четвер, 28 березня 2024 г.

Досьє: Луценко Ігор Вікторович

Досьє: Луценко Ігор Вікторович

Військовослужбовець Збройних сил України (ЗСУ), один з неформальних драйверів розвитку БПЛА (дронів) в українській армії. Радник мера Києва Віталія Кличка з питань виявлення та запобігання корупції на громадських засадах. Депутат Верховної Ради (ВР) VIII скликання (2014-2019 рр, фракція "ВО "Батьківщина"). Екс-депутат Київради VIII скликання (2015-2020 рр). Журналіст, громадський активіст.

Місце народження, освіта

Ігор Луценко народився 10 листопада 1978 року у Києві у родині лікарів.

2000 року отримав диплом економіста в Києво-Могилянській академії.

2002 року закінчив EERC (нині Київська школа економіки).

Сімейний стан

Дружина – Ташник Катерина Юріївна (з 2017 року). Донька – Луценко Марія Ігорівна. Раніше був одружений з Марією Лебедєвою.

Мати – Ольга Стельмах. Вітчим – Володимир Семенович Стельмах, екс-глава НБУ (2008-2010 рік). 

У споріднених відносинах з Ігорем Луценком знаходиться поет Дмитро Луценко (15 жовтня 1921 р., Березова Рудка, Полтавська губернія – 16 січня 1989 р., Київ), автор пісні “Києве мій”, яка стала Гімном територіальної громади Києва від 13 листопада 2014 року. Почесний громадянин Києва.

Кар'єра

За даними аналітичної системи YouControl у 2003 році Ігор Луценко був зареєстрований як фізособа-підприємець, профіль – оптова торгівля. Діяльність припинено.

З 2003 до 2005 року Ігор Луценко працював у видавництві “KP Media” на посаді редактора секції “Бізнес” журналу “Кореспондент”.

З 2005 до 2006 року – редактор секції “Великі гроші” журналу “Влада грошей”.

З 2006 до 2014 року – кореспондент, головний редактор проекту “Економічна правда” інтернет-видання “Українська правда”.

Крім того, працював консультантом Міжнародного центру перспективних досліджень, кореспондентом журналу “Компаньйон”.

2012 року безуспішно балотувався у ВР VII скликання як самовисуванець.

Влітку та восени 2014 року – боєць добровольчого батальйону “Азов”. У той період командиром “Азова” був один із лідерів та ідеологів українського соціал-націоналізму, згодом депутат ВР VIII скликання – Андрій Білецький (позафракційний, київський округ №217 – Оболонь).

У ВР VII скликання (2012-2014 рр) був помічником-консультантом депутата Олександра Бригинця (фракція “Батьківщина”, київський округ №217 – Оболонь), голови підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини комітету ВР з питань культури і духовності. З 17 квітня 2014 року Бригинець був членом ТСК ВР з питань розслідування фактів масового переслідування водіїв, які були учасниками мирних акцій протесту з використанням колісних транспортних засобів, та їх притягнення до адміністративної відповідальності.

15 лютого 2014 року тодішній лідер фракції “Батьківщина” у ВР VII скликання Арсеній Яценюк (згодом прем'єр-міністр) з трибуни ВР заявив, що до нового складу Кабміну можуть увійти представники Майдану: лікар Ольга Богомолець, ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, активіст Ігор Луценко, співачка Руслана Лижичко та координатор медичної служби Штабу національного опору Олег Мусій. Проте до нового Уряду Ігор Луценко не потрапив.

У травні 2014 року Луценко був обраний депутатом Київради VIII скликання під №3 за списком ВО “Батьківщина”. Очолив комісію з питань культури та туризму. Став секретарем фракції "Батьківщина", яка крім нього складалась з голови фракції, і одночасно, тодішнього голови КМДА – Володимира Бондаренка та заступника голови – Тетяни Меліхової. Склав повноваження депутата Київради 20 листопада 2014 року у зв'язку із обранням народним депутатом

З 27 листопада 2014 року по 29 серпня 2019 року – депутат ВР VIII скликання. Балотувався під №3 за списком ВО "Батьківщина", увійшов до складу однойменної фракції. Був головою підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством комітету ВР з питань запобігання та протидії корупції, членом Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації.

Також був: заступником члена Постійної делегації у міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентському вимірі Центральноєвропейської ініціативи", заступником керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Індонезією, членом груп з міжпарламентських зв'язків з Францією, Естонією, США, Великобританією, Словаччиною, Мексикою та Ізраїлем.

27 січня 2015 року на засіданні ВР оголосили про створення міжфракційного об'єднання “За Київ”, куди увійшли представники всіх політичних сил. Співголовами “Групи любителів Києва” стали Ігор Луценко та колишній депутат Київради III, IV та V скликань (1997-2012 рік), депутат ВР VII (2012-2014 рік, фракція “УДАР”, №11 за списком партії) та VIII скликань – Наталія Новак (2014-2019 рік, фракція "БПП", №16 за списком партії).

З 26 листопада 2015 року Ігор Луценко входив до складу ТСК ВР з питань перевірки фактів порушень під час проведення повторного голосування на виборах Криворізького міського голови 15 листопада 2015 року.

З 6 листопада 2018 року був членом ТСК ВР для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

Розпорядженням Київського міського голови Віталія Кличка від 15 жовтня 2019 року №883 призначений радником мера з питань запобігання та виявлення корупції на громадських засадах.

На дострокових парламентських виборах у ВР IX скликання балотувався від партії “Батьківщина” за мажоритарним округом №154 (м. Дубно Рівненської обл.) але програв кандидату від “Слуги народу” підприємцю Олександру Аліксійчуку, посівши третє місце.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну вступив до лав ЗСУ і став аеророзвідником 72-ї окремої механізованої бригади. У лютому 2024 року оголосив про набір особового складу – операторів дронів, інженерів, саперів, а також менеджера з персоналу.

Членство у дорадчих органах

Розпорядженням КМДА від 29 жовтня 2014 року №1228 Ігор Луценко, як голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму, був включений до складу новоствореної комісії із забезпечення приведення Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року у відповідність із Державною стратегією регіонального розвитку до 2020 року. Комісію очолив Київський міський голова Віталій Кличко.

