. в Раді національної безпеки і оборони заявили: “Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає”.
Водночас, цієї ж дати висловилася екс-міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: “Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках”.
Далі: 13 березня Президент України Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров'я отримають 10 мільйонів масок.
І, нарешті, 20 березня ц. р. Президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: “Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту”.
Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках Tabletki.ua, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої вітчизняної аптеки! При цьому наші керманичі і далі цинічно продовжують вішати локшину на довірливі вуха громадян.
І як українцям за цих умов виконувати владні заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, – сущі дрібниці для мешканців владного Олімпу, адже у них – респіраторів і дезінфекторів достатньо.
До речі, хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання влади українському народові, на кшталт: “Масок немає, але ви тримайтесь”?!
По-друге, звідки взятися в нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх масово вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів?
Щоб зрозуміти масштаб владної бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і нас, українські підприємці “наекспортували” медичних товарів більш як на 15 мільйонів доларів (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту - саме 400 тон масок, проданих за кордон за 3 мільйони доларів у січні, і за понад 9 мільйонів доларів у лютому ц. р. Ціна ж за одиницю продукції сягала 60 гривень!
А чого лише вартий скандальний кейс від початку березня ц. р., коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку, що їх експортував до Іспанії “підприємець”-громадянин Китаю? Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби України, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються аж у 15 млн грн, ціна такої міжнародної “благодійності” - ще й масове незабезпечення українських медиків захисними засобами.
Та чи будуть адекватно покарані високі державні покровителі цих багатомільйонних афер, котрі, вочевидь, мали суттєву корупційну мотивацію, аби сприяти мародерському експорту? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Адже, чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів? На превеликий жаль, ні – вітчизняна правоохоронна система продовжує карати лише дрібних чиновників-крадіїв. Та й то – заради офіційної статистики.
І, нарешті, по-третє, розцвіла буйним квітом огидна спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами на торгових майданчиках найкрупніших маркетплейсів (при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма). Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це - попри те, що топ-урядовці обіцяли й продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок!
Тим часом, до пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб'юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздробі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох горе-бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім!
Наприклад, на маркетплейсі “Prom.ua” медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність спекулятивного бізнесу сягає 600 %! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної “війни” (за ємним означенням Президента Франції Емануеля Макрона)? Чи підйомні ці “космічні” ціни для тих же таки пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі із-за пандемії та обмежувальних карантинних заходів уряду вмить втратили роботу і засоби до існування?
А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не “забагато” в масштабах країни з 40-мільйонним населенням?
Тож, чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи?
Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, котрі апелюватимуть до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80 відсотків українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів і мародерів, котрі цинічно набивають кишені за рахунок мільйонів співгромадян, правлячи гендлярський “банкет під час чуми”?
Чи можливо зупинити “пандемію” жадоби?
На мій погляд, для зупинення спекуляції засобами медичного захисту (яка не має нічого спільного з принципами ринкової економіки) урядові необхідно:
- ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету України щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення антимонопольного законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції;
- уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої по ринку ціни в контексті пропозицій вітчизняних виробників) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті;
- розробити й затвердити стимулюючий законодавчий пакет для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окуляр і халатів та інших товарів, встановивши “нульовий” (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі захисні засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою даної продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також – для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції.
P. S. Не можу не навести “кейс” із власної практики, який наочно демонструє “готовність” держави як громіздкого бюрократичного організму сприяти оперативному забезпеченню українців засобами захисту від COVID-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” працює вже понад 2 роки, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно “стати на облік” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці “пішли на фронт боротьби з коронавірусом”. Іншими словами – на карантин. Дізнавшися про таку максимальну “мобілізацію” нашої держави, зокрема, щодо отримання безкоштовних масок, наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни. Не вельми шановні урядовці, принаймні цю бюрократію ви можете скасувати на період боротьби з пандемією, якщо вже прийняли розумне рішення щодо переведення чиновників на карантинний відпочинок?!
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
КиевVласть
3 квітня 2020 г. 18:10
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: ринки не відкриють, “туристів” ізолюватимуть в обсерваціях
Станом на 3 квітня в Київській області зафіксовано 70 випадків захворювання COVID-19 — за три дні захворіло ще 13 чоловік, серед яких є діти. Померли четверо. За кількістю зафіксованих випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район досі на першому місці. В адміністрації передумали відкривати деякі продуктові ринки області, аби не допустити більшого поширення інфекції. Крім того, для тимчасової обсервації осіб, які прибули з-за кордону, КОДА передбачила і затвердила шість об’єктів загальною кількістю 860 місць.
Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна.
Поточна епідеміологічна ситуація
Як повідомив Володін, за даними Центру громадського здоров’я, у Київський області станом на ранок 3 квітня 2020 року офіційно підтверджено 70 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 4 – у дітей, 4 летальні випадки.
За останню добу зафіксовано 6 лабораторно підтверджених випадків COVID-19.
Хворобу зафіксовано в таких районах: Обухівському – 27, з них 3 дитини; Києво-Святошинському – 14; Васильківський район – 2; Бориспільський район – 1; Білоцерківський район – 1; Броварський район – 1; Макарівський район – 1; Миронівський район – 1;
по населених пунктах: м. Вишгород – 2; смт. Ставище – 1; м. Бровари – 3; м. Обухів – 5; м. Українка – 1; м. Ірпінь – 2; смт. Ворзель – 1; смт. Гостомель – 1; м. Буча – 3; м. Бориспіль – 6; м. Біла Церква – 3.
З них перебувають на стаціонарному лікуванні 24 особа, на амбулаторному (самоізоляція) – 46 осіб.
Троє пацієнтів одужали (дівчина – 21 рік, чоловік – 51 рік, жінка – 34 роки), що підтверджено двома негативними результатами ПЛР-тестів.
Розподіл лабораторно підтверджених випадків COVID-19 за віком наступний: від 0 до 10 років – 4 (5,7 %); від 11-20 років – 2 (2,8 %); від 21 до 30 років – 5 (7,1 %); від 31 до 40 років – 16 (22,8 %); від 41 до 50 років – 22 (31,4 %); 51 до 60 років – 17 (24,2 %); 61 до 70 років – 1 (1,4 %), старше 70 років – 3 (4,3 %).
Крім цього, в області зареєстровано 308 осіб із підозрою на COVID-19, а саме у районах:
Обухівському районі – 40, Києво-Святошинському – 61, Броварському районі – 7, Білоцерківському районі – 1, Вишгородському районі – 15, Бориспільському районі – 13, м. Фастівському районі – 1, Макарівському районі – 4, Васильківському районі – 7, Бородянському районі – 1, Миронівському районі – 3, Переяслав-Хмельницькому районі – 1, Рокитнянському районі – 1, Ставищенському районі – 1.
В населених пунктах: м. Обухів – 9, м. Бровари – 16, м. Біла Церква – 6, м. Вишгород – 9, м. Бориспіль – 12, Фастів – 4, смт. Макарів – 2, м. Васильків – 1, смт. Бородянка – 2, м. Яготин – 2, м. Переяслав – 2, смт. Іванків – 1, смт. Гостомель – 4, смт. Ворзель – 4, м. Буча – 13, смт. Коцюбинське – 15, м. Ірпінь – 46, м. Березань – 2, м. Київ – 2.
Медичне спостереження встановлено за 820 контактними особами.
Читайте: На Киевщине зафиксировано 64 случая заболевания коронавирусом (список по районам)
Роботу ринків не відновлять
Вчора на позачерговому засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглянули документи і висновки, підготовлені обласним управлінням Держпродспоживслужби щодо неможливості відновлення роботи ринків, яких в області 24. Комісія на своєму засіданні вирішила підтвердити попередньо прийняте рішення про заборону роботи цих ринків до покращення епідеміологічної ситуації в області. Єдиний виняток — це діяльність операторів оптових ринків та ринків, які працюють дистанційно з адресною доставкою.
“Таке рішення прийнято відповідно до обґрунтованих висновків експертів і пов'язане з висновками, що відновлення роботи ринків з дотриманням обов'язкових протиепідемічних заходів наразі є неможливим. Здійснення контролю за здійсненням цих заходів на ринках є неефективним. Скупчення людей може призвести до активнішного поширення коронавірусу в області. Зокрема, це було пов'язано з тими факторами і вимогами, встановленими Головним державним санітарним лікарем, про обов'язкове знаходження 1 особи на площі не менше як 20 кв. м”, – зазначив Василь Володін.
Читайте: Минздрав открывает продуктовые рынки (документ)
Ізоляції міст і сіл поки не буде
КОДА продовжує забезпечувати роботу і функціонування контрольно-пропускних пунктів на в'їзді та виїзді до двох населених пунктів — сіл Козин та Лісники, в кожному по два КПП. Як зазначав Володін на минулому брифінгу, у КОДА розглядали питання щодо введення КПП у ще деяких населених пунктах, але на зустрічі із представниками Держпродспоживслужби 2 квітня таке рішення прийняте не було. До служби на існуючих наразі КПП долучені працівники обласного управління патрульної поліції, службовці батальону спеціального призначення "Миротворець", представники Держпродспоживслужби та місцевого самоврядування.
Читайте: Коронавірус на Київщині: інфіковані населені пункти можуть ізолювати, продуктові ринки – відкрити
Порушники карантину
Наразі є інформація про 353 факти, пов'язані з порушенням карантинних заходів. Задокументовано 205 фактів порушення, до суду спрямовано 198 протоколи. Накладено 3 штрафи.
“Заходи щодо забезпечення карантинних заходів та виявлення порушення законодавчих актів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної інфекції передбачають певну відповідальність і покарання”, — наголошує т.в.о. голови КОДА.
Готуємось до гіршого
За попередніми оцінками медиків, повідомляє Василь Володін, пік захворювання на коронавірус очікується ближче до 20-х чисел квітня. Людей вдається рятувати завдяки апаратам ШВЛ, до кінця квітня очікується закупівля ще 46 приладів. Всі вони будуть спрямовані до інфекційних відділень лікарень області.
“Реальну потребу в апаратах ШВЛ, а також чітку оцінку поширення і сплесків інфекції прорахувати наразі неможливо, як і в усьому світі. Все буде залежати від того, як мешканці Київщини будуть дотримуватися умов і правил карантину: чим більше ви будете в своїх будинках і менше наражатися на небезпеку, тим загроза буде меншою”, — підсумував Володін.
Читайте: Опорні лікарні Київщини чекають на 50 апаратів для вентиляції легень
Заклади обсервації
Для тимчасової обсервації осіб, які прибули із-за кордону КОДА передбачила і затвердила шість об’єктів загальною кількістю на 860 місць в Миронівському, Баришівському, Києво-Святошинському районах, а також в Ворзелі та міжнародному аеропорту Бориспіль.
