За 2021 рік ціни на житло зросли майже на 18%. Які фактори сприяли подорожчанню квадратних метрів та чи збережеться цьогоріч подібна динаміка?
У 2021 році квартири подорожчали на 17,7%. Такі дані наводить Держстат. На первинному ринку зростання становило 16,7%, тоді як вторинна пропозиція виросла у ціні на 18,4%. Найбільш суттєво подорожчали трикімнатні оселі. Темпи зростання залишалися стабільними впродовж усіх чотирьох кварталів.
При цьому саме житло виявилось драйвером галузі будівництва у 2021 році. Якщо загалом зростання індексу будівельної продукції склало 5% проти минулого року, обсяги спорудження житла збільшились одразу на 16,8%. Для порівняння, індекс будівельної продукції інженерних споруд виріс лише на 3%.
Для того, щоб забезпечити стабільне зростання будівництва житла, важливо, аби попит і пропозиція залишалися збалансованими. Спочатку треба розібратися із чинниками, що призвели до суттєвого подорожчання житла у 2021 році.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Перша причина – збільшення вартості будівельних матеріалів, яке змусило забудовників підіймати ціни на первинному ринку. Для різних категорій сировини подорожчання склало від 50 до 200%. Тренд, що розпочався зі світового ринку, швидко призвів до здорожчання не лише імпортних матеріалів, але й продукції вітчизняного виробництва.
Оскільки вторинне житло у великих українських містах є похідним від первинного ринку, то відразу за квартирами у новобудовах зросла вартість і квартир на вторинному ринку.
Ще одним вагомим фактором стали глобальні логістичні ризики, які змушували будівельників купувати матеріали якомога швидше, навіть якщо вартість виявлялась завищеною. З початку 2021 року почали говорити про кризу перевезень. Чимало кораблів збиралось у ключових портах, створюючи справжні "затори". Високі темпи розвантажень, які мали б вирішити проблему черг у портах, швидко призвели до браку місця. Вже у середині року це паралізувало деякі морські гавані, куди прямували вантажі. Не ліпшою виявилась ситуація із залізницею. Якщо раніше компанії могли розраховувати на доставку майже будь-якого вантажу у звичні терміни, то в 2021 році їм приходилось викуповувати сировину та фрахт майже одразу, коли з’являлась потреба та можливість її задовольнити.
Відкладені у 2020 році проєкти призвели до зниження кількості активних комплексів. Не маючи повноцінного доступу до кредитних ресурсів, забудовники зосередились на проєктах в активній стадії. Органічне збільшення ступеня завершеності об’єктів призвели до зростання середнього рівня цін на первинному ринку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Ще одна причина здорожчання житла – пожвавлення попиту на внутрішньому ринку. Попри відвертий провал програми пільгових іпотек, яких було видано трохи понад 1,3 тисячі, на допомогу прийшли сприятлива економічна ситуація та посилення гривні. Навіть обмеження можливостей подорожувати, разом з іншими факторами, створили підґрунтя для накопичення коштів. Далі попит розділився на дві групи. Одні обрали нерухомість для того, щоб інвестувати зароблені кошти. Інші вирішили покращувати свої житлові умови, обираючи нові квартири, зокрема, щоб зручно поєднувати проживання та роботу у нових реаліях.
Деякі експерти ще з середини 2021 року почали говорити, що ринок нерухомості “перегрітий”. Вони наводили приклади ситуацій 2020 року в Європі та навіть світову кризу 2008 року. Очевидно, що такі аналогії є маніпулятивними. На відміну від Європи, а тим паче ситуації 2008 року, сьогодні в Україні майже відсутня іпотека. Хоча в зазначених "прикладах" саме можливість одразу отримати всю суму на житло стимулювало людей не перейматися конкретною вартістю об’єктів. Наприклад, особа могла легко переплатити під час торгів за будинок чи квартиру 20-30%, якщо банк давав більшу суму на довший термін, адже це зрештою не впливало на суму щомісячних виплат, тоді як люди передбачали, що житло й надалі зростатиме в ціні і через декілька років його можна буде продати дорожче, достроково повернувши іпотеку.
На відміну від кейсів “перегрітих” західних ринків, в Україні купівля нерухомості здійснюється майже виключно за наявні кошти. Покупці вкладають лише ті гроші, які вони конкретно мають у власному розпорядженні. Очевидно, що для “бульбашки” не вистачає ключового компонента – ризиків, пов’язаних з випадком раптової зміни вартості активів або, наприклад, масового безробіття.
Непрогнозоване фіскальне регулювання додавало нестабільності на ринку. З одного боку, забудовники були вимушені готуватися до потенційних новацій, збільшуючи власний запас міцності. При цьому покупці також прагнули інвестувати кошти до введення додаткових податків, створюючи додатковий тиск на ринок.
З іншого боку, якщо ситуація збільшення цін на житло в Україні продовжиться протягом декількох років, скоро придбання квартири стане виключно мрією для більшості громадян.
Допомогти може запуск реальної іпотеки. Зокрема, нещодавно влада анонсувала нову програму під 5%. Попри очевидний акцент на розмірі річної ставки, головне, над чим треба працювати – умови отримання позик мають бути адекватними реаліям ринку. Наприклад, якщо молода родина без дітей сьогодні може придбати житло площею до 50 метрів, але планує поповнення – вона автоматично перестає розглядати варіанти, які підходять для пільгової іпотеки. З іншого боку, велика сім'я з трьома дітьми може обрати квартиру на 100 квадратів, проте гранична вартість житла, встановлена нормативно, не дозволяє купити оселю в столиці або інших великих містах.
Якщо прибрати відповідні обмеження, кредитування може збільшити доступність житла для громадян. Позики нівелюють зростання вартості житла, спричинене низкою ринкових факторів, яке не може зупинитися шляхом введення адміністративних чи будь-яких інших обмежень.
Також влада має вести прогнозовану політику оподаткування нерухомості. Ключова мета фіскальних інструментів для сектора будівництва мусить полягати у стимулюванні спорудження нових будинків. Завдяки мультиплікатору будівництва кожна гривня, вкладена в розвиток нових об’єктів, може принести від 3 до 10 гривень ВВП.
За умови відсутності потрясінь на макроекономічному рівні, житло продовжить дорожчати в 2022 році. Поява реальних іпотечних продуктів та фіскальна прогнозованість можуть урівноважити попит і пропозицію та дозволять ринку надалі розвиватися.
Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть
У 2020 році до Сквирської громади увійшли майже всі населені пункти колишнього Сквирського району. За рік існування ця об’єднана територія встигла розробити стратегічний курс розвитку до 2027 року. У 2022 році у її планах – реконструкція мереж водогонів та капітальні ремонти доріг, закладів освіти, культури і медицини.
Як стало відомо KV із відповіді голови Сквирської міської ради Валентини Левицької на інформаційний запит редакції, Стратегія розвитку тергромади на 2021 -2027 роки була затверджена рішенням міськради від 30 вересня 2021 року.
"Робота над розробкою Стратегії розвитку Сквирської міської територіальної громади на 2021-2027 роки була розпочата із затвердження робочої групи розпорядженням міського голови від 28.05.2021 № 75-ОД та тривала протягом чотирьох місяців. Головна мета Стратегії – запровадження нового способу планування розвитку громади за умов підвищення якості життя, що досягається через зміни в управлінні, підвищенні конкурентоздатності економіки громади", – йдеться у відповіді на запит. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як зауважують в громаді, їхня Стратегія визначає цілі та пріоритети розвитку на період до 2027 року. Всі завдання та проєкти, спрямовані на структурні зміни в економіці й соцсфері, поступове розв'язання наявних проблем. Для цього ж необхідно було враховувати всі думки та пропозиції бачення розвитку громади всіх верств населення. Тож і була створена робоча група, до складу якої увійшли соціально активні представники громадськості, місцевої влади та бізнесу.
"При обговореннях громаду найбільше турбували проблеми, пов’язані з капітальним та поточним ремонтом доріг, нове будівництво доріг та тротуарів з твердим покриттям, надання якісних послуг з перевезення громадян, реконструкція та ремонт мереж водопостачання та водовідведення та інші", – пояснюють в громаді етапи розробки Стратегії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Великі плани
У результаті таких дискусій були сформульовані основні стратегічні та операційні цілі. Перша ціль – економічна спроможність Сквирської громади на рівні першої десятки серед малих міст в Київській області.
Для досягнення цієї мети громада має намір працювати над створенням сприятливого інвестиційного бізнес-клімату, реалізувати інвестиційну політику та підвищувати привабливість громади, сформувати та просувати локальні туристичні продукти на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку.
Також громада має на меті створити для населення послуги за європейськими стандартами. Ця операція включатиме оптимізацію роботи комунальних підприємств, підвищення рівня безпеки в громаді, надавати якісні та доступні муніципальні та освітні послуги. А ще – покращити стандарти медобслуговування населення та підвищити якість надання культурних послуг.
І третя основна ціль – це створення сучасної і функціональної інфраструктури. Цей напрям, звичайно, включатиме модернізацію наявної інфраструктури, покращення транспортного сполучення і стану доріг, а також покращення та створення нових зон відпочинку тощо.
Так, у 2022 рік громада запланувала провести капітальні ремонти доріг, реконструкцію мереж водогонів в місті Сквира та капітальний ремонт закладів освіти, культури, медицини.
Крім того, з метою розширення бази оподаткування та залучення додаткових надходжень до бюджету громади планується посилити роботу щодо попередження та виявлення порушень законодавства у сфері земельних відносин.
"Проведення інвентаризації земельних ділянок; своєчасно проводити перегляд діючих договорів оренди земельних ділянок, зокрема, у разі змін відповідних норм Податкового кодексу, розглядати питання щодо припинення права користування земельними ділянками у випадку систематичної несплати земельного податку або орендної плати за землю з метою передачі їх у користування платоспроможним суб’єктам господарювання; забезпечити контроль за виконанням умов купівлі-продажу земельних ділянок, своєчасним та в повному обсязі надходженням коштів до бюджету громади", – йдеться у відповіді на запит.
У ці заходи входить і впорядкування реєстру договорів оренди комунального майна та контроль за сплатою орендної плати.
Громада попрацює і над посиленням роботи щодо скорочення заборгованості по платежах до бюджету і проведе заходи спрямовані на легалізацію виплати заробітної плати, та встановить контроль за її виплатою. Хоче громада і посилити співпрацю із Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.
У майбутніх планах – і реконструкція вуличного освітлення, запуск соціального таксі, долучитися до проєкту "Поліцейський офіцер громади", будівництво "Дія Центру" тощо.
Економічна складова
Як повідомили в адміністрації громади, для реалізації планів Стратегії будуть залучатися кошти місцевого та державного бюджетів.
Так, загальний обсяг доходів Сквирської міської територіальної громади на 2022 рік встановлений в сумі понад 293 млн гривень, в тому числі загального фонду – 291,3 млн гривень, та спецфонду – 1,6 млн гривень.
Сумарний же розрахунковий обсяг доходів загального фонду бюджету громади (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2022 рік розрахований в сумі 187,8 млн гривень.
Для тергромади основними бюджетоформуючими джерелами доходів загального фонду є податок на доходи фізичних осіб – 64,6%. Вагомим же джерелом формування доходів є також єдиний податок – 18,7%, плата за землю займає – 10,1%.
Питома вага зазначених платежів в загальному обсязі надходжень до загального фонду бюджету міської тергромади на 2022 рік складає 93,3%.
Економічний же потенціал ТГ складають саме підприємства. Найбільшими бюджетоутворюючими платниками податків тут є ТОВ "Грона", відділ освіти сквирської міської ради, ТДВ "Шамраївський цукровий завод", ТОВ "Сквирський КХП", ТОВ "Агрофірма "Колос", ТОВ "Шамраївський цукор". СГ ПП ім. Гагаріна, ПП "Агрофірма "Розволожжя".
Точка зору
KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.
Ексголова Сквирської районної ради, депутат Сквирської міської громади VІІІ скликання Василь Гриша ("За Майбутнє"):
Із проблем, у першу чергу, водопостачання. Якщо ще років десять назад це питання було на другому-третьому місці, то зараз фактично воно стало пешим на порядку денному по всім населеним пунктам. Також необхідно завершити газифікацію територій. У селах Рогізна, Краснянка прокладається газопровід і для завершення робіт необхідно ще декілька мільйонів коштів додатково. Коли я займав посаду голови райради було завершено всі три підвідні газопроводи до сіл, Каленна, Мовчановка та Оріховець. До двох останніх сіл газ пустити встигли, а ось питання Каленни без кінця доводиться піднімати в громаді. Для пуску газу у цьому селі залишилося виділити приблизно 60 тис. гривень. Є питання щодо вивезення хімічних відходів, які залишилися на території ще з часів Радянського Союзу. Під Сквирою залишився від підприємства хімсклад, його замурували по типу саркофагу. Було 100 тонн, основну масу вивезли, а залишається ще 10 тонн відходів. Серед проблемних питань – сміттєзвалище, необхідно займатися його переробкою. Звичайно, що турбують громади і дороги, не лише населені пункти, а в тому числі і Сквиру. А для того, щоб все це виконати, необхідно залучати інвестиції, мають працювати міжнародні проєкти. Найбільшим платником податків на території є підприємство "Грона", яке виробляє печиво, у том числі і на експорт. Він забезпечує 500 робочих місць. Поруч працює комбінат із хлібопродуктів, цукрозавод. Та зменшується сільгоспвиробництво. А буде виробництво – будуть надходити і податки, а громада розвиватися. Є у громади і перспективи щодо розвитку туристичного напряму, наприклад, на території села Буки.
