Петро Пантелеєв: “Місто має намір управляти тепловими активами, відстоюючи інтереси кінцевого споживача”
Про дооснащення багатоквартирних будинків Києва лічильниками тепла, початок їх оснащення тепловими пунктами, будування сміттєспалювального заводу, розблокування рахунків ПАТ “Київенерго” та розрив стосунків з цією компанією читайте в другій частині інтерв'ю з заступником голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петром Пантелеєвим.
Першу частину інтерв'ю з Петром Пантелеєвим читайте тут.
KV: Ви казали, що Київ витратив у 2016 році 75 млн гривень на оснащення будинків лічильниками тепла. Тепер всі будинки, де можливо було встановити лічильник, його мають?
Петро Пантелеєв: Станом на 21 грудня 2016 року ми завершили встановлення лічильників за міською програмою. Їх встановлено 1 170 за рік. ПАТ “Київенерго” планувало встановити 2,5 тис. лічильників, а встановило 1200 через заарештовані до сих пір рахунки ПАТ за позовом НАК “Нафтогаз”.
У міському бюджеті на 2017 ріку передбачені 26,8 млн гривень для завершення програми оснащення будинків приладами обліку тепла. Також залишається близько 700 будинків, в яких технічно не можливо встановити лічильники. Ці будинки не мають приміщень для встановлення лічильників. Встановлювати їх на вулиці не бажано. До того ж це вже була би реконструкція, яка приводить до збільшення вартості встановлення лічильника в десятки разів. Поки мешканцям цих будинків нарахування здійснюються за середньозваженими показаннями будинків, де лічильники встановлені.
Читайте: "Киевэнерго": Жители домов без теплосчетчиков сэкономили на отоплении 121,7 млн гривен
Додам також, що Верховна Рада прийняла закон про реструктуризацію заборгованості теплоенергетичних підприємств перед НАК “Нафтогаз”. Закон був підписаний Президентом. І ми сподіваємося, що в січні 2017 року буде прийнято рішення про розблокування рахунків теплопостачальних компаній, у тому числі ПАТ “Київенерго”.
KV: Будете вимагати, щоб “Київенерго” відшкодовувати місту витрати на встановлення лічильників?
Петро Пантелеєв: Ця тема обговорювалася, але тут принциповим є те, що лічильники переходять у комунальну власність міста. “Київенерго” їх ніхто не віддає. Важливим є інше, щоб після розблокування рахунків “Київенерго” знайшло кошти на вирішення пріоритетних питань в теплоенергетиці: завершити встановлення тепло лічильників, в тому числі там, де вони були вкрадені, зайнятися ремонтом мереж. Також необхідно розпочати оснащення будинків індивідуальними тепловими пунктами.
KV: Для чого потрібні ці індивідуальні теплові пункти?
Петро Пантелеєв: Теплопункт – це наступний крок після лічильника. Якщо останній лише рахує кількість спожитого тепла, то теплопункт вже дозволяє регулювати обсяг його споживання. Коли на вулиці відносно тепло, будинок може менше використовувати теплової енергії на обігрів, коли холодно – більше. Також теплопункт забезпечує нормальну роботу системи гарячого водопостачання. Після його встановлення мешканцям не треба буде спускати воду по 15 хвилин, щоб пішла гаряча, як це ми спостерігаємо в деяких будинках..
KV: Коли місто плануєте почати реалізацію програми по встановленню теплових пунктів?
Петро Пантелеєв: Програма стартує вже цього року, на 2017 рік виділено 35 млн гривень. У січні-лютому відбудеться закупівля обладнання, визначатимуться підрядники і розпочнеться робота. Якщо не виникне додаткових проблем, до осені теплопункти вже працюватимуть в будинках. Якщо ж фінансування, а в результаті і кількість об’єктів, буде збільшено, то і терміни виконання проекту будуть продовжені.
Також встановлення теплових пунктів ми будемо пропонувати у програмі 70/30% для всіх будинків. Подібне обладнання було встановлено на одному з об’єктів за програмою 70/30 для ОСББ. Підрахунки показали, що обладнання окупається людям за умови отримання міського гранту (70%) менш ніж за один опалювальний сезон, адже дозволяє економити 20-25% коштів на опаленні.
KV: Яка доцільність людям витрачати свої кошти, якщо є програма зі 100% фінансуванням з бюджету?
Петро Пантелеєв: У 2017 році за кошти міського бюджету можна буде встановити орієнтовно 110 теплових пунктів. Фінансуватимуться роботи в найбільш енерговитратні будинки та будинки, де якість послуг не витримує критики. У Києві 10,4 тисячі будинків, які мають централізоване опалення, не враховуючи гуртожитків та аварійних будинків. І профінансувати ремонт або встановлення ІТП в усіх столичних будинках, за короткий термін просто неможливо. Один тепловий пункт може коштувати 300 тис. гривень. Потреба у коштах на оснащення всього міста такими тепловими пунктами складає приблизно 4 млрд гривень. І я не хочу давати людям пусті обіцянки про наступні роки. Сьогодні модернізація столичного житлового фонду, що дозволить отримувати якісні послуги й сплачувати менше, можлива лише на умовах спів фінансування, коли і самі мешканці докладають зусиль до покращення свого дому.
KV: Як будуть обирати будинки для встановлення теплопунктів?
Петро Пантелеєв: Обиратимуться будинки, які є найбільш енерговитратними з кількісної точки зору. Йдеться про споживання теплової енергії на один квадратний метр. Другим критерієм буде відсутність у будинку належної циркуляції та якісного гарячого водопостачання. Ці показники відслідковуються кожний місяць. За результатами опалювального сезону побачимо, які будинки найбільш неефективно використовують тепло..
KV: Наприкінці листопада 2016 року ПАТ “Киевэнерго” звернулося до голови уряду щодо неможливості КМДА до кінця 2016 року розрахуватися з підприємством за теплову енергію, що поставлена столичним споживачам, яким нараховані пільги та субсидія. Борг столиці складає 890 млн гривен. Чи вирішено це питання?
Петро Пантелеєв: У міста не може бути заборгованості по субсидіям, тому що вони фінансуються з державного бюджету. Однак місто контролює це питання, оскільки зацікавлене в стабільному теплопостачанні у нашому місті. Сьогодні є така заборгованість. Борг держави перед тепловиками Києва дійсно складає біля 1 млрд гривень. За нашою інформацією, зараз виділяється з державного бюджету на його погашення 111 млн гривень. Однак основні розрахунки будуть відбуватися у січні 2017 року.
KV: Як наявність таких боргів може вплинути на надання послуг споживачам тепла?
Петро Пантелеєв: На щастя, для людей це не складе проблеми, оскільки на руки громадяни субсидій не отримують. Розрахунки між державою і тепловиками за нараховані субсидії та пільги йдуть за системою, яка не залежить від споживачів. Однак для функціонування сфери теплоенергетики надзвичайно важливим є стабільні взаєморозрахунки.
KV: Мер Києва Віталій Кличко заявляв, що столиця не має наміру продовжувати контракт з ПАТ "Киевэнерго" щодо управління тепловими активами міста. Договір з ПАТ закінчується наприкінці 2017 року, тобто під час опалювального сезону. Чи можуть мешканці столиці розраховувати, що у 2017 році послуга опалення їм буде надаватися у повному обсязі?
Петро Пантелеєв: Дійсно, ми зараз готуємося до завершення угоди з ПАТ “Київенерго” та розробляємо умови нової угоди з потенційним інвестором. Нагадаю, вже 16 років наша теплоенергетика перебуває у володінні і користуванні “Київенерго” за договором, який закінчується 31 грудня 2017 року. Ми вважаємо, що місто повинно мати більший вплив на теплоенергетику і брати набагато активнішу участь в модернізації теплових мереж. В першу чергу, йдеться про оновлення та технічне переоснащення ТЕЦ та тепломереж, запровадження більш раціональних підходів до формування тарифів для людей. І саме така позиція та дії, що її супроводжуватимуть, вплинуть позитивно на кінцевих споживачів, хоч і не одразу.
У міста є бачення майбутньої моделі управління тепловими активами. До цієї роботи ми залучили авторитетних міжнародних фахівців, які допомагають більш системно опрацювати ключові питання та застосувати існуючий світовий досвід. Але у будь-якому випадку теплоенергетичне майно буде передано на баланс комунального підприємства міста. Це відбудеться у 2018 році.
Читайте: Виталий Кличко: "Мы не будем продлевать контракт с "Киевэнерго"
KV: На яке КП?
Петро Пантелеєв:Ми визначимося з цим питанням. Ви знаєте, що відновлена робота КП “Київтеплокомуненерго”, яке вже отримало ліцензію на транспортування тепла в Дарницькому та Дніпровському районах Києва. Вона набуває чинності з 1 березня. Підприємство стане базою для передачі теплових активів від “Київенерго”. Але цей процес дуже складний і має дуже багато невирішених супутніх питань. Адже теплоенергетика – складна машина, яка потребує спеціального фахового підходу. На жаль, теплоенергетичний комплекс міста - це ще й досить зношена машина, варто лише поглянути, в якому стані знаходяться тепломережі. І підійти до подальшої долі управління ним ми повинні з усією відповідальністю.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” получило лицензию на транспортировку тепловой энергии в дома жителей столицы
KV: Так навіщо повертати на баланс міста зношене обладнання і мережі. Не простіше поставити “Києвенерго” умову модернізувати це обладнання?
Петро Пантелеєв: Ні, по тій простій причині, що компанія буде це робити тільки за рахунок коштів споживача, які закладені в тарифі. Угода з “Київенерго” не передбачала подібних зобов’язань за рахунок теплопостачального підприємства. Якби були законні механізми для цього, міська влада їх використала б. Місто має намір управляти тепловими активами, відстоюючи інтереси кінцевого споживача, а не отримання прибутку за його кошт.
KV: Тобто якщо місто поверне теплові активи, то споживачам не варто очікувати підвищення тарифів на тепло?
Петро Пантелеєв: Таке формулювання не зовсім коректне, адже вартість послуг залежить не від конкретного підприємства і навіть не від міської влади. Наприклад, останнє підвищення тарифів на тепло відбулося у зв’язку з підвищенням ціни на газ, який в тарифі займає майже 80% вартості. Але є механізми оптимізації витрат, що, власне, ми і плануємо зробити.
KV: На що може впливати місто?
Петро Пантелеєв: На модернізацію системи, яка дозволить зменшувати експлуатаційні та адміністративні витрати, оптимізувати процеси, які дозволять не підвищувати тарифи.
Наприклад, два роки тому у нас в шести ЖЕКах була заборгованість 3-4 місяці по зарплатні, відключена електроенергія у приміщеннях, величезні борги перед підрядниками. Всі керівники говорили, що низький тариф, треба підвищувати. Але ми не пішли таким шляхом. Ми реорганізували підприємства, скоротили біля 3 тис. штатних одиниць, в основному адміністративний персонал. І такі ресурси є в будь-якій галузі. Розглядатимуться різні варіанти як оптимізувати процеси і не підвищувати тарифи.
KV: ПАТ АК “Київводоканал” неодноразово заявляв про несанкціоновані врізки у водопровідні мережі. Експерти говорили, що 18% від загального об’єму води, який поставляється “Київводоканалом”, йде на непродуктивні витрати. На Ваш погляд, що є основною причиною такої проблеми і чи може місто її вирішити системно?
Петро Пантелеєв: Проблема несанкціонованих врізок є. Причому проблема є як на дрібному побутовому рівні – якійсь орендар будинку підключився без обліку, так і на глобальному рівні, коли, наприклад, будинки Войцеховського без дозволів підключаються до мережі, один будинок навіть побудували прямо на каналізаційному колекторі.
Автопаркінг будинку на Харківському шосе,19 взагалі збудовано впритул до камери головного Дарницького каналізаційного колектора, який є важливим вузловим елементом системи водовідведення Лівобережної частини м. Києва. Через неї проходять приблизно 80 % стічних вод Дарницького району. Таке розташування надзвичайно небезпечне, адже повністю унеможливлює доступ до камери і під’їзд до неї транспорту для проведення технологічних чи аварійно-відновлювальних робіт тощо.
“Київводоканал” має інспекцію, яка займається виявленням несанкціонованих підключень. Адміністрація міста підключається, коли потрібно залучення силових відомств або міської інспекції самоврядного контролю і благоустрою, яка має технічні засоби з демонтажу споруд, що з’являються в охоронних зонах “Київводоканалу”.
Місто намагається впливати на ситуацію, однак ми наполягаємо на тому, щоб ця робота здійснювалася у співпраці х правоохоронними органами, оскільки мова йде про свідомі зловживання, що ставлять під загрозу безпеку громадян.
KV: Ви казали, що у 2016 році було витрачено 200 млн гривень на будівництво другої нитки головного колектора. Що зроблено за ці кошти і які роботи планується проводити у 2017 році?
Петро Пантелеєв: Колектор – це один з пріоритетних об’єктів міста. Цього року завершені роботи по прокладці другої нитки головного колектора. На наступний рік залишається лише благоустрій. Роботи виконує компанія “Метробуд”, ніяких затримок з графіком немає. На завершальні роботи з благоустрою у бюджеті Києва закладено 40 млн гривень. Планується закінчити роботи влітку 2017 року, орієнтовно червень-липень.
KV: Чи з’являться нові пріоритетні сфери розвитку ЖКГ Києва у 2017 році?
Петро Пантелеєв: Так, вже визначені два нових пріоритетних напрямки. Перший напрям – це поводження з відходами: переробка відходів, утилізація. Другий – заміна теплових мереж, на що у бюджеті міста на 2017 рік передбачено 70 млн гривень. Плануємо замінити 15-20 км тепломереж на найбільш аварійних ділянках.
KV: Розкажіть докладніше про проекти щодо утилізації відходів.
Петро Пантелеєв: Планується проектування сміттєпереробних заводів. Це будуть сучасні об’єкти, що працюватимуть на основі інноваційних технологій без шкідливих викидів у повітря та з високим рівнем переробки сміття. Ряд серйозних заходів плануємо виконати на п’ятому полігоні. Зараз завершуємо протиаварійні роботи на п’ятому полігоні, кошти на які були виділені вже наприкінці року. Також на п’ятому полігоні за рахунок міста встановлять додаткові потужності, що працюють за німецькими технологіями утилізації токсичного фільтрату. Плануємо розпочати розробляти проект рекультивації полігону. Ця робота узгоджені з мешканцями сіл, що розташовані поруч, оскільки місто розуміє які незручності вони змушені терпіти через роботу об’єкту.
KV: Чи є просування у питанні будівництва сміттєпереробного заводу на околиці міста?
Петро Пантелеєв: Зараз ми все ще в процесі пошуку найбільш оптимальних технологій. Ми вже ознайомилися з технологіями у декількох країнах, але пошук не припиняємо. В бюджеті Києва на 2017 рік закладені кошти на проектування сміттєпереробних заводів. Різні проекти, на які виділено, близько 6 млн гривень.
Читайте: Кличко собрался построить на Троещине огромный мусоросжигающий завод
Розглядається кілька ділянок, в тому числі, на вулицях Колекторній, Червонопрапорній, в зоні нашої уваги є перший полігон на Великій Кільцевій, ділянка в селі Підгірці. Ми говоримо зараз про переробку сміття на цих майданчиках, тобто це сортування сміття, відбір цінних фракцій для повторного використання. Нас зараз цікавить як зробити так, щоб після сортування залишалося якомога менше залишку, який треба захоронювати або спалювати.
KV: Хто буде фінансувати ці проекти?
Петро Пантелеєв: Ми розраховуємо на інвестиції. Готові працювати з зарубіжними партнерами, які сьогодні є лідерами у цій галузі. Також місто готово залучати кошти міського бюджету для реалізації таких проектів.
KV: З мешканцями районів, де планується облаштування переробки відходів такі дії вже узгоджені?
Петро Пантелеєв: Ми обов’язково будемо проводити громадські слухання. Але перш ніж їх проводити треба самим чітко розуміти, що ми пропонуємо людям. Думаю, ми визначимося напочатку 2017 року.
Довідка KV: Петро Пантелєєв народився 11 липня 1975 року в Києві. У 1997 році закінчив Київський державний технічний університет будівництва та архітектури.
З 1997 року обіймав різні посади на підприємствах житлово-комунального господарства Києва.
У 2006-2010 рр. працював у Шевченківській райдержадміністрації Києва.
З 2010 по 2012 рік - заступник начальника Головного управління - начальник управління експлуатації житлового фонду у Головному управлінні житлового господарства КМДА. З 2012 по 2014 рік - начальник управління розвитку та реформування житлово-комунального господарства КМДА.
Був головою Шевченківської РДА з 23 квітня 2014 року по 18 серпня 2014 року.
З 1 вересня 2014 року мер Києва Віталій Кличко призначив Петра Пантелєєва на посаду заступника голови КМДА.