Громадська діяльність

З 2007 року Ігор Луценко – активіст громадського руху "Збережи Старий Київ". Це співтовариство було створено ініціативною групою як реакція на плани київської влади збудувати на розі Десятинного провулка та Пейзажної алеї, на території державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” багатоповерховий будинок для високопосадовців МЗС. Втім, будинок все одно було збудовано.

Луценко активно боровся проти реконструкції Гостиного двору на Контрактовій площі. Першочергові роботи з консервації Гостинного двору "Укрреставрація" мали виконати до кінця грудня 2015 року. Зараз Гостиний двір вже майже десять років стоїть у недоробленому вигляді і поступово руйнується.

Також Ігор Луценко був одним із лідерів руху, започаткованого щодо заборони Рінату Ахметову будувати на Андріївському узвозі будівлю – громадський простір. Майже десять років на місці будівництва знаходиться будівельний майданчик. Також 30 січня 2018 року Ігор Луценко очолив акцію протесту з вимогою зупинити будівництво 30-ти метрового готелю з паркінгом на Андріївському узвозі, 14-16.

У грудні 2011 року за версією "Комсомольської правди" Ігор Луценко став “Людиною року” у номінації “Громадський активіст”. До речі у номінації “Політик року” першим був визнаний однодумець та політичний партнер Луценка – Олександр Бригинець.

У період з 2013 по 2014 рік Ігор Луценко брав активну участь у житті Євромайдану. Був заступником коменданта протестного табору Андрія Парубія (згодом спікера ВР VIII скликання, обраного від партії “Народний Фронт” під №4), а також був одним з активних учасників Громадського сектору Євромайдану.

22 грудня 2013 року ексглава СБУ, один із лідерів партії “Батьківщина”, депутат ВР V-VIII скликань (1998-2019 рік, фракції “Батьківщина”/БЮТ, “НФ”, позафракційний, згодом в. о. Президента, та в. о. прем'єр-міністра, спікер ВР та голова РНБО) Олександр Турчинов (до 14.1.2015 р. – фракція “НФ”, №3 за списком партії) зачитав текст резолюції “Про започаткування народного об'єднання “Майдан”. Співголовою ради "Майдану" був обраний і Ігор Луценко.

Член колегії Головної ради ГО “Українське товариство охорони пам'яток історії та культури” (ЄДРПОУ 03922197).

Член правління ОО “Андріївська ландшафтна ініціатива” (ЕГРПОУ 38404873).

Один із засновників ГО “Київський велотрек” (ЄДРПОУ 39712440).

У травні 2015 року став одним з засновників ГО “Центр підтримки аеророзвідки” (ЄДРПОУ 39795066). 14 липня 2016 року запустив квадрокоптер у сесійній залі ВР у якості різновиду боротьби з кнопкодавством. До, та після початку повномасштабного російського вторгнення у публічному просторі, а також безпосередньо перед керівництвом Міноборони і країни ставив питання щодо недооцінки впливу дронів на хід бойових дій, перешкоджання розробки ударних БПЛА приватними компаніями, відставання від росії за темпами озброєння військових підрозділів сучасними безпілотниками (станом на січень 2024 року)

Наразі ГО “Центр підтримки аеророзвідки” керує одна з засновниць, активістка впровадження освітньої та матеріально-технічною допомоги здійснення українськими військовими, аеророзвідки під час російсько-української війни – Марія Берлінська.

Депутатська діяльність та громадська активність

17 червня 2011 року під час прес-конференції в “Obozrevatel”  голова комісії Київради VI скликання з питань культури та туризму Олександр Бригинець заявив: “Є закони, які, начебто, можуть зберегти пам'ятники від вандалів різного рівня, і водночас є влада, яка не користується цими законами, щоб зберегти пам'ятники”.”Таким чином на території Києва виникають "зони без закону" – скрізь закон діє, а на кордоні СК "Олімпійський" не діє, на будинку Мурашка не діє, на будинку біля "Хаята" не діє, на Гончара не діє, на Театральній не діє, на Десятинній церкві не діє”, – додав депутат.

Активіст громадянської ініціативи “Збережемо старий Київ”, який брав участь у прес-конференції – Ігор Луценко додав: “Захистом пам'яток має займатися влада, але коли громадськість починає захищати свій будинок, приїжджає ОМОН, “пакує” активістів і на них заводяться кримінальні справи”. Він додав, що таких прикладів у Києві досить багато. Водночас активіст запевнив, що його організація захищатиме київські пам'ятники "наскільки міліція нам не заважатиме цього робити".

19 квітня 2014 року активіст і депутат Київради VIII скликання Ігор Луценко на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав, що напередодні впала одна зі стін заповідника “Софія Київська”, побудована в 60-х роках минулого століття. “Це вже як мінімум другий випадок аварій у цій зоні внаслідок зсувів. Кілька років тому, за 20 метрів від стіни, що впала, був провал у тротуарі . Туди впала людина та загинула...”, нагадує активіст. Внаслідок злочинної політики забудови буферної зони Софії Київської, авантюрних будівельних проектів, рівень грунтових вод на території заповідника та навколо нього піднявся до критичного рівня. Відстань від верхнього краю підземної води до фундаменту Софії – півтора-два метри. І цей показник постійно зменшується.Тенденція загрозлива – руйнації трапляються дедалі ближче до стін самого Софійського собору, і вже впритул підійшла до історичних пам'яток. Якщо не вжити заходів, руйнація самого Софійського собору – справа часу.

27 квітня 2015 року депутат ВР VIII  скликання Ігор Луценко на своїй сторінці в соцмережі Facebook розмістив аерофотозйомку об'єкта, який ударними темпами зводили будівельники у лісовій зоні неподалік села Плюти Обухівського району Київської області. Це справжній палац, який уже порівнюють із резиденцією Президента-втікача Віктора Януковича “Межигір'я”.

Політик додав, що активісти "Дорожнього контролю", зокрема Андрій Дзиндзя, вважали, що палац належить олігарху Рінату Ахметову. На сайті його компанії “Еста-Холдинг” було зазначено, що існує проект “Будиночок у Плютах”, хоча за документами тут нібито будували реабілітаційно-оздоровчий комплекс.

У травні 2015 року, висловлюючи інтереси багатьох столичних власників байків та ролерів, нардеп Ігор Луценко звернувся до “Київпастрансу” із запитом щодо можливості іх безкоштовного паркування, проте отримав відмову.