Начальник відділу освіти, депутат Сквирської міської ради VІІІ скликання Олександр Заболотний ("Слуга народу"):
Насамперед потрібно створювати робочі місця. На території громади є вільні землі, де дійсно можна організувати технопарки для виробництва. Є гарні сільськогосподарські угіддя, з якими також можна працювати і залучити інвесторів. Є значна кількість будівель колишніх підприємств, які сьогодні простоюють порожніми. Це – великі майданчики для організації будь-якого виробництва. Зрозуміло, що для цього необхідно шукати інвесторів. Тож першочергово необхідно залучати інвестиції для того, щоб мешканці залишалися в громаді. Якщо промоніторити сільські населені пункти, то в громаді стрімко зменшується кількість сільського населення: пустують села, є багато порожніх будинків, значно зменшилася кількість учнів у закладах освіти саме сільської місцевості. Це говорить фактично про те, що сьогодні сільське населення вимирає, у селах залишаються лише люди старшого віку. Тож потрібно думати, як використати ці землі, щоб повернути на них людей.
Дорожня карта
Як міська громада, з адмінцентром у місті Сквира, була створена у 2020 році шляхом об'єднання Сквирської міської ради та Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам'яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тарасівської, Тхорівської, Чубинецької, Шамраївської, Шаліївської, Шапіївської сільрад.
Загалом до громади увійшло 44 населених пункти (1 місто та 43 села). Це майже всі території, що входили до Сквирського району. Крім, Великополовецької та Пищиківської сільради, які відійшли до Фурсівської громади.
На минулих місцевих виборах 25 жовтня у 2020 році, перших виборах до громади, до Сквирської міськради пройшли 26 депутатів від восьми політичних партій: ВО "Батьківщина", “Європейська Солідарність”, "Слуга народу", "За майбутнє", "Сила і Честь", “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, ОПЗЖ та "Наш край".
Читайте: Вони пройшли: список депутатів Сквирської міської ради на місцевих виборах 2020
Сквира – колишній районний центр Сквирського району, після адмінтерреформи громаду приєднали до укрупненого Білоцерківського району. І ця громада є однією з найбільших тергромад у Київській області, адже займає площу в 87353,7 га. Станом на січень 2021 року в громаді зареєстровано 32,48 тис. осіб населення.
В освітній системі тергромади функціонує 22 заклади загальної середньої освіти (6 міських закладів та 16 сільських), 8 дитсадків та 2 заклади позашкільної освіти, дитячий будинок для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 3 класи заочної форми навчання працюють при Сквирській загальноосвітній школі №1 та Сквирський районний інклюзивно-ресурсний центр. Загалом у школах навчається 3267 учнів, дошкільною освітою охоплено 894 дитини.
Мешканці громади можуть одержати первинну та невідкладну медичну допомогу в Сквирський МЦ ПМСД та Сквирській центральній міській лікарні. У структурі закладів сімейної медицини працює вісім амбулаторій, 28 фельдшерських пунктів, 3 ФАПи-ФП, сім пунктів здоров’я.
Також на території налічується 35 клубних закладів культури, 37 бібліотек, міський народний краєзнавчий музей та Сквирська дитяча школа мистецтв.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)
Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері
Проєкт “Децентралізація”: Богуславська громада хоче розвиватися за рахунок інвесторів та туристів
Фото: колаж KVКиевVласть
У столичной власти не складывается с созданием парка на берегу Днепра между ул. Никольско-Слободской и просп. Броварским в Днепровском районе Киева. Речь идет о земле, которую Киевсовет когда-то отдал под застройку (в 2015-2016 годах компания Максима Микитася пыталось там построить скандальный ЖК “Солнечная Ривьера”) и которая в ноябре 2016 года перешла в собственность АО “Ощадбанк”. В 2019 году столичный горсовет безуспешно пытался выкупить эту землю у банка за 182,8 млн гривен. Сейчас земельный департамент Киевской горгосадминистрации (КГГА) предлагает за нее 230,78 млн, но “Ощадбанк” хочет 290,21 млн гривен и, похоже, более успешно ведет переговоры о продаже земли с Министерством молодежи и спорта, которое хочет построить там Дворец спорта.
Как стало известно KV, представители комиссии Киевсовета по вопросам градостроительства, архитектуры и земельных отношений не будут пытаться уговорить АО “Ощадбанк” продать Киеву землю между ул. Никольско-Слободской и просп. Броварским для создания там коммунального парка площадью 6,3671 га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Обращение с таким предложением Департамент земельных ресурсов КГГА направил главе градостроительно-земельной комиссии горсовета Михаилу Терентьеву (на фото слева) еще 1 декабря 2021 года. Но на заседании этого органа 9 февраля 2022 года Терентьев заявил, что не видит в этом смысла. В итоге, комиссия просто приняла обращение департамента к сведению, не запланировав никаких шагов для проведения переговоров.
Выступая перед членами градостроительно-земельной комиссии на этом заседании, директор Департамента земресурсов КГГА Валентина Пелих (на фото справа) сообщила – согласия по стоимости участков с “Ощадбанком” не достигнуто. Также она отметила, что медлить с решением этого вопроса нельзя, поскольку в апреле истекает годичный срок действия решения Киевсовета от 22 апреля 2021 года №861/902 о намерении выкупить эту землю для общественных нужд – создания парка.
Как выяснилось, “Ощадбанк” 22 июня 2021 года дал земельному департаменту КГГА согласие на проведение переговоров по поводу условий выкупа для общественных потребностей участков в указанной местности с кадастровыми номерами 8000000000:66:178:0255 площадью 2,5757 га, 8000000000:66:178:0256 площадью 1,9796 га и 8000000000:66:178:0257 площадью 1,8118 га.
Департамент земресурсов КГГА в ответ провел экспертные денежные оценки, согласно которым общая рыночная стоимость этих участков составила 230,78 млн гривен. Департамент письменно в июле, августе, сентябре и октябре 2021 года безуспешно приглашал представителей банка к участию в переговорах о размере выкупной цены. В итоге, 1 ноября 2021 года “Ощадбанк” сообщил, что на предложенную цену не согласен и предложил свою – 290,21 млн гривен. Эта цена, в свою очередь, не устроила земельный департамент КГГА, поскольку такая сумма не была предусмотрена в бюджете Киева на текущий год.
В ходе обсуждения данного вопроса 9 февраля 2022 года секретарь градостроительно-земельной комиссии Киевсовета Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”) сообщил коллегам важные подробности. По его информации, “Ощадбанк” ведет переговоры о выкупе этих участков с Министерством молодежи и спорта для создания на этой территории некой зоны рекреации. Также министерство, по словам Федоренко, рассматривает возможность строительства здесь Дворца спорта для проведения “Евробаскет-2024”.
Кстати, на сегодня целевое назначение всех трех указанных участков остается – “для строительства и обслуживания других зданий общественной застройки для строительства, эксплуатации и обслуживания многофункциональных комплексов в составе комплекса гостинично-офисного и торгово-развлекательного назначения, жилищно-офисного комплекса с апартаментами, яхт-клуба, дельфинария и аквапарка, благоустроенных набережных”.
При этом, согласно Генплану Киева, эта территория относится к территории зеленых насаждений общего пользования, частично – общественных зданий и сооружений и красных линий. По данным Градостроительного кадастра Киева, Детальный план территории (ДПТ) для этой местности не утверждался, а участки попадают в зону охраны достопримечательности ландшафта, истории местного значения "Исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепр", в которых запрещена новая капитальная застройка.
История вопроса
Киевсовет решением №547/3008 от 29 ноября 2005 года передал в аренду на 5 лет ООО “Терра Капитал” два участка на ул. Никольско-Слободской общей площадью 4,6 га для строительства и обслуживания водно-спортивной базы, спортивно-оздоровительного и реабилитационного центра с уличными детскими и спортивными площадками, объектами общественного питания и благоустроенными набережными и пляжами общего пользования. Затем часть этой земли площадью 3,0785 га Киевсовет решением №77/3168 от 2 февраля 2006 года продал “Терра Капитал” за 23,27 млн гривен для тех же целей.
Через 5 лет, 6 октября 2011 года, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА выдал ООО “Терра Капитал” Градостроительные условия и ограничения (ГУО) на проектирование строительства в прибрежной зоне многофункциональных комплексов с отелем, офисами и торгово-развлекательными заведениями, апартаментами, яхт-клубом, дельфинарием и аквапарком.
Право собственности на 7,01 га в этом месте ООО “Терра Капитал” оформило на себя в октябре 2007 году. Вероятно, купить еще 3 га (в дополнение к упомянутым 4,2 га) ООО удалось при помощи ООО “Майк”. Эта фирма была зарегистрирована по одному адресу с “Терра Капитал” по ул. Никольско-Слободская, 1.
13 января 2014 года Государственная архитектурно-строительная инспекция (ГАСИ) выдала “Терра Капитал” разрешение на выполнение работ по строительству жилищно-офисного комплекса. Фирма взяла под строительство кредит в “Ощадбанке” на сумму 200 млн гривен.
Именно это и послужило толчком к началу одной из самых скандальных строек за всю историю Киева: ООО “Укрбуд девелопмент” Максима Микитася пыталось тут построить многофункциональный комплекс ( в т.ч. жилой) “Солнечная Ривьера”. Строительство, против которого активно выступала общественность, тогда развернулось в 50 метрах от Днепра – фактически в границах прибрежной защитной полосы.
Читайте также: “Ощадбанк” выступил адвокатом самой скандальной стройки Киева
Через 2 года, в мае 2016 года, ГАСИ аннулировала разрешение, выданное ранее ООО "Терра капитал" на строительство тут жилого офисного комплекса в связи с тем, что право собственности на землю перешло от ООО "Терра капитал" к “Ощадбанку”. Поскольку фирма кредит не погасила, банк стал собственником земли, право на которую зарегистрировал 30 ноября 2016 года.
Читайте: ГАСИ аннулировала разрешение на строительство по улице Никольско-Слободской в Киеве
Тем временем местные жители и активисты упорно требовали от столичных властей не допустить застройки этой территории и настаивали на том, чтобы Киевсовет выкупил ее из частной собственности и обустроил здесь парк. Люди заявляли об острой нехватке в Днепровском районе озелененных территорий общего пользования и мест отдыха.
После значительного общественного давления Киевсовет 17 мая 2018 года принял решение №815/4879 о выкупе указанных участков с целью создания парка. В результате переговоров с “Ощадбанком” Киевсовет 16 мая 2019 года принял решение №887/7543 об утверждении размера выкупной цены указанных земельных участков в размере 182,8 млн гривен.
Читайте: Киевсовет готов выкупить у “Ощадбанка” землю для парка на Никольской Слободке за 182 миллионов гривен
Однако, из-за длительной процедуры переговоров об условиях выкупа договор купли-продажи земельных участков между Киевским городским советом и AT “Ощадбанк” заключен не был, в связи с чем такое решение Киевсовета утратило силу.
Вскоре после этого, 21 октября 2019 года, на официальном сайте ГП “Сетам” было размещено объявление о продаже “Ощадбанком” трех участков площадью более 6 га одним лотом на аукционе.
Читайте: Землю на Никольской Слободке, которую Киевсовет планировал выкупить под парк, выставили на аукцион
Начальная цена составляла 199,03 млн гривен, но аукцион не состоялся.
В ноябре 2019 года депутат Верховной Рады Сергей Швец (фракция “Слуга народа”) потребовал от премьер-министра Украины Алексея Гончарука приостановить процесс продажи этой территории на Никольской Слободке. Нардеп отмечал, что это территория ландшафтного памятника местного значения “Исторический ландшафт Киевских гор и долины р. Днепр”. По информации Швеца, “Ощадбанк”, вопреки требованиям законодательства, не сообщал в Департамент охраны культурного наследия КГГА о продаже этих земельных участков.
В феврале 2021 года KV предполагала, что, возможно, за землю, которую горсовет на сомнительных основаниях ранее передавал под застройку, киевлянам теперь придется заплатить еще дороже. Кроме того, потребуется значительное время и очень много денег из городского бюджета для благоустройства этой территории.
Читайте: В Киевсовете снова готовы “поиграть” в выкуп у Ощадбанка земли на Никольской слободке
Напомним, Департаментом земельных ресурсов КГГА руководит Валентина Пелих. До нее этим департаментом руководил Петр Оленич, который со 2 апреля 2021 года занимает должность заместителя главы КГГА и курирует в Киеве земельные и градостроительные вопросы.
Комиссию Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений с 8 декабря 2020 года возглавляет представитель фракции “УДАР”, директор скандально-известного КП “Инженерный центр” Михаил Терентьев.
* ТОВ "Терра Капітал" (код ЕГРПОУ: 32846852)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Компания "Интергал-Буд" планирует строительство нового торгового центра в составе ЖК Sky Avenue. Открытие объекта планируется в 2024 году.
Об этом, как стало известно KV, рассказала Анна Лаевская, коммерческий директор строительной компании “Интергал-Буд”, в интервью для информационного агентства “Интерфакс-Украина”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Сейчас начинаем строительство комплекса на ул. Святослава Хороброго, в составе ЖК Sky Avenue. Общая площадь трехэтажного комплекса – 12 тыс. кв. м.", – рассказала Лаевская.
По ее словам там будет полноценная фитнес-зона на 3,5 тыс. кв. м, уже есть оператор, с которым они на финальной стадии переговоров. Будет большой супермаркет – 2 тыс. кв. м, магазины бытовой техники, детских товаров, несколько кафе, ресторанов, отделения банков. Открытие комплекса планируется в 2024-м году.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"При проектировании таких объектов мы учитываем требования по площади, по планировке, по инженерии якорных арендаторов, торговых сетей, супермаркетов, фитнес-центров. Мы берем на себя набор арендаторов и управление", – прокомментировала она.
Что касается коммерческих помещений на первых этажах жилых комплексов, то их как правило компания продает, однако в последнее время она начала оставлять часть из них себе в управление.
"Из встроенной "коммерции" в ЖК мы оставляем в собственном управлении те помещения, которые находятся в местах активного пешеходного и автомобильного трафика, это дает возможность “заводить” конкретные сегменты. Качественная коммерческая недвижимость в комплексе поднимает его престиж, и цены на квартиры в том числе. Если у тебя в комплексе есть кафе, рестораны, супермаркеты, поликлиника и детский сад хороших сетей, которые пользуются популярностью, это существенное преимущество", – отметила Лаевская.
Кроме того, она поделилась информацией о том, на каком этапе продаются коммерческие помещения на первых этажах.
"Есть комплексы, где продается с котлована. А есть комплексы, где "коммерция" продается уже при достаточной степени заселения. Например, в "Озерном гае", где заселено сейчас 10 домов, продолжаются переговоры с большим фитнесом, они ждут большей заселенности", – рассказала Анна Лаевская.
По словам коммерческого директора “Интергал-Буд”, возможность обеспечить доступ для своих клиентов у "коммерции" есть.
"Мы сейчас ставим системы контроля доступа с панелями вызова, которые позволяют ответить в коммерческом помещении и запустить посетителя. Есть варианты, когда человеку генерируют гостевую ссылку на мобильный телефон, многие этим пользуются. У нас достаточно подобных примеров. Тот же комплекс "Нивки Парк": "коммерция" на первых этажах заполнена на 100%. Мы поставили калитки с домофонами, есть вызывные панели и вопросы с собственниками "коммерции" таким образом решили", – отметила Лаевская.
Рассказала она и о том, есть ли запрос на офисные пространства в составе ЖК, особенно исходя из нынешних трендов работы.
"Из практики крайне редко у нас покупают пространства с целью делать там офисы. Но мы в составе некоторых ЖК предусматриваем помещения под коворкинги площадью около 300 кв. м, чтобы обеспечить рабочими местами в пределах зоны проживания. Есть возможность предусмотреть такое помещение на ул. Народного ополчения (прим.ЖК Sky Avenue), и в новых комплексах, которые сейчас проектируем", – резюмировала Анна Лаевская.
Напомним, ранее Анна Лаевская рассказала, что 2021 год стал рекордным с точки зрения роста стоимости недвижимости. Те, кто инвестировали в покупку квадратных метров весной прошлого года, сумели приумножить свои вложения на 40% и более. А если учитывать дальнейший рост цены на объект по мере завершения его строительства, то эта сумма может достигнуть 70-80% и даже 100%. Наиболее выгодными были и остаются объекты в классе комфорт и бизнес.
Читайте также: “Несмотря на снижение доходов от инвестиций в квадратные метры, недвижимость остается привлекательным инструментом”, – Анна Лаевская
Фото: из открытых источников
КиевVласть
В Киеве правоохранители разоблачили адвоката и директора одного из столичных банков в получении взятки в размере 5 тыс. долларов за влияние на принятие решения сотрудниками Национального банка Украины (НБУ). Им грозит до 8 лет заключения с конфискацией имущества.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской городской прокуратуры.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Согласно материалам следствия, операционный директор одного из столичных банков в сговоре с руководителем адвокатского объединения потребовали от представителя частной фирмы 5 тыс. долларов неправомерной выгоды за влияние на принятие решения сотрудниками НБУ о предоставлении указанному обществу разрешительных документов на осуществление деятельности по финансовому лизингу и включение общества в соответствующий реестр", – сообщили в пресс-службе.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
При получении второй части взятки на сумму 2, 5 тыс. долларов адвоката и представителя банка задержали.
Сообщается, что полицейские провели ряд неотложных обысков в Киеве и Киевской области, по результатам которых были изъяты в качестве вещественных доказательств деньги, черновые записи и документы.
Следователи Подольского управления полиции при процессуальном согласовании с окружной прокуратурой сообщили фигурантам о подозрении по ч. 3 ст. 369-2 Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает лишение свободы сроком от 3 до 8 лет с конфискацией имущества.
В настоящее время правоохранители устанавливают всех участников, причастных к указанной схеме.
Напомним, сотрудники столичной прокуратуры совместно с оперативниками Управления стратегических расследований (УСР) и следователями Печерского управления полиции разоблачили на взятке чиновника Государственного агентства мелиорации и рыбного хозяйства Украины.
Читайте: В Киеве при получении взятки задержали адвоката
Фото: пресс-служба Киевской городской прокуратуры
КиевVласть
По случаю Дня Героев Небесной сотни отдельные категории граждан получат материальную помощь из городского бюджета. Выплаты варьируются от 1 100 до 1 500 гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА) со ссылкой на распоряжение № 297.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, согласно распоряжению, материальную помощь в размере 1 500 гривен получат: киевляне – члены семей лиц, погибших или умерших в результате ранений, увечий, контузии или других повреждений здоровья, полученных при участии в Революции Достоинства, а также члены семей лиц, которым посмертно присвоено звание Герой Украины за гражданское мужество, патриотизм, героическое отстаивание конституционных устоев демократии, прав и свобод человека, самоотверженное служение Украинскому народу, проявленные во время Революции Достоинства.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В размере 1 400 гривен: киевляне, включенные в список лиц, которые при участии в массовых акциях общественного протеста получили тяжкие телесные повреждения и обратились за медицинской помощью в период с 21 ноября 2013 года по 30 апреля 2014 года.
В размере 1 300 гривен: киевляне, включенные в список лиц, которые при участии в массовых акциях общественного протеста получили телесные повреждения средней тяжести и обратились за медицинской помощью в период с 21 ноября 2013 года по 30 апреля 2014 года.
В размере 1 100 гривен: киевляне, включенные в список лиц, которые при участии в массовых акциях общественного протеста получили легкие телесные повреждения и обратились за медицинской помощью в период с 21 ноября 2013 года по 30 апреля 2014 года.
Выплаты состоятся в рамках реализации программы “Забота. Навстречу киевлянам”.
Выплаты единовременной адресной социальной материальной помощи будут осуществлены на текущие счета в банках для выплаты пенсий и на счета, открытые в банке, являющемся участником проекта “Муниципальная карта “Карточка киевлянина”.
Как сообщала KV, дети-сироты и отдельные категории лиц с инвалидностью будут получать материальную помощь из городского бюджета ежемесячно в течение 2022 года. Всего такую материальную помощь в 2022 году будут получать 24 372 человека.
Читайте: В Киеве дети-сироты и отдельные категории лиц с инвалидностью будут получать ежемесячную матпомощь из горбюджета
Фото: WikipediaКиевVласть
Скандальный государственный “Укрэксимбанк” через систему OpenMarket (ГП “СЕТАМ” Министерства юстиции) со второй попытки продал трехэтажное здание, являющееся памятником архитектуры в историческом центре Киеве. Здание расположено в Шевченковском районе столицы по улице Малая Житомирская 3, и его стоимость составила почти 135 млн гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Министерства юстиции.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно сообщению, государственный “Укрэксимбанк” через систему электронных торгов OpenMarket продал трехэтажное здание с подвалом по ул. Малая Житомирская 3, в Киеве. Стоимость здания составила 134 млн 653 тыс. 446 гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Здание располагается в историческом и деловом центре Киева в непосредственной близости к Майдану Независимости и достопримечательностей – Софии Киевской и и Михайловского Златоверхого монастыря. Находится (здание – КВ) посредине центрального квартала напротив главной площади страны с фасадом на улицу Малая Житомирская. Имеет собственный двор с заездами из двух улиц, которые можно использовать для парковки автомобилей или обустройства внутреннего пространства", – сообщили в Минюсте.
Также как указывают в министерстве, дом был возведен в 1895 года по проекту Гавриила Познякова “Центральные Торговые Бани” и имеет статус памятника архитектуры и истории (решение исполкома Киевского горсовета народных депутатов №1107 от 18 ноября 1986 года). На сайте Минюста, ровно как и на сайте OpenMarket имя покупателя данного объекта не указывается.
В Минюсте напомнили, что в декабре 2021 года на электронных торгах OpenMarket “Укрэксимбанк” продал соседнее здание ХІХ века по ул. Софиевская, которая также является объектов культурного наследия. Стоимость продажи составила 46 млн 739 тыс. 834 гривен.
Стоит отметить, что проданное здание по ул. Малая Житомирская уже выставлялось на аукцион в июне 2021 года, но не было продано. 30 ноября 2021 года “Укрэксимбанк” повторно выставил данное здание на аукцион.
Читайте: “Укрэксимбанк” продает пять объектов недвижимости в Киеве на общую сумму более 360 млн гривен
Напомним, в октябре прошлого года глава правления “Укрэксимбанка” Евгений Мецгер оказался в центре скандала. 4 октября 2021 года, на журналистов программы “Схемы” совершили нападение в государственном “Укрэксимбанке” во время записи интервью с председателем правления этого финучреждения Евгением Мецгером прямо в его кабинете. У журналистов забрали видеотехнику, применив силу к оператору, и удалили записанный материал, однако запись позже удалось восстановить.
Читайте: В кабинете главы Укрэксимбанка напали на журналистов “Радио Свобода” (видео)
7 октября 2021 года сотрудники полиции Киева сообщили о подозрении Мецгеру в препятствовании журналистской деятельности. Уже 11 октября Евгений Мецгер подал в отставку. Кроме Мецгера, своих должностей лишились руководитель Департамента банковской безопасности банка Игорь Тельбизов и начальник управления внутренней безопасности Олег Осипов.
Читайте: Евгений Мецгер написал заявление об увольнении с поста главы “Укрэксимбанка” (документ)
Фото: пресс-служба “СЕТАМ”.
КиевVласть
Киевсовет хочет незаконно забрать землю у украинского арендатора АО “Банкомсвязь” и передать российскому “Сбербанку”, который находится в санкционном списке СНБО.
Об этом KV стало известно из обращения АО “Банкомсвязь” к постоянной комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства земельных отношений.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Указанный участок, а также нежилые здания находятся на проспекте Академика Глушкова, 13/2. В 1999 году Киевсовет передал его в аренду “Банкомсвязи” сроком на 49 лет. При этом, согласно украинскому законодательству, расторгать его в одностороннем порядке можно только по решению суда. Вынося этот вопрос на рассмотрение, Киевсовет грубо нарушает закон.
Как говорится в обращении, расторжение договора лоббирует лично заместитель Виталия Кличка Петр Оленич.
“У “Банкомсвязи” есть все основания считать, что субъект представления действует в интересах АО “Сбербанк” — банка страны-агрессора, недавно переименованного в АО “Международный резервный банк”, — сказано в обращении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Так, в 2018 году Петр Оленич, на тот момент директор земельного департамента, уже пытался отдать участок “Сбербанку”, однако Киевсовет отказался голосовать за это решение. Вместо этого в 2019 году он запретил передавать коммунальное имущество и землю в собственность или пользование юрлицам с российским капиталом.
В апреле 2020 года “Сбербанк” обратился в Хозяйственный суд Киева с иском против “Банкомсвязи” о признании договора аренды земельного участка незаконным. Суд кассационной инстанции отказал в иске, встав на сторону украинской компании.
В “Банкомсвязи” считают, что Оленич лоббирует интересы “Сбербанка” и повторно выносит на рассмотрение земельной комиссии вопрос о передаче ему киевской земли. В компании уверены: деятельность заместителя главы КГГА не просто нарушает законодательство Украины, но вредит ее национальным интересам, и в условиях войны может расцениваться как коллаборационизм. “(Инициатива расторгнуть договор — КВ) незаконная и необоснованная. Действия Оленича являются противоправными и совершенными в интересах третьей стороны — “Сбербанка”, банка страны-агрессора”, — сказано в обращении.
Действия Оленича резонируют с последовательной проукраинской позицией главы Киева Виталия Кличко. Напомним, что его брат, Владимир Кличко, недавно вступил в столичную территориальную оборону.
Фото: KVКиевVласть
Броварской горсовет совместно с "Глобус Банк" стартовали уникальную программу "Доступная ипотека-Бровары" под 0%. Эксперты компании-застройщика "Альянс Новобуд" рассказали, как купить в броварских ЖК жилье в кредит до 20 лет с собственным взносом от 15 %.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы строительной компании "Альянс Новобуд".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” "Мы рады сообщить вам, что теперь действуют специальные условия, предполагающие кредитование покупки жилья сроком до 20 лет с собственным взносом от 15%. Фактически вы получаете беспроцентный кредит на 20 лет!", – рассказали в пресс-службе.
Кроме того, в компании отметили, что программа распространяется не только на готовое жилье, но и на строящиеся дома.
"Собственное комфортабельное жилье бизнес-класса от надежного застройщика – это мечта многих людей. “Альянс Новобуд” идет навстречу будущим жителям и стремится, чтобы как можно больше семей имели возможность осуществить свои заветные желания. Это ваша новая возможность!", – добавили в "Альянс Новобуд".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что кредит на жилье под 0% смогут получить: многодетные семьи, работники заведений здравоохранения коммунальной собственности, работники коммунальных учебных заведений, граждане на учете в исполнительном комитете Броварского городского совета, нуждающиеся в улучшении жилищных условий.
Напомним, что ЖК Madison Gardens 12 января получил сертификат ДИАМ о вводе в эксплуатацию дома №1. Застройщиком жилого комплекса выступила компания “Альянс Новобуд”. А 13 января сертификат ДИАМ о вводе в эксплуатацию получил дом №4 (1.2) ЖК “КРОНА ПАРК 2”
Читайте также: В ЖК Madison Gardens введен в эксплуатацию дом №1, – “Альянс Новобуд”
Фото: официальный сайт компании "Альянс Новобуд".
КиевVласть
Богуславська громада позиціонує себе як інвестиційно та туристично привабливу. Запевняють: територія багата історико-культурною спадщиною, має розвинену промисловість та великі перспективи в сільському господарстві. Як планують тут розвиватися наступні шість років та якою є стратегія розвитку Богуславської громади – читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 20 грудня 2021 року депутати Богуславської міської громади затвердили Стратегію розвитку на 2022-2027 роки.
Як розповів KV начальник відділу економіки фінансового управління Богуславської міської ради Павло Павліченко, попередня влада громади також розробляла Стратегію розвитку, але її в результаті так і не затвердили. На заваді, ймовірно, стали політичні питання. Тож у 2020 році, коли до Богуслава доєдналися ще населені пункти, нова влада взялась за розробку нового плану розвитку, який враховував би всі території, що увійшли до складу тергромади.
Загалом робота над Стратегією тривала приблизно пів року. Взялися за її розробку ще у липні минулого року, у серпні була створена робоча, а вже в грудні вдалося затвердити і сам проєкт.
"На першому етапі ми збирали інформацію про громаду і складали її характеристику, на другому ми провели соціологічне дослідження. Опитували населення, підприємців з приводу тих питань і проблем, які їх цікавлять, і які ключові напрямки розвитку громади вони вбачають. Проаналізувавши всі питання, що найбільше хвилюють село і місто, виявляли болючі сфери, яким варто приділити більше уваги. Визначилися і з перспективними сферами для розвитку. І третій етап вже включав саме стратегічне планування. Тут вже визначали ключові напрямки для громади. У жовтні ми зібрали всіх громадських активістів, керівників служб і провели загальне обговорення Стратегії. Його розділили на три блоки: проблеми громади, перспективи і саме обговорення, де кожен міг подискутувати. Варто зауважити, що всі озвучені питання були закладені у план розвитку громади. Оскільки зараз бюджетне фінансування йде по три роки, то таким чином було вирішено і розбити реалізацію Стратегії на дві частини, кожна по три роки – 2022-2024 та 2025-2027 роки", – розповів Павло Павліченко.
Він зауважив, що як у населення, так і у підприємців, були схожі проблеми та бачення розвитку тергромади.
"У першу чергу турбували дороги, медицина, висловлювали побажання наявності при владі креативних та ініціативних представників. Богуслав – туристичне містечко з красивою природою, тож хотіли, щоб на території розвивалася і туристична інфраструктура. Серед проблем те, що багато мешканців через безробіття вимушені їздити на заробітки, працюють у столиці", – говорить він.
І додав, що у результаті порушувалося питання створення нових робочих місць. Тож у плані розвитку виокремили туристичний напрямок і розвиток сільського господарства. А ще – створення нових видів підприємницької діяльності. Наразі із основних громада має лише торгівлю та харчову промисловість.
"У нас дуже активні активісти та мешканці. Вони водночас хочуть, щоб було екологічно чисте місто, але щоб була і працююча промисловість, яка б сплачувала до бюджету податки. Звичайно, важко поєднати такі ідеалістичні моделі та принципи", – зауважив начальник відділу.
Великі плани
Як зауважив начальник економічного відділу, втілення масштабних проєктів поки що громада собі за мету не ставила. Першочергово планують працювати над залученням інвестицій за кількома напрямами.
"По-перше – це участь та співпраця із міжнародними організаціями, залучення інвестицій для створення нових підприємств та об’єктів, оскільки у нас на території є підприємства, діяльність яких зупинилась. Цього року на один об’єкт, завод продається, вже заходить новий інвестор, з яким у кінці березня має бути підписана угода. Інвестор займатиметься переробкою пластика та вивезенням сировини на експорт. Залишаються ще три подібних підприємства і наразі вони є найбільш перспективними інвестиційними об’єктами, щоб привернути увагу інвесторів", – говорить Павліченко.
Наприклад, щодо перспектив нового будівництва, то він розповів, що наразі цим громаді не дозволяє займатися старий генеральний план.
"Усі питання упираються в цей план. Інвестори хочуть зайти і взяти землю, і землю саме під будівництво їм виділити не можемо. У старому генплані передбачено лише будівництво житлових будинків, таунхаусів. Та і самої землі на території немає. Сільська територія розподілена на паї. Будувати на території можливо лише на колишніх підприємницьких об’єктах. Тому вже зараз розробляється новий генеральний комплексний план, для цього в бюджет було закладено 2,5 млн гривень. Плануємо перепланування для того, щоб мати можливість змінити модель співпраці із бізнесом та відділом архітектури. І без цих дозволів ми не можемо розпочати щось нове", – говорить керівник відділу.
Крім того, зауважив він, у громаді готується ще окремо стратегія із розвитку саме туризму, до якої вже залучили відповідного спеціаліста. Її презентація запланована на початок березня. Вона включатиме екотуризм по сільській і міській місцевостях, залучаючи історичний та природній потенціали (приберегові території, ліс), дитячі бази відпочинку, санаторій тощо.
У планах є проєкт із вирощування лікарських рослин із залученням до цих процесів місцевих жителів та підприємців, фермерів. Це відбуватиметься у рамках такого стратегічного напрямку, як кооперація на селі. Це, у першу чергу, має дати поштовх розвитку саме сільським територіям.
"Ми знайшли експерта із 35-річним досвідом у цій справі, об’їздили всю громаду і пропонували місцевим долучатися до реалізації вирощуванням лікарських рослин, як одного із альтернативного розвитку сільського господарства. Хочемо, щоб мешканці відкрили для себе цікаву та перспективну галузь, яку підтримує громада якісним насінням, збутом, технологіями, експертами та консультантами", – розповів він.
Крім, економічного, із залученням інвестицій, та туристичного розвитку громади, в Стратегії відобразили і такі проєктні ідеї як благоустрій території.
В планах капітальні ремонти доріг (орієнтовна вартість 10 млн гривень) та водопостачання, покращення мережі освітлення, налагодження утилізації сміття. Працюватимуть і над покращенням екологічного стану громади – ліквідація стихійних звалищ, очищення русла річки Рось та водойм.
Упродовж 2022-2027 займатимуться і модернізацією системи освіти та культури, медицини. Це – в більшості термомодернізація, у школах – заміна теплового обладнання, облаштування ресурсних кімнат, в медицині – капітальний ремонт полікліничного та педіатричного відділень (орієнтовно 25 млн гривень). Реконструкція дістанеться і спортивного закладу "Колос" (5,6 млн гривень), модернізацують сільські стадіони та побудують дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку і велодоріжки.
Загалом Стратегія включає 32 завдання.
Економічна складова
За словами Павла Павліченка, на території є і бюджетоутворюючі підприємства. Це – "Богуславська сільгосптехніка", "Богуславський завод продтоварів" (виробляє зефірні вироби, печиво і т.п), який входить до мережі "Фора", "Богуславський гранітний кар'єр".
