середа, 28 лютого 2024 г.

Київрада винесла “виправдувальний вирок” своїй містобудівній політиці

Київрада винесла “виправдувальний вирок” своїй містобудівній політиці

Столична міськрада нещодавно затвердила нову цільову програму реалізації містобудівної політики, яка розрахована на 2024-2025 роки. На реалізацію її заходів керівництво Києва має намір витратити 66,5 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 35 млн гривень – планується залучити в якості грантів та направити на “проведення містобудівного моніторингу”. Решта фінансування має надійти з бюджету міста, і чиновники можуть витратити його на розроблення проєктів містобудівної документації, на розвиток містобудівного кадастру тощо. На переконання окремих столичних експертів та юристів, цей документ насправді не є ніякою програмою, а більше нагадує “курсову роботу трієчника”, в якій лише розписані “хотілки” чиновників щодо отримання коштів з міської скарбниці. Зокрема, фахівці вказують, що в програмі не зазначено, як повинна оцінюватися її ефективність, не вказані конкретні назви проєктів, якими мають займатися посадовці. При цьому, деякі з заходів цього документу чиновники взагалі явно повинні виконувати “за замовчуванням”, адже отримують за це зарплату. Експерти впевнені в необхідності суттєвого переформатування роботи профільного департаменту КМДА та притягнення до відповідальності його очільника. 

Як стало відомо KВ, вже з січня у Києві почне діяти Міська цільова програма реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Вона була затверджена рішенням Київради від 7 грудня 2023 року. Суб'єктом подання відповідного проєкт рішення №08/231-1387/ПР від 3 листопада 2023 року виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі ліворуч) і Департамент містобудування та архітектури КМДА. Під час пленарного засідання міськради цей документ підтримали 70 депутатів. Даний проєкт рішення було погоджено народними обранцями без обговорення.

Про що програма

Згідно із прийнятим рішенням, загальні обсяги фінансування вказаної програми на два роки складають 66,5 млн гривень: 41,1 млн гривень у 2024-ому та 25,3 млн гривень у 2025 році. Більшу частину цих коштів – 35 млн гривень – міська влада планує залучити з різних “інших джерел” (йдеться про кошти міжнародної технічної та фінансової допомоги, зокрема гранти), решту 31,5 млн гривень – з бюджету Києва. Найбільше фінансування столичне керівництво має намір направити на проведення містобудівного моніторингу – саме на такі роботи планується направити всі залучені зі сторонніх джерел кошти. Тобто, якщо грошей на цей напрям з якихось причин ніхто не дасть (так буває доволі часто.- KВ), то, треба розуміти, ніякого містобудівного моніторингу і не буде. 

Все інше з бюджету. В рамках реалізації Програми реалізації містобудівної політики 9,2 млн гривень мають бути витрачені на розроблення та затвердження проєктів містобудівної документації, 6,4 млн – на впровадження інформаційно-аналітичних сервісів для подальшого розвитку містобудівного кадастру, 6 млн – на оновлення містобудівної документації, 3,3 млн – на проведення експертизи проєкту нового Генерального плану Києва, 2,5 млн – на оновлення метаданих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру 2,3 млн – на розроблення комплексної схеми транспорту Києва у складі інтегрованого плану розвитку транспортної інфраструктури Києва та його приміської зони тощо.

Як зазначено у паспорті затвердженої програми, її головна мета – “реалізація основних напрямів міської політики в галузі містобудівної діяльності та забезпечення гармонійного розвитку міста з урахуванням інтересів громади, бізнесу та влади”. Виконавцем програми визначено Департамент містобудування та архітектури КМДА.

Що думають фахівці

Столичний адвокат Дмитро Калько розкритикував прийнятий депутатами Київради документ. На його думку, у даній програмі відсутня будь-яка конкретика стосовно того, чого саме планує добитися міська влада в результаті її реалізації. При цьому, на переконання адвоката, таким же чином керівництво Києва діяло і протягом 2019-2023 років при виконанні аналогічної програми (затверджена рішенням міськради №548/6599 від 20 грудня 2018 року). Про це, за його словами, свідчить короткий звіт по цьому документу, наведений у “новій” програмі.

Так, зокрема, в ньому зазначається, що столична влада протягом останніх років займалася розробленням проєкту нового Генерального плану Києва та приведенням його у відповідність до вимог законодавства, але не уточнюється, що саме було виконано і про які вимоги йдеться. Також, серед іншого, не вказано, які саме детальні плани територій (ДПТ) було розроблено, хоча таких, згідно зі звітом, нараховується понад 100. Вочевидь, як вважає адвокат, чиновники порахували як готові до затвердження та вже прийняті ДПТ, так і ті детальні плани, які готові частково — тобто, мають принаймні “одну сторінку тексту”.

За словами Дмитра Калька, усі ці “нюанси” були перенесені і в “нову” програму. Наприклад, в ній немає інформації стосовно того, на оновлення яких інформаційних ресурсів міська влада витрачатиме бюджетні кошти, які архітектурні конкурси проводити тощо. Більше того — в документі навіть не уточнюється вид містобудівної документації, на розробленні якої, як зазначалося вище, планується освоїти більше 9 млн гривень. Дмитро Калько допускає, що йдеться саме про нові ДПТ, але і з цим, на його думку, є проблеми. Адвокат впевнений: відсутність чіткого переліку детальних планів дає право керівництву Департаменту містобудування та архітектури КМДА самостійно вирішувати, як саме буде забудовуватися столиця.

“Програма містить в собі корупційні ризики, адже дає право державному службовцю одноосібно вирішувати, на яку територію і коли він буде витрачати бюджетні кошти. По факту там повинно бути чітко розписано, що, наприклад, сьогодні буде розроблятися “оцей ДПТ”, завтра” – “такий-то ДПТ”, післязавтра – “ще один ДПТ”. Депутатам і громаді повинно бути зрозуміло, які детальні плани будуть готуватися до прийняття і куди “будуть заходити” забудовники. І саме це має бути результатом. Тобто, якщо Київрада не голосує за затвердження того чи іншого ДПТ, то це і є “процес розроблення”, а не кінцевий результат”, – розповів KВ Дмитро Калько.

У зв'язку з усім вищевикладеним адвокат вважає, що назвати цей документ “програмою” взагалі дуже важко. На переконання Калька, чиновники не зацікавлені в тому, щоб їхня робота призводила до конкретних позитивних змін у сфері містобудування та архітектури, а просто хочуть освоювати бюджетне фінансування на “безкінечних проєктах”, на кшталт розробки нового Генплану.

“Є таке поняття як КPІ — показники ефективності того чи іншого проєкту, які встановлює собі той чи інший орган. Департамент містобудування та архітектури КМДА уникає встановлення чітких критеріїв КPІ — з метою того, щоб не потрапити у незручну ситуацію, коли з них “спитають” після закінчення терміну програми і притягнуть до відповідальності за її невиконання. І ця програма, і минула виписані однаково: немає інформації про те, коли і що [чиновники] повинні розробити, що має у них отриматися, хто буде відповідати за бездіяльність — усе це про безкінечний процес, а не про результат. Це – курсова робота “трієчника”. Я не дав би за цю програму ні однієї гривні. Тому що там лише гарні слова, копіпаст, посилання на закони — жодної конкретики. Я впевнений: наступна міська цільова програма, яку будуть затверджувати в 2025 році, буде “звучати” так само”, – підкреслив адвокат.

Разом з тим Дмитро Калько згадав і про роль депутатів Київради, які затверджували цей документ. Він переконаний, що прийняття даної програми відбувалося таким же чином, як відбувається голосування по багатьом іншим скандальним питанням — шляхом таємних домовленостей між різними політичними силами міськради та чиновниками КМДА.

“Як відбуваються голосування у сесійній залі? Зацікавлена особа зустрічається з головою фракції, домовляється з ним про голосування по тому чи іншому питанню, а депутати голосують, іноді навіть не читаючи. Це питання до відповідальності та якості місцевого самоврядування. Усе голосується через домовленості — громада в цьому участі не бере. Людей використовують як носіів влади лише під час виборів — на цьому все. І якщо з депутатом домовляються, то це не просто так, а за якісь інші питання або за гроші, чи не так? А це вже можна назвати конфліктом інтересів — коли на голосування впливають особисті мотиви. Тому Київрада — це синонім конфлікту інтересів”, – резюмував Дмитро Калько.

Таку ж оцінку програмі реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки надав і член-кореспондент Української академії архітектури, ексзаступник начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Віктор Глеба. На його переконання, деякі заходи даної програми прописані так, що нікому не зрозуміло, чим будуть займатися чиновники, а інші заходи взагалі повинні виконуватися посадовцями Департаменту містобудування та архітектури КМДА “за замовчуванням” – в рамках їхніх посадових обов'язків і поза будь-якими програмами, так як за це чиновники отримують заробітну плату. В якості прикладу Віктор Глеба навів захід “Моніторинг містобудівної документації”, який прописаний у Положенні про вказаний структурний підрозділ столичної мерії.

“Який результат програми? Моніторинг? Оновлення? Перегляд? Пережовування? На контроль відповідності проєкту Генплану збираються витратити 3 млн гривень? Це вони самі на себе “списують” кошти? Що це за маразм? Як можна на рівному місці вкрасти 3 млн у всіх на очах? Це якась дурість. Якщо вони замовляють експертизу [проєкту Генплану], то у кого? Якими будуть тендерні закупівлі та як буде називатися предмет закупівлі? Те, що написане у програмі, не має законодавчого підгрунтя. Ще 6 млн гривень хочуть направити на оновлення містобудівного кадастру. Але як? Він же зараз закритий. Для чого це робиться, якщо в усіх законах написано, що містобудівний кадастр є відкритою та публічною системою обміну інформацією. Якщо вона закрита, то навіщо витрачати кошти на її оновлення?” – зазначив Віктор Глеба.

Фахівець також звернув увагу на те, що в програмі чітко не зазначено вид містобудівної документації, яка має розроблятися за бюджетні кошти. При цьому, Глеба вважає, що розробка проєкту Генплану Києва, на яку також будуть витрачатися бюджетні кошти в рамках даної програми, буде безрезультатною – новий Генплан столиці так і не буде затверджено. Крім того, на його думку, витрати на розробку, наприклад, тих же ДПТ протягом останніх років також були “порожніми”, адже вимоги цієї містобудівної документації в столиці на практиці ігноруються забудовниками. На переконання фахівця, найбільшу відповідальність за будівельний хаос у Києві несе директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов (на колажі праворуч).

“У програмі все прописано так, що Свистунов сам повинен себе контролювати у питанні Генплану. Хтось кудись відправить мільйони грошей на якийсь моніторинг і оновлення невідомо чого. Навіщо містобудівна документація, яка не виконується? 31 млн гривень по суті виділяється на кришування будівельного бізнесу головним лобістом архітектурної мафії. Для чого ця програма? У ній не прописано, якими повинні бути її результати і наслідки її виконання. Це просто бездумне витрачання коштів на вітер”, – вважає експерт. 

На переконання Віктора Глеби, керівництву міста потрібно повністю змінити свій підхід до містобудівної політики та переформатувати роботу профільного департаменту КМДА.

“На сьогоднішній день Свистунов має окрему “державу в державі”. Він не з'являється на жодну депутатську комісію, але депутатам норм і ок. Тому що Свистунов особисто під крилом мера Кличка? Може, Свистунов зник, його викрали? Може, є якісь боти замість нього, і він насправді не винен? Я в Києві не бачу “побєд” – лише “пораженія”. Причому, не треба, щоб ракети літали — забудовники нищать Київ не гірше. А їхній “дах” – це Свистунов. І йому з барського плеча дають 31 млн гривень на “проїдання”. То може, ліквідувати департамент містобудування та архітектури? Він же нічого не вирішує, крім видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) та погодження реклами в метро. Що робить цей департамент? Це, вочевидь, закрита і таємна інформація. Бо, Свистунов, мабуть, розвідник, адже тільки розвідники нікому не показуються і ніхто не знає, де вони”, – вважає Віктор Глеба.

Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Як реалізується містобудівна політика Києва

Як раніше повідомляла KВ, діяльність Департаменту містобудування та архітектури КМДА неодноразово викликала питання у депутатів Київради, правоохоронних органів, різних контролюючих структур та громадськості. 

Найболючіша тема, звісно – видача МУО на проєктування будівництва чи реконструкції в Києві, яка відбувається з численними порушеннями містобудівної документації (Генплан, ДПТ) та нормативно-правової бази (кажуть, що такі документи профільний департамент КМДА видає забудовникам виключно за грошову винагороду.- KВ). Саме такі МУО від КМДА потім дозволяють забудовникам отримати дозвіл на будівництво та возводити в столиці де завгодно все що хочуть. 

Наприклад, депутати Київради, експерти та правоохоронці раніше не раз фіксували, що вказана структура, всупереч законодавчим заборонам, надає забудовникам МУО на проєктування об'єктів у межах санітарно-захисних зон. Крім того, містобудівний департамент КМДА нерідко ігнорує обмеження щодо висотності будівель на різних територіях. Через це, наприклад, забудовники можуть зводити в історичному центрі багатоповерхівки висотою більше визначених Генпланом 27 метрів. 

Крім того, у березні 2021 року Печерське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактом того, що службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ЦНАП КМДА у 2020-2021 роках могли скоїти низку злочинів, видаючи МУО на проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. Зокрема, як попередньо встановило слідство, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання "містобудів", а також отримували за надання відповідних послуг неправомірну грошову винагороду. 

При цьому, прізвище очільника містобудівного департаменту КМДА Олександра Свистунова майже завжди згадується як при загальних дискусіях стосовно “будівельного хаосу” в столиці, так і під час обговорень конкретних фактів будівництва сумнівних об'єктів. Але, незважаючи на гучні звинувачення, мітинги громадських активістів біля стін КМДА з вимогами про відставку Олександра Свистунова та інтерес до його персони з боку правоохоронців, цьому чиновнику вдається залишатися на посаді.

Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока

Також нагадуємо, що ДПТ, у підготовці яких бере участь очолюваний Свистуновим департамент, майже завжди затверджуються Київрадою зі скандалами та суперечать вимогам діючого Генерального плану Києва. Зокрема, мова йде про порушення процедур розробки цих документів, а також про те, що вони направлені на “ущільнюючу” забудову Києва: коли, наприклад, ДПТ легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, але при цьому не враховують вимоги Генплана стосовно кількості місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо. 

Ці та інші факти вже неодноразово розслідувались Нацполіцією, проте в усіх випадках справа не доходила навіть до вручення підозр. Нерідко столична громадськість намагається оскаржити затверджені Детальні плани територій в судовому порядку. Серед таких прикладів – ДПТ Мінського масиву, відповідно до якого землі сільськогосподарського призначення були переведені в територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якого може спричинити колапс соціальної інфраструктури у північній частині Оболонського району.

Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва

Іноді дістається Свистунову і від колег зі столичної мерії. Наприклад, наприкінці січня 2023 року роботу очолюваного ним департаменту вщент “рознесли” фахівці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Під час відповідної перевірки, зокрема, було встановлено, що підлеглі Свистунова протягом 2019-2021 років надавали МУО в “ручному режимі”, самостійно вирішуючи, хто і що може будувати на кожній конкретній ділянці. Також “ревізорами” було з'ясовано, що більшість таких погоджень були формальними, адже замість встановлення для забудовників конкретних обмежень та параметрів чиновники просто перераховували посилання на ДБН, яких потрібно дотримуватися. 

Серед іншого, чиновників від містобудування звинуватили у тому, що вони сприяють зведенню житла на непризначеній для цього землі під виглядом так званих багатофункціональних комплексів (БФК). Усе це, на думку аудиторів, стало наслідком відсутності затвердженого Плану зонування Києва і призвело до виникнення низки корупційних ризиків та безконтрольної забудови столиці. Департаменту Свистунова було надано майже два десятки рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, але лише дві такі вимоги було виконано повністю.

Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили підлеглих Свистунова в порушеннях при наданні МУО

Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 рок. Діяльність цього департаменту з 2 квітня контролює вищезгаданий заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич, який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.

Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки”

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Іван Кулик

Теги: новини києва, КМДА, бюджет, київрада, дпт, генплан, петро оленич, забудова, проєкт рішення, пленарне засідання, бюджет києва, олександр свистунов, департамент містобудування та архітектури, муо, містобудівні умови та обмеження, грант, детальний план території, містобудування, генеральний план києва, віктор глеба, містобудівна документація, дмитро калько, містобудівна політика, програма реалізації містобудівної політики

вівторок, 27 лютого 2024 г.
20:42
Киян попередили про можливе підвищення рівня води в Дніпрі 27-29 лютого
20:22
Протягом доби відбулося 86 бойових зіткнень, - Генштаб ЗСУ
20:01
Керівництво ДП “Антонов” судитимуть за перешкоджання військовим, унаслідок чого ворог знищив “Мрію”
19:44
В чотирьох селах Таращанської громади проведуть профілактичні щеплення собак та котів проти сказу
19:27
100 Волинська бригада ТрО запрошує на службу в підрозділах бригади
19:04
Посадовицю Київського метрополітену підозрюють у службовій недбалості, яка завдала понад 300 тисяч гривень збитків
18:46
Київ планує виділити 69 мільйонів гривень на навчання та техзабезпечення операторів БПЛА
18:21
Повітряні сили ЗСУ за день збили два ворожих винищувача-бомбардувальника Су-34
18:06
На Київщині викрито злочинну групу на чолі з депутатом, яка займалась незаконним заволодінням земельних ділянок
17:45
Кабмін дозволив користуватися єЧергою для перетину кордону легковикам
17:22
На Сумщині двоє поліцейських загинуло та четверо поранені внаслідок російського обстрілу
17:06
У Бучі за 300 тисяч гривень планують до провести відлов та стерилізацію безпритульних котів і собак
16:45
У Києві на перехресті вулиці Гавела та проспекту Любомира Гузара вантажівка на повному ходу влетіла у трамвай
16:26
Представники іноземних ЗМІ відвідали Бучу для фіксації воєнних злочинів
16:02
У Держбюро розслідувань запевнили, що жодних слідчих дій відносно мережі лабораторій “Сінево” не проводилося
15:40
Правоохоронці викрили молодиків з Київщини, які записали відео з гаслами “кадирівців”
Календар подій
Держава проти "Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі ДП “НДВА “Пуща-Водиця”
27 лютого 2024 г. 09:00
Держава проти "Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі  ДП “НДВА “Пуща-Водиця”
У столичних судах вже майже три роки розглядається справа щодо оскарження інвестиційного договору на забудову 9,7 га землі на житловому масиві Виноградар, на якій вже фактично добудовано ЖК “Варшавський-2”. Цій договір було укладено ще в 2008 році між ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Олівер-Буд” – компанією із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, співзасновником якого є одіозна Владислава Молчанова (на колажі). Позивачем у цій справі виступає саме держпідприємство – його юристи вказують на те, що відповідна угода не була погоджена з Кабміном і ФДМУ, як цього вимагає законодавство. При цьому, нещодавно Фонд держмайна остаточно програв ще одну справу по цій землі, намагаючись в судовому порядку скасувати наказ Держземагентства від 2014 року, завдяки якому на цій території було дозволено житлову забудову. Таким чином держава поки нічого не може вдіяти із забудовниками, які активно освоюють Подільський район Києва – не допомогають ні кримінальні провадження, ні судові спори по іншим ділянкам за схожими обставинами.
Тетіївська громада відсуджує у московської єпархії місцевий храм
26 лютого 2024 г. 09:00
Тетіївська громада відсуджує у московської єпархії місцевий храм
Тетіївська громада б’є на сполох, намагаючись відстояти у московського патріархату громадський храм у центрі міста, що став центром релігійної ворожнечі. Ще наприкінці 2022 року релігійна громада Свято-Миколаївська парафія вирішила приєднатися до єдиної Православної церкви України. Мешканці зустріли зрештою значний спротив щодо доступу до храму від ще однієї релігійної громади УПЦ – Свято-Успенської парафії. Ситуація загострилася, коли місцева влада вирішила навести лад з майном і поставити на облік цю будівлю. У результаті храм став об’єктом судового позову, в якому суддя зупинив всі дії міськради. Кому належить будівля храму, у кого в оренді перебуває відповідна ділянка і чи планує влада міста і надалі в суді відстоювати майно у московитів – у матеріалі КВ. 
Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр”
24 лютого 2024 г. 09:00
Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр”
На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.