Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
16 серпня 2018 г. 15:30
Раздел: Територія розуму
На що витрачаються наші з вами платежі за опалення
Учора брав участь у роботі Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Одним із питань в порядку денному стояв розгляд стану підготовки до осінньо-зимового періоду 2018/2019 року. Від Білої Церкви звітував заступник Білоцерківського міського голови Гнатюк Валерій Володимирович.
Та інформацію, яку я почув та побачив, викликала у мене просто шок. Що ж, тепер Ваша черга бути шокованими.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Отже, загальний борг Київської області за спожитий природний газ, з урахуванням боргів минулих років, станом на 08.08.2018 року, становить 724,8 млн грн., у тому числі за 2018 рік – 429 млн грн.
Серед них найбільшим боржником є… КП БМР Білоцерківтепломережа, загальний борг цього комунального підприємства складає 326,8 млн гривень. Тобто більше половини усієї обласної заборгованості за природний газ! При цьому лише за 2018 рік перед НАК Нафтогаз утворився борг у розмірі 228 млн гривень! Отже, КП БМР Білоцерківтепломережа не зробила жодного платежу у 2018 році постачальникам природного газу, внаслідок чого рівень розрахунків за газ у 2018 році складає аж 0%!
Питання: а куди поділись ті кошти, які ми з вами регулярно сплачуємо за опалення?
Не сприймаю аргументи Гнатюка про те, що такий борг накопичувався протягом певного часу, адже сума за 2018 рік – 228 млн грн. сумно вражає! Не сприймаю аргументи стосовно втрат від економічно необґрунтованого тарифу – вибачте, але ціни на опалення зростають кожного року, ми це відчуваємо по рахункам, які щомісячно отримуємо. І враження таке, що ріст відбувається у геометричній прогресії, плюс пільги та субсидії, які можливо із затримкою, але у повному обсязі “капають” на рахунки Білоцерківтепломережи, плюс безповоротна фінансова допомога у розмірі 8 млн гривень, яка була виділена Білоцерківською міською радою – невже цього не достатньо? А ось, як з'ясувалось – ні, не достатньо.
Отже маємо перед початком опалювального сезону 2018/2019 “вишеньку” на торті – необхідність оплати 200 млн гривень для отримання номінацій (або лімітів) на природний газ, інакше – котельні Білої Церкви залишаться без газу, а населення без тепла.
200 мільйонів гривень, Карл! Яких немає у Білоцерківтепломережи (не питайте куди ділися наші гроші). Яких немає в області – тому, що виконання бюджету як обласного, так і державного на межі провалу. Не впевнений, що такі кошти знайде міський голова (адже плитка, дороги і мости є надзвичайно дорогими “іграшки”). І скоріш за все, у цьому “харчовому ланцюжку”, ми з вами залишаємось крайніми, а отже скоріш за все, платити за весь цій цирк доведеться простим білоцерківцям…. Якщо не згодні - комісія "по автономці" вже нібито запрацювала.
Максим Запаскін, депутат Киевоблради, фракція "Свобода"KиевVласть
18 липня 2018 г. 13:00
Раздел: Тексти
“Регіон розвивається хаотично через відсутність співпраці області та Києва”, - Роман Титикало
Хоча офіційно кризу між гілками влади Київської області подолано, назвати відносини сторін райдужними не можна. Чому не приймається регламент Київоблради, роками не голосується програма приватизації комунального майна, а багато депутатів поводяться вкрай мляво в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів голова постійної комісії Київської обласної ради з питань регламенту, депутатської етики та взаємодії з правоохоронними органами Роман Титикало.
KV: Романе, скажіть, чому навколо регламенту Київської обласної ради стільки галасу і чому нову редакцію досі не прийнято?
Роман Титикало: Відповідно до чинного Закону України “Про місцеве самоврядування” (ч. 14 ст.46) передбачено, що регламент будь-якої обласної ради має бути прийнято не пізніше як на другій сесії. Регламент мав бути проголосований і розглянутий у 2015 році. Він був винесений, але так і не був проголосований - не було достатньої кількості голосів. Між тим, законом передбачено, що до моменту, поки не буде затверджено новий регламент, буде діяти той, що прийняли за часів попередньої каденції. Відсутність такого нормативного документу, який би регулював взаємовідносини в обласній раді, не відчувається взагалі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі прийняття регламенту розглядають у контексті політичної боротьби. А конструкція політичних сил у обласній раді сьогодні хитка і різнобарвна. Одні сили бажають втриматися на позиціях, інші розглядають шанс очолити раду.
KV: Хто напрацьовував зміни до проекту?
Роман Титикало: Він був розроблений робочою групою, до якої увійшли представники різних фракцій та юристи ради. Після того, як проект регламенту не був проголосований у 2015 році, у 2017-2018 була спроба повторити винесення проекту регламенту на розгляд. Я долучився до цього процесу, ми вдосконалили проект 2015 року з урахуванням змін у законах, потреб ради тощо.
KV: Чому у вересні 2017 через невнесення регламенту до порядку денного між депутатами зчинилася бійка, що там було такого принципового?
Роман Титикало: Представники “Солідарності” хотіли внести на розгляд проект регламенту зразка 2015 року, до якого не було внесено жодних змін. Просто винести, проголосувати і все. Після тієї бійки голова обласної ради сказала: якщо ви хочете регламент, давайте ми його допрацюємо, а потім винесено на сесію. Ми знову, за розпорядженням голови Київоблради, зібрали робочу групу, відпрацювали, допрацювали проект регламенту 2015 року і створили фінішний варіант, винесли на розгляд регламентної комісії, затвердили його. Двічі ми його вже його розглядали на регламентній комісії і двічі рекомендували голові обласної ради винести його на сесію. Отже, маємо готовий кінцевий документ, який поки не виноситься на сесію і тому досі не схвалений.
KV: Чим проект регламенту відрізняється від того, за яким рада працює нині і який залишився від попередників?
Роман Титикало: Є кардинальні новації, які передбачають антикорупційний контроль, процедуру попередження конфлікту інтересів. Також детально прописана процедура проведення засідань постійних комісій. Тобто усе існуюче було деталізовано, конкретизовано. Але принципова різниця, через яку, можливо, б’ються списи - наразі Законом “Про місцеве самоврядування” передбачено, що голова облради знімається простою більшістю голосів. До цього закон передбачав, що це рішення приймається двома третинами голосів. І якраз на цю норму про “дві третини” посилається нинішній регламент ради. Глобально ми розуміємо, що норма закону має вищу юридичну силу. Навіть якщо до старої версії регламенту не внесено таку норму, то буде діяти нормативний акт який має вищу юридичну силу - Закон, який це врегульовує.
Довідка KV. (Рішення Ради приймаються більшістю голосів депутатів від загального складу Ради, крім рішення про звільнення з посади голови Ради та обрання тимчасових контрольних комісій. Рішення про звільнення голови Ради з посади вважається прийнятим, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу Ради шляхом таємного голосування. - п.7 ст. 25 Регламенту Київської обласної ради).
(У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. - абзац 1 ч.4 ст. 55 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.04.2014 р. N 1184-VII Закону “Про місцеве самоврядування”. Згідно цих змін, слова "якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради" виключено).
Політична криза обласної ради
KV: Які існують в раді антикорупційні важелі і що вони собою представляють?
Роман Титикало: Перш за все, ми передбачили та прописали процедуру заяви та повідомлення депутатами про наявний конфлікт інтересів. В Законі передбачено, що процедура має бути конкретизована на місцевому рівні. В регламенті ми визначили, що всі нормативні документи, які виноситимуться у сесійну залу, мають пройти антикорупційну перевірку. Тобто потрапити до регламентної комісії, яка перевірить документ на корупційні ризики - заточеність під певні інтереси, прописання монопольних процедур чи подібного.
KV: Тобто, регламентна комісія стає чи не найголовнішою в обласній раді? Адже без її висновку, виходить так, будь-який документ не виходить на розгляд на сесії?
Роман Титикало: Не стану казати, що найголовнішою. Але ми займаємо наступну позицію: рішення перед тим, як має бути винесеними на розгляд на сесії, мають пройти профільні комісії і отримати позитивні висновки. Саме це закріплено в проекті регламенту. Якщо подивитись судову практику, побачимо, що навіть відсутність позитивного висновку не позбавляє відповідне рішення ради легітимності. При великому бажанні навіть документ із негативним висновком комісії може потрапити до сесійної зали, депутати його розглянуть і приймуть своє рішення.
KV: На Вашу думку, які шанси цього проекту регламенту бути проголосованим у 2018 році?
Роман Титикало: Маю сумніви. Адже обласна рада не затвердила графік проведення сесій, тому коли буде наступне сесійне засідання - невідомо, вони не скликаються, не проводяться. Підозрюю, що в цілому таких засідань буде небагато. Як і шансів внести питання прийняття регламенту. Але якщо буде політична воля певних сил, то це може статися. Глобально якщо казати, мій прогноз негативний.
KV: Чому сесії збираються хаотично? Це небажання працювати чи політична криза?
Роман Титикало: Вважаю, що політична криза серед політичних кіл Київської області. Минулого разу ми терміново збирали позачергову сесію, позбирали всі питання, більшість з яких мала бути розглянута у тому числі на черговій сесії. У цьому році скликано всього дві сесії: першу зібрали у день снігопаду, через який депутати не могли доїхати вчасно, а другу - 27 квітня, на якій затвердили зміни до обласного бюджету. Більше сесії не збираються. Я в цьому бачу політичну кризу і боротьбу за владу.
KV: Чи є юридичні важелі по розпуску ради?
Роман Титикало: В Законі написано, що обласна рада має збиратися на сесію не рідше, ніж один раз на квартал. Скоріше всього, це буде відбуватися у форматі позачергових сесій. Більш того, підозрюю, що голова обласної ради не допустить формальних підстав для розпуску ради. Не думаю, що принаймні до президентських виборів взагалі знайдуться такі підстави.
KV: Чому сесію 27 квітня було скликано? Компроміс, питання виживання демонстрація сили провладної депутатської групи “Єднання”?
Роман Титикало: Коли збираються троє, кожен приходить зі своїм. У даному випадку більшість також прийшла захистити суто свої інтереси. Утім, була й частина, яка прийшла тоді на засідання не з політичних цілей, а тому, що були зацікавлені проголосовувати за бюджет, за програму капітального будівництва і за те, щоб виборці на їх округах отримали школи, дитсадки і тому подібне.
KV: Тобто комерційний розрахунок певний?
Роман Титикало: Скоріш, електоральний. Поспілкувавшись із частиною цієї групи, я зрозумів, що їх мотиви - не переформатування облради чи зміна керівництва області. Їх мотиви - прикладні, конкурентні. Навіть в цій групі набрати певну кількість людей для політичних рішень не факт, що вдасться.
KV: Що Ви сказали своїм колегам по фракції “Самопоміч”, які увійшли до групи “Єднання”? Вони стверджують, що до цієї групи їх офіційно кооптували?
Роман Титикало: Я не був на тому засіданні фракції, де це вирішувалося. Питання було винесено з голосу і прийнято. Коли це сталося, я шуткував із колегами: “А чого ж ви мене не запросили?”
KV: А вас запрошували до групи?
Роман Титикало: Ні. Бо знають мою, скажімо так, категоричність.
Регламентна комісія і депутатська етика
KV: Чи на часі питання етики серед депутатів?
Роман Титикало: Питання етики мене переймає дуже давно. Я - адвокат із 10-річним стажем, 5 років пропрацював членом дисциплінарної палати Київської міської колегії адвокатів. Ми регулярно розглядали скарги на адвокатів, розбиралися з питаннями неетичної поведінки. У випадку з адвокатами, за вчинки неетичного характеру для них передбачено чітку відповідальність. Створено відповідний орган, що складається із адвокатів, який ухвалює рішення - чи то буде попередження, чи призупинення, чи взагалі позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Закон “Про місцеве самоврядування” і Закон “Про статус депутата місцевих рад” передбачили як такий обов’язок дотримання етичних правил в поведінці. Але в жодному нормативному документі не передбачено відповідальності за порушення правил поведінки депутатом місцевої ради і супровідний механізм прийняття рішення - чи то ЦВК, чи то регламентної комісією, чи обласною виборчою. Наприклад, зібралася б комісія і вирішила, що наш колега погано себе повів - і що далі , на даний час нічого крім суспільного нарікання. Єдиним методом позбавлення такого колеги депутатського мандату - рішення виборців, тобто процедура відкликання. Іншої не передбачено.
KV: Прецеденти є по державі, але немає на Київщині.
Роман Титикало: На Київщині є прецеденти відкликання депутатів місцевих рад - відкликали депутата в Коцюбинському (мова йде, імовірно, про депутата Коцюбинської сільради Віктора Анісімова, якого підозрюють у насильницьких діях стосовно його дружини - прим. KV). І ще в невеличких населених пунктах. За Київською обласною радою таких прецедентів немає. БПП намагалися, наприклад, провести процедуру відкликання депутатів В’ячеслава Соболєва та Романа Симутіна, збирали підписи, але не довели це до кінця. Можливо, ці всі документи досі знаходяться в обласній виборчій комісії.
KV: Стосовно неучасті депутатів у роботі Київської обласної ради, чи є прецеденти, коли за скаргою голови комісії застосовувалися санкції до депутатів-“прогульників”?
Роман Титикало: Як я вже згадував, в Законі “Про місцеве самоврядування” вказано, що якщо депутат пропустив більше половини засідань сесії і постійних комісій, його може бути відкликано. Знов-таки, народна ініціатива.
KV: А позбавити такого депутата членства в комісії можливо?
Роман Титикало: Це не передбачено жодним з нормативних документів. Лише процедура відкликання.
KV: Тоді ми бачимо, що депутат, користуючись цією нормою, або навіть двійко таких депутатів, можуть зривати комісію, бо без них немає кворуму?
Роман Титикало: Легко. Наприклад, не пам’ятаю, коли востаннє бачив на засіданнях комісії депутата Лева Парцхаладзе (голова фракції БПП “Солідарність”). Лев Ревазович свого часу дуже переймався питанням роботи регламентної комісії, тож попросився приєднатися до її складу. Але його немає. Ми навіть писали листи до Міністерства [регіонального розвитку], таким чином запрошуючи його до наших засідань.
Депутатські звернення та запити. Ігнорування засідань регламентної комісії
KV: Поговоримо про активність депутатів ради. Чи пишуть вони у позасесійний період депутатські звернення та запити? Чи вміють вони їх складати і чи користуються взагалі таким інструментом?
Роман Титикало: Після того, як мене обрали депутатом Київської обласної ради та головою профільної комісії, я з метою підняття рівня знань (та після того, як до мене звернулися кілька депутатів, із розмови з якими мені стало очевидно, що не вміють вони користуватися цими механізмами) проводив семінар серед депутатів на тему користування такими інструментами. На семінар прийшло три чи чотири помічники депутатів, послухали і пішли. Я навіть розсилав депутатам зразки цих депутатських звернень. Але справа в тім, що глобально кожен депутат сам пише відповідні звернення і їх складає у себе в приймальні в теку… Ми проводили у себе у фракції дослід: кожен депутат централізовано мав дати місячний звіт і повідомити про виконану роботу. На моє відчуття, багато депутатів за свою каденцію написали одиниці таких звернень, а депутатських запитів на сесію взагалі не готували. Постає питання належного виконання своїх обов’язків та представництва інтересів своїх виборців.
KV: А можливо, не пишуть, бо не хочуть отримувати відписки з облдержадміністрації та інших гілок виконавчої влади?
Роман Титикало: Звісно, багато відписок, але є й багато більш-менш розумних відповідей. Я регулярно пишу звернення, по декілька на тиждень, і результат є. У депутата є багато інструментів: звернення, особистий прийом, запит на сесії, звернення через комісії… Будь-яке питання колег, які їх турбують, ми розглядаємо на комісіях, запрошуємо депутатів, аби звертатися від імені комісії, викликаємо посадовців. В мене було кілька випадків, коли останні не давали чіткої відповіді - тоді ми приходили до посадовця на прийом разом із виборцями, чоловік, скажімо, 30, і той вже змушений був зглянутися. В кожному випадку треба діяти, виходячи з конкретних обставин.
KV: Ви як голова комісії задоволені рівнем представництва запрошуваних представників виконавчої влади та силових органів?
Роман Титикало: На минулому засіданні розглядали звіт прокурора і звіт начальника поліції області. Останній доповідав особисто з приводу ситуації. Прокуратура області навпаки ігнорує обласну раду і не з’являється на наші засідання. А з адміністрацією (КОДА) влаштовує спільні рейди. На початковому етапі своєї каденції прокурор особисто приходив до нас на комісію. Можливо, це викликано тим, що прокуратура анонсує складання протоколів про адмінправопорушення відносно деяких депутатів і потім не доводить їх до кінця…
KV: Що буде розглядатися на найближчому засіданні комісії?
Роман Титикало: Є певні звіти щодо програм, декілька звернень з приводу “гарячих” точок. Одне з останніх звернень стосується Бучі, яка намагається приєднати до себе села Бородянського району. Скарги з обох сторін: як від депутатів цих сіл, так і від депутата Київської обласної ради Сергія Федорченка, що обраний від Бородянського округу.
KV: Що у Ваших силах зробити тут?
Роман Титикало: Зазвичай наші висновки носять рекомендаційний характер, але мають певний вплив. У даному випадку скарги щодо процедури проведення об’єднання територіальних громад. Ми детально розібрали ситуацію, встановили порушення, їх описали і дали висновки. З одного боку, їх можна проігнорувати, з іншого ж - це рішення про об’єднання ітиме далі, до обласної адміністрації, до ЦВК, можливо, до суду.
По багатьом конфліктам, які виникають в Київській області, стається, як у ситуації із Софіївською Борщагівкою: там спочатку люди до нас скаржаться, потім приходили дякувати за те, що після наших звернень до ГАСКу та інших органів, державні органи відреагували. Там ситуація крутилася навколо забудови кварталу на місці лісу. 2 га цього лісу віддали сільському голові, а він цю ділянку продав забудовнику.
KV: Оскільки діяльність комісії вважається такою, що є на громадських засадах, чи отримує апарат комісії зарплатню?
Роман Титикало: У нас є апарат обласної ради, який знаходиться на зарплаті, у ньому є декілька працівників, які допомагають нам готувати висновки. Якщо питання потребує юридичного аналізу, то я як голова комісії долучаюся і намагаюся прописати і обґрунтувати це питання.
Чотири проблеми Київщини: невиборність, агломерація, здоров’я та екологія
KV: Які, на Вашу точку зору, є найбільш болючі, кричущі проблеми Київщини, які не мають шансу бути вирішеними найближчим часом?
Роман Титикало: Коли я не був депутатом обласної ради, я не розумів проблематику місцевого самоврядування. Є дуже серйозний дисонанс в системі управління. Проблему, яку ми маємо, закладено на рівні Конституції. Отже, є державна адміністрація. Голова адміністрації призначається Президентом. Раніше це була певна процедура - конкурсна у тому числі. Конкурсну процедуру після розуміння, кого хочуть “штовхати” на ці місця, відмінили. Більш того, відмінили і правило, за яким депутат не може бути головою адміністрації.
На сьогодні маємо президентську вертикаль: Президент призначає голів обласних, районних адміністрацій. А це виконавчий орган, який все робить своїми руками: керує процесом, призначає керівників, викликає керівників правоохоронних і силових органів тощо. З іншого боку, область насичена великою кількістю депутатів. Якщо подивитися на повноваження обласних, районних рад, то це виключно питання, які “спускає” обласна державна адміністрація, і депутати можуть лише надати свої пропозиції, дотиснути і задовольнити потреби своїх округів. До реалізації депутати не мають відношення. Люди, які керують адміністраціями і є державними людьми, але вони тимчасові. Кому служитиме голова адміністрації? Тому, хто його призначив. А по великому рахунку він має доглядати та слідкувати за інтересами людей, які б мали його обирати. Але не люди його обирають.
Що стосується обласних рад, при них має бути виконком і все. Районні ради мають бути ліквідовані. Вони не несуть сенсу, тим більше в умовах децентралізації.
KV: Тобто дисонанс гілок влади. Які ще дві проблеми?
Роман Титикало: Немає співпраці області та Києва. У Київщини порівняно з іншими областями цікавий статус - відсутність обласного центру. І багато людей їдуть працювати до Києва. Якщо ми проаналізуємо ситуацію навколо Києва - це колосальна забудова, яка спрямована на столицю. Фактично, відбувається розвиток області навколо столиці, і доволі хаотично. Коли говорили про затвердження детальних планів території (ДПТ) у місті Києві, то вони не корелюються із забудовами навколо міста. Коли їдеш кільцевою дорогою, ліворуч у тебе Київська Борщагівка, праворуч - Софіївська та Петропавлівська Борщагівка Київської області. Кільцева дорога стає межею міста Київ і області. Нонсенс. Поліцейські переганяють машини з одного боку “межі” на інший, аби не розслідувати ДТП.
В Київській області немає центру, і розвивається вона без врахування Києва, як пристолична зона. Якщо її відокремити, то побачимо, що великих міст майже не лишилося в області. Лише невеликі населені пункти, які мають відносну самостійність. Якщо брати Славутич, скажімо, то адміністративно він на Київщині - але він сюди затягнутий штучно - а ментально він на Чернігівщині. Люди там працюють із Чернігвщини. Він відірваний від Київської області. Як висновок, маємо агломераційну проблему: розвиток пристоличної зони без врахування розвитку міста Києва. Наразі вже розроблено проект закону про агломерацію, депутати від нашої партії його підтримують.
KV: І третя проблема?
Роман Титикало: Є декілька системних проблем. Стан охорони здоров’я в області - центральні та обласні лікарні знаходяться в місті Києві, а обласні населені пункти відчувають нестачу медзакладів. Питання екології - в області фактично захоронюються відходи Києва. Знову-таки, ці питання стикаються з питанням необхідності створення агломерації.
Врятований губернатор. Приватизація без розбору
KV: Як відбувається Ваш переможний поступ стосовно позбавлення депутатського мандату губернатора Київщини Олександра Горгана?
Роман Титикало: Верховна Рада внесла зміни до Закону, за яким голова ОДА не має права поєднувати посаду із депутатством. А я у своїй ініціативі якраз посилався на цю норму. Тобто Рада і конкурсність скасувала, і це обмеження.
KV: Губернатор не телефонував Вам із коментарем типу “Що ж ти таке почав”?
Роман Титикало: Я коли починав цей процес, то викликав голову адміністрації на комісію, то він тоді відповів: “Давайте усе буде по закону. Хай розбереться суд або державні органи”. Я ж звернувся до ЦВК, там сказали, що роз’яснень з таких питань не дають, цим займається відповідний комітет Верховної Ради згідно його положення. Ми отримали відповідь від профільного комітету Верховної Ради, де зазначалося, що таке суміщення посад не є можливим. Я направив звернення до Горгана із проханням скласти повноваження. Через деякий часа Рада проголосувала за ці зміни і фактично врятувала його.
KV: Чому не йде приватизаційна програма на Київщині?
Роман Титикало: Я декілька разів виступав проти програми, яка існує і яка виносилася тричі на сесію. На голосуванні вона не добирала один-два голоси. Вважаю, що багато депутатів дослухалися до моєї категоричної позиції. Інакше програму би затвердили. Який її недолік? Приватизація усіх без винятку об’єктів комунальної власності. Має бути системний підхід: збирається депутатський корпус, розбирається із кожним з об’єктів, визначає, чи об’єкт потрібний громаді і чи має він зберігатися і використовуватися. Повинно бути обгрунтування.
KV: Чи існує якийсь механізм приватизації: конкурс, аукціон?
Роман Титикало: Наша фракція внесла правку до Положення, згідно якої продаж та передача комунальних об’єктів в оренду здійснюється за механізмом аукціону.
KV: Хто розробляв даний механізм?
Роман Титикало: Він існує у Положенні про оренду майна, але не реалізується, бо немає переліку через те, що депутати та голова обласної ради не організували процес вибору об’єктів. Взагалі цього майна не так багато в області лишилося, тому влаштовувати там “дерибан” за цікаві об’єкти є зайвим.
Малі ради у великій політиці
KV: Чи мають місцеві ради на своїх сесіях розглядати політичні питання? Адже коли, наприклад, районна рада рекомендує МЗС як чинити, це виглядає кумедно?
Роман Титикало: Я вважаю, що державницька політика має йти “знизу”. Згадаймо період Революції Гідності, коли обласні ради голосували і закликали до розгляду питань, пов’язаних з урегулюванням конфлікту. Чи було це доречним? Мабуть, що так, бо це начебто політичне питання турбувало суспільство. Чи є доречним питання типу “удосконалення механізму імпічменту”? Як на мене, є такі питання, які турбують наших виборців, з якими якщо поспілкуватися, то розумієш, що цікавлять їх якраз загальноукраїнські питання. А ми, як депутати, мали б на них реагувати, висловлювати свою позицію. Але має бути в усьому здорова логіка.
KV: Але ж прецедентів, коли звернення тих райрад чи Київоблради спрацювали, не було. Це суто політична декларація, “хвиля”.
Роман Титикало: “Хвиля”. Але знову-таки: коли більшість обласних рад у той час виступили із засудженням діяльності президента Януковича, то стало зрозуміло: суспільство нагнітається, питання мало резонанс.
KV: Тим не менш, це інструмент політичної боротьби. Чи має він бути на місцевому рівні?
Роман Титикало: Якщо знизу не буде посилів для державницької політики, то навіщо нам тоді місцеве самоврядування? Тому має бути. Місцеве самоврядування не лише для того, щоб вирішувати місцеві питання, але й загальнополітичні. Хоча, на жаль, такі питання часто носять декларативний характер.
Питання в іншому. От звідки взялися депутати обласної ради? Ми в законі про вибори передбачили їх вибори на політичній основі. Коли законодавець заклав вибори до обласних рад на політичній основі - все, так і стається. У селах самовисуванці, вони рідко голосують за політичні питання, тому що він безпосередньо відповідає перед своїми людьми, що його обрали. А ми, закладаючи систему місцевого самоврядування на політичній основі, і призвели до політичних заяв. Утім, міста-мільйонники, може, і мають бути “політичними”, але місцеве самоврядування в громадах має складатися із депутатів-самовисуванців, обраних не з політичних принципів - як на мене.
Фото: Facebook Романа Титикала
KиевVласть
9 лютого 2018 г. 16:05
Раздел: Територія розуму
Витрати на створення ОСББ оплатить місто
Одним із пріорітетів моєї діяльності у якості члена Постійної комісії з питань ЖКГ і ПЕК є підтримка киян, що вирішили створити у власному будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). З цією метою часто зустрічаюсь з учасниками ініціативних груп із створення ОСББ.
Серед проблем, з якими вони стикаються, є відсутність стартового фінансування витрат, які виникають на етапі створення об’єднання, а саме:
витрат на роздруковування та ксерокопіювання оголошень та документів;
на витребовування у державних реєстраторів та БТІ відомостей щодо співвласників житлових та нежитлових приміщень в будинку;
підготовку необхідної для проведення установчих зборів документації (проекту Статуту, протоколу, листів письмового опитування тощо);
здійснення розсилки рекомендованих листів – запрошень на установчі збори, оренду приміщення для проведення установчих зборів та юридичний супровід державної реєстрації ОСББ тощо.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Такі витрати сумарно можуть складати декілька тисяч гривень. Переконати сусідів надати кошти на покриття витрат тоді, коли ще невідомо, чи вдасться створити ОСББ – дуже складно, а самостійно профінансувати їх, без жодної надії на повернення коштів, – також не всі можуть. Таким чином, гарна ініціатива може загинути ще на самому початку її втілення.
Вважаю, що у вирішенні цієї проблеми ми, як депутати Київради, можемо і повинні допомогти людям, тому стала ініціатором проекту рішення про запровадження ресурсних центрів допомоги ОСББ, які візьмуть на себе всі витрати по створенню об’єднання, від початку діяльності ініціативної групи до моменту державної реєстрації ОСББ.
Читайте: КГГА будет дополнительно консультировать киевлян по вопросам ОСМД
Цю ініціативу одноголосно підтримали колеги із постійної комісії з питань ЖКГ та ПЕК, а депутати Валерій Гуманенко, Святослав Кутняк, Олег Костюшко, Лариса Дегтярьова та Віктор Грушко взяли участь у розробці відповідного проекту рішення у якості співавторів.
Крім допомоги на етапі створення ОСББ, вкрай необхідною є також підтримка в перші місяці діяльності об’єднання, коли у нього ще відсутні будь-які власні кошти, а витрат вже чимало. Серед основних потреб – фінансування юридичного та бухгалтерського супроводу.
Згідно проекту рішення, новоствореним ОСББ буде забезпечено безкоштовний юридичний та бухгалтерський супровід впродовж перших 3-х місяців від дати державної реєстрації. Наразі розглядається можливість подовження цього строку до 6 місяців.
Не будуть залишені напризволяще і діючі ОСББ. Їм на постійній основі надаватимуться безкоштовні юридичні консультації. Плануємо, що надалі на базі ресурсних центрів допомоги ОСББ будуть проводитись лекції та семінари з актуальних питань діяльності ОСББ, існуючих програм бюджетного фінансування, проектів підвищення енергоефективності тощо.
Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА висвітлюватиме актуальну інформацію щодо підтримки киян у реєстрації та супроводі діяльності ОСББ в новостворених ресурсних центрах. Сподіваюсь, що впродовж наступних 2-3 тижнів Київрада підтримає цей корисний для людей проект рішення в цілому.
Наталія Манойленко, депутат Київради VIII скликання (фракція “Об’єднання “Самопоміч”), член постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу
KиевVласть
2 лютого 2018 г. 14:00
Раздел: Тексти
Ганна Старикова: “Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”
Київську обласну раду нинішнього скликання можна сміливо назвати революційною. Депутати відкрито обговорюють процедуру імпічменту Президента, підтримують єдиного кандидата в губернатори, кпинять адміністрацію, б'ються і співають. Як воно, коли тобі одночасно доводиться бути хвацьким матросом Железняком, що мусить вгамовувати запал емоційних трибунів, і дипломатом, балансуючим між забаганками партнерів по столу, в інтерв'ю КиевВласти розповіла спікер обласного колегіального органу Ганна Старикова.
KV: Аналізуючи 2017-й рік, чим ви незадоволені?
Ганна Старикова: Зараз період певних підсумків, перш за все, фінансових. Звісно, деякі амбітні плани у сфері медицини, освіти та культури, які були на 2017-й рік, не вдалось реалізувати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Особисто для мене трагічними є показники виконання бюджету минулого року. По виконанню програм у області цей показник становить 45,34%. Якщо розглядати дане виконання за напрямками, то абсолютно безвідповідальною є робота Департаменту охорони здоров’я, середній відсоток виконання програм якого становить 25,22%. Загальний обсяг виконання по Департаменту соціального захисту населення становить 6,2%.
Не було вирішено питання впровадження соціальної картки для жителів області. Фактично це питання встановлення єдиного уніфікованого механізму надання різноманітних пільг та комунікації з мешканцями, але персоніфіковано. Така ініціатива була заблокована і це прикро.
KV: Чому заблокована? Хіба проект не пройшов позитивно голосування, набравши більшість?
Ганна Старикова: Можу припустити, що проблема виникла саме через політизацію питання, адже ініціатива йшла від “Батьківщини”.
Читайте: Разделяй и властвуй. Киевскую ОГА подозревают в манипуляциях с зарплатами медиков
KV: Прибічники блокування програм, а серед зупинених справді багато проектів авторства вашої політсили, кажуть, що “Батьківщина” просувала деякі з них для того, щоб потім бюджетні тендери вигравали дотичні до партійних кіл компанії.
Ганна Старикова: Мені здається, що наше суспільство вже втомилось від слова “корупція” та від бездіяльності тих органів, які мають з нею боротись. Коли політики починають звинувачувати когось у корупції, я вважаю це непрофесійним. Зараз створена окрема незалежна мережа, яка має цим питанням займатись.
Завдячуючи владі, була розроблена програма “Прозоро”. Це - велика перемога, яку декларує нинішня влада стосовно прозорості і неможливості маніпулювання у тендерних закупках. Щороку ми чуємо нові цифри коштів, які вдалось зекономити завдяки “Прозоро”. Тому я взагалі не розумію безпідставні звинувачення політиків стосовно тендерних процедур.
KV: Тоді чому виконання деяких програм було заблоковано Службою безпеки і Державною казначейською службою?
Ганна Старикова: Я вважаю, що це суто політичний тиск і ми робимо все, аби винні у цьому були притягнені до дисциплінарної відповідальності.
KV: Яка наразі ситуація із “замороженими” програмами?
Ганна Старикова: Київська обласна рада позивається до Державної казначейської служби щодо невиконання фінансування програм. Далі чекатимемо судового процесу.
Але проблема не в заморожених програмах. Повторюю, проблема в тому, що прийняті і конче важливі програми виконуються казна-як. Я вже наводила приклад з програмою соціальної картки, але прикладів набагато більше. Є програми, які профінансовані частково. Наприклад, Київська обласна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 рік, яка є дуже необхідною, профінансована на 10%, обласна програма протидії ВІЛ-СНІДу - 11%. Програма розвитку онкологічної служби Київщини отримала нуль гривень нуль копійок. Ми аналізували дані з казначейства щодо рівня фінансування проектів капітального будівництва – там також показники виконання жахливі.
Читайте: Київська ОДА блокує програму допомоги бійцям АТО
KV: Винне знову політичне протистояння?
Ганна Старикова: Політична складова є завжди, але в цьому випадку я б не перебільшувала її вагу. На мою думку, проблема, з якою стикнулася Київщина, в кадрах.
KV: Кадри не хочуть якісно фінансувати програми?
Ганна Старикова: Ні, кадри готові, але не одразу. Поясню. Коли людину призначають керівником департаменту, наприклад, охорони здоров'я у незнайомій області, вона має перш за все вивчити адміністративно-територіальний устрій регіону, визначити мережу закладів, які перебувають у її підпорядкуванні та ті, що є дотичними. На це потрібно близько місяця. Після того, як новий керманич побачив цю мережу на папері, йому потрібно познайомитись із керівниками обласних, районних, міських і місцевих медичних закладів, які вже давно у цій сфері. Таких керівників налічується близько тисячі. Спочатку збирають великі наради. Але для того, щоб вибудовувати свою комунікацію із кожним з керівників на місцях, зрозуміти його реальні проблеми і потреби, вивчити нюанси, ще необхідно десь півроку. А окрім цього, у нового керівника є реформа, яку він отримав “у спадок”. Приблизно рік він у всьому цьому розбирається. А потім пригадує - а тут же ще були десь програми.
А ще в області призначені нові заступники голови КОДА, які зараз так само сидять і розуміють - в області є 25 районів, 12 міст обласного значення, в кожного з них є мер…
З 2014-го року в КОДА змінилось тільки п'ять перших заступників голови. Тож, беручись за нові ініціативі чи кадрові призначення, потрібно розуміти, що вони тягнуть за собою певні наслідки, які мають ще й часовий термін. Люди розбираються, втягуються у процес, а тим часом цілі галузі простоюють через те, що новопризначений керівник просто не розуміє доцільності.
KV: Коли Олександр Горган звітувався за перших 100 днів роботи, він зазначив, що за три місяці ніхто з його підлеглих, та й сам він "не напортачив". За вашою логікою, програми не фінансуються через те, що нові кадри справді побоюються “напортачити”?
Ганна Старикова: Я думаю, що коли людина приходить до медичного закладу і не отримує ті безкоштовні ліки, які декларуються програмою реімбурсації, вона ставиться до цього питання трохи інакше.
Фраза “кадри вирішують все” добре відома. Саме кадрова політика і відповідальність за прийняття рішень щодо призначень тих чи інших осіб - це і є ті “нулі” з виконання програм. Я тільки за те, щоб діючим керівникам дали змогу розібратися, а не призначили нових, з якими ми будемо знову вивчати мапу Київської області.
KV: Яким є рівень невикористання коштів за 2017-й рік?
Ганна Старикова: Перехідні залишки сіл, селищ, районів та області загалом становлять 5,8 мільярдів гривень. Ми розуміємо, що ці кошти мають бути спрямовані на розвиток області, тому у цьому році обласна рада буде підтримувати будь-які програми та ініціативи, запропоновані обласною адміністрацією. Правда, у минулому році програми ми прийняли тільки у травні, а в червні були внесені корективи. Тож, сподіваюсь, що у 2018-му році процес йтиме швидше. Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”.
KV: КОДА наполягає на тому, що регіон мусить переглянути основні підходи до розподілу коштів і уважніше дослуховуватися до запитів громад.
Ганна Старикова: Якщо говорити про зміну логіки бюджетних надходжень, то частково ми зможемо підтримувати субвенції на місцях, але, відверто кажучи, цей механізм має бути настільки продуманий, уніфікований, оптимальний і недискримінаційний, щоб перш за все він відображав баланс між реальними можливостями територій і їхніми потребами.
Подивившись показники деяких населених пунктів, ми бачимо такі цифри: в місті Фастів залишок 71 млн гривень, у Славутичі - 13,99 млн, в селі Іванків Бориспільського району - 15 млн гривень. Якщо говорити про Бориспільський район, то це 71 млн. А у Щасливській сільській раді ще більше, ніж у всьому районі - 120 млн. Білоцерківський район - 19 млн, Богуславський - 19 млн. Серед лідерів цього “руху” - місто Бориспіль, яке має аж 344 млн перехідних залишків, Софіївська Борщагівка - 232 млн, Бровари - 165 млн, Українка, яка зараз дуже планує піти на перевибори, - 92 млн.
Якщо ми отримаємо від адміністрації нормальну логічну формулу розподілу для направлення коштів, то однозначно її підтримаємо.
KV: Ви вже сіли з КОДА за стіл переговорів стосовно цього питання?
Ганна Старикова: Моя позиція стосовно логіки використання обласних коштів кардинально відрізняється від пропонованого механізму адміністрації. Але я наголошую, що ми готові його розглядати і підтримувати, якщо отримаємо відповіді на всі питання, на яких я зараз загострила увагу.
Наразі обласна рада є представником власника комунальної мережі, яка налічує колосальну кількість закладів охорони здоров'я, освіти, культури і спорту.
Давайте на прикладі, скажімо, спорту. Наші спортивні заклади є зразковими навіть для Києва. Київщина є передовою областю з виховання спортсменів-олімпійців. Із 65 спортсменів, які вибороли ліцензії на представництво з легкої атлетики на останній олімпіаді в Ріо де Жанейро (Бразилія), 12 є вихованцями обласних комунальних закладів. Але, приїхавши в Броварську школу вищої спортивної майстерності і побачивши, в яких умовах тренуються атлети, у мене виникла одна думка: вони перемагають не завдяки, а всупереч. Я не розумію, як взагалі люди залишаються цілими в таких умовах тренувань - там немає навіть рівної підлоги.
Тому ми, як представники області, маємо направляти невикористані кошти на розвиток нашої обласної мережі, а не забаганок, нехай і виправданих, міських чи сільських голів.
Спроможність наших місцевих рад постійно зростає. Тому я вважаю, що на місцевому рівні ми маємо фінансувати тільки великі інфраструктурні об'єкти, які вони не спроможні профінансувати самостійно.
KV: Чому тоді обласна рада голосує за такі проекти які можуть спокійно потягнути місцеві ради?
Ганна Старикова: Ми всі знаємо, що політика - мистецтво компромісів. Якщо ви хочете приймати рішення, які повністю відображають вашу точку зору - виграйте вибори. Сформуйте склад ради в 50% + 1 голос і далі реалізовуйте всі необхідні проекти та амбіції. Ми вчились домовлятися і шукати паритет між бажаннями і можливостями.
Я думаю, що останній бюджетний рік і був цим компромісом. Кожна політична сила мала можливість реалізації своїх проектів. “Батьківщина” вважала необхідним впровадження соціального проекту і створення єдиної картки, яка б спростила життя мешканців області. “Радикальна партія” хотіла метеостанції, “Солідарність” – острівці безпеки.
Кожна політична сила розуміє ризики для себе в хибному напрямку роботи. Якщо, маючи можливість реалізувати якусь ініціативу і донести це до жителів Київщини, ти підеш не тим шляхом, то на періоді звіту, який відбувається на виборах, одразу отримаєш відповідну зворотню реакцію. Кожен це вже пройшов. Тому думки стосовно того, як потім реалізовані проекти можна втілити у преференції на будь-яких виборах, спрямовані абсолютно лояльно.
KV: Коли криза в стосунках між КОР та КОДА може бути подолана?
Ганна Старикова: Я б все ж не називала це кризою. Оскільки Київська обласна рада і Київська обласна держадміністрація - це органи місцевого самоврядування, які сформовані із представників абсолютно різних політичних сил, можна говорити про наявність політичної конкуренції. І це цілком нормально. Кожен хоче довести свою політичну позицію і реалізувати ті ідеї та програми, які є актуальними в баченні розвитку роботи своєї політичної сили.
Обласна рада багатогранна - в нас представлено 8 політичних сил. Ми навчились домовлятись і працювати для розвитку регіону.
KV: Як можете прокоментувати те, що КОДА оскаржує звернення облради щодо процедури імпічменту президента?
Ганна Старикова: Коли адміністрація починає оскаржувати будь-які рішення ради, особливо публічні заяви, це показник, нажаль, певної недалекоглядності. Це висловлювання нашої позиції і в даному випадку оскарження можна назвати згортанням демократії. Не можна заборонити людині говорити те, що вона думає.
Резонанс нашої заяви, з точки зору певних вібрацій в політичних колах країни, був колосальним. І наш меседж був донесений. Суть його одна: під час формування і розбудови демократичної країни не може бути жодної посади, яка б не мала нормальної процедури звільнення. Хочу наголосити - мова не йшла про імпічмент президента Петра Порошенка, мова йшла про легалізацію процесу зняття голови країни. Це є у кожній нормальній країні, де існує посада президента.
Читайте: Администрация и совет Киевщины поссорились из-за импичмента Порошенко
KV: Чи правда, що саме після цього голосування стосунки із КОДА стали напруженими?
Ганна Старикова: Правда в тім, що після даного голосування з боку правоохоронних органів почався тиск на керівників різних політичних фракції та окремих депутатів, які підтримали ініціативу. Ми з цього питання зверталися до міжнародної спільноти, в мене був ряд зустрічей в Брюсселі. У Києві зустрічалась із представниками провідних країн, які входять до “Великої сімки”. І ми доносили до них цю інформацію.
KV: Ходять чутки, що у вас особисто вкрай непрості стосунки із губернатором Горганом.
Ганна Старикова: Це маячня. У нас нормальні робочі стосунки із головою. Крім цього, ми приязно ставимось один до одного як люди: вітаємо на дні народження, Новий рік та інші свята. Не вірте у чутки.
KV: Які правові наслідки отримала бійка між депутатами Карлюком (“Солідарність) та Хахуліним (“Батьківщина”)?
Ганна Старикова: Кримінальне провадження за даним фактом триває, є рішення профільного комітету парламенту стосовно того, щоб направити звернення до правоохоронних органів з приводу особливої уваги слідства до цієї справи.
KV: Ви мали розмову із Віталієм Карлюком після бійки?
Ганна Старикова: Ні, і, наскільки мені відомо, навіть розмови між Карлюком і Хахуліним після цього не було. Взагалі, моя особиста думка, що до моменту розгляду цієї справи по суті, депутат, який спричинив бійку, не має з’являтись у сесійному залі, хоча б для того, щоб не бути засудженим публічно своїми колегами. Зрозуміло, що про рівень моралі, етики та відповідальності за свою поведінку в сесійній залі зараз взагалі не йдеться. Але, якби ми були дійсно цивілізованою країною і фракція БПП хотіла б хоч на міліметр наблизитись до цього, вона б своїм рішенням призупинила участь даного депутата у всіх представницьких органах.
Читайте: Нокаут Горгана. Из-за драки, устроенной однопартийцами губернатора, Киевщина останется без бензина для скорых
KV: До речі, заступника голови Бородянської районної ради, який є очільником місцевої “Батьківщини”, підозрюють у хабарництві. Партія вжила якихось заходів щодо нього?
Ганна Старикова: Ближчим часом на засіданні партійного бюро буде розглядатися питання щодо його відсторонення від посади на час розслідування.
Читайте: “Солидарность” Кивоблсовета извинилась за драку | КиевВласть
KV: Ходять чутки, що вам неодноразово пропонували залишити посаду і навіть вже є кандидати, які б не проти стати головою облради?
Ганна Старикова: Була одна розмова, під час якої людина сказала “ну ти ж заяву сама не напишеш”, і я впевнена, що під тиском політичних опонентів я цю заяву не напишу. Якби була можливість зняти мене 43 голосами при обранні у 52, це питання було б вже реалізовано. Тому всі прогнози щодо можливих кандидатів на мою посаду - це не більш, ніж плітки. Політичні реалії зараз зовсім інші.
KV: Більшість в облраді є сталою чи ситуативною?
Ганна Старикова: Однозначно вона є сталою.
KV: Який статус в облраді у голови обласної “Батьківщини” Костянтина Бондарєва?
Ганна Старикова: Офіційно Костянтин Бондарєв мій радник і я дослухаюсь до його порад та ідей. Ця людина займається професійно політичною діяльністю більш, ніж 15 років, свій регіон знає достеменно. До того ж, він має чудові комунікації із представниками політичних сил в області та загалом у країні, тому я вважаю, що не використовувати цей досвід абсолютно безглуздо і неправильно.
KV: У Київській обласній раді проходять “платні” голосування?
Ганна Старикова: Особисто мені такі факти невідомі. Тим більш, я впевнена, що фінансовий аргумент вже давно втратив вагу. Кожен депутат розуміє потреби свого регіону пріоритети своєї території. Це важливіше.
KV: А що з депутатськими фондами?
Ганна Старикова: Все абсолютно уніфіковано і прозоро – жоден депутат не обділений.
В грудні ми проголосували про збільшення депутатського фонду до 500 тисяч гривень на рік. Стосовно маніпуляцій та спекуляцій на цю тему хочу сказати, що порядок виділення цих коштів доволі жорсткий. Кошти депутат може витратити лише на поліпшення соціально-побутових умов виборця або на матеріальні допомоги тим, хто має потребу.
KV: Ви підтримуєте тезу про те, що 2018 рік має стати роком об’єднаних громад?
Ганна Старикова: З початку дії закону про децентралізацію я підтримую кожен рік, як рік громад. Але ще я підтримую хоча б один рік здорового глузду і логіки. Якщо ми кажемо про децентралізацію і про те, що в рамках цієї реформи змінюємо адміністративно-територіальний устрій, перше, що потрібно зробити, це легалізувати ОТГ в Конституції України. Друге - створити нормальний алгоритм і принципи формування цих нових територій, як за логікою, так і у новому виборчому законодавстві.
У 2014 році ми провели реформу МВC - створили декілька округів у області. Після цього провели реформу прокуратури - рознесли їхні центри, незважаючи на округи МВС. Потім в іншому просторі розмістили податкову службу. Це дотичні структури, які, до речі, мають між собою комунікувати.
Щодо освіти: ми визначили створення опорних шкіл до завершення реформи децентралізації. Потім ми розрізали госпітальні округи і зараз визначаємось, де потрібно зробити ФАПи і амбулаторії. Всі ці реформи є паралельними. І людина з села сьогодні не розуміє, як вона має звернутись до міліції з якоюсь заявою, проїхавши 50 кілометрів, відвезти дитину у школу, проїхавши ще 20 кілометрів в інший бік, а потім в неї ще зуб заболить і їй доведеться їхати 18 кілометрів до амбулаторії. Ось що для мене зараз реалії децентралізації.
KV: Чому тоді процес децентралізації на Київщині останнім часом пішов жвавіше?
Ганна Старикова: Тут відповідь проста - реальна бюджетна децентралізація. Сільські голови побачили кошти, про які всі казали і зрозуміли, що стануть самостійнішими до розподілу тих коштів. Їм простіше втрьох домовитись і стати незалежними від району. Саме це стало мотиваційним фактором.
Останні вибори, які відбулись у грудні, дуже добре показали нехтування діючої влади будь-якими механізмами і принципами стосовно того, як ми досягаємо результату. Зараз є єдиний принцип погодження для того, щоб та чи інша громада пішла на вибори. Це гарантії діючого сільського, селищного чи міського голови, що він піде від БПП. Так само відбувалось за часів Партії регіонів - у присутності прокурора області, представників служби безпеки. І у людини вибору мало, бо схема добре відпрацьована. Окрім цього, процес виборів так само проходить із цукром та гречкою.
Вибори громад зараз для вертикалі влади - це полігон для фальсифікації результатів на президентських виборах у 2019 році. Тому вибори на Київщині будуть проводитись масово, а цей процес лобіюватиме обласна адміністрація.
KV: “Батьківщина” вже визначилась із кандидатом на вибори в Українці?
Ганна Старикова: “Батьківщина” завжди має що запропонувати суспільству і виборцю, тому за наявності відповідної постанови парламенту ми будемо брати участь у цих виборах.
KV: Виборче законодавство до місцевих рад вас влаштовує?
Ганна Старикова: Ні, звичайно воно є недосконалим. На сьогоднішній день в області близько 40% територій не мають свого представництва в облраді. З Білої Церкви у нас 15 депутатів, а з Борисполя – жодного. Дисбаланс колосальний. Проте, це не означає, що через недосконалість виборчого законодавства ми не прийматимемо участі у перегонах – не дочекаються.
Фото: пресс-служба облради
KиевVласть
26 січня 2018 г. 10:00
Раздел: Тексти
Олександр Однороманенко: “Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою”
Київська обласна "Свобода" активно представлена в органах місцевої влади столичного регіону. Націоналісти додали в червоно-сіру коларатуру адміністрацій і ряд яскравих синьо-жовтих барв, тримають у тонусі чиновництво і не дають розслабитися сільським головам. Як воно бути у владі, дії якої не завжди схвалюєш, а також про реформу самоврядування, децентралізацію і плани на 2018-й політичний рік в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, “свободівець” Олександр Однороманенко.
KV: Наскільки складним був 2017-й рік для Києво-Святошинського району з економічної і політичної точки зору?
Олександр Однороманенко: З точки зору політики рік для району був важким. В кінці 2016-го відбулась зміна голови районної ради. Попередній голова довго судився і навіть зараз продовжуються судові процеси.
У господарській частині Києво-Святошинський район має хороший бюджет. Багато чого вдалось зробити, але разом з тим багато коштів повернулось до бюджету, оскільки у червні прийняли нові правила для підрядників, які працюють з бюджетними коштами. Дуже багато проектів, які ми починали робити, стали неактуальними через застарілу технічну документацію. Багато сільських рад не встигли створити нові проекти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про основні здобутки і втрати минулого року для вас особисто.
Олександр Однороманенко: Серед основних здобутків - досвід. Мені вдалося просунутися кар’єрними сходами в області, я став заступником голови обласної організації ВО “Свобода” по роботі з депутатами і фракціями. Я став студентом Національної академії державного управління при Президентові України.
Вперше мені, як голові фракції, і нашим депутатам вдалось надати усі політичні пропозиції по кожному округу. Ми змогли реалізувати багато проектів - наприклад, ремонт дитячого садочку та школи в селі Забір’я, частковий ремонт школи у селі Ходосівка, де працює наш депутат і вчитель цієї школи. Частину коштів вдалося залучити на Софіївську і Петропавлівську Борщагівку.
Серед втрат - багато проектів з утеплення і ремонту шкіл ми не змогли реалізувати.
KV: Було перевиконання бюджету?
Олександр Однороманенко: Так. Завдяки цьому, рішенням райради за пропозицією адміністрації 216 млн гривень ми віддали на субвенції сільським радам. Таким чином сільські голови могли реалізовувати кошти на пріоритетні потреби своєї громади. Але хтось не зміг, хтось не захотів і близько 17% коштів залишились невикористаними.
KV: В чому, на вашу думку, причина політичної кризи в Києво-Святошинській райраді?
Олександр Однороманенко: Криза не у Києво-Святошинській райраді, вона у президентській партії БПП. Після 2015 року ця криза була очікувана - у них обралося 11 депутатів, з яких 6-7 - претенденти на перші крісла в районній раді. Тому “підкилимна” боротьба там почалась з перших днів.
Думаю, це через те, що вони із різних груп впливу - “Народний фронт”, “УДАР”, БПП. Ну і ті підприємці та забудовники, яким вдалося зайти в райраду тому, що вони працювали на президентських чи парламентських виборах над кандидатурою діючого президента.
KV: В райраді є депутати-прогульники?
Олександр Однороманенко: Так. Це пов'язано зі зміною керівництва, коли відійшли Нестеренко та Тигов, частина депутатів довго не приходила на засідання, або просто приходила і не реєструвалась. Таким чином вони хотіли показати, що не визнають нове керівництво ради.
Зараз є близько 5 кандидатів на відкликання. Тільки два депутати відвідали усі засідання райради - серед них і я.
KV: Олександр Тигов, який досі вважає себе чинним головою райради, часто каже про бюджетні підряди, які отримують депутати Києво-Святошинської райради від райадміністрації. Наскільки це його обвинувачення відповідає дійсності?
Олександр Однороманенко: Це неправда. Багато об’єктів, які будуються чи ремонтуються, проходять через систему “Прозорро”. Депутати контролюють такі об'єкти на своїх округах і часто заявляють про те, що їм не подобається хід робіт. Якби вони лобіювали свої інтереси, такого б не було.
KV: Які глобальні плани на 2018 рік?
Олександр Однороманенко: Ми вже прийняли бюджет на 2018 рік у частині захищених статей і план соціально-економічного розвитку. Але офіційно пріоритети роботи не визначені. В кінці січня відбудеться колегія РДА, де розпорядники висловлять своє бачення.
KV: Які проекти у бюджеті розвитку бачите ви і інші представники “Свободи”?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це мають бути основні напрямки - освіта, медицина і культура. Ми, як фракція, будемо наполягати на тому, щоб максимальну кількість коштів вкласти в освіту. Це відповідальність району і хоч ми досить багаті, але є ще багато школ, які потребують заміни даху, утеплення, закупівлі нових медіасистем, облаштування кабінетів. Але ми частково продовжимо експеримент із субвенціями сільрадам, у більшості їх пропозиції - це ремонт доріг та освітлення.
KV: Законом не передбачені депутатські фонди для районних рад. Як ви вважаєте, вони потрібні?
Олександр Однороманенко: У нас в районі діє депутатський фонд. Кожен депутат має 150 тис. гривень, які може витратити на матеріальну допомогу населенню. Зробити якісь ремонти за ці кошти ми поки не можемо.
На 2018 рік сума фонду не змінювалась. Виділення зазвичай відбуваються раз на квартал. Буває, що коштів не вистачає. Тоді, наприклад, у другому кварталі менше, більше у третьому.
KV: Всі депутати використовують свої фонди?
Олександр Однороманенко: Близько 90%. Якщо до 1 грудня хтось із депутатів не використовує фонд, їх може використати голова райради. Він це не робить виключно на своєму окрузі, зазвичай, вони йдуть на ті потреби виборців, які найбільше потребують допомоги.
Особисто я використав весь свій фонд. Ці кошти пішли на малозабезпечених людей, АТОвців, хворих.
KV: Чому саме 150 тисяч гривень?
Олександр Однороманенко: Ми орієнтувались на бюджет та надходження. Є ймовірність, що у цьому році ми зможемо його збільшити. Можливо, навіть зможемо витрачати кошти на ремонти, дитячі майданчики.
До речі, у минулому році за пропозицією адміністрації райрада прийняла рішення і у кожному населеному пункті району було встановлено дитячий або спортивний майданчик. А у Забір’ї, де є дуже активний депутат від “Свободи” встановили два - спортивний і дитячий.
KV: Повноваження із РДА не ділите?
Олександр Однороманенко: Відповідно до закону всі мають свої повноваження, в такому напрямку і рухаємось.
KV: Депутат може вільно зайти у кабінет до голови РДА і вирішити якісь питання?
Олександр Однороманенко: Так, це доступно.
KV: На вашу думку, районні депутати мають працювати на громадських засадах чи отримувати заробітну плату?
Олександр Однороманенко: На районному рівні депутати однозначно мають працювати на громадських засадах. Але посади голів основних профільних комісій - бюджетної і комунальної - можна було б зробити оплачуваними.
KV: Як тоді змусити депутата на місцевому рівні працювати чесно і прозоро?
Олександр Однороманенко: Депутати не прилітають з космосу, їх вибирають люди кожного населеного пункту. І близько 80-90% депутатів - це жителі тих населених пунктів. Люди мають слідкувати за їх роботою та не вибирати нечесних депутатів.
KV: Наскільки виборче законодавство правильне на місцевому рівні?
Олександр Однороманенко: Наведу приклад. Таке маленьке село як Забір’я має відразу двох депутатів-представників райради. У Білогородці, де 5-6 тисяч виборців, немає жодного. Чабанівська сільська рада, у складі якої села Чабани і Новосілки, має депутата тільки по Новосілкам.
Законодавство потрібно змінювати. На мою думку, це мають бути або партійні списки із процедурою відкликання депутата, або повернення до системи 50 на 50 - мажоритарні і виборчі округи. Але на мажоритарному окрузі суб'єктом висування має бути тільки політична партія.
На рівні району і області самовисуванців потрібно відмінити. Як показує практика, саме такі люди вразливі до підкупу, тому що хочуть бути у більшості.
KV: Ви погоджуєтесь із тезою багатьох виборців “на місцевому рівні ми маємо бачити винятково господарників”?
Олександр Однороманенко: Наведу вам гарний приклад про господарників. На виборах у жовтні до Дівичківської ОТГ перемогла поважна людина, голова села Стовпяги, до Медвинської ОТГ - також хороший сільський голова, господарник. На виборах казали - голосуйте за нас, ми такі господарники, кому потрібні ті політики.
Після виборів БПП провело прес-конференцію, на якій ці “господарники” кажуть - голова ОТГ - це ж політична посада, тому ми були представниками БПП, просто до виборів цього не сказали, а балотувались як самовисуванці. От вам і господарники. Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою.
KV: Які основні проблеми децентралізації у Києво-Святошинському районі?
Олександр Однороманенко: Найбільша проблема - села нашого району самодостатні. Мають свої бюджети, комунальні підприємства, заклади культури. Тому всі обрали таку позицію - подивимось, що буде у 2020 році. Дуже мало тих людей, бачення яких змінюється.
Зараз кажуть, що можна добровільно об’єднуватись, але, наприклад, Дмитрівську ОТГ, яка вже давно проголосувала за об’єднання, не пропускають на рівні області. У них інше бачення - Дмитрівка у складі Шпитьківської ОТГ. Але за новим планом, який гуляє мережею, Дмитрівська ОТГ існує.
А Боярську громаду, до якої не зовсім добровільно приєднують Забір’я, пропустили. Тому що центр у Боярці - бачення Кабміну.
KV: Децентралізація - це добро чи зло?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це добро, якщо таке об’єднання добровільне. Але, як завжди, те, що назвали добровільним, таким не є. От якби прийняли закон про об’єднання у 2013 році і дали два роки на дійсно добровільне об’єднання за економічними чи історичними показниками, була б інша справа. Якщо ні - пізніше реформа для всіх обов’язкова. А в нас дуже тягнуть час із децентралізацією.
Із переваг реформи можу відмітити передачу повноважень на місця, завдяки чому зменшиться кількість депутатів і сільських голів. Зараз у селах із населенням 15 тисяч такий самий штат, як в селах, де живе 300 чоловік.
Децентралізація дасть можливість розвиватись. Навіть коли заходить інвестор і бачить, що у 5 населених пунктах по 15 депутатів і голова, з якими доведеться працювати, він йде. Потрібно єдине керівництво.
KV: У цьому році можна очікувати виборів у якихось ОТГ Києво-Святошинського району, окрім Боярської?
Олександр Однороманенко: Все залежить від того, чи буде прийнятий новий перспективний план. Хоча ми поки навіть не знаємо, хто його склав.
Але поки реально можна говорити тільки про Боярку і Забір’я. Багато сільських голів боїться виборів, тому що у Києво-Святошинському районі велика зміна виборців. Побудувалось багато житлових комплексів, де поселились люди із Києва, дуже багато переселенців з Донбасу.
KV: Що зараз із сміттєвим полігоном у Крюківщині?
Олександр Однороманенко: Він закритий, сміття туди не завозиться. У минулому році його засипали землею. Наразі підписано договір із компанією, яка планує відкачувати з того сміття газ. Вони це робитимуть за власні кошти, частина яких йтиме на його утримання.
Зараз там є охорона, активісти, навіть камери. Навіть якщо хтось захоче завести туди сміття, за годину гудітиме вся мережа.
KV: Як просувається розслідування пожежі, яка відбулась влітку?
Олександр Однороманенко: Я не готовий сказати. Але на мою думку, це просто нещасний випадок. Версія підпалу тут не підходить, тому що там приховувати нічого. Згоріло там якесь технічне приміщення, яким декілька років ніхто не користувався.
KV: Куди район возить сміття?
Олександр Однороманенко: Це повноваження органів місцевого самоврядування. Найчастіше возять у Васильків і Бородянку.
KV: Яка ваша особиста мотивація як фізика-математика займатись політикою на професійній основі?
Олександр Однороманенко: Це мої особисті переконання. З 2008 року я член ВО “Свобода”, очолював партійну організацію у місті Переяслав-Хмельницький. Якийсь час займався комерцією, тому відійшов від політики. Але для себе зрозумів - щоб займатися політикою професійно, потрібно йти на посаду. Це було для мене важким кроком.
Я бачу себе в центральній політиці. Але не виключаю, що буду балотуватись на голову об’єднаної громади. Або Борщагівської, або Вишнівської, якщо до неї увійдуть Петропавлівська і Софіївська Борщагівки.
KV: Яким ви бачите Києво-Святошинський район через 5 років? З яких громад він складається?
Олександр Однороманенко: Я думаю, що це буде Чабанівська об’єднана громада, Вишнівська, Борщагівська, Боярська і дві сільські громади по Житомирські трасі - Дмитрівська і Шпитьківська або Гореницька. Райрада буде скасована. А РДА працюватиме для комунікації голів ОТГ із Верховною Радою і Кабміном. Можливо, це навіть буде не одна адміністрація на район, а одна на 10-12 ОТГ.
KV: Ким стане Олександр Однороманенко у 2023 році?
Олександр Однороманенко: Якщо не головою об’єднаної громади, то народним депутатом України.
Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Фото з приватного архіву Олександра ОднороманенкаKиевVласть
18 січня 2018 г. 10:00
Раздел: Тексти
Оксана Сироїд: “Мета - повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова”
В Києві відсутнє місцеве самоврядування. КиевVласть постійно вказує на це й наголошує, що Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка нібито виконує функції виконкома Київради, насправді чхати хотіла і на столичну раду, і на громаду Києва. Бо КМДА підкоряється не столичній громаді, а президенту та, деякою мірою, уряду. Через це Київ приречений на “революції” – без нормального розвитку. Але є маленька надія на зміни. Наприкінці січня – початку лютого в Верховній Раді можуть бути зареєстрований новий законопроект “Про столицю – місто-герой Київ”, мета якого – встановити в столиці Україні місцеве самоврядування.
Напередодні Нового року КиевVласть зустрілась з керівником групи, що працює над законопроектом, віце-спікером парламенту Оксаною Сироїд (фракція “Об`єднання “Самопоміч”), щоб розпитати про суть та важливі новели законопроекту. За словами заступника керівника парламенту, законопроект готовий, але потребує прикінцевого обговорення з київською міською організацією “Самопомочі” та громадськістю. До речі, саме Сироїд є головою столичної організації “Самопомочі”.
Остаточні висновки можна буде зробити лише після того, як документ буде прочитаний. Але почуте від Оксани Сироїд справило досить гарне враження. Зважаючи ж на те, що в роботі над документом приймають участь представники “УДАРу” та КМДА, є шанс, що законопроект не завалять ще на етапі реєстрації.
Оскільки інтерв’ю з Оксаною Сироїд вийшло досить великим, КиевVласть публікує його в двох частинах. Сьогодні читайте про: три базові проблеми Києва; чому міський голова української столиці – це “англійська королева”; як правильно писати бюджет.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Депутати Київради, ваші колеги з “Самопомочі”, розповіли, що Ви готуєте нову редакцію закону про столицю. Оскільки документу я не бачив, тому на початку цікавить: які новели є або будуть в цьому документі?
О.С.: Ми маємо парадоксальну ситуацію: Київ залишається єдиним містом в Україні, де немає місцевого самоврядування. Люди спитають: як це, немає місцевого самоврядування? Мер - є, Київрада – є. Це як в анекдоті про їжачків: “Ми бігли? Бігли! Курява здіймалась? Здіймалась? То чим ми не коні?”.
Філософія місцевого самоврядування полягає в тому, що громада через раду та її виконком контролює, як збирається та витрачається її бюджет. А що є в Києві? Начебто громада вибирає міську раду та мера. Але виконавча влада в Києві належить не меру, а голові Київської міської державної адміністрації.
KV: Якого призначає та звільняє за погодженням з Кабінетом міністрів Президент України.
О.С.: Так. А те, що мер та голова КМДА – одна й та ж сама людина, це окозамилювання, щоб люди не розуміли, що мер Києва не має жодних повноважень. А ця історія є вигідною президенту, бо в киян залишається ілюзія, що містом керує мер.
KV: В той самий час президент тримає на гачку мера.
О.С.: Саме так. Бо всі повноваження нібито мера – не від громади. А від президента, який контролює голову КМДА.
Глибина цього парадоксу в тому, що податки сплачуються саме до міського бюджету. І бюджет Києва є надзвичайно потужним. На 2018 рік він складає 49 млрд гривень – 5% від загальнонаціонального бюджету. Так, щось надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Які сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни - у вигляді ПДФО.
Читайте: Плис уволен из КГГА и уходит работать в Секретариат Кабмина
Якби мер, як голова виконавчої влади, був підзвітним громаді та відповідальним перед Київською міською радою, то це б і було місцевим самоврядуванням. А в Києві бюджет збирає громада, а розпоряджається бюджетом голова КМДА. Тобто, громада збирає гроші, а потім передає їх державі! І Президент має значно більший вплив на Київ, аніж громада та Київрада.
Коли півроку тому мене було обрано на посаду голови київської міської організації “Самопомочі”, я почала з того, що проїхала по всіх районах Києва, як менеджер. І, після широкого спілкування з усіма верстами населення, зрозуміла, що в столиці є три фундаментальних проблеми, як не дають Києву бути містом з людським обличчям.
KV: Саме три? Не більше?
О.С.: Фундаментальні – три. Перша – це хаотична забудова. І проблема тут не в ДБН (державних будівельних нормах), не в Генплані, а в безвідповідальності забудовників.
KV: Маю уточнити. Тут питання, скоріш, в детальному плануванні територій (ДПТ), зонінгу та вже після цього – в Генплані та діях забудовників. В Києві хаос із землею. Наприклад, коли ветерани АТО пишуть до КМДА та Київради прохання виділити землю, то відповідь чиновників така: вибачайте, але зонінгу немає, тому надати землю ми не можемо.
О.С.: Переконана, що відсутність зонінгу – це наслідок дій забудовників, які частково отаборились в Верховній Раді та Київській міській раді та чудово себе почувають. І діяльність забудовників не врегульована в такий засіб, щоб вони несли відповідальність за свої дії.
Я з`ясувала, що у випадках, коли є незаконні забудови або недобудови, ніхто не знає кінцевих бенефіціарів забудовників. Якщо матимемо державний реєстр кінцевих бенефіціарів забудовників, то ми зможемо суттєво скоротити кількість охочих незаконно забудовувати Київ. А зараз через безвідповідальність навіть забудовники “Еліта-Центру” продовжують будувати!
Я проти того, аби людей зайвий раз тримати в тюрмі. Але законодавчо встановити пожиттєву заборону займатись будівельним бізнесом для таких забудовників – це була б достатня санкція. Завдяки таким асиметричним законодавчим крокам ми можемо в рази знизити кількість охочих незаконно будувати в Києві та по всій країні.
Це – осикові кілки в систему. І тоді самі забудовники були б зацікавлені і в зонінгу, і в правильних ДПТ, і в Генплані, і норми ДБН помінялися б. Бо втратити бізнес ніхто не захоче.
Читайте: ДПТ Дарницкого района предусматривает застройку существующих гаражных кооперативов паркингами на тысячи машиномест
Люди, які борються із незаконними забудовами в Києві, є консолідованими, але навколо своєї власної території. Прикладів – безліч. І зараз час консолідуватись і вимагати таких простих речей. Я спілкувалась з тими, хто бореться з незаконними забудовами, і ми домовились, що найближчим часом будемо їх обговорювати і вносити у вигляді законопроектів в парламент.
Друга глиба проблем – це бюджет Києва. Наприклад, на розвиток транспортної інфраструктури в бюджеті столиці на 2018 рік передбачені майже 3 млрд гривень – одним мазком. На що і скільки піде – хтозна.
KV: На це є Програма економічного та соціального розвитку, яка на 2018-2020 роки, заявляли депутати Київради, не корелює з показниками бюджету-2018.
О.С.: Звичайно не корелює! Вони роблять це навмисно, щоб в тому темному царстві щось собі урвати.
Бюджет має бути весь сформований за програмно-цільовим методом, а не на розпорядників коштів. Тому що гроші виділяються не на Департаменти КМДА, а на громаду Києва.
KV: Але для цього треба ж прибрати саму структуру, яка називається КМДА, яка, відповідно до чинного закону про столицю, виконує обов’язки виконкому Київради.
О.С.: До цього ми зараз підійдемо. Але як має виглядати бюджет. Коли я почала вивчати муніципальний бюджет, то часто зверталась до канадійського досвіду. Бо канадійці пишуть закони так, щоб було зрозуміло людині з базовою освітою.
Ми подивились бюджет Торонто. Тільки пояснювальна записка – на 900 сторінках. З цього документу абсолютно все зрозуміло про місто, розписана детально кожна витрата. Наприклад, в Торонто є вулиця, де постійні корки. В бюджеті міста написано, що зараз проїзд цією вулицею займає 29 хвилин і пропонується витратити 10 млн доларів на встановлення автоматичних світлофорів з датчиками, що прискорить проїзд цією вулицею до 15 хвилин. І пишуть: якщо це спрацює, цю технологію будуть поширювати на інші частини міста.
До того ж, всі витрати показуються у співставленні із попереднім та майбутнім періодами, щоб була зрозуміла динаміка. Бо коли у нас кажуть “ми збільшили фінансування на транспортну інфраструктуру”, то хто сказав, що її взагалі треба збільшувати? Сам факт збільшення насправді не покращує інфраструктуру.
Ось приклад з державного бюджету, але аналогія є точною. Міністр оборони каже: “Ми нарешті виділили 300 мільйонів на закупівлю танків “Булат”. А я не знаю, 300 мільйонів – це багато чи замало? Хоча я вже за три роки розібралась у військових питаннях краще, аніж ті, хто цим опікується.
І я кажу міністру: “Не кажіть мені про мільйони, скажіть, скільки танків ви купите? Це буде три з половиною танки чи вісім?”. І тоді я скажу: це нормально чи ні, це ненормально.
Читайте: У Кличко собрались отдать остановки богатым инвесторам и “придушить” малый бизнес
Повернімось до інфраструктури Києва. Тут треба казати так: Києву треба відремонтувати стільки квадратних кілометрів доріг, минулого ми відремонтували стільки, позаминулого – стільки, гарантія – на стільки років. І це означає, що на поновлення дорожнього покриття нам щорічно треба виділяти таку суму. У зв`язку з тим, що піднялась мінімальна зарплата, зросли тарифи на електроенергію та ціни на паливо, ми мусимо збільшити витрати на таку суму. Або ми хочемо збільшити кількість квадратних кілометрів ремонту. Або відбулась стихія і ми вимушені ремонтувати додатково.
Тоді зрозуміла необхідність збільшення фінансування. Без таких пояснень збільшення суми коштів на інфраструктуру ні про що не свідчить.
KV: Тобто, правильне формування бюджету – це друга фундаментальна проблема. А третя?
О.С.: Третя – це та, з якої ми з вами почали. Це – відсутність в Києві місцевого самоврядування.
KV: О, так це найперша проблема Києва!
О.С.: І ми до неї зараз повертаємось. Громада обирає мера без будь-яких повноважень. Відбувається шахрайство: люди зібрали гроші – і віддали їх фактично президенту.
В той же час, люди обрали Київську міську раду, яка не має жодного впливу на голову КМДА і не контролює міський бюджет. З мером депутати можуть поговорити, попити чаю, бо фактично єдине повноваження мера Києва – це ведення сесії Київради.
Читайте: Пока все ели оливье. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (25 декабря 2017 года – 12 января 2018 года)
Виходить, що Київська міська рада – це клуб по інтересах. І ведуть вони себе саме, як клуб по інтересах – хто в забудові, хто в чомусь іншому.
Тому нова редакція закону про столицю має на меті повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова. По-перше, має бути міський орган виконавчої влади – і ним є мер, одноосібно. Він повністю відповідає за збір та витрачання коштів громади.
KV: Чи мається на увазі, що при Київраді створюється повноцінний виконком?
О.С.: Ні, саме мер несе повну відповідальність. І вже мер створює чи виконком, чи адміністрацію при міському голові – і це київський Кабінет міністрів, який є відповідальним перед Київською міською радою.
Голова КМДА при цьому матиме функції префекта. Він контролює рішення місцевого органа самоврядування на відповідність до чинного законодавства, а також, як зараз губернатори, розпоряджається регіональними грошима. Саме регіональними грошима, а не субвенціями.
Друга засаднича річ нашого законопроекту – повернути Києву самоврядування на рівні районів.
KV: Відновити районні ради і створити при них виконкоми?
О.С.: Так.
KV: А куди дівати районні державні адміністрації?
О.С.: А вони непотрібні. Я б і КМДА прибрала, але вона є в Конституції. А районні державні адміністрації – непотрібні. Навіщо нам “смотряшіє” від Президента?
Має бути районна рада, виконком при райраді. І мають бути чітко розмежовані повноваження між мером з його виконкомом та Київською міською радою, між Київрадою та райрадами та між мером і виконкомом та райрадами з їх виконкомами.
Читайте: Порошенко назначил главу Десняской РГА
Ми взяли вичерпний перелік повноважень місцевих рад і за кожним напрямком розписали повноваження, щоб не виникало конфліктів. Якщо виникає конфлікт – виходимо з принципу субсидіарності.
Третій засадничий принцип, який ми також дуже глибоко обговорювали в нашій робочій групі: що є громадою? І я дуже вдячна народним депутатам - представникам “УДАРу” за роботу в групі.
KV: І хто від “УДАРу” входить до складу робочої групи?
О.С.: Дмитро Білоцерковець та Сергій Алєксєєв. Також приймає участь (заступник голови КМДА, - KV) Олексій Рєзніков. Вони нам дуже багато допомогли, бо знають, як воно виглядає на практиці.
У нас були дуже глибокі філософські дебати щодо того, що є місцеве самоврядування, що є місцева рада, що є районна рада. Бо, наприклад, в Лондоні громади сформовані на рівні районів. Міська рада в Лондоні утворилась близько 10 років назад.
А в Києві інша ситуація.
KV: І наші райони створено достатньо штучно.
О.С.: І тому ми зійшлись на думці, що в Києві громадою є місто. Тому райони діють на засадах повноважень, які їм делегує міська рада.
KV: А питання формування та витрачання районних бюджетів?
О.С.: Це дуже цікаве питання, яке ми довго дебатували. Бюджет збирає та витрачає мер. Але, оскільки в законі будуть прописані делеговані повноваження, на їх виконання треба делегувати і кошти з міського бюджету.
Ми згодились на те, що у районів мають бути бюджети розвитку. Має бути формула, яка дає районам додаткову суму з бюджету розвитку міста, щоб райони також мали ресурс для маневру в межах делегованих повноважень. Бо це стимулює до місцевого самоврядування. Якщо ти нічим не розпоряджаєшся, то немає і самоврядування.
Читайте: Киевсовет ликвидировал районные советы
І треба розбиратись з межами районів. Бо ви точно підмітили – вони створені досить штучно. Ймовірно, треба прив`язуватись до їх історичного, органічного розвитку. Бо Контрактову площу з Виноградарем, наприклад, майже нічого в реальному житті не пов`язує. Контрактова – це забудова, дороги. А Виноградар – це питання безпеки, соціальної інфраструктури.
Районні ради потрібні, щоб бути ближче до людей у наданні послуг. І щоб людям хотілось взаємодіяти з місцевою радою. Бо інакше ніхто не підтримає цю історію.
KV: Коли можна очікувати на подання законопроекту про столицю до Верховної Ради?
О.С.: Плануємо на початок наступної сесії, в лютому. Але ми перфекціоністи, хочеться зробити довершений документ.
KV: Громадські обговорення будуть?
О.С.: Обов`язково!
Я хочу представити завершену роботу партнерам – київській “Самопомочі”. Якби не їхній досвід, в тому числі негативний, ми б багато чого не знали і не врахували.
Впевнена, в цьому документі має бути зацікавленим будь-хто, хто має відношення до самоврядування в Києві.
KV: Чи означає присутність в робочій групі Дмитра Білоцерковця, який залишається радником у Кличка та курує благоустрій міста, а також віце-губернатора Рєзнікова, що Кличко в курсі цієї законодавчої ініціативи і що він її підтримує?
О.С.: Так, знає. Ця ініціатива з`явилась після зустрічі з Київським міським головою приблизно півтора роки назад. Пам’ятаєте, “Самопоміч” наполягала на виборах районних рад?
KV: Пам’ятаю. І Кличко це також обіцяв.
О.С.: Обіцяв. А потім блокував. І я розумію чому. Коли я занурилась в цю проблему, відверто сказала колегам з “Самопомочі”, що районна рада без виконкому, без ліквідації райдержадміністрації – це ні до чого не призведе. Навіть якщо ми оберемо районні ради – з цього нічого не вийде, викличе у людей відразу, а ми будемо вибачатись та казати, що ми не те мали на увазі.
Тому домовились піти наступним шляхом – написати програму максимум і подивитись, що можемо зробити. Ми сіли за цим столом (вказує на стіл для нарад, - KV) і відкинули все – нинішній закон про столицю, закон про місцеве самоврядування. Так, в межах Конституції, але з чистого листа та враховуючи всі гулі, які ми вже набили за час роботи. Ми вирішили зробити ідеальний, але реальний інструмент.
І я планую зустрітись з колегами по цій роботі, представити фінальний документ. А вже після цього показувати його загалу. Бо дуже все гарно починає обговорюватись тільки після реєстрації – здіймається хвиля думок, суперечок.
Читайте: Стольный град Киев: без права на райсоветы
Другу частину інтерв’ю з Оксаною Сироїд – про розподіл трьох функцій Києва (громада, регіон та столиця), створення столичної агломерації, партійні франшизи та майбутні місцеві вибори – читайте завтра, 19 січня 2018 року.
Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани СироїдKиевVласть
18 листопада 2017 г. 11:00
Раздел: Тексти
У КМДА відбувся ІІ Київський Форум М18: “Менші 18 – ми можемо більше!”
Із самісінького ранку Київська міська державна адміністрація у рамках Європейського тижня місцевої демократії перетворилася на велику молодіжну тусовку, адже до мерії завітали, до речі, уже вдруге, діти, підлітки, студенти, активна молодь Києва. У рамках Форуму М18 було проведено багато майстер-класів, ток-шоу та дискусій.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
У колонній залі КМДА, де, власне, і проходив Форум, зібралося більше 2 тисяч учасників.
Форум урочисто відкрили секретар Постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Наталія Шульга та аташе з питань культури Посольства Федеративної Республіки Німеччини Даніель Ліснер.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Учасники й гості мали можливість поспілкуватися з депутатами Київради та поставити їм запитання, що хвилюють молодь сьогодні, адже організатори влаштували гостям і учасникам брифінг "Київ 3D: Діти-Депутати-Діють!".
"Ми створили й проводимо вже вдруге проект М18 для того, щоб діти особисто в політиків могли запитати про вирішення актуальних для них проблем. І, на щастя, це вдається, адже ми хочемо, щоб голос дітей був почутим", - запевнила волонтерка проекту Марія.
У брифінгу з молодим поколінням участь узяли депутати Київради: Олесь Маляревич, Юлія Ярмоленко, Максим Конобас (депутатська фракція "Солідарність"), Наталія Шульга, Вадим Васильчук (депутатська фракція "Об’єднання "Самопоміч"), Ваган Товмасян, Олександр Поживанов (депутатська фракція "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина") та Алла Шлапак (депутатська фракція "Єдність").Вадим Васильчук, депутат від фракції "Самопоміч" розповідає: "Підлітки й молодь – це наші очі та вуха. Депутати не бачать всього із своїх кабінетів. Наприклад, якісний ремонт в спортивному залі. Він за документами завжди якісний, але чи це так лише ви можете підтвердити. Щоб залучити дітей до активного громадського життя, то це, передусім, розвиток здібностей. Навчання це лише десять відсотків, ще є гуртки, громадські організації, фестивалі, конкурси такі форуми. Молодь має розвиватися і ми даємо їм змогу".
Родзинками заходу також були візити зіркового телеведучого, шоумена Олександра Педана, українського письменника Любко Дереша та учасника гурту "The same toy" Станіслава Занкевича, які поділились із молоддю власною історією успіху та презентували свої громадські проекти та ініціативи.
За участю міжнародних експертів у рамках Форуму відбувся також і круглий стіл "Розвиток громадянської активності дітей і молоді: методи і можливості", у якому взяли участь депутати, управлінці, лідери громадських організацій, керівники навчальних закладів, які впроваджують молодіжні проекти та ініціативи з громадянської освіти та політичної просвіти молоді.
А ще учасники Форуму мали змогу взяти участь у майстер-класах, квестах та воркшопах від навчальних закладів столиці. Більше 20 майданчиків із різноманітними активностями працювали одночасно у Колоній залі Київської міської державної адміністрації.
"Наш форум – гарний досвід і для політиків, і для молоді. Тому й хочеться, щоб фраза: "Ми справді можемо більше!" не залишалася пустопорожнім звуком", – розповідають організатори Форуму "М18".
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
28 вересня 2017 г. 16:45
Раздел: Територія розуму
Ми вимушені повідомляти міжнародній спільноті про беззаконня на Київщині
Вчора зустрічалася із першим секретарем Посольства Франції Пані Миріам Галан. Говорили з пані Миріам про події, які відбувалися у Київській області з часу формування нового складу обласної ради, говорили про ту критичну ситуацію до якої сьогодні фактично довели не тільки Київщину, а й усю Україну в цілому.
Цікавою темою для обговорення стала соціально-економічна ситуація в області, адже сьогодні на рахунках КОДА акумульовано близько двох мільярдів гривень. Це рекордна сума для Київщини. Ці гроші не використовуються, не реалізовують жодної з програм, які необхідні для розвитку області: для будівництва доріг, ремонту і побудови нових шкіл та дитячих садочків, на вуличне освітлення, створення систем безпеки по всій області. До того це все блокувалось листами від СБУ, керуючись якими казначейство припинило платежі по тим програмам, які затверджені обласною радою. Хоча у нашому законодавстві передбачено лише два варіанти, коли кошти можуть бути заблоковані – це внутрішня перевірка казначейства, або ж рішення суду. Тобто СБУ не має виключних повноважень блокувати виплату коштів на певні програми. Після цього я була вимушена звернутися до суду щодо бездіяльності казначея.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відверто, але пані Миріам, шокувало те, що станом на початок вересня рівень фінансування програм соціально-економічного розвитку Київської області не перевищує 10%. Фактично, президентська фракція зірвала засідання ради 26 вересня, пошкодила майно та застосувала силу проти інших депутатів. Такі кричущі факти бездіяльності президентської вертикалі влади, побиття колег прямо у сесійній залі, переходить за рамки дозволеного. Ми вимушені звертатися до міжнародної спільноти, інформувати представників європейських країн про те беззаконня, яке сьогодні відбувається на Київщині.
Пані Миріам пообіцяла, що усі факти неодмінно будуть донесені до Посла Франції в Україні та будуть зроблені висновки, щиро сподіваюся на підтримку посольства Франції у знятті блокади з рахунків області та наведення порядку, щоби ми могли зупинити економічний геноцид.
Читайте: Нокаут Горгана. Из-за драки, устроенной однопартийцами губернатора, Киевщина останется без бензина для скорых
Ганна Старикова, голова Київської Обласної Ради
КиевVласть
7 серпня 2017 г. 09:30
Раздел: Тексти
Володимир Ар'єв: “Ми завжди боремося з Кабміном за те, щоб якомога більше грошей залишалося у бюджеті Києва”
Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевВласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом (фракція БПП) Володимиром Ар'євим.
KV: Ви біля року тому перший інформували громадськість про обшук у мера Бучі Анатолія Федорука у справі про розкрадання 900 га лісу у Київській області. Проте обрано Вас було по столичному округу № 218 (частина Оболонського та Святошинського району). З чим пов'язаний інтерес до подій у Бучі?
Володимир Ар’єв: Інформація у мене з'явилася тому, що до мене звернулися люди. До мене дуже часто приїжджають і звідти, і з Коцюбинського, і з Гостомелю, зокрема щодо незаконної вирубки лісових насаджень. Було звернення з Василькова, в якому скаржилися на роботу державних землерозпорядників. Я про це не однократно зауважував, а також казав про те, що у будівництві та відведенні землі не має нічого поганого. Погане у тому, що порушується закон, який забороняє у межах міст фривольно поводитися із зеленими насадженнями та власністю громади.
Зараз у справі мера Бучі, як відомо, досудове розслідування завершено. Проте робота продовжується, розслідування ведуться, бо є багато фактів інших зловживань і у Бучі, і у Ірпені, але дізнаватися про результаті слідства варто безпосередньо у прокуратури.
Читайте: Луценко: Досудебное расследование по разворовыванию Бучанского леса на завершающей стадии и ГПУ завершила расследование в отношении мэра Бучи Федорука
KV: З Київської області до Вас звертаються люди виключно з земельними питаннями?
Володимир Ар’єв: Переважно так, а також з питаннями щодо незаконної вирубки лісів. У мене навіть є помічник Федір Мягкін, який займається виключно питаннями незаконної вирубки лісів.
Нещодавно ми опрацьовували звернення з приводу незаконної вирубки лісу на території дитячого табору “Зоркій” в Ірпені. Там побили місцевих активістів. А згодом з’ясувалося, що питання стосується не тільки вирубки зелених насаджень на території дитячого табору і порушення вимог природоохоронного законодавства, а й переходу у власність земельної ділянки. Ми разом з колегою Ольгою Черваковою добилися того що прокуратура поновила свою участь у судовому процесі щодо повернення земелі.
По Гостомелю мої помічники від мене мають карт-бланш на захист зелених насаджень від вирубки. Останнє з чим вони працювали – це спроба збудувати котеджне містечко замість лісу на підставі незаконного виділення землі. Мені, навіть, від забудовника телефонували, намагалися домовитися. У вирішенні цього конфлікту допомогла міськрада Гостомеля, яка також була зацікавлена у вирішенні цього питання відповідно до законодавства та скасуванні незаконного рішення.
KV: До Вас зверталися кияни – Ваші виборці щодо фактів незаконного будівництва і знищення зелених насаджень?
Володимир Ар’єв: На моєму окрузі, який на 80% складається з лісу, зараз не має спроб вирізати ліс.
У минулому скликанні я вносив законопроект про заборону забудови на місті зелених насаджень, який розробив за допомогою експертів з містобудування. Проте депутати тоді не захотіли його підтримати. Хоча зараз вже введені норми, які регулюють питання захисту зелених насаджень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо фактів незаконного будівництва до мене зверталися лише відносно забудов Войцеховського, який самовільно захоплював територію. Наприклад, по вулиці Олевській, 7 у 2014 році ми не допустили появи незаконного будівництва – домоглися, щоб будівництво було зупинено, а котлован засипано. Проте будинки, які Войцеховський вже поставив, руйнувати не в моїх силах. Законного мого впливу на це бути не може. Я радив людям створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або будівельний кооператив, наймати юристів і узаконювати та добудовувати житло, в яке інвестували кошти.
Читайте: Наследство Войцеховского: список объектов, где лучше не покупать квартиры и офисы
Войцеховський вводив свої будинки у експлуатацію за допомогою рішень судів. Наприклад, по вул. Олевський був зведений тільки каркас забудови без даху та вікон. Позаминулого року ДАБІ було введено цей об'єкт в експлуатацію на підставі рішення одного з райсудів Полтавської області. Забудова немає адреси, немає землевідведення, а отже її власники не мають можливості укладати договір на підведення комунікацій – каналізації, водопостачання, тепла. І люди, які інвестували в це будівництво кошти, мають об’єднуватися, узаконювати його та добудовувати за власний кошт. Іншого шляху не має.
Також ми разом з колегою Іриною Сисоєвою врятували від незаконного будівництва двір на Прилужній, 2, а депутат Київради Владислав Турець зробив все щоб ця територія отримала статус сквера. До речі, столичний депутат-свободівець від того округу взагалі не брав участі в юридичному процесі захисту інтересів громади.
KV: Незважаючи на протести жителів столиці і порушення всіх можливих норм і правил, у Києві з червня 2016 року ведеться будівництво ТРЦ над станцією метро "Героїв Дніпра". Чи зверталися до Вас жителі Оболоні з проханням зупинити це будівництво?
Володимир Ар’єв: Ні, не зверталися. Мабуть тому, що це округ Андрія Білецького. До мого округу на Героїв Дніпра відноситься лише кілька будинків. Проте я чув про цю історію. Щодо законності будівництва треба дивитися документи, зокрема план реконструкції. Я допускаю, що рішення могли прийматися за аналогією Dream Town – двох величезних торгових центрів, які зведені над метро. Я, наприклад, мав сумніви, що Dream Town має всі гарантії безпеки від метрополітену. Мені здається, що всі дозволи дуже активний власник Dream Town здобув своєю переконливою гучністю. І за цією аналогією зараз будується і ТРЦ над станцією метро “Героїв Дніпра”. Фактично дуже важко висунути якісь претензії, і незаконність може бути лише у вигляді порушення архітектурних норм.
Читайте: От Кличко потребуют отозвать ГУО на застройку станции метро “Героев Днепра”
До того ж мешканці району можуть впливати на будівництво, якщо воно відбувається у їх дворі, а житлові будинки стоять осторонь. Отже, у даному випадку питання будівництва та дотримання всіх будівельних та архітектурних норм у компетенції ДАБІ, Департаменту містобудування та архітектури КМДА та Метрополітену. Якщо є всі погодження, якщо був проведений відповідним чином конкурс щодо вибору забудовника, то у тому, що там впорядкують територію, я нічого страшного не бачу.
Погоджуюся, що може бути багато не задоволених цим будівництвом через безлад. Проте поруч ринок, де постійний безлад, але мешканці району цим не дуже переймаються.
Читайте: Киевляне высказались о строительстве на Героев Днепра (опрос, видео)
KV: Все ж таки будівельні конфлікти у Києві останнім часом стали звичайним явищем. Хто, на вашу думку, у першу чергу в цьому винен і як можна зупинити хаотичну забудову Києва?
Володимир Ар’єв: У Києві, як в інших європейських містах, повинен бути єдиний архітектурний план, який би встановлював стиль міста. Досить мислити комуністично. Якщо будівництво законне, у ньому нічого поганого не має. Наприклад, в частині Печерського району, де були похмурі сірі радянські будинки і промзона від Либідської площі до бульвару Лесі Українки, зараз гарні новобудови. Будівництво – це робочі місця. Завдяки йому місто розвивається.
Проте є проблема, що забудовники зараз не створюють об’єкти соціальної інфраструктури – школи, дитячі садки. А навантаження на існуючи навчальні заклади в районах, де активно ведеться будівництво, зростає в рази.
Читайте: Киеву критически не хватает детсадов (раскладка мест по районам)
KV: До 2012 року Ви були головою підкомітету з питань контролю над реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Влада Києва неодноразово робила гучні заяви щодо боротьби з корупцією. Декілька з них були нещодавно, коли на хабарі попалися співробітники столичних КП. Як Ви можете оцінити роботу столичної влади щодо протидії корупції?
Володимир Ар’єв: Зараз не тільки у Києві, а й взагалі по Україні прокуратура, якщо до неї звертаються громадяни або підприємці від яких вимагають хабар, досить активно відпрацьовує ці повідомлення. Проблема залишається у недореформованій судовій системі. Європа, нажаль, нам поставила вимогу не швидкого, а повільного її реформування. І зараз, в перехідний період, багато суддів чекають “жирного клієнта” для того, щоб отримати від нього свій мегахабар, розвалити справу і піти з мішком грошей з посади. Саме цей фактор і є головним гальмом для остаточних вироків – саджає не ГПУ, а суд і тільки суд.
Читайте: На столичном "Гидропарке" коммунальщики за взятки распределяли торговые места (фото) и В Киеве задержан замначальника КП за “крышевание” нелегальных МАФов (фото)
Щодо роботи столичної влади можу сказати, що мерія має не протидіяти, а запобігати корупції в межах своїх повноважень: призначати людей, які не корумповані, не захищати тих, хто попався на зловживаннях. При цьому найголовніше – почати вчити і просвіщати населення в питаннях протидії корупції.
Зараз в Україні не має освітньої програми для шкіл і ВУЗів та просвітницької кампанії для населення щодо протидії корупції. А це можна зробити не тільки за рахунок держави, а й за допомогою західних донорів, які зараз фінансують боротьбу з наслідками, а не з причинами корупції.
Для України принцип “риба гниє з голови” не працює. Це працює для авторитарних держав на кшталт Росії. У нас система не стільки вертикальна, скільки горизонтальна. Я вважаю, що підґрунтям корупції є люди, які беруть гроші за голосування під час виборів. Отже, зараз треба зменшувати сприйняття корупції у суспільстві. Це завдання номер один, а боротися з наслідками все одно що задавити кількох колорадських жуків, але не обприскати поле. Треба вчити антикорупційне законодавство і взагалі вчитися не сприймати корупцію. У світі, до речі, є такі навчальні програми.
Я як голова комітету Парламентської асамблеї ради Європи з культури, освіти та медіа дуже активно підтримую доповідь і резолюцію “Молодь проти корупції”, в якій саме освітні і просвітницькі програми будуть рекомендовані для держав з високим сприйняттям корупції. Нажаль в Україні є група тих хто називає себе антикорупціонерами, але які більше займаються політикою, ніж боротьбою з причинами корупції. Коли я кажу про цю резолюцію, вони презирливо фиркають. Зрозуміло, що їм вигідніше отримувати гранти аби боротися з наслідками корупції, щоб гарантувати собі регулярне фінансування на цю боротьбу і не чіпати причин виникнення цього ганебного явища.
Ми повинні боротися з причинами. Я роблю це на європейському рівні, бо бачу цьому протидію тут. Резолюція ПАРЄ - ось мій аргумент і це рекомендація для парламентів і урядів всіх країн, які входять в раду Європи, це рекомендація і для донорів, які сьогодні поки що не бачать, що треба боротися з витоками корупції.
KV: Зараз Ви голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин комітету ВРУ у закордонних справах. Оцініть, будь ласка, роботу влади Києва і столичної області в розвитку міжнародних відносин.
Володимир Ар’єв: Я не дуже стежу за міжнародною діяльністю Києва, але те, що я знаю, свідчить про ефективні спроби. Важливо співпрацювати з питань покращення інфраструктури, залученні інвесторів, які будуть бачити можливість проводити бізнес у Києві, створювати робочих місця.
KV: У кінці жовтня 2016 року Київрада затвердила фінансування міської цільової програми зміцнення і розвитку міжнародних зв'язків у сумі 21,1 млн гривень на 2016-2018 роки. З початку 2017 року на відрядження апарат КМДА витратив понад 600 тис. гривень. Наскільки, на Ваш погляд, виправдані такі витрати?
Володимир Ар’єв: 600 тис. гривень – це приблизно 23 тис. доларів. На відрядження однієї людини на кілька днів за кордон по діючим в Україні нормативам витрачається орієнтовно 1 тис. доларів. Отже, це не велика сума. Але якщо говорити про ефективність, то її треба буде оцінювати за підсумками року: на яку суму за наслідками міжнародної співпраці місто отримало позитив у фінансовому еквіваленті. Але не все міряється вигодою. Важливо переймати досвід. Запровадження нових європейських правил в Києві – це теж ефект від міжнародної діяльності.
KV: Столична влада неодноразово заявляла про переговори з іноземними інвесторами та бажанні їх залучити для реалізації великих проектів у Києві (будівництво Подільсько-Воскресенського моста, лікарні на Троєщині, сміттєспалювального заводу). Чому, на Ваш погляд, іноземні інвестори не поспішають вкладати свої кошти у Київ?
Володимир Ар’єв: Сьогодні дуже тяжко переконати інвесторів зайти не тільки в Київ, а й в Україну загалом. І питаннядалеко не тільки у корупції. Потужні системні інвестори працюють і в більш корумпованих країнах, ніж Україна. Питання у тому, що ми поки маємо проблеми з безпекою через агресію Росії.
Наприклад, нещодавно у мене була розмова щодо поставки в Україну систем контролю за паркуванням. Як відомо, зараз готується для ухвалення закон щодо впорядкування паркування, співавтором проекту якого я є. Якщо наш законопроект буде прийнято, то буде заборонений розрахунок за паркування готівкою, оплата буде прийматися або через паркомати, або мобільне паркування. Інвестори з Америки готові на досить вигідних умовах зайти на наш ринок паркування. Їм цікаво працювати не лише у Києві, а й по всій території України. Але зараз вони вичікують - кажуть, що танки дозволу на парковку не питають.
Читайте: С 10 августа Киев переходит на безналичную оплату парковк
Закордонні інвестори бояться, що агресія на Сході може перерости у щось значно більше. Імовірність така дійсно є, хоч вона і незначна. Тому перемовини дуже важкі.
KV: Крім цього законопроекту, якою важливою і результативною роботою у Верховній Раді саме на благо Києва і городян Ви можете похвалитися?
Володимир Ар’єв: Ми завжди боремося з Кабміном за те, щоб якомога більше грошей залишалося у бюджеті Києва.
Читайте: Омельченко интересуется, почему Кличко и Плис “потеряли” 20% НДФЛ в бюджет Киева
У цьому році ми будемо йти за відпрацьованою схемою: якщо нам будуть пропонувати 60/40 (до бюджету столиці зараховується 40% податку на доходи фізичних осіб, який сплачено на її території; решта 60% - йде у державний бюджет - KV), ми будемо домовлятися з Кабміном про виділення додаткових коштів на конкретні програми по місту. Наприклад, минулого року всі обрані по Києву депутати, яким гарантували субвенцію, спрямували кошти на будівництво нового колектора.
KV: На Вашу думку, на наступний рік на які цілі треба Києву кошти державного бюджету?
Володимир Ар’єв: Я впевнений, що кошти потрібні на дороги та міський транспорт і його інфраструктуру. Адже нам не варто чекати великих інвестицій у ці сфери. Ремонтувати дороги, будувати мостовий перехід, оновлювати рухомий склад, транспортну інфраструктуру доведеться виключно за бюджетні кошти. Не менш важливе питання – оновлення зношених комунікацій міста. Можливо, воно навіть приорітетніше.
KV: Голова фракції партії "БПП" у Верховній Раді Артур Герасимов наприкінці червня направив прем'єр-міністру Володимиру Гройсману узагальнені пропозиції членів фракції про фінансування ряду об'єктів за рахунок субвенції з державного бюджету. Ви просили виділити на потреби свого округу 10 млн гривень. Чи виділені ці кошти, і як Ви обирали об’єкти, на які потрібно їх спрямувати?
Володимир Ар’єв: Я сам обирав об’єкти виходячи з того, що вважаю за важливіше. В переліку об’єктів 7 спортмайданчиків, бо на моє переконання спорт треба зробити привабливим і доступним для всіх бажаючих, особливо для молоді. Також кошти підуть на ремонт будівлі центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Чорнобильській, 5/7, санацію школи та встановлення двох дитячих майданчиків.
Читайте: Нардепы из БПП предлагают выделить 30 млн гривен из бюджета на нужды Киева
Кошти мають бути виділені найближчим часом і засвоєні до кінця року. Тобто роботи можуть дещо затягнутися, але всі необхідні закупівлі повинні бути проведені. Цільове використання цих коштів контролює Державна аудиторська служба. Це їх повноваження. Народний депутат, навіть від округу, це більше політична фігура. Питання, пов’язані з комунальними проблемами, відповідно до розподілу повноважень належать до компетенції депутатів Київради. У мене є команда – депутати Київради в Оболонському і Святошинському районі, які контролюють у тому числі і роботи, які здійснюються на окрузі за рахунок субвенцій з державного бюджету.
KV: Хто з депутатів Київради у вашій команді?
Володимир Ар’єв: У нашій команді Георгій Ясинський та Владислав Турець. Вони дуже активно працюють, але я прошу, щоб вони діяли не тільки в межах округу, але виходили і за його межі – в інтересах громади Києва.
Читайте:
Александр Третьяков: “Я поднял планку качества работы для депутатов всех уровней. Депутаты Киевсовета тянутся за мной”
Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”
Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі”
Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю”
Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов
Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу”
КиевVласть
18 липня 2017 г. 14:10
Раздел: Територія розуму
Дворічний шантаж міського голови депутатами “Свободи” та терор активістів – відверто про таємне
В Білій Церкві хтось має почати відверто говорити про те, що насправді відбувається в місцевій політиці. Група активістів блокує трибуни в сесійній залі та виставляє певні вимоги до міського голови. Чому? На це все є певні причини, про які ніхто не говорить в голос.
В політиці є негласне правило – не говорити про політичний шантаж. Я хочу як сучасний політик розірвати практику негласної змови, змінити кулуарні ігри та прозоре розуміння й розкласти по полицях ситуацію, що є в місті.
Отже, невдоволення діяльністю міської влади висувають дві активні групи: частина місцевих громадських активістів та частина депутатів міської ради. Розберемо на прикладах обидві групи, їх дії, причини, та скриті мотиви, про які вони вголос не говорять.
Активісти
Останні два роки ми постійно спостерігаємо певних активістів, що ведуть активну боротьбу будь з чим в Білій Церкві. Вони знаються на всіх процесах, надають поради міській влади як вона повинна насправді діяти в усіх сфера діяльності, але чи мають вони певну технічну або економічну освіту або знання задля того, щоб надавати кваліфіковану оцінку та конструктивні поради?
Цих людей багато хто знає, адже вони активно воюють з ТОВ “Білоцерківвода” проти концесійної форми управління, в якій “Водоканал” перебуває з 01.07.2013р. При чому, боротьбу ведуть на 99 % без конструктивних пропозицій.
Приміром, нещодавно “Водоканал” запропонував місту забрати з концесії комунальне майно, яке роками не використовується за призначенням. Радянські часи давно минули, промисловість міста скоротилася в рази, тому й потужностей на обслуговування потрібно не в такому обсязі, як колись. Це, наприклад, шість га земельних ділянок, які місто може дати в оренду або на яких можна розмістити сучасні виробничі потужності, що дасть реальні гроші в міський бюджет. Також є майно, що з роками просто стало металобрухтом, за яке місто також може виручити до бюджету розвитку до 12 млн.грн.
Натомість активісти намагаються довести, ніби “Водоканал” за останні пару років зіпсував якесь майно. Це відверта брехня - коли Білоцерківська міська рада передавала майно у концесію, його стан був підтверджений відповідними актами обстеження та оцінки.
“Професійні активісти” Білої Церкви - хто ці люди самі по собі? Я прагнула розібратися в цьому, й фактично з кожним з них я зустрічалася та спілкувалася. Можу сказати відверто: місцеві активісти – звичайні шантажисти! Активісти тиснуть на міського голову з простих причин, й кінцева мета цього тиску банальна – гроші. Отримати фінансування з міського бюджету своєї нової політичної сили, яку активісти намагаються створити.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зараз група людей вимагає майже 200.000 гривень на утримання громадських об’єднань без належного пояснення, яку саме користь ці формування Білій Церкві за його ж кошти нададуть. Просто так надати сотні тисяч гривен міських коштів незрозуміло на що – нонсенс. Їх є на що витрачати.
Чому нападки йдуть саме на “Водоканал”? Таким чином тиснуть на міського голову, адже чомусь вважають, що я, як директор ТОВ “Білоцерківвода”, маю на нього вплив. Мені це незрозуміло, адже мер приймає рішення самостійно та спільно з депутатами й міськвиконкомом. Я не можу впливати на його думку. Тому хочу передати - сподівання залякати мене тиском на “Водоканал” марні. Не гайте часу.
Депутати
Частина супротивників міської влади саме з депутатського корпусу викликає найбільше здивування, а деколи й зневагу. Тут причини трохи глибші та тісно пов’язані з діяльністю депутатів обласної ради.
Одні депутати, як-то “укроповець” Володимир Бабенко, не боячись виставляти себе на постійне посміховисько, “продюсуванням” якого займається колишній директор парку ім. Шевченка Сергій Істомін, супроводжують засідання цирковими виставами та голослівними звинуваченнями.
Цьому свідками стають всі, хто відвідує сесії або спостерігає в режимі online. Вийшов депутат Бабенко, облив всіх брудом, розповів щось гучномовне, але без жодного підтвердження й пішов собі каву пити та робити розсилку смс та в фейсбуці: “Дивіться сьогоднішню сесію, я там видав!”. Й не несе за це жодної відповідальності. Або фотографує по місту люки й пише, в тому ж своєму facebook: “Білоцерківвода” не закрила люки!”. Виїжджають наші служби, адже в нас звісно що реагують на всі повідомлення такого плану від будь-кого. На місці виявляється, це люки або “Укртелекому” або “Тепломережі”. Але ж депутат Бабенко жодного разу не написав спростування: “Вибачте - помилився, не розібрався, поспішив зі “зрадою”.
В мене два варіанти з причин таких дій саме цього депутата – або звичайна дурість, або робота на кшталт “Баба-Яга проти”. Чи чув хтось за два роки від нього схвальне бодай одне слово на бік влади? Чи в місті нічого не змінилося за два роки? Ось вам й об’єктивність депутатів-обранців білоцерківців. Але відтепер буде по-іншому. За будь-яку брехню ми позиватимемося до суду. Хай там доводить серйозність своїх звинувачень.
Обласні депутати від ВО “Свобода” та їх спротив будь-якому розвиткові Білої Церкві – відверто по пунктах
Якщо коротко - це також звичайні шантажисти, які шантажують міського голову. Й в них ,як і в активістів, що блокують трибуни, є свої причини. Для чого?
Розповім один приклад. Свого часу я, як голова бюджетної комісії Київської обласної ради, почала займатися енергоефективністю та вести перемовини з іноземними компаніями щодо термомодернізації дитсадочків Білої Церкви. На одній такій зустрічі був присутній депутат Київоблради від ВО “Свобода” білоцерківець Максим Запаскін. По закінченню він особисто сказав відверто у вічі: “Ми не дамо вам цього зробити, ЯКЩО ВИ ЦЕ ЗРОБИТЕ – ЦЕ ПІДЕ В ПЛЮС МЕРУ, ПОКАЗУЮЧИ, ЩО ВІН ЩОСЬ РОБИТЬ ДЛЯ МІСТА”.
Вся діяльність депутатів від “Свободи” виходить саме з цієї мети – не дати міському голові міняти місто. Всі рішення, направленні на розвиток Білої Церкви, блокуються депутатами ВО “Свобода” на усіх рівнях в будь-який доступний засіб. Депутати міськради від “ВО “Свобода” під пильним наглядом поплічників по політичній партії з обласної ради кошмарять міську владу вже два роки. “Свободівц” з області не пропускають жодної сесії Білоцерківської міської ради, постійно з місця втручаючись в обговорення, намагаючись вплинути на думку депутатського складу.
Я не розумію, чому міський голова Геннадій Дикий не хоче про це говорити та назвати вимоги, які вони йому виставляють.
Ще однин приклад, який у всіх на слуху: в минулому, 2016, році депутати Київської обласної ради отримали можливість подавати проекти, які б вони хотіли зробити для свої виборців на своїх округах, що довірили їм право представляти свої інтереси та обрали їх в обласну раду. Наша фракція в Київоблраді “Самопоміч” об’єдналася саме для допомоги Білій Церкві, а в нас 5 депутатів з міста, й з обласного бюджету були виділені кошти на добудову дитячого садочку на Таращанському масиві й на кілька доріг, зокрема, на вул. Томилівська, де її ніколи не було.
Чи знає хтось про проекти обласних депутатів від ВО “Свобода” для Білої Церкви? Що вони роблять для міста? Що вони конкретно роблять для міста?
Ще приклад. Одна частина депутатів обласної фракції “Самопоміч” цього року подала програму “Екстреної медичної допомоги”, згідно якої, зокрема нашу міську базу станції допомоги очікує реконструкція, нове обладнання та автомобілі, а друга частина депутатів, я як голова бюджетної комісії та Наталія Боровська, “вибили” пряму субвенцію для міста на реконструкцію дороги від пр. Князя Володимира, кола “площа Волі”, до Нового мосту. На це піднявся шалений ґвалт депутатів, які проти будь-яких реальних змін.
Якщо люди скажуть, що це зробила Ольга Бабій місту, а міський голова втілив, - сучасну дорогу із велосипедною смугою, – це буде погано для “Свободи”, яка нічого для міста не робить, окрім руйнації мосту машинами “Білоцерківського кар’єру” свого головного керівника, нардепа від ВО “Свобода” О. Марченка.
“Радикальна партія Ляшко”. В нас немає жодних з ними протиріч, колеги з “РПЛ” повністю займаються Піщаним масивом, де є купа проектів, які вони втілюють за кошти обласного бюджету. Депутат Київської обласної ради Олександр Поляруш ногами вибиває кожну копійку на масив, щоб зробити своїм виборцям обіцяне їм.
Що зробили депутати Київської обласної ради ВО “Свобода” на своїх округах? Черговий раз зірвали сесію міської ради? Сесійний майданчик Білої Церкви депутати- свободівці з Київоблради використовують задля власного піару, адже ніде їх більше не побачиш. Саме з метою засвітитись, вдаючи якусь діяльність, кожна сесія Білоцерківської міської ради супроводжується виступами та коментарями присутніми в залі депутатами Київської обласної ради від “Свободи”. Але вся діяльність “на користь” Білій Церкви” зводиться до єдиного – не дати меру втілити бодай що.
В’ячеслав Хмельницький, голова комунальної комісії Київської обласної ради – може він покаже меру Білої Церкви майстер-клас з управління комунальним майном на власних здобутках? Варто лише раз йому, як авторитетній людині, що керує комісією, яка в цілій столичній області впорядковує роботу комунального майна, показати, як його комісія обліковує майно, контролює обласні комунальні підприємства. Натомість, окрім диригування руками однопартійців в міській ради жодних практичних дій від нього нема. Якщо йому не вистачає знань, я готова його проконсультувати. Неприкрите лицемірство починає відверто дратувати.
Така саме ситуація з іншим депутатом Київської обласної ради від ВО “Свобода” - Максимом Запаскіним, головою екологічної комісії Київоблради. Я не сумніваюсь, що він бореться за екологію в регіоні, але складається враження, що він бачить як можливого порушника тільки одне підприємство області - ТОВ “Білоцерківвода”. В усьому столичному регіоні немає жодних проблем з екологією, лише білоцерківський водоканал варто ретельно наглядати.
Питання: Чому забирали ліцензію в “Білоцерківського кар’єру”, а його керівник Олександр Марченко, ставши народним депутатом від ВО “Свобода”, її повернув? Чи можуть депутати-свободівці відповісти, або навпаки, треба їм самим до відома довести, - як засміченість нашої дамби пов’язана із роботою кар’єру? Чому мешканці с. Фурси постійно скаржаться на те, що в ніч спати не можна, тому що вночі працюють дробарки кар’єру? Про це роками ніхто не говорить.
Депутат Київоблради ВО “Свобода”, глава екологічної комісії області Максим Запаскін не переймається тим, що в річці Рось знову почав падати рівень води як і в минулому році. Зарегульована вся верхня частина - Сквира, Володарка, Ставище і інші. Ні, в нього є лише одне підприємство в цілому столичному регіоні, з яким він бореться – ТОВ “Білоцерківвода”.
На це є теж своя причина. Так, це правда, що він наразі відсторонений від керівництва комісією, адже Максима Запаскіна дійсно затримали на отриманні хабара. Все було зафіксовано, усі присутні в Київській обласній раді на той момент бачили операцію правоохоронців на власні очі, тому приходиться переключати увагу людей, й ситуація, яку вони роздмухують в місті – відволікання від того, що голова екологічної комісії спійманий за руку на одержанні хабара.
Злочинне запобігання розвиткові міста та праця на майбутні вибори
Я намагалася зрозуміти, чому близько півроку тому зі мною почали всі активно боротися. Все виявилося дуже просто - люди готовляться до виборів. За їх же власними попередніми оцінками я є найвірогіднішим кандидатом на перемогу по мажоритарній системі в Білій Церкві. Потенційні кандидати на майбутні вибори почали зі мною зустрічатися й питати, чи я йду на вибори, які в мене плани щодо подальшої політичної діяльності.
Люди! Агов! Ті вибори будуть в 2019-ому році! Я відверто скажу - я не живу в Білій Церкві, але мене дратує те, що люди, які як раз живуть в Білій Церкві, вбивають своє місто заради майбутні виборів.
Ладно б просто власною бездіяльністю не допомагали, так вони навмисно не дають втілювати програми розвитку та реконструкцій, аби це не пішло в плюс нинішній влади міста.
Цей тупий політичний популізм просто не поміщається інколи в голові. Депутати ВО “Свобода” готуючись до майбутніх виборів до Верховної Ради шантажують усіх, підбиваючи депутатів з інших фракцій на спротив та змови проти міського голови. В них немає бажання збудувати дорогу чи відремонтувати садочок, - є лише створення конфліктів навколо тих, хто підтримує мера та оновлену команду міської ради.
Але люди в Білій Церкві не дурні. Я постійно веду прийоми громадян та спілкуюсь с мешканцями. Люди бачать, як змінюється місто. Скільки було зроблено ремонтів по усім школам та дитсадочкам за минулий рік, ремонтуються дороги та тротуари, перекладаються труби, освітлюються вулиці. Я розумію як фінансист, що завдяки децентралізації в бюджеті розвитку з’явилися кошти, але ж і місто витрачає їх саме як господар.
Міського голову критикують за кожен крок в будь-якій сфері. “Щось не впровадив, а десь, можливо, вже звісно щось й вкрав”. Зазначу з власного досвіду: найгучніше кричать, що хтось краде ті, хто крадуть самі.
Ось тут хочу повернутися до останньої сесії та блокування трибуни. Чому активісти прийшли в міську раду? Називали дві причини:
1 . Зрізали білборди на “колах”, (вул.Київська та в районі першої міської лікарні). Це потрібно було зробити давно, адже вони не мали дозвільних документів, були встановлені самовільно та самі по собі паплюжили зовнішній вигляд Білої Церкви. Навіть політичні опоненти Геннадія Дикого заявляли в ході передвиборчої кампанії про зняття цих жахливих конструкцій як одну з виборчих обіцянок білоцерківцям.
2. Зняття незаконно встановлених МАФів. Так, в місті є такі МАФи, що встановлені на підземних комунікаційних мережах, високовольтних кабелях, або категорія, на яку найбільше приходиться невдоволення саме білоцерківців - МАФи-розливайки горілки. Величезна купа скарг щоденно йде до міської ради на діяльність подібних точок розливу спиртного, місцями пиячать й до 1.00 ночі. Звичайно, єдиною реакцією влади може бути тільки ліквідація таких розсадників.
Люди звикли, що вони наживаються на розливі горілки, а мешканці навкруги від цього страждають, але такого бути не може в цивілізованому місті. Знову таки, закриття розливайок було передвиборчою обіцянкою всіх кандидатів на посаду мера.
Тому, конфлікти під час засідання сесії щодо нібито невдоволених фактом закриття точко продажу спиртного на розлив - це банальний шантаж міської влади.
3. Зрив сесії мав за мету й не допустити передати місту те майно концесіонера “Водоканалу”, про яке я говорила на початку розмови, яким “Водоканал” не користується багато років й воно або просто гниє роками, якщо це застарілий метал, або гуляє без діла, якщо мова йде про земельні ділянки. За логікою борців за кращу долю Білої Церкви, місцевий бюджет не повинен отримати зиск з його продажу чи оренди, адже кошти, що може вилучити влада за таке майно, підуть до бюджету розвитку , а це: нові відремонтовані або збудовані об’єкти благоустрою, більше перекладених труб та все те, що міська влада й так робить останні два роки. Люди, що вже думають про наступні вибори, не можуть цього допустити - продовження реальних ДІЙ МЕРА.
Ще про активістів та їх мотиви дій проти міської влади. В мене на стіні в робочому кабінеті директора ТОВ “Білоцерківвода” висить подяка від “Азову”. На протязі двох років системно щоквартально ми підтримували “Азов”. На початку їх діяльності багато підприємців міста, й ми разом із міським головою теж долучились, склались коштами та купили їм автомобіль. Потім давали їм кошти на бронежилети та інші потреби. Але, коли почав відбуватися оцей шантаж, ми перестали звісно їм допомагати. Більш того, “Азов”, який вдає з себе рятівника від злочинної влади міста та країну в цілому, не тільки “рятує” Білу Церкву від злочинної влади, але й від російського бізнесу, того ж “Сбербанку”. Дійсно, в умовах сьогоднішніх реалій це має підстави, але чому вони не блокують власника заводу, який в Росії виробляє гальмівні колодки та вузли на КАМАЗи, російські танки та іншу військову техніку? Всім добре відомо, що Білоцерківський завод “Трібо” та “Урал-АТІ” є однією ланкою. Невже вони дійсно не розуміють, що люди бачать вибірковість їх дій спротиву проти міської влади та бізнесу в Білій Церкві?
Скільки комунальних підприємств будо передано попередньою міською владою в приватні руки за останні роки – лише самі “ШЕУ” та “Зелене господарство” в довгому переліку втрачених для міста комунальних підприємств чого варті – нікому до них нема ніякого діла. Єдине комунальне підприємство, що не дає спокійно жити професійним активістам Білої Церкви - “Водоканал”, що й так лишився в власності громади, але управлінці поставлені ззовні в рамках концесійного управління комунальним майном.
Всі ті шантажисти, що зараз в міській раді під час сесій намагаються розхитати роботу нинішньої влади, почали будувати свою політичну платформу для майбутніх виборів. Але, друзі, давайте будемо конструктивні. На минулих виборах з “Водоканалом” боролися всі хто міг. Найбільш активно воювали, створюючи “Білі канали” чи якісь сірі схеми з порушення норм дотримання зливу стічних вод саме ті, хто був спійманий на зловживаннях із очисними спорудами в себе на підприємствах, зокрема, на діяльності промислових цехів в самому центрі міста з виробництва пельменів та інших полуфабрикатів без належної системи каналізаційної очистки стоків.
Й так трапилося, що ми й виграли вибори. Чому? Тому, що люди вміють розділяти між тим, хто просто говорить й тими, хто дійсно щось робить.
Блокування трибун плюсів не додасть – йдіть та робіть благо для міста
Якщо ви хочете в нашому місті створювати політичну партію, то не йдіть шляхом блокування трибун. Йдіть в місто та займайтеся нагальними та реальними питаннями – життям інвалідів, реабілітацією учасників АТО. Створіть щось корисне в Білій Церкви, візьміть інструменти до рук та посадіть клумби або дерева.
Блокування трибуни – це проблема, висмоктана з пальця, виключно політичний шантаж задля того, щоб міська рада почала фінансувати ті два об’єднання, що зорганізували подібне - “Азов” й “Щит”. Я вважаю, що програма підтримки громадських організацій має бути на однакових засадах, але не тих, хто вдається до брудних методів та шантажує міську раду погрозами насильства та блокуванням законної роботи депутатів, обранців містян.
Наступного року має бути прийнята програма підтримки громадських організацій, відповідно до якої на конкурс прийдуть усі зареєстровані в місті ГО, які виявлять бажання, й кожен отримає кошти згідно власних потреб. Але це не повинні бути кишенькові громадські організації, які або близькі до мера, або можуть його шантажувати.
Я розумію - ці активісти усвідомлюють, що чим більше “Водоканал” буде в концесії, тим більше буде позитивних рішень, й тим менше в них буде можливостей маніпулювати цією темою на наступних виборах. Адже існуюче комунальне підприємство замість збиткового й вічно дотаційного, яке тягнуло десятки мільйонів гривен з міського бюджету на утримання та забезпечення свого функціонування, платить лише одного концесійного платежу в 2 млн. грн, не кажучи про мільйонні податки.
З одним з активістів я зустрічалася безпосередньо на водоочисних спорудах, де особисто показувала йому закінчення реконструкції фільтрів ІІ-оЇ черги. Все це можна побачити та помацати руками. Тим, хто хоче, звісно. Ми можемо навіть організувати екскурсії для невеликих груп дійсно зацікавлених мешканців Білої Церкви, охочих побачити стан тих самих очисних споруд на власні очі.
Але ж кричати, що “все погано” в інтернеті, чи тим більш на телекамери, легше, аніж вдуматися та розібратися. Тому й відбувається політичний шантаж, що ми всі спостерігаємо - від колишніх депутатів міської ради; від екс-очільників комунальних підприємств, що зі скандалом лишили свої посади; від чиновників та депутатів, спійманих на хабарах; від професійних активістів, які знайшли себе та чудово почуваються в роли “Швондерів”.
Я розумію, що в Білій Церкві формується думка про те, що винуваті у всьому два цапа-відбувайла: міський голова Геннадій Дикий та “Водоканал”, але я, як депутат Київської обласної ради та голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київоблради, хочу порадити своїм колегам по залу, депутатам обласної ради фракції ВО “Свобода”:
- Поверніться до Київоблради та займіться врешті-решт питаннями всього регіону, а не тільки місцевими сесіями в Білій Церкві та шантажем місцевої влади. Такі дії точно не допоможуть вам виграти наступні вибори в обласну та Верховні Ради й в міську раду зокрема, на які ви покладаєте великі сподівання.
- Першим питанням вам пригадають ваші ж обіцянки особисто кожного, хто йшов в Білій Церкві на вибори до місцевої та обласної рад – впорядкувати діяльність “Білоцерківського кар’єру”, директором якого є головний “свободівець” міста, нардеп Олександр Марченко.
Не забувайте своїх обіцянок перед мешканцями, колеги, - зруйнований міст з масиву Піщаний вантажівками “Білоцерківського кар’єру” здатен засипати уламками пошкоджених будинків від руху автівок з гранітом не тільки голови білоцерківців, що живуть на Заріччі, але й ваші політичні кар’єри.
Читайте: Общественники Белой Церкви проверили работу канализационных очистных сооружений города
Ольга Бабий, депутат Киевоблсовета, директор ООО “Белоцерковвода”
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій