Протягом 2021 року в Київській області буде збудовано та реконструйовано 6 спортивних об‘єктів в рамках державної програми “Велике будівництво”. Серед яких басейн в м. Славутич, що буде збудовано за принципами безбар‘єрності. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “В місті Славутич, яке є пілотним в Україні зі створення безбар’єрного простору, буде відновлено басейн. Він забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій, в тому числі для маломобільних груп населення” – розповів сьогодні, 24 березня, голова КОДА Василь Володін під час онлайн-брифінгу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Крім того, буде реконструйовано та збудовано п‘ять інших спортивних об‘єктів. Йдеться про будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу в м. Миронівка, стадіону в с. Переяславське, Переяслав-Хмельницького району, реконструкцію стадіону Білоцерківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів, будівництво стадіону Волошинівського навчально-виховного комплексу “загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок” імені Героя України Руслана Лужевського Баришівської селищної ради у с. Волошинівка Баришівського району, Будівництво академії спорту в м. Буча. “Українські міста повинні бути зручними для мешканців, тому принципи безбар‘єрності ми враховуємо під час будівництва всіх наших соціальних інфраструктурних об‘єктів”, – підкреслив голова Київщини Василь Володін. Читайте: В рамках програми “Велике будівництво” у Баришівці відремонтували гімназію (фото) Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

На Київщині стартувала друга хвиля вакцинальної кампанії. Нині область лідирує за динамікою вакцинування – проведено понад 9 тисяч щеплень. Втім, в регіоні стрімко зростає кількість інфікованих Covid-19, а з ними – і завантаженість лікарень. Обласна влада вже взялася за розширення мережі інфекційних ліжок з киснем. В умовах пандемії продовжується в регіоні і модернізація інфраструктури за держпрограмою "Велике будівництво".  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епідеміологічна ситуація Володін нагадав, що у зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації  область потрапила до червоної зони. Тож на підставі рішення державної комісії з питань ТЕБ та НС на Київщині були введені посилені карантинні заходи, встановлені урядом. Більш детально з їхнім переліком можна ознайомитися на офіційному сайті Київської облдержадміністрації. Також він підкреслив, що було прийнято рішення на цей час не зупиняти роботу громадського транспорту. "Регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів в автомобільному та залізничному транспорті, а також тролейбусах в межах нашого регіону можуть здійснюватися, проте виключно в кількості 50% місць для сидіння", – розповів Володін. Він також додав, що жорсткі протиепідемічні заборони скасують, коли в області стабілізується ситуація з поширенням коронавірусу. Проте рішення про вихід регіону з червоної зони уповноважена приймати лише державна комісія з питань ТЕБ та НС. "Зараз головне наше завдання – з розумінням і ретельністю ставитися до всіх протиепідемічних норм. Ще раз наголошую: тільки від відповідальності кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з критичної зони", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також Володін поінформував про ситуацію щодо поширення коронавірусу на Київщині. "Минулої доби на коронавірус захворіло 813 людей. Акцентую, що серед них 53 дітей. При цьому фіксуємо в регіоні не просто загальне збільшення кількості випадків інфікування на Covid-19, зростає саме кількість хворих, які мають ускладнені форми хвороби і через це потрапляють до лікарень. Тобто зростає рівень госпіталізації хворих. Для розуміння ситуації наведу конкретні цифри. Наприклад, зараз на стаціонарі  лікується 1751 – це на 415 пацієнтів більше ніж минулого тижня. При цьому хворих на Київщині приймають у 27 профільних лікарнях, чотири з них завантажені майже на 100%, – говорить він. Це, додав він, Київська обласна клінічна лікарня, центральна районна лікарня в Києво-Святошинському районі, а також міські лікарні, перша та друга, у місті Біла Церква. В інших госпітальних базах ступінь завантаженості коливається від 51 до 98%. Тож зараз область поставила перед собою одне з найважливіших завдань – розширити мережу інфекційних ліжок у ковідних лікарнях. "Ми постійно працюємо над цим і будемо продовжувати це робити. Наприклад, із грудня минулого року по березень ми розгорнули додатково майже тисячу ліжко-місць.  Це при тому, що загальна кількість завантаженості тоді складала не більше 20%. Станом на сьогодні загалом маємо 3172 ліжко-місця. Упродовж найближчого тижня плануємо додати 250 новий ліжок, а за потреби зможемо перепрофілювати ще 669", – додав губернатор.  За словами голови КОДА, наразі постачанням кисню забезпеченні 2768 ліжок – це 87,3% від загальної кількості. Проте для області важливо наразі не просто збільшити кількість ліжок, а докласти максимум зусиль, аби забезпечити їх киснем. А отже, мати можливість надавати більш ефективну медичну допомогу хворим.  Вакцинальна кампанія  Василь Володін також розповів, що вже місяць як Київщина одержала вакцини від коронавірусу. За цей час перші щеплення вже одержали 9219 жителів регіону. І сьогодні саме Київська область займає перше місце в Україні за динамікою вакцинування.  "Переважна частина тих, хто одержав першу дозу вакцини в області, – медики (5898 осіб), решта – громадські активісти, військовослужбовці, а також представники державної безпеки, освіти та соціальної сфери. Також у регіоні вже провакцинувалися 134 люди старше 80 років. Більша частина вакцинованих нашої області – це жінки. Щеплення отримали 5621 жителька регіону або 61%. При  цьому перший етап вакцинальної кампанії на Київщині вже завершився і стартував другий", – зауважив Володін. Так, у його рамках на Київщині вже запрацювали 25 стаціонарних пунктів щеплень, які розташовані на базі закладів охорони здоров'я. Жителі Київщини мають декілька варіантів для того, щоб записатись у чергу на вакцинування. Для цього необхідно заповнити анкету на сайті або у мобільному додатку "Дія", зателефонувати в контакт центр МОЗ з питань covid-19 за номером: 0 800 60-2019 або звернутися до свого сімейного лікаря. "Велике будівництво" Голова КОДА також зауважив, що у таких складних умовах пандемії, не менш важливо продовжувати розвивати регіон. І одним із ключових напрямків є вдосконалення соціальної інфраструктури – її розбудова та модернізація. У тому числі в регіоні продовжать реалізувати масштабні проєкти в рамках президентської програми "Велике будівництво".  "У 2021 році в Київській області буде 18 таких об'єктів. З них – п’ять шкіл, шість садочків п’ять стадіонів, один басейн та один центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість усіх проєктів складає 318,5 млн гривень, з яких близько третини – це кошти з Державного фонду регіонального розвитку, ще дві третини – співфінансування з місцевих бюджетів", – говорить Володін. Так, планують провести капітальний ремонт Пашківської школи, Яготинського НВК, Немішаївської школи №1, реконструкцію школи І ступеня в селі Проців Бориспільського району та зробити термомодернізацію будівлі опорного навчального закладу "Жоравський НВК "ЗОШ – ясла-садок". Комплекс цих робіт має покращити умови навчання для 2 тис. учнів.  Цьогоріч у рамках "Великого будівництва" буде реконструйовано і нежитлову будівлю під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району. Планують завершити термомодернізацію дошкільного закладу "Чебурашка" у Вишневому, провести капремонт садочків "Веселка" в Обухові, "Малятко" -  в Студениках та в селищі Згурівка. У селі синяк Вишгородського району будується новий садочок на 75 місць. За словами Володіна, реалізація цих шести проєктів дасть змогу покращити умови виховання для 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят.  Покращать в області і спортивну інфраструктуру. Протягом року в області буде збудовано та реконструйовано п’ять стадіонів. Крім того, в місті Славутич, яке, до речі, є пілотним в Україні зі створення безбар'єрного простору, розпочалися роботи з відновлення басейну, що забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій. У тому числі  – і для маломобільних груп населення. Продовжується розпочата в минулому році і модернізація та облаштування приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я. Так, в семи відділеннях роботи вже завершені. Це – Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Вишгород, Іванків, Макарів та Миронівська ЦРЛ. По решті п’яти проєктах будівельні роботи ще ведуться і мають завершитися найближчим часом. Це – Ірпінь, Обухів, Переяслав, Тетіїв та Фастівська ЦРЛ.  "Будівництво цих об'єктів тримаємо на постійному контролі і головний критерій, за яким всі вони мають бути завершені, це – якість виконаних робіт, щоб надання медичного обслуговування в області відбувалося на належному і фаховому рівнях. Крім того, у Білій Церкві буде реконструйовано нежитлову будівлю під розміщення центру надання адміністративних і соціальних послуг, який працюватиме у форматі прозорого офісу", – резюмував губернатор.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть

Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження № 469 від 2020 року, №№ 87, 88 від 2021 року щодо впровадження повної загальної середньої освіти на Київщині за новим трирівневим форматом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Обласні фахові КОДА видала чотири ліцензії у сфері повної загальної середньої освіти (без проходження процедури ліцензування) фаховим коледжам обласної ради. Всі заклади одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  З обсягом 350 учнів навчатиме Богуславський гуманітарний фаховий коледж імені І.С. Нечуя-Левицького у Богуславі Обухівського району (Богуславська ТГ) по вулиці Інтернаціональна, 17. Працює коледж з 1966 року. Спочатку це була філія Ржищівського педучилища. Згодом заклад подолав не один етап реорганізації. У закладі майбутні вчителі мають змогу навчатися за денною та заочною формами навчання за кошти обласного бюджету або кошти фізичних і юридичних осіб. Загалом тут готують вчителів-фахівців за 10 спеціальностями у трьох галузях знань: дошкільної, початкової та середньої освіти, а також за напрямами "Право" та "Соціальна робота". Викладають у коледжі 87 викладачів з вищою фаховою освітою під керівництвом викладач-методиста та директора Станіслава Лисака. Заклад має гуртожиток на 450 місць. У цьому ж районі діє Ржищівський гуманітарний фаховий коледж. Його можливості -  150 осіб. Місце розташування коледжу – Ржищів (Ржищівська громада), вулиця Шевченка, 9. Загалом заклад існує з 1870 року і був заснований при Спасо-Преображенському монастирі як жіноче училище. На початку ХХ століття це була жіноча учительська школа, згодом професійно-педагогічна школа, технікум. У 2004 році рішенням облради було створено Ржищівський гуманітарний коледж. Наразі здобуття у коледжі фахової передвищої освіти здійснюватиметься на основі базової середньої освіти одночасно з виконанням освітньої програми профільної середньої освіти професійного спрямування. Очолює коледж – Сергій Кушнір.  У цій же громаді працює Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва. Наразі у цьому закладі зможуть вивчати кобзарське мистецтво 50 чоловік. Коледж розташований у селі Стрітівка по вулиці Шевченка, 24. Заклад пройшов довгий шлях реорганізації. А розпочав свою діяльність з 1989 року, коли на базі місцевої 8-річної школи відкрилась школа з поглибленим вивченням музики та кобзарського мистецтва. Ще нещодавно заклад випускав 60 фахівців, щороку кількість охочих тут навчатися зменшується. Готують тут за напрямом “Музичне мистецтво” майбутніх співаків-бандуристів, викладачів бандури та співу, а також диригентів ансамблю (капели) бандуристів. Керує мистецьким освітнім закладом Світлана Колосовська.  У Білоцерківському районі однойменної громади ще 300 осіб здобуватимуть освіту у Білоцерківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі. Заклад розташований у місті Біла Церква, а саме: вулиця Ярослава Мудрого, 37. Свою діяльність він розпочав як філія Переяслав-Хмельницького педучилища. А з 1986 року працює як самостійний навчальний заклад. Реєстрацію юридичної особи коледж отримав у 2010 році. З квітня 2013 року колектив очолює викладач-методист, відмінник освіти України та кандидат педагогічних наук Валерій Ружицький. За період свого існування заклад підготував понад 5,5 тисяч фахівців.  У коледжі готують молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, які зможуть працювати фахівцями мистецької освіти, учителями образотворчого мистецтва та фахівцями соціальної роботи. З вересня 2018 року як окремий структурний підрозділ у закладі працює кафедра педагогіки і психології дошкільної та початкової освіти, яку очолює кандидат психологічних наук і Відмінник освіти України Тетяна Панченко. Нагадаємо, що з 2020 року українські коледжі та технікуми мали розпочати надавати фахову передвищу освіту. Тобто вони готуватимуть фахових молодших бакалаврів і більше не випускатимуть “молодших спеціалістів”. Це передбачено освітньою реформою у законі "Про фахову передвищу освіту", який ВРУ схвалила ще у червні 2019 року. Виші Ще шість ліцензій без проходження процедури ліцензування було надано вищим та технічного спрямування навчальним закладам. Заклади також одержали ліцензії за рівнем профільної середньої освіти.  Білоцерківщина – це освітній район. Тут профільну освіту 300 чоловік можуть одержати у Державному ВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум". Виш знаходиться за адресою: місто Біла Церква, вулиця Леваневського, 52/4. Це – Білоцерківська тергромада. Свою діяльність заклад розпочав як профтехучилище №19 у 1972 році. У 2007 року технікум увійшов в сотню найкращих професійно-технічних навчальних закладів України. Свій статут до рівня державного ВНЗ заклад підняв у 2010 році і нині працює під керівництвом Миколи Білана. Заклад випускає фахових молодших бакалаврів за шістьма спеціальностями. На відео: ДВНЗ "Білоцерківський механіко-енергетичний технікум" Білоцерківський коледж сервісу та дизайну зможе випускати до 450 здобувачів знань. Коледж розташований у місті по вулиці Шевченка, 91. Історія цього закладу розпочалась у 1959 році з моменту заснування Білоцерківської вечірньої профтехшколи Київського обласного управління промислової кооперації. У вище професійне училище його було реорганізовано у 2014 році. І з 2007 року  є обласним базовим навчальним закладом серед вищих І-ІІ рівнів акредитації. Коледж готує спеціалістів та кваліфікованих робітників за чотирма спеціальностями: дизайн,  інформаційна, бібліотечна та архівна справа, технології легкої промисловості, видавництво і поліграфія. У 2020 році тут випустилося 76 молодших спеціалістів, 153 кваліфікованих робітника. І за весь час підготував понад 20 тис. спеціалістів. Очолює коледж – директор Алла Степура. Надають тут фахову освіту 45 педагогічних працівників. Ще один коледж розташований у Таращанській громаді. Це – Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж, який зможе навчати 275 учнів. Його можна знайти у місті Тараща по вулиці Богдана Хмельницького, 3. Працює коледж  під керівництвом директора Миколи Крамара. А заснований він був у 1920 році, як технікум сільськогосподарського машинобудування. До 1995 року заклад пройшов не один етап реорганізації, і відтоді має статус коледжу. Освіту тут можна одержати як за рахунок державного бюджету, так і за кошти фізичних осіб. А випускають тут фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за такими напрямками, як: електроенергетика, право, облік і оподаткування, агроінженерія, менеджмент, право, фінанси, банківська справа та страхування.  У Ржищівській громаді Обухівського району діє два професійних заклади. Це – Ржищівський індустріально-педагогічний технікум по вулиці Шевченка, 93, та Ржищівський будівельний технікум по вулиці Освіти, 1. Педтехнікум може охопити профільним навчанням до 300 осіб, а будтехнікум – всього 100 осіб. Ржищівський фаховий коледж будівництва та економіки є нині державним вищим навчальним закладом. Заклад розпочав свою історію з 1929 року, коли на базі агрошколи і ліквідованого жіночого монастиря створили Ржищівський зоотехнічний технікум. Вступникам цього коледжу, а саме випускникам 9-11 класів, тут пропонують навчатися безкоштовно або за контрактом за напрямами "Економіка" і "Будівництво та цивільна інженерія". Очолює коледж – Іван Різниченко.  Ржищівський будівельний технікум Враховуючи освітній досвід попередніх закладів, то Ржищівський індустріально-педагогічний технікум наймолодший з педагогічних закладів області. Він був утворений в 1997 році на базі професійно-технічного училища № 14 і Ржищівського педучилища. А перейменований в індустріально-педагогічний фаховий коледж у лютому 2020 року. Тут готують під керівництвом директора Андрія Перегонцева випускників за спеціальностями "Професійна освіта. Будівництво та зварювання", "Облік і оподаткування" та "Інженерія програмного забезпечення".  У Бучанському районі Ірпінський державний коледж економіки та права профільну освіту надаватиме для 760 осіб. Заклад у місті Ірпінь (Ірпінська громада) по вулиці Університетська, 31, був заснований у 1997 року на базі Київського філіалу Українського фінансово-економічного інституту. Згодом він став структурним підрозділом Академії ДПС України. Випускники цього коледжу можуть працювати в податкових інспекціях, правоохоронних та фінансових органах, на підприємствах та в організаціях різних форм власності на посадах спеціалістів середньої ланки. Працює цей заклад під керівництвом Відмінника освіти, кандидата педагогічних наук Оксани Пілевич. Обласні спецзаклади Без проходження процедури ліцензування 24 лiцензiї видано закладам комунальної форми власності, а саме – Київської облради. Це – спеціальні навчальні заклади, кожних із яких одержав по дві ліцензії. Сім із них мають І-ІІ ступені, а отже надаватимуть початкову та базову освіти. Решта три ІІ-ІІІ ступенів і тут діти зможуть вже одержати базову та профільну освіти.  В Обухівському районі Васильківська спеціальна школа І-ІІ ступенів одержали ліцензії на початкову та базову освіти обсягом по 70 осіб кожна. Заклад можна знайти у Василькові по вулиці Преображенська, 1. На його офіційному сайті зазначається, що ця школа орієнтована на дітей із важкими порушеннями мовлення, тож є державним навчально-виховним і корекційно-відновлювальним закладом середньої освіти. Викладають тут на державні мові. 39 педагогічних працівників працюють під керівництвом директора з 21-річним педагогічним стажем роботи Людмили Куравської. На території Української громади з таким же обсягом працюватиме і Трипільський навчально-реабілітаційний центр. Він розташований в селі Трипілля по вулиці Корнійчука, 1. Ця школа також має статус  корекційно-відновлювального закладу. У школі проводять заняття з предметно-практичного навчання, лікувальної фізкультури, логопедії, ритміки, соціально-психологічної адаптації та трудової реабілітації. Очолює спецзаклад, де торік навчалося 106 учнів, Тамара Корх. У закладі діють 14 класів: із них 1-4 – 7 класів, 5-9 – 7 класів, а викладають українською. Навчально-виховний процес забезпечують тут 47 педагогів. З відкриття ж школи-інтернату вже минуло 60 років. Трипільський навчально-реабілітаційний центр У Білоцерківському районі в селі Великополовецьке по вулиці Центральна, 65 (Фурсівська ТГ) діє заклад Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів. Йому надали ліцензію за початковим рівнем для 48 осіб, базовою ж освітою тут можуть охопити більше учнів – 60 осіб із його загальною потужністю на 150 учнів. На форумі повідомляється, що в закладі проживають і навчаються діти з затримкою психічного розвитку, позбавлені батьківського піклування, діти з неблагополучних, малозабезпечених та неповних сімей від 3 до 16 років. Але нещодавно школа була позбавлена статусу інтерната. Керує цим закладом директор Людмила Меленчук. У Білоцерківському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі початковою освітою охоплять 45 осіб, стільки ж і базовою середньою. Заклад розташований у Білоцерківському районі за адресою: місто Біла Церкві, бульвар Олександрійський, 90. У цій школі піклуються про дітей з порушеннями слуху І-ІІ ступенів, зору та мовлення, надаючи загальну освіту (1-10-ті класи), соціальну допомогу та реабілітацію. Будівництво самої триповерхової будівлі школи із спальним корпусом датоване ще 1961 роком. Якісну освіту в закладі забезпечують 55 педагогів під керівництвом Ольги Верзун. Білоцерківський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр Історія наступного закладу також розпочалась у 1961 році, але у місті Тараща однойменної громади по вулиці Білоцерківська, 78. Тоді, ще школа інтернат, Таращанський навчально-реабілітаційний центр відчинив двері для 780 вихованців з усіх куточків  колишнього Радянського Союзу. Сьогодні ж КОДА дозволила надавати центру початкову освіту для 40 та базову – для 70 учнів. Крім середньої освіти, тут надають реабілітаційні послуги та працюють  групи  професійно-технічного  навчання. Навчають 93 викладача – це вчителі-дефектологи, спеціалісти різних категорій, методисти.  У селищі Володарка (Володарська громада) по вулиці Зарічна, 102-В діє Володарська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів-центр реабілітації. Він надаватиме базову освіту 100 школярам та ще сто здобуватимуть профільну освіту. З 1997 року заклад функціонує під керівництвом директора Анатолія Косовського, а працюють у школі 16 вчителів, 10 вихователів та сім медпрацівників. Заклад позиціонує себе як школу повного робочого дня. Тут пропонують ​інформаційно-технологічний профіль, вивчення іноземних мов та STEM-освіту та комфортні умови проживання. Боярська спеціальна школа І-ІІ ступенів зареєстрована у Боярці по вулиці Перша  Піщана, 1, а заснована у 1926 році. Згодом тут діяв будинок для безпритульних сиріт, який у 1965 році передали для облаштування обласної спеціальної  школи-інтернату для слабозорих дітей. Нині це вже Фастівський район. Заклад забезпечуватиме початковою освітою 45 та базовою – 50 осіб. Частина дітей одержує середню освіту, інша, із комбінованими  дефектами, програму допоміжної школи (максимальна наповнюваність класів – 6 учнів) та проходять профілактичне лікування органів зору. Термін здобуття базової освіти складає 10 років. Колектив школи складається із 29 педагогів. У цьому ж районі та вже на території Бишівської громади у селі Мостище по вулиці Квітнева працює Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів. Тут одержати початкову освіту зможуть 50 осіб, а базову – 70 осіб. Сам заклад розпочав працювати у 1944 році як дитячий будинок, згодом був реорганізований в допоміжну школу-інтернат.  Нині у закладі проводяться корекційно-відновлювальні заняття з лікувальної фізкультури, розвитку мовлення, ритміки, соціально-побутового орієнтування тощо. Також, як повідомляється на сайті закладу, з  4 по 7 класи учні опановують і по одному профілю професійно-трудового навчання. А саме: швейна та столярна справи, будівельна й сільськогосподарська праця, вивчення української народної вишивки та взуттєвої справи. Викладають – 34 педагоги, очолює – спеціаліст вищої категорії Наталія Василенко.  Мостищенська спеціальна школа І-ІІ ступенів З обсягом по 180 осіб вже базову та профільну освіти надаватиме Фастівський ліцей-інтернат. Він розташований у місті Фастів по вулиці Великоснітинська, 63. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут більше 20 викладачів. А розпочинав свою діяльність ліцей, ще як трудова політехнічна школа-інтернат у 1962 році, згодом санаторна, фізико-математична, з 1991 – як природна-математична школа-інтернат і з 2003 року реорганізовано до ліцею-інтернату.  У Бориспільському районі 110 осіб базовою та 250 осіб профільною освітою охопить Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат "Патріот". Заклад функціонує у місті Переяслав по вулиці Грушевського, 49. Школа була заснована у 1960 році як школа-інтернат. З часом її реорганізували в інтернат з поглибленим вивченням української народної творчості, обласний ліцей мистецтв інтернатного типу, інтернат для дітей-сиріт. У "Патріот" заклад реорганізували ще у 2017 році. Очолює заклад з 2004 року – Василь Козій. Нині у закладі навчається 169 ліцеїстів та працює 30 педагогічних працівників. У ліцеї формують національну свідомість та громадянську позицію, пропагують військово-спортивні роботи тощо. А саме: поглиблено вивчають окремі предмети та одержують профільне навчання з військової справи, фізичного виховання та спортивної підготовки. Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.  Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В  Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах. Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.  Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

У той час, коли реорганізація більшості районів Київщини вже завершується, процес ліквідації Бородянського району лише стартував. Розподіляти майно між громадами взялася новоутворена Бучанська райрада. На якому нині етапі реорганізація, хто надалі керуватиме районним майном і чи є проблеми із його передачею – дізнавалася KV. Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Бородянського району шляхом його приєднання до новоутвореного Бучанського.  Рішення "Про початок реорганізації Бородянської районної ради шляхом злиття у Бучанську районну раду Київської області" було прийнято ще 7 грудня 2020 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Утворена реорганізаційна комісія мала провести інвентаризацію активів та зобов’язань Бородянської райради, закрити рахунки ради у органах державного казначейства та банках, подати фінансову звітність Бородянської райради за 2020 рік та забезпечити державну реєстрацію припинення уснування Бородянської райради.  Як розповів KV ексголова Бородянської райради Георгій Єрко, реорганізація ще триває, адже сам цей процес загалом розпочався лише в січні-лютому, коли зрештою Бучанська районна рада вже була сформована. Тож всі ці процеси триватимуть ще, як мінімум, три тижні. Правонаступником майна Бородянської районної ради спершу стала Бучанська районна рада. Частину майна громадам вже передано, залишилися лише печатки, документи і статути.  "Всі адмінбудівлі, підприємства, архітектурно-планувальне бюро, аптеку, школи, приміщення, які знаходилися на балансі ради, ми передали тим громадам, на території яких вони перебували. Майно Клавдієво перейшло на баланс Немішаївської громади, Пісківська громада одержала своє майно, так само як і Гостомельська, Бучанська, Бородянська. Збиткових КП не було, всі самоокупні. Так, прибутків великих не було та на покриття заробітної плати вистачало. Частина працівників районної ради стала на біржу, частина перейшла до штату громад, деякі звільнилися і знайшли інше місце роботи. Загалом штат був невеликий, всього 14 працівників, включаючи охоронців, прибиральниць, двірника та водія. Нині реорганізація, за словами Єрко, на етапі прийняття рішень щодо виходу Бучанської райради із засновників.  "Деякі бучанські депутати хочуть залишити наші підприємства за собою в новоствореному районі. Напевно думають, що якщо це підприємство, то це майно з прибутками. Це ж комунальні підприємства, які обслуговують саме Бородянську громаду. 26 березня відбудеться сесія Бучанської райради, тож побачимо, що з рештою нам залишать", – резюмував він.  Так, за цей час Бучанська районна рада встигла під час засідання від 25 січня 2021 року безоплатно передати майно з спiльноi власностi тергромад Бородянського району у власнiсть Немішаївської, Бородянської та Ірпінської громад. А саме: Немішаївський початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад; Інклюзивно-ресурсний центр (зі змінами від 17 лютого), Бородянський трудовий архів та будiвля АЗПМС в селі Козинцi, відповідно. А також затвердила передавальний акт щодо прийняття у комунальну власнiсть Бучанського району майна, засновником якого виступала Бородянська райрада та прийняла рішення про передачу майна придбаного для цiльового призначення (забезпечення дiяльностi закладiв освiти Бородянського району).  