До початку повномасштабної війни росії проти України киянка Наталія Носова (на фото) мала власний бізнес з пошиву весільних суконь. Але 24 лютого для неї, як і всіх українців, історія змінилась – вона разом з однодумцями-волонтерами почала виробляти розвантажувальні жилети, плитоноси та бронежилети для сил Територіальної оборони (ТрО), а згодом і для Збройних Сил України (ЗСУ). Ця робота, як і у всіх волонтерів, відбувалась на добровільних засадах та за пожертви. Оскільки роботи ставало все більше, в травні Наталія Носова відкрила благодійний фонд для збору коштів на виготовлення бронежилетів та іншої амуніції для наших сил оборони. Наразі для розширення роботи потрібні не дуже великі кошти – для закупівлі нових швацьких машин треба всього 15 тис. доларів.

Керівництво столиці поки що “передумало” передавати в оренду благодійній організації (БО) “Фонд пам'яті “Бабин Яр” приміщення площею майже 4 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103 (Подільський район), яке знаходиться на балансі “Клінічної лікарні “Психіатрія”. Однією з причин для цього, цілком можливо, послугував суспільний резонанс навколо даної події: окремі депутати Київради обурилися, що під час війни влада міста планує “обдарувати” комунальним майном осіб, які пов'язані з російським олігархатом – Павлом Фуксом (на колажі праворуч), Михайлом Фрідманом та Германом Ханом. Таким чином питання створення в столиці “Музею історії забуття трагедії Бабиного Яру”, який планувалося розмістити на вищевказаній локації, поки що зняте.

У Гостомелі — політична криза. Мешканці міста-героя звернулися до Зеленського з проханням звільнити військового керманича Тараса Думенка. Йому закидають нехлюйство і відсутність бажання чистити місто від наслідків окупації. Натомість сам гостомельський керманич закиди у свій бік спростовує і заявляє: гра в політику для нього зараз не на часі.