Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – розвиток сільського господарства на Київщині, зокрема використання інноваційних технологій та збільшення конкурентоспроможності фермерів та аграріїв області.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Інноваційні технології
Як зазначено у Схемі планування, наявний природно-ресурсний потенціал України дозволяє значно збільшити конкурентоздатність сільськогосподарського виробництва. Тому однією із стратегічних цілей визначено розвиток високотехнологічного сільськогосподарського виробництва. Це планують реалізувати шляхом впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій в аграрному секторі та диверсифікацією сільськогосподарського виробництва.
Інновації в аграрному секторі є важливим фактором для розвитку та розширення виробництва, збільшення конкурентоспроможності та економічної ефективності. Стратегічним напрямом ефективного землеробства в області є ресурсозбереження, що має стати основою стратегії і тактики господарської діяльності сучасного аграрного підприємства.
Вирішенням існуючих проблем сільського господарства є перехід на ресурсозберігаюче виробництво, зокрема технологій mini-till (мінімальний обробіток ґрунту), no-till (нульовий обробіток ґрунту), strip-till (смугова оранка).
Стратегія розвитку Київщини також пропонує аграріям вирощування органічних сільськогосподарських культур, збільшення обсягів насаджень та виробництва плодово-ягідних культур, збільшення поголів'я великої рогатої худоби.
Перспективним для таких підприємств є розширення асортименту продукції, яка виробляється за єдиною базовою технологією, одними і тими ж засобами виробництва, а також тим самим складом працівників, для яких не вимагається при такому розширенні набуття нових професійних навичок чи кардинального підвищення кваліфікації. Це підвищує прибутковість підприємства, зміцнює позицію на ринку та підвищує конкурентоспроможність.
Як розповів у коментарі KV депутат Київської обласної ради 7-го скликання, аграрій Євген Чубук, інноваційні технології вже давно є на території Київщини, однак не кожне господарство може собі дозволити їх використовувати.
“Вже більше п’яти років ми використовуємо технологію no-till і часто нею користуються великі агрохолдінги. В принципі всі ці технології (mini-till, no-till, strip-till) вже використовуються на території області, вони не нові. Але більш розповсюджене їх використання на Київщині можливе за умови технологічного забезпечення у господарстві. Для ефективного застосування технологій, які існують сьогодні, потрібно мати капітал. У великих господарств, які давно на ринку, здебільшого він є. А для невеликих господарств це можливо лише шляхом кооперувань та створення малих сімейних фермерських господарств. І, звісно, дуже важливо мати підтримку з обласних та державних програм. Якщо господарства працюватимуть за старими технологіями, то вони просто будуть неконкурентоздатними”, – каже він.
Сильні та слабкі сторони
Завдання Схеми планування території – шляхом раціональних рішень, враховуючи сильні сторони сільського господарства області та запобігаючи загроз, розвинути конкурентоспроможне сільське господарство з метою вирішення соціально-економічних проблем сільських територій області та забезпечення продовольчої безпеки області.
Аналіз конкурентоспроможності сільського господарства Київської області показав, що сильні сторони у цій сфері в однаковій кількості зі слабкими.
Місія сільського господарства адміністративних районів розглядається з позиції територіальної організації двох секторів регіональної економіки: товарного (повинен мати капіталістичну мотивацію підприємництва, максимізувати прибуток та отримати ренту) та сектору домогосподарств населення (виконує в основному соціально-економічну функцію, використовуючи присадибні та інші земельні ділянки по 2 га).
Потенціал Київщини
Так, наприклад, виробництво зерна на перспективу має зосередитись у господарствах товарного типу, включаючи сімейні фермерські господарства (СФГ) із загальною посівною площею 338,3 тис. га, що дозволить зібрати до 1,5 млн тонн урожаю. На спеціалізованих фермерських господарствах з виробництва зерна кукурудзи та двохпільною сівозміною з олійними культурами можна бути отримати до 62,1 тонн соняшника.
Виробництво цукрових буряків може збільшитись до 2,7 млн тонн, це вдвічі більше порівняно з базовим періодом, завдяки підвищенню врожайності при оптимізації сировинної бази до рівня допустимих 5% у структурі посівних площ.
Для вирощування картоплі пропонується виділити 51,4 тис. га в товарному секторі. У моделі СФГ передбачається монокультурне виробництво на 20 га посадки.
Загальний обсяг прогнозованого овочівництва в товарному секторі у 2036 році має досягнути 1,3 млн тонн.
Виробництво плодів і ягід матиме суттєву економічну мотивацію для підприємництва, а тому розвиватимуться високими темпами. Плодово-ягідні насадження планують відновити на площах до 40,3 тис. га.
У 2036 році завершиться процес трансформації тваринництва, що було збитковим у складі багатогалузевих сільськогосподарських підприємств, до самостійних спеціалізованих фермерських господарств товарного типу оптимального розміру за відомими у світі зразками.
У молочному скотарстві йдеться про модель ферми на 300 корів. Потенціал молочного скотарства області визначено на рівні 1,4 млн тонн при утриманні 251,9 тис. корів.
Вирощування великої рогатої худоби на м'ясо моделюється як супутній процес молочного скотарства. Потенційний обсяг виробництва яловичини становить 82,4 тис. тонн (в живій вазі) на рік, що забезпечить близько 12 кг мяса на особу. Поголів’я свиней зросте до 792 тис. голів і виробництво свинини не обмежиться внутрішнім ринком. Поголів’я птахів зросте до 26,4 млн голів до 2036 року.
Мотивацію розвитку свинарства і птахівництва буде реалізовано із урахуванням задоволення ринкового попиту на продовольство, зокрема свинину на рівні 14 кг на одну особу в рік, курятини – 10 кг, яєць – 448 штук з урахуванням того, що селяни покриватимуть свої потреби за рахунок власного виробництва.
За словам Євгена Чубука, наразі обсяг експорту продукції з Київської області збільшується, але залишається на невисокому рівні.
“В цілому Україна має набагато більше ресурсів, ніж використовує. Наприклад, наша країна має достатньо моркви, але експортує мало, оскільки на Заході морква потрібна мита. А у нас дуже мало хто її миє. Це елементарні речі, але навіть для миття неохідні лінії, які не кожен може собі дозволити. Знову таки – кооператив з декількох господарств з більшою вірогідністю собі це дозволити. Непогано експортуєтся ягода. З'являються нові ягідні господарства, в тому числі вирощують органічні ягоди. Але малим господарствам теж потрібна допомога влади. Тоді господарства Київщини будуть розвиватись”, – завершив він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, у січні аграріям Київщини видали понад 26,6 млн бюджетних коштів на розвиток сільського господарства. Найбільше коштів перепало малим фермерам на підтримку тваринництва, решту – витратили на проведення агровиставок. Самі сільгоспвиробники говорять: дотації – це добре та не цим єдиним живе галузь. Окрім фермерства, є й більш проблемні напрямки, які вартують державної уваги. Та й зрештою – попередня програма підтримки передбачала куди більше коштів.
Читайте:
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги
Фото: коллаж KV
