“Київводоканалу” дозволили не платити за користування комунальним майном
Київрада дозволила ПрАТ “АК “Київводоканал” не платити в міський бюджет за користування комунальним майном за 2021-2023 роки, поновити такі виплати планують лише через півроку з моменту закінчення воєнного стану. Мова йде про оплату в розмірі 10% від “чистого” прибутку підприємства за попередній бюджетний рік (але не менше 200 тис. гривень в рік) – не дуже великі кошти в порівнянні з іншими витратами приватного акціонерного товариства. Надані преференції столичне керівництво пояснює тяжким фінансовим становищем монополіста (зазначається, що в 2022 році прямі збитки “Київводоканалу” склали 300 млн гривень) та бажанням уникнути підвищення цін на водопостачання та водовідведення у місті. Під час обговорення цього питання, деякі депутати заявляли, що тарифи тут ні до чого, бо столичний водоканал “неадекватно використовує” значно більші кошти. Але на результат голосування їх позиція не вплинула.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, що відбулося 20 квітня 2023 року, 70 депутатів проголосували за затвердження проєкту рішення №08/231-1698/ПР від 9 грудня 2022 року.
Таким чином, депутати встановили, що ПрАТ "АК "Київводоканал" має заплатити за використання комунального майна (каналізаційні мережі, різні будівлі та споруди тощо) у 2021-2023 роках лише по закінченню 180 календарних днів після припинення дії воєнного стану.
Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення виступила комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК). Необхідність надання “Київводоканалу” такої преференції в цій комісії аргументували “необхідністю уникнення підвищення для населення та інших споживачів Києва тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, яке стане наслідком сплати платежу”.
Офіційно саме для цього й були внесли зміни в рішення міськради №17/1851 від 26 липня 2007 року “Про деякі питання використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Києва та перебуває у володінні та користуванні ВАТ “АК "Київводоканал".
Важкий стан
В пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що наразі ПрАТ “АК “Київводоканал” перебуває в тяжкому фінансовому становищі. Мовляв, через евакуацію частини населення столиці та різке зниження обсягу реалізації послуг в компанії зменшились надходження порівняно з плановими показниками, що закладені в структурі тарифів на 2022 рік (відхилення близько 30 %). Крім того, причиною такого становища стало стрімке збільшення цін на реагенти (у 2-3 рази), паливно-мастильні матеріали, електричну енергію та природний газ, що стало причиною дефіциту обігових коштів у компанії.
“Першочергово фінансуються придбання реагентів, паливно-мастильних матеріалів, виплата зарплати працівникам, сплата податкових зобов’язань. На фінансування в повному обсязі електричної енергії, природного газу, теплової енергії, необхідних для роботи компанії, та виконання ремонтної програми і заходів інвестиційної програми, що потребують значних витрат, обігових коштів не вистачає. Однак ПрАТ “АК “Київводоканал” як підприємство критичної інфраструктури, незважаючи на зазначені обставини та скрутне фінансове становище, повинно забезпечити безперебійне надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території Києва”, – зазначено в пояснювальній записці.
Також там повідомляється, що сума чистого прибутку ПрАТ “АК “Київводоканал” у 2021 році склала 180,4 млн гривень. Тобто, компанія мала перерахувати до міського бюджету 18,4 млн гривень, але цього зроблено не було. При цьому, уточнюється, що по основному виду діяльності – “надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення” – у акціонерного товариства в 2021 році був збиток у розмірі 47,7 млн гривень.
Якими були фінансові показники в минулому році, в документі не уточнюється. Втім, заступник генерального директора ПрАТ “АК “Київводоканал” Сергій Авраменко 20 квітня повідомив депутатам, що в 2022 році прямі збитки компанії склали 300 млн гривень.
Обговорення питання
Зазначимо, що в сесійній залі проти відтермінування для “Київводоканалу” оплати за користування комунальним майном виступила низка депутатів Київради.
Так, голова комісії міськради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Вітренко (очільник фракції “Слуга народу”) повідомив, що взагалі він підтримує компенсацію втрат, які отримали підприємства під час дії воєнного стану, але деякі аспекти діяльності “Київводоканалу” викликають у нього питання.
“Київводоканал”, який на 80% належить приватним особам, і лише на 20% належить місту, використовує кошти неадекватно. Перше і найголовніше: маючи в структурі правовий департамент, лише за минулий рік “Київводоканал” замовив послуг юристів та юридичних консультантів на 790 тис. гривень. Окремо хочу сказати, що 30 грудня “Київводоканал” замовив послугу юрисконсульта, яку він оплатив 31 грудня на 305 тис. гривень. А ще викликає подив, що минулого року “Київводоканал” закупило 340 мобільних телефонів на суму 1,5 млн гривень. То про які компенсації за використання комунального майна може йти мова? Нехай вони адекватно використовують свої гроші і гроші, які вони збирають з киян”, – заявив Андрій Вітренко.
У свою чергу депутатка Зоя Ярош (фракція “Голос”) вважає, що кошти, які ПрАТ “Київводоканал” має сплачувати до міського бюджету, навряд чи можуть “спровокувати” підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення. Вона звернула увагу на те, що зиск від такої пільги матимуть саме приватні особи, у власності яких знаходиться цей комунальний монополіст.
“Яким чином 200 тис. гривень (мінімальний платіж за використання комунального майна. – КВ) могли б позначитися на величині тарифу на усіх киянам? У розмірі 0,0001 копійки, чи як? А якщо ми звільняємо їх від плати за прибуток, то увесь прибуток залишається у володінні приватної компанії та кияни нічого не отримують”, – підкреслила Зоя Ярош.
Втім, усі ці аргументи ніяк не вплинули думку більшості представників депутатського корпусу.
“Київводоканал” і гроші
Зазначимо, у відкритих джерелах відсутні дані стосовно того, скільки конкретно грошових коштів за користування комунальним майном сплачувала ця компанія у минулі роки. Втім, відомо, що всі акціонерні товариства комунального сектору столиці – ПрАТ “АК “Київводоканал”, ПрАТ “Киевспецтранс” і ПАТ “Київгаз” – у 2020 році перерахували до міської скарбниці 18,7 млн гривень, а у 2021 році – лише 4,3 млн гривень.
Читайте: Дмитрий Новицкий не хочет делиться деньгами с акционерами и столичным бюджетом
Як неодноразово повідомляла KВ, профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами. Їхньою головною причиною найчастіше є фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.
Наприклад, ще у січні 2014 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) зацікавилася публічними закупівлями ПрАТ “АК “Київводоканал”. У рамках кримінального провадження правоохоронці припустили, що керівництво компанії порушує чинне законодавство. Для прикладу, “Київводоканал” закупив хімічні реагенти у ТОВ “ТД ”Кодіс-Сервіс” на загальну суму понад 90 млн гривень за завищеними цінами та необґрунтовано заплатив понад 30 млн гривень за юридичні послуги за наявності у штаті підприємства юридичного департаменту – на таких сумнівних витратах, як зазначалося вище, депутати Київради акцентують увагу і досі.
Читайте: Генпрокуратура обвиняет руководство “Киевводоканала” в “отмыве” более 100 миллионов гривен
У 2018 році претензії щодо закупівель цієї компанії мала комісія Київради міськради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції. Тоді депутатам стало відомо, що “Київводоканал” примудрився менш ніж за два роки передати підрядникам без проведення конкурсів 404 млн гривень (четверта частина від “допорогових” закупівель усіх столичних КП). При цьому, найчастіше підряди без конкурсу від “Київводоканалу” отримували лише 10 “обраних” компаній.
Читайте: Закупками “Киевводоканала” заинтересовались в антикоррупционной комиссии Киевсовета
Нагадаємо, нещодавно столична міськрада запланувала, що ПрАТ “АК “Київводоканал” у найближчі роки освоїть на проведенні різних робіт 56,9 млрд гривень (у тому числі, 12,6 млрд гривень з міського бюджету). Такі витрати передбачені Схемою оптимізації систем водопостачання та водовідведення, яку Київрада затвердила 8 грудня 2022 року.
За ці кошти, зокрема, треба здійснити реконструкцію двох водопровідних станцій, Бортницької станції аерації (БСА), перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів, побудувати нові напірні каналізаційні колектори та реверсивну насосну станцію на острові Великий тощо.
Читайте: Мільярди у воду: У Києві затверджено Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення
Чий водоканал
За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "АК "Київводоканал" (до травня 2017 року – ПАТ "АК "Київводоканал") було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанія веде свою історію з радянських часів. Статутний капітал “Київводоканалу” складає 175,48 млн. гривень.
Нагадаємо, що 20 грудня 2017 року керівництву Київської міськдержадміністрації (КМДА) вдалося терміново отримати санкцію міськради на продовження договору з ПрАТ “АК “Київводоканал”. Таким чином, майно киян, яке використовується цією компанією для надання у Києві платних послуг водопостачання та каналізації, перейшло у володіння та управління приватного акціонерного товариства терміном ще на 16 років. Про оплату за користування майном громади та будь-якої відповідальності ПрАТ у рішенні міськради немає жодного слова. Усе провернули без громадських обговорень, розгляду проблемних моментів та аналізу результатів інвентаризації комунального майна, яким користується цей монополіст.
Читайте: Владельцы “Киевводоканала” налегке завладели имуществом киевлян до 2033 года
На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – KV), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ "АК "Київводоканал" становлять менше 10%.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов'язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В'ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького).
Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останній також де-факто контролює іншого комунального монополіста столиці – АТ “Київгаз”.
Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді
Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов'язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року). Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював “цього монополіста з квітня 2016 року по квітень 2021 року), з персоною якого пов'язана більшість скандалів навколо діяльності водоканала у минулі роки.
Читайте: Сицилийский след: как Дмитрий Новицкий планирует обеззараживать воду для киевлян
Із 12 квітня 2021 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Сергій Крушановський (на колажі ліворуч). На цій посаді він змінив згаданого вище Дмитро Новицького, який наразі виступає у ролі заступника керівника цієї компанії зі стратегічних питань.
У Київській міськдержадміністрації (КМДА) роботу ПрАТ "АК "Київводоканал" координує заступник мера Петро Пантелеєв.
Комісію Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради з 8 грудня 2020 року очолює депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”, на колажі праворуч). До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
Фото: колаж КВ
