Шостий апеляційний адміністративний суд (ШААС) залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про скасування рішення конкурсної комісії, яка в серпні 2021 року визнала В’ячеслава Жилу (на колажі) переможцем конкурсу на директора – художнього керівника Київського академічного театра юного глядача на Липках. Так само визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту культури КМДА про призначення Жили на керівництво ТЮГом на Липках. Це означає, що Департамент культури має призначити в.о. директора театру до закінчення воєнного стану – замість В’ячеслава Жили. Сам Жила зараз чинить спротив своєму звільненню, яке може відбутись сьогодні-завтра. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook журналістки та співзасновниці громадського руху “Почайна” Аннабелли Моріної, власних джерел в Київській міськдержадміністрації (КМДА) та в Київському академічному театрі юного глядача на Липках. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Від сьогодні, 25 січня, В’ячеслав Жила не має права займати посаду директора – художнього керівника Київського академічного театра юного глядача на Липках (ТЮГ на Липках). Бо вчора ШААС залишив в силі рішення ОАСК (справа № 640/25589/21), яким визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року (оформлено протоколом №2) про перемогу В’ячеслава Жили в конкурсі на посаду директора – художнього керівника ТЮГу на Липках. Також визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) №452-к від 21 вересня 2021 року про призначення В’ячеслава Жили директором – художнім керівником ТЮГ на Липках. “Безумовно, Департамент культури КМДА, за яким наразі тягнеться величезний корупційний шлейф, може знехтувати рішенням суду та знайти спосіб, як, попри все, фактично залишити керівника-втікача [В’ячеслава Жилу] на посаді”, – написала Аннабелла Моріна. Детальніше про скандал в театрі: Знайдіть нашого Жилу: Театр на Липках просить Кличка та Попка повернути з-за кордону свого керівника Повне рішення суду буде оприлюднено за чотири дні, але, за інформацією KВ, рішення конкурсної комісії відмінено через наявність конфлікту інтересів – до складу конкурсної комісії входила співробітниця В’ячеслава Жили. Водночас, суд вирішив не аналізувати присутність у складі конкурсної комісії представників громадських організацій з ознаками фіктивності, які були введені в її склад для підтримки В’ячеслава Жили. Нагадаємо, в 2021 році Департамент культур КМДА очолювала Яна Барінова, а курував сферу культури заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Джерела KВ в мерії повідомили, що мер столиці-голова КМДА Віталій Кличко в курсі цієї історії. Його позиція – максимально швидко виконати рішення суду та задовольнити запит колективу театру на нормального керівника. “Ймовірно, рішення про звільнення Жили буде сьогодні-завтра. Хоча він пручається й намагається довести, що рішення суду не є підставою для його звільнення”, – розповів KВ співробітник КМДА. Аннабелла Моріна також написала, що “ми в курсі про тісні зв'язки та домовленості між директором Департаменту культури КМДА Сергієм Анжияком та В'ячеславом Жилою”.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, в грудні минулого року колектив ТЮГ на Липках звернувся з офіційним листом до Віталія Кличка та його безпосереднього керівника – начальника Київської міської військової адміністрації, яким з 21 жовтня 2022 року є генерал-полковник Сергій Попко. “Але тоді цей лист так і не потрапив до адресатів. В Департаменті культури КМДА з ним ознайомили самого В`ячеслава Жилу, а той влаштував терор підписантам колективного звернення і, не дивлячись на обіцянку заступника голови КМДА Ганни Старостенко (курує культуру в столиці з 1 листопада 2022 року, – KВ), підставив та звільнив народну артистку України Анжеліку Гирич”, – написала Аннабелла Моріна. В день звільнення Анжеліки Гирич KВ опублікувала її інтерв’ю. Читайте: Народна артистка Анжеліка Гирич – про театр на Липках: “Замість творчої атмосфери дитячого театру в нас тепер майже концтабір” Варто вкотре нагадати про дивний епізод з біографії В’ячеслава Жили, який чомусь не викликав і не викликає запитань в Департаменті культури КМДА. В 2021 році ICTV випустив сюжет, в якому розповідається, що 27 листопаду 2006 року вироком Деснянського райсуду Києва В’ячеслав Жила був засуджений на п’ять років позбавлення волі за привласнення владних повноважень, шахрайство, підробку документів та викрадення людини. Строк він відбув умовно, тому протягом кількох років не мав права перетинати державний кордон України. Чи була згодом знята ця судимість – невідомо, бо всі причетні відмовчуються. Ситуація в ТЮГ на Липках зараз непроста, бо В’ячеслав Жила звільнив понад 50 співробітників театру й напризначав, умовно кажучи своїх людей. То ж суперечка про нового керівника театру обіцяє бути гарячою. Вочевидь, Департамент культури КМДА має вчинити так само, як поступив з керівником Театру на Лівому березі. Там після публікації KВ “На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова”, незважаючи на супротив Департаменту культури та мляву позицію Ганни Старостенко, все ж таки було призначено нового в.о. керівника театру. Читайте: Театр на Лівому березі очолила акторка Олеся Жураківська Фото: колаж KВКиївВлада

Нацполіція протягом трьох місяців здійснює слідство за фактом зловживання службовим становищем з боку посадовців  Департамента земельних ресурсів КМДА. За попередніми даними, підлеглі Петра Оленича (на колажі праворуч) підготували сумнівний проєкт рішення щодо передачі в оренду ТОВ “Смерековий Гай” 5,25 га землі на території колишнього військового містечка на вул. Бориспільській. Задля цього, як вважають правоохоронці, чиновники використали підроблені документи. На вказаній землі вже не перший рік будується ЖК “Арт Парк” і проти нового землевідводу виступають співучасники цього будівництва (фірми із орбіти девелопера “Українська будівельна компанія”), які мають очевидний корпоративний спір з ексорендарем ділянки  – ТОВ “Навара-К”. Окрім неприємних емоцій для посадовців столичної мерії, ця історія може мати суттєві ризики і для людей, які вклалися в будівництво даного комплексу. Як стало відомо KВ, 16 січня 2023 року Шевченківський районний суд повернув директорці ТОВ “Смерековий гай” її клопотання про зняття арешту з земельної ділянки на вул. Бориспільській, 67. Відповідна судова ухвала, яку суд виніс в рамках кримінального провадження №12022100000000793, була опублікована в Держреєстрі судових рішень 20 січня поточного року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказане кримінальне провадження було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 14 жовтня 2022 року за фактом можливого скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. У ході досудового розслідування правоохоронці попередньо встановили, що у серпні 2022 року службові особи Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), зловживаючи службовим становищем, всупереч даним щодо терміну дії договору оренди земельної ділянки та з використанням завідомо підроблених документів щодо права власності на об'єкти нерухомого майна, ухвалили проєкт рішення Київради щодо передачі ділянки на вул. Бориспільській, 67 (Дарницький район столиці) в оренду ТОВ “Смерековий Гай”.  Читайте: Дело на 33 миллиона: экс-подчиненной Оленича грозит срок за служебную халатность У судових ухвалах по цьому провадженню повідомляється, що на вказаній ділянці, яка знаходиться в комунальній власності громади Києва та орендарем якої є ТОВ “Навара-К, наразі здійснюється будівництво житлового комплексу (ЖК) “Арт Парк”. За інформацією слідчих, внаслідок згаданих дій з боку чиновників КМДА замовнику будівництва ТОВ “Арт Парк” та інвесторам вказаного ЖК були спричинені тяжкі наслідки.  ЖК “Арт Парк” на карті 15 листопада 2022 року Голосіївський районний суд столиці, за клопотанням Київської міської прокуратури, наклав арешт на згадану землю. Це було зроблено з метою недопущення “набуття або припинення права користування, зміни користувачів та зміни порядку користування ділянкою”. В обґрунтування своїх вимог щодо скасування арешту ділянки керівниця ТОВ “Смерековий гай” вказала, що сам по собі проєкт рішення Київради не має юридичної сили, допоки він не буде розглянутий на пленарному засіданні міськради та за нього не проголосує необхідна кількість депутатів. Втім, слідча суддя Марина Антонюк відмовилася задовольняти таке клопотання через те, що ТОВ “Смерековий гай” не має жодних прав на цю землю, а тому дана компанія не може прохати зняти арешт. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія 28 вересня 2006 року Київрада рішенням №73/130 погодила передачу ділянки на вул. Бориспільській, 67 площею 5,40 га в оренду ТОВ “Навара-К”  для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення (кадастровий номер – 8000000000:63:502:0001). Термін оренди мав скласти 5 років. Даний землевідвід відбувся за рахунок частини земель, які столична влада спочатку передала в тимчасове користування військової частини №32536 (в 70-х роках XX століття, цільове призначення невідоме), а надалі відвела на праві постійного користування Державному комітету у справах охорони державного кордону України (в 90-х роках XX століття ця земля передавалася для експлуатації та обслуговування будівель і споруд). 22 листопада 2006 року між Київрадою і ТОВ “Навара-К” було укладено договір оренди вказаної ділянки. При цьому, в угоді було вказано дещо меншу площу цієї землі – 5,25 га. Де “поділися” ще 15 “соток”, у відкритих джерелах інформація відсутня: можна припустити, що або площа ділянки була уточнена за результатами нових “замірів”, або орендар за якихось причин відмовився від частини землі.  За даними відкритих джерел, у 2012-2015 роках на цій земельній ділянці планувалося будівництво ЖК “Лісова перлина” (“Лесная жемчужина”), який мав складатися з 5-7-поверхових будинків. Проте, реалізувати цей проєкт забудовникам до кінця не вдалося. 12 травня 2015 року між ТОВ “Навара-К” і ТОВ “Київський домобудівний комбінат"  було укладено договір на здійснення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Бориспільській, 67. Якими були його умови, у відкритих джерелах дані відсутні. Втім, можна припустити, що, відповідно до цієї угоди, було погоджено хто і як буде фінансувати це будівництво, яким чином сторони договори розподілять житлові площі у збудованому ЖК задля подальшого продажу тощо. Через декілька років до цієї угоди, схоже, у якості замовника будівництва, також приєдналося згадане вище ТОВ “Арт Парк” (компанія була зареєстрована в 2019 році, відповідно – брати участь у цьому проєкті раніше не могла. – КВ), інформація про що наявна в Держреєстрі судових рішень. Роль цієї компанії у вказаному договорі також невідома. 5 квітня 2016 року комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєкт рішення №08/231-2301/ПР від 23 вересня 2015 року про поновлення вказаної орендної угоди на термін 5 років. У даному випадку міська влада вирішила пролонгувати угоду без прийняття рішення у сесійній залі Київради, як це вона полюбляє робити. Надалі, 12 вересня 2016 року, між столичною міськрадою і ТОВ “Навара-К” було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди ділянки. 17 березня 2017 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Навара-К” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Бориспільській, 67 житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення.  Згідно з цим документом, чиновники дозволили вказаній компанії проєктувати зведення 25 будівель (у тому числі 18 житлових будинків на 2874 квартири) поверховістю 1,2, 11 та 26 поверхів. МУО було передбачено, що загальна площа забудови має скласти 14,8 тис. кв.м., загальна площа квартир – 137,9 тис. кв.м., а загальна площа громадських нежитлових приміщень – 32,4 тис. кв.м. Особливих обмежень щодо запланованого будівництва столична влада не висунула, лише уточнивши, що у разі проєктування об'єкта вище 50 метрів забудовники мають узгодити свої проєктні рішення з "Украерорухом" та "Укравіатрансом". Надалі навколо цієї ділянки почали точитися скандали. У квітні 2017 року військова прокуратура Центрального регіону звернулася до Господарського суду Києва із позовом про визнання недійсним рішення Київради №73/130 від 28 вересня 2006 року про передачу ділянки на вул. Бориспільській, 67 в оренду ТОВ “Навара-К” та визнання недійсним договору оренди цієї землі. Відповідачами у цій справі було визначено столичну міськраду та вказану компанію-орендаря. Головним мотивом подачі цього позову та водночас основним аргументом задля його задоволення у військовій прокуратурі назвали той факт, що вказана ділянка належить до земель оборони, які є державною власністю та розпорядження якими відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Мова йде якраз про те, що ця земля ще за радянських часів відводилася столичною владою в користування військовій частині. У зв'язку з цим, на думку прокурорів, Київрада при прийнятті спірного рішення №73/130 допустила порушення вимог земельного законодавства України. У ТОВ “Навара-К” з такими доводами правоохоронців не погоджувалися. Представники компанії-відповідача під час судового розгляду справи підтвердили, що колись на цій ділянці знаходилось військове майно (майновий комплекс військового містечка 181/1 загальною площею 7,6 тис. кв.м.), але в 2003-2004 роках це майно було приватизовано ТОВ “Навара-К”, а тому, мовляв, “перестало бути військовим”. У зв'язку з цим, на думку юристів ТОВ “Навара-К”, посилання прокурора на те, що земельна ділянка по вул.Бориспільській, 67 належала до земель оборони, які є державною власністю, “є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування”. Скріншот однієї з ухвал по цій судовій справі Судовий спір по цій справі тривав півтора року, і жодних успіхів військовій прокуратурі добитися не вдалося – 17 жовтня 2018 року Касаційний господарський суд України повністю відмовив правоохоронцям в задоволенні їхніх вимог. Читайте: Компанія соратника Віталія Кличка “влипла” в судову тяганину з Міноборони Паралельно з цими спорами, у серпні 2017 року, Держархбудінспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Навара-К” дозвіл №ІУ113172302272 на будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення. Вихідні дані цього документа у відкритому доступі відсутні, але, за інформацією профільних інтернет-порталів, забудовникам дозволили зводити 19 будинків (поверховістю 11 та 26 поверхів) приблизно на 2,8 тис. квартир. Даний проєкт отримав назву ЖК “Арт Парк”, його будівництво стартувало наприкінці 2017 року, а його девелопером виступила “Українська будівельна компанія”. Наразі відомо, що на вказаній ділянці вже майже добудовано 2 будинки, проте ще жоден з об'єктів не введено в експлуатацію.  30 серпня 2022 року заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-1179/ПР про передачу земельної ділянки на вул. Бориспільській, 67 в оренду ТОВ "Смерековий гай" на термін 5 років (цільове призначення планується зберегти. – KВ). Однією з обставин для здійснення даного землевідводу в документі було названо той факт, що потенційний орендар є власником розташованого на цій ділянці майнового комплексу площею 7,6 тис. кв.м. (на підставі 8 договорів купівлі-продажу, очевидно це і є будівлі колишнього військового містечка. – КВ). При цьому, в проєкті рішення уточнюється, що ТОВ "Навара-К" вже не є орендарем цієї землі, адже термін дії відповідної орендної угоди закінчився у вересні 2021 року. Надалі цей документ було передано на розгляд постійних комісій Київради. 7 вересня 2022 року його підтримала комісія міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу. У свою чергу, профільна комісія Київради – з питань містобудування, архітектури та земельних відносин – не прийняла остаточне рішення стосовно цього проєкта рішення: 21 вересня вона створила робочу групу, яка мала опрацювати це питання задля подальшого розгляду. Наприкінці вересня 2022 року ТОВ “Київський домобудівний комбінат" і ТОВ “Арт Парк” звернулися до Господарського суду Києва з двома позовами до ТОВ “Навара-К” стосовно зобов'язання виконати умови вищезгаданого договору щодо забудови ділянки на вул. Бориспільській, 67. В обгрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ТОВ “Навара-К”, всупереч умовам угоди, яка забороняє вчиняти будь-які дії щодо ділянки або прав на неї, здійснило відчуження розташованого на цій землі майна на користь ТОВ “Смерековий гай”. ТОВ “Київський домобудівний комбінат" і ТОВ “Арт Парк” зазначили, що такі дії відповідача можуть “негативно вплинути на здійснення спільного проекту” з будівництва ЖК. При цьому позивачі вимагали від Господарського суду Києва прийняти міру запобіжного заходу у вигляді заборони столичній міськраді обговорювати питання по відводу цієї ділянки або передачі її в оренду до прийняття рішень по вказаним судовим справами. Втім, служителі Феміди відмовили компаніям у задоволенні відповідних клопотань. Наразі розгляд цих справ ще триває. Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Навара-К” (ексорендар ділянки на вул. Бориспільській, 67) було зареєстроване в Києві у січні 2004 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії зазначено мешканця столиці Максима Шлюєва. Столичне ТОВ “Смерековий гай” (компанія, яка претендує на оренду ділянки на вул. Бориспільській, 67) було зареєстроване в листопаді 2021 року. Кінцевими бенефіціарами компанії вказано мешканців Києва Сергія Крисевича і Юлію Богатирьову (також є офіційним керівником даного ТОВ), а також громадянина Кіпру Андреаса Ясінаса. Засновниками ТОВ “Смерековий гай” вказано ПАТ “ЗНВКІФ “Авісто” і АТ “ЗНВКІФ “Юкон” і АТ “ЗНВКІФ “Скілінг”. Керівники та власники ТОВ “Навара-К” і ТОВ “Смерековий гай” можуть бути пов'язані з оточенням Василя Горбаля – нардепа IV-VI скликань Верховної Ради (у двох останніх своїх каденціях обирався від “Партії регіонів”), ексголови Львівської облдержадміністрації (2010 рік), ексголови правління та почесного президента “Укргазбанку” до його націоналізації (1996-2009 роки).  Так, зокрема, згаданий вище Максим Шлюєв працював в “Укргазбанку” в 2002-2015 роках, а в середині 2000-х років був працевлаштований в АТ “Укркарт” (ця компанія за часів президентства Віктора Януковича отримала право передавати інформацію з касових апаратів податківцям), яке ЗМІ до 2012 року також пов'язували з Горбалем. Наразі Шлюєв є директором та співзасновником майже однойменного ТОВ “Укркарт-еквайр”,  кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано вищезазначених Юлію Богатирьову та Сергія Крисевича. Примітно, що Максим Шлюєв є одноосібним власником ТОВ “СПК БВ Чайка”, якому Київрада у вересні 2021 року передала в оренду 3 га землі на Трухановому острові для експлуатації та обслуговування своєї водно-спортивної бази. Читайте: Киевсовет передал в аренду почти 3 га земли на Трухановом острове под обслуживание водно-спортивной базы Київське ТОВ “Арт Парк” (співучасник будівництва) було зареєстроване у травні 2019 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є мешканці столиці Тетяна і Олег Морози. Останній також є керівником цього ТОВ. Олег Мороз є керівником та співвласником ЗАТ “Українська будівельна компанія” – девелопера ЖК “Арт Парк”, який брав участь у будівництві 7 житлових проєктів у Києві та Київській області (зокрема, ЖК “iHome” в Крюківщині). Також це акціонерне товариство займалося реконструкцією адмінбудівлі “Промінвестбанку” та головного офісу “Нафтогаза” в Києві. За інформацією ЗМІ, дана компанія почала дуже стрімко розвиватися за часів Віктора Януковича і зокрема – “виступала генеральним забудовником у проектах, які фінансувалися державним “Укргазбанком”. У свою чергу ТОВ “Київський домобудівний комбінат” (ще один співучасник будівництва) і ТОВ “Укрспецмонтажбуд-2” (підрядник будівництва) також більш ніж очевидно пов'язані між собою – одним із співвласників обох цих компаній є мешканець села Супранівка Тернопільської області Юрій Трач. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року, на колажі ліворуч). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Читайте: Уголовная трясина: ГБР и Нацполиция расследуют закупки “Киевского института земельных отношений” Фото: колаж КВКиївВлада

Апарат Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) України не полишає спроб повернути собі ділянку на вул. Щусєва площею 1,62 га, яку Київради ще в 2009 році виділила йому під будівництво житлових багатоповерхівок. Наприкінці минулого року цій структурі вдалося довести столичному господарському суду, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи розпорядження про припинення права постійного користування на цю землю. Зокрема, мова йде про те, що міська влада повинна була попередити апарат РНБО про проведення перевірки, під час якої було встановлено, що ділянка перетворилася на стихійний смітник. При цьому, наразі залишається невідомою доля однієї з ключових осіб даної історії – першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі), який де-юре приймав рішення “вигнати” землекористувача з цієї ділянки біля станції метро “Сирець”. Саме його на початку 2022 року правоохоронці офіційно підозрювали в нанесенні держави збитків на суму більш ніж 48 млн гривень, але вже майже рік про дану справу ніхто не згадує. Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу Департамента земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) по справі №640/9431/19. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За даними сайту “Судова влада України”, дата цього засідання ще не призначена. Втім, наразі відомо, що 3 січня 2023 року було призначено склад суддів, які будуть розглядати дане провадження – відповідну колегію очолив Геннадій Кравчук. Позивачем в даній справі виступає апарат РНБО України, який вимагає від служителів Феміди визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року “Про припинення апарату Ради національної безпеки і оборони України права постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва”. У першій інстанції вказана держструктура змогла добитися свого – 22 листопада 2022 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО України.  Примітно, що хоча відповідачем у цій справі виступає столична міськдержадміністрація, апеляційну скаргу подала не вона, а Департамент земельних ресурсів КМДА, який є третьою особою на стороні відповідача. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб надалі, у випадку невдачі, оскаржити рішення суду першої інстанції змогла й сама КМДА. Зважаючи на те, що скандали навколо вказаної вище ділянки тривають вже більше трьох років, КВ вирішила проаналізувати цю історію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Смітник замість багатоповерхівки 8 жовтня 2009 року Київрада рішенням №401/2470 погодила передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га в постійне користування апарату РНБО України для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури (кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029). Цим же рішенням столична влада внесла зміни до Генерального плану Києва, відповідно до яких вказана земля була переведена з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови. Зазначимо, на момент здійснення міськрадою даного землевідводу більша частина вказаної ділянки площею 1,01 га не була надана у власність чи користування будь-яких фізичних або юридичних осіб. У свою чергу, інша частина площею 0,61 га була відведена столичною владою “під благоустрій та покращення експлуатації Сирецького гаю” ще у 50-і роки XX століття. І відповідно до вказаного рішення №401/2470, керівництво Києва офіційно відмовилося використовувати цю землю за таким призначенням та віддало її під потенційну забудову. Надалі, 25 грудня 2009 року, Головне управління земельних ресурсів КМДА надало апарату РНБО України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва площею 1,61 га. Спірна ділянка знаходиться біля станції метро “Сирець” Втім, свої плани щодо забудови цієї землі РНБО України так і не втілила – навіть не дивлячись на те, що в 2010 році дана структура отримала від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Щусєва багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутової інфраструктури. КМДА у 2021 році оприлюднила ці картинки, повідомивши, що саме такими є візуалізації житлового комплексу, який РНБО планує побудувати на вул. Щусєва Лише через десятиліття, 20 березня 2019 року, Департамент земельних ресурсів КМДА провів обстеження вказаної ділянки. За його результатами було складено відповідний акт, у якому було зафіксовано, що ця земля не використовується за цільовим призначенням – будівництво на ній не ведеться та навіть не було розпочато. Також в документі було зазначено, що ділянка захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями і що на ній “розміщені дві руїни”. Такий вигляд ділянка мала приблизно станом на 2019-2020 рік (фото КМДА) Вже 8 травня 2019 року КМДА прийняла вищезгадане розпорядження №809 про припинення апарату РНБО України права постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. У документі було вказано, що головною причиною ухвалення такого рішення стало те, що дана земля не використовується за цільовим призначенням. Цим же розпорядженням вказана ділянка була віднесена до земель запасу житлової та громадської забудови. Витяг із рішення суду (скріншот із Держреєстру судових рішень) У першій половині 2019 року апарат РНБО України ініціював розгляд судової справи щодо оскарження вищезгаданого розпорядження, подавши позов до нещодавно ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). 31 серпня 2021 року вказаний суд задовольнив відповідний позов.  Після цього КМДА почала оскарження даного рішення ОАСК, вимагаючи від судів апеляційної та касаційної інстанції закрити це провадження та передати його на розгляд господарського суду. Врешті-решт, 15 червня 2022 року Касаційний адмінсуд задовольнив вимоги КМДА і закрив провадження. Тоді служителі Феміди погодились із тим, що дану справу потрібно розглядати в порядку господарського судочинства. Причиною цього стало те, що, цитуємо, “предметом позову в даному випадку є не оскарження процедури прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, а забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку в розмірі площі землекористування, яка була закріплена державним актом на право постійного користування землею, тобто захист майнових прав та інтересів позивача (майнові спори вирішують саме господарські суди. – KВ)”. Надалі, 4 липня 2022 року, Касаційний адмінсуд за клопотанням апарату РНБО України відправив вказану справу на розгляд Господарського суду Києва. І вже 21 листопада минулого року столичний госпсуд прийняв вищезгадане рішення, яким задовольнив позов апарату РНБО України. Позивачу вдалося переконати суд, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи спірне розпорядження. Зокрема, мова йшла про те, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки земельної ділянки на вул. Щусєва. Серед іншого, чиновники столичної міськдержадміністрації перед розірванням держакту на право постійного користування ділянкою не висували землекористувачу вимоги про усунення порушень земельного законодавства, хоча цього вимагає законодавство України. Претензії правоохоронців Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, справою щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Треба зазначити, що KВ не вдалося знайти судові матеріали по відповідному кримінальному провадженню, але основні процеси даного розслідування активно коментувало керівництво Києва. Так, 10 вересня 2021 року в КМДА повідомили про те, що представники Київської прокуратури та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводять обшуки в апараті столичної міськдержадміністрації в рамках вищезгаданого кримінального провадження. Тоді керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний повторив меседж про те, що вказана земля не використовується і що на ній організовано сміттєзвалище. Також чиновник пояснив, що міська влада на прохання громади Шевченківського району вирішила навести лад на цій ділянці, запланувавши “облаштувати там сучасний та комфортний сквер”.  Читайте: В аппарате КГГА проходят обыски по делу об обустройстве сквера вместо жилого дома возле станции метро “Сырец” Так ділянка виглядає після того, як столична влада “вигнала” з неї апарат РНБО України Найбільш резонансна подія мала місце 25 січня 2022 року. Мер Києва та голова столичної міськдержадміністрації Віталій Кличко тоді повідомив, що першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував вищезгадане розпорядження №809 від 8 травня 2019 року. – KВ) вручили підозру у справі щодо позбавлення ділянки апарату РНБО. Кличко наголосив на тому, що керівництво міста має намір влаштувати на цій землі сквер, а також звинуватив РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”.  Читайте: Первому замглавы КГГА Поворознику сообщили о подозрении, – Кличко Того ж дня Микола Поворозник, коментуючи факт вручення йому підозри, назвав цю справу політичною та розповів про певний тиск, який “відбувається для того, щоб дестабілізувати управління містом”. Крім того, перший заступник голови КМДА тоді зазначив, що йому не було роз’яснено суть підозри, і відповідно він вбачає у цьому порушення процесуальних прав. Читайте: Поворозника допросили по делу об обустройстве сквера вместо многоэтажек возле станции “Сырец” Вже після того, як свою позицію по даному провадженню висловили топ-чиновники столичної влади, подробиці цієї справи оприлюднили в Офісі Генерального прокурора України. Там уточнили, що Поворознику було повідомлено про підозру за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що, нагадаємо, також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу завдано майже 48 млн гривень шкоди, що підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”. Момент вручення підозри Миколі Поворознику (фото – Офіс Генпрокурора) На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах. Зазначимо, експерт з містобудування Георгій Могильний у січні 2022 року в своєму блозі висловив думку, що столична влада дійсно порушила окремі норми законодавства в даній ситуації, при цьому не лише при “вигнанні” землекористувача з цієї ділянки, а й при відведенні даної землі. Так, він вказав на те, що міська рада, приймаючи рішення про передачу ділянки в постійне користування, не мала права передбачити у ньому зміни до Генплану. Експерт наголосив на тому, що для цього потрібно було розробити окремий проєкт змін, який мав би пройти процедури громадських обговорень та експертизу.  Відповідно, РНБО України незаконно отримала цю землю. Також, серед іншого, Георгій Могильний звернув увагу на те, що “фактично міська влада незаконно розпоряджалася державною ділянкою, називаючи її комунальною”. Мова йде про те, що, згідно з законодавством, якщо місцева влада передає ділянку в постійне користування певному державному органу, то така ділянка вже стає землею державної форми власності. Дійові особи Нагадаємо, Микола Поворозник працює в структурах КМДА з 2001 року, а свою нинішню посаду займає вже більше п'яти років – з 21 грудня 2017 року. Цей чиновник не раз опинявся в епіцентрі гучних скандалів, але завжди виходив “сухим із води”. Однією з найбільш резонансних ситуацій мала місце навесні 2020 року. Тоді Микола Поворозник став фігурантом кримінального провадження за фактом можливого отримання неправомірної вигоди в розмірі 60 тис. доларів за надання Департаментом містобудування та архітектури КМДА містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва адміністративно-офісних будівель на вул. Лінійній, 17 (літ. В, літ. Д). У Нацполіції тоді повідомили про затримання на хабарі посередника, який мав передати ці кошти безпосередньо самому Поворознику. Чиновник при цьому наполягав на своїй непричетності до даної історії – мовляв, затриманим був його давній знайомий з часів служби в армії, який не був ніяким “посередником”, ніякі МУО він нікому не обіцяв і ніяких грошових коштів в його кабінеті знайдено не було. У квітня 2020 року мер Києва Віталій Кличко відсторонив чиновника від його посади. Втім, надалі для Миколи Поворозника склалося все більш ніж добре – правоохоронці припинили навіть згадувати про нього (про це свідчать судові ухвали в рамках відповідного кримінального провадження), а вже у березні 2021 року чиновник повернувся на свою посаду. Читайте: Взятка и Поворозник. Расследование продлили, застройщика удовлетворили Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Його попередниками на цій посаді були, зокрема, Олександр Турчинов (з 15 грудня 2014 року по 28 травня 2019 року) та Олександр Данилюк (з 28 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року). Зазначимо, у період відведення ділянки на вул. Щусєва секретарем РНБО України була Раїса Богатирьова (на цій посаді вона працювала з 24 грудня 2007 року по 14 лютого 2012 року). Читайте: С госдач в Конча-Заспе и Пуще-Водице выселяют Пискуна, Богатыреву, Табачника и еще 17 экс-чиновников Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо. Фото: колаж КВКиївВлада

Дві українські пам’ятні монети увійшли до 10 найкращих монет світу за підсумками престижного міжнародного монетного конкурсу "Монета року" та здобули перемогу в  номінаціях "Найкраща монета про сучасну подію" та "Найхудожніша монета року".  Про це KВ стало відомо з повідомлення Національного банку України (НБУ) 23 січня 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Монета з нейзильберу номіналом 5 гривень "До 30-річчя незалежності України" стала найхудожнішою монетою року. Вона присвячена ухваленню Верховною Радою 24 серпня 1991 року історичного документу – Акту проголошення незалежності України. Композиція на монеті зображує Україну: безкрайні мальовничі поля у вигляді стилізованих орнаментів, над якими летять лелеки, та зображення кольорової вишиваної стрічки, що символізує код нації і нагадує ДНК.  Автором ескізу цієї монети став відомий український художник Олег Шупляк.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Срібна монета номіналом 10 гривень "25 років Конституції України" перемогла у номінації "Найкраща монета про сучасну подію". Вона присвячена 25-річчю прийняття Конституції України, що є головним джерелом національного права і одним з якорів української ідентичності.  Композиція на монеті відтворює складений пазл, контурами якого є мікротекст із цитатами окремих статей Конституції України, а силуетні постаті на монеті уособлюють народ України.  Автором ескізу цієї монети є київський художник Владислав Яровий. Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся в 40-ий раз. Міжнародні експерти визначали переможців серед майже 2 300 монет із 40 країн світу, випущених у 2021 році. На першому етапі було обрано 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до числа яких потрапили сім українських пам’ятних монет.  Читайте: Буча витратить 300 тисяч гривень на сувенірні монети Фото: НБУ КиївВлада

Протягом найважчого в новітній історії року для України столичні чиновники, як завжди, активно розпоряджалися мільярдами з київської казни. Як з'ясувалося, незважаючи на поточну ситуацію в країні, десять найдорожчих договорів Києва минулого року зовсім не пов'язані з війною чи ліквідацією її наслідків. Частину цих угод уклали для задоволення поточних потреб міста, як то закупівля електрики для руху міського транспорту чи освітлення доріг, а також для поставки медичного обладнання та “швидких”. Водночас необхідність укладання кількох договорів породило багато запитань. До прикладу, в останні дні 2022 року КП “Київський метрополітен” вирішило, що зараз саме час за 70 млн гривень замовити коригування проекту довгограючого будівництва гілки метро на Виноградар, а ще одне транспортне КП за майже таку ж ціну замовило “термінове” проектування нової вулиці в Дарницькому районі. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, протягом 2022 року департаменти та управління Київської міськдержадміністрації (КМДА), а також столичні комунальні підприємства уклали за результатами публічних закупівель 45 200 договорів на сумму 16,06 млрд гривень.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Десять найдорожчих закупівель минулого року, як показав їх аналіз, зовсім не є відображенням війни в Україні. Загальна ціна цих договорів становить 1,82 млрд гривень. Три з них стосуються забезпечення міста електроенергією, три – медичної сфери, по одному договору укладено на ремонт мостів, нарощування мулових полів Бортницької станції аерації (БСА), на обслуговування споживачів КП “Київкомунсервіс” (1) та на коригування проекту будівництва нової лінії метро на житловий масив Виноградар. Укладалися вони переважно в кінці року, а п'ять з них – взагалі під самий Новий рік. Далі – детальніше. Договір №1 Ціна найдорожчого в 2022 році договору, що був укладений за рахунок міського бюджету Києва, склала 838,27 млн гривень. Він був підписаний 29 грудня між КП “Київпастранс” (2) та ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” (3) на постачання протягом 2023 року електричної енергії. Більша частина замовленої електроенергії використовуватиметься для забезпечення руху міського транспорту столиці (144,83 тис. кВт/год), решта – для роботи 20 філій та відокремлених підрозділів "Київпастрансу". (33,5 тис. квт/год). Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” зареєстровано в 2021 році в Києві. Засновник та кінцевий бенефіціар – Олексій Клюзко, директор – Валерій Ноздрін. За даними Сlarity-project, за півтора роки свого існування в результаті участі у публічних закупівлях “Енерджі Маркетс Ассістант” встигло отримало 73 підряди на суму 2,93 млрд гривень. Найбільшим замовником є КП “Київпастранс” з описаним вище договором. До цього найдорожчі підряди цій фірмі віддівали держпіжприємства “Адміністрація морських портів України” та “Чорнобильська АЕС”, які також замовляли в неї електроенергію. Договір №2 Другий за ціною договір минулого року (ціна – 194 млн гривень) підписано між Департаментом охорони здоров'я КМДА та ТОВ “Медрадіофізика-Плюс” (4) на постачання медичного лінійного прискорювача швецького виробництва з комплексом обладнання (призначений для проведення променевої терапії онкохворих.- KВ). Цей договір був укладений 26 грудня та передбачав постачання обладнання в КНП “Київський міський клінічний онкологічний центр” протягом трьох днів – до 29 грудня. Згідно з оприлюдненої видаткової накладної та платіжного доручення, лінійний прискорювач був поставлений в строк, а підрядник отримав всю оплату по договору. Читайте: З 24 лютого 2022 року КМДА витратила на медичні закупівлі 850 млн гривень ТОВ “Медрадіофізика-Плюс” зареєстровано в 2019 році в Миколаєві, але з лютого 2021 року має столичну “прописку”. Засновник та директор – Ольга Кухар.  ТОВ “Медрадіофізика-Плюс” є фігурантом кримінального провадження за підозрою у зловживанні владою та незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами. За матеріалами справи, у 2020 році ця фірма на замовлення КНП “Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради” поставило медичний лінійний прискорювач, не маючи ліцензії на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання. До слова, для участі в тендері Департаменту охорони здоров'я КМДА, ця фірма таку ліцензію надала, вона була видана їй 16 квітня 2021 року. В результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Медрадіофізика-Плюс” уклало 5 договорів на більш ніж півмільярда гривень. Найбільшим замовником є Департамент охорони здоров'я КМДА з договором на покупку лінійного прискорювача. Договір №3 Третій серед найдорожчих договорів 2022 року (ціна – 160,6 млн гривень) – закупка КП "Київавтошляхміст" (5) ремонтних робіт на Північному мосту через Дніпро та мосту через Десенку у ТОВ "Сучасна транспортна інфраструктура" (6). Договір був підписаний 17 жовтня та передбачав виконання всіх робіт протягом місяця – до 16 листопада 2022 року, однак звіт про виконання договору в системі Prozorro станом на 21 січня 2023 року не опублікований. Читайте: В Києві за 160 млн гривень відремонтують покриття Північного мосту та мосту через Десенку ТОВ “Сучасна транспортна інфраструктура" зареєстровано в 2018 році в Києві. Засновники – Олександр Приступов та Валерій Сировацький. Директор – Валентин Гончаренко. За інформацією Bihus.info, ТОВ "Сучасна транспортна інфраструктура" з 2019 року є субпідрядником скандального будівництва Подільсько-Воскресенського мосту, а Валерій Сировацький – кум та багаторічний партнер Олександра Рувіна – директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). За інформацією видання, саме це ТОВ пролобіювало зміни до проекту будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Тоді фірма заявляла, що укладене попередніми підрядниками асфальтове покриття мосту є неякісним, і вона його замінить. Читайте: Кличко помог сохранить должность Рувину, чьи родственники задействованы в схемах Подольского моста, – СМИ (видео) В результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Сучасна транспортна інфраструктура" уклало 81 договір на 679,72 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації, від якого було отримано 6 підрядів на 276,66 млн гривень. Договір на проведення відновних робіт на Північному мосту через Дніпро та мосту через Десенку є першою співпрацею ТОВ "Сучасна транспортна інфраструктура" з КП “Київавтошляхміст”. Разом з тим, в грудні 2021 року ця компанія отримала дороговартісне замовлення на 69 млн гривень від КК “Київавтодор” (цій корпорації підпорядкований “Київавтошляхміст”) на проведення капремонту вул. Татарської. Договір №4 Четвертий договір (ціна – 143,1 млн гривень) з ТОП-10 найдорожчих у 2022 році стосується медичного забезпечення жителів столиці. Він був підписаний між КО “Київмедспецтранс” (7) та ТОВ "Автоспецпром" (8) в листопаді на постачання 54 автомобілів швидкої медичної допомоги типу В на базі Citroen Jumper. “Швидкі” підрядник повинен був поставити до 15 грудня 2022 року під офіс КО “Київмедспецтранс” (вул. Куренівська, 16-В), однак не зробив цього, що стало причиною розірвання договору з нульовою оплатою.Читайте: Три чверті з 200 млн гривень за “швидкі” для киян “Київмедспецтранс” сплатив сепаратисту Фісталю ТОВ "Автоспецпром" зареєстровано в 2012 році в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області. Засновники – ДП “Регіон 2002” та Артем Фісталь, кінцеві бенефіціари – Герман, Артем та Світлана Фісталі. Директор – Світлана Курченко. Youcontrol відносить ТОВ "Автоспецпром" до групи братів Фісталів – Володимира та Германа Фісталів. Їхній батько, Еміль Якович Фісталь – відомий донецький хірург, який залишився на тимчасово окупованій території. У 2017 році Еміль Фісталь став “Людиною року” на території, підконтрольній так званій “ДНР”. Судячи з повідомлень на його сторінці у Facebook, Еміль Фісталь підтримує місцеву "владу", а наукову діяльність веде у країні-терористці росії. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “Автоспецпром” отримало 225 замовлень на 4,95 млрд гривень. Серед найбільших замовників КО “Київмедспецтранс”, з яким було підписано 6 договорів на 282,63 млн гривень. ТОВ “Автоспецпром” фігурує в декількох кримінальних провадженнях за підозрою у привласненні та розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. За матеріалами провадження № 12020210000000121, в 2019 році ТОВ “Автоспецпром” за замовленням Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської облради поставило автомобілі швидкої допомоги, які, як виявилося згодом, не були обладнані кондиціонерами, підігрівачами паливопроводу та рідини, і відповідно не відповідали ДСТУ. В рамках ще одного кримінального провадження (№ 42022110000000044) ТОВ “Автоспецпром” серед інших підприємств підозрюється в участі у схемі керівника Національного Інституту раку, пов`язаної з закупівлею медичного обладнання, яка призвела до заволодіння бюджетними коштами. А в рамках провадження № 42021100000000028 правоохоронці з'ясовують обставини ухилення службових осіб ТОВ “Автоспецпром” від сплати податків в особливо великих розмірах при поставці медпродукції закладам охорони здоров'я Києва та інших регіонів. Договір №5 П'ятий договір (ціна – 102,3 млн гривень) підписано в переддень Нового року, 30 грудня 2022 року, КП “Київміськсвітло” (9) на постачання до кінця серпня 2023 року електроенергії (22,98 тис. кВт/год) для зовнішнього освітлення міста. Підрядником обрали згадане вище ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант”, яке постачатиме електрику і “Київпастрансу” по найдорожчому договору Києва за минулий рік.  Договір №6 Шостий договір також стосується електропостачання столиці та також був підписаний в останні дні року. Так, 27 грудня 2022 року КП “Київтеплоенерго” (10) уклало з ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гарант-Енерго” (11) договір (ціна – 94,6 млн гривень) на проведення капремонту відкритого розподільчого пункту 300 кВ (електрична установка для прийому електроенергії і розподілу між окремими споживачами.-KВ). Роботи підрядник повинен виконати до кінця 2023 року. Адреса ВРП в опублікованих документах не вказана, можна припустити, що це зроблено в цілях безпеки у зв'язку з обстрілами росією об'єктів енергетичної галузі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гарант-Енерго” зареєстровано в 2019 році в Києві. Засновник – Михайло Рева, директор – Антон Котляров. В результаті участі у публічних закупівлях ця компанія отримала три замовлення на майже на 155 млн гривень, всі – від “Київтеплоенерго”. При чому два договори, включаючи описаний вище, на ремонт ВРП-300 кВ загальною ціною майже 154 млн гривень були укладені в один день. Третій ціною менше мільйона підписали вже в січні поточного року на постачання електротехнічного обладнання. Договір №7 Наступним в ТОП-10 став щорічний договір (ціна – 80,09 млн гривень) між КП “Київкомунсервіс” та КК “Центр комунального сервісу” (12) на надання послуг з обробки даних, який передбачає обслуговування споживачів КП за принципом "Єдиного вікна" протягом 2022 року. Зокрема, підрядник повинен був актуалізувати бази даних споживачів (830 тис. особових рахунків), проводити роботу над зменшенням заборгованості, дистанційно обслуговувати споживачів через call-center, формувати, друкувати та доставляти рахунки на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів. Договір був підписаний 8 лютого, а в той же день сторони узгодили зменшення ціну цього договору до 73,42 млн гривень. Закупівлю провели за переговорною процедурою. Замовник традиційно обґрунтував це розпорядженням Київської міськдержадміністрації (КМДА) від 8 грудня 2016 року № 1244, згідно з яким на базі "Центру комунального сервісу" організовано роботу єдиної міської служби для комплексного обслуговування споживачів житлово-комунальних послуг за принципом "єдиного вікна". До слова, 30 грудня 2022 року КП “Київкомунсервіс” та КК “Центр комунального сервісу” так само без конкурсу підписали договір на надання послуг з обробки даних протягом 2023 року. Ціна договору склала 79,97 млн гривень. КК “Центр комунального сервісу” заснований Київрадою в 2015 році. Директор – Андрій Щербина. За результатами участі у публічних закупівлях концерн отримав 153 підряди майже на 1,8 млрд гривень. Найбільші замовники – КП “Київтеплоенерго”, ПАТ “Київводоканал”, КП “Київкомунсервіс”, які регулярно замовляють у нього послуги з обслуговування споживачів. Договір №8 Восьмий договір ціною 74,49 млн гривень – між КП “Інженерний центр” (13) та ТОВ “Абсолют-Клімат” (14) – передбачає продовження реконструкції будівлі на проспекті Свободи, 22-А під відділення № 7 комунального некомерційного підприємства “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва”. Роботи по договору повинні бути завершені до кінця 2023 року. На вказану закупівлю звернула увагу Держаудитслужба, яка за результатами моніторингу встановила, зокрема, невідповідність тендерної пропозиції переможця встановленим вимогам. В КП “Інженерний центр” з висновками аудиторів не погодилися і 5 січня поточного року подали до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу Держаудитслужби.  Нагадаємо, це вже третій договір між КП “Інженерний центр” та ТОВ “Абсолют-Клімат” на реконструкцію будівлі на проспекті Свободи, 22-А під відділення швидкої. Перший договір (ціна – 32,25 млн гривень, оплата по договору – 7,56 млн гривень) було підписано в березні 2021 року, другий (ціна – 5,68 млн гривень) – в грудні 2021 року. ТОВ “Абсолют-Клімат” зареєстровано в 2008 році в Києві. Засновник та кінцевий бенефіціар – В’ячеслав Березовський, керівник – Сергій Большаков.  ТОВ “Абсолют-Клімат” є співзасновником корпорації “Євробудінвест”. Останнє, за даними Youcontrol, має відношення до “Групи родини Вознюк”, ключовою особою якої є депутат Верховної Ради VII та VIII скликань Юрій Вознюк. До політичної кар'єри у Верховній Раді, з 2010 року Юрій Вознюк був депутатом Рівненської міськради від партії “Фронт змін”. У парламент VII скликання (2012 – 2014 роки) він був обраний по одномандатному виборчому округу на Рівненщині від ВО “Батьківщина”, VIII скликання (2014 – 2018 роки) – від партії “Народний Фронт”. Намагався стати депутатом Верховної Ради він і на виборах 2019 року як самовисуванець, але обраний не був. В 2020 році Юрій Вознюк балотувався на посаду міського голови Рівного від політичної партії “За майбутнє”, зайнявши шосте місце. ТОВ “Абсолют-Клімат” за результатами публічних закупівель підписало 135 договорів 1,96 млрд гривень. Найбільші замовники – КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва” та КП “Інженерний центр”. ТОВ “Абсолют-Клімат” “засвітилося” в декількох кримінальних провадженнях. Так, з листопада 2019 року слідчі Головного управління ДФС у Києві розслідують провадження № 42019100000000747, в рамках якого директора цієї компанії підозрюють в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За матеріалами справи, керівник ТОВ “Абсолют-Клімат” спільно з фірмами з ознаками фіктивності в 2018-2019 роках завищили податковий кредит з ПДВ на 7,5 млн гривень. З листопада 2018 року слідчі СБУ в рамках кримінального провадження №42018100000001118 підозрюють “Абсолют-Клімат” в участі як посередника у схемі керівників КП “Інженерний центр” та низки комерційних фірм у 2016-2018 роках. Слідчі вважали, що підрядники “Інженерного центру” – ТОВ “Плутон-С” та ТОВ “Армабуд лтд” – переказували гроші іншим фірмам, серед яких ТОВ “Абсолют-Клімат”, за роботи, які не виконувалися. Після чого кошти переводилися компаніям з ознаками фіктивності, які в свою чергу виводили гроші для відкату керівництву комунального підприємства та цим підрядникам. Загалом, за версією СБУ, КП “Інженерний центр” незаконно перерахували фірмам-підрядникам 13 млн гривень. Договір №9 Дев’ятий договір (ціна – 69,99 млн гривень) був підписаний 30 листопада КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (15) з ТОВ “Промін Буд Сервіс” (16) на проведення реконструкції дамб мулових полів № 1 та № 2 Бортницької станції аерації (БСА). За умовами договору, підрядник повинен був перевезти самоскидами з кар'єру в Бориспільському районі 132,33 тис. тон грунту на відстань 22,4 км для нарощення дамб та перемичок навколо мулових полів вже до 20 грудня 2022 року.  Читайте: Мулові поля Бортницької станції аерації поглинуть ще 70 млн бюджетних гривень Однак на початку грудня сторони узгодили продовження терміну виконання реконструкції сразу аж на рік – до 20 грудня 2023 року. ТОВ “Промін Буд Сервіс” було зареєстровано у 2016 року у Києві. Засновник – Андрій Цвілєв, зареєстрований в окупованому Донецьку. Керівник – Олег Секретар. За даними Clarity Project, ТОВ "Промін Буд Сервіс" бере участь у публічних закупівлях з 2018 року. За цей час підприємство уклало 106 договорів на суму 880,53 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Нинішній договір на реконструкцію мулових полів БСА – перший досвід співпраці фірми з КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція". Найбільшим же замовником компанії є КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини", яке у 2019 році довірило їй будівництво Центру захисту тварин на вулиці Автопарковій у Дарницькому районі Києва за 131,3 млн гривень. Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен З лютого 2019 року ТОВ "Промін Буд Сервіс" займається зведенням ще одного масштабного об'єкта на Київщині – дитсадка-початкової школи в Глевасі майже за 115 млн гривень на замовлення Глевахівської селищної ради. Ці роботи підрядник повинен завершити до кінця квітня 2022 року. Звіт про виконання робіт в системі ProZorro поки що не опублікований, натомість в травні 2022 року слідчі Фастівського райуправління ГУ Нацполіції в Київській області розпочали кримінальне провадження (№ 42022112310000089) щодо неправомірності вибору ТОВ "Промін Буд Сервіс"  підрядника у вказаному тендері. За версією слідства, ТОВ “Промін Буд Сервіс” подало у складі тендерної пропозиції недостовірну інформацію, а згодом задля привласнення бюджетних коштів посадові особи ТОВ “Промін Буд Сервіс” безпідставно внесли, а Глевахівської селищної ради – безпідставно прийняли завищені обсяги виконаних робіт. Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя Договір №10 Замовником десятого договору (ціна – 69,43 млн гривень) виступило КП “Київський метрополітен” (17), яке 29 грудня уклало з ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (18) угоду на коригування проєкту будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (І черга).  Читайте: Наша пісня гарна й нова: “Київський метрополітен” замовив коригування проєкту будівництва метро на Виноградар Нагадаємо, будівництво нової гілки метро на Виноградар ведеться з листопада 2018 року. За цей час терміни закінчення робіт зривалися вже двічі, за останньою версією підрядник – ПАТ “Київметробуд” – повинен був завершити І чергу робіт до кінця 2022 року, але замість цього кияни мають чергове коригування проєкту. ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (до травня 2020 року – ПП “Теплоенергоавтоматика”) було зареєстровано в 1999 році в Одесі. Засновники та кінцеві бенефіціари – Тетяна Белецька та Олександр Павлик, директор – Олександр Стеценко. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” підписало 48 договорів на 926,82 млн гривень. Найбільший замовник – держпідприємство “НВКГ "Зоря"-"Машпроект", яке віддало фірмі один підряд на понад 700 млн гривень. Від КП “Київський метрополітен” у “Теплоенергоавтоматики” 40 підрядів на 214 млн гривень. Зокрема, КП замовляло у нього розробку проєкту побудови додаткового виходу зі станції “Виставковий центр”, численні проєкти капремонтів станцій метро і самі капремонти, в тому числі освітлення станцій. Договори між КП “Київський метрополітен” та ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” на капремонти мереж освітлення станцій метро 2018 року стали предметом кримінального провадження. Слідство з'ясувало, що ПП “Теплоенергоавтоматика” у рамках виконання трьох підрядів поставило столичному метрополітену світлодіодні світильники за завищеною вартістю, що завдало бюджету Києва збитків на суму 12,69 млн гривень. Читайте: Дело о светильниках: руководство “Киевского метрополитена” может избежать ответственности за 12-миллионные убытки Бонус Також в останні дні вже минулого 2022 року був підписаний договір, який зовсім важко назвати необхідною закупівлею для міста під час війни. 28 грудня КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (19) уклало з ТОВ “Дортранс” (20) договір ціною 69,38 млн гривень на розробку проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва в Дарницькому районі. Довжина нової вулиці, як вказано в техзавданні, складе орієнтовно 3,25 км. Проєкт, яким зокрема буде визначена кошторисна вартість будівництва, повинен бути розроблений підрядником до кінця 2025 року. Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць ТОВ “Дортранс” зареєстровано в 2003 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 18,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником є львів'янин Олександр Педан. За даними Clarity Project, до отримання описаного контракту з часу запровадження системи ProZorro (з серпня 2016 року) ТОВ “Дортранс” у публічних закупівлях не перемагало. Олександр Педан є власником та співвласником ще трьох компаній з різноплановим родом діяльності. Зокрема, він є одним із засновників громадської організації “Хостели Львова” та селянського (фермерського) господарства “Урожайне”. Останнім, до слова, також володіють численні члени його родини – Валентина, Денис, Алла та Олена Педани.  В 2016-2020 роках одним із засновників ТОВ “Дортранс” було МПП “Елтранс”, яке є активним учасником публічних закупівель – отримало 56 підрядів на 42,52 млн гривень. Найбільшим підрядником цієї компанії є столичне КП “Київпастранс”, яке віддало їй 30 замовлень майже на 38 млн гривень. Зокрема, на замовлення “Київпастрансу” “Елтранс” розробляло робочу документацію реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та проєкт будівництва трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції Київського метрополітену “Палац спорту” з заїздом на Вокзальну площу. Читайте: Реконструкция трамвайной линии с Троещины на Дарницкий ж/д вокзал два месяца велась без необходимой документации та В Киеве приблизились к строительству трамвайной линии от Старовокзальной до “Дворца спорта” 1) КП “Київкомунсервіс” (код ЄДРПОУ: 33745659) 2) КП “Київпастранс” (код ЄДРПОУ: 31725604) 3) ТОВ “Енерджі Маркетс Ассістант” (код ЄДРПОУ: 44256077)  4) ТОВ “Медрадіофізика-Плюс” (код ЄДРПОУ: 43391657) 5) КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів Києва "Київавтошляхміст" (код ЄДРПОУ: 03359018) 6) ТОВ "Сучасна транспортна інфраструктура" (код ЄДРПОУ: 42229523) 7) КО “Київмедспецтранс” (код ЄДРПОУ: 01993807) 8) ТОВ "Автоспецпром" (код ЄДРПОУ: 38183310) 9) КП електромереж зовнішнього освітлення “Київміськсвітло” (код ЄДРПОУ: 03360905) 10) КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421) 11) ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Гарант-Енерго” (код ЄДРПОУ: 42973580) 12) КК “Центр комунального сервісу” (код ЄДРПОУ: 39946227/399462226575) 13) КП “Інженерний центр” (код ЄДРПОУ: 33239981) 14) ТОВ “Абсолют-Клімат” (код ЄДРПОУ: 35837877) 15) КП "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"  (код ЄДРПОУ: 37932233) 16) ТОВ “Промін Буд Сервіс” (Код ЄДРПОУ: 40777092) 17) КП “Київський метрополітен” (код ЄДРПОУ: 03328913) 18) ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (код ЄДРПОУ: 30390020) 19) КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (код ЄДРПОУ: 05445267) 20) ТОВ “Дортранс” (код ЄДРПОУ: 32308729) Фото: колаж KВ КиївВлада

Сьогодні, 22 січня, президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з колишнім прем’єр-міністром Великої Британії, членом британського парламенту Борисом Джонсоном. Також пан Джонсон відвідав Київщину, побувавши у Бучі та Бородянці. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні президента України Володимира Зеленського та інформації Київської військової обласної адміністрації (КОВА). Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Вітаю в Києві справжнього друга України Бориса Джонсона. Борисе, дякую за підтримку!", – написав президент. Глава держави відзначив активну публічну підтримку України з боку британського політика. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також Борис Джонсон побував на Київщині та відвідав Бучу та Бородянку. Згідно з повідомленням Бучанської міської ради, у Бучі пану Джонсону показали місце масового поховання на території церкви святого Андрія Первозванного і розповіли історію окупації. Також йому подарували пам’ятну монету з символами Бучі та літак “Мрію” як відзнаки нашої незламності й найшвидшого відновлення.  Нагадаємо, у листопаді 2022 року Київрада прийняла рішення присвоїти колишньому прем'єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону звання почесного громадянина Києва. Раніше, 24 серпня, на Алеї сміливості у Києві викарбували ім'я Бориса Джонсона, який відвідав Україну в День Незалежності. Читайте: У Києві на Алеї сміливості встановили табличку з іменем Бориса Джонсона Фото: ОП, КОВА, Бучанська міська рада КиївВлада

Обслуговуючий кооператив (ОК) “Ексон Прем'єр Шулявська” остаточно програв судовий спір стосовно потенційної забудови на просп. Перемоги, 50-А, яка загрожувала наслідками техногенного характеру для столичного метро. Даний кооператив не зміг переконати Касаційний адмінсуд у тому, що Департамент містобудування та архітектури КМДА повинен надати йому містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва багатофункціонального висотного комплекса “50Avenue”. Таким чином служителі Феміди підтвердили, что чиновники правомірно відмовляли у видачі цих документів у зв'язку з “невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні".  Як стало відомо KВ, учора, 19 січня 2023 року, Касаційний адмінсуд Києва відхилив касаційну скаргу ОК “Ексон Прем'єр Шулявська” по справі №640/9995/20. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який у вказаному провадженні виступав третьою особою на стороні відповідача – Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Саме ж рішення касаційного суду наразі ще не опубліковане в Держреєстрі судових рішень. Нагадаємо, у рамках цієї справи ОК “Ексон Прем'єр Шулявська” намагався “змусити” чиновників КМДА видати йому МУО на проєктування будівництва багатофункціонального комплексу (БФК) на просп. Перемоги, 50-А у Шевченківському районі Києва (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:88:093:0026). Вказаний департамент столичної міськдержадміністрації з червня 2018 року по квітень 2020 року 16 разів відмовив цій організації у видачі даного документа. У суді оскаржувалася саме відмова від 15 січня 2020 року, яка була обгрунтована "невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні" (будувати те, що хоче кооператив, на цій землі не можна згідно з Генпланом. – KВ). 11 листопада 2021 року Окружний адмінсуд Києва частково задовольнив позов ОК “Ексон Прем'єр Шулявська”, визнавши протиправним наказ про відмову та зобов'язавши чиновників повторно розглянути заяву цього кооперативу про видачу МУО. Втім, 31 серпня 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд, за результатами розгляду скарги Департамента містобудування та архітектури КМДА, повністю відмовив ОК “Ексон Прем'єр Шулявська” у задоволенні його вимог. У кооперативі не погодились з таким вердиктом служителів Феміди та ініціювали подальший розгляд даної справи в касаційній інстанції, але успіху потенційний забудовник, як бачимо, не мав. Олександр Дядюк нагадав, що наміри ОК “Ексон Прем'єр Шулявська” стосовно забудови вказаної землі загрожували наслідками техногенного характеру для столичної підземки – про це ще на початку 2021 року повідомляли в КП “Київський метрополітен”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Це знамениті своєю абсурдністю плани по будівництву гіпер-висотного і гіпер-важкого монстра прямо над лінією метрополітену біля метро “Шулявська”, що загрожувало життю всіх, хто їхав би метро під цим монстром. Вітаю всіх нас. Метро не завалиться. Принаймні тут”, – зазначив Олександр Дядюк. Як раніше повідомляла KВ, на просп. Перемоги, 50-А було заплановане будівництво БФК "50Avenue" – дві “вежі” заввишки 34 та 48 поверхів (судячи з усього, об'єднані стилобатом). У цьому БФК забудовники хотіли облаштувати квартири (можливо, апартаменти без права "прописки"), офіси та магазини. Також передбачали, що під будинком обладнають підземний паркінг, а на даху – басейн. Даний об'єкт забудовники планували звести на ділянці площею 0,31 га – фактично в межах скверу “Слава танкістам”, над тунелем між станціями метро “Шулявська” та “Політехнічний інститут”. З 2004 року даною землею володіло ТОВ "Рінко", у 2010 році її власником стало ТОВ "Шулявка", а з 2018 року цю ділянку на підставі договору суперфіція (договір на право забудови землі. – KВ) використовує ОК "Ексон Прем'єр Шулявська". Ця земля офіційно призначена "для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного комплексу з рестораном швидкого харчування та благоустроєм та озелененням скверу". Читайте: Судьбу скандального строительства ЖК на проспекте Победы, 50-А определит суд Плани щодо зведенню цього комплексу викликали чималий резонанс у суспільстві. Справа в тому, що власник та користувач ділянки не мають ні картки на порушення благоустрою від КМДА, ні МУО на проектування будівництва даного об'єкта. Більше того – у жовтні 2021 року у Міністерстві розвитку громад та територій України заявили, що забудовники використовують фальшивий дозвіл на проведення будівельних робіт, датований 30 грудня 2010 року. Читайте: Застройщиков скандального МФК “50Avenue” на просп. Победы, 50-А уличили в использовании фальшивых документов Про наміри завадити проведенню даних робіт неодноразово повідомляли представники столичної влади. Проте єдине, на що вони спромоглися – це руками Київради прийняти досить суперечливе рішення щодо викупу ділянки на просп. Перемоги, 50-А. Ще при підготовці до його затвердження окремі депутати вказували на те, що більш ефективним заходом реагування на ці роботи стало би звернення до суду із вимогами про знесення даного об'єкта будівництва. Читайте: Киевсовет решил выкупить землю под скандальной стройкой в сквере “Слава танкистам” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департамента з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА в з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Фото: з відкритих джерелКиївВлада

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (на колажі внизу по центру) хоче відмовитись від будівництва Національного військового меморіального кладовища на Лисій горі. Вже завтра, 20 січня на нараді в прем’єр-міністра України повинні обрати нову ділянку в Києві. Часу на помилку вже немає, бо всі терміни зі створення Національного військового меморіального кладовища в столиці майже спливли. Вирішення цієї задачі залежить від декількох факторів, на які впливають мер Києва Віталій Кличко (на колажі внизу ліворуч) та його безпосереднього начальника - керівника Києвської міської військової адміністрації Сергія Попка (на колажі внизу праворуч). Про це йдеться в статті для KВ Аннабелли Моріної. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вже навесні цього року воїнів, які загинули на війні з російською федерацією, мають почати безкоштовно ховати на землях, наданих Києвом для створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Водночас треба розробити проєкт майбутнього меморіального комплексу (зал церемоній, музей війни, адміністрація) та починати його будівництво. Але ділянка на Лисій горі, яка була погоджена Київрадою для розташування НВМК, з багатьох причин непридатна для створення кладовища. Після довгих дискусій та підтримання профільною комісією петиції про заборону розташування НВМК на Лисій горі, мер Києва Віталій Кличко запропонував прем’єр-міністру Денису Шмигалю під будівництво НВМК ділянку на території Виставкового центру. Але ця ділянка теж має обмеження для створення кладовища. В Кабміні впевнені, що чекати більше немає часу. Громадські діячі знаходили в межах міста вільні ділянки державної форми власності, але з подачі Київради їх вже зарезервовано під незаконну забудову. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться То де ж ми ховатимемо своїх героїв? Доручення Прем’єр-міністра В нашому розпорядженні опинилося доручення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля №1651/0/1-23 від 18.01.2023 року, прийняте за результатами наради, проведеної 17 січня та розіслане головам міністерств та відомств, відповідальних за різні заходи зі створення НВМК, у тому числі, міністру культури Олександру Ткаченку, голові Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергію Попку та меру столиці Віталію Кличку. В дорученні пропонується “опрацювати питання щодо зміни місця розташування Національного військового меморіального кладовища та 20 січня (тобто вже завтра) на нараді під головуванням прем’єр-міністра України подати відповідні пропозиції”. За нашими даними, це вже буде четверта спроба знайти відповідну ділянку в Києві. На попередні помилки пішло сакральні дев’ять місяців. Кличко намагався Першу спробу знайти місце поховань для воїнів, загиблих у війні і московією, Київ здійснив самостійно. За деякими свідченнями, це взагалі була особиста ідея мера столиці Віталія Кличка – побудувати воєнне кладовище поруч з Бабиним Яром.  Київрада прийняла відповідне рішення №4887/4928 від 14.07.2022 року. Але йому не судилося втілитись, оскільки, нібито, єврейська спільнота відстояла ці землі. Другий раз вибір місця розташування кладовища вже здійснювався в рамках “президентського проєкту” із будівництва НВМК. Міністерство ветеранів було призначено відповідальним за цей процес, при ньому було утворено робочу групу, в яку увійшли різні експерти, у тому числі – деякі колишні депутатів Київради в минулому причетні до похоронної справи. Ідея створити НВМК на Лисій горі народилася влітку саме на засіданні цієї комісії та була “красиво продана” Кабміну: історичне місце, зелене, поруч із центром, західним делегаціям сподобається.  Подальші події відомі багатьом. Віталій Кличко отримав доручення Прем’єр-міністра щодо створення НВМК на Лисій горі, і 27 жовтня 2022 року на його виконання Київрада ухвалила рішення №5526/5567 про розробку проєкту детального плану території урочища “Лиса Гора” для створення Національного військового меморіального кладовища. Після чого інтернет вибухнув, оскільки, як вже писала KВ, ця територія має кілька охоронних статусів: місцевий природоохоронний (137 га гори – це регіональний ландшафтний парк, об'єкт природно-заповідного фонду), національний пам'яткоохоронний (118 га гори – це Пам'ятка містобудування національного значення Лисогірський форт). Детальніше: Військове кладовище на Лисій горі: захисники природи протестують проти ідеї Кабміну та КМДА Більше за те, з’ясувалось, що на горі є і пам'ятка археології місцевого значення – ще не розкопане поселення трипільської культури 2 тис. до н. е., і своєрідна історія, пов'язана із самогубствами, вбивствами, язичницькими капищами та різними обрядами. Детальніше: На Лисій горі, де планують створити військове меморіальне кладовище, раніше ховали злочинців, – природоохоронці Також громаді Києва стало широко відомо про те, що Лисогірський форт досі не розміновано з часів Другої Світової війни, що взагалі поставило під сумнів доцільність робити саме тут НВМК. Бо зараз, коли розмінувальні роботи ведуться на територіях, де йшли бойові дії та й ще будуть багато де вестись на звільнених від російських окупантів територіях – явно недоцільно відколікати саперів ще й на розмінування Лисогірського форту. Детальніше: Лисогірський форт нерозміновано ще з часів Другої Світової війни, тому тут неможливо створити Національне меморіальне військове кладовище Віталій Кличко, схоже, здогадався, що з військовим кладовищем на Лисій щось нечисто, лише після публікації на “Українській правді” звернення об’єднання “Марш за Київ”, який зібрав підписи 42 громадських організацій міста проти цієї забудови.  Кажуть, що восени 2022 року інформація щодо Лисої гори стала для мера столиці справжнім одкровенням. Але особливо зачепила його історія про відьомські шабаші, які нібито час від часу проводяться на цій горі. Врешті решт Віталій Кличко підтримав ініціативу депутата Київради Олесі Пинзеник (фракція “УДАР”) щодо пошуку альтернативних ділянок під створення НВМК, а із запропонованого йому переліку за якимось своїм уподобанням обрав ділянку на території Національного комплексу “Експоцентр України” (Виставковий центр) і запропонував її в якості альтернативи прем’єр – міністру України. Цитуємо лист Віталія Кличка Прем’єр-міністру від 24 листопада 2022 року. “… подальші заходи з будівництва меморіального кладовища, зокрема в частині передачі нерухомого майна та земельної ділянки в державну власність, неможливі без законодавчого врегулювання їх вилучення державою як музейних фондів (відповідно до статті 29 Закону України від 29.06.1995 № 249/95-ВР “Про музеї та музейну справу”… Але втілення таких законодавчих змін потребує мобілізації зусиль центральних органів виконавчої влади та Верховної Ради України. Враховуючи стислі терміни, обумовлені графіками будівництва Національного військового меморіального кладовища, прошу Вашого особистого втручання для прийняття відповідного рішення щодо подальшої реалізації цього проєкту. У разі виникнення непереборних перепон з реалізацією запланованих заходів в урочищі “Лиса Гора” пропоную розглянути можливість використання для будівництва Національного військового меморіального кладовища частину земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі з кадастровим номером 8000000000:79:392:0010 (площа 285,0029 га), що перебуває в державній власності та передана в постійне користування Національному комплексу “Експоцентр України””. То ж ділянка на території Виставкого центру – це третя спроба знайти місце для НВМК. Але, як кажуть, ця пропозиція “не злетіла”. 29 листопада Денис Шмигаль надіслав до КМВА доручення № 23375/19/1-22, в якому запросив детальну інформацію щодо ділянки на території Виставкового центру.  Другого грудня КМВА відповіла Міністерству ветеранів, що коли до Департаменту земельних ресурсів КМДА надійде звернення з питань створення НВМК, там “забезпечать його оперативне опрацювання з метою подальшого поділу цієї земельної ділянки”. Але, застерегли в КМВА, в межах цієї ділянки є різні зони обмеження забудови, наприклад, пов’язані із умовами безпеки польотів, зсувами, підтопленнями та охороною пам’яток історії. Крім того, на цій землі діють обмеження зони охорони пам’ятки архітектури та містобудування національного значення “Комплекс Національного виставкового центру “Експоцентр України”, і щось змінити в цій ситуації буде складно. Після цієї відповіді, за нашими даними, ділянка на Виставкому центрі вже не розглядається в якості перспективи під створення НВМК. Чи врятована Лиса гора? Вчора ввечері, коли стало відомо про доручення Дениса Шмигаля, в багатьох екологічних топіках “відкривали шампанське”, святкуючи перемогу. Але деякі з активістів обґрунтовано запитували, чи варто повністю відмовлятися від боротьби та чи все ще потрібно надсилати листи на захист гори. З доручення Дениса Шмигаля очевидно, що однозначної відмови від цього будівництва можна чекати лише після того, як знайдуть альтернативну ділянку. Наскільки нам відомо, головним чинником, який буде впливати на вибір чиновників, є зовсім не екологія, а час, необхідний для законного облаштування на ній кладовища. Якщо щось і врятувало Лису гору від забудови, то це був саме він – ЧАС. Восени аналітик Георгій Могільний опублікував на особистій сторінці Facebook “План-графік заходів щодо створення НВМК”, який прем’єр-міністр ще 5 вересня 2022 року направляв до відповідальних міністерств та відомств. Цей план-графік включав багато цікавих пунктів, у тому числі, необхідність розробки та прийняття спеціальної постанови Верховної Ради, яка б дозволила оминути вимогу ст.150 Земельного кодексу та вилучити земельну ділянку на Лисій горі для потреб НВМК, не дивлячись на те, що це так звані особливо цінні землі (природоохоронного та памяткоохоронного призначення). Вже навесні 2023 року земельна ділянка повинна була використовуватись для поховань (поки проектується та будується сам меморіал). Але восени 2022 року стало зрозуміло, що відповідальні чиновники цей план-графік провалили, сьогодні ж взагалі незрозуміло, коли цей план можна буде виконати, в першу чергу – через обумовлені законодавством вимоги щодо обов’язкового проведення археологічних досліджень та завдяки позиції київських памяткоохоронців. Так, відповідно до пп 5-6 плану-графіку, проведення археологічних досліджень земельної ділянки на території урочища “Лиса гора” (загальна площа гори до 140 га) та встановлення режиму використання пам’ятки місцевого значення “Поселення” повинно було завершитись до 31 листопада. Мається на увазі трипільське поселення 2 тис. до н.е., яке було знайдено у 1980 році експедицією Інституту археології під керівництвом Івана Мовчана, та яке було взято під охорону рішенням Київської міської ради народних депутатів №1112 від 17.11.1987 року (охоронний номер №430).  Втім, за сучасними даними археологів, на Лисій горі є ще одне трипільське поселення. Ймовірно, тут є давньослов’янські поселення та багато чого іншого, оскільки на Лисій горі майже не було забудови та ніколи не проводилися розкопки. Археологи в один голос заявили, що вказані в плані-графіку терміни – це повне невігластво та глузування із археології. “Отак взяти та розкопати усе за місяць? У листопаді, коли дощ та сніг?”, – дивувався кандидат історичних наук Віталій Козюба. За його словами, спочатку, коли восени сніг розтане, потрібно було б провести розвідку, це 20 днів, а потім копати. Але археологічні розкопки мали б розтягнутись на роки. Нагадаємо історію Поштової площі, де знайшли стародавній припортовий квартал міста і будівництво тут взагалі припинилось. Кандидат історичних наук Всеволод Івакін також зауважив, що перед розкопками на цій же землі спочатку довелося б попрацювати криміналістам, оскільки, судячи із історії Лисої гори, там знайдуться людські останки минулого століття (проводились самочинні страти нібито злочинців). Згідно пп 4 та 7 плану-графіку, з метою створення НВМК на Лисій горі до 31 жовтня 2022 року мали бути розроблені та затверджені зони охорони, межі та режими використання пам’ятки містобудування національного значення “Лисогірський форт”. Це завдання покладалось на Департамент культури КМДА, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, музей “Київська фортеця" та Міністерство культури. Насправді чиновники збирались трохи скоригувати існуючу науково-облікову документацію пам’ятки, щоб передбачити законну можливість використання частини території Лисої гори для розміщення поховань. Мова про гласис Лисогірського форту (пологий насип, що зводився перед ровом або прикритим шляхом, служив захистом укріплення та перешкодою для противника при наступі на головний вал). Судячи із відповідей Міністерству ветеранів, в такому випадку майбутні капітальні споруди НВМК були б розташовані на 2 гектарах колишньої військової частини, а самі поховання – на гласису. Але 14 грудня на засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури заступник директора Музею “Київська фортеця” Андрій Вялець надав додаткові історичні документи, що підтверджують належність гласиса до самої території пам’ятки. Тому науково-методична рада вирішила врахувати ці матеріали та постановила, що на цій території не дозволено нове будівництво чи перетворення ландшафту. Підкреслимо, сьогодні рішення науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури – це єдиний офіційний документ відповідального органу, який підтверджує неможливість розташування НВМК на Лисій горі. Інші відповідальні міністерства, у тому числі Мінекології, так і не висловили свою позицію проти. 5 січня громадські діячі – захисники довкілля ходили до Міністерства екології та природних ресурсів, де мали зустріч із одним із заступників міністра, якому нагадали про діючий статус регіонального ландшафтного парку Лиса гора, що забороняє будь-яке будівництво. Але чиновник тільки розводив руками, мовляв, тема військова і вони не можуть перечити забаганкам керівництва держави, а тому бояться проявити ініціативу. Інші ділянки Тобто тепер треба буде знову повернутись до розгляду пропозицій земельних ділянок під створення НВМК, наданих громадою. Восени 2022 року головними критеріями при пошуку ділянок були наступні: ділянка має бути вільна, віддалена від водойм і, бажано, житлових будинків, зі зручним під'їздом. Крім Олесі Пинзеник, разом із якою їздили представники КЕКЦ, ГО ГР “Почайна”, пошуком займались і деякі народні депутати. Було знайдено гідні ділянки на Троєщині, Виставковому центрі, на Виноградарі, Мінському масиві, у тому числі, біля двох діючих цвинтарів – Південного та Берковецького. ГО ГР “Почайна” звернулось із відкритим листом до міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, детально описала ситуацію із двома земельними ділянками, які належать державному агрокомбінату Пуща-Водиця, раніше використовувались під теплиці та сади, а наразі кинуті. Відкритий лист до Yulia Lap (Міністра Мінветеранів Юлії Лапутіної) Шановна пані Міністр! Збереження пам`яті про нашіх полеглих Воїнів – завдання національного маштабу. Пробачте, але ми, кияне, не можемо стояти осторонь. Ми хочемо бачити майбутьній комплекс Національного військового меморіального кладовища – Історичним місцем пам`яті, місцем світового рівня. Ми бажаємо, щоб кожний, хто приїде до майбутнього меморіального комплексу, музею та місць поховань, бачив не кладовище та “мертву територію”, а Святу землю і Героїв, які тепер будуть боронити її вічно. Щоб відчував не дух смерті, а чисте повітря – дух Волі, який живе в найкращих синах та доньках України. Північ Києва – героїчна місцевість, яка закрила щитом та не пустила ворога у Київ. Перед нами Ірпінь, Буча та Гостомель, які відчули неймовірний біль, і ми ніколи цього не забудемо. Північ пам`ятає і береже кожну мить нашого протистояння ворогу – кожен наш крок до Перемоги. Історично саме тут під стародавнім Києвом відбувались найбільші битви із ворогом, і він гинув, не маючи змоги перейти річку Почайну, тонув в ній та Дніпрі. Тому ми певні, що в нас найкраща місцевість для справжнього вшанування пам`яті Героїв та створення Національного військового меморіального кладовища. З метою його облаштування пропонуємо розглянути дві різні земельні ділянки державного агрокомбінату “Пуща-Водиця”, які раніше мали сільськогосподарське призначення, але воно вже було змінено Київрадою під забудову в 2013 та 2021 роках. Підкреслимо, що сьогодні землі вільні від забудови. Фото 1. Оболонський район. Земельна ділянка біля Великої кільцевої дороги та виїзду з Оболоні на Ірпінь. https://maps.app.goo.gl/jW4RktwxWQBVvKdQ6 Площа 30 га, державна власність, державний акт на право постійного користування землею, виданий агрокомбінату “Пуща-Водиця”, І-КВ № 003916 від 25 серпня 1998 року (копію надаймо). На території розвали теплиць, за ділянкою ліс та землі, не надані у власність чи користування. Плюси: Є гарний під'їзд, поруч в`їзд в місто зі сторони Ірпеня та вулиця Богатирська. Ландшафт рівний, водойм поблизу не має (але трохи далі озеро Редькине – Міністерка та озеро Лугове системи Почайни). Обтяження: в листопаді 2011 року агрокомбінат уклав з ТОВ "Датоліт" інвестиційний договір № 2911-1-ІД/11 на будівництво на цій ділянці житлових будинків, втім, договір не виконується та оскаржується в суді Фондом держмайна. Мінуси: це край Києва, але з іншої сторони Окружної дороги знаходиться житловий масив, але люди є всюди в місті. Якщо робити в межах міста, цей мінус буде завжди. Фото 2. Подільський район. Ділянка біля Берковецького міського цвинтаря, поруч проспект Правди та вулиця Виговського. https://maps.app.goo.gl/VTbMTKGg2nqa3nJp8 Вільна площа десь 100 га, державна власність, державний акт на право постійного користування землею, виданий агрокомбінату “Пуща-Водиця”, І- КВ № 003918 від 15 липня 1998 року (копію надаймо). На території залишки садів, ділянка відгороджена парканом. Плюси: Непоганий під'їзд, ландшафт рівний, поруч будується станція метро. Обтяження: 2 листопаду 2015 року ТОВ “Проектінвестбуд” уклало із агрокомбінатом “Пуща-Водиця” інвестдоговір №824 від на будівництво на цій ділянці житлових будинків, втім, будівництва поки немає, а договір оскаржується Фондом держмайна. Мінуси: за проспектом Правди знаходиться Синє озеро, а поруч житловий масив. Так, наразі обидві земельні ділянки мають обтяження у вигляді інвестиційних договорів, які були підписані між агрокомбінатом та групою компаній “Столиця – груп”. Згідно з умовами цих інвестдоговорів по закінченню будівництва агрокомбінат мав отримати майнові права на 5% житлової площі об'єкта будівництва. Це набагато нижче вартості ділянок, і по-суті це незаконна схема виводу земель сільськогосподарського призначення, тому є відповідне кримінальне провадження, яке веде ДБР України. В держави намагаються вкрасти ці землі, але не встигли завершити злочин, оскільки почалася війна. Взагалі у агрокомбіната було 400 га в межах Києва (Подільський і Оболонський райони). Це останні незабудовані по корупційній схемі землі. Влітку минулого року весь актив Оболоні та Виноградарю повстав, щоб врятувати ці землі від схематозу. За нашими підрахунками, якщо б тільки обидві ці ділянки були реалізовані на аукціоні, то держава отримала б біля $100 млн. Якщо якась з цих ділянок на Півночі Києва відійде для створення Національного військового меморіального кладовища – це буде не тільки найкраще місце пам’яті, але й найвища справедливість та порятунок державних земель і коштів. Ми будемо щасливі допомогти вам створити нове Історичне місце пам`яті, ви можете розраховувати на киян у будь-якій точці міста. Якщо не підійдуть землі Півночі, то колеги знайшли варіанти розміщення Національного військового меморіального кладовища в різних районах міста: ВДНХ, Троєщина, Биківня. Це вільні плоскі в ландшафті ділянки, які теж, на жаль, мають якесь юридичне обтяження. На жаль, він весь такий – Київ: тут земля золота, і скоріше буде знехтуваний закон чи знищено зелену зону, ніж поступляться інтересами якогось корупціонера. Але ж ми говоримо про святу справу національного масштабу, яку не варто починати з негідних вчинків. Місце, яке сьогодні вам запропонували для будівництва меморіального комплексу та кладовища, а саме Лиса гора – це, безумовно, також історія. На мапах Києва XVIII-XIX століття – це його Південний форпост. За Лисою горою вже немає Києва, під горою протікає Дніпро, і в нього впадає Либідь. Але, певно, ви вже знаєте, що Лиса гора – це заповідник (об’єкт природно-заповідного фонду) і в нього дуже складний ландшафт (майже вертикальний рельєф місцевості). Якщо ви вирішите там будувати, то буде знищено зелену гору, майже за місяць “вибрано” всю археологію (це неможливо, тому просто буде незаконно підроблено результати), зґвалтовано законодавство (на землях ПЗФ неможливо будувати), витрачено забагато грошей і часу та спаплюжено репутацію. Інша справа – Пам'ятка містобудування національного значення Лисогірський форт, який розташовується на горі та сьогодні має не дуже гарний стан. Вочевидь, це місце цікаве з точки зору воєнної історії та захисту Києва, тому Міністерство ветеранів України може зіграти велику роль та допомогти у його збереженні Національному історико-архітектурному музею "Київська фортеця": наприклад, реставрувати фортецю та облаштувати паркову зону. Сьогодні землі Лисої гори та форт знаходяться на балансі Департаменту культури КМДА, але той не став ніяк боротися за їх збереження, музейники відстоюють все самі. Втім, не тільки Департамент, вся міська влада , не думаючи та не борячись, здала Лису гору під забудову. Але вони – це не весь Київ, пані Міністр. І тому сьогодні всі, хто любить наше особливе місто – це Ваша група підтримки у великій справі вшанування наших Героїв. Просимо почути та зробити по совісті. Громада схиляється до вибору однієї з них, яка знаходиться біля Берковецького кладовища, площею до 100 га. Єдина проблема в тому, що існує незаконна стара домовленість між приватним “інвестором” та агрокомбінатом щодо можливості забудови цієї ділянки, суди між цими сторонами та Фондом держмайна України, а також кримінальна справа, яку з цього приводу веде ДБР України. Але вирішення цього спору на користь держави потребує лише політичної волі. Сподіваємось, що відносно створення НВМК вона є. Втім, скоро побачимо. Читайте: Національне військове меморіальне кладовище варто створити на місці колишнього агрокомбінату “Пуща-Водиця”Фото: колаж KВКиївВлада

Столична влада не втомлюється дивувати бюджетними витратами під час війни. Відоме через численні корупційні скандали КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (“ДСДТС”, є замовником будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги) наприкінці 2022 року замовило розробку проєкту будівництва вулиці в Дарницькому районі міста. Нова вулиця довжиною 3,25 кілометрів має пролягати від проспекту Петра Григоренка до межі міста. Її проєктування обійдеться столичному бюджету майже в 70 млн гривень та триватиме до кінця 2025 року. Підрядником, можна сказати вже традиційно, обрали фірму, яка запропонувала саму високу ціну. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 28 грудня 2022 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (*) уклало з ТОВ “Дортранс” (**) договір на розробку проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва в Дарницькому районі. Ціна договору склала 69,38 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з техзавданням до договору, ТОВ “Дортранс” повинно розробити та забезпечити проходження експертизи проєкту будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва з виділенням чотирьох черг: будівництво самої вулиці (І черга) та трьох транспортних розв'язок – на перетині нової вулиці з вул. Колекторна (ІІ черга), з вул. Проектна 1 (ІІІ черга) та з вул. Проектна 2 (ІV черга). Також підрядник повинен передбачити у проєкті розміщення пішохідних переходів, велодоріжки з двостороннім рухом, біопереходів, влаштування інженерних мереж, зовнішнього освітлення, а також благоустрій та озеленення прилеглої території. Довжина нової вулиці, як вказано в техзавданні, складе орієнтовно 3,25 км. Проєкт, яким зокрема буде визначена кошторисна вартість будівництва, повинен бути розроблений підрядником до кінця 2025 року. Крім ТОВ “Дортранс” участь в тендері приймали ще три фірми – ТОВ “Інжинірингова компанія “Автомагістраль”, ТОВ “ІК Фортіс” та ТОВ “Держдорпроект”, пропозиція кожної з яких була вигідніші по ціні, однак замовник їх відхилив через “невідповідність тендерним вимогам”. Відмітимо, що різниця між найвигіднішою пропозицією в аукціоні та пропозицією ТОВ “Дортранс” становить 5,34 млн гривень. Вказана закупка потрапила в поле зору Держаудитслужби. На початку січня державні аудитори попросили КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва", зокрема, пояснити, на підставі яких документів визначено очікувану вартість вказаної закупівлі. У відповідь замовник лише запевнив, що дотримувався відповідних Кошторисних норм України, відповідно до яких кошторисна вартість проєктних робіт визначена із співвідношення їх до вартості будівництва, яке в свою чергу визначено на підставі вартості об’єкту-аналогу (якого саме, не вказано). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, що розпорядження про будівництво вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі Києва було затверджено Київською міськдержадміністрації (КМДА) більше року тому (розпорядження від 03.11.2021 року № 2277). Згідно з цим документом, столична влада планувала виконати проєктування будівництва в 2021-2022 роках, а все будівництво завершити до кінця 2025 року.  Читайте: Кличко распорядился проложить дорогу от проспекта Григоренко до конца городской черты Киева Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Дортранс” зареєстровано в 2003 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 18,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником є львів'янин Олександр Педан. За даними Clarity Project, до отримання описаного контракту з часу запровадження системи ProZorro (з серпня 2016 року) ТОВ “Дортранс” у публічних закупівлях не перемагало. Олександр Педан є власником та співвласником ще трьох компаній з різноплановим родом діяльності. Зокрема, він є одним із засновників громадської організації “Хостели Львова” та селянського (фермерського) господарства “Урожайне”. Останнім, до слова, також володіють численні члени його родини – Валентина, Денис, Алла та Олена Педани.  В 2016-2020 роках одним із засновників ТОВ “Дортранс” було МПП “Елтранс” (***), яке є активним учасником публічних закупівель – отримало 56 підрядів на 42,52 млн гривень. Найбільшим підрядником цієї компанії є столичне КП “Київпастранс”, яке віддало їй 30 замовлень майже на 38 млн гривень. Зокрема, на замовлення “Київпастрансу” “Елтранс” розробляло робочу документацію реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та проєкт будівництва трамвайної лінії від вул. Старовокзальної до станції Київського метрополітену “Палац спорту” з заїздом на Вокзальну площу. Читайте: Реконструкция трамвайной линии с Троещины на Дарницкий ж/д вокзал два месяца велась без необходимой документации та В Киеве приблизились к строительству трамвайной линии от Старовокзальной до “Дворца спорта” КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" було створено Київрадою в 1998 році. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Статутний капітал – 2,9 млн гривень. З жовтня 2022 року це КП очолює Роман Лісневський. Протягом останніх п'яти років Роман Лісневський двічі керував цим КП в статусі виконуючого обов'язки В листопаді 2020 року він був позбавлений цього статусу через скандал із тендером на закупівлю елітного позашляховика. Нагадаємо, 17 листопада 2020 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" оголосило тендер на закупівлю за 1,5 млн гривень автомобіля Toyota Land Cruiser без погодження цієї закупки з профільним департаментом. Після розголосу цієї історії, мер Києва Віталій Кличко (на колажі ліворуч) заявив про звільнення Романа Лісневського та скасування тендеру. Нагадаємо, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" відоме як замовник будівництва Подільського мостового переходу та Великої окружної дороги, які стало не лише скандальними, а й обросли кримінальними провадженнями. Читайте: Ответственных за строительство Подольского моста рекомендовали привлечь к ответственности и Дело на миллиард: как в Киеве строят Большую Окружную дорогу Сьогодні на цих об’єктах працює ТОВ “Еко-строй-трейд”, співпраця КП з яким неодноразово звертала на себе увагу правоохоронців. Так, у серпні 2018 року було відкрито кримінальне провадження №42018101020000145 за фактом можливої розтрати великих сум на будівництві Подільського мосту. Слідство припустило, що через відсутність контролю за виконанням робіт з боку КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" завищено їх вартість і вартість будівельних матеріалів. В рамках ще одного кримінального провадження (№ 12019000000000425) Нацполіція  встановлює, чи справді посадові особи КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" за попередньою змовою з підрядниками розкрали та заволоділи державними коштами під час будівництва Подільського мосту. Читайте: Строителей Подольско-Воскресенского моста будут “выводить на чистую воду” до 14 ноября 2021 года Також з квітня 2019 року поліція розслідує можливе заволодіння коштами під час будівництва Великої Окружної Дороги. Кримінальне провадження № 42019100000000293 відкрито через публікацію в сюжеті ТСН інформації про те, що під час будівництва цієї дороги у 2016 році посадові особи підрядників привласнили бюджетні кошти, через що столичній владі довелося суттєво збільшити бюджет. Читайте: Нацполиция расследует миллиардные махинации на строительстве Большой Окружной дороги У серпні та жовтні 2021 року прокуратура повідомила про підозру першому заступнику начальника КП “ДСДТС” та двом керівникам підрядних організацій у рамках кримінальних проваджень щодо розтрати коштів територіальної громади та службової недбалості під час будівництва Подільського мосту. КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі праворуч). Діяльністю зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року керує особисто Київський міський голова Віталій Кличко. * КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (код ЄДРПОУ: 05445267) ** ТОВ “Дортранс” (код ЄДРПОУ: 32308729) *** ПП “Елтранс”  (Код ЄДРПОУ: 22925885) Фото: колаж KВ КиївВлада

Російський ворог почав створювати у соціальних мережах групи нібито з пошуку зниклих бійців Збройних Сил України, де під виглядом родичів та друзів збирають інформацію про військових. Про це KВ стало відомо з публікації Васильківської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В публікації одним з прикладів наводять сторінку “Молитва” у Facebook, яка налічує 169 тисяч підписників. Сторінкою керують три адміністратори з Вірменії. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Ця сторінка керує щонайменше 6 групами із назвами "Пошук зниклих ????????", "Україна сьогодні, Доброго вечора, ми з України!", "Пошук людей під час війни", "Сильная Украина", "Пошук людей/ Поиск людей". Усі ці групи мають низку інших модераторів з Вірменії, Індії, Індонезії , Вʼєтнаму тощо”, – йдеться у повідомленні. Одна з таких груп, наприклад, “Україна – Перемога”, ще 19 серпня називалась “Artemis” і налічує майже 50 тисяч підписників. У таких групах окупанти збирають інформацію про воїнів ЗСУ та їх родичів, дізнаються де та за яких обставин захисник України востаннє виходив на зв’язок.  Як раніше писала KВ, у столиці на потреби Збройних Сил України (ЗСУ) передано військової амуніції на загальну суму понад 8 млн гривень. Предмети індивідуального захисту були вилучені в межах кримінального провадження стосовно незаконного використання гуманітарної допомоги. Читайте: У Києві на потреби ЗСУ передали понад 900 одиниць конфіскованої військової амуніції Фото: Васильківська міська рада КиївВлада