У журналістській вітальні “Школа успіху” ІТА “ЮН-ПРЕС” — знову “зірковий” гість. Цього разу на зустріч з юними журналістами завітав випускник “ЮН-ПРЕСу”, відомий тележурналіст та журналіст YouTube-каналу “Politeca” Вадим Герасимович — лауреат загальнонаціональної програми "Людина року – 2019" в номінації "Журналіст року".
Вадим Анатолійович розповідав про початок своєї кар'єри, згадував життєві ситуації й творчі здобутки за час його навчання в “ЮН-ПРЕСі”. Навіть згадав, що в дитинстві та в юності мріяв бути Президентом України. А на запитання юних журналістів чи планує він балотуватися у депутати чи президенти України? відповів: “На даний час — ні. Але нічого обіцяти не стану аби не бути у майбутньому брехуном”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Спілкуючись з молоддю, Вадим Герасимович розповідав про свій журналістський досвід, ділився секретами майстерності, зокрема секретами підготовки до інтерв’ю, проведення прямих ефірів, репортажів з місця подій, розповідав про політичну ситуацію в країні, про свою принципову позицію — розмовляти лише українською мовою, відповідав на чисельні запитання юних колег.
Розмова почалася з далекого 2006-го року, коли наш сьогоднішній головний герой поїхав на Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької журналістики. Під час цього фестивалю Вадим усі свої роботи писав лише українською мовою, чим викликав непорозуміння у більшості члені журі. Чоловік пояснює, що це ніяк не пов'язано з політикою, просто йому зручніше говорити та писати рідною мовою, у якій не приходиться підбирати слова. Це — його громадянська позиція.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Всі ролі вже зіграні, не завершена лише твоя! – дала ідею Вадимові одна з учасниць фестивалю".
На цьому фестивалі Вадимові дісталася тема "Біла ворона", у якій він не розумів, як починати та про кого писати. В останній день Вадим вирішив зробити свою роботу у двох частинах. У першій він розповів про себе, а другу присвятив Юлії Тимошенко. Завдяки своєму індивідуальному підходу – одержав перше місце.
В одинадцятому класі Вадим Герасимович подає резюме на участь у програмі "Спокуса владою" й стає одним з учасників, де також одержує перемогу. Один з членів журі, Валерій Петрови Кондрук, запропонував Вадиму першу роботу — в прес-службі Київської обласної держадміністрації.
— За 2019 рік мною було записано понад 700 інтерв’ю, — розповідає Вадим, — Серед гостей ефірів "Politeka Online" були: перший Президент України Леонід Кравчук, голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, голови Верховної Ради України та прем’єр-міністри України попередніх скликань, міністри, народні депутати України, надзвичайні й повноважні посли кількох країн; журналісти й телеведучі: Наташа Влащенко, Юлія Литвиненко, Андрій Пальчевский, Дмитро Гордон, Дмитро Співак, Олеся Бацман, Тимур Мірошниченко, Артем Франков, Ігор Кондратюк; співачка, заслужена артистка України Анастасія Приходько. До речі, інтерв’ю з Андрієм Пальчевским потрапило до розділу "В тренді" "Youtube" і станом на 01.01.2020 набрало 1 млн 395 тис. переглядів. У день президентських виборів я в режимі прямих ефірів провів телемарафони на "Politeka.Online".
Вадим Анатолійович зазначив, що в серпні 2019 року "Politeka Online" отримала срібну кнопку "Youtube" – нагороду за 100 тис. підписників, а станом на 1 січня 2020 кількість підписників досягла позначки 198 тисяч.
Журналіст переконаний, що бути сьогодні успішним – це “займатися корисною справою, яка приносить тобі задоволення і робить щасливим.
На запитання “Кого Ви вважаєте найвидатнішим журналістом в історії?” наш гість відповів: “Телеведучого Девіда Фроста, який взяв інтерв’ю у Президента США Річарда Ніксона, в якому той признався, що винен в Уотергейтському скандалі й публічно вибачився перед американцями за помилки”.
Герасимович признався, що YouTube-канал “Politeca” і робота телеведучим на каналі “ZIK” приносять йому серйозні статки, але тут же зазначив, що для нього щастя зовсім не в грошах: “Головний герой оповідання Шолом-Алейхема “Тевьє-молочник” сказав: "Гроші, – кажу, – круглі: сьогодні так, а завтра сяк, аби життя продовжувалося. Головне, – кажу, – це надія". На мій погляд, щастя в тому, щоб жити, ніколи не втрачаючи надії”.
— Пане Вадиме, а чи є у вашому житті люди, яким ви заздрите?
— Так. Своїм батькам. Їм зі мною весело й цікаво.
Під час зустрічі юні журналісти й педагоги “ЮН-ПРЕСу” дізналися, що Вадиму Герасимовичу може підняти настрій салат "Цезар" і мідії в томатному соусі. Найкращий відпочинок для нього — міцний сон або гра в футбол з друзями. А його улюбленою книгою є твір Барака Обами "Дерзость надежды. Мысли о восстановлении американской мечты". Якби раптом до Києва завітав Президент США Дональд Трамп і Вадиму трапилася нагода з ним поспілкуватися, журналіст запропонував би американському президенту відвідати Київський національний театр оперети й подивитися виставу Френк Сінатра", оскільки Дональд Трамп є прихильником творчості цього митця. Звичайно, це жарт, але чого в житті не трапляється!
Юні журналісти ставили своєму гостеві різноманітні, іноді навіть “незручні” запитання.
— Чи продовжуєте ви спілкування з представниками "Зе! Команди"? Якщо так, то як саме? Можливо вам надає певну інформацію з парламенту саме "Слуга Народу"? – запитала авторка цього матеріалу.
— Найчастіше я спілкуюся з народним депутатом і членом комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки – Іриною Верещук. Іноді під час публічної розмови вона дозволяє собі йти в розріз з основної ведучої лінії партії. Можливо, вона вчинила політично некоректно але стала єдиною, хто вибачилася за слова Андрія Богдана: "Для спілкування з народом нам журналісти не потрібні!".
“Я готовий стоячи поаплодувати своїм конкурентам, які перетворили свій контент на не зрозуміло що. Ми ж базуємося на відвертості”, — відповів журналіст на запитання “Завдяки чому Politeka отримала таку популярність?”.
Дізнавшись, що Вадим у вільний час любить грати у футбол, молоді колеги поцікавилися його думкою з приводу кризи української футбольної команди "Динамо".
— Риба гниє з голови, а у даному випадку голова – це тренери, — трохи туманно відповів телеведучий.
Цікаві цитати Вадима Герасимовича: "Головне не перемога, а участь! (особисто я не погоджуюся з таким принципом, бо якщо мова йде про конкурс чи змагання, то повинна бути тільки амбітна мета!"), "Так склалось, що по життю я наймолодший.", "Майбутнє за YouTube!", "Журналістика в стані кріпацтва!"
Вадим Герасимович керується життєвим девізом: “Якщо не я, то хто?”. А улюбленим афоризмом вважає вислів Григорія Сковороди: “Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця”.
На завершення зустрічі Вадим наголосив, що головне його досягнення ще попереду, а помилки стимулюють не зупинятися.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
В ІТА “ЮН-ПРЕС” відбувся 10-й щорічний міський фестиваль-конкурс авторської прози, поезії та пісні „Як тебе не любити…”
Кохання і любов – це слабкість людей, перед якою вони безсилі. Кожна клітина тіла відчуває це почуття і чим сильніше прислухаєшся, тим більше воно бере тебе у полон. Колись, не так уже й давно, і не за тридев’ять земель, а зовсім поруч, у королівстві “ЮН- ПРЕС” вирішили створити свято. Таке, щоб кожен міг вважати його своїм, щоб від нього тепло розливалось по серцю. А що може бути сильнішим за любов? А як ще можна отримати найбільшу втіху, як не поділившись власною творчістю та почуттями? Порадилися “ЮНПРЕСівці” та й заснували літературний конкурс авторської прози, поезії та пісні „Легенда про кохання”, аби знайти та відзначити найталановитіших майстрів “проби пера”. А три роки тому літературно обдарована молодь Києва мала можливість представити свої роботи в новому формат і- “Як тебе не любити…”. Адже любов – це не лише кохання. А й любов до матері, до музики, до друзів, до Батьківщини…
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Роботи літераторів-початківців оцінювали справжні професіонали: Анна Похно, письменниця, фелінолог, кандидат медичних наук; Марина Куценко,поетеса, актриса театру і кіно, фотожурналіст; Михайло Цибулько, керівник ансамблю духових інструментів зразкового естрадно- духового оркестру “Юність” КПДЮ.
Конкурсанти номінації „поезія ” порадували слухачів і витонченістю рим, і безпосередністю викладення; цікавою сюжетністю і широтою гамми почуттів. Це було настільки натхненно та щиро, що, здавалось, починаєш думати віршами і шукати сенсу між рядками.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ІІІ місце в номінації “Поезія” отримала Софія Андрущенко, II місце дісталося Анастасії Калініченко і Евеліні Тупіченко, на I місці – Марія Карпова і Діана-Катерина Редько.
У номінації “Проза” перемогу виборола Анна Косцова зі своєю сагою про Київ, ІІ місце дісталося Кирилу Матюхі, а ІІІ – Анастасії Пономаренко.
Цікавою була номінація “Акторська майстерність”. Досить несподівано журі віддали перевагу Анастасії Носок за майстерне виконання пейзажних замальовок. Дуже талановитою й яскравою актрисою виявилася Катерина Редько, а Олександр Кухар настільки тонко й оголено передав настрій і почуття бійця, який повернувся з війни, що викликав сльози не лише у дорослих, а й у підлітків.
Номінація “Авторська пісня” піднесла сюрприз. Надзвичайно яскраві емоції подарували учасникам і гостям фестивалю-конкурсу юні артисти естрадного ансамблю “FEEL SOUND” Центру дитячої та юнацької творчості Дарницького району столиці. Вони виконали не лише авторську пісню “Дарниця талантами славиться” учасниці ансамблю Уляни Холохоренко, а й вразили майстерним виконанням сучасних пісень. Недаремно вони розділили призове місце з зовсім юним вихованцем ансамблю “Експромт” Ярославом Забіякою, який на акордеоні виконав власний музичний твір – веселу полечку “Запашний сонях”.
Веселий настрій позитивні враження подарували юні музиканти естрадно-духового оркестру “Юність” та ансамблю “Експромт” Київського Палацу дітей та юнацтва. А вихованці театральної студії “Юність” ДЮК “Олімпія” в літературно-музичній композиції показали, як кохання зберігає бійців на війні.
Кожен учасник конкурсу отримав подарунки від Київського Палацу дітей та юнацтва, сертифікати на знижку в оплаті навчання в Київському Міжнародному університеті йіі професійні поради від членів журі. За їх словами, з кожним роком рівень професіоналізму юних дарувань підвищується, тому залишається лиш уявляти, що ж чекає на нас наступного року.
На запитання “Що б Ви порадили учасникам конкурсу?” члени журі були одностайними:
– Читайте. Перш за все читайте багато і навіть те, що здається важким чи не подобається. Чим більше прочитаного, тим більше ви знаєте того, що вже створено і тим більша вірогідність, що ви вигадаєте щось нове. А у творчості це найголовніше.
Цьогорічний конкурс завершився. Він відкрив нові таланти, знову прийняв щорічних учасників, помітивши їхній розвиток та самовдосконалення.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть
5 лютого минуло 100 днів, як голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов зайняв посаду. Відмітивши ювілей, він розповів журналістам про виконану роботу та сфери життя Київщини, де плануються зміни. На регіон чекає апгрейт проєкту Великої кільцевої, нове летовище з міжнародним статусом, 5 сміттєпереробних заводів і сила-силенна новацій в інженерній та соціально-інфраструктурній царинах. Крім цього, вже навесні можна очікувати повного оновлення ОДА. KV зібрала найяскравіші цитати з більш ніж двогодинної прес-конференції Олексія Чернишова.
Як передає кореспондент KV, 13 січня у Київській облдержадміністрації відбулась пресконференція, присвячена 100 дням на посаді голови КОДА Олексія Чернишова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реформування ОДА
“За цей час було частково реформовано адмінсистему на Київщині – призначено 8 нових голів РДА. Ми працюємо над зміною структури ОДА. Я впевнений, що 740 працівників – це неефективно, незручно і це не про управління. Це про бюрократію. Якщо ми хочемо забезпечувати ортодоксальну бюрократію, то нам потрібно 700 людей. Якщо ми хочемо надавати населенню послуги і робити його життя комфортним – нам потрібно набагато менше, але нам потрібні фахівці. Їх потрібно запрошувати, мотивувати та розвивати. І ми цим займаємось.
Нова структура передбачатиме меншу кількість департаментів, управлінь та іншого. Але йдеться про людей, їх потрібно поважати і думати про їхнє майбутнє. Скорочення – це драматичний етап. З одного боку я розумію, що неефективно – тримати стільки працівників, а з іншого – ми маємо думати, як їх у майбутньому працевлаштувати. В лютому плануємо завершити опрацювання версії нової структури. Представимо її навесні”.
Кільцева дорога
“Будівництво Великої автомобільної кільцевої дороги – це не регіональний проєкт. Але я візьму на себе сміливість і доповім по проєкту в цілому. Я вважаю, що у цьому році ми маємо переробити концепцію реалізації проєкту та оновити проєктну документацію. А також вирішити питання з наданням земельних ділянок, якими проходитиме дорога. Багато із них були надані приватним користувачам. В траєкторії пролягання дороги вже багато чого збудовано. Нам потрібно буде вирішувати це точково і, можливо, десь змінити цю траєкторію. Проєкт був розроблений у 2006 році, він потребує оновлення.
Щодо реалізації проєкту – він дуже великий. Передбачається будівництво та облаштування 214 км автодороги. Ми будемо пропонувати уряду реалізувати перший етап, який зв'яже траси М-05 та М-06. Це Житомирська та Одеська траси, найбільш завантажені”.
Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш
Міжнародний аеропорт у Білій Церкві
"Є відома європейська практика розташування аеропортів на невеликій відстані від столиці, які обслуговують лоукости. Наш перший аеропорт "Біла Церква" отримає статус міжнародного і залучить нові авіакомпанії. Вже цього року ми розробляємо відповідну документацію, а також плануємо прискорити перетворення цього аеропорту на міжнародний.
Поруч із аеропортом – залізниця, це створить унікальний комфортний транспортний хаб для перевізників. Ми очікуємо, що це позитивно вплине на розвиток туризму та економіки України".
Антикорупційна діяльність
“Було оновлено Антикорупційну програму з урахуванням рекомендації від НАЗК. Продовжується наведення ладу у роботі АЗС. Наразі в області закрито 173 незаконні автозаправки. Переглядаються сумнівні тендери. Вже було скасовано закупівлю автомобілів на суму 5 млн гривень, ініційовану попереднім керівництвом КОДА.
Читайте: Киевоблсовет не без скандала пополнил автопарк
Змінені умови придбання лінійного прискорювача для променевої терапії для Київського обласного онкологічного диспансеру з економією бюджету 13,5 млн гривень”.
Читайте: Дубинский заподозрил Бно-Айрияна в махинациях с медицинскими деньгами
Інвестиції
“Було впроваджено план підтримки державної кредитної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Для підприємців-початківців це можливість пройти безкоштовне навчання, щоб підвищити свої бізнес-компетенції та покращити перспективу створення успішного бізнес-проєкту.
Ми створюємо всі передумови, щоб Київщину сприймали не лише як адміністративний центр країни, а і як інвестиційну вітрину держави. Принаймні ті проєкти, над якими ми працюємо, підсилять це сприйняття дуже скоро. Залучення інвестицій приведе до створення нових робочих місць. Наша задача – зробити життя на Київщині комфортним та безпечним”.
Школи
“В області більше 700 середніх шкіл, 222 тисячі учнів. Шкіл не вистачає, але ми приділяємо цьому велику увагу та взагалі освіті і піклуванню про дітей. На цей рік заплановано реконструкцію та будівництво декількох шкіл. Наприклад, школа №1 у Вишневому – яскравий приклад безглуздого ставлення влади до реалізації такого проєкту. Розбудова була розпочата у 2006 році, пройшло майже 15 років. Необхідно було попрацювати із ДАБІ та ввести школу в експлуатацію. Ми готові відкрити цей корпус у найближчі дні. Процесс трохи затягується через карантин.
Також у І кварталі цього року ми плануємо відкрити школу №1 в місті Українка. Вводимо її в експлуатацію в березні. Ще у цьому році буде відкрита школа в місті Буча, Софіївська Борщагівка та декілька інших шкіл”.
Здорове харчування дітей
“Приділяємо велику увагу здоровому харчуванню дітей. Плануємо зробити капітальні ремонти та замінити обладнання в майже 50 харчоблоках. Це необхідно, оскільки здорове харчування у школі – це майбутнє здоров'я людини. У багатьох школах плануємо запровадити електронне меню та організувати харчування за методом “шведського столу” у шести закладах освіти, кейтеринг – у 10 закладах. Також запровадити уроки здорового харчування. Цей проєкт реалізується спільно із Оленою Зеленською та є дуже амбітним”.
Децентралізація
“Децентралізація – наразі дуже популярна тема. Коли я прийшов на посаду 28 жовтня минулого року, це питання, відверто кажучи, було в занепаді. Нам потрібно було терміново займатись питанням створення нових об’єднаних територіальних громад. Формувати перспективний план розвитку та подавати до Кабінету Міністрів. Ми змінили підхід, завдяки чому Київська область першою в Україні подала Кабміну на затвердження Перспективний план області”.
Сміттєве питання
“Велику кількість сміття продукує як Київ, так і Київська область. Це тонни відходів. Є лише один шлях вирішення проблеми. Це побудова екологічного сучасного підприємства європейського рівня. А краще – підприємств. Кожного дня ми працюємо у цьому напрямку. Вже підписали відповідний документ із Київською міською держадміністрацією щодо ситуації, яка відбувається на полігоні №5. У багатьох розвинених країнах сміття в екологічний спосіб переробляють в енергію. Ми працюємо із європейськими компаніями щодо реалізації концепції поводження з відходами у Київській області. Ми розуміємо, що не досягнемо успіху без великих інвестицій.
Чи буде великий опір від мешканців окремих районів, де буде заплановане будівництво сміттєпереробного комплексу чи полігону? Якщо ми говоримо про полігон – звичайно, буде. І я цей спротив підтримаю. Тому, що сьогодні полігони не відповідають жодним стандартам. Якщо говорити про сучасний екологічний сміттєпереробний комплекс – то це робочі місця, фахівці та інвестиції, це правильне поводження з відходами. Я особисто був би радий, якби поруч з моїм будинком був побудований такий об'єкт”.
Кошти від ядерного “могильника” в Чорнобилі
“У цьому році ми плануємо реалізацію 43 об'єктів за кошти від будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Кошти будуть спрямовані на реалізацію проєктів соціального призначення – освіти, спорту, будівництво доріг і таке інше. Вони будуть розподілені між Іванківським, Поліським районами та містом Славутич. Ми приділяємо цьому велику увагу. Ви побачите все на власні очі цього року.
Це дуже важливе питання, оскільки Іванківський, Поліський райони та місто Славутич мають об'єктивні обмеження у плані розвитку. І розраховувати тільки на ці кошти, які дуже швидко закінчаться, не варто. Я запропонував керівництву розглянути інший підхід – інвестувати ці кошти в економічний розвиток, а не тільки в інфраструктуру. Створити індустріальні парки, робочі місця, утворити туристичну галузь. Вони мають заробляти, тому що гроші мають властивість дуже швидко закінчуватись”.
Нагадаємо, як раніше писала KV, голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з першим заступником голови Олександром Скляровим.
Читайте: Спікер парламенту Разумков проїхався селами КиївщиниКиевVласть
У невеликій двоповерховій будівлі на Оболоні, київські школярі засвоюють ази авіації, керують повітряним судном на тренажерах-симуляторах, встановлюють радіозв’язок, конструюють моделі літаків і ракет, а також готуються до свого першого самостійного стрибка з парашутом.
Невелика двоповерхова будівля оточена схожими одна на одну житловими багатоповерхівками. До будівлі тягнеться лабіринт вулиць, які ввечері освітлюються хіба що світлом з вікон тих таки багатоповерхівок.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Слідкуючи за гугл-картою, дослухаючись до порад перехожих, я долаю цей лабіринт – і опиняюсь на порозі невеликого будинку з побіленими стінами та сірими дверима. За ними міг би бути дитячий садок, поліклініка, ЖЕК або паспортний стіл. Але парашут, літаки і ракета, намальовані на блідій дошці, яка висить над входом, натякають на щось інше – щось, що, мабуть, важливіше за поліклініку і навіть ЖЕК.
Заходжу всередину – і серед п’ятьох провідників людини у космос, чиї портрети намальовані на стіні навпроти, впізнаю тільки посмішку Юрія Гагаріна. Пізніше я побачу його фото, а також Леоніда Каденюка чи не у кожній кімнаті, майстерні або тренажерній залі Авіаційно-космічного центру Київського Палацу дітей та юнацтва. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Тут, у невеликій двоповерховій будівлі на Оболоні, київські школярі засвоюють ази авіації, керують повітряним судном на тренажерах-симуляторах, встановлюють радіозв’язок, конструюють моделі літаків і ракет, а також готуються до свого першого самостійного стрибка з парашутом.
Як проходить навчання в Авіаційно-космічному центрі
На заняттях з льотно-штурманської підготовки діти на практиці застосовують шкільні знання з фізики або географії, а також доповнюють їх основами аеродинаміки, метеорології, навігації та радіообміну, вивчають конструкцію літака. При цьому дві третини навчального процесу припадає саме на виконання польотів на авіаційних тренажерах літаків (МІГ-21 та Л-39та ін.), на яких тренуються льотчики-винищувачі.
