“У питанні оптимізації регуляторної політики Києва важлива участь столичної громади”, - Володимир Костіков
Тільки навесні 2023 року влада констатувала відчутне відновлення в столиці економічної активності суб’єктів господарювання. На тлі блекаутів, податкових змін та зростання тарифів, з найбільшими складнощами стикається малий та середній бізнес Києва. Що робить влада для покращення бізнесового клімату, та як участь у обговоренні регуляторної політики столиці може спростити життя підприємцям та громаді, KВ розпитала директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимира Костікова.
KВ: Коли говорять про регуляторну політику у сфері господарської діяльності, яку реалізує Департамент, який комплекс заходів та дій мається на увазі?
Володимир Костіков: Розпочнемо з того, що таке державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності, правда може трохи і офіційною мовою, але все ж таки.
Отже, Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин та адміністративних відносин між органами державної влади ( в нашому випадку це КМДА) та суб’єктами господарювання.
Регламентує цей аспект діяльності держави Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Основними принципами є: доцільність, тобто обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми; ефективність – досягнення максимально можливих позитивних результатів внаслідок дії регуляторного акта; збалансованість – забезпечення в регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
Департамент у забезпеченні повноважень з питань реалізації державної регуляторної політики у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) здійснює певний комплекс заходів та дій. Це, наприклад, планування підготовки проєктів регуляторних актів, оприлюднення проєктів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій щодо їх вдосконалення. Також здійснюється контроль за виконанням заходів з відстеження результативності регулятивних актів, їх систематизація. Департамент надає й консультативно-інформаційну підтримку розробникам проєктів регуляторних актів, в тому числі надає й роз’яснення щодо застосування Методики оцінки витрат та економічних вигод, а також М-Тесту.
І останнє: Департамент розглядає проєкти нормативно-правових документів КМДА та надає роз’яснення щодо наявності/відсутності ознак регуляторного акта відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Наше завдання – недопускати прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють чинні регуляторні акти.
KВ: Яким чином це сприяє розвитку підприємництва?
Володимир Костіков: Як я вже сказав, то Департамент здійснює планування підготовки проєктів регуляторних актів та оприлюднює проєкти регуляторних актів. Оприлюднення відбувається для одержання зауважень і пропозицій щодо їх вдосконалення.
Також на цьому етапі кожен суб’єкт господарювання, ознайомившись з планом підготовки проєктів цих актів, розуміє, яке регулювання планується містом протягом календарного року. Таким чином, підприємці Києва можуть попередити різкі зміни в бізнес-середовищі, пов’язані з введенням нових регулювань.
По-друге, кожен з підприємців може долучитися до обговорення проєктів регуляторних актів та надати, відповідно до вимог чинного законодавства, свої пропозиції та зауваження. Ці пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, ретельно вивчаються розробниками, обговорюються під час наступних обговорень та включаються до проєкту, або аргументовано відхиляються. Звісно, якщо подані згідно закону.
У результаті на виході маємо збалансовані регулювання, які позитивно впливають на розвиток підприємництва, є ефективними, результативними для діяльності органів місцевого самоврядування, а це дозволяє покращити бізнес клімат та, власне, якість життя мешканців територіальної громади.
KВ: Які конкретно кроки, на Вашу думку, покращать та погіршать цю політику влади щодо столичних підприємців?
Володимир Костіков: Якщо чесно, то про погіршення умов ведення бізнесу в нашому місті навіть і думати не хочеться, оскільки ми всі зараз живемо в дуже важкі часи і тому зараз, як ніколи, всі мають об’єднатися та наполегливо працювати кожен у своїй сфері діяльності.
Департамент, в межах своїх повноважень, забезпечує послідовне здійснення регуляторної політики. І це здатне створити сприятливі умови для розвитку підприємництва, особливо під час проведення економічних реформ.
Разом з тим, я вважаю, що якщо не приділяти значну увагу питанню належної та якісної реалізації регуляторної політики, то це якраз і може бути дуже суттєвим поштовхом для стримування розвитку підприємництва в Києві, оскільки досить одного прорахунку, щоб погіршити клімат в бізнес-середовищі на тривалий час.
KВ: Як відстежується результативність регуляторних актів?
Володимир Костіков: Департамент щороку складає графік відстежень результативності регуляторних актів, який ми оприлюднюємо на офіційному порталі Києва, а потім здійснюємо контроль за його виконанням.
Відстеження результативності регуляторного акта роблять розробники проєктів таких актів, а за результатом готується звіт.
Всі звіти також опубліковані на офіційному порталі Києва і кожен може з ними ознайомитись.
Це робиться для оцінки ступеня досягнення актом визначених цілей. Встановлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються зі значеннями аналогічних показників, що встановлені під час попередніх відстежень.
Таким чином, ми отримуємо “зворотній зв’язок”, а відстежуючи планові показники результативності регуляторного акта, проводимо систематичний аналіз прийнятих регулювань. І можемо оцінити ефективність та доцільність нового, впровадженого регулювання.
Ця аналітична робота є основою для здійснення дерегуляції, оскільки результати проведеного відстеження результативності є підставою для перегляду регуляторного акта і внесення змін до нього, або його скасування.
KВ: Як забезпечується участь громадськості у виробленні та реалізації цієї політики?
Володимир Костіков: Знаєте, з одного боку це питання, на яке легко дати відповідь, оскільки права громадськості закріплені в статті 6 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, але є декілька “але”.
Активність громадськості у впливі на діяльність регуляторних органів та прийняття ними певних рішень залишається дуже низькою. Переважна більшість підприємців Києва, через брак часу чи ресурсу, чи обізнаності, не користуються можливістю впливати на прийняття владою рішень правовим шляхом. Буває й так, що звертаються до цього не зовсім вчасно.
Тобто, ми бачимо, що часто-густо суб’єкти господарювання намагаються впливати на регуляцію не до, а уже після прийняття регуляторного акта. Здебільшого, шляхом подання позовів до суду про визнання недійсним та скасування того чи іншого акта.
Таким чином етап, коли громадськість може долучитися до обговорення і внести свої зміни, не має достатньої уваги. Але регуляторна політика не є лише обов’язком для державної влади, вона передбачає і базується на свідомій та активній участі громадян, суб’єктів господарювання та їхніх об’єднань.
Читайте: Київ міг би стати новою гастрономічною столицею Європи, – Костіков
KВ Існує робоча група із перегляду регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради. Як вона працює та які результати її діяльності?
Володимир Костіков: Департамент забезпечує ведення реєстру діючих регуляторних актів КМДА, який щороку оновлюється. Станом на 01 січня 2023 року в Реєстрі налічується 166 регуляторних актів КМДА.
Департаментом у кінці 2021 року було утворено робочу групу із перегляду регуляторних актів КМДА. Однак, враховуючи широкомасштабний військовий напад рф на Україну, робота по цьому напрямку у 2022 році була призупинена, і поновлена тільки згодом. Зараз робоча група працює і її основними завданнями є здійснення перегляду і оцінка місцевого регуляторного середовища, пошук недоцільних регуляторних бар’єрів (зокрема, актів, що втратили актуальність чи є неефективними), створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, залучення інвестицій та соціально-економічного розвитку міста.
Також группа має своєю метою затвердження та надання розробникам регуляторних актів рекомендацій та пропозицій за результатами їх перегляду, формування та підтримка в актуальному стані оптимізованого переліку регуляторних актів КМДА за результатами перегляду.
Доречі, останнє засідання проведено 27 червня цього року, за результатами його по 19 регуляторним актах було одноголосно прийнято рішення вважати їх такими, що не відповідають принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності та адекватності.
У зв’язку з цим, наразі реєстр діючих регуляторних актів КМДА налічує вже 147 регуляторних актів.
KВ: Який механізм дозволяє громадськості не допустити прийняття економічно недоцільних, неефективних регуляторних актів? Як це працює та які результати вже є?
Володимир Костіков: Механізм дуже простий! Департамент публікує на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва в рубриці “Регуляторна діяльність” всі проєкти регуляторних актів з аналізом регуляторного впливу та повідомленням про оприлюднення для одержання зауважень та пропозицій відповідно до вимог чинного законодавства.
А бізнес надає пропозиції та/або зауваження до проєктів регуляторних актів і тим самим не допускає прийняття економічно недоцільних, неефективних регуляторних актів.
Щодо результатів, то я повторюсь, у питанні дерегуляції важлива активна участь столичної громади, хотілося б більше активності від підприємців у наданні реальних та цікавих пропозицій.
KВ: Повернімося до питання регуляторної політики Києва, як вона може сприяти, наприклад, припливу іноземних інвестицій?
Володимир Костіков: Належне та послідовне проведення регуляторної політики та регуляторного менеджменту якраз і створює у країні найбільш сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, а це сприяє припливу іноземних інвестицій, упровадженню інновацій, надає можливості забезпечити сталий, збалансований розвиток економіки та високий рівень життя.
Досвід провідних країн світу з розвиненою ринковою економікою, таких як США, Канада, Велика Британія, Німеччина, показує це на практиці.
Впевнений, успішне проведення реформ в сфері підприємницької діяльності можливе лише за умови належного виконання процедур та дотримання принципів державної регуляторної політики.
KВ: Як саме зараз зменшується та за рахунок чого кількість перевірок за суб’єктами господарювання та до чого тут Регуляторна політика в м. Києві?
Володимир Костіков: Цікаве питання. Відповім так: цей напрям не має відношення до регуляторної політики, але є також дуже важливим для суб’єктів господарювання міста. Оскільки на належному рівні вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” надає можливість знижувати навантаження на суб’єктів господарювання завдяки зменшенню кількості перевірок та строків їх проведення, що в свою чергу забезпечить створення сприятливого бізнес-клімату в Києві.
Розуміючи це, Департамент ініціював, а Київрада підтримала та нещодавно закріпила за Департаментом нові повноваження щодо забезпечення реалізації на території міста Києва єдиної державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки в структурі Київської міської державної адміністрації був відсутній структурний підрозділ, який би здійснював заходи щодо формування цілісної міської системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Сподіваємось, що з набуттям цих повноважень Департамент зможе забезпечити можливість контролюючим органам, які працюють на міському рівні, працювати ефективно та результативно в рамках існуючої правової бази.
KВ: Чи є конкретні приклади зменшення втручання держави в діяльності у столичній практиці?
Володимир Костіков: Як приклад назву те, що було прийнято минулого року, оскільки говорити за цей рік ще передчасно.
Минулого року були прийняті регулювання які стосуються сфери страхування – були переглянуті тарифи на платні послуги, які надають лікувально-профілактичні комунальні заклади охорони здоров’я, сфери транспортних послуг – удосконалено Порядок функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності.
Фото: Євген Лоюк