Так, перший заклад обсервації, обласна лікарня відновлювального лікування, розташований в місті Миронівка по вул. Пироженка, 180 і зможе розмістити у себе 80 осіб.
У Баришівському районі 200 осіб зможе прийняти обласний дитячий санаторій “Поляна”, який розташований на території Дернівської сільської ради по вул. Лісна, 1.
Київський обласний дитячий санаторій розмістить на обсервацію у себе вже 220 осіб. Заклад розташований у селищі міського типу Ворзель за адресою: вул. Чкалова, 7.
В Києво-Святошинському районі організовано два відповідних об’єкти. Перший – це мотель “Шалє”, який розташований поряд із селом Віта-Поштова та за 9 км від траси Київ-Одеса. Мотель розмість на час обсервації 20 осіб. Другий об’єкт – це боярський санаторій “Барвінок” (вул. Хрещатик, 160) який готовий прийняти 110 осіб з-за кордону.
Також 130 осіб проходитимуть обсервацію в готелі “Бориспіль”, що знаходиться на території міжнародного аеропорту “Бориспіль”.
Наразі ці об’єкти облаштовують, щоб повністю забезпечити мешканцям всі належні умови (харчування, опалення тощо) для тимчасового проживання в них.
Старт виробництва засобів дезінфекції
Також КОДА взялася відпрацьовувати можливі варіанти налагодження місцевого виробництва засобів дезінфекції. Наразі ці засоби є дефіцитним товаром, і відповідно, через це зросли ціни на них.
“Ми домовилися і підписали відповідний протокол з ТОВ “Білоцерківвода” про закупку 300 тонн на місяць дезінфікуючого концентрату. За попередніми розрахунками цього об’єму для області має вистачити на період карантину. Шукаємо також й інші можливостіі”, – зазначив Володін.
Цікаво, що на базі навчальних професійно-технічних закладів запускається пошиття одноразових масок з марлі та спанбонду. Виробництво планують запустити у Богуславі та Василькові вже на вихідних.
“Крайні терміни – це ранок неділі, коли це виробництво має бути стартувати. Продукція першочергово піде на забезпечення тих громадян, які продовжують працювати. В той же час, наше виробництво, як ми його зараз оцінюємо, буде достатнім і для забезпечення потреб населення області”, – додав він.
Про опалювальний сезон
У зв’язку з карантином Уряд дозволив відтермінувати громадянам комунальні платежі. Опалювальний сезон 2019-2020 в області проходив спокійно.
Також за цей період не було зафіксовано і суттєвих аварійних ситуацій та пов’язаних з цим тривалих відключень житлових будинків та об’єктів соцсфери від теплопостачання. Покращилися показники проплат за спожиті послуги як підприємствами, так і населенням у порівняно з відповідним періодом минулого року.
Станом на 1 квітня 2020 року, за даними КОДА, за природній газ, теплопостачання підприємства сплатили Нафтогазу України 55% суми. Торік цей показник складав 27,4%. За природній газ "Київоблгаззбуту" всі споживачі заплатили 117,6% проти 67% минулого року.
За спожиту електроенергію споживачі перерахували Київській обласній енергетичній компанії 91% коштів. Торік цей показник не сягнув і половини – 45%. У тому числі житлово-комунальні підприємства 90,3%.
Наприклад, за теплову енергію усі споживачі сплатили підприємствам цьогоріч 79,1% проти 73,1% минулого року. За водопостачання та водовідведення – 92,3% проти 93,7%.
Читайте: Уровень оплаты коммуналки жителями Киевщины в феврале 2020 года составил 105,2%
Перерозподіл бюджету
Уряд і парламент працюють над перерозподілом бюджету. Вже відомо про значне скорочення коштів на культуру і спорт. Триває робота над доопрацюванням проєкту закону про внесення змін до державного бюджету. Відповідно, коли він буде затверджений Урядом і стане публічним, тоді обласна влада зможе прокоментувати і показники, які будуть закладатися в ці зміни бюджетом і як вони вплинуть на обласний.
Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби
Фото: коллаж KVКиевVласть
2 квітня 2020 г. 16:00
Раздел: Територія розуму
Результат прозорої приватизації по Києву: за перший квартал 2020 року до бюджету надійшло в рази більше, ніж за весь попередній рік
Розблокування процесу приватизації та перехід на прозорі принципи проведення аукціонів продажу державного майна дозволили залучити безпрецедентну кількість коштів від малої приватизації до державного бюджету в порівнянні з попередніми роками.
За перший квартал 2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву знайдено інвесторів для трьох об’єктів малої приватизації, кошти за які вже надійшли до Державного бюджету.
Так, від продажу цих об’єктів бюджет отримав 63 млн 494 тис. 852 гривень (з ПДВ), і ще 57 млн 157 тис. 680 гривень мають надійти від аукціонів проведених у лютому та березні. Для порівняння – від продажу об’єктів у 2019 році до бюджету надійшло 33 млн 668 тис. 319 гривень (з ПДВ).
Погодьтесь, різниця вражаюча. Успіху вдалось досягти завдяки комплексним змінам, впровадженими новою командою Фонду державного майна України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головною складовою цих змін є створення прозорого та відкритого процесу, який викликає довіру у потенційних інвесторів. Не потрібно мати справу з чиновниками, адже усі етапи діджиталізовано та максимально відокремлено від посадовців. Це створює довіру через рівні умови для усіх бажаючих взяти участь в торгах.
Не менш важливими є маркетингові зміни, запроваджені новою командою. Зокрема, йдеться про надання потенційним інвесторам вичерпної інформації щодо усіх об’єктів приватизації. Практика приховування частини даних щодо певних об’єктів створювала можливості для “обраних” придбати об’єкти за нижчою від ринкової ціни завдяки меншій конкуренції – але тепер з цим покінчено. В електронних кабінетах по всіх об’єктах приватизації кожен бажаючий може отримати вичерпну інформацію та взяти участь в аукціоні, володіючи усіма даними про об’єкт.
І, звісно, максимальне інформування щодо виставлення об’єктів на продаж. Інформуючи громадськість, привертаючи увагу потенційних інвесторів, Фонд державного майна залучає максимальну кількість учасників на аукціони. Таким чином, в конкурентних умовах формується ринкова ціна на об’єкти, що дозволяє направити максимально можливі кошти від продажу до бюджету.
Аукціони на ринкових засадах - це єдина можливість залучити компетентних інвесторів – нових власників, які здатні перетворити занедбані об’єкти на прибуткові підприємства з новими робочими місцями та створювати якісний, конкурентний продукт.
Читайте: Оцінка вартості державного майна: звести вплив чиновників до мінімуму
Яна Матієва, в.о. начальника регіонального відділення ФДМУ по КиєвуКиевVласть
30 березня 2020 г. 16:00
Раздел: Територія розуму
Ціни, дорожнеча та чому супермаркет на кожному кроці - це погано
Економічна теорія основними факторами ціноутворення називає співвідношення попиту та пропозиції. Це співвідношення формує ринкову ціну на товар, тобто вартість товару, виражена у грошовій формі, обумовлюється виключно об’єктивними умовами.
Додамо до об’єктивного ціноутворення споживацький суб’єктивізм. Кожен з нас оцінює рівень цін згідно власних фінансових можливостей. Справедливо буде вважати, що об’єктивно сформована ринком ціна на певний товар не може бути високою чи низькою. Вона набуває таких характеристик в момент співставлення із можливостями споживача, його платоспроможністю.
Нам може подобатись ціна якогось продукту, може не подобатись, але ринкова ціна – це ціна справедлива. Висока ціна – це вже результат недобросовісної конкуренції, наслідок розладу ринкових механізмів. Про це нижче, а поки що – про бідність.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Для того, щоб зрозуміти, чому для більшості населення нашої країни ціни на продукти харчування вважаються високими, треба подивитись на структуру сімейних видатків. Згідно різних досліджень, частка витрат спрямованих на купівлю продуктів харчування середньостатистичною українською сім’єю складає від 40 до 53 відсотків і потягом всіх незалежних років це найбільша стаття видатків переважної більшості наших громадян.
Згідно даних Держстату, у першому півріччі 2019 року частка витрат на продукти харчування складала 46,2%. Багато це чи мало? Це дуже багато. Частка витрат на продукти харчування в Україні одна з найвищих у світі.
Згідно даних Міністерства сільського господарства США (USDA), яке оприлюднило рейтинг країн за частками витрат на продукти харчування за 2018 рік, Україна зайняла 93-є місце серед 100 країн світу із часткою у 42%. Гірша ситуація у таких країнах як: Уганда – 44,2%, Казахстан – 44,9%, Ангола – 48,6%, Бангладеш – 53,5%, Нігерія – 59%.
А, згідно даних нашого Держстату, цей показник в Україні у 2018 року складав 49%.
У таких країнах, як США, Сінгапур, Велика Британія, Ірландія, Канада, Швейцарія, Австралія та Австрія, населення витрачає на продукти менше 10%. У Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Катарі, Бельгії, Південній Кореї – до 15%. Наші східноєвропейські сусіди Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія – 16-25%. В таких же межах витрачають у Ізраїлі, Уругваї, Кувейті, Китаї, Туреччині. Білорусь, Росія, Грузія, Узбекистан – до 30%.
Можна, звичайно, пригадати вислів одного колишнього міністра соціальної політики України який пояснив, що “українці їдять багато, тому і витрачають на їжу більше ніж німці”. Але проста логіка та порівняння доходів українців і громадян інших країн Європи підказує, що українці витрачають багато на їжу з однієї єдиної причини – українці мало заробляють. З цієї ж причини ціни значній частині населення видаються високими.
Тобто, насправді нема високих цін, є низький дохід – з одного боку. А з іншого боку – високі ціни народжує неконкурентне середовище, тобто розлад ринкових механізмів, одним з яких є вільне конкурентне середовище.
Зараз, на фоні карантинних заходів, все частіше чутно про необхідність державного регулювання цін на продукти харчування та інші соціально значущі товари та про необхідність встановлення розміру максимальної торгової націнки в торгівельних мережах. В цьому контексті згадується багатогранний досвід Європи, який зводиться до найпростішої формули – обмежити, встановити, заборонити.
Справді, у багатьох країнах Європи існує обмеження цін, або регулювання цін, або встановлення цін чи максимальних торговельних націнок на деякі групи товарів але універсальних підходів нема. Німеччина, приміром, контролює ціни 40% промислових та споживчих товарів та послуг, Австрія – 10%, Данія – 5%, Іспанія майже не контролює, більшість розвинених країн все ж сприяє ринковому, а не адміністративному ціноутворенню.
Але навіть ті країни, де уряди впливають на ціни, навряд чи можуть бути для нас взірцем. Такі країни, причому кожна по різному, приходили до таких рішень цілими десятиліттями. І треба зважати, що це є країни високорозвинені, правові, із стійкою ринковою економікою.
