Пристоличный регион вошел в пятерку областей по объему уплаты туристического сбора по данным Государственного агентства развития туризма Украины. Следовательно, за 2021 год из Киевщины в бюджет страны поступило 15,3 млн гривен. Как стало известно KV, об этом сообщил глава Киевской областной государственной администрации Василий Володин.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Коронавирус отрицательно сказался на всех сферах, в том числе и на туристической. Люди не имеют активной возможности путешествовать и открывать для себя мир, но получили шанс больше узнать о родных местах. Так что мы с командой активно работали над развитием внутреннего туризма в пристоличном регионе”, – прокомментировал Василий Володин. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По его словам, тот факт, что Киевщина вошла в пятерку лучших в Украине, подтверждает эффективность проведенной работы. Как сообщала KV, по данным  Центра организационно-технического и информационного обеспечения зоны отчуждения, в 2021 году зону отчуждения посетило 73 086 человек. Это в два раза больше, чем в 2020 году, когда ее посетили 36 450 туристов. Читайте: В 2021 году зону отчуждения посетило вдвое больше туристов, чем годом ранее Фото: КОГАКиевVласть

У місті Буча Київської області тривають обговорення проєкту змін до генерального плану. Ще на етапі презентації у громади до влади виникло безліч питань. Зокрема, мешканці обурені кількістю хаотичних забудов, відсутністю плану зонування, центру реабілітації для дітей-інвалідів та іншим. І поки тривають обговорення, а влада обіцяє врахувати претензії громади, депутати від округу готують звернення до правоохоронних органів, аби вони проконтролювали законність затвердження таких змін. Проєкт генплану Як стало відомо KV, у листопаді та грудні в місті Буча проводились громадські слухання щодо внесення змін до генерального плану.  Так, за даними газети “Бучанські вісті”, головний архітектор міста Вадим Наумов, розповів, що проєктом змін у кожному житловому кварталі запланована відповідна територія для шкіл та дитячих садочків з розрахунку запроєктованої кількості чисельності населення. Також планується будівництво чотирьох спортивних комплексів: на вулиці Парковій, що матиме два стадіони – тренувальний та для змагань; на ділянці 100 га у кварталі вул. Нове шосе – кладовище – Форест Ленд; на території 191 га біля вулиць Депутатська та Гмирі та на ділянці 161 га у районі Ястремщини. “Внесеними змінами до генплану ми розширюємо всі вулиці до міських, це найменше – 15 м в червоних лініях з проїжджою частиною, велодоріжками, тротуарами, зеленими зонами для прокладання комунікацій, що збільшить і покращить рух транспорту”, – розповідає Вадим Наумов. Також проєктуються кругові розв’язки: на перехресті вулиць Вокзальної та Інститутської; кільце на вулиці Леха Качинського (уже збудоване), на перехресті Ястремська-Інститутська, перехресті Вокзальна-Жовтнева. Також проєктується продовження автомобільної дороги Т1001, яка зараз з'єднує Житомирську трасу з Ковельською від перехрестя Ворзель – Нове шосе через територію сіл Мироцьке, Блиставиця із виведенням її на Велику кільцеву дорогу, що фактично стане об'їздною дорогою навколо столиці. Відповідно до внесення змін до генерального плану проєктується естакада – переїзд через залізницю у розрізі вулиці Яснополянської з виїздом на вулиці Тарасівська-Вокзальна. Також – пішохідні переходи на вокзалі, які вже спроєктовані і пройшли всі погодження. Ще один перехід – на залізничній станції Склозаводська. І об’їзний шлях через Яблонську під мостом через річку Буча з виїздом на вулицю Івана Франка, Старояблонську та можливістю виїзду на трасу М07: Київ-Ковель-Ягодин. У грудні в проєктувальників змін до генплану ще виникла ідея об'єднати пішу вулицю Героїв Майдану, що веде від вокзалу, з мікрорайонами по інший бік так званої Варшавської траси.  “Запроєктовано продовжити пішохідну вулицю Героїв Майдану до вулиці Островського та через ТЦ “Буча пасаж” зробити вихід на залізничну станцію”, – каже Наумов.  Ще одна пропозиція – перенести стадіон "Ювілейний", щоб зробити там новий центр Бучі.  “Місто Буча стало головною садибою Бучанської громади. Відповідно до нормативів, кожен центр має мати центральну площу. Проєктним інститутом запропоновано зробити таку площу у центрі міста поряд із переходом, який з'єднує дві частини Бучі. Стадіон “Ювілейний”, який слугує ядром спортивних змагань у футболі нашої громади, був побудований більше 10 років тому і не відповідає стандартам проведення чемпіонатів навіть першої ліги. Тому проєктувальником запропоновано перенести його в іншу частину міста, де буде більша територія навіть для паркування. Таку ділянку пропонують біля Бучанського міського парку”, – завершив він. Громада проти 10 січня народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк провела зустріч з громадою і владою Бучі щодо проєкту генерального плану.  Як розповіла Ольга Василевська-Смаглюк KV, у громади є багато зауважень щодо пропонованих змін до генплану міста. “З того, що турбує місцевих жителів, перш за все – відсутність плану зонування територій, який має розроблятись і затверджуватись разом з генпланом або після нього. Також були питання щодо порушення процедури обрання членів погоджувальної комісії під час громадських слухань. У змінах до генплану – хаотична забудова, в тому числі на територіях, які не передбачені під приватну забудову. Мам дітей з інвалідністю дуже турбувала відсутність центру реабілітації і відсутність планів щодо його створення. Крім цього не всі питання, які були винесені на комісію зі спірних питань, були враховані. Скарг було багато. Наскільки я розумію, вже є експертний звіт, у висновках якого було рекомендовано замовнику розробити проєкт внесення змін в план зонування територій Бучі. І поки більшість змін, пропонованих громадою, були передбачені. Я планую подавати звернення до міської ради та правоохоронних органів із проханням всебічно вивчити ситуацію на наявність якихось порушень під час ухвалення генплану. І у разі будь-яких зловживань з боку влади, вони зреагували”, – каже вона.  За словами місцевого активіста Віктора Бархоленка, декілька місяців тривають обговорення змін до генерального плану.  “Генеральний план – це узаконення всіх корупційних схем, які заплановані владою, та споживання ресурсів громади виключно під будівельний бізнес, який також контролюється владою, яка на цьому збагачується. Усі обговорення – це просто балачки, які не матимуть результату. Просто формальність. Генплан затвердять у такому вигляді, який потрібен владі. Депутати у раді “прикормлені”, у кожного власний інтерес. Тому навіть немає сенсу вносити якісь пропозиції щодо змін”, – зазначив він.  Останні громадські слухання відбулись 14 грудня. Там розповідали про заплановані зміни, що описані в матеріалі вище.  На засіданні погоджувальної комісії щодо врегулювання спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських слухань щодо проєкту містобудівної документації – “Внесення змін до Генерального плану міста Буча Київської області” 29 грудня були обговорені пропоновані громадою зміни до генплану. “Я думаю, що дійсно всі зауваження і рішення, які ми прийняли, сприятимуть тому, що у нас буде якісний, збалансований, обґрунтований генеральний план населеного пункту. Попереду ще багато-багато процедур. Опрацювання тих і письмова відповідь на кожну пропозицію, яка надійшла. Ми маємо їх надати обов'язково. Передача інституту. Інститут опрацює, відобразить всі ці рішення, які ми прийняли. Передасть на експертизу. Ми це, звичайно, також опублікуємо і оприлюднимо. Пройде містобудівна експертиза по генеральному плану. Пройде містобудівна рада. І тільки тоді ми зможемо розглядати питання: затверджувати чи не затверджувати відповідний генеральний план населеного пункту”, – зазначив голова комісії Тарас Шаправський. Позиція влади  Однак, за словами головного архітектора Вадима Науменка, в генплан внесено всі сквери та зелені зони, передані КП “Бучазеленбуд” за останні роки, збережено як зелену зону пойми річок Рокач і Буча, запроєктовано збільшення територій міського парку. Також Бучанською міською радою виграно судовий процес щодо скасування договору оренди земельної ділянки на території так званої “Кампи”. Тепер ця територія передана КП “Бучазеленбуд”, на ній залишили з попереднього детального плану озеро і дитячий заклад. “85% змін генерального плану по територіях – це перенесення 64-х детальних планів території, виконаних і затверджених за період реалізації детплану (більше 5 років) та звернення власників приватних територій, які вбачають використовувати свою територію за іншим функціоналом, або привести у відповідність”, – розповідає начальник відділу архітектури та містобудування Бучанської міської ради Вадим Наумов. За його словами, проєктні рішення генплану не порушують права жителів Бучі щодо приватних територій та надають проектні рішення щодо покращення умов проживання та проведення дозвілля. Він зазначив, що оновлений генеральний план стане першим містобудівним документом державної програми діджиталізації, ведення геоінформаційної системи та містобудівного кадастру для публічного висвітлення ведення містобудівної діяльності в місті. Як розповів у коментарі KV голова Бучанської громади Анатолій Федорук, протягом жовтня, листопада і грудня мешканці Бучі, землевласники, землекористувачі брали активну участь в обговоренні змін до генплану.  “На громадські слухання прийшло 168 осіб, зокрема, 135 мешканців міста, що свідчить про високий інтерес та зацікавленість, за що я вдячний бучанцям. Загалом надійшло 127 зауважень і пропозицій, кожне з яких розглянула на засіданні погоджувальна комісія, сформована в тому числі і з представників громадськості. Багато з них були враховані, деякі враховані частково, але звісно, є й відхилені питання. Все це я розцінюю як цілком робочий процес, яким він і має бути при внесенні змін до головного містобудівного документа. Хочу наголосити: і слухання, і робота погоджувальної комісії були публічними, апарат ради забезпечив онлайн-трансляцію цих засідань якраз для того, щоб кожен мешканець нашого міста, що має зацікавленість, міг відстежувати процес обговорення та долучатися, висловити свою думку. Документ пройшов всі передбачені законом процедури. Тепер фінальне рішення за депутатами Бучанської міської ради. Проект рішення про внесення змін до генерального плану міста Буча буде винесено на розгляд на найближчу сесію, яку ми плануємо в цей четвер,  27 січня”, – зазначив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, депутати Бучанської міської ради на сесії 25 листопада 2021 року затвердили Правила оформлення офіційної та промо-продукції та брендбук Бучанської міської територіальної громади. Гасло “Разом зробимо більше” Бучанської громади наголошує на символізмі розвитку, закладеному в графічну частину основного логотипу, та акцентує увагу на об'єднаності громади, спільної справи та мети. Незважаючи на загальний зв'язок із геральдикою, важливо не плутати логотипи з гербами населених пунктів. Читайте: Новый Генплан Киева. Для застройщиков, а не для киевлян КиевVласть

Жители Днепровского района Киева жалуются на вредное излучение от ретранслятора мобильной связи. Ограждение вокруг строящегося на Борщаговке ТРК мешает проезду автотранспорта и проходу пешеходов. Жители одной из многоэтажек в Соломенском районе полгода не могут добиться участия в программе софинансирования для ремонта дома.  Мать ребенка с инвалидностью с лета прошлого года добивается для него возможности пользоваться социальным такси. Жители Подола выступают за сохранение усадьбы Солтанова постройки кон. XIX – нач. ХХ века. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть. Громкое дело Депутат Ксения Семенова (фракция “Слуга народа”) попросила и.о. директора Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК) Киева Киевской горгосадминистрации (КГГА) Оксану Попович не допустить возможный снос памятника архитектуры и градостроительства – “Усадьбы Солтанова” на ул. Хорива, 18 в Подольском районе Киева. Депутат сообщила, что к ней обратились киевляне, обеспокоенные возможным демонтажом комплекса зданий усадьбы. Она отметила: усадьба “искусственно” разделена на несколько адресов, некоторые ее части, вероятно незаконно, признаны “аварийными”, часть жителей дома уже отселили, а рядом с самим домом устанавливают строительный забор”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Семенова напомнила, что “Усадьба Солтанова” была построена по проекту киевского архитектора Мартина Клуга в стиле неоренессанс. Первый дом комплекса появился еще в 1860 году, а полностью усадьба была достроена в начале ХХ в. Ее владельцем был купец Солтанов.  Депутат подчеркнула, что согласно закону “Об охране культурного наследия”, памятники, их части, связанное с ними движимое и недвижимое имущество запрещается сносить, изменять, заменять, перемещать (переносить). Также запрещается менять назначение памятника, его частей и элементов, делать надписи или отметки без соответствующего разрешения органа охраны культурного наследия. Законом также предполагается, что консервация, реставрация, реабилитация, музеефикация и ремонт памятников местного значения возможен только при наличии письменного разрешения соответствующего органа исполнительной власти. Семенова попросила руководителя Департамента ГАСК Киева КГГА проверить законность проведения подготовительных и строительных работ по вышеуказанному адресу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: Суд арестовал усадьбу Дмитриева на столичном Подоле Благоустройство Секретарь комиссии Киевсовета по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции Олеся Зубрицкая (фракция “УДАР”) попросила директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Руслана Кандибора и директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко проверить законность размещения ограждения возле торгово-развлекательного комплекса (ТРК) April City на просп. Леся Курбаса в Святошинском районе.  По словам депутата, к ней продолжают обращаться местные жители Святошинского района с жалобами на сложную дорожно-транспортную ситуацию на проезжей части просп. Леся Курбаса в сторону движения к Кольцевой дороге. Зубрицкая напомнила, что сложности связаны с выполнением работ по объекту “Реконструкция остановочной линии скоростного трамвая под транспортный комплекс с пунктами массовой посадки общественного назначения с надземным гаражом-паркингом от ул. Старовокзальной до Большой Окружной дороги – станция “Кольцевая дорога” (ТРК “April City”) на ул. Зодчих, 44”. По словам Зубрицкой, в ответ на ее депутатское обращение в Департаменте транспортной инфраструктуры КГГА 7 декабря 2021 года сообщили, что все временные конструкции ограждения места проведения работ размещены в соответствии с проектом “Организация временного движения. Размещение временных технических средств организации дорожного движения на период выполнения дорожных работ”. В департаменте уточнили: проект прошел согласование в Управлении патрульной полиции и отвечает требованиям безопасности дорожного движения при условии соблюдения водителями Правил дорожного движения. Депутат 14 декабря 2021 года получила также ответ Управления патрульной полиции в Киеве о том, что 10 декабря 2021 года по итогам проверки на должностное лицо ООО “Спецстройстандарт” (заказчик строительства) был составлен протокол об административном правонарушении по ст. 188-28 Кодекса Украины об административных правонарушениях (КУоАП). В частности, проверка показала несоответствие ограждения зданий напротив дома №46 на улице Зодчих согласованной схеме организации дорожного движения. Так, правоохранители выдали предписание с требованием устранить выявленные нарушения. Зубрицкая напомнила, что Управление патрульной полиции в Киеве в сентябре-октябре 2021 года уже привлекало должностных лиц ООО “Спецстройстандарт” к админответственности по ст. 139 ч.1, ст. 140 ч.2, ст. 140 ч.3, ст. 188-28 КУоАП. Она сообщила, что надлежащие меры реагирования со стороны заказчика строительства предприняты не были. Депутат попросила столичное руководство привести ограждение строительного объекта в соответствие со временной схемой организации дорожного движения, согласованной 20 августа 2019 года Управлением патрульной полиции в Киеве. Читайте: “Киевпастрансу” поручили убрать строительный забор в районе конечной скоростного трамвая на Зодчих Градостроительство В другом своем обращении депутат Ксения Семенова попросила главу комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Дениса Москаля рассмотреть на заседании комиссии проект решения Киевсовета от 3 декабря 2021 года №4365 “О предоставлении ГУ Службы безопасности в Киеве и Киевской области разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка в постоянное пользование для строительства и обслуживания жилого дома с объектами торгово-развлекательной и рыночной инфраструктуры на ул. Николая Василенко, 14 в Соломенском районе Киева”. Депутат сообщила, что этот проект решения в декабре 2021 года прошел согласование трех комиссий Киевсовета – по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений, по соблюдению законности, правопорядка и связей с правоохранительными органами и по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства (с рекомендациями). По словам Семеновой, местные жители обратились к ней за помощью в недопущении возможной застройки указанного участка в Соломенском районе, где сейчас расположены спортивная и детская площадки – единственные в пешей доступности для жителей окрестных домов. Депутат сообщила, что, согласно данным информационно-аналитической системы “Майно”, участок по ул. Николая Василенко, 14 частично расположен в пределах зеленой зоны и числится за коммунальным предприятием по содержанию зеленых насаждений Соломенского района. Семенова подчеркнула, что разработан альтернативный проект решения Киевсовета от 10 октября 2018 года №08/231-3449/ПР, в котором говорится о предоставлении охранного статуса сквера этому же земельному участку. Название проекта – “О предоставлении разрешения на разработку проекта землеустройства по отводу земельного участка КО “Киевзеленстрой” по просп. Космонавта Комарова, 20-24 в Соломенском районе Киева для содержания и эксплуатации сквера”.  Семенова напомнила, что этот проект решения уже был поддержан экологической комиссией Киевсовета и в ближайшее время будет рассмотрен градостроительно-земельной комиссией Киевсовета. “В поддержку инициативы по недопущению застройки земельного участка по ул. Василенко, 14 (код земельного участка – 69:091:0162) жители расположенных рядом домов, в частности, по ул. Василенко, 14-Б и 14-В, а также дома по просп. Гузара, 24, подготовили коллективные обращения, которые подписали более 150 человек”, – говорится в депутатском обращении. Читайте: Как заповедную часть столичного парка “Нивки” отдали под жилую застройку Наболевшее Депутат Киевсовета Юрий Сулыга (фракция “Единство”) попросил и.о. гендиректора КК “Киевавтодор” Александра Федоренко и директора КП “Центр организации дорожного движения” Виктора Черния изменить схему движения на ул. Семьи Кульженко для обеспечения безопасного заезда в дома ЖК “Яскравый”. Депутат сообщил, что жильцы домов по ул. Семьи Кульженко 31-А, 31-Б, 33, 35, 37 (прежнее название — ул. Петра Дегтяренко) Оболонского района пожаловались – сплошная разметка фактически запрещает левый поворот и заезд в жилой комплекс, что вынуждает водителей каждый день создавать аварийные ситуации. “Жители домов – преимущественно молодые семьи, которые имеют по несколько автомобилей и ежедневно пользуются ими, чтобы попасть в жилой комплекс. Отсутствие разметки создает, помимо неудобств, многочисленные аварийные ситуации на этом участке дороги. А учитывая, что в ЖК “Яскравый” 2768 квартир, а это более 5 тыс. жителей, то полноценные заезды с ул. Семьи Кульженко нужны не только для жителей, но и для экстренных и аварийных служб”, – говорится в депутатском обращении. Сулыга отметил, что, согласно распоряжению КГГА от 7 февраля 2014 года №150, КК “Киевавтодор” определен заказчиком работ “Реконструкция ул. Петра Дегтяренко на участке от ул. Луговой к Большой кольцевой дороге в Оболонском районе”. По состоянию на конец 2019 года работы на этом объекте  были завершены. КП “Центр организации дорожного движения” в декабре 2020 года сообщил, что не имеет оснований для внесения изменений в существующую схему, поскольку не получил от КК “Киевавтодор” на баланс установленные технические средства регулирования дорожного движения.  Сулыга напомнил: ул. Петра Калнышевского (улица, с которой также можно заехать в указанный ЖК. – KV) регулярно полностью перекрывается для проведения продуктовой ярмарки, что периодически делает невозможным въезд в ЖК “Яскравый”.  Читайте: Халатность на 15 миллионов: директор киевского “Центра организации дорожного движения” в шаге от приговора Депутат Киевсовета Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) поднял вопрос о проблемах с напряжением в электросетях общего пользования на территории микрорайона “Красный Хутор” в Дарницком районе Киева. По этому поводу он направил депутатское обращение в адрес  Киевского городского голову Виталия Кличко, генерального директора ДТЭК “Киевские электросети” Дениса Бондаря, главу Государственной инспекции энергетического надзора Украины Руслана Слободяна, начальника Управления Госэнергонадзора в Киеве Михаила Гриценко и главу Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг Валерия Тарасюка. Депутат сообщил, что к нему обратилась инициативная группа жильцов ул. Елочной и ул. Армянской с жалобами на нестабильные показатели напряжения электросети общего назначения: то они низкие – 175 В-180 В, то в частных домах микрорайона наблюдаются скачки напряжения до 263 В. По словам Конопелько, проблема возникла после того, как 23 ноября 2021 года без соответствующего проекта и расчета напряжения к электросети подключили здание “Церкви”, расположенное по ул. Елочной, 2-З . Заявители отмечают, что поставщик услуг ДТЭК “Киевские электросети” признал наличие проблем с напряжением в электросети общего пользования и предложил местным жителям ежемесячные компенсации.  “Но такая ситуация может привести к катастрофическим последствиям (порча техники, возгорание проводки, пожары), ведь изменение напряжения не должно превышать ±10% от величины номинального напряжения (198 В до 242 В)”, – говорится в депутатском обращении. Читайте: ДТЭК заплатит почти полумиллионный штраф из-за жалоб жителей Киевщины Депутат Киевсовета Елена Овраменко (фракция “УДАР”) попросила Виталия Кличко проверить законность установки на крыше ТП 48-04 по ул. Радужной, 35-а в Днепровском районе столицы мощного ретранслятора мобильной связи. Депутат сообщила, что ретранслятор был установлен без согласия жителей соседних жилых домов и с явным нарушением существующих санитарно-технических норм.  “При проведении замеров уровня излучения ретранслятора на придомовых территориях и в квартирах жителей обнаружено многократное превышение максимально допустимых норм, что уже привело к значительному ухудшению состояния здоровья и самочувствия жителей домов №33, 35, 37, 39, 41 и 43”, – говорится в депутатском обращении. По информации Овраменко, в зоне опасного излучения по ул. Радужной, 53 находится столичная общеобразовательная школа №265. А проживающие по соседству с ретранслятором люди жалуются на аритмию, перепады давления, головные боли, нарушение режима сна и т.д., в связи с чем требуют немедленно демонтировать конструкцию.  Читайте: Киевлян “водят за нос” с очисткой дымовых газов завода “Энергия” ЖКХ Депутат Киевсовета Виталий Нестор (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил главу КГГА капитально отремонтировать кровлю, лестничные клетки и заменить окна в местах общего пользования жилого дома № 8 на ул. Генерала Геннадия Воробьева в Соломенском районе Киева по Программе софинансирования. По информации депутата, коммунальное предприятие “Управляющая компания по обслуживанию жилого фонда Соломенского района Киева” затягивает проведение ремонтных работ.  Нестор отметил: летом 2021 года жильцы подали в КП заявление и необходимые документы для участия в указанной программе софинансирования. В начале августа 2021 года КП сообщило, что обращение жильцов передано в работу для дальнейшего составления дефектных актов и сметных расчетов стоимости объектов строительства.  7 сентября 2021 года КП письменно уведомило жителей, что в связи со значительными объемами работ провести обследование и определить ожидаемую стоимость ремонтных работ не представляется возможным. Депутат отметил, что по состоянию на 14 декабря 2021 года жителям не предоставили информацию об участии в Программе софинансирования, обследование проведено не было, ожидаемая стоимость вышеуказанных работ не определена. В ответ на депутатское обращение 23 декабря 2021 года в КП ответили: “…в связи со значительными объемами работ провести обследование и определить ожидаемую стоимость указанных работ в вышеуказанном жилом доме по состоянию на сегодняшний день не представилось возможным”. Нестор напомнил, что в соответствии с Положением о софинансировании реконструкции, реставрации, проведения капитальных ремонтов, технического переоснащения общего имущества в многоквартирных домах Киева (решение Киевсовета №780/1784 от 22 декабря 2016 года) в течение десяти дней после получения заявки должен быть составлен дефектный акт и определена ожидаемая стоимость работ.  Читайте: Киевсовет создал “Револьверный фонд”: пока что “на бумаге” Транспорт Депутат Ярослав Федоренко (фракция “Единство”) призвал главу комиссии Киевсовета по вопросам транспорта, связи и рекламы Алексея Окопного взять под личный контроль вопрос безопасной работы маршрутного такси №555. По словам депутата, с такой просьбой к нему обратились жители микрорайона ДВРЗ в Днепровском районе Киева. По их словам, в последнее время на конечной остановке маршрутного такси №555 на ул. Алматинской неустановленные лица препятствуют работе транспорта и нарушают общественный порядок (преимущественно утром). Федоренко сообщил, что в декабре 2021 года направил в Департамент транспортной инфраструктуры КГГА с просьбой обеспечить беспрепятственную работу маршрутного такси №555, однако проблема решена не была. Депутат попросил главу транспортной комиссии Киевсовета провести контрольные проверки движения маршрутного такси №555 в утренний период и обратиться к перевозчику с требованием об обеспечении безопасной и бесперебойной работы этого маршрутного такси. Читайте: КГГА разорвала с перевозчиками-нарушителями договоры на обслуживание двух десятков автобусных маршрутов МАФиада В другом своем обращении депутат Юрий Сулыга попросил главу КГГА демонтировать самовольно размещенное средство передвижной мелкорозничной торговой сети на тротуаре вблизи гипермаркета “Велмарт” по ул. Бориспольский в Дарницком районе столицы. По информации депутата, в 2019 году рядом с общественной остановкой на перекрестке ул. Бориспольской, 9 и ул. Приколейной был размещен автоприцеп “Fast Food”, мешающий движению пешеходов.  Сулыга сообщил, что по состоянию на 19 января 2022 года МАФ продолжал торговлю разными товарами, а в ответ на депутатские обращения соответствующие контролирующие структуры КГГА отвечали, что выдавали владельцу средства передвижной мелкорозничной торговой сети предписания, которые до сих пор не выполнены “Данный факт может свидетельствовать либо о бесконтрольности со стороны руководства города и некомпетентности отдельных должностных лиц, либо о сознательном игнорировании требований действующего законодательства в вопросах благоустройства”, – говорится в депутатском обращении.  Читайте: Столичная инспекция благоустройства отчиталась о составлении 7,4 тысяч админпротоколов за год С заботой о детях Депутат Михаил Ковальчук (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил начальника Управления социальной защиты населения Дарницкой РГА Татьяну Сою обеспечить бесплатное социальное такси для перевозки ребенка с инвалидностью на занятия в школу. Депутат сообщил, что к нему обратилась мать ребенка с инвалидностью, который пользуется коляской и не может самостоятельно передвигаться. По словам Ковальчука, в июле 2021 года директор Департамента образования и науки КГГА Елена Фиданян сообщила, что Департамент образования и науки КГГА обратился в Департамент соцполитики КГГА по этому вопросу и получил в ответ перечень категорий лиц, которые в силу объективных причин не могут воспользоваться общественным транспортом, и список документов для получения транспортных услуг. Фиданян напомнила, что учреждением, ответственным за выполнением Порядка организации предоставления транспортных услуг лицам с инвалидностью и детям с инвалидностью в Киеве (приказ Департамента соцполитики КГГА от 15 марта 2021 года №68), является Киевский городской центр реабилитации детей с инвалидностью.  Михаил Ковальчук отметил, что в январе 2022 года мать ребенка повторно обратилась к нему  и сообщила, что все необходимые документы предоставила в Управление соцзащиты населения Дарницкой РГА еще в июле 2021 года, но ответа так и не получила. Читайте: За полмесяца существования столичного социального такси его услугами воспользовались около 60 детей с инвалидностью Итого За минувшую неделю лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Киевсовета Ярослав Федоренко. За ним следуют депутаты Виталий Нестор и Ксения Семенова. Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Ксении Семеновой, в котором она просит отдать один из участков в Соломенском районе Киева для создания сквера, а не для застройки. Депутат Фракция Количество поднятых тем Ярослав Федоренко "Единство" 29 Виталий Нестор ВО “Батькивщина” 23 Ксения Семенова "Слуга народа" 19 Михаил Ковальчук ВО “Батькивщина” 12 Григорий Маленко "Голос" 8 Юрий Сулыга "Единство" 8 Елена Овраменко "УДАР" 8 Вадим Сторожук "Европейская солидарность" 7 Владимир Кравец "Оппозиционная платформа-За жизнь" 7 Богдан Чорний "УДАР" 6 Николай Конопелько "Слуга народа" 5 Олеся Зубрицкая "УДАР" 5 Сергей Артеменко "Европейская солидарность" 3 Людмила Ковалевская "Европейская солидарность" 3 Ольга Чайка "Европейская солидарность" 3 Олесь Маляревич "УДАР" 2 Ольга Веремеенко "Единство" 2 Дмитрий Банас "УДАР" 1 Владимир Прокопив "Европейская солидарность" 1 Роман Ярошенко "Единство" 1 Андрей Странников "УДАР" 1 Ярина Арьева "Европейская солидарность" 1 Андрей Порайко "Европейская солидарность" 1 Игорь Хацевич "Европейская солидарность" 1 Зоя Ярош "Голос" 1 Георгий Зантарая "Слуга народа" 1 Итого 159 Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета. Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации. Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.КиевVласть

В Киевской области 23 января, во время патрулирования зоны отчуждения, полицейские Вышгородщины обнаружили в селе Опачичи туриста-экстремала. Нарушителю грозит серьезный штраф. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Нацполиции в Киевской области. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "23 января при патрулировании территории зоны отчуждения в отселенном селе Опачичи, работники отдела полиции №1 (Чернобыль) Вышгородского районного управления полиции обнаружили мужчину", – сообщили в пресс-службе. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По информации полиции, 26-летний киевлянин проник на территорию зоны Чернобыльской АЭС с целью экстремального туризма, минуя контрольно-пропускные пункты. В отношении нарушителя полицейские составили протокол по ст. 46-1 (Нарушение требований режима радиационной безопасности в местностях, подвергшихся радиоактивному загрязнению) Кодекса Украины об административных правонарушениях. Нарушителю грозит наказание в виде штрафа от 20 до 30 необлагаемых минимумов доходов граждан. Административные материалы направлены в суд для принятия решения. Напомним, по данным  Центра организационно-технического и информационного обеспечения зоны отчуждения, в 2021 году зону отчуждения посетило 73 086 человек. Это в два раза больше, чем в 2020 году, когда ее посетили 36 450 туристов. Читайте: В Чернобыльской зоне на Киевщине задержан турист-экстремал с Харьковщины Фото: пресс-служба ГУ Нацполиции в Киевской области КиевVласть

Автопарк спасателей Киевского гарнизона пополнился автоцистерной общей вместимостью более 40 тонн. С ее помощью можно будет быстро тушить огонь там, где есть проблема с источниками противопожарного водоснабжения. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ ГСЧС Украины в Киеве. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По информации спасателей, в Киеве существует проблема недостатка воды в отдаленных и труднодоступных местах (Осокорки, Русановские сады, Село Троещина, Труханов остров, Парк "Муромец") часто потому, что не все предприятия в промышленных зонах следят за своей противопожарной защитой, банально пренебрегая всеми возможными правилами пожарной безопасности и разрушая свои источники противопожарного водоснабжения, а остающиеся в фактическом наличии, часто не работают. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Спасатели для того, чтобы оперативно ликвидировать пожар, часто вынуждены прокладывали магистральную линию более чем на 1,5 км. Поэтому было принято решение создать автоцистерну, которая обеспечивала бы спасателей необходимым количеством воды в местах, где отсутствуют пожарные гидранты и водоемы", – сообщили в пресс-службе. На базе ремонтной части отряда технической службы ГСЧС бочка для горюче-смазочных материалов была переоборудована в цистерну для подвоза 42,5 тонн воды. Емкость изготовлена ​​из алюминия в Германии.  Сама цистерна в середине поделена на 5 отдельных секций, разной вместимости. Эта техника значительно облегчит работу пожарных благодаря своим техническим характеристикам и позволит спасателям более эффективно реагировать на пожары и качественно выполнять задачи. О том, как проходило переоборудование цистерны для перевозок нефтепродуктов и сыпучих материалов в пожарную автоцистерну, вы можете посмотреть в этом видео: Напомним, в ноябре 2021 года коммунальная организация “Киевмедспецтранс” в рамках борьбы с COVID-19 за 44,46 млн гривен закупила 18 автомобилей скорой помощи.  Читайте: Полиция Киева получила новый служебный автотранспорт Фото: пресс-служба  ГУ ГСЧС Украины в КиевеКиевVласть

Из пяти существующих в Киеве месторождений песка на сегодня легально разрабатываются только два – “Бортничи” и “Осокоры”. Спецразрешения на это выданы коммерческим структурам на внушительный срок – 18 и 20 лет. Добычу песка на “Бортничах” восьмой год ведет скандально известное АО “Гидромеханизация”, одним из собственником которого числится экс-министр юстиции и экс-глава Верховного суда Украины Василий Онопенко (на коллаже слева). Эту фирму активисты и депутаты Киевсовета не раз обвиняли в неконтролируемой добыче недр, а правоохранители даже завели по данному факту уголовное производство. На месторождении “Осокоры” с 2019 года не без нарушений добывает песок ООО “Сенд Контракт”, связанное с нынешним зампредом Киевской горгосадминистрации (КГГА) Вячеславом Непопом (на коллаже справа). Как стало известно KV из ответа на журналистский запрос Государственной службы геологии и недр Украины (Госгеонедра), в Киеве есть пять месторождений песка, из которых официально разрабатываются только два – “Бортничи” и “Осокоры”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Спецразрешения на добычу песка в Киеве имеют две компании – АО “Гидромеханизация” (*) и ООО “Сенд Контракт” (**).  “Гидромеханизация” добывает песок на участках №1 и 2 Бортнического месторождения для дорожного строительства, производства силикатных бетонов, рекультивации и благоустройства (спецразрешение от 11.03.2013 года № 5738).  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Сенд Контракт” добывает песок на месторождении “Осокоры” для производства ячеистого и силикатного бетона, силикатного камня, а также кирпича (спецразрешение от 3.07.2019 года № 6346). Компания Месторождение / площадь/расположение Срок действия спецразрешения АО “Гидромеханизация” месторождение Бортницкое, участки №1 и 2 82,70 га южная окраина микрорайона Бортничи, на левом берегу в 7 км к востоку от реки Днепр 18 лет – до 11.03.2031 года; спецразрешение выдано без аукциона ООО “Сенд Контракт” “Осокоры” 144,10 га русло реки Днепр между островом Водников и левым берегом Днепра, в акватории Каневского водохранилища 20 лет – до 3.07.2039 года; спецразрешение выдано без аукциона В Госгеонедра рассказали KV, что на разработку оставшихся трех месторождений (не назвали, каких именно) спецразрешения не предоставлялись. А также отметили, что в случае наличия задолженности по рентной плате за пользование недрами Госгеонедра останавливает действие спецразрешения на пользование недрами непосредственно само или по подаче Государственной налоговой службы. По информации, которая имеется в распоряжении KV, в 2020 году эти компании заплатили за недропользование совершенно разные суммы:  АО “Гидромеханизация” – 1320 тыс. гривен рентных платежей,  ООО “Сенд Контракт” 3,03 тыс. гривен рентных платежей. По данным государственного научно-производственного предприятия “Государственный геологический фонд Украины”, кроме указанных месторождений песка, в Киеве еще имеются месторождения “Заводское” (акватория Каневского водохранилища, между Железнодорожным и Южным мостом, русло-боковик реки Днепр), “Заводское 2” (между Железнодорожным и Южным мостом, русло-боковик реки Днепр) и “Лыбедское” (акватория русла реки Днепр (Каневское водохранилище) в районе впадения реки Лыбидь). С 2004 года до 2008 года на месторождении “Лыбедское” геологическое изучение, в том числе исследовательско-промышленную разработку, осуществляло ООО “Кубитек” (***) по спецразрешению 2592. Разработкой месторождений “Заводское” и “Заводское 2” занималось ОАО “Завод железобетонных конструкций имени Светланы Ковальской” (****). В 2004 году этой компании было разрешено геологическое изучение месторождения “Заводское” (спецразрешение №2518), а в 2007 году – добыча песка на нем (спецразрешение №4480). В 2009 году “Завод железобетонных конструкций имени Светланы Ковальской” получил право на геологическое изучение “Заводского 2” (спецразрешение №3607). Все три спецразрешения были аннулированы до их окончания по разным причинам, в том числе – из-за нарушений и в связи с отсутствием потребности в дальнейшем их использовании. По данным портала Nadra.info, в мае 2021 года месторождение “Осокорки”, где добывать песок разрешено ООО “Сенд Контракт”, включили в перечень объектов для внеплановой проверки Госгеонедрами. Всего под проверку тогда попали 126 объектов, спецразрешения на которые были получены вне аукциона и где не осуществляется добыча. Из информации Инспекционного портала известно, что проверка месторождения “Осокоры” была проведена в первой половине декабря 2021 года по поручению премьер-министра Дениса Шмыгаля “в связи с выявленными системными нарушениями и/или происшествием, оказывающим значительное негативное влияние на права, законные интересы, жизнь и здоровье человека, защиту окружающей природной среды и обеспечение безопасности государства”. Согласно предписанию Госгеонедр, ООО “Сенд Контракт” допустило три нарушения, не предоставив: документы по проведению постоянного мониторинга окружающей среды в зоне добычи песка на месторождении “Осокоры”, согласование рабочего проекта промышленной разработки и горнотехнической рекультивации месторождения “Осокоры” с центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере охраны труда, акт о передаче разведанного месторождения “Осокоры” для промышленного освоения с участием представителей органов государственного геологического контроля и государственного горного надзора. Устранить указанные нарушения, как указано в предписании Госгеонедр, ООО "Сенд Контракт" обязано до 17 января 2022 года. Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Сенд Контракт” зарегистрировано в 2018 году в Киеве. Уставный фонд – 2 тыс. гривен. Основной вид деятельности – добыча песка, гравия, глин и каолина. Учредители – “Компания Элиорис Компани ЛТД” (Сейшельские острова, 50%) и ООО “ЖК Кибальчича” (50%). Конечные бенефициары – зарегистрированный в Луганске Дмитрий Лукьянчиков и житель Киева Тарас Скобло. Директор – Андрей Васильевич Иващенко. Человек с ФИО “Иващенко Андрей Васильевич” был помощником депутата Верховной Рады V созыва Юрия Гнаткевича (фракция “Блок Юлии Тимошенко”) и депутата ВР VIII созыва Андрея Лопушанского (партия “Конгресс Украинских Националистов”). Тарас Скобло также является бенефициаром ООО “Бутсайд”, директор которого – Дмитрий Лукьянчиков. Среди учредителей “Бутсайд” значатся “Элиорис компани ЛТД” (Сейшелы) и ООО “ЖК “Кибальчича”. Дмитрий Лукьянчиков – бенефициар и директор зарегистрированого в Киеве ООО “Геонедрасервис”, основной вид деятельности которого добыча песка. ООО “ЖК Кибальчича” зарегистрировано в 2009 году. Уставный фонд – 60,5 тыс. гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Учредитель и директор – Богдан Клуб. В 2015-2018 годах среди учредителей ООО “ЖК “Кибальчича” было ООО “Фундамент Девелопмент”, входящее в группу “Фундамент” Алексея Ведмедя и депутата Верховной Рады IX созыва Андрея Пузийчука (фракция “ВО “Батькивщина”). Последний, к слову, также возглавляет временную следственную комиссию (ВСК) по вопросам расследования фактов коррупции в органах государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК), которая была создана Верховной Радой в сентябре 2020 года. Также в группу “Фундамент” входит ЧАО “Фирма “Фундамент”, которое издание “Наші гроші” как минимум до 2019 года связывало с зампредом КГГА Вячеславом Непопом. Также “Наші гроші” указывали на то, что к “Фундаменту” имеет отношение и бизнес-партнеры Непопа Михаил Голица (депутат Киевсовета VI созыва, экс-директор Департамента строительства и жилищного обеспечения КГГА) и Николай Негрич (депутат Киевсовета VIII созыва от “УДАРа”, застройщик, зять Михаила Голица). Читайте: Строим за бюджетные: Непоп и Голица ударно опустошают столичную казну Как минимум в 2014 году, главой наблюдательного совета ЧАО “Фирма “Фундамент” был Виктор Билич – нынешний директор Киевского городского центра занятости. Этот человек не один год занимал различные должности в столичных структурах, в частности, когда Вячеслав Непоп возглавлял КП “Житлоинвестбуд-УКБ”, Билыч был заместителем директора этого КП, а в последствии советником директора. По состоянию на февраль 2019 года учредителем ООО “ЖК Кибальчича” был Игорь Пшечук – совладелец ООО “ФК Гарант Капитал”. АО “Гидромеханизация” зарегистрировано в 1994 году в Вышгороде. Уставный фонд – 978,64 тыс. гривен. Основной вид деятельности – подготовительные работы на строительной площадке. Владельцы крупных пакетов акций – Василий Онопенко (6,5% и 18,56%), Юрий Колодзян (12,9% и 13,02%, руководитель) и Игорь Андреев (10,5% и 14,56%). Василий Онопенко – экс-министр юстиции (1991—199 5 годы), экс-глава Верховного суда Украины (2006—2011 годы), депутат Верховной Рады III, IV и V созывов от СДПУ(о) и дважды от “БЮТ”. В двух последних созывах помощником консультантом Василия Онопенко был упомянутый выше Игорь Андреев. Брат Василия Онопенко – Петр Онопенко – был депутатом Киевсовета V созыва от “БЮТ”. С 1980 годов и до 2008 года он работал в органах КГБ и СБУ, а с 2008 по 2011 год занимал пост замглавы Таможенной службы Украины. На данный момент Василий и Петр Онопенко – старшие партнеры адвокатского объединения “Онопенко и Партнеры”. По информации “Наші гроші”, по состоянию на 2007 год 13% акций АО “Гидромеханизация” владел Иван Кучерина. До 2006 года он работал начальником управления делами КГГА и Киевсовета (в какие именно периоды, не уточняется – KV), а с 2006 по 2018 год возглавлял аппарат Верховного суда Украины (как раз при Василии Онопенко, – KV). Также, по данным издания, Василий Онопенко имел дом в Бортничах. Упомянутый выше Юрий Колодзян был депутатом Вышгородского горсовета VII созыва от политической силы с громким названием – “Украинская партия чести, борьбы с коррупцией и организованной преступностью”. При этом, Колодзян попал в горсовет спустя год после начала каденции: его фамилии не было в первоначальном списке избранных депутатов этого органа местного самоуправления. Юрий Колодзян также значится одним из учредителей ООО “Фирма “Митра” (зарегистрировано в городе Нетешин Хмельницкой области), основной вид деятельности которого добыча песка. По информации хмельницких СМИ, в 2018 году ООО “Фирма “Митра” планировало начать добычу песка недалеко от местной атомной электростанции (АЭС), что вызвало протест местных жителей. Ранее KV сообщала, что офис Генпрокурора и СБУ с января 2016 года расследуют уголовное производство (от 24 ноября 2016 года №42016100000001146) о том, что АО “Гидромеханизация”, якобы, незаконно добывает в Бортничах песок и в 2017-2018 годах нанесло государству ущерб на сумму более 626 млн гривен. Директор указанной компании Юрий Колодзян, по данным на февраль 2021 года, находится в статусе подозреваемого. Ранее “Гидромеханизация” с помощью судов добилась выдачи разрешений на свою деятельность, защитила свое право на арендованные у Киевсовета участки, обжаловала запреты на свою деятельность и уже дважды снимала аресты со своего имущества.  Читайте: Уголовное производство и 626 млн гривен недоказанного ущерба: как в Бортничах добывается песок Активисты и жители столичных Бортничей неоднократно обращались к высшему руководству страны с обвинением АО “Гидромеханизация” в неконтролируемой добыче песка. В апреле 2021 года общественники обратились к президенту Владимиру Зеленскому и секретарю Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) Алексею Данилову с обвинением АО “Гидромеханизация” в неконтролируемой добыче песка. По их словам, из-за деятельности этой компании разрушаются дома и дороги, гибнет фауна и флора, изменяется структура окружающих озер, происходят обвалы берегов, но компетентные органы на это закрывают глаза. В сентябре 2021 года депутат Киевсовета Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) попросил глав Госгеонедра Романа Опимаха и Государственной экологической инспекции Украины Андрея Малеваного обеспечить соблюдение законодательства при добыче песка в микрорайоне Бортничи. Депутат назвал неправомерными и экологически опасными многолетние действия недропользователя АО “Гидромеханизация”.  Читайте: Жители столичных Бортничей требуют разобраться с экологически опасными действиями по добыче песка “Гидромеханизации” Напомним, спецразрешения на пользование недрами предоставляет Госгеонедра в соответствии с Порядком предоставления специальных разрешений на пользование недрами, утвержденным постановлением Кабмина от 30.05.2011 года № 615 (в случае получения специального разрешения без проведения аукциона) и Порядком проведения аукционов по продаже специальных разрешений на пользование недрами, утвержденного постановлением Кабмина от 23.09.2020 года № 993 (в случае получения специального разрешения по процедуре продаж с аукциона). Рента за пользование недрами (в том числе песком) рассчитывается согласно пункту 252.18 Налогового кодекса по формуле:  Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп, где Vф - количество добытого песка за отчетный период, Вкк - стоимость единицы продукции (расчетный показатель, формула описана в пункте 252.7 Налогового кодекса), Свнз – ставка рентной платы (пункт 252.20 Налогового кодекса, для песка она составляет 5%) и Кпп – корректирующего коэффициента (пункт 252.22 Налогового кодекса, для песка коэффициент – 2). Читайте: Бродский и Шуфрич переоформляют песочный бизнес возле Украинки Госгеонедра возглавляет Роман Опимах. * АТ “Гідромеханізація” (код ЄДРПОУ – 04628646)  ** ТОВ “Сенд Контракт” (код ЄДРПОУ – 42409631) *** ТОВ “Кубітек” (код ЄДРПОУ 30440191)  **** ВАТ “Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської” (код ЄДРПОУ 5523398) Фото: коллаж KVКиевVласть

Верховная Рада (ВР) обратилась к Организации объединенных наций, Европарламенту, правительствам и парламентам иностранных государств с призывом решительно осудить РФ как страну-агрессора, которая шантажирует Украину полномасштабным вторжением, чтобы наша страна отказалась от евроатлантических стремлений.  Об этом KV стало известно в ходе очередного пленарного заседания ВР 25 января 2022 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проект Постановления №6543 “Об Обращении Верховной Рады Украины к Организации Объединенных Наций, Европейскому Парламенту, правительствам и парламентам иностранных государств и парламентских ассамблей международных организаций по поводу неприемлемости военного шантажа в отношении Украины со стороны Российской Федерации, который она осуществляет с целью недопущения реализации европейских и евроатлантических стремлений Украины” поддержали 287 народных депутатов. “...Подчеркивая неотъемлемое право Украины как суверенного государства самостоятельно определяться относительно его участия в международных политических, экономических и объединениях безопасности, подчеркивая право выбора Украиной стратегического курса по европейской и евроатлантической интеграции, закрепленного в Конституции Украины, подчеркивая, что Российская Федерация грубо нарушила и продолжает нарушать Устав ООН и принципы международного права (...), аннексировав Крым и оккупировав часть Донецкой и Луганской областей Украины, решительно осуждая продолжающуюся с 2014 года военную агрессию Российской Федерации против Украины, в результате которой погибло уже более 15 тысяч человек, Верховная Рада Украины обращается к Организации Объединенных Наций, Европейскому Парламенту, правительствам и парламентам иностранных государств и парламентским ассамблеям международных организаций и призывает: осудить действия Российской Федерации, направленные против территориальной целостности и суверенитета Украины, как противоречащие общепризнанным принципам и нормам международного права”, – говорится в обращении ВР. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Рада призвала “решительно осудить позицию Российской Федерации, направленную на блокирование прогресса в рамках международных политико-дипломатических усилий по урегулированию российско-украинского вооруженного конфликта, применить все возможные дипломатические средства с целью содействия деэскалации ситуации, отвода российских войск от границ Украины, а также полного отказа Российской Федерации от своих агрессивных намерений перераспределения Европы на зоны влияния, не допустить со стороны Российской Федерации продолжения шантажа и угроз полномасштабным вторжением в Украину в обмен на гарантии нерасширения Организации Североатлантического договора и недопущения реализации европейских и евроатлантических стремлений Украины, а также пересмотра основополагающих принципов европейской безопасности”. Украинский парламент рассчитывает, что западные коллеги будут “способствовать укреплению обороноспособности Украины, развитию ее Вооруженных Сил в соответствии со стандартами НАТО”.  Это обращение было принято на фоне концентрации на украинских границах более чем стотысячной армии РФ, публикаций в западных СМИ относительно возможных сценарий эскалации и возможного полномасштабного вторжения РФ в Украину. Накануне, напомним, Государственный департамент США разрешил добровольный отъезд из страны сотрудников посольства США в Украине, а также приказал членам семей сотрудников посольства покинуть Украину. Отзывать сотрудников своего посольства в Украине начала и Великобритания. Читайте: Великобритания и США начали частичную эвакуацию сотрудников своих посольств в Украине Фото: газета “День” КиевVласть

Громади Київщини вже розпочали працювати за новими бюджетами. Декому вдалося перевершити минулорічні показники, а дехто опинився на межі дотаційності. КиевVласть порівняла основні доходи та видатки міських тергромад у 2022 році із їхніми минулорічними бюджетами.  Кагарлицька громада  На черговій 15 сесії 23 грудня депутати ради затвердили бюджет Кагарлицької громади на 2022 рік по доходах та видатках загального та спеціального фонду в сумі понад 289 млн  гривень (торік – 256,7 мільйонів гривень). Бюджет по власних та закріплених доходах загального фонду обраховано в сумі  204,2 млн гривень. Видаткова частина загального фонду становить 279,6 млн гривень, з них на заробітну плату та розрахунки за спожиті комунальні послуги та енергоносії спрямують 79,9%, за спецфондом – 10 млн гривень. Офіційних трансфертів передбачається в сумі 84 млн гривень. Запланували депутати і резервний фонд у розмірі 700 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ж дашборду, торік надходження до загального та спецфондів склали 120,2 млн гривень. Із них до бюджету місцевих податків надійшло 43 млн гривень, за землю – 14,5 млн гривень. Витрати громади сягнули за три квартала суми в 179 млн гривень. Найбільше коштів пішло на освіту – 101 млн гривень, цьогоріч планують же близько 167 млн гривень. Із держбюджету до громади надійшло ы 59 млн гривень трансфертів, одержувала громада і базову дотацію у розмірі 142 тис. гривень.  Вишгородська громада  На офіційній сторінці міста Вишгород у Facebook зауважено, що для затвердження бюджетну на 2022 рік та 43 місцевих програм, у грудні депутати збиралися двічі – на позачергову і чергову сесії. Вдалося таки затвердити громаді бюджет 24 грудня.  Місцева казна Вишгорода цьогоріч заповнена на 705,7 млн гривень (торік – 580,5 млн гривень). Загальний фонд доходів тергромади складає 684,4 млн гривень, куди менше коштів на спецфонді – 21,2 млн гривень. Із загального фонду громада планує витратити закладену у бюджет суму доходів (торік – 448 млн гривень): із загального – 558 млн гривень та спеціального – 147 млн гривень. Крім того, у резерві громада має ще 200 тис. гривень.  "...Незважаючи на негативні тенденції у сфері фінансової децентралізації, коли держава перекладає на місця фінансування багатьох галузей, бюджет наступного року є збалансованим і на 100% забезпечений захищеними статтями, серед яких виплата заробітної плати працівникам бюджетної галузі", – процитували голову громади Олексія Момота на офіційній сторінці ради в Fаcebook. За його словами, на освіту в 2022 році місто планує витратити понад 238 млн гривень, на охорону здоров’я – більше 42 млн гривень, на соцзахист – понад 24 млн гривень, на фізкультуру і спорт – за 40 млн гривень та культуру – понад 20 млн гривень. За даними інформаційно-аналітичного дашборду за три квартали 2021 року, до громади надійшло 403,2 млн гривен надходжень. Найбільший прибуток надійшов від місцевих податків – понад 112 млн гривень. Видатків було куди менше – 317 млн гривень. Сума ж трансфертів складала всього 71,4 млн гривень. Мала громада і реверсну дотацію у розмірі 38,7 млн гривень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Узинська громада Депутати Узинської територіальної громади прийняли бюджет на 2022 рік 22 грудня. У рішенні зауважено, що доходи бюджету становитимуть більше 199 млн гривень (торік – 175,2 млн гривень), в тому числі доходи загального фонду міського бюджету 197,4 млн гривень, решта – доходи спеціального фонду. Видатки бюджету дорівнюють сумі доходів. Ще 17,6 млн гривень складуть витрати за програмами. Також матиме громада і 100 тис. гривень резервного фонду.  Що до основних показників минулого року, то одержала громада майже 70 млн гривень надходжень до обох фондів разом. Незначні вони і по податкам – 31,3 млн гривень. Щодо витрат, то сума була куди змістовнішою – 120 млн гривень. Обсяги міжбюджетних трансфертів складали ж понад 54 млн гривень. Не обійшлося і без дотанування. Сума дотацій по цій громалі склала трохи більше 9 млн гривень.  Українська громада  На своїй сторінці у Facebook голова Української громади Олександр Туренко проінформував, що бюджет громади на 2022-й рік було ухвалено 6 грудня на тринадцятій позачерговій сесії міської ради. "Одним із головних пунктів порядку денного було затвердження бюджету на наступний рік.  Попередньо це питання детально розглядалось профільними комісіями, тож варто зазначити, що бюджет наступного року є збалансованим, досконало вивченим і спрямованим виключно на розвиток нашої міської територіальної громади", – каже він.  Так, головний кошторис Української громади по доходам становить 303,5 млн гривень(торік – 266,2 млн гривень). Тут очікують, що до загального фонду надійде 279,3 млн гривень, а до спеціального 24,1 млн гривень надходжень. А всі зароблені кошти направлять на потреби громад: видатки за загальним фондом плануються у розмірі приблизно 274 млн гривень, за спецфондом – понад 29,6 млн гривень. Має громада і значний дефіцит в бюджеті – 5,4 млн гривень. У резерві мають же всього 500 тис. гривень. А на реалізацію місцевих програм витратять 199 млн гривень.  У 2021 році до громади надійшло 193,1 млн гривень надходжень. Щодо видатків, то тут вони склали 156,1 млн гривень. Трансфертів надійшло у розмірі 50,3 млн гривень, та і з бюджету вилучили майже 10 млн гривень реверсної дотації.  Сквирська громада  Куди менше коштів має Сквирська громада. Як йдеться у рішенні “Про бюджет Сквирської міської територіальної громади на 2022 рік”, доходи тут були затверджені у сумі трохи більше, ніж торік, 293 млн гривень (минулий рік – 267,5 млн гривень). Доходи загального фонду міського бюджету становлять 291,3 млн гривень, доходи спеціального фонду – 1,6 млн гривень. Видатки бюджету затверджені рівно у сумі доходів: загального фонду – 286,1 млн гривень та видатки спецфонду – 6,8 млн гривень. Громада також має дефіцит в бюджеті, їхня сума – 5,2 млн гривень. Резервний фонд також не значний  – 300 тис. гривень. Розподілили і витрати із бюджету на реалізацію місцевих програм у сумі 32,7 млн гривень.  За три квартали до громади торік надійшло 133,4 млн гривень, а видатки склали у розмірі 191 млн гривень і частину суми, 131 млн гривень, забрала на себе освітня сфера. Із держбюджету громада одержала 71 млн гривень трансфертів, але і вилучили з місцевого бюджету 1,3 млн гривень реверсної дотації.  Фастівська громада  Бюджет Фастівської громади розрахований у сумі 718,9 млн гривень (торік – 577,8 млн гривень). З них за загальним фондом мають одержати 692,8 млн гривень доходів, за спеціальним – 26,1 млн гривень. Видатків передбачається 744,6 млн гривень (торік – 602,5 млн гривень). Видатки загального фонду встановлені в сумі 623,8 млн гривень, спеціального – у сумі 120,8 млн гривень. У коментарі KV голова Фастівської громади Михайло Нетяжук розповів, що у результаті терреформи до міста обласного значення Фастова приєднали дотаційні села. Це – вісім сільських та одна селищна ради, які були визначені як неспроможні для створення окремих громад. І з міста обласного значення з коефіцієнтом податкоспроможності 1,15, вже громада опинилися в ситуації з коефіцієнтом 0,93, тобто на межі дотаційності.  "Основне завдання було – забезпечити відповідні податкові надходження і ми, затвердивши достатньо амбіційний план по доходах бюджету, цей план торік виконали. Більше того, навіть, перевиконали – більше 9 мільйонів гривень. Станом на 2022 рік бюджет затверджений ще більш амбіційний. Основні напрями – утримання соціальної сферу, інфраструктуру якої ми налаштовані зберегти саме на селі, не зважаючи, що території були дотаційними. Триває системна робота із виведення територій на режим самоокупності шляхом збільшення податків. Торік завдяки співпраці із КОДА та депутатом-мажоритарником, ми завели у міський бюджет приблизно 80 млн гривень, які спрямовували на добудову головного лікувального корпусу з відкриттям відділення із невідкладних станів, а також неврології. Це – капітальний ремонт палацу культури, а також на сфери освіти, ЖКХ. Щодо цього року, то наразі ми не можемо передбачити, які проєкти вдасться реалізувати. На жаль, бюджет Київської області не затверджено. Ми зарезервували певні кошти для співфінансування, будемо очікувати рішення депутатського корпусу і сподіваємося, що обласна рада таки збереться і підтримає не політичні рішення, а все ж господарські, які дозволять області розвиватися", – розповів він.  За його словами, якщо бюджет буде прийнято пізніше, наприклад, весною, то це для громад буде означати, що проєкти цьогоріч реалізувати вже не встигнуть. Адже бюджетний процес передбачає проведення тендерних процедур та укладання договорів. Це призведе до того, що кошти можна буде використати, у кращому випадку, лише наприкінці осені. Таращанська громада Доходи бюджету громади передбачаються у сумі 267 млн  гривень, у тому числі доходи загального фонду бюджету складуть 266,2 млн гривень, а спецфонду – 861 тис.  гривень. Витратить громада стільки, скільки і заробить. Затвердили депутати і резервний фонд у розмірі 505 тис. гривень. Щодо реалізації міських програм, то на них спрямують 22,1 млн гривень.  За показниками до дашборду, за три квартали 2021 року громада до казни додала всього 93,2 млн гривень надходжень. Із них місцеві податки склали 26,7 млн гривень, а плата за землю – 7,4 млн гривень. Видатки тут зафіксовані у розмірі майже 160 млн гривень, трансферти – 71 млн гривень. Громада дотаційна і одержала за визначений період 4,5 млн гривень дотацій.  Славутицька громада  Надходження Славутича цьогоріч трохи більше 400 млн. Його бюджет депутати затвердили 24 грудня у розмірі 407,4 млн гривень (торік – 371,1 млн гривень), з них доходи загального фонду склали 399,5 млн гривень та спеціального – 7,8 млн гривень. На потреби громади тут планують витрати трохи більше, ніж мають доходів – 438,9 (торік – 371,2 млн гривень). У загальний фонд заклали депутати 379,2 млн гривень, а успеціальний 59,7 млн гривень. У резерві громада залишила ще 2,7 млн гривень. Має громада і дефіцит за спецфондом бюджету у сумі 51,8 млн гривень. На реалізацію ж програм заклали 134 млн гривень.  За словами начальника фінансового управління громади Галини Зайченко, у зв'язку з різким збільшення цін на енергоносії, бюджет Славутича у 2022 році буде складний.  "Суттєво збільшилася потреба на енергоносії. Якщо у 2021 році у цілому без обмежень було 34,1 мільйон гривень, то на 2022 рік нам необхідно 77,5 млн гривень. 11,5 млн гривень незабезпеченість фонду заробітної плати. І особлива проблема – це освітня субвенція. Не забезпечують складає близько 6,7 млн гривень. Із приємного, на три мільйони зменшилося вилучення до державного бюджету і на 1,7 млн гривень збільшений обсяг субвенції на ліки для постраждалих від Чорнобильської катастрофи", – говорить вона. Так, у 2021 році за три квартали зі Славутича вилучили 41,4 млн гривень реверсної дотації. Бюджет же зміг одержати майже 300 млн гривень надходжень, але і витратив 240 млн гривень, половина витрат забрала на себе освітня сфера.  Яготинська громада "Власні надходження загального та спеціального фонду (в т.ч. плата за послуги, що надаються бюджетними установами) до бюджету Яготинської міської територіальної громади на 2022 рік обраховані в сумі 246 480,8 тис. грн, що становить 106,3% до очікуваних надходжень 2021 року [...] Профіцит загального фонду – 3 425,6 тис. гривень, напрямком використання якого визначено передачу коштів із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду). Дефіцит спеціального фонду – 3 425,6 тис. гривень, джерелом покриття якого визначено надходження коштів із загального фонду до бюджету розвитку (спеціального фонду)", – йдеться на сайті Яготинської громади.  Наповнення бюджету громади очікується у розмірі 346,5 млн гривень (торік – 309,1 млн гривень), з них доходи загального фонду – 341 млн гривень, спеціального фонду – 4,8 млн гривень. Витратить громада суму з бюджету, яку і заробить. Із загального фонду – 338 млн гривень, із спеціального – 8,2 млн гривень. Обсяг трансфертів до бюджету на 2022 рік визначено у розмірі 100 млн гривень. На програми спрямують більше 69 млн гривень.  За даними дашборду, доходи громади торік сягли 181,1 млн гривень та витратила значно більше – 228,7 млн гривень. Одержала громада майже 70 млн гривень транфертів.  Тетіївська громада У рішенні “Про бюджет Тетіївської міської територіальної громади на 2022 рік” зазначено, що доходи бюджету громади складатимуть 300,1 млн гривень (торік – 262,8 млн гривень), у тому числі 292,2 млн гривень – доходи загального фонду, –  7,8 млн гривень – спеціального фонду. Видатки бюджету громади матимуть суму, як і доходи, 300,1 млн гривень. Резервний фонд  депутати запланували у розмірі 2,9 млн гривень. На реалізацію місцевих  програм заклали 41 млн гривень.  Згідно дашборду, за три квартали дохід громади склав понад 115 млн гривень. По витратам, то тут ця сума склала майже 200 млн гривень. Щодо трансфертів із держбюджету, то до Тетієва їх надійшло у розмірі понад 81 млн гривень. Одержала громада і 7,1 млн гривень дотації. Богуславська громада  У Богуславській тергромаді бюджет ухвалили у розмірі 226,1 млн гривень (торік – 197,2 млн гривень). Прогнозований обсяг надходжень за загальним фондом – 223,1 млн гривень та спеціальним – лише 2,9 млн гривень. Витратити планують всі закладені в доходах кошти. За загальним фондом ця сума складає 221,1 млн гривень, спеціальним  – 3,9 млн гривень. Громада дотаційна. За три квартала вона одержала майже 8 млн гривень дотацій.  Доходи Богуслава торік склали по обом фондам всього 92,7 млн гривень та витрати перевищували доходи. Їхня сума склала 142 млн гривень. Мала громада і трансферти у розмірі 58,2 млн гривень. Переяславська громада Рішення щодо затвердження бюджету на 2022 рік Переяславської громади депутатами прийняте 23 грудня. Так, загальний дохід бюджету територіальної громади становитиме 356,4 млн гривень (торік – 303,3 млн гривень): доходи загального фонду – 350,1 млн гривень, доходи спецфонду – 6,2 млн гривень. Витратить Переяславська громада суму, рівну доходу.  Дашборд же зафіксував такі показники надходжень громади торік – 170 млн гривень. Із місцевої казни витрачали ж куди більше – 213 млн гривень. Найбільше коштів пішло на освіту – 138 млн гривень. Трансферти з держбюджету були незначними – майже 72 млн гривень. Проте з громади також і вилучили 1,2 млн гривень реверсної дотації.  Загальний рейтинг Серед 24 міських громад Київщини до трійки найбагатших, як і торік, увійшла Білоцерківська громада з бюджетом в понад 2 млрд гривень. Приєдналися до неї і Бориспільська разом із Вишневою громадою, у яких головний кошторис склав понад 1 млрд гривень.  Цьогоріч до найбідніших громад регіону можна віднести громаду Ржищева із бюджетом всього у понад 143 млн гривень Трохи більше мають коштів у місцевій казні Узина та Богуслава.  На фото: минулорічні показники Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Фото: колаж KVКиевVласть

Следователи Нацполиции минимум до июля 2022 года планируют расследовать факт возможного присвоения бюджетных средств при проведении капремонта столичного парка “Победа”. На данный момент экспертиза подтвердила, что на работах, которые КО “Киевзеленстрой” в 2018-2019 годах заказывало у ООО “Арка Строй Холдинг”, было “распилено” порядка 1,4 млн бюджетных гривен. Дальнейшее расследование “коммунальщики” блокируют как могут. Например, “Киевзеленстрой” намеревался обжаловать в суде выемку документов – как и в случае с делом о хищениях средств при реконструкции парка “Наталка”. Кроме того выяснилось, что проект капремонта парка “Победа” был сильно поврежден в результате некоего “подтопления”, а значит – теперь нет возможности проверить весь объем сделанного в парке на соответствие проектной документации. Как стало известно KV, как минимум до 8 июля 2022 года Днепровское управление Нацполиции Киева будет проводить расследование возможных “распилов” бюджетных средств при осуществлении капитального ремонта благоустройства столичного парка “Победа” (Днепровский район).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Определение о продлении срока этого расследования Днепровский районный суд Киева вынес 29 декабря 2021 года, в госреестре судебных решений данный документ был опубликован 6 января 2022 года. Выдержка из материалов дела Соответствующее уголовное производство под №42019101040000146 было открыто вышеупомянутым управлением Нацполиции еще 8 октября 2019 года. С момента начала следствия и на данный момент блюстители закона инкриминируют фигурантам данного дела совершение преступления, предусмотренного ч.3 ст. 191 УК Украины (присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц). Читайте: “Киевзеленстрой” уличили в многомиллионных махинациях при осуществлении ремонта парка “Победа” Срок данного расследования истекал 8 января 2022 года. Необходимость продления следствия правоохранители объяснили тем, что им еще нужно получить результаты почерковедческой экспертизы (должна показать, что конкретные документы подписывали конкретные люди. – KV), допросить свидетелей, провести осмотр парка “Победа” и т.д.  Как указано в судебном определении, 11 апреля 2018 года, 25 сентября 2018 года, 11 мая 2019 года и 10 декабря 2019 года между КО “Киевзеленстрой” и ООО “Арка Строй Холдинг” были заключены четыре договора на проведение капитального ремонта благоустройства парка “Победа”. Общая стоимость работ по указанным соглашениям должна была составить 125,2 млн гривен. По информации правоохранителей, по состоянию на 1 января 2020 года подрядчик получил 89,6 млн гривен. В ходе следствия, 7 сентября 2021 года, Днепровский районный суд разрешил следователям доступ к документам по указанным работам, которые хранятся в офисе “Киевзеленстроя” по улице Кудрявской, 33. КО “Киевзеленстрой” попыталось обжаловать судебное определение о предоставлении доступа к документам (в госреестре судебных решений этот документ отсутствует. – KV) в Киевском апелляционном суде – якобы в связи с тем, что их изъятие негативно повлияет на деятельность коммунального объединение. Однако апелляционный суд отказал ему даже в открытии апелляционного производства. В итоге, 6 октября 2021 года следователь Нацполиции провел данную выемку.  Что примечательно, в ходе проведения этого мероприятия правоохранителям выдали не все нужные “бумажки”. Как выяснилось, рабочий проект этого капремонта, а также его корректировки и рабочая документация, цитируем, “пострадали” 10 декабря 2018 года в результате подтопления подвального помещения, в котором они хранились. Повреждение этих документов подтверждает акт о последствиях подтопления, который был составлен 11 декабря того же года. 8 октября 2021 следователи получили результаты комплексной строительно-технической и экономической экспертизы. Согласно выводам эксперта, выполнение капитального ремонта благоустройства парка “Победа” нанесло столичному бюджету ущерб в сумме 1,4 млн гривен. По данным судебного определения, это случилось в результате завышения объемов и стоимости работ.  При этом, эксперт не смог установить, отвечают ли работы по указанным 4 договорам тем требованиям, которые предусмотрены проектной документацией – вероятно, как раз из-за того, что оригинал проекта был поврежден. То есть, пока что следствию известно лишь то, что на капремонте, с большой долей вероятности, были “распилены” денежные средства, а информации о том, сделало ли ООО “Арка Строй Холдинг” все, что предусмотрено проектом, у блюстителей закона официально нет. Отметим, капитальным ремонтом в парке “Победа” занимались как минимум еще два подрядчика. Так, КО “Киевзеленстрой” 8 октября 2020 года заключило договор с ООО “СК Строй Альянс” на сумму 6,47 млн гривен, а 15 декабря 2021 года – договор с ЧП “Водолит” на сумму 1,1 млн гривен. Однако выполнение данных соглашений не является предметом в указанном выше уголовном производстве – по крайней мере, в судебных определениях о других договорах и подрядчиках ничего не сказано. Напомним, общая сметная стоимость капремонта парка “Победа” составляет 168,39 млн гривен. При этом, в ноябре 2020 года в “Киевзеленстрое” в ответ на запрос KV назвать конкретные сроки завершения капремонта парка не смогли – дескать, все зависит от поступления финансирования. Примечательно также, что КО “Киевзеленстрой” намеревается в будущем проводить работы в указанном парке уже “под соусом” реконструкции – после того, как участок под этой зеленой зоной будет передан коммунальному объединению в постоянное пользование. Читайте: “Киевзеленстрой” намерен приступить к реконструкции парка “Победа” после его капремонта По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Лафтайт” (до февраля 2020 года – ООО “Арка Строй Холдинг”) было основано в январе 2017 года. С февраля 2020 года компания официально зарегистрирована в городе Мариуполь Донецкой области. С того же времени ее руководителем, учредителем и конечным бенефициаром значится гражданин Азербайджана, житель города Баку Фаиг Агаев. До него, с августа 2017 года, все эти должности официально занимала киевлянка Людмила Заборская (именно она была указана руководителем и владельцем ООО “Арка Строй Холдинг” на момент начала работ и начала следствия. – KV).  Как неоднократно сообщала KV, деятельность КО “Киевзеленстрой” и его подрядчиков регулярно вызывает вопросы у правоохранительных органов – коммунальщики из года в год располагают колоссальным финансированием на содержание и ремонт столичных зеленых зон, поэтому их руководителям, похоже, тяжело воздержаться от “бюджетно-распильных” соблазнов. Так, ранее блюстители закона обращала внимание на работы по расчистке и благоустройству озера в парке Отрадный и озер в парке “Нивки”, на капитальный ремонт парка “Партизанская слава”, реконструкцию парка “Наталка” (в данном производстве “Киевзеленстрой” также пытался обжаловать судебное определение о выемке документов. – KV) и т.д. Во всех этих и других случаях следствие считало, что работы выполнялись по завышенной стоимости, некоторые предусмотренные договорами работы не выполнялись вовсе и т.д. Впрочем, никто из действующих или бывших руководящих сотрудников КО “Киевзеленстрой”  пока от деятельности нашей правоохранительной системы не пострадал – наказание не понес. Читайте: Ремонт Куреневского парка обернется двумя судебными приговорами Напомним, с 16 июля 2019 года КО “Киевзеленстрой” руководит Алексей Король (до 10 декабря 2020 года он был исполняющим обязанности генерального директора, а с 11 декабря 2020 года назначен гендиректором, на коллаже слева). Ранее, с 13 июля 2016 года по 27 апреля 2018 года КО руководил Михаил Наконечный (на коллаже справа, депутат Киевсовета нынешнего IX созыва от “Оппозиционной платформы – За жизнь”), а с 27 апреля 2018 года по 2 июля 2019 года и.о. гендиректора была Наталья Белоусова (на коллаже в центре).  КО “Киевзеленстрой” подчинено Управлению экологии и природных ресурсов КГГА, которым с 11 января 2021 года руководит Александр Возный. С 26 июля 2018 года по 21 мая 2020 года это управление возглавлял Андрей Малеваный (с мая 2020 года руководит Государственной экологической инспекцией Украины). Сферу экологии столицы уже очень давно курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев.  Фото: коллаж KVКиевVласть

Російська агресія проти України триває майже вісім років. У 2014 році Росія напала на нас, порушивши усі можливі угоди, віроломно, коли ми були не готові. Насамперед – психологічно. Але Україна встояла. Українці встояли. З того часу ми стали набагато сильнішими. Бойовий дух наших воїнів на висоті, Збройні Сили готові дати відсіч, і у нас є чим. Ми тверезо оцінюємо ризики. Погрожуючи Україні, Кремль атакує увесь цивілізований світ. Демонстративно готуючи ескалацією, Москва намагалася похитнути єдність Заходу. Але цей блеф не вдався.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів, її буде ще більше. Не усі наші дії я можу пояснювати публічно. Ми домовились з партнерами працювати без зайвих анонсів і висвітлювати результати. Але ми рухаємось дуже послідовно. Кремль намагається дестабілізувати Україну гібридними засобами, зокрема, сіючи паніку. Ми не повинні дати йому цієї можливості. Впевненість у власній країні, у її Збройних Силах – це не менш ефективна зброя, ніж Javelin, NLAW чи Stinger. І сьогодні ми думаємо не тільки про тактичні кроки, а про розвиток. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Найкращий спосіб убезпечити Україну від подальшої військової ескалації з боку Російської Федерації – створити умови, за яких агресор понесе неприйнятні для себе втрати і не зможе досягти мети. А мета в нього одна – знищити незалежну українську Державу. ВСІ ФОТО ЕЛЬДАРА САРАХМАНА, УП Стримати ворога допомагає міжнародна підтримка, за яку я щиро вдячний нашим партнерам. Але слід усвідомлювали – захищати Україну нам все одно доведеться в першу чергу самим. І ми самі повинні розвивати спроможності для цього, покладаючись на свої власні сили. Реалістично оцінюючи співвідношення військового потенціалу російської і української армії, наше завдання – створити асиметричні відповіді там, де баланс поки що не на нашу користь. Для цього ми повинні зробити так, щоб російській військовій машині протистояла не тільки армія та інші структури сектору безпеки і оборони України. А вся українська нація. Підготовлена, озброєна, об’єднана. Саме це ми маємо протиставити російським спробам спричинити в нашій країні паніку, зневіру та розгубленість. Тоді у агресора не буде жодних шансів. І навіть думок вдатися до якоїсь авантюри. Цей підхід покладений в основу філософії "всеохоплюючої оборони", яка закріплена у Стратегії воєнної безпеки України. Система національного спротиву – це той інструмент, який допоможе організовано залучити для відсічі агресору волю, енергію, відвагу усього українського суспільства. Йдеться про створення насправді стратегічної переваги. 16 липня 2021 року Верховна Рада України цієї каденції прийняла закон "Про основи національного спротиву". Цей закон вступив в силу з 1 січня 2022 року. Отже він діє трохи більше трьох тижнів. Для його практичного втілення наприкінці грудня Уряд схвалив 15 підзаконних актів. Нормативну базу загалом сформовано. Ми можем діяти. Хочу поінформувати про логіку наших дій, поточний стан і плани на найближче майбутнє.Над чим і як ми працюємо Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України через Міністра оборони. Згідно з законом, національний спротив має три складові: Перша – це рух опору.  Друга складова – це територіальна оборона.  Третя – це система підготовки громадян до національного спротиву.  Безпосереднє керівництво і рухом опору, і територіальною обороною здійснює Головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій і командувача Сил територіальної оборони відповідно. Створення руху опору – це пряме завдання Сил спеціальних операцій ЗСУ. Цей блок я залишу "за дужками". Відзначу лише, що процес іде. Закон збільшив чисельність ССО на 1000 бійців, які готуватимуть розгортання руху опору, формуватимуть відповідні структури. Що стосується підготовки громадян. Керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву здійснюється Кабінетом Міністрів України через відповідні центральні органи виконавчої влади. Разом з колегами з МВС, МОН та Мінветеранів ми об’єднали зусилля, щоб визначити потреби, алгоритм дій і запропонувати колегам по Уряду проект акту з дорожньою картою, який унормує і запустить цю діяльність. Адже йдеться про розгортання системи загальної військової підготовки фактично для всього населення України. Зараз наші зусилля сконцентровані на розгортанні системи територіальної оборони (ТрО).Як виглядатиме і чим займатиметься ТрО Головна перевага ТрО – це поєднання масовості і здатності надзвичайно швидко розгорнутися на певній території для виконання поставлених завдань. Закон визначає за системою ТрО кілька функцій, але місія дуже проста – не підпустити біду до своєї домівки. Організація ТрО – це справа військових, яку вони роблять спільно з цивільною владою, органами самоврядування і громадянами.  Основою системи ТрО є Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це окремий рід сил у складі ЗСУ, який так само як ДШВ чи ССО підпорядкований Головнокомандувачу ЗСУ. Командувач Сил ТрО – бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник оборони Донецького аеропорту – був призначений на посаду 1 січня першим Указом Президента України Володимира Зеленського у 2022 році. З цього моменту почалося фактично розгортання Сил ТрО. Кістяк Сил ТрО – це 25 бригад (по одній в кожній області та м.Києві), які об’єднують понад 150 батальйонів (один на район). Також закон дозволяє створити окремі бригади у містах з населенням понад 900 тис. осіб – тобто у Харкові, Дніпрі і Одесі. Крім цього додаткові частини можуть з’явитися у регіонах з населенням понад 2,4 млн осіб. Це Дніпропетровщина, Донеччина, Львівщина, Харківщина і місто Київ. Сили ТрО складаються з кількох компонентів. Перший – це штат мирного часу, чисельністю 10 тис. осіб. Це професійні військові, які несуть службу за контактом в Силах ТрО. Вони формують організаційно-управлінське ядро батальйонів та бригад. В середньому по штату мирного часу у кожному батальйоні має бути близько 50 кадрових військових, а у бригаді – 90-120 осіб. Другий компонент – це штат особливого періоду. Який сумарно буде складати понад 130 тис. осіб. Це – цивільні громадяни, які пройдуть відбір і укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Їх буде до 600 у складі батальйону. Вони перебуватимуть під командуванням військових. Держава закріпить за ними зброю, проводитиме навчання і злагодження. Третій компонент, який передбачено законом – це добровольчі формування територіальних громад. Вони можуть бути створені у тому випадку, якщо таку ініціативу проявить командування Сил ТрО. А Головнокомандувач ЗСУ ухвалить відповідні рішення. Добровольчі формування можуть бути створені у невеликих населених пунктах для виконання допоміжних функцій – охорони, спостереження тощо. Вони діятимуть згідно завдань відповідних військових керівників Сил ТрО. Значною мірою ТрО – це спосіб запобігти зовнішній агресії. Ворог знатиме, що в нього немає переваг раптового вторгнення. Що у разі перетину кордону під ним буквально горітиме земля. Він не зможе пройти жоден міст, його зустрінуть на кожному перехресті. А за цей час будуть розгорнуті основні сили української армії. Тому він сто разів подумає. Не менш важливе завдання – підтримувати порядок та безпеку на флангах і в тилу, контролювати усі комунікації. Це дозволить концентрувати сили армії на пріоритетних напрямках. Коли сотні тисяч цивільних громадян будуть підготовлені, знатимуть свій маневр поблизу свого ж дому і зможуть протягом лічених годин вийти на позиції – це створить нову якість оборони. Читайте також: Тероборона Києва очима учасника – військова служба вихідного дня в легкій піхотіРозгортання  Оскільки є три компоненти – у нас є три етапи розгортання Сил ТрО. Зараз відбувається розгортання штатів мирного часу. Після набуття спроможності підрозділами за штатами мирного часу (це означає комплектування особовим складом на 70%) розпочнеться системне комплектування резерву для особливого періоду, укладання відповідних контрактів. Варто уточнити, що в державі формуються резерви (ОР1, ОР2) для потреб бойових частин ЗСУ – для Сухопутних військ, десанту тощо. У системи ТрО буде свій окремий резерв. Після формування резерву розглядатиметься питання про добровольчі формування територіальних громад. Станом на сьогодні, бригади ТрО у всіх прикордонних регіонах набрали 70% спроможності, решта візьме цю планку за 3-4 тижні. Тобто десь протягом місяця буде сформовано управлінську структуру ТрО в масштабах всієї країни, а у прикордонних регіонах вже набиратиме хід формування резерву. Сили ТрО формуються за адміністративно-територіальним принципом. Як вже зазначено, область – це бригада, район – це батальйон. При цьому закон встановлює такий поділ: області та м. Київ – це "зони територіальної оборони", а район області чи міста – є "районом ТрО". Керівниками зон і районів ТрО є очільники відповідно обласних та районних державних адміністрацій, які відповідають за ситуацію на певній території. На кожній території створюється штаб ТрО. Його очолює відповідно командир бригади чи командир батальйону. Який відповідає за формування, підготовку і виконання завдань підпорядкованими підрозділами ТрО. Україна поділена на 4 військово-сухопутні зони — Північ, Схід, Захід і Південь. Найближчим часом Міноборони організує навчання за участі керівників органів місцевої влади та самоврядування кожної з військово-сухопутних зон. Щоб і військові, і влада на місцях чітко розуміли, які у кого обов’язки і як налагодити взаємодію. Зараз першочергове завдання – належне облаштування місць дислокації. Де-факто йдеться про одночасне розгортання понад 150 військових частин. Їм необхідно забезпечити зв'язок, створити режимно-секретні об’єкти, облаштувати приміщення для зберігання зброї та боєкомплекту тощо. Зброя має бути максимально наближена до бійців ТрО, і ми створимо для цього умови. Міноборони надіслало відповідні листи до органів влади, де визначено потреби Сил ТрО у регіонах. Так само ми надали типові вимоги до облаштування локацій. Ми прагнемо вибудувати партнерські стосунки з органами місцевої влади і самоврядування, адже сама ідея ТрО – це координація армії та громади. Хочу подякувати тим колегам, які вже підтримують. Що робити громадянам По-перше, я прошу реалістично оцінювати ситуацію. Розгортання системи національного спротиву, зокрема, територіальної оборони, триває цілодобово. Але точно будуть якісь негаразди. Наприклад, зброї і боєприпасів достатньо. Проте десь ми отримаємо неготові приміщення. Ми їх підготуємо. Десь співробітники центрів комплектації ще не розібралися, як діяти. Ми їх швидко навчимо. Зараз ми працюємо над максимальним спрощенням процедур, їх цифровізацією, щоб не було потрібно збирати зайві папірці.  Наперед хочу вибачитись перед тими, хто стикнувся з якимись недоліками. Прошу ставитись з розумінням і закликаю сприймати їх не як проблеми, а як завдання. По-друге, я закликаю громадян зважити, у який спосіб ви готові долучитися до оборони держави. Як я зазначив, є окремі резерви бойових частин ЗСУ. Формуючи резерв ТрО, ми повинні одночасно наповнювати і підвищуватися якість резерву інших компонентів Збройних Сил. Ви маєте вибір. Найближчим часом ми почнемо системне інформування громадян, які бажають служити у Силах ТрО або відповідному резерві, про алгоритм дій. Я вдячний всім, хто робить свій внесок у зміцнення оборони держави. Кожен практичний крок зменшує вірогідність ескалації, оскільки позбавляє її сенсу для ворога. І наближає повернення Криму та Донецька з Луганськом. Хто б і що про це не казав. Джерело публікації: https://www.pravda.com.ua/ Олексій Резніков, Міністр оборони України КиевVласть