4 лютого 2016 року депутат ВР Ігор Луценко спрямував до тодішнього директора Департаменту міського благоустрою та охорони навколишнього середовища КМДА Дмитра Білоцерковця звернення, у якому проїнформував, що разом з ним народні депутати: Борислав Береза (позафракційний, київський округ №213 – Троєщина), Віктор Чумак (з 27.11.2014 по 4.2.2016 рр. – фракція “БПП”, потім – позафракційний, київський округ №214 – Дніпровський р-н), Олег Барна (фракція “БПП”, округ №167 у Тернопільській обл.), Сергій Лещенко (з 27.11.2014 по 22.5.2019 рр. – франція БПП, потім – позафракційний, №19 за списком “БПП”), Остап Єднак (з 27.11.2014 по 22.5.2019 рр. – франція “Самопоміч”,потім – позафракційний, №17 за списком партії) звернулися до Міністерства екології та природних ресурсів щодо фінансування у 2016 році проєкту “Будівництво центру захисту тварин по вул. Автопарковій у Дарницькому районі м. Києва”. Депутати отримали від Мінприроди відповідь, що пакет документів встановленого зразка для включення проєкту в план фінансування міністерства від КМДА не надходив.

14 квітня 2016 року на пленарному засіданні Київради VIII скликання депутати з подачі голови апарату КМДА Володимира Бондаренка затвердили Детальний план території (ДПТ) селища Биківня, раніше відкинутий на громадських слуханнях. "Пиляти" київський ліс, незважаючи на Генплан-2020, чиновники запланували в ім'я загиблих бійців АТО, Героїв небесної сотні, афганців та паралімпійців. Ані присутні на засіданні мешканці Биківні, ані народні депутати Борислав Береза та Ігор Луценко, не змогли переконати депутатський корпус міської ради в незаконності такого рішення.

31 травня 2016 року нардеп Луценко звернувся до мера Києва Віталія Кличка з вимогою проведення службового розслідування фактів систематичного порушення містобудівного та природоохоронного законодавства з боку посадових осіб КМДА з метою притягнення винних до відповідальності. Ігор Луценко зазначив, що останнім часом на території Києва землевідведення здійснюється всупереч вимогам чинного Генерального плану Києва до 2020 року. У зв'язку з цим, за його словами, виникла критична ситуація та зросла соціальна напруженість серед містян. Зокрема, обурення викликає незаконна та ущільнювальна забудова земель, на яких розміщені об'єкти природно-заповідного фонду, охоронювані об'єкти Всесвітньої культурної спадщини, зони охорони пам'яток архітектури та містобудування, сквери, ботанічні сади, парки, лісопарки, рекреаційні зони, зелені насадження прибудинкових територій, урочища з крутими схилами, берегоукріплювальні ділянки та водоохоронні зони, острови та схили Дніпра тощо.

21 грудня 2016 року на тлі серії масових демонтажів МАФів, що відбулися у Києві, нардеп Ігор Луценко у соцмережі Facebook повідомив, що наступного дня  на засіданні підкомітету із взаємодії з громадянським суспільством Комітету ВР щодо запобігання та протидії корупції депутати, представники столичної влади, поліції, прокуратури та Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАСІ) обговорять законність знесення малих архітектурних форм у столиці.

15 травня 2017 року депутат ВР VIII  скликання Ігор Луценко звернувся до Київського міського голови з вимогою негайно навести лад на полігоні ТБО №6, що знаходиться у безпосередньої близькості до Національного парку “Голосіївський”. На полігоні немає ніякого огородження, що, на думку депутата, порушує вимоги ст. 91 та ст. 211 Земельного кодексу.

11 липня 2017 року депутат Ігор Луценко звернувся до голови КМДА Віталія Кличка за роз'ясненнями щодо тендеру КП “Київпастранс” на закупівлю 40 трамвайних вагонів. Луценко просив Кличка надати інформацію, чи справді тендер прописаний під польські трамваї Pesa “71-414K” і чи проходив цей трамвай сертифікацію щодо максимального навантаження на вісь. Питання 2-х мільярдної закупівлі трамваїв з явними корупційними ознаками тривалий час збурювало столичну громадськість.

8 лютого 2018 року народні депутати Ігор Луценко, Наталія Новак та Віктор Чумак написали до голови КМДА Віталія Кличка, що за результатами спільного засідання міжфракційного депутатського об'єднання у ВР VIII скликання “За Київ” з участю представників громадськості та київської влади, яке відбулося 25 січня цього року, вони дійшли висновку, що КМДА не є компетентною у питаннях охорони культурної спадщини. Три тисячі гектарів землі на території пам'ятника ландшафту та історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір та долина річки Дніпро" можуть бути забудовані. Виявляється, у КМДА досі не внесли даних про особливий статус зазначеної території у земельний та містобудівні кадастри. Чиновники профільних департаментів КМДА навіть не намагались це адекватно пояснити.

26 березня 2018 року депутат ВР Ігор Луценко звернувся до голови КМДА Віталія Кличка з приводу того, що 15 лютого 2017 року скульптор Борис Довгань подарував Києву скульптуру Миколи Гоголя. З того часу минув рік, а скульптура не встановлена і її доля невідома. Борис Довгань також стверджував, що звертався до КМДА із пропозицією встановити пам'ятник Василю Стусу, але це питання  у КМДА навіть не було розглянуте.

У травні 2018 року нардеп Ігор Луценко звернувся з позовом до суду про відміну свідоцтва на право власності самозбудованої каплиці Московського патріархату біля Десятинної церкви на території Національного музею України. Позов спрямували до Окружного адміністративного суду Києва для вирішення питання про об'єднання з аналогічним позовом Національного музею. Нагадаємо, 25 січня близько десятка представників радикальних організацій прийшли до Десятинної церкви УПЦ МП у Києві та почали зрізати "болгаркою" конструкції каплиці на її території. В акції також взяли участь активісти з організацій С14, "Традиції та порядок" та "Сокіл" (молодіжне крило "Свободи").

21 вересня 2018 року депутат Луценко попросив голову КМДА розповісти про плани столичної влади щодо історичної будівлі на вул. Мельникова, 24, у якому понад 100 років тому розташовувалися бійці 131-го піхотного Тираспольського полку. У мережі з'явилася інформація про заплановане знесення цієї пам'ятки культурної спадщини задля будівництва багатоповерхового житлового комплексу. За інформацією Луценка, в Українському державному інституті культурної спадщини вже навіть розробили та затвердили відповідне історико-містобудівне обґрунтування. А у серпні цього року будинок на вул. Мельникова, 24 виключили з переліку нововиявлених пам'яток культурної спадщини, у якому він значився 10 років.

11 жовтня 2018 року нардеп Ігор Луценко оприлюднив план суцільної санітарної вирубки у 12-ти кварталах Броварського та Микільського лісництв, підписаного начальником Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства Олексієм Бойком та раніше затриманим на хабарі директором ДП “Київлісозахист” Сергієм Сологим. Екологи стверджують, що в наявності чергова афера, адже виїхавши в ліс, "масового відмирання та висихання дерев" так і не знайшли, а під вирубку має потрапити лише 0,6% дерев. З цього приводу депутат офіційно звернувся до голови КМДА Віталія Кличка.

14 листопада 2018 року до голови КМДА Віталія Кличка.звернувся депутат Ігор Луценко та попросив київського градоначальника ліквідувати стихійне сміттєзвалище на Жуковому острові в районі вул. Лютневої, 58, а також звернути увагу на бездіяльність працівників КП ЛПГ “Конча-Заспа”. Як стверджував Ігор Луценко, офіційно керівництво КМДА вважало звалище на вул. Лютневій, 58 ліквідованим. Водночас, за даними нардепа, стихійний смітник не тільки не усунений – він розширився з 600 до 700 кв. м, і його сміттєвий шар досяг вже 3 м. Але лише за кілька метрів від сміттєвих куп, як пише депутат, знаходиться річка Віта, яка є притокою Дніпра.

30 жовтня 2019 року у Колонній залі КМДА відбулося громадське обговорення чотирьох законопроектів про столицю. В результаті обговорення було прийнято резолюцію про те, що необхідно провести широке громадське обговорення із залученням членів територіальної громади Києва, незалежних спеціалістів та експертів. Підписанти резолюції просили Президента Володимира Зеленського забезпечити дотримання конституційних прав громадян України під час розробки будь-яких змін до законів, а також звернулись до депутатів ВР та Київського міського голови. У складі президії зборів та у числі підписантів був і Ігор Луценко.

Схеми, зв'язки, скандали

Головний редактор сайту “Наші гроші” Олекса Шалайський у 2017 році написав у себе на сторінці у соцмережі Facebook, що Ігоря Луценка було звільнено з посади головного редактора “Економічної правди” за несанкціоновану керівництвом “джинсу” (платні замовні матеріали).

Активістські акції Луценка регулярно супроводжувалися історіями про ймовірне здирництво грошей у забудовників. Втім, жодного факту, який це доводить, ніколи не було пред'явлено.

27 травня 2013 року міліція затримала  журналістку Тетяну Чорновол (згодом депутат ВР VIII скликання, 2014-2019 рік, фракція “НФ”, №2 за списком партії), правозахисника Ігоря Луценка та активістку Марію Лебедєву, які з метою блокування реконструкції Гостинного двору на Подолі залізли на баштовий кран. Затриманих було доставлено до Подільського райуправління міліції, де на них склали адмінпротокол за статтею 173 КК "дрібне хуліганство".

16 серпня 2013 року Ігор Луценко разом із Єгором Соболєвим, згодом депутатом ВР VIII скликання (2014-2019 рік, фракція “Об'єднання “Самопоміч” №13 за списком партії), депутатом ВР IV скликання Олександром Марченко (2002-2006 рік, №13 за списком “Нашої України”, позафракційний), Олексієм Германом (ініціатива “Воля”) та Тетяною Чорновол прийшли до сесійної зали Київради VI скликання на знак протесту проти проведення запланованої на 19 серпня сесії міськради, термін роботи якої закінчився 2 червня. Активістів заарештували та засудили до адміністративного арешту на п'ять діб.

20 січня 2014 року з Жовтневої лікарні Києва Ігоря Луценка разом із активістом Юрієм Вербицьким викрали невідомі, схожі на переодягнених працівників міліції. Активістів закрили в гаражі та застосовуючи тортури допитували про фінансування та організацію Євромайдану. Пізніше затриманих вивезли до лісу та кинули на морозі. 21 січня Луценко зміг самостійно дістатися до Києва, де звернувся по медичну допомогу. 22 січня тіло Юрія Вербицького було знайдено на околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур. Указом п’ятого Президента Порошенка від 21 листопада 2014 року №890/2014 Юрію Вербицькому було надано звання Героя України (посмертно). Згодом, 22 серпня 2020 року пресслужба ДБР повідомила про завершення досудового розслідування у відношенні двох підозрюваних у скоєнні цих, та низки інших злочинів, які на той час знаходились у СІЗО.

26 червня 2014 року мер Києва Віталій Кличко і тодішні: голова Київоблради Микола Бабенко та голова селищної ради с. Коцюбинське (Києво-Святошинський р-н,  Київська область) Вадим Садовський підписали меморандум про те, що питання Біличанського лісу не буде винесене на сесію облради 26 червня. Крім того, згідно з документом, до 11 червня цього року мало бути створено тристоронню робочу групу зі встановлення кордонів селища Коцюбинське.

Факт підписання меморандуму одразу породив масу інформаційних нісенітниць. Так, депутат Київради від Батьківщини Ігор Луценко на своїй сторінці у соцмережі Facebook потрапив у халепу, коли заявив, що своїм меморандумом Кличко віддав київський ліс області. При цьому, аргументуючи свою позицію, послатися на текст меморандуму, де чітко було б це прописано, Луценко не зміг. Пізніше з'ясувалося, що факти, які депутат міськради приписував меморандуму, було викладено у рішенні облради, голосування за яке саме і зупиняв цей меморандум. Трохи пізніше з'ясувалося, що проекту рішення щодо Коцюбинського взагалі не було на порядку денному сесії облради, і його, нібито з голосу, мав внести один із депутатів.

На 11 листопада 2014 року голова культурної комісії Київради VIII скликання Ігор Луценко ініціював проведення обговорення з громадськістю кандидатури Сергія Груздо на посаду заступника начальника Управління культурної спадщини КМДА. Проте мер столиці Віталій Кличко, ігноруючи вимоги проведення громадського обговорення та проведення конкурсу, видав розпорядження від 11 листопада 2014 року №387 (на офіційному сайті відсутнє й досі), яким призначив Груздо заступником начальника  управління – в. о. начальника Управління культурної спадщини КМДА.