“Наш тренер на моніторі бачить те, що я бачу в кабіні літака, усі прилади. По радіозв’язку інструктор вказує мені на мої помилки, дає підказки”, – описує процес тренування вихованка центру Світлана Падун.
А випускниця Юлія Слободянюк, яка другим пілотом літака провела в небі вже тисячу годин, зазначила, що досвід ручного керування, який вона здобула на тренажерах, став їй у нагоді під час польотів на літаку L410, який не обладнано системою автопілоту.
Ще один випускник, студент приладобудівного факультету КПІ Кирило Кожемякін згадує: “Мій викладач, полковник авіації у відставці Михайло Лисенко, навчав керувати літаком як у простих умовах, так і в майже нереальних”.
Щоліта вихованці центру виїжджають на аеродромні збори у Наливайківу на Київщині, щоб уперше здійнятись у небо на справжньому літаку, звісно, у супроводі інструктора.
“Після злету інструктор відпускає штурвал, і літак повністю перебуває у твоєму розпорядженні. Ми робили в небі різні фігури, дуже страшно було летіти перший раз, але вид з літака був дуже красивим”, – розповідає Світлана Падун.
Їїї мама Олена не боїться за доньку: “Тут безпека на першому місці. Я впевнена у дітях і в тому, куди вони ідуть”.
У курсантів авіаційно-космічного центру також є можливість раз на рік за програмою TheInternational Air Cadet Exchange program злітати по обміну до Британії. Там вони можуть поспілкуватися зі своїми колегами з різних країн, перейняти досвід у тих, хто досяг вершин в авіації, ознайомитись з британськими військово-повітряними силами, подивитися авіашоу. До речі, в рамках цього обміну до авіаційно-космічного центру приїжджав британський принц Майкл Кентський, почесний маршал авіації. У центрі говорять, що він схвально оцінив підготовку вихованців.
На своїй хвилі
Їм не аплодують пасажири літака після приземлення, але саме вони на рівні з пілотами відповідають за безпечний політ повітряного судна. Радіозв’язок невидимими нитками поєднує пілотів, які керують літаком в небі, та диспетчерів, які спрямовують його, самі перебуваючи на землі.
Тут, на найстарішій в Україні дитячій колективній радіостанції на коротких та ультракоротких хвилях, школярів навчають азбуці Морзе, знайомлять із принципом прийому та передачі радіосигналів.
“Спочатку вивчаємо цифри, потім – букви. Паралельно з прийомом радіосигналів починаємо вивчати їхню передачу на ключі. Це складна справа, якщо зап’ясток не тренований, дитина неправильно сидить, то вона буде швидко втомлюватись. Ми тренуємось таким чином, що дві групи сидять в різних кімнатах, і одна передає сигнал, інша – його приймає”, – розповідає керівник гуртка радіоелектроніки Володимир Мінаков.
Додає, що майбутніх спортсменів помічає на першому занятті під час перевірки слуху. Вихованці гуртка щороку беруть участь та здобувають призові місця у всеукраїнських та міжнародних змаганнях із радіоспорту. Одне з останніх досягнень – перше місце зі швидкісної телеграфії на “Кубку України” в Остері у 2019 році.
За словами тренера, перед змаганнями важливо психологічно налаштувати дітей на перемогу, навчити їх відчувати лікоть партнера по команді. Наостанок Володимир Мінаков демонструє передачу радіосигналу. Направду, видається неймовірним вийти в ефір, чути сигнали з різних куточків світу – і врешті отримати зворотню відповідь.
Від моделі до планера, від планера до літака
В авіаційно-космічному центрі продовжують традицію авіа- та ракетомоделювання. Перші маленькі літачки з паперу та пінопласту п’яти-шестирічні вихованці складають на гуртку з початкового технічного моделювання. Тут же вони створюють і запускають свої перші повітряні змії.
За рік-два діти приєднуються до секцій з авіа- і ракетомоделювання. Озброївшись, зокрема, схемами із журналів з уже пожовклими сторінками, учні можуть по шість годин у суботу та неділю працювати над власними проектами у майстерні. В центрі окремо вчать створювати кордові (керуються двома тонкими сталевими тросами, кордами) та радіокеровані моделі літаків.
“Займаюсь на гуртку авіамоделювання три роки, і назад мене не тягне. Починав з планера, усього створив п’ять моделей літаків, на одну йде близько півроку. Найскладніше запастись терпінням. Пишаюся усіма своїми роботами, бо з кожною моделлю літака пов’язані якісь спогади”, – розповідає вихованець Дмитро Куриленко.
За словами викладача Ігоря Міленіна, щоб запустити авіаційну модель, потрібно одночасно бути столяром, токарем і колористом. “Авіамоделювання дає хорошу базу майбутнім інженерам з обслуговування літаків, операторам безпілотних літальних апаратів, менеджерам з авіації. Пілот – це верхівка айсберга, а все інше – це праця і зусилля багатьох різних спеціалістів”, – зауважує керівник гуртка. Серед його вихованців і чемпіон світу з авіамодельного спорту Ілля Редюк.
Три роки тому тут почали відроджувати й ракетомоделювання. Найбільшою витратою для організації гуртка було створення пускового приладу для ракет. А модельні ракетні двигуни, які, за словами керівника гуртка Анатолія Видолоба виготовляють лише дві людини в Україні, дістались “у спадок” за безцінь.
Тоді як для створення самого корпусу ракет потрібен лише папір, картон і пвх-матеріал, а ще тканина або спеціальна фольга для рятівного пристрою (парашуту).
“Що буде, якщо збудувати велику ракету і запусти її? Я прийшов сюди, щоб дізнатися”, – розповідає дев’ятирічний Женя Паловодін.
Відповідь напевне знають його старші колеги, випускники центру, які створили конструкторське бюро NAURocket при Національному авіаційному університеті. У планах гуртка – створити власну спортивну команду, яка в подальшому буде виступати на змаганнях із запуску ракет.
Спорт сміливих
“Перший був найяскравіший, найбільше запам’ятався. Найстрашніший – другий. Усього в мене було їх сім”, – так описує свої стрибки з парашутом випускник центру, курсант Одеського військового ліцею Євгеній Попов.
Протягом одного навчального року вихованці гуртка парашутної підготовки засвоюють всі необхідні знання і навички для того, щоб у свої 15-16 років здійснити самостійний стрибок з парашутом.
“Підготовка, відокремлення, розкриття відпрацьовуються спочатку на землі, щоб у повітрі усе зробити правильно. Адже там на парашутиста діють стрес-фактори, зокрема, дефіцит часу”, – розповідає інструктор Микита Роговець.
Окрім того, підлітки освоюють укладку парашутних систем, вивчають технічні характеристики парашутів, теорію стрибка, знайомляться з авіаційною медициною, проходять спеціальну та загальну фізичну, а також психологічну підготовку.
“Але що вирізняє на аеродромі наших? Вони знають як працює техніка, знають як укладати парашут, вони фізично підготовлені, а тому впевнені у собі”, – відмічає директорка центру та інструкторка з парашутної підготовки Ольга Кулігіна.
І справді, навряд чи першопрохідцю, якому подарували сертифікат на стрибок з парашутом, відомо, що під час приземлення навантаження на ноги рівне такому, яке б людина отримала під час стрибка з висоти 1,73 м. Тоді як вихованці гуртка протягом року навчаються правильному приземленню.
Хто тримає небо у цьому домі
“Потрібно провести кілька занять, побачити зацікавлені очі дітей, які тебе слухають, і все – ти звідси не підеш”, – стверджує викладач льотно-штурманської підготовки, військовий льотчик у відставці Олександр Ковальчук.
Тут кожен інструктор без сумніву є фанатом своєї справи, неважливо, чи має за плечима кілька десятків років досвіду, чи ще навчається в університеті. Валерій Кремко, який наразі пояснює підліткам як виготовляти моделі літаків, почав свій шлях авіамоделіста у цьому ж гуртку у 1967 році.
“Моя справа для мене, як наркотик, хочеш, не хочеш, а в тебе є потреба нею займатись – так, наче тебе хтось штовхає до цього”, – ділиться викладач.
Його колега Ігор Міленін каже, що коли працює з молоддю, то сам ніби стає молодшим. У роботі для нього найголовніше – привити учням любов до техніки.
“Для мене авіація – все!”, – лаконічно переконує інструктор з льотно-штурманської підготовки Григорій Чорний.
Аналогічно на запитання “Що для вас значить ваша робота?” відповідає директорка центру Ольга Кулігіна: “Аеродром та авіаційно-космічний центр – це те, чим ми живемо”. Так само і деякі з випускників повертаються в АКЦ, щоб передавати знання іншим.
“Я сам навчався за тією програмою, за якою зараз вчу інших, – каже інструктор з парашутної підготовки Микита Роговець. – Хочу далі розвиватись як парашутист і педагог, привносити нове у свою справу та виховувати професіоналів”.
Де в Україні зможуть втілити свої амбіції дівчата й хлопці з Авіаційно-космічного центру
Одна з кращих випускниць Юлія Слободянюк кілька років тому закінчила Кременчуцький льотний коледж та окремі курси в Кіровоградській державній льотній академії. Потім дівчина півроку літала другим пілотом на літаку чеського виробництва L410 в Демократичній Республіці Конго, зараз — в Україні на Boeing 737-800 NG авіакомпанії SkyUp.
Колега Юлії і по АКЦ, і по авіакомпанії, випускник Кіровоградської державної льотної академії Вадим Дорохов працює спеціалістом по системі якості, а саме пильнує за тим, щоб усі процедури операційної діяльності авіакомпанії виконувались льотним і наземним персоналом відповідно до національних та міжнародних вимог.
Випускник Кирило Кожемякін розповідає, що підрядні компанії Boeing відкривають, зокрема, при українських авіаційних університетах філіали, де студенти можуть здобувати практичний досвід, розробляти проекти.
Ще один колишній вихованець АКЦ, студент Київського політехнічного інституту спеціальності “Авіаційна та ракетно-космічна техніка” Олексій Падун долучився в університеті до проекту із розробки супутників. Хлопець також протягом одного семестру навчався в Америці. Відмічає, що закордоном серед студентів переважає дуже висока зацікавленість у навчанні: “Вони горять авіацією і більшість з них бере участь в проектах, будуєбезпілотники, ракети”.
А в українських студентів є шанс отримати фінансування для своїх бізнес-ідей під час участі у конкурсі стартапів SikorskyChallenge. Інший популярний конкурс серед студентів авіаційних спеціальностей – “Авіатор” – дозволяє його переможцям відвідати авіакосмічні салони Фарнборов Англії або ЛеБуржеу Франції. Випускники АКЦ не один раз перемагали у ньому.
Разом з тим, викладачів турбує майбутнє технічної творчості в Україні. Так, основа матеріально-технічної бази центру не оновлювалась суттєво з 90-х років. Хоча колектив центру власними силами модернізує те, що є. Також реформа децентралізації, яка принесла Україні чимало позитивних змін, водночас поставила під загрозу існування гуртків технічного моделювання в регіонах. Адже тепер самоврядування громади на власний розсуд вирішує вигідно чи ні йому утримувати на своїй території такий гурток. На прикладі авіаційно-космічного центру КПДЮ можна з упевненістю сказати, що такі заклади стають другим домом як для вихованців, так і для викладачів. Щодня їх тягне повертатись сюди майже так само, як пілотів після приземлення — у небо.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Анастасія Карпенко
КиевVласть
Асоціація інноваційної та цифрової освіти підбила підсумки 2019 року у сфері освіти в Україні, склавши рейтинг топ-10 найважливіших подій та звершень.
Підбиваючи підсумки 2019 року, Асоціація інноваційної та цифрової освіти пропонує топ-10 подій та досягнень у сфері освіти, які відбулись в Україні.
Результат року
Протягом шести місяців діяльності інноваційного проєкту Освітній Хаб міста Києва: територія нових можливостей для кожного, було проведено 600 тренінгів, участь в яких взяли понад 10 тис. осіб.
Згідно із соцопитуванням, яке відбулось у грудні, понад 40% дорослого населення киян вже знає або користується цим проектом (майже кожен другий киянин у віці 18-60 років).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Призначення року
Відбулося повне перезавантаження виконавчої та законодавчої влади в сфері освіти, після чого прийшли нові команди у Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій на чолі з народним депутатом України Сергієм Бабаком та до Міністерства освіти і науки України на чолі з Ганною Новосад.
Вчитель року
У 2019 році за результатами премії Global Teacher Prize Ukraine найкращим вчителем в Україні стала Наталія Кідалова з Мелітополя. Вона викладає англійську, українську мову та літературу в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №23.
Прем’єра року
В ефірі з’явилося перше в Україні освітнє телевізійне ток-шоу Освітні війни. У першому сезоні було знято п’ять програм, під час яких експерти в палких, а іноді й жорстких дискусіях, шукали відповіді на хвилюючі проблеми, які постають перед українськими викладачами, вчителями, чиновниками, керівниками навчальних закладів, учнями, студентами, а також їх батьками.
Перспектива року
За участі Української біржі благодійності почався збір коштів на створення всеукраїнської платформи з вивчення української мови, запуск якої заплановано на 2020 рік. Запровадити вивчення та вживання української мови у повсякденному житті наступного року планує і Міністерство культури України.
Можливість року
З вересня 2019 року батьки школярів можуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним супроводом. Вони передбачають гнучкий спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальний підхід до потреб кожної дитини.
Прорив року
З 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати державні кошти для підвищення кваліфікації та навчатися в обраних ними організаціях. Вони зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було ухвалено 21 серпня 2019 року на засіданні уряду.
Дослідження року
Україна вперше взяла участь у міжнародному дослідженні PISA. Дослідження показало, що рівень знань 15-річних школярів виявився гіршим (а з математики – значно гіршим) порівняно з показниками учнів у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку.
Закон року
Верховна Рада ухвалила в другому читанні закон №2299 щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти, за який проголосував 321 народний депутат.
Метою закону є врегулювання таких сфер як ліцензування освітньої діяльності, вступ на навчання для здобуття вищої освіти, реалізація міждисциплінарних освітніх програм, а також окремих питань, що стосуються забезпечення якості вищої освіти, студентоцентрованого навчання, форм здобуття освіти, вимог до керівника закладу, Національної рамки кваліфікацій тощо.
Проєкт року
У червні 2019 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вперше додав український освітній проєкт у топ-10 соціальних стартапів країн Східної Європи. Цим єдиним представником нашої держави став наймасовішій освітній проєкт України Lingva.Skills, в якому українці виконали понад 120 млн вправ.
Читайте: Освітній Хаб міста Києва – це територія нових можливостей для кожного
Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста Києва
КиевVласть
Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV.
Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.
Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою.
Васильків
Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки.
Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.
Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу
Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент.
16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави".
Вишневе
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.
Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.
Бориспіль
KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти.
Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються.
Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Буча
У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.
Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич.
Ірпінь
У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи".
Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”.
У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит.
Бровари
У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.
У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є.
Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей
6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами.
Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів.
Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.
Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя
Вишгород
У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.
Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года
З перших вуст
KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
“У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
“Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.
Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
“До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.
На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
“Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
“Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський:
“У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.
За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:
“24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.
Фото: колаж KVКиевVласть
В опубликованном 27 января проекте распоряжения Киевской горгосадминистрации (КГГА) предполагается изменить стоимость проездных билетов на общественный транспорт, а также их виды. Планируется, что распоряжение вступит в силу 1 апреля 2020 года.
Об этом KV стало известно из проекта распоряжения КГГА “Об установлении тарифов на перевозку пассажиров и стоимости проездных билетов в городском пассажирском транспорте, работающем в обычном режиме движения” от 27 января 2020 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Данным документом предполагается установить установить тариф на одноразовый проезд в городском пассажирском транспорте – метрополитене, автобусе, трамвае, троллейбусе, фуникулере, который работает в обычном режиме движения, в размере 8 гривен. В случае приобретения проездного стоимость одной поездки будет дешевле:
Вид послуг
Кількість поїздок
Тариф на 1 поїздку, грн
1
2
3
Перевезення пасажирів:
автобусом, трамваєм, тролейбусом, фунікулером, метрополітеном (у разі придбання разового квитка)
1
8,00
автобусом, трамваєм, тролейбусом, фунікулером, метрополітеном (у разі одноразового придбання поїздок шляхом поповнення транспортного ресурсу носія електронного квитка)
1–9
8,00
10–19
7,70
20–29
7,40
30–39
7,10
40–49
6,80
50
6,50
Стоимость одноразового проезда на городской электричке составит 8 гривен, а при покупке проездного ее стоимость будет следующей:
Вид послуг
Кількість поїздок
Вартість 1 поїздки, грн
Перевезення пасажирів:
міською електричкою (у разі придбання разового квитка)
1
8,00
міською електричкою (у разі одноразового придбання поїздок шляхом поповнення транспортного ресурсу носія електронного квитка)
1–9
8,00
10–19
7,70
20–29
7,40
30–39
7,10
40–49
6,80
50
6,50
Проездные на все виды транспорта будут выпускать с ограничением количества поездок и без их ограничения.
№ п/п
Вид проїзних квитків
Вартість проїзного квитка, грн
Для фізичних та юридичних осіб
Для студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання
Для учнів денної форми навчання
на місяць
на другу половину місяця
на місяць
на другу половину місяця
на місяць
на другу половину місяця
1
2
3
4
5
6
7
8
Без обмеження кількості поїздок
1
На автобус – трамвай – тролейбус – фунікулер – метрополітен
1300,00
650,00
650,00
-
325,00
162,50
1
2
3
4
5
6
7
8
– міську електричку
З обмеженням кількості поїздок
2
На автобус – трамвай – тролейбус – фунікулер – метрополітен – міську електричку
на 46 поїздок
290,00
145,00
145,00
-
72,50
-
на 62 поїздки
390,00
195,00
195,00
-
97,50
-
на 92 поїздки
575,00
287,50
287,50
-
143,75
-
на 124 поїздки
770,00
385,00
385,00
-
192,50
-
Также определена стоимость проездных билетов в городском пассажирском транспорте – метрополитене, автобусе, трамвае, троллейбусе, фуникулере и городской электричке, которые работают в обычном режиме движения, которые используются с момента активации.
№ п/п
Вид проїзних квитків
Вартість проїзного квитка, грн
Без обмеження кількості поїздок
1
На автобус – трамвай – тролейбус – фунікулер – метрополітен – міську електричку
на 24 години
100,00
на 48 годин
150,00
на 72 години
200,00
В проекте говорится, что количество поездок, которое может быть однократно приобретено на транспортный ресурс носителя электронного билета, не может превышать 50 единиц. Общее количество поездок, которое может быть пополнено на транспортный ресурс носителя электронного билета, не может превышать 100 единиц.
При этом срок действия поездок по электронному билету составляет 12 месяцев с даты последней регистрации электронного билета в автоматизированной системе учета оплаты проезда в городском пассажирском транспорте Киева независимо от форм собственности. Стоимость неиспользованных поездок, которые остались на транспортном ресурсе носителя электронного билета, срок действия которых истек, не возвращается.
Приобретенные до 31 марта 2020 поездки на пластиковой бесконтактной карточке действуют до 31 марта 2021 года.
Отмечается, что проезд льготных категорий граждан осуществляется в соответствии с требованиями законодательства Украины.
В проекте говорится, что распоряжение должно вступить в силу с 1 апреля 2020 года.
Как стало известно KV из опубликованной на сайте КП "Киевпастранс" информации, в настоящее время действуют следующие тарифы на проездные в общественном транспорте Киева:
№Вид проїзних квитківВартість проїзного квитка, грн.Для фізичних та юридичних осібДля студентів та учнівНа місяцьНа другу половину місяцяНа місяцьНа другу половину місяцяБез обмеження кількості поїздок1На один вид транспорту:автобус390,00195,00195,0097,50трамвай390,00195,00195,0097,50фунікулер390,00195,00195,0097,50тролейбус390,00195,00195,0097,50міська електричка390,00195,00195,0097,502На два види транспорту:трамвай – автобус570,00285,00285,00142,50тролейбус – автобус570,00285,00285,00142,50трамвай – тролейбус570,00285,00285,00142,50трамвай – міська електричка570,00285,00285,00142,50тролейбус – міська електричка570,00285,00285,00142,50автобус – міська електричка570,00285,00285,00142,50трамвай – метрополітен860,00430,00--тролейбус – метрополітен860,00430,00--автобус – метрополітен860,00430,00--міська електричка – метрополітен860,00430,00--3На три види транспорту:автобус – трамвай – тролейбус750,00375,00375,00187,50трамвай – метрополітен – міська електричка1070,00535,00--тролейбус – метрополітен – міська електричка1070,00535,00--автобус – метрополітен – міська електричка1070,00535,00--4На чотири види транспорту:автобус – трамвай – тролейбус – метрополітен1300,00650,--З обмеженням кількості поїздок метрополітеном5На два види транспорту:трамвай – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*570,00285,00--тролейбус – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*570,00285,00--автобус – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*570,00285,00--міська електричка – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*570,00285,00--трамвай – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)*670,00335,00--тролейбус – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)*670,00335,00--автобус – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)*670,00335,00--міська електричка – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)*670,00335,00--6На три види транспорту:автобус – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)* – міська електричка780,00390,00--трамвай – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)* – міська електричка780,00390,00--тролейбус – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)* – міська електричка780,00390,00--автобус – трамвай – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*780,00390,00--автобус – тролейбус – метрополітен (46 поїздок/23 поїздки)*780,00390,00--автобус – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)* – міська електричка880,00440,00--трамвай – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)* – міська електричка880,00440,00--тролейбус – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)* – міська електричка880,00440,00--7На чотири види транспорту:автобус – трамвай – тролейбус – метрополітен (46 поїздок /23 поїздки)*1020,00510,00автобус – трамвай – тролейбус – метрополітен (62 поїздки/31 поїздка)*1020,00560,00Напомним, что с 14 июля 2018 года на проезд в киевском метро, автобусе, трамвае, троллейбусе, фуникулере и городской электричке начали действовать новые тарифы – по 8 гривен за одну поездку.