"Розробляємо самостійно IT-програму, з допомогою якої ми зможемо бачити кожного платника податків у розрізі земля, майно, ПДФО, Єдиний податок. Над програмою працюємо вже шість місяців. Це необхідно для того, щоб розуміти чітко, хто і як сплачує в громаді. Також на підприємстві "ХеппіМілк" змінилося керівництво і наразі вони хочуть зробити кооперацію із місцевими тваринниками, приєднавшись до канадської програми із розвитку тваринництва і реалізувати її у нас на території.
Об’єднання у громаду дало новий поштовх для того, щоб розпочати працювати по-новому. Ця медаль управління краща, аніж попередня. Але для того, щоб запустити великі проєкти – необхідний час. Наприклад, щодо нового інвестора. Для того, щоб він міг викупити територію, пішло три місяці. Вивчалась заборгованість, інфраструктура, виробничі потужності старого підприємства. Скільки їм необхідно буде коштів для його модернізації", – каже начальник відділу.
Згідно зі Стратегією, на території представлений й аграрний сектор економіки громади – фермерські та сільськогосподарські товариствами, близко 12 підприємств. Цей сектор спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових культур та олійних, розвивається виробництво овочів, коренеплодів. Розвивається і галузь тваринництва. Із промислових великих підприємств можна ще виокремити ПП "Ярослав", ДП "Богуславське лісове господарство", Філія ТОВ СП "Агропромінвест Богуславка", ТОВ "Богуславський завод залізобетонних конструкцій".
Основним джерелом власних надходжень тут є податок з доходів фізичних осіб, він становить 32,8%, також значні надходження коштів громада одержує від єдиного податку, податку на майно, акцизного податку. Так, дохідна частина бюджету на 2021 становила 203,6 млн гривень. Власні надходження бюджету становлять 55%, трансферти – 45%.
Точка зору
KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.
Депутатка Богуславської міської громади Наталія Ковальова (ПП "Голос"):
Не брала особистої участі у розробці Стратегії, та як депутат звернула би увагу на те, де є проблематика, а це соціальна сфера. Паралельно я працюю директором Центру із надання соціальних послуг. Тож хочу акцентувати увагу на соціально незахищених верствах населення. Цей напрям необхідно розвивати. У кожній громаді є великою проблемою допомога безпритульним жителям, людям похилого віку, якими немає кому опікуватися, це і люди, які потрапили у складні життєві обставини. Цей напрям завжди залишався поза увагою, бо є більш вагомі проблеми: розбиті дороги, недосконале освітлення, не працює благоустрій тощо. Я є розробником програми щодо допомоги дітям-інвалідам, що дозволить опікуватися ними або допомогти матеріально. Ми забуваємо про молодь, у якої є також бачення розвитку майбутнього громади. У такий важкий період наші виборці звертаються до нас із проханнями організації дозвілля: танцювального майданчику для людей похилого віку, створення дозвіллєвого будинку для спілкування. Не завадило б розробити проєкт встановлення пандусів на дорогах, переходах. Цей проєкт можно включити і до Громадського бюджету. Зараз стоїть гостро проблема роботи ресурсно-інклюзивних центрів, враховуючи, що кількість такого населення зростає. І для них також повинні створюватися відповідні умови.
Депутатка Богуславської міської громади Мороз Оксана (ПП "Європейська Солідарність"):
Однією із болючих проблем, на мою думку, є вирішення питання розвитку галузі культури. Заклади потребують осучаснення, забезпечення оргматеріалами. Сюди можна віднести і забезпечення школи мистецтв музичними інструментами. Місцеві артисти та викладачі також потребують підтримки. Так, звісно, вже будучи громадою, на місцях сприяють і намагаються вирішувати ці проблеми. Та хотілося, щоб цій сфері, яку раніше все ж більш оминали фінансуванням, сьогодні приділяли більше уваги. Враховуючи, що місцевість зі своєю історію, то зараз треба трохи вкласти кошти саме у розвиток історичного Богуслава, збереження культурних пам’яток. Звичайно турбують і дороги, необхідно вкладати кошти у розвиток інфраструктури.
Дорожня карта
Як міська громада, з адмінцентром у місті Богуслав, була створена у червні 2019 року. На першому етапі до Богуслава приєдналися чотири сільські ради – Біївецька, Киданівська, Розкопанецька та Хохітвянська. За результатами виборів в жовтні 2020 року, відтепер Богуславська громада складається із 12 старостинських округів. Це – Біївецький старостинський округ, Вільховецький (села Вільховець, Семигори, Калинівка і Половецьке), Дибинецький (села Дибинці, Бородані, Синиця), Ісайківський (села Ісайки і Яцюки), Киданівський, Мисайлівський (села Мисайлівка і Чайки), Москаленківський, Розкопанецький, Саварський (села Саварка і Лютарі), Тептіївський (села Тептіївка, Дешки), Хохітвянський (села Хохітва, Івки і Поташня) та Шупиківський (села Шупики, Карандинці і Туники).
Крім того, ще дві сільради, Іванівська та Михайлівська, відійшли до Миронівської громади. Раніше всі ці території входили до Богуславського району, нині ж це єдиний укрупнений Обухівський район.
Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від дев’яти політичних партій: "Європейська Солідарність", "Наш край", Во "Батьківщина", "Українська православна асамблея", "За Майбутнє", "Слуга Народу", "Пропозиція", "Голос" та "Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна".
Населення Богуславської громади становить 25 719 осіб, площа – 492 кв. км. На території діє розширена освітня мережа, яка налічує 16 дошкільних закладів та закладів загальної середньої освіти. Крім того, діти можуть навчатися у Богуславському академічному ліцеї №1, Навчально-виховному об'єднанні "Ліцей №3 – Мала академія наук" та ще шести гімназіях. Цьогоріч в закладах загальної середньої освіти навчається 2636 учнів, в дитсадках – 585 дітей.
Крім того, працюють ДЮСШа, Інклюзивно-ресурсний центр. Медична галузь включає Центр первинної медико-санітарної допомоги та Богуславську центральну лікарню. До базової мережі закладів культури входять БК, Публічна бібліотека, Музей історії Богуславщини та Богуславська школа мистецтв. Робить акцент громада і на розвитку фізичної культури та спорту, сфері послуг тощо.
Богуслав розташований за 120 км від обласного центру міста Києва. Значна частина адмінцентру громади – це історична зона. Тут знаходиться Регіональний ландшафтний парк "Богуславль".
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)
Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері
Фото: колаж KV
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0004
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 08:36:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 08:36:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 08:36:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.8122
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(банк банка банку банком банке банки банков банкам банками банках)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 08:36:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(банк банка банку банком банке банки банков банкам банками банках)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1050, 10
0.0029
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('117325', '117317', '117262', '117142', '117095', '117070', '117057', '117037', '117025', '116992')
0.7442
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 08:36:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(банк банка банку банком банке банки банков банкам банками банках)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)