Майже рік ми чуємо про вибір ділянки під створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК). І майже кожен раз ділянку вибирали "остаточно", але потім нічого не відбувалось. Вкажіть в гуглі "ділянка під НВМК" – самі побачите. Спочатку міська влада запропонувала Бабин Яр. Кажуть, то був проєкт безпосередньо мера Віталій Кличко. Але євреї були проти – і ділянку викреслили. Потім взялося Міністерство ветеранів і запропонувало Лису гору. Точніше Мінветеранів цю ідею наврочив один колишній депутат Київради, але вона зайшла так, що до мера писав вже прем`єр-міністр Денис Шмигаль. Коли Київрада, як зайчики, проголосувала, повстало півміста: хто з точки зору екології, хто історії (там ховали злочинців), хто виключно ландшафту або нерозмінованості Лисогірського форту. Лише через півроку ця історія закінчилася, від ділянки відмовились і обрали Виставковий Центр (колишній ВДНГ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Це просто щастя, що тоді це не просочилося у ЗМІ. Я особисто написала, коли вже і від неї відмовились. Після Виставкового Центру було Співоче поле. Розглядались також землі біля Південного кладовища та Святошинського лісопарку (на Чайці). Але це вже далеченько. Від громади ми запропонували землі державного агрокомбінату "Пуща-Водиця", у тому числі біля, Берковецького кладовища. Пусті вільні від забудови землі на правому березі усього в 12 км від центру. Втім з`ясувалось, що на ці землі накладено арешт, відбуваються суди із шахраями, які за допомогою міської влади ту ділянку бажають забудувати. В результаті, землі теж не підійшли, а національні інтереси виявилися слабшими, ніж чиїсь корупційні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Вчора (23 березня) Мінветеранів та Мінкульт на прес-конференції в “Укрінформі” остаточно презентували під створення НВМК ділянку на Биківні поруч із Броварським проспектом. Це в лісі – недалеко від Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”. Зізнаюсь відразу: я особисто там не була, не знаю місцевих мешканців, тому не розумію, наскільки це крута ідея для НВМК чи це просто компроміс, щоб нарешті почати щось реальне робити. Хоч би просто ховати героїв. Сім`ї загиблих при обороні Маріуполю не можуть більше чекати. Вони майже рік тримають своїх близьких в урнах: хто прямо дома, хто в крематорії на Байковому. А там вже закінчується строк безкоштовного зберігання. Ви ж розумієте все жахіття та сором цієї ситуації? Вчора мати загиблого воїна сказала мені: "З нас досить, якщо і ця ділянка зірветься, ми підемо під Кабмін". Дійсно, ситуацію затягли до межі зриву, майже суспільного вибуху. Тому зараз вже всі, мабуть, видихнуть, якщо ніхто не буде заявляти щось проти ділянки на Биківні. На прес-конференції міністр ветеранів Юлія Лапутіна казала про те, що необхідно громадське погодження ділянки, але то вже лише слова. Мені не вдалося добитися від організаторів чіткої відповіді про те, як вони бажають отримати те громадське погодження та провести громадські обговорення. Обговорень земельної ділянки під НВМК не буде. Змиріться з цим, кияни. Бо вже немає часу, а головне – немає ділянок. Віра Литвиненко, мати загиблого бійця полку “Азов” Владислава Литвиненка, який захищав Україну в Маріуполі, розповіла, що на самому початку вони звертались письмово до міської влади щодо надання ділянки, але отримали відповідь, що землі немає. Тому все, що ми можемо – цупко задуматись над тим: чому за рік міською владою не були проведені обговорення щодо розташування НВМК, а все вирішувалось кулуарно, в ручному режимі та з-під палки? чому реальні ділянки пропонували самі містяне, а влада намагалась віддати під забудову парки? Бажаю команді Мінветеранів успіху зі створення НВМК і сподіваюсь, що громадське обговорення самої концепції меморіального комплексу і кладовища все ж таки буде проведено. І не буде схоже на прес-конференцію, про яку повідомили день в день. Без киян не варто це робити. А в результаті, буде напрацьоване технічне завдання для майбутнього Всеукраїнського архітектурного конкурсу. І ми отримаємо місце шани та пам`яті, за яке не буде соромно. Читайте: Пошук місця в Києві під поховання героїв війни досі триває Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР "Почайна" Джерело публікаціїКиївВлада

Столична прокуратура наразі судиться з генеральним підрядником будівництва метро на Виноградар – АТ “Київметробуд”. Правоохоронці намагаються в судовому порядку стягнути до міського бюджету грошові кошти в сумі близько 218 млн гривень, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи вказаний проєкт. Ця сума була сформована в тому числі за рахунок відсотків, які “Київметробуд” отримав за розміщення частини отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу в розмірі 2,58 млрд гривень на депозиті в банку. Примітно, що раніше претензії до таких дій генпідрядника мала СБУ – в рамках слідства правоохоронці попередньо встановили, що мова може йти про “незаконне збагачення шляхом шахрайства”. Але станом на сьогодні відповідне кримінальне провадження, розслідується не надто активно.  Як стало відомо KВ, столична прокуратура в рамках двох судових справ намагається стягнути з АТ “Київметробуд” грошові кошти, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи проєкт з будівництва метро на Виноградар. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, у середині лютого 2023 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва із позовом щодо стягнення зі вказаної компанії 79 млн гривень. Із них 12,5 млн гривень – це 3% річних і 66,5 млн гривень – інфляційні витрати. У матеріалах даної судової справи поки що не уточнюється, з чим пов'язані вимоги прокуратури, але схоже, правоохоронці планують відсудити у АТ “Київметробуд” відсотки за користування коштами, отриманими від КП "Київський метрополітен". Крім того, Касаційний господарський суд найближчим часом може розглянути справу за позовом прокуратури стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 183,4 млн гривень. Мова йде про т.зв. “безпідставно набуті кошти”, які вказана компанія отримала в результаті того, що “поклала” на депозитні рахунки в банках аванс за реалізацію вищезгаданого проєкту. Правоохоронцям раніше вдалося “частково переконати” служителів Феміди першої та апеляційної інстанцій, і наразі АТ “Київметробуд” планує оскаржити відповідні рішення суду.  Подробиці по першій справі в держреєстрі судових рішень ще не оприлюднені, а ось інформація стосовно другої справи вже оприлюднена. У зв'язку з цим KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язані такі претензії правоохоронців.  За що судяться 20 листопада 2018 року між КП “Київський метрополітен” і ПАТ “Київметробуд” (тоді ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) було укладено договір на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. В рамках цієї черги було передбачено будівництво дільниці від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільницю вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони можуть узгоджувати її зміну. – KВ). Одним із пунктів цієї угоди була умова, що КП “Київський метрополітен” повинен здійснити попередню оплату робіт в розмірі 30% від суми договору. 20 грудня 2018 року столична підземка на виконання вказаної умови перерахувала ПАТ “Київметробуд” грошові кошти в сумі 2,58 млрд гривень (більше ніж 30% від 5,9 млрд гривень). Надалі, 25 квітня 2019 року, ПАТ “Київметробуд” уклало з “Укргазбанком” два договори банківського строкового вкладу, відповідно до яких компанія розмістила на депозитних рахунках у вказаній фінустанові грошові кошти в сумі 1,7 млрд гривень. Дані депозити були розраховані на період до жовтня-листопада 2019 року, і за їхніми умовами вкладнику повинно було бути нараховано 16% річних. В результаті ПАТ “Київметробуд” отримало ці кошти – за цими депозитами “Укргазбанк” нарахував підряднику будівництва метро на Виноградар “відсотки” на суму 139 млн гривень. У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура подала до столичного госпсуду позов щодо стягнення на користь столичної громади цих грошових коштів, а також 44,3 млн гривень – “процентів за користування чужими грошовими коштами за період починаючи з дати отримання процентів за депозитними договорами по дату звернення до суду з даною позовною заявою”. Головним аргументом прокуратури стало те, що АТ “Київметробуд” допустило “нецільове використання коштів”. На думку правоохоронців, відповідач використав кошти на власний розсуд і, цитуємо, збагатився за рахунок територіальної громади Києва. Як зазначили в прокуратурі, Київрада могла самостійно розмістити кошти в банківській установі та отримати відповідний дохід, що не заборонено законодавством. А тому дії “Київметробуду”, як вважають правоохоронці, призвели до недоотримання столичною громадою доходу (мова йде про вищевказані грошові кошти в сумі 44,3 млн гривень. – KВ). 28 вересня 2022 року столичний госпсуд частково задовольнив позов прокуратури постановивши стягнути з АТ “Київметробуд” відсотки по депозиту в сумі 139 млн гривень. Щодо другої частини грошових вимог правоохоронцям було відмовлено. Таку позицію в суді пояснили тим, що “при стягненні безпідставно набутих коштів слід нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми”, які у межах даного позову не були заявлені.  18 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вищевказаний вердикт суду першої інстанції. Таким чином апеляційний суд відмовив АТ “Київметробуд” у задоволенні його апеляційної скарги. Генпідрядник будівництва метро на Виноградар вже подав скаргу до касаційного господарського суду, але відповідне провадження щодо її розгляду судом ще не було відкрито. У зв'язку з вищенаведеними, можна припустити, що справа стосовно стягнення 79 млн гривень, ініційована прокуратурою у лютому поточного року, стосується якраз фінансових вимог прокуратури щодо 44,3 млн гривень. І зважаючи на те, що прокуратура не оскаржує відмову суду стосовно стягнення останньої суми, загальна сума фінансових вимог прокуратури до АТ “Київметробуд” по двом справам дорівнює близько 218 млн гривень. Варто зазначити, що головним аргументом стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 139 млн гривень стали результати судово-економічної експертизи від 19 серпня 2020 року, яка була проведена в рамках кримінального провадження №42019000000002358. Як повідомляла KВ, дане слідство було розпочато Головним управлінням Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області 5 листопада 2019 року за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Мова йшла якраз про те, що АТ “Київметробуд” перерахувало кошти, отримані від метрополітену на будівництво метро на Виноградар, на депозитні рахунки в банку.  Попередньо правоохоронці встановили, що це було зроблено з метою особистого збагачення. Також в СБУ з'ясували, що невстановлені особи пролобіювали прийняття Кабінетом Міністрів України декількох постанов, які фактично дозволили збільшити авансовий платіж при реалізації вказаного проєкту з 30% від загальної суми договору до 95%.  Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь У відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи триває це слідство. Так, 23 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва продовжив строк досудового розслідування до 5 травня 2022 року, але КВ не вдалося знайти у держреєстрі судових рішень ухвали, в яких би зазначалося про подальшу “пролонгацію слідства”. При цьому, у жовтні та листопаді 2022 року фігуранти кримінального провадження клопотали перед Печерським районним судом Києва щодо повернення майна, на яке було накладено арешт в рамках цього провадження та яке було вилучено правоохоронцями.  Даний факт може свідчити про те, що СБУ наразі приділяє цьому провадженню “не надто багато уваги”. Причиною може бути якраз те, що прокуратура поки що успішно бореться за повернення ймовірно привласнених грошових коштів до міського бюджету Києва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Велике будівництво” Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді ці торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з'ясували, що  банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" – могла бути підроблена.  КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”.  Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, вона тривала недовго, і надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради. Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи, вочевидь, виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше. Читайте: Строительство метро на Виноградарь под угрозой срыва А у вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії запропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.  Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення терміни здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.  Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.  Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою. При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.  Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої  прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року.  Це і далі, к питанню про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”. На початку повномасштабної війни, яку розв'язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об'єкті, а тому будівництво “метро на Виноградар” було зупинено.  При цьому, наприкінці воєнного року в “Київському метрополітені” придумали, як ще витратити кошти на реалізації важливої “транспортної ініціативи”. 29 грудня 2022 року, столична підземка замовила коригування проєкту будівництва метро на Виноградар – в ньому планується “прописати” можливість залучення інвестицій, можливість запуску кожної з трьох черг будівництва окремо, необхідність вкладення коштів в знесення деяких об'єктів тощо.  Відповідним договором, який було укладено з одеським ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”, передбачено, що роботи з коригування проєкту триватимуть до кінця 2023 року. Читайте: Наша пісня гарна й нова: “Київський метрополітен” замовив коригування проєкту будівництва метро на Виноградар Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо. Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічні акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були зазначені офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається. Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”. Саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якій столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.  Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до у поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі праворуч), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична прокуратура виграла перший раунд судових баталій щодо повернення до комунальної власності громади Києва ділянки площею майже 5 га у пров. Приладному, 10. На цій землі компанії, що входять до орбіти девелопера “Інтергал-Буд”, зводять ЖК “Академ-Квартал”. Претензії правоохоронців більш ніж прості: орендар ділянки ПрАТ “КДЕЗ "Вугілля" використовує територію не за цільовим призначенням, адже столичний муніципалітет відводив її під експлуатацію промислових будівель. Скандали навколо цього проєкту тривають вже близько п'яти років, але жодному органу влади не вдалося зупинити будівництво. Зокрема, ДБР фактично “заморозило” слідство за фактом можливих порушень з боку різних посадовців, які мали би контролювати такі процеси. Службова перевірка діяльності очільника містобудівного Департамента КМДА Олександра Свистунова, якого депутати міськради підозрювали в отриманні хабара за спроби легалізувати дану забудову, теж не дала жодних результатів.  Як стало відомо KВ, нещодавно Київська міська прокуратура виграла першу інстанцію судового спору стосовно повернення до комунальної власності столичної громади земельної ділянки по провулку Приладному, 10 (Академмістечко, Святошинський район). 22 лютого 2023 року Господарський суд Києва задовольнив такі вимоги правоохоронців. У держреєстрі судових рішень відповідний вердикт служителів Феміди опубліковано шостого березня цього року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідачем у даній справі виступає ПрАТ "Київський дослідно-експериментальний завод (КДЕЗ) "Вугілля" – компанія, яка з 2004 року орендує цю ділянку (площа – 4,95 га,  кадастровий номер – 8000000000:75:041:0001). ПрАТ може подати апеляційну скаргу на рішення столичного госпсуду, але наразі на сайті “Судова влада України” не повідомляється, чи скористалася ця компанія таким правом.  Втім, можна сміливо припустити, що таке оскарження є питанням часу. Бо від результату судового спору залежить доля житлового комплексу (ЖК) “Академ-Квартал”, який близько п'яти років зі скандалами будується “під прапором” девелопера “Інтергал-Буд” майже на розі Великої Окружної та вул. Робітничої.  ЖК “Академ-Квартал” на карті KВ проаналізувала мотиви слідства та подання позову прокуратурою, а також значний суспільний резонанс навколо ЖК “Академ-Квартал”. Як забудовувалася промзона 29 травня 2003 року Київрада рішенням №490/650 погодила передачу земельної ділянки у пров. Приладному, 10, площею 4,95 га в оренду ВАТ “КДЕЗ “Вугілля” для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та господарських будівель і споруд. Термін оренди мав скласти 25 років. Рішення про землевідвід в частині цільового призначення ділянки зовсім не передбачало забудову землі, але у ньому було зазначено,: “за необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови Києва”. 22 грудня 2004 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Віктор Щербаков посвідчив договір оренди вказаної землі, укладений між столичною міськрадою і ВАТ “КДЕЗ “Вугілля”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Понад десять років на земельній ділянці, яка на той час де-факто була звичайною промзоною Академмістечка, не проводилися будівельні роботи. Аж 26 грудня 2017 року ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” (на той момент ПрАТ вже було приватним, – KВ) направило до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомлення № КВ061173603180 про початок виконання реконструкції існуючих виробничих приміщень у пров. Приладному, 10,  літ “А”. Наразі даний документ відсутній у відкритому доступі, але, за інформацією ЗМІ, він не давав ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” права будувати житло. Водночас, на межі 2017-2018 років девелопер “Інтергал-Буд”, проігнорувавши умови оренди ділянки, презентував за цією адресою проєкт свого ЖК, який отримав назву “Академ-Квартал”. Тоді навіть не було відомо, скільки будинків планується звести на майже 5 га промзони. На початку 2018 року розпочалися будівельні роботи. Тоді вже стало остаточно відомо, що в промзоні на Святошино неподалік від Новобіличів планується будівництво житлових багатоповерхівок. Через рік ЖК “Академ-Квартал” зацікавилися правоохоронні органи. Третього травня 2019 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження №62019000000000575 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Київради, КМДА і ДАБІ, які протягом 2017-2019 років вчинили протиправні дії в інтересах ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” і ТОВ “БК “Інтергал-Буд” (генпідрядник будівництва), “направлені на незаконну забудову земельних ділянок територіальної громади міста”.  Попередня правова кваліфікація злочинів, вчинених фігурантами даного провадження – ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки). Покарання за цією статтею Кримінального кодексу: від трьох до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Правоохоронці попередньо встановили, що на земельній ділянці у пров. Приладному здійснюється будівництво житлових будинків, хоча ця земля призначена виключно для розміщення будівель промисловості. Слідчим стало відомо, що  державні органи в сфері містобудування та архітектури не погоджували жодні матеріали на проєктування та будівництво багатоповерхових будинків на цій території, а Київрада не приймала рішень щодо змін цільового призначення даної ділянки. Скріншот однієї з судових ухвал по вказаному кримінальному провадженню Та надалі слідство в рамках цього кримінального провадження “заглохло”. Остання судова ухвала по цьому розслідуванні датована 21 листопада 2019 року. 5 грудня 2019 року заступник голови КМДА Вячеслав Непоп і Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в столичній міськраді проєкт рішення №08/231-3726 про розірвання договору оренди ділянки у пров. Приладному, 10. Головною підставою для вигнання орендаря чиновники назвали нецільове використання землі.  У  пояснювальній записці до цього проєкту рішення було зазначено, що на частині землі площею близько 1 га були знесені будівлі старої побудови та вже зведені два 24-поверхові будинки. Посадовці КМДА навіть посилаються на лист від ДБР (датований 15 липня 2019 року), у якому повідомляється про згадане розслідування та про відсутність у забудовників дозвільних документів на проведення робіт з будівництва житла на цій ділянці. Але Київрада не затвердила проєкт рішення про розірвання договору оренди з ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля”. Замість цього, через сім місяців, 15 липня 2020 року ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” отримало від Департамента містобудування та архітектури КМДА легалайз на забудову, тобто – містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції адміністративно-виробничого комплексу у пров. Приладному, 10, площею 9,7 тис. кв.м. під багатофункціональний комплекс (БФК) з адміністративно-побутовими будівлями. Як не раз писала KВ, саме дозвіл проєктувати реконструкцію “під БФК” є схемою з легалізації намірів будівництва, в тому числі, житла там, де це забороняють цільове призначення земельної ділянки і інші норми. МУО передбачало, що внаслідок реконструкції висота БФК не повинна перевищувати 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів, – KВ). Та містобудівні чиновники КМДА “перестрахувалися”: - в МУО не було жодного слова стосовно того, що у складі даного комплексу має бути житлова частина, хоча б апартаменти; - в МУО не було жодних натяків на те, що майбутнє будівництво має вестися у відповідності до Державних будівельних норм для житлових багатоповерхівок, як це іноді зазначається в таких документах. Також в МУО уточнювалося, що, відповідно до Генплану Києва, функціональне призначення ділянки в пров. Приладному, 10 – територія частково промислова і частково громадських будівель та споруд. 28 липня 2020 року депутат тодішнього VIII скликання Київради Ігор Мірошниченко (входив до фракції “ВО “Свобода”) направив голові КМДА Віталію Кличку та голові антикорупційної комісії міськради Олегу Бондарчуку (фракція “ВО “Свобода”) звернення щодо порушень при видачі вказаних МУО.  У зверненні йшлося про те, що посадові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА видали цей дозвільний документ, “зловживаючи службовим становищем, очевидно, з метою отримання неправомірної вигоди від забудовників”. Тому що, вочевидь, МУО були видані на проєктування багатофункціонального комплексу з адміністративно-побутовими будівлями, але за фактом на ділянці в пров. Приладному, 10, вже побудовані два 24-поверхових будинки.  Депутат повідомив, що ДАБІ не погоджувала будівництво вказаного житла, а у повідомленні про початок будівельних робіт було заявлено клас наслідків СС1 (незначним), що відповідає максимум чотирьом поверхам житлової забудови, але аж ніяк не 24 поверхівок. Ігор Мірошниченко також нагадав, що будівництвом ЖК “Академ-квартал” зацікавилося ДБР. За результатами розгляду цього звернення та ще одного звернення Ігоря Мірошниченка стосовно сумнівних забудов у Києві, 2 вересня 2020 року, антикорупційна комісія Київради вирішила звернутися до голови КМДА Віталія Кличка з проханням провести службову перевірку стосовно директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова в частині ймовірно неналежного виконання ним своїх обов’язків. За результатам цієї перевірки очільник міста мав прийняти відповідне розпорядче рішення та повідомити про нього антикорупційну комісію Київради.  Читайте: От Кличко потребовали провести служебную проверку в отношении Свистунова Зважаючи на те, що Свистунов досі залишається на своїй посаді, можна бути впевненим, ща перевірка, навіть якщо вона й була, проводилася “на папері” – і жодних рішень по головному архітектору столиці Кличко не приймав. А легалізація незаконного будівництва в пров. Приладному, 10, йшла далі. Через два з половиною місяці після звернення антикорупційної комісії Київради до Кличка, 20 листопада 2020 року ДАБІ видала ВАТ “КДЕЗ “Вугілля” дозвіл № ІУ013201120900 на реконструкцію адміністративно-виробничого комплексу під БФК з адміністративно-побутовими будівлями. Генеральним підрядником цих робіт було ТОВ “БК “Інтергал-Буд”. Цей документ відсутній у відкритому доступі. Але, за інформацією порталу “Нерухомі”, дозволом було погоджено побудову на пров. Приладному, 10, “в результаті реконструкції” трьох 24-поверхових житлових будинки на 575 квартир та сім адміністративних будівель різної поверховості. За інформацією порталу “ЛУН”, станом на кінець 2022 року три будинки були побудовані та введені в експлуатацію. За даними порталу “Новобудови в Україні”, перший і другий будинки введені в експлуатацію в 3 кв. 2021 року, третій будинок введено в експлуатацію в 4 кв. 2022 року (тобто, під час повномасштабної війни росії проти України). Три будинки ЖК “Академ-Квартал” Зазначимо, “Інтергал-Буд” повідомляв, що його ЖК “Академ-Квартал” буде складатися з дев’яти житлових будинків, тобто втричі більше за МУО, видані Олександром Свистуновим і дозволені ДАБІ Києва. “4-9 будинки – в проекті, дата введення в експлуатацію не заявлена”, – уточнюють “Новобудови України”. Ось так, за ще не легалізованим задумом “Інтергал-Буд”, хоче забудувати 5 га промзони поруч із Великою Окружною, скрін з “ЛУН”  Доки будувалися три легалізовані незаконні 24-поверхівки, на початку листопада 2021 року столична прокуратура звернулася до Господарського суду Києва з позовом про розірвання договору оренди ділянки в пров. Приладному, 10 та її повернення до комунальної власності громади Києва – через нецільове призначення землі. В позові зазначалося, що використання цієї ділянки протягом 2019-2021 років чотири рази перевіряли Департамент земельних ресурсів КМДА і Головне управління Держгеокадастру в Києві, і в рамках таких заходів посадовці фіксували, що на даній території зводиться житло. Цих аргументів служителям Феміди вистачило. Хто стоїть за скандальною забудовою За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” (до 2011 року – ЗАТ, орендар ділянки та замовник будівництва) зареєстровано у липні 1996 року. Його керівником є Юрій Коротков. Власниками найбільших пакетів акцій ПрАТ є п'ять українських компаній – ТОВ “ВК – Інвестбуд” (24%), ТОВ “Укрцентрінвест” (18,66%), ТОВ “Рєнт-Сервіс” (18,49%), ТОВ “КУА “Крістал Ессет Менеджмент” (12%) і ТОВ “Бест-Тайм” (11,99%). ТОВ “БК “Інтергал-Буд” (генпідрядник будівництва) зареєстровано у Києві в грудні 2006 року. Засновник компанії – ТОВ “Стар Білдінг”, кінцевий бенефіціар – громадянка Кіпру Юлія Мазманіду. Керівником компанії є Вадим Царенко.  Аналітична система Youcontrol відносить ПрАТ “КДЕЗ “Вугілля” і ТОВ “БК “Інтергал-Буд” до групи “Інтергал-Буд” яка об'єднує понад 80 компаній, які працюють у сфері житлової та комерційної нерухомості. Портфоліогрупи нараховує близько 70 об'єктів загальною площею понад 3,8 млн кв. м. “Інтергал-Буд” традиційно пов'язують з Володимиром Зубиком (на колажі) – президентом однойменної неприбуткової організації Асоціації Підприємств будівельників “Інтергал-Буд”, одним з найбагатших людей України (за версією журналу “Фокус”, 44 місце у ТОП-100, 247 млн доларів), народним депутата V-VIII скликань Верховної Ради (у VII скликанні був обраний від “Партії регіонів”). Читайте: Владимир Зубик: “Властям стоит задуматься, что Киев растет намного быстрее, чем его дороги” “Інтергал-Буд” неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів через свої забудови. Наприклад, у 2021 році мешканці Мінського масиву столиці виступили проти будівництва нових черг “ЖК “Яскравий” (вул. Петра Калнишевського та вул. Сім'ї Кульженків). Зокрема, громадськість не погоджувалася з тим, що заради чергових 25-поверхових будинків планується знесення місцевого торгового центру “Полярний”, а також скаржилася на те, що це ця забудова може “покласти на лопатки всю існуючу соціальну інфраструктуру” житлового масиву через суттєве збільшення кількості мешканців. За інформацією KВ, напередодні повномасштабного вторгнення більшість орендарів торгових площ в “Полярному” покинули свої робочі місця. Надалі у “Інтергал-Буду” не склалося з продовженням робіт – вочевидь, проєкт було заморожено. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Вочевидь, за понад шість років в його професійній діяльності накопичилося чимало цікавих історій. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Читайте: Столичну Воскресенку і Райдужний хочуть по максимуму забудувати висотним житлом Фото: колаж КВКиївВлада

Влада Дмитрівки, що входить до складу Бучанської громади, шукає постачальника для придбання екскаватора-навантажувача. До його комплектації також має входити деяке додаткове обладнання. Про це, як передає KВ, йдеться в оголошенні в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  7 березня Дмитрівська сільська рада Бучанського району оголосила тендер про пошук постачальника екскаватора-навантажувача з додатковим обладнанням. Як зазначається в оголошенні, очікувана вартість, яку заплатять постачальнику, становить 5,2 млн гривень.  Самого постачальника визначать 16 березня. Поставити товар необхідно до 30 квітня 2023 року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно тендерної документації, екскаватор-навантажувач повинен бути новим, не раніше 2022 року випуску. Він повинен мати дизельний чотирьох циліндровий двигун з прямим вприском палива, з турбонадувом, потужністю не меншою 74,2 кВт (100,0 к.с.), робочим об’ємом не менше 4400 куб. см. Повна експлуатаційна маса 8500 – 10000 кг. Ківш навантажувача має бути багатофункціональний 6-в-1, щелепний. Загальна продуктивність гідравлічної системи повинна забезпечувати максимальні потреби устаткування при надмірних навантаженнях і становити не менше 155 літрів на хвилину. Екскаваторне обладнання має бути  оснащене системою зміщення осі копання відносно осі машини. Кабіна екскаватора повинна бути обладнана кондиціонером та мультимедійною системою, а також системою безпеки ROPS/FOPS. В комплектацію устаткування має входити наступне додаткове обладнання: палетні вили, механічний швидкозмінний адаптер екскаваційний, лезо переднього ковшу (в комплекті з болтами та гайками), фронтальний механічний швидкозмінний адаптер, відвал загального призначення 3-позиційний (3,0 м. ширина). Читайте: Київ отримав від уряду США екскаватори та понад 130 генераторів, – Кличко Фото: Цеппелін Україна КиївВлада

Влада Бородянки на 4,7 млн гривень замовила проєктування капремонтів житлових багатоповерхівок на вулицях Центральній та Семашка, що найбільше постраждали під час окупації російською армією. Мова йде про відновлення несучих конструкцій чотирьох будинків, проєкти повинні бути готові до кінця 2023 року. Що цікаво, відповідні угоди без конкурсу та без публікації договорів підписали з ТОВ “Терра Проджект”, яке явно підконтрольне екс-заступнику директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, бізнесмену Андрію Вавришу (на колажі). Ця компанія добре відома у Києві як фігурант “будівельних” скандалів, кримінальних проваджень та розробник містобудівної документації з ігноруванням законодавства, держстандартів та інтересів місцевих мешканців. Як стало відомо KВ з оголошень електронної системи ProZorro, 6 та 7 березня 2023 року Бородянська селищна рада уклала з ТОВ “Терра Проджект” (*) чотири договори на проєктування капремонту по відновленню несучих конструкцій чотирьох житлових будинків в селищі, що були пошкоджені внаслідок агресії російської федерації. Загальна ціна договорів склала 4,72 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Стислі умови закупівлі Закупівлі передбачають, що підрядник повинен розробити проєкт та робочу документацію, а також надати експертні послуги для супроводу капітальних ремонтів в житлових будинках Бородянки за наступними адресами: №2 по вул. Семашка, №306, 367-А та 425-А по вул. Центральна. Терміни надання послуг – до кінця 2023 року. Всі чотири закупівлі проведено без аукціонів. При цьому жоден з укладених договорів в системі ProZorro не опубліковано, відтак дізнатися будь-які подробиці закупівлі неможливо. Чим відомий підрядник За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Терра Проджект” зареєстровано в 2012 році в Києві. Статутний капітал складає 1 тис. гривень. Основний вид діяльності – діяльність у сфері архітектури. Засновник та кінцевий бенефіціар – В’ячеслав Бондарчук. Директор – Вікторія Ковальчук. За даними Сlarity-project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Терра Проджект” раніше отримало 3 підряди на суму 13,16 млн гривень. Найбільшим замовником є регіональна філія “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця”, яка укладала з компанією договір ціною 8 млн гривень на проєктування реконструкції залізничного вокзалу в Тростянці Сумської області. Зазначимо, джерела КВ у Київській міськдержадміністрації (КМДА) та Київраді давно стверджують, що ТОВ “Терра Проджект” – фірма екс-заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрія Вавриша. За інформацією видання “Наші гроші”, особа з ПІБ В’ячеслав Володимирович Бондарчук у 2008 році була директором недержавного пенсійного фонду “Тайгер Санні”, що належало КУА “Тайгер Ессет Менеджмент”, співвласником якої була Людмила Івасюк. Дочка останньої – Дарина Івасюк – до вересня 2012 року була партнеркою по ТОВ “Габбро Плюс” Андрія Вавриша. ТОВ "Терра Проджект" набуло слави скандального розробника десятків Детальних планів територій (ДПТ) столиці. ДПТ від “Терра Проджект” часто критикують за ігнорування вимог містобудівного законодавства, держстандартів, інтересів місцевих мешканців та порушення процедури при оголошенні та проведенні громадських слухань. Проєкти таких ДПТ, як правило, спираються не на чинний Генплан розвитку Києва, а на ніким не затверджений проєкт Генплану Києва, який почали розробляти ще за екс-голови КМДА Леоніда Черновецького. Читайте: Фирма Андрея Ваврыша монополизировала в Киеве производство антинародных ДПТ Крім цього відомі факти, коли на основі розроблених ООО “Терра Проджект” ДПТ компанії з орбіти того ж Андрія Вавриша в подальшому здійснюють забудову на територіях, що входять в такі детальні плани. Для прикладу, в столиці, на 0,47 га Рибальського острова при партнерстві з ТОВ "Перфект груп інвест" та ТОВ "Сага Девелопмент", що пов'язані з Вавришем, будується ЖК "Рибальський". При цьому ділянка під його зведення була надана в користуванні ГУ Нацполіції в Києві.  Читайте: В КГГА согласились пустить землю столичной полиции под строительство ЖК “Рыбальский” Андрея Ваврыша В досьє ТОВ “Терра Проджект” кілька кримінальних проваджень – по статтям шахрайство та зловживання службовим становищем. Так, за матеріалами провадження Нацполіції № 12016100040016905 від 11.12.2016 року, “невстановлені особи” під приводом розробки “ДПТ місцевості Микільська Слобідка, що включає вулиці Панельна, Челябінська, залізничні колії, вулиці 1-у Садову, Садово-Набережну в Дніпровському районі Києва” підробили офіційні документи і навмисно внесли в План забудови завідомо неправдиві і перекручені відомості. Внаслідок цього вся територія заводу ТОВ “Київміськвторресурси” незаконно опинилася в зоні запланованої житлової забудови. Підозрювані в опублікованих ухвалах не називаються, проте зазначається, що замовником розробки даного Плану забудови був Департамент містобудування та архітектури КМДА, а виконавцем – ТОВ “Терра Проджект”, на які завод і подав позов до суду. Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша Ще в одному кримінальному провадженні Нацполіції № 62019000000001553 від 03.10.2019 року посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, КМДА, Київради та Концертного закладу культури "Муніципальний академічний хор "Київ" підозрюються в підігруванні ТОВ "Терра Проджект". Слідчі з'ясували, що ці службові особи зловживаючи владою заради отримання неправомірної вигоди надали цій компанії дозвіл на будівництво багатоповерхового елітного будинку ЖК Washington Concept House по вул. Лабораторна, 12, в історичному ареалі міста Києва. Читайте: Полиция с применением силы задержала протестующих против стройки Ваврыша на улице Лабораторной в Киеве (видео) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хто ж такий Андрій Вавриш Андрій Вавриш був заступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з жовтня 2010 по серпень 2015 року. Офіційно його було звільнено з посади заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА за власним бажанням у серпні 2015 року. Цьому звільненню передувала заява Віталія Кличка на засіданні Антикорупційної ради при Київському міському голові про те, що за діяльністю Андрія Вавриша наприкінці 2014 року проводилося службове розслідування. Однак і після звільнення Вавришу тривалий час вдавалося де-факто керувати департаментом – через Ганну Бондар, яка зайняла його посаду. Також нагадаємо, що напередодні позачергових парламентських виборів 2019 року Київська організація Національної спілки архітекторів України (КОНСАУ) публічно закликала не допустити проникнення до Верховної Ради “групи корупціонерів та системних винищувачів Києва”: Андрія Вавриша, екс-заступника міністра регіону підприємця Вадима Струневича та колишню в.о. заступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Ганну Бондар. Але в результаті виборів Ісаєнко, Бондар та Струневич таки отримали мандати нардепів. За інформацією КОНСАУ, Андрій Вавриш безпосередньо причетний до таких одіозних політичних проєктів як: внесення поправок до законопроєкту "Про регулювання містобудівної діяльності", що дозволяють вільно трактувати кінцевий текст закону; створення у Києві системи продажу містобудівних умов та обмежень забудови окремих земельних ділянок; реєстрація "кишенькових фірм-розробників" ДПТ столиці, які виконуються з порушенням фундаментальних вимог забезпечення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури”. Читайте: Архитекторы требуют не допустить в парламент “группу коррупционеров – истребителей Киева” от Ваврыша и Исаенко Тоді Вавриш, з одного боку, спростував корупційні скандали, пов'язані з його роботою в Департаменті містобудування та архітектури КМДА, а з іншого – повідомив, що “дійсно мав відношення до нечесно функціонуючої системи”. Згідно з інформацією сайту “Радіо Свобода”, станом на 2019 рік Віталій Кличко, низка експертів та ділові ЗМІ називали Андрія Вавриша одним із “кураторів Києва” від Офісу Президента Володимира Зеленського. Також відомо, що Вавриш товаришує із екс-керівником Офісу Президента Андрієм Богданом, що він підтвердив в інтерв'ю журналістам. Читайте: Андрей Ваврыш: про Богдана, Кличко, Ткаченко и Рыбальский остров (видео) Багатостраждальна Бородянка Нагадаємо, селище Бородянка з перших днів війни було захоплена рашистами та стало епіцентром бойових дій. Коли російські війська проривалися до Києва, Бородянка, знаходячись на стратегічно важливому шляху до столиці, стала об'єктом численних ворожих нальотів. Це при тому, як стверджували в Міністерстві внутрішніх справ, у місті не було жодних військових об'єктів. На початку квітня 2022 року Бородянку було звільнено від окупації і громадськості відкрилася картина: постійні авіанальоти, ракетні обстріли та вуличні бої вщент зруйнували інфраструктуру міста. Розібрати завали вдалося лише 20 квітня. Тоді т.в.о. голови Бородянської селищної громади Георгій Єрко повідомив, що рашисти повністю знищили 8 багатоповерхових та 500 приватних будинків, 32 багатоповерхівки та 450 приватних садиб – пошкодили частково. Вулиця Центральна стала однієї з найбільш зруйнованих. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бородянці Станом на січень поточного року у Бородянській селищні ради опублікували оновлені дані: у селищі вщент зруйновано 7 багатоквартирних та 35 приватних будинків. В місцевій владі поділилися планами на рік, згідно з якими в першу чергу спрямувати фінансування хочуть на відновлення багатоквартирного житла, згодом доріг, інженерних комунікацій й інших об'єктів. Читайте: Обережний оптимізм: як Бородянка продовжує відбудову зруйнованого росіянами житла та Судові баталії: на Бородянщині поновилася боротьба за крісло очільника громади* ТОВ “Терра Проджект” (код ЄДРПОУ: 38376988)  Фото: колаж KВ КиївВладаhttps://kievvlast.com.ua/text/sudovi-batalii-na-borodyanshhini-ponovilasya-borotba-za-krislo-ochilnika-gromadi

Ініціативи Віталія Кличка по створенню при КМДА 10 “районних” департаментів, покликаних забрати повноваження у РДА, та надання цим структурам низки повноважень (втілені в двох рішеннях Київради від 3 лютого 2022 року) скасовані в суді. Служителі Феміди визнали, що Київрада порушила свій регламент і вийшла за межі своїх повноважень. Відповідні рішення оскаржив в судовому порядку голова фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко. Він впевнений, що насправді команда Кличка не зацікавлена в “відродженні місцевого самоврядування” в столиці. Це схоже на правду, адже відповідні рішення Київради явно було прийнято у відповідь на спробу команди Володимира Зеленського урізати повноваження столичного мера у питанні призначення керівників РДА. Крім того, якщо бездіяльність “підготовчої групи по райрадам”, створеної в лютому 2022-го, можна пояснити повномасштабним вторгненням в Україну російських окупантів, то бездіяльність аналогічного органу, створеного ще в далекому 2016 році – ні. Як повідомив KВ голова фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко, нещодавно вступило в силу рішення суду щодо визнання протиправними та скасування двох рішень міськради від 3 лютого 2022 року, які стосувалися питання відновлення в столиці діяльності районних рад. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Позивачем у відповідній судовій справі №640/5291/22 виступив саме цей депутат. За словами Андрія Вітренка, головною причиною його звернення до суду стало те, що прийняті рішення “вносили хаос” в управління міським господарством – наприклад, “у питаннях елементарного вивозу сміття, прибирання вулиць, ремонту ліфтового господарства, обслуговування будинків тощо” (мова йде про дублювання функцій різними структурами, про що буде сказано нижче. – КВ). При цьому, “слуга народу” уточнив, що його команда вже підготували позови до суду щодо скасування ще одного рішення Київради від 3 лютого 2022 року –  №4178/4219 “Про питання управління районами в Києві”. “Такого правового нігілізму ми не бачили з часів януковича, адже команда Кличка порушила не лише Конституцію України (як мінімум три статті), а й широкий перелік Законів України, які безпосередньо регулюють життєдіяльність міста. Я вважаю, що це напряму загрожувало системі забезпечення життєдіяльності та функціонуванню Києва, його обороноздатності”, – підкреслив Андрій Вітренко. Голова фракції “Слуга народу” наголосив на тому, що він підтримує ініціативу щодо створення райрад в столиці, але це питання повинно вирішуватися комплексно, а не так, як це пропонує міський голова Віталій Кличко. “Влада має бути якомога ближче до людей. Це – аксіома! Безумовно ми підтримуємо створення райрад! На нашу думку, саме децентралізація управлінських процесів та орієнтація на потреби громади кожного мікрорайону є джерелом ефективного управління містом. Але ми бачимо, що окремі діячі з високих поверхів будинку на вул. Хрещатик, 36 не звертають уваги на інтереси пересічного киянина, підмінюючи їх сумнівними інтересами регіональної політики. Доречі, у нас же в Київраді працює робоча група з відновлення функціонування райрад. Хоча як працює? Жодного разу мер не мав бажання навіть її зібрати, а не те що обговорити, як відновити райради. Пояснення цього феномена я вбачаю в тому, що саме партія “УДАР” свого часу майже всім складом голосувала за знищення райрад”, – зазначив Андрій Вітренко. Зазначимо, столичний юрист Дмитро Калько вважає, що прийняття 3.02.2022 року столичною муськрадою спірних рішень стосовно “відновлення райрад” було не більш ніж помстою Кабінету Міністрів з боку Віталія Кличка. Мова йде про те, що незадовго до винесення вказаних питань до сесійної зали Київради Кабмін вніс зміни до своєї постанови №298 від 11 квітня 2012 року, яка визначала процедуру призначення голів районних державних адміністрацій (РДА). Відповідно до цих змін, право пропонувати Президенту України претендентів на посади керівників райдержадміністрацій столиці замість мера Києва – голови КМДА перейшло до Прем'єр-міністра. “Міський голова образився на Кабінет Міністрів, а тому в терміновому порядку були “написані” неякісні проєкти рішень. І в результаті було прийнято абсолютно політичні рішення. Він просто показав, що він “може”, що у нього є “голоси” [депутатів Київради]. Я оцінюю такі “хотілки” як абсолютну профнепридатність міського голови. Де-юре це порушення Київради, але насправді ініціатором стал Віталій Кличко. Він захотів по-своєму “розділити” в Києві державну владу і місцеву владу, однак це – не його компетенція. Також він свідомо чи несвідомо допустив грубе порушення норм Регламенту – тих правил, за якими в Київраді всі домовилися працювати. В суді ці порушення були констатовані. Безпрецедентність, нахабність, повне нерозуміння того, як працює місто – це все, що демонструє рішення суду по даній справі”, – заявив KВ Дмитро Калько.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться При цьому, юрист висловив думку, що вказана ситуація склалася в тому числі через відсутність контролю роботи столичної влади з боку Кабміну. І наслідком цього, мовляв, стала фактична узурпація влади в Києві обмеженим колом осіб. “Я вважаю, що це – результат невтручання центральної виконавчої влади в діяльність Київської міськдержадміністрації (КМДА). На папері “прописано”, що КМДА підпорядкована Кабміну і одночасно вона підпорядковується міській раді. Але реально там сто відсотків команда мера – в кабінетах сидять міський голова і його заступники, хоча й погоджені Кабміном та Президентом. Вони як би займаються питаннями місцевого самоврядування, а тому їх ніхто не контролює. Я би на місці Кабміну “завів” свого представника до КМДА чи Київради, функціоналом якого був би нагляд за дотриманням законності. Адже те, що робить, наприклад, Київрада, користуючись принципом колегіальної безвідповідальності – це явне порушення закону”, – резюмував Дмитро Калько. Що саме оспорювалося в суді 3 лютого 2022 року Київрада в порядку невідкладності прийняла три рішення, спрямовані на реформування столичного місцевого самоврядування та відродження у Києві районних рад: - рішення №4178/4219 “Про питання управління районами в Києві”; - №4180/4221 “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради”; - №4179/4220 “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад”.  Суб'єктом подання відповідних документів виступив міський голова Віталій Кличко. Згідно з першим згаданим рішенням (його Вітренко тільки збирається оскаржувати в суді. – KВ), міська влада офіційно "визнала за доцільне утворення райрад у Києві як представницьких органів членів територіальної громади міста” і створила підготовчу групу з питань визначення їхньої чисельності та повноважень (до групи увійшли 25 осіб – депутатів Київради, посадовців КМДА та громадських активістів). Вказаній групі було доручено до 31 березня 2022 року підготувати та подати на розгляд міського голови три проєкти рішень Київради – “Про утворення районних в Києві рад та визначення їх чисельності”, “Про визначення обсягу повноважень районних в Києві рад” та “Про призначення перших виборів депутатів районних Києві рад”. Це сама та група, про яку Андрій Вітренко згадував у коментарі KВ.  У свою чергу, відповідно до рішення “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради”, столична міськрада створила при КМДА 10 департаментів, які повинні відповідати за 10 районів Києва. Варто зазначити, що 17 лютого 2022 року міськрада навіть внесла зміни до вказаного рішення, затвердивши положення про ці департаменти. Читайте: Назло и вопреки: у Кличко продолжили реформировать “местное самоуправление” в столице Ще одним своїм рішенням від 3 лютого 2022 року – “ “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад” – міська влада наповнила зазначені департаменти "змістом". Тоді депутатський корпус Київради визначив, що вказані структури мають виконувати функції виконкомів при райрадах (на період, поки ці виконкоми не будуть сформовані райрадами. – KV), а діючі РДА Києва повинні будуть передати “районним департаментам КМДА” документацію, матеріально-технічну базу та все комунальне майно, яке знаходиться в їх сфері управління.  Читайте: Разгул самоуправления: Киевсовет послал “гулять лесом” президента, “слуг народа” и “новый закон о столице” Надалі, у середині лютого 2022 року, Андрій Вітренко звернувся до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК, нині ліквідований. – KВ) із позовом щодо визнання протиправними та скасування двох із трьох рішень столичного муніципалітету від 3 лютого 2022 року – №4180/4221 “Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київради” та №4179/4220 “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад”. В обґрунтування своїх вимог голова фракції “Слуга народу” в Київраді, зокрема, вказав на те, що Київрада не має повноважень створювати виконавчі органи райрад, бо це прерогатива безпосередньо самих райрад. Крім того, на думку Андрія Вітренка, створення додаткових структурних підрозділів КМДА (десяти “районних” департаментів. – KВ) є дублюванням повноважень РДА. Також депутат у своїй позовній заяві повідомив, що міська рада, погоджуючи відповідні проєкти рішень, порушила низку “процедурних нюансів”, у зв'язку з чим ці питання, на його думку, взагалі не повинні були вноситися до порядку денного пленарного засідання і розглядатись депутатами. Зокрема, Андрія Вітренко зазначив, що проєкти цих рішень під час їхнього погодження “не містили жодних обґрунтувань винятковості щодо невідкладності їхнього розгляду”. Тобто, народним обранникам у письмовій формі не пояснили, чому ці проєкти рішень потрібно розглядати за “пришвидшеною процедурою”, як це передбачено Регламентом Київради.  Крім того, Андрій Вітренко вказав на те, що вказані проєкти рішень у якості невідкладних, всупереч нормам законодавства України, були опубліковані на сайті міськради не за 10 робочих днів до дати їх розгляду, тобто 20 січня 2022 року, а лише 3 лютого 2022 року. При цьому, позивач звернув увагу на те, що норма Регламенту Київради, яка регулює спеціальні правила опублікування проєктів рішень як невідкладних і фактично дозволяє оприлюднювати такі документи в день їхнього розгляду, суперечить Законам України “Про місцеве самоврядування” та “Про доступ до публічної інформації”. Також Андрій Вітренко вказав на те, що до пояснювальної записки проєкту рішення “Про організацію управління районами в Києві на період до формування виконавчих органів районних в Києві рад” не було додано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат. На думку депутата, це повинно було бути зроблено, адже, згідно з цим рішенням, Київрада доручила КМДА вжити заходів щодо комплектування кадрами нових структурних підрозділів – “районних департаментів”. Фактично, мова про те, що міський голова повинен був пояснити депутатам, яким чином планується фінансувати нові структури та скільки це буде коштувати столичному бюджету. У свою чергу юристи столичного муніципалітету повідомили суддям, що проєкти рішень були оприлюднені на сайті Київради ще 27 січня 2022 року, а письмові обґрунтування невідкладності були підготовлені 31 січня – тобто до розгляду цих документів на пленарному засіданні. Також, серед іншого, у столичній міськраді називали безпідставною позицію Андрія Вітренка щодо дублювання повноважень “районними департаментами”, мовляв, ці структури реалізують повноваження місцевого самоврядування, наданих КМДА.  Скріншот рішення ОАСК від 4 липня 2022 року Врешті-решт, 4 липня 2022 року ОАСК повністю задовольнив вимоги Андрія Вітренка. У відповідь на це Київрада підготувала апеляційну скаргу, але 30 листопада 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив столичному муніципалітету в її задоволенні.  Що трапилося зі “старими” райрадами Києва Нагадаємо, 7 вересня 2010 року Верховна Рада проголосувала за зміни до Закону “Про столицю України – місто-герой Київ”, а за день їх підписав тепер вже експрезидент України Віктор Янукович. Згідно з цими змінами, Київ отримав можливість не лише створювати, а й самостійно ліквідувати районні ради у столиці. Такими новими повноваженнями у Київраді скористалися буквально “завтра” – 9 вересня 2010 року депутати міськради підтримали ліквідацію райрад у столиці. Нагадаємо, що мером Києва та головою КМДА на той момент був Леонід Черновецький. Відкладене переформатування Києва Обраний у 2014 році мер Києва Віталій Кличко пообіцяв відновити роботу столичних райрад і на початковому етапі навіть вжив для цього певних заходів. Рішенням від 23 липня 2015 року № 787/1651 “Про управління районами у Києві” Київрада “на папері” відновила районні ради у 10 районах столиці. Даним рішенням передбачалося, що кожна райрада складатиметься із 40-50 депутатів (залежно від кількості мешканців району). Вибори до оновлених райрад мали відбутися 27 березня 2016 року. Місто почало готуватися до виборчої кампанії, проте в останній момент усе зірвалося через судовий позов маловідомої ГО “Наждак”. Її представники оскаржили у суді можливість проведення виборів до столичних райрад на зазначену дату. Після цього, у квітні-травні 2016 року, столичні депутати збиралися повторно звернутися до Центральної виборчої комісії (ЦВК), щоб там призначили нову дату виборів. Але на цей раз у справу втрутився Віталій Кличко, який припинив даний процес. Підставою для цього мер Києва називав, серед іншого, те, що не можна звертатися до ЦВК без повного переліку “компетенцій райрад”. Після такого рішення багато столичних депутатів викривали очільника міста в тому, що він, мовляв, передумав і злякався втратити контроль на місцях. Читайте: Кличко заблокировал назначение выборов в райсоветы У листопаді 2018 року в Київраді було зареєстровано новий проєкт рішення – “Про збільшення впливу громадськості на процес ухвалення рішень у районах столиці”. Його суть була проста – депутати знову збиралися звернутися до ЦВК із клопотанням про призначення нової дати виборів до вже створених “на папері” райрад. Але з того часу народні обранці так чи інакше стикалися з опором тодішнього секретаря Київради Володимира Прокопіва (на сьогодні – голова фракції “Європейська солідарність” у Київраді та заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень). Наприклад, у січні 2019 року Прокопів несподівано направив комісіям міськради рекомендацію підготувати та передати для узагальнення до комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики пропозиції щодо уточнення повноважень столичних райрад. Тодішній секретар Київрада при цьому проігнорував той факт, що ще у 2016 році у міськраді було створено для цього спеціальну робочу групу, яка й мала ці повноваження уточнити. Читайте: Как Владимир Прокопив заблокировал выборы в райсоветы Киева на неопределенный срок У другій половині 2019 року про необхідність відродження в Києві райрад заговорили “на верхах” – не в останню чергу на тлі протистояння, що почалося тоді між мером Києва Віталієм Кличком та новообраним президентом Володимиром Зеленським. Так, у вересні 2019 року народні депутати з фракції “Слуга народу” внесли до Верховної Ради (ВР) законопроєкт №2143 “Про внесення змін до Закону України “Про столицю – місто-герой Київ”, згідно з яким, серед іншого, у системі місцевого самоврядування Києва мали з'явитися райради. Та майже водночас до парламенту було внесено ще три альтернативні законопроєкти. Один з них, №2143-3 – з кумедними новелами та нормами – було проголосовано з рішенням доопрацювати до другого читання. Читайте: “40 страниц сатанизма”: почему нельзя принимать закон “Слуги народа” о Киеве До другого читання №2143-3 дійсно було перероблено настільки, що це вже був новий документ. Що, до речі, суперечить нормам Регламенту ВР, відповідно до якого, №2143-3 треба було відкликати та внести новий проєкт закону. Та монобільшість за підтримки будівельного лоббі з “ОПЗЖ” знехтувала цією нормою. Та навіть перероблений №2143-3 передбачає дуже проблемні дуже проблемні, якщо не системно корупційні норми: Київ має бути розділено на райони з райрадами, яким Київрада встановить та профінансує бездефіцитні бюджети, а також дозволятиме (або заборонятиме) встановлювати районні збори та податки; райради та їх виконкоми мають отримати контроль над виконанням Генплану Києва та затверджуватимуть “Детальні плани забудови”, які, схоже, є ерзац-ДПТ (Детальними планами територій). Читайте: Отформатированный Киев: диктат районов и мэр без администрации (анализ законопроекта) Це не завадило комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування в жовтні 2021 року погодити та рекомендувати до прийняття у другому читанні №2143-3. Нагадаємо, секретарем цього комітету є віцепрезидент Конфедерації будівельників України та фактичний власник групи девелоперський компаній “Perfect Group” Дмитро Ісаєнко, обраний від “ОПЗЖ” за т.зв. “квотою Медведчука-Столара”. Читайте: Будівельний союз “Слуги народу” та “ОПЗЖ” і Кіно та колаборанти: що робить експартнер Єрмака в будівельному бізнесі Столара-Медведчука До сесійної зали проєкт закону потрапив вже в листопаді 2021 року. Але до голосування справа так і не дійшла. Хоча не можна виключати, що №2143-3 може з’явитися в порядку денному Ради у будь-який момент. Фото: колаж КВ КиївВлада

Касаційний господарський суд остаточно відмовив ГО “Серце Подолу” в поверненні до комунальної власності Києва ділянки на вул. Боричів Тік, 4-А, яка знаходиться в постійному користуванні СБУ. Громадські активісти переконали служителів Феміди, що Київрада, передаючи цю землю правоохоронцям в 2011 році, порушила законодавство України, але їхні вимоги не було задоволено через те, що сплив термінів позовної давності. Таким чином СБУ зможе використати цю ділянку для побудови житла для своїх співробітників – попередньо мова йде про семиповерховий будинок на 11 квартир. Втім, чи означає завершення судових спорів, що будівництво пройде без зайвого галасу, наразі невідомо. Адже раніше мешканці Подільського району виступали проти нього – через те, що ця ділянка знаходиться на зсувонебезпечній території в межах заповідника “Стародавній Київ”. Як стало відомо KВ, нещодавно Касаційний господарський суд поставив крапку в історії щодо повернення до комунальної власності громади Києва ділянки на вул. Боричів Тік, 4-А у Подільському районі столиці (справа №910/5613/21). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Так, 15 лютого 2023 року вказаний суд залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду Києва від 20 жовтня 2022 року, відповідно до якої громадській організації (ГО) “Серце Подолу” було відмовлено в задоволенні вимог щодо “вигнання” зі вказаної землі Служби безпеки України (СБУ). Відповідна постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Цей судовий процес декілька років тому набув значного розголосу у зв'язку з тим, що громада Подільського району виступає проти того, щоб правоохоронці будували на згаданій ділянці житло для своїх працівників. КВ вирішила проаналізувати історію, яка тягнеться ще з початку 00-х років. Скандальний землевідвід та протести громади 27 травня 2004 року Київрада рішенням №281-2/1491 погодила передачу ділянки площею 0,26 га на вул. Боричів Тік, 4-А в оренду СБУ для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом (кадастровий номер – 8000000000:85:389:0007). Термін оренди мав скласти 5 років. 6 жовтня 2004 року між столичною міськрадою та СБУ був укладений договір оренди цієї землі. Надалі, 28 жовтня 2010 року, Служба безпеки звернулася до Київради з проханням внести зміни до рішення про землевідвід, які передбачали, що ділянка на вул. Боричів Тік, 4-А була відведена не в оренду, а в постійне користування. Столична міськрада таке клопотання задовольнила, і 6 жовтня 2011 року рішенням №343/6559 внесла відповідні зміни до рішення №281-2/1491. Невдовзі після цього, 20 лютого 2012 року Головне управління земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) видало СБУ державний акт на право постійного користування даною землею. До цього, 10 лютого 2005 року, СБУ уклала з ТОВ “Стабіл-Груп” договір пайової участі у будівництві житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками на вул. Боричів Тік, 4-А. Відповідно до цієї угоди, Служба безпеки передала цю землю під забудову вказаній компанії, за що повинна була отримати 15% квартир у збудованому будинку. Крім того, договором було передбачено, що ТОВ “Стабіл-Груп” має передати СБУ квартири в інших своїх новобудовах на території Києва, але їхня кількість у відкритих джерелах не повідомляється. За інформацією “Слідство-інфо”, у той період планувалося будівництво будинку усього на 24 квартири, з яких 12 квартир – чотирикімнатні, 3 квартири – шестикімнатні. Скільки поверхів мав нараховувати цей будинок, видання не повідомило. Але, судячи з рендерів даного об'єкту мова йшла орієнтовно про 5-6 поверхів. Рендер будинку на вул. Боричів Тік, 4-А (його було опубліковано на сайті, де зібрані портфоліо українських архітекторів) Втім, до січня 2013 року “Стабіл-Груп” не розпочала роботи і навіть не отримала від органів держархбудконтролю дозвіл на виконання будівельних робіт. Через це СБУ подала позов до Господарського суду Києва стосовно розірвання згаданого договору у зв'язку з невиконанням його умов. 14 лютого 2013 року столичний госпсуд задовольнив вимоги Служби безпеки. Зазначимо, журналіст Володимир Унжин у 2010 році повідомляв, що ініціатором будівництва житла на вказаній ділянці виступав голова СБУ Ігор Смешко (очолював цю держструктуру з 4 вересня 2003 року по 4 лютого 2005 року, а тому більшість скандалів розвивалися вже після його відставки. – KВ), а провал проєкту даної забудови був пов'язаний із проблемами ТОВ “Стабіл Груп”, у тому числі через фінансові негаразди. Протягом наступних років СБУ не вживала ніяких заходів щодо забудови цієї землі – принаймні, публічних. Перший скандал мав місце приблизно в 2020 році – до мешканців сусіднього будинку по вул. Ігорівська, 2/6 підійшли співробітники Служби безпеки і попросили покинути прибудинкову територію, на якій розташований дитячий майданчик, яким вони зазвичай користуються. Лише тоді громадськість дізналася, що розташована поруч ділянка знаходиться у постійному користуванні СБУ. А невдовзі, у лютому 2021 року, представники спецслужби, за інформацією місцевих мешканців, намагались зламати паркан навколо їхнього будинку, щоб завезти будівельну техніку. Незадоволені кияни тоді викликали поліцію і ці процеси зупинилися. 13 серпня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав СБУ містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового будинку на вказаній ділянці. Даний документ відсутній у публічних джерелах, адже Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у період воєнного стану не працює в режимі відкритого доступу. У зв'язку з цим, точно встановити, які вихідні дані повинен мати “майбутній будинок” неможливо. Втім, деякі положення цих МУО оприлюднив портал “Наші Гроші”. За даними видання, у цьому дозвільному документі було зазначено, що земельна ділянка на вул. Боричів Тік, 4-А розташована на зсувонебезпечних територіях, в зоні підтоплення ґрунтовими водами і є складовою частиною пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долин Дніпра”. Також в МУО було вказано, що ділянка знаходиться в межах Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ” та входить в межі Центральної планувальної зони, історичного ареалу столиці. Саме ці фактори і були основними аргументами місцевих активістів, які виступають проти забудови. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Разом з тим, за інформацією “Слідство-інфо”, на вказаній ділянці планується збудувати семиповерхівку з 11 квартирами, десять із яких будуть шестикімнатними. Загальна площа квартир — майже три тисячі квадратних метрів. Також у будинку передбачається підземний паркінг, який включатиме 12 гаражів-боксів. При цьому СБУ повідомила вказаному виданню, що це буде житло для її співробітників. Незадовго до цього, навесні 2021 року, ГО “Серце Подолу” подало до Господарського суду Києва вищезгаданий позов щодо скасування рішення Київради №343/6559 від 6 жовтня 2011 року та визнання недійсним держакту на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Боричів Тік, 4-А. В обґрунтування своїх вимог громадські активісти повідомили, що Київрада не мала права вносити зміни до свого рішення про передачу вказаної землі в оренду, адже на той час термін цієї оренди вже закінчився (угода була розрахована на період до 18 квітня 2010 року). Відповідно, як вважають в ГО “Серце Подолу”, держакт на цю ділянку є недійсним, адже передача даної землі в постійне користування “відбулася з порушенням законодавства України”. 27 жовтня 2021 року Господарський суд Києва повністю задовольнив вимоги громадських активістів.  Скріншот рішення столичного госпсуду від 27 жовтня 2021 року Втім, надалі до Північного апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги від СБУ, Київради та Департамента земельних ресурсів КМДА – всі ці структури вимагали скасувати вердикт суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ГО “Серце Подолу”. 20 жовтня 2022 року апеляційний суд повністю задовольнив відповідні скарги.  Офіційно це сталося з формальних причин – у зв'язку з тим, що у даній справі було порушено строки позовної давності. Так, колегія суддів наголосила на тому, що ініціювати такий спір громадські активісти могли не пізніше, ніж через три роки після прийняття Київрадою рішення про передачу даної ділянки в постійне користування. При цьому, в апеляційному суді погодились із твердженнями про те, що вищезгадане рішення є незаконним, а держакт на землю – недійсним. Із цих же причин ГО “Серце Подолу” було відмовлено в задоволенні її касаційної скарги, яку розглянув Касаційний господарський суд.  “Правоохоронні” забудови Як неодноразово повідомляла KВ, правоохоронні органи та інші державні структури, які працюють в сфері забезпечення безпеки України, не вперше фігурують в скандалах стосовно можливої забудови столичної землі. Наприклад, у 2017-2018 роках окремі депутати Київради виступали проти можливої забудови ділянки площею 0,13 га на перетині вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського у Шевченківському районі. На цій землі (розташована в районі Чкалівського скверу), Генеральна прокуратура планувала звести житло для своїх працівників. При цьому, депутатка Ольга Балицька (у минулому VIII скликанні міськради входила до фракції “Об'єднання “Самопоміч”) звертала увагу КМДА на те, що плани стосовно цієї забудови не відповідають вимогам містобудівної документації, а зведення багатоповерхівок на цій землі призведе до знищення зелених насаджень та зменшення рекреаційної зони Центрального історичного ареалу Києва. Надалі ця історія дещо “затихла”. Читайте: Генпрокуратура подтвердила намерения застроить сквер им. Чкалова Крім того, влада міста не відмовляється від протистояння з апаратом Ради безпеки і оборони (РНБО) України, який раніше планував побудувати житло на вул. Щусєва (біля станції метро “Сирець”).  Так, поки вказаний держорган намагається оскаржити позбавлення його права користування цією землею, 9 лютого 2023 року Київрада зробила перший крок до того, щоб офіційно надати даній ділянці площею 1,62 га статус скверу. При цьому, раніше правоохоронні органи “натякали” столичній владі, що, мовляв, ділянка “повинна залишитися у РНБО”. Зокрема, рік тому перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, який підписував розпорядження про “вигнання” цього землекористувача, отримав підозру в службовій недбалості. Керівництво міста називає цю справу політичною. Зокрема, очільник міста Віталій Кличко раніше звинувачував РНБО в тому, що вона буцімто “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”. Читайте: “УДАР” проти РНБО: Київрада зробила перший крок до створення скверу біля станції метро “Сирець” Учасники конфлікту За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “Серце Подолу” була зареєстрована у листопаді 2020 року. Засновниками цієї організації є мешканці Подільського району Києва Антон Корвін-Піотровський, Єлізавета Хащенко-Баєва і Яна Валіахметова, яка також є головою даної ГО. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Службу безпеки України з 18 липня 2022 року очолює генерал-майор Василь Малюк (до 7 лютого 2023 року керував цією структурою на правах “в.о”). Його попередником на цій посаді був лейтенант Іван Баканов, який керував СБУ з 29 серпня 2019 року по 18 липня 2022 року. У період з 2004 по 2013 року, коли здійснювався відвід ділянки на вул. Боричів Тік, 4-А і декларувалися перші плани щодо її забудови, у Службі безпеки України змінилися сім очільників: ними почергово були згаданий вище Ігор Смешко, Олександр Турчинов, Ігор Дріжчаний, Валентин Наливайченко, Валерій Хорошковський, Ігор Калінін та Олександр Якименко (останній наразі підозрюється в державній зраді через допомогу рф під час її повномасштабного вторгнення до України). Фото: колаж КВ КиївВлада

Віталій Кличко не мав права призначати керівників комунальних підприємств, тому його дії підпадають під покарання згідно ст. 356 Кримінального кодексу України (ККУ) “Самоправство” – штраф до 50  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи до двох років, або арешт до трьох місяців. Хто ж має призначати керівників комунальних підприємств? Я вже не раз непублічно вказував на проблему комунальних підприємств та призначення на керівників цих підприємств. Тепер публічно – бо дістало, а головне від цього багато проблем з комунальними підприємствами. В свій час, стаючи переможцем багатьох конкурсів на заміщення посади керівника комунального підприємства, я жодного разу не був призначений. Коли комісії з проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора комунального підприємства втратили прозорість і стали зібранням договорняків, смислу заявлятись на конкурс вже не стало. Та його й не стало тоді, коли Віталій Кличко нехтував рішеннями конкурсних комісій та призначав відвертих недолуг, а потім відверто їх звільняв. Можливо, Віталій Кличко хоче як краще і всі призначення керівників йшли під впливом його оточення, оточення змінювалось і змінювались недолугі керівники. Віталій  Кличко – слон. І хвостики не мають керувати слоном. Тому необхідно допомогти Віталію Кличку позбавитися нав’язаної йому відповідальності незаконно призначати керівників комунальних підприємств і тим самим допомогти Віталію Кличку визначитися: чи він орган чи міський голова. Тупість, некомпетентність, дурість, договорняки та відверта корупція  позбавляють Київ ясних перспектив на майбутнє комфортного міста. Принцип накрасти-насрати-втекти – процвітає. Це необхідно змінювати як систему. Система має бути в основі, а не карусель змін керівників. Підписуйтесь на “КиївВладу”   В основі місцевого самоврядування є комунальна власність. Позбуття чи позбавлення комунальної власності – це втрата самоврядування. Система комунальних підприємств повинна бути необхідно-збалансована – сформована та керована таким чином, щоб самостійно забезпечити життєдіяльність міста за принципом необхідності.  Відсутність такої збалансованості та її наслідки відчули міста наближені до бойових дій, зокрема міський голова Харкова висловлювавсь про те, що тепер не буде ніякого аутсорсинга. Під час напруженої ситуації у Харкові ефективно виконували свої функції тільки комунальні підприємства. Тому роль комунальних підприємств неможливо переоцінити. Разом з цим, важливе значення необхідно віддавати й системі управління комунальними підприємствами, неправильна реалізація якої призводить до того колапсу який існує в Києві. На мою думку, виходячи з діючого законодавства (Конституції України, законів “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про столицю України – місто-герой Київ”) призначення керівників комунальних підприємств відбувається з порушенням закону та логіки існування місцевого самоврядування.  Так,  відповідно до п. 30 ст. 26 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключною компетенцією київської міської ради (як і будь-якої ради)   є прийняття рішень “про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади”. Тобто, Віталій Кличко не має ні створювати, ні вносити зміни до статуту – він не може управляти підприємствами комунальної власності. Але при цьому верстат самовправства Віталія Кличка працює. Для прикладу ще одне випадкове розпорядження “органу” за підписом Віталія Кличка №2093 від 30.09.2021 р. “Про внесення змін до статуту комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київтеплоенерго”. Не може Кличко затверджувати статути! Не може бути комунального підприємства КМДА, бо КМДА – не суб’єктна. Суб’єктність – це виключна компетенція міської ради, згідно закону та нормальної логіки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Щоб вас теж ніхто не плутав, згадаю ст. 29 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка  визначає повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування щодо управління комунальною власністю, і відповідно до якої до власних повноважень виконавчих органів належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Саме управління майном, а не підприємством. Управління майном – це передача в користування і то  в межах визначеною радою.  Навіть неможливо уявити, яким може бути легітимний механізм призначення керівника комунального підприємства, крім механізму прямого голосування депутатами за кандидатуру. Давайте ще розглянемо ситуацію, “підтягнувши” наступну логіку. Якщо  комунальні підприємство уявити, як господарське товариство, то учасниками цього товариства є громадяни громади Києва в особі обраних громадянами депутатів. Якщо спрощено, то кожного депутата можна представити учасником комунального підприємства, а міського голову секретарем зборів (бо він такий і є). Депутат не може передавати свої депутатські повноваження нікому, навіть колезі-депутату. Думаю, це абсолютна ясна річ. Депутати, якими формується орган місцевого самоврядування, виконують представницькі функції. Органи місцевого самоврядування (депутати) є засновниками підприємств комунальної власності – ніхто інший не може бути засновником комунального підприємства. На відміну від учасника господарського товариства, маючи особисту представницьку функцію, депутат не може передовірити свої права і обов’язки іншому громадянину, адже набуття депутатських прав і обов’язків відбувається виключно за законом і виключно через систему виборів. Тобто, депутат не може нікому делегувати чи довірити свої права в управлінні комунальним підприємством, депутат не може надати довіреність Віталію Кличку – це важлива відмінність від управління господарським товариством. Як засновник, орган місцевого самоврядування (депутати), через прийняття рішень здійснює управління підприємствами комунальної власності, в тому числі – їх виключне право призначати керівників таких підприємств. Не треба плутати виключну компетенцію органу місцевого самоврядування (п. 31 ст. 26 закону “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо “прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення”) з передачею управління комунальними підприємствами. Якщо б так можна було все передавати, то депутати збиралися б один раз, щоб все передати. Тоді для чого тоді депутати, демократія та самоврядування? Прописати в законі, що місцеве самоврядування в Києві – це Віталій Кличко. І все. Але це ж не так. Отже, призначення керівників комунальних підприємств – це виключне право, навіть обов’язок депутатів Київської міської ради. Для кращого розуміння проблеми наведемо ще один приклад. В пошуку системи делегування повноважень з управління комунальними підприємствами (а таке є) перший документ, що трапився мені на очі, стало розпорядження КМДА №2572 від 13.12.2021 року “Про передачу до сфери управління майна”. В ньому Віталій Кличко (орган) при виданні розпорядження посилається на статті, на які він не може посилатись. Так ст. 327 Цивільного кодексу України визначає, що “управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування”. Тобто, Віталій Кличко вказує статтю, яку він порушує. Ч. 5 ст. 60 закону “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає, що “органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності…”. Віталій Кличко, можливо, і орган, але явно не місцевого самоврядування. Щось виконавчий орган Київради (КМДА) за підписом Віталія Кличка зовсім не того картуза на голову натягнув. До речі, КМДА – це система, яка не може бути суб’єктом, як будь-яка система (класика державного управління), а від того не може видавати розпорядження. Розпорядження може видавати виключно голова КМДА Віталій Кличко. Про це ж говорить і ст. 41 закону “Про місцеві державні адміністрації”: “Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством”. На цьому можна було б завершити наше дослідження, а юристам і правоохоронним органам варто було б на ці тези нанизати статті Кримінального кодексу та інших законів про відповідальність і покарання. Але ще один приклад. Показовою є ситуація з театрами комунальної власності (видовищно-театральними закладами) та Департаментом культури КМДА. Відповідно до п. 9.14. положення про Департамент культури КМДА, директор департаменту призначає керівників закладів культури, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та підпорядковані  департаменту,  за результатами конкурсу шляхом укладання ними контрактів у встановленому законодавством порядку. Положення про Департамент культури затверджено розпорядженням все того ж несуб’єктного виконавчого органу Київради, хоча мало б бути затверджено головою КМДА Віталієм Кличком. Отже, ми маємо ситуацію, незаконної спроби управління підприємством комунальної власності (місцеве самоврядування) іншою “гілкою” влади – органом державної влади без делегованих повноважень. Віталій Клічко не мав права затверджувати такі повноваження для керівника Департаменту культури КМДА, а директор департаменту не мав права здійснювати такі повноваження. Можливо, я все ж таки, щось пропустив й є якесь “липове” рішення Київради про надання Віталію Кличку, як голові КМДА, чи Віталію Кличку, як Міському голові, права на управління підприємствами комунальної власності. В законі про таке право точно нічого немає.  Чи є рішення, про надання таких повноважень міською радою директору Департаменту культури КМДА? Чи є хоч щось, що б якось прикритись “видатним” діячам державного управління від “компетентних органів”? При цьому прошу не плутати передачу майна в управління (по суті безоплатну оренду) й передачу управління підприємством. Якщо є такі рішення то вони мають бути скасовані. Єдине рішення Київради про призначення керівника комунального підприємства, відповідно до законодавства та принципів місцевого самоврядування, це рішення, де буде вказано: “ …Міському голові м. Києва В.В. Кличко підписати затверджений договір (контракт)…”. В ст. 21 закона “Про культуру” також сказано виключно наступне: “… керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п’ять років за результатами конкурсу”. Тобто цим законом  не визначено, хто призначає керівника закладу культури. Та й не може бути визначено, адже й так зрозуміло що керівника державного закладу культури призначає керівник органу за погодженням з місцевим органом виконавчої влади, а керівника комунального закладу культури можуть призначати тільки органи місцевого самоврядування (ради)  на праві суб’єкта права власності. В конкурсній комісії від Департаменту культури КМДА (положення про комісію немає) не передбачається участь навіть депутатів Київради. Прикольно? Проте є представники громадських організацій (три особи), які взагалі не мають відношення до культури і взагалі ведуть діяльність в інших населених пунктах України. Є в комісії представники від театру (три особи). Від Департаменту культури – теж три особи. Конкурсні комісії на “некультурні” підприємства комунальної власності не передбачають лотерей з громадськими організаціями: в комісії присутні депутати Київради та затвердженні вже розпорядженням Міського голови на підставі ст. 42 закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, в якій нічого не сказано про такі комісії. Тобто, ми тут маємо роздвоєння особистості у Віталія Кличка з одного й того ж самого питання: він все ж таки хто – орган, міський голова, чи Віталій Кличко? Поки відбувається роздвоєння-здвоєння, керівництво Департаменту культури готове призначати керівником театру будь-кого, кого запропонує колектив. Це вже призвело до тупикових ситуацій. А далі буде катастрофа. Для ще більшої деталізації – ситуація з Театром “Юного глядача на Липках”. Конкурсна комісія обрала судимого за ст. 146 Кримінального кодексу “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини” Вячеслава Жилу. Детальніше: Знайдіть нашого Жилу: Театр на Липках просить Кличка та Попка повернути з-за кордону свого керівника Окружний адміністративний суд (ОАС) Києва визнав протиправним та скасував рішення конкурсної комісії та наказ Департаменту культури №457-к від 21.09.2021 про призначення Вячеслава Жили директором комунального підприємства ТВЗК “Київський театр юного глядача на Липках”. Це рішення пройшло апеляцію і набрало законної сили в день прийняття постанови шостого апеляційного адміністративного суду (24 січня 2023 року). Відповідно до рішення суду, керівник Департаменту культури Сергій Анжияк був повинен не звільнити Вячеслава Жилу, а прийняти до виконання рішення суду, тому що визнано протиправним та скасувати наказ про призначення Вячеслава Жили директором театру, разом з чим є незаконними всі дії Вячеслава Жили стосовно його незаконної діяльності в театрі. Це означає, що більшість акторів та працівників театру, яких Вячеслава Жила звільнив (знищив багаторічно сформований колектив та репертуар театру), звільнені незаконно, а вірніше – не були звільнені. Ті, кого Вячеслава Жила прийняв на роботу, прийняті незаконно і не є колективом театру, оскільки призначались Вячеславом Жилою, який не мав на те повноважень. Про такі ситуації треба думати завчасно, щоб не створювати їх. Та проблема в тому, шо  немає кому і чим думати. Приймалось би рішення про призначення керівника підприємства шляхом прямого голосування депутатами, то таких проблем не було б. Натомість, Сергій Анжияк продовжив “чудити” й нічого не зміг придумати, як призначити (залишити) в.о. директора театру заступника Вячеслава Жили (якого Жила призначив своїм заступником), бо так захотів колектив, незаконно “набраний” Вячеславом Жилою. Читайте: Лють і треш на Липках: Жила зберіг контроль над столичним ТЮГом Й при цьому ніхто вже не згадує про незаконно звільнений колектив, який пропрацював до Вячеслава Жили десятки років і виховав не одне покоління юних театралів. За таких дій Сергія Анжияка ситуація в театрі буде погіршуватися. З огляду на вищенаведене депутатам необхідно почати виконувати свої прямі обов’язки і не перекидувати це на некомпетентні безповноважні виконавчі органи. А вирішення непорозуміння з ТЮГ на Липках має стати показовим і грунтуватися на наступних принципах: 1. Театр – комунальна власність. Управляти театром можуть виключно депутати шляхом прямого голосування. 2. Від театру та якісного репертуару залишиться скоро тільки пляма за кольором дитячої неочікуваності (зайдіть на новий сайт театру та оцініть). 3. До колективу театру Вячеслав Жила вчинив фактичний геноцид, бо від колективу майже нікого не залишилось. 4. Театр необхідно повернути до того стану, який він мав до Вячеслава Жили. 5. Театр на повному утриманні громади міста, є комунальним закладом і “своє” кіно за гроші громади колективу немає чого крутити. Театр – виключна відповідальність депутатів Київради, а Департамент культури КМДА тільки планує, розпоряджається коштами та контролює, як допоміжний орган депутатів – без права прийняття рішення. 6. Від художнього керівника театру та режисера залежить репертуар і якість вистав. Керівник чи режисер – як диригент. Якими б прекрасними не були актори, але прекрасної вистави чи кіно за їхніми окремими побажання  не буде.  Віддати зараз призначення керівника театру на відкуп незаконно призначеному колективу – це елементарна тупість та нездарність керівництва Департаменту, яке взагалі не має повноважень на прийняття таких рішень. А ще це нонсенс – режисер формує акторський колектив. 7. Покоління дітей та молоді виховувались на виставах театру під керівництвом Віктора Гирича. Логічно, що виведення театру для дітей і молоді, поки депутати не організуються з театральною концепцією, можна доручити керівник театру Віктору Гиричу і то, якщо він захоче розгрібати зроблені проблеми. Майже аналогічна ситуація і з іншими підприємствами комунальної власності. Там теж призначення керівників робились Віталієм Кличком, який не має повноважень на особисте управління підприємствами комунальної власності. І не може мати, як за законом, так і за відсутності в даному випадку, навіть в уяві, будь-якого легітимного механізму розпорядження чужими правами. Яке б рішення депутатів не було, до чого воно б не призвело, але саме депутати повинні визначатися з керівниками комунальних підприємств, нести за них відповідальність, змінювати і призначати інших і не кивати на Віталія Кличка. Він в даній ситуації несправжній і не має права без рішення ради призначати (доручати призначення) керівником комунального підприємства, в тому числі і виконувачів обов’язків. Стосовно конкурсних комісій – це дорадчі органи, не більше. Вони довели свою неефективність та корумпованість. Й рішення цих комісій могли взагалі не братися до уваги тим же Віталієм Кличком. Віталію Кличку та депутатам Київради необхідно вибудувати по-новому систему управління комунальними закладами та одночасно перейти до програми комуналізації Києва, в основі якої є збільшення (розвиток) комунальної власності, посилення управління власністю і як вже зазначалось, війна це вагомий аргумент діяти саме так. Читайте: Київ на всі 100%: повернути Київ Киянам! Ми можемо розраховувати на те, що Віталій Кличко та його безпосередній керівник, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко дослухаються моїх порад.  Особисто Віталій Кличко легко може прощатися з недолугими керівниками заради змін на краще. Для нього не складно в інтересах громади позбавитись керівника Департаменту та пари заступників. Єдина проблема в тому, що Віталій Кличко знов і знов легко притягує до себе нових безкебних недолуг, які все перетворюють на кізяк. Тому, Віталіє Володимировичу, змінюйте систему. Бо з існуючою системою вам не те що не здобути нові пояси, а можна й нинішні втратити – за самоправство та розкрадання. Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників земліКиївВлада

Департамент інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, реалізуючи у 2022 році міську цільову програму “Електронна столиця”, витратив лише 456,6 млн гривень з міського бюджету. Це рекордно мало: наприклад, у 2021 році чиновники за тими ж напрямками освоїли 1,35 млрд гривень. В минулому році, згідно програми, повинні були витратити біля 2 млрд гривень, але в бюджеті з ряду причин передбачили 652,9 млн гривень. При цьому, чиновники примудрилися відзвітувати про виконання 75% запланованих заходів програми (29 з 39), що, судячи з аналізу, є явною маніпуляцією. Мабуть, “гарну міну при поганій грі” зробили, щоб показати свій професіоналізм, який гарантує освоєння в поточному році на заходах, ефективність яких не доведена, 2,7 млрд гривень. Як стало відомо KВ, у середині лютого 2023 року на сайті Київради було опубліковано звіт Департаменту ІКТ КМДА щодо виконання у 2022 році Комплексної міської цільової програми “Електронна столиця” на 2019-2022 роки.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Виконані” заходи Згідно наданої інформації, вказаний департамент з підпорядкованими йому комунальними підприємствами (КП), не зважаючи на війну, змогли повністю реалізувати аж 29 з 39 запланованих заходів програми. Тобто близько 75%, що виглядає більш ніж солідно.  Наприклад, за інформацією чиновників, КП “Інформатика” в 2022 році повністю виконало захід з розвитку, супроводу і технічної підтримки комплексної системи відеоспостереження та систем забезпечення безпеки.  Було заявлено і про повне виконання в 2022 році заходів із впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті Києва (АСОП), яким займається КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (”ГІОЦ”).  Крім того, КП “ГІОЦ” начебто “повністю впоралося” з реалізацією заходу з “розвитку, впровадження та модернізації міської платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва”.  У свою чергу СКП “Київтелесервіс” на папері повністю виконало захід зі створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (система збору даних, наприклад, з лічильників ЖКГ, пристроїв пожежної сигналізації тощо. – КВ) та інших сучасних технологій безпроводового зв'язку.  Втім, проаналізувавши інформацію Департаменту ІКТ КМДА, можна констатувати, що чиновники допустили очевидні маніпуляції. Адже окремі заходи у звіті позначені як “повністю виконані”, а їх кількісні показники дуже сильно не дотягують до планових.  Так, КП “Інформатика” в 2022 році, розвиваючи сферу відеоспостереження, придбало 182 камери та налагодило роботу 182 комплектів відеокамер на перехідних станціях метрополітену, встановлених у 2021 році. На це було витрачено 38,4 млн бюджетних гривень, тоді як програмою було передбачено 150 млн гривень. І це не економія на закупках, просто планувалось зробити набагато більше.  У свою чергу КП ”ГІОЦ”, впроваджуючи АСОП, змонтовало лише 48 автоматів з продажу та поповнення засобів оплати проїзду. На це було витрачено 3,6 млн гривень, хоча програмою “Електронна столиця” передбачалося 60 млн грн. Планувалось, що в 2022 році треба закупити 600 програмно-технічних комплексів для системи АСОП.  На “платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва” КП “Гіоц” було витрачено 17,5 млн гривень (ще близько 7,3 млн гривен це КП повинно виплатити своїм підрядникам у 2023 році), при запланованих в програмі на минулий рік 70 млн гривень.  Що стосується СКП “Київтелесервіс”, то при створенні систему отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (закуплено лише 26 комплектів обладнання), було витрачено 22,8 млн гривень при запланованих 105 млн гривень. Програмою “Електронна столиця” у 2022 році планувалось закупити 115 відповідних комплектів обладнання. Не зроблене Перелік невиконаних заходів також досить довгий.  Наприклад, у минулому році КП “Інформатика” зовсім не займалося не витратило жодної “бюджетної копійки” на створення, розвиток та супроводження програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення. У програмі на цей захід, реалізація якого викликала питання у депутатів Київради і правоохоронних органів, передбачалося фінансування в розмірі 400 млн гривень. Такий результат в Департаменті ІКТ КМДА пояснили провалом при проведенні тендеру на реалізацію цього проєкту: пропозиція учасника торгів була відхилена як така, що “не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета тендерної документації”. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова Також Департамент ІКТ КМДА не виконав захід зі “стимулювання розвитку інноваційного середовища та розробки стандартів смарт сіті” (на це планувалося витратити 5 млн гривень). В рамках цього заходу, зокрема, передбачалося придбання послуг з організації “інкубатора міських проєктів” та створення неназваних смарт-концепцій, але через воєнний стан провести тендери на закупівлю відповідних послуг чиновники не змогли.  Крім того, через відсутність бюджетних призначень КП “ГІОЦ” не виконало захід зі створення та супроводження платформи "Електронна медицина" (відповідно до програми, на це в міській скарбниці потрібно було передбачити 50 млн гривень), а СКП “Київтелесервіс” не зміг створити систему міського телефонного електрозв'язку (програма передбачала на це 14 млн гривень). За інформацією Департаменту ІКТ КМДА, на виконання завдань програми “Електронна столиця” в 2022 році було витрачено всього 456,6 млн гривень. За підрахунками KВ, це близько 22% від обсягів, передбачених програмою, або близько 70% від закладеного в бюджеті Києва фінансування. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що не так з “Електронною столицею” Міська цільова програма “Електронна столиця” на 2019-2022 роки була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Тоді столична влада вирішила, що на “диджиталізацію Києва” протягом чотирьох років необхідно витратити 7,32 млрд гривень з міського бюджету. Надалі до цієї програми Київрада чотири рази вносила зміни. Відповідно до коригувань, погоджених 13 березня 2022 року, керівництво міста зменшило загальний кошторис програми до 6,9 млрд гривень (на 2022 рік близько 2 млрд гривень). Зазначимо, що до 2022 року столичне керівництво дуже щедро витрачало гроші платників податків на виконання заходів програми “Електронна столиця”. Читайте: Во сколько киевлянам обойдется сетевая инфраструктура от “Киевтелесервис” Наприклад, у 2021 році Департамент ІКТ КМДА спільно з підпорядкованими КП виконав близько 62% запланованих проєктів цієї програми (майже чотири десятки заходів з 63), на що було витрачено 1,35 млрд гривень (усього в бюджеті Києва на позаминулий рік на її виконання було закладено 1,43 млрд гривень). У відповідному звіті чиновники за невідомих обставин навіть не стали вказувати кількість виконаних заходів та, відповідно, відсоток реалізації програми – усе це KВ рахувала “вручну”. При цьому, ефективність таких масштабних фінансових вливань не була доведена в жодному звіті про виконання “Електронної столиці”.  Читайте: “Тройная обдираловка”: киевляне продолжат платить за налаживание денежного учета в сфере пассажирских перевозок Якогось фінансового ефекту от освоєння бюджетних коштів на “діджиталізацію” ніхто не бачив, але витрачали досить багато. Втім, у кінці 2021 року щось пішло не так. У бюджеті Києва на 2022 рік (затверджений рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року) на виконання заходів "ІТ-програми" столиці були передбачено лише 652,9 млн гривень.  Можливо це сталося через те, що окремі депутати Київради все частіше стали висловлювати незадоволення роботою профільних посадовців. Зокрема, народні обранці піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.  Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко Також відомо, що реалізація проєктів з “цифровізації” столиці дуже часто призводить до скандалів з “корупційним підтекстом”. Наприклад, Служба безпеки України провела слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у 2018 році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України. Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен Подібних скандалів було дуже багато. А нещодавно аудитори КМДА встановили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.  За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “повністю проігнорували вимоги щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань При цьому, 8 грудня минулого року столична міськрада погодила продовження терміну дії програми “Електронна столиця” на 2018-2022 роки ще й на 2023 рік. Відповідно до внесених в документ змін, загальний кошторис програми на п'ять років виріс до 9,6 млрд гривень. У поточному році на реалізацію заходів “Електронної столиці” з міського бюджету запланували витратити аж 2,7 млрд гривень. Схоже, чиновники хочуть у повній мірі компенсувати собі втрати від скромного освоєння грошей у 2022-му.  Нагадаємо, Департамент ІКТ КМДА з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

На фоні свіжого скандалу навколо будівництва бази відпочинку на “колишніх” землях лісового фонду в селі Циблі Бориспільського району, яке здійснює ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", на поверхню спливла ще одна схожа історія. Як з'ясувалося, ще у 2004 році КОДА передала майже 30 га землі на території лісу у тому ж районі в довгострокову оренду трьом підприємствам із орбіти міського голови Києва Віталія Кличка, дозволивши зводити там багатоповерхові будинки. Прокуратура Київщини протягом 2015-2020 років неодноразово намагалася повернути дану землю державі в судовому порядку та стягнути з орендарів в бюджет недоплату за користування землею за “зниженими розцінками”. Втім, ніяких успіхів правоохоронці не досягли. Водночас мешканці села Гора, в межах якого перебуває цей лісовий масив, намагаються не допустити його забудови, бо такі плани існують і їх погоджено з сільрадою. Як стало відомо KВ із допису столичного блогера Володимира Бондаренка у Facebook, підприємства із орбіти братів Віталія та Володимира Кличків свого часу отримали в оренду майже 30 га землі у лісовому масиві в Бориспільському районі Київської області. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про три земельні ділянки площею 9,98 га кожна біля т.зв. Бориспільської траси, недалеко від міжнародного аеропорту “Бориспіль”. Орендарями ділянок є три  приватні підприємства (ПП) – “Принт”, “Гросс” і “Беріг”. Ця земля раніше знаходилася в користуванні місцевого лісгоспу, а цим ПП була відведена під житлову забудову. Земельні ділянки на карті (графічні матеріали зі сторінки Володимира Бондаренка у Facebook) Інформація щодо цих ділянок була оприлюднена на фоні недавнього скандалу навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" (входить до орбіти “MacPaw” – однієї з найбільших ІТ-компаній України). Це ТОВ звинувачується правоохоронцями в порушенні норм законодавства при будівництві бази відпочинку на березі Канівського водосховища в селі Циблі Бориспільського (раніше – Переяслав-Хмельницького) району. І одним із питань, яке наразі цікавить слідство – на яких підставах землі лісового фонду перейшли в “приватні руки”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Тому KВ вирішила проаналізувати, яким чином “шматок лісу” опинився у оточення братів Кличків і що робили компетентні органи задля повернення цієї землі державі. Безрезультатні судові спори KВ з’ясувала, що протягом жовтня 2004 року Київська облдержадміністрація (КОДА) трьома своїми розпорядженнями (№740, №745 та №752) погодила передачу трьох земельних ділянок загальною площею 29,9 га (по 9,98 га кожна) на території Гірської сільської ради Бориспільського району в оренду на 49 років ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Також КОДА вилучила ділянки з постійного користування Бориспільського лісгоспу. Місцезнаходження села Гора, скрін з Google-map В жовтні 2004 року ділянки мали мали кадастрові номери 3220883200:03:001:0053, 3220883200:03:001:0051 і 3220883200:03:001:0052.  Розпорядження КОДА відсутні в публічному доступі.  Надалі, 21 жовтня 2004 року, між Бориспільською райдержадміністрацією (РДА) та трьома ПП було укладено три договори оренди ділянок. Аж у травні 2015 року цими землевідводами зацікавилися правоохоронці. Тоді прокуратура Київської області подала до Господарського суду Києва позов стосовно визнання недійсними розпоряджень КОДА щодо передачі цих ділянок в оренду ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг”, а також щодо визнання недійсними договорів оренди даної землі та її повернення громаді Бориспільського району. В обґрунтування своїх вимог правоохоронці вказали, що оскаржувані розпорядження та договори порушують права та інтереси держави, оскільки, відповідно до вимог законодавства України, вилучення земельних лісових ділянок площею більше 10 га, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінета Міністрів.  Так, за інформацією прокурорів, ці три ділянки є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства і знаходилися у постійному користуванні ДП “Бориспільський лісгосп”. На думку обвинувачення, ділянки у сумнівний засіб були передані в оренду для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Прокурори також звернули увагу на те, що ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” мають одного керівника. Тобто КОДА фактично порушила норму закону про неможливість надання оренди понад 10 га лісової ділянки одному користувачу, який отримав під забудову втричі більше – 29,9 га. На переконання звинувачення, таким землевідведенням повинен був займатися саме Кабмін. Столичний госпсуд дослухався до таких аргументів і 14 липня 2015 року повністю вдовольнив позов Київської облпрокуратури. Та надалі на прокурорів спіткали невдачі – 24 листопада того ж року Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційні скарги ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” щодо скасування рішення суду першої інстанції. За півтора роки, 28 квітня 2016 року, Касаційний господарський суд відмовив прокурорам і у задоволенні їхньої скарги на постанову апеляційного суду.  Скріншот постанови апеляційного суду по вказаній справі від 24 листопада 2015 року У березні 2018 року громадський активіст з Борисполя Олег Якимчук у соцмережах висловив думку, що прокуратурі варто шукати підстави для перегляду таких рішень судів за нововиявленими обставинами або ініціювати новий судовий процес. Наприклад, при вилученні цих ділянок у Бориспільського лісгоспу та зміні їхнього цільового призначення не були виконані норми законодавства України щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Подальший розвиток подій продемонстрував глухоту прокурорів до таких аргументів. У грудні 2018 року прокуратура Київської області все ж подала до Господарського суду Київської області три позови про розірвання договорів оренди цих ділянок, а також стягнення з трьох ПП 1,8 млн гривень. Бо саме таку суму за оренду не сплатили до бюджету ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” – форма власності ділянок змінилася з державної на комунальну і їхня нормативна грошова оцінка, відповідно до якої розраховується ставка оренди, підвищилась.  На думку прокурорів, через не внесення до договорів оренди змін про збільшення вартості нормативної грошової оцінки земель та борги за орендою, угоди оренди мають бути розторгнуті. У матеріалах судових справ уточнювалося, що всі ці зміни були погоджені двао документами, яких наразі немає у відкритому доступі: рішенням Бориспільської райради №476-36-6 від 13 жовтня 2015 року, яким три ділянки було включено в межі села Гора; рішенням Гірської сільради №630-32-7 від 21 березня 2017 року щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яким було погоджено вартість одного квадратного метра землі в цьому населеному пункті. Відповідно до цих змін, нормативні грошові оцінки ділянок зросли до 12,4 млн гривень кожна. А станом на 2004 рік вони “коштували”: 74,6 тис. гривень – ділянка ПП “Принт”; 77,5 тис. гривень – ділянка ПП “Гросс”; 92,4 тис. гривень  – ділянка ПП “Беріг”. Крім того, при включенні цих ділянок в межі села Гора було змінено кадастрові номери ділянок, які орендують ПП “Принт” (з 3220883200:03:001:0053 на 3220883200:03:001:0626) і ПП “Беріг” (з 3220883200:03:001:0052 на 3220883200:03:001:0627). Орендована ПП “Гросс” ділянка “зберегла” свій кадастровий номер 3220883200:03:001:0051. Судові спори по цим справам тривали майже два роки і протягом 2019-2020 років і служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. Крапка у справі по ділянці ПП “Гросс” була поставлена Північним апеляційним господарським судом, а у справах щодо ділянок ПП “Принт” і ПП “Беріг” правоохоронці ще й безрезультатно намагалися “добитися правди” в Касаційному господарському суді. Головні аргументи з боку відповідачів (орендарів): законодавство України не зобов'язує орендарів самостійно індексувати розмір орендної плати; Гірська сільрада і Бориспільська райрада не зверталися до ПП з вимогами “платити більше грошей”. Вже під час розгляду справ, 22 серпня 2019 року, Гірська сільрада трьома своїми рішеннями – №1501-77-VII, №1502-77-VII і №1503-77-VII – погодила внесення змін до договорів оренди, укладених з ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”. Відповідно до них, було змінено сторону орендодавця (з “Бориспільська РДА” на “Гірська сільрада”). Також було передбачено зменшення орендної ставки з 10% до 1%. Ймовірно, це було зроблено, аби користувачі ділянок в лісі зекономили на оренді, незважаючи на значне “номінальне здорожчання” цієї землі. Хоча 1% при оренді землі під будівництво виглядає досить дивно.  На можливі порушення використання земельних ділянок, які орендують ПП “Беріг” та ПП “Гросс”, звертала увагу і народна депутата Ольга Савченко (фракція “Слуга народу”), яка 5 червня 2020 року під час пленарного засідання Верховної Ради озвучила відповідне звернення до начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Втім, відповідь цієї структури була звичайною відпискою – в документі лише було зазначено, на яких підставах вказані підприємства отримали землю та перераховано законодавчі норми, що регулюють землевідводи. Наразі вказані ділянки ще не забудовані, але їхні орендатори, схоже, мають відповідні плани. При цьому, житлова забудова даної території передбачена Генеральним планом села Гора, затвердженого рішенням місцевої сільради №1054-45-VІ від 25 квітня 2014 року (рішення про затвердження відсутнє у відкритому доступі, – KВ). Можливість здійснення будівництва багатоквартирних будинків на трьох ділянках зазначена і в попередніх графічних матеріалах комплексного плану просторового розвитку території Гірської сільської територіальної громади (СТГ), який місцева влада наразі готує до повноцінної розробки та затвердження. Нагадаємо, комплексний план просторового розвитку – це документ, який визначає планувальну організацію, функціональне призначення територій, основні принципи і напрями функціонування на ній соціальної та інших типів інфраструктури тощо. На відміну від Генплану, який охоплює один населений пункт, до комплексного плану має входити територія відразу декількох сіл або міст, які “об'єднані” одним адміністративним керівництвом. Можливість розробки громадами комплексних планів просторового розвитку була передбачена Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”, який набув чинності 24 липня 2021 року. Під час громадського обговорення формування завдання на розроблення такого плану для Гірської СТГ, яке організувала місцева сільрада, мешканці села у соцмережах масово закликали владу, цитуємо, “зберегти ліс”. Як повідомили KВ деякі з представників громадського активу, вони вимагають від влади заборонити забудову ділянок, що знаходяться в оренді у ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”, та інших земель у цій місцевості, які за сумнівних обставин були надані у власність чи користування декільком юридичним особам. Чи вдасться мешканцям села Гора досягти цієї мети – наразі залишається питанням. Інтереси Кличків За даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” були зареєстровані  протягом травня-червня 2004 року – за півроку до отримання ділянок в районі Гори. Наразі ці три підприємства об'єднує також спільний директор та кінцевий бенефіціар – киянин Руслан Олексенко (на колажі ліворуч). Офіційно він очолює дані підприємства та володіє ними з 2018-2021 років, хоча де-факто Олексенко почав контролювати їх значно раніше. Бо з 2009-го по 2021 роки директором цих ПП була людина із його оточення – Сергій Могильов (саме його згадували прокурори при оскарженні землевідводів, – KВ). Крім того, Олексенко з 2007 року є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Укрінвестсоціалбуд”, яке з 2016 року є засновником вказаних підприємств (також це ТОВ було вказано засновником згаданих трьох ПП протягом декількох місяців у 2006 році, – KВ).  Система Youcontrol відносить ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” до групи “DEOL Partners”, до якої неформально входять майже п'ять десятків компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу. Головними активами даної групи є мережа апарт-готелів “Senator Hotels and Apartments”, дизайн-готель “11 Mirrors” та готельний хаб “Globe Runner” (усі вони розташовані в Києві). Ключовою особою даної групи є згаданий Руслан Олексенко, який є її засновником та керуючим партнером. При цьому, одним із його партнерів по цьому бізнесу та керівником напряму будівництва в “DEOL Partners” є Сергій Могильов, про якого мова йшла вище. “DEOL Partners” традиційно пов'язують з братом мера Києва Віталія Кличка – Володимиром. Він не займає у компаніях цієї групи жодних посад, але, зокрема, Кличка-молодшого ЗМІ охрестили "ідейним натхненником" концепту готелю “11 Mirrors”. Також українські медіа із посиланням на місцевих мешканців називали “базою Кличка-молодшого” комплекс відпочинку “Secret Resort Club” (раніше мала назву “Senator Beach and Sport Resort”) в Бориспільському районі, управителем якої є “DEOL Partners”. Зазначимо, під час пандемії коронавірусу в 2020 році “DEOL Partners” у партнерстві з Володимиром Кличком “виступали з ініціативою розселення лікарів та медпрацівників у своїх готелях” Руслан Олексенко також є одноособовим власником ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” – компанії, яка декілька років тому була фігурантом ще однієї гучної земельної історії на території Циблівської сільради Бориспільського району. Так, протягом 2014-2019 років прокуратура Київщини намагалася в судовому порядку повернути державі ділянку рекреаційного призначення площею 3 га, яку місцева влада у 2007 році продала з порушенням законодавства України та яка після декількох “перепродажів” опинилася у власності ТОВ Туслана Олексенка. Тоді правоохоронцям так і не вдалося переконати служителів Феміди. Читайте: Связанный с Кличко отельер получил ранее незаконно выведенную из госсобственности землю на Киевщине Також ЗМІ згадували ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” у контексті ситуації навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", яку KВ описувала вище. Деякі журналісти вказували на те, що компанія Олексенка продала цим “айтішникам” окремі ділянки в Циблях, які фігурують у відповідному кримінальному провадженні. Але в даному випадку це є неправильною інтерпретацією тексту судової ухвали по слідству щодо "Макпау Проперті Менеджмент": в ухвалі згадується “прецедентна” історія про те, за якою схемою ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” отримало у власність землю в тому ж селі, а свої ділянки ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" отримало від інших осіб. Крім того, “DEOL Partners” опосередковано фігурувала в скандалі навколо нецільового використання і сумнівної приватизації в Києві комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Цей будинок з 2013 по 2019 роки у столичної громади орендувало ТОВ “Альтернатива”, що входить до орбіти нардепа від “Європейської солідарності” Сергія Алєксєєва, який має дружні стосунки з братами Кличками. Депутати Київради неодноразово заявляли про використання будівлі не у відповідності до договору оренди – замість музею та бібліотеки тут облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є компанії з групи  “DEOL Partners”. Депутати вказували на те, що, як мінімум, через нецільове використання об'єкта міський бюджет недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей. Надалі, в 2019 році власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”.  Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева В березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали "деякі люди", серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. За два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи. Читайте: Продажа Владимиру Кличко здания на ул. Богдана Хмельницкого может обойтись киевлянам в 433 млн гривен Гірську сільраду з 2015 року очолює Роман Дмитрів. Бориспільською РДА з 11 червня 2021 року керує Руслан Дяченко, а Бориспільську райраду з 3 грудня 2020 року очолює Антон Мотрич.  Обов'язки керівника КОДА з 25 січня 2023 року виконує перший заступник голови цього держоргану Дмитро Назаренко. Раніше, з 8 лютого 2022 року по 24 січня 2023 року КОДА очолював Олексій Кулеба, якого було призначено на посаду заступника голови Офісу президента України. На момент здійсненні землевідведень на користь підприємств із орбіти Кличків облдержадміністрацію Київщини очолював Анатолій Засуха (працював на цій посаді з 22 вересня 1996 року по 19 січня 2005 року). Дружина ексголови КОДА Тетяна Засуха – експарламентарка та впливова латифундистка Київщини. Їхній син Андрій Засуха, президент ФК “Колос”, нещодавно склав повноваження депутата Київської облради та, відповідно, керівника фракції ВО “Батьківщина”. Читайте: Андрій Засуха більше не голова фракції ВО “Батьківщина” і не депутат Київської облради Фото: колаж КВКиївВлада