Столична влада відзвітувалася про виконання Стратегії розвитку Києва в 2023 році. Цілком зрозуміло, що на ефективне виконання поставлених у мирний час задач під час повномасштабної війни, яку рф розв'язала на території України, сподіватись було марно – основна інфраструктура здебільшого перебуває в катастрофічному стані. Втім, деякі наведені у звіті цифри досить цікаві: наприклад, офіційна середньомісячна зарплата на рівні 712,3 євро, чи прорив в забезпеченні паркомісцями – 37,55 на кожну тисячу автівок при плані на 2025 рік на рівні 8 паркомісць. Цікаво і те, що деякі показники були “засекречені” через воєнний стан, хоча не дуже зрозуміло, чому, наприклад, КП “Київський метрополітен” перестав вимірювати “рівень зносу” свого рухомого складу. Депутати при цьому затвердили звіт без обговорення і навіть не підняли питання про те, що головний документ, який визначає довгостроковий розвиток міста, має відповідати реаліям сьогодення.
Про те, як у 2023 році виконувалися заходи Стратегії розвитку Києва до 2025 року, KВ стало відомо з відповідних звіту та плану реалізації цього документу.
Вони були затверджені під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 21 березня 2024 року – за це у сесійній залі без обговорення проголосував 61 депутат. Суб'єктом подання проєкту рішення №08/231-245/ПР від 20 лютого 2024-го щодо погодження звіту і плану реалізації Стратегії розвитку столиці виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА).
Звіт містить досить багато інформації про індикатори результативності різних секторів міського господарства. Йдеться про статистичні показники, які демонструють, яким чином проєкти за різними напрямками впливають на їхній розвиток, а також на комфортне життя мешканців столиці.
Виходячи з даних звіту, 2023 рік був далеко не найкращим для Києва у питаннях розвитку промисловості, підприємництва, ринку праці та суміжних сфер, що цілком зрозуміло. Зокрема, рівень безробіття населення у віці 15-70 років становив 7,1%. Це – на 1,6% більше, ніж планувалося на 2020 рік та на 3,2% більше, ніж має бути в 2025 році (у КМДА порівнюють фактичні показники і ті показники, які були заплановані як на 2020-ий, так і на 2025 рік, коли завершується термін дії Стратегії розвитку. – KВ). При цьому, середня тривалість пошуку роботи безробітними в 2023-ому становила 10 місяців – на 2 місяці довше, ніж мало бути в 2020-ому, і на 4 місяці довше, ніж планується в 2025-ому.
У свою чергу, рівень офіційної середньомісячної зарплати, як зазначається, в минулому році становив 712,3 євро, що на 162,3 євро більше, ніж планувалося в 2020 році і на 387,7 євро менше, ніж планується в 2025 році (1100 євро).
Низьке досягнення вищезгаданих індикаторів в столичній мерії пояснили негативним впливом воєнного стану на сферу зайнятості.
Що цікаво, у звіті не уточнюється стан виконання низки індикаторів по цьому напрямку через “відсутність у чиновників КМДА відповідної інформації” – це пояснюється тим, що у зв'язку з воєнним станом органи статистики призупинили оприлюднення таких даних. Зокрема, через це у столичній мерії не відзвітувалися: про питому вагу підприємств, що займалися інноваціями; про частку країн ЄС в структурі експорту товарів і послуг Києва; про частку працівників, зайнятих на малих підприємствах, до загальної кількості зайнятих працівників; про динаміку реального роздрібного товарообороту на душу населення тощо.
Досить цікаві дані зафіксовані і по напряму розбудови міста та земельних відносин.
Так, у минулому році чиновники де-юре не зафіксували на території жодного об'єкта будівництва, який би порушував містобудівне, земельне або будівельне законодавство (для прикладу, в 2015 році їх було 485, фактичні дані за 2020 рік відсутні) і жодного гектару землі, який був би зайнятий із порушенням законодавства (у 2015 році – 4,5 га). Такі показники відповідних індикаторів пояснюють тим, що на період дії воєнного стану в Україні припинено проведення планових і позапланових заходів державного контролю і нагляду, в тому числі й у сфері будівництва. При цьому, столична влада продовжує декларувати, що в 2025 році в столиці не буде жодного самобуду та жодної захопленої ділянки.
Разом з тим, за інформацією КМДА, відношення суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки до суми фактично сплаченої орендної плати в 2023 році становило 32,6% (в 2020 році мало бути менше 10%, а в 2025 році планується менше 10%). У свою чергу, відношення суми заборгованості зі сплату земельного податку до суми фактично сплаченого податку в минулому році становило 47% (у 2020 році планувалося менше 16%, в 2025 році має бути менше 10%). Відповідальність за такі високі показники боргів землекористувачів та землевласників у столичній мерії поклали на Державну податкову службу – мовляв, саме цей орган має контролювати дотримання податкового законодавства.
Також серед проблем у вказаній сфері, які згадуються у звіті – незатвердження нового Генерального плану Києва. Якщо раніше, у попередніх звітах по виконанню Стратегії, головною причиною того, що кінцеву версію цього документу так і не було винесено до сесійної зали Київради, називали триваючий процес актуалізації та обговорення відповідного проєкту, то тепер у чиновників є новий аргумент. Так, у звіті зазначається, що під час дії воєнного стану Генплани та інша містобудівна документація, відповідно до вимог законодавства, не підлягають оприлюдненню – схоже, йдеться про те, що без публікації даного проєкту неможливе його громадське обговорення, яке, знову ж таки, є вимогою законодавства.
Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева
Також у звіті зазначена інформація, яка ідеально демонструє тривалі проблеми у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Так, за даними звіту, у 2023 році ступінь зношеності водопровідних мереж у столиці становив 70,2% (прогноз на 2025 рік – менше 25%), каналізаційних мереж – 62,8% (прогноз – менше 25%), теплових мереж – 74,12% (прогноз – менше 25%), ступінь зношеності Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій становив 82% та 86,5% відповідно (при прогнозі менше 25%).
Не набагато краща ситуація і з часткою ліфтів, що обслуговуються понад 25 років, яка в 2023 році становила 45,15% від загальної кількості (прогноз – 5% і нижче); часткою центральних теплових пунктів, що експлуатуються протягом такого ж часу – 94,4% (прогноз – менше 25%) тощо. Також, як зазначено у звіті, кількість “ветхих” та аварійних житлових багатоповерхівок дорівнювала 110 об'єктам (за планами столичної влади, в 2025 році в Києві їх вже не повинно бути взагалі).
Фіксується у столиці не найкраща ситуація і з розвитком транспортної інфраструктури. Згідно зі звітом, у минулому році середній рівень зношеності рухомого складу автобусів КП “Київпастранс” дорівнював 50,2%, тролейбусів – 54,1%, а трамваїв – 58,8%. Стратегією було передбачено, що показник зношеності всього рухомого складу “Київпастрансу” в 2025 році не повинен перевищувати 25%. Настільки низькі показники 2023 року міська влада пояснила все тим же воєнним станом, через який у бюджеті міста не було коштів на оновлення автопарку свого комунального перевізника.
Що цікаво, у звіті зазначається, що КП “Київський метрополітен” не вимірює “рівень зносу” рухомого складу, вказано лише показник середнього віку вагонів метро на підприємстві – 34 роки. Примітно, що раніше у столичній підземці такий аналіз здійснювався. Для прикладу, КМДА раніше інформувала, що станом на 2020 рік рівень зносу рухомого складу метро становив 69,1%.
Читайте: Зношеність автобусного парку в Києві досягла 72%, а середній вік вагонів метро – 33 років
У звіті також зазначено, що в 2023-ому столична влада через воєнний стан не проводила дослідження стосовно того, скільки пасажирів їздили на автобусах малої місткості – т.зв. приватних маршрутках. Раніше такі дані у цих документах наводились – наприклад, у 2021 році ця частку рахували на рівні 4%. Втім, у КМДА тоді не уточнили, яким чином чиновники проводили відповідний моніторинг: приватні перевізники не мають точних систем обліку пасажирів, тому встановити достовірні дані стосовно того, скільки людей користуються маршрутками, практично неможливо.
А ось з парковками зафіксовано якесь "потужне покращення". У звіті за 2023 рік зазначено, що на кожну 1 тис. зареєстрованих у Києві автомобілів припадає 37,55 паркомісць при плані на 2025 рік лише у 8 паркомісць.
При цьому, низькими залишаються показники щодо довжини велосипедних доріжок – у 2023 році їхня довжина складала 6,9 км на 100 тис. мешканців, тоді як план на 2025-ий складає 16,1 км. Такий показник, як і у більшості інших невдало виконаних індикаторів, чиновники пояснили відсутністю бюджетного фінансування в умовах війни.
Читайте: Суд виправдав експідлеглого Вячеслава Непопа у справі “будівництва веломаршруту з Троєщини до Європейської площі”
Чимало проблем столиця переживає і в сфері соціальної підтримки та допомоги. За інформацією звіту, в 2023 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (до моменту отримання ними житла) становив 7 років (прогноз на 2025-ий – 5 років). При цьому, чиновники уточнюють, що лише 0,3% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Також у звіті вказано, що станом на минулий рік 15 комунальних закладів соціальної сфери потребували капітального ремонту (прогноз – 5 закладів).
Аргументація вищезазначених цифр звична: в умовах воєнного стану в міській скарбниці не вистачає коштів на усі заплановані столичною владою проєкти, і до того ж – частину фінансових ресурсів керівництво Києва направляє на ремонти будівель, які постраждали від ракетних атак, а також на облаштування укриттів цивільного захисту.
Читайте: Небезпечна безвідповідальність: стали відомі подробиці слідства щодо директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА
Примітно, що у даному звіті не зазначено, скільки саме коштів з бюджету Києва міська влада витратила на реалізацію передбачених Стратегією розвитку заходів, хоча раніше ця інформація у таких документах прописувалася. З чим пов'язана така “таємничість”, наразі невідомо.
Що цікаво, при затвердженні відповідного проєкту рішення (звіта про виконання Стратегії.- КВ) жоден з депутатів Київради не підняв питання про те, що Стратегія розвитку Києва, яка була прийнята столичним муніципалітетом більше десятиріччя тому в мирний час, наразі через об'єктивні обставини не може бути реалізована, адже в ній просто не враховані реалії воєнного стану. Можливо, народні обранці не ставляться серйозно до цього документу, тому й не пропонують його актуалізувати відповідно до умов сьогодення. Хоча, мабуть, було б логічним передбачити в Стратегії заходи, наприклад, стосовно відновлення пошкоджених в результаті ракетних атак будівель та щодо облаштування укриттів, а також проєкти щодо повоєнної відбудови столиці та розвитку її економіки.
Вочевидь, одним із аргументів міської влади може стати те, що в грудні 2023 року Київрада затвердила Рамкову стратегію відновлення Києва, яка була розроблена міжнародною компанією “PricewaterhouseCoopers” за підтримки уряду Великобританії. Нагадаємо, даний документ визначає загальні обриси того, як повинно жити місто після війни, і теоретично має стати основою для подальшої підготовки “дорожньої карти” відновлення столиці. Втім, ще при погодженні цього документу депутати міськради називали його суто “декларативним”, адже в ньому, зокрема, не було зазначено, за рахунок яких фінансових ресурсів мають бути реалізовані ті чи інші проєкти розвитку.
Читайте: Київ отримав від Великобританії Рамкову стратегію відновлення міста
Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, а протягом 2015-2019 років в цей документ вносились деякі зміни.
Згідно із задумом столичної влади, це – головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Теоретично Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію цієї Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років – наприклад, існуючий розрахований на період 2021-2023 років.
Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года
Протягом останніх п'яти років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них. За останніми даними, оновлена Стратегія має бути розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде розроблено і винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо.
Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева
Зазначимо, столична влада мала очевидні проблеми з реалізацією Стратегії розвитку Києва і в “довоєнні” роки. Зокрема, згідно зі звітом за 2021 рік, тоді мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва пояснило діючим у 2021 році коронавірусним карантином та браком коштів (КМДА інформувала, що на реалізацію проєктів Стратегії нібито було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби).
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює перший заступник очільника столичної міськдержадміністрації Микола Поворозник (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВКиївВлада
У столичній міськраді поки що відклали вирішення питання щодо поділу ділянки площею 8,31 га на вул. Братиславській, 3, яка знаходиться в постійному користуванні муніципальної лікарні швидкої медичної допомоги. Частину цієї землі – а саме 14 соток – КМДА планує передати двом фізичним особам, які начебто мають на цій території свою нерухомість. Прийняттю відповідного рішення на засіданні Київради наприкінці лютого цього року завадила позиція відразу декількох депутатів, які не погодились із тим, щоб важливий медичний заклад втратив землю. Зокрема, народні обранці вказували на те, що вищезгадана нерухомість була побудована і оформлена на сумнівних підставах, а відповідний проєкт рішення не був належним чином підготовленим, через що його напередодні не погодила профільна комісія міськради. Найближчим часом дане питання має бути доопрацьовано, після чого, вочевидь, знову буде винесено до сесійної зали Київради.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус зняв з розгляду проєкт рішення щодо затвердження технічної документації стосовно поділу земельної ділянки на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі столиці (№08/231-834/ПР від 3 липня 2023 року).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
За це у сесійній залі проголосували 80 народних обранців. Суб'єктами подання вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 8,31 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд” (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0002), яка з листопада 2001 року знаходиться в постійному користуванні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Згідно зі вказаним проєктом рішенням, її пропонується поділити на дві ділянки з аналогічним цільовим призначенням – площею 8,16 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0091) і 0,14 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0090).
Як зазначено в документі, необхідність поділу пов'язана з тим, що на меншій частині вказаної землі розташований нежилий будинок площею 182,6 кв.м., власником якого з березня 2021 року є фізичні особи Микола Дяченко і Олександр Левик. Відповідно, надалі, після затвердження проєкту рішення, ці громадяни зможуть оформити на себе право користування цією ділянкою площею 0,14 га. Зазначимо, на більшій частині даної землі розташований саме комплекс будівель лікарні швидкої допомоги.
Матеріали аерофотозйомки землі
У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням уся ця земля відноситься до території громадських будівель та споруд і не входить до зеленої зони.
Під час пленарного засідання Київради проти затвердження цього документу виступили відразу декілька депутатів. Зокрема, члени комісії з питань охорони здоров'я, сім’ї та соціальної політики Марина Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, голова комісії) і Наталія Берікашвілі (фракція “Єдність”) вказали на те, що даний орган не погодив цей проєкт рішення та відправив його на доопрацювання. Однією з причин вони назвали те, що документи по цьому питанню не були належним чином підготовлені. При цьому, вони висловили думку, що, цитуємо, “відчуження земельної ділянки на території лікарні є неприпустимим”.
На можливі порушення, які пов'язані з потенційним відводом ділянки в користування згаданих громадян, звернула увагу і депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Зокрема, вона повідомила про те, що будівля, завдяки якій фізичні особи мають право отримати цю землю в користування, була зведена і оформлена на сумнівних підставах.
“Це була територія лікарні. Потім незаконним рейдерським способом частину території лікарні забрав так званий ринок “Юність”. Потім там незаконно була побудована споруда, яка в незаконний спосіб рішенням (яким саме рішенням, Алла Шлапак не уточнила. – КВ) в Донецькій області, якраз в часи Януковича, було видано акт на власність цієї споруди. Попередній головний лікар був проти поділу земельної ділянки і приклав дуже багато зусиль для того, щоб повернути цю ділянку в користування лікарні. На жаль, на початку війни цей головний лікар був звільнений. Сьогоднішнє керівництво лікарні зайняло зовсім іншу позицію, фактично підтримуючи незаконні рішення, прийняті щодо цієї ділянки протягом останніх двадцяти років”, – підкреслила Алла Шлапак.
Схожу думку висловила і представниця фракції “Європейська солідарність” Вікторія Пташник.
“Це особливо цинічний проєкт рішення. Ця лікарня отримала земельну ділянку в постійне користування в 2001 році. Два громадяни України оформили на якийсь сарайчик право власності. До речі, є питання, яким чином вони оформлювали це право власності, не вирішивши питання по земельній ділянці. Бо питання по ділянці це істотна умова договору (схоже, йшлося про документи щодо права власності. – KВ) – нехай почитають цивільне законодавство”, – зазначила народна обраниця.
У свою чергу голова комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) закликав своїх колег підтримати цей проєкт рішення – мовляв, там усе чисто, і у вищезгаданих 14 соток залишається діюче цільове призначення.
“Право власності на майно набуте ще наприкінці 90-х років. Вся документація і всі матеріали чітко досліджувалися. І те, що зараз спекулюється на цьому питанні, виглядає досить дивно. Бо код [класифікації видів цільового призначення земель] залишається 03.03 – для закладів охорони здоров'я. Тобто, нічого в мінус для лікарні швидкої допомоги не йде”, – розповів депутат.
Врешті-решт секретар Київради Володимир Бондаренко, вочевидь помітивши відсутність підтримки цього проєкту рішення в депутатському корпусі, запропонував зняти його з розгляду та відправити на затвердження і доопрацювання комісій Київради, в тому числі – “медицинської”. Народні обранці погодилися з такою ідеєю та підтримали її.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як неодноразово повідомляла КВ, протягом останніх років через дефіцит вільної від забудови землі столична влада все активніше “роздаровує” ділянки, які знаходяться в користуванні лікарень, навчальних закладів та інших комунальних структур. Однією з найрозповсюдженіших схем є проведення інвестиційних конкурсів, завдяки яким забудовники отримують землю, а місто – грошові кошти та/або певні відсотки площ у зведених на таких територіях будівлях. При цьому нерідко реалізація таких і схожих угод ніякої вигоди столичній громаді не приносить і супроводжується скандалами.
Так, у лютому 2022 року столична міськрада зробила черговий крок для того, щоб за допомогою інвестора перетворити на паркінг на 250 машиномісць прохідну Олександрівську клінічну лікарню на вул. Шовковичній, 39/1. У КМДА тоді запевняли, що ідея прекрасна – нібито це допоможе розвантажити від надмірно запарковану транспортом вулицю Шовковичну та дозволить в'їжджати на територію медустанови автомобілям швидкої допомоги.
При цьому, низка депутатів Київради під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначали, що це в майбутньому не дозволить збільшити потужності самої лікарні, що таке "будівництво-реконструкція" порушує вимоги містобудівного законодавства (Центральний історичний ареал Києва і навіть немає детального плану цієї території) і що на сьогодні навіть незрозуміло, скільки машиномісць отримає сама Олександрівська лікарня за підсумками реалізації такого інвестпроекту.
Читайте: Киевсовет согласовал строительство паркинга на территории старейшего медучреждения Украины
Трохи раніше, у грудні 2021-го, Київрада вирішила віддати під житлову забудову майже 3,2 га землі на вул. Миколи Краснова (Академмістечко, Святошинський район). На цій землі до 2012 року розміщувався комунальний автобусний парк №4. Компанію, яка освоїть цю ділянку, має визначити Департамент економіки та інвестицій КМДА шляхом проведення інвестиційного конкурсу. Що цікаво, депутатам міськради тоді так і не пояснили, що саме, окрім житлових “свічок”, отримає в результаті відповідного інвестдоговору міська громада.
Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем
Також нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро і Вищий антикорупційний суд мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду. Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень.
За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі містобудівних умови та обмежень, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше.
Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (на колажі праворуч). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги з вересня 2022 року очолює Віктор Дорош (на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Олександр Ткаченко, який з перервами керував цим закладом з 2006 року. Дана лікарня знаходиться в підпорядкуванні Департаменту охорони здоров'я КМДА, директором якого з 23 жовтня 2017 року є Валентина Гінзбург (на колажі ліворуч). Діяльність Департаменту охорони здоров'я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни
Фото: колаж КВКиївВлада
Міський застосунок “Київ Цифровий” у партнерстві з “Visa” та “Укрзалізницею” влаштували з 28 грудня 2023 року по 31 січня 2024-го акцію для пасажирів кільцевої електрички: 50% знижки на поїздку, якщо розплатитись через “Київ Цифровий” або банківською карткою через валідатор.
Про це KВ дізналася з повідомлення на Офіційному порталі Києва.Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Міський застосунок Київ Цифровий у партнерстві з Visa та Укрзалізниця продовжують заохочувати містян користуватись громадським транспортом. Із 28 грудня 2023 року до 31 січня 2024 року для всіх власників карток Visa діє акція на поїздки в електричці зі знижкою 50% при оплаті через застосунок Київ Цифровий або банківською карткою через валідатор”, – сказано в повідомленні.
Для того, щоб скористатися цією можливістю, потрібно оплатити поїздку в міській електричці карткою “Visa” або купити разовий квиток у застосунку “Київ Цифровий”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
В міській адміністрації нагадують, що для придбання квитків через застосунок “Київ Цифровий” треба спершу обрати функцію “Придбати QR-квиток”, потім позначити, що потрібна “Кільцева електричка” і, нарешті, вказати кількість квитків і спосіб оплати.
“Здійснивши оплату карткою Visa, ви отримаєте 50% знижки за оплату проїзду”, – запевняє керівник цифрової трансформації Києва і заступник голови КМДА Петро Оленич.
Вказується, що пропозиція діє для всіх карток “Visa”, випущених банками України, з 28 грудня 2023 року до 31 січня 2024 року або до вичерпання бюджетного фонду акції.
“При плануванні поїздок варто врахувати, що вартість проїзду в електричці становить 15 грн, а тривалість терміну дії квитка – один день”, – зазначають в КМДА.
Читайте: Придбати QR-квиток на київську кільцеву електричку можна в застосунку “Київ Цифровий”
Фото: з відкритих джерел
КиївВлада
Столична міськрада нещодавно затвердила нову цільову програму реалізації містобудівної політики, яка розрахована на 2024-2025 роки. На реалізацію її заходів керівництво Києва має намір витратити 66,5 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 35 млн гривень – планується залучити в якості грантів та направити на “проведення містобудівного моніторингу”. Решта фінансування має надійти з бюджету міста, і чиновники можуть витратити його на розроблення проєктів містобудівної документації, на розвиток містобудівного кадастру тощо. На переконання окремих столичних експертів та юристів, цей документ насправді не є ніякою програмою, а більше нагадує “курсову роботу трієчника”, в якій лише розписані “хотілки” чиновників щодо отримання коштів з міської скарбниці. Зокрема, фахівці вказують, що в програмі не зазначено, як повинна оцінюватися її ефективність, не вказані конкретні назви проєктів, якими мають займатися посадовці. При цьому, деякі з заходів цього документу чиновники взагалі явно повинні виконувати “за замовчуванням”, адже отримують за це зарплату. Експерти впевнені в необхідності суттєвого переформатування роботи профільного департаменту КМДА та притягнення до відповідальності його очільника.
Як стало відомо KВ, вже з січня у Києві почне діяти Міська цільова програма реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Вона була затверджена рішенням Київради від 7 грудня 2023 року. Суб'єктом подання відповідного проєкт рішення №08/231-1387/ПР від 3 листопада 2023 року виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Під час пленарного засідання міськради цей документ підтримали 70 депутатів. Даний проєкт рішення було погоджено народними обранцями без обговорення.
Про що програма
Згідно із прийнятим рішенням, загальні обсяги фінансування вказаної програми на два роки складають 66,5 млн гривень: 41,1 млн гривень у 2024-ому та 25,3 млн гривень у 2025 році. Більшу частину цих коштів – 35 млн гривень – міська влада планує залучити з різних “інших джерел” (йдеться про кошти міжнародної технічної та фінансової допомоги, зокрема гранти), решту 31,5 млн гривень – з бюджету Києва. Найбільше фінансування столичне керівництво має намір направити на проведення містобудівного моніторингу – саме на такі роботи планується направити всі залучені зі сторонніх джерел кошти. Тобто, якщо грошей на цей напрям з якихось причин ніхто не дасть (так буває доволі часто.- KВ), то, треба розуміти, ніякого містобудівного моніторингу і не буде.
Все інше з бюджету. В рамках реалізації Програми реалізації містобудівної політики 9,2 млн гривень мають бути витрачені на розроблення та затвердження проєктів містобудівної документації, 6,4 млн – на впровадження інформаційно-аналітичних сервісів для подальшого розвитку містобудівного кадастру, 6 млн – на оновлення містобудівної документації, 3,3 млн – на проведення експертизи проєкту нового Генерального плану Києва, 2,5 млн – на оновлення метаданих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру 2,3 млн – на розроблення комплексної схеми транспорту Києва у складі інтегрованого плану розвитку транспортної інфраструктури Києва та його приміської зони тощо.
Як зазначено у паспорті затвердженої програми, її головна мета – “реалізація основних напрямів міської політики в галузі містобудівної діяльності та забезпечення гармонійного розвитку міста з урахуванням інтересів громади, бізнесу та влади”. Виконавцем програми визначено Департамент містобудування та архітектури КМДА.
Що думають фахівці
Столичний адвокат Дмитро Калько розкритикував прийнятий депутатами Київради документ. На його думку, у даній програмі відсутня будь-яка конкретика стосовно того, чого саме планує добитися міська влада в результаті її реалізації. При цьому, на переконання адвоката, таким же чином керівництво Києва діяло і протягом 2019-2023 років при виконанні аналогічної програми (затверджена рішенням міськради №548/6599 від 20 грудня 2018 року). Про це, за його словами, свідчить короткий звіт по цьому документу, наведений у “новій” програмі.
Так, зокрема, в ньому зазначається, що столична влада протягом останніх років займалася розробленням проєкту нового Генерального плану Києва та приведенням його у відповідність до вимог законодавства, але не уточнюється, що саме було виконано і про які вимоги йдеться. Також, серед іншого, не вказано, які саме детальні плани територій (ДПТ) було розроблено, хоча таких, згідно зі звітом, нараховується понад 100. Вочевидь, як вважає адвокат, чиновники порахували як готові до затвердження та вже прийняті ДПТ, так і ті детальні плани, які готові частково — тобто, мають принаймні “одну сторінку тексту”.
За словами Дмитра Калька, усі ці “нюанси” були перенесені і в “нову” програму. Наприклад, в ній немає інформації стосовно того, на оновлення яких інформаційних ресурсів міська влада витрачатиме бюджетні кошти, які архітектурні конкурси проводити тощо. Більше того — в документі навіть не уточнюється вид містобудівної документації, на розробленні якої, як зазначалося вище, планується освоїти більше 9 млн гривень. Дмитро Калько допускає, що йдеться саме про нові ДПТ, але і з цим, на його думку, є проблеми. Адвокат впевнений: відсутність чіткого переліку детальних планів дає право керівництву Департаменту містобудування та архітектури КМДА самостійно вирішувати, як саме буде забудовуватися столиця.
“Програма містить в собі корупційні ризики, адже дає право державному службовцю одноосібно вирішувати, на яку територію і коли він буде витрачати бюджетні кошти. По факту там повинно бути чітко розписано, що, наприклад, сьогодні буде розроблятися “оцей ДПТ”, завтра” – “такий-то ДПТ”, післязавтра – “ще один ДПТ”. Депутатам і громаді повинно бути зрозуміло, які детальні плани будуть готуватися до прийняття і куди “будуть заходити” забудовники. І саме це має бути результатом. Тобто, якщо Київрада не голосує за затвердження того чи іншого ДПТ, то це і є “процес розроблення”, а не кінцевий результат”, – розповів KВ Дмитро Калько.
У зв'язку з усім вищевикладеним адвокат вважає, що назвати цей документ “програмою” взагалі дуже важко. На переконання Калька, чиновники не зацікавлені в тому, щоб їхня робота призводила до конкретних позитивних змін у сфері містобудування та архітектури, а просто хочуть освоювати бюджетне фінансування на “безкінечних проєктах”, на кшталт розробки нового Генплану.
“Є таке поняття як КPІ — показники ефективності того чи іншого проєкту, які встановлює собі той чи інший орган. Департамент містобудування та архітектури КМДА уникає встановлення чітких критеріїв КPІ — з метою того, щоб не потрапити у незручну ситуацію, коли з них “спитають” після закінчення терміну програми і притягнуть до відповідальності за її невиконання. І ця програма, і минула виписані однаково: немає інформації про те, коли і що [чиновники] повинні розробити, що має у них отриматися, хто буде відповідати за бездіяльність — усе це про безкінечний процес, а не про результат. Це – курсова робота “трієчника”. Я не дав би за цю програму ні однієї гривні. Тому що там лише гарні слова, копіпаст, посилання на закони — жодної конкретики. Я впевнений: наступна міська цільова програма, яку будуть затверджувати в 2025 році, буде “звучати” так само”, – підкреслив адвокат.
Разом з тим Дмитро Калько згадав і про роль депутатів Київради, які затверджували цей документ. Він переконаний, що прийняття даної програми відбувалося таким же чином, як відбувається голосування по багатьом іншим скандальним питанням — шляхом таємних домовленостей між різними політичними силами міськради та чиновниками КМДА.
“Як відбуваються голосування у сесійній залі? Зацікавлена особа зустрічається з головою фракції, домовляється з ним про голосування по тому чи іншому питанню, а депутати голосують, іноді навіть не читаючи. Це питання до відповідальності та якості місцевого самоврядування. Усе голосується через домовленості — громада в цьому участі не бере. Людей використовують як носіів влади лише під час виборів — на цьому все. І якщо з депутатом домовляються, то це не просто так, а за якісь інші питання або за гроші, чи не так? А це вже можна назвати конфліктом інтересів — коли на голосування впливають особисті мотиви. Тому Київрада — це синонім конфлікту інтересів”, – резюмував Дмитро Калько.
Таку ж оцінку програмі реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки надав і член-кореспондент Української академії архітектури, ексзаступник начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Віктор Глеба. На його переконання, деякі заходи даної програми прописані так, що нікому не зрозуміло, чим будуть займатися чиновники, а інші заходи взагалі повинні виконуватися посадовцями Департаменту містобудування та архітектури КМДА “за замовчуванням” – в рамках їхніх посадових обов'язків і поза будь-якими програмами, так як за це чиновники отримують заробітну плату. В якості прикладу Віктор Глеба навів захід “Моніторинг містобудівної документації”, який прописаний у Положенні про вказаний структурний підрозділ столичної мерії.
“Який результат програми? Моніторинг? Оновлення? Перегляд? Пережовування? На контроль відповідності проєкту Генплану збираються витратити 3 млн гривень? Це вони самі на себе “списують” кошти? Що це за маразм? Як можна на рівному місці вкрасти 3 млн у всіх на очах? Це якась дурість. Якщо вони замовляють експертизу [проєкту Генплану], то у кого? Якими будуть тендерні закупівлі та як буде називатися предмет закупівлі? Те, що написане у програмі, не має законодавчого підгрунтя. Ще 6 млн гривень хочуть направити на оновлення містобудівного кадастру. Але як? Він же зараз закритий. Для чого це робиться, якщо в усіх законах написано, що містобудівний кадастр є відкритою та публічною системою обміну інформацією. Якщо вона закрита, то навіщо витрачати кошти на її оновлення?” – зазначив Віктор Глеба.
Фахівець також звернув увагу на те, що в програмі чітко не зазначено вид містобудівної документації, яка має розроблятися за бюджетні кошти. При цьому, Глеба вважає, що розробка проєкту Генплану Києва, на яку також будуть витрачатися бюджетні кошти в рамках даної програми, буде безрезультатною – новий Генплан столиці так і не буде затверджено. Крім того, на його думку, витрати на розробку, наприклад, тих же ДПТ протягом останніх років також були “порожніми”, адже вимоги цієї містобудівної документації в столиці на практиці ігноруються забудовниками. На переконання фахівця, найбільшу відповідальність за будівельний хаос у Києві несе директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов (на колажі праворуч).
“У програмі все прописано так, що Свистунов сам повинен себе контролювати у питанні Генплану. Хтось кудись відправить мільйони грошей на якийсь моніторинг і оновлення невідомо чого. Навіщо містобудівна документація, яка не виконується? 31 млн гривень по суті виділяється на кришування будівельного бізнесу головним лобістом архітектурної мафії. Для чого ця програма? У ній не прописано, якими повинні бути її результати і наслідки її виконання. Це просто бездумне витрачання коштів на вітер”, – вважає експерт.
На переконання Віктора Глеби, керівництву міста потрібно повністю змінити свій підхід до містобудівної політики та переформатувати роботу профільного департаменту КМДА.
“На сьогоднішній день Свистунов має окрему “державу в державі”. Він не з'являється на жодну депутатську комісію, але депутатам норм і ок. Тому що Свистунов особисто під крилом мера Кличка? Може, Свистунов зник, його викрали? Може, є якісь боти замість нього, і він насправді не винен? Я в Києві не бачу “побєд” – лише “пораженія”. Причому, не треба, щоб ракети літали — забудовники нищать Київ не гірше. А їхній “дах” – це Свистунов. І йому з барського плеча дають 31 млн гривень на “проїдання”. То може, ліквідувати департамент містобудування та архітектури? Він же нічого не вирішує, крім видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) та погодження реклами в метро. Що робить цей департамент? Це, вочевидь, закрита і таємна інформація. Бо, Свистунов, мабуть, розвідник, адже тільки розвідники нікому не показуються і ніхто не знає, де вони”, – вважає Віктор Глеба.
Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як реалізується містобудівна політика Києва
Як раніше повідомляла KВ, діяльність Департаменту містобудування та архітектури КМДА неодноразово викликала питання у депутатів Київради, правоохоронних органів, різних контролюючих структур та громадськості.
Найболючіша тема, звісно – видача МУО на проєктування будівництва чи реконструкції в Києві, яка відбувається з численними порушеннями містобудівної документації (Генплан, ДПТ) та нормативно-правової бази (кажуть, що такі документи профільний департамент КМДА видає забудовникам виключно за грошову винагороду.- KВ). Саме такі МУО від КМДА потім дозволяють забудовникам отримати дозвіл на будівництво та возводити в столиці де завгодно все що хочуть.
Наприклад, депутати Київради, експерти та правоохоронці раніше не раз фіксували, що вказана структура, всупереч законодавчим заборонам, надає забудовникам МУО на проєктування об'єктів у межах санітарно-захисних зон. Крім того, містобудівний департамент КМДА нерідко ігнорує обмеження щодо висотності будівель на різних територіях. Через це, наприклад, забудовники можуть зводити в історичному центрі багатоповерхівки висотою більше визначених Генпланом 27 метрів.
Крім того, у березні 2021 року Печерське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактом того, що службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ЦНАП КМДА у 2020-2021 роках могли скоїти низку злочинів, видаючи МУО на проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. Зокрема, як попередньо встановило слідство, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання "містобудів", а також отримували за надання відповідних послуг неправомірну грошову винагороду.
При цьому, прізвище очільника містобудівного департаменту КМДА Олександра Свистунова майже завжди згадується як при загальних дискусіях стосовно “будівельного хаосу” в столиці, так і під час обговорень конкретних фактів будівництва сумнівних об'єктів. Але, незважаючи на гучні звинувачення, мітинги громадських активістів біля стін КМДА з вимогами про відставку Олександра Свистунова та інтерес до його персони з боку правоохоронців, цьому чиновнику вдається залишатися на посаді.
Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока
Також нагадуємо, що ДПТ, у підготовці яких бере участь очолюваний Свистуновим департамент, майже завжди затверджуються Київрадою зі скандалами та суперечать вимогам діючого Генерального плану Києва. Зокрема, мова йде про порушення процедур розробки цих документів, а також про те, що вони направлені на “ущільнюючу” забудову Києва: коли, наприклад, ДПТ легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, але при цьому не враховують вимоги Генплана стосовно кількості місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо.
Ці та інші факти вже неодноразово розслідувались Нацполіцією, проте в усіх випадках справа не доходила навіть до вручення підозр. Нерідко столична громадськість намагається оскаржити затверджені Детальні плани територій в судовому порядку. Серед таких прикладів – ДПТ Мінського масиву, відповідно до якого землі сільськогосподарського призначення були переведені в територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якого може спричинити колапс соціальної інфраструктури у північній частині Оболонського району.
Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва
Іноді дістається Свистунову і від колег зі столичної мерії. Наприклад, наприкінці січня 2023 року роботу очолюваного ним департаменту вщент “рознесли” фахівці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Під час відповідної перевірки, зокрема, було встановлено, що підлеглі Свистунова протягом 2019-2021 років надавали МУО в “ручному режимі”, самостійно вирішуючи, хто і що може будувати на кожній конкретній ділянці. Також “ревізорами” було з'ясовано, що більшість таких погоджень були формальними, адже замість встановлення для забудовників конкретних обмежень та параметрів чиновники просто перераховували посилання на ДБН, яких потрібно дотримуватися.
Серед іншого, чиновників від містобудування звинуватили у тому, що вони сприяють зведенню житла на непризначеній для цього землі під виглядом так званих багатофункціональних комплексів (БФК). Усе це, на думку аудиторів, стало наслідком відсутності затвердженого Плану зонування Києва і призвело до виникнення низки корупційних ризиків та безконтрольної забудови столиці. Департаменту Свистунова було надано майже два десятки рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, але лише дві такі вимоги було виконано повністю.
Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили підлеглих Свистунова в порушеннях при наданні МУО
Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 рок. Діяльність цього департаменту з 2 квітня контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична міськрада затвердила програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки. На її реалізацію протягом найближчих двох років планується витратити 7,1 млрд гривень, з яких 6,2 млрд хочуть віднайти в бюджеті Києва. Найбільше фінансових ресурсів – майже 3 млрд гривень – керівництво міста має намір освоїти на впровадженні системи відеоспостереження та системи управління та контролю мереж освітлення. На це, під акомпанемент корупційних скандалів, кошти, нагадаємо, витрачаються вже не перший рік. Також сотні мільйонів “розписані” в програмі на впровадження, супроводження та модернізації інших “цифрових” систем та комплексів. Нова програма замінить програму “Електронна столиця”, ефективність якої фактично не доведена, і виконання якої з початку 2019 року супроводжувалась “розгромними” аудитами та відкриттям численних кримінальних справ щодо розпилів бюджетного фінансування.
Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року Київрада затвердила Міську цільову програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення № 08/231- 1430/ПР від 13 листопада 2023 року виступив Департамент інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА). У сесійній залі міськради за погодження цього документу проголосували 67 депутатів.
Загальний кошторис цієї програми на два роки складає 7,1 млрд гривень, з яких 3,4 млрд планується витратити у 2024-ому, а 3,6 млрд – у 2025-ому. Більшу частину цих коштів – 6,2 млрд гривень – столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва. Решту обіцяють залучити з інших джерел фінансування, про які мова йтиме нижче.
Що передбачено програмою
Найбільше коштів в рамках програми “Цифровий Київ” – 1,7 млрд гривень – керівництво столиці має намір витратити на розвиток системи відеоспостереження із впровадженням відеоаналітики тощо. Більше половини цих фінансових ресурсів – 900,2 млн гривень – планується залучити в рамках програми державно-приватного партнерства для реалізації проєкту "Впровадження систем фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі в Києві", про яку раніше писала КВ. Тобто, це саме ті вищезгадані “кошти зі сторони”. В рамках реалізації даного заходу заплановано встановлення більше ніж 3,8 тис. програмно-апаратних комплексів та засобів відеоспостереження.
Читайте: У Кличко решили поручить слежку за порядком на столичных дорогах инвестору
Ще одним високовартісним заходом даної програми стало “створення, розвиток та супровід програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж освітлення”, на реалізацію якого столична влада планує витратити 1,2 млрд гривень. За ці кошти, серед іншого, збираються придбати 508 відповідних програмно-апаратних комплексів. Трохи менше коштів – 1,18 млрд гривень – планується направити на створення, розвиток і модернізацію мережевої інфраструктури, платформи Інтернету речей (ІоТ), системи передачі даних на базі LPWAN (безпровідна система передачі даних.- KВ) та інших технологій зв'язку тощо. Ще 1,1 млрд гривень планується направити на супровід, проведення ремонтів та технічну підтримку вищезгаданих мереж і технологій.
Серед іншого, програмою передбачені витрати в сумі 400 тис. гривень на модернізацію та супроводження web-порталу "Київаудит", 200 млн гривень – на впровадження та супроводження програмно-апаратних та програмно-технічних комплексів управлінням міським пасажирським та технологічним транспортом, систем електронного обліку перевезень, самообслуговування та оплати проїзду; 220 млн – на впровадження та модернізацію інформаційних систем управління та систем великих даних; 320 млн – на впровадження та модернізацію різних цифрових сервісів, систем та реєстрів даних тощо.
Як зазначено у паспорті програми, її мета – “цифрова трансформація у різних секторах міського господарства та процесів управління, впровадження інновацій, розвиток електронної інформаційної інфраструктури столиці, забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем та електронних сервісів, створення системи кіберзахисту міських електронних інформаційних ресурсів”.
Відповідальним виконавцем цієї програми визначено Департамент ІКТ КМДА, співвиконавцями – підпорядковані йому КП “Інформатика”, КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) та СКП “Київтелесервіс”, а також апарат КМДА і Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Формальна дискусія
Незважаючи на солідні обсяги фінансування та регулярні “корупційні” скандали навколо “цифровізації” та “діджиталізації” столиці та фактичну неспроможність КМДА довести ефективність відповідних фінансових вкладень, обговорення цього питання в сесійній залі зайняло менше десяти хвилин. Депутати Київради лише поставили декілько питань директорці Департаменту ІКТ КМДА Вікторії Іцкович (на колажі праворуч) стосовно окремих окремих положень цього документу.
Наприклад, представницю фракції “ВО “Батьківщина” Аллу Шлапак зацікавило, чому в проєкті програми “Цифровий Київ” відсутні заходи, які передбачені планом дій "Зелене місто" – комплексним документом, в якому зафіксовані шляхи вирішення проблем кліматичних змін і довкілля і яким було затверджено міськрадою 2 листопада 2023 року. Зокрема, депутатка вказала на те, що у цьому плані є такі заходи як створення інформаційної системи "Місто" та розширення використання існуючого порталу "Смарт місто" для включення даних по моніторингу забруднення довкілля, але у запропонованому проєкті програми про це ні слова.
Читайте: Київрада затвердила план дій “Зелене місто”
"Передбачено, що ця система має бути створена до 2026 року. Чому цього заходу нема в програмі? Що зроблено за 2023 рік? Яка кількість коштів запланована як інвестиційна і яка кількість – за рахунок міського бюджету?”, – запитала Алла Шлапак.
У свою чергу Вікторія Іцкович пояснила, що насправді такі заходи, мовляв, програмою передбачені, але вони просто “інакше розписані”. При цьому, чиновниця не стала відповідати на питання щодо використання бюджетних коштів на реалізацію таких проєктів протягом останніх років та щодо запланованих обсягів її фінансування у майбутньому.
"І в минулій програмі, і в поточній нами були враховані ті заходи. Так, ми не використовуємо слова "Смарт місто" як якусь нову сутність чи нові інформаційно-комунікаційні системи, тому що в місті вже існують системи, які дозволять план дій "Зелене місто" виконати до 2026 року. Зокрема, у нас існує інформаційно-телекомунікаційна платформа великих даних, яка збирає дані з сенсорів якості повітря, та всі інші системи, які дозволять вивести на широкий загал і зробити публічною екологічну інформацію. Тому формулювання, які використані в плані дій "Зелене місто", не перенесені в програму один в один по тій причині, що в нас ці системи існують", – підкреслила директорка Департаменту ІКТ КМДА.
Що відбувається з “цифровізацією” Києва
Нагадаємо, попередня аналогічна програма була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Вона має назву “Електронна столиця” та початково була розрахована на період 2019-2022 років. При прийнятті цієї програми міська влада планувала витратити за чотири роки на її реалізацію 7,3 млрд гривень. Надалі, протягом 2021-2022 років, до цієї програми чотири рази вносилися зміни, відповідно до яких термін її дії було продовжено на 2023 рік, а загальні заплановані обсяги фінансування заходів збільшилися до 9,6 млрд гривень.
Як і у випадку з іншими “діючими” міськими цільовими програмами, наразі столична мерія ще не відзвітувала про стан реалізації “Електронної столиці” за останні п'ять років. Разом з тим, відомо, що у 2019 році на виконання її заходів було витрачено 884,1 млн гривень (план – 1,5 млрд), у 2020-ому – 703,6 млн (план – 1,7 млрд), у 2021-ому – 1,3 млрд (план – 1,9 млрд), у 2022-ому – 456,6 млн (план – 2,1 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 579 млн (план – 2,7 млрд).
Зокрема, протягом січня-вересня 2023 року столична влада витратила 154,4 млн гривень на створення та модернізацію сервісної мережевої інфраструктури та мереж доступу (план – 400 млн). За ці кошти, серед іншого, було закуплено 342 засоби зв'язку для забезпечення безпроводових підключень в укриттях закладів освіти. Крім того, 78,9 млн гривень було освоєно на впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення (план – 500 млн), 52,5 млн – на впровадженні системи відеоспостереження (план – 200 млн) тощо.
Разом з тим, столична влада не витратила жодної копійки на створення резервного дата-центру (план – 80 млн), на оснащення структурних підрозділів КМДА та інших “бюджетних” структур системами відеоконференцзв'язку (план 10,8 млн), створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (план – 105 млн) тощо.
Як раніше повідомляла KВ, ефективність реалізації заходів програм “Електронна столиця” неодноразово викликала питання у депутатів Київради та столичної громадськості. Зокрема, чиновників Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП неодноразово звинувачували у завищених витратах, закупівлях сумнівного обладнання та відсутності чіткої аргументації щодо необхідності таких закупівель.
Наприклад, у травні 2020 року депутати столичної міськради розкритикували посадовців вищезгаданого департаменту за те, як вони впроваджують систему управління та контролю мережею зовнішнього освітлення. Тоді низка народних обранців висловлювали думку, що чиновники із самого початку мали ідею “вкрасти бюджетні кошти”, тому вигадали т.зв.“інтелектуальну складову” і почали без конкурсів платити сотні мільйонів одним і тим же підприємцям. При цьому, в КМДА не змогли пояснити, чи окуповуються вкладення бюджетних коштів на суму близько 500 млн гривень (станом на той час. – KВ).
Ці скандали відбувалися на фоні слідства, яке здійснювала Служба безпеки України (СБУ) за фактами порушень при впровадженні вказаної системи, в ході якого, серед іншого, правоохоронці не могли знайти деяке закуплене обладнання і попередньо встановили, що використовувати його взагалі неможливо.
Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова
А у лютому 2022 року окремі депутати Київради висловили незадоволення стосовно того, як чиновники та підзвітні їм “комунальники” реалізовували програму “Електронна столиця в 2021 році. Тоді, зокрема, народні обранці піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.
Непоодинокими є і претензії правоохоронних органів до роботи посадовців Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП. Протягом останніх років їм неодноразово інкримінували різні корупційні правопорушення, але поки що, схоже, жоден з фігурантів так і не був притягнутий до відповідальності.
Читайте: Як заробити 14 млн гривень: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” в СКП “Київтелесервіс”
Наприклад, ще у жовтні 2018 року Служба безпеки України розпочала слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у тому ж році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів цього провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України.
Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен
Наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами КП “Інформатика”. Правоохоронці встановили, що фінансові ресурси могли бути “розпилені” у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету нанесли збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень. Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Крім того, порушення в роботі цих комунальних підприємств регулярно фіксує Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, для якого, як зазначалося вище, в рамках програми “Цифровий Київ” буде “зроблено” новий офіційний сайт.
Наприклад, у листопаді 2022 року аудитори КМДА повідомили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
За результатами відповідної перевірки, проведеної “ревізорами” столичної мерії, порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “начхали” на вимоги щодо зміни менеджменту у відповідних КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
А у липні 2023 року “ревізори” відзвітувалися про аудит діяльності СКП “Київтелесервіс” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”. За результатами аудиту керівництву підприємства було надано 22 рекомендації, але за пару місяців лише половина з них були враховані.
Читайте: У 2019-2022 роках столичних чиновників погано захищали від “кіберзагроз”
Вікторія Іцкович очолює Департамент ІКТ КМДА з 25 серпня 2023 року. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч), який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”
Фото: колаж КВКиївВлада
Столичні правоохоронці зацікавилися будівництвом житлового комплексу (ЖК) “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д. Так, наразі Нацполіція розслідує можливі порушення при зведенні цього об'єкта (зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності), а прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з забудовників 12,3 млн гривень пайового внеску. Ще раніше претензії до цього будівництва мали сусідній гаражний кооператив “Мостовик” та ДІАМ. Серед іншого, вони вказували на те, що, згідно з Генпланом Києва, будувати житло на цій території не можна і що у комплексі не були облаштовані умови для безпечного та комфортного проживання його мешканців. Втім, із плином часу усі ці недоліки були “забуті”. Цілком можливо, що однією з причин “непотоплюваності” даного ЖК стало те, що до реалізації цього проєкту причетні Сергій Пилипенко та Сергій Кримчак (на колажі ліворуч та праворуч відповідно) – колишній та діючий депутати Київради, які мають значні інтереси в сфері будівництва і земельних відносин столиці.
Як стало відомо KВ, наразі в столиці тривають скандали навколо будівництва ЖК “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д (Оболонський район Києва).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Так, Нацполіція розслідує факти можливих порушень при зведенні цього комплексу – зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності даного об'єкту. У свою чергу, Київська міська прокуратура намагаються в судовому порядку стягнути з замовника цього будівництва – ТОВ “Вісенс Хаус” – пайовий внесок у розмірі 12,3 млн гривень, який компанія мала б сплатити до міського бюджету Києва. Правоохоронці добилися успіхів у суді першої інстанції, але забудовник нещодавно подав апеляційну скаргу на програшне для себе рішення служителів Феміди
ЖК “DOCK32” на карті
KВ вирішила проаналізувати історію будівництва цього житлового комплексу та з'ясувати, з чим пов'язані претензії правоохоронних органів до його забудовників.
Будівництво всупереч
10 грудня 2014 року Київрада рішенням №582/582 погодила передачу земельної ділянки на просп. Московському, 32-Д (колишня назва просп. Степана Бандери) площею 0,84 га в оренду ТОВ “Вісенс Хаус” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного, торговельного, адміністративного комплексу з об'єктами громадського призначення і паркінгом. Термін оренди – 25 років (кадастровий номер – 8000000000:78:167:0016). Підставою для даного землевідводу став перехід до вказаної ТОВки права власності на адміністративну будівлю, що розміщена на цій землі (відповідно до договору купівлі-продажу від 9 грудня 2013 року).
Надалі, 17 квітня 2015 року між міськрадою та згаданою компанією було укладено договір оренди. У листопаді 2016 року ТОВ “Вісенс Хаус” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо зміни цільового призначення даної ділянки – щоб на ній, крім вищезгаданих об'єктів, можна було будувати ще й житловий комплекс. 20 грудня 2016 року Київрада рішенням №707/1711 погодила такі зміни.
При цьому, ще 8 грудня 2016 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Вісенс Хаус” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою.
Цей документ наразі відсутній у відкритому доступі, але інформацію про деякі його положення KВ все ж вдалося знайти. Справа в тому, що в січні 2019 року до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) надійшов позов щодо скасування даних МУО. Ініціатором цього судового спору виступив кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів “Мостовик”, який експлуатує багатоповерховий гараж на сусідній ділянці.
Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що за функціональним призначенням, відповідно до Генплану Києва, ділянка на вул. Степана Бандери, 32-Д, відноситься до території громадських будівель та споруд, а тому наміри щодо зведення житла на цій землі “не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Також, серед іншого, представники “гаражників” повідомили служителям Феміди про те, що в додатках до МУО зазначено, що ця ділянка повністю знаходиться в санітарно-захисній зоні від вищезгаданого кооперативу, що також унеможливлює подальше будівництво.
18 березня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги кооперативу “Мостовик”. Втім, 15 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ТОВ “Вісенс Хаус”. Одним із аргументів апелянтів стало те, що, мовляв, ділянка повністю не входить до вказаної санітарно-захисної зони і що така зона насправді передбачена Детальним планом території (ДПТ), до якої входить ця земля (затверджений рішенням Київради №727/724 від 14 липня 2016 року).
Скріншот рішення суду від 18 березня 2019 року
Поки тривав цей судовий спір, орендар ділянки на вул. Степана Бандери, 32-Д встиг отримати “нові” МУО – 19 квітня 2019 року їх видав компанії вищезгаданий структурний підрозділ столичної мерії. Цим документом було також передбачено надання дозволу на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Відповідно, “попередні містобуди” були офіційно скасовані.
У чому різниця між цими двома документами, проаналізувати проблематично. Разом з тим, у “містобудах” від 19 квітня 2019 року було зазначено, що ділянка проєктування за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови – це, мовляв, передбачено вищезгаданим ДПТ, до якого входить ця земля. Тобто, мова, ймовірно, йде про те, що ДПТ суперечить Генплану. Це забороняється законодавством, але столична влада таке дуже часто практикує. Також в МУО було вказано, що вказаній компанії дозволили проєктувати будівництво будівель висотою до 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). При цьому, документом було передбачено, що на перших поверхах житлових будинках повинні бути запроєктовані об'єкти громадського призначення, у тому числі групи тимчасового перебування для дітей дошкільного віку.
Крім того, в МУО було вказано, що частина ділянки знаходиться в санітарно-захисних зонах від установ комунального господарства та споруд зовнішнього транспорту. У зв'язку з цим на ТОВ "Вісенс Хаус" було покладено зобов'язання забезпечити санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража "Мостовик" (37,5 метрів), від автозаправної станції (50 метрів) та від залізниці (100 метрів). Також, відповідно до вимог “містобудів”, компанія мала забезпечити заходи "захисту від шуму" та виконати заходи по захисту території від підтоплення грунтовими водами.
Читайте: Против суда и закона: у Кличко настойчиво хотят дать Крымчаку и Пилипенко застроить Рыбальский остров
31 травня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Вісенс Хаус” дозвіл №ІУ 113191510642 на будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Юнібілд”.
Згідно з цим дозволом, замовнику дозволили зводити 26-поверховий будинок на 453 квартири (загальна площа будівлі – 43,3 тис. кв.м.). Також, серед іншого, ТОВ “Вісенс Хаус” повинно було збудувати магазин, підземний паркінг (у стилобаті) та КПП (загальна площа цих приміщень – 10,4 тис.кв.м.).
Потуги правоохоронців та потурання від ДІАМ
3 вересня 2021 року Оболонське управління Нацполіції Києва відкрило вищезгадане кримінальне провадження – під №42021102050000164 за фактом зловживання владою або службовим становищем (ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України) при будівництві ЖК “DOCK32”.
У ході слідства правоохоронці встановили, що будівництво цього комплексу не відповідає вимогам земельного кодексу та Державних будівельних норм, а також здійснено у порушення містобудівних вимог та обмежень. Про які саме порушення йдеться, в судових ухвалах по цьому провадженню детально не описано. Втім у них, зокрема, повідомляється про те, що в цьому ЖК було порушено вимоги щодо висотності та площі – можливо, слідчі мають на увазі “нестикування” фактичних показників та показників, передбачених МУО і проєктом будівництва.
Крім того, під час слідства правоохоронці з'ясували, що під час спроб ТОВ “Вісенс Хаус” отримати сертифікати щодо готовності об'єкта ДІАМ тричі повідомляла компанії про порушення вимог висотності об'єкта і ці порушення жодним чином не усувалися. У зв'язку з цим слідчі зробили висновок, що діяльність компанії-замовника будівництва з подання декларацій “свідчить про зловживання нею правом”.
2 травня 2023 року в рамках цього слідства Оболонський районний суд наклав арешт на низку приміщень у ЖК “DOCK32” загальною площею 3,7 тис. кв.м., власником яких є ТОВ “Вісенс Хаус” – 12 офісних приміщень, господарчі комори та приміщення для зберігання автомобілів. Це було пов'язано з тим, що дані об'єкти були визнані речовими доказами у цьому провадженні і правоохоронці вирішили завадити можливому відчуженню цього майна. Компанія намагалася оскаржити цей арешт, але 8 червня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їй у задоволенні відповідної скарги.
Невдовзі після початку слідства, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, ТОВ “Вісенс Хаус” декілька разів намагалося отримати від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) сертифікат про прийняття ЖК “DOCK32”. Втім, як зазначалося вище, в інспекції відмовляли у такому погодженні. Зокрема, у січні компанії було відмовлено у тому числі через перевищення вимог щодо допустимої висотності об'єкта, яка була встановлена вищезгаданими МУО. Тоді ж в ДІАМ звернули увагу на те, що забудовники не підвели газопостачання до дахової котельні, через що неможливо забезпечити мешканців цього ЖК теплом і гарячою водою; що в паркінгу не були встановлені газоаналізатори СО (чадного газу) у місцях, де можливе раптове збільшення шкідливих викидів, тощо.
Врешті-решт 18 лютого 2022 року ДІАМ все ж видав “сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. Чи були виправлені вищезгадані недоліки, залишається відкритим або навіть риторичним питанням, адже як мінімум висота будинку в 26 поверхів, до якої мали претензії інспектори, не змінилася.
Заощадити на пайових внесках
5 вересня 2022 року Департамент економіки та інвестицій КМДА направив на адресу ТОВ "Вісенс Хаус" вимогу про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури Києва та надання документів для розрахунку розміру пайової участі. Надалі вказаний департамент, схоже, самостійно розрахував розмір пайового внеску, адже 25 жовтня минулого року ним було направлено ще один лист до згаданої компанії, що вона має сплатити до міського бюджету 12,3 млн гривень. Втім, ТОВ “Вісенс Хаус” не підписало вказаний розрахунок і не сплатило грошові кошти, у зв'язку з чим столична прокуратура й ініціювала вищезгаданий позов про стягнення з компанії цього внеску.
У ТОВ “Вісенс Хаус” з такими вимогами правоохоронців не погодилися. Представники компанії, зокрема, повідомили суду, що насправді лист стосовно необхідності укладення договору пайової участі та його сплату замовник будівництва не отримував. Також, в ТОВ “Вісенс Хаус” вказали на те, що, відповідно до існуючого в столиці Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі, саме замовники будівництва повинні звертатися до КМДА для розрахунку суми пайового внеску.
Разом з тим, у компанії уточнили, що станом на момент отримання нею МУО і дозволу на будівництво українське законодавство не містило норм стосовно того, у який термін забудовники мають направляти такі звернення. Серед іншого, у ТОВ “Вісенс Хаус” повідомили, що “на сьогоднішній день триває процес укладення договору пайової участі”. Проте столичний госпсуд такі аргументи відповідача не переконали, а тому 7 червня 2023 року він повністю задовольнив позов прокуратури.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Депутатські апетити
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вісенс Хаус” було зареєстроване у жовтні 2013 року. Його незмінною керівницею та засновницею є киянка Валентина Костюк.
За інформацією відкритих джерел, ТОВ “Вісенс Хаус” може бути пов'язаним з Сергієм Кримчаком – депутатом трьох підряд скликань Київраді (у поточному IX скликанні обирався від “Єдності”). Про цей зв'язок, зокрема, свого часу повідомляли в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) – в рамках одного з кримінальних проваджень щодо цього народного обранця детективи встановили, що він керує вказаною компанією через свою помічницю.
Як повідомляла KВ, Сергій Кримчак неодноразово фігурував у різних скандальних історіях щодо можливих махінацій із землями комунальної власності. Наприклад – на розгляді Вищого антикорупційного суду наразі знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням депутата Сергія Кримчака та його двоюрідного брата Василя Тем'янинця у заволодінні 6 земельними ділянками в Голосіївському районі Києва площею 0,47 га, які були приватизовані за підробленими документами.
Читайте: Депутат Крымчак продолжает решать земельные вопросы для братьев Супруненко
ТОВ "Юнібілд" (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Керівником компанії вказано Олександра Шимка, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Юрія Залізка.
За інформацією Youcontrol, ця ТОВка входить до групи компаній бізнесмена Юрія Пархомчука. Основні напрямки діяльності компаній цієї групи – будівництво, продаж бетону та залізобетонних виробів і т.д.
Генеральним директором промислово-будівельної групи “Ковальська”, яка є девелопером ЖК “DOCK32”, є Сергій Пилипенко – депутат минулого VIII скликання Київради від “Солідарності”. Ініціатором створення цієї групи був його батько Олександр Пилипенко, який також тривалий час був її президентом. За інформацією порталу “ЛУН”, під “прапорами” “Ковальської” було збудовано та досі будуються 19 житлових комплексів на території Києва. І деякі з них є досить скандальними.
Наприклад, ще декілька років тому мешканці житлового масиву Позняки (Дарницький район столиці) виступали проти будівництва ЖК “31Z” на вул. Драгоманова, 31-з (генпідрядник – згадане вище ТОВ “Юнібілд”). Зокрема, кияни були обурені тим, що ніхто не запитав їхньої думки щодо зведення чергових житлових свічок. Крім того, цим проєктом цікавилися і правоохоронні органи. Паралельно з цим у столичній прокуратурі повідомляли про можливі порушення при зміні цільового призначення ділянки під майбутнім ЖК. Серед іншого, правоохоронці припускали, що чиновники КМДА підготували документи для таких змін “з метою отримання неправомірної вигоди, без проекту землевідведення та всупереч Генплану Києва”.
Читайте: Столичные Позняки упорно застраивают жильем вместо садиков и школ
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВКиївВлада
Черговий будівельний скандал розгорається в Оболонському районі Києва. Місцеві мешканці вимагають від влади не допустити будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) “Liner” з житловою частиною на 626 квартир – проєкту сумнозвісного харківського “Строй Сіті Development”. На переконання громади, поява чергової “свічки” у цьому районі ще більше поглибить звичні для столиці інфраструктурні проблеми, пов'язані із заторами на дорогах і дефіцитом місць у лікарнях та навчальних закладах. Крім того, жителі Мінського масиву обурені тим, що це будівництво загрожує існуванню місцевого ринку “Полісся" і заплановане на землі, яка не призначена для зведення житла. Цей факт, до речі, не завадив профільному підрозділу КМДА видати дозвіл на проєктування комплексу. Разом з тим, у Київраді вже більше року “лежить” проєкт рішення щодо “вигнання” орендаря з цієї землі.
Як повідомили KВ мешканці Оболонського району, вже найближчим часом на розі проспекту Мінського і площі Шевченка може розпочатися будівництво чергової багатоповерхової житлової “свічки”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
За словами киян, нова висотка займе частину місцевого ринку “Полісся”, на якому вже розпочався демонтаж торгівельних рядів. Формально це буде не житловий комплекс (ЖК), а БФК з “житловою частиною” на більш ніж півтисячі квартир. За інформацією киян, будувати його збирається харківська “контора” – “Строй Сіті Development”. На переконання мешканців Мінського масиву, поява чергового ЖК може спровокувати низку інфраструктурних проблем у даній місцевості, у зв'язку з чим, як вважає громада, міська влада повинна не допустити це будівництво.
Околиці майбутнього будівельного майданчика (фото КВ)
“Чи витримає Мінський масив ще півтори тисячі мешканців і декілька сотень автомобілів – велике питання. Так, це не Позняки, де в буквальному сенсі “яблуку ніде впасти”, але й у нас не все добре з дорожнім рухом, з місцями в школах тощо. Сумно, що нам доводиться знову відстоювати право на нормальне життя. Хоча нам не звикати, адже і до повномасштабного вторгнення ми ходили на різні мітинги проти чергових багатоповерхівок і писали звернення до міської влади. І нерідко добивалися свого. Наші аргументи в усіх цих випадках майже повністю збігаються – не треба доводити Мінський масив до того стану, коли тут ніхто не захоче жити”, – розповів KВ один із місцевих опонентів цього будівництва.
За словами місцевих мешканців, скандальності цій ситуації додає той факт, що земля під майбутнім будівництвом не призначена для зведення житла. Йдеться про ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:011:0063, яка має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг” (“для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу”). І хоча забудовники ще не отримали дозвіл на проведення будівельних робіт, схоже, що це лише питання часу, адже у столичній мерії вже попередньо погодили “проєктувальний етап” цього БФК. На фоні цього KВ вирішила проаналізувати історію цієї поки ще потенційної забудови.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Як розвивався скандал
26 червня 2007 року Київрада рішенням №974/1635 передала в оренду ТОВ “Полісся” п'ять земельних ділянок загальною площею 1,5 га на просп. Мінському, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кінцевої зупинки трамвайного маршруту №19. Найбільшу ділянку – площею 0,93 га – було передано в довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, інші чотири загальною площею 0,57 га – для благоустрою та влаштування гостьової автостоянки. Договори оренди цієї землі були укладені між міськрадою і ТОВ “Полісся” 30 червня 2009 року.
Зазначимо, у соцмережах є інформація, що вказаний торговельний комплекс, ймовірно, мав бути побудований напередодні футбольного чемпіонату “Євро-2012”. Але реалізувати такі плани ТОВ “Полісся” не змогло або не захотіло. Натомість, ця територія фактично входила і досі входить до складу вищезгаданого ринку “Полісся”, на якому, за словами місцевих активістів, працюють і купують товари як мешканці Мінського масиву, так і мешканці сусідніх Бучанського і Вишгородських районів Київщини.
Орієнтовна “пляма” забудови на карті
Врешті-решт, 18 грудня 2020 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Полісся” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва БФК на ділянці площею 0,93 га на просп. Мінський, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кільцевої зупинки трамвайного маршруту №19.
Згідно з цим документом, компанії надали право проєктувати зведення будівлі висотою не більше 45 метрів. Разом з тим, в МУО уточнювалося, що остаточна висота цього об'єкту має бути розрахована у відповідності до Державних будівельних норм і за результатами інсоляційного розрахунку (тобто, має бути чітко розраховано, як сонячні промені будуть “падати” на цю та сусідні будівлі. – KВ). Також, серед іншого, в “містобудах” було вказано, що при проєктуванні об’єкту мають бути враховані проєктні рішення Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року. При цьому, в МУО не було зазначено низку важливих техніко-економічних показників цього БФК – таких як кількість квартир, апартаментів чи нежитлових приміщень, їхню площу, кількість машиномісць тощо.
Що цікаво, в цих МУО було вказано, що ділянка проєктування має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг”. Але при цьому не була передбачена вимога щодо необхідності зміни цього цільового призначення під будівництво БФК або будь-яких інших об'єктів з житловими площами, як це іноді роблять чиновники у схожих випадках.
У 2021 році харківський забудовник “Строй Сіті Development” презентував проєкт свого БФК на просп. Мінському, 2-А у форматі All In 1. Йшлося зокрема про будівництво 25-поверхового будинку з 626 квартирами у 3-х секціях, а також паркінгу на 244 паркомісцями. Втім, наразі на сайті вказаної компанії відсутня інформація про характеристики даного комплексу – користувачі соцмереж помітили, що презентація цього об'єкта була видалена зі вказаного інтернет-ресурсу на фоні невдоволення громадськості цим проєктом. На яких підставах “Строй Сіті Development” вирішив реалізовувати цей проєкт, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня, але, наймовірніше, мова йде про певний інвестиційний договір або договір на забудову, укладений з ТОВ “Полісся”.
Рендер майбутнього БФК з офіційного сайту “Строй Сіті Development”
28 грудня 2021 року киянин Єгор Вайскоп зареєстрував на сайті міськради петицію “Проти побудови 25-поверхового хмарочоса на місці ринку “Полісся”. У ній мешканець столиці закликав міську владу не допустити зведення БФК “Liner”. Таку вимогу Єгор Вайскоп обгрунтував, зокрема, тим, що замість торговельного комплексу, який можна зводити на цій землі відповідно до її цільового призначення, ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” фактично планує побудувати ЖК. При цьому, автор петиції звернув увагу на те, що поява чергової житлової висотки може поглибити існуючі інфраструктурні проблеми у цьому мікрорайоні.
“Будівництво чергового житлового комплексу на Мінському масиві створить непомірну напругу на соціальну інфраструктуру, яка включає завантажену лікарню №8 (вул. Кондратюка, 8) і дитячу поліклініку (вул. Вишгородська 54-А), а також переповнені школи та дитсадки, на чергу до яких стають з моменту народження дитини. Цікаво, що навіть за великого бажання забудовників звести хмарочос на місці ринку “Полісся” власникам квартир у БФК “Liner” буде ніде паркувати свої автомобілі, адже на 626 квартир розраховано лише 244 паркомісця. Станом на сьогодні ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” не має жодних законних підстав для будь-яких будівельних робіт на Мінському проспекті, а тому я сподіваюсь на підтримку міського голови у цьому питанні”, – зазначив автор звернення.
Втім, тоді дана петиція не набрала 6 тис. голосів, щоб її обов'язково розглянула міська влада – за неї підписалося всього 864 киянина.
14 лютого 2022 року депутати Київради Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”) і Владислав Турець (фракція “Європейська солідарність”) зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо розірвання договору оренди вищезгаданої ділянки. Таку свою пропозицію народні обранці пояснили тим, що ТОВ “Полісся” не виконує окремі пункти орендної угоди. Зокрема, йшлося про нецільове використання землі – як зазначалося вище, ділянка призначена "для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з гостьовими автостоянками", але по факту там були розміщені автостоянка, торгівельні павільйони і ролети. Також депутати вказали на те, що, згідно з вимогами договору оренди, компанія повинна була забудувати цю землю не пізніше ніж через три роки після державної реєстрації вказаної угоди, але цього не було зроблено.
Що цікаво, 5 травня 2022 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження. Зокрема, юристи вказали на те, що невикористання ділянки, тобто її "незабудова" у визначені терміни, не дорівнює "нецільовому використанню", як наполягають депутати. Крім того, в правовому управлінні вказали, що під час дії воєнного стану невикористання ділянки не може бути підставою для того, щоб їхні орендарі несли за це відповідальність – у даному випадку йдеться про відповідальність у вигляді розірвання орендної угоди. Станом на сьогоднішній день вказаний проєкт рішення не був розглянутий Київрадою, і чи станеться це колись, поки залишається питанням.
31 липня 2023 року на сайті столичної міськради було зареєстровано чергову петицію з вимогою не допустити будівництво БФК “Liner”. Її автор, Данило Пінаєв, аргументував свої вимоги все тими ж можливими “інфраструктурними проблемами”. Разом з тим, ініціатор цього звернення попросив міську владу “поважати права місцевих жителів та зберегти і відбудувати вже знесену частину ринку "Полісся", який є важливою складовою життя мешканців Мінського масиву”. Наразі збір підписів під цією петицією ще триває.
Хто збирається будувати
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Полісся” було зареєстроване у квітні 1999 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є кияни Сергій Бут і Надія Чорна, яка також є керівницею цього ТОВ.
Харківське ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” було зареєстроване у січні 2020 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець смт Пісочин Харківської області Єгор Масленніков (на колажі), керівником – Олександр Конюхов.
Як пов'язані ТОВ “Полісся” і ТОВ “Строй Сіті Девелопмент”, у відкритих джерелах інформація відсутня. Разом з тим, під брендом однойменного харківського девелопера “Строй Сіті Development”, який де-факто об'єднує декілька будівельних компаній з різними назвами, в Україні було побудовано або досі будуються 14 ЖК. Більша частина – 12 об'єктів – знаходяться у Харкові, ще два комплекси будуються у Києві – “Crystal Residence” (вул. Жилянська, 26-28) та “Голосіївська долина” (вул. Холодноярська, 7/9). Як повідомляла KВ, останній комплекс є досить скандальним – його ще під назвою “Паркова долина” будував нині збанкрутілий “Укрбуду”, і реалізація цього проєкту викликала масу питань у громадськості. Зокрема, через те, що він будується у промзоні на ділянці, яка не призначені для зведення житла.
Читайте: Наследие “Укрбуда”: что будет со скандальным ЖК “Голосеевская долина” по ул. Кайсарова, 7/9
Також “Строй Сіті Development” неодноразово фігурував у скандалах щодо сумнівних забудов у Харкові. Наприклад, на початку 2023 року місцева прокуратура повідомляла, що для будівництва його ЖК "IT-Парк Manufactura" використовується ділянка, яка не була передана будь-якій фізичній або юридичній особу у користування. Також на початку поточного року той же правоохоронний орган повідомив, що цей забудовник зводив свій ЖК “Urban City” під виглядом реконструкції будівель, яких "фізично не існувало". В обох випадках прокуратура ініціювала повернення землі громаді Харкова в судовому порядку.
Як повідомляла KВ, зважаючи на дефіцит “вільної” землі, в столиці все частіше під забудову потрапляють території ринків. І нерідко це призводить до різного роду гучних історій.
Так, ТОВ "Манхеттен Інвест", наприклад, планує побудувати 22-поверховий БФК може включати 384 житлові апартаменти) на трьох комунальних ділянках по вул. Ізюмській, 1 загальною площею понад 1,16 га. Компанія у судовому порядку навіть змогла досягти того, щоб не узгоджувати свої проектні рішення з органами охорони культурної спадщини – довів, що земля під майбутнім МФК не входить до меж історичного центру міста. Втім, проти цієї забудови активно виступають мешканці Голосіївського та Печерського району – у зв'язку з тим, що майбутній комплекс займе Деміївський ринок, який забезпечує продуктами і надає робочі місця киянам. Проте, схоже, їхня позиція все ж буде проігнорована.
Читайте: Сомнительно и опасно: как “Манхеттен Инвест” пытается застроить территорию Демеевского рынка
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВКиївВлада
Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) перевірили діяльність Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА за період 2021-2022 років. Під час цієї ревізії було встановлено низку проблем, які можуть, зокрема, призвести до втрати земель лісового фонду та їхньої ймовірної забудови. Зокрема, фахівці аудиторського підрозділу столичної мерії з'ясували, що усі три столичні лісопаркові господарства (ЛПГ) досі не зареєстрували за собою право постійного користування на жоден клаптик лісу із закріплених за ними 31,6 тис. га ділянок і проінвентаризували лише близько половини цієї території. Серед іншого, “ревізори” висунули претензії стосовно того, що чиновники досі не підпорядкували собі вказані господарства і що контроль за ними неправомірне здійснює КО “Київзеленбуд”.
Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року – Управління екології та природних ресурсів КМДА).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/23 датований 19 червня 2023 року. На сайті вищезгаданого департаменту цей документ опублікували у кінці липня – коли стало відомо, які зауваження аудиторів були враховані керівництвом “екологічного” підрозділу столичної мерії, а які були проігноровані.
Як зазначено у звіті, профільний департамент КМДА оцінював роботу чиновників у питаннях управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва, використання бюджетних коштів тощо, а також у питанні діяльності, пов’язаної з охороною та захистом лісопаркових зон КП “Дарницьке лісопаркове господарство (ЛПГ)”, КП “Святошинське ЛПГ” та КП “ЛПГ “Конча-Заспа”. Аудит охопив період 2021-2022 років, тривала ця перевірка з 17 листопада 2022 року по 8 червня 2023 року.
На відміну від інших перевірок, після яких аудитори перераховували кількість допущених посадовцями порушень та суму втрачених бюджетних коштів, у даному випадку “ревізори” лише коротко описали окремі аспекти роботи вищезгаданих департаменту і ЛПГ, на які їхнім керівникам потрібно звернути увагу. Також в аудиторському звіті зазначено, які рекомендації за результатами перевірки надали аудитори – таких нараховується чотири, з яких одна була врахована повністю, одна – частково, а ще дві – проігноровані. Втім, на те, щоб дослухатися до останніх трьох зауважень, у Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та столичних ЛПГ ще є час, адже дедлайн їхнього виконання – 28 серпня 2023 року.
На що дивилися аудитори
Одним з головних моментів перевірки аудиторів КМДА стала ситуація із оформленням ділянок за столичними ЛПГ. За даними “ревізорів”, із цим у чиновників та комунальників є серйозні проблеми.
Так, аудитори встановили, що за вказаними трьома ЛПГ закріплені земельні ділянки орієнтовною загальною площею 31,6 тис. га., а саме: 16,2 тис. га – за КП "Дарницьке ЛПГ", 12,4 тис. га – за КП "Святошинське ЛПГ" і 2,8 тис. га - за КП "ЛПГ "Конча-Заспа". Проте, за інформацією “ревізорів” станом на 1 січня 2023 року право постійного користування на дані ділянки не було оформлено.
Більше того – аудитори встановили, що ці КП досі навіть не розробили технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації ділянок площею 16,1 тис. га (51% від загальної площі). "Лідерами" в цьому плані у відсотковому співвідношенні є ЛПГ "Конча-Заспа" (2,1 тис. кв.м. землі без технічної документації або 75% від площі закріплених ділянок) та "Святошинське ЛПГ (8,8 тис. кв.м. або 70% від площі закріплених ділянок).
Аудитори зазначили, що, відповідно до вимог Лісового кодексу України, до 1 січня 2027 року столичні ЛПГ повинні здійснити державну реєстрацію права постійного користування на закріплену за ними землю. Якщо ж цього не зробити своєчасно, то, на переконання "ревізорів", площа лісопаркового господарства Києва може бути значно зменшена. Вочевидь, таким чином аудитори натякнули на ризики забудови цих земель.
Зважаючи на вказані вище цифри, аудитори КМДА рекомендували згаданому департаменту “вжити заходів щодо вирішення питання із забезпечення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками”, у тому числі – провести інвентаризацію документації на всі ділянки, розробити планові заходи щодо оформлення права постійного користування на цю землю тощо. Втім, ця рекомендація наразі так і не була виконана.
Також аудитори столичної мерії з'ясували, що Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА за останні п'ять років так і не здійснив заходи щодо підпорядкування цих трьох ЛПГ собі. Для цього чиновникам потрібно було внести зміни до установчих документів згаданих КП. Разом з тим, за інформацією аудиторів, існуючі положенні статутів столичних лісопаркових господарств прописані так, що ці підприємства фактично підконтрольні комунальному об'єднанню (КО) "Київзеленбуд", яке, на переконання "ревізорів", такі функції виконувати не може. Адже, згідно із затвердженими у столиці процедурами, "Київзеленбуд" не є головним розпорядником бюджетних коштів для ЛПГ.
У зв'язку з цим Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА рекомендував чиновникам активізувати заходи із “внесення змін до установчих документів ЛПГ”. У "екологічному" департаменті у відповідь на це зазначили, що через процеси реорганізації структури (про них мова йтиме нижче. – КВ) внесення таких змін відтерміновано, проте відповідні проєкти документів, мовляв, готуються. Відповідно, така рекомендація аудиторів позначена як невиконана.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Також аудитори зробили висновок, що КП "Святошинське ЛПГ" у 2022 році неефективно використало 40 тис. гривень. Ці грошові кошти підприємство витратило в рамках укладеного договору на надання консультаційних "бухгалтерсько-облікових" послуг – незважаючи на те, що у штаті даного ЛПГ є і юристи, і бухгалтери, і економісти. При цьому, насправді у 2021-2022 роках "Святошинське ЛПГ" планувало на такі цілі вдвічі більші видатки, чому задум щодо закупівлі відповідних послуг не було реалізовано, "ревізори" не уточнили. На фоні цього аудитори рекомендували керівництву даного КП розглянути питання формування свого фінансового плану без урахування витрат на вказані вище та інші схожі послуги. І врешті-решт така рекомендація, за даними "ревізорів", була врахована.
"Аналіз отриманої в ході аудиту інформації свідчить про необхідність Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА та лісопарковим господарствам провести низку ефективних заходів по вдосконаленню системи внутрішнього контролю, спрямованих на недопущення у майбутньому порушень та недоліків, що дозволить забезпечити оптимізацію витрачання коштів, раціональне використання комунального майна та збереження лісового фонду", – зазначається в аудиторському звіті.
Разом з тим, аудитори позитивно оцінили окремі напрямки діяльності вищезгаданих КП, звернувши увагу на те, що “в цілому виконання лісопарковими господарствами показників виробничих програм (документ з затвердженим переліком робіт і заходів. – KВ), за винятком окремих заходів 2022 року, виконання яких унеможливлювалося проведенням бойових дій на відповідній території, знаходиться на досить високому рівні”.
Так, наприклад, “Дарницьке ЛПГ” у 2021 році виконало всі 70 показників своєї виробничої програми, "Святошинське ЛПГ" – 82% таких показників (27 з 33), а "ЛПГ "Конча-Заспа" 73% (46 з 63). Натомість, у 2022 році через повномасштабну війну "Святошинське ЛПГ" виконало 20 з 33 показників, а ЛПГ "Конча-Заспа" – 36 з 61 показника. Зокрема, ці підприємства повністю або частково не виконували роботи з догляду за мінералізованими смугами, не здійснювали заходи з оздоровлення лісів тощо. Разом з тим, робота "Дарницьке ЛПГ" фактично не зазнала змін, принаймні “на папері” – в минулому році, за даними аудиторів, це КП виконало всі передбачені виробничою програмою показники.
Крім того, аудитори "поверхово" проаналізували питання освоєння цими трьома ЛПГ бюджетних коштів. Так, в 2021 році на діяльність даних КП в бюджеті міста було передбачено 151,6 млн гривень, а в 2022 році – 161 млн гривень. Разом з тим, по факту обсяги фінансування видатків лісопаркових господарства склали 147,7 млн гривень у 2021 році та 137,3 млн гривень у 2022 році. Значну частину освоєних у 2021-2022 роках фінансових ресурсів склали заробітні плати працівникам цих підприємств – 221,9 млн гривень або 78% від загального обсягу. Також, серед іншого, 20,2 млн гривень (7%) було витрачено на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, обладнання та інвентарю, 12 млн гривень (4%) – на видатки на заходи із землеустрою, 2,7 млн гривень (1%) – на видатки на оплату послуг (крім комунальних).
Що цікаво, за інформацією аудиторів, КП "ЛПГ "Конча-Заспа" за минулі два роки витратило найбільше грошових коштів на заробітну плату у відсотковому співвідношенні – 32,6 млн гривень або 88% отриманих фінансових ресурсів. Разом з тим, це ж підприємство не витратило жодної копійки на здійснення заходів із землеустрою, на відміну від своїх “колег”. Крім того, "ЛПГ "Конча-Заспа" отримало найменший загальний прибуток за вказаний період (0,7 млн гривень, для порівняння – "Дарницьке ЛПГ" отримало 2,7 млн гривень) та найменше доходів від реалізації лісопродукції, пиломатеріалів та інших послуг (2,3 млн гривень, для порівняння – "Дарницьке ЛПГ" отримало 38,4 млн гривень).
Що відбувається зі столичними лісами
Як неодноразово повідомляла КВ, раніше на проблему “повільного” оформлення земель за столичними ЛПГ неодноразово звертали увагу депутати Київради і громадські активісти.
Так, ще у 2019 році представник фракції “Єдність” Олексій Новіков звернувся до Департаменту земельних ресурсів КМДА з вимогою відзвітуватися про заходи по вказаному питанню. Тоді народний обранець вказав на те, що через відсутність оформленого права користування на лісові ділянки столична громада фактично втрачає такі землі. У якості прикладу він навів ситуацію з будівництвом одного з гіпермаркетів “Леруа Мерлен” на землях лісового фонду, яке супроводжувалося судовими спорами. Також Новіков заявив, що у КМДА не поспішають видавати погодження на внесення зайнятих лісом ділянок до земельного кадастру, навіть не дивлячись на те, що міська влада здійснює інвентаризацію цієї землі.
Читайте: Ничейные леса. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (16-22 декабря 2019 года)
Разом з тим, існує думка, що насправді столичній громаді не потрібна інвентаризація території лісового господарства, тим паче – зважаючи на те, що на її проведення щорічно витрачаються значні бюджетні кошти. Так, у 2022 році перший заступник голови комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Олександр Міщенко (фракція "Європейська солідарність") вказував на те, що межі таких ділянок вже визначені, а в результаті оформлення за ЛПГ права постійного користування на таку землю міська скарбниця не буде отримувати прибутки. У свою чергу, адвокат Дмитро Калько у цей же період зазначав, що на практиці забудовники нерідко "захоплюють" відведені Київрадою в користування КП зелені зони, але міська влада на це не реагує належним чином – і в цьому, мовляв, головна проблема.
Читайте: Петр Оленич предложил Киевсовету утвердить бесполезную инвентаризацию 700 га земли
В столиці щорічно виникають скандали щодо реальної або потенційної забудови “колишніх лісових земель”. Наприклад, у травні 2023 року мешканці житлового масиву Новобіличі виступили проти будівництва пожежного депо на ділянці на вул. Оленівській, яку міськрада ще в 2010 році перевела з категорії земель лісового фонду до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку тощо. Свою незгоду вони пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об'єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення лобіює неназваний депутат Київради.
Читайте: Пожежне депо чи комерційна забудова: мешканці столичних Новобіличів виступають проти знищення зони відпочинку в лісі
Нагадаємо, що рішення щодо реорганізації Управління екології та природних ресурсів КМДА в Департамент довкілля та адаптації до зміни клімату було прийнято столичною міськрадою 18 травня 2023 року. Необхідність таких змін чиновники столичної мерії пояснили, зокрема, тим, що наразі цей структурний підрозділ “заслуговує” називатися департаментом через свої успіхи та поліфункціональність. Деякі депутати Київради вказували на те, що це – не більше ніж “зміна ліжок в одному відомому будинку” і, мабуть, без внесення змін в структуру КМДА так робити не можна. Втім, на результат голосування такі зауваження не вплинули.
Читайте: Київрада перейменувала Управління екології та природних ресурсів КМДА в департамент з модною назвою
КП "Дарницьке ЛПГ" з березня 2010 року очолює Михайло Явний, обов'язки директора КП “Святошинське ЛПГ” з вересня 2022 року виконує Орест Обухівський, а КП “ЛПГ “Конча-Заспа” з квітня 2020 року на правах в.о. керівника очолює Іван Щербей.
Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний (на колажі праворуч). Його попередником був Андрій Мальований, який очолював цей структурний підрозділ столичної мерії з 26 липня 2018 року по 21 травня 2020 року. Після звільнення, з травня 2020 року по 3 листопада 2021 року, Мальований керував Державною екологічною інспекцією України. Сферу екології столиці вже не перший рік курирує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВКиївВлада
Черговий будівельний конфлікт розгорівся у Святошинському районі Києва. Мешканці житлового масиву Новобіличі та громадські активісти виступають проти будівництва на вул. Олевській пожежного депо (повинно було з'явитися там ще напередодні “Євро-2012”). Свою незгоду вони пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об'єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення лобіює неназваний депутат Київради. На Хрещатику, 36 поки що займають позицію громади, принаймні на словах – зокрема, вже було заявлено, що роботи там не мають відбуватися, а чиновники повинні зайняти “активну позицію”. У ДСНС, яка повинна будувати і використовувати це депо, дану історію не коментують. Лише вказують на те, що “пляма забудови” буде погоджена громадськістю.
Як стало відомо KВ, наразі столична громада збирає підписи за петицію “Проти забудови в лісі біля вул. Олевської”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідне звернення було зареєстроване на сайті Київради 24 квітня 2023 року. Автором петиції є киянка Анна Покидіна. Для того, щоб ця петиція була передана на розгляд депутатського корпусу Київради, вона повинна набрати 6 тис. підписів киян за наступні півтора місяця.
Про що просить громада
Як зазначено в петиції, мешканці житлового масиву Новобіличі (Святошинський район Києва) виступають проти будівництва пожежного депо на двох ділянках загальною площею 1,54 га на вул. Олевській (кадастрові номери 8000000000:75:500:0002 і 8000000000:75:500:0003), які столична міськрада ще в 2010 році передала Головному управлінню Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Києві (далі – Київський гарнізон МНС).
Ділянка на карті
Свою позицію вони в першу чергу обгрунтовують тим, що ця земля фактично є частиною Біличанського лісу та використовується громадянами як місце відпочинку (там облаштовано дитячі та спортивні майданчики, лавки). У зв'язку з цим, на думку громадського активу Новобіличів, міська влада повинна надати вказаній ділянці лісу статус парку або скверу.
“Тисячі мешканців нашого масиву проводять свій вільний час, гуляючи у лісопарковій зоні. Ліс – це легені міста. Вважаємо недоцільним вирубувати столітні сосни та дуби. В той час, коли під час повномасштабної війни в країні і так спалено тисячі гектарів лісу, ми маємо зберегти кожне дерево на вільній від окупанта території країни”, – вказано в петиції.
Вид на ділянку (фото із соцмереж)
Крім того, Анна Покидіна зазначила, що законодавством України заборонена передача під забудову ділянок в зелених зонах у тих випадках, якщо місцева влада не включила таку землю до затвердженого Детального плана території (ДПТ).
У петиції уточнюється, що у даній місцевості можна знайти більш “придатні” локації для будівництва пожежного депо. А тому, як вважають місцеві мешканці, питання розміщення такого обєкту в районі Новобіличів повинно бути опрацьоване Київрадою спільно з “рятувальниками”.
“Одним з місць будівництва пожежного депо може бути ділянка Київського професійного коледжу будівництва і архітектури (вул. Клавдіївська, 22), адже це велика територія, яка використовується не за призначенням, а “здається” під стоянку автомобілів. Крім того, багато вільних територій знаходиться в межах вулиць Булаховського та Генерала Наумова, зокрема – поруч з центром “Агромат”, Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова тощо”, – підкреслила Анна Покидіна.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Передісторія
28 грудня 2010 року Київрада рішенням №532/5344 погодила передачу двох ділянок на вул. Олевській загальною площею 1,54 га Київському гарнізону МНС “для будівництва, експлуатації та обслуговування пожежного депо”. Згідно з цим рішенням, “рятувальники” отримали ділянку площею 1,40 га в постійне користування, а ділянку площею 0,14 га, яка розміщена в межах червоних ліній – в оренду на 5 років.
На той час, ця земля відносилася до кварталу №51 Святошинського лісництва КП "Святошинське лісопаркове господарство” (“ЛПГ”) і входила до категорії земель лісового фонду. Згідно з прийнятим Київрадою рішенням, ці ділянки були виключені зі згаданої категорії та переведені до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Також столична міськрада цим же рішенням внесла зміни до Генплану Києва, виключивши цю землю із зони зелених насаджень лісів та лісопарків та перевівши її до зони інтегрування елементів комунально-складської і житлової зон. Крім того, Київрада внесла зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року, відповідно до яких ця територія була виведена зі складу зони лісів та лісопарків.
При цьому, в рішенні міськради №532/5344 уточнювалося, що згідно з містобудівним обґрунтуванням щодо визначення параметрів майбутньої забудови, на цій ділянці може бути побудовано “пожежне депо з надбудованими приміщеннями гуртожитку”.
При обговоренні в сесійній залі Київради проти цього землевідводу виступили декілька депутатів. Зокрема, Олег Петькун (тоді входив до депутатської фракції “Республіка “Київ”) вказував на те, що до матеріалів по відповідному проєкту рішення не було прикріплено акт обстеження зелених насаджень, у зв'язку з чим, мовляв, депутати не знають, скільки дерев буде знищено в результаті цієї забудови. Крім того, він висловив думку, що для розміщення такого об'єкта в цій місцевості є земля, яка вільна від забудови та не входить до складу лісової зони. Але усі ці аргументи не переконали більшість народних обранців.
Будівництво на цій території пожежного депо з гуртожитком було передбачене державною програмою з підготовки до проведення в Україні чемпіонату з футболу “Євро-2012”. При цьому, керівництво Київського гарнізону МНС планувало побудувати на вказаній землі ще й майданчик для підготовки рятувальників та створити базу газодимозахисної служби.
Зазначимо, 1 травня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов своїм Указом №446/2014 змінив межі національного природного парку (НПП) “Голосіївський” (створений Указом Президента Віктора Ющенка №794 від 27 серпня 2007 року), включивши до його складу 6462,62 га лісів Святошинського лісопаркового господарства. Серед іншого, до складу вказаного об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ) було включено й Біличанський ліс. І цей факт надалі в якості аргумента будуть використовувати громадські активісти.
Втім, проєкт щодо цієї забудови з різних причин так і не було реалізовано. Наразі невідомо, чи було це прямо пов'язано з набутим охоронним статусом Біличанського лісу. Більше того – Київський гарнізон МНС навіть не зареєстрував за собою право користування та оренди на вказану землю, а самі ділянки були створені і зареєстровані в Державному земельному кадастрі лише в квітні 2021 року. Два місяці потому, у червні 2021 року, право постійного користування і оренди на вказані ділянки було зареєстровано за Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Києві, яка є правонаступницею МНС.
“У 2021 році правонаступник [Міністерства з надзвичайних ситуацій] згадав, що ще з епохи Януковича-Черновецького-Попова завалялося старе незаконне і невиконане рішення Київради. Ну а в 2023 році, в розпал війни, саме час рубати ліс, бо ще не весь окупанти спалили!” – прокоментував таку “неквапливість” експерт з містобудування Георгій Могильний.
2 березня 2023 року Київрада підтримала внесення змін до Міської цільової програми забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2020-2023 роки (затверджена рішенням міськради №451/8024 від 12 грудня 2019 року). Відповідно до цих змін, столичний муніципалітет вирішив направити 316 млн гривень з міського бюджету на будівництво 5 пожежних постів у 5 районах Києва, у тому числі – на вул. Олевській.
Необхідність облаштування таких об'єктів секретар Київради Володимир Бондаренко (виступив суб'єктом подання відповідного проєкту рішення) пояснив тим, що міська влада повинна допомогти існуючим 26 столичним пожежним депо ліквідовувати надзвичайні ситуації. Зокрема, мова йшла про те, що в умовах ущільненої забудови та регулярних ракетних обстрілів збільшується час прямування рятувальників до місць пожеж.
Читайте: Київрада погодила виділення бюджетних коштів на будівництво 5 пожежних постів
Незгода і чутки про комерційну забудову
Свою незгоду з будівництвом пожежного депо у Біличанському лісі громадськість почала висловлювати у минулому місяці. Зокрема, як зафіксовано на одному з відео, опублікованих у групі “Захист лісу Олевська” в Facebook, 28 квітня 2023 року під час того, як працівники ДСНС проводили огляд ділянки, мешканці Святошинського району заявили їм, що “ніякого пожежного депо тут не буде”. При цьому, громадяни також припустили, що насправді пожежне депо може бути лише “прикриттям”, і “після вирубки лісу там з’являться житлові будинки або черговий торгівельний центр”.
Зазначимо, на тому ж відео особа, яку громадськість представила як “представника ДСНС”, повідомила місцевим мешканцям, що Держслужбі з надзвичайних ситуацій спільно з громадськістю треба “вибрати “пляму” забудови, яка буде всіх влаштовувати”.
Відео з групи “Захистимо ліс Олевська”
Природоохоронний активіст Михайло Погребиський у свою чергу повідомив, що будувати на цій території депо не можна, у зв'язку з тим, що вона охороняється законом з того моменту, коли Біличанський ліс увійшов до складу НПП “Голосіївський”. При цьому, він вказав на те, що підпорядковані столичній владі комунальні структури, які відповідають за збереження таких територій і зелених насаджень на них, ніяк не протидіють таким планам. Крім того, Погребиський також повторив чутки стосовно того, що на цій землі може з'явитися комерційний заклад, уточнивши, що таку забудову “кришує один із депутатів Київради”.
“Святошинське “ЛПГ”, на яке виписане охоронне зобов'язання по охороні ввіреної їм території, зовсім не поспішало виконувати свої службові обов'язки по припиненню незаконних дій! Мало того – повідомляють, що працівники з системи КО "Київзеленбуд" “вимічували” дерева під вирубку! Також джерела повідомляють, що відповідні комунальні служби отримали вказівку від КМДА не втручатись в ситуацію, оскільки в даному випадку необхідно підіграти забудовнику. Будівництво [депо] не виправдовує порушення природо-охоронного законодавства, адже з моменту набуття цієї території найвищого природоохоронного статуса – об'єкту ПЗФ – таке будівництво там юридично неможливе!”, – вважає Михайло Погребиський.
На скандал з потенційною забудовою Біличанського лісу звернули увагу і представники столичної влади. Зокрема, голова фракції “УДАР” у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив “Руху “Чесно”, що в даному випадку наявні підстави для оскарження рішення (ймовірно, мова йде про рішення міськради щодо відведення цієї землі. – КВ) в судовому порядку, оскільки для будівництва пожежного депо ніхто не погоджував зміну меж НПП "Голосіївський", яка встановлена президентським указом.
“ДСНС не може починати будувати депо, поки не будуть змінені межі на державному рівні. Більше того, керівництво ДСНС має втрутитися в цю ситуацію і вплинути на підлеглих, щоб вирішити проблему без застосування сили до місцевих мешканців. Зараз роботи мають бути припинені, і управління екології Києва буде займати проактивну позицію по захисту інтересів киян”, — заявив Дмитро Білоцерковець.
Зазначимо, найімовірніше, подальші спори щодо цієї ділянки будуть точитися саме навколо питання, чи відноситься дана територія до НПП “Голосіївський”.
Так, за словами Михайла Погребиського, Біличанський ліс був включений до цього об'єкту ПЗФ без вилучення у землекористувача, яким є КП “Святошинське ЛПГ”. Разом з тим, міська влада, приймаючи рішення щодо відводу ділянки Київському гарнізону МНС, повністю “переформатувала” її, отримавши згоду від вищезгаданого КП, а саме рішення було прийняте ще до того, як ця зелена зона потрапила під охорону держави.
Ще один нюанс – територіально дана земля відділена від основного лісового масиву і наразі примикає до житлової та громадської забудови, а суди нерідко враховують “поточну містобудівну ситуацію”. Тому, схоже, усі ці нюанси будуть причинами дискусій.
Що відбувається зі столичними лісами
Як неодноразово повідомляла KВ, у Києві регулярно виникають скандали стосовно можливої забудови “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до НПП “Голосіївський”. Причиною цього є те, що наразі не існує чітких механізмів протидії забудовникам, адже кордони НПП “Голосіївський” де-юре досі не встановлені.
Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський”
Справа в тому, що Київська міськдержадміністрація (КМДА), протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку, так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк чітко існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня.
Читайте: Столичні активісти вимагають зупинити будівництво багатоповерхівок впритул до НПП “Голосіївський”
Нагадаємо, вже не перший рік тривають спори і щодо “адміністративно-територіальної” приналежності значної частини Біличанського лісу. Ще в жовтні 2021 року Бучанська райрада включила майже 3 тис. га території цих зелених насаджень до меж селища Коцюбинське, з чим не погодилися на Хрещатику, 36. Міські депутати і чиновники впевнені, що насправді цей ліс відноситься до столиці, а його “трансфер” до складу сусіднього населеного пункту можливий лише за умови погодження з владою Києва, чого в даному випадку не було.
Щоб довести свою правоту, Київрада ініціювала оскарження рішення щодо затвердження меж Коцюбинського. Після того, як столичний муніципалітет програв у суді першої інстанції, наразі ця справа розглядається Шостим апеляційним адмінсудом.
Читайте: Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Управлінням екології та природних ресурсів КМДА з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року керує Сергій Кривошликов (на колажі ліворуч). Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”).
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична прокуратура планує в судовому порядку повернути громаді Києва ділянку площею 5,3 га на вул. Лютневій (Жуків острів”). Серед іншого, правоохоронці стверджують, що орендар – ЖБК “Совські ставки”, використовує її не за цільовим призначенням – замість “об'єктів транспортної інфраструктури” там розміщена одна з будівель пляжного клубу “Маячок”, розташованого поруч. Від результатів судового спору, ймовірно, залежить доля житлового комплексу, який кооператив планує побудувати на цій та сусідній ділянках. Але наразі складно прогнозувати, чи матимуть прокурори якісь успіхи – протягом останнього десятиріччя вони вже двічі програвали в судах, намагаючись оскаржити відвід цієї землі. Однією з підстав для “вигнання” кооперативу прокурори називали те, що дана територія де-факто входить до складу заказника “Жуків острів”, де заборонена господарська діяльність. Цілком можливо, причиною провалів є те, що і за ЖБК “Совські ставки”, і за “Маячком” стоїть персона Павла Рябікіна (на колажі) – ексзаступника Віталія Кличка у КМДА, ексголови Митної служби та ексміністра з питань стратегічних галузей промисловості.
Як стало відомо KВ, на початку квітня 2023 року Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив індивідуальних забудовників приватних житлових будинків (ЖБК) "Совські ставки" направив до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу по справі №910/234/21.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Вказаний кооператив має наміри оскаржити “програшне” для себе рішення Господарського суду Києва від 23 березня 2023 року. Відповідно до нього служителі Феміди розірвали договір оренди земельної ділянки на вул. Лютневій, 58-А, 58-В в Голосіївському районі Києва площею 5,3 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0055), який було укладено між ЖБК “Совські ставки” та столичною міськрадою. Позивачем у цій справі виступає Київська міська прокуратура.
У зв'язку з тим, що судові спори та скандали навколо цієї землі тривають вже більше десятиріччя, KВ вирішила проаналізувати дану історію.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Цінна земля
29 квітня 2010 року Київрада рішенням №788/4226 погодила передачу ЖБК “Совські ставки” двох земельних ділянок на вул. Лютневій, 58-А, 58-В загальною площею 15,7 га для житлового будівництва та облаштування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури. Більшу ділянку площею 10,4 га кооперативу було передано у власність (для житлової забудови), меншу – площею 5,3 га – в оренду на 25 років (для облаштування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури; це саме та ділянка, право на яку ЖБК “Совські ставки” намагається наразі відстояти в суді. – KВ).
Цей землевідвід здійснювався у тому числі за рахунок ділянок, які на той час знаходилися в користуванні інших суб'єктів господарювання.
Так, згідно зі вказаним рішенням, міськрада вилучила у ТОВ “Рекреаційно-оздоровчий центр (РОЦ) “Зелений Порт” 11,1 га землі (компанія орендувала її в столичної громади з 2005 року), а у ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Макрос” – 3,2 га землі (у рішенні зазначалося, що ця земля була орендована на підставі рішення Господарського суду Києва від 24 липня 2008 року). Вказані компанії офіційно не заперечували, щоб у них забрали землю. Крім того, ще 1,3 га землі ЖБК “Совські ставки” отримало з міських земель, не наданих у власність чи користуванні.
Також відповідно до рішення про відвід ділянок згаданому кооперативу, Київрада виключила частину переданої йому землі площею 3,38 га з переліку територій лісів та лісопарків – задля цього було вирішено внести відповідні зміни до Програми розвитку зеленої Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.
Ділянки, які були передані ЖБК “Совські ставки”
Протягом 2011-2014 років оскаржити цей землевідвід в порядку адміністративного судочинства намагалася прокуратура Києва – правоохоронці вимагали визнати протиправним і скасувати вищезгадане рішення столичної міськради.
В обґрунтування своїх вимог прокурори зокрема вказували на те, що на ділянки, які були передані ЖБК “Совські ставки”, не було затверджено план земельно-господарського устрою, а також на те, що на землях зелених зон не допускається розміщення будівель та комунікацій, “які не передбачені для відпочинку, занять спортом та обслуговування лісового господарства” (мова йшла саме про ту частину землі площею 3,38 га, яку виключили з території лісів. – KВ).
Також правоохоронці висловили сумніви стосовно законності передачі частини землі площею 3,2 га, про яку мова йшла вище. Так, вони вказували на те, що рішення столичного госпсуду, на яке Київрада посилалася при здійсненні землевідводу на користь ЖБК "Совські ставки", насправді на той час вже було нечинним. Зазначалось, що 11 листопада 2008 року цей судовий вердикт було оскаржено в апеляційній інстанції, а тому де-юре служителі Феміди відмовили ТОВ “БК “Макрос” у визнанні права оренди. Відповідно, на думку прокуратури, столична міськрада за невідомих обставин “отримала згоду неналежного землекористувача”.
Втім, ці та інші аргументи прокуратури не переконали служителів Феміди – 30 липня 2014 року Вищий адмінсуд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Зазначимо, що ЖБК “Совські ставки” отримало свідоцтво на право власності на землю площею 10,4 га лише незадовго до завершення вищезгаданого судового спору – в липні 2014 року. У свою чергу, договір оренди ділянки площею 5,3 га між Київрадою та вказаним кооперативом було укладено вже після закінчення цього “раунду” судів – 3 жовтня 2014 року.
Незважаючи на невдачі в судах, столична прокуратура не здалася, і на початку 2015 року ініціювала нову справу щодо “вигнання” ЖБК “Совські ставки”. Тоді правоохоронці подали до Господарського суду Києва позов щодо визнання незаконним і скасування рішення міськради №788/4226 від 29 квітня 2010 року, визнання недійсним договору оренди однієї частини землі та, скасування державної реєстрації прав на іншу, визнання відсутності права користування землею тощо.
Одним із головних аргументів прокуратури стало те, що спірна ділянка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення “Жуків острів”. Мова йшла про те, що Київрада не мала права передавати цю землю у власність та в оренду для житлового будівництва, адже це суперечить Земельному кодексу України, відповідно до якого на територіях заказників “обмежується або забороняється діяльність, яка суперечить його (заказника. – KВ) цілям і завданням”. При цьому прокурори висловили думку, що будівництво житлових будинків на цій землі призведе до фактичного знищення вказаного об'єкта природно-заповідного фонду.
Скріншот рішення суду по цій справі
Втім, і в цьому випадку правоохоронців спіткала невдача – 6 квітня 2016 року Касаційний господарський суд остаточно відмовив їм в задоволенні позову. Однією з підстав для цього стало те, що “межі ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" не встановлені”.
Читайте: Дерибан імені Іванющенка: Офіс Генпрокурора відібрав у депутата Київоблради Олега Корбана землю в Конча-Заспі
Зазначимо, на час розгляду цієї судової справи загальна площа “більшої” ділянки чомусь була зменшена з 10,4 га до 10,1 га. Крім того, ця ділянка тоді вже була “поділена” на дві ділянки – площею 9,24 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0048) і площею 0,98 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0050).
13 серпня 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ЖБК “Совські ставки” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва та обслуговування житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та облаштуванням лінійних об'єктів транспортної інфраструктури на вул. Лютневій, 58-А, 58-В.
Даним документом було передбачено, що на вказаних трьох ділянках можна проєктувати зведення будівель висотою до 12 метрів включно. При цьому, чиновники вказали на те, що ця земля перебуває у ландшафтно-охоронній зоні та в межах природно-заповідного фонду, а тому проектна документація майбутнього будівництва повинна бути погоджена з органами охорони культурної спадщини. Також в МУО було зазначено, що ділянки проєктування потрапляють у зону підтоплень природного та техногенного характеру, у зв'язку з чим перед їхньою забудовою потрібно провести заходи з “інженерної підготовки та захисту території”.
Читайте: В КГГА разрешили построить жилой комплекс на 15 га территории Жукового острова
Надалі, в грудні 2020 року, прокуратура Києва подала черговий позов щодо розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути її – саме той, по якому нещодавно було задоволено вимоги правоохоронців. І в цьому випадку, як зазначалося вище, прокурори вирішили спробувати повернути громаді лише одну ділянку – площею 5,3 га.
Підставою для цього, на думку правоохоронців, є той факт, що ЖБК “Совські ставки” систематично порушує умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування ділянкою. Мова йшла про борг в сумі 4,9 млн гривень (станом на листопад 2020 року). При цьому, правоохоронці повідомили, що раніше справи щодо заборгованості цього кооперативу перед столичною громадою розглядалися в судах, і відповідно до їхніх рішень ЖБК “Совські ставки” було зобов'язано виплатити ці грошові кошти.
Також у прокуратурі вказали, що кооператив використовує частину цієї ділянки не за цільовим призначенням. Такий факт, мовляв, було встановлено під час обстеження цієї землі, яке в листопаді 2020 року здійснив Департамент земельних ресурсів КМДА. Зокрема, чиновники зафіксували, що на спірній ділянці ростуть зелені насадження, її частина огороджена парканом та охороняється, а також там розміщені кілька тимчасових споруд і цегляна споруда пляжного клубу “Маячок”.
Раніше Господарський суд Києва вже відмовляв прокуратурі в задоволенні цього позову – це сталося 29 листопада 2021 року. При цьому, у рішенні суду зазначалося, що на той час ЖБК “Совські ставки” вже сплатив заборгованість. Після цього правоохоронці програли ще в апеляційній інстанції, але надалі вони добилися повернення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції – відповідну постанову за скаргою прокуратури 25 жовтня 2022 року виніс Касаційний господарський суд.
Саме такий вердикт послугував причиною продовження цього спору, і поки що прокуратура має успіхи.
Впливовий латифундист
За даними аналітичної системи Youcontrol, ЖБК “Совські ставки” має відношення до неформальної “групи родини Рябікіних”, а ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” (ексорендар частини землі на острові Жуків) входить до цієї ж групи. Різниця в цих формулюваннях дуже проста: “відношення” якоїсь компанії до певної групи встановлюється за непрямими зв'язками з тими чи іншими особами, тоді як “членство” в групі – це коли такі особи є засновниками або власниками цієї компанії.
До “групи родини Рябікіна” входить близько двох десятків компаній, які працюють переважно у сфері нерухомості та ресторанного бізнесу. Головними активами цієї групи є вищезгаданий комплекс “Маячок” (включає в себе, серед іншого, яхт-клуб і ресторан), а також ресторан “Sanpaolo” і кафе "Імбир". Ключові особи – Павло Рябікін та його дружина Галина Рябікіна.
Павло Рябікін – політик і чиновник з багаторічним досвідом роботи у чисельних держструктурах. Він був народним депутатом III, IV та VII скликань Верховної Ради (обирався від “Демократичного союзу”, “Єдиної України” та “УДАРу”), заступником міністра транспорту і зв'язку України (2005-2006 роки), послом України в Данії (2009-2010 роки), заступником голови КМДА Віталія Кличка (2014-2015 роки), директором державного “Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2017-2020 роки) та керівником Державної митної служби (2020-2021 роки). Останнім часом Рябікін очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України – на цій посаді він працював з листопада 2021 року по березень 2023 року.
Як повідомляла KВ, у 2015 році Павло Рябікін називав боротьбу прокуратури проти ЖБК “Совські ставки” не інакше як “шоу-програмою правоохоронних органів” та "не дуже чесним" піаром. Зокрема, він навіть розповідав, що визнання в судовому порядку рішення Київради про цей землевідвід недійсним не тягне за собою автоматичного виконання, адже, мовляв, має бути судовий процес, у якому треба розірвати договір оренди.
Читайте: Сказ о том, как Левочкин сам себе кредит выдал, а Рябикин ему за то Жуков остров заложил
Зазначимо, комплекс “Маячок” займає землю, яку в міської громади орендує саме ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” – мова йде про ділянку, частину якої Київрада передала ЖБК “Совські ставки”. На території "Маячка" знаходиться футбольне поле, де, як стверджують різні джерела, полюбляв грати зі своїми друзями Сергій Льовочкін – голова Адміністрації президента Віктора Януковича, нардеп VI, VIII і IX скликань Верховної Ради, один із фактичних керівників нині забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”.
Читайте: Вопрос строительства высотного ЖК на улице Радужной завис в апелляционном суде
Що цікаво, в 2013 році ЗМІ повідомляли, що 50% комплексу “Маячок” належать другу Льовочкіна – бізнесмену Дмитру Фірташу, який наразі проживає за кордоном та знаходиться під пильною увагою правоохоронців різних країн (в тому числі й США).
Нагадаємо також, наприкінці 2019 року структури із орбіти Павла Рябікіна отримали в своє користування ще одну ділянку на Жуковому острові – на вул. Лютневій, 58-Ж, впритул до комплексу “Маячок”. Тоді Київрада погодила передачу 1,3 га землі в оренду ТОВ “Укррятвод”. На той час цією компанією володіла киянка Валерія Зінченка, чиї батьки – Валерій та Лариса Горюшко – були помічниками Рябікіна у Верховній Раді.
У 2020 році ЗМІ називали Валерію Зінченко помічницею міського голови Києва Віталія Кличка. При цьому, з червня 2020 року офіційним власником ТОВ “Укррятвод” є безпосередньо Павло Рябікін.
Відведення землі цій компанії стало причиною скандалу в сесійній залі Київради. При розгляді цього питання окремі депутати вказували на те, що на ділянці знаходяться будинки, які не могли бути побудовані там законно, адже ця територія знаходиться в прибережній-захисній смузі Дніпра, де можна зводити лише гідрологічні, гідрометричні або лінійні споруди. Але врешті-решт такі аргументи ніяк не вплинули на більшість депутатського корпусу.
Читайте: Земля для друга: Киевсовет одарил Павла Рябикина столичной землей
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Фото: колаж КВКиївВлада
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0721
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 10
0.0614
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"транспорт оленич" @3' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC
0.1331
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 10
0.0018
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('144817', '144084', '142025', '141593', '141476', '137923', '137427', '137298', '134302', '133468')
0.1219
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-05-10 03:50:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(транспорт транспорта транспорту транспортом транспорте транспорты транспортов транспортам транспортами транспортах) +"оленич"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)