Контроль за цінами в розвинених країнах є лише елементом і невід’ємною частиною складних емісійних, податкових, пільгових, фінансових та кредитних заходів урядів для контролю за інфляцією, для забезпечення ринковою часткою всіх учасників ринку, та, як не дивно, для збереження вільного конкурентного середовища.
Читайте: Кілька слів проти РРО для ФОП
Якщо ж говорити про європейський досвід, який був би корисний нам, то спочатку варто звернути велику увагу на нечувану для європейських країн кількість мережевих супермаркетів у великих та не дуже містах нашої країни.
Мабуть усі помітили, що з початком карантинних заходів, в країні різко подорожчали продукти харчування. Звісно, на це вплинули і ажіотажний попит, і коливання на валютному ринку, в усякому разі саме ці причини подорожчання називають власники та менеджмент великих торгівельних мереж. І мали б рацію, якби зростання не сягнуло 50-60%.
То що ж тоді так вплинуло на ціни? Тут нам в нагоді і стане європейський досвід, про який не згадують прихильники ідеї державного регулювання цін.
Кількома словами цей досвід можна назвати так: “Урядові заходи з обмеження великого рітейлу”. Першопрохідцями в цьому напрямку виступили сто років тому США.
Вже у 20-х роках минулого століття в цій країні заговорили про загрозу, яку несуть великі торгівельні підприємства. З того часу там запроваджено цілу низку законодавчих норм щодо обмеження їх діяльності.
У Західній Європі уряди почали приймати подібні норми з 70-х років минулого століття. Суть цих норм – унеможливити експансію ринку великими торгівельними мережами з метою (нашим можновладцям таке й уві сні не присниться) – захисту малого та середнього бізнесу, запобігання спотворення вільної конкуренції та запобігання ціновим змовам.
Як правило, обмеження великих рітейлів полягає у обмеженні операційної діяльності та створенні регуляторних бар’єрів для входження на ринок. Так, у Західній Європі, в більшості країн, великі магазини можуть працювати з 8:00 до 20:00 у робочі дні, в суботу з 9:00 до 14:00, неділя та святкові дні – закриті.
У багатьох країнах ЄС встановлюється обмеження на площу магазину у межах населених пунктів. Наприклад у Франції з 1996 року діє норма яка зобов’язує рітейлерів отримувати спеціальний дозвіл на відкриття магазину площею більше 300 кв. м, а максимальна дозволена площа магазину – 3000 кв. м. У Британії максимальна площа – 2500 кв. м, у Італії – 1500 кв. м, але при перевищенні площі у 300 кв. м теж необхідно отримувати спеціальний дозвіл. У Італії з 1998 по 2005 рік не було відкрито жодного магазину площею більше 1500 кв. м. У Німеччині спеціальний дозвіл необхідний при відкритті магазину площею більше 800 кв. м. А в Польщі для відкриття магазину площею понад 2000 кв. м необхідно отримати згоду всіх немережевих магазинів які знаходяться у районі. У США в різних штатах практикується спеціальне фіксоване оподаткування для кожного 11-го, 21-го чи 51-го супермаркету відкритого у одному штаті.
У більшості країн ЄС влада регулює асортимент мережевих магазинів. В Польщі супермаркет площею понад 2000 кв. м затверджує асортимент у муніципалітеті. У Німеччині – від 1200 кв. м. Крім того, впроваджуються квоти на реалізацію у мережевих магазинах товарів місцевого виробництва, таким чином місцева влада піклується про канал збуту для дрібних місцевих виробників.
У Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Італії, Франції, Ірландії, Португалії мережам заборонено реалізацію основних продовольчих товарів нижче собівартості. Це зроблено для того, щоб умисний штучний демпінг не знищив немережеві магазинчики. У Росії, під час експансії великими рітейлерами до міст-мільйонників така практика широко застосовувалась і виявилась дуже ефективною проти невеликих магазинів. Через два-три місяці демпінгу малий та середній бізнес був змушений свої магазини закрити, далі закрились невеликі виробничі підприємства, які втратили можливість збуту продукції.
Як бачимо, розвинені країни урядовими рішеннями регулюють баланс між частками великого торгівельного бізнесу та малого, між супермаркетами та магазинчиками “крокової доступності”. Фактично, всі ці заходи направлені не на обмеження великих рітейлів, а на захист малих немережевих магазинів. Але головна мета – через захист конкурентного середовища запобігти ціновим змовам і захистити кінцевого споживача від надмірних витрат.
Що маємо ми? В умовах домінування на роздрібному ринку продуктів харчування та товарів першої необхідності великих рітейлів, варто було прибрати останній стримуючий фактор зростання цін – заборонити роботу базарів та МАФів – ціни на продукти харчування зразу ж зросли незважаючи на відсутність дефіциту товарів. Доки весь цивілізований світ обмежував діяльність великих торгівельних мереж, Україна, як і завжди, йшла своїм особливим шляхом. Монополістам – все.
Ах, так, є одна втішна новина. 26 березня Антимонопольний комітет порушив справу за фактом безпідставного зростання цін на продукти харчування стосовно низки великих рітейлів таких як “NOVUS”, “Ашан”, “METRO Cash & Carry Ukraine”, “Сільпо”, “BILLA”, “АТБ-Маркет”, “VARUS”, “ЕКО Маркет”, “Велика Кишеня”, “Велмарт”. В разі, якщо їх провину в антиконкурентних діях доведуть, то цим підприємствам загрожує штраф до 10% від обороту компаній за минулий рік.
Звісно, на необізнаних це може справити враження. Та мушу розчарувати. Навіть якщо їх провину доведуть – на ціни це ніяк не вплине. Далі ці компанії в судовому порядку будуть оскаржувати рішення АМКУ щодо накладання штрафу. І навіть у разі, якщо суди їм відмовлять, вони спокійно ці штрафи заплатять, а витрати компенсують у цінниках на товари у своїх магазинах. Тобто, покупці спочатку заплатили за товар за завищеними цінами, а потім заплатять і штраф із своєї кишені.
Маємо те, що маємо. З одного боку низькі доходи, з іншого – надмірні апетити великих роздрібних мереж – два фактори які створюють дорожнечу.
І держава, яка спокійно за цим спостерігає.
Читайте: Відкрите звернення до президента Володимира Зеленського щодо картелю великих АЗС та цін на автомобільне пальне
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"КиевVласть
26 березня 2020 г. 13:15
Раздел: Територія розуму
Оцінка вартості державного майна: звести вплив чиновників до мінімуму
Очевидно, що одним з найбільших фінансових ризиків епідемії для державних установ є економічна криза.
Єдиним варіантом подолання такої кризи та мінімізації її наслідків є проактивна економічна політика держави. Саме тому сьогодні вестиму мову про один з найважливіших аспектів діяльності регіонального відділення Фонду держмайна – визначення вартості державного майна.
Раніше оцінка держмайна була наскрізною чорною лінією, яка проходила через усі процеси та сфери діяльності Фонду. Чому була? Тому що раніше, до приходу нової команди та ухвалення Закону про оренду державного майна, який набрав чинності 1 лютого 2020 року, орендна плата на аукціонах, фактично, визначалась чиновниками.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Натомість, за новим порядком в дію вступає головна рушійна сила ринкової економіки – конкуренція. Саме учасники відкритих торгів своїми ставками піднімають ціну об’єкта до реальної ринкової: ніхто не платитиме вищу ціну, за реальну, а нижчу – завжди переб’ють конкуренти.
Що це означає для громадянина?
По-перше, це зменшення витрат платників податків на вартісну процедуру оцінювання майна. По-друге, це очевидне збільшення надходжень до бюджету у розмірі корупційних втрат та неефективних чиновницьких рішень.
Нагадаю, що бюджет у сьогоднішніх умовах – це дороги, якими повинні рухатися заправлені швидкі з лікарями, які мають отримувати зарплати, а також соціальні виплати, які дозволяють незахищеним верствам населення пройти через економічні труднощі.
Чому питання з оцінкою зрушило з місця тільки зараз?
Очевидно, що змінам чинили опір особи, зацікавлені у збереженні статус-кво. Учасники замкнутого кола з корупціонерів та наближених до них осіб розповідали про безальтернативність та важливість “дуже-дуже важливої роботи” з визначення того, що насправді має визначати ринок.
На щастя, до влади прийшли люди з іншим баченням, які розуміють важливість впровадження прозорих ринкових процесів там, де раніше володарювала непрозора бюрократія та схематоз.
Що буде з оцінюванням далі? Залишиться дуже обмежений перелік випадків, коли відбуватиметься оцінювання вартості державного майна, а кількість встановлення ціни буде проводитися безпосередньо на відкритих торгах, проходячи обов’язкову публікацію в базі даних, що викриває будь-які спроби маніпуляцій з боку посадових осіб.
Таким чином, зміна системи не лише дозволить залучити додатковий фінансовий ресурс через детінізацію ринку оренди державного майна, але й стане еволюційним етапом очищення державного апарату, в якому залишаться професіонали своєї справи.
Читайте: Коронавірус приватизації не перешкода
Яна Матієва, виконуюча обов'язки начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту КиєвуКиевVласть
25 березня 2020 г. 16:00
Раздел: Територія розуму
Право розривати договір оренди землі передбачено новим проектом закону
Надати право власникам землі розривати договори оренди, гарантувати за високою ціною викуп землі державними органами чи органами місцевого самоврядування, прокредитувати власників землі для споживчих потреб та громадян для купівлі землі, реалізувати нову політики аграрного розвитку за участю виключно українців і в інтересах українців, сформувати ефективного власника землі виключно з громадян України з недопущенням концентрації землі у обмеженого кола осіб – ці та інші важливі чинники, як соціальні, так і економічні, створюють систему нових прогресивних земельних відносин, передбачену проєктом закону №3208 за моїм авторством.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Те, що зараз розглядають в Раді й називають “земельною реформою”, (а саме: намагання законопроєктами №2178-10 (друге читання) та №2194 (прийнятий в першому читанні) внести зміни до законів, які регулюють земельні відносини) нічого спільно з реформуванням не має – банальне переформатування країни під недержавні монополії та олігархічний устрій.
Така банальщина з розкрадання української землі не спрацює. Унеможливлення розвитку аграрної галузі і розвитку економіки країни, загроза національній і продовольчій безпеці, відсутність суспільної спрямованості і наявність переважаючого суспільного спротиву – чинники, які надають практичну негативну оцінку від самого початку можливої дії таких законів, наслідком чого буде неминуча потреба їх відміни і реалізації народної земельної реформи.
Та і сама ситуація, яка складається в Раді та в країні, ставить під сумнів можливість того, що законопроєкт про так званий ринок землі №2178-10 буде проголосовано.
