Чому влада Києва цілий рік не хотіла виділити землю під створення НВМК?
Майже рік ми чуємо про вибір ділянки під створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК). І майже кожен раз ділянку вибирали "остаточно", але потім нічого не відбувалось. Вкажіть в гуглі "ділянка під НВМК" – самі побачите.
Спочатку міська влада запропонувала Бабин Яр. Кажуть, то був проєкт безпосередньо мера Віталій Кличко. Але євреї були проти – і ділянку викреслили.
Потім взялося Міністерство ветеранів і запропонувало Лису гору. Точніше Мінветеранів цю ідею наврочив один колишній депутат Київради, але вона зайшла так, що до мера писав вже прем`єр-міністр Денис Шмигаль. Коли Київрада, як зайчики, проголосувала, повстало півміста: хто з точки зору екології, хто історії (там ховали злочинців), хто виключно ландшафту або нерозмінованості Лисогірського форту. Лише через півроку ця історія закінчилася, від ділянки відмовились і обрали Виставковий Центр (колишній ВДНГ).
Це просто щастя, що тоді це не просочилося у ЗМІ. Я особисто написала, коли вже і від неї відмовились. Після Виставкового Центру було Співоче поле. Розглядались також землі біля Південного кладовища та Святошинського лісопарку (на Чайці). Але це вже далеченько.
Від громади ми запропонували землі державного агрокомбінату "Пуща-Водиця", у тому числі біля, Берковецького кладовища. Пусті вільні від забудови землі на правому березі усього в 12 км від центру. Втім з`ясувалось, що на ці землі накладено арешт, відбуваються суди із шахраями, які за допомогою міської влади ту ділянку бажають забудувати. В результаті, землі теж не підійшли, а національні інтереси виявилися слабшими, ніж чиїсь корупційні.
Вчора (23 березня) Мінветеранів та Мінкульт на прес-конференції в “Укрінформі” остаточно презентували під створення НВМК ділянку на Биківні поруч із Броварським проспектом. Це в лісі – недалеко від Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”.
Зізнаюсь відразу: я особисто там не була, не знаю місцевих мешканців, тому не розумію, наскільки це крута ідея для НВМК чи це просто компроміс, щоб нарешті почати щось реальне робити. Хоч би просто ховати героїв.
Сім`ї загиблих при обороні Маріуполю не можуть більше чекати. Вони майже рік тримають своїх близьких в урнах: хто прямо дома, хто в крематорії на Байковому. А там вже закінчується строк безкоштовного зберігання. Ви ж розумієте все жахіття та сором цієї ситуації?
Вчора мати загиблого воїна сказала мені: "З нас досить, якщо і ця ділянка зірветься, ми підемо під Кабмін".
Дійсно, ситуацію затягли до межі зриву, майже суспільного вибуху. Тому зараз вже всі, мабуть, видихнуть, якщо ніхто не буде заявляти щось проти ділянки на Биківні.
На прес-конференції міністр ветеранів Юлія Лапутіна казала про те, що необхідно громадське погодження ділянки, але то вже лише слова. Мені не вдалося добитися від організаторів чіткої відповіді про те, як вони бажають отримати те громадське погодження та провести громадські обговорення.
Обговорень земельної ділянки під НВМК не буде. Змиріться з цим, кияни. Бо вже немає часу, а головне – немає ділянок.
Віра Литвиненко, мати загиблого бійця полку “Азов” Владислава Литвиненка, який захищав Україну в Маріуполі, розповіла, що на самому початку вони звертались письмово до міської влади щодо надання ділянки, але отримали відповідь, що землі немає.
Тому все, що ми можемо – цупко задуматись над тим:
-
чому за рік міською владою не були проведені обговорення щодо розташування НВМК, а все вирішувалось кулуарно, в ручному режимі та з-під палки?
-
чому реальні ділянки пропонували самі містяне, а влада намагалась віддати під забудову парки?
Бажаю команді Мінветеранів успіху зі створення НВМК і сподіваюсь, що громадське обговорення самої концепції меморіального комплексу і кладовища все ж таки буде проведено. І не буде схоже на прес-конференцію, про яку повідомили день в день.
Без киян не варто це робити.
А в результаті, буде напрацьоване технічне завдання для майбутнього Всеукраїнського архітектурного конкурсу.
І ми отримаємо місце шани та пам`яті, за яке не буде соромно.
Читайте: Пошук місця в Києві під поховання героїв війни досі триває
Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР "Почайна"
