вівторок, 19 березня 2024 г.

Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”

Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”

Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.

Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.

Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.

Фінансування

KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?

Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).

Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).

На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).

Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)

Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.

Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.

KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?

О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.

Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.

KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?

О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.

У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.

KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?

О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.

Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.

Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета

Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.

Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.

KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?

О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.

Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.

Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.

Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.

Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020

Дорожньо-транспортна інфраструктура

KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?

О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.

Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта

Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.

Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство

Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.

Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.

На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.

Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.

Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.

KV: Скільки планується провести таких ремонтів?

О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.

Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.

KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?

О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.

Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.

KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?

О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.

Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО

KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?

О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.

Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.

Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.

Житлово-комунальне господарство

KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?

О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.

Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.

Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.

KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?

О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.

На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.

Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.

Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор

Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.

Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:

  • міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;

  • підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;

  • міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.

У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.

KV: Що це за будинки?

О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.

Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.

З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.

Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.

KV: Скільки на території району аварійних будинків?

О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.

KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?

О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.

Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.

Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році

KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?

О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.

Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ

KV: На що переважно скаржаться?

О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.

Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.

KV: Боргів за комунальні послуги багато?

О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.

Нове будівництво та конфлікти з забудовниками

KV: Багато нового будівництва на території району?

О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.

У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.

Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.

Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.

Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.

Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы

KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?

О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.

KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?

О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.

KV: На території району будуються соціальні об'єкти?

О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.

З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.

Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”

Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.

Школи, садочки та спортивна інфраструктура

KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?

О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.

Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.

Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.

Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75

KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?

О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).

Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.

У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.

Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).

Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.

У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.

KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?

О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.

У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.

У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.

У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень.

У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.

У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет.

Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.

У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення.

Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”.

У 21 школі працюють Speaking Club.

У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.

KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами?

О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.

Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.

На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.

Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.

Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.

Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.

KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?

О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.

Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.

В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.

Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району

KV: Скільки у районі зелених зон?

О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.

Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт

KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?

О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.

Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву

KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?

О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.

Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.

У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.

KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?

О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.

На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.

KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?

О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.

У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.

Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.

Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.

Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”

Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”

Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”

Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”

Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”

Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”

Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”

Фото: KV

Фото галереї: надано Шевченківською РДА

KиевVласть

Бесіду вела Настя Недашківська

Теги: новости киева, строительство, строительство, реконструкция, дороги, спорт, шевченковский район, школы, парки, шевченковская рга, олег гаряга, скверы, детсады, общественные проекты, стадионы, скандальные стройки

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.