У квітні 2015 року ЗМІ приписували Ігореві Луценку участь у формуванні “проколомойської” більшості у ВР. 4 листопада 2015 року під час засідання суду у справі Геннадія Корбана журналісти зафіксували, як прокурор Олександр Галінченко відправив комусь СМС із вимогою негайно вручити повідомлення про підозру Корбану. До суду прийшли співробітники підрозділу "Титан", щоб відтіснити нардепів, які почали блокувати прокурора, вимагаючи арештувати його та пред’явити згадану СМС. Серед народних депутатів були Ігор Луценко та Володимир Парасюк (позафракційний, округ №122 у Львівській обл.). Також у приміщенні знаходилися нардепи Віталій Купрій (з 27.11.201 по 7.4.2015 – фракція “БПП”, потім – позафракційний, округ №29 у Дніпропетровській обл.) та Андрій Лозовий, передавала РБК-Україна. Кінець кінцем прокурору вдалося вибігти з приміщення суду, але прихильники Корбана встигли завдати йому кількох ударів. 27 липня 2017 року Народний депутат Ігор Луценко повідомив на своїй сторінці у соцмережі Facebook, що написав чергову заяву про злочин щодо діяльності тодішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. Свою заяву він обгрунтував на підставі даних, отриманих через соціальну мережу – безпосередньо допис Вікторії Страхової, котра була практичним організатором процесу націоналізації “Приватбанку”.  “Це ст. ст. 206, 218-1, 219 Кримінального кодексу України – протидія законній господарській діяльності, доведення банку до неплатоспроможності, доведення до банкрутства … Якщо ви думаєте, що це все просто розмови, то ви помиляєтеся. Я бачу тут 100% спробу “завалити” банк з боку посадових осіб, і за це передбачена серйозна відповідальність. Свідків більш ніж достатньо. Фурсі (Сергій Фурса, інвестиційний банкір, – KВ) – приготуватися. Влада міняється інколи дуже швидко і несподівано” – написав Ігор Луценко.

9 жовтня 2015 року народний депутат Ігор Луценко на сервісі YouTube опублікував відео особняка пятого Президента Петра Порошенка, розташованого у селі Козин Обухівського району Київської області. У зв'язку з тим, що територію навколо будинку обнесено високим парканом, ролик було знято з висоти пташиного польоту за допомогою безпілотника. Як стало відомо KВ, Луценко присвятив публікацію Андрію Медведьку та Денису Поліщуку, яких підозрювали у вбивстві журналіста Олексія Бузини і яких депутат справедливо вважав політв'язнями.

У листопаді 2015 року депутати ВР VIII скликання Борислав Береза, Ігор Луценко, Єгор Соболєв, Володимир Парасюк, Андрій Лозовой (фракція РПЛ, №2 за списком партії) та Сергій Висоцький (фракція “Народний фронт”, №44 за списком партії) пікетували ресторан L'Kafa в Будинку профспілок на Хрещатику (де відбулась трагедія під час Революції Гідності) з вимогою його закриття, що до речі спричинило їдкі коментарі до діяльності депутата Берези з боку чиновників КМДА. Як наслідок, "власники ресторану усвідомили небезпеку розміщення розважального закладу в аварійній будівлі після пожежі та поїхали. КМДА згадала, що вона влада у місті та демонтували рекламну вивіску ресторану. А київські профспілки відчули шалений приплив патріотизму та пофарбували приміщення у кольори національного прапора," – написав Борислав Береза на своїй сторінці у соцмережі Facebook. 

12 листопада 2015 року депутат Луценко у соцмережі Facebook обурився тим, що за розпорядженням тодішнього спікера парламенту Володимира Гройсмана у сесійній залі ВР зняли іменну табличку нардепа від РПЛ Ігора Мосійчука (№9 за списком партії), хоча він на той час залишався чинним нардепом. Нагадаємо, ВР надала дозвіл на арешт Мосійчука після того, як Генпрокурор Віктор Шокін показав на пленарному засіданні скандальне відео за його участю. 18 вересня суд обрав для Мосійчука запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Ігор Мосійчук підозрювався у скоєнні злочинів, передбачених кількома статтями Кримінального Кодексу, серед яких і отримання неправомірної вигоди.

22 грудня 2015 року поліцейський патруль зафіксував припаркований на пішохідному переході джип Volkswagen Tiguan. На водійському сидінні знаходився нардеп Ігор Луценко, який відмовився пред'явити документи та визнати порушення ПДР. Внаслідок цього патрульні викликали евакуатор та забрали автомобіль на штрафмайданчик. Пізніше Ігор Луценко, на своє виправдання, написав у соцмережі Facebook, що сам наполягав на тому, щоб на нього не складали протокол, як на водія, який порушив правила дорожнього руху, оскільки поліцейські саме цього факту не зафіксували. Він нібито радий сплатити дорожче за штрафмайданчик, проте дотриматися юридичних правил.

14 червня 2016 року журналіст, юрист, ексглава консультаційної ради при ГПУ Володимир Бойко на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав, що позбавившись шумної компанії грантоїдів із сумнівною репутацією на чолі з Віталієм Шабуніним, тодішній голова НАБУ Артем Ситник затвердив на посаді голови Ради громадського контролю при НАБУ ексдепутата Київради VII скликання Олексія Гриценка (“Громадянська позиція”), який взагалі не мав права входити до цієї ради в 2015 році. За таких розкладів всі призначення на посади в НАБУ, узгоджені представників незаконно сформованої громадської ради, починаючи з червня 2015 року і до цього дня, є нелегітимними.

У зв'язку з цим нардеп Ігор Луценко направив Ситникові вимогу виконати установи Положення про Раду громадського контролю при НАБУ. Ситник її проігнорував і навіть не надав народному депутату відповіді. Але водночас, як відомо, оскільки настав термін перевиборів Ради громадського контролю при НАБУ, Ситник попросив усю шахрайську зграю "антикорупціонерів" більше не балотуватися.

За інформацією “Ракурсу”, коли нардеп Ігор Луценко звернувся до Генпрокуратури із заявою про відкриття відносно Ситника кримінального провадження, тодішній Генпрокурор Юрій Луценко заявив йому, що він заборонив підлеглим вносити повідомлення про злочинну діяльність Ситника до ЄРДР, що й змусило нардепа звернутися до суду. Після того, як Печерський районний суд Києва ухвалив скаргу Ігоря Луценка на бездіяльність Генпрокуратури, ГПУ нарешті надала Луценку відповідь..

23 жовтня 2017 року засідання Святошинського райсуду щодо обрання запобіжного заходу для лідера руху ОУН Миколи Коханівського, перенесли на ранок 24 жовтня. Але прихильники Коханівського та він сам вирішили чекати до ранку. Після того, як правоохоронці вночі почали штурм та застосували газ, активісти рознесли зал Святошинського райсуду і заблокували будинок. Згодом до будівлі суду прибули народні депутати Ігор Мосійчук та Ігор Луценко, пізніше до зали пустили і журналістів. Нагадаємо, Миколу Коханівського було затримано патрульною поліцією 21 жовтня ввечері біля ст. метро "Академмістечко", де стався конфлікт зі стріляниною. Стріляв, як стверджують у поліції, сам Коханівський.

5 лютого 2018 року прес-секретар Ігоря Луценка Лариса Сарган повідомила, що рішенням Апеляційного суду Києва затриманим за підозрою у спробі підпалу каплиці УПЦ МП у Києві біля Десятинної церкви архітекторам Олександру Горбаню та Олексію Шемотюку змінено запобіжний захід і вони випущені на поруки народних депутатів, серед яких був і Ігор Луценко.

У жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав до НАБУ матеріали про можливе кримінальне правопорушення, скоєне Ігорем Луценком у 2015 році: він нібито скористався інсайдерською інформацією та, вступивши в змову з головним бухгалтером, вивів 750 тис. гривень із банку "Київська Русь", який перебував у стані банкрутства.

У жовтні 2018 року депутат ВР VIII скликання Наталія Новак звернулась до ОАСК Києва з позовом про про відміну МУО другої черги реконструкції транспортної розв'язки на Поштовій площі. До позову у якості третьої сторони без самостійних вимог серед інших виступив і Ігор Луценко. Внаслідок тривалої низки судових процесів в усіх інстанціях припинення підземного будівництва на Поштовій площі загроржувало трагічними  наслідками: тимчасові підземні опори треба було замінити на постійні; не працювали насоси, що відкачують ґрунтові води; не було завершено зміцнення стін, що вело до ризику посилення сповзання Володимирської гірки. У сумі ці чинники могли призвести до обвалення тимчасових підземних несучих конструкцій площі та утворення провалу Поштової площі. Також могло бути порушено роботу станції метро “Поштова” та всієї Оболонсько-Теремківської гілки київського метрополітену. 

10 жовтня 2018 року у вікно квартири координатора ультраправої організації "С-14" Сергія Мазура невідомі кинули вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху постраждав його батько. Сергій Мазур тоді був помічником-консультантом народного депутата Ігоря Луценка на громадських засадах. Інцидент стався наступного дня після того, як Юрій Крисін (клички "Шафа", "Шрек" та "Щур"), засуджений за співучасть у вбивстві журналіста В'ячеслава Веремія під час Майдану (багато в чому завдяки зусиллям Луценка та Мазура), був етапований у колонію для відбуття покарання.

27 лютого 2018 року колегія Дарницького райсуду Києва змінила запобіжний захід двом підозрюваним у вбивстві співробітників міліції. Учасників Майдану та добровольців Андрія Романюка та Євгена Кошелюка, які чотири роки провели у СІЗО, звільнили на поруки народних депутатів ВР VIII скликання: Ігор Луценко взяв на поруки Романюка, Оксана Корчинська (фракція “Радикальної партії”, №24 за списком) та Юрій Тимошенко (позафракційний, округ №88 у Івано-Франківській обл.) – Кошелюка. Нагадаємо, у ніч на 4 травня 2015 року, у Києві, під час затримання підозрюваних у пограбуванні автозаправки, загинуло двоє співробітників міліції, колишні бійці "Беркуту" Юрій Христенюк та Юрій Романенко, ще троє отримали поранення.

У серпні 2018 року нардеп Ігор Луценко виступив з ініціативою перейменування, в межах декомунізації, вулиці Курнатовського (одного з перших російських марксистів) на честь Павла Полуботка в масиві Воскресенка Дніпровського району. Однак на громадських слуханнях місцеві мешканці підтримали варіант із назвою вулиці на честь одного з перших козацьких отаманів та засновників Війська Запорізького Остафія Дашкевича. За мешканців вступився секретар комісії Київради VIII скликання з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків Тарас Криворучко (фракція “Солідарність”).

22 листопада 2019 року Ігор Луценко заявив, що під час викрадення його та Юрія Вербицького у 2014 році нардеп ВР IX скликання від “Слуги народу” Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”, округ №156 у Рівненській обл.) активно спілкувався з координатором “тітушок” Щинкіним, який на той час був “правою рукою” кримінального авторитету “Чеби” (Олексія Чеботарьова). На своїй сторінці в соцмережі Facebook Луценко написав, що Чеботарьов під час Майдану фінансував “тітушок”, зокрема – Крисіна, а також тих, хто викрадав його та Вербицького. Сам Литвиненко довгий час керував одним із спиртзаводів, який, як то кажуть, контролював Чеботарьов.

6 січня 2020 року на сторінці у соцмережі Facebook Ігорь Луценко написав, що  чудово розуміє, чому Президент відлетів подалі від України, від тягаря обов'язків та зобов'язань – він хоче на якийсь час поставити на паузу той жах, в якому він опинився. "Влада обертається страшною каторгою, коли не з якоїсь причини не радієш результатам своїх можливостей – через фактичну відсутність можливостей чи через відсутність результатів. Тоді ти – гірше, ніж у в'язниці, бо сума тих обмежень, які й зовні , і (якщо в тебе є совість) зсередини відокремлюють тебе від задоволень і розваг... Ти не можеш їх собі дозволити насамперед тому, що ти зобов'язався поєднати свою долю з долями найбільш знедолених... Ти – їх захисник, їм належить твій час, якщо ти його витрачаєш на себе, ти крадеш його у них: так принаймні подумають, а може, так воно і є… Президент, здається, ще не зрозумів, що він – найбільш ув'язнений із усіх українських в'язнів, що ніде на планеті йому не вирватися з його полону, і чим далі він летітиме, тим більше буде полоненим", – наголосив Луценко. Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський на той час перебував в Омані, куди він відбув разом із родиною рейсовим літаком.

7 жовтня 2020 року радник мера Києва Віталія Кличка Ігор Луценко у своєму блозі на "Українській правді" оприлюднив інформацію про чергову спробу захоплення агропідприємства (колишній колгосп "Шлях Леніна") депутата ВР VIII скликання Аркадія Корнацького (з 27.11.2014 по 22.5.2019 рр. – фракція “БПП”, далі – позафракційний, округ №132 у Миколаївській обл.) в Первомайському районі Миколаївщини. Луценко прямим текстом звинуватив у рейдерстві тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. До речі, за інформацією KВ, глава МВС знаходився у числі тих, хто активно виступав за перенесення місцевих виборів через осінню пандемію коронавірусу.

Наприкінці 2023 року Ігор Луценко звернувся до парламентарів ВР ІХ скликання з пропозицією мобілізувати на фронт від кожної фракції по 10% їх членів. “Я б зробив так – від кожної фракції по 10% чоловіків пішли б на фронт. Вибрати жеребкуванням чи добровільно, байдуже. На півроку всього лише, але не на штабні посади, а в поля. Аеророзвідниками, снайперами, водіями, радіорозвідкою. Щоб показати іншим громадянам, як треба робити. І тоді ніхто не матиме претензій, що голосували і посилали когось на смерть, а самі сиділи в теплі під захистом ППО. Півроку відпрацювали – заходять наступні 10%. І так далі”, – запостив тоді Луценко.

Дохід, власність

Як зазначено у “паперовій” декларації за 2014 рік, Ігор Луценко володів двома квартирами 63 кв. м та 102 кв. м, а також дачею 200 кв. м, придбаною за 1 млн 400 тис. гривень.

Депутат володів автомобілем – Volkswagen Tiguan 2008 року випуску та мотоциклом – Hyosung Comet, 2011 року випуску (придбаний за 32 тис. грн).

У декларації за 2014 рік Луценко зазначив загальну суму сукупного доходу у розмірі 187 тис. 438 гривень:  6 тис. 719 грн – зарплату та 180 тис. 719 грн – дивіденди, відсотки. Його вклади у банках становили 1 млн 900 тис. гривень. Інший капітал – 350 тис. гривень.

У 2015 році користувач Богдан Карпенко у соцмережі Facebook порушив питання навколо декларацій нардепа Ігоря Луценка за 2013 та 2014 рік: звідки у нього на особистому рахунку в банку ні з того ні з сього з'явилося 800 тис. гривень, а у 2014 році у нього було вже 1,4 млн гривень на купівлю дачі та ще 1,1 млн гривень на рахунку в банку.

Депутату довелося зібрати у себе вдома на вул. Звіринецькій журналістів КВ, 112, Еспресо, ZIK, 17 каналу та пояснити походження своїх капіталів.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік (е-декларування НАЗК).

У першій електронній декларації за 2015 рік Игор Луценко у якості члена сім'ї зазначив тільки доньку – Марію.

У декларації за 2015 рік у розділі об'єктів нерухомості зазначено, що Ігор Луценко з 1999 року володів квартирою у Києві площею 72,3 кв.м та садовим (дачним) будинком у Севастополі (АРК) площею 200 кв. м.

Транспортні засоби: з 2006 року – Opel Vectra 2004 р. в., з 2011 року – мотоцикл Hyosung GT250 2011 р. в. та з 2014 року – Volkswagen Tiguan 2010 року випуску.

Корпоративні права:

  • 50% у ТОВ “Модель – Т” (ЄДРПОУ (ЄДРПОУ 23741354), профіль – діяльність ресторанів, надання послуг харчування; Другим власником фірми є Сергій Степаненко;

  • 100% у ТОВ “Мистецький простір” (ЄДРПОУ 37954634), профіль – надання комерційних послуг.

Кінцевим бенефіціаром у цих підприємствах Луценко зазначив себе вже в декларації за 2016 рік.

У 2015 році Ігор Луценко отримав дохід у розмірі 496 тис. 314 гривень: 72 тис. 153 грн – зарплата, 343 тис. 602 грн – відсотки та 80 тис. 559 грн – на виконання депутатських повноважень.

Наприкінці 2015 року Ігор Луценко зберігав 700 тис. 7 гривень, 14 тис. євро та 100 тис. доларів на банківських рахунках, а також 1 тис. 400 євро, 8 тис. 800 доларів та 50 тис. гривень – готівкою.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік.

Стосовно київської квартири 72,3 кв. м, якою Луценко володів з 1999 року з'явилась відмітка, що йому належить 33,33% цієї площі. Інших власників він не вказав.

Автомобіль Opel Vectra 2004 р. в., яким Ігор Луценко володів з з 2006 року та мотоцикл Hyosung GT250 2011 р. в., який належав йому з 2011 року, у декларації за 2016 рік вже не фігурують. Натомість доходи від їх продажу не зазначені, я і відмітки у розділі правочинів (п. 14).

У 2016 році Ігор Луценко отримав 532 тис. 934 гривні: 126 тис. 253 грн – зарплата, 169 тис. 871 грн – на виконання депутатських повноважень, 46 тис. 957 грн – кошти від ГУМВС у Київській обл., стягнуті за рішенням суду, 163 тис. 717 грн – відшкодування банківського вкладу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та 26 тис. 136 грн – компенсація вартості проїзду.

Наприкінці 2016 року накопичення Луценка на банківських рахунках не змінились, готівкою він зберігав: 100 тис. доларів, 1 тис. 400 євро та 213 тис. гривень.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2017 рік.

У декларації за 2017 рік з'явилася дружина – Катерина Ташнік, а в списку нерухомості – 66,6% квартири у Харкові площею 47 кв. м, якими вона володіла з 2016 року.

Дохід у 2017 році мав тільки Ігор Луценко у розмірі 528 тис. 365 гривень: 237 тис. 310 грн – зарплата, 252 тис. 825 грн – на виконання депутатських повноважень, 38 тис. 170 грн – компенсація вартості проїзду та 60 грн – премія на поетичному конкурсі – кава від Олександра Ірванця.

Наприкінці 2017 року накопичення Луценка на банківських рахунках знов не змінились, готівкою він зберігав: 121 тис. доларів, 1 тис. 200 євро та 247 тис. гривень.

Катерина Ташнік зберігала накопичення тільки у готівці: 22 тис. гривень та 1 тис. 700 доларів.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік.

У 2018 році у Ігоря Луценка замість автомобіля Volkswagen Tiguan 2010 року випуску, яким він володів з 2014 року, з'явились: автомобіль HONDA CR-V 2012 р. в. та мотоцикл BMW C 600 2014 року випуску – знов таки без відміток у графі доходів та у графі витрат та правочинів.

За підсумками звітного року доходи знову мав тільки Ігор Луценко у розмірі 1 млн 129 тис. 234 гривні: 416 тис. 434 грн – зарплата, 422 тис. 880 гривень – на виконання депутатських повноважень, 90 тис. грн – компенсація вартості проїзду та 200 тис. грн – відступлення права вимоги ТОВ ФК “Афінаж” (про які права йдеться, зі змісту декларації зрозуміти не можна).

Цікаво, що в усіх деклараціях до 2019 року Ігор Луценко вказував депутатську зарплату як зарплату за основним місцем роботи, зазначаючи джерелом доходу самого себе. При цьому джерелом інших депутатських виплат він вказував Управління справами ВР. 

Наприкінці 2018 року Луценко зберігав 829 тис. 7 гривень, 14 тис. євро та 100 тис. доларів на банківських рахунках та 10 тис. 200 доларів, 1 тис. 200 євро та 50 тис. гривень.готівкою. 

Катерина Ташнік, як і раніше, зберігала накопичення тільки у готівці: 32 тис. гривень та 1 тис. 700 доларів.

Декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік.

У 2019 році корпоративні права Луценка на 50% у ТОВ “Модель – Т” та 100% у ТОВ “Мистецький простір” були передані в управління (кому не зазначено).

Дохід декларанта у першому півріччі 2019 року склав: 960 тис. 213 гривень: 396 тис. 677 – депутатська зарплата, 304 тис. 262 грн – на виконання депутатських повноважень, 59 тис. 274 грн – компенсація вартості проїзду та 200 тис. грн – відступлення права вимоги ТОВ ФК “Афінаж” (про які права йдеться, зї змісту декларації зрозуміти знову не можна).

Нагромадження Ігоря Луценка на банківських рахунках склали: 898 тис. 872 гривні, 14 тис. євро та 100 тис. доларів. Готівкою декларант зберігав 1200 євро та 50 тис. гривень. Дружина традиційно тримала заощадження лише у готівці – 1 тис. 700 доларів та 32 тис. гривень.

За даними аналітичної системи YouControl, Ігор Луценко має право підпису у ТОВ “Крипко” (ЄДРПОУ 43575602), профіль – технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, оптова та роздрібна торгівля деталями для автотранспортних засобів, надання послуг таксі. Керівник підприємства – мати Луценка, Ольга Стельмах.

Також Ігор Луценко є одним із засновників обслуговуючого кооперативу “Садове товариство“Обрій” (ЄДРПОУ 35125146), профіль – управління нерухомістю.

Останнє оновлення: 25.002.2024 року

Фото: колаж КKВ

КиївВлада

Теги: нбу, анкета, Київ, новини, володимир бондаренко, батьківщина, досьє, біографія, народний депутат, журналіст, депутат київради, ігор луценко, тетяна меліхова, Андрій Білецький, Наталія Новак, арсеній яценюк, радник мера києва, гостиний двір, громадський активіст, катерина ташник, володимир стельмах, дмитро луценко, журнал кореспондент, ольга стельмах, журнал влада грошей, економічна правда, журнал компаньон, олександр бригінець, громадський рух збережи старий київ, андрій парубій, співголова ради майдану

четвер, 28 березня 2024 г.
13:45
100 Волинська бригада ТрО запрошує на службу в підрозділах бригади
13:25
Перший рейс здійснив поїзд Прага — Чоп
13:04
У Києві затримали агента рф, який під виглядом капелана планував шпигувати за бригадою десантників ЗСУ
12:44
У Славутичі вирішили завершити опалювальний сезон 31 березня
12:26
Дитсадок на Харківському масиві відремонтують за 206 млн гривень
12:04
Пошкоджений ракетою будинок на Солом’янці включили до переліку на першочергове відновлення
11:45
У Чорнобильському заповіднику незаконно зрубали 100-річні дуби на майже 60 млн гривень
11:22
У Бучі через проведення слідчих дій перекрито рух транспорту на вулиці Вокзальній
11:01
На Київщині з 1 квітня починає діяти нерестова заборона на риболовлю
10:44
Рада оборони Києва ухвалила низку рішень з посилення заходів безпеки
10:26
На Вишневе очікує реконструкція дощової каналізації за 992 тисяч гривень
10:04
За добу втрати ворога зросли на 780 осіб та 31 одиницю бронетехніки, - Генштаб ЗСУ
09:46
Вночі російські терористи атакували Україну 28-ма ударними БПЛА
09:24
У Боровій на Харківщині внаслідок російського обстрілу загинув 12-річний хлопчик
09:02
Протягом минулої доби відбулося 60 бойових зіткнень, - Генштаб ЗСУ
середа, 27 березня 2024 г.
20:45
Броварська громада спрямувала допомогу Збройним Силам - автомобіль-пікап та 50 FPV-дронів, - Сапожко
Календар подій
На Київщині триває скандал щодо будівництва кінологічного центру
28 березня 2024 г. 13:00
На Київщині триває скандал щодо будівництва кінологічного центру
У столичному регіоні розробка Детальних планів території (ДПТ) все частіше використовується місцевими владами для легалізації самочинних будівництв через зміну цільового призначення земельних ділянок. Приклад – будівництво кінологічного центру біля села Рославичі на території Феодосіївської громади, яке явно без жодних дозвільних документів триває вже більше двох років і наразі активно підтримується керівництвом громади всупереч позиції місцевих мешканців. Громадські активісти наголошують на тому, що такий об'єкт матиме серйозний негативний вплив на екологію: створить ризик зараження людей різними хворобами через відсутність місця для утилізації собачих фекалій та загрозу для розташованого поруч ландшафтного заповідника “Васильківські карпати”. В Київській облраді, схоже, з цим згодні, але нічого зробити не можуть. Що стосується обурених громадян, то, якщо у Феодосіївській сільраді їх “не почують”, вони збираються звертатись до правоохоронців і суду.
Точка забруднення: мешканці Обухівського району обурені розливом мастил на місці свердловини питної води
26 березня 2024 г. 09:00
Точка забруднення: мешканці Обухівського району обурені розливом мастил на місці свердловини питної води
В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ.