субота, 22 червня 2024 г.

Озимої пшениці буде достатньо для внутрішніх потреб, - фермер

Озимої пшениці буде достатньо для внутрішніх потреб, - фермер

Фермери Київщини продовжують свою роботу попри війну, попри нестачу дизпалива та добрив, попри те, як постраждали землі регіону від розв’язаної росією війни. Як виживають хлібороби в нових умовах та чому аграрна сфера опинилася на межі “тіньового” ринку – в інтерв'ю KВ розповів голова ФГ “Чайка-2” Олександр Чубук. 

Крім того, що Олександр Чубук уже 30 років як очолює своє фермерське господарство, він займається громадською роботою – є керівником Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області та депутатом Згурівської громади.

KВ: Яким цей рік видався для вашого господарства?

Підписуйтесь на “КиївВладу” 

Олександр Чубук: Рік в умовах війни був складним. Війна внесла негативні корективи. Вже від початку ми розуміли, що матимемо проблеми із цінами на мінеральні добрива, які зростали. Тож розраховували рентабельність деяких культур. Окрім того, що подорожчали всі розхідні матеріали, ми не мали можливості продати минулорічний врожай, весною вдосталь запастися міндобривами та засобами захисту, насінням. У зв’язку з цим інтенсивна технологія пішла на спад, що, звичайно, відбилося на врожайності і якості продукції.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

KВ: Чи зменшилась через війну площа під посів ранніх зернових на Київщини? Які культури здебільшого вирощує київський регіон?

Олександр Чубук: Із ранніх зернових здебільшого вирощуємо озиму пшеницю, ячменю у меншій кількості. За результатами року, цьогорічний урожай озимої пшениці можна продати до 5 тисяч за тонну, а от ціну, яку нам пропонують за минулорічний врожай, то цих коштів не вистачає, щоб виростити нову тонну пшениці. Тому багато господарств відмовилися від посіву ранніх зернових – озимої пшениці. Наше господарство озиму пшеницю посіяло практично в звичних об’ємах. Зробили це, аби не порушувати сівозміну, яку запровадило господарство. Та розуміємо, що не одержимо врожай, який хоча би окупив наші витрати, не те що вже заробити якісь кошти. 

KВ: Погодні умови цьогоріч сприяли фермерам чи навпаки?

Олександр Чубук: Цього року погодні умови нас дуже змістили за графіком – практично на місяць. Сьогодні ці пізні посіви досить слабкі, тільки виходять із ґрунту, кущення відсутнє. Взимку, звичайно, вегетація відбуватиметься теж слабко. Як результат, ми не зможемо одержувати врожаї по 6-7 тонн, вони будуть більше приземленими. 


KВ: Багато говорять про забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки. З якою урожайністю завершуємо цей рік? 

Олександр Чубук: Озимої пшениці буде посіяно набагато менше і валовий збір урожаю буде значно меншим за попередні роки. Та це не критично. Для внутрішнього ринку її буде достатньо, навіть, більше ніж достатньо. От кількість експорту пшениці на наступний рік, так, значно скоротиться. Та і в цьому значної проблеми не вбачаю. Якщо говорити про валютний виторг, то держава не заробить від експорту пшениці. Та на цих площах будуть посіяні інші та більш рентабельні культури для експорту: ріпак, соя, соняшник. Тож на загально валютний виторг це точно не вплине. Проте на ринок зерна у світі це матиме все ж свій вплив.

Щодо якості сільгосппродукції, то сьогоднішня ціна на азотні добрива до 40 тисяч за тону, ну ніяк не вписується в калькуляцію вирощування пшениці. Якщо давати добрива вдосталь, по 100-120 кг діючої речовини, то ми працюватимемо в мінус. Ми не додаємо азотних добрив та в результаті недоотримуємо і в якості білка, клітковини. Відповідно зменшується об’єм продовольчої пшениці і зростає фуражна, яку використовують для харчування худоби. 

KВ: У такому разі можна прогнозувати здорожчання вже на готову продукцію: хліб, борошно тощо?

Олександр Чубук: У 2021 році ми продавали пшеницю від 7 до 8 тис. за тонну. Коли заблокувався експорт через Чорне море, ціна на пшеницю навесні опустилася до 3,5 тисяч. Проте ж хліб через це не подешевшав? В його вартість закладенні зовсім інші чинники: маржа, рентабельність переробних підприємств, які, відповідно, стали більше заробляти, подорожчання енергоносіїв та логістики тощо. Тож ці процеси не мають між собою жодного зв’язку. 

KВ: Наскільки ускладнився процес купівлі-продажу зернових через блокування рф портів? Куди збувають фермери продукцію, особливо чи погіршилися ці канали збуту для дрібних виробників? Чи є в області елеваторні комплекси для її зберігання? 

Олександр Чубук: Збільшилася логістика, подорожчали енергоносії. І ціна на зерно зменшилася, у першу чергу, саме через витрати на логістику: вдвічі подорожчало транспортування продукції до портів. І все ж експорт на сьогодні є, проте ж ціна стала меншою через різні страхові ризики для судноплавних компаній у період війни. “Зерновий коридор” працює, адже у фермерів здебільшого експортно орієнтована продукція – ми не споживаємо стільки, скільки виробляємо.

Раніше ми працювали більше з Миколаївськими, Херсонськими та Одеськими портами, великі об’єми продавали елеваторним комплексам компанії “Нібулон”. Сьогодні продукція йде через невеликі порти Ізмаїлу, Ренійський морський торговий порт, дещо свої потужності відновила Одеса. Запрацювало багато і нових транспортних шляхів за кордон за допомогою зерновозів та фасування у біг-беги (великогабаритна поліпропіленова тара – від ред. КВ). Труднощі є, а низька ціна інколи не покриває і собівартість. 

Внутрішні елеваторні комплекси є і в області, і в країні, але ж вони не безмежні. Вони за тиждень наповнюються, і далі мають експортувати зерно залізничними вагонами чи по Дніпру на порт. Саме таку функцію вони виконували раніше. 


KВ: У фермерській асоціації зауважують, що 20-30% площ сільськогосподарських угідь пошкоджені війною. Якщо їхню частину доведеться вивести з обороту, як це вплине на землекористування загалом? 

Олександр Чубук: Це вже має вплив. Як це працюватиме саме в юридичному полі, наразі важко сказати. Поля ж не використовуються в сільськогосподарському користуванні, а отже, земля не виконує своїх функцій. Впливає це і на валовий збір. У Київській області, на щастя, таких проблем немає. 

Наприклад, мій колега з Донецької області мав серйозне фермерське господарство. На початку повномасштабної війни з ним було втрачено зв’язок. Згодом виявилося, що він був змушений переселитися до Дніпра. І все, що в нього залишилося від господарства – це 10 технічних паспортів на сільгосптехніку, які він встиг з собою вхопити, тікаючи від “русського міра”. І зараз на його техніці та землі працюють колаборанти. Ситуація дуже непроста. 

Ще один колега на Чернігівщині не міг довго вийти в поле через те, що воно було всіяне ракетами та військовими снарядами. Коли розмінували територію, то вдалося зібрати і врожай.

Та вважаю, що всі деокуповані землі, можливо буде швидко відновити та повернути в обіг. 

KВ: Згурівщина – сільськогосподарський район. З якими проблемами довелося зіткнутися від початку війни фермерам? Чи потрапили під окупацію місцеві наділи?

Олександр Чубук: На самій Згурівщині землі під окупацію не потрапили. Знаходили подекуди боєприпаси у полях через межування із Чернігівською областю. Із нашої зони війська рф погнали ще в березні, тому на обробіток землі це практично не вплинуло. Не було лише достатнього доступу до дизпалива, не вистачало міндобрив. Так, певний період готувалися, звісно, до нападу, думали і техніку вивозити. Та, на щастя, все обійшлося. 

KВ: Минуло більше року від запуску ринку землі, більшість аграріїв були проти цієї реформи. Чи змінилася точка зору, плюси та мінуси від аукціонів? Як позначилася на земельному ринку війна? 

Олександр Чубук: Держреєстр певний період взагалі не працював і, нібито, жодних операцій на ринку землі не відбувалося. Зараз реєстрацію поновили, вже зустрічав інформацію про проведення операцій, кількість яких зростає.

У зв’язку з такою ситуацією, війною, на мою думку, введення другої черги доступу до ринку сільгоспземлі, коли право купувати землю одержать юридичні особи та банки, необхідно відтермінувати на 10 років чи взагалі відмовитися.

Коли в таких умовах фермери, сільгоспвиробники працюють практично в збиток, мають вкладатися в нове виробництво і не мають коштів купувати землю в таких об’ємах, то цей ринок ми для кого відкриваємо? Куди піде земля? Вона піде за грошима. І, отже, ми відкриємо його для того, у кого ці кошти з'явилися до, під час чи у результаті війни. Фермер же вкладатиметься у відновлення господарства, а не в землю. 

В тому, як ринок працює зараз, що землю можуть купувати фізичні особи, населення, яке живе на відповідній території, особисто проблем не вбачаю. 


KВ: Відсотково наскільки подорожчали закупівлі паливно-мастильних матеріалів, запчастин, насіннєвого матеріалу, їхнього захисту?

Олександр Чубук: Дизпаливо подорожчало практично в два рази. Якщо минулого року міндобрива ми купували по 15-17 тисяч, то сьогодні до 40, – на це ціни зросли в більш ніж два рази. Що стосується насіння та засобів захисту, вони подорожчали пропорційно до курсу долара. Це – імпортна продукція: виріс долар, здорожчала і вона. А долар, як відомо, подорожчав на 30-50%. Загалом наша витратна частина подорожчала у два рази, а прибуток зменшився через зниження ціни на пшеницю, кукурудзу, сою та соняшник, у порівнянні з 2021-2020 роками. 

KВ:  Як у фермерів наразі із кадрами? Аграрна сфера завжди потерпала від браку кваліфікованих робітників. А тут ще мобілізація.

Олександр Чубук: Мобілізація, звичайно, забрала частину кадрів з аграрного сектору на фронт. Хоча ми і маємо захист на окремі спеціальності робітників щодо бронювання військовозобов'язаних, які працюють в галузі сільського господарства. Малі фермери з цієї ситуації виходять: багато особисто долучаються до обробітку землі і розраховують на власні сили. А от у великих господарствах з цим може бути і більша проблема. 

KВ: До речі, чи є випадки на Київщині з-поміж аграріїв, які зупинили свою діяльність чи передислокувались? Особливо, що стосується малих селянських та фермерських господарств під час війни.

Олександр Чубук: На Київщині є господарства, які припинили свою діяльність у результаті військової агресії рф. В Макарові, наприклад, знищено повністю одне фермерське господарство, яке займалося тваринництвом: саму ферму було зруйновано, худоба в результаті розбіглася. А зятя власника ферми було вбито. Такі господарства є і в Бородянському районі.

Так, є і господарства, які відчувають безперспективність, бо немає впевненості щодо заробітку в цій галузі. Змушені здавати активи в оренду та суборенду, бо не можуть осилити обробляти якусь частину своєї землі. Загалом це поодинокі випадки. Більшість все ж продовжують працювати і закладати новий врожай.

KВ: Яка оцінка збитків від війни та відновлення потенціалу фермерських та особистих селянських господарств на Київщині є сьогодні на Вашу думку?

Олександр Чубук: Умови господарювання погіршилися – це зрозуміло. І погіршилися вони особливо для малих фермерських господарств. Бо все ж великі господарства мають більші можливості як, наприклад, експортувати свою продукцію напряму – одразу до Європи. Є низка таких і на Київщині. У них зовсім інші процеси і, відповідно, прибутки. Малі ж фермери продають свою продукцію торговельним посередникам й одержують мінімальну ціну. Вони не мають можливості відновлювати повноцінне технологічне та інтенсивне виробництво.

KВ: Чи існує в нас, хоч у планах, програма підтримки для фермерів, які втратили свій бізнес? Яка ситуація з залученням інвестицій?

Олександр Чубук: На всіх рівнях ми піднімали питання, аби допомогти фермеру з Макарова відновити зруйноване господарство внаслідок війни росії проти України. Ми хотіли зафіксувати всі ці злочини: працювали відповідні комісії, запрошували іноземних гостей-інвесторів. Та донині реальної допомоги він так і не одержав. Навесні низка компаній в аграрній сфері надала фермерам допомоги у вигляді насіннєвого матеріалу. 

KВ: З якими найбільшими проблемами зверталися фермери до Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області?

Олександр Чубук: Цьогоріч за допомогою до Асоціації звертається мало фермерів. Більшість розуміє, що триває війна та бойові дії. Трохи згасла громадська активність. Як ти будеш чогось добиватися, коли в Україні є фермери, які постраждали ще більше, частина продовжує перебувати в окупації? Як правило, ми допомагаємо аграріям юридичним захистом, представляємо та захищаємо інтереси та права фермерів. 

Та є проблема, яка хвилює всіх фермерів та сільгоспвиробників. Особисто не можу зрозуміти, кому ця ситуація є на руку. А саме – блокування податкових накладних на державному рівні. У результаті фермер не може продати офіційно своє зерно по перерахунку, бо ця послуга заблокована. Фермер вимушений продавати свою продукцію за готівку, компанії-покупці продукції ПДВ у результаті не доплачують. Кому знадобилося заганяти аграрну сферу в “чорний” ринок? Я вважаю, що блокування податкових накладних – це злочин проти української економіки, який робиться в угоду недобросовісним експортерам, аби скуповувати у малих господарств зерно за "чорну" готівку з метою його подальшого продажу за вищу ціну. Це питання ними і лобіюється. Якщо фермер продав зерно за готівку, то завтра він піде купувати за готівку і паливо. І вже завтра у тіньову роботу зайде і ринок дизпалива, і так далі по колу. Навіщо така ситуація державі в умовах війни?


KВ: Зазвичай місцеві фермери долучаються до розвитку своєю території, допомагають соціальним закладам громади. Тож певно на плечі аграріїв лягла і підтримка фронту, ТРО та місцевих дружин?

Олександр Чубук: У громадах все відбувається практично на плечах фермерів. Тому що вони завжди є на місці. Ті ж власники великих господарств, які мешкають десь в столиці, то від них населення допомоги і не очікує. Фермер же живе в громаді, по-сусідству, і до нього звертаються з багатьма проблемами, а особливо під час наступу, окупації. Вся наша техніка працювала на будівництві захисних споруд, допомагали нашим військовим з району. Вся ця волонтерська діяльність тримається здебільшого на активній частині населення громади, господарниках, фермерах. 

KВ: Які прогнози розвитку сільського господарства можна зробити в умовах війни?

Олександр Чубук: Прогнозую, що все буде добре. Але рекомендую фермерам раціонально вести своє господарство в умовах війни, знаходити нові інструменти та оптимальні витратні технології. Щоб з рештою утримати своє господарство на плаву і в сталому розвитку закінчити ці важкі часи. Віримо, що все відновиться, буде прогрес, а, отже, і прибутки. 

Читайте: Знецінення врожаїв на 40% вдарило по малому фермерству Київщини, – Кузьмич 

Фото: фото з архіву Олександра Чубука

КиївВлада


Інна Міхно

Теги: новини київщини, новини київської області, війна росії проти україни, напад росії на україну, мобілізація, паливо, фермер, ціни, згурівка, експорт, кадри, ринок землі, жнива, логістика, пшениця, продовольча безпека, міндобрива, зерновий коридор, олександр чубук, озимі культури, аграрій, хлібороб, реалізація зернових, аграрний холдинг, урожай-2022, первинна продукція, внутрішній ринок

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій