вівторок, 5 листопада 2024 г.

Украинские мигранты пожаловались на невозможность голосования и отсутствие их лобби в парламенте

Украинские мигранты пожаловались на невозможность голосования и отсутствие их лобби в парламенте

Трудовые мигранты требуют от властных институций Украины обеспечения своего конституционного права голоса и полноценного представительства для защиты их интересов в Верховной Раде (ВР).

Об этом  KV стало известно из обращения представителей украинских громад и общественных организаций к украинской власти, которым располагает Укринформ.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

В обращении говориться, что “мы, представители украинских громад и ОО в разных странах мира, призываем украинскую власть прекратить дискриминацию права голоса мигрантов, находящихся за пределами страны”, - отмечается в обращении, которое открыто к подписанию.

Свои требования активисты мотивировали результатами мониторинга первого и второго туров выборов Президента Украины 2019 года. В частности, они жалуются, что:

  • максимальная способность 101 избирательных участков обеспечивает голосования лишь 2% граждан, которые оказались за границей;
  • для голосования необходимо преодолевать огромные расстояния (от 100 до свыше 4000 км в разных странах и на разных континентах);
  • избиратели должны оплатить транспортные расходы, чтобы добраться до участков (от 100 до 850 долларов США);
  • украинские граждане должны выстоять огромные очереди, порой до 5 часов, в день голосования на избирательных участках.

“Чрезвычайно плохая организация избирательного процесса за рубежом создает в Украине ложное представление, что “мигранты не голосуют”, соответственно, политические партии не интересуются гражданами-избирателями за рубежом, и их интересы де-факто не представлены в ВРУ”, - считают представители украинских громад за рубежом.

Поэтому активисты надеются, что власть изменит эту ситуацию к лучшему.

Напомним, что по результатам выборов на зарубежных участках приняли участие в голосовании 59830 человек, при том что в одной только Польше официально трудовых мигрантов более миллиона.

По данным Центральной избирательной комиссии, Петр Порошенко за рубежом набрал 54,73% голосов, а Владимир Зеленский - 43,78%. Больше всего избирательных участков было в Германии - 5, в Польше и США - по 4, в Турции, Канаде и Испании - по 3. В остальных странах по 2, но в большинстве по одному участку. Больше всего украинцев проголосовало в Польше - 7880 человек, в Германии - 6962, а в Италии - 5901 человек.

По данным ООН, Украина находится на восьмом месте в мире среди стран с наибольшим количеством эмигрантов. К тому же количество украинцев за рубежом становится все больше и в 2017 году достигло 5,9 млн человек, что составляет 13,9% от общей численности населения страны. Больше всего проживает в России - 3,2 млн, в США - 377 тыс., в Казахстане - 346 тыс., в Германии - 262 тыс., в Италии - 236 тыс., в Беларуси - 225 тыс., в Польше - 209 тыс. человек.

По данным Минсоцполитики, в 2018 году 3,2 млн украинцев постоянно работали за границей и до 9 млн задействованы в сезонных работах.

Читайте: Без Кононенко и Березенко: Порошенко собирается обновить свою партию под выборы Рады

Отметим, очередные выборы ВР должны состояться 27 октября, если новоизбранный президент Владимир Зеленский не распустит нынешний созыв ВР своим указом на основании отсутствия в ней коалиции. Крайний срок возможности роспуска ВР - 27 мая. Хотя сохраняется коллизия с возможностью роспуска парламента до 16 июня.

Инаугурация новоизбранного президента Владимира Зеленского должна состояться не позднее 2 июня. В Верховной Раде зарегистрированы 4 проекта постановления об инаугурации президента Зеленского, которые предлагаю дату проведения на 19 и 20 мая. Сам Зеленский настаивает на проведении инаугурации 19 мая.

За Владимира Зеленского во втором туре выборов проголосовали 73,22% всех, кто пришел на избирательные участки (13 млн 541 тыс. 530 голосов). За действующего президента Петра Порошенко (шел на второй срок как самовыдвиженец) проголосовали 24,45% избирателей (или 4 млн 522 тыс. 320 голосов).

В первом туре выборов президента Украины, который состоялся 31 марта, приняли участие 39 кандидатов. Владимир Зеленский набрал 30,24% (5 млн 713 тыс. 825 голосов), а Петр Порошенко - (3 млн 14 тыс. 538 голосов).

Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен.

Читайте: Дату инаугурации Зеленского обсудят в парламенте на этой неделе

Фото: UATV

КиевVласть

Олег Розуменко

Теги: новости киева, новости украины, голосование, выборы верховной рады, трудовые мигранты

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.