У ході вже п’ятої позачергової сесії від 17 лютого прийняті рішення про передачу індивідуально визначеного майна Бородянського району до Бучанської, Пісківської, Бородянської та Гостомельської ("Пункт здоров'я" в селі Озера) громад. Та передати до Бородянської громади Центр ПМСД.  19 березня районна рада також мала затвердити низку рішень, але на сайті поки що у публічному доступі є лише проєкти рішень. Рада мала затвердити видатки Бучанської райради для покриття боргових зобов’язань районних рад, у тому числі Бородянської. Крім того, прийняти на себе права засновника та внести змін до статуту КП "Аптека № 95", радіостанції "Голос Бородянщини", Бородянської центральної районної аптеки №4, Архітектурного проектно-планувального бюро, Бородянської дирекції районної кіновідеомережі, , Бородянської машинно-технологічної станції, Об'єднання шкільного харчування. На своїй сторінці Facebook голова Бучанської райради зауважив, що під час сесії було прийнято низку важливих рішень для громад.  Бородянська громада Як зауважив KV голова Бородянської селищної громади Олександр Сахарук, районна рада вже передала їм майно і вони навіть встигли його вже зареєструвати на себе. Зараз триває процес реорганізації Бородянської райдержадміністрації. І район у цьому процесі в лідерах. "Станом на 18 березня РДА подала передавальні акти на все майно правонаступників. Жодних проблем за цей час не виникало, все вирішується виключно позитивно, на відміну від Макарівського чи інших районів. Ми просто завчасно зверталися, щоб розглянули наші пропозиції щодо передачі майна нам на баланс. Цим питанням громада почала займатися ще восени до виборів. Можливо, через це і маємо такий результат.  Громаді передали Центральну районну лікарню, будівлі адміністрації, воєнкомату, палац культури. І все те, що перебувало у районі на балансі, що було оформлено і мало правовстановлюючі документи. Адже є такі об'єкти, які не були введені експлуатацію і не мали право власності. Таке майно просто перейшло з балансу на баланс. Районна адміністрація теж дуже сприяла в процесах  передачі нерухомого і  рухомого майна, включаючи навіть ті ж столи чи стільчики. Звичайно, у нас є підприємства, які дублюють одне одного. Це питання ще будуть вивчатися громадою. Наприклад, районне архітектурне бюро, яке надалі ми вже не будемо утримувати, бо маємо свою створену структуру. До штату громади також приймали деяких працівників, але виключно на конкурсній основі", – розповів Сахарук. Немішаївська громада Основне майно одержала і Немішаївська селищна громада, за словами голови Петра Перевозника, передача відбулася ще приблизно два місяці назад. "Це всі об’єкти, які перебувають у нас на території. Звичайно, не все нам перепало під час розподілу, як, наприклад, комп'ютерна техніка, меблі, які були на балансі районних структур. Та це не стало для нас проблемою, громада здатна забезпечити себе необхідним. Кадрового голоду у громаді не було. Єдине, що до себе ми забрали спеціалістів із служби захисту дітей. А так ми обмежились виключно своїми кадрами. Комунальні підприємства без боргів. Єдине, в чому виникли неузгодженості, це в структурах районної адміністрації. Освітній відділ не заключив угоди із деякими постачальниками. Ці проблеми ми успадкували і вирішували вже у рамках громади", – зауважив він.  Бородянський район – колишній район України у північно-західній частині Київській області. Районний центр – Бородянка. Населення району на 1 жовтня 2013 становило 57 365 осіб із площею в 934 кв. км. Існував у 1923-1962 (територія і населені пункти були приєднані до Макарівського району та Ірпінської міськради). Відновлений у 1965 році. При ліквідації у 2020 році вся територія відійшла до складу новоутвореного Бучанського району. Район розподілявся на 5 селищних та 19 сільських рад, які об'єднували 47 населених пунктів і підпорядковувались Бородянській райраді.  Бородянська селищна громада була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєдналися ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська. Бородянська ОТГ займає 34% від загальної площі території Бородянського району  – 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб.  До складу Немішаївської ОТГ новоствореного Бучанського району із адмінцентром у селищі  Немішаєве у жовтні 2020 року увійшли  Клавдієво-Тарасівська, Козинцівська та Микулицька сільські та селищні ради. Громада займає площу в 80.1 кв. км із населенням у 15177 тис. осіб.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Фото: колаж KVКиевVласть

Аби стати щасливим власником квартири, слід поспішити: біля відділу продаж ЖК “Варшавський плюс” коптер зафіксував чергу з охочих купити житло. Наявність усіх дозвільних документів, прийнятні ціни, зручна інфраструктура, надійна репутація забудовника – усе це спричинило шалений попит на квадратні метри у комплексі. Чи справді все так прекрасно, й варто вкладати гроші у цю нерухомість? З’ясовувала авторка програми “Шоб я так жив” Анна Закутська. Про це KV стало відомо із випуску програми “Шоб я так жив”.  У відділі продажу зазначають: в середньому тут укладають 20 договорів на день, а у попередньому будинку всі 400 квартир були зарезервовані за 2 дні. Варшавський мікрорайон – один з найамбітніших будівельних проєктів столиці, загальна площа забудови сягає 80 гектарів. Мікрорайон складається із декількох житлових комплексів, які мають різні назви. За концепцією вони майже ідентичні, однак житло у “Варшавському Кварталі” вже повністю ввели в експлуатацію й розпродали, а першу секцію ЖК “Варшавський Плюс” мають здати протягом місяця цього року. Однак за квартирами вже стоять черги. На території мікрорайону вже є продуктові крамниці, кав’ярні, клініка, аптека, магазин квітів. Поруч – великий ТРЦ з дитячою зоною, спортивним клубом, фудкортом і фірмовими магазини. Крім того у найближчих планах – зведення дитсадка й школи. Ще одна причина шаленого попиту на нерухомість у “Варшавському” – надійна репутація девелопера. Житловий комплекс зводить відомий забудовник Stolitsa Group. “Один із найбільших ЖК в Києві – це “Варшавський”. Як частину даного комплексу девелопер реалізував також ТРЦ “Ретровіль”. З точки зору іміджу, це забудовник із позитивною репутацією. Вони не будують скандальні забудови, вони мають дозвільні документи”, – коментує юрист з нерухомості Микита Мішустін. Зауважимо, Stolitsa Group – українсько-литовська компанія, що працює на будівельному ринку України вже понад 17 років. Корпорацією з литовським капіталом керує столична бізнесвумен Влада Молчанова, а у своїй діяльності забудовник дотримується європейських стандартів якості й комфорту житла. Фото: Stolitsa GroupКиевVласть

КиевVласть розпочинає цикл інтерв'ю із головами об'єднаних громад Київщини. Впродовж 69 тижнів ми плануємо їздити містами, селищами та селами і спілкуватись з очільниками новостворених органів місцевого самоврядування. Першим спікером проєкту став очільник Вишгородської громади Олексій Момот, який раніше займав крісло мера Вишгорода. Про труднощі на новій посаді, співпрацю із депутатами та старостою, розвиток основних напрямків і підготовку до третьої хвилі коронавірусу читайте у матеріалі.  KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Олексій Момот: Ми не формували коаліцію, нове скликання депутатів доволі адекватне. Тому коаліція сформувалась сама по собі. Фракції, які мають найбільше мандатів – це “За майбутнє” та “Європейська солідарність”. Вони вже складають більшість у міській раді. За результатами сесій, які вже відбулись, можу сказати, що питання голосуються майже одноголосно. Може бути виключення, коли не голосують 3-4 депутати із 26.  Коаліція – це більш політичне питання, на рівні Верховної Ради, обласної ради. У наш депутатський корпус обрані місцеві жителі, всі один одного знають. Тому коаліція у нас не політична, а в інтересах громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи є проблеми із прийняттям рішень? Олексій Момот: Було лише одне резонансне рішення – щодо проведення реорганізації дитячо-юнацької спортивної школи з водних видів спорту. Але резонанс був створений штучно. В рамках децентралізації на свій баланс ми забрали цілу низку юридичних осіб від районної ради, в тому числі дві юнацько-спортивні школи. Для оптимізації роботи ми вирішили їх об'єднати. Там не потрібно було два керівники, дві бухгалтерії і так далі. Тому ДЮСШ планували ввести як відділ до великої спортивної школи, де різні види спорту. Це викликало резонанс серед тренерів, керівництва ДЮСШ.  Ми поспілкувались із Міністерством молоді та спорту, Департаментом молоді та спорту КОДА та дійшли згоди призупинити рішення до проведення повного аудиту. Більше ніяких конфліктних чи резонансних рішень не було.  Читайте: Операція оптимізація: Вишгород виступив проти ліквідації школи водних видів спорту KV: Раніше ви були міським головою Вишгорода. Розкажіть, чим відрізняється робота міського голови та голови громади? Де складніше? Олексій Момот: Тепер точно не простіше, різниця вражаюча. Функцій, повноважень, відповідальності в рази більше. Це цікавий процес, але на початку було навіть страшнувато, коли зрозумів, яка відповідальність тепер на мене покладена. Та зараз сформована нормальна команда. У нас збільшився колектив у зв'язку з тим, що перейшло багато повноважень і були створені нові управління. Забрали з району фахівців, які працювали багато років. Усі сфери, якими раніше займалась РДА, перейшли на громаду. Це соцзахист, медицина (в тому числі первинна), освіта (усі школи та садочки), будинки культури. Тепер усі тендери ми проводимо самостійно.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є певні моменти із розміщенням персоналу, оскільки у адміністративній будівлі знаходиться РДА, райрада і міська рада. Збільшився штат і наразі ведемо переговори, аби розмістити людей, які прийняті на роботу. Не вистачає кабінетів. Але це технічні моменти, які у процесі вирішуються. Наприклад, під управління соцзахисту є будівля у центрі міста. Також у центрі плануємо орендувати обладнанне приміщення під Центр надання адміністративних послуг.  KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Олексій Момот: Планів дуже багато, але для їхньої реалізації потрібні кошти. До мене, як голови громади, звертаються керівники установ, де вони є спеціалістами, із пропозиціями щодо розвитку. А ми вже ці проекти фінансуємо. Наразі ведемо переговори із інвесторами щодо розвитку будинку культури. Там призначено нового керівника, досить креативного, вона генерує пропозиції.  З програмами по медицині до нас звертається головний лікар та керівник первинної медицини. Певні кошти на цей рік вже виділено. Один із основних проектів – біля центральної лікарні багато років стоїть занедбана будівля, яка будувалась як санітарно-епідеміологічна станція. Це було задовго до мене, не знаю, чому, але її не добудували. Наразі ми хочемо забрати її на баланс, виділити кошти і за рахунок неї розширити лікарню. Є різні варіанти – можливо, розмістимо там сімейних лікарів чи терапевтичне відділення. Місто росте, мешканців стає більше, відповідно і медичну галузь потрібно розширювати.  Також збільшуємо кількість місць у садочках та школах. У цьому році завершуємо роботи у трьох дошкільних закладах – це будівництво садочка на провулку Шевченка і добудови великих корпусів до дитсадків “Чебурашка” і “Ластівка”. За попередніми розрахунками, це забезпечить місця близько 400-500 діткам. Також ведеться будівництво школи у селі Хотянівка, яка увійшла до громади. І велика добудова школи “Сузір'я” на 22 класи. Там є технічні питання, оскільки раніше об'єкт фінансувався через районну раду, ми лише надавали субвенцію. І наразі вирішуємо питання передачі функцій замовника на місто, оскільки у району фінансування дуже обмежене. І ми передбачили ці кошти у бюджеті громади, враховуючи співфінансування із Державним фондом регіонального розвитку.  KV: Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Олексій Момот: Інвестора в першу чергу цікавить територія, вигідна земельна ділянка, бажано із комунікаціями. З цієї точки зору більш привабливими є сусідні громади, де великі території. Ми нещодавно провели інвестиційний конкурс, виділили ділянку близько 2 га під будівництво високотехнологічного заводу. Було там ще два учасники, один з них хотів побудувати склади під фармацевтичний завод, а інший – торгово-розважальний центр. За умовами конкурсу, виграв інвестор, який планує будувати завод. Там будуть виготовляти лічильники NIK. Ми затвердили їм детальний план території і вони готуються до будівництва. Місто отримає величезні надходження з податків.  Коли проводились обговорення у соцмережах, більшість мешканців надавали перевагу ТРЦ. Це, звісно, добре. Але, по-перше, є умови інвестконкурсу. А, по-друге, завод – це великі податки та робочі місця. В нашому місті вже і так дуже багато рітейлу. Але це просто купили і перепродали, трохи не по-державницьки. Потрібно розвивати і промисловість. За статистичними даними, Вишгород – промислове місто, тут багато промислових підприємств, в тому числі іноземних, які є основними наповнювачами бюджету.  KV: Чи можна назвати Вишгородську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Олексій Момот: Безумовно, громада є спроможною, адже ми маємо частину бюджету, яка називається “бюджет розвитку”. На жаль, не усі громади його мають. До об'єднання громади місто мало приблизно 220 млн гривень бюджету. Із них 120 млн було бюджетом розвитку, 100 млн – захищені статті. Наразі бюджет громади складає близько 600 млн гривень. Із перевиконанням він складатиме трохи більше. При цьому бюджет розвитку залишився 120-130 млн. Інші кошти витрачаються на об'єкти, які ми прийняли – лікарні, школи, садочки і так далі.  KV: Які села громади мають найбільше невирішених проблем? Олексій Момот: Місто об’єдналось із Хотянівською сільрадою, до якої входять села Хотянівка та Осещина. Проблематика там не відрізняється. Це освітлення вулиць, ремонт доріг. Ми передбачили у бюджеті кошти на приєднання їх до міської системи “Безпечне місто”. Це обладнання вулиць відеоспостереженням, яке виведено на пульт поліції. І виділені кошти на дорожні роботи. Про будівництво школи у Хотянівці я вже казав. Це стандартні, побутові проблеми. Критичних ситуацій немає. До приєднання села були спроможними. KV: З якими проблемами громада вже зіштовхнулась у цьому році? Олексій Момот: Була проблема із харчуванням дітей у школах. На початку року ми тільки прийняли школи і садочки на свій баланс. Необхідно було проводити тендер для визначення постачальника продуктів для шкіл. На це необхідно близько двох місяців. Ці два місяці харчування у школах не було, що викликало невдоволення у батьків. Ми пояснювали, яка ситуація. Але є і позитивний бік – було прийнято оперативне рішення про відкриття у школах буфетів. Вже тендери пройшли і тепер у школах є як повноцінне харчування, так і буфет. Всі задоволені.  І таких ситуацій було достатньо – із тендерами по лікарнях, закупівлею інсуліну, інших ліків по програмі “Доступні ліки”. Ми цим ніколи не займалися. Тендери зайняли якийсь час, але наразі ситуація більш-менш стабільна. KV: Ситуація з ковідними хворими – чи забезпечені лікарні громади, чи вистачає місць? Олексій Момот: Абсолютно забезпечені. Лікарня у Димері, яка є філіалом нашої центральної лікарні, визначена опорною для хворих коронавірусом. Вона повністю перепрофільована, там немає ніяких відділень, тільки ковідні. Продовжуються перемовини із областю щодо облаштування додаткового відділення на базі терапевтичного відділення ЦРЛ. Але це залежить від економічної ситуації. Наразі великий сплеск захворюваності. Третя хвиля вже почалась. Я не довіряю тій статистиці, яка висвітлюється МОЗ. Провакциновано близько 20 тисяч населення, це мізерна кількість. А статистика постійно стрибає – то тисяча хворих, то десять тисяч. Звісно, що це залежить від кількості протестованих. Наразі із ковідом 30% персоналу, деякі депутати. Члени моєї родини. Я сам перехворів, разом із дружиною, дитиною, бабусею, дідусем. Але у легкій формі. І та хвиля, яка йде наразі, має складніший перебіг захворювання. Нещодавно ця хвороба забрала нашого видатного тренера Олександра Кочеткова. Він усе життя був у спорті, не мав шкідливих звичок. Але за три тижні його не стало.  Хворіє дуже багато людей. Ми передбачили кошти на підтримку лікарні, медиків. Окрім забезпечення засобами індивідуального захисту, було виділено преміювання медпрацівникам. Вакансій у лікарнях і так багато, люди тікають. Намагаємось стимулювати їх залишатися.  KV: Чи є співпраця зі старостами? Олексій Момот: В нас один староста на обидва села. Довго його обирали, було багато кандидатур, представництва від усіх політичних сил, які обралися до ради. Наш староста був депутатом сільради, проживає на території Хотянівської сільради. Ми подивились, що на виборах виборці Хотянівки та Осещини віддали йому найбільше голосів. Це означає, що йому довіряють.  Він знає практично кожного мешканця. Дуже сподобалось, як він себе проявив, коли були снігопади. Ми виділили техніку, він особисто керував, аби розчистили кожну вулицю. Я приїздив, бачив це. Дуже хазяйновитий, “робочий” староста. Контактний, виконує усі доручення.  KV: Які переваги отримали громади у порівнянні із містами? Олексій Момот: Громада отримає свої переваги тоді, коли реформа децентралізації дійде до логічного завершення. Поки процесс не завершився. Не врегульовано дуже багато питань – щодо функціонування райрад, РДА. Нещодавно Верховна Рада провалила голосування щодо РДА. Я вважаю, що має бути здійснена ліквідація райрад, як це планувалось на початку реформи. Звісно, що для цього потрібно внести зміни до Конституції. А їх має підтримали хоча б 300 депутатів у залі під куполом. Цього не сталося.  Наразі райради виконують функцію передачі майна громадам. І з цим є багато проблем. Я спілкувався із членами Асоціації міст, із заступником міністра розвитку громад Вячеславом Негодою. По всій Україні є багато невирішених питань.  KV: Мабуть, і в роботі голови громади є неврегульовані моменти? Олексій Момот: Безумовно. Так завжди буває, коли триває процес реформи. Це питання по передачі майна, юридичних осіб, фінансуванню певних об'єктів, замовником яких був район, а тепер – громади. Це все вирішується шляхом діалогу. Але процес ускладнюється тим, що питання не врегульовані на законодавчому рівні. Один закон суперечить іншому, не зрозуміло, чим регулюватись. Сподіваюсь, що кінця року Верховна Рада знайде необхідну кількість голосів.  KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Олексій Момот: Повноважень вистачає. Разом з тим вистачає відповідальності, ще б трохи хтось забрав. Оскільки децентралізація розпочалась у 2015 році, кількість повноважень збільшувалась ще з того часу поступово. Закони про їх делегування в органи місцевого самоврядування обігнали реформу. Нам тоді віддали повноваження по архбудконтролю, земельних питаннях. Наразі закон їх наздоганяє.  KV: Чи вирішилась проблема нелегальних перевізників? Олексій Момот: Проблема існувала доволі довго. Були баталії за участі активістів. Найбільша проблема із “нелегалами” була на маршруті від великого ЖК “Ярославичі” на вулиці Кургузова. На сьогоднішній день усі перевізники отримали ліцензії від КОДА. Там мав бути розворот на кільці, ми зі свого боку це зробили. Приїхала комісія, вони подали документи. Отримали дозвіл, сплачують податки. Це вплинуло лише позитивно на якість надання послуг.  Наразі нелегальних перевізників у місті немає. Із іншими “нелегалами” допомогла справитись поліція. Може бути приватний під'їзд легковим автомобілем, коли водії беруть попутників по дорозі на роботу. Але бійок, різанини коліс та стрілянини, які були між легальними та нелегальними перевізниками, тепер немає. Я не бачу жодних скарг у Фейсбуці, мені не телефонують місцеві жителі щодо таких проблем.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олексій Момот: Станом на сьогодні я розумію, що це глухий кут мого кар'єрного зростання. У мене над головою висить портрет Тараса Шевченка. Я підпорядковуюсь своїй громаді. І я не бачу себе на державній службі. Були пропозиції, в тому числі балотуватись до Верховної Ради. Є критична межа, яку не можна переходити. На мою суб'єктивну думку, там доведеться переступати через внутрішні переконання. А я вважаю, що завжди потрібно залишатись людиною.  Наразі я займаюсь тим, що мені подобається. Прокидаюсь, із задоволенням йду на роботу. Із задоволенням йду додому. Якщо громада висловить мені недовіру або не обере, якщо я вирішу балотуватись на наступну каденцію, то думаю, що буду шукати себе у приватній сфері.  Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

На Київщині продовжують удосконалювати систему шкільної освіти. Київська ОДА схвалила чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.  Як стало відомо KV, у рамках впровадження трирівневої середньої освіти у січні-лютому цього року Київська ОДА видала ще вісім розпоряджень щодо впровадження ліцензованної освітньої діяльності в Київській області. Закладам надали ліцензії без проходження процедури ліцензування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Бучанський район Очільник Київщини Василь Володін надав 36 ліцензій навчальним закладам Бучанської міськради. Так, за рівнем дошкільної освіти ліцензії одержали 9 дитсадків. Вони мають дозволи на виховання 1 825 дітей. Також ліцензії видано 10 школам із загальним обсягом на 12 275 учнів. З них сім мають І-ІІІ ступені, враховуючи і чотири спеціалізовані НВК, а ще – Бучанська українська гімназія, Луб’янська школа І-ІІ ступеня та НВК І ступеня. Крім того, надано ще дев’ять ліцензій закладам, які були зареєстровані у Києво-Святошинському районі. Це три школи І-ІІІ ступенів – Бузівська, Шпитьківська та Дмитрівська, які увійшли до складу Дмитрівської громади. Вони надаватимуть початкову, базову та профільну середню освіти для 2 164 школярів ТГ. Ще шість шкіл колишнього Києво-Святошинського району перейшли на баланс Білогородської громади. З них п’ять мають І-ІІІ ступені і лише Бобрицька школа ім. П.С. Тимошенка І ступеня. Загалом тут зможуть одержати середню освіту 4 385 дітей. Школам надано 16 ліцензій за трирівневою системою освіти.  Бориспільський район Також 36 ліцензій КОГА видала школам і дитсадкам Бориспільської міськради. У Борисполі працює 12 дошкільних закладів, які зможуть прийняти у своїх стінах до 3 370 вихованців. Загалом потужність закладів здебільшого розрахована на 200-250 дітей, і декілька садків можуть розмістити у себе до 400-450 малюків. Це – дитсадок №1, "Веселка", "Росинка", "Світлячок". Найменша кількість дітей, 150 осіб, виховується у дитсадку № 2.  Схвалено ліцензії і восьми школам у Борисполі. Вони зможуть загалом охопити навчанням 10 040 учнів. До їхнього складу входить п’ять шкіл І-ІІІ ступенів: №№ 1, 3,6, 7, 8 та спеціалізована ім. Костянтина Могилки разом із ліцеєм "Дизайн-освіта" ім. Павла Чубинського. А також ще одна гімназія "Перспектива" І-ІІ ступеня.  Куди більше ліцензій схвалено закладам Яготинської міськради – 70. Частина цих ліцензій розділилась між 10 дитсадками, які можуть загалом надавати дошкільну освіту  1 160 дітям. У частині закладах здебільшого перебуває невелика кількість дітей від 15 до 85 дітей. Проте працюють і заклади, в яких виховують до 200 осіб. Це – дитсадки №1 "Зіронька", №3 "Ромашка", №4 "Пролісок", № 5 "Берізка", а в дитсадку №2 "Дюймовочка" – 170 осіб.  Діють на території громади і 16 міських та сільських шкіл, які розраховані на 5 423 учнів. З них 12 одержали по чотири ліцензії, враховуючи і дошкілля. Наприклад, опорний Яготинський НВК №2, Богданівський НВК, Двірківщиньский НВК, опорний Жорівський НВК, Капустинський НВК і тд.  Білоцерківський район У Білоцерківському районі схвалено 39 ліцензій навчальним закладам Тетіївської міськради. В адмінцентрі Тетіївської громади вихованням дітей займається п’ять міських дитсадків. Загалом вони зможуть прийняти до 607 дітей.  Розташовані на території ТГ і десять шкіл. Загальний обсяг навчальних закладів сягає 2 699 учнів. По чотири ліцензії разом із дошкіллям одержали Тетіївська школа І-ІІІ ступенів №1, Тетіївський ліцей №2, Дібрівський аграрний ліцей, Тетіївський освітній центр-опорний заклад. Крім того, п’ять шкіл мають І-ІІ ступінь.  Фастівський район Ще 44 ліцензії видали закладам Фастівської міськради. А саме – 11 дитсадкам, 11 школам та Фастівському навчально-реабілітаційному центру у сфері дошкільної освіти з ліцензованим обсягом на 20 осіб.  У дошкільних закладах можуть виховувати загалом 1 980 дітей. Майже у всіх спроможність охопити дошкільною освітою понад 100 осіб. А заклади №№ 4,5,6,8 розраховані на 220 вихованців.  У Фастові середню освіту загалом можуть одержати 7 783 школярів. Тут широкий вибір закладів: академічні ліцеї №2 та №9, шість шкіл І-ІІІ ступенів, які крім трьох основних ліцензій одержали право надавати і дошкільну освіту. А ще -  Фастівський НВК І ступеня, який надає початкову та дошкільну освіти, Фастівський НВК №12 І-ІІ ступенів – дошкільна, початкова та базова освіти) та Фастівська школа ІІ-ІІІ ступенів з інституційною формою навчання  для одержання базової та профільної освіти.  Броварський район У цьому районі  КОДА видала нові ліцензії вже більшості навчальних закладів, на черзі – Великодимерська громада. Громада одержала 20 ліцензій, як на повну середню та профільну, так і дошкільну освіти, тобто по чотири ліцензії. Всі ці ліцензії надано п’яти школам із загальним обсягом для 3 585 школярів.  Так, в Бобрицьокму НВО зможуть навчатися до 333 учнів, Великодимерському ліцеї – 1 784, Руднянському НВО – 390, Тарасівському НВО – 438 та Шевченківському НВО – 640 учнів. Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.  Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.  Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В  Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах. Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту Фото: колаж KVКиевVласть

На Київщині до кінця 2021 року планується завершити реконструкцію Процівської школи в рамках програми “Велике будівництво”. Реконструкція школи створить належні умови для всебічної освіти дітей.  Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “У цьому є гостра потреба, оскільки Процівська школа не в змозі повністю забезпечити всіх дітей шкільного віку якісними освітніми послугами, які проживають в селі”, – йдеться в повідомленні. Близько 200 учнів села Проців Бориспільського району вимушені навчатися у школах прилеглих сіл, перевантаженість яких перевищує норму у 2,5-3 рази. До того ж кількість учнів, що проживають у Бориспільському районі, щороку зростає. Реалізація проєкту вирішить цю проблему. Будівельна готовність об’єкта — 34%. Вартість проєкту — 92,5 млн грн. Обсяг фінансування у 2021 році становить 58,7 млн грн, зокрема, з коштів державного фонду регіонального розвитку, обласного бюджету та з Вороньківської сільської ради Бориспільського району. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У 2020 році побудовані триповерхові будівлі 1 та 2 черг, влаштовано одноповерхову каркасну будівлю під котельню з димовою трубою та склад щепи, влаштовано зовнішні мережі, а також заповнено віконні та дверні прорізи. У 2021 році планується завершити реалізацію об’єкту, необхідно здійснити внутрішнє та зовнішнє оздоблення, благоустрій території. Читайте: В. Володін: Реалізація президентського проекту “City Express” дозволить якісно покращити сполучення міст області зі столицею Фото: пресслужба КОДАКиевVласть

Группа народних депутатів включно з Анною Скороход вимагає від Прокуратури пришвидшити розслідування можливих оборудок, які нібито мали місце у селі Щасливому. На кону – питання двох земельних ділянок та будівлі інформаційно-обчислювального центру. Колишній голова Щасливської сільської ради Микола Шмаюн, чиє ім'я фігурує у депутатському запиті щодо рейдерського захоплення майна, усі закиди на свій рахунок спростовує. Каже, у такий спосіб з ним хочуть розрахуватися вороги та шахраї, що не полишають спроб повернутися до “годівниці”. Як стало відомо KV, 4 грудня 2020 року група народних депутатів включно з депутаткою Анною Скороход (93 округ, виключена зі “Слуги Народу”) надіслала два депутатські запити на Офіс Президента, а також у Офіс Генерального прокурора та на ім’я голови Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова та голови Служби безпеки України Івана Баканова. У документі сказано, що нардепи підозрюють, нібито колишній голова Щасливської сільської ради Бориспільського району Микола Шмаюн (Щасливська сільрада стала Пристоличною, а Шмаюн склав свої повноваження голови ради 16 грудня 2020 року, – прим. ред.) може бути причетний до спроби рейдерського захоплення майна, землі та отримання неправомірної вигоди.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Лагідний віджим У першому запиті щодо подій у Щасливому йдеться про звернення засновників двох підприємств: товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Фірма Металіст” (*) та “Вест Менеджмент Системс” (**). Так, за інформацією, викладеною нардепами, 11 лютого 2002 року цим двом ТОВ виділили в оренду 29,71 га землі на території Щасливської сільради (***) (сміттєзвалище у селі Проліски, кадастрові номери 3220888000:03:004:068 та 3220888000:03:004:006) строком на 49 років, під розміщення комплексу утилізації побутових відходів. Передачу ділянки затверджено рішенням Щасливської сільської ради від 25.12.2001 №113.9-ХХІІ.  16 січня 2012 року ТОВ “Фірма Металіст” та ТОВ “Вест Менеджмент Системс” уклали Договір про співробітництво у сфері надання послуг з перевезення та сортування твердих побутових відходів; також у документі сторони декларували намір укласти інвестиційний договір на будівництво сучасного комплексу переробки твердих побутових відходів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У грудні 2012 року, на цій земельній ділянці, що перебувала в оренді ТОВ “Фірма “Металіст”, розпочалось будівництво сміттєсортувального заводу, яке тривало упродовж двох наступних років. У цей період нерезидентом “А1 Ентерпрайзіс Лімітед” (Британські Віргінські острови) в будівництво сортувального комплексу для сортування твердих побутових відходів інвестовано близько 700 тисяч євро. Нардепи далі вказують, що у 2012 році керівник КП ЖКК “Щасливське” (***) (за даними YouControl, з лютого 2012 року це Євгеній Катасонов) “за попередньою змовою з головою Щасливської сільської ради Миколою Шмаюном висунув вимогу директору ТОВ “Вест Менеджмент Системс”” – його КП мало увійти до складу засновників ТОВ “Вест Менеджмент Системе” з долею участі 40%. Їм відмовили. Згідно рішення Київського обласного господарського суду від 28 квітня, сторони були зобов’язані розірвати договір оренди на основі того, що “Металіст” дійсно без згоди сільради надала ділянку в суборенду ТОВ “Вест Менеджмент Системс” і не допускала на територію перевіряючих. “Ці фірми з великим російським капіталом вже кілька років тероризують, підкуповують, дурманять наших людей, аби тільки побудувати в нас гігантський надприбутковий сміттєкомплекс. Навіть в переддень суду 26-27 квітня їхні гінці ходили з пайками по нашим селам, скуповуючи голоси "за" сміттєзавод”, – заявляла у своєму зверненні 29 квітня 2016 року голова громадської організації "За чистий край" Антоніна Малишева з приводу цього рішення. У зверненні зазначається: “після цього Шмаюн та Катасонов (який, за даними YouControl, разом із депутатом Щасливської сільради Олександром Бовсуновським є засновником і одноосібним керівником ГО “Громадське формування “Щит” з охорони громадського порядку Щасливської сільської ради”) спробували “рейдернути” активи і матеріальну базу “Вест Менеджмент Системс”, а також орендовану ТОВ “Фірма “Металіст” ділянку, підробивши документи про передачу її в оренду ПП “ВІМФ” (****)”.  Для цього це ПП наприкінці 2016 року звернулося із позовом до Щасливської сільради до Господарського суду Київської області, де успішно оскаржило договір про оренду “Фірмою Металіст” цієї ділянки. Усе майно на цій ділянці, звертають депутати увагу у запиті, не було повернуто власникам і активно експлуатувалося новими “хазяями” – зокрема, деяким ТОВ “Екобудстандарт” (*****). Цікаво, що у судовому рішенні сказано, що представник ТОВ “Фірма “Металіст” подавав до суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою. Але суд відхилив клопотання, надавши аргумент, що “питання не потребували додаткового дослідження в даному судовому провадженні та вже були вирішені згідно висновку експерта № 1-23/03 від 23.03.2016 року”, який містився в матеріалах справи. Утім, згідно тексту рішення Київського апеляційного господарського суду (справа № 911/5522/15, рішення від 20.06.2017), при проведенні перевірки було встановлено, що сміттє-сортувальний комплекс на цій ділянці дійсно існує, але побудований він без жодних документів та узгоджень та експлуатується без прийняття його в експлуатацію відповідно до чинного законодавства. Крім того, суд з’ясував, що ТОВ “Вест Менеджмент Системс” дійсно субарендувало ділянку у ТОВ “Фірма “Металіст”. Отже, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року було задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ “Вест Менеджмент Системс”, яке розміщено на спірній земельній ділянці – сортувальний комплекс, який на момент рішення суду використовувався КП ЖКК “Щасливський”. Справа і досі триває: 4 вересня 2020 року Печерський райсуд частково задовольнив клопотання слідчого по справі і продовжив термін досудового розслідування до 12 березня 2021 року.  Скороход просить “взяти даний запит на особистий контроль та терміново вжити всіх необхідних заходів реагування в межах своєї компетенції щодо пришвидшення проведення ефективного досудового розслідування кримінального провадження від 25.07.2018 за фактом протиправного заволодіння службовими особами Щасливської сільської ради Бориспільської районного ради Київської області майном ТОВ “Вест Менеджмент Системс” за ознаками кримінальних правопорушень, склад яких передбачений ч.З ст. 206-2, ч.З ст. 206, ч.4 ст.190. ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до норм чинного законодавства України”. “Народний депутат вже зверталась із подібним запитом, проте досудове розслідування, незважаючи на обмеження строку проведення чинним КПК України, незавершене, винні особи не притягнуті до відповідальності. Просимо звернути особливу увагу на вказані в запиті факти та сприяти відновленню законності та справедливості”, – вказано у запиті, який підписало всього 9 депутатів Верховної Ради.  Придбання нерухомого майна Другий запит групи депутатів та Анни Скороход також стосується можливих діянь Миколи Шмаюна. У документі вказано, що 16 квітня 2019 року голова Щасливської сільської ради Бориспільського району Микола Шмаюн на підставі рішення ради від 21 березня 2019 року №1696-36-VII “Про розгляд Листа-пропозиції щодо придбання нерухомого майна в комунальну власність” дав добро на придбання за бюджетні кошти у фізичної приватної особи будівлю Інформаційно-обчислювального центру “А-ІІ”, площею 857,7 кв.м, вартістю 13 млн 37,04 тис. гривень. Вартість майна, пише Скороход, було визначено на підставі звіту про незалежну експертну оцінку, про що зазначається у рішенні. Проте, вказують нардепи, “по факту за вказаним договором купівлі-продажу сільською радою було придбано колишню будівлю райгоспу в напівзруйнованому стані, яка майже не має даху та не має вікон. Звертаємо увагу, що вартість вказаного майна об'єктивно значно завищена та майже в 5 разів перевищує реальну вартість придбаного сільською радою майна”. Одночасно із придбанням ІОЦ, йдеться у документі, у тої ж приватної фізособи Шмаюн від імені сільради згодом придбає земельну ділянку загальною площею 0,2804 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0011) за відплатним договором купівлі-продажу №1134 від 16.04.2019. Вартість покупки – 1 млн 431 тис. 470 гривень. “Грошові кошти 24 квітня 2019 року були перераховані Щасливською сільською радою продавцю – приватній фізичній особі, що підтверджується інформацією про рух коштів, відтак факт реальної розтрати бюджетних коштів є таким, що відбувся та підтверджується документально”, – пишуть депутати у зверненні.  Відповіді Скороход отримала відповіді по обох запитах від виконуючого обов’язки Генерального прокурора Романа Говди.  Стосовно першого – депутатів запевнили, що “нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора. На сьогодні органами досудового розслідування вживаються заходи, спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, встановлення підозрюваних та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас більш детальні відомості досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні згідно з вимогами ст. 222 КПК України розголошенню не підлягають”. Що ж до другого запиту, у Генпрокуратурі відповіли, що наразі детективи Національного антикорупційного бюро ведуть досудове розслідування “у кримінальному провадженні від 27.09.2019 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Щасливської сільської ради за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України”. “На теперішній час триває досудове розслідування, вживаються заходи для повного та об’єктивного встановлення обставин справи. Рішення у провадженні буде прийнято після завершення призначених експертних досліджень. Доводи запиту взяті до уваги та будуть враховані при подальшому здійсненні повноважень у кримінальному провадженні. Одночасно інформую, що згідно рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 4рп-2000 народний депутат України не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах”, – йдеться у відповіді Говди від імені Генпрокуратури. Позиція Позиція у самого ексголови сільради Миколи Шмаюна – “справа, про яку йдеться, давня і, скоріш за все, пролобійована, а “Фірма Металіст” та “Вест Менеджмент Сервіс” – аферисти”.  Він наполягає на тому, що насправді Щасливе зуміло відбити сміттєзвалище у нечесних приватників і передати у підпорядкування комунальному підприємству, і тепер вони намагаються взяти реванш, підписуючи під це народних депутатів. “Скороход або не розібралася, або заробила пару тисяч доларів на цьому і тепер пише ці звернення замість того, щоб займатися безпосередньо депутатською діяльністю. У сільської ради ніколи не було відносин з цими ТОВками. Зараз бігають та позиваються ті люди, які не мали до нас ніякого стосунку. Так, у “Фірми “Металіст” був договір на оренду ділянки, але він був розірваний згідно до судового рішення. Причини були різні для розірвання, казати не буду; земля перейшла до комунальної власності. Ці люди шляхом маніпуляцій, обману, силового протистояння зо два роки завозили туда львівське сміття. Довелося підключати силові структури, але ми вибили їх звідти, і тепер вони хочуть назад, бо це були для них легкі гроші”, – каже Шмаюн. З приводу купівлі інформаційно-обчислювального центру та земельної ділянки Шмаюн каже – ті ж люди з метою його дискредитувати поширюють інформацію, що це була розтрата бюджетних коштів. Насправді ці кроки він зробив для того, аби переобладнати ІОЦ під освітній заклад.  “Вони зачепили цю тему виключно для того, щоб дістати мене, щоб урешті-решт вирішити питання зі сміттєзвалищем. А це питання було публічним і підтверджується листуваннями зі школами, установами, адміністраціями, тощо. У Щасливській сільській раді нараховується приблизно 1500 учнів, потужність школи – 1000-1100. Майже півтисячі учнів навчаються в непридатних для цього умов. Будувати нову школу немає де, і єдиним варіантом було викупити старе приміщення ІВЦ і земельну ділянку біля неї у приватної структури. Вона знаходиться у центрі села неподалік від існуючої школи. Рада прийняла рішення придбати і реконструювати приміщення під школу”, – каже Микола Шмаюн.  Це, зокрема, за його словами можуть підтвердити і відповідні закупівлі: 22 жовтня 2019 року – “Роботи з розробки передпроектної документації, а саме розроблення попередніх концептуальних пропозицій щодо реконструкції будівлі інформаційно-обчислювального центру по вул. Лесі Українки, буд. 20а, в селі Щасливе під початкову школу I-ступеню”, та 10 квітня 2020 року – виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації, сукупною вартістю 1 052 160 гривень. Вказана земельна ділянка також отримала цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти”. “Мені незрозуміло одне – чому депутат Верховної Ради займається лобіюванням незаконного бізнесу”, – додав ексголова сільради.  Довідка KV: Микола Шмаюн керує селом більше 10 років, також двічі його обирали депутатом Бориспільської райради. У березні 2015 році Миколі Шмаюну громада села Щасливе висловила недовіру.  За даними YouControl, ТОВ “Фірма “Металіст” зареєстроване 24 березня 1995 року за адресою вул. Павлика Морозова, 8, село Проліски Бориспільського району, із статутним капіталом 400 гривень. Засновником ТОВ “Фірма "Металіст" та ТОВ "Вест Менеджмент Системс" є Андрій Величенко. У переліку засновників обох фірм також вказаний росіянин Тененбаум Денис Леонідович і офшорна британська компанія А1 Enterprises Limited. Ці ТОВки займаються в Бориспільському районі збиранням безпечних відходів.  “Фірма “Металіст” – фігурант кримінального провадження за ч.4 ст. 358 КК “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”. На сьогоднішній день справу закрито. “Вест Менеджмент Системс” також є фігурантом кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК “Шахрайство”: 10 лютого 2020 року Бориспільський міськрайонний суд розглянув справу, у якій це ТОВ продало приватному підприємству сміттєві баки та кришки, а згодом вивезло їх з території, яку це ПП орендувало, під приводом отриманого на це в ПП дозволу. Ця справа сьогодні також закрита. За даними YouControl, у грудні 2020 року Щасливська сільська рада була перейменована на Пристоличну внаслідок реформи децентралізації. ЇЇ керівником нині є Микола Каськів, який пройшов від “Слуги народу”. Комунальне підприємство Пристоличної сільської ради “Житлово-комунальний комбінат “Щасливський” створено, за даними YouControl, 16 листопада 1998 року, адреса реєстрації – село Щасливе, вул. Лисенка, 1. Його статутний капітал – 10,6 млн гривень, нині його директором є Катасонов Євгеній Вікторович. Приватне підприємство ВІМФ засноване 3 лютого 1992 року із статутним капіталом у 6 000 гривень. Його засновники – Чернюшок Юлія Іванівна, та Чернюшок Валентина Іванівна, що є директором ПП.  ТОВ “Екобудстандарт” засноване 23 квітня 2013 року із статутним капіталом у 1000 гривень, за адресою Київ, вул. Рибальська, 2. Його засновник та кінцевий бенефіціар – Прокопенко Лариса Павлівна, директор – Жупаненко Олександр Володимирович. Нагадаємо, у березні 2015 року KV розповідала, що на сесії Щасливської сільської ради депутати планували в закритому режимі безоплатно передати невідомій австрійській фірмі 2 га земель на вул. Лесі Українки. За словами місцевих активістів, земельні махінації в населеному пункті тривають роками, а останньою краплею стало бажання сільського керівництва віддати в приватні руки дорогі землі. Читайте: У Щасливому висловили недовіру голові сільради Ще один скандал за участю сільського голови розгорівся через місяць, у квітні 2015 року. Тоді жителям Щасливого з держреєстру стало відомо про те, що родичі Миколи Шмаюна, в тому числі і дружина, придбали в своє користування не тільки квартири і земельні наділи в різних частинах країни, але стали власниками нерухомості в тому ж році на територіях Луганської та Донецької областей, де вже йшла війна, а також в окупованому Криму. Активісти "Громади Щасливого" заявили, що майно переписували переселенці зі Сходу в обмін на можливість отримання землі на Бориспільщині, але без будь-якої гарантії на реальне її придбання. Читайте: Голову сільради Щасливого підозрюють торгівлі землею в обмін на майно переселенців * Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Металіст”, код ЄДРПОУ: 22898906 ** Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Менеджмент Системс”, код ЄДРПОУ: 37227257 *** Пристолична сільська рада, код ЄДРПОУ: 04527520 **** Приватне підприємство “ВІМФ”, код ЄДРПОУ: 13736501 ***** Товариство з обмеженою відповідальністю “Екобудстандарт”, код ЄДРПОУ: 38684114 Фото: коллаж KVКиевVласть

Київська облдержадміністрація (КОДА) замовила будівництво дитячого садка-школи на 180 учнів в селі Бобриця Києво-Святошинського району. Виконання робіт довірили ТОВ “Трест КМБ-3”, яке повинно завершити будівництво до кінця 2022 року. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 23 лютого 2021 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ТОВ “Трест КМБ-3” (*) на будівництво дитячого садка-школи І ступеня на 180 учнів в селі Бобриця Києво-Святошинського району Київської області по вул. Шкільній, 6. Ціна договору – 106,57 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До кінця 2022 року ТОВ “Трест КМБ-3” повинно провести демонтажні та загальнобудівельні роботи, облаштувати інженерні мережі, водопровід, каналізацію, систему опалення, теплопостачання, вентиляції, кондиціювання, електропостачання, протипожежного захисту, дощову каналізацію, а також провести благоустрій території та озеленення. Конкуренцію ТОВ “Трест КМБ-3” в тендері склало ТОВ “Фенікс Леко”. Пропозиція “Фенікс Леко” була більш вигідна по ціні, але її відхилили через невідповідність вимогам тендерної документації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, 24 грудня 2020 року депутати Київської обласної ради затвердили трирічну програму будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області. В рамках цієї програми за 260 млн гривень планують відремонтувати і побудувати 20 шкіл, садочків, лікарень та стадіонів в деяких об'єднаних територіальних громадах. Будівництво дитячого садка-школи в селі Бобриця проводиться в рамках згаданої програми. Читайте: Київська область профінансує розбудову інфраструктури для 14 об’єднаних громад Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Трест КМБ-3” зареєстровано в 2015 році. Статутний фонд – 5 тис. гривень. Засновник – АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ю.Ді.Джи”. Директор – Павло Гавриляк. За даними Zакупівлі, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Трест КМБ-3” уклало 3 договори на 495 тис. гривень (без урахування нинішнього). За даними Міністерства розвитку громад та територій, кількість жителів села Бобриця останнім часом фактична збільшилась з 700 до 3000 чоловік, середній вік жителів становить 30-35 років, кількість дітей до 12 років, що постійно проживають в селі, перевищила 200 осіб. Місцеву школу, яка була збудована у 1932 році, відвідують лише 20 дітей. Інші діти навчаються у сусідніх населених пунктах та Києві. Дитсадку в селі Бобриця ніколи не було. Обов'язки директора Департаменту регіонального розвитку КОДА виконує Алла Бондар. Голова КОДА – Василь Володін. Міністерство розвитку громад та територій (до 29 серпня 2019 року – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства) очолює Олексій Чернишов. * ТОВ “Трест КМБ-3” (Код ЄДРПОУ: 40053319) Фото: Мінрегіон КиевVласть