Читайте: Сегодня в два раза подорожал проезд в общественном транспорте Киева
Также KV сообщала, что на пленарном заседании Киевсовета 24 октября 2019 года депутаты внесли изменения в городскую целевую программу “Забота. Навстречу киевлянам” на 2019-2021 годы. В соответствии с принятым решением, планируется выпустить 330 тысяч электронных билетов для бесплатного проезда учащихся и кадетов. На это планируют потратить 31,5 млн гривен. Решение поддержали 80 депутатов.
Читайте: В новом учебном году киевские школьники получат электронные ученические билеты
Фото: страница КП “Киевпастранс” в Facebook
КиевVласть
В минулому, 2019 році, Освітньому Хабу міста Києва вдалось досягти чималих результатів. По-перше, і це найважливіше – нам вдалось започаткувати в Києві масовий рух щодо навчання людей, незалежно від віку і сфери діяльності, залучивши до цього процесу велику кількість киян і не тільки.
Зазначу, що для киян цей проект є безкоштовним, бо він реалізується КНП “Освітня агенція міста Києва” Київської міської державної адміністрації.
Понад 10 000 осіб вже пройшли практичні тренінги по найактуальнішим наразі на ринку праці навичкам: емоційному інтелекту, вмінню вести переговори, управлінню людьми та проектами, особистісному розвитку тощо, і це не рахуючи онлайн-користувачів порталу Освітнього Хабу.
Цим навичкам не вчать у школах та університетах, але люди з високим рівнем володінням саме цими навичками, які називають “м‘якими” (soft skills), є успішними та щасливими в сучасному світі, чого ми всі прагнемо врешті решт.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нам вдалось залучити зіркових тренерів та експертів, таких як: відомий психолінгвіст та поліглот Віталій Зубков, двічі рекордсмен Книги Рекордів Гінесу Володимир Співаковський, найвідомішій лікар України доктор Комаровський та інших фахівців, які відгукнулись на прохання взяти участь в цьому соціальному проєкті.
Тому наш освітній контент є справді ефективним та корисним, що і підтвердив Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України. Ці навички люди можуть застосовувати у будь-якій сфері, де вони працюють, або для відкриття власного бізнесу, а також при спілкуванні з близькими та друзями у повсякденному житті.
Програми ми формували наступним чином: взяли за основу думку міжнародних експертів Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі, які визначили топ-навички, що будуть найзатребуванішими у 2020 році, та саме ці навички і запропонували киянам.
Вже в процесі роботи ми отримали прохання розробити спеціалізовані курси для викладачів та вчителів. Так з’явився курс “Мистецтво Викладання”, який наразі подивились понад 30 000 осіб, і ще сотні вчителів пройшли практичні тренінги в рамках Форумів Сучасних Викладачів “Освіта 3.0”, які були проведені не тільки в Києві, але і у Львові, Вінниці та Кропивницькому.
Ми використовуємо інноваційну модель “змішаного” навчання (blended learning), тобто поєднуємо онлайн-лекції та тестування з практичними тренінгами, що дозволяє, з одного боку, охопити максимальну кількість людей, а з іншого – проконтролювати якість засвоєння знань та навичок.
Після цього курсу з’явились й інші: курс для батьків “Діти покоління Z”, екологічний курс “Зелена Україна”, курс з антикорупції для державних службовців “Чесна Країна”, програма з профорієнтації для школярів “Обери професію – забезпеч майбутнє”. У наступному році плануємо нові освітні курси та програми на актуальні для українського суспільства теми.
Завдяки цьому, як показали результати грудневого соціологічного дослідження, впізнаваність Освітнього Хабу серед киян наразі є більше 40%, тобто, майже кожен другий дорослий мешканець Києва знає або вже користувався нашим проектом.
В цьому році ми плануємо рухатися далі. І не тільки запустити нові освітні курси і постійно збільшувати залученість киян до саморозвитку протягом всього життя, але і створити дещо зовсім нове для України.
Наша місія: зробити так, щоб якомога більше людей не полишали саморозвиток та продовжували вдосконалювати необхідні їм навички протягом всього свого життя, для того щоб кияни зокрема та українці загалом змогли реалізувати себе в своїй країні і не залишати Україну назавжди у пошуках кращої долі.
Тому я щиро хочу побажати всім українцям не опускати руки у будь-які ситуації і пам’ятати, що успіх та щастя кожної людини залежить виключно від неї самої, від її навичок та вміння правильно реагувати на життєву ситуацію, що складається в даний момент, і спрогнозувати, що буде відбуватись надалі.
Як говорить найкращий хокеїст всіх часів Вейн Грецькі, який має українські коріння: “Я мчу туди, де шайба буде, а не де вона була”.
Це і є девіз Освітнього Хабу: “Територія нових можливостей для кожного”.
Читайте: Навички ХХІ століття: емоційний інтелект, позитивні комунікації, ефективні продажі та правління людьми і проектами
Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста КиєваКиевVласть
Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
Київська облдержадміністрація наприкінці року погодила ліцензії на освітню діяльність для шкіл і садочків регіону. Так, в Ірпені заснували перший в Україні академічний ліцей, а Приірпіння збагатилось двома приватними дитсадками. Отримали ліцензії навчальні заклади Василькова та Києво-Святошинського району.
Як стало відомо KV, 27 грудня 2019 року голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав сім розпоряджень №№ 753, 754, 755, 756, 757, 758, 759 щодо надання ліцензій на здійснення освітньої діяльності в містах Васильків та Ірпінь, смт Гостомель і в Києво-Святошинському районі.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з цими документами, ліцензію на освітню діяльність отримали один муніципальний та два приватних заклади в Ірпені, три ліцензії відійшли в приватні заклади Києво-Святошинського району. Ще одна ліцензія дісталася Василькову.
Приірпіння
Як стало відомо KV, Ірпінська міськрада 24 січня 2019 року прийняла рішення № 4599-63-VII про створення комунального багатопрофільного закладу освіти нового формату. Таким чином сподіваються скасувати другі зміни в переповнених школах міста.
Закладом став Ірпінській академічний ліцей, заснований у співпраці з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП).
На сайті НУБІП відзначається, що урочисте відкриття ліцею відбулося 2 вересня 2019 року. Упродовж літа, паралельно з ремонтними роботами оголошували набір учнів у 7-11 класи, загальна кількість ліцеїстів станом на вересень становила 330 дітей.
КОДА надала ліцензію за рівнем базової та профільної середньої освіти ліцею під кінець року. Загалом заклад розрахований на 550 осіб та зареєстрований за адресою: вул. Гагаріна, будинок 9, в березні 2019 року на ім'я уповноваженої особи Олену Лошицьку. Сам заклад розташований в першому корпусі Ірпінського економічного коледжу НУБІП, де міська рада орендує приміщення.
До послуг учнів – пять профільних напрямів навчання, залучення викладачів та матеріально-технічної бази університету, співпраця з науковцями. Навчання в ліцеї – безкоштовне. Тимчасово виконує обов’язки директора економіст-педагог та випускниця НУБІП, кандидат наук Світлана Березинець.
Ще дві ліцензії, але вже у галузі дошкільної освіти, вдалося виклопотати двом приватним закладам – дитсадку "Київський"** та "Дружна сімейка" ***.
Заклад дошкільної освіти "Київський" з ліцензованим обсягом 40 осіб планує працювати у місті Ірпінь у сучасному двоповерховому приміщенні за адресою: провулок Київський, будинок 5. Засновником садка зі статутним капіталом у розмірі 25 тис. гривень є Тетяна Унтілова. Сам дитсадок зареєстрований нещодавно – у вересні 2019 року. Та судячи з інформації на сайті та на сторінці у Facebook, заклад веде освітню діяльність ще з 2016 року.
Керівником “Київського” вказано Юлію Крівченко. На сайті дитсадка зазначається, що наразі у трьох групах повного дня віком від 3 до 5 років навчається 36 дітей. У садочку проводяться заняття з музики, англійської мови, гімнастики та творчості, можливо також підготуватися до школи. Вартість перебування у такому закладі обійдеться батькам у 7,5 тис. гривень щомісяця, і це – не враховуючи одноразового внеску – 5 тис. гривень.
Заклад дошкільної освіти “Дружна сімейка” розташований в підпорядкованому місту селищі Гостомель за адресою: вул. Мисливська, будинок 5, і планує виховувати 35 дітей. Дитсадок зареєстрований також нещодавно – в грудні минулого року. Статутний капітал складає 500 гривень. Засновником закладу за даними системи YouControl, є жителька Києво-Святошинського району Олена Гордіна-Мошна. Керує закладом Галина Пилипчук.
Васильків виховує
У місті Васильків вести освітню діяльність у сфері дошкільної освіти планує приватний заклад "Міні Кідс"**** з ліцензованим обсягом 20 осіб. Офіційну реєстрацію отримав місяць тому – у грудні минулого року. Розмір статутного капіталу закладу складає 20 тис. гривень. Належить Ірині Михайловській. Також Михайловська з 2018 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, надаючи послуги за напрямком дошкільної освіти та роздрібної торгівлі.
“Міні Кідс” позиціонує себе як англомовний дитячий садок повного та неповного робочого дня, в якому приділяють увагу ранньому та комплексному розвитку дітей віком від 1 до 7 років. Тут пропонують щоденні двомовні розвиваючі заняття, підготовку до школи, літні табори та клуб вихідного дня. Дитсадок знаходиться на території ЖК “Столичний” (вул. Декабристів, будинок 151).
Києво-Святошинський район
Також губернатор погодив ліцензію за рівнем дошкільної освіти на 35 осіб нещодавно зареєстрованому (27.11.2019 рік) приватному закладу комбінованого типу "Лісовий"***** у селі Бобриця.
Ясла-садок працюють під керівництвом Вікторії Павленко. Власниками вказані жителі Бобриці Микола та Валентина Королі.
Ще одна ліцензія за рівнем початкової, базової та профільної середньої освіти відійшла приватному ліцею для хлопчиків “Кадетство”******. Перед цим КОДА анулювала закладу на підставі заяви ліцензію, датовану квітнем 2011 року з надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти на 180 осіб за адресою: Боярка, вул. 50-річчя Жовтня, будинок 63.
У новому документі наголошується, що ліцензіат одержав право навчати 240 осіб за адресою: місто Боярка, вул. Молодіжна, будинок 84. Також за цією адресою розташований приватний ліцей для дівчаток "Леді"*******. Офіційна реєстрація “Кадетства” відбулася ще у квітні 2019 року.
Засновниками школи для хлопчиків зі статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень є почесний житель Боярки Ірина Демидова (90%) та Олексій Литвиненко (10%). Також Демидовій належить декілька приватних організацій – з оренди нерухомого майна (ТОВ "Ренесанс Ді"********) та будівництва житлових і нежитлових будівель (ПП "Будтехсервіс"*********).
На сторінці закладу в Facebook підкреслюють, що особливістю школи є роздільне навчання та можливість отримати атестат канадського зразку. З-поміж основних предметів, кадетів у ліцеї навчають акробатиці, верховій їзді та самообороні.
Читайте: Губернатор бно-Айріян переоформив освітні ліцензії підприємцям
Ще один ліцензіат, приватний заклад середньої початкової освіти "Фючер Скілз"**********, існує на ринку навчальних послуг більше п'яти років. Заклад на 90 учнів розташований в селі Ходосівка і працює під керівництвом Оксани Данилової. Заклад належить трьом власникам: київській компанії Джораєв Ровшен (50%) – діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, також Ірині Крикун, яка є директором закладу та Араму Сагсяну (25%).
“Фючер Скілз” – це початкова школа повного дня, в якій навчають дітей з 1 по 4 класи за програмою НУШ з додаванням розвиваючих напрямків, іноземних мов, STEM-освіти (програмування). Фіксує та аналізує динаміку розвитку дітей заклад з допомогою цифрової платформи власної розробки AREMA.
Нагадаємо, голова Київської ОДА Олексій Чернишов затвердив ліцензії на освітню діяльність в сферах дошкільної та загальної середньої освіти. Три ліцензії надали приватній початковій школі і двом центрам з розвитку дитини в місті Вишгород. Ще одну ліцензію отримав приватний ліцей в Броварах.
Читайте: КОДА погодила освітні ліцензії приватним школам Вишгорода та Броварів
Нагадаємо також, що брак освітніх закладів є однією з найболючіших проблем Київщини.
Як вже писала KV, дітям доводиться навчаться в аварійних приміщеннях в дві і навіть три зміни. Серед гарячих міст – Українка, Бориспіль, Васильків, Вишневе.
Так, новий корпус школи №1 у місті Вишневому будувався більше 12 років. За планом, ввести його в експлуатацію мали вже після зимових канікул – 13 січня. Але як виявилось, документи для запуску школи досі не передані до ДАБІ.
Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком
* Ірпінський академічний ліцей Національного університету біоресурсів і природокористування України Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ: 42859915).
** ПЗ "Заклад дошкільної освіти "Київський" (код ЄДРПОУ: 43224416).
*** ПЗ "Заклад дошкільної освіти "Дружна сімейка "(код ЄДРПОУ: 43406537).
**** ЧЗ "Установа дошкільної освіти Міні Кідс" (код ЄДРПОУ: 43405842).
***** ПЗ "Заклад дошкільної освіти комбінованого типу (ясла-садок) "Лісовий" (код ЄДРПОУ: 43371615).
****** ТОВ "Приватний ліцей для хлопчиків "Кадетство" (код ЄДРПОУ: 42950626).
******* ТОВ "Приватний ліцей для дівчаток "Леді" (код ЄДРПОУ: 37866359).
******** ТОВ "Ренесанс Ді" (код ЄДРПОУ: 41409777).
********* ПП "Будтехсервіс" (код ЄДРПОУ: 32740031).
********** ТОВ "Приватна установа початкової освіти "Фючер Скілз" (код ЄДРПОУ: 39458123).
Фото: колаж KV
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-19 16:22:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-19 16:22:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-19 16:22:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2372
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-19 16:22:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1050, 10
0.0021
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88618', '88617', '88065', '87859', '87618', '87427', '87355', '87200', '87178', '87152')
0.2196
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-19 16:22:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)