Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року
У Київській міськдержадміністрації (КМДА) відзвітували про виконання програми “Охорона та збереження культурної спадщини” протягом першого півріччя 2022 року. Відповідний звіт демонструє, що столична влада не впоралася зі взятими на себе зобов'язаннями: профільний департамент КМДА повністю не виконав жодного з 12 запланованих заходів (освоїв 9,1 млн гривень фiнансування при річному плані в 72 млн гривень). Зокрема, чиновники не витратили жодної копійки на проведення ремонтно-реставраційних об'єктів культурної спадщини, склали облікову документацію лише на 25 таких об'єктів тощо. Пояснення, як завжди, просте – воєнний стан і дефіцит бюджетних асигнувань.
Як стало відомо KВ, Департамент охорони культурної спадщини КМДА підготував звіт про виконання завдань та заходів міської цільової програми “Охорона та збереження культурної спадщини Києва на 2022-2024 роки” за перше півріччя 2022 року.
Документ було подано на розгляд Київради, Департамента фінансів КМДА, Департамента економіки та інвестицій КМДА 24 серпня 2022 року. На сайті столичної міськради цей документ було опубліковано орієнтовно на початку вересня.
Нагадаємо, зазначена програма була затверджена рішенням Київради №3676/3717 від 2 грудня 2021 року. Тоді столична влада запланувала протягом 3-х років витратити на охорону міської культурної спадщини 268,8 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 266,9 млн гривень – вирішили виділити зі столичного бюджету. Відповідальним виконавцем програми визначили Департамент охорони культурної спадщини КМДА, співвиконавцями – Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій та комунальний заклад "Центр консервації предметів археології".
У поточному році столична влада планувала витратити на реалізацію програми 85 млн гривень (84,4 млн гривень – кошти міського бюджету, 0,5 млн гривень – інші джерела). У бюджеті Києва на 2022 рік на виконання цих заходів було закладено 72 млн гривень.
Врешті решт, Департамент охорони культурної спадщини КМДА протягом першого півріччя 2022 року зміг освоїти менше чверті цього фінансування – лише 9,1 млн гривень.
При затвердженні програми столична влада планувала реалізувати в 2022 році усього 12 заходів. Проте, за підсумками першого півріччя чиновники не спромоглися повністю виконати хоча б одну з таких задач. Як результат – відсоток виконання програми за перші шість місяців поточного року офіційно дорівнює нулю (0,00%). Головною причиною такого провалу у Департаменті охорони культурної спадщини КМДА назвали введення воєнного стану в Україні в результаті повномасштабного вторгнення росії.
“Після закінчення активних бойових дій та відновлення повної зайнятості трудових колективів (закінчення оголошеного простою), установи – співвиконавці програми – продовжать виконання завдань та заходів, передбачених нею, з метою досягнення запланованих результативних показників” – вказано у звіті.
Так, протягом першого півріччя 2022 року столична влада в рамках цієї програми не здійснила ремонтно-реставраційні роботи на жодному зі столичних об'єктів культурної спадщини (загальний запланований об'єм фінансування на поточний рік – 38 млн гривень). Таку бездіяльність чиновники пояснюють відтермінуванням бюджетних асигнувань по даному напрямку на грудень 2022 року. Тобто, відповідні роботи планується розпочати лише в кінці року, у зв'язку з чим можна припустити, що цей захід столичній владі гарантовано не вдасться виконати в повному обсязі.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА у своєму звіті уточнив, що деякі роботи у цьому напрямку проводилися, але не в рамках вказаної програми, а в межах фінансування, яке було передбачено вказаному департаменту в бюджеті Києва на 2022 рік та Програмі економічного і соціального розвитку на 2021-2023 роки. Зокрема, за рахунок цих коштів було здійснено деякі ремонтно-реставраційні роботи в корпусі №16 – келії Флорівського монастиря (будинок Артинова, 1809-1811 рр.), будинку по вул. Г. Сковороди, 9-Б тощо.
Читайте: Реставрация Флоровского монастыря. Тайны “дома Артынова” (фото, видео)
Також столична влада у першому півріччі 2022 року не надто вдало впоралася з забезпеченням об’єктів культурної спадщини необхідною обліковою та науковою документацією – на виконанні цього заходу було освоєно лише 4 млн гривень при плановому показнику на поточний рік у розмірі 21,5 млн гривень.
На ці кошти, зокрема, чиновниками було складено облікову документацію на 25 об'єктів культурної спадщини, серед яких – будинок прибутковий на вул. Рейтарській, 17, комплекс Єврейської лікарні на вул. Багговутівській, 1, міську садибу Ф.Ф. Голомбека на вул. Жилянській, 23 тощо. Також в рамках цього заходу, серед іншого, Департамент охорони культурної спадщини розробив 7 історичних довідок на об’єкти культурної спадщини, зокрема – мозаїчне панно “Симфонія праці” на просп. Перемоги, 21 та школу М.Т. Рильського у пров. Платонівському, 3.
Дещо краще склалися справи із інвентаризацією та паспортизацією об'єктів культурної спадщини. На це зі столичного бюджету протягом січня-червня 2022 року було витрачено 1,2 млн гривень (план на увесь поточний рік – 3,9 млн гривень). В рамках цього фінансування було розроблено документацію для укладення 58 охоронних договорів. Серед іншого, було розроблено таку документацію щодо об'єктів на вул. Михайлівській, 24, вул. Басейній, 3, Андріївському узвозу, 9 тощо.
Читайте: В Киеве провалили паспортизацию памятников культурного наследия
Крім того, у першому півріччі 2022 року столична влада не виготовила та не встановила жодної меморіальної дошки (заплановане фінансування на поточний рік – 432 тис. гривень), не розробила та не встановила жодного інформаційного стенду біля об'єктів культурної спадщини (мають містити надписи українською та англійською мовами, шрифт Брайля та QR код, заявлене фінансування на 2022 рік – 501 тис. гривень) тощо.
Зазначимо, попередня програма "Охорона та збереження культурної спадщини” була затверджена рішенням Київради №463/6514 від 18 грудня 2018 року та була розрахована на період 2019-2021 років. При її затвердженні столична влада вирішила, що на реалізацію відповідних заходів потрібно витратити 247,7 млн гривень, але в 2021 році кошторис виконання програми було збільшено до 270,2 млн гривень (в т.ч. з інших джерел фінансування – 121,7 млн гривень). Врешті решт, зі столичного бюджету на виконання цієї програми було витрачено 133,9 млн гривень, а з інших джерел – 0 гривень. Мабуть, зважаючи на останню цифру, міська влада у новій програмі не стала “роздувати” кошторис запланованих витрат із сторонніх джерел фінансування.
При цьому, чиновники також мали проблеми із виконанням заходів, передбачених програмою на 2019-2021 роки. Наприклад, у минулому році столична влада повністю виконала лише 10 із 22 запланованих заходів (ступінь виконання програми в 2021 році – 45,45%). Однією з причин таких недопрацювань Департамент охорони культурної спадщини називав карантинні обмеження у зв'язку з епідемією Covid-19.
Читайте: У Кличко поинтересовались ходом выполнения решения по охране раскопок на Почтовой площади
Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада тотально не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк (на колажі). Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Фото: колаж КВ