Постане питання в необхідності реалізації справжньої земельної реформи – народної земельної реформи. Мною розроблена народна земельна реформа в інтересах українців, а необхідні для її реалізації положення викладено в проєкті закону №3208 “Про прогресивні земельні відносини”.
Реформа – це зміна однієї форми на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, вона несе загрози і погіршення стану (умисно чи через відсутність розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків). Я за ту реформу, яка робить покращення.
Метою законопроєкту №3208 “Про прогресивні земельні відносини” і є отримання очікуваних суспільством покращень: економічних, соціальних, суспільно-політичних.
Завдання законопроєкту №3208 визначено, враховуючи необхідності розширеного відтворення аграрної галузі, прагнень власників землі, громадян України, наявної економічної ситуації в країні і можливостей, які можуть бути сформовані для відтворення аграрної галузі:
Реалізувати право власників землі не тільки розпоряджатися нею, а й гарантувати високу і щораз вищу цінність землі.
Сформувати умови для переходу в найкоротший час від користувальної форми земельних відносин (оренда, емфітевзис) до самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі. Самостійна форма є незаперечно ефективнішою за користувальну.
Забезпечити умови для повернення землі її власникам з довготривалої оренди чи емфітевзису.
Забезпечити умови повернення землі, яка була незаконно відчужена під час дії заборони на її відчуження, її попереднім власникам.
Уникнути можливостей створення монополій (концентрації) прав власності на землю.
Закон не повинен порушувати положення Конституції України чи підміняти Конституцію.
Закон не повинен ставити під загрозу національну та продовольчу безпеки.
Тому в основу положень законопроєкту “Про прогресивні земельні відносини” покладено наступне:
Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування;
Надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору. Цим забезпечується можливість швидкого переходу до самостійних форм сільськогосподарської діяльності на землі та впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
Фінансове забезпечення власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему). Це не тільки визначає мінімальну ціну покупки землі, але й гарантує її;
Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійної виробничої сільськогосподарської діяльність на землі через участь у товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі. Фактично це формування нової аграрної політики, направленої на розширене відтворення аграрної галузі;
Кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі на умовах до 3% річних. Це створення сприятливих умов для переходу до самостійної форми земельних відносин через участь у Товариствах власників землі незалежно від віку та фізичних можливостей власників землі;
Допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі). Це організоване державою виявлення угод незаконного відчуження землі і повернення землі її попереднім власникам чи спадкоємцям або передача в комунальну чи державну власність;
Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних. Таке кредитування демотивує власника землі її продавати;
Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних. Це є необхідним для формування ефективного обміну землі, формування ефективного власника землі та одною з форм гарантування мінімальної ціни на землю.
Саме таке бачення реформування земельних відносин забезпечить розширене відтворення аграрної галузі, створивши також базис відновлення тваринництва, переробки та інших напрямів аграрного виробництва.
Читайте: Орендар – головний ворог селянина-власника землі
Критикувати бажання і дії з приводу прагнення відкрити так званий ринок землі в Україні можна нескінченно. Ми відійшли від поняття ринку землі – його не може існувати, це набір слів. Ми не повинні перетягувати чиїсь моделі так званих ринків землі, бо ми – це ми. Я не знаю, де в світі існує країна з успішним так званим ринком землі. І перед тим, як мені хтось назве таку країну, він повинен добре подумати, чи впевнений він у тому, що це країна з прогресивними земельними відносинами.
Саме земельні відносини, а не ринок землі, і тільки власне бачення формування земельних відносин з відгуком на потреби суспільства, громадян України і держави Україна та її економічного відтворення та розвитку нам необхідні. І не можна виключати, що саме так сформовані земельні відносини будуть прогресивні не тільки для України, але стануть прикладом і для інших країн.
Законопроєкт за №3208 від 12.03.2020 року “Про прогресивні земельні відносини” є унікальний тим, що при відсутності законодавства про народовладдя є фактично поданим за народною ініціативою. Розробивши проєкт закону, пояснювальну записку, порівняльну таблицю та інші супровідні документи, я розіслав їх на офіційні пошти народних депутатів. Я отримав “зворотній зв'язок” – було обговорення проєкту закону з депутатами, і як результат отримано депутатську ініціативу відносно законопроєкту.
Анна Скороход, Василь Німченко, Антон Поляков – депутати, які здійснили депутатську ініціативу в інтересах українців, подавши законопроєкт №3208. Цієї ініціативи могло б не бути, якби їхнє ставлення до ситуації навколо земельних питань, їхнє розуміння ситуації та їхнє бачення необхідних земельних відносин не було національно-орієнтованим та прогресивним.
Незалежно від того, буде чи не буде прийняте те ганебне для України законодавство з відкриття так званого ринку землі (№2178-10 та №2194), робота над проєктом закону “Про прогресивні земельні відносини" триватиме. Попереду – зауваження до проєкту закону, обговорення, поправки, зміни, нові законодавчі ініціативи.
Читайте: Земля і Конституція – платформа економічного зростання
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
24 березня 2020 г. 16:30
Раздел: Тексти
Олена Шуляк: “Реформа ДАБІ - замість одного мегакорупційного органу створюють три”
Економічні наслідки світової кризи, пов'язаної з COVID-19, для України можуть стати фатальними. Реформи і державну підтримку провідних галузей країни не можна припиняти, однак зараз і вони – у зоні ризику. Про те, що відбувається з реформуванням будівельного сектору, а також плани протидії довгобудам та корупційним схемам, KV розповіла нардеп та заступник комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації держвлади і містобудування Олена Шуляк.
KV: Будівельний ринок переживає, що реформа ДАБІ заморозить будівництво на невизначений строк. Тим більше із новою постановою Кабміну щодо створення ще двох органів: Держінспекції містобудування України та Держагентства з питань технічного регулювання містобудування України. Які є ризики у реформи?
Олена Шуляк: Я була однією з перших в Україні, хто відкрито сказав, що ДАБІ в такому вигляді як вона існує, мають розформувати. А краще — взагалі переглянути ідеологію та принципи держархбудконтролю в Україні.
Тепер щодо проєкту постанови: передбачається створення трьох, а фактично навіть чотирьох окремих органів, з яких один потім буде розформований. На першому етапі передбачається урізання функцій ДАБІ до рівня надання адміністративних послуг в сфері будівництва. Одночасно частину функцій передають новим органам – Державній інспекції з містобудування та Держагентству з питань технічного регулювання містобудування. На другому етапі ДАБІ як організація та явище остаточно розформовується. Натомість створюють орган з надання адмінпослуг “Сервісбуд”. Це — якщо коротко та без подробиць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справді, щодо цього проєкту постанови Кабміну про реформування ДАБІ в учасників ринку, з якими я постійно спілкуюсь, більше питань, ніж відповідей. Забудовники та проєктанти, які фактично живуть будівництвом, висловлюють думку, що фахівці, які готували цей документ, не захотіли розібратися в специфіці ринку, а переслідували інші, далеко не реформаторські цілі. Адже пропонують замість одного мегакорупційного органу створити три, і навряд чи з меншим обсягом хабарництва.
Підпорядкування та підзвітність Кабміну я особисто вважаю позитивом. Саме відсутність підзвітності та надмірна незалежність ДАБІ й дала змогу вирости їй в корупційного “монстра”. Але ідея розділення на три різні органи, як на мене, — сумнівна та потребує додаткової широкої дискусії. Проєкт документу не дає чітких відповідей щодо функцій, завдань та методів реалізації реформування. Наприклад, мені незрозуміле формування окремого органу з фактично поштовими функціями в той час, коли державним пріоритетом визначено цифровізацію надання адмінпослуг. Навіть більше — минулого року Рада прийняла закон мого авторства про запровадження Єдиної державної електронної системи в будівництві, яка в концепції та в реальності на 100% може взяти на себе ці функції й зменшити ризики вчинення корупційних дій (до того ж, суттєво не вплине на уповільнення процесів діяльності на ринку).
А ще багато нюансів у роботі Держагентства з питань технічного регулювання. Без суттєвої зміни законодавства цей орган буде просто недієвим. Зокрема, це стосується розробки державних будівельних норм за новими методами нормування, запровадження та гармонізації стандартів тощо.
Повертаючись до пропозицій, які викладені в проєкті кабмінівської постанови щодо ДАБІ більш широко, задаюся питанням: а що робити з тим 101 органом місцевого самоврядування, які в рамках реформи децентралізації отримали повноваження держархбудконтролю? Адже постановою намагаються реорганізувати центральний орган, частину повноважень якого вже делеговано на місця за концепцією децентралізації. Вам не здається це нелогічним та таким, що навіть суперечить заявленій державній політиці в частині децентралізації?
На інший “ляп” в цьому проєкті постанови звернули увагу представники будівельного ринку. До мене, наприклад, зверталися забудовники, проєктувальники, архітектори з проханням розтлумачити положення проєкту постанови щодо сертифікації виконавців робіт, головних державних інспекторів, головних інспекторів архбудконтролю тощо та щодо нагляду за їхньою діяльністю. Можливо зверталися тому, що безпосередньо авторів цієї постанови, за інформацією Конфедерації будівельників України, знайти в Мінрегіоні не можуть. Я не можу роз’яснити цей пункт, бо сама не бачу в цьому ані логіки, ані необхідності.
Реалізація реформи ДАБІ в такому вигляді як зараз пропонується ринку призведе до розбалансування системи держуправління в галузі та створення трьох корупційних структур замість однієї Держархбудінспекції. Збільшення кількості владних органів у цій сфері (тобто зміна форми) без безпосередньої реформи порядку надання цими органами адміністративних послуг або здійснення контролю/нагляду (тобто без зміни змісту) на практиці не дасть жодних результатів. Ми просто збільшимо витрати держбюджету на утримання нових потенційно корупційних структур.
Тому до тези про “побоювання ринку” сміливо додам те, що й сама побоююсь щодо фаховості реформи та її ефективності.
KV: Ще одне надзвичайно “гаряче” питання – довгобуди. Чи створено нарешті чіткий, покроковий план вирішення проблеми?
Олена Шуляк: Так, план існує. Але разом з тим слід розуміти, що простого рішення проблеми, яке буде універсальним для всіх окремих випадків не існує. Я шукала шляхи вирішення питання постраждалих інвесторів і довгобудів ще працюючи в BRDO. Тоді, у 2017-му ми з командою підготували законопроєкт, який би мав зупинити зведення нових незаконних будівництв і захистити права тих, хто хотів придбати квартиру. Цю ініціативу навіть зареєстрували у парламенті та включили до порядку денного. Але згодом його відклали до кращих часів, і так ми практично втратили 2 роки. Натомість отримали ще з десяток недобудов і тисячі ошуканих українців.
Нині ж я знову повернула це питання до порядку денного. Як заступник голови Комітету з питань організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, я ініціювала створення профільного підкомітету, що вже працює над питанням захисту прав інвесторів в житлову нерухомість. Ми активно спілкувалися з постраждалими інвесторами й представниками будівельних компаній. При цьому, всі знають про будинки Войцехівського, “Еліту-центр”, які вже стали класичним прикладом афер і довгобудів. Але, беручи до уваги, що в нас відсутні будь-які бар’єри для появи нових проблемних ЖК, велика частина інших житлових комплексів перебуває під загрозою.
4 листопада ми зробили перший великий крок до вирішення проблеми ошуканих інвесторів. Разом з експертами, депутатами, активістами та інвесторами ми зібралися на комітетські слухання. Ми багато аналізували і шукали відповіді на запитання: хто та як має захистити людей? Як запобігати незаконним забудовам, щоб працювати на випередження проблеми? За результатами напрацювали низку пропозицій, які частково лягли в основу законопроєкту, який ми презентуємо під час громадських слухань 8 квітня.
Що в основі цієї ініціативи? Там є правові запобіжники, які унеможливлять продаж квартир на етапі будівництва без наявності дозвільних документів у забудовника та стануть на перешкоді шахрайству при продажі квартир, окремих приміщень та цілих будівель. Також документ чітко визначатиме, що таке “об’єкт незавершеного будівництва” і те, що він є окремим об’єктом цивільних прав, передбачатиме конкретні механізми прав продажу об’єктів незавершеного будівництва та його частин.
А повертаючись до питання щодо плану, то тут все просто: презентуємо законопроект, вносимо головні виправлення, які надаються експертним середовищем, виводимо ініціативу “під купол”, і після того, як її підтримають — стежимо за реалізацією.
KV: Безпосередньо зараз держава робить якісь конкретні кроки для постраждалих інвесторів?
Олена Шуляк: Зараз до мене надійшли запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проєктів зі сприяння добудові проблемних об’єктів. В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами. На мою думку, це доречна ініціатива, на яку має звернути профільне міністерство. Я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких “пілотів” на користь громадянам України, які стали заручниками нечесних забудовників або свавілля нечистих на руку чиновників.
KV: Чесний бізнес, поміж тим, стикається не тільки з проблемою ДАБІ. При підключенні будинків до комунікацій забудовники мають величезні проблеми з монополістами. Як буде вирішене це питання?
Олена Шуляк: Причини появи таких проблем різні. Інколи питання з підключенням до інженерних мереж чи модернізації транспортної інфраструктури нового об’єкту викликані не лише зловживанням монопольним становищем, а й елементарно намаганням чинити тиск на забудовника з корупційних причин. Можу навести приклад ЖК “Еврика” на Ломоносова, де комунальне підприємство висуває абсолютно абсурдні вимоги щодо підготовки транспортної розв’язки поруч з об’єктом.
Інші випадки – це звичайне зловживання монопольним становищем постачальників послуг або власників мереж. Коли ми спілкуємося з європейськими фахівцями щодо цієї проблеми, вони відзначають, що такі ситуації – це тільки українське “ноу-хау”. Майже унікальне явище для європейських ринків, коли корупція та тиск на бізнес виникає на рівні комерційних організацій. За умови дієвого антимонопольного законодавства та нагляду – таке просто було б неможливе.
Але разом з тим, питання зловживання монополістами за умови непрацюючої антимонопольної системи стримування є дуже делікатним. Законодавство забороняє втручатися прямо в діяльність суб’єктів господарювання. Але, на жаль, наша ситуація з “вічно перехідною” економікою пострадянського типу є наслідком існування так званих природних монополій. Частково ми почали лише вирішувати це питання, розпочали впровадження європейських ринкових норм. Наприклад, розмежування функцій та власників мереж та постачальників послуг.
За новою моделлю, яку напрацьовують зараз за моєї участі, підключення до мереж повинно бути уніфіковане, а не розроблятися під кожного із забудовників. Власники мереж та постачальники послуг повинні розробити типові умови щодо підключення та, головне – зробити ці умови відкритими та загальнодоступними. І отримувати техзавдання на підключення забудовник повинен разом із містобудівними умовами та обмеженнями (а саме підключення має здійснюватися винятково на підставі виконання типових умов, без будь-яких “але” та “можливо”).
Коли ми розробляли єдину електронну систему в будівництві, то саме цю модель отримання забудовником техзавдання на підключення ми й заклали в концепцію. Ми навіть пропонуємо створювати електронні інтерфейси роботи з боку постачальників послуг в електронній системі та запровадити електронні договори на підключення, щоб спростити процедуру та зробити її прозорою.
Мій план вирішення цієї проблеми – типові параметри підключення, які рівні для всіх, відкритість даних та застосування електронних процедур при наданні ТЗ та безпосередньо при організації самого підключення.
KV: Ще однією проблемою для всіх столичних забудовників є прийняття Генплану Києва. В одному із інтерв’ю Ви казали, що має бути політична воля для прийняття рішення. А чи є Генплан, який Вас особисто влаштовує?
Олена Шуляк: Розумний та реалістичний. Це правда, Києву терміново необхідний новий та реальний Генплан. Адже ще трішки, і місто не потягне одночасну реалізацію двох концепцій, що призведе до інфраструктурного колапсу. А після презентації нової концепції у грудні 2019 та презентації проєкту Генплану-2040 в січні 2020, Київ тепер має вже три Генеральні плани розвитку міста. Перший розроблений в 1997-му, другий, який так і не був затверджений і залишився проєктом, — за часів Черновецького, Попова, і проєкт третього – за мерства Володимира Кличка... Ці документи кардинально суперечать один одному, адже перший орієнтується на створення агломерації, другий — на розвиток міста за рахунок власних ресурсів, а проєкт третій є комбінацією перших двох.
Одночасна наявність, фактично, трьох Генпланів призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025, а житиме столиця, фактично, після анонсованого затвердження влітку 2020 – за третім Генпланом-2040.
KV: Як “вдалося” створити такий коллапс в основному містобудівному документі столиці? І чим може, в умовах децентралізації, допомогти Верховна Рада?
Олена Шуляк: Причин, які призвели до такого свавілля декілька. Це і традиційне для України нормотворче неузгодження, і складнощі з розробкою історико-архітектурного опорного плану, і сумбурність рішень щодо плану зонування території за призначенням та обмеженнями. Ну і без відсутності політичної волі на рівні місцевої влади, щодо прийняття єдиної стратегії і відміни “ручного управління” містом також не обійшлося.
Та як би там не було, нині через детальні плани територій, забудовник погоджує з місцевою владою лише окремі території під забудову, без комплексного бачення. Через що в Києві з’являлися “житлові гетто”, навіть після прийняття змін до державних норм щодо щільності забудови території.
Щоб це виправити, слід нарешті прийняти та затвердити один Генплан, навіть доопрацювавши презентовану концепцію та проєкт Генплану-2040. Ми вже дали "зелене світло" для місцевої влади. Сьогодні в рамках профільного комітету ми створили підкомітет, який займається питанням містобудування, а ще підготували і проголосували за законопроєкт №1081, в якому з-поміж усього іншого йдеться про можливість залучення грантових коштів для створення кадастрів. Зараз опрацьовуємо такий варіант фінансування і для створення містобудівної документації.
Попереду ще багато роботи, але ми налаштовані створити максимально сприятливі умови для того, аби самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю і визначило спектр руху Києва, затвердило сучасний і прогресивний Генплан. Верховна Рада не вправі втручатися у життя місцевого самоврядування, але ми даємо для них можливості для прийняття надважливих рішень. Сподіваюся, нас почують.
KV: У “пулі” ваших реформ – контроль якості будівельних матеріалів. Є якийсь прогрес?
Олена Шуляк: За наявності дієвого ринкового нагляду – рівень фальсифікату, неякісних та взагалі небезпечних виробів зменшується. Загалом, в Україні ще з 2010 року діє досить сучасний та прогресивний закон про ринковий нагляд, але будівельні вироби мають все ж свою специфіку. Попри постанову КМУ, якою ще у 2016 році врегулювали правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується. Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на “обілечуванні” забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, про що ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держархбудінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки по контролю за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях – віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується.
Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів, і я ініціювала розгляд проекту закону про надання будівельної продукції на ринок. Комітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме парламент. Думаю, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів буде точкою неповернення. І як промисловість, так і ціла будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила.
Разом з тим, якщо в створенні законодавчого підґрунтя для ефективного та європейського ринкового нагляду за будівельними виробами робота йде інтенсивно, то з запровадженням правил та процедур для гарантування якісних та безпечних будвиробів ситуація гірша. Мусимо чекати позицію щодо цього питання з боку міністерства та органу ринкового контролю. Сподіваюсь, реформа ДАБІ нарешті вирішить це питання.
KV: Недавно у ЗМІ ще просували законодавче врегулювання класів житлової нерухомості. Чи це насправді потрібно узаконювати? Чи потрібна взагалі класифікація житла?
Олена Шуляк: Так, на ринку неофіційно існує поділ житла на класи. Навіть більше – таких неформальних класифікацій кілька. Фактично, чи не кожен забудовник чи ріелтор створює свою власну. Але загалом, традиційно сформувалася класифікація житлової нерухомості на “економ”, “комфорт”, “бізнес” та “еліт”. Така навіть неформальна класифікація впливає на використання технологій та будівельних матеріалів. Наприклад, при спорудженні житла економ-класу забудовник використовує зазвичай 90% вітчизняних або дешевих будматеріалів та продукції виробництва Китаю, Туреччини тощо. А при елітному будівництві – щонайменше 60% будпродукції є високоякісною, виробництва Італії, Німеччини, Іспанії. На додачу – це системи типу “розумний дім”, високоякісні ліфтові системи від американських чи німецьких виробників і, звичайно, розташування в центральних районах.
Класифікація нерухомості потрібна, але розробляти та узгоджувати її мусить ринок – саморегулівні об’єднання забудовників, ріелторів та компаній, які займаються проектами з управління нерухомістю, можуть розробити єдиний стандарт та запровадити його на рівні галузевого. А держава має виступити як арбітр та рядовий учасник таких домовленостей і в подальшому – слідкувати за дотриманням стандартів.
Така єдина класифікація врегулює питання з ціною новобудов і допоможе зоорієнтуватися покупцеві. Завдяки цьому зникнуть випадки, коли девелопер виставляє преміальні ціни на об’єкти, які за фактом відповідають економ-класу. А ще єдина класифікація може бути корисною компаніям, які надають послуги з менеджменту та обслуговування об’єктів нерухомості. Або, наприклад, допоможе кредитним установам запровадити диференційований підхід щодо іпотеки для різних об’єктів: для економ-житла запровадити пільгові соціальні кредитні програми, а для елітного – програми з преміальними функціями за підвищеною ставкою.
KV: Останнім часом з’явилось багато повідомлень про шахрайства на ріелторському ринку. Хто і як, на вашу думку, має контролювати роботу агенцій з нерухомості та ріелторів?
Олена Шуляк: Шахрайство – це злочин. В Україні створено достатньо органів, які займаються правоохоронною діяльністю та розслідуванням злочинів. Це їх робота.
Щодо стандарту діяльност: з 1 березня 2019 року в Україні діє добровільний гармонізований методом підтвердження національний стандарт ДСТУ EN “Послуги агентів з нерухомості — Вимоги до надання послуг агентів з нерухомості”. Копію цього стандарту можна отримати у Національному фонді нормативних документів. Але оскільки він добровільний, то його застосування – предмет саморегулювання ринку. Саме ринок повинен сформулювати вимоги до своїх учасників та контролювати його дотримання. А на ринку агенцій нерухомості – велика конкуренція. Лише в Києві, за оцінкою Спілки спеціалістів з нерухомості, працює 300-350 агенцій нерухомості. А кількість суб’єктів господарювання в Україні, які зазначають у своїх документах як основний вид діяльності операції з нерухомим майном, перевищує 30-35 тисяч. Саме конкуренція в сучасному розвиненому світі є ефективним регулятором. Держава повинна гарантувати законність діяльності та відсутність злочинних дій типу шахрайства. Такий великий ринок має потенціал до саморегулювання. За моїм особистим досвідом, навіть на прикладі ДАБІ, втручання держави не призводить до захисту від зловживань на ринку. Це лише породжує корупцію та підвищення цін. Кращим запобіжником виступає цивілізований ринок та відкриті загальнодоступні реєстри.
KV: Ринок комерційної нерухомості переживає реновацію, оновлюються ТРЦ, стають більш якісними офіси, як Ви вважаєте, що заважає розвитку і появі нових бізнес центрів, ТРЦ?
Олена Шуляк: Головна причина – відсутність інвестицій. Індекс роздрібного товарообороту протягом щонайменше 3-х років зростає щомісячно на 5-10% до відповідного періоду попереднього року. Тобто, кожного місяця люди витрачають на 5-10% більше, ніж за минулий рік. Це – перспективний ріст ринку. Тобто, потреба й потенціал є.
У сегменті торговельної нерухомості в Україні у першому півріччі 2019 року нова пропозиція складає приблизно 67 000 кв. м. Упродовж цього часу відкрили торговельні центри районного значення Smart Plaza Obolon та Oasis у Києві, ТРЦ Spartak City у Львові, а також наступна черга ТРЦ Gagarinn Plaza в Одесі. Більше об’єктів торговельної нерухомості відкриють до кінця 2021 року (в тому числі, нові торгівельні центри орендною площею приблизно 720 000 кв. м, що створює цікаві можливості для розвитку торгівельних мереж на українському ринку).
Щоб цей потенціал зацікавив інвестора, потрібно створити комфортний інвестиційний клімат в країні. Необхідно спростити, зробити прогнозованими та позбавити від корупційної складової процедури з організації будівництва. Саме заради цього я ініціювала створення та запровадження на законодавчому рівні Єдиної державної системи в будівництві.
KV: В регіонах України забудовники потерпають від основних трьох проблем: відсутність платоспроможного попиту, можливості введення об’єктів в експлуатацію та питань із землею. Чи відстежуєте ви ринок в регіонах, і чого очікувати від Уряду тим, хто працює поза межами столиці?
Олена Шуляк: За остаточними підрахунками Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 24% у порівнянні з 2018 роком. Зросли всі сегменти: будівлі на 19%, а інженерні споруди на 28%. За підсумками 2019 року лише в Запорізька область продемонструвала падіння обсягів будівництва. При цьому нежитлове будівництво зросло за підсумками року у всіх областях. А от темпи будівництва житла уповільнилися в 9 регіонах, серед яких традиційні лідери в минулому Київ та Дніпро.
За ініціативою Президента та під контролем уряду запустили програму “Велике будівництво”. Її мета, в першу чергу, ремонт доріг та розбудова соціальних об’єктів. Оновлення та побудова 249 шкіл, 155 дитсадків, 169 спорткомплексів, 212 центрів екстреннної медичної допомоги та 422 амбулаторіі. Ремонт та створення понад 6,5 тисяч кілометрів доріг. Всі ці кроки — не лише об’єкти. Це й нові десятки тисяч робочих місць в регіонах, а значить — підвищення добробуту людей. А ще це кращі логістичні можливості за рахунок доріг та підвищення мобільності населення.
В результаті ми матимемо збільшення обігу товарів та кращі умови для життя в сотнях населених пунктах по всій Україні. Такі державні проекти, як “Велике будівництво” — потужні ін'єкції в економіку і прямий сигнал інвесторам для заохочення будівництва в регіонах.
Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
20 березня 2020 г. 17:15
Раздел: Тексти
Без паніки: Київщина збільшує кількість тестів на коронавірус та апаратів вентиляції легень
Covid-19 стане випробуванням на дієздатність для закладів охорони здоров’я та місцевої влади столичного регіону. На тлі загальної паніки лікарі Київщини не опускають рук. Кажуть, карантин дав можливість підготуватись: визначити лікарні для хворих на коронавірус, назвати алгоритми дій для тих, хто підозрює в себе Covid-19, збільшити кількість необхідного устаткування. Які лікарні прийматимуть інфікованих, куди дзвонити у разі підозри на коронавірус, – дізнавалася KV.
З 18 березня на Київщині у зв’язку з коронавірусом тимчасово введено режим надзвичайної ситуації. Як повідомляла KV, рішення було прийнято на позачерговому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської ОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі в Україні лабораторно зафіксовано 26 випадків інфікування коронавірусом Covid-19. Два з них підтверджені в Київській області. Деталі не розголошують, відомо лише, що діагноз виявлено на Обухівщині, хворі перебувають на ізоляції. Крім того, в області виявлено ще п’ять випадків з підозрою на захворювання.
Що зроблено в рамках підготовкиЗ приводу ситуації із захворюванням на коронавірус в області під час онлайн-брифінгу 18 березня виступили т.в.о. голови Київської ОДА Василь Володін та директор департаменту охорони здоров’я КОДА Максим Іонов.
За їх словами, в області створено протиепідемічну комісію при КОДА, затверджено заходи протидії поширенню захворювання (введено загальний карантин, дезінфікувальні заходи, призупинено міжміський транспорт, ведеться інформаційна кампанія). На базі центральної оперативної диспетчерської Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відкрита цілодобова “гаряча лінія” для отримання інформації про коронавірус чи медичну допомогу — 0456-31-00-46.
Зазначається, що в області 13 медзакладів мають боксовані інфекційні відділення на 487 ліжок, з них 201 ліжко у 105 боксах.
Ще 347 ліжок можуть бути перепрофільовані під інфекційні за потреби. Крім того, усі лікарі переведені на графік роботи у посиленому режимі. А ще медикам надали засоби індивідуального захисту з державних резервів, вирішено питання і до довезенням лікарів на робочі місця.
Взагалі за даними оперативного моніторингу департаменту охорони здоров’я КОДА від початку 2020 року на грип та ГРВІ захворіло 14,5 тис. осіб. Утім, варто зазначити, що ця цифра нижче епідемічного порогу на 1,7%, а у порівнянні з попереднім тижнем захворюваність взагалі знизилася на 11,9%. Здебільшого хворіють діти віком до 17 років (8 905 осіб). Зафіксовано і три летальних випадки — це літні люди, які хворіли грипом типу “А”.
Що стосується апаратури, область забезпечена 199 апаратами штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Наразі розглядається можливість закупівлі ще додаткових 50 апаратів.
Більшість районів вже замовили тест-системи. Їхню доставку обіцяють до кінця тижня. Наразі в наявності 138 тест-систем, використано 14. Планується, що кожен медзаклад отримає від 50 до 200 систем. Додаткові тестові системи обіцяють забезпечити в МОЗ по всіх регіонах. Для екстреної медицини вже закуплено 520 комплектів засобів індивідуального захисту і 100 захисних окулярів.
Керівники також відмітили, що в області визначено дві госпітальні бази, куди направлятимуть потенційно хворих на коронавірус. Це Київська обласна дитяча лікарня – для дітей і Білоцерківська міська лікарня № 3 – для дорослих.
Щодо такого рішення в бік обласної влади та МОЗ від жителів Київщини не забарилося і вже полетіло перше каміння невдоволення. Мешканці жаліються на незручне логістичне сполучення. Замість того, щоб потенційно хворих направляти до найближчих лікарень за місцем проживання, швидким доводиться долати відстань за 100 км саме до Білої Церкви.
Є й серед населення ті, хто не поспішає виконувати рекомендацій МОЗ та Кабміну. Особливо це стосується торгівельників стихійних ринків і підприємців, які й надалі продовжують свою діяльність.
За останню добу правоохоронці області зафіксували в районах низку правопорушень, виявлено факти забороненої торгівлі. У містах Ірпінь, Бровари, Бориспіль автопервізники перевозять більше дозволеної кількості осіб в салонах. Порушників притягнуто до відповідальності.
Так, на своїй сторінці в Facebook, мер Переяслав-Хмельницька Тарас Костін закликав всіх містян дотримуватися правил карантину. По місту розпочали роботу мобільні патрулі, поліція разом з органами місцевого самоврядування. Порушників планують штрафувати.
Відео: брифінги в КОДА
Читайте: В Киевской области введен режим чрезвычайной ситуации
Діагноз для медицини
Як стало відомо KV, 17 березня в Бориспільській багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування "на 35 ліжках" було госпіталізовано більше 50 дітей хворих на пневмонію, яка є не менш небезпечною за коронавірус для здоров’я.
Крім того, лікарня мала у своєму розпорядженні 50 швидких тестів на виявлення коронавірусу, два з яких були використані і показали негативний результат. Наразі медзаклад забезпечений індивідуальним захистом і для медпрацівників, але вистачить запасів ненадовго. Читайте: В Борисполе зафиксирована вспышка детской пневмонии (видео)
За інформацією Броварського центру ПМСД, станом на 18 березня, сімейні лікарі також діагностували 222 випадки захворювання серед дитячого і дорослого населення на ГРЗ, грип та пневмонію. Броварською багатопрофільною клінічною лікарнею у двох осіб було діагностовано ГРЗ, а ще у двох – пневмонію. На щастя, підозра на COVID-19 у однієї госпіталізованої пацієнтки, яка нещодавно повернулася із Італії, не підтвердилась.
Читайте: В Броварах Киевской области с подозрением на коронавирус госпитализировали женщину
“Лікарня має відповідні захисні засоби на перший час, вистачить приблизно до місяця. Але тест-систем в повному обсязі, згідно необхідної можливої потреби, поки що в наявності немає. І така ситуація взагалі по всій країні. Районній і міській владі передано список того, що потребує медзаклад”, – розповів KV директор КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” БРР Валентин Багнюк.
За інформацію голови Броварської міськради Ігора Сапожка, опублікованої в Facebook, найближчим часом міськрада планує передати до лікарні 25 тест-систем для швидкої діагностики коронавірусної інфекції. Наразі ведуться перемовини з постачальниками і на закупівлю партії швидких тестів.
Як розповів KV директор КНП “Яготинська центральна районна лікарня” ЯРР Вадим Нескорожений, згідно наказу Міністерства охорони здоров’я № 663 в їхньому, як і в усіх медзакладах, введені правила карантину. А це значить, що відмінені планові операції, медкомісії, а пропуск всіх медпрацівників та хворих відбувається через термоконтроль.
“Якщо при термоконтролі є підвищення температури, потенційно хворий одразу направляється до відокремленого відділення з терапевтом і педіатром. Грипом мешканці хворіють у нас вже більше місяця. Всього з січня зафіксовано 35 хворих на пневмонію. Ця кількість є характерною для цього сезону. В районі немає критичної епідемситуації. У будь-яких випадках мешканці напряму зв’язуються зі своїми сімейними лікарями, які і вирішують чи потрібна екстрена меддопомога й направлення до інфекційного відділення чи боксу. Медперсонал лікарні забезпечений особистими засобами безпеки. В наявності: 13 тис. штук медичних масок, 70 штук спеціалізованих окулярів, 1100 штук респіраторів, 700 штук комбінезонів, 1 тис. пар рукавичок з манжетами. Лікарня має 5 і потребує ще 10 апаратів ШВЛ. Експрес-тести ми замовили за свій рахунок”, – розповів він.
За словами директора КНП “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня” ПРР Лариси Кузьменчук, засоби захисту лікарня також закупила і їх має вистачити на перший час. Куди більша проблема криється в тому, де їх закуповувати надалі. Адже ціни на них дуже різко злетіли, а кількість обмежена: бізнес робить свою справу. Немає в наявності й експрес-тестів. Так, вони заброньовані, та поставка очікується лише на 25 березня.
“Лікарня зачинена на карантин, відвідини хворих заборено, посилена дезінфекція всіх приміщень. У хворих, які зверталися по допомогу, не було підозр на коронавірус. Але є жителі, які повернулися в місто, район із-за кордону і наразі вони мають перебувати на самоізоляції. Посилена інформаційна та роз’яснювальна кампанія серед мешканців. Міська і районна влада виділила додаткові кошти, то ж в найближчий час купуємо додаткові три апарати ШВЛ. Дуже важко взаємодіяти з населенням, яке, на жаль, не сприймає з пересторогою ситуацію, не дотримується карантину і не розуміє, з якою проблемою ми зіткнулися. Наразі ми закликаємо жителів не виходити зайвий раз на вулицю і відвідувати лікарню лише за гострої необхідності”, – зазначила головний лікар.
На місцях
KV також поцікавитись у голів міських та районних рад Київщини щодо вжитих заходів на місцях для запобігання поширення коронавірусної інфекції, загальною епідеміологічною ситуацією та чи є паніка у населення через карантинні обмеження на час епідемії. І головне – чи готова Київщина до карантину.
Райони
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Паніки немає, але серед населення є певне напруження. Скуповують продукти, думаю, як і по всій країні. Але дефіциту продуктів немає. Хліб, м'ясо до вечора розбирають, але запаси поповнюють. Ми проводимо роз'яснювальну роботу, засідають штаби ДСНС, штаби подолання та недопущення коронавірусу. Готуємо медичне забезпечення, вже виділяли близько 300 тисяч гривень на первинну медицину і знову плануємо позачергову сесію, щоб додатково виділити кошти для придбання захисних та дезінфікуючих матеріалів. Є проблема із закупівлею, їх немає у наявності. Раніше встигли купили у невеликій кількості. Наразі відмінено рух транспорту по Вишгороду, оскільки всі маршрути виїжджали на Київ. По району також автобуси не курсують. З приводу довозу лікарів на роботу – деякі комунальні заклади самостійно вирішили питання транспорту, іншим виділили кошти на придбання транспорту. Якщо не вистачатиме, на балансі районної ради є ще один автобус на 17 місць. Усі школи закриті на карантин, деякі садочки працюють, щодо них рішення приймають місцеві ради. У місті садочки не закрили, але попросили обмежити відвідуваність. Наразі є звернення двох пацієнтів із можливими ознаками коронавірусу, проводяться аналізи. Підтверджених випадків немає.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
Вже тиждень ми готуємо центральну районну лікарню та амбулаторії до ймовірної епідемії, виділяємо додаткові кошти на закупку апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), електронні відсмоктувачі рідини із легень. Закуповуємо додаткові захисні костюми, маски, окуляри для медперсоналу, антибіотики. Увага на тому, щоб максимально забезпечити медицину для можливої боротьби із важкими випадками хвороби. Паніки немає, проводимо роз'яснення. Райрада видрукувала більше тисячі листівок, розклеїли по району. Школи і садочки зачинені. Транспорт не працює і це є великою проблемою. Своїми силами намагаємось організовувати підвіз лікарів. Майже щодня знімаємо відео-звернення до громади для подання правдивої та актуальної інформації. Дефіциту продуктів в магазинах немає, в аптеках, як і всюди, не вистачає масок та дезінфекторів. Я вважаю, що на ці засоби має бути державна регуляція цін, щоб не було націнки більше певного відсотку, аби не створювали ажіотаж. Але активно долучаються бізнесмени – підприємство “Світанок” та ФК “Колос” закупають необхідні засоби у лікарні. Оскільки наша лікарня визнана однією із п'яти в області, яка прийматиме хворих, ми розглядаємо можливість перепрофілювання реанімаційно-гінекологічного та хірургічного відділень на інфекційне. Це буде додатковий корпус, наразі є дитячий та інфекційний корпуси. Тому наразі ситуація абсолютно контрольована, але хотілося б більше підтримки від держави. Станом на сьогодні наша лікарня не отримала від держави жодної допомоги. Уся відповідальність на нас, місцевих керівниках.
Заступник голови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:
Ми не спостерігаємо паніки серед населення. Велика проблема у тому, що наш район – передмістя столиці і багато жителів працюють у Києві. Наразі через обмеження транспорту вони не можуть добратись на роботу. Школи, садочки та кафе закриті. Усі заходи відбуваються відповідно до постанови Кабінету Міністрів та розпоряджень обласної адміністрації. Резервний фонд району наповнений, при необхідності будемо скликати позачергову сесію та збільшувати суму. На даний момент продуктів в магазинах вистачає.
Читайте: В Києво-Святошинському районі медики контролюють ситуацію з поширенням коронавірусу
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Паніки у районі немає, ситуація стабільна. Навіть хворих на грип немає, на коронавірус – тим паче. У реанімаціях немає пацієнтів. Обласна рада виділили допомогу, центральна районна лікарня та “первинка” отримали засоби індивідуального захисту. Резервні кошти району також йдуть на ці потреби, якщо буде ще потреба, будемо скликати позачергову сесію і виділятимемо кошти, кошти в нас є. Створена черезвичайна комісія, закриті всі заклади – школи, садочки. У газетах публікуємо роз'яснення від лікарів первинної та вторинної медицини – які симптоми вірусу, як записуватись на прийом. Також передали інформацію сільським радам, сімейним лікарям. Громадський транспорт у районі не працює, лікарі на роботу доїжджають автомобілями. Деяких засобів в аптеках не вистачає, але днями обіцяли поставки, це вирішить проблему. Продовольчих товарів у магазинах вистачає.
Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:
Населення інформуємо через соціальні мережі та сайти районної ради і адміністрації. У районі паніки немає. Є окремі випадки недотримання карантину, якщо бачу на центральній площі людей із дітьми, особисто прошу повернутись додому. У магазинах продуктів вистачає. В аптеках розібрали дезінфікуючі засоби, маски привезли із Києва. Школи та садочки закриті, діти попереджені. Транспорт не працює, був конфлікт із перевізниками. Приходили до мене і голови РДА, аби не відміняли маршрути, бо вони понесуть збитки. Але я взагалі вважаю, що нам час провести конкурс на нових перевізників. Приходили з базару люди, просили ще один день, щоб продати закуплені продукти. Ми не можемо брати на себе таку відповідальність, в області надзвичайна ситуація. З приводу хворих – випадків інфікованих немає, але багато людей повернулись з-за кордону. Спостерігаємо за їхнім станом. Маємо п'ять апаратів ШВЛ – чотири дорослих і дитячий. Можливо і мало, але деякі районі й цього не мають. Ми не збирали сесію для виділення коштів на медицину, щоб не піддавати ризику громадян. У районному фонді було 1,2 млн гривень, вони пішли на первинну і вторинну медицину.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У районі ситуація стабільна, населення не панікує. Ми провели роботу із сільськими та селищними радами, вони виділяють допомогу на закупку обладнання. Також із районного бюджету виділені кошти на необхідні засоби. Навчальні заклади на карантині. У магазинах вистачає продуктів. Скарг щодо медичних препаратів в аптеках також не було. Офіційно із лікарень про потенційно хворих не повідомляли, тільки розповсюджуються чутки. Двічі на день проводимо наради із лікарями, поліцією.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Ситуація контрольована, було засідання штабу. Комунальні заклади охорони здоров'я доповідали щодо ситуації, медики напоготові. Ніхто не панікує. За інформацією головного лікаря, потенційно хворих у районі немає. Відсоток захворюваності на ГРВІ зменшився у порівнянні із минулим роком. Збільшення відвідуваності лікарні не спостерігається, моніторимо ситуацію щодня. Є певні незручності щодо транспортного забезпечення. Вирішуємо питання по забезпеченню лікарськими засобами першої необхідності усіх ФАПів, залучили до процесу нашу комунальну аптеку, вони доставлятимуть ліки. Виділяли із районного бюджету фінансування на закупку необхідного медикам і лікарням. Школи, садочки та кафе закриті, це контролює підрозділ поліції. Великого ажіотажу у продуктових магазинах немає, але все ж населення запасається. Поки продуктів вистачає.
Голова Володарської райради Володимир Кузьменко:
Паніки немає, працює комісія з надзвичайних питань. Повідомляємо жителів щодо ситуації через газету. Проведено нараду із керівниками сіл. Школи, садочки та заклади харчування закриті. Дехто працює “на виніс” по онлайн-замовленням. Базари закриті, у магазинах вистачає продуктів. В аптеках були проблеми із масками, трохи завезли. Маршрутки не курсують. У більшості лікарі ходять на роботу пішки, всі місцеві. Із урахуванням потреб лікарів виділили кошти із районного бюджету. Підозр на коронавірус серед населення району не зафіксовано.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
У районі ситуація стабільна. Паніка у державі, тому що не вистачає елементарних засобів індивідуального захисту. Не можемо закупити маски, експрес-тести на вірус. Жителі району скуповують продукти, але поки дефіциту немає. Школи та садочки закриті. Транспорт теж не курсує, виконуємо постанову уряду. Розуміємо, що маємо максимально обмежити контактування між населенням. Із районного бюджету виділяли кошти на закупівлю захисних засобів для лікарів враховуючи їхні рекомендації. Госпіталізованих із підозрою на коронавірус немає.
Міста
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Місто Буча працює в штатному режимі, відповідно до інструкцій і рекомендацій Кабміну. Паніка відсутня, тому що орган місцевого самоврядування постійно інформує і подає максимально вичерпну інформацію громадськості. Школи перебувають на дистанційному навчанні. Обмежено рух громадського транспорту, міжміський призупинено. Громадські заклади, крім продуктових, аптек, закриті. У перші дні спостерігалося пожвавлення серед населення, але ажіотажу наразі немає. Діє обмежений і за попереднім записом пропускний режим в органи влади. У разі потреби центральна міська лікарня також готова приймати пацієнтів. Відповідні засоби і препарати захисту в лікарні є, але все залежатиме від напливу. Лікарня має шість апаратів ШВЛ, які є найбільш необхідними під час цієї епідемії. Тож зараз за спрощеною процедурою, зарезервували ще один апарат. Працюємо із партнерами із Литви та Польщі щодо цього питання, адже у вільній наявності сьогодні в Україні їх нема. Є прогнози МОЗ щодо загострення ситуації, тож плануємо забезпечувати соціально вразливі категорії продуктами харчування через відповідну соцпрограму. Соціальні і комунальні служби націлені на забезпечення належної життєдіяльності громади.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
На засіданні комісії з ТБНС виділено кошти закладам охорони на закупівлю засобів захисту, експрес-тестів, спецодягу. Функціонує група між містом і районом з вирішення питань оперативного характеру первинної і вторинної ланки медицини. Разом з головою РДА вирішуємо і труднощі щодо доставки лікарів на робочі місця із інших регіонів, компенсації проїзду. В лікарні є девять апаратів ШВЛ, два з них в ремонті. До речі, цінова політика на ШВЛ наразі зросла в непідйомні рази, тож нам довелося відмовитися від тендеру на закупівлю. В аптеках дефіцит масок і дезінфікуючих розчинів. Та в місті абсолютно немає паніки. В магазинах є все в достатній кількості. Єдине, є ряд магазинів, які не виконують вказівок Кабміну щодо впровадження засобів захисту, тож будемо залучати поліцію до проведення рейдів і складання адмінпротоколів. Введені заходи щодо дій в умовах карантину банківських установ, торговельних закладів, виконкому міськради, ЖКХ. Працівники комунальної сфери обробляють спецзасобами під’їзди, місця загального користування. З приводу цього є півні невдоволення від населення. Та намагаємося проводити роз’яснення, прохаємо все ж обмежити вуличне контактування. Всі заклади на карантині. Міськрада працює дистанційно. Вхід до громадських місць лише у захисній масці. Відділ освіти налагоджує дистанційне навчання школярів у режимі відеоконференцій.Читайте: В Борисполе открывается отдельный кабинет вирусологического контроля (фото)
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Хворих на коронавірус у місті не зафіксовано, як і спалахів сезонних хвороб. Всі постанови Кабміну і рішення КОДА виконуються, введено карантин. На засіданні штабу з недопущення розповсюдження коронавірусу визначено план заходів, який швидко виконується. Тож ми виділили з резервного фонду 978 тис. гривень на закупівлю медикаментів, засобів захисту, обладнання і ремонтних робіт з метою підготовки медзакладів для можливого прийому інфікованих. Паніки немає, фастівчани свідомі громадяни, розуміють важливість всіх заходів і мають об’єктивну інформацію з перших вуст. З іншого боку, у зв'язку з припиненням роботи Укрзалізниці, відбувся факт перекриття залізничних колій пасажирами, кінцевою зупинкою яких і стала саме Фастівська станція. Спільно з Нацполіцією, перевізниками врегулювали це питання, організувавши транспорт по маршруту руху потяга до Козятина. Перевізники також дотримуються умов не більше 10 пасажирів в салоні. Хоча і тут виникають поодинокі ситуації з населенням. Так, один громадянин, якого відмовилися взяти 11-м, розбив фару автобуса. Нам ще потрібно вчитися змінювати ставлення один до одного і, відповідно, рівень культури.
Читайте: Возмущенные пассажиры блокировали движение поездов в Фастове на Киевщине
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Місцеві карантинні заходи, що в наших силах, ми робимо. Щодня через ЗМІ, соцмережі надаються роз’яснення та актуальна інформація. Паніки немає, населення спокійно реагує, у перші дні було трохи важче. Всі розуміють, що така ситуація в світі виникла, можливо, вперше за 100 років. До цього необхідно просто звикнути. Та більшість скуповує певні речі, хоча продовольчі і господарські магазини, аптеки продовжують працювати. В лікарні проведені навчання, у вільний доступ надані контакти лікарів первинної ланки, працює міська гаряча лінія. Також організоване довезення містянам препаратів гемодіалізу з Чернігова. Отримали маски, маємо дезінфікуючі засоби. Хворих з підозрою на коронавірус немає. Спалаху інфекційних захворювань також, максимум 3-4 особи. Працюємо в звичайному, але максимально в дистанційному режимі. Адмінпослуги надаються в онлайн-режимі. Чорнобильська АЕС також перейшла на скорочену чисельність працюючих. Більше 2 тисяч нині на домашньому карантині, так само як і ті, хто добирався на роботу з Чернігова до Славутича. Робітники працюють онлайн або пішли в відпустки, вимушені прогули чи за власний рахунок. Адже 800 осіб в одній електричці зранку і ввечері є значною зоною ризику. Громадського транспорту не маємо і з цим нам простіше. Сподіваємося на позитивний результат.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
У місті вжиті всі необхідні обмежувальні заходи, їх затверджено на виконкомі. Дозволено працювати лише продуктовим магазинам, АЗС, аптекам, банкам і страховим компаніям. Погодили громадським закладам харчування доставку послуг. Із симптомами на коронавірус до лікарні не зверталися. Були чутки, про одного хворого, але цю інформацію офіційно спростовано. На сторінці Facebook особисто інформую населення о ситуації, через сайт міськради. Ситуація в місті спокійна і стабільна. Єдине, спочатку були черги в магазинах за продуктами харчування, населення закуповувалось на час карантину. Оптимізовано оборотні рейси громадського транспорту. Із медикаментів в аптеках не вистачає засобів захисту. Але нам вдалося закупити декілька тисяч і роздати їх спеціальним громадським і соціальним службам, які контактують з населенням. На позачерговій сесії виділено близько мільйона гривень на закупівлю в лікарню експрес-тестів. Але вони відсутні на ринку, доставку обіцяють на цьому тижні. Ці кошти також підуть на закупівлю трьох апаратів ШВЛ, наразі в лікарні їх три.
Алгоритм дій при коронавірусі
Департамент охорони здоров’я КОДА за підтримки т.в.о. голови Київської ОДА Василя Володіна звертається до жителів області і наголошує відповідально ставитися до зусиль лікарів та дотримуватися карантину та санітарно-гігієнічних правил.
Розроблена дорожня карта, в якій детально зазначений алгоритм дій для медзакладів. А також надано роз’яснення для населення у разі наявності симптомів COVID -19 і куди і до кого звертатися у випадку ураження.
Таким чином, у період спалаху епідемії по допомогу особа з підозрою на COVID-19 має відразу звернутися до свого сімейного лікаря (бажано в телефонному режимі або онлайн), який, проаналізувавши стан хворого, визначить наступний план дій.
Викликати 103 необхідно лише в разі важкого стану. Тоді бригада екстреної меддопомоги надасть допомогу і прийме рішення щодо госпіталізації до визначених в Київській області госпітальних баз (Київська обласна дитяча лікарня і Білоцерківська міська лікарня № 3). Вагітних з підозрою на COVID-19 направлятимуть до Баришівської, Васильківської, Кагарлицької, Києво-Святошинської, Макарівської, Миронівська та Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, а також до Броварської багатопрофільної клінічної лікарні і Білоцерківського пологового будинку, в структурі яких є інфекційні відділення з боксами та акушерські відділення.
У випадку легкої форми захворювання або письмової заяви про відмову від госпіталізації, пацієнт лікується амбулаторно в домашніх умовах при дистанційному нагляді лікаря. Також на амбулаторне лікування переводяться пацієнти на стадії одужання.
Всі відібрані зразки тестів направлятимуть до Київського обласного лабораторного центру, який і підтверджуватиме або спростовуватиме факт зараження вірусом у хворого.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Київщина об’єдналася і кинула всі сили на подолання вірусу.
Так, 17 березня відбулося позачергове засідання сесії Київської облради. У ході засідання депутати підтримали рішення про спрямування з обласного бюджету 19 млн гривень на придбання засобів індивідуального захисту для медпрацівників, а ще 57 мільйонів – на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень.
Читайте: Для протидії коронавірусу Київська обласна рада виділила 76 мільйонів гривень
Також лікар-інфекціоніст інфекційного відділення ЦРЛ Києво-Святошинської райради закликала всіх небайдужих відгукнутися і надати будь-яку підтримку. Медик заявила, що влада кинула медиків в боротьбі з коронавірусом "один на один". За її словами, в медустановах не вистачає персоналу, який ще й змушений працювати понаднормово і без відповідних доплат. Крім того, у медиків не вистачає елементарного – засобів індивідуального захисту. А ось молодий лікар з Броварів Василь Крайовий прийняв рішення на період боротьби з COVID-19 влаштуватися за сумісництвом на роботу в свою місцеву державну лікарню. До таких дій він закликав і інших працюючих у приватних клініках. Це, на його думку, може стати суттєвою допомогою не тільки колегам з державних лікарень, а й тим, хто потребує меддопомоги під час пандемії.
Жителів Київщини і передмісття закликали об'єднатися задля допомоги медикам і в Департаменті охорони здоров’я. Багато лікарів не можуть дістатися на роботу до столиці через обмеження транспортного сполучення. У зв'язку з цим в Viber був створений чат "Підвези медика на роботу", куди можна звернутися за допомогою і запропонувати свою. Київщина відгукнулася на заклик.
Читайте: На Киевщине стартовала акция “Подвези медика на работу”
За останніми даними, в Україні зафіксовано і перший випадок одужання від коронавірусу. Щасливчиком став чоловік з Чернівців, у якого найпершим і діагностували захворювання.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KV
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій