Президент Зеленський призначив повноправним головою Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна, що три місяці керував областю у статусі т.в.о. В рамках чергового онлайн-брифінгу новий губернатор презентував Програму розвитку Київщини і розповів про свої першочергові завдання.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу Київської ОДА. Участь у заході взяв також перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов та міністр розвитку громад Олексій Чернишов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зокрема, Трофимов повідомив про рішення призначити головою КОДА Василя Володіна, який до цього моменту був тимчасово виконуючим обов'язки голови обладміністрації. Відповідний указ з'явився 17 червня на сайті Президента. “Зараз у Київській області у рамках проєкту “Велике будівництво” будується 6 шкіл, 7 дитсадків, 5 стадіонів, 13 приймальних відділень, реконструкція та капітальний ремонт близько 84 км доріг загального користування. Навіть за умов жорсткого карантину економіка в області рухається. Це в тому числі обумовлено своєчасними діями та заходами зі стримування зростання кількості захворювань на коронавірус. Сьогодні вже відпрацьований алгоритм дій з їх виявлення та визначення контактних осіб завдяки консолідації зусиль обласної влади, народних депутатів, бізнесу та правоохоронних органів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Вибір нового керівника області обумовлений всім цим, а також ефективним менеджментом. За три місяці Василь Володін зарекомендував себе впевненим та рішучим менеджером, який поважає людей, звертає увагу на життя області і ми на практиці впевнилися у його ефективності”, – розповів Трофимов. Василь Володін зазначив, що усвідомлює величезну відповідальність, яка на нього покладається.   “Три місяці тому, коли я став тимчасовим виконуючим обов’язки голови, взяв повну відповідальність, яку передбачає ця посада. Вже встиг глибоко зануритися в усі напрямки роботи і надалі працюватиму на виконання регіональних та державних програм та впровадження їх на території області. Добросовісно реалізовуватиму повноваження, делеговані мені президентом”, – каже він.  За словами Володіна, наразі у Київській ОДА майже сформована потужна та сучасна команда заступників голови:  “Наступний наш крок – оптимізація та модернізація департаментів, визначення пропозицій щодо голів РДА, підсилення районів кадрами. Державне управління в Київській області має бути гнучким, сучасним та працювати заради людей”. Пріоритети  Своїми пріоритетами на цій посаді Володін вважає: роботу в правовому полі, децентралізацію, реформування освіти та медицини. “Київщина охоплює майже 5% території України, де мешкає понад 4% населення. З січня-2021 буде 6 районів. Крім того, у нас 24 міста обласного та районного значення, з рівнем середньомісячної зарплати ми – в трійці лідерів. Цього замало, щоб життя в області стало комфортним та безпечним. Крім модернізації медичної сфери та реалізації проєктів будівництва соціальних об’єктів, маємо розвивати інвестиційний потенціал, створювати нові робочі місця, знижувати забруднення середовища. На своєму рівні допомогти державі перейти в смартфон. Поліпшення соцзахисту населення також у пріоритеті. Саме тому активно виконуємо програму “Велике будівництво”. Наш план – 6 шкіл, 5 стадіонів, 31 медзаклад, 7 дитсадків. Частину вже завершено навіть попри обмеження, накладені карантином”, – говорить він.  Також Володін розповів про роботи дорогах загального користування та мостових спорудах.  “Наразі прискорюємо реформу децентралізації: вже маємо затверджений Урядом перспективний план формування територіальних громад області – їх буде 69. Ось уже минулої п’ятниці Урядом затверджено проєкт постанови Верховної Ради щодо адміністративного устрою регіону з 6 районами. Щодо розбудови соціальних об’єктів, в тому числі реконструкції та капремонтів – заплановано 49 об’єктів. Залучаємо кошти на 39 нових дитячих навчальних заклади, модернізуємо дорожню інфраструктуру – розмітки, знаки, аварійні дерева. Інвентаризація майже 300 мостових споруд та будівництво і капремонт доріг. Запланували майданчики вагового контролю та геоінформаційну систему.  Коли ми плануємо комфортні умови життя, у першу чергу маємо на увазі гідні заклади охорони здоров’я, поширення використання зеленої енергетики, термомодернізацію бюджетних закладів, сучасну спортивну інфраструктуру, нові парки та природні заповідники. Необхідні також комплекси з очищення стічних вод та водозаборів питної води, капремонт каналізаційних та водопровідних мереж, розподільний збір та сортування відходів, завод з переробки твердих відходів”, – розповів губернатор.  За його словами, також потрібна Велика кільцева автодорога навколо столиці. Необхідний Київщині науковий парк з агропромислового розвитку, варто створити єдиний інформаційний екологічний сервіс. Одним з проєктів щодо впровадження заходів з енергозбереження та витрат на експлуатацію скорочення викидів CO2 в закладах охорони здоров’я є комплексна реновація будівель обласної клінічної лікарні. Існує домовленість з Європейським банком реконструкції та розвитку про кредит у 10 млн євро та грант у 4 млн євро на благоустрій та вуличне освітлення територій.  “Створюємо індивідуальні теплопункти, модернізуємо системи освітлення, замінюємо вікна та двері на такі, що забезпечують високий опір теплопередачі, утеплюємо будівлі”, повідомив голова КОДА.  Медицина Володін зазначив, що триває протидія поширення коронавірусу. “Провели процедури із закупівлі 24 апаратів ШВЛ і завтра перші 11 передамо до медзакладів. Також закуплено 46 апаратів моніторингу пацієнта, 3 рентген-діагностичних пересувних комплекси, 13 аналізаторів газів крові з аналізатором електролітів, 2 системи ПЛР, 10 тисяч респіраторів”, – каже він.  За його словами, триває робота з виявлення причин фінансової неспроможності закладів охорони здоров'я, розробка програм їх фінансової підтримки, а також оптимізація мереж закладів.  Освіта У закладах освіти області впроваджується рейтинг організації харчування та реалізовується програма “Якісне харчування – здорова дитина” та регіональна програма “Шкільне харчування”. Передбачено перезавантаження та модернізацію 183 харчоблоків та їдалень за проєктом “Зонова їдальня” та програмою “Інтернет-меню”.  Соціальна політика Для протидії домашньому насильству є велика потреба у фахівцях із соціальної роботи. Також необхідні притулки для тих, хто постраждав від домашнього насильства і соціальний супровід таких осіб.  “Неприпустимими вважаю заборгованість зарплат бюджетникам та працівникам підприємств області”, – каже Володін.  Цифрові сервіси та діджиталізація Щоб взаємодія КОДА з жителями області була активнішою, необхідно переводити країну у смартфон.  “Зв'язок з суспільством має бути зворотнім, тож необхідні умови для доступу громадян до інформації про діяльність влади, миттєве реагування на головні події в області, організація та участь у професійних форумах та конференціях, розробка власного контенту, залучення нових каналів комунікацій”, – закінчив Володін.  Слово присутнім Перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов: Ще раз хочу наголосити від імені голови держави: ключові завдання для голови КОДА – це продовження боротьби з коронавірусом, ефективна реалізація і управління президентськими програмами і найголовніше – економіка, створення робочих місць, залучення інвестицій.  Міністр розвитку територій та громад, екс-голова КОДА Олексій Чернишов: Василь Геннадійович Володін – не нова людина для Київської області. Він працює з минулого року. Працював на посаді заступника голови КОДА. І коли потрапив на посаду тимчасово виконуючого обов'язки голови, майже через тиждень сталось введення надзвичайної ситуації і почалась боротьба із епідемією коронавірусу. За цей час була розгорнута професійна діяльність. За показниками Київська область була лідером з точки зору виявлених кейсів захворювань і я вдячний, що команда КОДА досить фахового працювала з цим викликом. Ми проводили декілька оцінок діяльності, урядом був проведений моніторинг ключових показників діяльності за перший квартал цього року. Були проведені інші перевірки виконання рішень Президента та уряду по обласним державним адміністраціям. Київська область завжди була в лідерах – як у першому кварталі, так і в минулому місяці. Перед нами багато завдань, в першу чергу це “Велике Будівництво”. Київщина взяла на себе більше зобов'язань, ніж 5-5-5, більше об'єктів. Була проведена робота з децентралізації. Велику роботу проведено депутатським корпусом щодо конфігурації районів, громад. Ми бачимо рівень протестних настроїв в області. Це одна з найскладніших областей, але тут вдалось знайти компроміс, це ваша спільна заслуга. Попереду ще місцеві вибори та підтвердження амбітних планів Василя Володіна і вибору жителів Київщини.  Народний депутат Олександр Дубінський: Хочу подякувати в першу чергу Офісу Президента, що у нас з'явився новий сильний губернатор, привітати пана Володіна і всіх нас. Ми вже маємо доволі плідну співпрацю з КОДА,з боку депутатського корпусу готові підставити плече і ви знаєте, що до будь-яких пропозицій, звернень, програм, проєктів, які можуть бути підтримані Верховною Радою, ми з радістю долучаємось і готові вас підтримувати надалі. Думаю, ми плідно попрацюємо ці п'ять місяців до місцевих виборів і покажемо гарний результат в першу чергу для виборців, які дали нам дуже високий кредит довіри, який ми маємо виправдати.  Нагадаємо, що 17 травня Президент України Володимир Зеленський звільнив від тимчасового виконання обов'язків голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) і призначив повноправним головою КОДА Василя Володіна (на фото). Читайте: Зеленский назначил полноправным губернатором Киевщины Василия Володина Фото: пресслужба Київської ОДА КиевVласть

З 2 червня у Київській області дозволена робота спортзалів та басейнів, відвідування освітніх занять у групах до 10-ти людей, в тому числі автошколи. Відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних автотранспортних перевезень. Під забороною залишаються дитячі табори, санаторії та зелений туризм. Про це KV стало відомо у ході онлайн-брифінгу в.о. голови КОДА Василя Володіна щодо ситуації у Київській області 2 червня. За інформацією Київського обласного лабораторного центру, станом на 2 червня в Київській області підтверджено 1623 випадки захворювання на коронавірус. З них 124 – діти та 300 – медпрацівники. На стаціонарному лікуванні перебуває 223 особи, на амбулаторному у самоізоляції – 1400 осіб. Медичне спостереження встановлено за 6 952 особами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Одужало 400 пацієнтів. Зафіксовано 36 летальних випадків, останні 6 – за минулий тиждень. Переважно це літні люди із важкими супутніми хворобами.  Чергове послаблення карантину У Київській області запущено третій етап виходу з карантину. Це зроблено з огляду на поліпшення одночасної наявності трьох медичних показників. Йдеться про інцидентність (коли загальна кількість нових випадків захворювань за останні 7 днів на 100 тис. населення має бути менше 12%, наразі це 9,14%), завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації хворих на коронавірус, має становити менше 50% (в області 21,2%) та середня кількість протестованих за методом ПЛР понад 12% на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів (показник Київщини – 25,35%).  Відтепер дозволена робота басейнів та спортзалів, відвідування освітніх занять у групах до 10-ти людей, в тому числі автошколи. Відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних автотранспортних перевезень.  Без таборів При цьому відкриття дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв, тощо та зеленого туризму можливо лише на останньому етапі виходу з карантину та за умови дотримання протиепідеміологічних рекомендацій. На фото: очільник Києва Віталій Кличко у дитячому таборі “Джерело” м.Буча Дитячі садочки Дитячі садочки відновили роботу. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила заходи щодо організації їх роботи на період карантину. Заклади повинні мати 5-ти денний запас дезінфікуючих засобів, засобів індивідуального захисту, антисептиків та прилади температурного скринінгу. Станом на сьогодні на Київщині відкрили 114 закладів дошкільної освіти, до яких прийнято 2589 дітей. Поетапне відкриття садочків триває. За оперативною інформацією місцевих органів управління освітою 01 червня 2020 року в Київській області відкрилися заклади дошкільної освіти в Васильківському, Вишгородському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Ставищенському районах, містах Борисполі, Броварах, Василькові, Ірпені, Бучі, Обухові, Славутичі, Пісківській ОТГ.  Прийом дітей організовано з дотриманням вимог постанови Головного санітарного лікаря України, а також організовано роботу закладів дошкільної освіти згідно з рекомендацій Міністерства освіти і науки України. “Велике будівництво” Київщина продовжує виконувати программу Президента “Велике будівництво”. Це 5 лікарень, 5 шкіл, 5 амбулаторій за рік.  1 червня відкрили одразу кілька спортивних об'єктів. Зокрема, на Згурівщини відкрили два міні-футбольних поля зі штучним покриттям – у селищі Згурівка та селі Нова Олександрівка. Також у Згурівці зробили майданчик з вуличними тренажерами. Для їхнього відкриття залучили як обласний, так і місцеві бюджети. На фото: відкриття футбольного поля на Згурівщині Робочі поїздки Завдяки послабленню карантину, Василь Володін зміг розпочати робочі поїздки по області. Їхня мета – перевірити роботу райдержадміністрацій, скоригувати програми розвитку районів, проконтролювати виконання “великого будівництва”, своєчасну виплату соціальної допомоги мешканцям.  На фото: 28 травня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Міністр охорони здоров‘я Максим Степанов в рамках робочої поїздки до Київщини відвідали м. Біла Церква. Під час візиту їх супроводжували очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін та Білоцерківський міський голова Геннадій Дикий. “Я твердо переконаний – лише коли будемо працювати у щільній зв’язці, область отримає відчутний економічний результат. Найбільше цікавлять інвестиції та створення нових робочих місць”, – зазначив він.  До уваги водіїв 1 червня на дорогах Київської області та міста Києва запрацювала система автоматичної фото- відео-фіксації перевищення швидкісного режиму.  “Фіксацію впроваджено, щоб зменшити кількість аварій та загибелі людей. Проєкт зініціював Президент Зеленський, а втілили у життя фахівці Міністерства внутрішніх справ”, – розповів Василь Володін. У місцях, де за статистикою, найбільше гине та травмувалося в ДТП людей встановлені камери. Карта їхнього розташування є на сайті МВС. Очільник КОДА також додав, що тепер, коли поліцейський фіксує порушення, він одразу отримує й всю інформацію про відповідальну особу та сам транспортний засіб. Після перевірки всіх даних поліцейський підписує постанову про адміністративне порушення, яку через “Укрпошту” надсилають відповідальній особі. З детальною інформацією про інцидент можна ознайомитись на ресурсах МВС. Нагадаємо, як раніше писала KV, з 26 травня в Київській області було запроваджено послаблення протиепідемічних заходів за умови дотримання протиепідемічних вимог, встановлених постановами Головного державного санітарного лікаря України. Рішення про це було прийнято на засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется КиевVласть

Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

11 березня Президент України Володимир Зеленський призначив виконувачем обов'язків голови Київської облдержадміністрації заступника Василя Володіна. В інтерв’ю KV новий очільник області розповів про готовність регіону до коронавірусу, реформування ОДА, пасажирські перевезення та проблеми, які заважають початку будівництва Великої автомобільної кільцевої дороги. KV: Розкажіть про завдання, які поставив Олексій Чернишов перед своїм призначенням. У яких сферах? Які саме завдання? Василь Володін: У нас зберігається курс, який визначив Олексій Михайлович. Ми працювали однією командою і надалі залишимось нею. Напрацювали стратегічні цілі, пріоритетні напрями роботи адміністрації. Вони базуються на тих завданнях, що поставив Президент України перед Урядом та обласними державними адміністраціями. Тому ми продовжуємо працювати у напрямку реалізації реформи децентралізації. Будемо проводити роботу за державною програмою “Великого будівництва”. Це масштабне будівництво та капітальний ремонт шкіл, дитячих садків, приймальних відділень лікарень, стадіонів та доріг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також будемо продовжувати працювати у сфері покращення пасажирських перевезень.  Виконувати функцію, яка покладена на нас державою – це соціальний захист. Наразі, дуже активно готуємось до можливого спалаху коронавірусу. Вже визначенні госпітальні бази, плануємо місця обсервації для потенційних хворих. Працюємо над забезпеченням лікарень усіма необхідними засобами та препаратами. Ми розуміємо, що звичайної маски та рукавичок буде недостатньо. Це можна назвати поточною роботою, але часто саме вона забирає більше часу, ніж стратегічні плани. Читайте: Зеленский уволил Чернышова с поста руководителя Киевской ОГА и назначил временным и.о. главы КОГА Володина KV: Які перші розпорядження підпишете? Василь Володін: Певно, це будуть рішення, пов'язані із запобіганням поширенню коронавірусу. Це найбільш нагальне питання. KV: Навесні має розпочатися реформування КОДА, які перші кроки? Василь Володін: Наразі, в облдержадміністрації є ціла низка структурних підрозділів, які існують як юридичні одиниці. Вони мають власні бухгалтерії, кадрові служби, юристів та інших загальних спеціалістів. Вони самостійно займаються фінансуванням.  На мою думку, це не найбільш ефективний спосіб використання людського та державного ресурсу. Ми будемо працювати над укрупненням напрямів, оптимізуючи кількість допоміжних служб. Я думаю, це відбудеться навесні. Але, хочу зазначити, що я виконуючий обов'язки голови, а питання глобального реформування адміністрації більше стосується майбутнього постійного очільника області. KV: Ви є членом робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміни класифікації міждержавного пункту пропуску через державний кордон “Вільча ‒ Олександрівка”. Розкажіть детальніше про зміну класифікації. Яка мета? Яким чином відбуватиметься? Що має напрацювати робоча група? Василь Володін: Україна визнана країною, яка має надзвичайний транзитний потенціал. І завдання держави – розвивати його. Із Білоруссю ми маємо великий товарообіг. Це дуже зручний, перспективний і найкоротший маршрут між Києвом та Мінськом. Тому, цей пункт потрібно змінювати для створення нормальних умов пропуску пасажирів та вантажів. Він  буде користуватися величезною популярністю, адже найближчий від нього пункт пропуску на відстані 80 кілометрів. І він завжди перевантажений. Є два головних питання, якими займатиметься робоча група, – це питання землі та фінансування. В першу чергу, потрібно визначити, на чиїй землі пункт знаходиться. Від цього залежить джерело фінансування. Якщо це землі Агентства з управління зоною відчуження, ми не зможемо фінансувати будівництво на чужій землі. Якщо пункт пропуску буде в підпорядкуванні КОДА – будемо думати. KV: Яка ситуація із виділеними землями, якими має проходити Велика кільцева автомобільна дорога (ВКАД)? Чи почали вирішувати проблему, чи встановлено власників? Василь Володін: Це найбільш амбітний та перспективний проєкт, яким ми займаємося у адміністрації. В першу чергу, коли ми говоримо про цю дорогу, то говоримо про розвантаження міста, зменшення заторів. Але її будівництво – це створення інфраструктури, робочих місць, це інвестиції. Вздовж доріг будуватимуть готелі, заклади харчування. Щоб вирішити питання із виділеними землями, потрібно розробити містобудівну документацію та детальні плани територій. Коли ми чітко розуміємо, де за проєктом пролягає дорога, почнемо визначати, кому належать ділянки. Тож, будемо користуватися законом про право держави відчужувати земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності. У законі є визначена процедура щодо того, як працювати із власниками земель. KV: Чи звертались до вас фермери з приводу відкриття ринку землі? Як заспокоюєте? Василь Володін: Насправді, підстав для хвилювання немає, тому ми не заспокоюємо, а займаємось інформаційною роботою. Як заступник голови КОДА, я проводив виїзні прийоми громадян де розтлумачував позицію держави. Також із Мінекономіки ми проводили селекторні наради, куди запрошували фермерів, представників аграрних підприємств, об'єднані громади і доносили інформацію. Я не помітив якогось несприйняття чи обурення серед населення.  KV: Якою ви бачите реформу пасажирських перевезень на Київщині? В багатьох містах давно говорять про створення комунальних автобусних парків. Це альтернатива маршруткам? Василь Володін: Протягом двох місяців, як я став заступником голови, ми почали велику роботу у сфері перевезень. Оголосили конкурс на нові маршрути, він буде проведений 10 квітня. Паралельно готуємо обласну програму “Комфортне пасажирське сполучення” для мешканців Київщини. Вона передбачає тестовий запуск електробусів на найбільш завантажених маршрутах.  По-перше – це екологічний транспорт. По-друге – він комфортний. До того ж – місткий. Може перевозити до ста пасажирів одночасно. Заряджають такі автобуси вночі, оскільки у нічний час тарифи на електроенергію нижчі. Відповідно, тариф на проїзд будуть меншими. Це однозначно дуже хороша альтернатива маршруткам. Це інвестиційний проєкт і він дуже перспективний з комерційної точки зору. Термін окупності – 4 роки. Плануємо створити комунальне підприємство. Коли вони з'являться на Київщині – я точно сказати не можу. Ми займаємось пошуком фінансування. Сподіваємось, у цьому році запустити на Київщині декілька “пілотних” електробусів. KV: Як позбавитись монополістів у сфері пасажирських перевезень? Василь Володін: В нас немає монополістів. Частіше виграють конкурси на так звані ”вигідні маршрути” одні й ті самі підприємства або пов'язані із ними компанії. З одного боку, якщо це велика компанія, то вона має транспортний ресурс. Невеликій компанії складно купити нові автобуси і подаватися на багато різних конкурсів. Головна наша мета, як організатора перевезень, забезпечити дотримання  перевізниками тих умов, із якими вони подавались на конкурс. KV: Раніше перемагали ті компанії, які обіцяли (лише декларували) оновлення рухомого складу, а на ділі обіцянка лишалася обіцянкою. Чи є якісь санкції для таких перевізників? Василь Володін: Із переможцем конкурсу ми заключаємо договір. Там є відповідні умови – перевізник має дотримуватись графіку, мати відповідного класу автобуси і таке інше. Якщо виявляємо порушення умов договору, видаємо припис і 10 днів на усунення. Якщо порушення не усунені, видаємо другий припис. Потім ще одна перевірка і якщо змін не відбулося, маємо право достроково розірвати договір. У такому випадку перевізником визначається другий за списком переможець конкурсу. KV: Чи будуть змінені правила проведення конкурсів на право отримання маршрутів? Василь Володін: Порядок проведення конкурсів визначений Кабінетом Міністрів для всіх обласних державних адміністрацій. Є Міністерство інфраструктури, яке готує відповідні документи та може вносити до нього зміни. Ми займаємось виконанням цього документу. Нещодавно в Київській області відбувся прозорий процес призначення конкурсної комісії. Я зустрічався з багатьма активістами, громадськістю, щоб сформувати максимально незалежну конкурсну комісію, а не таку, яка буде орієнтована на конкретних перевізників. Наступне дуже важливе питання – відкриття конвертів із іменами перевізників-переможців. Є багато зауважень щодо цього і ми працюємо над тим, аби перевести оголошення результатів у онлайн-формат, щоб кожен міг бачити, як і хто відкриває конверт. KV: Чи достатньо, на вашу думку, уваги приділяється сфері культури? Чи є проблема у фінансуванні? Василь Володін: В області є багато будинків культури, театрів, бібліотек. Навіть є  обласний оркестр. І я вважаю, що цим об'єктам потрібно приділяти більше уваги. Щодо фінансування – наразі створюють об'єднані територіальні громади і ми, зі свого боку, робимо все, аби ці громади були спроможними і могли приділяти увагу духовному розвитку своїх жителів. Наразі на культуру коштів не вистачає. Коли стоїть вибір між ремонтом дитячого садочку або будинку культури, то зрозуміло, що в першу чергу ми маємо думати про дітей. KV: Коли можна чекати на цифровізацію обласного архіву? Василь Володін: Ми вже підготували проєкт концепції із надання цифрових послуг.  Тут є дві складові. Перша – це оцифрування документів. Ця робота активно проводиться, але документів величезна кількість. Процес залежить від матеріального забезпечення, кількості людей, сканерів. Історичні документи дуже специфічні, їх не можна торкатися руками, потрібно лише в рукавичках і дуже обережно. У пріоритеті оцифрування тих паперів, які більш цікаві для суспільства. Спрогнозувати завершення процесу складно. Працюємо на таким важливим питанням, як надання архівом електронних послуг, отримання їх за спрощеною процедурою та можливість подавати онлайн-заявки на отримання довідок. Фото: прес-служба КОДАКиевVласть

11 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський під час заходу “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” заявив, що будівництво доріг є пріоритетом для української влади, тому 1 березня 2020 року розпочинається реалізація проєкту “Велике будівництво”.  Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Ми хочемо з’єднати якісним сполученням усі куточки нашої країни: Схід, Захід, Північ, Південь. Ми повинні посилити культурні та соціальні зв’язки, а також – зробити доступними важливі соціальні об’єкти: наші лікарні, дитячі садочки та опорні школи”, – сказав Глава держави під час заходу. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що цього року почнеться принципово новий підхід до будівництва доріг в країні.  “Довгі роки у нашій країні існував так званий успішний стартап, завдяки якому деякі чиновники побудували собі не один маєток. Цей стартап називається ямковий ремонт. Він повинен піти в минуле. Ми говоримо про будівництво та капітальний ремонт доріг. У загальному обсязі робіт вони мають становити не менше 80%”, – сказав Президент. Усі необхідні механізми для початку будівництва Урядом створені. Тепер вся відповідальність за вчасний старт будівництва на головах ОДА. У заході взяв участь голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов, який репрезентував плани Київщини у національній програмі “Велике будівництво”. У Київській області на цей рік заплановано низку дій, що передбачають будівництво об’єктів соціальної та дорожньо-транспортної інфраструктури на загальну суму 2 802 076 млн грн. В першу чергу увага приділяється ремонту доріг області, будівництву шкіл, дитячих садочків, лікарень та спортивних об’єктів. “Маємо докласти максимальних зусиль, щоб мешканці Київщини якнайшвидше відчули позитивні зміни, щоб життя  в області стало безпечним та комфортним як у маленькому селі, так і у великому місті. Київщина має стати вітриною України”, , – прокоментував плани голова КОДА Олексій Чернишов. Читайте: В Киевской облгосадминистрации хотят модернизировать пригородную железную дорогу (видео) Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть

Оптимізм українців підвищився у зв`язку з очікуванням на дії президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та Верховної Ради (ВР) під керівництвом Дмитра Разумкова, які проведуть успішні реформи з метою покращення життя всіх громадян України. Утім, п’ять років назад спостерігався такий само сплеск оптимізму – у зв`язку з очікуваннями на Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Ці надії закінчились повним розчаруванням та поразкою Порошенка на виборах президента. Вже зараз українці відмічають провал реформ та очікують від держави більшої участі у житті громадян. Про це KV стало відомо з результатів трьох соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова (*), фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (**), та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (***). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, якби вибори до ВР відбулися найближчої неділі, виборці, що мають намір піти на вибори і вже визначилися з вибором, проголосували б наступним чином. Партія Лідери % підтримки “Слуга народу” Олександр Корнієнко, Володимир Зеленський 45,4 “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Віктор Медведчук, Вадим Рабинович 13,8 “Європейська солідарність” Петро Порошенко 12,3 ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко 8 “Сила і честь” Ігор Смешко 5,2 “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко 2,9 “Радикальна партія” Олег Ляшко 2,9 “Голос” Святослав Вакарчук 2,5 “Українська стратегія Гройсмана” Володимир Гройсман 2,2 ВО “Свобода” Олег Тягнибок, Руслан Кошулинський 1,6 “Опозиційний блок” Євген Мураєв 0,9 “Національний корпус” Андрій Білецький 0,6 “Партія Шарія” Анатолій Шарій, Ольга Бондаренко 0,5 Інша партія 11 На думку опитаних KV експертів, ці дані, скоріш, про очікування щодо команди Володимира Зеленського, довіра до якого, до речі, почала знижуватись в грудні минулого року. Високий рівень очікувань підтверджується і даними дослідження Gallup International, яке в Україні п’ятий рік поспіль проводить КМІС. Читайте: Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року – соціологічне опитування За даними цього опитування, за індексом оптимізму Україна піднялась у 2019 році на 4 п і зайняла 15 місце у відповідному світовому рейтингу. Дослідники наголошують, що цей оптимізм українців пов'язаний з обранням нового президента та ВР. Вочевидь, якщо влада, яка вже в травні (через рік після виборів шостого президента України) перестане сприйматись як нова, не буде проводити ефективні реформи, то підтримка правлячої партії “Слуга народу” та її фактичного лідера Володимира Зеленського почне знижуватись. А разом з цією підтримкою почне падати й оптимізм народу. Щодо реформ, фонд “Демократичні ініціативи” провів два паралельні опитування: в одному опитали 2000 громадян, в іншому — 45 експертів. Згідно результатів широкого опитування, головним рушієм реформ громадяни вважають: президента Володимира Зеленського – 60,1%; уряд Олексія Гончарука – 37%; фракцію “Слуги народа” в ВР – 29,7%; населення країни – 27%; громадські організації та волонтерів – 23,9%. Опитані вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (68,9%), засилля олігархів в економіці (30,7%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (24,8%). Найбільший опір реформам, на думку опитаних, чинять: олігархи – 50,9%, причому їх негативна роль в травні 2018 року оцінювалась на рівні 39%; бюрократи та чиновники – 43,1%; партія “Європейська солідарність” – 22,2%; Росія – 18,9%, в травні 2018 року цей показник складав 14%; партія “Опозиційна платформа “За життя” – 16,3%. Аналогічна думка й у опитаних експертів: перелік основних рушіїв реформ в Україні очолили громадські організації та волонтери (36 згадок), країни Заходу (24), міжнародні фінансові структури (25), президент (22) та уряд (20).  Порівняно з минулим роком, різко зросли сподівання на президента (з 24,1% опитаних у травні 2018 року до 60,1%) та на більшість у ВР (з 9,5% до 29,7%). Натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 24,7% до 11,9%) та МВФ і Світового банку (з 24,2% до 11,5%).  Експерти вважають, що основне гальмо реформ – олігархи (32 згадки), правоохоронні органи (27 згадок), бюрократія та чиновники (21 згадка). Основними ризиками для проведення реформ вони вважають низький рівень кваліфікації в уряді та в інших владних структурах (12 згадок). Ще по 10 згадок у відповідях експертів заслуговують такі аспекти, як: вплив олігархів на процес ухвалення рішень, лобізм; чвари і суперечки в більшості (аж до її юридичного розпаду); зростаючий вплив Росії; відсутність єдиної візії і проектів реформ. Громадяни вважають трьома найважливішими реформами: антикорупційну – 59,3%, минулорічний показник 58%; сфери охорони здоров’я – 54%, минулорічний показник 46,5%; пенсійну та системи соціального захисту – 45,5%, минулорічний показник 43,6%. Жодної успішної реформи не назвали 50,9% опитаних (торік – 40,5%). Відносно успішними визнані антикорупційна реформа (9,8%), децентралізація (9,9%), реформа охорони здоров’я (9,1%), реформування армії (9,1%) та земельну реформа (7,5%). Жодної успішної реформи не назвали 50,9% (торік – 40,5%). Експерти також оцінили здійснення реформ за 5-бальною шкалою, де “1” — не робиться нічого, а “5” — робиться усе необхідне. 25 опитаних експертів оцінили зусилля влади на “3”, 11 – на “2”. Підсумкова оцінка не відрізняється від такої ж за 2017 рік (2,76 проти 2,66 у листопаді 2017 року). Основними успіхами у впровадженні реформ експерти вважають: перезавантаження НАЗК і ДБР; ліквідацію “майданчиків Яценка”; запуск Антикорупційного суду; реформу закупівель; реформу охорони здоров’я; реформу виборчого законодавства; початок земельної реформи; відкриття кадастрових даних.. Загалом повністю вірять в успіх реформ 13% опитаних. Ще 38% вірять, але мають сумніви. Крім того, 31% не вірять в реформи, але плекають надії. 13% взагалі не вірять в успіх реформ (рік тому таких було 23%).  Дещо зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (48,6% наприкінці 2019 року проти 32,4% у 2018 році). Але серед них лише 14% готові терпіти скільки треба, а 34,6% готові терпіти не більше року. Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки “Слуги народа” забирают у профсоюзов все полномочия и советское имущество Вимоги респондентів дуже великі. Так, 70,6% (у 2018 році – 65%) вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. 70,4% (77% у 2018 році) вважають, що більшість людей в Україні не зможуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави.  Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що “держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним”: з 44% у 2018 році до 37,6% у 2019 році. Натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що “держава повинна забезпечити людям однакові “правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає” – з 45% у 2018 році до 54,3% у 2019 році.  Центр Разумкова на замовлення інтернет-ресурсу “Обозреватель” з 17 по 21 січня 2020 року опитав 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. В рамках дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО) опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом “Кінець року”. В 2019 році в дослідженні взяли участь понад 45 тис. жителів з 46 країн світу. В Україні дослідження проводить КМІС. Читайте: ТОП-5 событий 2019 года: Украина За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(*) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є ​​Анатолій Васильович Рачок. За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(**) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є ​​Ірина Еріківна Бекешкіна.  За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою. * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) *** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) Читайте: Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році – результати соцопитування Фото: колаж KVКиевVласть

Володимира Зеленського 45% людей називають головним політичним діячем минулого року, а головною подією в Україні торік стали вибори.  Про це KV стало відомо за результатами соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Підсумки року: люди та події Згідно цих результатів, політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 45,9% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3,3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (2,8%), Юрій Бойко (2,7%, торік — 4,4%), Віктор Медведчук (1,9%). 23,6% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25,3%). Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 57,8% громадян, з них 59,8 — позитивною). Також респонденти зазначили звільнення полонених (8,1%), нормандська зустріч (5,2%), отримання Томосу (2,3%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (1,9%). Жодної події не змогли назвати 16,2% (минулого року — 12%). Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23,2%). Одразу за нею імпічмент Трампа (5,6%), війна в Сирії (2,1%), Брекзит (1,6%), протести “жовтих жилетів” у Франції (1,6%). Жодної події не змогли назвати 50,5%. Довіра Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%).  Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%).  А найгірший баланс довіри-недовіри мають:  Петро Порошенко (-66%) Віктор Медведчук (-61%) Віталій Кличко (-55%) Арсен Аваков (-54%) Юлія Тимошенко (-54%) Юрій Бойко (-47%) Анатолій Шарій (-41%).  Далі за рівнем негативного балансу йдуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%). Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають: Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%) церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%) волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають:  державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%) Президент України (+32%) державна прикордонна служба (+28%) Національна гвардія України (+31%) Державна прикордонна служба (+28%) добровольчі батальйони (+25%) громадські організації (+16%) ЗМІ України (+15%) Омбудсмен (+11%).  Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45%, 44%), Служба безпеки України (42%, 45%).  Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%).  Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), а також: політичним партіям (-54%) місцевим судам (-53%) комерційним банкам (-51%) прокуратурі (-50%) державному апарату, чиновникам (-51%) Верховному суду (-42%) Антикорупційному суду (-42%) Національному Агентству з запобігання корупції (-40%) Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%) Національному антикорупційному бюро України (-36%) Конституційному суду України (-36%).  Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%). Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 42,7% українців, 12,6% мають протилежну позицію, а на думку 34,3%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. Рух країни Переважна більшість громадян (44,2%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямку, у зворотньому переконані 35,8%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці 2018 року навпаки, абсолютна більшість (69,7%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18,1% — правильним (12,2% не визначилися).  Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42,6% вважали напрям руху країни правильним, 30,6% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59,1% вважали прямування країни неправильним і лише 18,3% — правильним. Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися у рівні цін та тарифів (тут погіршення зазначили 60,9% населення, у 2018 — 84,6%), охороні здоров’я (45,7%), соціальному захисті (43,5%).  Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах: обороноздатності країни (30,6% позначили зміни на краще, 14,5% — зміни на гірше і ще 43,8% — відсутність змін) міжнародному іміджі України (30,8% — зміни на краще, 20,9% — зміни на гірше і 37,5% — відсутність змін) міжнаціональних стосунках (18,8% — зміни на краще, 14,6% — зміни на гірше і 54,4% — відсутність змін).  У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році:  пенсійне забезпечення (-24,5%, було -48%) впевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%) рівень добробуту родини (-22,6%, було -52%) ситуація із злочинністю (-21,6%, було -46%) оплата праці (-20,9%, було -51%) рівень стабільності (-20,4%, було -63%) економічне становище України (-17,8%, було -61%) рівень демократії (-4,8%, було -30%) дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%) освіта (-12,1%, було -25%) дотримання прав і свобод громадян (-7,9%, було -31%) становище російськомовного населення (-6,5%, було -23%) ставлення громадян до влади (-5,4%, було -61%) ставлення влади до громадян (-6,1%, було -54%) становище україномовного населення (-2,9%, було -12%) становище етнічних та релігійних меншин (-2,7%, було -18%). Зміни та перспективи Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася. Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала. 27,8% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11,2% населення. Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18,1% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.  Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17,3% і 16,1%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (50,9%), ані в родині (52,5%). А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38,3%), і в родині (37,9%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18,2% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 21,8% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28,2%). Більшість громадян (50,8%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20,3%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 15,9%. Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (51,9% вважають, що це відбудеться, і 35,6% — що ні) та зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 46,5%, ні — 32,9%).  А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців:  зменшення корупції (вважають це імовірним 30,1%, ні — 59,3%); покарання корупціонерів (імовірно — 31,2%, ні — 57,5%); встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 29,9%, ні — 56,3%); зниження рівня злочинності (імовірно — 32,3%, ні — 53,4%); зниження тарифів (імовірно — 31,2%, ні — 57,7%).  А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади:  дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%) дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%) зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%).  Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%; економічне зростання — відповідно 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%. Читайте: Коррупция – одна из главных проблем Украины и одновременно особенность украинского менталитета – результаты соцопроса Очікування і побоювання Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року. Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21,1% громадян, 65,9% вважають, що цього не буде. Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%. А у грудні 2019-го — 64,2% обирають вступ до ЄС і 12,7% — до Митного Союзу.  Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%).  Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%). Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.).  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%. Новорічні свята Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%. У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший. Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік). Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%. Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — “у колі” Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити. Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей. У заочному “змаганні” — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая “проголосували” 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки. Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення. Майбутнє Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).  Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%). Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%).  Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%). Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. За даними аналітичної системи YouСontrol, громадська організація “ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (*) зареєстрована 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок. За даними аналітичної системи YouСontrol, благодійна організація (БО) “Благодійний фонд” Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (**) заснована 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна. Читайте: Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине – результаты соцопроса * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078)КиевVласть

Голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з замголови Олександром Скляровим. КиевVласть розбиралась, хто і за що відповідає в оновленій КОДА. Як стало відомо KV, 9 січня 2020 року голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження "Про розподіл обов'язків між головою, першим заступником і заступниками голови Київської обласної державної адміністрації".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, першому замголови ОДА Олександру Склярову передали у відання такі райони, як: Макарівський, Обухівський, Києво-Святошинський, Бородянський, Васильківський, Вишгородський, Баришівський та місто Ірпінь. Заступник губернатора Василь Володін буде контролювати діяльність РДА  Згурівського, Переяслав-Хмельницького, Фастівського, Білоцерківського районів, а також виконкомів міст Біла Церква, Фастів, Березань, Переяслав-Хмельницький. Замгубернатора Андрій Лісовик відповідатиме за міста Бориспіль та Славутич, а також діяльність РДА таких районів, як: Поліський, Бориспільський, Миронівський, Рокитнянський і Іванківський. Дмитрові Назаренку довірені Богуславський, Володарський, Ставищенський, Таращанський, Сквирський, Кагарлицький, Тетіївський райони та місто Ржищів. Заступник голови КОДА Олег Торкунов буде контролювати діяльність РДА та міськвиконкомів Броварського та Яготинського районів, а також міста Васильків, Обухів, Буча та Бровари. Згідно з документом, на себе губернатор Київщини покладає контроль за роботою заступників і структурних підрозділів КОДА, взаємодію з різними органами Київської області і координацію деяких з них. Детально У документі також зазначено, що голова КОДА направляє і контролює роботу першого заступника, заступників, керівника апарату облдержадміністрації, керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, діяльність райдержадміністрацій, взаємодіє з органами самоврядування в містах обласного значення, забезпечує формування обласного бюджету тощо. Він контролює роботу структурних підрозділів КОДА: департаменту фінансів, управління, внутрішнього аудиту, відділу методологічної підтримки та моніторингу державних закупівель, сектора протидії корупції, управління юридичного забезпечення, управління персоналом (в межах повноважень), управління організаційної роботи та взаємодії з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, сектора режимно-секретної роботи апарату адміністрації, патронатної служби. Координує діяльність таких територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області:  Головного управління Національної поліції в Київській області;  Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області;  Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області;  Головного управління УКРІНФОРМ в Київській області; Київської митниці Держмитслужби; Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань і пробації Міністерства юстиції;  Головного територіального управління юстиції в Київській області (Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції); Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області; Північного офісу Держаудитслужби в Київській області; Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в Києві та Київській області. Взаємодіє з:  Київською обласною радою; Прокуратурою Київської області; Київським апеляційним судом;  Господарським судом Київської області;  Київським окружним адміністративним судом;  Північним апеляційним господарським судом;  Шостим апеляційним адміністративним судом; кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області; територіальними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України на території області; Територіальним управлінням Рахункової палати по Києву, Київській, Черкаській та Чернігівській областях; Київським обласним військовим комісаріатом;  військовими частинами, розташованими на території області;  організаціями політичних партій, громадських організацій в області. До його обов'язків також входить узгодження відпусток, преміювання, встановлення надбавок, надання матеріальної допомоги на оздоровлення керівникам структурних підрозділів КОДА. У разі відсутності Чернишова, його обов'язки виконуватиме перший заступник Олександр Скляров. Він займається питаннями забезпечення розробки та виконання програм соціально-економічного розвитку, міжнародних і зовнішньоекономічних відносин, залучення інвестицій, сприяння розвитку підприємництва, міжрегіонального співробітництва, туризму, інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю. На нього покладається координація роботи департаменту економічного розвитку і торгівлі та департаменту комунікації і зв'язків з громадськістю. Також він координує діяльність таких територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області: Головного управління статистики в Київській області; Міжрегіонального управління Нацдержслужби в Києві, Київській, Чернігівській і Черкаській областях; Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області; Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Скляров взаємодіє з Головним управлінням по Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ("Ощадбанк"), науково-дослідними інститутами, науковими установами та іншими об'єднаннями громадян відповідного напряму і юридичними особами в області. Він взаємодіє і сприяє діяльності Київського обласного контактного центру опрацювання звернень до органів виконавчої влади, закладу післядипломної освіти "Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при облдержадміністрації". Затверджує штатні розписи, кошториси, плани асигнувань структурних підрозділів облдержадміністрації та апаратів райдержадміністрацій. Читайте: Голова КОДА призначив своїм першим заступником Олександра Склярова Заступник Чернишова Василь Володін буде реалізовувати повноваження в сфері інфраструктури; культури, національностей та релігій, охорони пам'яток історії та культури; архівної справи. Також в агропромисловому комплексі, сферах виконання програм соціального розвитку села, розвитку переробної промисловості в АПК; ветеринарної медицини. На нього покладена координація і контроль діяльності: управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами; департаменту агропромислового розвитку; управління інфраструктури; управління культури, національностей та релігій; Державного архіву області. Він взаємодіє і сприяє діяльності: Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області; Київської обласної філії ВАТ "Укртелеком"; Київської міської дирекції ВАТ "Укрпошта"; Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці; Київською обласною організацією Українського союзу промисловців і підприємців; а також підприємствами, організаціями, установами агропромислового комплексу, транспорту і зв'язку в області, науково-дослідними інститутами, науковими установами та об'єднаннями громадян відповідних напрямів і юридичними особами в області.  Читайте: Алексей Чернышов назначил своим заместителем Василия Володина Ще один заступник голови КОДА — Андрій Лісовик. Він займається питаннями житлово-комунального господарства та енергоефективності, в тому числі впровадження енергосервісних договорів, систем енергоменеджменту / енергомоніторингу в бюджетних установах; фізичної культури і спорту; капітального будівництва, дорожнього господарства, індивідуального житлового будівництва на селі, власності. Координує і контролює діяльність департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності, департаменту регіонального розвитку та управління фізичної культури і спорту. Спрямовує і контролює діяльність державних підприємств "Кіевоблреклама", "Київоблбудінвест", "Облводсервіс", "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості", "Державна транспортна компанія", "Служба автомобільних доріг Київської області". Координує діяльність Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства, а також Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Взаємодіє з: приватним акціонерним товариством "Київобленерго"; публічним акціонерним товариством "Київоблгаз"; дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління “ВАТ "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”; службою автомобільних доріг в області; а також будівельними та ремонтно-будівельними організаціями області; організаціями дорожнього господарства області; науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного спрямування; іншими відповідного напряму об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області. Читайте: Очільник КОДА призначив своїм заступником Андрія Лісовика Всім цим до призначення Лісовика займався заступник голови КОДА Дмитро Назаренко, який тепер буде реалізовувати повноваження в сфері містобудування та архітектури, використання і охорони земель, децентралізації, співпраці з органами місцевого самоврядування в області, об'єднаними територіальними громадами; реалізації повноважень облдержадміністрації у сфері цивільного захисту та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; молодіжної політики та національно-патріотичного виховання; екології та природних ресурсів. Назаренко координує і контролює діяльність департаменту містобудування та архітектури, департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання, а також департаменту екології та природних ресурсів. Він також спрямовує і контролює діяльність держпідприємств "Кіевоблреклама"; "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс”, “Облводсервіс”; "Інноваційно-інжинірингові технології"; "Перспектива Київщини"; "Виробниче об'єднання “Фармація”, а також Київського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. На ньому координація діяльності: Головного управління Госгеокадастра в Київській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області; Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства; Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області; управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області; Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра; Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ; Державної екологічної інспекції столичного округу. Взаємодіє з Київською обласною філією ДП “Укрдержбудекспертиза”, а також науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного спрямування; відповідного напряму об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області. У команді також — заступник голови КОДА Олег Торкунов. Займається питаннями освіти і науки, соціального забезпечення та соціального захисту, зайнятості населення, охорони здоров'я, дітей і сім'ї. Координує і контролює діяльність департаменту освіти і науки, департаменту соціального захисту населення, департаменту охорони здоров'я та служби у справах дітей та сім'ї. Торкунов координує діяльність: Відділення Національної служби посередництва і примирення в р .. Києві та Київській області; Київської обласної служби зайнятості; Головного управління Держпраці в Київській області. Державної служби лікарських засобів і контролю за наркотиками в Київській області. Взаємодіє з головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, Київською обласною радою профспілок, Київською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, а також організаціями, установами соціальної сфери, науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного напряму, іншими об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області. Читайте: Председатель КОГА назначил Олега Торкунова своим заместителем Нагадаємо, 25 листопада голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Чернишов звільнив свого заступника В'ячеслава Кучера, 31 жовтня призначив головою апарату КОДА колишнього директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України Олену Мацко і дав їй повноваження призначати і звільняти голову патронатної служби. Сам Олексій Чернишов прийшов на пост губернатора Київщини 28 жовтня 2019 року згідно з указом президента Зеленського № 777/2019, змінивши Михайла Бно-Айріяна. Читайте: Зеленський звільнив Бно-Айріяна і призначив губернатором Київщини харківського підприємця Олексія Чернишова Фото: колаж KVКиевVласть

На Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестують проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не півобласті.  Хто бунтує Як стало відомо KV, 24 і 27 грудня 2019 року у селищі Бородянка на перехресті траси Київ-Ковель відбулись акції протесту. Основною причиною обурення громади стала бездіяльність місцевої влади у вирішенні питань, які загрожують навколишньому середовищу району.  Зокрема, активісти обурені, що у селищі працюють підприємства, діяльність яких вони називають незаконною і шкідливою, а місцева влада на це не реагує.  Також місцеві активісти незадоволенні рішеннями, які депутати розглядали на останній сесії Бородянської селищної ради 20 грудня. Одним з них є надання в оренду земельної ділянки під будівництво бетонного заводу. На акцію протесту місцеві принесли плакати з написами “Геть Сахарука О.В. з посади голови Бородянської ОТГ за узурпацію влади”, “Ні шкідливим виробництвам в житловій забудові! Припиніть екоцид громади!”, тощо. Загалом мітингуючі поставили 10 вимог місцевій владі: провести перевірку повноважними установами екологічно небезпечних, на їхню думку, виробництв – ТОВ “Алюпол”, “Тайкун”, “Артіль”, “Артельпласт”, нафтобаз корпорації “Надєжда”; припинити протиправні дії ТОВ “Планета РС Київ” щодо планів розміщення бетонного заводу в житловій забудові; повернути у власність громади земельну ділянку, передану депутату Бородянської ОТГ Романові Дяченку, на якій розташований центральний ринок; створити окреме комунальне підприємство з власним банківським рахунком, на який підприємці ринку будуть перераховувати кошти за оренду та обслуговування ринку.  Також вони вимагають провести комплексну перевірку рішень Бородянської ОТГ, які були прийняті під головуванням Олександра Сахарука, щодо бюджетних та земельних питань; припинити незаконні дії Уманця Ю.М. щодо будівництва в селі Качали ФГ “Велос Фудс” з розведення свійської птиці; вирішити питання щодо закриття та реконструкції полігону твердих побутових відходів, на який більше 20 років вивозило побутове сміття ТОВ “Утілсервіс” у селі Нове Залісся.  Ще серед вимог забезпечення проведення приватизації земельних ділянок-городів, що розташовані в районі Бородянського аграрного ліцею, якими мешканці селища користуються більше 30 років; сприяти припиненню незаконної діяльності звіроферми в Бородянці на вул. Центральна, 193, що забруднює повітря житлової забудови по вул. Миру та прилеглу територію дитячого садка “Колосок”; припинити незаконне будівництво або наміри будівництва АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна, 4Д.  Причини  Як розповів KV голова громадської організації “Майбутнє Бородянщини” Роман Шнуренко, проблем накопичилося немало.  “Останньою краплею для місцевих жителів стали наміри місцевої влади видати дозвіл на оренду ділянки для будівництва бетонного заводу. Як стало відомо зі слів депутатів Бородянської селищної ради, будівельна компанія ТОВ “Планета РС Київ”, що зареєстрована в Херсоні та займається виготовленням бетонних конструкцій, рідкого бетону “на розлив” для так званих автоміксерів 3 грудня викупило у ПП “Індастріалбуд” майно для розміщення у межах селища бетонного заводу. Поруч зі земельною ділянкою розташована газорозподільна станція високого тиску “Бородянка” та магістральний газопровід високого тиску. У цих об'єктів існують охоронні зони, відповідно в ГРС -150 м навколо огорожі та у МГП – 100 м вліво і вправо від місця залягання газогону. “Планета РС Київ” самовільно перенесли в бік ГРС та МГП частину бетонної огорожі, що в свою чергу призвело до зменшення охоронної зони з 150 м до 66 м. А той газогін проходить від Бородянки до Іванківського району. Це настільки небезпечно, що на повітря може злетіти половина Київської області”, – відмітив він.  За його словами, не отримавши підтримки місцевої влади, громада планує звертатись до Офісу Президента.  “Окрім цього, багато підприємств на території Бородянки не платять оренду, надходження до бюджету, ПДФО та інші податки, оскільки зареєстровані не у селищі. Ми страждаємо від їхньої діяльності, вони псують екологію. 18 грудня ГО “Майбутнє Бородянщини” було подано заяву до Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області щодо розміщення АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна тощо. Місцева влада вважає, що ми, активісти, які заявили про вимоги – це не громада. Громада – це 17 тис. населення, а ми – ніхто. Тому наразі ми звернулись до нашого народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк, просимо допомоги юристів і будемо йти до адміністрації Президента, аби Володимир Зеленський допоміг вирішити озвучені проблеми”, – додав він.  Владний погляд Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук відмовився надавати коментар журналісту KV.  26 грудня він прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook: “Напередодні нового року в Бородянці активізувались псевдо-активісти. На мою думку, це люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації і в громаді, і в усій Україні. Їхня зброя – перекручування фактів, перебільшення та відверта неправда. Псевдо-активістів не цікавить наповнення бюджету, нові робочі місця, добробут ваших родин – вони діють під гаслом “чим гірше – тим краще!”. Так, у молодій Бородянській ОТГ є над чим працювати, є ряд застарілих, давніх проблем, на вирішення яких потрібен і час, і ресурси. Бути критиканом та крикуном нескладно, в той час як працювати на розвиток і перспективу – це кропітка щоденна праця. Запевняю, що всі питання нашими депутатами, виконкомом та структурними підрозділами вирішуються виключно в площині законодавства України. Тож “п’ята колона”, яка керується власними інтересами, прагнучи дестабілізації, деструктиву і занепаду Бородянської громади, не зупинить наш рух уперед. І завтра буде новий день”, – написав він.  Тимчасово виконуючий обов'язки голови Бородянської районної держадміністрації Віктор Барчан надав KV короткий коментар.  “Це я запросив активістів на мирну акцію, аби почути їхні вимоги. Вони прийшли і надали вимоги у письмовому вигляді. Зокрема ці вимоги стосуються роботи ОТГ, але ми також паралельно займаємось цими проблемами. Людей потрібно чути. Вибачте, але я б не хотів коментувати цю ситуацію”, – говорить він.  В коментарі KV народний депутат по 96 округу Ольга Василевська-Смаглюк відмітила, що їй відомі проблеми Бородянщини, за деякими фактами відбуваються розслідування. “Ми звертаємо увагу правоохоронних органів на те, що відбувається у Бородянці. Вже відкрито кілька кримінальних справ за моїми депутатськими зверненнями. Вони стосуються центрального ринку, частину якого передали в оренду за копійки. Щодо підприємств, які впливають на екологію. Найбільше жителі Бородянщини скаржаться на алюмінієвий завод, бетонний завод, який збираються будувати інвестори із Херсонщини. Я звертаюсь до губернатора Київської області Олексія Чернишова з приводу цього, з питань підприємств співпрацюємо із головою департаменту екології КОДА Вікторією Кірєєвою. Нам вдалось “вигнати” з Бородянки підприємця, який розводив курей біля дитячого садка. Приїздила мобільна лабораторія, але вони робили тільки заміри повітря. Мені відомо, що 9 січня голова ОТГ Олександр Сахарук подав до суду на місцевого активіста Романа Шнуренка. Усі ці факти тримаємо на контролі”, – закінчила вона.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у серпні жителі селища Коцюбинське поскаржилися екс-губернатору Київської області Михайлу Бно-Арійяну на запах фекалій від води, яку їм подає в будинку КП "УЖКГ "Біличі". Аналізи виявили в ній підвищений вміст заліза і кишкову паличку в порушення санітарних норм. Губернатор намагався вирішити проблему, підключивши селище до водоканалу Києва, але інші населені пункти Київщини ризикують повторити сумний досвід коцюбинців. Читайте: Корупційні ризики: громадська рада при КОДА перевірить роботу департаментів і управлінь обладміністрації Фото колаж KV КиевVласть

2019 рік для Київщини – рік тотального владотрусу. Регіон побачив трьох очільників ОДА, повністю оновив склад парламентарів-мажоритарників та отримав нового голову облради. Чуби тріщали і навколо галопуючої децентралізації, ймовірного ринку землі та появи нових президентських намісників, пойменованих в класичній європейській традиції “префектами”.  Підсумовуючи рік, КиевVласть добрала ТОП-10 головних подій 2019-го. 1. Конвеєр губернаторів За 2019 рік Київщина встигла змінити двох губернаторів і отримати третього. Олександра Терещука, який прийшов на посаду в жовтні 2018 року, змінив Михайло Бно-Айріян (в минулому дипломат і енергетик) - 9 липня 2019 року його призначив на посаду голови Київської ОДА президент Зеленський.  Бно-Айріян пропрацював майже три місяці. Встиг протиснути кілька розпоряджень, в тому числі про публічні допорогові закупівлі та он-лайн продажі лісу, впхунути світлофор на Одеській трасі та запустив на Київщині проект LIFT по добору голів РДА. Бно-Айріян також спробував реформувати адміністрацію, заявивши, що там занадто багато зайвих співробітників, але не встиг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрасою губернаторства стало з'ясування стосунків з депутатом Олександром Дубинським (фракція "Слуга народу", обраний по 94 округу, Обухів, Васильків). За їхніми фейсбучними “срачиками” протягом кількох місяців із захопленням спостерігала вся Київщина.  20 жовтня 2019 року, на засіданні Кабміну було погоджено звільнення з посади голови КОДА Михайла Бно-Айріяна і призначення Олексія Чернишова. 28 жовтня 2019 року указом №776/2019 Михайло Бно-Айріян був звільнений, а указом від 28 жовтня 2019 року №777/2019 Олексій Чернишов призначений головою Київської обласної державної адміністрації. Чернишов не був особливо відомий до свого призначення в політичних колах – знали його як харківського бізнесмена, і доволі успішного. Чернишов на своєму місці відзначився поки тим, що почав налагоджувати зв'язки з Києвом, в тому числі в сфері створення агломерації, яку "мусолять" вже кілька років. Читайте: Киевская агломерация может стать достойным мировым примером – Алексей Чернышов 2. Нові мажоритарники Київщини Всі мажоритарники Київщини, декотрі з яких просиділи в парламенті по кілька каденцій, програли свої округи.  Отже, ситуація на округах 90-98 така:  90 округ – замість представника ВО "Свобода" Олександра Марченка зайшов екс-спікер Київоблради (2014-2015 р.р.), помічник на громадських засадах нардепа Артура Палатного (БПП) та лідер політичної партії "Біла Церква разом" Микола Бабенко; 91 округ – висуванець БПП Руслан Сольвар поступився місцем кандидатові від партії "Слуга народу" Олегу Дунді; 92 округ – замість ще одного БПП-шника, Віталія Гудзенка, на цьому окрузі тепер кандидат від "Слуги народу" Валерій Колюх, який був помічником трьох досить скандальних народних депутатів: Олександра Онищенка ("Воля Народу"), Володимира Сівковича (“Партія регіонів”) і Володимира Олійника (“Партія регіонів”); 93 округ – екс-регіонала Олександра Онищенка змістила Ганна Скороход ("Слуга народу"). Ганна, щоправда, побула “слугою” недовго і вже на початку грудня 2019 її гучно з фракції виперли. Читайте: Изгнанная из фракции “Слуга народа” нардеп Анна Скороход собралась подавать в суд на Давида Арахамию 94 округ – формально тутешнім мажоритарником вважався нарфронтовець Віктор Романюк, проте останні 3 роки округом опікувався друг Порошенко – Ігор Кононенко.  Він програв вибори кандидату від "Слуги народу", журналісту і телепродюсеру "1+1" Олександру Дубинському.  95 округ — був обраний кандидат від Партії "Слуга народу" Олександр Горобець (до нього на окрузі був нарфронтівець Михайло Гаврилюк).  На 96-му окрузі (Вишгород, Буча, Бородянщина, Славутич) перемогла кандидат від "Слуги народу", спеціальна кореспондентка 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк (39,99% голосів). Одним з основних своїх завдань називала недопуск до парламенту екс-нардепа, який двічі поспіль здобував перемогу по цьому округу Ярослава Москаленка.  Переможцем на 97-му окрузі (Березань, Бровари, Баришівський район та частина Броварського району) став ще один кандидат від "Слуги народу", підприємець Микола Галушко. Він вибив двічі мажоритарника Павла Різаненко з БПП. 98 округ довірили представляти колишньому депутату КОР Сергію Буніну (фракція "Об'єднання "Самопоміч", у травні 2019 року вийшов з партії). Він висунувся від “Слуги народу”. До цього, на окрузі кілька разів обирався Сергій Міщенко. Читайте: Нардеп Мищенко заявил, что ему запрещают баллотироваться и объявил войну Кононенко 3. Двоголова Київоблрада Колегіальний орган Київщини з початку травня переживав чергову кризу. Багато питань викликав проект бюджету-2019 у спікера Ганни Старикової (фракція ВО “Батьківщина”): вона офіційно запідозрила тодішнього губернатора Олександра Терещука в корупції і підіграванні голові БПП Ігорю Кононенко і заявила, що не призначила засідання КОР без попередніх консультацій з місцевим самоврядуванням Київщини з бюджетних питань. Губернатор у відповідь звинуватив Анну Старикову в розтраті, а деякі депутати ставили їй в провину небажання скликати чергову сесію.  Наступним кроком радикал Микола Стариченко, тодішній заступник голови КОР Старикової, підписав розпорядження про скликання позачергового засідання, на порядку денному якого — відставка голови.  Засідання відбулося 17 травня в приміщенні, люб'язно наданому обладміністрацією. Старикову усунули, головою КОР волею присутніх став Стариченко. Старикова почала готуватися до оскарження рішення в суді. І через пару місяців подала позов – про що стало відомо лише в листопаді цього року. Справу повинні були розглянути 26 листопада 2019 року в Окружному адміністративному суді Києва. Втім, суд відхиляв її заяви кілька разів.  Читайте: Старые раны: экс-спикер Киевоблсовета хочет урезонить своего сменщика 4. Розкол “Батьківщини” та “Самопомочі” Певна річ, саме зміна голови обласної влади, а точніше, “вигнання” Ганни Старикової, мала значний вплив на баланс політсил у колегіальному органі Київщини. На бік Старикової у її боротьбі з її колишнім заступником стали "Батьківщина", "УКРОП", "Свобода" і рештки “Самопомочі”.  Проте новий політичний порядок в державі вніс корективи в партійне різнобарв’я облради. 30 травня зі складу фракції "Самопоміч" вийшли депутати КОС Роман Титикало, Наталя Бігарі (стала кандитакою в нардепи від партії “Голос”), Сергій Бунін (став кандидатом в нардепи від партії “Слуга народу”) і Сергій Кармазін.  А у грудні 2019 ще одна членкиня “Самопомочі”, депутат Ольга Бабій, написала заяву про складання депутатських повноважень, лаконічно відрізавши наостанок — “майбутнє за виконавчою владою”. Серед тих, хто лишився у складі фракції “Самопомочі” в облраді — Наталя Боровська, Володимир Власенко, Олексій Дорошенко, Петро Мороз, Тимофій Нич та Юрій Опенько.  Не оминув розкол і “Батьківщину”, обласна організація якої завжди серйозно трансформується при зміні очільника держави. Так, 11 грудня представник фракції в Київоблраді, депутат Віктор Гринчук направив голові КОР Миколі Стариченко повідомлення про зміни у складі політичної партії, датоване 4 грудня. Раніше, 6 грудня, вони направили заяви про вихід з партії ВО "Батьківщина" лідеру Юлії Тимошенко. За власним бажанням з "Батьківщини" вийшли 12 депутатів: Сергій Будюк, Віктор Гринчук, Микола Дворник, Давид Ерікян, Олег Кіщук, Іван Кудлай, Олександр Нігруца, Михайло Сіренко, Григорій Тищенко, Владислав Хахулін, Микола Швидкий. Згідно законодавства, фракція в облраді фактично припинила своє існування, оскільки там лишилося всього чотири члени: Ганна Старикова, а також Галина Бойко, Віктор Світовенко, Олександр Симоновський. Причин тому називають дві — обвинувачення членів фракції у підтримці Старикової та конфлікт з керівником обласного осередку партії Костянтином Бондарєвим.  Читайте: Фракция “Батькивщины” в Киевоблсовете потеряла 80% своего состава 5. Межі Києва У році, що минув, знову постало скандальне питання затвердження меж Києва. 13 грудня Київська міськрада затвердила проєкт землеустрою щодо змін меж столиці, які планується збільшити майже на 3 тис. га. У Київщини хочуть забрати частину земель Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість місто планує передати до складу земель області лише 55,4 га. Читайте: Утверждение нового Генплана Киева переносится на неопределенный срок Варто відзначити, що затвердженим у 2013 році проєктом про встановлення меж Києва, місто планувало віддати області більше землі – 659,3 га, а забрати – 2075,7 га.Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли Щоб розширити межі, Києву необхідно отримати на це згоду від населених пунктів та громад області, за рахунок яких хочуть розширюватися. Про те, що процес цей непростий, свідчить досвід створення київської агломерації. У 2019 році Київ лобіював це питання, однак досяг лиш того, що мер Києва Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" (ГО) та затвердили її статут. 6.  25 районів Київщини хочуть викреслити з мапи Міністерство з розвитку громад і територій вирішило ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі начебто спроможніші чотири округи: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський. 45 новостворених громад будуть входити до складу цих округів. Чи будуть існувати окружні ради – питання ще відкрите, але скоріш ні, ніж так.  Звісно, подібна новація не могла не викликати спротиву з боку місцевої влади. Більш за все бунтують районні центри, які перестануть існувати. Наприклад, депутати Фастівської міськради дійшли аж до президента Зеленського.  Яготин, у свою чергу, не захотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.  Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать Зрештою, в листопаді цього року було схвалено конфігурацію з шести округів із центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові. Узагальнюючий варіант вдосконалення субрегіонального рівня обіцяли направити до Мінрегіону. Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов 7. ВКАД — у колі зрад  31 жовтня Держагентство автодоріг та китайська компанія Poly Changda Engineering Co. Ltd підписали Меморандум про співпрацю роботі над першою чергою будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва (ВКАД). Будівництво обіцяли почати наступного року. 18 листопада в Мінінфраструктури відбулася нарада з цього питання, де присутні (наприклад, міністр інфраструктури Криклій, перший заступник голови КМДА Поворозник, заступник голови КОДА Назаренко тощо), ламали списи навколо проблеми ВКАД. Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш Землі дорожнього фонду, покладені в основу проєкту будівництва, затвердженого у 2007 році, виявилися розданими головами райадміністрацій різним фізичним і юридичним особам. Не зважаючи на те, що ще у 2007 році КОДА затвердила протокол  погодження генерального напрямку ВКАД і доручила райрадам обмежити роздачу землі навколо траси. Число спірних ділянок сягає 1000. Таким чином, щоб реанімувати проект і прокласти дорогу, з кожним із власників цієї тисячі ділянок необхідно вступити в діалог, провести оцінку майна, викупити. Масив робіт може зайняти від трьох до п'яти років, а з огляду на те, що деякі власники землі не погодяться із запропонованою ціною і почнуть судитися, – час отримання наділів в держвласність неможливо. Нагадаємо, проект ВКАД після 2007 року був на  довгий час заморожений, однак у листопаді 2018 року в КОДА заявили про відновлення робіт, обіцяючи, що в результаті столичний регіон отримає 214 км нового дорожнього полотна, 50 шляхопроводів, 35 транспортних розв'язок з 4-6 смугами руху. Читайте: Большая кольцевая вокруг Киева: ни земли, ни денег, ни проекта 8. Область проти ринку землі ТОП-подією 2019 року стала відміна мораторію на продаж землі, що стартує вже у жовтні 2020 року. Представники місцевої влади Київщини, зважаючи на суперечливість законопректу, виступити проти запровадження ринку землі.  Як з’ясувала KV, керівники районних рад тотально проти земельного ринку. Вони посилаються на відсутність державного земельного банку,  інвентаризації землі та незрозумілу вартість.  Область побоюється, що відміна мораторію знищить мале фермерство, призведе до консолідації земель в руках іноземних власників. В районах хочуть бачити власниками землі винятково українських аграріїв.  Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти) Несхвалення реформи про запуск "ринку землі" переросло на Київщині у масові акції, протести та мітинги. За землю билися на вулиці і в парламенті. Читайте: В Киевской области начались протесты против рынка земли 9. Київщина без голів РДА У 2019-му окремим болем Київської області стала кадрова криза в представництві президентської вертикалі на районному рівні.  Ще в лютому за розпорядженням екс-президента Порошенка свої крісла покинули голови Кагарлицької РДА Роман Коваленко та Тетіївської РДА Наталія Троянська. Потім Порошенко звільнив очільника Білоцерківської РДА Геннадія Джегура та Дмитра Вороніна (голова Фастівської РДА). Останній своє рішення про звільнення прийняв самостійно, вирішивши “піти в бізнес”. Вже в червні за власним бажанням покинула посаду голови Макарівської РДА і депутатка облради Тетяна Семенова. Попереду на неї очікувало просування кар’єрними сходами та  посада – першої заступниці голови Київоблради.  Після виборів нового президента своїх крісел були позбавлені голови п’яти РДА. Президент Зеленський звільнив голів Бородянської (Вадим Чередник), Васильківської (Владислав Одинець), Вишгородської (Вячеслав Савенок), Обухівської (Михайло Письменний) та Поліської РДА (Олександр Жданов).  Залишили посади у зв'язку із закінченням терміну повноважень президента України ще шість посадовців: Богуславської (Ірина Старенька), Бориспільської (Олександр Туренко), Києво-Святошинської (Мирослава Смірнова), Переяслав-Хмельницької (Юрій Клименко), Сквирської (Василь Галюк) і Яготинської РДА (Василь Шмигановський). Йдучи з посади, голова КОДА Бно-Айріян встиг розглянути і подати до Офісу Президента 16 кандидатур майбутніх голів районних адміністрацій. Серед них – правозахисники, підприємці і держслужбовці. Були відібрані й інші кандидатури, але їх подати екс-губернатор вже не встиг. Читайте: Экс-губернатор Киевщины представил 16 кандидатов на посты глав РГА (список) Лише під кінець 2019 року стали відомі імена чотирьох кандидатів нових керівників, які погодив Кабмін. Так, Баришівською РДА керуватиме педагог та депутат Баришівської райради Валентина Зозуля, Бориспільською – топ-менеджер і директор з розвитку Auchan Володимир Строкань, Обухівською – ексголова РДА Херсонської області Олександр Гомон та Сквирською – виконуюча обов'язки голови РДА Оксана Славінська.Читайте: Кабмин согласовал кандидатуры четырех глав РГА Киевщины Та поки що невідомо, чи довго сидітимуть у своїх кріслах голови РДА призначені Зеленським: у 2020 році на районні держадміністрації чекає оптимізація та ліківідація, а згодом і створення префектур у рамках територіально-адміністративної реформи. Покладені повноваження на префектів викликали дискусії і обурення серед місцевого самоврядування Київщини. Читайте: Киевщина против префектов: местное самоуправление в шоке от узурпаторских полномочий новых областных руководителей 10. Вибори до об’єднаних тергромад У 2019 році Київська область двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. Процес формування цих громад тривав не один рік. Дві серії виборів довели – на місцевому рівні люди воліють обирати знайомих і перевірених. Це трохи спантеличило пропрезидентську силу в регіоні, яка вибори в ОТГ програла.  Читайте: Пять общин Киевской области в июне пойдут на выборы 30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської.  Передвиборча кампанія у громадах відбувалася доволі спокійно, але і не без ексцесів. Відзначилася Глевахівська громада, де були проблеми з формуванням районної виборчої теркомісії. Ходили чутки, що засідання проводилися в закритому режимі, в невстановлений день, а дільничні комісії формували під конкретного кандидата. Більш того, були зафіксовані порушення агітації в день тиші.  Ця кампанія відбулася після президентських виборів і незадовго до позачергових парламентських виборів. Тож очікувалося, що тренд президентської кампанії на "нові обличчя" захопить і громади Київщини. Але дійсністю це так і не стало – виборці віддали свої голоси діючим можновладцям.  Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей Не стали винятком і вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській, які вже відбулися під кінець року – 22 грудня. Перемогу здобули самовисуванці, у Калинівській ОТГ – діючий голова Калинівської сільради, у Зазимській – сільський голова Погребів.Читайте: Две теробщины Киевщины избрали своими лидерами действующих председателей Ще більше громад залишилися поза виборчим процесом. Для тих, хто отримав позитивний висновок та надав документи до ЦВК – це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ. Адже у 2019 році зміни до перспективного плану так і не були затверджені. Громадам залишається лише сподіватися, що Уряд врахує позиції селян та надасть прерогативу у об’єднанні всім активним територіям вже у 2020-му. Фотоколаж KVКиевVласть